Міністерство охорони здоров’я України

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця

Кафедра: Фармакогнозії та ботаніки
Завідувач кафедри: Мінарченко Валетина Миколаївна

Курсова робота
на тему:
«Лікувальні властивості папайї»

Підготувала:

студентка 3 курсу групи 681Т

фармацевтичного факультету

Ступак Анастасія Павлівна

Науковий керівник:

доктор фармацевтичних наук,

доцент кафедри

Карпюк Уляна Володимирівна

Київ – 2019
 ПЛАН:
ВСТУП……………………………………………………………………………………………………………………..3
1.Істрія розвитку культури
папайї…………………………………………………………………………...4
2.Ботанічна характеристика папайї…………………………………………………………………………
7
3.Опис сортів папайї………………………………………………………………………………………………..9
4.Вирощування папайї…………………………………………………………………………………………..12
5.Мікро- та макроскопія папайї…………………………………………………………………………….13
6.Хімічний склад папайї………………………………………………………………………………………..18
7.Фармакологічні властивості і використання папайї………………………………………….20
8.Шкідливість і протипоказання папайї……………………………………………………………….22
9.Використання папайї у косметології………………………………………………………………….24
ВИСНОВОК………………………………………………………………………………………………………….26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………………………...27

2
 Вступ
У своїй роботі ми вирішили розглянути такий екзотичній фрукт , як папайя.
Вперше папайя описана у відомій книзі Ов'єдо «Природна і загальна історія
Індії», що вийшла в 1535 р. Христофор Колумб назвав папайю «плодом ангелів».
Він зауважив, що карибські тубільці їли ці фрукти після рясних трапез і ніколи не
стикалися з травними проблемами. Тубільці давно помітили, що сік плодів
динного дерева має дивну властивість: кілька краплин розчиненого у воді соку
папайї пом’якшують найжорсткіше м’ясо. З часом цей секрет був розгаданий.
Виявилось, що у плодах динного дерева міститься протеолітичний фермент
папаїн, який за своєю дією близький до шлункового соку і позитивно впливає на
травлення та засвоєння їжі організмом людини. Саме тому сік папайї і
пом’якшує сире тверде м’ясо і зсідає молоко. Добувають цей фермент у вигляді
порошку з молочного соку папайї (звідки й назва ферменту). Усі частини дерева
мають молочні трубки, проте для одержання папаїну використовують
висушений молочний сік з недозрілих плодів.
Папаїн знайшов визнання і в медицині при лікуванні дифтерії, виразок,
гастриту, він виступає як антикоагулянт крові, а тому ним лікують тромбози. Цей
фермент застосовують також для дублення шкіри, оброблення тканин, у
кулінарії тощо.
Папайя унікальна за багатьма характеристиками. З насіння можуть
вирости чоловічі, жіночі, а також двостатеві рослини, які будуть плодоносити
самостійно. Папайя має грушоподібну форми. М'якоть смачна і солодка, тане у
роті. Стигла м'якоть папайї має мускусний аромат і насичений помаранчевий
колір.
3
 Такі цікаві факти і переконали нас побільше дізнатися про цей фрукт.

1.Істрія розвитку культури папайї

Папайя - одне з найважливіших плодових рослин тропічної зони. Його
плоди входять в щоденний раціон мільйонів людей.
Це - папайя (рис. 1.1).

Рис.1.1. Зліва - доросла рослина, праворуч – плід папайї.

Походження та поширення:
Папайя - стародавня культура ацтеків і майя. Дикий предок цієї рослини
науці невідомий. Припускають, що папайя родом з Гватемали і Південної
Мексики. Сучасна назва рослини походить від слова ababai. Так його називає
населення островів у Карибському морі. Європейці вперше познайомилися з
4
цією рослиною в XV столітті після відкриття Америки Колумбом. У XVI столітті
Васко да Гама назвав його "золотим деревом Індії".
У 1937 році на Гаваях з'явився вірус кільцевої плямистості папайї. Вірус виник
десь 2 тисячі років тому, імовірно в Індії.

Рис.1.2. Заражені дерева і плоди папайї.

Утворився надзвичайно патогенний штам (різновид), який викошував

плантацію за плантацією. Збудника по островам розносила тля. Через 12 років
після появи настільки агресивного вигляду, кількість землі, придатне для
вирощування папайї, скоротилося на 94%
Вірус продовжував свою експансію. До середини 90-х років патоген
дістався до Пуни, в результаті чого виробництво папайї впало в 2 рази. Було
вирішено трошки змінити ДНК папайї.
З'ясувалося, що якщо в ланцюжок ДНК рослини додати ген (шматочок
ланцюжка поменше) від вірусу, то папайя не заразиться. Ген, який відповідає за
5
вироблення білка оболонки вірусу, був впроваджений в ДНК ембріональних
клітин папайї, в результаті чого він не давав нормально працювати генам вірусу,
перешкоджаючи відтворення нових вірусних копій (антисмислового РНК, хоча є
думка, що механізм придушення вірусу пов'язаний з РНК-інтерференцією ). Чим
більше вірусних генів додати в ДНК дерева, тим до більших штамів вірусу буде
резистентність.
Розробка трансгенного сорту почалася в 1985 році (тобто раніше, ніж вірус
знищив плантації на Пуне). Сорти під назвами SunUp і Rainbow
продемонстрували вражаючий результат, показавши повний імунітет до вірусу.
Сорти під назвами SunUp і Rainbow продемонстрували вражаючий
результат, показавши повний імунітет до вірусу. Отримавши необхідні
процедури щодо схвалення від контролюючих організацій (FDA, EPA і ін), в
травні 1998 року трансгенна папайя почалася вирощуватися для комерційного
використання. Впровадження генно-модифікованого фрукта в Гаваї дозволило в
короткі терміни повернути вихідні обсяги виробництва.
В ході перевірок (це потрібно для отримання ліцензії на комерційне
вирощування) не було виявлено жодного негативного впливу на організм
людини. До того ж, людина завжди вживала папайю разом з її вірусом, так як
там, де вона росте, завжди присутній цей патоген.
Ще одна цікава властивість трансгенних сортів - вони зупиняють
поширення вірусу, що дозволяє вирощувати звичайну, нетрансгенну культуру.
Незважаючи на те, що сорт SunUp володіє більш потужним захистом (в
плані наявності резистентності до большого числу штамів), на Гаваях переважає
сорт Rainbow. Вирощується ГМ-папайя не тільки там, а й в інших країнах (Індія,
Бразилія та ін.)

6
 Папайя стала першою рослиною, якому було додана стійкість до вірусів за
допомогою генної інженерії.

2.Ботанічна характеристика папайї

Папайя або Динне дерево (лат. – Carica papaya; род. – Caricaceae) -
невисоке струнке дерево з тонким стовбуром без гілок, схожим на пальмовий.
Папайя - швидкоростуче дерево, може вирости до 5 років до 4-6 метрів.
Максимальна висота дерева - до 10 метрів.
Листя: Листя великі, 50-70 см в діаметрі, пальчасто-розсічені, на довгих
черешках.

7
Рис.2.1. Динне дерево.
На верхівці рослини утворюється розетка великих 7-9-лопатевих
розсічених листків з довгими черешками, в пазухах яких утворюються квітки, а
згодом і плоди.
Квітки: Для рослини характерна кауліфлорія. Жіночі квітки діаметром до 4
см, чоловічі набагато дрібніші (діаметром до 1,5 см), зібрані в китиці, з 10
тичинками. Квітки третього типу, двостатеві. Іноді зустрічаються квітки
перехідних типів від двостатевих до одностатевих, з різним ступенем розвитку
чоловічих і жіночих ознак. Жіночі квітки густо обліплюють верхню частину
8
стовбура. У культурі розводять переважно рослини з жіночим типом квітки і
невелика кількість рослин з чоловічими квітками - як запилювачів. Іноді
трапляється, що «чоловічі» дерева теж плодоносять, причому фрукти ростуть на
них у вигляді довгого ланцюжка.
Квітки розвиваються в пазухах листків, перетворюючись у великі плоди,
діаметром 10-30 см і довжиною 15-45 см. Квіти рослини пахнуть конвалією, а у
плода аромат, що нагадує запах манго.
Плід: Папайя починає плодоносити вже в рік посіву насіння і продовжує
до кінця життя. Плід папайї - ягода, за формою, будовою, смаком і навіть
хімічним складом дуже схожа на диню. Маса плоду досягає 6-7 кг, у культурних
сортів 1-3 кг. Товста зелена шкірка плодів у міру дозрівання змінює колір на
золотисто-жовтий. Дозрілі фрукти м'які і мають колір від бурштинового до
жовтого. М'якоть стиглої папайї червона, щільна і солодка на смак. Внутрішня
порожнина плода заповнена дрібним насінням. Весь плід папайї пронизують
мікроскопічні членисті трубки, заповнені білим молочним соком - латексом. У
незрілих плодів сік білого кольору і отруйний, при дозріванні плодів він з білого
стає прозорим і втрачає свої небезпечні властивості. Плоди папайї можуть
сильно відрізнятися за формою і розміром. Всі частини рослини містять
молочний сік. Тривалість життя дерева близько 20 років, а в культурі - не більше
4.
3.Опис сортів папайї
В даний час культивування папайї здійснюється на всіх континентах, і
світовий обсяг її виробництва щорічно зростає.
Важливе ринкове значення мають сорти Solo (Masumoto Solo, Sunprice
Solo, Solo 5, Solo 6), а також сорти Amazon Red, Bahia, Betty, Dr. Peter Allen's
Honeygold, Graham, Hortus Gold, Kapoho, Red Panama і Waimanalo. З

9
перерахованих сортів найбільшим попитом у світовій торгівлі користуються
плоди папайї сорти Solo (Бразилія, В'єтнам, Ізраїль, Перу, США та ін.), Hortus
Gold, Hobson (ПАР), Waimanalo, Graham (США), Bahia (Бразилія) і Red Panama
(Мексика, США, Колумбія).
Значна кількість добре зарекомендованих себе сортів культивується в
Індії. У їх числі можуть бути названі Honey Dew, Madhubindu, Pusa Deliscious,
Pusa Dwarf, Pusa majesty, Ranchi, Solo, Washington та інші. Однак основна
частина вирощеної продукції іде на внутрішні ринки і не експортується в інші
країни.
Папайя “papaya Sunrise / Hawaiian Solo”
Маленькі плоди папайї з жовтою шкіркою і яскраво-оранжевою м'якоттю.
Дуже солодкі, мають насичений смак. Сорт вперше почали вирощувати на
Гаваях, в 1911 році, тому її називають гавайською. Плоди дуже легко збирати,
дерева виростають не вище 2,4 метрів. Необхідно тепло круглий рік, гине при
найменших заморозках. Плоди набирають солодкість при середній температурі
+32. У прохолодному ж кліматі плоди папайї будуть несолодкими або
малосолдкими. Розмножується насінням. Сходять вони приблизно протягом
двох тижнів. Збирати плоди потрібно тоді, коли вони лише злегка починають
жовтіти. Через 1-3 дні вони стануть повністю жовтими і злегка м'якими, це
означає, що плоди готові до вживання.

10
Рис.3.1. Папайя «Hawaiian».

Папайя «papaya Red lady»

Папайя Red Lady - один з найбільш солодких сортів. Батьківщиною
вважається Америка. Фрукт великий, помаранчевий з червоною м'якоттю. Якщо
розрізати плід вздовж, нагадує сьомгу. Любить теплу і вітряну погоду. Після
посадки плодоносити починає вже в півроку. На одному дереві налічується
близько 30 плодів. Кожен плід важить до 2 кг. Зривають плоди, коли на них
з'являються помаранчеві плями. Через кілька днів фрукт дозріває. У ньому
менше кісточок в порівнянні з іншими видами. Деякі маленькі фрукти мають
лише по одній або дві кісточки. Вирощують його на Філіппінах і Індонезії.

11
Рис.3.2. Папайя «Red lady».

Папайя «papaya Mexican»

Мексиканська Папайя набагато більше Гавайської. Плоди досягають до 5
кг ваги. М'якоть помаранчева, рожева або жовта. Смак стиглої м'якоті трохи
нагадує смак мускусної дині. Квіти м'ясисті, п'ятипелюсткові, воскові, з тонким
ніжним ароматом. Зустрічаються бісексуальні екземпляри, які здатні виробляти
як чоловічі, так і жіночі квіти. Зазвичай таке явище спостерігається в розпал
спекотного літа. Всі папайї воліють тепле сонячне місце розташування.
Температура не нижче 20 ° С протягом усього року. Слід ретельно стежити за
температурним режимом і поливом, так як Папайї схильні до грибкових
захворювань.

12
Рис.3.3. Папайя «Mexican».

4.Вирощування папайї
Папайя - типова культура вологого тропічного клімату. Оптимальною
температурою вважається 22-28 ° С, зниження до 15-17 ° С гальмує
життєдіяльність рослин. Температура вище 30 ° С чинить негативний вплив на
культуру, якщо в грунті недостатньо води і атмосферна вологість низька. Однак
в таких умовах відбувається прискорення дозрівання плодів і якість їх краще, в
той час як прохолодна погода затримує дозрівання і плоди бувають
неароматними, позбавленими смаку. У тропічній зоні папайя може
культивуватися до висоти 700 м (Шрі-Ланка) і 2000 м (Колумбія, Еквадор).
Промислові плантації папайї, що дають високоякісні плоди, закладають у
тропіках не вище 1000 м. над рівнем моря. Динне дерево за своєю природою
13
надзвичайно ніжне і тому погано росте там, де ночі бувають вогкі та прохолодні.
Воно гине не лише від морозу, а навіть від низьких позитивних температур. До
ґрунтів ця рослина невибаглива, але не витримує болотних і надмірно сухих
ґрунтів. У зв'язку з поверхневою кореневою системою папайя вимоглива до
водного режиму. Опади від 1800 до 2000 мм на рік вважаються оптимальними,
але не менш важливо їх рівномірний розподіл протягом року; місячною нормою
опадів вважають 100-150 мм. Однак перезволоження і застій води навіть
протягом 24 год можуть привести до загибелі рослин. Перезволоження грунту
сприяє розвитку грибних хвороб коренів і кореневої шийки. Тому папайя
вимоглива до дренажу і аерації ґрунтів. Оптимальна реакція ґрунтового розчину
- слабокисла (рН 6,0-6,5).
Папайя - світлолюбна рослина, не виносить затінення. Плантації папайї
повинні бути захищені від вітру.

5.Мікро- та макроскопія папайї

Макроскопічне дослідження папайї:
Дерево заввишки 6 м, що має вигляд пальми. Стовбур зелений,
трав’янистий, у верхній частині з численними великими пальчасторозсіченими
листками на довгих черешках, розташовані пучками на верхівці
нерозгалуженого стовбура. Для рослини характерна кауліфлорія. Жіночі квітки
діаметром до 4 см, чоловічі набагато дрібніші (діаметром до 1,5 см), зібрані в
китиці, з 10 тичинками. Квітки третього типу, двостатеві. Іноді зустрічаються
квітки перехідних типів від двостатевих до одностатевих, з різним ступенем
розвитку чоловічих і жіночих ознак. Жіночі квітки густо обліплюють верхню
частину стовбура. Плоди звисають на плодоніжках, дуже великі за розмірами
(довжина — до 30 см, маса — до 7–8 кг), формою схожі на диню, з соковитим

14
м’якушем, всередині з численним чорним насінням. Зелені плоди отруйні,
оскільки містять алкалоїди, стиглі — їстівні. У шкірці незрілих плодів та у
молодому листі міститься прозорий молочний сік, який отримують, роблячи
надрізи. На повітрі він швидко підсихає і твердне. Висушений молочний сік —
білий із жовтуватим відтінком порошок зі слабким специфічним запахом. Усі
органи рослини містять молочний сік.

А Б

Рис.5.1.А – чоловічі квітки динного дерева; Б – жіночі квітки динного дерева.

Мікроскопічне дослідження папайї:

15
 Поперечний переріз листя: Поперечний розріз листа показує добре
оточений верхній і нижній епідерміс. Крім вищезгаданих ознак мікроскопія
жіночого листа також показала наявність різних типів ксилеми - спіралі,
кільцеподібні і сітчасті, тоді як у чоловічому мікроскопічному листі
кільцеподібно виділено 5-7 шарів коленхіми і склеренхіми (рис.5.2,5.3).
Епідерміс складається з дуже великих круглих клітин з хвилястими і
заломлюючими стінками. Внутрішні стінки клітин сильно, але нерівномірно
потовщені. Ендодерма складається з паренхіматозних клітин з помірно
потовщеними стінками і зазвичай прикріплюється до ділянок паренхіми,
клітини яких малі, тонкостінні і багатокутні. Вважається, що серцевина відсутня,
оскільки стебло є порожнистим зсередини. Середня частина покрита ксилемою
і флоемою, оточена паренхіматозною клітиною, яка в свою чергу оточена
склеренхімними клітинами. Проте в жіночому листі є наявність сферичних
скупчень рафід у великій кількості (рис.5.3)

Upper Epidermis
Sphareaphide
s Endodermis

Vascular Bundle

Lower
Epidermis

Рис.5.2.Лист(чоловічий). Рис.5.3.Лист(жіночий).

Поперечний переріз черешку: Поперечний переріз черешку показує

добре виражений епідерміс, кілька шарів коленхіми і хлоренхіми (рис. 5.4,5.5).
Судинні пучки агрегатуються в чоловічій рослині і розкидані в жіночій рослині.

16
Серцевина відсутня. Черешки жіночих рослин свідчать про наявність сферичних
скупчень рафід.

Рис.5.4.Черешок(чоловічий). Рис.5.5.Черешок(жіночий).

Поздовжній розріз черешку: Поздовжній переріз черешка показує

наявність спіральної ксилеми у випадку чоловічих рослин (рис. 5.6), тоді як
жіночий черешок показує різні типи ксилеми - спіральні, кільцеві і скалярні (рис.
5.7). Жіночий черешок також свідчить про наявність рясних сферичних скупчень
рафід.

Рис.5.6.Черешок(чоловічий). Рис.5.7.Черешок(жіночий).

17
 Жіночийи Рослин
Х-ка Х-ка Х-ка Х-ка Х-ка

Склереїди Епідермальні Ситоподібні Волокна

Кристали і
клітини трубки трахеїди
Чоловічий

Ситоподіб- Трахеїди Волокна Кристали

ні трубки з ксилеми
ситоподіб-
ними
Таблиця 5.1. Порівняльна характеристика мікроскопії жіночого та чоловічого
листка.

18
 6.Хімічний склад папайї
Вченими з Туркменістану було зроблено детальний хімічний аналіз ЛРС
папайї. Методом електрофорезу вчені в кислому середовищі в латексі Carica
papaya ідентифіковано 7 білків: ліпаза, хітинази, лізоцим і комплекс
протеолітичних ферментів:
Папаїн(рис.6.1) - монотіолова цистеїнова ендопротеаза. За характером
ферментативної дії її називають «рослинним пепсином». Але, на відміну від
пепсину, папаїн активний не тільки в кислих, але і в нейтральних і лужних
середовищах (діапазон рН 3-12, оптимум рН 5).

19
Рис.6.1. Хімічні формула папаїну.

Хімопапаїн - монотіолова цистеїнова протеїназа. Завдяки субстратній

специфічності схожа на папаїн, але відрізняється від нього електрофоретичної
рухливістю, стійкістю і розчинністю.
Протеїназа IV - цистеїнова протеїназа, основна протеїназа латексу,
становить близько 30% присутнього в ньому білка. Виявляє високу ступінь
гомології з протеїназой III папайї (81%), хімопапаїном (70%) і папаїном (67%).
Дуже близька до хімопапаїна за молекулярною масою і заряду молекули.
Забруднення цим ферментом хімопапаїна є причиною його гетерогенності в
ході досліджень.
Карікаїн - найбільш лужна серед цистеїнових протеїназ латексу папайї.
Подібно папаїну, він спочатку продукується в формі неактивного зимогена
прокарікаіна, що містить інгібіторний прорегіон з 106 N-термінальних
амінокислот.
Протеїназа w (ендопептидаза А, пептидаза А) - монотіолова цистеїнова
протеїназа. Це поліпептид, що містить 216 амінокислотних залишків із
дисульфідними зв'язками. Для прояву його ферментативної активності важлива
20
наявність вільного залишку цистеїну в активному центрі. Виявляє високу ступінь
гомології з папаїном (68,5%). За специфічності ферментативної дії нагадує
папаїн, оскільки зв'язується з субстратом в ділянках локалізації дисульфідних
зв'язків. Розщеплення відбувається тоді, коли в наступній позиції знаходяться
лейцин, валін або треонін.
Пептидаза II -лужна монотіолова цистеїновая протеїназа. У каталітичному
центрі містить дитіоацільну групу.
У латексі нестиглих плодів папайї містяться також інгібітори
протеолітичних ферментів: цистатін (інгібітор протеїназ) і білок з властивостями
інгібітора цистеїнових протеїназ, молекула якого складається з 184
амінокислотних залишків, містить 2 дисульфідні зв'язки і 2 вуглеводних залишку
в позиціях Asp84 і Asp90.
У стиглих плодах динного дерева міститься 8-12% цукру, значна кількість
вітамінів A, B1, В2, С і D, тонізуючі речовини.
У листі є вільні і пов'язані фенольні сполуки, таніни, органічні кислоти,
стероїдні і тритерпенові сапоніни, флавоноїди, ліпіди, кумарини, глюкоза,
алколоїди, що застосовуються при лікуванні туберкульозу та володіють жовчо- і
сечогінною властивостю.
7.Фармакологічні властивості і використання папайї
Папайя рекомендується при виразковій хворобі 12- палої кишки, колітах,
бронхіальній астмі. Цей фрукт нормалізує роботу печінки, вміст цукру в крові.
Папайя здатна нейтралізувати дію зайвої кількості кислоти в шлунку людини і
тому корисна при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (при підвищеній
кислотності).
У деяких тропічних країнах сік папайї застосовують при лікуванні хребта,
шлункових захворювань і екземи, також сік є відмінним глистогінним засобом.

21
Папаїн в шлунку людини розщеплює білки, а також, подібно до пепсину, сприяє
розщепленню жирів. У зв'язку з цим він особливо корисний людям, що
страждають дефіцитом білка через нездатність організму повністю або частково
засвоювати білки. Папайя стимулює синтез жовчних кислот, перешкоджаючи
каменеутворення і застою в жовчовивідній системі печінки. Вона активізує
роботу ферментів цитохром 450, що відповідають за нейтралізацію токсинів, що
проникають в організм або що утворюються в нашому організмі.
Екстракт листя папайї використовується в програмах зниження ваги,
допомагаючи зберегти струнку фігуру. Він підсилює розщеплення жирів і
виведення їх з організму, в тому числі і холестерину (ЛНЩ, ЛДНЩ). Дослідження
показали, що папайя зменшує потребу в інсуліні, що дозволяє використовувати
її в комплексному лікуванні цукрового діабету. Папайя стимулює функцію бета-
клітин підшлункової залози і підвищує чутливість інсулінових рецепторів,
особливо печінки.
Крім того, папайя ефективна як антибактеріальний, в'яжучий, діуретичний засіб.
Медики виявили і використовують унікальні властивості папайї в лікуванні
онкологічних захворювань, так як вона містить алкалоїд, здатний пригнічувати
життєдіяльність і розмноження злоякісних клітин. Оскільки папайя зараз
широко культивується в Південно-Східній Азії, сучасна Аюрведа використовує її
для лікування амебіозу, дисбактеріозу і при глистових інвазіях. Папайя пригнічує
життєдіяльність аскарид, лямблій, нематод і цілого ряду інших паразитів,
поширених також на території Європи і Сибіру. Протеолітичний фермент папаїн
розщеплює пептидні зв'язки в білках і має болезаспокійливу дію. Цю
особливість використовують в Аюрведі для симптоматичного лікування
спонділлоартрозів і радикулітів.

22
 Отримано унікальні дані про клінічні дослідження із застосуванням чаю з
папайї при безплідді, олігоменореї (рідкісних і нерегулярних місячних) і
клімактеричних неврозах (рослина містить фітостероіди за своїми
властивостями нагадують дію естрогенів).
Препарат лікозим містить суміш трьох протеїназ — папаїну, хімопапаїну і
лізозиму. Має протеолітичну, антикоагуляційну і протизапальну активність.
Застосовують його в ортопедії і нейрохірургії, а також в офтальмології для
розсмоктування ексудатів і патологічно зміненої сполучної тканини.
За специфічністю дії до папаїну близький протеолітичний фермент
бромелаїн, який одержують з супліддя ананаса (Ananas comosus род.
Bromeliaceae). Папаїн і бромелаїн входять до складу комплексних препаратів
природного походження: вобензим(рис.7.1), вобемугос та мульсал, які
використовуються перорально як засоби системної ензимотерапії з
протизапальною, імуномодулюючою, ангіопротекторною дією.

Рис.7.1. Препарат «Вобензим»(суміш рослинних ферментів папаїн та

бромелаїн).

23
 У номенклатурі закордонних ферментних препаратів є також лікарські
засоби, які покращують процеси травлення і містять поряд з ферментами
тваринного походження папаїн і бромелаїн. Це такі препарати як луізим,
ельцим, комбіцим, дигенцим, мексаза, меркензим, панкреаль Кіршнера.

8.Шкідливість і протипоказання папайї

Вживання папайї в нормальних дієтичних кількостях визнано безпечним і
корисним. Тим не менш, існують певні побічні ефекти, здатні заподіяти шкоду
організму людини, особливо це стосується деяких категорій людей.
Папайя надає шкідливий вплив на здоров’я вагітних жінок і є
небезпечним продуктом. Справа в тому, що латекс, присутній у високій
концентрації в папаї, особливо в незрілих плодах, викликає скорочення матки,
які можуть мати непередбачувані негативні наслідки. Вагітним слід уникати
вживання сирої папайї.
Папайя може виявляти шкідливі властивості при дії на шлунково-
кишковий тракт. Вживання папайї у великих кількостях може надати сильну
проносну дію. Уникайте надмірного вживання плодів папайї, особливо в сирому
вигляді. Незрілі фрукти(рис.8.1) можуть стати причиною болю в кишечнику або в
шлунку, викликати отруєння.
Папайя є сильним алергенним продуктом і може стати причиною
алергічної реакції у чутливих людей. З цієї ж причини слід відмовитися від
свіжих плодів папайї вагітним, годуючим мамам, а також маленьким дітям.

24
Рис.8.1.Незрілі плоди папайї.
Насіння папайї містять в собі сліди алкалоїду карпаїн, він є потенційно
токсичною речовиною. Цей алкалоїд здатний надати гальмуючу дію на нервові
центри, що може призвести до паралічу або пригнічення серцевої діяльності. В
деяких випадках він викликає звуження кровоносних судин. Ці ефекти можливі
при дії значної кількості карпаїну, з’їсти стільки насіння папайї практично
неможливо, однак, наявність у них токсину потрібно мати на увазі.

9.Використання папайї у косметології

Лікувальні властивості папайї використовуються і в косметології. У складі
косметичних засобів папайя:
• Зволожує і тонізує шкіру;
• Очищає і стимулює регенерацію шкіри;
• Розгладжує зморшки і робить шкіру більш пружною;
• Відбілює шкіру і бореться з пігментацією;

25
• Регулює роботу сальних залоз;
• Має антицелюлітну дію;
• Виводить токсини.
Екстракт і масло насіння цього плода багаті вітамінами С і А, тому входять
до складу багатьох засобів по догляду за шкірою і волоссям. Екстракт папайї
успішно застосовується для лікування багатьох шкірних захворювань, тому його
використовують і в лікувальній косметиці для стимуляції обміну речовин в
клітинах епідермісу. Він має виражену протизапальну, регенеруючому і
заспокійливу дію. Його застосовують для догляду за проблемною шкірою, для
усунення пігментних плям, мозолів, бородавок.
Сік папайї має унікальну властивість - він розщеплює білок кератин. За
допомогою соку цього екзотичного плоду прекрасно видаляються відмерлі
клітини шкіри, вирівнюється її структура. Тому він часто є компонентом
очищувальних масок і скрабів. Досить популярний зараз ензимний пілінг
проводиться із застосуванням кислоти, що виробляється з папайї. Ця процедура
оновлює верхній шар шкіри, підвищує її тонус, звужує пори, усуває
гіперпігментацію, веснянки, вугри і активізує вироблення колагену. Продукти з
папайї входять до складу пом'якшувальних і відлущуючих мил, скрабів,
відбілюючих кремів і масок, засобів для і після засмаги, шампунів і масок для
волосся, кремів для гоління, зубних паст. Папаїн ще вводять в косметичні
продукти для догляду за шкірою після депіляції, оскільки він здатний
сповільнювати ріст небажаного волосся.

26
Рис.9.1. Скраб з маслом папайї та протеїнами шовку.

ВИСНОВОК

Папайя - одне з найважливіших плодових рослин тропічної зони. Його

екзотичні плоди щодня вживають мільйони людей. Також цей фрукт має безліч
лікувальних властивостей, використовується як в офіційній медицині, так і в
тропічній народній медицині.

27
 Хоча іноді її вважають екзотичним фруктом, папайя виростає в тропічних
районах, включаючи Гаваї - єдине місце, де її вирощують в США. Цей солодкий,
соковитий фрукт містить близько 300% від рекомендованої денної норми
вітаміну С, який відомий своєю здатністю боротися з інфекціями, а також вітамін
А для здоров'я шкіри, слизових оболонок і зору.
До інших поживних речовин папайї відносяться фолієва кислота, харчова
клітковина, калій, незамінні вітаміни групи В, а також кілька флавоноїдів,
включаючи бета-каротин, який, як доведено, захищає від раку легенів і
порожнини рота.
Одним з найбільш важливих інгредієнтів папайї є фермент папаїн.
Доведено його ефективність відносно ряду проблем зі шлунком і кишечником -
від вигнання паразитів до полегшення симптомів синдрому роздратованого
кишечника.
Папайя є одним з найпопулярніших окультурених тропічних рослин, а її
виробництво з року в рік зростає. Проте, в нашй країні, нажаль, дуже малій
кількості жителів відомо про корисні властивості цього екзотичного фрукту.
Papaya carica потребує більшої уваги як серед звичайних людей, так і серед
науковців.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллаєв А., Пенджіев А.М. Спосіб лікування запалення залізистих

органів. Авторське свідоцтво на винахід патент Туркменістану № 529.
2012.

28
2. Анікіна О.М., Семашко Т А., Оксенойт Е.С., Лисогірська Е.Н., Філіппова І.Ю.
Субтілізін Карлсберг, нативний і модифікований, ефективний каталізатор
синтезу пептидного зв'язку в органічному середовищі // Біоорганічна
хімія. 2006. Т. 32. № 2. с. 1 16-121.
3. Бердимухаммедов Г. Лікарські рослини Туркменістану. Ашгабат, 2009. Том
1-3.
4. БерндНовак, Беттіна Шульц. Тропічні плоди. Біологія, застосування,
вирощування та збирання врожаю. - М .: БММ, 2008. - 240 с.
5. Елдишев Ю.М., Конов А.Л. Генетична інженерія рослин // Екологія і життя.
- 2001. -№2. - С. 66-70.
6. Єкімов В. П., Субтропічне плодівництво, М., 1955; Жуковський П. М.,
Культурні рослини і їх родичі, 3 видавництва., Л., 1971.
7. Казьмін А.І., Павлова М.Н., Ветріле С.Т., Погожева Т.І., Хо-чёл-Рен.
Лікування остеохондрозу хребта підшкірним введенням папаїну
(Лекозіма) в поєднанні з гальванізацією II Ортопедія, травматологія і
протезування. 1980. №4. С. 25.
8. Карпук В.В. Фармакогнозія. Навчальний посібник. Мінськ БГУ. - 2011- С.
340.
9. Красовський О.А. Генетично модифікована їжа: можливості та ризики //
Людина, 2002 № 5, с. 158-164.
10.Пенджіев А.М. НАУКОВИЙ ОГЛЯД: ХАРЧОВІ ОСОБЛИВОСТІ динного дерева
// Науковий огляд. Біологічні науки. - 2016. - № 5. - С. 12-19.
11.Пенджіев А.М., Абдуллаєв А. НАУКОВИЙ ОГЛЯД: ФАРМАКОЛОГІЧНІ
ОСОБЛИВОСТІ молочного соку динного дерева // - 2016. - №7. - С. 175 -
203.

29
12.Пронченко Г.Є. Подорож у світ фармакогонозіі-М: ГОЕТАР-Медія, 2010 –
176 с .
13.Пугачова Е.А., Серебряков С.Р. Малайзія. Тропічні фрукти. - М., 2008. - 300
с.
14.Рекомендовані рівні споживання харчових і біологічно активних
речовин // Метод. реком. МР 2.3.1.1915 -04. - М., 2004. - 48 с.
15.Adebiyi, A., Adaikan, P.G., and Prasad, R. Pawpaw (Carica papaya)
consumption is unsafe in pregnancy, fact or fable: Scientific evaluation of
common belief in some parts of Asia using rat models. British Journal of
Nutrition. 2002. №88: 199-203.
16.Krishna KI, Paridhavi M, Patel JA. Review on Nutritional, medicinal and
Pharmacological properties of Papaya (Carica papaya Linn.). Natural Product
Radiance. 2008: №7(4): 364-73.
17.Zunjar V. Physicochemical and Phytochemical Studies on Carica papaya Linn.
Leaves [Електронний ресурс] / Zunjar V, Mammen D, Daniel M //
Pharmacognostic. – 2011. – Режим доступу до ресурсу:
http://www.phcogfirst.com/sites/default/files/PJ_3_20_2.pdf.

30