Tox Him 5co

Міністерство охорони здоров’я України
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

Кафедра фармацевтичної та токсикологічної хімії
Методичні вказівки
для студентів 5 курсу фармацевтичного факультету
до практичних занять з токсикологічної хімії
(осінній семестр)
Донецьк 2009
3
УДК 54; 615.9 (075.5)
Автори : Агафонов О.М., Аносова Л.С.

За редакцією зав. кафедрою фармацевтичної та токсикологічної хімії, д.х.н Матвієнко А.Г.
Даний методичні вказівки призначені для підготовки до практичних занять з токсикологічної хімії студентів 5-го курсу
фармацевтичного факультету, робота з яким підвищує мотивацію вивчення предмету. Методичні вказівки з кожної теми конкретизують
навчальну інформацію і дозволяють перевірити якість її засвоєння в процесі рішення навчальних завдань.
Рецензенти:
Бутєва Л.В. – доцент кафедри соціальної медицини, ОЗО та історії медицини ДонНМУ, кандидат медичних наук, методист УМК
Скоробогатова З.М. – доцент кафедри біохімії ДонНМУ, кандидат біохімічних наук.
Методичні вказівки затверджені на засіданні Вченої Ради ДонНМУ ім. М. Горького (протокол №7 від 30 жовтня 2008 р.)
4
ЗМІСТ
Передмова 4
Тема № 1. Речовини, які ізолюються полярними розчинниками. Розгляд методів ізолювання. Методи очистки та
концентрування витяжок з біоматеріалу. Отримання кислої та лужної хлороформної витяжок «лікарських» отрут 5
………………………………………………………………………………………………………………………..
Тема № 2. ТШХ-скринінг «лікарських» отрут кислого, нейтрального та основного характеру (кислота
саліцилова, антипірин, похідні барбітурової, саліцилової кислот, піразолону, пурину, хініну, аміназіну, похідні 11
піридину та піперидину, тропану)………………………………………………………………………………………..
Тема № 3. Направлене (на моделях) дослідження хлороформної витяжки на «лікарські» отрути кислого і
нейтрального характеру…………………………………………………………………………………………………… 20
Тема № 4. Направлене (на моделях) дослідження хлороформної витяжки на алкалоїди…………………………. 28

Тема № 5. Направлене (на моделях) дослідження лужної хлороформної витяжки на синтетичні «лікарські»
отрути……………………………………………………………………………………………………………………….. 37
Тема № 6. Використання кольорових та осадових реакцій при експресс-аналізі отрут різної природи в
біологічних рідинах або екстрактів речовин різними розчинниками…………………………………………………. 43
Тема № 7. Кількісне визначення «лікарських»отрут в модельних розчинах та екстрактах………………............. 50

Тема № 8. Контрольна робота за темою «лікарські» отрути……………………………………………………………. 56
Тема № 9. Речовини, які ізолюються з біологічного матеріалу настоюванням досліджуванних об’єктів з водою.
Розгляд методів ізолювання. Дослідження мінеральних кислот, лугів, солей лужних металів. Речовини, які 64
ізолюються безпосередньо в біологічному матеріалі. Дослідження оксиду вуглецю СО.
5
ПЕРЕДМОВА
Токсикологічна хімія входить до складу професійно-оріентованних дисциплін. Розвиток сучасної токсикологічної хімії відкриває нові
можливості для виявлення токсичних властивостей нових лікарських засобів, вдосконалення методів контролю за токсичністю лікарських
засобів. Нові відкриття ряду важливих закономірностей, з одного боку, зробили токсикологічну хімію більш цікавою для майбутніх
провізорів, з іншого боку - ускладнили її сприйняття. Сучасна навчальна програма вимагає удосконалювання якості аудиторної і
позааудиторної роботи студентів і відповідної оптимізації методів навчання.
Кафедра фармацевтичної та токсикологічної хімії приділяє значну увагу самостійній роботі студентів. Узявши за основу вже наявну
методичну літературу і сучасні вимоги до якості навчання фахівців, колектив кафедри підготував розширені методичні вказівки з курсу
токсикологічної хімії для студентів фармацевтичного факультету. Вони можуть бути використані як на практичних заняттях, так і для
організації самостійної роботи студентів у позааудиторний час.
Методичні вказівки написані відповідно до «Програми з токсикологічної хімії» для студентів фармацевтичних факультетів вищих
навчальних закладів. В них включені розділи токсикологічної хімії, які вивчаються студентами 5-го курсу у осінньому семестрі: «Речовини,
які ізолюються підкисленою водою або підкисленим спиртом». Структура методичних вказівок уніфікована і включає наступні розділи:
1. Актуальність теми. У цій частині вказівок чітко виділяється значення матеріалу теми для застосування в професійній діяльності
провізора, що обумовлює мотиваційну характеристику теми.
2. Цілі навчання. В якості загальних цілей пропонуються уміння проводити хімічний та інструментальний аналіз отрут . Конкретні
цілі відбивають дії, необхідні для досягнення загальної мети.
3. Зміст навчання. Цей розділ забезпечує досягнення цілей навчання. Він містить основні теоретичні питання, що дозволяють
виконати цільові види діяльності. Матеріал для освоєння цих питань міститься в наведеній обов'язковій і додатковій літературі. Для
самоперевірки засвоєння матеріалу з теми пропонується вирішити цільові навчальні завдання (з еталонами відповідей).
Правильному сприйняттю досліджуваного матеріалу допомагають спеціально розроблені графи логічної структури до кожної теми.
Методичні вказівки, що підготовлені для семінарських і підсумкових занять, містять більше цільових навчальних завдань, ретельно
підібрану основну та додаткову літературу з досліджуваних тем.
Запропоновані ситуаційні завдання, на наш погляд, допоможуть майбутнім фахівцям вирішувати реальні задачі на виробництві під час
виконання професійної діяльності.
Колектив кафедри фармацевтичної та токсикологічної хімії сподівається, що підготовлені методичні вказівки будуть сприяти кращому
засвоєнню матеріалу токсикологічної хімії, розумінню її основних закономірностей, правильному формуванню професійних навиків
майбутніх провізорів.
Зав. кафедрою фармацевтичної та токсикологічної

хімії ДонНМУ, д. х. н. Матвієнко А. Г.
6
Заняття № 1
«Речовини, які ізолюються полярними розчинниками. Розгляд методів ізолювання. Отримання кислої та лужної
хлороформної витяжок "лікарських" отрут»
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ
Значну частку всіх отруєнь займають отруєння лікарськими сполуками. Це зумовлене тим, що вони доволі часто зустрічаються в
повсякденному житті. Час виведення з організму у деяких випадках дуже тривалий.
Неконтрольоване вживання ліків з метою самолікування дуже часто закінчується отруєннями. Перевищення терапевтичної дози
(добової і одноразової) іноді приводить до отруєння. При цьому важливо знати кількісний вміст отрути в організмі для того, щоб визначити
дозу прийнятих ліків.
ЦІЛІ НАВЧАННЯ
Загальна мета: Проводити ізолювання «лікарських» отрут.
Конкретні цілі: Вихідний рівень знань-умінь
Уміти:
1. Трактувати методи ізолювання, методи очистки 1. Інтерпретувати фізичні засади методу екстракції
та концентрування витяжок з біоматеріалу (курс фізичної та колоїдної хімії)
2. Отримати кислу та лужну хлороформну 2. Інтерпретувати методи очистки та
витяжкулікарських отрут різними методами концентрування витяжок (курс фізичної та
ізолювання. колоїдної хімії)
Для перевірки вихідного рівня знань-умінь пропонується виконати ряд завдань.

Завдання для самоперевірки і самокорекції вихідного рівня знань-умінь.
1. У фармацевтичному виробництві для виділення ефірних масел з рослинної 2. Селективний розчинник, який використовують для виключення речовин з
сировини можна використовувати метод лікарської рослинної сировини, називають .
A. Екстракції A. Екстрагент
B. Ректифікації B. Екстрактор
C. Кріоскопії C. Екстракт
D. Конденсації D. Рафінат
E. Поляриметрії E. Елюєнт
3. Екстракція – це один з технологічних етапів виробництва лікарських 4. Екстракція – найпоширеніший метод виділення речовини з систем. Яким
7
препаратів. При дослідженні розподілу оцетової кислоти між хлороформом і розчинником краще екстрагувати йод з водного розчину, якщо коефіцієнти
водою було встановлено, що її молекули утворюють диміри в органічному розподілу змінюються в ряду: K(CS2)> K(C6H6)> K(циклогексан)> K(C6H14)>
розчиннику. Вкажіть рівняння, яке використовують для розрахунку коефіцієнта K(C6H13OH).
розподілу в цьому випадку: A. CS2
A. К = С2/С12 B. C6H14
B. К = С2/С1 C. Циклогексан
C. К = С1/С2 D. C6H14
D. К = С2/С1m E. C6H3OH
E. Lg К = Lg С2 – m Lg С1
Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.
Еталони відповідей до рішення завдань для самоперевірки і самоконтролю вихідного рівня знань-умінь:
1 - А; 2 - А; 3 - А; 4 - А.
Інформацію для заповнення вихідних знань-умінь можна знайти в наступній літературі.
1. Болотов В.В., Гайдукевич А.Н., Свєчникова Е.Н. Аналитическая химия.-Х.: „Золотые страницы”, 2001.
2.Лекції з фізичної та колоїдної хімії.
ЗМІСТ НАВЧАННЯ.
Зміст навчання повинен забезпечувати досягнення цілей навчання, чому сприяє граф логічної структури досліджуваної теми (Додаток 1).
Основні теоретичні питання, що дозволяють виконати цільові види діяльності:

1. Загальна характеристика груп. Фізичні і хімічні властивості речовин.
2. Сучасні загальні і приватні методи ізолювання речовин з біологічного матеріалу.
3. Розділення «лікарських» отрут на підгрупи.
4. Чинники, що впливають на ефективність ізолювання речовин.
5. Основні етапи методів ізолювання.
6. Методи очищення витяжок від домішок і концентрації речовин, що витягують.
Знайти матеріал для освоєння цих питань можна в одному з наступних джерел.
Обов’язкова література.
1. Крамаренко В.П. Токсикологическая химия .- Киев: ”Высшая школа ”, 1989.-С. 172-194.
2. Токсикологічна хімія в схемах і таблицях/– Харків -: ”Золоті сторінки ”,2005г.С. 45-55.
3. Токсикологічна хімія: Конспект лекцій: Навч. посіб. для студ. вищ. фармац. закл. III-IV рівнів акредитації / В.С. Бондар, О.О.
Маміна, С.А. Карпушина иа ін.–Х.: Від-во НФАУ; Золоті сторінки, 2002.-С. 85-96.
4. Лекція з токсикологічної хімії на тему: «Речовини, що ізолюються з біологічного матеріалу підкисленними полярними або
амфіфільними розчинниками (лікарські отрути)»
Додаткові джерела інформації.
8
1. Руководство по судебно-медицинской экспертизе отравлений / Под ред. Р.В.Бережного.-М.: Медицина, 1980.
Після вивчення перерахованих вище питань для самоперевірки засвоєння матеріалу з досліджуваної теми пропонується вирішити наступні
цільові навчальні задачі.
ЦІЛЬОВІ НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
1.Судово-медичний токсиколог проводить ізолювання невідомої отрути по методу 2.Існує багато методів ізолювання «лікарських» отрут полярними розчинниками.
А.А. Васильєвой. Ізолювання отрут по методу А.А. Васильєвой проводять: Найпростішим, швидшим і дешевшим з них є
A. спиртом, що підкисляє A. В. А. Карташова
B. ацетоном, що підкисляє B. Стаса-Отто
C. водою, що підкисляє C. В.Ф. Крамаренко
D. ацетонтирилом, що підкисляє D. Е.М. Саломатіна
E. нейтральним ацетоном E. А.А. Васильєвой
3.Метод В. А. Карташова відноситься до загальних методів ізолювання 4.Існує багато методів ізолювання «лікарських» отрут полярними розчинниками. І
«лікарських» отрут амфіфільними розчинниками. Після підкислення витяжки розділяють на «загальних» і «приватних». Серед перерахованих методів виберіть
соляною кислотою для видалення білкових з'єднань застосовують : «загальний» метод ізолювання.
A. висолювання сульфатом амонія A. В. І. Попової
B. екстракція гексаном B. В.Ф. Крамаренко
C. центрифугування C. Е.М. Саломатіна
D. екстракція хлороформом D. Стаса-Отто
E. фільтрування E. П.А. Валова
5. Судово-медичний токсиколог проводить ізолювання невідомої отрути по методу 6. Проводиться ізолювання невідомої отрути по методу Стаса-Отто. Чим
А.А. Васильєвой. При цьому якнайповніше руйнування зв'язку білок-отрута осаджують білки в цьому методі?
відбувається при значеннях рН, рівних: A. ацетоном
A. 9-10 B. кислотою трихлорацетатной
B. 11-12 C. натрію сульфатом
C. 4-5 D. абсолютним етанолом
D. 2-3 E. натрію вольфраматом
E. 6-7
7. Проводиться направлене дослідження на похідні кислоти барбітурової. У якому 8. Проводиться направлене судово-токсикологічне дослідження трупного матеріалу
методі з метою очищення барбітуратів використовують гель-хроматографію на зміст алкалоїдів. Яким з методів виділення доцільно використовувати при
сульфатних водних витяжок? цьому ?
A. Стаса-Отто A. В. І. Попової
B. В.Ф. Крамаренко B. Стаса-Отто
C. В. І. Попової C. Е.М. Саломатіна
D. Е.М. Саломатіна D. В.Ф. Крамаренко
E. А.А. Васильєвой E. А.А. Васильєвой
Еталони відповідей до рішення цільових навчальних задач.
3 – В, 5 – D, 7- С.
ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА РОБОТА
ЗАГАЛЬНІ І ЧАСТКОВІ МЕТОДИ ІЗОЛЮВАННЯ:
9
1. Ізолювання водою, підкисленою оксалатною кислотою, (метод А.А. Васильєвой)
Подрібнений об'єкт (органи трупа) поміщають в колбу або стакан і заливають подвійним об'ємом дистильованої води, потім підкисляють суміш 10 % розчином
оксалатної кислоти до рН 2-3 по універсальному індикаторному паперу. Після двогодинного настоювання при постійному помішуванні суміші отримують водну витяжку,
яку проціджують через подвійний шар марлі. Операцію настоювання повторюють протягом години з одинарним об'ємом підкисленої води. Проціджені кислі водні
витяжки об'єднують, виміщють в ділильну воронку і тричі струшують з окремими порціями хлороформу (15, 10, 10 мл). Хлороформні витяжки об'єднують і фільтрують
через невеликий паперовий фільтр, заздалегідь змочений хлороформом, в суху колбу з написом «Кисла хлороформна витяжка». Водний шар в ділильній воронці
підлужують 25 % розчином аміаку до рН 8-9 по універсальному індикаторному паперу і знов збовтують тричі з окремими порціями хлороформу (15, 10, 10 мл).
Хлороформну витяжку об'єднують, фільтрують, як описано вище, в колбу з написом «Лужна хлороформна витяжка». При витяганні отрут хлороформом з лужної водної
витяжки утворюються стійкі емульсії, для руйнування яких можна застосувати центрифугування вмісту воронки або збільшення до суміші безводого натрію сульфату.
2. Ізолювання етанолом, що підкисляє оксалатної кислотою (метод Стаса-Отто)

Подрібнений об'єкт (органи трупа) поміщають в стакан або банку, заливають 96 % етанолом до утворення «дзеркальної поверхн»і, суміш підкисляють 10 %
спиртовим розчином оксалатної кислоти до рН 2-3 по універсальному індикаторному паперу і залишають на добу при періодичному помішуванні.
Після закінчення зазначеного терміну кислу спиртову витяжку відокремлюють, фільтруючи через змочений етанолом паперовий фільтр. Операцію витягання
повторюють 2-3 рази. Спиртові кислі витяжки об'єднують і випаровують на водяній лазні при 40-50°С до густого сиропу. Сиропообразну рідину обробляють 96°
етанолом, підливаючи його по краплях до тих пір, поки етанол не перестане викликати помутніння рідини. Осаду дають відстоятися і потім фільтрують його через
невеликий фільтр (діаметр 5-6 см), заздалегідь змочений спиртом. Фільтр промивають невеликою кількістю спирту. Фільтрат згущують у фарфоровій чашці на водяній
лазні до густини сиропу і знову повторюють операцію осадження. Так поступають до тих пір, поки етанол не перестане осаджувати білки. Потім витяжку знов
випаровують на водяній лазні до густини сиропу, залишок розчиняють в 25 30 мл теплої води, що дистилює, і каламутний розчин фільтрують через невеликий гладкий
фільтр, змочений водою, в ділильну воронку. Водно-спиртовий розчин екстрагують три рази хлороформом порціями по 15, 10 і 10 мл. Хлороформну витяжку фільтрують
через фільтр, змочений хлороформом, в суху колбу з написом "Кисла хлороформна витяжка".
Водний залишок в ділильній воронці подлужують 25 % розчином аміаку до рН 8-9 по універсальному індикаторному паперу і знов проводять екстракцію
хлороформом, як описано вище. Об'єднані хлороформні витяжки поміщають в суху колбу з написом "Лужна хлороформна витяжка".
3. Ізолювання водою підкисленою сірчаною кислотою (метод В.Ф.Крамаренка)

100 г подрібненого біологічного матеріалу поміщають в колбу або стакан, заливають 0,0.1 М розчином сірчаної кислоти до утворення дзеркальної поверхні.
Якщо рН розчину після перемішування вмісту колби вище, ніж 2,5, то додають по краплях 20% розчин сірчаної кислоти до вказаного значення рН. Суміш залишають на
2 ч. Періодично збовтуючи.
Після закінчення цього часу водне витяжку відокремлюють і проціджують через марлю; Операцію витягання проводять тричі. Кислі витяжки збирають разом і
центрифугують. Надосадову рідину зливають, а осад знов заливають 20-30 мл 0,01 М розчину сірчаної кислоти (рН 2,5), перемішують, настоюють 2 г, після чого витяжку
центрифугують. Центріфугати об'єднують, насищають сульфатом амонія і залишають на 1-2 ч. Якщо утворився осад, його відокремлюють центрифугуванням. Звільнену
від білків кислу рідину двічі екстрагують ефіром порціями по 40 мл. Ефірний шар відокремлюють, а до водної витяжки додають 20 % розчин гідроксиду натрію до рН
8,5-9 і проводять тричі екстракцію речовин основного характеру окремими порціями хлороформу, рівними третій частині об'єму водної фази. Хлороформні витяжки
об'єднують, фільтрують через сухий фільтр, а потім розчинник відгонять на водяній лазні при температурі 40-50°С насухо. Залежно від поставленого завдання сухий
залишок розчиняють в 5-6 мл хлороформу або в 10 мл 0,1 М розчину хлороводневої кислоти і проводять дослідження на алкалоїди.
При необхідності досліджується і ефірна витяжка, отримана з кислої водної витяжки, на речовини, що екстрагуються з кислого водного середовища органічним
розчинником.
4. Ізолювання ацетоном (метод Карташова В. А.)

5 г гомогенізованої тканини внутрішніх органів, поміщають у флакон (пеніциліну) місткістю 20 мл, додають 5 мл ацетону; суміш перемішують, закривають
поліетиленовою пробкою і збовтують на автоматичному підтрушувачі протягом 10 хв. Потім вміст флакона центрифугируют 5 мін при 2500 об/хв і надосадочну рідину
зливають через невеликий ватяний тампон у флакон місткістю 30 мл. Операцію витягання повторюють ще 3 рази. До об'єднаних ацетонових витягань додають 20 мл 0,5
М розчину хлороводневої кислоти і витягують 2 рази н-гексаном по 10 мл. Органічну фазу відокремлюють і відкидають. З водної фази речовини екстрагують ефіром 2
10
рази по 10 мл. Ефірні екстракти об'єднують, фільтрують через паперовий фільтр і випаровують під струмом теплого повітря насухо. Сухий залишок досліджують на
речовини кислотного характеру. Водну фазу подлужують до рН 11, додають 5 хлориду натрію і екстрагують 2 рази ефіром по 10 мл. Ефірні екстракти об'єднують,
фільтрують, розчинник випаровують, сухий залишок досліджують на речовини основного характеру.
5. Експрес-метод ізолювання похідних фенотиазина підкисленим ацетонитрилом (метод Е. М. Саломатіна)

50 г подрібненого біологічного матеріалу поміщають в колбу, підкисляють 10. % розчином хлороводневої кислоти до рН 2-3 і проводять екстракцію отрут 100, 50
і 50 мл ацетонитрилом протягом 30, 15 і 15 мін з використанням механічного підтрушувача. Ацетонітрільну витяжку фільтрують через зволожений водою, що дистилює,
паперовий фільтр в ділильну воронку, що містить 500 мл 2,5 % водного розчину сульфату натрію. Вміст ділильної воронки перемішують до утворення гомогенного
розчину, підкисляють 6 М розчином хлороводневої кислоти до рН 2,0-3,0 (по універсальному індикатору) і тричі по 10 хв екстрагують порціями ефіру по 100 мл. Що
залишився після екстракції ефіром, кислий водно-ацетонітрильний розчин підлужують насиченим водним розчином гідроксиду натрію до рН 13 по універсальному
індикаторному паперу і тричі екстрагують по 10 хв порціями ефіру по 100 мл. Ефірні екстракти випаровують під вакумом на роторному випарнику при 40°С до об'єму
35-40 мл і фільтрують в мірну колбу місткістю 50 мл. через паперовий фільтр діаметром 5-6 см, що містить 1,5-2 г безводого сульфату натрію. Випарювальну колбу і
фільтр промивають 10-15 мл ефіру, який приєднують до фільтрату в мірній колбі. Вміст колби доводять до мітки і досліджують.
6. Ізолювання барбітуратів підлуженою водою ( метод Валова)

До 100 г подрібненого біологічного матеріалу додають воду і 10 % розчин гідроксиду натрію (180 і 20 мл відповідно). Суміш перемішують і залишають на 30 хв
при періодичному помішуванні, потім проціджують і центрифугують протягом 30 хв при 3000 об/хв. До центрифугата додають 120 мл 10 % розчину вольфрамату натрію
і 0,5 М розчин сірчаної кислоти до рН 2. Після чого суміш нагрівають протягом 20 хв на киплячій водяній лазні, а потім центрифугують протягом 30 хв. Центрифугат
проціджують через ватний тампон, зливаючи з осаду. Тампон промивають 10 мл води, приєднуючи її до процідженого центрифугата. До кислої витяжки додають рівний
об'єм ефіру і збовтують протягом 15 хв. Органічну фазу відокремлюють і збовтують з 50 мл 10 % розчину гідроксиду натрію, після чого відокремлюють водний шар,
підкисляють його 25 % розчином сірчаної кислоти до рН 2 і збовтують з равным об'ємом ефіру. Відокремлюють ефірний шар, і проводить з ним аналіз екстракту на
барбітурати.
7. Ізолювання барбітуратів водою, підкисленою сірчаною кислотою (метод В. І. Поповой)

100 г подрібненого біологічного матеріалу (печінка, нирки, мозок) заливають 0,01 М розчином сірчаної кислоти (80 мл), рідину доводять 30 % розчином сірчаної
кислоти до рН 2,0-3,0 і залишають на 2 г при періодичному помішуванні. Потім витяжку зливають, операцію настоювання з підкисленою водою, повторюють ще 2 рази
по годині, заливаючи об'єкт новими порціями 0.01 М сірчаної кислоти (по 80 мл). Витяжки об'єднують, проціджують через 3 шара марлі, вимірюють об'єм, потім
центрифугують (3000-5000 об/хв) протягом 20-30 хв. 25 або 50 мл центрифугата вносять до колонки (40 х 2,5 см), заповненої гелем сефадекса G-25 (розмір частинок в
сухому стані 100-300 мкм). На поліетиленовій трубці в нижній частині колонки відкривають затиск - внесена до колонки витяжка вбирайся гелем (над гелем повинен
залишатися невеликим шаруючи рідини). Після цього в колонку двічі вносять по 2 мл 0, 01 М розчину сірчаної кислоти, кожного разу відкриваючи затиск.
Для елюювання барбітуратів колонку сполучають зі встановленим вище сусудом, заповненим 0,01 М розчином сірчаної кислоти, і відкривають затиск внизу
колонки. Перші 150 мл елюату відкидають, а наступні 200 мл переносять в ділильну воронку, куди додають 50 мл хлороформу; вміст воронки збовтують 10 мин.
Екстракцію новими порціями хлороформу проводять ще 2 рази. Хлороформні витяжки об'єднують, випаровують при 40°С насухо і досліджують.
8. Ізолювання метаболитів похідних 1,4-бенздиазетина (метод Б.Н.Ізотова із співавторами)

До 25 г гомогенизата органу додають 6 М розчин хлороводородної кислоти в співвідношенні 1:2 і проводять гідроліз об'єкту в колбі із зворотним холодильником
на гліцериновій лазні при температурі 140-145°С протягом 60 хв. Гідролізат центрифугируют при 5000 об/хв протягом 15 хв, фільтрують і екстрагують тричі порціями
50, 25, 25 мл сумішшю хлороформ-пентанол (9:1). Органічну фазу відокремлюють в мірну колбу на 100 мл. фільтруючи через шар безводого сульфату натрію, і доводять
до мітки, після чого досліджують на бензофеноны (продукти метаболізму похідних 1,4-бенздиазепина).
КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

На занятті перевіряється підготовленість студентів до практичного заняття, проводиться інструктаж з техніки безпеки при роботі з
хімічними реактивами. Під керівництвом викладача виконуються завдання самостійної роботи. Потім студенти приступають до виконання
11
експериментальної частини, використовуючи при цьому інструкцію робочого журналу .
Після виконання лабораторної роботи необхідно оформити протокол, зробити висновки до роботи, що перевіряє і контролює
викладач. Проводиться підсумковий тестовий контроль з теми, підводяться підсумки роботи.
Додаток №1
Граф логічної структури по темі «Речовини, які ізолюються полярними розчинниками. Розгляд методів ізолювання. Методи
очистки та концентрування витяжок з біоматеріалу. Отримання кислої та лужної хлороформної витяжок "лікарських"
отрут»
Обект дослідження
Підготовка обекта
Методи ізолювання
О.О. Стаса-Отто В.А. В. П Крамаренка Валова В.І Поповой Б.М Ізотова Є.М Саломатина
Васильевой Карташова
Вода, підкислена Спиртом, Ацетон Водою, Водою Водою, Гідроліз за Ацетонітрілом,

оксалатною підкисленим підкисленною підлуженою підкисленим допомогою підкисленим
кислотою щавелевою сірчаною натрію сірчаною НСІ хлористоводнево
кислотою кислотою гідроксидом кислотою ю кислотою
Проціджування; Випаровування Центріфугування Проціджування; Проціджуван Проціджуван- Проціджуванн Фільтрування;

центрифугування витяжок до фільтрування; центрифугування; -ня; ня я висолювання
щільності екстракція висолювання центрифугува центрифугуван центрифугуван домішок за
сиропу; домішок гексаном домішок за ння; ня; гель- допомогою
осадження білків (рН = 2 – 3) допомогою осадження хроматографія Na2SO4;
спиртом;фільтру (NH4)2SO4 білків натрію екстракція
-вання екстракція домішок вольфрамато домішок ефіром
ефіром (pH=2 - 2,5) м; екстракція (pH = 2-3)
домішок
ефіром (pH =
12
2)
«Кисла», «лужна» хлороформна витяжка
«ТШХ-Скринінг «лікарських» отрут кислого, нейтрального та основного характеру (кислота саліцилова, антипірин,
похідні барбітурової, саліцилової кислот, піразолону, пурину, тропану, піридину та піперидину; хінін, аміназін)»
На даний момент ТШХ – аналіз широко використовується в медицині і фармації для швидкого аналізу крові і сечі на вміст ліків,
різних білків, амінокислот, продуктів метаболізму.
Методом ТШХ вдається швидко і чітко розділяти і ідентифікувати дуже малі кількості „лікарських” отрут. ТШХ-скринінг носить
попередній характер та виконуєтся в першу чергу. Це дозволяє точніше визначити природу отрути та відокремити від домішок.
Загальна мета: Уміти проводити ТШХ-Скринінг «лікарських» отрут кислого, нейтрального та основного характеру.
Уміти:
1. Трактувати загальну систему розчинників, систему 1. Трактувати методику проведення ТШХ-скринінгу
розчинників для кожної з груп «лікарських» отрут. (курс аналітичної хімії).
2. Проводити ТШХ-Скринінг«лікарських» отрут кислого, 2. Інтерпретувати умови проведення ТШХ-скринінгу
нейтрального та основного характеру. (курс аналітичної хімії).
3. Оцінювати результати ТШХ-скринінгу. 3. Визначати величину Rƒ (курс аналітичної хімії).

1. Відносна швидкість переміщення компонентів в тонкому шарі сорбенту 2. Для проведення аналізу лікарських препаратів у фармацевтичному аналізі
визначається величиною: використовують ТШХ-скринінг. Величина Rƒ залежить від:
A. Rƒ A. Концентрації визначуваної речовини
B. Rs B. Прісутності інших компонентів
C. рН C. Від величини Rs
D. r D. Способу нанесення проби
E. k E. Немає вірного варіанту
3. При проведенні ТШХ-скринінгу на хроматограмі утворюються забарвлені 4. На хроматографичну пластину досліджувану речовину мікропіпеткою
зони і проводяться візуальні спостереження. По характерному забарвленню наносять на лінію:
13
кольорових зон, що утворюються, можна судити про: A. Фінішу
A. Складі аналізованої проби. B. Старту
B. Наявності лікарського препарату C. Між лініями фінішу і старту
C. Складі домішок D. І на лінію фінішу і на лінію старту
D. Наявності хімічних речовин E. Біля лінії старту
E. Наявності лікарських препаратів з домішками

1-А; 2-D; 3-А; 4-В.

2. Лекції з фармацевтичної хімії.
ЗМІСТ НАВЧАННЯ
1. ТШХ –скринінг „лікарських” отрут
2. Умови ТШХ-скринінгу речовин кислого характеру.
2.1. Барбітурати.
2.2. Похідні саліцилової кислоти.
2.3. Алкалоїди, похідні пурину.
2.4. Похідні піразолону.
2.5. Похідні 1,4-бенздіазепінів.
3. Умови ТШХ-скринінгу речовин основного та слабоосновного характеру.
3.1. Похідіні фенотіазину.
3.2. Алкалоїди.
3.3. Похідні 1,4 –бенздіазепінів.
4. Дослідження елюату.
5. Оцінка результатів ТШХ-скринінгу.
1. Токсикологічна хімія в схемах і таблицях/– Харків -: ”Золоті сторінки ”,2005г. С. 47-65.
14
2. Токсикологічна хімія: Конспект лекцій: Навч. посіб. для студ. вищ. фармац. закл. III-IV рівнів акредитації / В.С. Бондар, О.О. Маміна,
С.А. Карпушина иа ін.–Х.: Від-во НФАУ; Золоті сторінки, 2002.-С. 97-102.
3. Лекція з токсикологічної хімії: «Методи та загальна схема аналізу лікарських отрут»
1. Руководство по судебно-медицинской экспертизе отравлений / Под ред. Р.В.Бережного.- М.: Медицина, 1980.
Після вивчення перерахованих вище питань для самоперевірки засвоєння матеріалу з досліджуваної теми пропонується вирішити наступні
цільові навчальні задачі.

1. Проводять попередній ТШХ-скринінг кислої хлороформної витяжки. Як 2. Відбулося отруєння «лікарською» отрутою. Проводять ТШХ-скринінг лужної
стандарт використовується: хлороформної витяжки. Після обробки хроматограми розчином хлориду заліза
A. Етамінал-натрію (ІІІ) з'явилися плями фіолетового кольору. На яку групу похідних
B. Циклобарбітал проводитилося дослідження?
C. Піразолон-5 A. 1,4 – бенздіазепінів
D. Етапіразін B. Саліцилової кислоти
E. Фенотіазін C. Індолу
D. Хиноліну
E. Фенотіазіну
3. Проводять попередній ТШХ-скринінг лужної хлороформної витяжки. Як 4. Проводять попередній ТШХ-скринінг кислої хлороформної витяжки. Як
стандарт використовується: система розчинників використовується:
A. Етамінал-натрію A. Хлороформ-діоксан-ацетон-25% р-р гидроксиду амонію
B. Циклобарбітал B. Ацетон-циклогексан
C. Піразолон-5 C. Ацетон-хлороформ
D. Етапіразін D. Хлороформ-бутанол-25% р-р гидроксиду амонію
E. Фенотіазін E. Метанол-діетіламід
5. Проводять попередній ТШХ-скринінг лужної хлороформної витяжки. Як 6. При проведенні ТШХ-скринінгу в загальній системі розчинників на
система розчинників використовується: хроматографическую пластину наносять п'ять смуг. Смуга з хлороформною
A. Хлороформ-діоксан-ацетон-25% р-р гидроксиду амонію витяжкою 1/10 наноситься для:
B. Ацетон-циклогексан A. Проведення повторного прояву
C. Ацетон-хлороформ B. Отримання сильнішого фарбування
D. Хлороформ-бутанол-25% р-р гидроксиду амонію C. Використання в приватній системі розчинників
E. Метанол-діетіламід D. Проведення порівняльних розрахунків із стандартом
E. Немає жодної вірної відповіді
1 – В, 3 – D, 5 - А.
ТШХ-"скринінг" (один з варіантів) речовин, що потрапляють в “кислу” хлороформну витяжку
1 етап (у загальних системах розчинників)
15
На хроматографічну пластинку із закріпленим шаром силикагелю наносять в три крапки, що відстають один від одного на відстані 2 см, 0,1-0,2 мл екстракту,
еквівалентного витяжці з 1-2 г органу. Пластину з пробами поміщають в камеру, на дні якої знаходиться система розчинників ацетон-хлороформ (1:9). Після розвитку
хроматограми і висушування пластини проводять прояв окремих хроматографічних смуг (проб після розділення речовин). Закривши 2 і 3 смуги, першу смугу
обробляють послідовно 5 % розчином сульфату ртуті і потім 0,1 % розчином діфенілкарбазону в хлороформі. За наявності барбітуратів з'являються плями, забарвлені в
синьо-фіолетовий або червоно-фіолетовий колір. Потім закривають 1 і 3 смуги, а другу обробляють 10 % розчином хлориду феррума (Ш). За наявності похідних
пиразолону з'являються забарвлені плями : блакитні, сині, синьо-фіолетові, червоно-фіолетові; саліцилової кислоти - синьо-фіолетові. Після цього закривають смуги 1 і 2,
а третю обробляють реактивом Драгендорфа, а потім 10 % розчином сірчаної кислоти. При наявності речовин слабоосновного характеру (кофеїн, амідопірин, антипірин,
диазепам, нитразепам) утворюються оранжеві, оранжево-коричневі, жовто-оранжеві плями.
Оцінка результатів аналізу. За відсутності вищезгаданих кольорових плям дослідження «кислого» хлороформного витягання закінчують, при позитивному
результаті - продовжують аналіз. ,
Залежно від передбачуваних з'єднань в пробі екстракту далі виконують підтверджуючий етап ТШХ-«скринінгу» в приватних системах розчинників зі свідком.
Умови ТШХ-скринінгу речовин кислого характеру:
1. Загальна система розчинників ацетон—хлороформ (1 : 9).
2. Хроматографічеськие пластини із закріпленим шаром силикагеля.
3. Довжина пpo6ігу розчинників 10 см.
4. Година насичення камери парами розчинника 15—20 хв. Хроматографічна пластина розділяється на 5 вертикальних смужок (мал. 1).
Як стандарт використовується циклобарбітал. Після розвитку хроматограми і висушування пластини проводять визначення: барбітуратів; похідних саліцилової кислоти;
пиразолону; алкалоїдів — похідних пурину индола; похідних 1,4-беизодиазенина.
А Б В Г
* * * * *
Стандарт по 1/25 1/10

«кислого» хлороформного екстракту
Мал. 1. Хроматографична пластина
2 етап (у приватних системах розчинників)

Умови ТШХ-«скринінгу» барбітуратів:
Система: хлороформ-н-бутанол-25 % розчин гидроксиду амонію (70:40:5); сорбент: силікагель КСК забуференный 0,033 М розчином борної кислоти; свідок:
циклобарбітал, число проб, що наносяться: дві (одна для прояву, друга - для элюіровання).
Умови ТШХ-«скринінгу» кофеїну і похідних пиразолона:
Система, ацетон-циклогексан (5:1); сорбент: основний оксид алюмінію; свідок: залежно від забарвлення на хроматограммах з розчином хлориду феррума (Ш) —
при стійкому червоному - антипірин; при фіолетовому зникаючому - амідопірин; при рожевому - 4-мономстиламіноантипірин ( продукт метаболізму анальгіну). При
утворенні забарвлених плям тільки з одним модифікованим реактивом Драгендорфа як свідок використовують кофеїн.
Оцінка результатів аналізу. При позитивному результаті підтверджуючого етапу ТШХ-«скринінгу» виконують хімічні реакції і знімають спектри поглинання
виявленої речовини в УФ-області.
16
НАПРАВЛЕНЕ І НЕНАПРАВЛЕНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ "ЛУЖНОГО" ВИТЯГАННЯ ХЛОРОФОРМНОГО НА АЛКАЛОЇДИ (ПОХІДНІ ТРОПАНА, ПІРИДИНУ І
ПІПЕРІДІНА)
ТШХ-"скринінг" (один з варіантів) речовин, що потрапляють в "лужну" хлороформну витяжку

Умови ТШХ-"скринінгу": нанесення проб екстракту проводиться так, як описано для «кислої» хлороформної витяжки; система для попереднього етапу
ТШХ-«скринінгу»: хлороформ-діоксан-ацетон-25 % розчин гидроксиду амонію (45:47,5:5:2,5). Проявники для окремих проб (смуг): 10 % розчин сірчаної кислоти в
етанолі для похідних фенотиазина (червоні, блакитні плями); 10 % розчин хлориду феррума (Ш) для похідних піразолону і фенотиазину (червоне, синіше, блакитне
фарбування плям); реактив Драгендорфа для всіх з'єднань, що містять третинний азот (оранжево-коричневе фарбування плям).
Оцінка результатів аналізу. За відсутності характерних плям на хроматограммах дослідження закінчують. При утворенні забарвлених плям з однаковим значенням Rf
після прояву всіма названими реактивами виконують підтверджуючий етап ТШХ-“скринінгу” похідні фенотіазину; з реактивом Драгендорфа і розчином хлориду
феррума (Ш) - на похідні пірідину і пиперідина, хинолину, изохинолину, тропану, индолу, а також похідні 1,4-бенздиазепину і п-аминобензойної кислоти.
Умови ТШХ-скринінгу речовин основного і слабоосновного характеру:
1. Загальна система розчинників хлороформ—діоксан—ацетон— 25 %-ий розчин аміаку (45 : 47,5 : 5 : 2,5).
2. Хроматографічні пластини із закріпленим шаром силікагелю.
3. Довжина пpo6ігу розчинників 10 см.
4. Година насиченості камери парами розчинників 15—20 хв. Хроматографічні пластини розділяються на 5 вертикальних смужок (мал. 2).
А Б В Г
* * * * *

«лужного» хлороформного екстракту
Рис. 5. Хроматографична пластина
Умови підтверджуючого етапу ТШХ-«скринінгу»

Для алкалоидов система хлороформ-діетіламін (9:1); сорбент - силикагель КСК; проявник – Драгендорфа.
17
Таблиця №1
Результати ТШХ-досліждення екстрактів, що містять деякі речовини кислого

нейтрального і слабоосновного характеру
Об'єкт дослідження Система розчинників Реактив-проявник Колір плями, після обробки Значення Rf
проявником
Таблиця № 2
Результати ТШХ-дослідження екстрактів, що містять деякі речовини основного характеру
18
Еталон заповнення таблиці експериментальної частини
5% розчин НgSО4 та
Етамінал натрію 0,1 % розчин
Ацетон-хлороформ (1:9) Синьо-фіолетові 0,31
дифенілкарбазону в
хлороформі
Застосування ТШХ-метода при проведенні скринінгу лікарських речовин в біологічних рідинах
Об'єкти дослідження: хлороформні екстракти з сечі, в яких передбачається зміст хініну, новокаїну, аминазіну, саліцилової кислоти,
антипірину; стандартні хлороформні розчини хініну, новокаїну, аминазіну, саліцилової кислоти, антипірину.
Реактиви і оснащення: хроматографичні пластинки ВЕТСХ або Сорбфіл; системи розчинників:, хлороформ-ацетон (9:1), хлороформ-
ацетон-ізопропанол-25% розчин аміаку (7:7:7:2); проявники: реактив Драгендорфу, 5% розчин феррума хлориду (III); хроматографічні
камери, капіляри.
Методики проведення аналізу для речовин кислого, нейтрального і слабоосновного характеру. На хроматографичну пластинку
наносять аналізовані екстракти (завдання) і стандартні розчини аминазіну, антипірину, саліцилової кислоти. Пластинку з пробами поміщають
в камеру, на дні якої знаходиться система розчинників хлороформ-ацетон (9:1). Після розвитку хроматограми і висушування пластинки, її
обробляють 5% розчином феррума хлориду (III) (за наявності речовин кислого, нейтрального, слабоосновного характеру з'являються плями
характерного кольору). Розрахувати значення Rf.
Методика проведення аналізу для речовин основного характеру. На хроматографичну пластину наносять аналізовані екстракти
(завдання) і стандартні розчини аміназину, хініну і новокаїну. Пластинку з пробами поміщають в камеру, на дні якої знаходиться система
розчинників хлороформ-ізопропанол - ацетон-25 % розчин аміаку (7:7:7:2). Після розвитку хроматограми і висушування пластинки, її
обробляють реактивом Драгендорфа (за наявності речовин основного характеру з'являються оранжево-бурі плями). Розрахувати значення Rf.
19
Результати проведених хроматографичних досліджень замалювати (мал. 1, 2) і занести до таблиці № 1,2.
Мал. 1.Схема нанесення проб аналізованих екстрактів і стандартних Мал.2. Схема нанесення проб аналізованих екстрактів і
розчинів речовин кислого, нейтрального і слабоосновного характеру. стандартних розчинів речовин основного характеру.

20
Додаток № 1
Граф логічної структури по темі: «ТШХ-скринініг «лікарьских» отрут кислого, нейтрального та основного характеру»
Біологічний матеріал
Ізолювання
Кисла хлороформна витяжка Лужна хлороформна витяжка
Загальна система розчинників Загальна система розчинників
Похідні Похідні Похідні Алкалоїди Похідні 1,4- Похідні Похідні ПАБК

барбітуратів саліцилової піразолону бензодіазепі- фенотіазіну піразолону
кислоти нів
Проявник HgSO4 Проявник Проявник Прояник Прояник Прояник Проявник Прояник

та розчин FeCl3 FeCl3 Драгендорфа Драгендорфа H2SО4 FeCl3 Драгендорфа
дифенілкарба-
зону в
за Муньє за Муньє за Мун’є
хлороформі
Визначення Rƒ
Оцінка результатів ТШХ-скринінгу
21
«Направлене (на моделях) дослідження хлороформної витяжки на «лікарські» отрути кислого і нейтрального
характеру»
До цієї групи токсичних речовин відносяться барбітурати, похідні ксантину, окремі алколоіды, похідні саліцилової кислоти,
піразолону і деякі інші отруйні речовини.
У сучасній медицині застосовується велике число барбітуратів. Барбітурати є однією з груп речовин які мають велике
токсикологічне значення. Сама барбітурова кислота не застосовується в медицині, зате широко використовуються її похідні.
До похідних ксантину, які застосовуються в медицині, відносяться кофеїн, теобромін і теофілін, які є алкалоїдами.
Загальна мета: Уміти проводити хіміко-токсикологічний аналіз «кислої» хлороформної витяжки.
Уміти:
1. Трактувати токсичну дію і метаболізм похідних 1. Інтерпретувати якісні реакції для похідних
саліцилової кислоти, барбітурової кислоти, піразолона, саліцилової кислоти (курс фармацевтичної хімії)
пурину.
2. Проводити направлений хіміко-токсикологічний аналіз 2. Інтерпретувати якісні реакції для похідних
похідних саліцилової кислоти, барбітурової кислоти, барбітурової кислоти (курс фармацевтичної хімії)
піразолону, пурину.
3. Оцінювати результати хіміко-токсикологічних реакцій. 3. Інтерпретувати якісні реакції для похідних
піразолону (курс фармацевтичної хімії)
4. Інтерпретувати якісні реакції для похідних пурину
(курс фармацевтичної хімії)
1. На аналіз поступила субстанція анальгіну. Виберіть метод, за допомогою 2. З метою ідентифікації кислоти ацетиласлициловой проводять її гідроліз.
якого можна визначити кількісний зміст анальгіну: Який з реактивів використовується для ідентифікації продуктів гідролізу?
A. Йодометрії A. Магнію сульфат
B. Ацидиметрії B. Натрію нітрат
C. Алкаліметрія C. Амонія молібдат
D. Комплексонометрії D. Калія фосфат
E. Пермангенатометрії E. Заліза (III) хлорид
22
3. Провізорові-аналітикові необхідно визначити показник заломлення розчину 4. Провізор-аналітик проводить ідентифікацію антипірину. При взаємодії з яким
метилсалицилата. Який прилад він повинен для цього використовувати? реактивом у присутності кислоти хлористоводневою антипірин утворює
A. Поляриметр смарагдово-зелене забарвлення?
B. Потенціометр A. Магнію сульфатом
C. Рефрактометр B. Натрію нітритом
D. Полярограф; C. Амонія карбонатом
E. Спектрофотометр D. Калія бромідом
E. Кальцію хлоридом
5. У контрольно-аналітичній лабораторії досліджуються субстанції алкалоїдів. 6. На аналіз поступила субстанція анальгіну . При сертифікації субстанції
Позитивну реакцію на ксантины дають речовини групи: анальгіну хімік-аналітик повинен ідентифікувати катіон:
A. Ізохіноліну A. Натрію
B. Тропана B. Калія
C. Імідазолу C. Кальцію
D. Хініну D. Феррума (III)
E. Пурину E. Магнію

1-А; 2-Е; 3-С; 4-В; 5-Е; 6-А.

2.Лекції з фармацевтичної хімії.

1. Токсична дія метаболізм.
2. Методи ізолювання.
3. Виявлення похідних саліцилової кислоти.
3.1. Попередні реакції.
3.1.1. Реакція осадження.
3.2. Підтверджуючі реакції.
3.2.1. Реакція забарвлення.
3.2.2. Реакція утворення метилсаліцилату.
3.2.3. Виявлення за УФ-спектрами.
4. Виявлення похідних барбітурової кислоти.
23
4.2.Підтверджуючі реакції.
4.2.1. Мурексидна проба.
4.2.2. Мікрокристалоскопічні реакції.
4.2.3. Виявлення за УФ-, ІЧ-спектрами.
5. Виявлення похідних піразолону.
6. Виявлення похідних пурину
7. Оцінка результатів хіміко-токсикологічного аналізу.
1. Крамаренко В.П. Токсикологическая химия .- Киев: ”Высшая школа ”, 1989.-С. 197-219, 225-232.
3. Токсикологічна хімія: Конспект лекцій: Навч. посіб. для студ. вищ. фармац. закл. III-IV рівнів акредитації / В.С. Бондар,
О.О. Маміна, С.А. Карпушина иа ін.–Х.: Від-во НФАУ; Золоті сторінки, 2002.-С. 110-124.
4. Лекція з токсикологічної хімії: «Аналіз лікарських отрут, що єкстрагуються органічними розчинниками з кислих водних
витяжок».

Після вивчення перерахованих вище питань для самоперевірки засвоєння матеріалу з досліджуваної теми пропонується вирішити
наступні цільові навчальні задачі.

1. Деякі алкалоїди володіють амфотерными властивостями, тому вони можуть 2. Досліджувана судово-медичним токсикологом витяжка, отримана з проб сечі,
потрапляти, як в кислу, так і в лужну хлороформну витяжку. Вкажіть цей дала позитивний результат мурексидной проби. Яка речовина може бути
алкалоїд. присутньою?
A. Морфін A. Кофеїн
B. Анабазін B. Аміназін
C. Кофеїн C. Нітразепам
D. Кокаїн D. Стрихнін
E. Хінін. E. Новокаїн
24
3. Відбулося отруєння барбітуратами. Виберіть для них частковий метод 4. Для виявлення токсичноi речовини, що екстрагувалася органiчним
ізолювання. розчинником з кислоi водноi витяжки, хiмiк-токсиколог провiв мурексидну
A. В.Ф. Крамаренко реакцiю, в результатi якоi з'явилось рожеве забарвлення, що свiдчить про
B. Стаса-отто наявнiсть в пробi:
C. Б.Н. Ізотова A. Барбамiлу
D. А.А Васильевой B. Морфiну
E. П. Валова C. Атропiну
D. Кокаїн
E. Стрихнін
5. Вкажіть методи ізолювання саліцилової кислоти та її похідних з біологічного 6. Проводиться екстракція „лікарських” отрут, виділених із біологічного
матеріалу: матеріалу за методом В.П. Крамаренка. При цьому з кислого середовища буде
A. Органічними розчинниками екстрагуватися:
B. Настоюванням з водою A. Папаверин
C. Мінералізацією B. Бензонал
D. Перегонкою з водяною парою C. Ефедрин
E. Підкисленим спиртом або підкисленою водою D. Кодеїн
E. Аміназин
7. Відбулося отруєння амідопірином. Визначите загальний найбільш специфічний 8. Відбулося отруєння барбіталом. Який реактив використовують при кількісному
проявник похідних піразолону на хроматограммах: фотометричному визначенні барбітуратів?
A. Хлорцинкйод A. Хлорцинкйод
B. Реактив Драгендорфа B. Діфенілкарбазід і меркурия сульфат
C. Пари йоду C. Медно-пірідіновий реактив
D. Бромфеноловий синій D. Кобальту нітрат в етанолі
E. Заліза (III) хлорид E. Мідно-йодидний реактив
3 – Е, 5 – Е, 6 - В.
Хіміко-
№
п/п
Методика визначення Спостереження Хімізм реакцій токсикологічна
оцінка
Саліцилова кислота
Реакція утворення трибромфенолу
До залишку після видалення хлороформу у фарфоровій
1.
чашці додають декілька крапель дистильованої води,
перемішують і додають 2-3 краплі насиченого розчину
бромної води.
2. Реакція з розчином хлориду окисного феррума
a) До залишку після видалення хлороформу у фарфоровій
чашці додають 1 краплю свіжоприготованого розчину
25
хлориду окисного феррума.
b) На фільтрувальний папір поміщають 1 краплю
свіжоприготованого розчину хлориду окисного феррума і
підсушують. Потім на те ж місце наносять 1-2 краплі
досліджуваного хлороформного витягання
Реакція утворення метилсалицилата
У пробірку поміщають декілька крапель досліджуваного
хлороформного витягання, випаровують при слабкому
3. нагріванні на водяній лазні і до залишку додають 2-3 краплі
концентрованої сірчаної кислоти, 2-3 краплі метилового
спирту і нагрівають на водяній лазні. З'являється
характерний запах метилового ефіру саліцилової кислоти
Похідні барбітурової кислоти (барбитал, барбамил,
фенобарбітал)
Загальні реакції барбітуратів
Реакція з аміачним розчином нітрата або ацетата
4. кобальту.
На папірець, оброблений 1% спиртним розчином нітрату
кобальту наносять краплю хлороформного витягання,
висушують. Потім обкурюють парами аміаку (підносять до
горла склянки, що містить концентрований аміак).
Реакція виділення кислотної форми барбітуратів»
На наочне скло напластовують декілька крапель
хлороформного розчину досліджуваної речовини,
видаляючи хлороформ при кімнатній температурі.
Наступну кашпо наносять після випаровування
попередньої.
Сухий залишок розчиняють в краплі концентрованої
5. сірчаної кислоти. Через 3-5 хвилин поряд з цією краплею
поміщають одну краплю дистильованої води, після чого їх
обережно сполучають за допомогою капіляра. Через 10-20
хвилин, а при малих кількостях барбітурату через 1-2
години спостерігають появу кристалічного осаду,
характерного для кожного окремого барбітурату.
Описати форми кристалів і замалювати їх для кожного
барбітурату.
6. Часткові реакції барбітуратів
Реакція з хлорцинкйодом
До сухого залишку на наочному склі (після видалення
хлороформу) додають краплю розчину хлорцинкйода. Че-
раз 10-15 хвилин під мікроскопом спостерігають утворення
кристалічних осадів. Якщо осад довго не утворюється, до
крапель на наочних стеклах додають 1-2 кристала
26
возогнанного йоду і препарати знову через 10-15 хвилин
розглядають під мікроскопом.
Замалювати форму кристалів для кожного з
барбітуратів з хлорцинкйодом.
Реакція з залізойодидним комплексом
До сухого залишку на наочному склі додають одну
краплю залізойодидного комплексу; через 10-15 хвилин
спостерігають утворення характерних зростків кристалів.
Якщо кристалічний осад виходить дуже рясним, реакційну
7. суміш обережно випаровують на предметном склі на
полум'ї спиртівки, а до сухого залишку додають потім
краплю дистильованої води. Через 10-15 хвилин препарат
знов розглядають під мікроскопом.
Замалювати форму отриманих кристалів для кожного з
барбітуратів.
Реакція з міднойодидним комплексом
До сухого залишку досліджуваної речовини на
наочному склі додають одну краплю міднойодидного
8.
комплексу.Через 10-15 хвилин спостерігають утворення
кристалічних осадів.
Замалювати форму отриманих кристалів
Похідні пурину (кофеїн)
Загальна реакції
Реакція утворення мурексиду
5-6 крапель хлороформного розчину досліджуваної
речовини поміщають у фарфорову чашку і розчинник
9.
випаровують без нагрівання. До сухого залишку додають
0,5-1 мл насиченого розчину бромистої води і випаровують
на водяній лазні насухо. До забарвленого в бурий колір
залишку підносять на скляній паличці одну краплю 25 %
розчину аміаку.
Реакція з реактивом Несслера
10. Розчин кофеїну з реактивом Несслера нагрівають в
перебігу 1-2 хв на киплячій водяній лазні.
Похідні піразолону (антипірин, анальгін)
Антипірин
Реакція з хлоридом феррума (Ш)
11 У фарфорову чашку вносять декілька крапель
хлороформної витяжки, яку випаровують насухо. До сухого
залишку додають краплю 5 % розчину хлориду феррума
(Ш).
12. Реакція утворення нитрозоантипирина
У фарфорову чашку вносять 3-5 мл хлороформної
27
витяжки, яку на водяній лазні випаровують насухо. Сухий
залишок розчиняють в 3-5 краплях води, додають 2-4 краплі
10 % розчину сірчаної кислоти і 2-3 краплі насиченого
розчину нітриту натрія.
Реакція утворення азобарвника
У пробірку вносять 2-5 крапель хлороформної витяжки
з кислого середовища, яку випаровують на водяній лазні
насухо. До сухого залишку додають 1-2 крапель води. До
отриманого розчину додають краплю крижаної оцетової
13. кислоти і краплю 5 % розчину нітриту калія. Суміш
залишають на 5 хвилин при періодичному збовтуванні.
Потім, в пробірку вносять невелику кількість азиду натрію.
Після припинення виділення бульбашок газу додають 3-4
кристали α-нафтиламіну і нагрівають пробірку на водяній
лазні 1-2 хв.
Анальгін
Реакція з хлоридом феррума (Ш)
У фарфорову чашку вносять декілька крапель
14.
хлороформної витяжки, яку випаровують насухо. До сухого
залишку додають краплю 5 % розчину хлориду феррума
(III).
Проба з лігніном
2-3 краплі досліджуваного хлороформного розчину
послідовно наносят, в одну точку на шматочок газетного
15.
паперу. Спостерігають характерне фарбування, яке різке
посилюється при обробці плями розведенням
хлороводородной кислотою.
Хіміко-
№
п/п
Методика визначення Спостереження Хімізм реакцій токсикологічна
оцінка
Реакція утворення метилсалицилата характерний запах OH
У пробірку поміщають декілька крапель досліджуваного метилового ефіру OH
H+
хлороформного витягання, випаровують при слабкому саліцилової + CH3OH
O Неспецифічна,
1. нагріванні на водяній лазні і до залишку додають 2-3 краплі кислоти
COOH C чутлива
концентрованої сірчаної кислоти, 2-3 краплі метилового O CH3
спирту і нагрівають на водяній лазні. З'являється
характерний запах метилового ефіру саліцилової кислоти
28
29
Граф логічної структури по темі: «Направлене (на моделях) дослідження хлороформної витяжки на «лікарські» отрути кислого і
нейтрального характеру»
«Кисла» хлороформна
витяжка
Токсична дія метаболізм
Похідні саліцилової Похідні барбітурової Похідні піразолону Похідні пурину

кислоти кислоти
Попередні реакції Попередні реакції Попередні реакції
Підтверджуючі реакції Підтверджуючі реакції Підтверджуючі реакції Підтверджуючі реакції
Оцінка результатів хіміко-токсикологічного аналізу
Наявність представників «лікарських» отрут кислого і

нейтрального характеру»
30
«Направлене (на моделях) дослідження хлороформної витяжки на алкалоїди»
В даний час найбільш численну групу отруйних і сильнодіючих речовин складають алкалоїди, їх синтетичні аналоги і деякі інші
речовини, для ізолювання яких з біологічного матеріалу застосовують етиловий спирт або воду, яку підкисляють відповідними кислотами.
На першому етапі розвитку судової (токсикологічною) хімії основними об'єктами дослідження були органи трупів осіб, отруєних
«металевими отрутами» і препаратами, отриманими з отруйних рослин (настоянками, відварами, екстрактами та ін.). Хімічний склад цих
препаратів довгий час був не вивчений.
Розповсюдженість отруєнь алкалоїдами пов'язано з широким застосуванням в медицині і високою біологічною активністю. Велика
кількість алкалоїдів володіє наркотичною дією. Дуже часто отруєння алкалоїдами супроводжується ураженням ЦНС.
Загальна мета: Уміти проводити хіміко-токсикологічний аналіз хлороформної витяжки на алкалоїди
Уміти:
1. Трактувати токсичну дію, поводження в організмі і 1. Інтерпретувати якісні реакції для похідних піридину,
метаболізм алкалоїдів піперидину (курс фармацевтичної хімії)
2. Проводити направлений хіміко-токсикологічний аналіз на 2. Інтерпретувати якісні реакції для похідних тропану
алкалоїди (курс фармацевтичної хімії)
3. Оцінювати результати хіміко-токсикологічних реакцій. 3. Інтерпретувати якісні реакції для похідних хіноліну,
ізохіноліну (курс фармацевтичної хімії)
4. Інтерпретувати якісні реакції на ефедрин (курс
фармацевтичної хімії)
1. Наявність пиридинового циклу в структурі лікарського засобу можна 2. Кількісне визначення якої лікарської речовини провізор-аналітик може
підтвердити реакцією з: виконати методом алкаліметрії?
A. Нінгидріном; A. Натрію бензоату;
B. 2,4-динитрохлорбензолом; B. Анестезину;
C. Натрію гідроксидом; C. Ефедрину гидрохлорида;
D. 1,3-динитробензолом; D. Кальцію глюконату;
E. 2,4-динитрофенилгидразином. E. Резорцину.
31
3. Однією з реакцій ідентифікації хініну сульфату є реакція на сульфат-іон. 4. Для визначення тотожності препаратів, похідних тропану, використовують
Який основний реактив використовується для його виявлення? реакцію Віталі-Морена. Для цього препарати після розкладання азотною
A. Кислота хлористоводнева; кислотою обробляють спиртовим розчином гідроксиду калію та ацетону. При
B. Амонія гідроксид; цьому утворюється:
C. Барії хлорид; A. Фіолетовий колір розчину
D. Натрію нітрат; B. Зелений колір розчину
E. Калія бромід. C. Виділення бульбашок газу
D. Випадання чорного осаду
E. Випадання білого осаду
5. Які особливості в структурі молекул дозволяють розрізнити морфіну 6. Білий осад, утворений при взаємодії морфіну гідрохлориду з розчином
гідрохлорид і етилморфіну гідрохлорид реакцією з розчином заліза хлорида аміаку, розчиняється в розчині гідроксиду натрію за рахунок наявності в
(ІІІ)? структурі морфіну гідрохлориду:
A. Наявність фенольного гідроксилу A. Фенольного гідроксилу
B. Наявність спиртового гідроксилу B. Карбоксильної групи
C. Наявність третинного азоту C. Альдегідної групи
D. Наявність подвійного з'язку D. Спиртового гідроксилу
E. Наявність хлорид-іонів E. Кето-групи

1-В; 2-С; 3-С; 4-А; 5-А; 6-А.


1. Токсична дія.
2. Поводження в організмі і метаболізм алкалоїдів.
4. Виявлення алкалоїдів.
4.1. Реакції осадження.
4.2. Мікрокристалоскопічні реакції.
4.3. Реакції забарвлення.
4.4. Виявлення за УФ-, ІЧ-спектрами.
32
О.О. Маміна, С.А. Карпушина иа ін.–Х.: Від-во НФАУ; Золоті сторінки, 2002.-С. 126-139.
4. Лекція з токсикологічної хімії: «Аналіз лікарських отрут, що єкстрагуються органічними розчинниками з підлужнених
водних витяжок».
1. Відбулося смертельне отруєння алкалоїдом. Який алкалоїд можна кількісно 2. У досліджуваному об'єкті судово-медичний токсиколог виявив кокаїн. За
визначити по ступеню флюоресценції сульфатних розчинів? допомогою якого реактиву це можна зробити?
A. Хінін A. Калія перманганатом
B. Морфін B. Віталі—морена
C. Кодеїн C. Реактивом Драгендорфа.
D. Стрихнін D. З кислотою пікриновою
E. Атропін. E. Злитиму Рейнеке
3. Судово-медичний токсиколог виконує реакції осадження на алкалоїди, які 4. Реакція Віталі-морена застосовується для якісного виявлення деяких отруйних
проводять: речовин. Для виявлення яких отрут використовують дану реакцію?
A. Водними розчинами солей алкалоїдів A. Дипразина, діазоліну, аминазина
B. Хлороформнимі розчинами B. *Стрихніну, атропіну, скополаміну
C. Сухими залишками C. Морфіну, кодеїну, дионина
D. Із спиртними розчинами D. Пахикарпина, нікотину, анабазина
E. — E. Хініну, хінідину, цинхонина
5. Всмоктування отрутних речовин у шлунково-кишковому тракті залежить від 6. В судово-хімічній експертизі досліджують сухий залишок на групу
фізико-хімічних властивостей отрут. Алкалоїди (лужні сполуки) всмоктуються у: „лікарських” отрут. Проведено реакцію Пелагрі. Яка з наведених сполук дає
A. Тонкій кишці позитивний результат цієї реакції:
B. Ротовій порожнині A. Кокаїн
C. Шлунку B. Кодеїн
D. Стравоході C. Кофеїн
E. Товстій кишці D. Папаверин
E. Хінін
33
7. При проведенні судово-токсикологічного аналізу судово-медичному 8. Відбулося отруєння алкалоїдами. Після екстракції біологічного матеріалу
токсикологу необхідно враховувати, що в процесі біотрансформації кодеїну одержано маслянистий осад. На яку групу алкалоїдів треба провести в першу
одним з продуктів метаболізму є: чергу дослідження:
A. Папаверин A. Похідні індолу
B. Морфін B. Похідні піридину
C. Етилморфін C. Похідні тропану
D. Героїн D. Похідні хіноліну
E. Тебаїн E. Похідні ізохіноліну

3 – А, 6 – В, 7 – В.
№ Хіміко-
п/п Методика визначення Спостереження Хімізм реакцій токсикологічна
оцінка
Похідні піридину і піперидину (анабазин,
пахикарпин)
Анабазін
Реакція з реактивом Драгендорфа
На наочне скло наносять 2-3 кап розчину
1.
досліджуваної речовини в хлороформі і
випаровують насухо. До сухого залишку додають
краплю 0,1М розчину кислоти хлористоводневою і
краплю реактиву Драгендорфа. Через 10-15 мін
характерні кристали розглядають під мікроскопом.
Реакція з пікриновою кислотою
2.
краплю 0,1М розчину кислоти хлористоводневою а
краплю 0,5% розчину пікринової кислоти. Через 10-
15 хв. характерні кристали розглядають під
мікроскопом.
3. Реакція з 1% розчином солі Рейнеке
На наочне скло наносять 2-3 кал розчину
краплю 0,1 М розчину кислоти хлористоводневою і
краплю свіжоприготованого розчину 1% розчину
солі Рейнеке.
Через 10-15 мін характерні кристали розглядають
34
під мікроскопом.
Пахикарпин
Реакція з розчином йоду в йодиді калія (реакція
Бушарда)
4.
випаровують насухо: До сухого залишку додають
краплю 0,1 М розчину кислоти хлористе водневою
1-2 кап розчину йоду в йодиді калія.
Через 30-15 хв. характерні кристали розглядають
під мікроскопом. Кристали замалювати.
5.
краплю 0,1 М розчину кислоти хлористоводневою 1-
2 кап розчину пікринової кислоти. Через 10-5 хв.
характерні кристали розглядають під мікроскопом.
Кристали замалювати.
Реакція з роданидным комплексом кобальту
досліджуваного речовини в хлороформі і
6.
2 краплі розчину роданидного комплексу кобальту.
Через 5-10 хв. характерні кристали розглядають під
мікроскопом. Кристали замалювати.
Похідні тропана (атропін, скополамін, кокаїн)
Загальна реакція (окрім кокаїну)
Реакція Віталі-Морена
До сухого хлороформному залишку у фарфоровій
чашці додають декілька крапель концентрованої
7.
азотної кислоти і обережно випаровують насухо на
водяній лазні. Цю операцію повторюють не менше 3
разів, охолоджують. Потім до залишку додають
свіжоприготований спиртовый розчин гідроксиду
калія. Спостерігають характерне фарбування.
8. Підтверджуючі реакції
Атропін
Реакція з сіллю Рейнеке
На наочне скло наносять 2-3 краплі розчину
35
краплю 0.1 М розчину кислоти хлористоводневою і
солі Рейнеке. Через 10-15 хв. характерні кристали
розглядають під мікроскопом. Кристали замалювати.
На наочне скло наносять 2-3 краплі розчину
9.
2 кал розчину пікринової кислоти. Через 10-15 хв.
характерні кристали розглядають під мікроскопом
Кристали замалювати.
Скопаламии
Реакція з сіллю Рейнеке
10. випаровують насухо. До сухого залишку додають
краплю 0,1 М розчину кислоти хлористоводневою і
солі Рейнеке. Через 10-15 хв. характерні кристали
розглядають під мікроскопом. Кристали замалювати
Реакція утворення перманганату кокаїну
Декілька крапель досліджуваного хлороформного
розчину поступово напластовують на наочне скло;
органічний розчинник випаровують без нагрівання,
до залишку додають 1 краплю 10% розчину кислоти
11. хлороводневої. Рідину випаровують при кімнатній
температурі. Операцію повторюють 2-3 рази. Потім
до сухого залишку додають 1 краплю 1% розчину
перманганату калія. Через 10-15 хв. характерні
кристали розглядають під мікроскопом. Кристали
замалювати.
Похідні ізохіноліну (морфін, кодеїн)
Загальні реакції
Реакція з формальдегідом в концентрованій
сульфатній кислоті (реактив Маркі)
12.
розчину поміщають у фарфорову чашку, розчинник
випаровують без нагрівання. До сухого залишку
додають 1 краплю свіжоприготованого реактиву
Маркі (1 крапля формаліну в 1 мл кислоти
сульфатної).
13. Реакція з розчином молібдату амонія в
36
концентрованій сульфатній кислоті (реактив
Фреде)
випаровують без нагрівання. До сухого залишку
додають 1 краплю реактиву Фреде.
Реакції з ванадатом натрію концентрованій
сульфатній кислоті (реактив Манделіна).
14.
випаровую: без нагрівання. До сухого залишку
додають 1 краплю реактиву Манделіна.
Морфін
Реакція з хлоридом окисного феррума.
15. розчину поміщають у фарфорову чашку, розчинник
випаровують: без нагрівання. До сухого розчину
додають 1 краплю свіжоприготованого розчину
Производные хинолина (хинин).
Реакція флюоресценції.
Частину хлороформного досліджуваного розчину
поміщають в пробірку, хлороформ випаровують при
16.
нагріванні на теплій водяній балі. До сухого залишку
додають 1 мл дистильованої води і 1 мл 10% кислоти
сульфатної. Характерну флюоресценцію
спостерігають в УФ-світлі.
Реакція утворення таллейохіна (у краплинній
модифікації Л.В. Пейсаховіча)
На фільтрувальний папірець наносять 5-10 краплі
17. хлороформної витяжки, пляму зволожують краплею
води і піддають послідовній обробці парами
бромистої води (до появи жовтого забарвлення
плями) і 25% розчином аміаку.
Ациклічний алкалоїд ефедрин.
Реакція з розчином нінгидрину в н-бутаноле
На пластинку Силуфол наносять декілька крапель
досліджуваного хлороформного розчину, органічний
18. розчинник випаровують без нагрівання. Потім
додають розчин нінгидрину в н-бутаноле.
Силуфолову пластинку нагрівають на піщаній лазні
до утворення характерного фарбування.
37
Похідні індолу (стрихнін)
Реакція окислення біхроматом калія в
концентрованій кислоті сульфатній
4-5 крапель хлороформного розчину
19.
досліджуваної речовини, поміщають у фарфорову
чашку і після випаровування хлороформу до сухого
залишку додають 1 краплю концентрованої кислоти
сульфатної і невеликий кристал біхромату калію.
Реакція з ванадатом натрію в концентрованій
сульфатній кислоті (реактив Манделіна).
випаровують без нагрівання. До сухому залишку
додають 1 краплю Манделіна.
Морфін HO Cl2FeO
Реакція з хлоридом окисного феррума.
Декілька крапель досліджуваного хлороформного FeCl3
Фіолетове O O Неспецифічна,
забарвлення чутлива
випаровують: без нагрівання. До сухого розчину N CH3 N CH3
додають 1 краплю свіжоприготованого розчину
HO HO
38
Граф логічної структури по темі: «Направлене (на моделях) дослідження хлороформної витяжки на алкалоїди »
«Лужна» хлороформна
витяжка
Токсична дія
Поводження в організмі і
метаболізм алкалоїдів
Виявлення алкалоїдів
Реакції осадження Мікрокристалоскопічні Реакції забарвлення Виявлення за УФ-,

реакції ІЧ-спектрами
Наявність алкалоїдів в хлороформній витяжкі
39
«Направлене (на моделях) дослідження лужної хлороформної витяжки на синтетичні «лікарські» отрути»
Значну частину всіх отруєнь займають отруєння ліками. Це пов'язано, насамперед, з тим, що лікарські препарати є вільно у
продажу, а, по-друге, з тим, що населення активно займається самолікуванням. При цьому, перевищуючи терапевтичну дозу, ліки
перетворюються на отруту. Вивчення даної теми є актуальним і на сьогоднішній день. В основі всіх похідних п-амінобензойної кислоти
лежить п-амінобензойна кислота, яка є структурним фрагментом фоліевої кислоти, входить до складу ферментативного комплексу,
необхідного для життєдіяльності організмів. Новокаїн, дікаін, новокаінамид володіють местноанастезируючиєю дією, а також зменшують
спазм гладкої мускулатури і знижують збудливість м'язів серця. А отруєння «лікарською» отрутою загрожує повною зупинкою серця.
Похідні 1,4-бензодіазепінів (оксазепам, нітразепам, диазепам) є транквілізаторами, тобто засобами, що заспокійливо впливають на ЦНС і
мають снодійну дію. Перевищення терапевтичних доз веде до пригноблення сосудорухового і дихального центрів, а наслідком цього є
зупинка роботи серця. Похідні фенотіазінів (аміназин, дипразин, пропазин) володіють нейролептичною і антигістамінною дією. Їх
застосовують для лікування психічних розладів.
Загальна мета: Уміти проводити хіміко-токсикологічний аналіз лужної хлороформної витяжки на синтетичні „лікарські”
отрути.
Уміти:
1. Трактувати токсичну дію і метаболізм похідних 1. Інтерпретувати якісні реакції для похідних
фенотіазінів, 1,4-бенодіазепінів, п-амінобензойної кислоти. фенотіазінів (курс фармацевтичної хімії)
2. Проводити направлений хіміко-токсикологічний аналіз 2. Інтерпретувати якісні реакції для похідних 1,4-
похідних фенотіазінів, 1,4-бенодіазепінів, п-амінобензойної бензодіазепінів (курс фармацевтичної хімії)
кислоти.
3. Оцінювати результати хіміко-токсикологічних реакцій. 3. Інтерпретувати якісні реакції для похідних п-
амінобензойної кислоти (курс фармацевтичної хімії)
1. До субстанції новокаіну додають кислоту нітратну. До одержанного розчину 2. До розчину досліджуванної речовини додали розчин срібла нітрат. Випав
додають розчин калію гідроксиду спиртового. Яке забарвленя з΄являється? білий сирнистий осад. Похідні чого були використані в якості досліджуваної
A. Коричнювате-червоне речовини?
B. Жовте A. Похідні фенотіазину
C. Жовто-червоне B. Похідні барбітурової кислоти
D. Синє-зелене C. Похідні п-амінобензойної кислоти
E. Криваво-червоний D. Похідні 1,4-бензодіазепінів
E. Похідні саліцілової кислоти
40
3. Завдяки наявності атому сірки при додаванні сірчаної кислоти, відбулося 4. До контрольно-аналітичної лабораторії поступив на аналіз лікарський засіб-
окислення лікарського засобу. Який лікарський засіб був використанний. феназепам. Були проведені реакції з загальноалкалоїдними осаджувальними
A. Пропазин реативами. Чим це зумовлено?
B. Етамінал натрію A. Наявністю іонів хлору
C. Новокаін B. Наявність іонів водороду
D. Дікаін C. Наявність трьох циклів
E. Аспирин D. Наявність гетероциклічного азоту
E. Наявність гетероциклічного хлору
1-А; 2-С; 3-А; 4-D.

1. Токсична дія фенотіазінів, 1,4-бенодіазепінів, п-амінобензойної кислоти.
2. Поводження в організмі і метаболізм фенотіазінів, 1,4-бенодіазепінів, п-амінобензойної кислоти.
3. Методи ізолювання фенотіазінів, 1,4-бенодіазепінів, п-амінобензойної кислоти.
4. Виявлення фенотіазінів, 1,4-бенодіазепінів, п-амінобензойної кислоти.
1.1. Реакції осадження.
1.2. Мікрокристалоскопічні реакції.
1.3. Реакції забарвлення.
1.4. Виявлення за УФ-, ІЧ-спектрами.
1. Крамаренко В.П. Токсикологическая химия .- Киев: ”Высшая школа ”, 1989.- С. 278-290.
2. Токсикологічна хімія в схемах і таблицях.– Харків -: ”Золоті сторінки ”,2005г.-С. 74-81.
Маміна, С.А. Карпушина иа ін.–Х.: Від-во НФАУ; Золоті сторінки, 2002.-С. 140-157.
4. Лекція з токсикологічної хімії: «Аналіз лікарських отрут, що єкстрагуються органічними розчинниками з підлужнених
водних витяжок».
41

1. До речовин, ізольовані з біологічного матеріалу спиртом, підкисленим 2. Який з похідних 1,4-бензодіазепінів при кислотному гідролізі не дає
етиловим спиртом або водою, відносять синтетичні лікарські речовин основного бензофенон з первинною амміногрупою?
характеру. Яка з речовин містить сульфур в своїй будові? A. Хлордіазепоксид
A. Аміназін B. Діазепам
B. Діпразін C. Оксазепам
C. Левомепразін D. Нітразепам
D. Анальгін E. Феназепам
E. Всі вказані
3. При інфільтраційній анестезії в медицині часто застосовується новокаїн. 4. Відбулося отруєння оксазепамом. Який з процесів метаболізму похідних 1,4-
Похідним чого він є? бензодіазепіну використовується при ізолюванні оксазепама з біологічних об'єктів
A. Піразолона по методу Б.Н. Ізотова?
B. Фенотіазіна A. Гідроліз
C. Піридину B. Окислення
D. Хиноліна C. Відновлення
E. Кислоти п-аминобензойної D. Утворення глюкоронідів
E. Дезалкилірованіє
5. Відбулося смертельне отруєння аміназіном. Для виявлення похідних 6. Відбулося отруєння отрутою з групи речовин, що ізолюються з біологічного
фенотіазіну на хроматограмах не використовують реактив: матеріалу підкисленим спиртом етиловим або водою. Група похідних яких
A. Маркі речовин виявляється на хроматограмах розчином феррума (ІІІ) хлориду?
B. 5% або 10% розчин феррума (ІІІ) хлориду A. 1,4-бензодіазепіну
C. Драгендорфа B. Індола
D. Майера C. Хиноліна
E. ФПН D. Фенотіазіна
E. Пурину
7. При ТШХ- дослідженні невідомої отрути отримана забарвлена пляма з 8. Відбулося отруєння нейролептиками. Який реактив використовують для
нінгідрином. Для якої пари речовин розчин нінгидрину може бути проявником попереднього виявлення похідних фенотіазину в сечі хімічним методом?
хроматограми? A. Марме
A. Ефедрину і нітразепаму B. ФПН
B. Морфіну і діазепаму C. Драгендорфа
C. Новокаїну і кодеїну D. Браттона-Маршалла
D. Новокаїну і атропіну E. Нінгидрін в ацетоні
E. Резерпіна і аміназину
1 – Е , 5 – D , 8–В .
42
НАПРАВЛЕНЕ І НЕНАПРАВЛЕНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ «ЛУЖНОЇ» ХЛОРОФОРМНОЇ ВИТЯЖКИ НА СИНТЕТИЧНІ «ЛІКАРСЬКІ ОТРУТИ» (ПОХІДНІ 1,4-
БЕНЗДИАЗЕПІНУ, ФЕНОТІАЗІНА. n-АМИНОБЕНЗОЙНОЇ КИСЛОТИ).
№ Методика досліджень Спостереженн Хімізм реакцій Хіміко-

п/п я токсикологічна
оцінка
Похідні 1,4-бензодіазепіни.
Методика проведення кислотного гідролізу.
2 мл хлороформного екстракту випаровують насухо в
колбі на киплячій водяній бані. До сухого залишку
додають 5 мл 6Н кислоти хлористоводневої і вміст
колби нагрівають із зворотним холодильником на
киплячій водяній бані 60 хв. Гидролізат охолоджують,
нейтралізують насиченим розчином натрію гідроксиду
по рН 7-9. Отриманий розчин переносять в ділильну
воронку і екстрагують рівним об'ємом хлороформу
продукти гидролізату 1,4-бензодізепінів-
1 амінобензофспони. Органічну фазу відокремлюють,
фільтрують через безводний натрію сульфат. Екстракт
упарюють до об'єму ОД мл і досліджують. Після пере-
несения на хроматографічну пластинку розглядають в
Уф-світі.
Реакція утворення азобарвника.

Хроматографічну пластинку послідовно обробляють
реактивами: 1 % розчином нітриту натрію, потім 2 М
розчином хлористоводневой кислоти і лужним
розчином β-нафтола.
Похідні фенотіазину (аміназин, левомеиромазин).
Реакція з концентрованою кислотою сульфатною.
4-5 краплі хлороформного розчину досліджуваної
2. речовини поміщають у фарфорову чашку, і після
випаровування хлороформу до сухого залишку додають
1 краплю концентрованої кислоти сульфатної.
3. Реакція з концентрованою кислотою нітратною.

речовини поміщають фарфорову чашку і після
випаровування хлороформа до сухого залишку додають
1 краплю концентрованої кислоти нітратної.
43
Реакція з концентрованою кислотою
хлористоводневою.
4. речовини поміщають у фарфорову чашку і після
випаровування хлороформа до сухого залишку додають
1 краплі концентрованої кислоти хлористоводневої.
Похідні п-амінобензойної кислоти (новокаїн).

Хлороформний екстракт переносять на
хроматографичну пластину або папір в одну крапку, яку
після висихання обробляють краплею 2 М розчину
5.
хлороводневої кислоти, потім краплею 1 % розчину
нітриту натрію, через 2-3 хв - краплею лужного розчину
β-нафтола .
№ Методика досліджень Спостереження Хімізм реакцій Хіміко-

п/п токсикологічна
оцінка
Похідні п-амінобензойної кислоти (новокаїн). NaO
Хлороформний екстракт переносять на +
хроматографичну пластину або папір в одну крапку, Утворюється NH2 N N N N
OH
яку після висихання обробляють краплею 2 М азобарвник Неспецифічна,
1. NaNO2 -
розчину хлороводневої кислоти, потім краплею 1 % вишнево-червоного Cl чутлива
розчину нітриту натрію, через 2-3 хв - краплею кольору HCl NaOH
лужного розчину β-нафтола .

COOR COOR COOR
44
Граф логічної структури теми: «Направлене (на моделях) дослідження лужної хлороформної витяжки на
синтетичні «лікарські» отрути»
„Лужна” хлороформна витяжка
45
Токсична
Токсична дія.
дія. Метаболізм
Метаболізм
Методи
ізолювання
Похідні
Похідні фенотіазину
фенотіазину Похідні
Похідні 1,4-бензодіазепінів
1,4-бензодіазепінів Похідні
Похідні п-амінобензойної
п-амінобензойної кислоти
кислоти
Попередні
Попередні реакції
реакції Попередні
реакції Попередні
реакції
Підтверджуючі
Підтверджуючі реакції
реакції Підтверджуючі
реакції Підтверджуючі
реакції
Оцінка
Оцінка хіміко-токсикологічного
хіміко-токсикологічного аналізу
аналізу
Наявність
Наявність представників
представників «лікарських»
«лікарських» отрут
отрут лужного
лужного
характеру
характеру
«Використання кольорових та осадових реакцій при експрес-аналізі отрут різної природи в біологічних рідинах або
екстрактів речовин органічними розчинниками»
46
Важливе місце в хіміко-токсикологічному аналізі відводиться експрес-аналізам при острих інтоксикаціях. Цей метод дозволяє
визначати отруєння при початкових його клінічних проявленнях. Для експрес-аналіза зазвичай беруться біологічні рідини організму такі
як кров, сеча, кал.
Основними критеріями при виборі хімічних реакцій для експрес-аналіза є чутливість і специфічність реакцій. Тому визначення цих
показників необхідне для вибору реакцій використовуваних при експрес-аналізах.
Загальна мета: Уміти проводити експрес-аналіз отрут різної природи в біологічних рідинах або екстрактів речовин органічними
розчинниками
Уміти:
1. Проводити експрес-аналіз отрут в біологічних рідинах або 1. Інтерпретувати якісні реакції для похідних
екстрактів речовин органічними розчинниками. саліцилової кислоти (курс фармацевтичної хімії)
2. Проводити визначення чутливості та специфічності 2. Інтерпретувати якісні реакції для парацетамола (курс
хімічних реакцій. фармацевтичної хімії)
3. Оцінювати результати хіміко-токсикологічних реакцій. 3. Інтерпретувати якісні реакції для хініна, кодеина
барбітуратів. (курс фармацевтичної хімії)
4.Інтерпретувати якісні реакції похідних 1,4-
бенздіазепінов. (курс фармацевтичної хімії)
1. Відбулося отруєння «лікарською» отрутою. Проводять ТШХ-скринінг 2. Судово-медичний токсиколог отримав забарвлене з'єднання з реактивом Маркі. Яка
лужної хлороформной витяжки. Після обробки хроматограми розчином речовина реагує з цим «кольоровим» реактивом?
хлориду заліза (ІІІ) виявилися плями фіолетового кольору. На яку групу A. Діонін
похідних проводитимете дослідження? B. Героїн
A. 1,4-бенздиазепина C. Аміназін
B. Саліцилової кислоти D. Морфін
C. Фенотіазіна E. —
D. Індолу
E. Хіноліну
3. Провізор-аналітик виконує ідентифікацію прокаінаміду гидрохлориду. В 4. Судово-медичний токсиколог при дослідженні екстракту на вміст похідних 1,4-
результаті реакції азосполуки утворюється азобарвник червоного кольору, що бензодіазепинів, виконавши реакцію з β-нафтолом, отримавши гарячо-жовте
свідчить про наявність в його структурі: фарбування. Яке з'єднання не ступає в реакцію утворення азобарвника?
A. Спиртного гидроксила; A. 2-аміно-5-хлорбензофенон
B. Альдегідної групи; B. 2-метиламіно-5- хлорбензофенон
C. Первинної ароматичної аміногрупи; C. 2-аміно-5- нітробензофенон
47
D. Фенольного гидроксила; D. 2-аміно-5-бром-2’-хлорбензофенон
E. Амідної групи. E. 2,5 - діамінобензофенон

1-В; 2-D; 3-С; 4-В.

1. Токсична дія.
2. Поводження в організмі і метаболізм.
4. Виявлення.
4.1. Реакції осадження
4.2. Мікрокристалоскопічні реакції
4.3. Реакції забарвлення
4.4. Виявлення за УФ-, ІЧ-спектрами
5. Оцінка результатів хіміко-токсикологічного аналізу
1. Крамаренко В.П. Токсикологическая химия .- Киев: ”Высшая школа ”, 1989.
2. Токсикологічна хімія в схемах і таблицях/– Харків -: ”Золоті сторінки ”,2005г.
Маміна, С.А. Карпушина иа ін.–Х.: Від-во НФАУ; Золоті сторінки, 2002.
4. Лекції з токсикологічної хімії: «Аналіз лікарських отрут, що єкстрагуються органічними розчинниками з кислих водних
витяжок».
48

1. Досліджувана судово-медичним токсикологом витяжка, отримана з проб сечі, 2. На експертизу доставлено печінку трупа з підозрою на отруєння аміназином.
дала позитивний результат мурексидной проби. Яка речовина може бути Для цього, щоб включити похідні фенотіазіну в план судово-токсикологічного
присутньою? аналізу, потрібно провести попередню пробу, яка була б позитивною з:
A. Аміназін A. Реактивом Бушарда
B. Нітразепам B. Реактивом ФПН
C. Стрихнін C. Бромною водою
D. Кофеїн D. Нітратною кислотою
E. Новокаїн E. 5% розчином КMnO4
3. Судово-медичний токсиколог проводить експрес-аналіз сечі на похідні 4. Для виявлення аміназину можна використовувати метод ТШХ. Якими
фенотіазину. Який реактив використовують для попередніх проб на дані реагентами не виявляється аміназин на хроматограмі?
препарати? A. Розчином феррума хлориду
A. Драгендорфа B. Реактивом Драгендорфа
B. Кислоту сульфатну концентровану C. Реактивом Маркі
C. Бромфеноловий синій D. Розчин дефенілкарбазиду в хлороформі
D. ФПН E. Парами йоду
E. Кислоту нітратну концентровану
5. На дослідження токсикологові поступила сеча. Була проведена реакція з 6. На дослідження токсикологові поступила сеча. Була проведена реакція
сульфатною. В УФ-світлі спостерігілась голуба флюорисценція. На яку лікарську утворення солі діазонію з подальшою азосполукою (після попереднього
отруту було проведене дослідження? гідролізу). На яку лікарську отруту було проведене дослідження?
A. Саліцилова кислота A. Саліцилова кислота
B. Парацетамол B. Парацетамол
C. Аміназін C. Аміназін
D. Хінін D. Хінін
E. Кодеїн E. Кодеїн
3– D , 5 – D, 6 – В.
ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНИХ РІДИН НА «ЛІКАРСЬКІ» ОТРУТИ ПРИ ГОСТРИХ ІНТОКСИКАЦІЯХ
Об'єкти дослідження: біологічні рідини, в яких передбачається зміст саліцилової кислоти, парацетамола, аминазина, хініну, барбітуратів, кодеїну, похідних 1,4-
бездиазепина.
49
№
Хіміко-токсикологічна
п/п Методика досліджень Спостереження Хімізм реакцій
оцінка
Без ізолювання
Саліцилова кислота і салицилаты
До 1 мл сечі додають 3 краплі 5 % розчину хлориду
1.
феррума (III)
Парацетамол
До 1 мл сечі додають 2-3 краплі 10 % розчину соляної
кислоти і охолоджують. Потім до охолодженої суміші
додають 2-3 краплі 1 % розчину нітриту натрію і 2-3
2. краплі свіжоприготованого 1 % розчину в-нафтола в 10 %
розчині їдкого натра. Великий надлишок розчину в-
нафтола заважає цій реакції.
Аміназін
До 1 мл сечі додають 1 мл реактиву ФПН (хлорид
3. феррума (III), кислота хлорна, кислота нітратна).
Хінін
До 2 мл сечі додають 3 мл 10 % розчину сульфатної
4. кислоти. В Уф-світлі спостерігають характерну
флюоресценцію.
5. Після ізолювання
Барбітурати
У ділильну воронку вносять 5 мл сечі, до якої по
краплях додають 10 % розчин сірчаної кислоти (до рН 4-5)
і 5 мл хлороформу. Вміст ділильної воронки збовтують.
Після розділення фаз відокремлюють хлороформную
50
витяжку і пропускають через безводий сульфат натрію.
Отриману хлороформную витяжку досліджують на
наявність барбітуратів. На папірець оброблений 1 %
спиртним розчином нітрату кобальту наносять краплю
отриманого хлороформної витяжки, висушують. Потім
обкурюють парами аміаку (підносячи до горла склянки,
що містить концентрований аміак).
Кодеїн
У ділильну воронку вносять 5 мл сечі, подлужують
розчином аміаку до рН=10, додають 5 мл хлороформу і
збовтують протягом 5 хв. Хлороформну витяжку
відокремлюють від водної фази і фільтрую через безводий
сульфат натрію і випаровують насухо на водяній лазні.
6.
Сухий залишок використовують для виявлення кодеїну за
допомогою реакції з реактивом Маркі.
Каплю свіжоприготованого реактиву Марки (1 крапля
формаліну в 1 мл концентрованої кислоти сульфатної)
додають до отриманого сухого залишку.
Продукти гідролізу 1,4-бенздіазепінов (бензофеноны)

До ділильної воронки вносять 5мл сечі, подлужують
розчином аміаку і збовтують з 5 мл хлороформу.
Хлороформну витяжку відокремлюють від водної фази і
фільтруют через безводий сульфат натрію. Отриману
хлороформную витяжку досліджують на наявність
7.
бензофенонов. Екстракт переносять на хроматографічну
пластину або папір в одну крапку, яку після висихання
обробляють краплею 2 М розчину хлористоводневої
кислоти, потім краплею 1 % розчину нітриту натрію, через
2-3 хв - каплею лужного розчину β-нафтола .
Результати досліджень оформити у вигляді таблиці та зробити виводи про наявність відсутності «лікарських» отрут в досліджуваних біологічних рідинах
Таблиця 1
Результати дослідження біологічних рідин на «лікарські» отрути за допомогою попередніх проб
Серія речовини, які досліджують без ізолювання речовини, які досліджують після ізолювання
51
№ барбітурати кодеїн бензофеноны
№ Хіміко-
Спостереження Хімізм реакцій
п/п Методика досліджень токсикологічна
оцінка
Без ізолювання +
-
Саліцилова кислота і салицилаты COOH COO Реакція
До 1 мл сечі додають 3 краплі 5 % розчину Синьо-фіолетовий
1. + FeCl3 Fe неспецифічна,
хлориду феррума (III) колір
O
- чутлива
OH
Граф логічної структури теми: «Використання кольорових та осадових реакцій при експрес-аналізі отрут різної
природи в біологічних рідинах або екстрактів речовин органічними розчинниками»
Визначення специфічності та
чутливості
52 реакцій
Біологічні рідини
Після ізолюванням Без ізолювання
Барбітурати Кодеин 1,4-бенздіазепіни Саліцилова кислота Парацетамо Аміназі Хінін

л н
З нітратом З реактивом Утворення З хлоридом феруму (III) Утворення ФПН H2SO4

кобальта Маркі азобарвника азобарвника
Оцінювати результати хіміко-токсикологічних реакцій і робити висновки про наявність отрут
53
«Кількисне визначення «лікарських» отрут в модельних розчинах та екстрактах»
Кількісне визначення токсичних речовин, виділених з біологічного матеріалу, є завершальним етапом хіміко-
токсикологічного аналізу. Кількісне визначення токсичних речовин проводиться після їх ідентифікації. При ідентифікації можуть
бути виявлені токсичні речовини, які прийняті померлим перед смертю в терапервтических дозах (з лікувальною метою) і не були
причиною отруєнь. Дозу отрути, що поступила в організм, можна оцінити тільки на підставі результатів кількісного визначення.
Загальна мета: Уміти проводити кількісне визначення «лікарських» отрут в модельних розчинах та екстрактах.
Уміти:
1. Трактувати спектральні та хроматографічні методи 1. Інтерпретувати УФ-спектрофотометрію,
кількіского визначення «лікарьских» отрут. фотоелектроколориметрію, екстракційну фотометрію
(курс аналітичної хімії).
2. Трактувати імміноферментні методи кількісного 2. Інтерпретувати ТШХ, ГРХ, ВЕРХ (курс аналітичної
визначення «лікарських» отрут. хімії).
3. Проводити фотоколориметричне кількісне визначення
аміназину.
4. Робити висновки кількісного вмісту в біологічному
матеріалі.
1. Судово-медичний токсиколог проводить кількісне визначення отрути на 2. У судово-медичну лабораторію поступив біологічний матеріал на
пластинці для ТШХ. Планіметричне визначення отрут в біологічних дослідження. Концентрацію „лікарської” отрути методом спектрофотометрії
екстактах при ТШХ-аналізі проводиться: можна визначити по показнику поглинання. На основі якого закону базується
A. По інтенсивності фарбування плям на хроматограммі даний метод?
B. Ступені флююрісценціі плям на хроматораммі A. Бугера-Ламберта-Бера
C. Площі плям на хроматограммі B. Ленгмюра
D. Формі плям на хроматограммі C. Шишковського
E. Величині Rƒ D. Смолуховського
54
E. Гельмгольца
3. Судово-медичний токсиколог проводить попереднє кількісне дослідження 4. Для кількісного визначення похідних піразолону хімік-токсиколог
„кислого” хлороформної витяжки на пластинці для ТШХ. Пробу біологічного використовував метод ГРХ. Газова хроматографія – це хроматографія, в якій:
матеріалу наносять на відстані: A. рухома фаза знаходиться в стані газу або пари
A. 20 мм від нижнього краю пластини і 15 мм від бокових країв B. рухома фаза знаходиться в твердому стані
B. 15 мм від нижнього краю пластини і 10 мм від бокових країв C. нерухома фаза знаходиться в стані газу
C. 15 мм від нижнього краю пластини і 15 мм від бокових країв D. нерухома фаза знаходиться в твердому стані
D. 10 мм від нижнього краю пластини і 10 мм від бокових країв E. нерухома і рухома фаза знаходяться в стані газу або пари
E. 15 мм від нижнього краю пластини і 5 мм від бокових країв

1-С; 2-А; 3-В; 4-А.


1. Кількісне визначення «лікарських» отрут в модельних розчинах.
1.1. Кількісне визначення «лікарських» отрут кислого і нейтрального характеру.
1.1.1. Кількісний аналіз похідних саліцилової кислоти.
1.1.2. Кількісне визначення барбітуратів при хіміко-токсикологічному аналізі.
1.1.3. Кількисне визначення похідних піразолону.
1.2. Кількісне визначення алкалоїдів.
1.3. Кількисне визначення синтетичних «лікарських» отрут основного характеру.
1.3.1. Кількисний аналіз похідних фенотіазину.
1.3.1.1. Спектральні методи.
1.3.1.2. Хроматоргафічні методи.
1.3.2. Кількисне визначення похідних 1,4-бензодіазепінів.
1.3.3. Кількисний аналіз похідних п-амінобензойної кислоти (ПАБК).
1.3.3.1. Спектральні методи.
1.3.3.2. Хроматоргафічні методи.
2. Використання кількисних методів визначення у хіміко-токикологічному аналізу.
55
О.О.Маміна, С.А. Карпушина иа ін.–Х.: Від-во НФАУ; Золоті сторінки, 2002.-С. 104-109, 114, 119-120, 125, 139, 145-146, 157.
2. Лекції з токсикологічної хімії: «Аналіз лікарських отрут, що єкстрагуються органічними розчинниками з кислих водних
витяжок», «Аналіз лікарських отрут, що єкстрагуються органічними розчинниками з підлужнених водних витяжок».
1. Відбулося отруєння фенобарбіталом. Який з методів кількісного визначення 2. Судово-медичний токсиколог проводить дослідження плазми крові наркома
на барбитураті є найбільш точним і чутливим? на морфін. Який з методів аналізу опиатів є найвідчутнішим?
A. Фотоколориметричний A. Хімічний
B. Пряма спектрофотометрія в УФ-області спектру B. Спектральний
C. Диференціальна спектрофотометрія в УФ-області спектру C. Імунохімія
D. Екстракційно-фотометричний D. ГРХ
E. Планіметричний E. ТШХ
3. Відбулося отруєння стрихніном. Який із запропонованих методів 4. Судово-медичному токсикологові необхідно визначити кількості «слідів»
кількисного визначення вказаного алкалоїду є загальноприйнятим в судово- отрути. Самий чутливий метод визначення отрут:
токскикологічному дослідженні? A. ГРХ
A. Планіметричний B. Спектрофотометрія в УФ-області
B. Фотометричний (на основі реакції відновлення стрихніну і C. Фотометричний
додаванні натрію нітриту) D. Іммуноферментний
C. Денситометричний E. ТШХ
D. Імунохімія
E. УФ-спектрофотометрії
F.
5. Відбулося отруєння аміназином. Виберіть найбільш чутливий метод його 6. Відбулося отруєння барбіталом. Який реактив використовується при
кількісного визначення. кількісному фотометричному визначенні барбітуратів?
A. Фотометрія з кислотою сульфатною концентрованою A. Діфенілкарбазід і меркурия сульфат
B. Спектрофотометрія в УФ-області B. Кобальт нітрат в етанолі
C. ГРХ C. Хлорйінкйод
56
D. ТШХ D. Медно-пірідіновий реактив
E. ВЕРХ E. Медно-йодідний реактив
7. Відбулося смертельне отруєння кодеїном. Який з методів аналізу опиатів є 8. Відбулося отруєння отрутою з групи речовин, що ізолюються з біологічного
найвідчутнішим? матеріалу подкисленим спиртом етиловим або підкисленою водою. Який
A. Хімічний метод аналізу даної групи отрут в хлороформних витяжках не вимагає
B. Спектральний попереднього очищення від домішок?
C. Імунохімія A. ГРХ
D. ГРХ B. ВЕРХ
E. ТШХ C. ТШХ
D. УФ-спектрофотометрія
E. Фотометрія

1 – С , 3 – В, 5 – С, 7 – С.
КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ «ЛІКАРСЬКИХ ОТРУТ» В ЕКСТРАКТАХ З ОРГАНІВ ТРУПА
Кількісне визначення аминазіну з хлоридом феррума (Ш)
Реактиви:
1. 5% розчин хлориду феррума (III)
2. Вода дистильована
3. Екстракт з біологічного матеріалу, що містить аміназин (завдання).
4. Стандартні розчини аміназіну з відомою концентрацією.
Методика визначення.
До пробірки вносять 5 мл водного екстракту, що містить аміназин, додають 1 мл 5% розчину хлориду феррума (III) (безпосередньо перед вимірюванням).
Перемішують. Забарвлений розчин переносять в кювету з товщиною шару 10 мм і вимірюють оптичну щільність на фотоелектроколориметрі КФК-2 при довжині
хвилі 540 нм. Розчином порівняння служить суміш 5 мл підкисленої води і 1 мл розчину хлориду феррума (III).
По градуйованому графіку визначають концентрацію аміназину в екстракті. Після цього після формулі визначають вміст аміназину в 100 г біологічного матеріалу.
Х=С·20,
де X - вміст аміназину в 100 г біологічного матеріалу;
С - концентрація аміназину в пробі (об'єм проби 5 мл).
57
Градуйований графік кількісного визначення аміназину
де, А – оптична щільність , С – концентрація.

58
Граф логічної структури теми: «Кількисне визначення «лікарських» отрут в модельних розчинах та екстрактах»
Хлороформна витяжка
59
Кількисне
Кількисне визначення
визначення
Спектральні
Спектральні методи
методи визначення
визначення Хроматографічні
Хроматографічні методи
визначення Іммуноферментні
Іммуноферментні методи
визначення
Фотоколорим
Фотоколорим УФ-
УФ- Екстракцій
Екстракцій ТШХ
ТШХ ГРХ
ГРХ ВЕРХ
ВЕРХ
етрія
етрія спектрофо-
спектрофо- на
на
тометрія
тометрія фотометрія
фотометрія
Кількисний
Кількисний вміст
вміст „лікарських”
„лікарських” отрут
отрут вв біологічному
біологічному матеріалі
матеріалі
Висновок
Висновок оо ймовірності
ймовірності отруєння
отруєння
Контрольна робота за темою: «Речовини, які ізолюються підкисленою водою або підкисленим спиртом»
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ.
Для того, щоб оцінити хіміко-токсикологічне значення різних лікарських речовин, необхідно знати їх доступність до населення та
60
токсикологічні властивості. Для вибору об`єктів аналізу, методів хіміко-токсикологічного дослідження необхідно знати фізико-хімічні
властивості та основні закономірності поведінки „лікарських” отрут в організмі. Все перераховане складає велику кількість «лікарських»
отруєнь у повсякденному житті.
Ви усвідомили необхідність вивчення цієї теми, треба ознайомитись з цілями заняття та обміркувати їх.
Загальна мета: Виявлення та оцінка рівня знань та умінь студента за розділами.
Конкретні цілі:
ВМІТИ:
1. Трактувати методи очистки та концентрування витяжок з біоматеріалу.
2. Проводити ТШХ-скринінг „лікарських” отрут.
3. Трактувати методи ізолювання хлороформної витяжки „лікарських” отрут кислого, нейтрально та основного характеру.
4. Інтерпретувати використання кольорових та осадових реакцій при експрес-аналізі.
5. Трактувати методи кількисного визначення „лікарських” отрут в модельних розчинах та ектсрактах.
ЗМІСТ НАВЧАННЯ
Перелік теоретичних питань
1. Загальна характеристика групи „лікарських” отрут.
2. Сучасні загальні та часткові методи ізолювання речовин з біологічного матеріалу.
3. Поділ „лікарських” отрут на підгрупи.
4. Методи очистки витяжок від домішок і концентрування виділених речовин.
5. ТШХ-скринінг „лікарських” отрут.
6. Хімічні методи дослідження „лікарських” отрут.
7. Фізико-хімічні методи ідентификації препаратів.
8. Фармакологічні проби „лікарських” отрут.
9. Кількісне визначення „лікарських” отрут.
Знайти матеріал для засвоєння цих питань можна в наступних джерелах інформації
Основні джерела інформації
2. Токсикологічна хімія в схемах і таблицях/– Харків -: ”Золоті сторінки ”,2005р. С.45-83.
3. Токсикологічна хімія: Конспект лекцій: Навч. посіб. для студ. вищ. фармац. закл. III-IV рівнів акредитації / В.С. Бондар, О.О. Маміна,
С.А. Карпушина иа ін.–Х.: Від-во НФАУ; Золоті сторінки, 2002.-С. 85-157.
61
4. Лекції з токсикологічної хімії (лекція № 9, 10, 11, 12, 13).
Додаткові джерела інформації
ПРИКЛАД ТИПОВОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
1. Дайте характеристику приватному методу ізолювання барбітуратів В.І. Попової порівняно із загальним методом ізолювання А.А.
Васильевой. Обгрунтуйте доцільність застосування даного методу.
2. Використання ТШХ-скрінінгу в попередніх дослідженнях кислої хлороформної витяжки. Прояви на хроматограмах саліцилової
кислоти, кофеїну, антипірину.
3. Поведінка в організмі і метабалізм похідних 1,4 –бензодіазепину.
4. Направлене дослідження «кислої» хлороформної витяжки на похідні пурину.
5. Направлене дослідження «лужної» хлороформної витяжки на похідні фенотіазину.
Еталон рішення контрольної роботи:

Завдання 1.
Приватний метод ізолювання барбітуратів В.І. Попової Загальний метод ізолювання О.О. Васильєвої
Основіні етапи ізолювання барбітуратів водою, Основные этапы изолирования ядов вовдой, подкисленной
підкисленою кислотою сульфатною кислотой щавелевой
Подрібнення біологічногоматеріалу, настоювання з водою, Подрібнення біологічногоматеріалу, настоювання з водою,
підкисленою кислотою сульфатною (3 рази) 62 підкисленою кислотою оксалатною (2 рази)
Випарювання хлороформної
ОчищенняЕстракціяНа дослідження
Центрифугування
центрифугату з об’єднаної
хлороформом
методом
Проціджування 3-4
гель-хроматографії
рази
витяжки
водної витяжки
Проціджування
Центрифугування з об’єднаної
водної витяжки
Естракція хлороформом 3-4 рази
Водна витяжка «Кисла» хлороформна

витяжка
Підлуговування 25% NН4ОН
Екстракція хлороформом 3-4 рази
«Лужна» хлороформна витяжка
На дослідження
При використанні цього методу скорочується час аналізу. Для виділення

токсичних речовин за допомогою цього методу не вимагається застосування
етилового спирту. Проте описаний метод непридатний для виділення з
біологічного матеріалу з'єднань, нерозчиних у підкисленої воді. Окрім цього,
даний метод обмежено придатний для виділення токсичних речовин із
гнилосного біологічного матеріалу.
Завдання 2.
У попередніх дослідженнях кислої хлороформної витяжки використовується ТШХ –скринінг. Вибір методу ТШХ для пошуку «лікарської»
отрути при неправильному дослідженні обумовлений багатофункціональнісю методу:
- розподіл препаратів та їх метаболітів;
- очистка від домішок;
63
- ідентифиікація групи препаратів або індивідуальної речовини;
- кількісна оцінка аналізованого препарату.
Используется общая система растворителей: ацетон-хлороформ (1:9). Хроматографическую пластину розділяють на 5 вертикальних смуг.
А Б В Г
* * * * *

«кислого» хлороформного екстракту
Мал. 1. Хроматографична пластина
Як стандарт використовується циклобарбітал. Після розвитку хроматограми і висушування пластини проводять проявлення: барбітуратів;
похідних саліцилової кислоти; піразолону; алкалоїдів – похідних пурину, індолу; 1,4 – бензодіазепіну.
Як проявники використовуються:
для похідних саліцилової кислоти, піразолону – 5 або 10 %-вий розчин FeCl3 (з’являються синьо-фіолетові або червоно-фіолетові
плями – смуга Б)
для алкалоїдів – реактив Драгендорфа за Муньє (спостерігаються оранжеві, оранжево-коричневі плями – смуга В).
Шар сорбенту з невиявленої смуги Г, розташований на одному рівні із забарвленою плямою на інших смугах з аналізованим
екстрактом, знімають за допомогою скальпеля та елююють досліджувану речовину:
- З хроматографічної зони 1 метанолом;
- З хроматоргаічної зони 2 та 3 ацетоном.
Елюат досліджують у частковій системі розчинників:
- Похідні піразолону, алкалоїди: ацетон – циклогексан (5:1), сорбент – основний окис алюмінію.
Завдання 3.
До похідним 1,4-бензодіазепінів відносяться: діазепам, нітразепам, оксазепам.

Поведінка в організмі: препарати всмоктуються в шлунку і тонкому кишечнику. Механізм всмоктування – проста дифузія. Потрапляючи в
кров, похідні 1,4-бензодіазепіну на 80-95% зв’язуються з білками плазми.
Максимальна концентрація в крові при вживанні через рот досягається за 2—5 години після введення терапевтичних доз
64
препаратів. Концентрація їх в крові зберігається впродовж 2 годин на одному рівні, надалі починає поволі знижуватися. Найбільший вміст
похідних 1,4-бенздіазепіну наголошується в ЖКТ, тканинах мозку, печінки, і нирках.
Метаболізм препаратів відбувається в печінці.
Діазепам швидко всмоктується в харчовому каналі. Він піддається метаболізму, який відбувається в декількох напрямах:
утворюються продукти N-деметилювання і гидроксилювання нітразепаму. Продукт N-деметилювання потім перетворюється на оксазепам,
який виділяється з сечею у вигляді глюкуроніду. Також у вигляді глюкуроніду виділяється з сечею продукт гидроксилювання диазепама.
Метаболітом нітразепаму є 7-аміно-метаболіт, 7-ацетиламіно-метаболіт. Протягом 48 ч з організму виділяється близько 23 %
прийнятої дози нитразепама. У незмінному вигляді з сечею виділяється близько 5% цього препарату. Понад 8% нітразепаму виділяється з
сечею у вигляді 7-аміно-метаболіту і близько 10% - у вигляді 7-ацетиламіно-метаболіту.
Оксазепам є одним з метаболітів диазепама. Після прийому оксазепама максимальний рівень його в плазмі досягається через 4
години, а через 48 ч він зникає з плазми. Оксазепам знаходиться в плазмі у вигляді глюкороніда. У вигляді глюкороніда він виділяється з
сечею, а з калом він виділяється в незмінному вигляді.
Виводяться бенздіазепіни переважно нирками у вигляді нативних з'єднань і метаболітів.
Завдання 4.
Направлене дослідження «кислої» хлороформної витяжки на похідні пурину.

До похідних пурину відноситься кофеїн, теобромін і теофілін. Для ідентифікації алкалоїдів використовують найбільш чутливі
хімічні і фізіко-хімічні методи аналізу.
Хімічні методи:
Кофеїн Теобромін Теофілін
1. Реакції осадження з загальноалкалоїдними осадовими реактивами
1.1. (реактив Драгендорфа)
65
O
O
H3C
N N CH3 H3C
N N CH3 -
+ H Cl + + Cl
O N N
O N N
CH3
CH3 H
O
H3C O
N N CH3 H3C
+ N N CH3 - +
O N N + K BiI4 + BiI4 + K
O N N
CH3 H
CH3 H
жовтогарячо-коричневий осад
1.2. Реактив Неслера
Червоно-бурий осад Слабо-коричневе забарвлення
H O
H 2-
N+ N CH3 HgI +
+ K2 HgI4 +
4 +2K K
O N N
CH3 H
2. Реакція фарбування на алкалоїди

2.1. Мурексидна проба
66
O O O
H3C H3C O H3C H
N N CH3 H2O2 N N
+ OH NH3
O N N O N O N
O O
CH3 CH3 CH3
кофеїн 1,3-диметилаллоксан 1,3-диметилдіалурова кислота
O O
H3C CH3
N N N
O N O O N O
CH3 NH4 CH3
амонійна сіль тетраметилпурпурової кислоти
пурпурное либо фиолетовое окрашивание
Физико-хімічні методи:
1. Виявлення алкалоїдів похідних пурину по УФ і ІК- спектрам.
2. Виявлення методом хроматографії.
Завдання 5.
Направлене дослідження «лужної» хлороформної витяжки на похідні фенотіазина.
До похідним фенотіазина відносяться: аміназин, тизерцин, дипразін.
Хімічні методи:
Аміназин Дипразин Тизерцин
1. Реакції осадження з загальноалкалоїдними осадовими реактивами
С реативом Драгендорфа
S
S - +
+ K BiI4 + BiI4 + K
N R2
N R2 H R
1
R1
67
Сіль Рейнеке
S S
-
+ NH4 Cr(SCN)4(NH3)2 + Cr(SCN)4(NH3)2
N R2
N R2
H R
R1 1
2. Реакція фарбування
2.1. Концентрована сірчана кислота – пурпурно-червоне забарвлення
2.2. Концентрована азотна кислота – пурпурно-фіолетове забарвлення
2.3. Концентрована соляна кислота – розово-фіолетове забарвлення, перехідне в червоне-фіолетове
O
O O
S O S O S
N R2 N R2 N R2
R1 R1 R1
3. Мікрокрісталоскопічні реакції
Характерні кристали складної форми
2. Физико-хімічні методи:
2.1. УФ-спектроскопія
2.2. ІК-спектросокпія
2.3. ВЕРХ- метод.
68
«Речовини, які ізолюються з біологічного материалу настоюванням досліджуваних об'єктів з водою. Дослідження
мінеральних кислот, лугів, солей лужних металів. Речовини, які визначаються безпосередньо в біологічному матеріалі.
Дослідження оксиду вуглецю CO»
До групи речовин, які ізолюються з різних об'єктів настоюванням з водою відносяться мінеральні кислоти, луги і солі деяких
мінеральних кислот. Для дослідження на наявність мінеральних кислот і їдких лугів беруть шлунок з вмістом, залишки їжі, блювотні маси
і інші об'єкти.
Тільки обмежене число токсичних речовин можна виявити і визначити кількісно безпосередньо в біологічному матеріалі. До таких
речовин належить оксид вуглецю (II) і деякі інші речовини. Оксид вуглецю (II) (чадний газ) міститься у вихлопних газах автомобілів, в
газах, що утворюються при неповному згоранні горючих матеріалів в несправних печах, на кухнях. У великих кількостях утворюється при
пожежах, вибухах.
Загальна мета: Уміти проводити визначення мінеральних кислот, лугів, солей лужних металів, оксиду вуглецю CO в модельних
розчинах та екстрактах.
Уміти:
1. Трактувати визначення H2SO4, HNO3, HCl, KOH, 1. Інтерпретувати якісні реакції на сульфат-, нітрат-,
NH4OH, NaOH, NO2- нітрит-, хлорид-иони. (курс аналітичної хімії).
2. Проводити визначення H2SO4, HNO3, HCl, KOH, 2. Інтерпретувати якісні реакції на катіони натрію,
NH4OH, NaOH, NO2-, СО амонію, калію (курс аналітичної хімії).
3. Оцінювати результати хіміко-токсикологічних
реакцій.
1. На аналіз в контрольно-аналітичну лабораторію поступила субстанція натрію 2. Аналітик аналізує субстанцію калія хлориду. При взаємодії з яким реактивом
цитрату. За допомогою якого реактиву ДФУ рекомендує визначати катіон натрію калія хлорид утворює жовтий осад?
в аналізованій речовині? A. Натрію кобальтинітритом;
A. Калія нітрату; B. Калія ферицианідом;
B. Калія гідроксиду; C. Магнію хлоридом;
C. Калія піроантімонату; D. Амонія бромідом;
D. Калія тетрайодмеркурату E. Цинку сульфатом.
E. Калія хлориду.
69
3. На аналіз в контрольно-аналітичну лабораторію поступив розчин амоніаку . За 4. На аналіз в контрольно-аналітичну лабораторію поступила субстанція натрію
допомогою якого реактиву ДФУ рекомендує проводити ідентифікацію? хлориду. За допомогою якого реактиву ДФУ рекомендує визначати аніон хлориду
A. Калія нітрату; в аналізованій речовині?
B. Калія гідроксиду; A. Нітратом срібла;
C. Калія піроантімонату; B. Барієм сульфатом;
D. Калія тетрайодмеркурату C. Нітратом барію;
E. Калія хлориду. D. Кальцієм хлориду
E. Калія хлориду.
1-С; 2-А; 3-D; 4-А.

2. Визначення H2SO4.
2.1. З BaCl2.
2.2. З (CH3COO)2Pb.
2.3. З родизонатом Na.
3. Визначення HNO3.
3.1. З дифеніламіном.
3.2. З бруцином.
4. Визначення HСl.
4.1. З AgNO3.
4.2. З хлоратною кислотою (KClO3).
5. Визначення КОH.
5.1. З гідротартратом натрія.
5.2. З кобальтонітритом натрія.
6. Визначення NaOH.
6.1. З гідроксістібатом калія.
6.2. З цинк-уранілацетатом.
7. Визначення аміак.
7.1. З CuSO4 і лакмусом.
70
7.2. З реактивом Несслера
8. Визначення нітритів.
8.1. З сульфаніловою кислотою та β-нафтолом.
8.2. З реактивом Грісса.
9. Визначення СО.
1. Крамаренко В.П. Токсикологическая химия .- Киев: ”Высшая школа ”, 1989.-С. 379-392, 415-424.
2. Лекції з токсикологічної хімії: «Речовини, які визначають безпосередньо в біологічному матеріалі (оксид вуглецю)», «Речовини,
що отримують із біологічного матеріалу настоюванням з водою (луги, мінеральні кислоти та їх солі)».
1. При різко вираженій лужній реакції водної витяжки з біологічного матеріалу та 2. Дитина вилила на себе концентровану сульфатну кислоту. Сорочечку надіслано
відсутності в ній карбонатів і солей амонію для підтвердження факту отруєння на дослідження. Яким методом треба ізолювати цю речовину:
гідроксидом калію хіміками- токсикологами застосовується реакція на іони калію A. Методом настоювання з водою
з: B. Методом перегонки з водяною парою
A. Реактивом Грісса C. Методом мінералізації
B. Гідротартратом натрію D. Методом екстракції бензолом
C. Цинк-уранілацетатом E. Методом екстракції органічними розчинниками
D. Антимонатом калію
E. Реактивом Несслера
3. До токсикологічно важливих речовин відносяться нітрити і нітрати. Надмірна 4. При отруєнні чадним газом в органiзмi утворюється стiйка токсична сполука -
кількість в організмі нітритів викликає утворення: карбоксигемоглобiн. Карбоксигемоглобiн - це сполука, яка утворюється в
A. Оксиміоглобіну органiзмi в результатi взаємодii:
B. Метгемоглобіну A. Гемоглобiну з залiза (III) оксидом
C. Оксигемоглобіну B. Гемоглобiну з оксидом вуглецю
D. Карбоксигемоглобіну C. Гемоглобiну з киснем
E. Дезоксигемоглобіну D. Гемоглобiну з дiоксидом вуглецю
E. Метгемоглобiну з чадним газом
71
5. Кількісно визначити оксид карбону (II) у крові можна спектрофотометричним 6. Відбулося отруєння мінеральною кислотою. Який метод необхідно
методом, який запропонував Крамаренко В.П. із співробітниками. Для цього використовувати для iзолювання з бiологiчного матерiалу мiнеральної кислоти?
використовують порівняння спектрів: A. Мiнералiзацiя кислотами
A. Дезоксигемоглобіну і метоксиміоглобіну B. Настоювання з водою
B. Дезоксигемоглобіну і карбоксигемоглобіну C. Перегонка з водяним паром
C. Оксигемоглобіну і метоксигемоглобіну D. Екстракцiя органiчними розчинниками з кислих водних витяжок
D. Карбоксигемоглобіну і метоксигемоглобіну E. Екстракцiя органiчними розчинниками з лужних водних витяжок
E. Оксигемоглобіну і дезоксигемоглобіну
7. Для виявлення в кровi токсичноi речовини хiмiк-токсиколог в двох пробiрках 8. Произошло отравление нитритами. Обнаружение нитритов в диализатах
по 2 мл 10% розчину кровi додав такий самий об'єм 0,01% розчину дихромату проводят реактивом
калiю i 5 крапель 20% розчину гексецiаноферату (III) калiю. В однiй пробiрцi A. Несслера
кров залишилась червоною, а в iншiй забарвилась в коричнево-зелений колiр. B. Грисса
Хiмiк-токсиколог зробив висновок про присутнiсть в дослiджуваному розчинi: C. Драгендорфа
A. Атропiну D. Марки
B. Оксиду вуглецю (II) E. Марме
C. Концентрованої азотноi кислоти
D. Гексеналу
E. Кофеїну
9. Для ізолювання лугів з біологічного матеріалу використовують метод
настоювання з водою. Одержані водні витяжки фільтрують і очищають методом:
A. Возгонки
B. Діалізу
C. Тонкошарової хроматографії
D. Екстракції з органічними розчинниками
E. Дистиляції
5 – В.
72
СПЕКТРАЛЬНІ І ХІМІЧНІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ОКСИДУ ВУГЛЕЦЮ (П) В КРОВІ
Методика досліджень Спостереження, хіміко-токсикологічна оцінка

Спектральні дослідження крові
Кров розбавляють водою до тих пір, поки не буде отриманий

розчин, що має ясно-рожеве забарвлення. При спектроскопічному
дослідження цього розчину чітке видам відповідні спектральні
смуги.
Спектр оксигемоглобіну крові має дві смуги поглинання між
лініями Фраунгофера D і Е при довжинах хвиль 577-589 і 536-
556 ним. Спектр карбоксигемоглобіну має дві смуги поглинання
1. при довжинах хвиль 564-579 і 523-536 нм. Після збільшення
одного об'єму свіжоприготованого розчину сульфіду амонія або
інших відновників (гідразінгідрат, дітіоніт натрію і ін.) до 4
об'ємів водного розчину досліджуваної крові оксигемоглобін
перетворюється на дезоксигемоглобин, який має одну широку
смугу поглинання при 343-596 нм. Карбоксигемоглобін не
відновлюється сульфідам амонія і іншими відновниками. Тому
після збільшення відновників смуги поглинання
карбоксигемоглобіну не зникають.
Хімічні методи дослідження
Кров, що містить карбоксигемоглобін, від збільшення певних
2. реактивів не змінює або трохи змінює своє забарвлення, а
нормальна кров, що не містить карбоксигемоглобіну, під впливом
цих реактивів значно змінює своє забарвлення.
2.1. Реакція з розчином їдкого натра (проба Гоппе-Зейлера).
2.2. Реакція з сульфідом амонія (проба Сальковського-Катаяма).
Реакція з хініном і сульфідом амонія (проба Хорошкевича-

2.3.
Маркса).
73
2.4. Реакція з гексацианофератом (III) калія і діхроматом калія
(проба Сидорова).
2.5. Реакція з гексацианофератом (III) калія (проба Бюркера).
2.6. Реакція з гексацианофератом (III) калія і оцтовою кислотою

(проба Ветцеля).
2.7. Реакція з таніном (проба Кункеля-Ветцеля).
2.8. Реакція з формальдегідом (проба Лібмана).
2.9. Реакція з ацетатом свинцю (проба Рубнєра).
2.10 Реакція з сульфатом купруму (проба Залесського).

№
Спостереження, хіміко-токсикологічна оцінка
п/п Методика досліджень
.
Кров, що містить карбоксігемоглобін, залишається яскраво-червоною, а кров що не містить
1. Реакція з розчином їдкого натра (проба Гоппе- карбоксигемоглобін, буріє. Гнильно змінена кров під впливом лугу може набувати яскраво-червоного
Зейлера). забарвлення і при відсутності карбоксигемоглобіну за рахунок утворення гемохрома.

74
Граф логічної структури теми: «Речовини, які ізолюються з біологічного материалу настоюванням досліджуваних
об'єктів з водою. Дослідження мінеральних кислот, лугів, солей лужних металів. Речовини, які визначаються
безпосередньо в біологічному матеріалі. Дослідження оксиду вуглецю CO»
Біологічний матеріал
Ізолювання (настоювання з Визначення безпосередньо в

водою) біологічному матеріалі
Визначення Визначенн Визначенн Визначення Визначення Визначення Визначення Визначення СО

H2SO4 я HNO3 я HСl КОH NaOH нітритів аміаку
З BaCl2 З З AgNO3 З З З З CuSO4 і Хімічні методи визначення

дифеніламі гідротартра гідроксістіба сульфанілов лакмусом оксида карбону (II) в крові
ном том натрія том калія ою
кислотою та
(CH3COO)2P β-нафтолом
b
З З З KClO3 З З цинк- З реактивом З Кількісне визначення оксида

родизонатом бруцином кобальтоніт уранілацетат Грісса реактивом
Na ритом карбону (II) в крові
ом Несслера
натрія
75

Tox Him 5co

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Tox Him 5co

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство охорони здоров’я України

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

Автори : Агафонов О.М., Аносова Л.С.

Скоробогатова З.М. – доцент кафедри біохімії ДонНМУ, кандидат біохімічних наук.

Тема № 4. Направлене (на моделях) дослідження хлороформної витяжки на алкалоїди…………………………. 28

Тема № 7. Кількісне визначення «лікарських»отрут в модельних розчинах та екстрактах………………............. 50

Зав. кафедрою фармацевтичної та токсикологічної

Для перевірки вихідного рівня знань-умінь пропонується виконати ряд завдань.

Основні теоретичні питання, що дозволяють виконати цільові види діяльності:

2. Ізолювання етанолом, що підкисляє оксалатної кислотою (метод Стаса-Отто)

3. Ізолювання водою підкисленою сірчаною кислотою (метод В.Ф.Крамаренка)

4. Ізолювання ацетоном (метод Карташова В. А.)

5. Експрес-метод ізолювання похідних фенотиазина підкисленим ацетонитрилом (метод Е. М. Саломатіна)

6. Ізолювання барбітуратів підлуженою водою ( метод Валова)

7. Ізолювання барбітуратів водою, підкисленою сірчаною кислотою (метод В. І. Поповой)

8. Ізолювання метаболитів похідних 1,4-бенздиазетина (метод Б.Н.Ізотова із співавторами)

КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Вода, підкислена Спиртом, Ацетон Водою, Водою Водою, Гідроліз за Ацетонітрілом,

Проціджування; Випаровування Центріфугування Проціджування; Проціджуван Проціджуван- Проціджуванн Фільтрування;

3. Оцінювати результати ТШХ-скринінгу. 3. Визначати величину Rƒ (курс аналітичної хімії).

Для перевірки вихідного рівня знань-умінь пропонується виконати ряд завдань.

Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Інформацію для заповнення вихідних знань-умінь можна знайти в наступній літературі.

ЦІЛЬОВІ НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Стандарт по 1/25 1/10

2 етап (у приватних системах розчинників)

ТШХ-"скринінг" (один з варіантів) речовин, що потрапляють в "лужну" хлороформну витяжку

Стандарт по 1/25 1/10

Умови підтверджуючого етапу ТШХ-«скринінгу»

Результати ТШХ-досліждення екстрактів, що містять деякі речовини кислого

Застосування ТШХ-метода при проведенні скринінгу лікарських речовин в біологічних рідинах

КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Кисла хлороформна витяжка Лужна хлороформна витяжка

Загальна система розчинників Загальна система розчинників

Похідні Похідні Похідні Алкалоїди Похідні 1,4- Похідні Похідні ПАБК

Проявник HgSO4 Проявник Проявник Прояник Прояник Прояник Проявник Прояник

Оцінка результатів ТШХ-скринінгу

Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Інформацію для заповнення вихідних знань-умінь можна знайти в наступній літературі.

Основні теоретичні питання, що дозволяють виконати цільові види діяльності:

Додаткові джерела інформації.

ЦІЛЬОВІ НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Токсична дія метаболізм

Похідні саліцилової Похідні барбітурової Похідні піразолону Похідні пурину

Попередні реакції Попередні реакції Попередні реакції

Підтверджуючі реакції Підтверджуючі реакції Підтверджуючі реакції Підтверджуючі реакції

Оцінка результатів хіміко-токсикологічного аналізу

Наявність представників «лікарських» отрут кислого і

Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Інформацію для заповнення вихідних знань-умінь можна знайти в наступній літературі.

Основні теоретичні питання, що дозволяють виконати цільові види діяльності:

ЦІЛЬОВІ НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Еталон заповнення таблиці експериментальної частини

КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Реакції осадження Мікрокристалоскопічні Реакції забарвлення Виявлення за УФ-,

Оцінка результатів хіміко-токсикологічного аналізу

Наявність алкалоїдів в хлороформній витяжкі

Основні теоретичні питання, що дозволяють виконати цільові види діяльності:

ЦІЛЬОВІ НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

№ Методика досліджень Спостереженн Хімізм реакцій Хіміко-

Реакція утворення азобарвника.

3. Реакція з концентрованою кислотою нітратною.