Алгоритм дій студента при виконанні практичних

навичок
1. Збір харчового анамнезу та рекомендації щодо вигодовування дитини
до 1 року
Алгоритми дій студента у даній клінічній ситуації:
1. Привітайтеся, представте себе мамі дитини (ПІП, посада), поясніть
мету спілкування, отримайте згоду на це.
2. Уточніть, чи дана доросла особа є родичем дитини та яким.
3. Запитайте, як можете звертатися до мами дитини.
4. Запитайте вік та ім’я дитини.
5. З’ясуйте про вигодовування дитини:
- На грудному вигодовуванні (тривалість, проблеми) чи штучному
(яка суміш, кількість).
- Чи вводився прикорм, питний режим дитини тощо.
- Особливості харчування матері та її гігієнічний режим.
- Режим харчування матері, шкідливі звички, прийом
медикаментів.
6. Поясніть матері як проводити вигодовування дитини та тактовно
вкажіть, які недоліки ви виявили при зборі харчового анамнезу.
7. Уточніть, чи має мама ще питання до вас.
8. Подякуйте мамі та дитині.

2. Деталізація скарг та збір анамнезу захворювання у педіатричного

пацієнта
Алгоритми дій студента у даній клінічній ситуації:
1. Привітайтеся, представте себе мамі дитини (ПІП, посада), поясніть
мету спілкування, отримайте згоду на це.
2. Уточніть, чи дана доросла особа є родичем дитини та яким.
3. Запитайте, як можете звертатися до мами дитини.
4. Запитайте вік та ім’я дитини.
5. Зберіть основні скарги.
6. Розпитайте про деталі кожної з них.
7. Запитайте про можливу причину стану дитини.
8. Уточніть коли розпочалось захворювання, перші патологічні ознаки,
динаміку скарг до моменту госпіталізації;
9. Зібрати акушерський анамнез
10. Розпитати про розвиток дитини
11. Зібрати харчовий анамнез
 12. Встановити інформацію про щеплення дитини та перенесені
захворювання
13. Зберіть алергологічний анамнез
14. Зберіть генетичний та епідеміологічний анамнез
15. Уточніть, чи має мама ще питання до вас.
16. Підсумуйте розмову, зробивши короткий перелік основних проблем,
що турбують пацієнта. Зробіть попередній висновок про можливу
причину даного стану у дитини (усно).
17. Подякуйте мамі та дитині.

3. Перевірка спінальних рефлексів у новонародженого

Алгоритми дій студента у даній клінічній ситуації:
1. Привітайтеся, представте себе мамі дитини (ПІП, посада), поясніть
мету вашого візиту.
2. Уточніть, чи дана доросла особа є родичем дитини та яким.
3. Запитайте, як можете звертатися до мами дитини.
4. Запитайте вік та ім’я дитини.
5. Запитайте чи можна провести обстеження дитини, отримайте згоду
на це в матері
6. Візьміть дитину і акуратно положіть її на столик
7. Проведіть перевірку спінальних рефлексів:
Рефлекс автоматичної ходи
- дитину необхідно взяти під пахви зі спини, підтримуючи голову
спереду вказівними пальцями, а ззаду – великими;
- малюк згинає ноги в кульшових та колінних суглобах;
- якщо дитину опустити на опору, злегка нахилити вперед, то вона на
напівзігнутих ногах робить кроки вперед по поверхні;
Рефлекс Бауера (повзання):
- дитину викладають на живіт так, щоб голова і тулуб були розташовані
по середній лінії;
- дитина намагається підняти голову і виконати повзаючі рухи;
- якщо щільно притиснути долоню до ступні дитини, то вона активно
від неї відштовхується.
Рефлекс Робінсона (хапальний):
- дитина лежить на спині;
- надавлюють на долонну поверхню кисті дитини;
 - пальці дитини рефлекторно щільно стискаються, що дитину можна
підняти.
Рефлекс Керніга
- дитина лежить на спині;
- зігнути ногу в колінному та кульшовому суглобах під прямим кутом;
- розігнути ногу в колінному суглобі без зусилля неможливо.

4. Деталізація скарг, збір анамнезу захворювання та анамнезу

життя, ілюстрація генеалогічного дерева.
Алгоритми дій студента у даній клінічній ситуації:
1. Привітайтеся, представте себе мамі дитини (ПІП, посада), поясніть
мету спілкування, отримайте згоду на це.
2. Уточніть, чи дана доросла особа є родичем дитини та яким.
3. Запитайте, як можете звертатися до мами дитини.
4. Запитайте вік та ім’я дитини.
5. Зберіть основні та додаткові скарги.
6. Розпитайте про деталі кожної з них.
7. Запитайте про можливу причину стану дитини.
8. Уточніть коли розпочалось захворювання, перші патологічні ознаки,
динаміку скарг до моменту госпіталізації, отримане попереднє
лікування та його ефективність.
9. Зберіть акушерський анамнез.
10. Розпитайте про фізичний і нервово-психічний розвиток дитини.
11. Зберіть харчовий анамнез.
12. Зберіть алергологічний анамнез.
13. Зберіть генетичний анамнез.
14. Зберіть епідеміологічний анамнез.
15. Встановіть інформацію про щеплення дитини та перенесені
захворювання.
16. Уточніть, чи має мама ще питання до вас.
17. Підсумуйте розмову, зробивши короткий перелік основних
проблем, що турбують пацієнта. Зробіть попередній висновок про
можливу причину даного стану у дитини (усно).
18. Подякуйте мамі та дитині.
19. Схематично намалюйте генеалогічне дерево даної пацієнтки.

5. Збір скарг та анамнезу захворювання у педіатричного хворого при

патології дихальної системи.
Алгоритми дій студента у даній клінічній ситуації:
1. Привітайтеся, представте себе мамі дитини (ПІП, посада),
поясніть мету спілкування, отримайте згоду на це.
2. Уточніть, чи дана доросла особа є родичем дитини та яким.
3. Запитайте, як можете звертатися до мами дитини.
4. Запитайте вік та ім’я дитини.
5. Зберіть основні скарги.
6. Розпитайте про деталі кожної з них.
7. Запитайте про можливу причину стану дитини.
8. Уточніть коли розпочалось захворювання, перші патологічні
ознаки, динаміку скарг до моменту госпіталізації;
9. Зібрати акушерський анамнез
10. Розпитати про розвиток дитини
11. Зібрати харчовий анамнез
12. Встановити інформацію про щеплення дитини та перенесені
захворювання
13. Зберіть алергологічний анамнез
14. Зберіть генетичний та епідеміологічний анамнез
15. Уточніть, чи має мама ще питання до вас.
16. Підсумуйте розмову, зробивши короткий перелік основних
проблем, що турбують пацієнта. Зробіть попередній висновок про можливу
причину даного стану у дитини (усно).
17. Подякуйте мамі та дитині.

6. Аускультація серця у дитини

Алгоритми дій студента у даній клінічній ситуації:
1. Привітайтеся, представте себе мамі дівчинки (ПІП, посада), поясніть
мету та хід обстеження, отримайте згоду на це.
2. Підготуйте стетофонендоскоп (продезинфікуйте мембрану, зігрійте)
3. Обробіть руки дезинфікуючим засобом.
4. Розпочинайте виконання елементу фізикального обстеження
(аускультація серця) згідно завдання, демонструючи та коментуючи
методику проведення даного обстеження на манекені:
- І точка – верхівковий поштовх (ІV міжребір‘я на 1,5-2 см назовні від лівої
середньо-ключичної лінії до 2 років, V міжребір‘я на 1 см назовні від лівої
середньо-ключичної лінії від 2 до 6 років, V міжребір‘я на 0,5 см назовні від
лівої середньо-ключичної лінії від 7 до 12 років, V міжребір‘я на 1-2 см
всередину від лівої середньо-ключичної лінії старше 12 років,) , мітральний
клапан,
- ІІ точка – ІІ міжребір‘я справа від грудини, клапани аорти,
- ІІІ точка – ІІ міжребір‘я зліва від грудини, клапани легеневого стовбура,
- ІV точка – місце прикріплення мечоподібного відростку до грудини, дещо
вправо, тристулковий клапан,
- V точка, точка Боткіна-Ерба - ІІІ- ІV міжребір‘я зліва від грудини,
мітральний та аортальні клапани).
4. Поясніть, що саме ви вислуховуєте в кожній точці
5. Порахуйте ЧСС за 10 сек, якщо діяльність серця ритмічна. Отриману
цифру слід помножити на 6, щоб отримати ЧСС за 1 хв.
7. Оцінюєте аускультативну картину серцевої діяльності, задану на
тренажері, та повідомляєте, яка ЧСС у дитини.

7. Збір скарг та анамнезу захворювання у педіатричного хворого при

патології травної системи.
Алгоритми дій студента у даній клінічній ситуації:
1. Привітайтеся, представте себе мамі дитини (ПІП, посада), поясніть мету
спілкування, отримайте згоду на це.

2. Уточніть, чи дана доросла особа є родичем дитини та яким.

3. Запитайте, як можете звертатися до мами дитини.
4. Запитайте вік та ім’я дитини.
5. Зберіть основні скарги та додаткові скарги.
6. Розпитайте про деталі кожної з них, деталізуйте їх максимально.
7. Запитайте про можливу причину стану дитини.
8. Уточніть коли розпочалось захворювання, перші патологічні ознаки,
динаміку скарг до моменту госпіталізації, отримане попереднє
лікування та його ефективність.
9. Уточніть, чи має мама ще питання до вас.
10. Підсумуйте розмову, зробивши короткий перелік основних проблем,
що турбують пацієнта. Зробіть попередній висновок про можливу
причину даного стану у дитини (усно).
11. Поясніть доцільність проведення лабораторних чи інструментальних
методів обстеження.
12. Подякуйте мамі та дитині та скажіть що незабаром прийдете
продовжити розмову та огляд і тоді дасте рекомендації

8. Порівняльна перкусія легень у дитини

Алгоритми дій студента у даній клінічній ситуації:
1. Привітайтеся, представте себе мамі дівчинки (ПІП, посада), поясніть
мету та хід обстеження, отримайте згоду на це.
2. Обробіть руки дезинфікуючим засобом.
3. Розташуйте пацієнта: дитина лежить, стоїть або сидить у матері на
руках (залежно від віку), студент сидить чи стоїть біля неї.
4. Розпочинайте виконання елементу фізикального обстеження згідно
завдання, демонструючи та коментуючи методику проведення даного
обстеження на манекені:
- Методика проведення порівняльної перкусії легень у дитини раннього
віку (безпосередня перкусія):
- постукування здійснюють напівзігнутим II або III пальцем домінуючої
руки безпосередньо по грудній клітці;
- спереду перкутують від ключиці вниз по серединно-ключичних лініях
почергово справа і зліва, порівнюючи при цьому перкуторний звук, до зміни
перкуторного звуку (поява притуплення);
- на бокових поверхнях грудної клітки перкутують по середніх пахвових
лініях почергово справа і зліва, зверху донизу;
- ззаду перкутують спочатку в міжлопатковому просторі, далі - під
лопатками, при цьому просять маму дещо нахилити дитину вперед. При
перкусії у міжлопатковому просторі палець-молоточок рухається паралельно
до хребта, а під лопатками – паралельно до ребер.
- Методика проведення порівняльної перкусії легень у дитини старшого
віку (опосередкована перкусія):
- Перкутують, вдаряючи напівзігнутим II або III пальцем домінуючої
руки (палець-молоточок) по другій фаланзі прикладеного до грудної клітки
III пальця іншої руки (палець-плесиметр).
- Спереду постукування розпочинають над ключицею, потім вдаряють
безпосередньо по ключиці, далі – у міжребер’ях по серединно-ключичних
лініях почергово справа і зліва, порівнюючи при цьому перкуторний звук.
Продовжують перкусію до зміни перкуторного звуку (притуплення)
- На бокових поверхнях грудної клітки порівняльну перкусію легень
проводять по середніх пахвових лініях, зверху донизу, одночасно
порівнюючи перкуторний звук справа і зліва. Руки хворого при цьому підняті
догори і складені за потилицю.
- Порівняльну перкусію легень ззаду спочатку проводять над лопатками,
далі – в міжлопатковому просторі та під лопатками, при цьому просять
дитину дещо нахилитися вперед та обійняти себе руками спереду. При
перкусії над лопатками палець-плесиметр розташовують паралельно до
лопатки, у міжлопатковому просторі – паралельно до хребта, а під лопатками
– паралельно до ребер.
5. Дайте інтерпретацію отриманим даним (усно вкажіть, який
перкуторний звуковий феномен найбільш вірогідно буде мати місце у даних
дітей, враховуючи їх анамнестичні дані).

9. Огляд голови новонародженої дитини

Алгоритми дій студента у даній клінічній ситуації
1. Привітайтеся, представтеся (ПІП, посада), поясніть мету спілкування,
отримайте згоду на це.

2. Обробіть руки дезинфікуючим засобом, зігрійте.

3. Огляньте голову, звернувши увагу на форму голови, розміри лицевої і

мозкової частини, їх співвідношення, розміри голови щодо загального
розміру тіла

4. Виміряйте обвід голівки, наклавши сантиметрову стрічку циркулярно

навколо голови дитини, ззаду – на рівні потиличних горбів, спереду –
на рівні надбрівних дуг.

5. Виконайте пальпацію голови відразу обома руками, дещо підтримуючи

її: великі пальці покласти на лоб, долоні – на скроневі ділянки,
середнім і вказівним пальцями при цьому обстежуються тім’яні кістки,
потилична ділянка, шви:

6. Пропальпуйте послідовно шви черепа: лобовий, вінцевий, сагітальний,

лямбдоподібний і тім’яно – сосковий, оцінюючи м’якість їх країв.

7. Зробіть висновок про стан швів (розходження в мм, находження кісток)

8. Виконайте пальпацію великого (лобне або переднє) тім’ячка:

9. Визначте форму, розміри, оцініть краї великого тім’ячка, наявність

вибухання чи западіння.

10. Оцініть щільність кісток черепа, особливо тім’яних, скроневих і

потиличною з метою виявлення їх розм’якшення (краніотабесу).

10. Методика перевірки оральних транзиторних рефлексів

Алгоритми дій студента у даній клінічній ситуації
 1. Привітайтеся, представте себе батькам дитини, вираз обличчя
привітний, тон розмови лагідний.
2. Проведіть психологічну підготовку батьків: поясніть, яке обстеження
буде проведене і для чого, отримайте згоду на обстеження.
3. Перевірте правильність положення, яке має зайняти дитина на початку
дослідження: на пеленальному столику, лежачи на спині, повністю
роздягнена, кімната має бути тепла (22-240 С), добре освітлена.
4. Станьте біля пеленального столика на котрому знаходиться дитина,
обличчям до неї.
5. Проведіть перевірку смоктального рефлексу новонародженого:
- покладіть до ротика дитини соску або палець;
- дитина здійснює активні смоктальні рухи;
- рефлекс фізіологічний до 1-річного віку.
6. Проведіть перевірку пошукового рефлексу (Куссмауля-Генцлера):
- Здійсніть погладжування шкіри в ділянці кутику рота дитини, не
торкаючись губ;
- Дитина опускає губу (відкриває рот), язик відхиляється, голівка
повертається в сторону подразнення;
- Рефлекс фізіологічний до 3-4 місяця життя
7. Проведіть перевірку хоботкового рефлексу новонародженого:
- Здійсніть постукування вказівним пальцем по губах дитини;
- Губки дитини витягнуться хоботком внаслідок скорочення
кругового м’яза рота;
- Рефлекс зникає на 2-3 місяці життя.
8. Проведіть перевірку долонно-ротоголовного рефлексу (Бабкіна):
- Натисніть великим пальцем на підвищення великих пальців обох
рук дитини;
- Дитина відкриє рот і зігне голову, нахиляючи її до грудей;
- Рефлекс зникає до 3 місяця життя.
9. Коротко поясніть батькам результати обстеження:
- 1. Наявність чи відсутність рефлексу;
- 2. Симетричність рефлексу;
- 3. Час появи і згасання;
- 4. Вираженість (жваві, ослаблені, підвищені, швидко
виснажуються);
- 5. Відповідність віку дитини.
10. Подякуйте батькам дитини.

11. Фізикальне обстеження живота у дитини

1. Привітайтеся, представте себе дитині, вираз обличчя привітний, тон
розмови лагідний, поясніть мету та суть обстеження, отримайте згоду
на це.
2. Обробіть руки дезинфікуючим засобом, зігрійте.
3. Розташуйте пацієнта: лежачи на спині, розслабитись, руки витягнуті
вздовж тулуба, ноги злегка зігнуті у колінних і кульшових суглобах.
4. Сядьте справа від обстежуваного обличчям до нього.
5. Розпочинайте виконання фізикального обстеження згідно завдання,
демонструючи та коментуючи методику проведення даного
обстеження на манекені:
----- Оглядаєте живіт. Звертаєте увагу на:
a) Розмір, контур, симетричність живота
б) Участь передньої черевної стінки в акті дихання
в) Наявність видимих пульсацій, перистальтики
г) Наявність локальної припухлості, утвору, почервоніння, шрамів,
«caput medusae», тощо.
----- Проводите аускультацію живота, попередньо обробивши
мембрану стетоскопа дезрозчином:
а) Вислуховуєте наявність кишкових шумів у чотирьох квадрантах
протягом хвилини
б) Робите висновок про наявність (чи нормальні, чи підсилені) чи
відсутність кишкових шумів
---- Демонструєте техніку проведення поверхневої пальпації черевної
стінки:
а) Запитуєте, чи є у дитини болі в животі, просите показати де
б) Якщо болю немає, проводите пальпацію м’якими, хвилеподібними
рухами пальців, починаючи з правої здухвинної ділянки по колу
проти руху годинника до лівої здухвинної ділянки, далі навколо
пупка
в) Якщо є біль – пальпацію починаєте з протилежного боку, зону
болю пальпуєте в останню чергу.
г) Повідомляєте чи:
1. Передня черевна стінка м’яка, чи наявний м’язовий захист, чи
тверда при пальпації
2. Наявна чутливість, болючість, де локалізована
3. Наявні утвори, припухлість, дефекти м’язів передньої черевної
стінки
---- Демонструєте техніку проведення глибокої ковзної пальпації
товстого кишеника за Образцовим-Стражеско:
 а) Поясніть пацієнту, що він повинен робити протягом обстеження
(розслабитись та при необхідності глибоко дихати, а також «дихати
животом»), попередьте про можливі неприємні відчуття.
б) Продемонструйте техніку пальпації сигмовидної кишки у лівій
здухвинній ділянці
в) Продемонструйте техніку пальпації сліпої кишки у правій
здухвинній ділянці
г) Продемонструйте техніку пальпації поперечного відділу ободової
кишки на 2-3 см вище пупка, з обох сторін від зовнішнього краю
прямих м’язів живота
д) Продемонструйте техніку пальпації відділу низхідного ободової
кишки у правому фланку живота
е) Продемонструйте техніку пальпації висхідного відділу ободової
кишки у лівому фланку живота
6. Коротко поясніть пацієнту результати обстеження.
7. Подякуйте пацієнту.

12. Провести порівняльну аускультацію легень у дитини з ураженням

дихальної системи
Алгоритми дій студента у даній клінічній ситуації
1. Привітайтеся, представте себе мамі дівчинки (ПІП, посада),
поясніть мету та хід обстеження, отримайте згоду на це.
2. Підготуйте стетофонендоскоп (продезинфікуйте мембрану,
зігрійте)
3. Обробіть руки дезинфікуючим засобом.
4. Розпочинайте виконання елементу фізикального обстеження
згідно завдання, демонструючи та коментуючи методику проведення
даного обстеження на манекені:
- Проведення аускультації легень у дитини віком 2 роки:
- Дитина лежить або сидить у матері на руках. Студент стоїть чи
сидить спереду, збоку або ззаду дитини.
- Аускультація легень у дітей молодше 10 років проводять
симетрично почергово, порівнюючи дихання з обох сторін. Спереду
вислуховують, починаючи під ключицями по середньо ключичних
лініях, справа до IV ребра, зліва у ІІ-ІІІ міжребер’ї, збоку – по
середньоаксілярних лініях, ззаду – над лопатками, в між лопатковому
просторі (паравертебрально) та під лопатками.
- При вислуховуванні легень ззаду дитина обнімає матір, дещо
нахиляють її вперед, щоб збільшити площу вислуховування легень.
 5. Оцінюєте аускультативну картину задану на тренажері

13. Зважування та вимірювання довжини тіла немовляти

Алгоритми дій студента у даній клінічній ситуації
1. Привітайтеся, представтеся (ПІП, посада), поясніть мету
спілкування, отримайте згоду на це.
2. Обробіть руки дезинфікуючим засобом.
3. Підготуйте чашкові ваги, застеливши пелюшку так, щоб її краї не
звисали з чашкового лотка та включіть ваги, дочекайтеся появи «0» на
шкалі вимірювання.
4. Проведіть зважування дитини (манекен) 3 міс.:
- роздягнуту дитину кладуть на пелюшку, яка застелена на
чашкових вагах.
- голову та плечі розміщують на широкій частині лотка, ноги – на
вузькій.
- Відмічають результат зважування.
5. Підготуйте повивальний столик з горизонтальним ростоміром,
обробивши поверхню дезинфікуючим засобом та застеливши пелюшку.
6. Виміряйте довжину тіла дитини 3 міс:
- Дитину кладуть на пелюшку головою до нерухомої поперечної
перекладини горизонтального ростоміра. Голова фіксується в такому
положенні, щоб нижній край очної щілини і верхній край козелка вуха
знаходились на одній вертикальній лінії.
- Ноги дитини випрямляють легким натиском лівої руки на коліна,
правою рукою до стопи підводять рухому планку ростоміра. Відстань
між рухомою і нерухомою планками відповідатиме зросту дитини.
7. Розрахуйте коефіцієнт фізичного розвитку Q з урахуванням
результату зважування (фактична маса) даної дитини, визначення
належної маси тіла дитини, врахувавши масу при народженні (3200 г.)
та оцінити його значення.
- Визначення належної маси дитини згідно віку: маса при
народженні складає 3200 г, приріст маси тіла дитини за І місяць життя
складає 600 г., за ІІ – 800 г., за ІІІ – 800 г., тому належна m даної
дитини 3 міс. віку = 3200+600+800+800=5400 г.;
- Розрахунок коефіцієнту фізичного розвитку за формулою
Q = (фактична маса (кг): належна маса (кг))×100 %
8. Оцініть показники маси тіла та зросту за допомогою центильних
таблиць