МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
Кафедра педіатрії № 2
„Затверджено”
на методичній нараді
кафедри педіатрії № 2

Завідувач кафедри педіатрії № 2,

член-кореспондент НАМН України,
д.мед.н., професор Волосовець
О.П.
„____”__________________ р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ

Навчальна дисципліна Догляд за хворими (практика)

Модуль № 3 Догляд за хворими дітьми

Тема заняття Особиста гігієна медперсоналу. Особливості гігієни дітей

першого року життя та догляд за ними в умовах
стаціонару. Дезінфекція та стерилізація предметів
догляду за дітьми.

Курс 2

Факультет Медичний 2

Київ 2021

1
 1. Конкретні цілі
- Знати особливості гігієни дітей залежно від статі і віку;
- Знати техніку проведення і використання лікувальних і гігієнічних ван;
- Вміти проводити первинний туалет новонародженої дитини;
- Вміти обробляти пуповинний залишок;
- Знати правила підмивання дітей;
- Знати правила профілактики пліснявки і вміти обробляти ротову порожнину при
пліснявці;
- Класифікувати основні види дезінфекці;
- Провести обробку предметів догляду за дитиною після їх використання із застосуванням
сучасних дезінфікуючих засобів;
- Пояснити особливості особистої гігієни медичного персоналу;
- Демонструвати навички дотримання особистої гігієни медичного персоналу;
- Знати основні види стерилізації предметів догляду за дітьми;
- Демонструвати володіння біоетичними принципами медичного фахівця та
принципами фахової субординації у педіатрії.
2. Базовий рівень підготовки

Назви попередніх дисциплін Отримані навики

Основи педагогіки. Основи Застосувати знання про психологічне навантаження батьків

психології хворої дитини. Вміти спілкуватися з ними.

Медична фізика Порівняти різні види фізичних методів стерилізації.

Медична хімія Розраховувати необхідну концентрацію дезінфікуючих засобів.

Гігієна дітей і підлітків Володіти навичками догляду за шкірою і слизовими у дітей в

дитячому стаціонарі

Нормальна анатомії людини Знати будову і функцію ока, вуха

3.Перелік основних термінів, параметрів та характеристик, які студент

повинен засвоїти.

Термін Визначення

Особиста гігієна галузь гігієни, яка розробляє питання збереження та

зміцнення здоров'я людини шляхом дотримання
раціонального гігієнічного режиму в побуті, особистому
житті та трудовій діяльності.

Дезінфекція Система заходів, спрямованих на знищення збудників

2
 хвороб і створення умов, що перешкоджають їх
поширенню в навколишньому середовищі.

Механічний спосіб включає провітрювання приміщень, прання білизни,

дезінфекції миття рук, видалення з поверхонь меблів пилу та бруду
вологою ганчіркою, миття вікон, стін, підлоги.

Фізичний спосіб дезінфекції включає кварцювання, кип’ятіння, оброблення водяною

парою та високою температурою в камерах, що знищує
не лише мікроорганізми, а й спори бактерій.

Хімічний спосіб дезінфекції застосування різних дезінфекційних розчинів з

метоюзнищення збудників хвороб

Стерилізація Знищення всіх патологічних та біологічних агентів,

здатних розповсюджуватись термічною або хімічною
дією на них речовин засобами, з поверхонь, медичного
обладнання, харчових продуктів або біологічних
середовищ, як зовні, так і всередині.

ЗМІСТ ТЕМИ
ОСОБИСТА ГІГІЄНА ХВОРИХ ДІТЕЙ. Санітарно-гігієнічні норми передбачають
виділення кожній дитині ліжка, застеленого чистою білизною, та при ліжкової тумбочки для
зберігання особистих речей. За потреби дитині видають предмети індивідуального догляду:
поїльник, чашку, горщик чи підкладне судно (останні з них пронумеровані, стоять під ліжком)
та одяг. У лікувальне відділення хворий бере із собою предмети особистої гігієни, іграшки. На
при ліжкову тумбочку ставлять чашку, кладуть книжки та іграшки; у тумбочці зберігають
туалетні предмети (зубну щітку, пасту, мило, гребінець) і деякі особисті речі (папір, олівці,
ручки). Категорично забороняється зберігати в тумбочках харчові продукти.
Діти в лікарні повинні перебувати в чистоті, мати охайний вигляд. Персонал
зобов’язаний зачісувати дітей, допомагати одягатись. Діти дошкільного віку, що
перебувають на загальному режимі, мають щодня вранці і ввечері самостійно вмиватися
та витиратися індивідуальним рушником. Для тяжкохворих пацієнтів умивання
організовують біля ліжка.
Догляд за порожниною рота полягає в чищенні забув 2 рази на добу та
споліскування рота водою або 1–2 % розчином харчової соди чи солі після кожного
вживання їжі. Середній та молодший медичний персонал відділення слідкує за
проведенням гігієнічного туалету пацієнтами, за необхідності допомагає його здійснити і
навчає (наприклад, правилам користування зубною щіткою: щітка рухається по зубах
згори донизу і знизу догори, попереду і позаду зубного ряду).
Догляд за волоссям полягає в щоденному розчісуванні та плетінні кіс дівчаткам.
Для розчісування волосся використовують лише індивідуальні гребінці. Якщо волосся
забруднене або відмічається значна кількість лупи, дитині миють голову дитячим милом

3
або шампунем; тяжкохворим розчісують волосся густим гребінцем, змоченим у розчині
столового оцту.
Особиста гігієна хворих включає також миття рук перед кожним споживанням їжі і
після відвідування туалету; щоденне (вранці і ввечері) підмивання зовнішніх статевих
органів теплою водою (дівчаткам – тільки в напряму спереду назад, від піхви до заднього
проходу); зстригання нігтів (один раз на тиждень), приймання гігієнічної ванний та заміну
натільної і постільної білизни не рідше одного разу на 7–10 днів, а за потреба – частіше.
Правила зміни натільної та постільної білизни хворим, які перебувають на
постільному режимі. Зміну натільної білизни тяжкохворому у ліжку виконують таким
чином: спочатку піднімають краї сорочки, знімають її через голову, а потім звільняють
руки; чисту білизну надягають у зворотному порядку. Зміну постільної білизни хворому,
якому дозволено сидіти, проводять інакше: медична сестра пересаджує його з ліжка на
стілець і перестеляє ліжко. Зміну простирадла лежачим хворим здійснюють двома
способами:

 брудне простирадло згортають валиком від голови і від ніг та підводять під
поперек хворого, потім його витягують з-під хворого. Чисте простирадло згортають як
бинт з двох боків, підводять під поперек хворого і розправляють уздовж ліжка;
 хворого пересувають до краю ліжка, згортають брудне простирадло по довжині
ліжка до тіла хворого, на вільному місці розпрямляють чисте і на нього перекладають
хворого; брудне простирадло знімають і розпрямляють чисте.

Брудну білизну в палатах збирають у клейончасті мішки та відправляють до пральні.

Після зміни білизни підлогу і предмети навкруги протирають ганчіркою, змоченою
дезрозчином (наприклад, 1 % розчином хлораміну). У відділенні має бути запас білизни
на добу. Забороняється сушити білизну на радіаторах центрального опалення і
використовувати її повторно.
ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ ПРИЙОМУ НА РОБОТУ ТА ОБОВ'ЯЗКОВИХ
ПРОФІЛАКТИЧНИХ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ. До
роботи в дитячому лікувально-профілактичному закладі допускають тільки здорових
працівників, які пройшли медичне обстеження і мають про це відповідні документи
(медичну книжку). При прийнятті на роботу (відповідно до Наказу МОЗ України за № 280
від 23.07.2002 р., Додаток 9) медичного працівника повинні оглянути спеціалісти:
терапевт, отоларинголог, стоматолог, дерматовенеролог, гінеколог (для жінок);
працівнику також призначають такі обстеження: флюорографію органів грудної клітки
(для виключення туберкульозу), кров на реакцію Вассерманна – RW (для виключення
сифілісу), мазок на гонокок зі статевих шляхів, кал на яйця глистів, зіскрібок з
періанальних складок на ентеробіоз, посів калу на патогенну кишкову флору. Осіб, у яких
виявлено хронічні вогнища інфекції, не приймають на роботу у відділення, де
перебувають новонароджені діти. Надалі персонал проходить медичне обстеження за
певними вимогами. Один раз на рік проводять дослідження крові на RW, флюорографію
органів грудної клітки, досліджують мазок на гонокок, кал на яйця глистів, зіскрібок на
ентеробіоз. Двічі на рік – огляд лікарів-спеціалістів і посів калу на патогенну кишкову
флору. Щоквартально – мазок із зіва на патогенну флору, але в одному з кварталів року
обстеження проводиться тричі з інтервалом у 21 день.

4
 ОСОБИСТА ГІГІЄНА МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ. Одним із суттєвих
чинників у дотриманні санітарно-гігієнічного режиму в дитячій лікарня є особиста гігієна
медичного персоналу. До роботи допускається лише здорова людина, без ознак
респіраторної інфекції чи дисфункції кишечнику. Медичний працівник повинен мати
охайний зовнішній вигляд, слідкувати за зачіскою, чистотою свого тіла, своєчасні
зістригати нігті. Одяг має бути чистим і випрасуваним, встановленої форми: халат,
надягнутий на плаття з короткими рукавами, чи медичний костюм (брюки і кофта),
шапочка, що закриває волосся. Взуття повинно відповідати таким вимогам: забезпечувати
безшумне пересування по відділенню і легко піддаватись дезінфекції. Одяг і взуття після
закінчення чергування залишають в індивідуальній шафі.
Особливі вимоги передбачені для персоналу пологових будинків. На початку зміни
кожний співробітник проходить повне санітарне оброблення; щодня видається новий
комплект стерилізованого одягу і взуття, який здається для оброблення у дезінфекційній
камері після закінчення роботи.
У дитячих відділеннях не слід користуватися парфумами: це може не подобатися
хворому або спричинювати в нього алергічну реакцію. Бажано не одягати персні, оскільки
під час виконання лікарських призначень і оброблення рук їх потрібно знімати. На
додаток до загальноприйнятих правил миття рук, лікарі та медичні сестри мають мити
руки або обробляти їх дезінфекційним розчином після огляду кожного хворого, до і після
кожної процедури чи маніпуляції. Медичний персонал повинен користуватися гумовими
рукавичками, масками та іншими засобами індивідуального захисту від інфекцій,
відповідно до затверджених інструкцій.
ДЕЗІНФЕКЦІЯ, ЇЇ ВИДИ, СПОСОБИ ТА ЗАСОБИ. Санітарно-
протиепідемічний режим стаціонару передбачає проведення дезінфекції. Дезінфекція – це
система заходів, спрямованих на знищення збудників хвороб і створення умов, що
перешкоджають їх поширенню в навколишньому середовищі. Розрізняють два її види:
профілактичну та дезінфекцію в епідемічному осередку, останню у свою чергу поділяють
на поточну та остаточну. Дезінфекційні заходи виконують молодші медичні сестри і
медичні сестри. Інвентар для їх проведення маркірують і використовують тільки там і з
тією метою, для якої він призначений.
Існують механічні, фізичні і хімічні способи дезінфекції. Механічний спосіб
включає провітрювання приміщень, прання білизни, миття рук, видалення з поверхонь
меблів пилу та бруду вологою ганчіркою, миття вікон, стін, підлоги. До фізичних способів
належать кварцювання, кип'ятіння, оброблення водяною парою та високою температурою
в камерах, що знищує не лише мікроорганізми, а й спори бактерій. Ефективність
кип'ятіння збільшується завдяки до даванню у воду 1 % мильно-содового розчину (по 100
г господарського мила і кальцинованої соди на 10 л води, готують безпосередньо перед
використанням). Хімічні способи дезінфекції полягають у застосуванні різних
дезінфекційних розчинів вітчизняного та іноземного виробництва, дозволених до
використання в Україні. Високий рівень інфекційної захворюваності, поява нових,
невідомих раніше нозологічних форм (атипова пневмонія, пташиний і свинячий грип)
робить застосування різних методів дезінфекції необхідним і обов'язковим.
Основні групи дезінфекційних розчинів

5
та їх характеристика

 Засоби, що містять хлор. Нещодавно їх використовували повсюди, практично для

всіх об'єктів дезінфекції, однак сьогодні їх застосування обмежено з огляду на високу
корозійну активність, здатність пошкоджувати тканини, подразнювальну дію на слизові
оболонки органів дихання.
«Хлорамін Б» (М-хлорбензолсульфонамід натрію) – білий кристалічний порошок,
що містить 25–29 % активного хлору. Для знезараження використовують 0,2–4 % розчин
хлораміну, найчастіше – 1 % розчин (0,1 кг хлораміну Б розмішують у невеликій кількості
води температурою 50–60 °С, потім додають воду до об'єму 10 л). Термін зберігання
готового розчину становить 5 днів.
Інші препарати цієї групи: «Хлорантоїн» (таблетки), «Неохлор» (розчин), «Санидез»
(таблетки), «Дезактин» (порошок).
 Препарати на основі перекису водню. Найбезпечніші для навколишнього
середовища, тому що при використанні розкладаються на кисень і воду. Малотоксичні, не
мають специфічного запаху, їх можна застосовувати у присутності людей, тому ними
користуються в акушерських стаціонарах, у відділеннях новонароджених для оброблення
кувезів: 6 % розчин перекису водню зазвичай використовують разом із 0,5 % розчином
мийного засобу («Пероксим», «СТЕН», «Перформ»).
 Чверть-амонієві сполуки(ЧАС). Нині набули найбільшого поширення. Засоби з цієї
групи дезінфектантів не ушкоджують інструментів й устаткування, малотоксичні, не
спричинюють подразливої дії, не мають різкого запаху, тому їх застосовують для
дезінфекції в місцях постійної присутності персоналу й пацієнтів («Септанез», «Анасепт»,
«Тералін», «Мікробак Форте», «Санифект- 128»).
 Засоби на основі третинних амінів. Ці засоби також широко використовують в усіх
країнах світу. Вони мають добрі мийні властивості, не ушкоджують оброблюваних
поверхонь, малотоксичні. Висока антимікробна активність дає підставу широко їх
застосовувати («Діактин»).
 Засоби на основі етанолу (спирту). Використовують 70 % етиловий спирт
(оскільки 96 % спирт денатурує білки). Застосовують як антисептик для шкіри.
 Альдегідовмісні засоби. Ці хімічні сполуки, створені на основі глутарового,
бурштинового, ортофталієвого альдегідів. Вони мають низку переваг: діють на всі види
мікроорганізмів, зокрема на спори, не ушкоджують оброблюваних виробів. Їх
застосовують для дезінфекції устаткування складної конфігурації («Стериліум»). Проте
деякі з них високотоксичні, що не дозволяє використовувати їх у присутності пацієнтів
(«Лізоформін», «Славін Дельта»).
 Гуанідини. Це одна з груп сучасних дезінфекційних засобів, що перспективно
розвивається. Мають низьку токсичність, високу стабільність у середовищі, щадну дію на
об'єкти («Інкрасепт-10В»).

Сучасні дезінфектанти – це багатокомпонентні суміші, що містять кілька речовин з

різних груп. До їхнього складу входять розчинники, інгібітори корозії, згущувачі,
антиоксиданти, барвники, ароматизатори. Значна різноманітність препаратів дає змогу
обирати їх відповідно до певної мети. До кожного дезрозчину обов’язково надається
інструкція з його використання в тих чи інших випадках (для прибирання приміщень,

6
миття посуду, засобів догляду, оброблення інструментарію), згідно з якою роблять
розчини потрібної концентрації. Найуживанішими серед них є:
а) для гігієнічного оброблення рук медичного персоналу – «Стериліум», «Октеніамін»,
«Бактолін базик», «Кутасепт Ф»;
б) для загального знезараження поверхонь (стін, підлоги, медичного обладнання, твердих
меблів, медичних приладів), вологого прибирання приміщень, для дезінфекції посуду
використовують «Тералін (ТРН-5225) концентрат», «Перформ» 9особливо в приміщеннях,
де перебувають пацієнти з ослабленим імунітетом і новонароджені діти), «Мікробакт
форте» (використовують, у тому числ, для дезінфекції іграшок), «Саніфект-128» та ін.
ДЕЗІНФЕКЦІЯ ПРЕДМЕТІВ ДОГЛЯДУ ЗА ДІТЬМИ В ПЕДІАТРИЧНОМУ
ВІДДІЛЕННІ. Дезінфекцію сосок і пляшок, призначених для вигодовування дітей
першого року життя здійснює палатна медична сестра 1 раз на день. Брудні соски
спочатку ретельно миють в проточній воді, потім у теплому розчині (0,5 чайної ложки
питної соди на один стакан води, при цьому їх вивертають. Потім соски кип’ятять
упродовж 10–15 хвилин і просушують. Чисті гумові соски зберігають сухими в закритому
(скляному або емальованому) посуді із маркуванням «Чисті соски». Дістають їх
стерильним пінцетом, а потім чисто вимитими руками надягають на пляшку. Використані
соски збирають у посуд із маркуванням «Брудні соски».
Дезінфекцію пляшок виконують у буфетній. Спочатку пляшки знежирюють у
гарячій воді питною содою або гірчицею (50 г сухої гірчиці на 10 л воли), потім миють за
допомогою йоржа, промивають проточною водою ззовні і зсередини. Чисті пляшки
шийкою донизу кладуть у металеві сітки, а коли стечуть залишки води, пляшки в сітках
ставлять у сухожарову шафу та стерилізують протягом 50-60 хвилин (температура в шафі
120 – 150 °С). Зберігають стерильні пляшки закритими стерильними ватно-марлевими
тампонами в окремо вилілених лля цього шафах.
Також пляшки можна дезінфікувати кип'ятінням. Для цього знежирені і вимиті
пляшки ставлять у спеціальний посуд (бак, каструлю), заливають теплою водою і
кип'ятять 10 хвилин. З цією ж метою використовують парові стерилізатори або
стерилізатори для мікрохвильової печі. Тривалість оброблення становить 10 хвилин (мал.
5, див. кол. вклейку).
Зараз розроблені та вдосконалюються різноманітні пляшечки. Наприклад, створена
пляшечка, облаштована не соскою, а ложечкою, з якої молоко стікає в рот дитині. Ці
засоби можна використовувати для догодовування дитини з метою зберегти у неї навички
смоктати груди.
Послідовність дій при дезінфекції предметів догляду за дітьми. Концентрація
дезінфекційного розчину та тривалість експозиції визначається інструкцією щодо його
застосування до об'єкта дезінфекції.

 Термометри повністю занурюють у дезінфекційний розчин на визначений термін,

виймають і змивають його залишки під проточною водою, витирають сухою стерильною
ватою чи бинтом, зберігають у футлярах або стерильній сухій склянці з невеликим шаром
вати на дні.

7
  Використані грілки двічі протирають дезрозчином.
 Гумові балони (клізми) замочують у дезрозчині на визначений термін і промивають
проточною водою, можлива стерилізація кип'ятінням упродовж 15 хвилин.
 Ножиці після використання занурюють у дезрозчин на визначений термін,
промивають проточною водою, висушують.
 Шпателі замочують у дезрозчині на визначений термін, промивають проточною
водою, далі стерилізують у сухожаровій шафі при температурі 180 °С протягом 20 хвилин
(або кип’ятять 15 хвилин). У більшості лікарнь використовують одноразові шпателі.
 Іграшки миють у мильно-содовому розчині або занурюють у дезрозчин на
визначений термін, виймають і промивають проточною водою, витирають.
 Горщики, підкладні судна щодня миють гарячою водою з господарським милом,
потім занурюють у дезрозчин на визначений термін, після закінчення експозиції
промивають під струменем води.
 Клейонки на кушетках і сповивальних столиках після кожної дитини протирають
дезрозчином, а наприкінці зміни миють гарячою водою з господарським милом.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДЕЗІНФЕКЦІЇ ТА ДЕЗІНФЕКЦІЇ В

ЕПІДЕМІЧНОМУ ОСЕРЕДКУ. Профілактичну дезінфекцію проводять у відділеннях
будь-якого профілю для запобігання накопиченню і поширенню збудників хвороб. Для
знезараження повітря застосовують провітрювання (не рідше 4 разів на день). У боксах,
процедурних і оглядових кімнатах додатково проводять ультрафіолетове опромінювання
(кварцювання) – двічі на добу (вранці та ввечері) по 30 хвилин. В епідемічні періоди
гострих респіраторних інфекцій кварцювання проводять у палатах, де лікуються діти з
даною патологією. З цією метою використовують відповідні медичні прилади:
опромінювачі бактерицидні настінні та пересувні, рециркулятор бактерицидний. Перші є
неекранованими, під час їх роботи пацієнти і медичні працівники повинні вийти
зприміщення. Рециркулятори бактерицидні знезаражують лише потік повітря, яке
проходить крізь нього, вони є безпечними для людини, тому під час їх роботи можна
перебувати у приміщенні.

Дезінфекція предметів і поверхонь. Меблі, іграшки, підлогу та інші

предмети протирають ганчіркою, змоченою відповідним дезінфекційним розчином (не
рідше 2 разів протягом дня). Виконують щоденне вологе протирання радіаторів і труб
центрального опалення, оскільки пил, що на них осідає, може прогорати, при цьому
утворюється оксид вуглецю, який отруює повітря, що є неприпустимим для дітей, що
перебувають у приміщенні. Стіни миють мильно-содовим розчином один раз на 3 дні.
Стелі, плафони, віконні рами і двері очищають від пилу один раз на тиждень. Туалети
дезінфікують за потребою, але не рідше ніж 2 рази на день. Знезараження білизни,
портьєр, покривал проводиться шляхом прання і прасування, килимів і ковдр –
вибиванням і витрушуванням на відкритому повітрі або чищенням пилососом. Повну
дезінфекцію відділення рекомендовано проводити один раз на рік.
Поточну дезінфекцію проводять в епідемічному осередку для зниження
інфікованості навколишніх предметів у приміщенні, де перебуває хворий. Для цього
знезаражують усі виділення хворого і предмети, до яких він торкався.

8
 Остаточну дезінфекцію в епідемічному осередку виконують для повної ліквідації
збудників у боксі, палаті, відділенні, з якого виписано хворого. Дезінфекції підлягають
приміщення, предмети побуту, одяг. Важливим методом остаточної дезінфекції
приміщень є їх оброблення за допомогою гідропульта сумішшю різних дезінфекційних
засобів. Деякі предмети (наприклад, книги, м’які меблі, взуття) потрібно дезінфікувати в
дезінфекційних камерах. Для проведення остаточної дезінфекції можна запросити
працівників центру санітарно-епідеміологічного нагляду і дезінфекційних станцій.

Основні накази та інструкції МОЗ України, що регламентують санітарно-

епідеміологічні заходи в лікувально-профілактичних закладах
Наказ МОЗ України «Про затвердження інструкції по санітарно-
протиепідемічному режиму і охороні праці персоналу інфекційних лікарень (відділень)» за
№ 916 від 04.08.1983 р.
ГОСТ 4221-285, 1956 р. «Стерилізація та дезінфекція виробів медичного
призначення. Методи, засоби та режими дезінфекції, передстерилізаційна обробка
(етапи), стерилізація (методи, режими, засоби)».
Лист «Про дезінфекційні заходи, дозволені до використання в Україні» за №
042/131 від 10.02.1998 р.
Наказ МОЗ України «Щодо організації проведення обов'язкових профілактичних
медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких
пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних
хвороб» за № 280 від 23.07.2002 р. Додаток № 9 «Обстеження співробітників дитячого
відділення».
Наказ МОН та МОЗ України «Про затвердження інструкції з організації
харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» за № 298/227 від 17.04.2006 р.
(висвітлюються заходи щодо дезінфекції сосок (п. 5.10) та пляшечок (п. 5.11).
Наказ МОЗ України «Про затвердження методичних рекомендацій «Хірургічна та
гігієнічна обробка рук медичного персоналу» за № 798 від 21.09.2010 р.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФЕКЦІЙНОЇ ТА ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В РОБОТІ
МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ.З метою забезпечення інфекційної та хімічної безпеки під
час виконання своїх професійних обов’язків медична сестра повинна мити руки теплою
водою з милом або/і обробляти їх антисептиком (призначеним за інструкцією для
оброблення рук). За показаннями необхідно застосовувати латексні рукавички. Рукавички
знижують ризик професійного зараження під час контакту з інфікованими пацієнтами та
їх виділеннями (Наказ МОЗ України за № 152 від 04.04.2005 р. та № 798 від 21.09.2010 р.).
Слід пам’ятати, що проведення знезараження рук і користування латексними
рукавичками медичними працівниками також є невід’ємними елементами забезпечення
асептики під час виконання основних процедур і маніпуляцій, що запобігають розвитку
багатьох ускладнень пацієнтів.
Правила миття рук з милом
Показання:
– перед і після контакту з пацієнтом;

9
 – після користування туалетом;
– перед і після споживання їжі;
– у всіх випадках, коли руки забруднені.
Обов’язкова умова: на руках не повинно бути обручок, годинників, нігті мають бути
коротко підстрижені, без лаку (оскільки ці моменти утруднюють видалення
мікроорганізмів).
Алгоритм дії:
1. Загорнути довгі рукава халату.
2. Стати перед раковиною так, що не торкатись ні руками, ні одягом її поверхні, тому
що вона інфікована. Відкрити воду.
3. Під помірним тиском теплої води слід енергійно намилити руки і терти одна об
одну не менше 15 секунд (слід намагатися охопити всі поверхні долонь і пальців).
4. Ополоснути руки.
5. Осушити паперовим рушником, яким потім закрити кран. Для висушування рук не
потрібно користуватися загальним рушником багаторазового користування!
Для миття рук необхідно використовувати рідке мило з дозатором. Дозатори
багаторазового використання з часом контамінуються мікроорганізмами, тому не слід
добавляти рідке мило в частково використаний дозатор. Дозатор необхідно вимити,
осушити і тільки після цього наповнювати свіжою порцією мила.
Оброблення кистей рук антисептиком здійснюють за стандартною європейською
методикою EN-1500.
Гігієнічна антисептика під час оброблення рук
Показання:

– Перед виконанням інвазивних процедур;

– Перед і після маніпуляцій з ранами;
– Перед і після маніпуляцій з катетерами;
– Перед використанням рукавичок і після їх зняття;
– Після контакту з виділеннями і предметами, які містили кров або мають
імовірність мікробної контамінації.
У разі сильного забруднення рук їх необхідно вимити спочатку рідким милом з
водою. А потім нанести антисептик. Спиртові антисептики ефективніші, ніж водні
розчини антисептиків.
Алгоритм дії: Спиртовий антисептик у дозі 5 мл нанести на руки і втирати до
висихання (витирати руки не слід).

Загальні положення про використання рукавичок:

1. Використання рукавичок не замінює миття та антисептичного оброблення рук.
2. Рукавички використовують у всіх випадках, коли передбачається контакт з кров’ю
чи іншими потенційно контамінованими матеріалами, слизовими оболонками пацієнта,
хімічними речовинами.
3. Після контакту з пацієнтом рукавички необхідно зняти. Не дозволяється
використання однієї пари рукавичок для догляду за двома пацієнтами, навіть за умови
миття та антисептичного оброблення рукавичок.
4. У разі пошкодження рукавичок необхідно їх замінити.
10
Правила надягання і зняття рукавичок
Правила надягання рукавичок:
 Вимити руки стандартним способом.
 Розкрити упаковку разових стерильних рукавичок і дістати пінцетом одну пару.
 Розкласти рукавички на окремому столику на стерильній пелюшці.
 Загорнути край рукавички назовні та зробити вилогу («отворот»).
 Узяти рукавички за вилогу лівою рукою так, щоб пальці не торкалися внутрішньої
поверхні рукавички; зімкнути пальці правої руки і ввести їх у рукавичку.
 Потім розімкнути пальці правої руки і натягнути рукавичку на всі пальці.
 Завести під вилогу лівої рукавички ІІ, ІІІ і ІV пальцями правої руки, при цьому І
палець правої руки спрямувати в бік І пальця на лівій рукавичці.
 Зімкнені пальці лікові руки ввести у вертикально розміщену рукавичку, яку
продовжують утримувати ІІ, ІІІ і ІV пальцями правої руки.
 Відгорнути вилогу спочатку на лівій, потім на правій рукавичці, не змінюючи
положення пальців.
 Руки в стерильних рукавичках слід тримати перед собою вище за рівень пояса,
зігнутими в ліктьових суглобах. Руки, опущені нижче за рівень пояса вважаються
нестерильними.
Правила зняття рукавичок:
 Пальцями лівої руки зробити вилогу на правій рукавичці, торкаючись її тільки з
зовнішнього боку.
 Взяти праву рукавичку лівою рукою за вилогу з внутрішнього боку.
 Зняти рукавичку з правої, вивертаючи її, тримати зняту з правої руки рукавичку в
лівій руці.
 Ввести зімкнені ІІ і ІІІ пальці правої руки всередину лівої рукавички і, поступово
роблячи вилогу та вивертаючи її, зняти рукавичку з лівої руки.
 Покласти рукавички в дезінфекційний розчин.
 Вимити та осушити руки.

Універсальні запобіжні засоби в разі можливості контакту з біологічними

рідинами:
1. Усі маніпуляції, які супроводжуються можливим забрудненням рік кров’ю або
сироваткою крові, слід виконувати в гумових (латексних) рукавичках.
2. Всі ушкодження на руках закривати лейкопластиром, водонепроникною
пов’язкою.
3. Транспортувати проби крові й інші біологічні рідини необхідно у контейнерах з
герметичними кришками.
4. Розбирати, мити й полоскати інструменти, лабораторний посуд, прилади й усі, що
контактувало з кров’ю чи іншими біологічними рідинами, слід тільки після дезінфекції.
Правила оброблення одноразових шприців після використання. Використані шприци
(не розбираючи) промивають дезінфекційним розчином, потім поршень виймають і на 1
годину (розібраний шприц і голку з ковпачком) занурюють у дезрозчин (в іншій
посудину). Після дезінфекції голки в ковпачках і шприци складають в окремі контейнери і
здають їх медичній сестрі для подальшого знищення.
11
 5. Одноразові інструменти також негайно поміщають в спеціальні контейнери для
подальшого знищення.
6. Гострі предмети, що підлягають повторному використанню, кладуть у міцну
ємність для оброблення. Слід уникати уколів голками для ін'єкцій, порізів гострими
інструментами, розбитим посудом.
7. У приміщеннях, де існує ризик професійного зараження, забороняється їсти, пити,
курити, наносити косметику, брати в руки контактні лінзи.
8. Медичні сестри, що мають постійний контакт із кров'ю, повинні проходити
профілактичне обстеження на антигени гепатитів В, ВІЛ-інфекцію під час вступу на
роботу і далі один раз на рік.
9. У разі забруднення шкіри медичного персоналу кров'ю пацієнта, необхідно
обробити її настільки швидко, наскільки дозволяє безпека хворого:
 зняти рукавички;
 обробити забруднену ділянку шкіри тампоном з 70 % розчином етилового спирту
або 0,5 % розчином хлоргексидину;
 вимити водою з милом і витерти серветкою;
 повторно обробити спиртом.
10. Якщо кров потрапила на слизові оболонки очей, необхідно негайно
промити їх 0,05 % розчином калію пермантанату або проточною водою з подальшим
закапуванням 1 % розчину срібла нітрату; якщо кров потрапила на слизову оболонку
ротової порожнини – прополоскати 70 % етиловим спиртом або 0,05% розчином калію
перманганату.
11. У разі травми використаними інструментами необхідно: видавити з рани
кров, обробити рану йодом, повідомити про випадок адміністрацію, пройти
консультування в інфекціоніста, провести лабораторне обстеження і необхідну
профілактику можливого виникнення захворювання.
12. У разі забруднення поверхонь кров’ю або іншими біологічними рідинами
обробити їх дезінфекційними засобами.

4. Завдання для самоконтролю

Завдання № 1
На роботу у дитячу лікарню прийнято медичну сестру для роботи у процедурному
кабінеті соматичного відділення. Які лабораторні та інструментальні обстеження вона
повинна пройти з метою допуску до роботи?
Відповідь:
Флюорографію органів грудної клітки, кров на реакцію Вассермана, мазок на
гонокок зі статевих шляхів, аналіз калу на яйця глистів, зскрібок з періанальних складок
на ентеробіоз, посів калу на патогенну кишкову флору.
Завдання № 2
Після народження дитина спільно перебуває з матір’ю. Яка його мета та що включає
спільне перебування матері і новонародженого?
Відповідь:
Мета спільного перебування матері і новонародженого – встановлення нормального
біоценозу у дитини. Воно включає: контакт «шкіра до шкіри» матері і дитини в пологовій

12
залі, спільне транспортування з пологової зали та перебування дитини з матір’ю в палаті,
грудне вигодовування на вимогу матері, догляд матері за дитиною в пологовому будинку
із залученням членів сім’ї та медичного персоналу, виконання усіх призначень дитині у
палаті спільного перебування.
Завдання № 3
Акушерка після завершення контакту матері і дитини «очі в очі» переклала дитину
на сповівальний столик, здійснила оброблення пуповини та приступила до клемування
пуповини. Опишить методику проведення клемування пуповини новонародженої дитини.
Відповідь:
На пуповинний залишок накладається стерильна одноразова клема – скобка Роговіна
на відстані 0,3-0,5 см від пупкового кільця. Стерильним скальпелем (або ножицями)
пуповина відсікається на відстані 0,3-0,5 см від краю скобки. У разі відсутності контакту
«шкіра до шкіри» пуповинний залишок обробляється 1 % спиртовим розчином
брильянтового зеленого.
Завдання № 4
У новонародженої дитини після акту дефекації відбулося забруднення пуповинного
залишку випорожненнями. Вкажіть заходи, які потрібно здійснити у даному випадку.
Відповідь:
Потрібно одразу промити пуповинний залишок теплою перевареною водою з милом
і ретельно просушити його чистою серветкою.

Завдання № 5
Постова медична сестра виконала термометрію дитині ртутним термометром.
Опишіть послідовність дій при дезінфекції термометра.
Відповідь:
Медична сестра повністю занурює термометр у дезінфекційний розчин на
визначений інструкцією термін, виймає і змиває його залишки під проточною водою,
витирає сухим стерильним бинтом. Зберігає термометри у футлярах або стерильній сухій
склянці з невеликим шаром вати на дні.
5. Контрольні питання
1. Що включає медичне обстеження працівника перед зарахуванням його на роботу
до лікувально-профілактичного закладу?
2. В чому полягає особиста гігієна персоналу дитячого закладу?
3. Перерахуйте вимоги до медичного одягу та взуття працівника дитячої лікарні.
4. Перерахуйте послідовність дій при здійсненні медичного догляду за здоровою
новонародженою дитиною в пологовому залі.
5. Що слід застосовувати у разі необхідності забезпечити прохідність верхніх
дихальних шляхів новонародженої дитини?
6. Коли треба здійснити перше прикладання новонародженої дитини до грудей
матері?
7. Що використовується для проведення профілактики офтальмії у новонародженої
дитини?
8. Що таке «тепловий ланцюжок»? Яка його мета?

13
 9. Як здійснюють догляд за пуповинним залишком чи пупковою ранкою після
виписування з пологового будинку?
10. Перерахуйте основні елементи ранковий туалету новонародженої дитини та
дитини грудного віку.
11. Перерахуйте правила підмивання дітей. Зазначте особливості підмивання
дівчаток.
12. Коли рекомендується проводити першу гігієнічні ванну немовляті, які умови і
тривалість її проведення?
13. Розкрийте суть терміну «дезінфекція», назвіть її види та способи.
14. Що включає механічний спосіб дезінфекції?
15. Що належить до фізичних способів дезінфекції?
16. У чому полягають хімічні способи дезінфекції?
17. Перерахуйте основні правила дезінфекції сосок і пляшок, призначених для
вигодовування дітей першого року життя.
18. Перерахуйте основні правила дезінфекції предметів догляду за дітьми.
18. Який інвентар необхідно мати для проведення вологого прибирання
приміщення?
19. Як проводиться поточна та заключна дезінфекція?
20. Класифікація медичних інструментів та предметів догляду за хворим в
залежності від ступеня ризику інфікування пацієнта.

Рекомендована література
Основна література
1. Тяжка О.В., Антошкіна А.М., Васюкова М.М. та ін.. Основи догляду за дітьми.
Техніка лікувальних процедур і маніпуляцій: навчальний посібник для студентів ВНЗ ІІІ-
ІV рівнів акредитації / за ред. О.В. Тяжкої. – К.: «Медицина», 2013. – 152 с.
2. Догляд за хворими (у педіатрії)/ навч.посібник: В.А. Клименко, Г.С. Сивопляс-
Романова, Ю.В. Карпушенко, О.С. Лупальцова – Харків, ХНМУ, 2017. – 80 с.
3. В.Г. Майданник. Пропедевтична педіатрія: підручник для студентів вищих навчальних
закладів ІV рівня акредитації. – 2-ге вид, випр. та допов. – Вінниця: Нова книга, 2018. –
872 с.
4. Nelson Textbook of Pediatrics, 2-Volume Set (Nelson Pediatrics) 21st Edition
by Robert M. Kliegman MD, Joseph St. Geme MD, 2020, 5932 p.

Додаткова література
1. Сестринська справа: підручник / Н.М. Касевич, І.О. Петряшев, В.В. Сліпченко та ін..; за
ред.. В.І. Литвиненка. – 3-є вид., випр. К.: «Медицина», 2017. – 816 с.
2. Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка: підручник / Н.М.
Касевич; за ред. В.І. Литвиненка. – 7-е вид., випр., К.: «Медицина», 2017. – 424 с.
3. Основи медсестринства: підручник / В.М. Лісовий, Л.П. Ольховська, В.А. Капустник. –
3-є вид., переробл. і допов. К.: ВСВ «Медицина», 2018. – 912 с.
14
15