Презентація на тему: «Вікові

особливості застосування
лікарських засобів у педіатрії»

Підготували студентки групи 8306 Потапенко Є.В., Чапля Т.В. та

Лушпа К.В.
План
1. Біологічні особливості дитячого організму і його реакції на
введення ліків
2. Лікарські форми в педіатрії , їх біофармацевтична оцінка
3. Фармацевтична опіка та заходи щодо безпечного застосування
лікарських засобів в педіатрії
Біологічні особливості дитячого організму
і його реакції на введення ліків
• Організм дитини,характеризується малою масою
при великій поверхні тіла, високою проникністю
біомембран, великим обсягом позаклітинної
рідини. Для дітей характерна незрілість
регуляторних механізмів (нервової системи,
дихального центра, центра терморегуляції та ін.),
тенденція до ацидозу, особливість імунного стану і
знижений кліренс (очищення).

• Захисна функція печінки у дітей дозріває лише до

12 років, а видільна здатність нирок у немовлят на
50% нижча, ніж у дорослих. Особливе значення
має тимчасова недостатність ферментів, що
метаболізують ліки в крові й тканинах-все це
зумовлює специфіку всмоктування, зв’язування
лікарських речовин з білками плазми крові,
розподіл їх в організмі, швидкість метаболізму й
елімінацію (виведення) ліків.
Внутрішньоутробний період
Вплив лікарських речовин на дитину може мати місце ще до її народження, коли мати в період вагітності
приймає лікарські препарати, які, проходячи через плаценту, потрапляють до ембріона або плода, проявляючи
негативну дію.
 
Легко й активно проникають через плаценту недисоційовані й неіонізовані, а також жиророзчинні речовини з
невеликою молекулярною масою (антибіотики, сульфаніламіди, протипухлинні, наркотичні, снодійні,
психотропні,транквілізатори, антитиреоїдні й протиревматичні та ін.). Речовини, здатні легко зв’язуватися з
білками крові, переходять через плацентарний бар’єр повільніше.
Негативна дія лікарських речовин на ембріон і плід визначається їх хімічною структурою, властивостями, а також
передозуванням ліків, коли розвивається виражена інтоксикація:
Антибіотики: впливають на запліднення, ембріогенез і життєдіяльність
потомства(найнебезпечніші:тетрацикліни, стрептоміцин, левоміцетин, що мають ембріотоксичну і тератогенну
активність).
Протипухлинні препарати:можуть проявляти мутагенну дію (взаємодіють із нуклеїновими кислотами).
Метотрексат при призначенні в ранній термін вагітності викликає аборти. У пізніший термін вагітності (6-8
тижнів) він призводить до некрозу тканин, зменшення числа форменних елементів крові плода, аномалій
розвитку черепа.
Антигістамінні речовини, широко застосовувані під час вагітності для усунення нудоти й блювоти, у перші 12
тижнів вагітності відрізняються тератогенною дією. Такі ж властивості мають природні й синтетичні
кортикостероїди й кортикотропін
Особливо впливають на нервову систему снодійні й наркотичні аналгетики.
Практика показує, що тератогенну дію можуть мати саліцилати та кофеїн
Етиловий алкоголь виявляє багатосторонню негативну дію на 7 внутрішньоутробний розвиток організму й
викликає поєднані вроджені дефекти з порушенням фізичного й розумового розвитку дітей, відомі під назвою
"алкогольний синдром плода".
Період новонародженості(перші чотири тижні)
Лікарські речовини можуть надходити до дитини через грудне молоко матері.У грудне
молоко можуть попадати і метаболіти ліків, наприклад, метаболіти сибазону,
левоміцетину, ізоніазиду. Такі лікарські речовини, як аміназин, фенобарбітал, дифеніл,
резерпін, анаприлін, кислота ацетилсаліцилова, неодикумарин, пеніцилін, тетрациклін,
фуросемід та ін.., а також алкоголь, наркотичні анальгетики, нікотин - можуть інтенсивно
виділятися молочними залозами.
З огляду на токсичну дію лікарських речовин, що попадають із молоком матері до дитини,
їх підрозділяють на ймовірно небезпечні (тетрацикліни, левоміцетин, кортикостероїди,
нітрофурани й ін.) та ймовірно безпечні.
Період грудного віку
Для грудних дітей - небезпечне призначення
лікарських препаратів, що мають інгібуючу дію або
викликають ураження дихального центра. Різкі
рефлекторні відповіді виникають у дітей при дії на
шкіру подразливих лікарських речовин. Тому з
обережністю варто застосовувати ментол, калію
перманганату. А також мазі, що містять анестезин і
дьоготь. Не рекомендується застосування борної
кислоти для дітей і жінок у період вагітності й лактації,
бо вона має токсичну дію.
Лікарські форми в педіатрії, їх біофармацевтична оцінка
 
Відсутність дитячих лікарських форм препаратів призводить до того, що дітям призначають препарати,
приготовані на основі дорослих форм (наприклад, таблетки розділяють навпіл або подрібнюють). У більшості
розвинених країн заборонено використовувати тверді лікарські форми (таблетки, капсули, драже) у дітей до 3
років . Більшу частку лікарських форм складають таблетки та капсули, які складно ковтати дітям, а також
порошки для ін’єкцій, що вводять парентерально, зумовлюючи біль і тривогу у дітей. Спостерігається
недостатність лікарських форм: сиропів, супозиторій, суспензій, яких не вистачає на фармацевтичному ринку
України.
 
До твердих лікарських форм відносять пігулки, порошки,
які не рекомендують для лікування дітей раннього віку.
Особливістю лікарських форм цієї групи, призначених для
дітей старшого віку, є, головним чином, можливість
варіювання дозувань препарату.
Серед твердих лікарських форм для педіатричної
практики широкого поширення набули гранули, капсули
Гранули - поширена лікарська форма для дітей. Останніми роками часто
застосовуються також гранульовані порошки. У них легко збалансувати необхідні,
у фізіологічному відношенні, лікарські речовини. На відміну від суспензій,
емульсій і сиропів гранули мають ряд переваг:
• не містять води і органічних розчинників, що уповільнює проходження в них
фізико-хімічних і мікробіологічних процесів;
• попереднє розчинення їх перед вживанням виключає введення допоміжних
речовин, що спрощує технологію і економить матеріали;
• можливість використання разової упаковки знижує трудовитрати при
зберіганні, транспортуванні, має захист від самовільного вживання дітьми;
• немає необхідності комплектувати упаковку з лікарським засобом дозуючим
пристроєм, доза може регулюватися кількістю пакетиків на прийом.
Гранульована лікарська форма дуже зручна для екстемпорального
приготування сиропів, суспензій, гелів.
 

Існує реальна потреба у більшій різноманітності твердих лікарських форм для дітей, які б до того ж зручно
дозувались, мали обтічну форму і покривались ковзкими оболонками. Як альтернативу можна використовувати
спеціальні дитячі лікарські форми, що застосовуються за кордоном, глосити - невеликі таблетки для
сублінгвального застосування, карамелі, пластинки, бальзами, кахети - спресовані лікарські форми.
Рідкі лікарські форми
Розчини, мікстури, краплі, настої, відвари, суспензії, емульсії широко застосовуються в
дитячій практиці. Така популярність їх пояснюється окрім біофармацевтичних аспектів,
пов'язаних з рівномірністю і швидкістю всмоктування лікарських речовин, їх
розподілом і виведенням, також виключенням хворобливості при прийомі ліків,
точністю дозування.
Іншою особливістю є підбір розчинників і допоміжних речовин, вживаних та
приготування рідкої лікарської форми. Рідкі лікарські форми для дітей, як правило,
виготовляються за допомогою тих же речовин, що лікарські форми для дорослих. В той
же час вікова фармакологія диктує необхідність вибору що суспендують, емульгують
агентів і інших наповнювачів з врахуванням специфіки дитячого організму.
Потрапляючи в кишечник дитини рідкі ліки поширюються за більшою площею слизової
оболонки і краще нею всмоктуються.
Суспензії і лікарські сиропи, приховують в собі чималу небезпеку. Оскільки вони досить
смачні, діти прагнуть випити їх більше. Трапляється так, що дитина, непомітно для
батьків, проковтує за один раз весь флакон вподобаних йому ліків.
Краплі, що містять спирт, призначаються лише дітям, що вийшли з грудного віку. Краплі
треба розводити в охолодженій кип'яченій воді настільки, щоб не відчувався гіркий
спиртний смак. Це не перешкодить їх лікувальній дії.
Сиропи - найзручніша пероральна лікарська форма в
дитячій практиці. Традиційні сиропи, вживані в
педіатрії, є концентрованими розчинами цукру, до
яких додані відповідні лікарські речовини і
ароматизатори.
Ін'єкційні і інгаляційні лікарські форми
розробляються в декількох вікових дозуваннях, з
пониженою концентрацією речовин, що діють.
Інгаляційні ліки у вигляді аерозолів рекомендуються
до вживання дітям лише старше 5 років.
Ректальні лікарські форми для дітей розробляються у вигляді супозиторій, ректальних м'яких
желатинових капсул, мікроклізм, ректальних мазей, пінних аерозолів.
Вони також повинні мати декілька вікових дозувань.

Ректальні лікарські форми мають велике значення в педіатрії. У них вдало поєднуються властивості
перорального і парентерального способу введення препарату. Важливість призначення препаратів, що
руйнуються травними соками, значне зниження рівня алергічних реакцій, прудкість терапевтичного
ефекту, простота і безболісність вживання ставлять терапію за допомогою ректальних лікарських форм
на провідне місце в педіатрії.

Найбільш поширеними ректальними лікарськими формами є клізми, супозиторії, ректальні капсули,

ректальні мазі.

Ректальні лікарські форми досить зручно застосовувати в дитячій практиці. Проте для організму
природніше, щоб лікарські засоби поступали через рот, а не через пряму кишку, бона досить ніжна у
дітей і недостатньо пристосована для всмоктування - вони можуть порушити її слизисту оболонку і
привести до ерозії. Лікарські компоненти ректальних лікарських форм в значно більшій концентрації
відразу потрапляють в кров дитяти. Лікувальний ефект зростає, але при цьому і збільшується
вірогідність побічних дій. Ректальні лікарські форми краще використовувати в тих випадках, коли дуже
маленька дитина не зможе проковтнути ліки і коли потрібно, щоб вони подіяло негайно.
Фармацевтична опіка та заходи, щодо безпеки застосування лікарських засобів в
педіатрії
При призначенні лікарських засобів дітям необхідно призначати тільки розраховані
дози ліків у відповідності до віку, ваги тіла. Проводити попередню пробу на
переносимість і чуттєвість до призначеного препарату (можливо на матері дитини),
враховуючи функціональний стан життєво важливих органів організму.
Антибіотики і сульфаніламіди слід призначити відповідно до етіології, властивостей
мікроорганізмів, не призначати ті препарати, які часто викликають побічну дію. Не
допускати підсиленої лікарської терапії при легких формах хвороби, використовувати
ліки короткими курсами, а також не використовувати одночасно ліки з однаковим
механізмом дії.
Даючи безрецептурні лікарські препарати дітям, батьки повинні:
- завжди слідувати інструкції на упаковці і ні в якому випадку не перевищувати
рекомендовану дозу;
- ніколи не давати дитині препарат в дозі для дорослих без поради лікаря;
- не казати дитині, що таблетки є солодощами, а рідкі лікарські форми – напоями;
- не залишати ліки в доступних для дітей місцях, у дитини може виникнути бажання
прийняти додаткову дозу, щоб прискорити одужання.
 Заходи безпеки при прийомі дитячих лікарських засобів
Як потрібно чинити: Як чинити не треба:
Уважно вивчіть на етикетці дозу Не переконуйте дітей в тому, що
перед тим, як давати препарат дітям призначені їм ліки - є солодощами або
безалкогольними напоями

Переконайтеся в тому , що Не давайте ніяких ліків дітям до 5 років,

безрецептурний препарат, який ви не порадившись попередньо з вашим
збираєтесь дати дитині в віці до 16 лікарем
років, не містить ацетилсаліцилової
кислоти (аспірину)

Переконайтеся в наявності  
спеціальної мірної ложечки або
шприца для дозування пероральних
препаратів для більш точного і
простого відмірювання рідких
лікарських форм
Мірні ложки бувають звичайної форми та циліндричної і призначені для дітей, які
вже вміють пити з чашки, але можуть розхлюпати ліки.
Циліндричні ложки дають можливість точно визначити кількість препарату, яку
часто розраховують виходячи з маси тіла малюка або його віку
. Краплинний дозатор це безпечний та зручний засіб, який особливо підходить для
тих дітей, які ще не можуть пити з чашки.
Свічки вводять у пряму кишку або у вигляді міні-клізм. Така форма зручна,
наприклад, якщо в дитини висока температура супроводжується блюванням, і ліки,
що вводяться через рот маля просто не встигає засвоїти. Але даний спосіб має і свої
недоліки. У випадках проносів чи, навпаки закрепів, всмоктування лікарського
препарату порушується.
Свічки часто рекомендують зберігати у холодильнику. Перед тим як
використовувати, свічку необхідно вийняти із холодильника і дати їй зігрітися при
кімнатній температурі, після чого розпакувати, поклавши на тарілку чи серветку і
лише тоді підготувати дитину до введення медикаменту. Для цього малюка кладуть
на лівий бік, однією рукою підтягають його коліна до животик, а іншою обережно
розводять сіднички і вводять свічку у задній прохід. Свічка повинна «сховатися» в
анальному отворі.
Таблетки. Якщо ліки, які необхідно дати дитині, в таблетках, то призначену дозу
потрібно розтерти, розчинити у кип’яченій воді. Не рекомендується розчиняти
таблетки у грудному молоці чи молочній суміші, так як малюк може відмовитися від
грудей через неприємний присмак такого молока. Тому краще не експериментувати.
Правила безпечного лікування дитини
Перше правило.
Ліки повинен призначати тільки лікар. Пам’ятайте: не існує «безпечних» ліків. Наприклад, вітамінні препарати при
неправильному застосуванні можуть призвести до передозування. Багато препаратів можуть спричиняти алергічні реакції,
такий жарознижуючий препарат, як аспірин сьогодні не використовується через те, викликає у дітей появу синдрому Рея –
тяжкого захворювання з ураженням нервової системи та печінки. Буває, що врешті-решт, користі від їхнього застосування
менше, ніж шкоди від різноманітних побічних ефектів. Тому тільки лікар може призначити ліки вашому маляті з
урахуванням його індивідуальних особливостей і сучасних уявлень про доцільність призначення того чи іншого препарату.
Друге правило.
Купуючи препарат, обов’язково прочитайте текст на етикетці, скільки разів ви б не давали дитині ті ж самі ліки, уважний
погляд на подані до них рекомендації не завадить. Ще в аптеці обов’язково перевірте цілісність упакування, термін
зберігання препарату, яким повинен бути його зовнішній вигляд.
Третє правило.
Перед тим, як дати ліки дитині, обов’язково з’ясуйте для себе такі запитання: «Що це ліки і для чого їх використовують»?,
«Як часто і як 45 довго варто давати ліки дитині»?, «У чому полягають побічні ефекти і як швидко вони розвиваються»?
Четверте правило.
Будьте особливо уважні при дозуванні. Не використовуйте столові прибори – чайну, десертну, столову ложки. Завжди
використовуйте той дозатор, який продається в комплекті з даним препаратом, а не той, що знайшовся в аптечці.
П’яте правило.
Будьте спокійними та ласкавими, коли даєте ліки дитині. Пограйтесь з малям, перш ніж дати йому ліки. Не робіть ніяких
приготувань на очах у дитини, не говоріть їй заздалегідь про те, що збираєтесь зробити. Зберігайте спокій і
доброзичливість, постарайтеся відвернути його увагу на щось інше. Нехай ваші діти ростуть міцними, здоровими і
щасливими, а ліки лише допомагатимуть попереджувати хворобливі стани малюка.
Дитина, віком 7 років, оглянута сімейним лікарем у зв’язку з підвищенням температури тіла до
39°С, болем при ковтанні. Лікар поставив діагноз: гострий тонзиліт. Оскільки в анамнезі у дитини
була алергічна реакція на пеніцилін, лікар призначив 10-ти денний курс іншого антибактеріального
засобу. Через 2 тижні після проведеного лікування у хлопчика з’явилося жовте забарвлення зубів,
що не знімалось зубною пастою. Вкажіть, який лікарський засіб був призначений.
А.Доксициклін
В.Азитроміцин
С.Амікацин
D.Метронідазол
Е.Цефтріаксон

Доксициклін

Викликає зміну забарвлення зубів при призначенні

дітям. Прийом доксицикліну супроводжується
пригніченням синтезу білка (антианаболічна дія),
посилення виведення із організму іонів натрію, води,
амін окислот, деяких вітамінів. При тривалому
використанні можливий розвиток жирової
інфільтрації печінки.
Джерела
1. Антипкін Ю.І., Ципкун А.Г. Безпека лікарських засобів у дітей./ Дитячий лікар.// Антипкін Ю.І., Ципкун
А.Г. - 2011
2. Перцев І.М., Пімінов О.Х., Слободянюк М.М. та ін. Фармацевтичні та медикобіологічні аспекти ліків.
Навчальний посібник/ За ред. І.М. Перцева. Видання друге, перероблене та доповнене - Вінниця: Нова
Книга, 2007
3. Опека пациента в практике врача и провизора. Руководство по применению лекарственных средств:
пособие/ под ред. И.А. Зупанца, B. П. Черньїх. - 2-е изд., испр. И доп. - К.; Украинский медицинский
вестник, 2012
4. Зайченко А.В., Шевченко О.И., Викторов А.П., Сторчак А.В., Основи рациональнго применения
лекарств и фармацевтической опеки в акушерскогинекологической практике: Монография. - Харьков:
Золотые страницы, 2003
5. Соколова Л.В. Дитячі лікарські форми - Режим доступу до сайту:
https://www.google.com.ua/intranet.tdmu.edu.ua/data/...sokolova/
6. Комаровський Є.О. Який засіб дати дитині – Режим доступу до сайту : http://nanoform.com.ua/zdorove/
fbclid=IwAR0z7ToIIGCYaOCvU46Pcw9TL8Y7Bu5QvA5TZfcpDZMnis7WJ7fyrz323 Ng
Дякуємо за увагу !!!