1

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

“Затверджено”
на методичній нараді кафедри
фармакології

Завідувач кафедри
професор Г.В. Зайченко

( підпис)
“2” лютого 2017 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

ТА ДЛЯ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Навчальна дисципліна Фармакологія

Модуль №2 Фармакологія засобів, що впливають на функцію органів та
систем. Фармакологія протимікробних, противірусних,
протипаразитарних, протипротозойних, протигрибкових,
протибластомних лікарських засобів. Препарати кислот, лугів
та солей лужноземельних металів.
Змістовний модуль №12 Протимікробні, противірусні, протигрибкові лікарські засоби.
Тема заняття Фармакологія антибіотиків. Принципи раціональної
хіміотерапії. Протимікозні лікарські засоби..
Курс 3-й
Факультет Медичний, Медико-психологічний

Київ 2017
 2

1. Актуальність теми:
Антибіотики належать до найбільш життєво важливих хіміотерапевтичних
лікарських засобів. Завдяки їм стало можливим одужання хворих на легеневу форму
чуми, різко зменшилася смертність за таких захворюваннях, як черевний та висипний тиф,
менінгіти, туберкульоз тощо.
Надмірне захоплення цією надтодіючою групою хіміотерапевтичних засобів і
недооцінка їх потенціальної загрози, нераціональне і малоефективне застосування
обумовило ряд небажаних наслідків антибіотикотерапії – наростання
антибіотикорезистентності і полірезистентності мікробів та їх селекцію, пошкодження
деяких органів і систем, розвиток неспецифічної сенсибілізації, збільшення частоти
ендогенних, змішаних інфекцій, а також суперінфекцій. Наведені факти обгрунтовують
необхідність більш обережного застосування антибіотиків і суворого дотримання основних
принципів раціональної антибіотикотерапії.

2. Навчальні цілі.
Знати, як:
 Узагальнити та проаналізувати фармакологічну характеристику антибіотиків,
пояснювати механізми їх дії.
 Інтерпретувати показання до застосування основних представників кожної групи
антибіотиків відповідно знань фармакодинаміки.
 Оцінювати співвідношення користь/ризик при застосування препаратів, що вивчаються
 Пояснювати залежність дії антибіотиків від особливостей фармакокінетики у пацієнтів
різного віку, супутніх захворювань та їх терапії.
 Винести судження про можливість виникнення побічних ефектів препаратів, що
вивчаються з метою їх запобігання.

Вміти:
 Виписати та проаналізувати рецепти на основні представники кожної групи.

Знати, як:

3. Базовий рівень підготовки.

Назви попередніх дисциплін Отримані навички

1. Латинська мова Розділ “Фармакологічна термінологія та рецептура”.
Володіти навичками виписування рецептів.

2. Мікробіологія Застосовувати знання щодо класифікації бактерій та

їх біологічних властивостей.

3. Біологічна хімія Описувати біохімічні аспекти механізму дії

антибіотиків.

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

 3

4.1. Перелік препаратів, які повинен засвоїти студент при підготовці до

заняття:

Форми випуску, середні терапевтичні дози, способи

Назва
застосування
Флакони по 500 000 ОД, 1 000 000 ОД. Внутрішньом’язово 1 000 000
2 000 000 ОД /добу, ендолюмбально – 5000–10 000 ОД. Дітям до
року – 50 000–100 000 ОД на 1 кг маси тіла, після року – 50 000
Бензилпеніциліну
ОД/кг. Внутрішньовенно струминно 1 000 000–3 000 000 ОД
натрієва сіль
розчинити в 10–20 мл води для ін’єкцій, вводити повільно (3–5 хв)
Веnzylpenicillinum-
1 – 2 рази на добу (поряд із внутрішньом’язовим введенням);
natrium
крапельно 2 000 000–5 000 000 ОД в 100–200 мл ізотонічного
розчину натрію хлориду або глюкози (поряд із внутрішньом’язовим
введенням)
Флакони по 1 500 000 ОД (додається розчинник 5 мл).
Біцилін-5 Внутрішньом’язово по 1 500 000 ОД 1 раз на місяць, дітям до 7 років
Вісіllіnum-5 – 600 000 ОД 1 раз на 3 тижні, після
8 років – 1 200 000 ОД 1 раз на місяць
Флакони по 0,25 і 0,5 г; табл. 0,25 і 0,5 г; капc. 0,25 г. Усередину 0,25–
0,5 г 4–6 разів на добу за годину до їди; внутрішньом’язово 2–4 г на
добу. Дітям: після народження –
Оксациліну
всередину 90–150 мг/кг, до 3 міс. – 200 мг/кг, до 2 років – 1 г, до 6
натрієва сіль
років – 2 г,
Охасіllinum-natrium
після 6 років – 3 г на добу; внутрішньом’язово після народження 20–
40 мг/кг, до 3 міс. –
60–80 мг/кг, до 2 років – 1 г, після 6 років – 2–4 г на добу
Ампіциліну
Таблетки 0,25 г, капсули 0,25 г. Усередину 0,5 г 4–6 разів на добу;
тригідрат
дітям до 13 років – 0,1–0,2 г/кг на добу.
Аmpicillini trihydras
Амоксицилін Капсули і таблетки по 0,25; 0,5 і 1 г; суспензія (у 5 мл – 250 мг
Аmoxicillinum препарату). Всередину по 0,25–0,5 г 3 рази на день
Флакони по 0,5, 1,0 і 2,0 г. Внутрішньом’язово, внутрішньовенно
Цефотаксим
дорослим по 1–2 г
Cefotaximum
2 рази на добу
Капсули по 0,25; 0,5 г; порошок по 2,5 г у склянках по 150 мл для
Цефалексин
приготування суспензії. Усередину по 0,25–0,5 г 4 рази на добу;
Cefalexinum
дітям по 25–50 мг/кг на добу
Флакони по 0,5 і 1,0 г. Внутрішньом’язово по 0,5 і 1,0 г в 2–5 мл 1 %
розчину лідокаїну або води для ін’єкцій. Внутрішньовенно струминно
(протягом 2–4 хвилин) по 0,5 і 1,0 г у 5–10 мл води для ін’єкцій.
Цефтріаксон Внутрішньовенно крапельно (протягом не менше 30 хв): 2 г у 400 мл
Ceftriaxonum 0,9 % розчину натрію хлориду (5 % чи 10 % розчину глюкози, води
для ін’єкцій). Дорослим і дітям старше 12 років по 1,0–2,0 г 1 раз на
добу або у половинній дозі 2 рази на добу; у тяжких випадках до 4,0
у 2 ін’єкції
 4

Форми випуску, середні терапевтичні дози, способи

Назва
застосування
Флакони по 0,5 і 1,0 г. Внутрішньовенно струменем повільно (0,25 г у
Меропенем 5 мл розчинника) або крапельно (у 100–200 мл) 0,9 % розчину натрію
Meropenemum хлориду або 5 % розчину глюкози. По 0,5–1,0 г внутрішньовенно
кожні 8 годин
Таблетки по 0,25, 0,5 г; капсули по 0,1, 0,25 г; 1 % мазь. Усередину
Еритроміцин
по 0,25–0,5 г 4–6 разів на добу за 1–1,5 год. до їди; дітям – по 50
Erythromycinum
мг/кг на добу.
Таблетки по 0,25 та 0,5 г. Флакони з гранулами для приготування
суспензії (по 0,125–0,25 г в 5 мл). Флакони по 0,5 г для приготування
Кларитроміцин
розчину для інфузії. Всередину по 0,25–0,5 г 2 рази на добу.
Clarithromycinum
Внутрішньовенно крапельно (протягом 60 хв) по 0,5 г 2 раз на добу з
інтервалом 12 годин
Таблетки, капсули по 0,25, 0,5 г. Флакони по 0,5 г для приготування
розчину для інфузій. Внутрішньо по 0,25, 0,5 г 1 раз на добу (за 1
Азитроміцин
годину до чи через 2 години після прийому їжі). Внутрішньовенно
Azithromycinum
краплинно по 0,5 г (у 250–500 мл 0,9 % розчину натрію хлориду чи
5 % розчину глюкози) 1 раз на добу
Капсули по 0,15, 0,3 г. Розчин для ін’єкцій (1 мл – 0,15 г
кліндаміцину). Всередину по 0,6–1,8 г на добу у 2–4 прийоми.
Внутрішньом’язово по 0,6 г–1,8 г на добу у 3–4 ін’єкції;
Кліндаміцин внутрішньовенно по 0,6–2,4–2,7 г на добу (залежно від тяжкості
Clindamycinum інфекції) у 3–4 ін’єкції. Для дітей старше 1 місяця (внутрішньовенно
або внутрішньом’язово): 20–40 мг/кг на добу у 3–4 введення; для
новонароджених та дітей віком до 1 місяця (внутрішньовенно або
внутрішньом’язово) 15–20 мг/кг на добу, у 3–4 введення
Таблетки по 0,05, 0,1, 0,25 г, покриті оболонкою; очна мазь по 3,0.
7,0, 10,0 г (1 г –
Тетрациклін
10 000 ОД). Всередину по 0,2–0, 25 г 3–4 рази на добу, дітям після 8
Tetracyclinum
років –
20–25 мг/кг на добу. Зовнішньо за нижню повіку 3–5 разів на день
Таблетки по 0,1 г. Розчин для ін’єкцій 5 мл (1 мл – 20 мг препарату).
Доксициклін Всередину чи внутрішньовенно у 1-й день лікування – 200 мг 1 раз
Doxycyclinum чи 2 рази – по 100 мг кожні
12 годин, у наступні дні – по 100 мг/добу
Флакони по 0,5, 1,0 г. Внутрішньом’язово або внутрішньовенно 15
Стрептоміцину
мг/кг/добу (не більше 1,0 г/добу) за 1–2 введення. Інтратрахеально –
сульфат
по 0,5–1 г у 5–7 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 0,5 % розчину
Streptomycini sulfas
новокаїну 2–3 рази на тиждень
Амікацину
Флакони по 2 мл (0,1 або 0,5 г препарату). Внутрішньом’язово,
сульфат
внутрішньовенно по 15–20 мг/кг на добу в 1–2 ін’єкції
Amikacini sulfas
Гентаміцину Флакони по 0,08 г; ампули по 1 і 2 мл 4 % розчину; 0,1 % мазь по 10–
сульфат 15 г; очні краплі 0,3 % розчин по 1,5 мл у тюбиках-крапельницях.
 5

Форми випуску, середні терапевтичні дози, способи

Назва
застосування
Gentamycini sulfas Внутрішньом’язово або внутрішньовенно дорослим та дітям старше
12 років:
3–5 мг/кг/добу в 1–2 ін’єкції; дітям до 12 років (лише за життєвими
показаннями!): віком від 2 тижнів до 12 років – 5 мг/кг/добу,
внутрішньом’язово або внутрішньовенно 1–3 рази на добу;
новонародженим дітям віком до 2 тижнів – 5 мг/кг/добу,
внутрішньом’язово або внутрішньовенно 2 рази на добу
Таблетки по 0,25–0,2 г, покриті оболонкою – по 0,25 г; пролонгованої
дії – по 0,65 г; капсули по 0,1, 0,25, 0,2 г; флакони по 0,2 та 1,0 г; очні
краплі – по 10 мл 0,25 % розчину; крем 1 % по 20 і 30 г. Всередину по
Левоміцетин
0,25–0,5 г 3–4 рази на добу; внутрішньом’язово
Laevomycetinum
(у 2–3 мл води для ін’єкцій) або внутрішньовенно повільно (у 10 мл
води для ін’єкцій або у 5 % чи 40 % розчині глюкози) по 0,5–1,0 г 2–3
рази на добу
Рифампіцин Капсули по 0,05 г (для дітей) і 0,15 г. Всередину по 0,15–0,3 г 2–3
Rifampicinum рази на добу
Таблетки по 0,125 і 0,25 г у банках оранжевого скла; флакони по 0,5
Фузидин-натрій г. Всередину по 0,5 г через кожні 8 год або по 1,0 г через 12 год;
Fusidin-natrium внутрішньовенно по 0,5 г у буферному розчині (рН 7,5) дуже
повільно (протягом 2–4 год) у крупну вену
Поліміксину М
Таблетки по 500 000 ОД; лінімент 30,0 г (1 г – 10 000 ОД).
сульфат
Всередину по 500 000–1 000 000 ОД 4–6 разів на добу
Polymyxini M sulfas

ПЕРЕЛІК КЛАСИФІКАЦІЙ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

КЛАСИФІКАЦІЯ АНТИБІОТИКІВ ЗА ХІМІЧНОЮ БУДОВОЮ

1. β-Лактамні антибіотики (пеніциліни – ампіцилін, амоксицилін, бензилпеніциліну
натрієва сіль; цефалоспорини – цефтриаксон, цефазолін; монобактами – азтреонам
(азактам); карбапенеми – іміпенем).
2. Макроліди і азаліди (еритроміцин, олеандоміцину фосфат, спіраміцин,
рокситроміцин, кларитроміцин, азитроміцин).
3. Кетоліди, стрептограміни (телітроміцин, синерцид).
4. Тетрацикліни (тетрацикліну гідрохлорид, метациклін, доксициклін).
5. Хлорамфеніколи (левоміцетин).
6. Аміноглікозиди (стрептоміцину сульфат, неоміцин, мономіцин, канаміцин,
гентаміцин, тобраміцин, нетилміцин, амікацин).
7. Поліпептиди (поліміксини, граміцидин С, бацитрацин).
8. Глікопептиди (ванкоміцин, тейкопланін, ристоміцин).
9. Лінкозаміди (лінкоміцину гідрохлорид, кліндаміцин).
10. Рифаміцини (рифампіцин, рифабутин).
11. Препарати стероїдної структури (фузидин-натрій).
12. Полієни (амфотерицин, ністатин, леворин).
13. Похідні кислоти аурелової (олівоміцин, мітоміцин).
 6

14. Похідні антрацикліну (доксорубіцин).

КЛАСИФІКАЦІЯ АНТИБІОТИКІВ ЗА МЕХАНІЗМОМ ДІЇ

1. Антибіотики, що порушують синтез клітинної стінки бактерій: пеніциліни,
цефалоспорини.
2. Антибіотики, що порушують проникність цитоплазматичної мембрани:
поліміксини, ністатин.
3. Антибіотики, що порушують внутрішньоклітинний синтез білка: аміноглікозиди,
макроліlи, тетрацикліни, левоміцетин.
4. Антибіотики, що порушують синтез нуклеїнових кислот: рифампіцин,
гризеофульвін.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Поняття про антібіоз, антибіотики і фітонциди. Значення досліджень Л. Пастера, І.
Мечникова, А. Флемінга, Х. Флорі, Е. Чейна, Г. Гаузе, З. Єрмольєвої, С. Ваксмана,
С. Навашина, О. Черномордик, В. Деркача та інших вчених у відкритті та
впровадженні в медичну практику антибіотиків.
2. Джерела отримання та основні механізми дії антибіотиків. Принципи класифікації,
поняття про основні і резервні антибіотики.
3. Антибіотики групи пеніциліну, класифікація, шляхи введення, дозування.
Фармакокінетика і фармакодинаміка препаратів групи пеніциліну. Спектр
протимікробної дії, показання до застосування, побічні ефекти.
4. Фармакологічні властивості біосинтетичних і напівсинтетичних пеніцилінів.
5. Загальна характеристика і класифікація цефалоспоринів. Особливості їх
фармакокінетики, фармакодинаміки, показання до застосування.
6. Властивості і застосування антибіотиків-карбопенемів.
7. Загальна характеристика антибіотиків-макролідів.
8. Фармакокінетика, фармакодинаміка, спектр протимікробної дії, показання до
застосування антибіотиків-аміноглікозидів.
9. Антибіотики групи тетрацикліну. Спектр протимікробної дії, фармакокінетика,
фармакодинаміка, показання до застосування.
10. Властивості і застосування антибіотиків групи левоміцетину.
11. Фармакологічні властивості, механізм дії, показання до застосування, побічні
ефекти поліміксинів.
12. Принципи комбінованого застосування антибіотиків.
13. Побічні ефекти і можливі ускладнення антибіотикотерапії, їх попередження та
лікування.

4.3. Практичні завдання, які виконуються при підготовці до заняття:

4.3.1. Виписати рецепти:

1. Бензилпеніцилін (Бензилпеніциліну натрієва сіль) у флаконах.
2. Бензатину бензилпеніцилін+Бензилпеніцилін прокаїну (Біцилін-5) у флаконах.
3. Амоксицилін в таблетках.
4. Цефтріаксон у флаконах.
5. Доксициклін в таблетках.
6. Азитроміцин у таблетках.
 7

7. Амікацину сульфат у флаконах.

8. Гентаміцину сульфат в ампулах.
9. Левоміцетин в таблетках.

4.3.2. Заповнити таблицю

Показання до
№ Препарат Фармакологічна група
призначення
1. Бензилпеніциліну натрієва
сіль
2. Бензатину бензилпеніцилін +
Бензилпеніцилін прокаїну
(Біцилін-5)
3. Амоксицилін
4. Цефтріаксон
5. Доксициклін
6. Азитроміцин
7. Амікацину сульфат
8. Гентаміцину сульфат
9. Левоміцетин

4.4.3. Вирішити тестові завдання

Перевірте свої теоретичні знання:

Відзначте основні відмінності антибіотиків від 6. Використовуються для обробки інструментарію і

антисептичних і дезінфікуючих засобів: білизни
1. Впливають на обмін речовин
мікроорганізмів Антибіотики:
2. Викликають денатурацію білка 1. Впливають на бактерії
3. Вибірково діють на певні мікроорганізми 2. Не впливають на гриби
4. Застосовуються для лікування інфекційних 3. Впливають на найпростіших
захворювань 4. Речовини синтетичного походження
5. Застосовуються лише для обробки 5. Змінюють синтез білків мікроорганізмів
операційного поля 6. Вводяться лише парентерально
6. Проявляють антимікробну, противірусну,
фунгіцидну і протипротозойну дії Антибіотики:
1. Речовини природного походження
Визначте характерні риси препаратів групи 2. Не впливають на найпростіших
антибіотиків: 3. Впливають на гриби
1. Всі препарати проявляють широкий спектр 4. Викликають денатурацію білка
антимікробної дії 5. Змінюють синтез білків мікроорганізмів
2. Змінюють обмін речовин мікроорганізмів 6. Використовуються лише зовнішньо
3. Проявляють виключно бактерицидну дію
4. Можуть впливати бактерицидно і Виберіть основні механізми дії антибіотиків
бактеріостатично 1. Порушення синтезу внутрішньоклітинного
5. Показані для лікування інфекційних білка
захворювань 2. Денатурація білків
 8

3. Пригнічення ДНК-гірази До антибіотиків, що порушують синтез білка,

4. Порушення проникності клітинної стінки відносять:
5. Блокада протонної помпи 1. Метацикліну гідрохлорид
6. Порушення синтезу нуклеїнових кислот 2. Ванкоміцин
3. Доксицикліну гідрохлорид
Виберіть основні механізми дії антибіотиків: 4. Поліміксин
1. Порушення синтезу компонентів клітинної 5. Левоміцетин
стінки 6. Гентаміцин
2. Блокада SH-груп тіолових ферментів
3. Пригнічення фосфоліпази А2 До антибіотиків, що порушують синтез
4. Порушення проникності клітинної стінки нуклеїнових кислот, відносять:
5. Порушення синтезу внутрішньоклітинних 1. Іміпенем
білків 2. Ампіцилін
6. Омилення ліпідів клітинної стінки бактерій 3. Тетрацикліну гідрохлорид
4. Рифампіцин
Визначити антибіотики з переважним впливом 5. Рубоміцину гідрохлорид
на грампозитивні бактерії: 6. Тієнам
1. Тетрацикліни
2. Поліміксини До бета-лактамних антибіотиків відносять:
3. Пеніциліни 1. Цефазолін
4. Макроліди 2. Азтреонам
5. Ністатин 3. Рокситроміцин
6. Аміноглікозиди 4. Азитроміцин
5. Ванкоміцин
Визначити антибіотики з переважним впливом 6. Оксациліну натрієва сіль
на грамнегативні бактерії:
1. Карбепенеми До антибіотиків-макролідів відносять:
2. Поліміксину М сульфат 1. Мономіцин
3. Рокситроміцин 2. Доксицикліну гідрохлорид
4. Поліміксину В сульфат 3. Спіраміцин
5. Доксицикліну гідрохлорид 4. Іміпенем
6. Оксацилін 5. Кларитроміцин
6. Рокситроміцин
До антибіотиків, що порушують синтез
оболонки мікробної клітини відносять: До антибіотиків групи тетрацикліну відносять:
1. Тієнам 1. Олеандоміцину фосфат
2. Спіраміцин 2. Метацикліну гідрохлорид
3. Амоксицилін 3. Лінкоміцину гідрохлорид
4. Метацикліну гідрохлорид 4. Доксицикліну гідрохлорид
5. Азтреонам 5. Граміцидин
6. Цефалоридин 6. Азитроміцин
До антибіотиків-аміноглікозидів відносять:
До антибіотиків, що порушують проникність 1. Граміцидин С
клітинної оболонки, відносять: 2. Рифампіцин
1. Рифампіцин 3. Гентаміцину сульфат
2. Поліміксин 4. Амікацину гідрохлорид
3. Ністатин 5. Рифаміцин
4. Рокситроміцин 6. Стрептоміцину сульфат
5. Рубоміцину гідрохлорид Для препаратів групи пеніциліну характерно:
6. Цефалоридин 1. Бактеріостатичний тип дії

2. Порушують синтез оболонки мікробної
клітини
3. Діють на грампозитивні і грамнегативні бактерії
4. Діють переважно на грампозитивні бактерії
5. Мають високу протимікробну активність
6. До більшості препаратів швидко
розвивається стійкість мікроорганізмів
Для оксациліну натрієвої солі характерно:
1. Стійкість до бета-лактамаз
2. Дія на грамнегативні і грампозитивні бактерії
3. Руйнування в кислому середовищі шлунка
4. Депонування препарату в організмі
5. Переважна дія на грампозитивні бактерії
6. Ефективність при лікуванні стафілококових
інфекційних процесів
Для феноксиметилпеніциліну характерно:
1. Короткочасність дії
2. Кислотостійкість
3. Введення парентерально кожні 4 години
4. Поєднання кислотостабільності і стійкості
до бета-лактамаз
5. Ефективність при лікуванні пневмоній,
скарлатини, інфекції сечових та жовчних
шляхів
Особливостями групи цефалоспоринів є:
1. Широкий спектр дії
2. Пригнічують синтез білка на рибосомах
3. Пригнічують біосинтез клітинної оболонки
4. Висока стійкість порівняно з пеніцилінами
до дії бета-лактамаз
5. Переважна дія на грамнегативні бактерії
6. Цефотаксим (клафоран) активний відносно
грампозитивних і грамнегативних бактерій
Для тієнаму характерно:
1. До складу тієнаму входять антибіотик
іміпенем і інгібітор дегідропептидази-1
циластатин
2. Нестійкий до бета-лактамаз, а стійкий до
дегідропептидази-1
3. Ефективний щодо грамнегативних,
грампозитивних бактерій, аеробів і анаеробів
4. Пригнічує синтез клітинної оболонки
мікроорганізмів
5. Пригнічує синтез білка на рибосомах
6. Ефективний при інфекційних
захворюваннях різної локалізації
9
Для монобактамного антибіотика азтреонаму
(азактаму) характерно:
1. Антибіотик вузького спектру дії
2. Короткочасність дії, застосовують кожні 4 години
3. Антибіотик широкого спектру дії
4. Порушує синтез оболонки мікроорганізмів
5. Стійкий до бета-лактамаз
6. Нестійкий до бета-лактамаз
Особливостями антибіотиків групи карбапенемів
є:
1. Нестійкість до дії бета-лактамаз
2. Вузький спектр дії
3. Стійкість до дії бета-лактамаз і чутливість до
дигідропептидази-1
4. Ефективні щодо грампозитивних,
грамнегативних бактерій, аеробних і
анаеробних мікроорганізмів
5. Порушують синтез нуклеїнових кислот
6. Порушують синтез клітинної оболонки
Особливостями антибіотиків групи макролідів є:
1. Усі представники мають бактеріостатичний тип
дії
2. Блокують синтез білка
3. У високих концентраціях накопичуються в
вогнищі інфекційного процесу
4. Кларитроміцин, рокситроміцин мають низьку
протимікробну активність
5. Проявляють високу токсичність для
макроорганізму
6. Неактивні щодо грампозитивних бактерій
Особливостями антибіотиків групи макролідів є:
1. Пригнічують синтез білка в цитоплазмі
шляхом утворення комплексів з рибосомами
2. Активні при резистентності мікроорганізмів
до пеніцилінів і інших антибіотиків
3. Проявляють ототоксичну дію
4. Мають перехресну алергію з пеніцилінами
5. Погано абсорбуються в кишечнику
6. Утворюють хелатні сполуки з металами
Для спіраміцину характерно:
1. Вузький спектр дії

2. Ефективність відносно мікоплазм, хламідій,
блідої трепонеми, а також при токсоплазмозі
3. Повільність всмоктування і швидка елімінація з
організму
4. Призначення при інфекціях дихальної
системи, сечових шляхів, отиті, дифтерії
5. Є високотоксичним препаратом
Особливостями азитроміцину є:
1. Гальмує синтез клітинної оболонки
2. Тривалість лікування 2–3 тижня
3. Накопичується у фагоцитах, що забезпечує
надходження препарату до вогнища інфекції.
4. Зберігається у вогнищах запалення в
бактерицидних концентраціях 5–7 днів
5. Лікування проводять коротким курсом 3–5
днів
Для фармакодинамічних властивостей
азитроміцину характерно:
1. Високоефективний щодо грампозитивних і
грамнегативних мікроорганізмів, мікоплазм та
легіонел
2. Тип дії – бактеріостатичний
3. Добре проникає у дихальні шляхи, органи
сечостатевої системи, шкіру і м’які тканини
4. Бактерицидна концентрація у вогнищі
запалення зберігається 5–7 днів
5. Пригнічує синтез муреїну мікробної клітинної
оболонки
6. Порушує проникність клітинної мембрани
мікроорганізмів
Для кларитроміцину характерно:
1. Антибіотик групи аміноглікозидів
2. Призначають в комплексному лікуванні
виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої
кишки
3. Неефективний при пероральному застосуванні,
руйнується хлористоводневою кислотою
4. Призначають при інфекціях дихальних,
сечових шляхів, дифтерії
5. Мають високу протимікробну активність
відносно коків, хламідій, токсоплазми,
Helicobacer pylori
6. Пригнічують синтез мікробної стінки
Особливостями лінкоміцину є:
1. Гальмує синтез клітинної стінки
2. Пригнічує синтез білка бактерій
3. Погано абсорбуються в кишечнику
10
4. Порушує проникність цитоплазматичної
мембрани
5. Добре проникає в кісткову тканину
(остеотропна дія)
6. Неефективний при лікуванні остеомієліту і
періоститу
Для антибіотиків групи тетрацикліну
характерно:
1. Вузький спектр дії
2. Пригнічують синтез РНК бактерій
3. Гальмують синтез білка на рибосомах
4. Застосовують разом з молочними продуктами
для профілактики дисбактеріозу
5. Утворюють хелатні сполуки з металами
ферментних систем мікроорганізмів
6. Проявляють тератогенну дію
Для доксицикліну гідрохлориду характерно:
1. Порівняно з тетрацикліном краще
адсорбується і довше затримується в організмі
2. Бактеріостатична дія пов’язана із
гальмуванням синтезу білка, пригніченням
ферментних систем мікробної клітини
3. Бактерицидна дія пов’язана з гальмуванням
синтезу муреїну клітинної мембрани
мікроорганізмів
4. Неефективний при інфекційних процесах
органів травного каналу і дихальної системи
5. Не утворює халатних сполук з металами
ферментних систем мікроорганізмів
6. Ефективний при лікуванні особливо
небезпечних інфекцій: чуми, холери, туляремії,
бруцельозу
Для тетрацикліну характерно:
1. Близький до макролідів за механізмом дії і
фармакологічними властивостями
2. На фармакокінетичні властивості (абсорбцію)
тетрацикліну склад харчового раціону не впливає
3. Активний відносно грамнегативних коків,
збудників особливо небезпечних інфекцій
4. При застосуванні вагітними препаратів
групи тетрацикліну у дітей можливий
неправильний розвиток зубів і кісткової
системи
5. Бактерицидний тип дії
6. Бактеріостатичний тип дії
Для левоміцетину характерно:
 11

1. Активність по відношенню виключно до 1. Бактеріостатична дія

грамнегативних бактерій 2. Бактерицидна дія
2. Активний відносно мікобактерій туберкульозу, 3. Переважна активність відносно
грибів, найпростіших грамнегативних бактерій
3. Пригнічення синтезу білка на рибосомах 4. Неефективність при гнійно-запальних процесах
4. Порушення проникності цитоплазматичної 5. Порушення проникності цитоплазматичної
мембрани бактерій мембрани і лізис мікробної клітини
5. Активність щодо грамнегативних і 6. Активність відносно грампозитивних бактерій
грампозитивних бактерій, спірохет, збудників При використанні антибіотиків можливий
трахоми розвиток таких побічних реакцій:
6. Вузький спектр дії 1. Фармакогенетичних
2. Фармакотоксичних
Для левоміцетину характерно: 3. Алергічних
1. Широкий спектр дії 4. Десенсибілізації
2. Активний відносно грамнегативних і 5. Дисбактеріозу
грампозитивних мікроорганізмів, рикетсій, 6. Формування резистентних штамів
спірохет, збудників трахоми мікроорганізмів
3. Вузький спектр дії, активний відносно грибів,
найпростіших, істинних вірусів При використанні антибіотиків можливий
4. У немовлят можливий розвиток «сірого розвиток таких фармакотоксичних побічних
синдрому» реакцій:
5. Не викликає розвиток дисбактеріозу і 1. Нефротоксична дія
суперінфекцій 2. Дисбактеріоз
6. Бактеріостатична дія пов’язана з 3. Анафілактичний шок
пригніченням синтезу білка 4. Ототоксична дія
5. Судоми
Для антибіотиків групи аміноглікозидів 6. Ендотоксичні реакції
характерно:
1. Виключно протитуберкульозна активність При використанні антибіотиків можливий
2. Пригнічують синтез білка, зв’язуючись з розвиток таких фармакотоксичних побічних
рибосомами реакцій:
3. Ото-, невро-, нефротоксичність 1. Тератогенна дія
4. Бактеріостатичний тип дії 2. Дисбактеріоз
5. Повільний розвиток стійкості у мікроорганізмів 3. Анафілактичний шок
6. Виключається ентеральний шлях введення 4. Пригнічення кровотворення
препаратів 5. Розвиток резистентності мікроорганізмів
6. Нервово-м'язовий блок
Для стрептоміцину сульфату характерно:
1. Пригнічує синтез білка, зв’язуючи рибосоми При використанні антибіотиків можливий
мікробної клітини розвиток таких алергічних реакцій:
2. Порушує проникність клітинної мембрани, 1. Фотосенсибілізація
сприяючи втраті іонів, амінокислот, 2. Дисбактеріоз
нуклеотидів 3. Анафілактичний шок
3. Порушує окисно-відновні процеси мікробної 4. Набряк Квінке
клітини 5. Судоми
4. Має вузький спектр дії 6. Ендотоксичний шок
5. Ото- і невротоксичність
6. Ефективний виключно при лікуванні
туберкульозу легенів

Для антибіотиків групи поліміксинів характерно: Відзначте правильні твердження:


1. У основі дії антибіотиків лежить принцип
антибіозу
2. Вперше антибіотики були описані Ваксманом
3. Тетрацикліну властива фотосенсибилізуюча
дія
4. Аміноглікозиди показані при уражені нирок
5. Використання левоміцетину у дітей першого
року життя призводить до розвитку «сірого
синдрому»
Відзначте правильні твердження:
1. У основі дії антибіотиків лежать хімічні реакції,
що призводять до денатурації білка
2. Перші очищені пеніциліни були отримані
Флорі і Чейном
3. Макролідам не властива тератогенна дія
4. Аміноглікозиди проявляють ототоксичну
дію
5. Використання левоміцетину у дітей першого
року життя наводить до розвитку «сірого
синдрому»
Відзначте правильні твердження:
1. Терміном «антибіоз» позначають явища
антагонізму між мікроорганізмами
2. Тетрациклін володіє фотопротекторною дією
3. Антибіотики-пеніциліни можуть викликати
судомні напади
4. Левоміцетин показаний для лікування інфекцій
ШКТ дітям першого року життя
5. Азитроміцин можна призначати 3-х денним
курсом
Відзначте правильні твердження:
1. Терміном «антибіоз» позначається синергізм у
дії антибіотиків.
2. Стрептоміцин вперше отриманий
Ваксманом з променистих грибів.
3. Тетрациклін проявляє тератогенну дію
4. «Сірий синдром» розвивається при застосуванні
тетрацикліну вагітними жінками
5. «Тетрациклінові зуби» виявляються у дітей,
народжених жінками, які під час вагітності
приймали тетрациклін
5. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
12
Вибрати небажані ефекти фармакотерапії
антибіотиками групи тетрацикліну:
1. Порушення рівноваги і слуху – функції
присінкові-завиткового апарату
2. Підвищення температури тіла
3. Погіршення нервово-м’язової передачі
4. Тератогенна дія
5. Гепатотоксичність
6. Дисбактеріоз
Вибрати небажані ефекти фармакотерапії
антибіотиками групи левоміцетину:
1. Порушення рівноваги і слуху – функції
присінкові-завиткового апарату
2. У немовлят можливий розвиток «сірого
синдрому»
3. Погіршення нервово-м’язової передачі
4. Тератогенна дія
5. Гепатотоксичність у високих дозах
6. Дисбактеріоз, вторинний мікоз
7. Анемія
Вибрати небажані ефекти фармакотерапії
антибіотиками групи аміноглікозидів:
1. Ураження 8-ї пари черепно-мозкових нервів
– ототоксичність
2. Апластична анемія
3. Неврити, невралгії, марення
4. Погіршення нервово-м’язової передачі
5. Серцево-судинні порушення (тахікардія,
біль у серці)
6. Дисбактеріоз
Вибрати небажані ефекти фармакотерапії
антибіотиками групи пеніциліну:
1. Порушення рівноваги і слуху – функції
присінкові-завиткового апарату
2. Алергічні реакції
3. Нейротоксична дія – пеніцилінова епілепсія
4. Тахікардія
5. Порушення абсорбції жирів, вуглеводів, солей
6. Дисбактеріоз, кандидоз
 13

5.1. Ознайомитися із препаратами учбової колекції по темі, визначити їх

приналежність до фармакологічної групи і показання до використання.

5.2. Обгрунтувати вибір препарату, його лікарську форму, дозування,

концентрацію, шлях введення і виписати рецепт:
1. Препарат пеніциліну для лікування гнійних захворювань головного і спинного
мозку.
2. Напівсинтетичний пеніцилін для лікування сифілісу і гонореї.
3. Препарат з групи аміноглікозидів для промивання інфікованих ран.
4. Антибіотик широкого спектру дії для лікування кон'юнктивітів, кератитів,
блефаритів, а також гнійничкових уражень шкіри, фурункульозу, опіків, тріщин та
ін.
5. Антибіотики з групи макролідів для лікування пневмонії, трахеобронхіту, тонзиліту,
остеомієліту, артриту, інфекцій шкіри, м'яких тканин, сечовивідних шляхів,
токсоплазмозу та ін.
6. Препарати з групи цефалоспоринів третього покоління для парентерального
застосування.

6. Матеріали для самоконтролю:

6.1. Завдання для самоконтролю:

Заповніть таблицю:
№ Препарат Механізм дії
1. Бензилпеніциліну натрієва сіль
2. Бензатину бензилпеніцилін +
Бензилпеніцилін прокаїну
(Біцилін-5)
3. Амоксицилін
4. Цефтріаксон
5. Доксициклін
6. Азитроміцин
7. Амікацину сульфат
8. Гентаміцину сульфат
9. Левоміцетин

6.2. Задачі для самоконтролю (3-5):

1. Препарат проявляє хіміотерапевтичну дію при захворюваннях, збудниками яких

є патогенні стрепто- і стафілококи, кишкова паличка. Легко всмоктується з травного
каналу, виділяється з організму переважно нирками. Так як в сечі створюється висока
концентрація, що забезпечує виражений протимікробний ефект, застосовується при
інфекціях сечових шляхів. Препарат малотоксичний, відкладень в сечових шляхах не
спостерігається. Призначається в порошках і таблетках всередину.
Визначити препарат. Пояснити механізм його дії.
 14

2. Антибіотик, який діє на стрептокок, стафілокок, диплокок, збудників дифтерії,

сибірської виразки, спірохети. Механізм дії: порушує синтез компонентів клітинної
оболонки мікробної клітини. Основна побічна дія – алергійні реакції.
Визначити препарат і дозування для лікування різних захворювань.

3. Антибіотики, що діють на стрептокок, стафілокок, диплокок, кишкову паличку,

збудників дифтерії, сибірської виразки, спірохети, великі віруси, рикетсії. Застосовуються у
випадку стійкості мікробної флори до пеніцилінів. За хімічною будовою відносяться до
макролідів. Основна побічна дія – диспепсичні розлади.
Визначити препарати. Пояснити механізм дії.

4. Антибіотики, що діють на стрептокок, стафілокок, диплокок, дифтерійну паличку,

спірохети, паличку сибірки, паличку туляремії, кишкову групу бактерій, бруцели, рикетсії,
великі віруси, дизентерійну амебу. Основні побічні ефекти: диспепсичні розлади,
ураження печінки, дисбактеріоз.
Визначити препарат. Пояснити механізм дії.

5. Антибіотик групи пеніциліну, що володіє тривалою дією. Інактивується

пеніциліназою, а також в кислому середовищі. Застосовується внутрішньом'язово.
Визначити препарат. Пояснити механізм дії.

6. Антибіотики, що діють на мікобактерії туберкульозу, паличку чуми, туляремії,

сибірської виразки, кишкову і дизентерійну паличку, стрептокок, стафілокок, диплокок.
Основні побічні явища: ураження слухового нерва і вестибулярного апарату, алергічні
реакції.
Визначити і перелічити препарати. Пояснити механізм дії.

7. Антибіотик групи пеніциліну, стійкий до пеніцилінази, кислотостійкий, тривалість

дії 4–6 год. Застосовується всередину, внутрішньом'язово.
Визначити препарат. Пояснити механізм дії.

8. Антибіотик групи пеніциліну, нестійкий до пеніцилінази, руйнується в кислому

середовищі, тривалість дії 3–4 год. Застосовується внутрішньом'язово, внутрішньовенно,
субарахноїдально, зовнішньо, інгаляційно.
Визначити препарат. Пояснити механізм дії.

6.3. Тести для самоконтролю:

Жінка, хвора на первинний сифіліс, отримує
комплексну терапію, до складу якої входить
бензилпеніциліну натрієва сіль. Вкажіть механізм дії
цього препарату.
A. *Блокада синтезу пептидогліканів мікробної
оболонки
B. Блокада синтезу білків цитоплазми
C. Блокада синтезу ДНК
D. Блокада тіолових груп ензимів
E. Блокада синтезу РНК
Вагітна жінка захворіла на пневмонію. Який
препарат можна їй призначити без загрози для
розвитку плода?
A. *Бензилпеніциліну натрієва сіль
B. Левоміцетин
C. Стрептоміцину сульфат
D. Гентаміцину сульфат
E. Тетрациклін
У хворого на бронхопневмонію після застосування
препарату з групи пеніциліну спостерігаються
 15

диспепсичні і алергічні явища, дисбактеріоз. B. Біцилін-5

Визначте препарат, для якого характерні такі C. Бензилпеніцилін-натрій
ускладнення: D. Цефазолін
A. *Бензилпеніциліну натрієва сіль E. Еритроміцин
B. Доксициклін
C. Гентаміцину сульфат Цефалоспорин 3-го покоління не всмоктується в
D. Тетрациклін травному каналі, активний до грамнегативних
E. Левоміцетин мікроорганізмів, стійкий до бета-лактамаз, має
широкий спектр дії. Особливістю препарату є те,
У хворого ревматизм з частими загостреннями. що він довго затримується в організмі.
Який антибіотик потрібно приймати для Антимікробна концентрація в крові визначається
профілактики захворювання? протягом 24 годин, виділяється нирками в активній
A. *Біцилін-5 концентрації протягом 48 годин. Визначте цей
B. Стрептоміцину сульфат препарат:
C. Ізоніазид A. *Цефтриаксон
D. ПАСК B. Цефазолін
E. Рифампіцин C. Цефалоридин
D. Рифампіцин
Хворий страждає на ревмокардит з частими E. Канамицин
загостреннями. Який антибіотик необхідно
призначити для профілактики або лікування Для лікування пневмонії хворому призначили
загострення? препарат із групи цефалоспоринів 3-го покоління
A. *Біцилін-5 для внутрішньом'язевого введення. Назвіть цей
B. Левоміцетин препарат.
C. Еритроміцин A. *Цефтриаксон
D. Цефазолін B. Цефуроксим
E. Тетрациклін C. Рифампіцин
D. Канаміцин
Хворому з діагнозом стрептококова пневмонія E. Цефазолін
призначений препарат із групи напівсинтетичних
пеніцилінів. Який це препарат? До стоматолога звернулася мати дворічної дитини.
A. *Ампіцилін Під час вагітності у зв'язку з інфекційним
B. Гентаміцину сульфат захворюванням несистематично приймала
C. Бензилпеніциліну натрієва сіль антибіотики. При огляді у дитини відзначається
D. Еритроміцин руйнування різців, емаль зубів жовтого кольору,
E. Тетрациклін біля шийки зубів коричнева облямівка. Який з
препаратів має тератогенний ефект?
Хворий тривалий час застосовував антибіотик A. *Тетрациклін
амоксицилін, що спричинило зниження апетиту, B. Фуросемід
нудоту, пронос, випорожнення з гнильним запахом, C. Біцилін-3
схуднення. Про яку побічну дію можна думати в D. Оксацилін-натрій
такому випадку? E. Стрептоміцину сульфат
A. *Дисбактеріоз
B. Алергічна реакція У хворого – газова гангрена. Який препарат з групи
C. Пряма подразнююча дія тетрациклінів використати для лікування в даній
D. Гепатотоксична дія ситуації?
E. Нефроточсична дія A. *Доксицикліну гідрохлорид
B. Ампіцилін
У хворої поставлений діагноз гострий C. Цефазолін
трахеобронхіт. Для лікування цієї інфекції був D. Оксацилін
призначений антибіотик з групи пеніциліну. E. Еритроміцин
Визначте, який препарат був призначений:
A. *Ампіцилін Хворому, який лікувався тетрацикліном, лікар
B. Стрептоміцину сульфат порадив не вживати молочних продуктів. Чому
C. Тетрациклін лікар дав таку пораду?
D. Гентаміцину сульфат A. *Сповільнюється всмоктування антибіотика
E. Фурацилін B. Не засвоюються молочні продукти
C. Збільшується ризик дисбактеріозу
Хворому з післяопераційними ускладненнями D. Зростає токсичність антибіотика
призначений антибіотик групи пеніциліну. Препарат E. Порушується процес перетравлення їжі
не інактивується пеніциліназою, не руйнується у
кислому середовищі. Призначається всередину, в Хворому 30 років з діагнозом гострий остеомієліт
м'яз, у вену. Визначте препарат: призначили антибіотик, який добре проникає в
A. *Ампіциліну тригідрат кісткову тканину. Протягом трьох тижнів прийому
 16

даного препарату стан хворого покращився. Який C. Тетрациклін

препарат був використаний? D. Левоміцетин
A. *Лінкоміцину гідрохлорид E. Еритроміцин
B. Біцилін-5
C. Бензилпеніцилін-натрій Інфекційний хворий сенсибілізований до
D. Поліміксин бензилпеніциліну. Застосування якого антибіотика
E. Ампіцилін буде найбільш безпечним у цьому випадку?
A. *Гентаміцину сульфат
Для лікування періоститу хворому призначили B. Ампіцилін
антибіотик, до якого чутливі грампозитивні C. Амоксицилін
мікроорганізми, спороутворюючі бактерії, D. Біцилін-5
клостридії, анаероби. Препарат добре проникає в E. Оксацилін
кісткову тканину. Визначити цей препарат.
A. *Лінкоміцину гідрохлорид Хворому з післяопераційними ускладненнями
B. Інтерферон призначений антибіотик групи аміноглікозидів.
C. Офлоксацин Призначається в м'яз, у вену. Визначте препарат:
D. Рифампіцин A. *Гентаміцину сульфат
E. Стрептоміцину сульфат B. Біцилін-5
C. Бензилпеніцилін-натрій
У хворого після перенесеного відкритого перелому D. Еритроміцин
стегна розвинувся гострий остеомієліт. Вкажіть E. Оксацилін-натрій
антибіотик, який накопичується в кістковій тканині і
його доцільно призначити при лікуванні гострого Хворому для лікування туберкульозу призначили
остеомієліту. рифампіцин. Відзначте механізм дії рифампіцину.
A. *Лінкоміцину гідрохлорид A. *Порушує синтез РНК
B. Пеніцилін B. Інгібує синтез білка
C. Левоміцетин C. Блокує гідрофолієву кислоту
D. Рифампіцин D. Порушує структуру мембран
E. Стрептоміцину сульфат E. Пригнічує синтез стінки мікробної клітини
У хворого зі зниженим слухом важка бацилярна Хвора тривалий час вживала антибіотики широкого
інфекція. Які антибіотики протипоказані у цьому спектру дії, що викликало зниження апетиту,
випадку? нудоту, пронос, випорожнення з гнилісним запахом,
A. *Аміноглікозиди схуднення. Про яку дію йдеться?
B. Пеніциліни A. *Дисбактеріоз
C. Цефалоспорини B. Алергічна реакція
D. Тетрацикліни C. Гепатотоксична дія
E. Рифампіцин D. Пряма подразнююча дія
E. Нефротоксична дія
У хірургічне відділення надійшов хворий з приводу
гострого апендициту. Проведена апендектомія. У Для лікування гнійного синуситу хворому було
післяопераційному періоді протягом 10 днів хворий призначено перорально тетрациклін. Який з
одержував антибіотик. Через якийсь час став протигрибкових препаратів необхідно приймати
відзначати зниження слуху. Вкажіть, яка група хворому для запобігання розвитку кандидозу?
антибіотиків має характерні побічні ефекти та A. *Ністатин
вестибулярні розлади? B. Гризеофульвин
A. *Аміноглікозиди C. Фуразолідон
B. Пеніциліни D. Ципрофлоксацин
C. Тетрацикліни E. Левамізол
D. Макроліди
E. Цефалоспорини Хворий на туляремію тривалий час лікувався
тетрацикліном, що викликало кандидоз. Який
Хворому поставлено діагноз бацилярна дизентерія. препарат необхідно призначити хворому?
Який з перерахованих препаратів слід йому A. *Ністатин
призначити? B. Цефалоридин
A. *Стрептоміцину сульфат C. Рифампіцин
B. Бензилпеніцилін-натрій D. Цефазолін
C. Ампіцилін E. Канамицин
D. Ампіокс
E. Оксацилін-натрій
До групи антибіотиків-аміноглікозидів належать: Жінка в період вагітності тривалий час без
A. *Стрептоміцин контролю лікаря приймала антибіотик. Через
B. Оксацилін деякий час у неї погіршився апетит, з’явились
 17

нудота, пронос, зміни слизових оболонок ротової A. *Анафілаксія

порожнини та шлунково-кишкового тракту. З часом B. Центральна дія
виникла жовтяниця. У новонародженого відмічено C. Рефлекторна дія
порушення росту кісток. Який препарат приймала D. Потенціювання
жінка? E. Периферична дія
A. *Доксициклін
B. Левоміцетин Хвора 19-ти років на первинний сифіліс отримує
C. Ампіцилін комплексну терапію, до складу якої входить
D. Еритроміцин натрієва сіль бензилпеніціліну. Який механізми дії
E. Бісептол цього препарату?
A. *Блокада синтезу петдидогліканів
У дитини 5-ти років гостра правостороння мікробної клітинної стінки
нижньочасткова пневмонія. При мікробіологічному B. Блокада синтезу білків цитоплазми
посіві харкотиння виявлено, що збудник C. Блокада тіолових груп ензимів
захворювання стійкий до пеніциліну, але чутливий D. Блокада синтезу РНК
до макролідів. Який препарат найбільш доцільно E. Блокада синтезу ДНК
використати у даному випадку?
A. *Азитроміцин. Жінці 30 років, яка знаходиться на 32 тижні
B. Тетрациклін. вагітності, в складі комплексної терапії виразкової
C. Гентаміцин. хвороби шлунка лікар призначив антибіотик.
D. Стрептоміцин. Вкажіть, який з перерахованих препаратів можна
E. Ампіцилін. рекомендувати за даних обставин?
A. *Азитроміцин
Чоловіку 18 років з приводу флегмони плеча була B. Тетрациклін
зроблена внутрішньом'язова ін'єкція пеніциліну. C. Левоміцетин
Після цього у нього з'явилися тахікардія, D. Бензилпеніцилін
ниткоподібний пульс, АТ знизився до 80/60 мм рт. E. Гентаміцин
ст. Який вид фармакологічної реакції розвинувся?

СПИСОК ОСНОВНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О..
Казак Л.І. та ін. / Видання 2-ге. – Вінниця: Нова книга, 2011. – 784 с.
2. Chekman I.S., Gorchakova N.O. Panchenko N.I., Вekh P.O. Pharmacology. – Vinnytsa: Nova
Knyga Publishers, 2006. – 384 p.
3. Бертрам Г., Катцунг. Базисная и клиническая фармакология: в 2 томах – Москва.-Санкт-
Петербург, Бипом – Невський діалект, 2003- 612с; 670 с
4. Дроговоз С.М., Страшний В.В., Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту:
Підручник довідник, 2002 -480 с.
5. Дроговоз С.М. Фармакология на допомогу лікарю, провізору, студенту. – Х.: ВЦ ХАІ, 2006. –
480 с.
6. Люльман Х. Наглядная фармакология. – М.: Мир, 2008. – 383 с.
7. Машковский М.Д. Лекарственные средства: в 2 томах – Узд 14-е. М: Новая волна, 2000
8. Посібник для самостійної роботи студентів заочного відділення фармацевтичного факультету
(дистанційна форма навчання) / Чекман І.С., Белєнічев І.Ф., Горчаова Н.О. та ін. – Запоріжжя:
Запорізький державний медичний університет, 2009. – 154 с.
9. Скакун М.П., Посохова К.А. – Фармакологія – Тернополь:Укрмедкнига, 2003 -740 с
10. Фармакология – Сito! (Фармакология. Логика.): учебник для вузов / Под ред. С.М. Дроговоз. –
Харьков: СИМ, 2007. – 236 с.
11. Фармакология спорта / Горчакова Н.А., Гудивок Я.С., Гунина Л.М. и др. – К.: Олимп л-ра,
2010. – 640 с.
12. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О.,
Казак Л.І. та ін. / Видання 3-е. – Вінниця: Нова книга, 2011. – 784 с.
13. Фармакологія: (Чекман І.С., Туманов В.А., Горчакова Н.О. та ін.): Вища школа, 2001 -518 с.
14. Чекман И.С. и сравт. Фармакология.Рецептура. Практические занятия. К. 000 Рада, 2003 –
832 с.
15. Чекман І.С., Бобирьов В.М., Горчакова Н.О. Фармакологія. Підручник для студентів
стоматологічного факультету. – Вінниця: Нова книга, 2009. – 480 с.
 18

16. Чекман І.С., Горчакова Н.О., Галенко-Ярошевський П.А. и др. Фармакология. Рецептура.
Практические занятия: Учеб. для иностранных студентов / Под ред. И.С. Чекман. – К: ООО
«Рада», 2009. – 832 с.

СПИСОК ДОДАТКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Компендиум 2010 – лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко, А.П. Викторов. – К.:
МОРИОН, 2010. – 2240 с.
2. Чекман І.С. Нанофармакологія. – Київ: ПВП Задруга, 2011. – 424 с.
3. Чекман І.С., Вікторов О.П., Горчакова Н.О. та ін. Нестероїдні протизапальні препарати:
ефективність, доступність, прийнятість для пацієнта. Фармаконагляд за безпекою
застосування. – Київ: Поліграф плюс, 2011. – 118 с.
4. Побічні реакції серцево-судинних засобів: навч. посіб. / Чекман І.С., Вікторов О.П., Горчакова
Н.О. та ін. – Київ-Запоріжжя-Харків: Вид-во ЗДМУ, 2010. – 88 с.
5. Фармакологія та клінічна фармакологія. Ч. 1. Побічна дія лікарських засобів та
фармакологічний нагляд за безпекою застосування ліків в Україні / Чекман І.С., Вікторов О.П.,
Мазур І.А., Белєнічев І.Ф., Горчакова Н.О. та ін. – Запоріжжя-Київ: Вид-во ЗДМУ, 2007. – 77 с.
6. Фармакология / Под ред. Р.Н. Аляутдинова. – 4-е изд. испр. – М.: ГЭОТАР, 2010. – 692 с.
7. Харкевич Д.А. Фармакология. Учебник для вузов. – М.: ГЭОТАР, 2010. – 836 с.
8. Основи фармакології з рецептурою: підручник / М.П. Скакун, К.А. Посохова. – Тернопіль: Укр.
мед. книга, 2004. – 604 с.
9. Клінічна фармакологія: підручник / За ред. О.Я. Бабака, О.М. Біловола, І.С. Чекмана. – К.:
Медицина, 2008. – 768 с.
10. Катцунг Б.Г. Базисная и клиническая фармакология в 2-х томах. – М., Спб.: Бином, Диалект.
Т. 1., 2006. – 611 с., Т. 2, 2007. – 648 с.
11. Клінічна фармакологія: підручник у 2-х томах / Під ред. І.А. Зупанця. – Харків: НФАУ. Золоті
сторінки, 2007. – Т. 1. – 312 с., Т. 2. – 348 с.
12. Клиническая фармакология / Под ред В.Г.Кукес – М: Изд. Дом Гэотар-мед, 2004 – 944 с
13. Михайлов И.Б Клиническая фармакология; изд-во Фолиант, 2002 520 с.
14. Рецептурный справочник врача. 8-е изд., переработанное и дополненное / Под ред. проф.
И.С.Чекмана, доц И.Ф.Поляковой – К: Здоров’я 2003 – 1194 с.
15. Метелица В.И. Справочник кардиолога по клинической фармакологи сердечно-сосудистых
средств. М.Медицина, 2000 – 926 с
16. Скакун М.П. Фармакологічна термінологія. Укрмедкнига, 2002-208 с
17. Бен. Клиническая фармакология – М: Бипом, 2004. – 104 с.
18. Клиническая фармакология и фармакотерапия /Ю.В.Белоусов, В.С.Моисеев, В.К.Лепахин –
М: Универсум паблишик 1997 – 530 с.
19. Маркевич Д.А. Фармакология.- М: Гэотар-мед, 2004 – 728 с.