Протокол № 8 Дата ______20.

04____________

Дослід №1

Виявлення оцтової кислоти.

У пробірку помістіть по 3 краплі оцтової кислоти і води. Визначте рН розчину за
допомогою універсальної індикаторної бумаги. До розчину додайте 2-3 краплі 10%
розчину гідроксиду натрію до повної нейтралізації оцтової кислоти. Після цього
додайте 2-3 краплі 1% розчину хлориду заліза (III) FeCl 3 З'являється жовто-червоне
забарвлення ацетату заліза (III). Підігрійте розчин до кипіння. Виділяється червоно-
бурий осад нерозчинного у воді гідроксиду діацетату заліза. Розчин над осадом стає
безбарвним.
Схема реакції:

Спостереження:
Розчин оцтової кислоти та води має кисле значення значення pH. Додавання до
нейтралізованої оцтової кислоти розчину хлориду заліза (III) FeCl3 призводить до
появи жовто-червоного забарвлення

Висновки:
Було проведена реакція нетралізації оцтової кислоти та її взаємодії с хлоридом
заліза(III) FeCl3

Дослід № 2
Утворення кальцієвої солі оксалатної кислоти.
У пробірку помістіть лопаточку натрієвої солі щавлевої кислоти і додайте 4-5
крапель води до повного розчинення. Піпеткою візьміть 1 краплю розчину і нанесіть
на предметне скло. Додайте до неї 1 краплю розчину хлориду кальцію. Відбувається
утворення кристалічного осаду. З кристалами оксалату кальцію можна зустрітися при
клінічному дослідженні сечі. Вони мають форму поштових конвертів і добре видно
під мікроскопом.
Схема реакції:
Спостереження:
Додавання розчину хлориду кальцію до розчину натрієвої солі щавлевої кислоти
призводить до утворення кристалічно-білого осаду

Висновки:
Дана реакція може виникнути при клінічному дослідженні сечі

Дослід № 3
Утворення етилацетату.
У суху пробірку помістіть порошок безводного ацетату натрію (висотою близько
2 мм) і 3 краплі етилового спирту. Додайте 2 краплі концентрованої сульфатної
кислоти (додавання проводити в витяжній шафі!) І обережно нагрійте над
полум'ям пальника (Обережно! Розчин може виплеснутися!). Через кілька секунд
з'являється приємний запах етилацетату. Реакція використовується для визначення
етилового спирту.
Схема реакції:

Спостереження:
При об’єднанні усіх компонентів розчин набуває характерног - не дуже приємного
запаху. Після обережного нагрівання пробірки та її охолодження з’являється
приємний запах етилацитату

Висновки:
Дана реакція використовується для визначення етилового спирту

Дослід №4
 Доказ наявності двох карбоксильних груп у винній кислоті.
У пробірку помістіть 1 краплю 15% розчину винної кислоти, 2 краплі 5% розчину
гідроксиду калію і струсіть. Поступово починає виділятися білий кристалічний, мало
розчинний у воді осад, кислої калієвої солі винної кислоти (гидротартрат калію).
Якщо осад не випадає, охолодить пробірку під струменем води і потріть внутрішню
стінку пробірки скляною паличкою. Додайте в пробірку ще 4-5 крапель розчину
гідроксиду калію. Кристалічний осад поступово розчиняється, так як утворюється
добре розчинна у воді середня калієва сіль винної кислоти (гидротартрат калію).
Розчин тартрату калію збережіть для наступного досліду.
Схема реакції:

Спостереження:
Струшування розчину винної кислоти та гідроксиду калію призводить до утворення
білого розчину. Внаслідок додавання 4-5 крапель гідроксиду калію розчин
нейтралізується

Висновки:
У ході реакції утворився гідротартат калію

Дослід № 5
Доказ наявності гідроксильних груп у винній кислоті.
У дві пробірки помістіть по 2 краплі 2% розчину сульфату міді (II) CuSO 4 і 10%
розчину гідроксиду натрію NaOH. Випадає блакитний осад гідроксиду міді (II)
Cu(OH)2. В першу пробірку додайте розчин тартрату калію, отриманий в
попередньому досвіді. Осад гідроксиду міді (II) розчиняється з утворенням синього
розчину. Рідини в обох пробірках нагрійте до кипіння. У першій пробірці колір рідини
не змінюється, у другій - блакитний осад гідроксиду міді (II) перетворюється в оксид
міді (IІ) чорного кольору. Утворився в першій пробірці синій розчин носить назву
реактиву Фелінга і застосовується для виявлення глюкози в сечі.

Схема реакції:
Спостереження:
Розчин у першій пробірці, до якої додали розчин тартату калію, при нагріванні змінює
своє забарвлення з блакитного на синій, майже не змінюючись. Розчин у другій
пробірці, до якої не додано розчин тартату калію, після нагрівання набуває чорного
забарвлення

Висновки:
Утворений розчин у першій пробірці, який має назву реактиву Фелінга,
застосовується для виявлення глюкози в сечі

Дослід № 6
Розкладання лимонної кислоти.
У суху пробірку, з газовідвідною трубкою, помістіть лопаточку лимонної
кислоти і 10 крапель концентрованої сірчаної кислоти, нагрійте. Кінець газовідвідної
трубки опустіть в першу пробірку з 5 краплями розчину гідроксиду барію. Після того,
як розчин помутніє, перенесіть газовідвідну трубку в другу пробірку, що містить 2
краплі розчину йоду в йодиді калію, попередньо майже знебарвленого додаванням
декількох крапель 10% розчину гідроксиду натрію. У другій пробірці випадає блідо-
жовтий осад йодоформу.
Схема реакції:

Спостереження:
Перша пробірка вмістом розчину гідроксиду барію набуває білого забарвлення, після
того як у неї помістили газовивідну трубку з пробірки з нагрітим розчином лимонної
та концентрованої сірчаної кислоти. У другій пробірці, у якій знаходиться розчин
йоду в йодиді калію, після проведення подібних дій утворився блідо-жовтий осад
йодоформу

Висновки:
В ході проведених реакцій було доведено вплив нагрітого розчину лимонної та
концентрованої сірчаної кислоти

Дослід №7
Кислотні властивості саліцилової кислоти
У дві пробірки наливають по 1 мл. 5% водного розчину натрію гідрокарбонату. В одну
пробірку на кінчику шпателя додають саліцилову кислоту, а в іншу таку ж кількість β-
нафтолу. Вміст пробірок струшують, в одній з пробірок спостерігається виділення
газу (в який?).

Спостереження:
У першій пробірці після додавання саліцилової кислоти спостерігається виділення
газу, а у другій після додавання β-нафтолу газ не утворюється

Висновки:
У ході реакції було встановлено, що після додавання саліцилової кислоти
спостерігається виділення газу

Дослід №8
Реакція комплексотворення саліцилової кислоти з іонами заліза (ІІІ)
У пробірці в 1 мл. води розчиняють кілька кристалів саліцилової кислоти і додають 1
краплю 1% розчину заліза (III) хлориду. Спостерігають появу забарвлення.
Спостереження:
Після додавання до саліцилової кислоти розчину заліза (III) хлориду утворється
розчин темно-фіолетового забарвлення

Висновки:
Дана реакція демонструє вплив саліцилової кислоти залізо (III) хлорид