КОЛОЇДНА ХІМІЯ

Однією із характерних ознак дисперсних систем є:

A. коагуляція
B. флуорисценція
*C. гетерогенність
D. гомогенність
E. седиментація
Емульсії, мазі, пасти та ін, можуть бути виготовлені подрібненням твердих і рідких речовин у
відповідному середовищі. Цей процес є
A. коагуляція;
B. конденсація;
C. седиментація;
*D. диспергація;
E. адгезія.
У фармації для необхідного впливу біологічно активної речовини на вогнище поразки, як лікарські
форми використовують емульсії, мазі, пасти та ін., що можуть бути виготовлені диспергуванням
твердих і рідких речовин у відповідному середовищі. Цей процес є
A. конденсацією
B. седиментацією
C. адгезією
D. коагуляцією
*E. диспергацією
У фармацевтичній практиці широко використовують виготовлення лікарських форм у вигляді
колоїдно-дисперсних систем. До методів фізичної конденсації відноситься:
A. гідроліз;
B. подвійний обмін;
C. відновлення;
D. окиснення;
*E. заміна розчинника.
Колоїдні розчини з найвищим ступенем дисперсності одержують:
A. пептизацією
B. заміною розчинника
*C. хімічною конденсацією
D. диспергуванням
E. фізичною конденсацією
Гідрозолі сірки, холестерину, каніфолі отримують, додаючи спиртові розчини цих речовин до
води. Який метод при цьому використовується?
*A. заміна розчинника;
B. хімічна конденсація;
C. конденсація з пари;
D. механічне диспергування;
E. хімічна конденсація.
Взаємодія яких речовин може призвести до утворення золю?
A. H2S + NaOH →
B. Na2SO3 + O2 →
*C. H2S + O2 →
D. NaOH + HCl →
E. Na + H2O →
Гідроліз якої солі може призвести до утворення золю?
*A. FeCl3
B. NH4Cl
C. Na2S
 D. CH3COOK
E. Na2CO3
Для одержання золю BaSO4 з від’ємним зарядом гранул в якості стабілізатора можна використати
A. BaCl2
B. HCl
C. CaCl2
*D. K2SO4
E. BaC2O4
Для очищення колоїдниї розчинів шляхом ультрафільтрації використовують полімерні плівки з
розміром пор:
A. ˂ 10-9 м
B. ˃ 10-4 м
*C. 10-8 – 10-7 м
D. 10-5 – 10-7 м
E. 10-9 – 10-11 м
До розчину, що містить йони Na+, Mg2+, Ba2+, Cl-, NO3-, додали розчин КОН. Золь якої речовини
може утворитись?
A. BaCl2
B. KNO3
C. Ba(OH)2
*D. Mg(OH)2
E. BaCl(OH)
Золь кислоти може утворитися при гідролізі солі:
A. KH2PO4
B. Ni(NO3)2
*C. Na2SiO3
D. FeSO4
E. ZnCl2
Золь сірки одержано окисненням сірководню киснем повітря. Який йон має найбільшу коагулюючу
здатність до цього золю?
A. PO43-
*B. Al3+
C. [Fe(CN)6]4-
D. K+
E. Cl-
Одержання золів методом промивання розчинником – це різновид:
A. хімічного диспергування
B. фізичного диспергування
C. фізичної конденсації
D. хімічної конденсації
*E. пептизації
При тривалому стоянні розведених розчинів FeCl3 колір розчину темнішає, появляється
опалесценція внаслідок утворення золю Fe(OH)3. Яким методом одержано золь?
A. пептизації
B. хімічної конденсації, окисно-відновна реакція
C. фізичної конденсації
D. хімічної конденсації, реакція подвійного обміну
*E. хімічної конденсації, реакція гідролізу
Щоб отримати золь Fe(OH)3 методом дисолюційної (опосередкованої) пептизації, до свіжо
одержаного осаду Fe(OH)3 треба додати невелику кількість:
*A. HCl
B. FeCl3
 C. FeOCl
D. KOH
E. K4[Fe(CN)6]
Вільнодисперсними системами є:
A. пасти
B. мазі
*C. емульсії
D. гелі
E. піни
З наведених систем до зв'язано дисперсних належать:
А. розчини ВМС.
*B. драглі
C. гідрозолі
D. емульсії
E. аерозолі
У чому полягає основна відмінність золя від геля?
*A. золь належить до вільнодисперсних систем, а гель – до зв’язнодисперсних;
B. золь належить до зв’язнодисперсних систем, а гель – до вільнодисперсних;
C. у золі, на відміну від геля, немає межі поділу фаз;
D. у гелі, на відміну від золя, немає межі поділу фаз;
E. у золя, на відміну від геля, агрегатні стани дисперсної фазі і дисперсійного середовища є
різними.
При зменшенні діаметра частинок дисперсної системи у 2 рази дисперсність системи
A. зростає у 4 рази
B. зменшується у 2 рази
C. зменшується в 4 рази
D. зменшується у 8 разів
*E. зростає у 2 рази
Лікарські препарати у вигляді аерозолів широко використовується в медицині та фармації. Вони
належать до класу грубодисперсних систем, оскільки утворені частинками розміром:
A. 10-3-10-4 м;
*B. 10-4-10-7 м;
C. 10-7-10-9 м;
D. 10-8-10-9 м;
E. <10-9 м.
Виберіть дисперсність, яка відображає колоїдну ступінь роздрібненості:
A. 10-10м;
*B. 10-8м;
C. 10-5м;
D. 10-3м;
E. 10-1м.
Деякі колоїдні препарати є колоїдними розчинами. До колоїдно-дисперсних відносяться системи,
розмір частинок яких знаходиться у межах:
*A. 10-9 – 10-7 м;
B. 10-7 – 10-4 м;
C. >10-4 м;
D. <10-9 м;
E. 10-9 – 10-4 м.
Кров містить, як одну із складових речовин, еритроцити, розмір яких має порядок 10-5м. До якого
типу дисперсних систем слід віднести кров:
A. гетерогенна система;
B. гомогенна система;
 C. грубодисперсна система;
D. колоїднодисперсна система;
*E. мікрогетерогенна система.
Золь золота має розмір частинок дисперсної фази 10-8 м. До якого типу дисперсних систем
(класифікация по ступеню дисперсності) можна віднести дану лікарську форму?
A. гетерогенна;
B. гомогенна.
C. грубодисперсна;
D. мікрогетерогенна;
*E. ультрамікрогетерогенна;
Колоїдний розчин - це одна з лікарських форм. Вкажіть структурну одиницю колоїдного розчину.
A. молекула;
*B. міцела;
C. атом;
D. іон;
E. вільний радикал.
Очистити колоїдний розчин від низькомолекулярних домішок можна:
*A. діалізом.
B. фільтруванням крізь паперовий фільтр.
C. ультрафільтрацією.
D. коагуляцією розчину.
E. електрофорезом.
Для очищення колоїдних розчинів деяких лікарських препаратів від домішок сторонніх речовин
використовують різні методи. Як називають процес самодовільного виділення з колоїдного розчину
розчинних низькомолекулярних домішок шляхом проникнення їх крізь рослинні, тваринні або
штучні мембрани?
A. електроосмосом
B. ультрафільтрацією
*C. діалізом
D. електродіалізом
E. фільтруванням
Повністю відділити дисперсну фазу від дисперсійного середовища у колоїдних розчинах можна
методом:
A. компенсаційного діалізу
B. діалізу
C. електродіалізу
*D. ультрафільтрації
E. електрофорезу
Найкращим методом очищення золю від надлишку електролітів є:
*A. електродіаліз
B. діаліз
C. електрофорез
D. ултрафільтрація
E. звичайне фільтрування
Електрокінетичний потенціал вимірюють методом
A. кондуктометрії
B. полярографії
*C. електрофорезу
D. потенціометрії
E. нефелометрії
Одним із методів визначення знака заряду колоїдних частинок є:
*A. електрофорез
 B. нефелометрія
C. діаліз
D. ультрамікроскопія
E. ультрафільтрація
Як зміниться електрофоретична швидкість частинок золю, якщо в’язкість середовища зросте у 2
рази?
A. зменшиться в 4 рази
*B. зменшиться у 2 рази
C. зросте у 2 рази
D. зросте в 4 рази
E. не зміниться
Електрокардіограма – це графічне відображення біоелектричних потенціалів, які знімаються з
поверхні тіла та характеризують стан серця. Біопотенціали викликані різноманітними
фізіологічними процесами, які призводять до виникнення на межі розділу фаз
A. дифузного шару;
B. адгезійного шару;
C. абсорбційного шару;
*D. подвійного електричного шару;
E. нічого з переліченого.
Спрямоване переміщення дисперсійного середовища в постійному електричному полі, є
*A. електроосмос;
B. електрофорез;
C. адсорбція;
D. потенціал перебігу;
E. потенціал седиментації.
Фармакопейним методом визначення ступеню чистоти антибіотиків, вітамінів тощо є вивчення
руху частинок дисперсної фази в нерухомому дисперсійному середовищі під дією різниці
потенціалів. Це явище є
A. електроосмос;
B. потенціал протікання;
*C. електрофорез;
D. адсорбція;
E. потенціал седиментації.
Яке з перелічених явищ не є електрокінетичним?
*A. стандартний електродний потенціал
B. електрофорез
С. потенціал седиментації
D. потенціал протікання
E. електроосмос
Електрокінетичний потенціал дисперсної системи завжди
*A. менший від термодинамічного потенціалу
B. позитивний
C. більший від термодинамічного потенціалу
D. негативний
E. дорівнює термодинамічному потенціалу
Значна кількість фармацевтичних препаратів належить до ліофобних золів. В центрі структурної
одиниці таких колоїдно-дисперсних систем – міцели – розташовані мікрокристали
важкорозчинної сполуки, які утворюють:
*A. агрегат;
B. ядро;
C. гранулу;
D. шар потенціалоутворюючих іонів;
 E. адсорбційний шар протиіонів.
Який з електролітів необхідно використати як стабілізатор, щоб золь берлінської лазурі мав
позитивно заряджені гранули:
A. KCl;
B. K4[Fe(CN)6];
*C. FeCl3;
D. Fe4[Fe(CN)6]3;
E. будь-який інший електроліт.
Який з електролітів необхідно використати як стабілізатор, щоб золь йодиду срібла мав позитивно
заряджені гранули:
*A. AgNO3;
B. KI;
C. КNO3;
D. KCI;
E. будь-який електроліт.
Деякі лікарські препарати, наприклад коларгол, застосовуються в медицині у колоїдній формі. Яку
з формул матиме міцела золю йодиду срібла, що одержаний при надлишку йодиду калію?
*A. { (AgI)m•nI–•(n – x)K+}х–•xK+;
B. {(AgI)m•nAg+•(n – x)K+}x+•xK+;
C. { (AgI)m•nAg+•(n – x)I–}x+•xI–;
D. { (AgI)m•n(2n - x)I–•(n + x)K+}x–•xK+;
E. { (AgI)m•nAg+•nAg+} nI–.
Процес очищення крові за допомогою “штучної нирки”, при якому кров під тиском протікає між
двома мембранами, які омиваються зовні фізіологічним розчином базується на :
A. електрофорезі;
B. коагуляції;
C. седиментації;
D. диспергації;
*E. діалізі та ультрафільтрації.
Чим обумовлюється броунівський рух частинок дисперсних систем?
A. переміщенням частинок дисперсної фази під впливом гравітаційного поля;
В. тепловим рухом частинок дисперсної фази;
С. нерівноважним тепловим рухом молекул, з яких складаються частинки дисперсних систем;
D. процесами життєдіяльності в природних дисперсних системах;
*E. зіткненнями молекул середовища, які перебувають у тепловому русі, з частинками
дисперсної фази.
Осмотичний тиск є важливою характеристикою біологічних рідин. Вкажіть, в якому з наведених
розчинів осмотичний тиск має непостійне значення?
A. глюкози;
*B. золь хлориду срібла;
C. сульфату кальцію;
D. хлориду натрію;
E. сульфату магнію.
Для яких систем характерна седиментація?
A. золів;
B. розчинів ВМР;
*C. суспензій;
D. розчинів електролітів;
E. розчинів неелектролітів.
Якою величиною кількісно характеризують інтенсивність броунівського руху частинок дисперсних
систем?
A. Швидкістю седиментації.
 B. Швидкістю коагуляції.
C. Дзета-потенціалом.
*D. Середньоквадратичним зсувом.
E. Висотою осідання.
Броунівський рух найбільш помітний у випадку:
*A. колоїдних систем
B. істинних розчинів
C. гелів
D. суспензій
E. емульсій
В основі нефелометричного методу визначення концентрації колоїдного розчину лежить явище:
A. оптична індиферентність
B. седиментація
C. петизація
D. жодна із відповідей не є правлиною
*E. дифракції
Дифракція є причиною:
A. опалесценції
B. конусу Тіндаля
C. утворення світного конусу
*D. усі варіанти відповіді правильні
E. матового світіння золів
Для дослідження властивостей колоїдних розчинів найбільш придатні методи:
A. поляриметрія, турбідиметрія
B. індикаторне титрування, полярографія
C. оптична мікроскопія, колориметрія
*D. ультрамікроскопія, нефелометрія
E. потенціометрія, рефрактометрія
За даними нефелометрії розміри частинок золю обчислюють, використовуючи рівняння:
A. Шульце-Гарді
B. Гельмгольца-Смолуховського
*C. Релея
D. Стокса
E. Тіндаля
Метод дослідження золів, який дає змогу підрахувати кількість частинок золю у певному об’ємі, це:
A. оптична мікроскопія
B. колориметрія
C. діаліз
*D. ультрамікроскопія
E. нефелометрія
Нефелометричним методом можна визначити:
A. природу дисперсійної фази
B. природу дисперсійного середовища
*C. розмір колоїдної частинки
D. форму колоїдної частинки
E. фракційний склад колоїдних розчинів
Як змінюється інтенсивність розсіяного світла для однієї й самої колоїдної системи, якщо довжину
хвилі падаючого світла збільшити вдвічі?
A. не зміниться
*B. зменшиться в 16 разів
C. зросте у 4 рази
D. зменшиться у 8 разів
 E. зросте у 24 рази
Білі золі - це золі, які
*A. не поглинають світло
B. виготовлені з білої речовини
C. світяться у темряві
D. повністю поглинають світло
E. заломлюють світло
Які методи ґрунтуються на функціональній залежності між концентрацією досліджуваного компонента
та інтенсивністю поглинання світла
*A. спектрофотометрія
B. адсорбційна хроматографія
С. потенціометрія
D. полярографія
E. амперметрія
Нефелометрія – це оптичний метод аналізу дисперсних систем, що базується на явищі:
A. жодна із названих не є правильною
*B. розсіювання світла
C. поглинання світла
D. відбиття світла
E. оптичної індиферентності
При проходженні пучка білого світла крізь колоїдний розчин переважн розсіюються:
A. жовті промені
B. зелені промені
C. червоні промені
D. оранжеві промені
*E. сині промені
При проходженні поліхроматного (білого) пучка світла крізь незабарвлений золь найінтенсивніше
розсіюються
A. довгі хвилі видимого спектру
*B. короткі хвилі видимого спектру
C. червоне світло
D. зелене світло
E. середні хвилі видимого спектру
Синє світло погано видно в тумані внаслідок того, що його промені:
A. практично не розсіюються
B. посилюються молекулами води
*C. повністю розсіюються
D. послаблюються молекулами води
E. повністю поглинаються
Сумарну поверхню усіх частинок, загальний об’єм яких складає 1 м3, називають:
*A. питомою поверхнею
B. дисперсністю
C. питомою поверхневою енергією
D. гомогенністю
E. гетерогенністю
Червоне світло добре видно в тумані внаслідок того, що його промені:
A. повністю поглинаються
B. повністю розсіюються
C. послаблюються молекулами води
*D. практично не розсіюються
E. посилюються молекулами води
Яке з оптичних явищ переважає в дисперсній системі з розміром частинок 10 -7 – 10-9 м?
 *A. розсіювання світла
B. оптична індиферентність
C. поглинання світла
D. жодних змін не відбувається
E. відбиття світла
Який метод одержання колоїдних розчинів треба застосувати, щоб в одержаному розчині світло
розсіювалось найкраще?
A. заміни розчинника
B. центрифугування
C. фізичну конденсацію
D. диспергування
*E. хімічну конденсацію
Якщо дисперсність системи менша за 107 м-1, то яке оптичне явище переважає в даній системі?
A. розсіювання світла
B. оптична індиферентність
C. поглинання світла
D. жодна із відповідей не є правильною
*E. відбиття світла
На наявності у колоїдних розчинів оптичних властивостей ґрунтується використання оптичних
методів для вивчення частинок у широкому діапазоні дисперсності. Зокрема, для визначення
інтенсивності розсіяного світла використовується рівняння:
*A. Релея;
B. Ламберта-Бера;
C. Бінгама;
D. Ейнштейна;
E. Пуазейля.
При проходженні спрямованого пучка світла крізь розчин золю MnO 2 відбувається явище:
A. відбиття світла;
B. поглинання світла;
*C. світлорозсіювання;
D. інтерференція світла;
E. оптична анізотропія.
Яке з оптичних явищ у суспензіях більш інтенсивне?
*A. відбиття світла;
B. поглинання світла;
C. розсіювання світла;
D. пропускання світла;
E. заломлення світла.
Для аналізу м’яких лікарських форм, розчинів високомолекулярних речовин тощо широко
застосовуються оптичні методи аналізу. Яке з явищ забезпечує блакитне забарвлення білувато-
каламутного золю хлориду срібла?
A. проходження світла крізь золь;
*B. розсіювання світла (опалесценція);
C. поглинання світла часточками дисперсної фази;
D. відбиття світла часточками золю;
E.. нічого з переліченого.
Метод ультрамікроскопії дозволяє вивчати склад і структуру дисперсних систем незалежно від
агрегатного стану фаз. Проте діаметр частинок системи не повинен бути меншим за:
A. 0,1-0,15 нм;
B. 0,15-0,50 нм;
C. 0,50-1,0 нм;
D. 1-2 нм;
 *E. 2-3 нм.
В основі якого методу аналізу лежить явище заломлення світла на межі поділу двох прозорих
середовищ?
*A. рефрактометрія
B. турбідиметрія
C. кондуктометрія
D. кулонометрія
E. поляриметрія
Виберіть метод, за допомогою якого можна спостерігати коагуляцію золю:
A. кріоскопія
B. ебуліометрія
C. титриметрія
D. електрофорез
*E. нефелометрія
Мірою здатності речовини знижувати вільну поверхневу енергію на межі поділу фаз є поверхнева
активність, яка визначається як:
*A. зміна величини поверхневого натягу при зміні концентрації розчиненої речовини на
одиницю;
B. відношення величини адсорбції (Г) до граничної адсорбції (Гmax);
C. зміна величини адсорбції при зміні концентрації розчиненої речовини на одиницю;
D. відношення початкової концентрації розчиненої речовини до її рівноважної концентрації;
E. відношення довжин вуглеводневих радикалів різних ПАР, розчинених у даному розчиннику.
Додавання поверхнево-активних речовин з метою утворення адсорбційних шарів широко
використовується в технології виробництва лікарських засобів. Яка характерна особливість
будови зумовлює здатність ПАР зосереджуватись на поверхні поділу фаз?
*A. дифільність;
B. неполярність;
C. неіоногенність;
D. полярність;
E. іоногенність.
Адсорбція – це
A. процес самочинного перерозподілу компонентів всередині окремої фази;
B. процес самочинного перерозподілу компонентів між двома фазами;
C. процес взаємодії між поверхнями конденсованих фаз;
*D. процес самочинного перерозподілу компонентів між поверхневим шаром і об’ємною фазою;
E. процес самочинного перерозподілу компонентів на межі поділу трьох фаз.
Поверхню називають ліофільною, якщо крайовий кут:
*A. θ < 900;
B. θ < 1800;
C. θ > 900;
D . θ = 900;
E. θ ≥ 900.
Розрахунок коефіцієнта Траубе за правилом Дюкло-Траубе дозволяє визначити правильний
напрямок при синтезі високоактивних поверхнево-активних сполук з довгими ланцюгами. Для
водних розчинів при кімнатній температурі його величина дорівнює:
A. 1-2;
B. 2-3;
*C. 3-3,5;
D. 0-1;
E. 4-4,5.
При пропусканні крізь колонку з Al2O3 розчину солей різних металів відбувається їх розділення.
Який тип адсорбції лежить в основі цього процесу?
 A. іонообмінна адсорбція;
*B. вибіркова адсорбція іонів;
C. хемосорбція;
D. молекулярна адсорбція;
E. рідинна адсорбція.
Під абсолютною адсорбцією розуміють:
A. загальну кількість адсорбенту в об’ємі поверхневого шару, віднесену до одиниці площі
поверхні або одиниці маси адсорбату;
B. загальну кількість адсорбату в об’ємі фази, віднесену до одиниці площі поверхні адсорбенту;
C. надлишкову кількість адсорбату в об’ємі поверхневого шару у порівнянні з його кількістю в
такому ж об’ємі обємної фази, віднесену до одиниці площі або одиниці маси адсорбенту;
*D. загальну кількість адсорбату в об’ємі поверхневого шару, віднесену до одиниці площі
поверхні або одиниці маси адсорбенту;
E. загальну кількість адсорбату в об’ємі фази, віднесену до одиниці маси адсорбенту.
Який з перелічених чинників є першочерговим при вибірковій адсорбції йонів?
A. природа розчинника;
B. радіус гідратованого іона;
C. радіус дегідратованого іона;
D. електронна конфігурація іона;
*E. заряд іона.
Вкажіть розмірність величини поверхневого натягу:
A. Н/м2;
B. Н·м2;
C. Н·кг/м2;
*D. Н/м;
E. Н/кг·м .
Фізична адсорбція обумовлена:
A. реакцією іонного обміну;
B. утворенням ковалентних зв’язків;
*C. дією сил Ван-дер-Ваальса ;
D. реакцією гідролізу;
E. утворенням іонних зв’язків.
Поверхнево-активні речовини широко використовуються у технології виготовлення ліків. Вкажіть
поверхнево-активну речовину для межі розділу водний розчин-повітря:
A. NaCl;
B. HCl;
C. NaOH;
D. сахароза;
*E. масляна кислота.
У чому полягає ефект Ребіндера?
A. у розриванні подвійного шару іонів на межі сковзання під дією електричного поля;
B. у степеневій залежності адсорбції від величини рівноважної концентрації сорбата;
C. у виникненні різниці потенціалів при протіканні рідини через пористу мембрану;
D. у виникненні різниці потенціалів між рівнями різної висоти при седиментації дисперсних
частинок;
*E. у адсорбційному зниженні міцності твердих тіл.
Підвищення температури при фізичній адсорбції газів
A. не впливає на величину адсорбції;
B. веде до росту адсорбції;
*C. веде до зменшення адсорбції;
D. не впливає на величину десорбції;
E. веде до зменшення десорбції..
Важливою характеристикою рідин є поверхневий натяг. Для якої з речовин він є максимальним?.
A. хлороформ;
B. етанол;
C. бензол;
D. ацетон;
*E. вода.
Застосування активованого вугілля в медичній практиці базується на його:
A. малій густині;
B. гідрофобних властивостях;
C. гідрофільних властивостях;
*D. добрій адсорбційній здатності;
E. розчинності в воді.
При зменшенні довжини вуглеводневого радикалу в молекулах ПАР:
*A. зменшується поверхнева активність молекул
B. зростає поверхнева активність молекул
C. послаблюються гідрофільні властивості молекул
D. посилюються гідрофобні властивості молекул
E. нічого із переліченого
Мікроорганізми, що потрапляють з оточуючого середовища в кров та інші біологічні системи,
мають негативний заряд поверхні. Які поверхнево-активні речовини використовують в якості
бактерицидних засобів для пригнічення діяльності мікроорганізмів?
A. аніоноактивні;
*B. катіоноактивні;
C. ліофільні;
D. ліофобні;
E. міцелярні .
Рівняння Ленгмюра використовується у випадку:
A. нелокалізованій адсорбції на енергетично однорідній поверхні;
B. локалізованій адсорбції на енергетично неоднорідній поверхні;
*C. локалізованій адсорбції на енергетично однорідній поверхні;
D. нелокалізованій адсорбції на енергетично однорідній поверхні;
E. капілярній конденсації.
Однією з властивостей ПАР є утворення ними “частоколу Ленгмюра”. Це явище спостерігається
при:
A. максимально можливій щільності заповнення адсорбційної колонки адсорбентом;
B. утворенні насиченого моношару молекул адсорбату на твердій поверхні;
*C. утворенні насиченого моношару ПАР на межі поділу вода–газ;
D. адсорбції молекул, однакових за розміром і формою;
E. утворенні шару йонів на протилежно зарядженій поверхні.
Одним із найсучасніших методів очищення крові від токсичних речовин є гемосорбція. Яке фізичне
явище лежить в основі цього методу ?
A. електропровідність;
B. осмос;
*C. адсорбція;
D. коагуляція;
E. адгезія.
Поверхнево-активна речовина за природою є:?
A. гідрофобна речовина;
B. гідрофільна речовина;
C. речовина органічного походження;
D. полярна речовина;
*E. дифільна речовина .
Під гіббсівською адсорбцією розуміють:
A. загальну кількість адсорбенту в об’ємі поверхневого шару, віднесену до одиниці площі
поверхні або одиниці маси адсорбату;
B. загальну кількість адсорбату в об’ємі фази, віднесену до одиниці площі поверхні адсорбенту;
*C. надлишкову кількість адсорбату в об’ємі поверхневого шару у порівнянні з його кількістю в
такому ж об’ємі обємної фази, віднесену до одиниці площі або одиниці маси адсорбенту;
D. загальну кількість адсорбату в об’ємі поверхневого шару, віднесену до одиниці площі
поверхні або одиниці маси адсорбенту;
E. загальну кількість адсорбату в об’ємі фази, віднесену до одиниці маси адсорбенту.
Величина К, що входить у рівняння Ленгмюра, являю собою константу:
A. швидкості адсорбції;
*B. адсорбційної рівноваги;
C. конденсації;
D. швидкості десорбції;
E. адгезії .
Яке рівняння може бути використане для розрахунку поверхневого натягу водного розчину
пропіонової кислоти?
A. Гельмгольца-Смолуховського;
B. Фрейндліха;
C. Гіббса;
*D. Шишковського;
E. Релея.
Процес, при якому відбувається хімічна взаємодія між адсорбатом і адсорбентом, називається:
A. седиментація;
B. абсорбція;
C. десорбція;
*D. хемосорбція;
E. сольватація.
Яка з речовин є поверхнево-неактивною по відношенню до межі вода – повітря?
A. ацетон;
B. оцтова кислота;
*C. сахароза;
D. метиламін;
E. етанол .
Поверхнева енергія, якою володіють об’єкти колоїдної хімії, являє собою:
A. добуток поверхневого натягу і температури;
B. добуток поверхневого натягу і тиску;
*C. добуток поверхневого натягу і площі міжфазної поверхні;
D. відношення поверхневого натягу до площі між фазної поверхні;
E. відношення поверхневого натягу до температури.
В теорії БЕТ, на відміну від теорії Ленгмюра, припускається, що:
A. адсорбційні центри енергетично неоднорідні;
B. на кожному адсорбційному центрі адсорбується лише одна молекула;
*C. кожна адсорбована молекула може стати новим центром адсорбції;
D. адсорбовані молекули, що знаходяться в сусідніх шарах, не взаємодіють одна з одною;
E. на одному адсорбційному центрі адсорбується декілька молекул .
В теорії БЕТ, на відміну від теорії Ленгмюра, припускається, що:
A – адсорбційні центри енергетично неоднорідні;
При дослідженні характеру поверхні порошкоподібних лікарських препаратів з використанням
калориметричного методу визначення теплоти змочування обчислюють коефіцієнт
гідрофільності b, величина якого для гідрофобних поверхонь відповідає твердженню:
*A. b<0;
 B. b<1;
C. b>1;
D. b=0;
E. b>0.
В технології виробництва ліків широко використовують ефект Ребіндера – адсорбційного зниження
міцності твердих тіл. При якій умові речовина С буде адсорбуватись на межі поділу фаз А і В.
*A. речовина С знижує надлишок вільної поверхневої енергії;
B. речовина С підвищує надлишок вільної поверхневої енергії;
C. речовина С не змінює поверхневої енергії;
D. речовина С хімічно взаємодіє з речовиною А;
Е. речовина С хімічно взаємодіє з речовиною В.
Яке рівняння може бути використано для кількісної характеристики адсорбції на межі тверде тіло
– газ?
*A. рівняння Фрейндліха;
B. рівняння Релея;
C. рівняння Гіббса;
D. рівняння Шишковського;
E. рівняння Гельмгольца-Смолуховського .
В основі теорії капілярної конденсації лежить рівняння:
A. Генрі;
B. Ленгмюра;
C. Фрейндліха;
*D. Кельвіна;
E. БЕТ .
Яка теорія адсорбціїї (із вказаних нижче) містить припущення про утворення полімолекулярних
шарів?
A. теорія Гіббса;
B. теорія Ленгмюра;
C. теорія Фрейндліха;
*D. теорія БЕТ;
E. теорія Ребіндера.
При наданні швидкої допомоги для зняття інтоксикації, викликаної отруєнням препаратом, що
містить солі алкалоїдів, була застосована суспензія деякого адсорбенту. Вкажіть, суспензія якого
з нижче перелічених сорбентів була застосована?
A. силікагель;
*B. активоване вугілля;
C. крохмаль;
D. бентоніт;
E. каолін.
Явище, обумовлене міжмолекулярною взаємодією двох конденсованих фаз різної природи,
називають:
A –адсорбція ;
*B. адгезія;
C. змочування;
D. когезія;
E. десорбція.
Адсорбція газів твердим адсорбентом не залежить від:
A. парціального тиску;
B. природи газу;
C. температури;
D. питомої поверхні адсорбента;
*E. об’єму газу.
Високі терапевтичні властивості активованого вугілля обумовлені його великою питомою
поверхнею. Явище, в результаті якого відбувається поглинання газів тільки поверхнею твердого
тіла, називається:
A. змочування;
B. десорбція;
*C. адсорбція;
D. адгезія;
E. когезія.
Ізотерми мономолекулярної адсорбції будуються в координатах:
A. Г- с ;
B. σ - с;
C. 1/Г - с;
D. lnГ - lnс;
*E. 1/Г – 1/с.
Одиниці вимірювання поверхневої активності:
A. Н/м;
B. Н/м2;
C. Н·м/моль;
*D. Н·м2/моль;
E. Н·м2.
При виведенні рівняння БЕТ приймають, що
A. всі шари адсорбату рівноцінні;
*B. шари адсорбату рівноцінні, за виключенням першого шару;
C. кількість шарів адсорбату не є безкінечною;
D. відсутня взаємодія між різними шарами адсорбату;
E. кількість шарів адсорбату обмежена .
Дія деяких лікарських препаратів на організм обов’язково включає стадію адсорбції. Від яких
чинників не залежить адсорбція з розчинів на твердій поверхні?
A. рівноважної молярної концентрації адсорбтиву;
B. природи адсорбтиву;
C. природи адсорбенту;
*D. тиску;
E. температури.
Використання активованого вугілля для очищення антибіотиків, стічних вод та ін. зумовлено
процесом самодовільної зміни концентрації компонента в поверхневому шарі водних розчинів, у
порівнянні з об’ємом фази. Цей процес називають:
A. десорбцією;
B. когезією;
*C. адсорбцією;
D. змочуванням;
E. адгезією.
Аніонітами називаються адсорбенти, які здатні:
*A. замінювати власні аніони на аніони середовища;
B. замінювати власні катіони на катіони середовища;
C. замінювати власні іони на молекули середовища;
D. адсорбувати іони з середовища;
E. адсорбувати молекули з середовища.
Одиниці вимірювання поверхневого натягу:
A. Дж;
B. Н/м;
C. Дж·м2;
D. Дж/моль;
 *E. Дж/м2.
Робота, що витрачається на зворотній розрив тіла і віднесена до одиниці площі перетину,
називається:
A. робота адсорбції;
B. робота десорбції;
C. робота змочування;
D . робота адгезії;
*E. робота когезії.
За якої умови при адсорбції виконується закон Генрі?
*A. в гранично розведених розчинах сорбата або при невисоких тисках газів;
B. при високому тиску пари сорбата;
C. при середніх концентраціях (тисках) сорбата;
D. в широкому інтервалі концентрацій (тисків) сорбата;
E. при наближенні тиску сорбата до тиску його насиченої пари.
Який адсорбент краще адсорбує ПАР з водних розчинів
*A. активоване вугілля;
B. силікагель;
C. бентоніт;
D. кварц;
E. целюлоза.
Яка з ознак не є характерною для фізичної адсорбції?
A. висока швидкість;
B. оборотність;
C. неспецифічність;
D. зменшення кількості адсорбату із зростанням температури;
*E. чутливість до хімічної природи адсорбтиву.
Робота, що витрачається на оборотний розрив міжмолекулярних зв’язків між двома контактуючими
фазами різної природи, називається:
*A. робота адгезії;
B. робота когезії;
C. робота змочування;
D. робота адсорбції;
E. робота десорбції.
За правилом Дюкло-Траубе, що застосовують при синтезі ПАР, кофіцієнт Траубе дорівнює:
A. 2-3
B. 1-2
C. 0-1
*D. 3-3,5
E. 4-4,5
Який фактор впливає на величину граничної адсорбції ПАР на межі рідина – газ?
A. площа поверхні поділу
B. довжина вуглецевого радикалу
C. концентрація розчину ПАР
*D. площа функціональної групи ПАР
E. число активних центрів поверхні поділу
«Частокіл Ленгмюра» - це:
*A. насичений шар ПАР на межі поділу рідина - газ
B. насичений шар ПАР на межі поділу рідина – тверда поверхня
C. насичений шар ПАР на межі поділу тверда поверхня - газ
D. подвійний електричний шар
E. шар йонів на протилежно зарядженій поверхні
Вкажіть, у якому з рядів кислоти розміщені в порядку зменшення поверхневого натягу їх розчинів
 однакової концентрації?
A. СН3СООН – НСООН – С3Н7СООН – С5Н11СООН
*B. СН3СООН – С3Н7СООН – С4Н9СООН – С8Н17СООН
C. усе перелічене
D. нічого із переліченого
E. С8Н17СООН – С5Н11СООН – С2Н5СООН - НСООН
Вкажіть, які з перелічених речовин належать до поверхнево-активних:
A. мінеральні кислоти та їх солі
B. оксиди неметалів
C. неорганічні кислоти
*D. мила та карбонові кислоти
E. луги
Вода має аномально великий поверхневий натяг, тому що
*A. великі сили притягання між диполями води
B. постійно випаровування
C. малі сили притягання між диполями води
D. малий запас вільної поверхневої енергії
E. не існує сил міжмолекулярної взаємодії
Для вимірювання поверхневого натягу рідини застосовують методи:
A. рефрактометричний
*B. сталагмометричний
C. кондуктометричний
D. потенціометричний
E. полярографічний
До ПАР належать:
A. сульфати лужних металів;
*B. алкілсульфати;
C. оксиди сульфуру;
D. сульфіди важких металів
E. нічого з переліченого.
Октиловий спирт знижує поверхневий натяг води, тому що він:
A. має сталий поверхневий натяг
*B. має малий власний поверхневий натяг
C. має великий поверхневий натяг
D. погано розчиняється у воді
E. добре абсорбується
Поверхневим натягом називається:
A. робота, необхідна для зменшення поверхні поділу фаз на 1 м2;
B. робота, необхідна для зменшення поверхні поділу фаз на 1 см2;
*C. вільна поверхнева енергія системи, віднесена до площі поверхні поділу фаз;
D. питома вільна поверхнева енергія системи, віднесена до площі поверхні поділу фаз;
E. питома вільна поверхнева енергія системи, віднесена до площі поверхні однієї частинки.
Поверхневими називають явища, які відбуваються:
A. лише на твердій поверхні
B. в усьому об’ємі розчину
C. лише на рухомій поверхні
*D. на межі поділу фаз
E. в гомогенній системі
Поверхнево-активними називаються речовини, які:
A. не змінюють поверхневого натягу води
B. добре розчиняються у воді
C. погано розчиняються у воді
 D. збільшують поверхневий натяг води
*E. зменшують поверхневий натяг води
Кількісною мірою здатності речовини знижувати вільну поверхневу енергію на межі поділу фаз є
поверхнева активність, яка визначається як:
*A - зміна величини поверхневого натягу при зміні концентрації розчиненої речовини на
одиницю;
B - відношення величини адсорбції (Г) до граничної адсорбції (Гmax);
C - зміна величини адсорбції при зміні концентрації розчиненої речовини на одиницю;
D - відношення початкової концентрації розчиненої речовини до її рівноважної концентрації;
E - довжина вуглеводневого радикалу молекули ПАР.
При зменшенні довжини вуглеводневого радикалу в молекулах ПАР:
*A. зменшується поверхнева активність молекул
B. зростає поверхнева активність молекул
C. послаблюються гідрофільні властивості молекул
D. посилюються гідрофобні властивості молекул
E. нічого із переліченого
При зменшенні поверхневого натягу, адсорбція:
*A. Г > 0
B. Г < 1
C. Г = 0
D. Г = 1
E. Г < 0
Сформулюйте правило Дюкло-Траубе
A. при збільшенні довжини вуглеводневого радикалу на групу -СН2- поверхневий натяг зростає
у 3 - 3,5 рази
*B. у гомологічному ряді при збільшенні довжини вуглеводневого радикалу на групу -СН2-
поверхнева активність зростає у 3 – 3,5 рази
C. при збільшенні довжини вуглеводневого радикалу на групу -СН2- поверхневий натяг зростає
у 2 – 34 рази
D. у гомологічному ряді при збільшенні довжини вуглеводневого радикалу на групу -СН2-
поверхнева активність зростає у 2 – 4 рази
E. при зменшенні довжини вуглеводневого радикалу поверхневий натяг зменшується
Чим пояснюється позитивна адсорбція ПАР?
A. хімічною взаємодією між молекулами ПАР і водою
B. малою розчинністю ПАР у воді
C. сильнішою взаємодією молекул ПАР з водою, ніж молекул води між собою
*D. слабшою взаємодією диполів води з молекулами ПАР, ніж молекул ПАР між собою
E. повною відсутністю взаємодій
Як зміниться величина поверхневого натягу розчину спирту при розведенні його водою?
A. зменшиться
B. практично не зміниться
*C. збільшиться
D. стрімко зменшиться
E. не зміниться
Як змінюється поверхнева активність спиртів із збільшенням кількості вуглецевих атомів у
молекулі?
A. не змінюється
*B. збільшується
C. усе перелічене
D. зменшується
E. нічого із переліченого
Як змінюється поверхневий натяг рідини при підвищенні температури?
 *A. зменшується
B. збільшується, потім зменшується
C. не змінюється
D. зменшується, потім збільшується
E. збільшується
Як пояснити з молекулярної точки зору зменшення поверхневого натягу з підвищенням
температури?
A. збільшенням сил міжмолекулярної взаємодії
*B. зменшенням сил міжмолекулярної взаємодії як в об’ємі рідини, так і в поверхневому шарі
C. зростанням запасу вільної поверхневої енергії
D. зменшенням запасу вільної поверхневої енергії
E. утворенням нових структур
Яка причина виникнення вільної поверхневої енергії?
*A. некомпенсованість сил міжмолекулярної взаємодії на межі поділу фаз
B. молекули поверхневого шару сильніше притягаються молекулами газу, ніж рідини
C. добра розчинність у системі
D. погана розчинність у системі
E. силове поле міжмолекулярної взаємодії зрівноважується
Яке правило застосовується для описання адсорбції йонів з розчину на тверде тіло?
A. правило Вант-Гоффа
B. правило Шульце-Гарді
C. правило Дюкло-Траубе
D. правило Ребіндера
*E. правило Панета-Фаянса
В основі теорії мономолекулярної адсорбції Ленгмюра лежать такі положення:
A. адсорбція відбувається на всій поверхні адсорбента
B. адсорбція є нелокалізованою
*C. адсорбція відбувається лише на активних центрах поверхні адсорбента
D. адсорбція відбувається лише в об’ємі адсорбента
E. адсорбат розподіляється на адсорбенті полі молекулярним шаром
Зв'язок між якими величинами виражає рівняння Гіббса?
A. поверхневим натягом і концентрацією розчину
B. вільно поверхневою енергією і площею поверхні
C. усе перелічене
D. нічого з переліченого
*E. адсорбцією, концентрацією розчину та поверхневою активністю
Позитивною адсорбцією називається:
A. збільшення концентрації речовини в усьому об’ємі
B. зменшення концентрації речовини в поверхневому шарі
C. добре розчинення речовин в об’ємі розчину
D. погане розчинення речовин в об’ємі розчину
*E. збільшення концентрації речовини на поверхні поділу фаз
Правило вирівнювання полярності сформулював:
A. Фрейндліх
*B. Ребіндер
C. Поляні
D. Гіббс
E. Ленгмюр
При підвищенні температури хемосорбція:
A. зменшується
*B. збільшується
C. зменшується синусоїдально
 D. збільшується синусоїдально
E. не змінюється
Процес, під час якого відбувається хімічна взаємодія між молекулами адсорбата і поверхнево-
активними молекулами адсорбента, називають:
A. сублімацією
*B. хемосорбцією
C. десорбцією
D. сольватацією
E. адсорбцією
Теплотою адсорбції називається така кількість теплоти, яка:
A. виділяється при адсорбції всієї маси адсорбтива
B. поглинається при адсорбції 1 моль адсорбтива
C. виділяється при десорбції всієї маси адсорбтива
D. поглинає 1 моль адсорбента
*E. виділяється при адсорбції 1 моль адсорбтива
Хімічна адсорбція характеризується такими ознаками:
A. локалізованістю
*B. усіма переліченими ознаками
C. хімічними взаємодіями
D. зростанням при підвищенні температури
E. необоротністю
Що таке адсорбат?
A. десорбований адсорбтив
*B. адсорбтив у адсорбованому стані
C. адсорбтив без адсорбента
D. речовина, яка дифундує в об’єм вбирача
E. речовина, на поверхні якої відбувається адсорбція
Що таке адсорбція?
*A. зміна концентрації речовини на поверхні адсорбенту
B. зміна концентрації речовини в розчині
C. проникнення адсорбату в об’єм адсорбенту
D. звільнення поверхні адсорбенту від адсорбату
E. вбирання однієї речовини іншою
Як змінюється процес фізичної адсорбції із зниженням температури?
*A. збільшується
B. не змінюється
C. нічого із переліченого
D. зменшується
E. усе перелічене
Область, в якій проявляються поверхневі явища, являє собою:
A - рідку фазу;
B - тверду фазу;
C - газ;
*D - міжфазний поверхневий шар;
E - жодна з відповідей не є вірною.
Для рідини, що піднімається догори в капілярній трубці, крайовий кут можна охарактеризувати як:
A - тупий
*B - гострий
C – такий, що дорівнює 90 °C
D - такий, що дорівнює 180 °C
E - такий, що дорівнює 0 °C
При адсорбції на поверхні води:
 A - молекули ПАР розташовуються горизонтально;
B - молекули ПАР орієнтуються вертикально;
*C - неполярні вуглеводневі радикали молекул ПАР виштовхуються, а полярна група
залишається у воді;
D – перший шар молекул ПАР орієнтується полярною групою до води, другий – полярною
групою в сторону неполярної фази;
E – всі відповіді вірні.
До поверхневих явищ, в основі яких лежить зміна складу поверхні розділу фаз, відносять:
A - змочування;
B – капілярне підняття рідини;
C - утворення меніску;
D - розтікання рідини;
*E – адсорбцію.
Речовина, поверхневий натяг якої менший за поверхневий натяг води, в водному розчині переважно
знаходиться:
A - біля стінок посудини;
B - в усьому об’ємі розчину;
C - на дні посудини;
*D - в поверхневому шарі;
E – безпосередньо над поверхнею рідини в повітрі.
При адсорбції молекул ПАР на поверхні води в сторону неполярної фази орієнтується:
A – вся молекула ПАР;
B – полярна частина молекули ПАР;
*C – неполярний вуглеводневий радикал молекули ПАР;
D – разні участки молекули ПАР.
E – всі відповіді вірні.
Поверхня води всередині скляного капіляру, є;
A – плоскою;
В – випуклою з боку рідини;
*С – вігнутою з боку рідини;
D – вігнутою з боку повітря;
Е - випуклою або вігнутою.
Яке з явищ пов’язане із зміною форми поверхні розділу фаз:
A – десорбція;
*B – змочування;
C – адсорбція;
D – абсорбція;
E – хемосорбція.
Для визначення адсорбції речовин на межі поділу рідина – газ використовують рівняння Гіббса:
A – Г = сRT;
с d
*B – Г = −  ;
RT dс
C - Г = -сRT;
с d
D-Г=  ;
RT dс
с dc
E – Г =−  .
RT d
До поверхневих явищ відносяться процеси, що перебігають:
A – тільки із зміною форми поверхні розділу фаз;
*B - в міжфазному поверхневому шарі;
C – тільки із зміною хімічного складу системи;
D - між речовинами в одній фазі;
 E – жодна з відповідей не є вірною.
За допомогою поверхнево-активних речовин в живих організмах забезпечується гідрофільно-
ліпофільний гомеостаз. Здатність ПАР проявляти поверхневу активність відповідає виразу:
A –Δσ/Δс > 0 ;
*B - Δσ/Δс < 0;
C - Δσ/Δс ≤0;
D - Δσ/Δс ≥ 0;
E - Δσ/Δс = 0.
Ізотерма адсорбції являє собою залежність (А – адсорбція; с – рівноважна концентрація; Т –
температура):
A – с=f(Т)A;
B – А=f(Т)c;
C – Т=f (А)c;
D – с=f(А)T;
*E – А=f(с)T.
Поверхневу активність визначають за виразом:
d d
A–g= − ; D - g = ( ) c →0 ;
dс dс
d dc
B–g= ; E – g =− .
dс d
d
*C - g = − ( ) c →0 ;
dс
Для математичного опису адсорбції з розчину на межі розділу тверде тіло – газ Фрейндліх
запропонував таке рівняння ізотерми адсорбції:
с d
A- Г =−
RT dс
kc
B – Г = Г
1 + kc
*C – Г = kc1 / n
kc
D – Г = Г +
1 + kc
с dc
E– − 
RT d
При адсорбції на поверхні розділу фаз концентрується (адсорбуєтсья) речовина, що називається:
A - адсорбатом;
B –екстрагентом;
C – агрегатом;
*D – адсорбентом.
E – елюєнтом.
Рівняння ізотерми адсорбції на межі розділу тверде тіло – газ, що було запропоновано в 1917
році Ленгмюром, має вигляд:
с d
A- Г =−
RT dс
kc
*B – Г = Г 
1 + kc
C – Г = kc 1/ n

kc
D – Г = Г +
1 + kc
E–
Які адсорбенти краще адсорбують поверхнево-активні речовини з водних розчинів:
 * A - гідрофобні;
B – гідрофільні;
C – будь-які неорганічні;
D – будь-які органічні.
E–
Величина k (b), що входить в рівняння Ленгмюра, являю собою константу:
A – швидкості адсорбції;
*B – адсорбційної рівноваги;
C – конденсації;
D – швидкості десорбції;
E – адгезії .
До поверхневих явищ, в основі яких лежить зміна складу поверхні розділу фаз, відносять:
A - змочування;
B – капілярне підняття рідини;
C - утворення меніску;
D - розтікання рідини;
*E – адсорбцію.
Яке з явищ пов’язане із зміною форми поверхні розділу фаз:
A – десорбція;
*B – змочування;
C – адсорбція;
D – абсорбція;
E – хемосорбція.
При адсорбції на поверхні води:
A - молекули ПАР розташовуються горизонтально;
B - молекули ПАР орієнтуються вертикально;
*C - неполярні вуглеводневі радикали молекул ПАР виштовхуються, а полярна група
залишається у воді;
D – перший шар молекул ПАР орієнтується полярною групою до води, другий – полярною
групою в сторону неполярної фази;
E – всі відповіді вірні.
Кінетична стійкість дисперсних систем – це їх здатність
A. утворювати стійкі сольватні оболонки;
B. протистояти агрегації частинок;
C. протистояти дії зовнішнього електричного поля;
D. протистояти силі тяжіння;
*E. утворювати зв’язки між частинками, які перешкоджають їх переміщенню.
Коагуляція - це
A. дезагрегація частинок дисперсної фази;
B. зменшення здатності до вільного переміщення частинок дисперсної фази;
C. адсорбція низькомолекулярних домішок частинками дисперсної фази;
D. процес осідання частинок дисперсної фази під дією зовнішніх чинників;
*E. зменшення дисперсності системи внаслідок злипання частинок дисперсної фази.
На етикетках деяких лікарських препаратів є напис: “Перед вживанням збовтати!”. Це
попередження обумовлено
A. стійкістю дисперсних систем;
*B. нестійкістю дисперсних систем;
C. розчинністю дисперсних систем;
D. нерозчинністю дисперсних систем;
E. нічим з переліченого.
Коагулянти та антикоагулянти застосовують у медицині та фармації. Що таке поріг коагуляції?
*A. мінімальна концентрація електроліту, при перевищенні якої спостерігається коагуляція;
 B. мінімальна концентрація золю, при перевищенні якої спостерігається коагуляція;
C. мінімальна концентрація емульсії, при перевищенні якої спостерігається коагуляція;
D. мінімальна концентрація неелектроліту, при перевищенні якої спостерігається коагуляція;
E. мінімальна концентрація гелю, при перевищенні якої спостерігається коагуляція.
Як можна сформулювати правило Шульце-Гарді?
*A. коагулюючу дію має лише той іон електроліту, заряд якого протилежний заряду колоїдної
частинки, причому коагулююча здатність іона зростає при збільшенні його заряду;
B. у неорганічних іонів з однаковим зарядом коагулююча дія зростає із зменшенням гідратації,
причому ступінь гідратації зменшується, а коагулююча дія збільшується із зростанням радіуса
іона;
C. початку коагуляції відповідає зниження дзета-потенціалу до величини 30 мВ;
D. коагуляцію здатні викликати будь-які електроліти, але з помітною швидкістю вона
починається при досягненні певної концентрації, яка має назву “поріг коагуляції”;
E. на поверхні агрегатів сорбуються в першу чергу ті іони, які входять до складу кристалічної
решітки агрегату, причому їх орієнтація буде сприяти зниженню надлишку вільної поверхневої
енергії.
Який потенціал зумовлює стійкість колоїдних систем?
A. термодинамічний;
B. хімічний;
*C. дзета-потенціал;
D. дифузійний;
E. електродний.
Золь вважається стійким, якщо його дзета-потенціал:
*A. >30 мВ
B. >10 мВ
C. <30 мВ
D. дорівнює нулю
E. >1 мВ
В якому ступені заряд іона-коагулятора входить до математичного виразу закона Дерягіна-Ландау
для порога концентраційної коагуляції?
A. 2;
B. 3;
C. 4;
D. 5;
*E. 6.
Коагулянти та антикоагулянти застосовують у медицині та фармації. Коагулююча здатність аніонів
зростає в ряду:
A. температури;
B. концентрації електроліту;
*C. величини його валентності;
D. величини потенціалу поверхні;
E. величини електрокінетичного потенціалу.
Золь гідроксиду феруму (ІІІ) заряджений негативно. Вкажіть іони, які мають по відношенню до
нього найменший поріг коагуляції:
A. Na+;
B. Cl-;
C. SO42-;
*D. Cu2+;
E. J-.
Позитивно заряджений золь гідроксиду феруму отриманий методом гідролізу. Який з іонів-
коагуляторів матиме найбільшу коагулюючу здатність?
A. бромід;
 *B. фосфат;
C. нітрат;
D. сульфат;
E. хлорид.
Золь - одна з лікарських форм. При зливанні золів з протилежно зарядженими гранулами
відбувається:
A. колоїдний захист;
B. седиментація;
C. підвищення агрегативної стійкості;
D. підвищення седиментаційної стійкості;
*E. взаємна коагуляція.
В лабораторії отримано колоїдний розчин лікарської речовини. З якою метою до нього додають
високомолекулярну речовину:
*A. для підвищення його стійкості;
B. для пониження його стійкості;
C. для коагуляції колоїдного розчину;
D. для коалесценції колоїдного розчину;
E. для седиментації колоїдного розчину.
При виготовленні колоїдних препаратів срібла протарголу і коларголу білкові речовини до них
додають для:
A. збільшення розмірів частинок
*B. колоїдного захисту розчинів
C. протидії можливим хімічним реакціям
D. забезпечення додаткової лікувальної дії
E. покращення сприйняття препарату організмом
Гепарин (мукополісахарид) – антикоагулянт прямої дії, який знижує згортання крові та протидіє
тромбоутворенню. Його дія заснована на явищі
A. міцелоутворення;
B. синерезису;
C. тиксотропії;
*D. “колоїдного захисту”;
E. діалізу.
Колоїдний захист використовують при виготовленні лікарських препаратів. Як називаються
колоїдні препарати срібла, захищені білками?
A. ензимтал;
B. фестал;
*C. протаргол;
D. аргентум;
E. колаген.
Як називається посилення коагулюючої дії одного електроліту при додаванні іншого?
A. адитивність;
B. антагонізм;
*C. синергізм;
D. реопексія;
E. форетизм.
У відповідності до теорії швидкої коагуляції Смолуховського процес коагуляції описується
кінетичним рівнянням…
A. нульового порядку;
B. першого порядку;
*C. другого порядку;
D. третього порядку;
E. дробового порядку.
Кров є типова колоїдна система. Внаслідок складного ферментативного процесу відбувається її
згортання, що обумовлює мінімальну крововтрату. Це обумовлено здатністю колоїдних частинок
до
A. змочування;
B. адсорбції;
C. адгезії;
D. когезії;
*E. коагуляції.
Протаргол та коларгол можуть змінювати свою структуру з часом і втрачати агрегативну стійкість
при злипанні частинок дисперсної фази, цей процес є
A. седиментація;
B. пептизація;
C. набухання;
*D. коагуляція;
E. гелеутворення.
При ослабленні захисної дії білків холестерин відкладається на стінках судин внаслідок злипання
його частинок , це явище є
A. сенсибілізація;
B. пептизація;
*C. коагуляція;
D. синергізм;
E. тиксотропія.
Коагулююча здатність електроліту залежить від:
A. концентрації електроліту
B. ступеня дисперсності золю
C. об'єму золю
*D. валентності йона-коагулятора
E. густини золю
Коагулююча здатність йонів з однаковими зарядами та електронною структурою збільшується із
зменшенням їх ступеня гідратації. Який з катіонів має найменшу коагулюючу здатність по
відношенню до золю Agl з від'ємно зарядженими часточками?
A. Cs+
B. Rb+
C. К+
D. Na+
*E. Li+
За правилом Шульце-Гарді, на коагулюючу дію іона-коагулятора впливає:
*A. заряд іона;
B. поляризованість;
C. адсорбованість;
D. здатність до гідратації;
E. розмір іона.
Агрегативна стійкість дисперсних систем – це їх здатність
A. утворювати зв’язки між частинками, які перешкоджають їх переміщенню;
*B. протистояти агрегації частинок;
C. протистояти силі тяжіння;
D. протистояти дії зовнішнього електричного поля;
E. утворювати стійкі сольватні оболонки.
В основі захисту ліофобних золів від коагуляції електролітами лежить:
A. надання частинкам золю додаткового електричного заряду;
B. збільшення величини поверхневого натягу;
*C. утворення на поверхні колоїдних частинок молекулярних адсорбційних шарів;
 D. зменшення величини поверхневого натягу;
E. підвищення ступеня дисперсності частинок дисперсної фази.
Для коагуляції золю замість електроліту з 1-зарядним іоном-коагулятором використали електроліт
з 2-зарядним іоном. Як змінився поріг коагуляції?
A. зменшився у 4 рази;
B. зменшився в 16 раз;
*C. зменшився в 64 рази;
D. збільшився в 16 раз;
E. збільшився в 2 рази.
Підвищити стійкість колоїдного розчину можна шляхом
*А. додавання високомолекулярних речовин;
В. зміни температури;
С. зменшення концентрації дисперсної фази;
D. збільшення концентрації дисперсної фази;
Е. додавання електролітів.
Швидкість коагуляції істотно залежить від концентрації електроліта-коагулятора під час періоду
*A. повільної коагуляції;
B. швидкої коагуляції;
C. прихованої коагуляції;
D. явної коагуляції;
E. всього процесу коагуляції.
При додаванні до золю високомолеклярних сполук в кількості, недостатній для захисту,
спостерігається зменшення стійкості золю, що називається:
A. седиментація;
B. колоїдний захист;
*C. сенсибілізація;
D. звикання;
E. коагуляція.
Явище підвищення порогу коагуляції при додаванні до золю високомолекулярних речовин - це
A. сенсибілізація;
*B. колоїдний захист;
C. коагуляція;
D. седиментація;
E. діаліз.
Захисні числа деяких високомолекулярних речовин дорівнюють: желатини – 0,1; казеінату натрію
– 0,5; крохмалю – 35; декстрину – 20; сапоніну – 40. Яка із запропонованих високомолекулярних
речовин володіє найбільшою захисною дією?
*A. желатин;
B. декстрин;
C. казеінат натрію;
D. сапонін;
E. крохмаль.
Золь феруму (ІІІ) гідроксиду, частинки якого заряджені позитивно, коагулюють електролітами.
Який з наведених електролітів має найбільшу коагулюючу здатність?
A. алюмінію карбонат;
B. алюмінію нітрат;
*C. натрію фосфат;
D. феруму (ІІ) сульфат;
E. калію хлорид.
Фармацевтичний препарат протаргол – це колоїдний розчин срібла. Для підвищення агрегативної
стійкості до нього додають високомолекулярні сполуки. Користуючись величинами срібного
числа (в мг) виберіть ВМС, яка матиме найбільшу захисну дію:
 *A. желатин (0,035);
B. сапонін (35,0);
C. гемоглобін (0,25);
D. декстрин (100,0);
E. яєчний альбумін (2,5).
Фармацевтичний препарат коларгол - це колоїдний розчин срібла, до складу якого входить
високомолекулярна сполука. Яку функцію виконує ця сполука?
A. викликає коагуляцію
B. зменшує агрегатну стійкість
С. збільшує ступінь дисперсності
D. сприяє седиментації
*E. підвищує агрегатну стійкість
При повільному введенні електролітів в м’язові тканини або кров людини локальне перевищення
порогової концентрації електроліту не відбувається і коагуляція бісубстрату не настає. Явище
називається:
A. колоїдний захист;
B. пептизація;
*C. «звикання золю»;
D. «прихована» коагуляція;
E. сенсибілізація.
Золь арґентуму йодиду одержаний в надлишку калій йодиду. Який з наведених електролітів матиме
найбільшу коагулюючи здатність по відношенню до цього золю?
A. феруму (ІІ) хлорид;
*B. алюмінію нітрит;
C. калію гексаціаноферат (ІІІ);
D. калію сульфат;
E. цинку нітрат.
Яку з наведених речовин треба додати до гідрозолю арґентуму, щоб підвищити його стійкість?
A. етиловий спирт;
B. каолін;
*C. желатин;
D. калій олеат;
E. плюмбум стеарат.
Електролітна коагуляція застосовується для:
A. підвищення концентрації золів
*B. очистки питної та стічних вод
C. виділення електролітів з розчинів
D. одержання знесоленої води
E. визначення знаку заряду частинок розчинів
За своїм походженням ВМР розділяють на:
A. синтетичні;
B. природні і хімічні;
C. біологічні і синетичні;
*D. природні і синтетичні;
E. натуральні.
Що таке поліконденсація?
A. сполучення молекул мономеру в макромолекули полімеру за рахунок розриву кратних
зв’язків;
B. сполучення молекул мономеру в макромолекули полімеру за рахунок розриву ланцюга;
C. укрупнення макромолекул полімеру;
D. процес утворення макромолекул полімеру простим сполученням молекул мономеру між
собою;
 *E. реакція сполучення молекул мономерів в макромолекули з виділенням низькомолекулярних
речовин.
Полімеризацією називається реакція
*A. сполучення молекул мономеру в макромолекули полімеру за рахунок розриву кратних
зв’язків;
B. сполучення молекул мономеру в макромолекули полімеру за рахунок розриву ланцюга;
C. реакція сполучення молекул мономерів в макромолекули з виділенням низькомолекулярних
речовин.
D. взаємодія полімерів з утворенням ланцюга;
E. взаємодія полімерів між собою.
Високомолекулярні речовини (ВМР) широко використовують у фармації. Яка властивість істинних
розчинів характерна і для розчинів ВМР?
A. броунівський рух;
B. велика структурована в’язкість;
C. розсіювання світла;
D. наявність поверхні поділу;
*E. термодинамічна стійкість.
Які властивості розчинів НЕ Є характерними для розчинів ВМС?
A. світлорозсіювання
B. термодинамічна стійкість
C. гомогенність
*D. термодинамічна нестійкість
E. непроникність крізь мембрани
Розчини ВМС одержують:
A. реакцією полімеризації
B. пептизацією
*С. розчиненням у відповідному розчиннику
D. реакцією поліконденсації
E. диспергуванням
Розчини високомолекулярних сполук (ліпофільних колоїдів) одержують:
A. ультразвуковим подрібненням
B. коагуляцією
*С. прямим розчиненням дисперсної фази в дисперсійному середовищі
D. механічним подрібненням часточок дисперсної фази
E. конденсаційними методами
Причиною набрякання желатини у воді є:
A. однакова швидкість дифузії молекул желатини і води;
*B. більша швидкість дифузії молекул води
C. невисока молекулярна маса желатини;
D. висока молекулярна маса розчинника;
E. високий осмотичний тиск розчину;
Який з перелічених чинників не впливає на ступінь набрякання ВМС?
A. природа розчинника
B. рН середовища
C. присутність електролітів
*D. об'єм розчинника
E. температура
Синтетичні високомолекулярні сполуки контактних лінз набрякають у вологому середовищі очей.
Набряклий матеріал лінз має певну кількість води (не більш та не менш), яка необхідна для
надання матеріалу характерних оптичних властивостей. Це приклад
A. синтетичного набрякання;
B. необмеженого набрякання;
 *C. обмеженого набрякання;
D. кінетичного набрякання;
E. адгезійного набрякання.
За яких умов обмежене набухання желатину переходить у необмежене (утворення розчину)?
A. при охолодженні;
*B. при нагріванні;
C. у присутності йонів SO42–;
D. у присутності йонів Cl–;
E. за рН середовища, що відповідає ізоелектричній точці.
Осмотичний тиск розчинів полімерів розраховують за рівнянням:
*A. Галлера;
B. Рауля;
C. Пуазейля;
D. Штаудінгера;
E. Вант-Гоффа.
Який метод є фармакопейним для визначення молекулярної маси ВМР
A. потенціометрія;
B. осмометрія;
C. кріометрія;
D. ебуліоскопія;
*E. віскозиметрія.
У яких одиницях СІ вимірюють величину в'язкості?
A. Н·с/м
B. Н/м
*C. Па·с
D. кг/Дж
E. Па/м
Характерною особливістю розчинів високомолекулярних речовин, в тому числі і тих, що
застосовуються у фармації, є їх висока в’язкість. В’язкість розчинів білків буде найменшою при:
A. рН = 0;
B. рН > ІЕТ;
C. рН <ІЕТ;
*D. рН = ІЕТ;
E. рН = 14.
Білки відіграють велику роль у процесах життєдіяльності. Ізоелектрична точка білка дорівнює 4,7.
При якому рН макроіон білка рухається до катода.
*A. 3,5;
B. 4,7;
C. 5,0;
D. 7,0;
E. 11,5.
При якому значенні рН електрофоретична рухомість желатину дорівнює нулю (ізоелектрична точка
желатину дорівнює 4,7)
A. 14,0;
B. 7,0;
*C. 4,7;
D. 5,5;
E. 9,4.
В основі розділення білків методом електрофорезу лежить відмінність їх:
A. форми молекули
B. розчинності
C. молекулярної маси
 D. здатності до взаємодії з молекулами розчинника
*E. дзета-потенціалу
В розчинах ВМР в ізоелектричній точці спостерігається:
A. руйнування первинної структури макромолекул
*B. зменшення електрофоретичної рухливості макромолекул до нуля
C. повна дисоціація функціональних груп
D. рух макромолекул до катоду
E. рух макромолекул до аноду.
При якому значенні рН електрофоретична рухливість білків буде мінімальною?
A. рН > 7;
B. рН > ІЕТ;
C. рН <ІЕТ;
*D. рН = ІЕТ;
E. рН < 7.
Стійкість розчинів високомолекулярних лікарських речовин порушується при додаванні до них
електролітів. Висолюючий ефект електролітів залежить, головним чином, від:
A. температури;
B. молекулярної маси електролітів;
C. швидкості руху іонів;
*D. ступеню гідратації іонів;
E. тривалості дії.
Зворотну денатурацію білків викликає:
A. додавання лугів
*B. додавання етанолу в невеликій кількості
C. додавання сильних кислот
D. жорстке іонізуюче випромінювання
E. тривале нагрівання за температури понад 60 °С
Денатурацію білків спричиняє:
A. додавання лугів та сильних кислот
B. додавання етанолу та інших органічних розчинників
C. тривале нагрівання за температур, вищих температури живого організму
D. жорстке іонізуюче випромінювання
*E. усі перелічені фактори
У чому полягає основна відмінність драглів від геля?
*A. у кількості фаз системи;
B. у молекулярній масі молекул, що утворюють дисперсну фазу;
C. у кількості компонентів системи;
D. у кількості ступенів свободи системи;
E. у величині температурного інтервалу застигання.
Тиксотропія – це явище
A. необоротного руйнування ВМР;
B. необоротного переходу розчину ВМР у драглі;
*C. оборотного переходу розчину ВМР у драглі;
D. необоротного переходу драглів у розчин ВМР;
E. утворення осаду ВМР.
В основі старіння колоїдних систем полягає процес
*A. синерезису
B. пептизації
C. гелеутворення
D. тиксотропії
E. набрякання
Синерезис – це …
 A. однобічний процес проникнення молекул розчинника у фазу полімеру;
B. руйнування драглів під впливом механічної дії та утворення їх знову у спокої;
C. виділення окремої фази у вигляді дрібних крапель з концентрованих розчинів ВМР;
*D. утворення двох макрофаз (рідкої та драглеподібної) при довготривалому стоянні драглів
ВМР;
E. процес взаємодії полімеру з низькомолекулярною рідиною, обмежений стадією набухання.
Коацервація – це процесс
A. концентрування розчинника в фазі полімеру;
B. необоротної денатурація білків;
C. концентрування молекул ВМР на поверхні розчину;
D. самочинного виділення краплин середовища з розчину ВМР;
*E. відокремлення краплин, збагачених ВМР, з концентрованого розчину ВМР.
Контракція – це процес
A. збільшення загального об’єму системи при набуханні;
*B. зменшення загального об’єму системи при набуханні;
C. збільшення об’єму полімеру при набуханні;
D. сталість загального об’єму системи при набуханні;
E. зменшення об’єму полімеру при набуханні.
Під час контракції гелів:
*A. об'єм набряклого гелю збільшується, а загальний об'єм системи зменшується
B. відбувається сумарне збільшення об'єму системи
C. відбувається явище коагуляції
D. відбувається висолювання гелю
E. відбувається процес седиментації
Ефект зменшення об’єму системи при набуханні полімеру називається?
*A. Контракцією.
B. Сольватацією
C. Седиментацією
D. Розчиненням
E. Коагуляцією
Багато лікарських препаратів є дисперсними системами. До якого типу дисперсних систем належать
емульсії?
*A. Р – Р;
B. Р – Т;
C. Т – Т;
D. Т – Р;
E. Г – Р.
Емульсії, які містять 0,1 – 74% за об’ємом дисперсної фази відносяться до:
A. розведених;
*B. концентрованих;
C. висококонцентрованих;
D. типу в/о;
E. типу о/в.
Як називається емульсія, частинки дисперсної фази якої є деформованими і мають вигляд поліедрів?
A. концентрована;
*B. висококонцентрована;
C. розбавлена;
D. пряма;
E. зворотна.
Яку кількість (мл) толуену необхідно змішати з водою, яка містить натрій олеат , щоб отримати 100
мл концентрованої емульсії?
*A. від 0,1 до 74,0 мл;
 B. від 10,0 до 75,0 мл;
C. від 74,0 до 90 мл;
D. більше 75,0 мл;
E. до 0,1 мл.
Емульсії є однією з лікарських форм. Для надання їм стійкості застосовують емульгатори різного
типу, серед яких є і тверді порошкоподібні емульгатори. Механізм стабілізуючої дії
порошкоподібних емульгаторів полягає в тому, що вони:
*A. завдяки адсорбції на поверхні краплин створюють захисний механічний бар’єр;
B. сприяють зменшенню дисперсності системи;
C. надають краплинам емульсій однойменного заряду;
D. збільшують поверхневий натяг на поверхні поділу фаз;
E. нейтралізують поверхневий заряд.
Виберіть речовину, яка буде оптимально стабілізувати емульсію типу “олія - вода”:
A. етанол;
*B. казеїн;
C. сульфат натрію;
D. хлорид калію;
E. бензол.
Прямі емульсії (О/В) в основному використовують для парентерального застосування. Які з
наведених емульгаторів можна застосувати для стабілізації вказаного типу емульсії?
A. кальцій олеат, холестерин;
B. Al2(SO4)3, NaOH;
C. сажа, PbO;
D. розчини смол, каучуку в органічних розчинниках;
*E. калій олеат, лецитин.
Для внутрішньовенного введення можна використовувати лише прямі емульсії. Яким методом
можна встановити тип емульсії?
A. додаванням електроліту;
B. титруванням;
C. центрифугуванням;
*D. розбавленням;
E. електрофорезом.
Низька електропровідність емульсії свідчить про те, що:
A. дана емульсія є емульсією типу О/В;
*B. дана емульсія є емульсією типу В/О;
C. використаний емульгатор є неелектролітом;
D. емульсія є висококонцентрованою;
E. рухливість краплин даної емульсії є низькою внаслідок високої в’язкості дисперсійного
середовища.
Яку назву має процес самодовільного злипання крапель у емульсіях?
A. флотація;
B. флокуляція;
C. седиментація;
*D. коалесценція;
E. коагуляція.
У фармації часто використовують такі лікарські форми, як суспензії. До якого типу належить ця
дисперсна система?
*A. тверде тіло/рідина;
B. газ/газ;
C. газ/рідина;
D. рідина/рідина;
E. рідина/газ.
Велике практичне значення в медицині мають лікарські форми, які являють собою грубодисперсні
системи з рідким дисперсійним середовищем і твердою дисперсною фазою. Подібні системи
мають назву:
*A. суспензії;
B. емульсії;
C. аерозолі;
D. порошки;
E. піни.
Пінні аерозолі застосовують при опіках. До якого типу дисперсних систем відносять піни?
A. р/г;
B. т/т;
C. т/р;
*D. г/р;
E. р/р.
Як називається піна з високою кратністю?
*A. суха;
B. волога;
C. флотаційна;
D. розклинюючa;
E. газова.
Яких максимальних величин може досягати кратність пін?
A. до 10;
B. до 100;
*C. до 1000;
D. до 10000;
E. до 100000.
Порошки, гранули, таблетки складають до 80% готових лікарських форм сучасної рецептури. Зі
збільшенням дисперсності порошків їх адсорбуюча антисептична дія
A. не змінюється;
B. зменшується;
*C. збільшується;
D. зникає;
E. нічого з переліченого.
Що таке кут природного відхилення?
A. це кут між висотою та утворюючою конусу, утвореного вільно насипаним на горизонтальну
площину порошком;
B. це кут при вершині конусу, утвореного вільно насипаним на горизонтальну площину
порошком;
*C. це кут, утворений порошком, насипаним у вигляді конусу, і горизонтальною площиною;
D. це кут, утворений порошком, насипаним у вигляді конусу, і вертикальною площиною;
E. це максимальний кут нахилу площини, при якому порошок, вільно насипаний на неї у вигляді
конусу, не сковзає вниз.
Чим відрізняються порошки від аерозолів з твердою дисперсною фазою?
A. розміром частинок дисперсної фази
B. густиною частинок дисперсної фази
C. видом дисперсійного середовища
D. способом одержання
*E. концентрацією дисперсної фази
В емульсіях молекули поверхнево-активних речовин (емульгаторів), що стабілізують зворотну
емульсію
A. повністю розчиняються в краплинах води;
B. повністю розчиняються в олійній фазі;
 C. рівномірно розподіляються в усьому об’ємі емульсії;
*D. концентруються на поверхні краплин з сторони олійній фази;
E. концентруються на поверхні краплин з сторони водної фази.
До якого типу належить емульсія, якщо її одержали диспергуванням суміші, що містить по 50 мл
олії і води в присутності натрію олеату?
A. в/о;
B. розбавлена;
*C. о/в;
D. желатинована;
E. зворотна.
Емульсію отримали диспергуванням суміші, що містить по 50 мл води і толуену в присутності
кальцій олеату. Емульсія якого типу утворилася?
A. желатинована;
B. концентрована;
C. розбавлена;
D. о/в;
*E. в/о.
Який з емульгаторів є найбільш оптимальним для виготовлення прямої емульсії?
*A. олеат калію;
B. каолін;
C. желатин;
D. олеат плюмбуму;
E. олеат кальцію.
Який з нижче наведених емульгаторів є найбільш оптимальним для виготовлення стійкої зворотної
емульсії?
A. олеат калію;
B. крохмаль;
*C. олеат плюмбуму;
D. желатоза;
E. каолін.
Емульгатор, що застосовують для стабілізації емульсії о/в, повинен мати гідрофільно-ліпофільний
баланс у межах:
*A. 8-15
B. 7-8
C. 1-3
D. 1-8
E. 3-6
Емульгатори, що застосовуються для стабілізації емульсій в/о повинні мати гідрофільно-
ліпофільний баланс у межах:
A. 20 - 30;
*B. 3 - 6;
C. 8 – 15;
D. 15 - 20;
E. 1 - 3.
У фармацевтичній промисловості міцелярні розчини ПАР використовуються для виготовлення
водорозчинних препаратів із нерозчинних у воді речовин, наприклад, вітамінів А і Е. В розчинах
яких речовин критична концентрація міцелоутворення має найменше значення?
A. C12H25COONa
B. C13H27COONa
C. C11H23COONa
D. C15H31COONa
*E. C17H35COONa
Міцели колоїдних ПАР використовують як моделі біологічних мембран, завдяки тому, що деякі
властивості клітинних мембран та міцел ПАР подібні. Критична концентрація міцелоутворення
йонних поверхнево-активних речовин залежить від:
A. сили полярної групи полярної групи
B. температури
C. присутності в розчині електроліту
D. довжини вуглеводневого радикалу
*E. усіх перелічених факторів
У фармації використовують міцелярні розчини ПАР з метою зміни швидкості всмоктування ліків,
зменшення концентрації вільних ліків. Яким з наведених методів можна визначити критичну
концентрацію міцелоутворення?
A. кріометрією
*B. кондуктометричним
C. електрофорезом
D. віскозиметрією
E. седиментацією
Для одержання водорозчинних препаратів йоду (йодоформів) до розчинів додають поверхнево-
активні речовині. Процес самодовільного розчинення у міцелярних системах нерозчинних у
даному розчинику сполук є
*A. солюбілізація;
B. коагуляція;
C. адсорбція;
D. нейтралізація;
E. седиментація.
Вимірювання яких фізико-хімічних властивостей розчинів колоїдних ПАР використовують для
визначення ККМ?
A. показник заломлення;
B. осмотичний тиск;
C. електрична провідність;
D. поверхневий натяг;
*E. усі перераховані.
Міцелярні розчини ПАР застосовують у фармацевтичному виробництві як стабілізатори і
солюбілізатори. Для якого з розчинів колоїдних ПАР можна очікувати найбільшого значення
критичної концентрації міцелоутворення?
A. C12H25SO3Na;
B. C16H33SO3Na;
C. C10H21SO3Na;
D. C14H29SO3Na;
*E. C9H19SO3Na.