Рецептура

Кафедра фармакології і токсикології
ОСНОВИ ВЕТЕРИНАРНОЇ РЕЦЕПТУРИ
Методичні вказівки
до лабораторних занять з дисципліни "Фармакологія"
для підготовки фахівців ОКР "Бакалавр"
за напрямом "Ветеринарна медицина"
у аграрних вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівня акредитації
ВСТУП
Щорічне поліпшення забезпечення країни лікарськими
засобами, особливо у вигляді готових лікарських форм, що
реалізуються через аптеки, реорганізація ветеринарного
обслуговування вимагають від фахівців ветеринарної медицини
постійного звертання до аптек за необхідними ліками, що
здійснюється через рецепт. А це вимагає професійної відповідальності
за рівень фахової підготовки взагалі, а з питань загальної, спеціальної
та лікарської рецептури зокрема.
Значна кількість лікарських форм може виготовлятись в аптеках
i це дає змогу фахівцю ветеринарної медицини застосовувати безліч
лікарських засобів, які виготовляються за запропонованими ним
рецептурними (магістральними) прописами, що також потребує
високого рівня підготовки і глибоких знань правил оформлення
рецептурних прописів.
Відсутність достатньої кількості літератури з цих питань,
зокрема видань українською мовою, складає відповідні труднощі як у
підготовці фахівців, так і в практичній їх діяльності. Ось чому
видання різних підручників, посібників, методичних розробок тощо
буде завжди своєчасним і виправданим, як і ці поради, що
пропонуються нами. Не претендуючи на їх довершеність,
сподіваємось, що вони будуть корисні студентам і фахівцям, а всі
можливі зауваження та поради сприймемо як такі, що сприятимуть
поліпшенню цього видання і роботи в цілому.
2
1. РЕЦЕПТУРА
Рецептура є розділом фармакології, який можна назвати наукою
про виписування та приготування ліків. Розрізняють рецептуру
загальну, спеціальну і лікарську. Загальна рецептура стосується
відомостей про рецепт, його будову, значення, принципи і правила
виписування рецептів, дози та принципи дозування лікарських
засобів, несумісності лікарських речовин, лікарські форми та
технологію їхнього виготовлення, призначення лікарських засобів у
різних лікарських формах.
Вивчення в курсі спеціальної фармакології різних лікарських
речовин і препаратів згідно з прийнятою класифікацією, їхньою
можливістю призначення у різних лікарських формах та різними
шляхами з метою одержання конкретного лікувального чи
профілактичного ефекту стосується і спеціальної рецептури, яка
пронизує цей курс.
Лікарська рецептура – це комбінація вищевказаних і всіх
фахових знань, особливо з фармакології і клінічних дисциплін, яка дає
можливість лікарю ветеринарної медицини в практичних умовах
вчасно зорієнтуватися у виборі та призначенні ліків хворій тварині чи
засобів профілактики захворювання у відповідній дозі і найбільш
раціональній формі та, при необхідності, все правильно оформити
рецептурним прописом.
1.1. Рецепт, його визначення і значення

Рецепт (Formula medica, Praescriptio, Receptum від лат.
recipere – взяти; брати назад) – письмове звернення в аптеку про
відпуск конкретних лікарських засобів чи їх виготовлення і відпуск у
відповідній лікарській формі і кількості з вказівкою про спосіб, дози,
кратність і режим застосування з лікувальною чи профілактичною
метою.
У рецепті чітко і коротко вказуються конкретні лікарські
речовини і їх дози, які необхідно взяти для виготовлення певної
лікарської форми окремій тварині чи групі тварин-аналогів, яким
способом, скільки і як застосовувати ліки.
Рецепт має господарське значення, оскільки на його основі
ведеться облік ліків і складається звітність, а іноді набуває значення
юридичного документу – у випадках неправильного оформлення та
призначення ліків, застосування яких призвело до небажаних
наслідків. Це не тільки засіб спілкування лікаря і фармацевта, а й
власника тварини чи її доглядача, яким доручається застосування
ліків, що вимагає навіть додаткових усних пояснень чи інструктажу
3
останніх. Ось чому будь-які помилки з боку всіх цих трьох осіб, а в
першу чергу з боку лікаря, неприпустимі.
1.2. Правила виписування рецептів

Оформлення рецептурного пропису навіть дипломованим
фахівцем потребує не тільки відповідного багажу спеціальних знань, а
й зібраності, уважності, виваженості дій, щоб не припустити будь-якої
помилки, неточності чи неясності, сумнівів тощо, особливо при
написанні назв лікарських речовин, їхніх доз, кількості та кратності
застосування тваринам.
Утвердились відповідні правила і вимоги до оформлення
рецептурних прописів, виготовлення та відпуску ліків в аптеках, які є
обов’язковими для осіб, що їх призначають, виготовляють і
відпускають за рецептами, а також застосовують.
Право виписувати рецепти надається тільки дипломованим
лікарям і фельдшерам ветеринарної і гуманної медицини, лікарям-
стоматологам.
Рецепт виписують тільки чорнилами, чітким розбірливим
почерком на спеціальних типографських бланках розміром
105x150.мм, які в кожному ветеринарному закладі знаходяться у
особи, відповідальної за їх зберігання. Лікарі, яким дозволена
приватна практика, повинні мати свої бланки. Будь-які помарки чи
виправлення в рецептах неприпустимі.
Назви лікарських речовин і препаратів пишуться латинською
мовою в родовому відмінку, кожне з прописної букви в окремому
рядку, а після назви ставиться (вказується) доза (кількість) виписаної
речовини чи препарату. Можливі і допустимі скорочення не повинні
викликати жодних сумнівів чи непорозумінь. Назви лікарських форм
пишуться теж латиною.
На одній рецептурній картці (бланку) виписується рецепт тільки
конкретній тварині чи групі тварин-аналогів (телята-близнюки,
поросята з одного гнізда тощо) із зазначенням клички або
інвентарного номера тварини, прізвища та ініціалів власника тварини,
іноді (на окремі лікарські засоби для деяких видів та порід тварин)
вказують масу тіла тварини.
Допускається оформлення двох рецептурних прописів на одній
рецептурній картці (бланку) для однієї і тієї ж тварини або групи
тварин-аналогів. При чому, один рецепт від другого відділяється
спеціальним знаком #, який заміняє першому рецептурному пропису
власний підпис лікаря, а в другому його першу частину – надпис
(Inscriptio). Завжди на одній рецептурній картці (бланку) виписують
4
тільки один рецепт на отруйні лікарські речовини списку А,
наркотичні речовини і такі, що прирівнюються до них за дією, а також
на спирт етиловий. Такі рецепти скріплюються круглою печаткою
лікувальної установи і печаткою лікаря (за її наявності).
Якщо рецептурні прописи не вміщуються на лицьовому боці
рецептурної картки (бланка), то їх можна перенести на зворотний бік,
поставивши внизу справа слово Verte! – перевернути, але
рецептурний пропис не розривається і не переноситься. На звороті
оформляється новий рецепт, скріплюється підписом лікаря і
печатками.
Дози (кількість) прописуваних лікарських речовин чи
препаратів повинні підбиратись найбільш ефективними і не повинні
перевищувати прийнятих максимально допустимих доз. Якщо
прописана доза ліків перевищує прийняту максимально допустиму, то
лікар вказує дозу прописом латиною і ставить знак оклику. При
виготовленні ліків в аптеці за таким рецептом дозу уточнюють по
телефону, а в разі неможливості – відпускають половинну кількість
прийнятої вищої однократної для даного виду і віку тварин.
Дози приписуваних ліків у рецептах позначаються арабськими
цифрами за десятинною системою, одиницею маси в якій прийнято
один грам. При цьому цілі числа відділяються комою (1,0; 0,1; 0,01;
0,001). Рідини, що прописуються в кількості менше одного грама чи
мілілітра виписують краплями, кількість яких позначають римськими
цифрами.
При призначенні лікарських засобів, активність яких
визначається (виражається) в одиницях дії (антибіотики, вітаміни,
серцеві глікозиди та ін.), в рецептах вказують кількість одиниць дії
(ОД, ЖОД, КОД, МО і ін.).
При необхідності термінового одержання ліків із аптеки лікар
має право зверху справа на рецептурній картці (бланку) зробити
додатковий напис латинською мовою: Cito! – швидко, або Statim! –
негайно, а якщо виписана протиотрута – Antidotum! В таких випадках
ліки відпускають позачергово.
При необхідності за одним і тим же рецептом одержувати ліки в
аптеці неодноразово (в разі тривалого лікування тварини), лікар у тій
же частині рецептурної картки (бланка) може поставити додатковий
напис: Repetatur! (нехай буде повторено), в противному разі – Non
repetatur! (не повторювати).
Лікар несе персональну відповідальність за правильність
оформлення рецептурного пропису, як і за наслідки застосування
виписаних ліків. За неправильно виписаними рецептами ліки в
5
аптеках не виготовляються і не відпускаються. Такі рецепти
відбираються у пред’явника і погашаються штампом „Рецепт не
дійсний”, перекреслюються червоним чорнилом по діагоналі і
залишаються в аптеці. Копію такого рецепта направляють керівництву
лікувального закладу для прийняття відповідних заходів до винних.
Правильно виписані рецепти дійсні для подання в аптеку і
одержання ліків протягом 2 місяців, на снотворні засоби та
нейролептики – 10 днів, отруйні та наркотичні – 5 днів.
Державні установи ветеринарної медицини, науково-дослідні
інститути та навчальні заклади ветеринарної медицини можуть
отримувати ветеринарні імунобіологічні засоби, реалізація та
використання яких потребують рецепта (додаток 3) з ветеринарних
аптек за листком замовлення (додаток 4).
1.3. Короткі граматичні зауваження щодо рецептури

У латинській мові є п’ять відмін (табл.). Найбільша кількість
назв лікарських речовин належать до 1 та 2 відміни. Значно рідше
застосовується 3 відміна і зовсім рідко 4 і 5.
До першої відміни належать іменники жіночого роду, які
закінчуються в називному відмінку однини на “-а”, в родовому
відмінку однини на “-aе” (Tinctura, Pilula, Belladonna, Mentha, Aqua).
До другої відміни належать іменники чоловічого роду, які
закінчуються на “-us” (Hyoscyamus, Numerus), рідше – на “-er” і
іменники середнього роду – “-um” (Oleum, Acidum, Linimentum,
Infusum, Opium); в родовому відмінку однини закінчуються на “-і”.
Винятком є слово bolus (жін. роду) – глина.
До третьої відміни належать іменники, які в називному відмінку
однини мають різні закінчення, а в родовому відмінку однини – “-is”.
Наприклад, які закінчуються на:
“a” Rhisoma – Rhisomatis (кореневища – кореневищ)
“e” Secale – Secalis (жито – жита)
“er” Aether – Aetheris (ефір – ефіру)
Papaver – Papaveris (мак – маку)
“o” Solutio – Solutionis (розчин – розчину)
Mucilago – Mucilaginis (слиз – слизу)
Carbo – Carbonis (вугілля – вугілля)
Sapo – Saponis (мило – мила)
“or” Liquor – Liquoris (рідина – рідини)
“os” Flos – Floris (квітка – квітки)
“is” Pulvis – Pulveris (порошок – порошку)
Adonis – Adonidis (горицвіт – горицвіту)
6
“s” Adeps – Adipis (жир – жиру)
“ur” Sulfur – Sulfuris (сірка – сірки)
“n” Semen – Seminis (насіння – насіння)
Alumen – Alumіnis (алюміній – алюмінію)
“l” Sal – Salis (сіль – солі)
“x” Radix – Radicis (корінь – кореня)
Cortex – Corticis (кора – кори)
Pix – Picis (дьоготь – дьогтю)
До четвертої відміни належать іменники чоловічого роду на
“-us” (Spiritus, Fructus), середнього роду на “-u”; в родовому відмінку
однини закінчуються на “-us”, а також іменник жіночого роду
Quercus.
До п’ятої відміни належать іменники жіночого роду, які
закінчуються в називному відмінку однини на “-es” (Spesies), а в
родовому відмінку – на “-ei”.
Деякі слова не відмінюються, наприклад: Gummi, Cacao, Salep і
інші. Прикметники завжди узгоджуються з іменником, до якого
належать, і стоять після нього (Aqua destillata).
Зведена таблиця відмінкових закінчень іменників

Відміни
Відмінок
1 2 3 4 5
NUMERUS SINGULARIS
f. m., n. m., f., n. m., n. f.
N. -a -us,-er,- різні -us,-u -es
um закінчення
G. -ae -i -is -us -ei
D. -ae -o -i -ui,-u -ei
Acc. -am -um -em (im)- -um,-u -em
ч. і ж.р.
с.р.=Nom.
Abl. -a -o -e(i) -u -e
NUMERUS PLURALIS
N. -ae -i,-a -es,-a(ia) -us,-ua -es
G. -arum -orum -um(ium) -uum -erum
D. -is -is -ibus -ibus -ebus
Acc. -as -os,-a -es, -a(ia) -us,-ua -es
Abl. -is -is -ibus -ibus -ebus
7
Часто зустрічаються помилки при написанні номенклатурних
назв лікарських засобів та термінів, що мають грецьке походження.
Аби уникнути цих помилок слід запам’ятати і знати особливості їх
написання.
Іменники грецького походження в родовому відмінку
закінчуються на „-es”. Наприклад: Aloe – Aloёs.
Буква „у” (іпсилон) пишеться в словах грецького походження
(Strychninum, Glycerinum, Ichthyolum), у префіксах “hypo-”, “hyper-”,
“dys-” “poly-” в суфіксах “-ylicum”, “-ylicus”, “-ylica”з грецьким
коренем, що поєднується із латинськими суфіксами “-icum”, “-icus”, “-
ica”, а також у таких позначеннях:
hydr – вода (hydrochloridum)
oxy – кислий (oxygenium)
pyr – вогонь (Antipyrinum)
myc – гриб (Monomycinum)
cycl – цикл (Tetracyclinum)
При написанні іменників зустрічаються і такі сполучення
приголосних:
“th” – у термінах, що позначають зв’язок із метаном чи метилом
– “meth“, (Methylenum, methylum), зв’язок із етильною групою чи
ефіром (aethylum, aether);
“ph” – у термінах, що позначають зв’язок з фенілом
(Phenacethinum) та в інших випадках (Pharmakologia, Platiphyllini
hydrotartras);
“phth” – при написанні похідних нафталіну та фталевої кислоти
(Phthalasolum).
У деяких словах зустрічається діаграф „ае” та суфікс “-azol”
(Norsulfasolum, Aetazolum).
Латинські та українські назви лікарських речовин і лікарської
рослинної сировини мають відповідати Міжнародній хімічній
номенклатурі лікарських речовин і Міжнародному кодексу ботанічної
номенклатури. Тому згідно рекомендацій Всесвітньої організації
охорони здоров’я у назвах лікарських речовин спочатку вказують
назву катіону в родовому відмінку, потім – назву аніону в називному
відмінку (Kalii bromidum – калію бромід, Natrii hydrocarbonas – натрію
гідрокарбонат, Calcii chloridum – кальцію хлорид).
Латинські назви аніонів у солях, що містять кисень,
утворюються із суфіксом “-is” (Natrii nitris – натрію нітрит) або “-аs”
(Kalii carbonas – калію карбонат). Це стосується також і назв аніонів
органічних кислот (Plumbi acetas – свинцю ацетат, Natrii citras –
натрію цитрат, Natrii ascorbinas – натрію аскорбінат). При
8
відмінюванні цих назв у родовому відмінку вони будіть мати
закінчення “-itis” або “-аtis”:
arsenis – arsenitis (арсеніт – арсеніту);
nitris – nitritis (нітрит – нітриту);
sulfas – sulfatis (сульфат – сульфату);
phosphas – phosphatis (фосфат – фосфату);
lactas – lactatis (лактат – лактату);
tartras – tartratis (тартрат – тартрату).
Для солей органічних основ галогеноводневих кислот
використовують міжнародні назви hydrochloridum, hydrobromidum,
hydroiodidum, що співпадають із українськими гідрохлорид,
гідробромід, гідройодид (Papaverini hydrochloridum – папаверину
гідрохлорид, Arecolini hydrobromidum – ареколіну гідробромід,
Pachycarpini hydroiodidum – пахікарпіну гідройодид). У назвах окислів
також використовують міжнародні латинські назви: оксид – oxydum,
пероксид – peroxydum, гідроксид – hydrooxydum (Calcii oxydum –
кальцію оксид, Magnesii peroxydum – магнію пероксид, Kalii
hydrooxydum – калію гідроксид). Всі ці назви, які у називному
відмінку мають закінчення “-um”, при відмінюванні у родовому
відмінку мають закінчення “-і”:
hydrochloridum – hydrochloridi (гідрохлорид – гідрохлориду);
hydroiodidum – hydroiodidi (гідройодид – гідройодиду);
oxydum – oxydi (оксид – оксиду);
hydrooxydum – hydrooxydi (гідроксид – гідроксиду).
1.4. Структура рецептів, вимоги до їх складових частин

Правильно виписаний рецепт повинен складатись із таких
частин:
1. Надпис – Inscriptio – початкова частина рецепта, яка
включає:
- штамп лікувального закладу (його повна назва, адреса, номер
телефону);
- дату написання рецепта – datum (8.08.08 р., 19-10-08);
- відомості про хвору тварину – nomen aegroti (вид, стать,
кличка чи номер, вік, кількість голів, іноді маса тіла тварини,
власник);
- відомості про лікаря, який виписує рецепт – nomen medici
(прізвище та ініціали). Якщо рецепт виписується лікарем, що
займається приватною практикою, то на рецептурному бланку можуть
бути віддруковані більш повні відомості (прізвище, ініціали, домашня
адреса, телефон).
9
Приклади:
І. Клініка факультету Код закладу за ЗКУД
ветеринарної медицини Код закладу за ЗКПО
Національного університету Серія і номер ліцензії
біоресурсів і прородо-
користування України
м. Київ, вул. Потєхіна, 16,
тел. 263-92-98
РЕЦЕПТ
30.09.2009
Корові Ластівка голштинської породи, віком 4 роки, власниця –
громадянка Петрова П.П. (с. Ходосіївка, вул. Озерна, 5)
Лікар вет. медицини Іваненко І.І.
ІІ. Лікар ветеринарної Ветеринарна документація

медицини
Іваненко Іван Ілліч
м. Київ, вул. Димитрова,
6/1, кв.50, тел. 291-11-12
РЕЦЕПТ
30.09.2009
Корові Ластівка голштинської породи, віком 4 роки, власниця –
громадянка Петрова П.П. (с. Ходосіївка, вул. Озерна, 5)
Лікар вет. медицини Іваненко І.І.
2. Звернення лікаря до фармацевта (в аптеку) – Praepositio

(Invocatio) – виражається словом Recipe – візьми (наказова форма
дієслова recipere – брати) і позначається значком Rр.:, який ставиться
на початку стрічки зразу ж після напису і означає вказівку лікаря
фармацевту, за якою буде слідувати перелік того, що треба взяти для
виготовлення ліків. Це дається в третій частині рецепта.
3. Найменування лікарських речовин (перелік) препаратів із
зазначенням доз – Designatio materiarum – матеріальна частина
рецепта. Тут дається перелік лікарських речовин (складових частин
лікарського засобу, який повинен бути виготовлений) за ступенем
їхньої важливості у складі ліків. Прописують їх у певному порядку.
На першому місці завжди прописують головну (основну)
лікарську речовину, що визначає дію всього лікарського засобу –
remedium cardinale (basis). На другому – remedium adjuvans –
допоміжна лікарська речовина (одна або декілька), яка підсилює або
10
розширює дію головної. На третьому – remedium corrigens – речовина
(одна або декілька), яка виправляє смак чи запах лікарського засобу,
але не змінює дії попередніх компонентів. На четвертому – remedium
constituens – речовина (одна або більше), яка надає необхідну форму
всім лікам (суху, рідку, м’яку і ін.), але не змінює дії лікарських
речовин і не зумовлює негативної дії ліків.
Приклад:
Rp.: Analgini 0,3 (r. cardinale)
Amidopyrini 0,2 (r. adjuvans)
Sacchari 0,15 (r. corrigens)
Aquaе destillataе 15,0 (r. constituens)
М.f. mixtura (рідка лікарська форма)
D.S.: Внутрішнє...
У складі ліків обов’язковим є тільки basis, решта складників

вводиться не завжди навіть у складному рецепті. Це головна і
найбільш відповідальна частина рецепта. В цій частині рецепта назви
лікарських речовин пишуть латиною відповідно до прийнятої
номенклатури, кожну в окремому рядку з великої літери, а напроти
назви проставляють дозу (кількість). Якщо дві чи більше лікарських
речовин прописують в однакових дозах, то їх перераховують кожну в
окремій стрічці згідно з вказаними правилами, а дозу проставляють
проти останньої, але перед нею ставиться сполучення літер āā (з
рискою зверху), що означає аnа – порівну (в рівних кількостях).
Приклад:
Rp.: Analgini 0,5
Amidopyrini et
Sacchari āā 0,3
М.f. pulvis
У матеріальній частині рецепта може виписуватись

офіцинальний лікарський препарат, виготовлений на фармзаводі, який
є в аптеці в готовому вигляді в конкретній лікарській формі і його
складові компоненти при цьому не вказуються, а тільки назва і
кількість.
Приклад:
Rp.: Guttae Zelenini 25,0
11
У даному випадку виписані краплі Зеленіна, до складу яких
входить настойка валеріани, настойка конвалії, настойка беладонни та
ментол.
При оформленні цієї частини рецепта та виготовленні ліків
особливу увагу приділяють дозуванню ліків та їх сумісності (фізичній,
хімічній, фармакологічній) у складі лікарського засобу.
4. Вказівка про виготовлення і відпуск лікарської форми –
Subscriptio, позначається двома початковими буквами слів misce fiat
(змішай, хай утвориться) – m.f., після яких вказується (латиною з
маленької літери, в називному відмінку) конкретна лікарська форма,
що повинна бути виготовлена згідно з існуючими технологічними
вимогами із тих компонентів, що зазначені в Designatio materiarum.
Приклад:
Rp.: Iodoformii 1,0
Streptocidi 2,0
Olei Cacao 3,0
М.f. suppositorium
D.t.d.N. 5
S.: У пряму кишку...
Якщо кількість (доза) останнього (чи останніх)

формоутворюючого компоненту складного рецепта не вказується в
Designatio materiarum, то це позначається початковими буквами слів
quantum satis – q.s. – скільки потрібно, а оформлення вказівки про
приготування ліків починається виразом Ut fiat – скорочено Ut f., що
означає „щоб утворилось”, а далі вказується лікарська форма, яка
повинна утворитись.
Rp.: Ichthyoli 8,0
Bismuthi subnitratis 7,0
Farinae tritici q.s.
Ut f. bolus
Читається: візьми іхтіолу 8 грамів, вісмуту субнітрату – 7

грамів, муки пшеничної стільки, скільки необхідно, щоб утворився
болюс. У цій же частині рецепта даються вказівки щодо відпуску ліків
і, залежно від способу оформлення рецептурного пропису, вони
можуть бути такими:
1) Dentur tales doses Numero – дай таких доз числом.
Позначається це скорочено початковими буквами слів: D.t.d.N.;
2) Da in vitro nigro – дай в темній склянці;
12
3) Da in charta cerata – дай у вощеному папері;
4) Da in capsula – дай в капсулі.
Приклади:
Rp.: Olei Ricini 1,0
D.t.d.N. 10 in capsulis gelatinosis
S.: Внурішнє…
Rp.: Sol. Adrenalini hydrochloridi 0,1 % – 1 ml

Sol. Dicaini 0,25 % – 1,5 ml
Sol. Natrii chloridi 0,9 % – 5 ml
М.f. solutio
Da in vitro nigro
S.: Зовнішнє. По 2 краплі у праве око 2 рази на добу...
5. Вказівки щодо способу застосування ліків – Signatura, від

лат. signetur – зазначити. Ця частина рецепта оформляється
початковою буквою слова Signetur – S.: У ній національною мовою,
коротко і чітко та доступно вказується спосіб застосування ліків,
кількість на один прийом, кратність (як часто), і при якому режимі
застосовувати лікарський засіб.
Приклади:
Rp.: ~ Rp.: ~
М.f. pulvis М.f. globula
D.t.d.N. 6 D.t.d.N. 12
S.: Всередину. По одному S.: В пряму кишку. По
порошку на день. одній кульці на добу.
Rp.: ~ Rp.: ~
М.f. bolus М.f. dusta
D.t.d.N. 6 D.S.: Зовнішнє. Опудрити
S.: Всередину. По одному волосяний покрив.
болюсу тричі на день за 30
хвилин до годівлі.
Часто цю частину рецепта оформляють, комбінуючи слова Da

(detur, dentur) і Signa двома початковими їх буквами – D.S.: – дай,
зазнач.
Приклад:
Rp.: Sol. Kalii permanganatis 1:1000 – 500,0
D.S.: Зовнішнє. Для обробки рани.
13
При відпуску ліків із аптеки, виготовлених за рецептом, цю
частину рецепта переписують на спеціальну картку і наклеюють на
упаковку (склянку, коробку), в якій відпускають ліки.
У тих випадках, коли лікар застосовуватиме ліки сам, чи
виписує їх для власного використання, сигнатура оформляється
коротко: Рro autore (для автора рецепта) або Рro usum proprio (для
власного використання).
6. Підпис лікаря – Subscriptio medici. Кожен рецепт
скріплюється власноручним підписом лікаря та його особистою
печаткою (при наявності останньої), а у вказаних вище випадках ще й
печаткою лікувального закладу, в якому працює лікар.
1.5. Схеми і способи виписування рецептів

Рецептурні прописи можуть бути простими, якщо виписується
одна лікарська речовина чи препарат, і складними, якщо виписується
декілька лікарських речовин у відповідних дозах і вказується яку
лікарську форму з них приготувати. В аптеки надходять також готові
лікарські засоби, виготовлені на фармзаводах, склад їх постійний
(фармакопейний), вони дозовані і розфасовані в упаковки – це
спрощує їх відпуск. Такі лікарські засоби і рецептурні прописи
називають офіцинальними (від латинського officina – аптека).
Лікарі на основі своїх знань і досвіду можуть самі підбирати
лікарські речовини і комбінувати їх у складні рецепти залежно від
практичної потреби. Такі рецептурні прописи і лікарські засоби
називаються магістральними (від латинського magister – вчитель).
Наприклад, такий протимікробний засіб як натрій їдкий можна
виписати:
Rp.: Natrii hydrooxydi 200,0 Rp.: Natrii hydrooxydi 200,0
Aquae fontanae 2000,0 D.S.: Зовнішнє. Розвести у
М.f. solutio двох літрах води і провести
D.S.: Зовнішнє. Для дезінфекцію приміщення.
дезінфекції приміщення.
І в першому, і в другому випадках рецепт виписаний правильно.

Але в першому випадку із аптеки відпустять 2 літри розчину, який
важкопортативний, а в другому – 200 грамів сухої речовини у
відповідній упаковці і розчин з неї буде готуватись у домашніх умовах
згідно з вказівками сигнатури. Це заощадить час фармацевта і буде
більш зручним для власника тварини.
Є також лікарські засоби, які не мають суворо обмеженого
дозування, і воно може проводитись навіть умовними мірами (ложка,
14
склянка і ін.) самим власником тварини.
Прописи на такі засоби як і в першому, так і в другому випадку
оформляються простим рецептом, в аптеці не вимагається додаткової
обробки і затрат часу тощо.
Приклад:
Rp.: Tab. Streptocidi 0,5 Rp.: Natrii sulfatis 500,0
D.t.d.N. 20 D.S.: Внутрішнє. По 1 ст.
S.: Внутрішнє. По 2 таблетки ложці тричі на день.
4 рази на добу.
За першим рецептом буде відпущено дві конвалюти

стрептоциду, але в них кожна таблетка має масу 0,5. У другому
випадку буде відпущено 500 грамів натрію сульфату і власник
тварини буде призначати його по столовій ложці, тобто умовною
мірою ваги. Це допустимо, оскільки доза натрію сульфату скажімо для
коня може сягати за 500 грамів. У ложку можна набрати і 15 грамів,
якщо це „з верхом” і 10 грамів – „без верха”.
Рецепт міг би бути й таким:
Rp.: Natrii sulfatis 500,0
D.S.: Внутрішнє. По одній столовій ложці
„без верха” тричі на день з кормом.
Можна і тут виявити скурпульозність і виписати точно по 10 чи

15 грамів порошку. При цьому рецепти будуть мати такий вигляд:
Rp.: Natrii sulfatis 15,0 Rp.: Natrii sulfatis 10,0
D.t.d.N. 33 D.t.d.N. 50
S.: Внутрішнє. По одному S.: Внутрішнє...
порошку тричі на день з
кормом.
Натрію сульфат – помірно діючий препарат і його можна

прописувати в недозованому вигляді, призначаючи умовними мірами
ваги, що заощадило б час фармацевта і не спричинило б негативного
впливу на тварину. Це не поширюється на сильнодіючі та отруйні
препарати, прописи на які оформляються тільки в дозованому вигляді.
Є різні схеми і способи виписування рецептів. При цьому одні
частини рецептів залишаються незмінними, стабільними, інші
змінюються, або в них вносяться додаткові відомості (Designatio
materiarum, Subscriptio, Signatura). Одні з них є більш зручними для
лікаря і менш зручними для фармацевта і навпаки. Більшість рецептів
виписують або за розгорнутою, або за скороченою схемою.
15
Розгорнута схема – це коли в Designatio materiarum лікар перераховує
всі складові компоненти, вказуючи їхні дози, а в Subscriptio вказує яку
лікарську форму виготовити.
Приклади:
Rp.: Ichthyoli 10,0 Rp.: Natrii chloridi 0,9
Vaselinі 90,0 Aguae destillatae ad 100 ml
М. f. unguentum М.f. solutio. Sterilisetur!
D.S.: Зовнішнє... D.S.: Внутрішньовенно...
У першому випадку фармацевт зважуватиме окрему вказану

кількість іхтіолу і вазеліну і виготовлятиме мазь, що вказано лікарем у
Subscriptio, в другому випадку – стерильний фізіологічний
(ізотонічний) розчин. Але і перший, і другий препарат є
офіцинальними. Склад їх затверджений фармакопеєю. Про це знає і
фармацевт, і лікар, тому їх можна виписати і за скороченою схемою.
Приклади:
1. Rp.: Unguenti Streptocidi 10% – 3. Rp.: Solutionis Natrii chloridi
100,0 isotonicae pro іnjectioni-
D.S.: Зовнішнє... bus 100,0
D.S.: Внутрішньовенно...
2. Rp.: Unguenti Streptocidi 100,0 4. Rp.: Sol. Natrii chloridi 0,9%

D.S.: Зовнішнє... pro іnjectionibus 100 ml
D.S.: Внутрішньовенно...
Як видно з наведених зразків рецептів, вони відрізняються від

попередніх тим, що в Designatio materiarum не вказано всіх складових
компонентів і їх доз, а в Subscriptio немає вказівки про виготовлення
конкретної лікарської форми. Але матеріальна частина рецепту
починається з того, що вказується, яку лікарську форму треба взяти
(латиною, в родовому відмінку однини), а потім вказується основна
лікарська речовина і доза готової лікарської форми (препарату) – мазі
чи розчину натрію хлориду.
За скороченою схемою виписування рецептів можливе теж
двома способами, що показано вище:
а) з вказівкою концентрації (1, 4);
б) без вказівки концентрації (2, 3).
Як за скороченою, так і за розгорнутою схемою рецептурні
прописи можна оформляти в дозованому і недозованому вигляді.
При виписуванні ліків за скороченою схемою в дозованому
вигляді після знаку Rp.: пишеться:
16
1) або назва лікарського засобу і вказується його кількість (доза)
на один прийом;
2) або лікарська форма, в якій випущено препарат, назва
головної діючої речовини і кількість (доза) на один прийом.
В обох випадках у Subscriptio вказується кількість таких доз на
курс лікування, але вказівок щодо виготовлення лікарської форми вже
не дається.
Приклади:
Rp.: Streptocidi 0,5 Rp.: Tabulettae Streptocidi 0,5
D.t.d.N. 20 D.t.d.N. 20
S.: Внутрішнє.... S.: Внутрішнє...
І в першому, і в другому рецепті виписано один і той же засіб –

стрептоцид в однаковій дозі, але в першому рецепті не вказано навіть
лікарської форми, оскільки стрептоцид як препарат за агрегатним
станом є порошком. Тому в аптеці буде відважено 20 порошків згідно
з вказівками лікаря (Detur tales doses Numero 20 – дай таких доз
числом 20), кожен по 0,5 в окремій упаковці.
За другим рецептом буде відпущено цей же препарат, але в
такій лікарській формі як таблетка масою 0,5 г, а власник тварини,
якщо це необхідно, може перетворити цю таблетку на порошок в
домашніх умовах. Ліки цим способом можна виписувати і на один
прийом.
Приклади:
Rp.: Streptocidi 0,5
D.S.: Зовнішнє. На рану.
Rp.: Solutionis Coffeini-natrii benzoatis 20 % – 10,0 in ampulае

D.S.: Підшкірно...
Rp.: Emplastri Plumbi simplicis 100,0

D.S.: Зовнішнє...
Але, як видно, в усіх випадках вказується кількість (доза) ліків

на один прийом. Це ж стосується і оформлення рецептурних прописів
за розгорнутою схемою.
Приклади:
Rp.: Coffeini-natrii benzoatis 2,0
Aquae destill. 8,0
М.f. solutio. Sterilisetur!
17
Rp.: Plumbi oxydi
Adipis suilli depurati
Olei Helianthi āā 10,0
Aquае destill. q.s.
Ut f. emplastrum
Отже, в усіх випадках лікарські засоби відпускаються із аптеки

розфасованими на окремі, вказані лікарем у рецепті, дози (дозовано).
Оформлення рецептів на ліки в дозованому вигляді, особливо за
магістральними прописами по розгорнутій схемі можливо теж двома
способами: диспензаційним (множення) і дивізійним (ділення).
Оформлення рецептурного пропису в дозованому вигляді
диспензаційним способом передбачає перелік у Designatio materiarum
всіх компонентів лікарської форми з вказанням одноразових доз (на
один прийом), а в Subscriptio дається вказівка про виготовлення
конкретної лікарської форми і про відпуск конкретної кількості її
дозованих одиниць (на курс лікування) шляхом множення одноразової
дози на кількість прийомів.
Приклади:
Laevomycetini 0,25
Sacchari 1,0
М.f. pulvis
D.t.d.N. 24
S.: Внутрішнє. По одному порошку чотири рази на добу.

D.t.d.N. 18
S.: Всередину. По одному порошку тричі на день.
За першим рецептом фармацевт виготовить і відпустить із

аптеки 24 окремих порошки, в кожному з яких буде вказана кількість
ліків. За другим рецептом 18 порошків, в кожному з яких буде 2 грами
кофеїну-натрію бензоату, оскільки лікар розрахував курс лікування
цими препаратами на 6 діб.
Ці ж ліки можна виписати в дозованому вигляді дивізійним
способом. Оформлення рецептурного пропису на ліки в дозованому
вигляді дивізійним способом передбачає перелік в Designatio
materiarum всіх складових компонентів лікарської форми, але напроти
кожного з них вказується сумарна доза на всю кількість прийомів
18
протягом визначеного лікарем курсу лікування, а в Subscriptio дається
вказівка про виготовлення конкретної лікарської форми і про відпуск
конкретної кількості її дозованих одиниць (кожна на один прийом),
потрібної на весь курс лікування.
При цьому вживається таке зазначення: Divide in partes aequales
Numero... – розділи на рівні частини числом, а далі вказується таке
число, на скільки прийомів призначено ліки.
Приклади:
Laevomycetini 6,0
Sacchari 24,0
М.f. pulvis
Divide in partes aequales N. 24
D.S.: Внутрішнє. По одному порошку чотири рази на добу.

Divide in partes aequales N. 18
D.S.: Внутрішнє. По одному порошку тричі на день.
Оформлення рецептурних прописів на лікарські форми і

препарати в недозованому вигляді можливе, як вказувалось вище, за
розгорнутою схемою дивізійним способом, але зазначення Divide in
partes aequales Numero... не вживається.
Приклади:
Rp.: Natrii hydrocarbonatis 50,0
D.S.: Всередину. По одній чайній ложці три рази на день з
кормом.
Rp.: Hydrargyri monochloridi 2,0

Sacchari 2,5
М.f. pulvis subtilissimus
D.S.: Зовнішнє. Брати на кінець ножа і вдувати з паперу в око
тричі на день.
Як видно з наведених прописів, виписана кількість ліків

ділиться на дози, але у відносній кількості (чайна ложка, на кінчику
ножа).
1.6. Скорочення в рецептах

У зв’язку з невеликими розмірами рецептурних бланків та для
більш швидкого оформлення рецептурних прописів часто
19
практикується скорочення різних латинських термінів, що
вживаються в рецептурі і фармакології. Але вони повинні бути відомі
як лікарю, так і працівникам аптек і не повинні викликати жодних
сумнівів, неточностей тощо.
Вживаються максимальні скорочення, наприклад: m.f. – mіsce
fiat, D.S.: – Da, Signa та інші. Особливо уважним слід бути при
виписуванні рецептів на ліки, в назві яких можуть бути спільні корені,
наприклад: натрію нітрат (NaNO3) і натрію нітрит (NаNО2) – Natrii
nitras i Natrii nitritis. Якщо скоротити неправильно – Natrii nitr., то
неясно буде яку речовину брати, тому першу речовину Natrii nitras,
можна скоротити як Natrii nitr., а другу – Natrii nitritis – Natrii nitrit.,
яка більш ніж у 10 разів отруйніша за першу. Краще усього назви
таких речовин писати без скорочень. Це ж стосується і назв отруйних
та сильнодіючих речовин.
Допустимі скорочення слід проводити на приголосній букві
(Natrium – Natr., sulfas – sulf.), а якщо їх дві підряд, чи вона
подвоюється, то на другій (Decoctum – Decoct., Coffeinum – Coff.,
Aqua destillata – Aq. destill.). Найважливіші скорочення наведено у
додатку 3.
1.7. Одиниці маси і об’єму

Кількісне вираження лікарських засобів проводиться за
прийнятою метричною системою мір, за одиницю маси, в якій
прийнятий грам (г) і за одиницю об’єму літр (л).
Грам – маса кубічного сантиметра, а кілограм (тисяча грамів) –
маса літра хімічно чистої води при температурі 4 °С.
Літр – об’єм одного кілограма хімічно чистої води при
температурі її найбільшої щільності і при нормальному атмосферному
тиску (760 мм). Об’єм літра майже рівний об’єму кубічного дециметра
(дм3) – 1 л = 1,000027 дм3, оскільки літр рівний об’єму куба з ребром,
рівним 1/10 м3.
Для вимірювання маси речовин використовують ваги різних
типів залежно від операцій, що виконуються, необхідної точності
зважування і від кількості речовини, що зважується.
При вимірюванні об’єму рідин користуються мірним посудом,
аптечними піпетками і бюретками. При відмірюванні рідини її рівень
повинен знаходитися на рівні ока і для незабарвлених рідин
визначатися по нижньому меніску, а для забарвлених – по верхньому.
Для вимірювання об’єму рідин використовують ретельно
вимитий посуд. При відмірюванні рідини посуд повинен стояти на
горизонтальній поверхні вертикально, без нахилу. Об’єм
20
вимірювального посуду повинен бути близьким до відмірюваного
об’єму рідини.
Для відліку крапель потрібно застосовувати стандартний
краплемір, який має зовнішній діаметр випускного отвору 3 мм,
внутрішній – 0,6. Він дає шляхом вільного витікання 20 крапель води
з 1 мл, маса однієї краплі 0,05 г. При відсутності стандартного
краплеміра його замінюють піпеткою, яку заздалегідь градуюють по
відповідній рідині. Для цього п’ятикратно зважують 20 крапель
рідини, визначають кількість крапель в 1 мл і 1 г, а також масу однієї
краплі. У Фармакопеї (ГФ Х) є таблиця крапель для різних рідин по
стандартному краплеміру. Користуючись даною таблицею, можна
відградуювати піпетку (емпіричний краплемір) шляхом визначення
співвідношення між стандартною і емпіричною краплею.
Густі, в’язкі, з великою питомою вагою рідини можна
відважувати. Допустиме відмірювання їх (масла, сиропи, гліцерин)
спеціально каліброваними для них мірними приладами (посудом).
Градуюють мірний посуд при температурі 20 °С, оскільки
відмірювання при іншій температурі може викликати неточності і
помилки.
При призначенні рідких лікарських засобів умовними мірами,
необхідно виходити з того, що води міститься: в чайній ложці
4,0–5,0 г, у десертній – 8,0–10,0; у столовій 15,0–20,0, у склянці –
200,0–250,0 г, у відрі 8,0–10,0–12,0 кг. Концентровані розчини солей і
екстракти важчі за воду на 20–40 %, масла легші за воду на 20–25 %.
1.8. Дозування лікарських засобів

Доза (dosis) – кількість лікарського засобу, призначеного для
уведення в організм з метою отримання відповідного
фармакологічного ефекту. Це головний фактор, від якого залежить
сила дії ліків. Найбільш правильно визначати дозу в міліграмах на 1 кг
маси тіла, але у ветеринарній медицині нерідко терапевтична доза
визначається у масі чи об’ємі на одне застосування.
Розрізняють декілька категорій доз.
Терапевтична доза (dosis terapeutica, d. medicinalis) – це доза,
яка при застосуванні викликає лікувальний ефект без появи токсичних
явищ від початку дії до кінця. Розрізняють терапевтичну дозу
мінімальну (d. terapeutica minimalis), середню (d. terapeutica теdіа) та
максимальну (d. terapeutica тахітаlis), яка межує з токсичною.
Токсична доза (dosis toxica) – це доза, яка при уведенні в
організм викликає будь-які патологічні зміни. Вона також може бути
мінімальною (d. toxica minimalis) та максимальною (d. toxica
21
maximalis), котра викликає сильне отруєння, яке закінчується
видужуванням тварини без лікування. Максимальну токсичну дозу
називають ще максимально переносимою або ЛД 0 – летальною дозою,
що не викликає загибелі тварин.
Смертельна доза (dosis letalis) – це доза, яка при уведенні в
організм викликає загибель тварин. Розрізняють смертельну дозу
середню (dosis letalis media, ЛД50), що викликає загибель 50 %
затруєних тварин, та абсолютно смертельну дозу (dosis letalis absoluta,
ЛД100), що викликає загибель всіх затруєних тварин.
Виходячи iз зазначеної вище класифікації доз, визначилось дуже
важливе з практичного боку поняття – ширина фармакологічної дії –
це діапазон між мінімальною терапевтичною дозою (концентрацією)
та мінімальною токсичною дозою (концентрацією). Чим більший цей
діапазон, тим речовина менш небезпечна, тим менша вірогідність
викликати отруєння тварини в процесі лікування. Ступінь
небезпечності лікарської речовини визначається також показником,
що називається терапевтичним індексом.
Це відношення середньої смертельної дози до середньої
ефективної або терапевтичної дози:
ЛД50
ТІ =
ЕД50
Зрозуміло, що лікарська речовина є більш небезпечною, коли
терапевтичний індекс наближається до одиниці.
Залежно від кратності застосування розрізняють кілька видів
доз: разову (dosis pro dosi) – доза лікарської речовини на одне
уведення; добову (dosis pro die) – доза лікарської речовини на добу; на
курс лікування (dosi pro curo); ударну дозу – доза лікарської речовини,
яка перевищує середню ефективну. Призначають її на початку
лікування з метою якнайшвидшого створення необхідної концентрації
у тканинах організму. Застосовують ударну дозу, як правило, щодо
хіміотерапевтичних засобів – антибіотиків, сульфаніламідів тощо.
У кожному конкретному випадку лікар визначає індивідуальну
терапевтичну дозу ліків, яка повинна бути оптимальною і
забезпечувати очікуваний ефект. При визначенні дози враховується
вид, вік, стать тварини, маса тіла, умови утримання, годівлі, тяжкість
патологічного процесу та шляхи уведення лікарських препаратів.
За повну терапевтичну дозу, як правило, вважається доза для
уведення всередину. Залежно від способу уведення рекомендують таке
співвідношення доз: внутрішньо – 1 доза; ректальнo – 1,5–2 дози;
внутрішньом’язово – 1/2–1/3 дози; підшкірнo – 1/3–1/4 дози;
внутрішньовеннo – 1/4 дози; внутрішньотрахеально – 1/4 дози. Це
22
залежить від швидкості всмоктування діючої речовини в кров і
тканини організму, а також швидкості її біотрансформації та
виведення із організму. Так, у кролів ліки з прямої кишки
всмоктуються інтенсивно, тому доза становить 1/2–1/3 від дози при
пероральному введенні.
Звичайні препарати дозують залежно від виду тварин з
розрахунку на дорослу тварину такої маси тіла: коням 500 кг – 1 дозу,
коровам 400 кг – 1–1,5, вівцям, козам 60 кг – 1/5–1/6, свиням 60 кг –
1/5–1/8, собакам 10 кг – 1/10–1/16, кішкам 2 кг – 1/20–1/32, курям 2 кг
– 1/20–1/40 відповідно до дози для коней.
Існує видова чутливість тварин до деяких препаратів.
Наприклад, велика рогата худоба чутлива до препаратів ртуті,
свинцю, міді; кішки – до фенолу, дьогтю; птахи – до натрію хлориду.
Потрібно враховувати те, що самки чутливіші за самців. Крім
того, під час вагітності ряд лікарських речовин, що діють на матку, їм
не призначаються взагалі. У довідниках вказані дози, в основному для
жіночих особин, а для чоловічих доза може підвищуватися на 10–
20.%. Молоді і старі тварини більш чутливі до ліків. Чим краще
розвинена тварина і більша маса тіла, тим вищою може бути
терапевтична доза, однак, не всіх лікарських засобів. У хворих тварин
чутливість до лікарських речовин більш висока, ніж у здорових.
23
2. ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ І ЇХ ВИПИСУВАННЯ В
РЕЦЕПТАХ
У фармакології ствердились спеціальні терміни, визначення
яких необхідне для розуміння всього того, що в побуті називається
ліками. Це широке поняття і вміщує воно все те, що призначено
лікарем хворій тварині з лікувальною метою, або з метою
попередження окремих захворювань. У ліках обов’язково має бути
лікарська речовина (одна або більше), яка зумовлює лікувальну чи
профілактичну дію.
Лікарська речовина – матеріальний субстрат – будь-яка
речовина неорганічної чи органічної природи (рослинного,
тваринного, мінерального, мікробного, синтетичного походження),
яка має біологічну чи фармакологічну активність і може бути
застосована для лікування хворих тварин і людини, або є засобом для
попередження захворювань чи предметом фармакологічних
досліджень.
Лікарська сировина – матеріали різного походження, які
використовуються для одержання лікарських речовин, придатних за
своїми фізичними і хімічними властивостями для лікувально-
профілактичних цілей або фармакологічних досліджень.
Лікарська форма – лікарська речовина чи сировина, якій
спеціальною технологічною обробкою в аптеці чи на фармзаводі
надана спеціальна форма, найбільш зручна і доцільна для досягнення
найвищого лікувального чи профілактичного ефекту.
Лікарський (фармакологічний) препарат – лікарська речовина
(речовини) у відповідній лікарській формі, якій надана раціональна
назва і дозволений промисловий випуск, клінічні дослідження або
практичне застосування.
Наприклад, сировиною для одержання натрію хлориду можуть
бути різні джерела і матеріали, навіть морська вода. Але в кінцевому
результаті повинна бути одержана речовина із спеціальними
властивостями (прозорі кристали, солоні на смак, розчинні у воді і ін.)
і формулою – NaCI, яка є у звичайних умовах кормовим і харчовим
продуктом.
Полин гіркий є лікарською рослиною, з якої одержують траву,
що є лікарською сировиною і застосовується в такій лікарській формі
як настій, який готується за спеціальною аптечною технологією і
використовується як засіб для поліпшення травлення та в інших
випадках.
І лікарські речовини, і сировина, і препарати в різних лікарських
формах є лікарськими засобами, оскільки всі вони призначені для
24
лікування хворих тварин. Але це поняття більш широке, оскільки до
лікарських засобів належать і сонячні промені, водні процедури,
масаж тощо. Тому існує й такий термін як фармакологічні засоби,
тобто всі ті, що вивчаються у фармакології.
Одну і ту ж лікарську речовину можна застосовувати одній і тій
же тварині різними шляхами, залежно від наявності показань, але для
цього її необхідно піддати спеціальній обробці, тобто надати якусь
конкретну форму, яка б повністю відповідала призначенню. Той же
натрію хлорид всередину можна призначити в порошку з кормом, а
для внутрішньовенних уведень треба готувати у вигляді стерильного
розчину.
При виборі лікарської форми лікар керується багатьма
критеріями, кількість яких у кожному конкретному випадку
визначається окремо. Основними з них є: відповідність лікарської
форми своєму призначенню, агрегатний стан і швидкість дії
лікарських речовин, що містяться в цій формі, їх стійкість при
зберіганні, зручність для застосування, простота і швидкість
виготовлення, точність і зручність дозування, вартість та ін.
Існуючі лікарські форми можуть мати різний поділ за
агрегатним станом, однорідністю і іншими властивостями, що до
певної міри відображено в нижченаведеній схемі:
Лікарські засоби
Лікарська сировина Лікарські речовини
Фармакологічні засоби
Отруйні (Venena) Сильнодіючі (Heroica) Загальна

Група А Група Б група (Varia)
Лікарські форми
Основна + Допоміжна + Коригуюча + Формоутворююча

лікарська лікарська лікарська лікарська
речовина речовина речовина речовина
Remedium Remedium Remedium Remedium
сardinale adjuvans corrigens constituens
25
За агрегатним станом
Сухі
Рідкі Газоподібні
Тверді М’які
Порошки Полюси Розчини Гази
Присипки Пілюлі Мікстури Пари
Дусти Супозиторії Настої і відвари Дими
Збори Кульки Настойки Аерозолі
Таблетки Палички Емульсії
Брикети Капсули Суспензії
Драже Мазі Краплі
Гранули Пасти Лініменти
Очні плівки Кашки Сиропи
Олівці Пластирі Ароматичні
води
За однорідністю
Комбіновані дисперсні
Гомогенні Гетерогенні
системи
2.1. Рідкі лікарські форми

Розчини (Solutio, -onis, -ones)
Рецептурні прописи на розчини оформляють різними способами
як за розгорнутою, так і за скороченою.
За розгорнутою схемою перераховують у Designatio materiarum
всі складники, наприклад:
Rp.: Natrii chloridi 0,9 Rp.: Natrii chloridi 0,9
Aquae destillatae 100,0 Aq. destill. аd 100,0
М.f. solutio М.f. solutio. Sterlisetur!
D.S.: Зовнішнє... D.S.: Підшкірно...
За скороченою схемою перелік складників не потрібен:

Rp.: Solutionis Natrii chloridi Rp.: Solutionis Natrii chloridi 0,9.%
0,9.% – 100,0 pro injectionibus 100 ml
D.S.: Зовнішнє... D.S.: Підшкірно...
Такої концентрації розчин натрію хлориду є офіцинальним і

випускається фармзаводами як ізотонічний розчин натрію хлориду в
готовому розфасованому вигляді. Тому іноді виписують і так:
26
Rp.: Sol. Natrii chloridi Rp.: Solutionis Natrii chloridi
іsotonicae 100 ml isotonicae 100 ml in lagenis
Da in lagena D.S.: Підшкірно...
S.: Внутрішньовенно...
Випускають його і в ампулах:

Rp.: Solutionis Natrii chloridi Rp.: Solutionis Natrii chloridi
0,9.% – 10,0 in ampulае 0,9.% – 10,0
D.S.: Внутрішньовенно... D.t.d.N. 10 in ampullis
S.: Внутрішньовенно...
Іноді замість концентрації в % вказують співвідношення

речовини і розчинника:
Rp.: Sol. Adrenalini hydrochloridi Rp.: Sol. Kalii permanganatіs
0,1 % – 1 ml 1:1000 – 500 ml
D.t.d.N. 5 in ampullis D.S.: Зовнішнє...
S.: ...
Rp.: Sol.Adrenalini hydrochloridi

1:1000 – 1 ml
D.t.d.N. 5 in ampullis
S.: ...
Так же виписують і спиртові розчини, але треба вказувати
розчинник.
Rp.: Veratrini 0,3
Spiritus aethylici 70 % – 50 ml
M.f. solutio
D.S.: ..
Rр.: Solutionis Veratrini spirtuosae 0,5 % – 10 ml

D.S.: ..
У першому випадку буде приготовлено вказаний розчин

вератрину на 70 % спирті, у другому 0,5 % розчин але на 90 % спирті
етиловому, оскільки його концентрація не вказана і особливої
нормативної документації на нього в аптеках немає, а якщо
концентрація спирту не вказана, то беруть 90 %.
А от, наприклад, спиртовий розчин брильянтової зелені за
нижченаведеним рецептом буде виготовлений не на 90 %, а на 60 %
спирті етиловому, оскільки такий препарат офіцинальний і на нього є
узаконена рецептура:
27
Rp.: Sol.Viridis nitentis spirituosae 1 % – 150 ml
Олійні розчини виписують за такими ж правилами:

Rp.: Camphorae tritae 20,0
Olei Persicori ad 100,0
М.f. solutio sterilisata
Rр.: Sol. Camphorae oleosae 20 % pro injectionibus 100,0

Rр.: Sol. Camphorae oleosae 20 % – 10,0 іn ampulае

Rp.: Sol.Camphorae oleosae 20 % – 10,0 in ampullis

D.t.d.N. 10
S.: Підшкірно...
Rр.: Sol. Camphorae oleosae 20 % – 10,0

D.t.d.N. 10 in ampullis
Іноді розчини змішують, але виписують як розчин, називаючи

складники і кількість:
Rp.: Sol. Cocaini hydrochloridi 1 % – 5,0
Sol. Adrenalini hydrochloridi 0,1 % qtts XX
М.f. solutio sterlisata
Такий розчин не стерилізується. Стерилізувати можна розчин

кокаїну і борної кислоти, адреналін же не термостабільний і його
додають окремо. Розчин готують асептично, забезпечуючи
стерильність.
Мікстури (Міxtura, -ае, -ае)

Рідка лікарська форма частіше для внутрішнього застосування,
виготовлена змішуванням різних лікарських речовин у рідинах.
Рідкою фазою може бути або вода (частіше дистильована чи
переварена) або водні витяжки – настої, відвари і ін. У мікстурах
виписують і коригуючі смак чи запах речовини.
28
Оформлення рецептурних прописів краще здійснювати за
розгорнутою схемою, назвавши всі речовини на весь курс лікування, а
рідини призначати умовною мірою маси чи об’єму, але в такій
кількості, щоб у кожній мірці була разова доза призначеної речовини
(речовин).
Приклад:
Rp.: Natrii bromidi 7,2
Sacchari 12,0
Aquae destill. ad 300,0
М.f. mixtura
D.S.: Внутрішнє. По одній столовій
ложці тричі на день до годівлі.
Оскільки до складу мікстури можуть входити різні

(опалесцуючі, розчинні і нерозчинні засоби), а вона являє собою рідку
суміш, то при виписуванні в Subscriptio можна обійтись таким
буквосполученням: М.D.S.: (Змішай. Дай. Зазнач).
Rp.: Natrii bromidi 7,2
Sacchari 12,0
Aquae destill. 300,0
М.D.S.: Внутрішнє. По одній столовій
ложці тричі на день до годівлі.
Настої (Infusum, -і, -а), відвари (Decoctum, -і, -а)

Рідкі лікарська форми для внутрішнього і зовнішнього
застосування, що являють собою водні витяжки з рослинної сировини
при температурі киплячої водяної бані чи водні розчини екстрактів,
виготовлених з цією ж метою.
Виготовляються в аптеках за спеціальною технологією і
виписуються за скороченою схемою, вказуючи чи не вказуючи
концентрацію (кількість рослинної сировини).
Приклади:
Rp.: Infusi herbae Adonidis vernalіs ех 1,0 – 30,0
D.S.: Внутрішнє....
Rp.: Infusi herbae Adonidis vernalis 30,0

D.S.: Внутрішнє…
Rp.: Decocti corticis Quercus ех 10,0 – 100,0

29
Rp.: Decocti corticis Quercus 100,0
Настойки (Tinctura, -ае, -а)

Рідкі лікарські форми для внутрішнього чи зовнішнього
застосування, що являють собою прозорі або забарвлені спиртові,
спиртово-водні чи спиртово-ефірні витяжки з рослинної сировини,
одержані без нагрівання у водяній бані.
У рецептах виписують як офіцинальні препарати за скороченою
схемою, вказуючи назву і кількість, а в сигнатурі спосіб і режим
застосування.
Приклад:
Rp.: Tincturae Valerianae 15,0
Якщо настойку виписують у складі іншої лікарської форми і не

в мілілітрах, а в краплях, то це може мати такий вигляд:
Rp.: Sol. Natrii bromidi 3 % – 15,0
Tincturae Valerianae qtts XV
M.D.S.: Внутрішнє...
Емульсії (Emulsum, -і, -а)

Рідка лікарська форма для внутрішнього чи зовнішнього
застосування, що являє собою суміш молочного кольору, в якій
дисперсійною фазою є вода, дисперсною – нерозчинні у воді рідини
(жирні чи ефірні олії, бальзами тощо).
Розрізняють емульсії із олій (несправжні) і з насіння олійних
лікарських рослин (справжні).
У рецептах виписують їх за скороченою схемою із указанням
кількості насіння, або без нього.
Приклади:
Rp.: Emulsi semіnis Cannabis ех 10,0 – 100,0
Rp.: Emulsi semіnis Cannabis 100,0

Емульсії із олії можна виписувати за розгорнутою і скороченою

схемою. Так, за розгорнутою схемою виписують емульсії, називаючи
складники (олія, емульгатор і вода, але їх співвідношення завжди
повинно становити 2:1:17).
30
Rp.: Olei Ricini 10,0
Emulgenti 5,0
Aquae destill. 85,0
М.f. emulsum
Цю ж емульсію можна виписати за скороченою схемою,

вказавши лише загальну її масу, в якій буде завжди дві частини (1/10
від загальної маси емульсії) основної діючої речовини (рицинової
олії):
Rp.: Emulsi olei Ricini 100,0
Краплі (Gutta, -ае, -ае)

Рідка лікарська форма для зовнішнього або внутрішнього
застосування, ще являє собою або розчини, або суміші рідких
лікарських форм, які дозуються краплеміром (піпетками), тому що в
малих кількостях містять достатню кількість дуже ефективних діючих
речовин.
Виписують за такою ж схемою як розчини чи мікстури.
Rp.: Solutionis Zinci sulfatis 0,5 % – 15,0
D.S.: Очні краплі. По 2–3 краплі в кожне око 3–4 рази на день.
Rp.: Tincturae Convallariae 5,0

Tincturae Valerianae 15,0
М.D.S.: Внутрішнє. По 20 крапель тричі на день.
Суспензії (Suspensia, -і, -оnеs)

Рідка лікарська форма для внутрішнього і зовнішнього
застосування, іноді для ін’єкцій, що являє собою дисперсну систему, в
якій тверда речовина зависла в рідині і може утворювати осад при
відстоюванні.
Готується за спеціальною технологією в аптеці чи на фармзаводі
(офіцинальна) і в рецептах виписується за розгорнутою чи
скороченою схемою:
Rp.: Ammonii chloridi
Plumbi acetatis aa 6,0
Spiritus aethylici 30,0
Aquae destill. 450,0
М.D.S.: Зовнішнє...
31
Rp.: Suspensii Hydrocortisoni acetatis 2,5 % – 5 ml
D.t.d.N. 5 in lagenа
Сиропи (Sirupus, -і, -і)

Рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування, що
частіше додаються до інших лікарських форм (мікстури, кашки,
настої, відвари і ін.) з метою виправлення смаку (corrigens).
Виписують у рецептах, вказуючи назву і кількість, або в складі
лікарської форми.
Приклади:
Rp.: Sirupi simplicis 20,0 Rp.: Sirupi Rubi idaei 15,0
D.S.: Внутрішнє... D.S.: Внутрішнє...

Farinae tritici 10,0
Sirupi Cerasorii 5,0
М.f. electuarium
Слизи (Mucilago, -inis, -ines)

застосування, які одержують шляхом витяжки із рослинної сировини
речовин, які здатні при змішуванні з водою набрякати і утворювати
густі, в’язкі, драглисті рідини.
Готують їх в аптеках за спеціальною технологією або з
крохмалю, або з насіння льону, коренів алтеї і ін. Виписують за
скороченою схемою.
Приклади:
Rp.: Mucilaginis Amyli tritici 500,0
Rp.: Chlorali hydrati 3,0

Mucilaginis Amyli ad 100,0
M.D.S.: У пряму кишку...
Rp.: Mucilaginis seminis Lini 500,0

Ароматні води (Аqua aromatica, -ае, -ае)

32
застосування, що являють собою водні чи водно-спиртові розчини
ефірних олій (0,1 %) або парові дистиляти з ефіроолійних рослин.
Виписують у рецептах за скороченою схемою, із указанням
назви і кількості або в складі інших лікарських форм як corrigens.
Приклади:
Rp.: Aquae Menthe piperitae 5,0
Rp.: Aquae Foeniculi 5,0

Sacchari 20,0
Aquae destillatae ad 100,0
М.D.S.: Внутрішнє...
2.2. М’які лікарські форми

Мазі (Unquentum, -і, -а)
М’яка лікарська форма в’язкої консистенції для зовнішнього
застосування, що складається з лікарської речовини (речовин)
рівномірно розподіленої (розподілених) у мазевій основі.
Рецептурні прописи на мазі оформляють за скороченою (на
офіцинальні) чи розгорнутою (на магістральні) схемами із
зазначенням концентрації чи без неї.
Приклади:
1) Rp.: Streptocidi 10,0 2) Rp.: Unquenti Streptocidi
Vaselini 90,0 10 % – 100,0
М.f. unquentum D.S.: Зовнішнє...
3) Rp.: Unquenti Streptocidi 100,0

Рецепт 1 виписаний за розгорнутою схемою, рецепт 2 – за

скороченою схемою із зазначенням концентрації, рецепт 3 – без
зазначення концентрації, оскільки стрептоцидова мазь є
офіцинальним препаратом і фармзаводи випускають її 10 %
концентрації.
Пасти (Pasta, -ае, -ае)

Це різновид мазі, до складу якої входить не менше 25 %
порошкоподібних речовин (але не більше 65 %), а в стоматологічних
пастах – не менше 75 %.
33
Рецептурні прописи на них оформляють так як і на мазі:
Rp.: Acidi salicylici 2,0 Rp.: Pastae Zinci-salicylatae 100,0
Zinci oxydi D.S.: Зовнішнє...
Amyli aa 25,0
Vaselini 48,0
М.f. pasta
Лініменти (Linimentum, -і, -а)

Лікарська форма тільки для зовнішнього застосування (шляхом
втирання), що являє собою рідку мазь або суміш різних
подразнюючих речовин з оліями, олій з розчинами лугів, мильно-
водними чи мильно-спиртовими розчинами.
Рецепти на магістральні лініменти виписують за розгорнутою
схемою, на офіцинальні – за скороченою:
Rp.: Chloroformii 10,0 Rp.: Linimenti Streptocidi 5 % –
Olei Terebinthinae 100,0
Olei Helianthi аа 20,0 D.S.: Зовнішнє...
М.f. linimentum
Кашки (Electuarium, -і, -а)

Лікарська форма для внутрішнього застосування, що являє
собою кашкоподібну масу консистенції густого меду. Готують в
аптеках, а рецептурні прописи оформляють за розгорнутою схемою.
Mellis 6,0
М.f. electuarium
Пластирі (Emplastrum, -і, -а)

Лікарська форма тільки для зовнішнього застосування, що являє
собою клейку пластичну масу, нанесену на тканину і здатну
прилипати до поверхні тіла.
Офіцинальні пластирі виписують за скороченою схемою,
магістральні – за розгорнутою.
Rp.: Emplastri Capsici 6x10 cm
D.t.d.N. 3
S.: Зовнішнє...
34
Rp.: Plumbi oxydi
Adipis suilli depurati
Olei Helianthi āā 10,0
Aquae destillatae q. s.
Ut f. emplastrum
Супозиторії (Suppositorium, -і, -а)

Дозована лікарська форма, відносно тверда при кімнатній
температурі і така, що розтоплюється при температурі тіла,
призначена для уведення в природні порожнини тіла. Супозиторії є
офіцинальні і їх виписують у рецептах за скороченою схемою, а за
магістральними прописами – можуть готувати в аптеках.
Приклади:
Rp.: Suppositorii cum Ichthyolо 0,2
D.t.d.N. 12
Rp.: Іchthyoli 0,6

Laevomycetini 0,5
Butyroli 4,0
М.f. suppositorium
D.t.d.N. 12
Rp.: Promedoli 0,2

Butyroli q. s.
Ut f. suppositorium
D.t.d.N. 6
Іноді в аптеках виготовляють кульки (Globuli), які теж

виписують за такими схемами, як і супозиторії.
Rp.: Laevomycetini 0,3
Butyroli 2,0
М.f. qlobula
D.t.d.N. 12
Крім цього, для уведення в раньові канали виготовляють

палички (Bacillus) із тих же матеріалів, що й супозиторії чи кульки,
35
але при оформленні рецептурних прописів вказують їх розміри.
Rp.: Ichthyoli 1,5
Streptocidi
Iodoformii āā 1,0
Butyroli q. s.
Ut f. bacillus lonqitudinae 10 cm et diametro 1 cm
D.S.: У раньовий канал...
Пілюлі (Pilula,-ae,-ae)
Дозована лікарська форма тільки для внутрішнього
застосування у вигляді кульок масою 0,1 – 0,5 г, виготовлена із
лікарської речовини (речовин) ручним способом і пілюльної
пластичної маси із формоутворюючих речовин (крохмаль, біла глина,
порошок з коренів солодки чи алтеї, гліцерин, вода і ін.).
Виписують у рецептах за розгорнутою схемою.
Приклади:
Rp.: Arqenti nitratis 0,15
Boli albae et
Aquae destill. q. s.
Ut f. pilula
D.t.d.N. 30
S.: Внутрішнє...
#
Rp.: Arqenti nitratis 0,15
Massae pilularі q. s.
Ut f. pilulae N. 50
Болюси (Bolus,-i,-і)
Дозована лікарська форма тільки для внутрішнього
застосування, яка є різновидом пілюль масою 1,5 – 50,0 і складається з
лікарської речовини (речовин) і болюсної маси (борошно, вода).
Виписується так як і пілюлі за розгорнутою схемою:
Rp.: Bismuthi subnitratis 8,0 Rp.: Aloёs 90,0
Ichthyoli 9,0 Saponis viridis 15,0
Farinae tritici et Adipis suillis 30,0
Aquae destill. q. s. M.f. massa bolorum
Ut f. bolus Div. in part. aeq. N. 3
D.t.d.N. 6 D.S.: Внутрішнє...
36
2.3. Тверді лікарські форми
Порошки (Pulvis,-veris,-veres)
Тверда суха сипка лікарська форма для внутрішнього чи
зовнішнього застосування або для виготовлення інших лікарських
форм, яку одержують шляхом подрібнення лікарських речовин чи
сировини. Виписують за розгорнутою і скороченою схемами,
дивізійним чи диспензаційним способом.
Приклади:
Rp.: Natrii chloridi 200,0 Rp.: Pulveris semіnis
Natrii sulfatis 400,0 Coriandri 50,0
М.f. pulvis D.S.: Внутрішнє...
Розділені порошки виписують диспензаційним або дивізійним

способами:
Rp.: Ammonii chloridi 3,0 Rp.: Ammonii chloridi 30,0
Natrii hydrocarbonatis 2,0 Natrii hydrocarbonatis 20,0
М.f. pulvis М.f. pulvis
D.t.d.N. 10 Divide in partes aequales N. 10
S.: Внутрішнє... D.S.: Внутрішнє...
Присипки (Aspersio,-onis,-ones)
Тверда суха сипка лікарська форма тільки для зовнішнього
застосування (на слизові оболонки чи пошкоджені тканини), що являє
собою найдрібніший порошок. Є присипки офіцинальні, що
виписуються за скороченою схемою і магістральні – виписуються за
розгорнутою схемою.
Rp.: Aspersionis Amycazoli 5 % – 100,0
Rp.: Hydrarqyri monochloridi 1,0

Glucosi 1,5
М.f. aspersio
Дусти (Dusta,-ae,-ae)
Різновид присипки, призначений тільки для нанесення на
непошкоджені ділянки тіла, волосяний покрив. Виписують так як і
присипки.
Rp.: Dustae Chlorofosi 7 % – 100,0
37
Rp.: Chlorofosi 7,0
Boli albae 93,0
М.f. dusta
Збори лікарські (Species,-ei,-ei)

Суміш декількох видів подрібненої лікарської рослинної
сировини (іноді з додаванням солей, ефірних олій) для внутрішнього
чи зовнішнього застосування, або для виготовлення інших лікарських
форм.
Рецептурні прописи оформляють за розгорнутою (на
магістральні) чи скороченою (на офіцинальні) схемами.
Rp.: Herbae Adonidis vernalis 2,0
Rhizomatis cum radicibus Valerianae 1,5
М.f. speсies
Rp.: Speсiei antiasthmaticae 100,0

D.S.: Для інгаляцій...
Таблетки (Tabuletta,-ae,-ae)
Тверда дозована лікарська форма для внутрішнього (іноді
парентерального (імплантації) застосування або для виготовлення
інших лікарських форм, яку одержують шляхом пресування
лікарських засобів у вигляді плоских чи двоякоопуклих кружалець.
Таблетки є офіцинальною формою, готуються тільки на
фармзаводах, в аптеках є в готовому вигляді і виписуються тільки за
Приклади:
Rp.: Tabulettae Streptocidi 0,3 Rp.: Streptosidi 0,3
D.t.d.N. 20 D.t.d.N. 20 in tabulettis
S.: Внутрішнє... S.: Внутрішнє...
Таблетки, які мають комерційну назву, виписують під цією

назвою, вказуючи кількість, яка є в окремій упаковці (конвалюта,
банка і ін.).
Rp.: Tabulettarum “Aeronum” N. 20
38
Брикети (Briketa,-ae,-ae)
Тверда дозована лікарська форма для внутрішнього
застосування або для виготовлення інших лікарських форм, що
являють собою спресовані лікарські засоби у вигляді шматків
геометрично правильної форми масою до 5 кг.
Rp.: Briketae Chynozoli 1000,0
Драже (Drage,-e-e)
Тверда дозована лікарська форма для внутрішнього
застосування, яку одержують шляхом нашарування (дражирування)
лікарських і допоміжних речовин на цукрові гранули (крупку) в
обдукторах на фармацевтичних заводах.
Це офіцинальна лікарська форма і виписується в рецептах за
Rp.: Dragee Diazolini 0,05
D.t.d.N. 20
Гранули (Granula,-ае,-ае)
Тверда недозована (дозують умовними мірами) лікарська форма
у вигляді однорідних часток (зернин, крупинок) циліндричної,
округлої чи неправильної форми для внутрішнього застосування.
У рецептах виписують, вказуючи назву і кількість.
Rp.: Granulae Calcii glycerophosphatis 100,0
Олівці (Stylum, -і, -а)

Тверда лікарська форма для зовнішнього застосування у вигляді
циліндричних паличок.
Виписують за розгорнутою і скороченою схемою.
Rp.: Argenti nitratis 0,36
Kalii nitratis 0,74
М.f. stylum
Rp.: Styli Lapidis 1,1

D.t.d.N. 2
S.: Зовнішнє...
39
ДОДАТКИ
ДОДАТОК 1
із Правил виписування рецептів та видачі
рецептів на ветеринарні препарати,
затверджених наказом Державного
комітету ветеринарної медицини України
№ 97 від 3.06.2008 р.
Форма рецептурного бланка для виписування тваринам

лікарських засобів загального призначення
(розмір 105 х 150)
Назва закладу Код закладу за ЗКУД

(штамп закладу) Код закладу за ЗКПО
Серія і номер ліцензії
РЕЦЕПТ
Дата:
Вид, кличка, інв. №: _________________________________________

Власник тварини: ___________________________________________
Прізвище, ініціали лікаря (фельдшера): _________________________
Rp.:
Підпис і особиста печатка лікаря (розбірливо) _______________ М.П.
Рецепт дійсний протягом 10 днів, двох місяців (непотрібне закреслити)
40
ПАМ’ЯТКА ЛІКАРЮ
(друкується на зворотному боці рецептурного бланка)
Код лікувального закладу друкується або ставиться штамп.

Рецепт виписується латинською мовою, розбірливо, чітко,
чорнилом або кульковою ручкою, виправлення забороняються.
На одному рецептурному бланку виписується: один лікарський
препарат, що містить отруйні, снодійні або сильнодіючі речовини, в інших
випадках 1–3 ветеринарні препарати.
Дозволяються тільки прийняті правилами скорочення позначень.
Тверді і сипкі речовини виписуються в грамах (0,01; 0,1 ); рідкі – у
мілілітрах, грамах, краплях, в окремих випадках – в одиницях дії (ОД).
Спосіб вживання пишеться державною мовою.
Забороняється обмежуватись загальними вказівками: „Зовнішнє”,
„Внутрішнє”, „Відомо” тощо.
Штамп аптеки
№ лікарської форми
індивідуального виготовлення
Прийняв _________ Виготовив _________

Перевірив __________ Відпустив __________
41
ДОДАТОК 2
№ 97 від 3.06.2008 р.
Форма спеціального рецептурного бланка

для виписування тваринам отруйних, сильнодіючих
та снодійних ветеринарних лікарських засобів
(розмір 75 х 120)

РЕЦЕПТ
на право одержання отруйних, сильнодіючих
та снодійних лікарських засобів для тварин
Дата „___” _______________ 200__ р.

Документ Вид, кличка, інв. №, вік тварини: __________________
особливого Власник тварини та його адреса:___________________
обліку Номер ветеринарної картки тварини: _______________
Прізвище, ініціали лікаря: ________________________
Rp.:
Підпис і особиста печатка __________ Печатка лікувального закладу

лікаря (розбірливо)
Рецепт залишається в аптеці
42
ДОДАТОК 3
ПЕРЕЛІК
особливо небезпечних хвороб тварин, для профілактики яких
застосовують ветеринарні імунобіологічні засоби за рецептами
Віспа птиці; Сказ;

Вірусна діарея великої рогатої Класична чума свиней;
худоби; Чума (високопатогенний грип)
Емфізематозний карбункул; птиці;
Інфекційна агалактія овець та Інфекційний ларинготрахеїт
кіз; птиці;
Епідидиміт овець; Хвороба Марека;
Лептоспіроз; Хвороба Ньюкасла;
Сальмонельоз; Хвороба Тешена;
Сибірка; Хвороба Ауєскі.
ДОДАТОК 4
№ 97 від 3.06.2008 р.
Форма листа-замовлення для отримання

ветеринарних імунобіологічних засобів,
реалізація та використання яких потребує рецепта

ЛИСТ-ЗАМОВЛЕННЯ
на право одержання ветеринарних імунобіологічних засобів
Назва вакцини Кількість доз
Підпис і особиста печатка __________ Печатка лікувального закладу

лікаря (розбірливо)
43
ДОДАТОК 5
ОСНОВНІ СКОРОЧЕННЯ У РЕЦЕПТАХ
Скорочення Повне написання Переклад

1 2 3
аa ana Порівну
ac., acid., acidum Кислота
ad ad До
ad us. vet. ad usum veterinarium Для ветеринарного
використання
ad. us. ext. ad usum externum Зовнішнє
amp., ampull. ampulla Ампула
aq. aqua Вода
aq. destill. aqua destillata Вода дистильована
aq. bidestill. aqua bidestillata Вода двічі перегнана
aq. comm.. aqua communis Вода звичайна
aq. font. aqua fontana Вода колодязна
aq. ferv. aqua fervida Вода гаряча
aq. pur. aqua purificata Вода очищена
aq. steril. aqua sterilisata Вода стерильна
aquos. aquosus Водяний
bol. bolus Болюс
but. butyrum Масло
bull. bullens Киплячий
caps. capsula Капсула
caps. amyl. capsula amylacea Капсула крохмальна
caps. gelatin. capsula gelatinosa Капсула желатинова
comp. compositus Складний
comm. communis Звичайний
consp. consperge Обсип
cryst. crystallisatum Кристалічний
D. Da (detur, dentur) Дай, відпусти, даються
D.t.d. Dentur tales doses Відпусти таких доз
D.S.: Detur. Signetur; Відпускається, вказується
Da. Signa Відпусти, вкажи
dec. decoctum Відвар
depur. depuratus Очищений
destill. destillatus Дистильований
dil. dilutus Розбавлений
45
1 2 3
div. divisus Розділений
div. divide Розділи
div. in part. divide in partes Розділи на рівні частини
aeq. aequales Рівний
dos. dosis Доза
elect. electuarium Кашка
em., emuls. emulsum Емульсія
empl. emplastrum Пластир
far. farina Борошно
ferv. fervens Киплячий
flor. flores Квітка
f. fiat(однина), Зроби, приготуй, хай буде
fiant(множина) (будуть)
fol. folium Листок
fom. fomentatia Примочка
fluid. fluidus Рідкий
form. formentur Утвори
glob. globulus Кулька
g. gramma Грам
gtt. gutta Крапля
gtts guttas Краплi
hr., herb. herba Трава
h. hora Час
in chart. in charta У папері
in oll. in olla У банці
in scat. in sсatula У коробці
in vitr. in vitro У склянці
l.a. lege artis За правилами мистецтва
lag. lagena Склянка, флакон
lat. latitudine Шириною
linim. linimentum Лінімент
liq. liquor Рідина, ліквор
long. longitudine Довжиною
M. (m) misce Змішай
M. f. (m.f.) Misce fiat Змішай щоб утворилось
M.D.S.: Misce, da, signa Змішай, дай, зазнач
mg milligramma Міліграм
mixt. mixtura Мікстура
mucil. mucilago Слиз
N. Numero Число
46
1 2 3
Obd. Obduce Покрий
Оl. oleum Олія
p. pars Частина
p. aeq. partes aequales Рівні частини
p. os per os Через рот
p. rect. per rectum У пряму кишку
pil. pilula Кулька, пілюля
p. se per se У чистому виді
pulv. pulvis Порошок
pur. purus Чистий
q. quantum Скільки
q. s. quantum satis Скільки треба
rad. radix Корінь
rec. recens (succus recens) Свіжий (сік свіжий)
Rp.: Recipe Візьми
Rep. Repete; Repetatur Повтори
rhiz. rhizomа Кореневище
S.: Signa; Signetur Зазнач, вкажи
(однина)
sem. semen Насіння
sol. solutio Розчин
sp. species Збори (трави)
spir. spiritus Спирт
steril.! Sterilisetur! Простерилізуй
t. tales Такий
tab. tabuletta Таблетка
t-ra, tinct., tct. tinctura Настойка
tub. tuber Цибулина
ung. unguentum Мазь
vitr. vitrum Склянка
47
ЗМІСТ
ВСТУП ................................................................................... 3
1. РЕЦЕПТУРА ........................................................................ 4
1.1 1.1. Рецепт, його визначення i значення ................................ 4
1.2 1.2. Правила виписування рецептів ....................................... 5
1.3 1.3. Короткі граматичні зауваження щодо рецептури ......... 7
1.4 1.4. Структура рецептів, вимоги до їx складових частин .... 10
1.5 1.5. Схеми i способи виписування рецептів .......................... 15
1.6 1.6. Скорочення в рецептах ..................................................... 20
1.7 1.7. Одиниці маси і об’єму ...................................................... 21
1.8 1.8. Дозування лікарських засобів .......................................... 22
2. ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ І ЇX ВИПИСУВАННЯ В

РЕЦЕПТАХ ........................................................................... 25
1.9 2.1. Рідкі лікарські форми ....................................................... 27
1.10 2.2. М’які лікарські форми ...................................................... 34
1.11 2.3. Тверді лікарські форми .................................................... 38
ДОДАТКИ ............................................................................. 41
48

Рецептура

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Рецептура

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Кафедра фармакології і токсикології

ОСНОВИ ВЕТЕРИНАРНОЇ РЕЦЕПТУРИ

1.1. Рецепт, його визначення і значення

1.2. Правила виписування рецептів

1.3. Короткі граматичні зауваження щодо рецептури

Зведена таблиця відмінкових закінчень іменників

1.4. Структура рецептів, вимоги до їх складових частин

ІІ. Лікар ветеринарної Ветеринарна документація

2. Звернення лікаря до фармацевта (в аптеку) – Praepositio

У складі ліків обов’язковим є тільки basis, решта складників

У матеріальній частині рецепта може виписуватись

Якщо кількість (доза) останнього (чи останніх)

Читається: візьми іхтіолу 8 грамів, вісмуту субнітрату – 7

Rp.: Sol. Adrenalini hydrochloridi 0,1 % – 1 ml

5. Вказівки щодо способу застосування ліків – Signatura, від

Часто цю частину рецепта оформляють, комбінуючи слова Da

1.5. Схеми і способи виписування рецептів

І в першому, і в другому випадках рецепт виписаний правильно.

За першим рецептом буде відпущено дві конвалюти

Можна і тут виявити скурпульозність і виписати точно по 10 чи

Натрію сульфат – помірно діючий препарат і його можна

У першому випадку фармацевт зважуватиме окрему вказану

2. Rp.: Unguenti Streptocidi 100,0 4. Rp.: Sol. Natrii chloridi 0,9%

Як видно з наведених зразків рецептів, вони відрізняються від

І в першому, і в другому рецепті виписано один і той же засіб –

Rp.: Solutionis Coffeini-natrii benzoatis 20 % – 10,0 in ampulае

Rp.: Emplastri Plumbi simplicis 100,0

Але, як видно, в усіх випадках вказується кількість (доза) ліків

Отже, в усіх випадках лікарські засоби відпускаються із аптеки

Rp.: Coffeini-natrii benzoatis 2,0

За першим рецептом фармацевт виготовить і відпустить із

Rp.: Coffeini-natrii benzoatis 36,0

Оформлення рецептурних прописів на лікарські форми і

Rp.: Hydrargyri monochloridi 2,0

Як видно з наведених прописів, виписана кількість ліків

1.6. Скорочення в рецептах

1.7. Одиниці маси і об’єму

1.8. Дозування лікарських засобів

Отруйні (Venena) Сильнодіючі (Heroica) Загальна

Основна + Допоміжна + Коригуюча + Формоутворююча

2.1. Рідкі лікарські форми

За скороченою схемою перелік складників не потрібен:

Такої концентрації розчин натрію хлориду є офіцинальним і

Випускають його і в ампулах:

Іноді замість концентрації в % вказують співвідношення

Rp.: Sol.Adrenalini hydrochloridi

Rр.: Solutionis Veratrini spirtuosae 0,5 % – 10 ml

У першому випадку буде приготовлено вказаний розчин

Олійні розчини виписують за такими ж правилами:

Rр.: Sol. Camphorae oleosae 20 % pro injectionibus 100,0

Rр.: Sol. Camphorae oleosae 20 % – 10,0 іn ampulае

Rp.: Sol.Camphorae oleosae 20 % – 10,0 in ampullis

Rр.: Sol. Camphorae oleosae 20 % – 10,0

Іноді розчини змішують, але виписують як розчин, називаючи

Такий розчин не стерилізується. Стерилізувати можна розчин

Мікстури (Міxtura, -ае, -ае)

Оскільки до складу мікстури можуть входити різні

Настої (Infusum, -і, -а), відвари (Decoctum, -і, -а)

Rp.: Infusi herbae Adonidis vernalis 30,0

Rp.: Decocti corticis Quercus ех 10,0 – 100,0

Настойки (Tinctura, -ае, -а)

Якщо настойку виписують у складі іншої лікарської форми і не

Емульсії (Emulsum, -і, -а)

Rp.: Emulsi semіnis Cannabis 100,0

Прийняв _ Виготовив _

Дата „_” ___________ 200 р.