МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра зоології та МНБ

РЕФЕРАТ

За дисципліною: ОМЗ і БЖД

Тема: Основи репродуктивного здоров’я

Студентки 1 курсу УФР-22

Факультету української мови та літератури

Спеціальності 014.02 Середня освіта

(Редагування)

Марухніч Вікторії Віталіївни

Перевірив: Квітко М.О

Кривий Ріг - 2022

Завдання для підготовки:

–- Опрацювати матеріали із рекомендованих літературних джерел.

- Методи запобігання небажаній вагітності.

- Особливості вагітності у дівчаток-підлітків.

–- Скласти конспект або реферат відповідно до таких питань:

Фактори, які формують репродуктивне здоров’я людини

Загальна характеристика захворювань, що передаються статевим шляхом

Статева культура.

Роль педагога в профілактиці можливих відхилень в розвитку сексуальної поведінки.

Методи запобігання небажаної

вагітності
Коли ми починаємо говорити про контрацепцію, перше, що приходить на думку -
презерватив. Однак ми живемо у 21 столітті і засобів для запобігання вагітності є безліч.
Єдине, що обов'язково слід зробити перед вибором котрогось з них - це сходити до лікаря. 
Гормональні імпланти та капсули
Це невелика пластикова паличка розміром із сірник, яка наповнена гормональними
препаратами. Її вводять у внутрішню сторону лівого передпліччя. Після потрапляння під
шкіру, капсула регулярно вивільняє гормон, який не дозволяє жінці завагітніти.

Такі "чіпи" потрібно змінювати кожних 5 років і за цей час вони не втрачають своєї
ефективності. Операція досить проста та безболісна. Однак така контрацепція має побічні
ефекти: нудота, головні болі, можуть виникати алергічні реакції. До того ж, такі імплантанти
не рекомендують вживляти дівчатам, які ще не народжували.

На заході такі імпланти досить популярні, в Україні це поки непоширений засіб контрацепції.

Гормональні таблетки
Один із найвідоміших способів контрацепції, після презервативів. Ними жінки користуються
вже майже 50 років. Але за цей час ці таблетки сильно змінились.

Раніше дозування гормонів в таких таблетках було дуже високим. Вони сильно шкодили
організму та викликали різноманітні хвороби, в тому числі і онкологію. Жінки на таких
таблетках набирали зайві кілограми, страждали від постійних перепадів настрою та
слабкості.

Сьогодні склад таких таблеток удосконалили, з’явилось багато нових видів таблеток. Лікарі
тепер підбирають кожній жінці окремий препарат, який підходить саме їй. Тож сильних
побічних ефектів немає. Зараз їх виписують навіть підліткам та жінкам, які страждають на
проблеми зі шкірою. 

До того ж, недавно вчені виявили, що прийом таких таблеток знижує ризик утворення
злоякісних пухлин в молочних залозах. Єдиний недолік - під час прийму таблеток потрібно
слідкувати за регулярністю і не пропускати прийоми таблеток, інакше ризик небажаної
вагітності підвищується.

Гормональні уколи

Процедура досить проста - жінці роблять уколи певного гормону в область сідниці чи плеча.
Така ін’єкція захищає від небажаної вагітності протягом 3 місяців. Це ті самі гормони, що
містяться в таблетках, однак в іншій формі. 

Як і гормональні таблетки, ін'єкції можуть викликати зміни гормонального фону та порушення

в роботі організму жінки. Безперечний плюс такої процедури - не потрібно слідкувати за
прийомом таблеток. Захист від вагітності - 99%.

Вагінальне кільце

Гнучке пластикове кільце потрібно вводити у піхву жінки. Там воно вивільняє два гормони:
естроген та прогестерон. Саме вони не дозволяють жінці завагітніти.
Вагінальне кільке досить безпечне для жінки. Для повноцінного захисту від небажаної
вагітності варто його застосовувати кілька разів на тиждень.

Це місцева контрацепція, тож вона ніяк не впливає на організм. Однак через вміст гормонів,
побічних ефектів не уникнути: нудота, порушення циклу та головні болі.
Протизаплідний пластир

Протизаплідний або контрацептивний пластир - це тонкий гладкий шматок тканини. Його

наклеюють на сідниці, лопатку, живіт або плече. Носити його можна до трьох тижнів і знімати
під час менструацій. 
Такий спосіб дуже надійний - близько 99,9% захисту при правильному використанні. Знову ж
через вміст гормонів можуть виникати певні побічні ефекти, як нудота чи головний біль. Під
час прийому ванни чи душу ткож потрібно уважно слідкувати за пластирем, адже він легко
може відклеїтись. 

Протизаплідні ковпачки, вагінальні діафрагми та губки

Усі ці засоби різної форми, однак мають схожий ефект. Протизаплідний ковпачок - це
багаторазовий контрацептив у вигляді силіконовї чашечки. Її вводять перед сексом у вагіну.
Носити його можна близько 48 годин.

Вагінальна діафрагма - це силіконова чашечка з металевою пружиною по краю. Чашечка

прикриває стінки матки та не дозволяє сперматозоїдам проникати глибше. Підбір діафрагми
за розміром робить гінеколог, а носити контрацептив можна не більше 24 годин.

Губка виглядає як невеликий пончик з поглибленням, яке повинно щільно прилягати до

шийки матки. Вона просочена сперміцидним розчином, тому такий засіб контрацепції
поєднує в собі і механічний, і хімічний захист. Розмір губки універсальний, а в США її можна
купити в звичайному супермаркеті. В Україні з цими засобами складніше.

При такому способі контрацепції є ризик неправильно використання усіх губок та чашок, тож
ймовірність вагітності може зрости. Окрім того, такі засоби можуть знижувати якість сексу.
Сперміциди

Сперміциди - це хімічні речовини, які руйнують сперматозоїди протягом короткого проміжку

часу (до 1 хвилини). Вони можуть реалізовуватись у формі крему, желе, свічок, вагінальних
таблеток, піни і плівки. Усі ці препарати у вільному доступі в аптеці.

Такий засіб контрацепції надійний лише на 70%, тож лікарі радять компонувати його із
бар’єрним способом. Також ці препарати можуть погано вплинути на мікрофлору жінки та
шкодять плоду, якщо жінка під час їх використання вже була вагітною.

Спіраль
Не новий і досить популярний засіб контрацепції. Однак зараз він набагато безпечніший, ніж
раніше. Налічується близько 50 видів таких спіралей і вони досить ефективні.

Такий "гаджет" кріпиться у матці та не дозволяє яйцеклітині кріпитись до стінок матки. Деякі
спіралі також негативно впливають на якість сперматозоїдів.

Такий спосіб контрацепції - досить надійний та відносно безпечний. Її можна легко видалити
та вона не впливає на здоров’я жінки. Лікарі рекомендують її змінювати кожних 3-5 років.
Також спіраль не рекомендують жінкам, які ще не народжували.

Стерилізація

Це найрадикальніший спосіб контрацепції. Підходить жінкам, які вже мали дітей і більше
ніколи не планують їх заводити. Під час хірургічного втручання лікар закриває маткові труби
так, що сперматозоїд не може дійти до яйцеклітини. Так запліднення стає неможливим і
шансів завагітніти немає.

Такий спосіб майже не має побічних ефектів. Операція ніяк не впливає на здоров’я, не
змінює гормональний фон та не впливає на сексуальне бажання. Знижує ризик захворіти на
рак яєчників.
Однак стерилізація - невідворотна процедура. Операція по відновленню дороговартісна та
не дає 100% гарантій. До того ж, операція проводиться під загальним наркозом, що теж має
певні ризики.

Вазектомія

Це так звана чоловіча стерилізація. Під час операції чоловіку перев’язують або видаляють
сім’явивідну протоку і тому сперматозоїди не потрапляють в еякулят. Операція досить
нескладна, вона не впливає на інтимне життя чоловіка.

Однак знову ж таки: реконструктивна операція дуже складна і не дає ніяких гарантій. Така
процедура рекомендується чоловікам, у яких вже є діти і більше вони не планують.

Особливості вагітності у дівчаток-

підлітків
Чим характеризується вагітність у підлітків?

– більшість дівчат виявляє вагітність, коли перервати її за бажанням вже пізно;

– затримки менструацій – досить розповсюджене явище у підлітків, тому ця обставина може

не сприйматися за вагітність;

– через неправильне харчування багато дівчат відчуває нудоту та страждає блювотою і поза
вагітністю;

– загальна слабість, запаморочення, зміна настрою зустрічаються у підлітків в

повсякденному доволі житті часто.

Коли дівчина повинна звернутися до лікаря?

– Коли на фоні регулярних менструальних циклів і наявності статевого життя (навіть

нерегулярного) виникає затримка менструації більше 7 днів,

– Коли тести на вагітність позитивні,

– Коли є сумнів щодо наявності вагітності за умови невживання надійних методів

контрацепції.

Вагітність в ранньому віці супроводжується багатьма негативними факторами:

– не повністю дозрілий організм повинен нести велике фізичне навантаження,

– моральне навантаження за рахунок нових обов’язків та відповідальності перед майбутньою

дитиною;

– підліткова вагітність супроводжується більшими ускладненнями;

– в багатьох випадках відсутня підтримка, як моральна, так и фінансова, з боку батьків,
друзів, партнера;

– багато дівчат змушені припинити навчання;

– вагітні підлітки стикаються з насильством, як словесним (вербальним), так і фізичним, зі

сторони найближчих людей частіше, ніж інші жінки.

Найчастіше серед ускладнень вагітності трапляються наступні:

– підвищений кров’яний тиск, прееклампсія;

– передчасні пологи;

– внутрішньоутробна затримка росту плода;

– низька вага новонароджених.

Також, чимало підлітків вагітніє в наслідок випадкових зв’язків від невідомих або
маловідомих партнерів, тому мають вищий рівень інфекцій, які передаються статевим
шляхом, що є небезпечним для майбутньої дитини. 
Підлітки частіше зловживають алкоголем, курять, приймають наркотики.

Через те, що у матерів-підлітків не має достатньої матеріальної допомоги, як і

психологічної, дуже велика кількість таких жінок потерпає від депресії, серед них вищий
рівень самогубств.

Вирішення питання підліткової вагітності – це:

– В першу чергу, підвищення рівня статевої освіти та статевого виховання на суспільному

рівні, а не лише на рівні сімей.

– Наявність у школах анонімних кабінетів допомоги в питаннях статевих відносин, де підлітки

можуть обговорювати питання запобігання вагітності,  а також отримувати безкоштовно
презервативи та препарати екстреної контрацепції – це ще один напрямок покращення
ситуації з підлітковою вагітністю.

– Створення соціальних програм, а також організацій для підтримки малолітніх матерів та

надання їм різних видів допомоги, може зменшити негативні наслідки раннього материнства,
пов’язані з незавершеною освітою, ізоляцією через сором та відчай, відсутністю засобів для
існування і забезпечення дитини усім необхідним.

Підліткова вагітність – це правдивий індикатор морального здоров’я суспільства. Чим більше

одиноких малолітніх мам, тим вища безвідповідальність членів суспільства і байдужість до
майбутнього поколінь.

Фактори, які формують

репродуктивне здоров’я людини.
 
Фактори, які впливають на здоров'я, рівень репродукції, уважно вивчаються нашою сучасною
медициною. Вплив на репродуктивне здоров'я мають багато чинників.

По-перше, увагу потрібно приділити жіночому здоров'ю. Якщо є які-небудь порушення

менструального циклу, то це свідчить про наявність проблеми репродуктивного здоров'я.
Планування сім'ї передбачає точний розрахунок часу, коли висока ймовірність зачати малюка. Збої в
менструальному циклі не дають відстежувати звичайними способами овуляцію, що заважає
планування вагітності. Дану проблему необхідно вирішувати на гінекологічному рівні.
 Загальна характеристика захворювань,
що передаються статевим шляхом.
До захворювань, які мають здатність передаватися статевим шляхом, відносяться хвороби, які
визиваються різними збудниками. Їх можна поділити на декілька груп: Вірусні інфекції: вірус
імунодефіциту людини (ВІЛ), гепатит В, генітальний герпес, цитомегаловірус, або герпес типу 5,
саркома Капоши, або герпес типу 8, контагіозний молюск, гостроконечні кондиломи – вірус людської
папіломи (папілома вірус) вважається причиною виникнення деяких форм раку жіночих статевих
органів, особливо шийки матки. Бактеріальні інфекції: сифіліс, м’який шанкр, гонорея, мікоплазмоз,
уреаплазмоз, хламідіоз, пахова гранульома, або донованоз, венерична лімфогранульома. Грибкові
інфекції: кандидоз, або молочниця. Крім статевого шляху передачі кандидозу від хворої людини до
здорової загострення молочниці може бути визвано хворобою, зниженням імунітету, прийомом
антибіотиків. Протозойні інфекції : трихомоніаз. Паразітарні ураження: лобкові воші і короста. ЗПСШ
(хламідіоз, уреаплазмоз, мікоплазмоз, трихомоніаз, гарднерельоз, грибкові, вірусні та інші) можуть
проходити з певними симптомами (болі, свербіж, печіння в області геніталій, дизуричні розлади,
висипи на шкірі, виділення із статевих органів), або ж протікати скритно, безсимптомно, довгий час
знаходитися у організмі, клінічно зовсім себе не проявляти, тим не менш створюючи умови для
розвитку хронічних процесів у органах сечостатевої системи (простатити, везикуліти, орхоепідидиміти
у чоловіків, цистіти, вагініти, ерозії шийки матки у жінки), виникнення серйозних ускладнень, які
можуть призвести до безпліддя, імпотенції, перешкоджають нормальному перебігу самої вагітності
(викидні, мертвонародження, позаматкова вагітність і вагітність, яка не розвивається), негативно
впливають на розвиток плоду (сифіліс, герпес, ЦМВ), формуючи вади внутрішньоутробного розвитку,
а також до ураження шкіри, суглобів, внутрішніх органів, аж до нервової системи і головного мозку ,
як при захворюваннях сифілісом в запущеній стадії, виникненню пухлин. При своєчасному зверненні
до лікаря, правильній діагностиці, своєчасно початому і правильному лікуванні висока імовірність
повного вилучення, а імовірність переходу захворювання в хронічну рецидивуючу форму і розвитку
ускладнень практично виключена.

Статева культура.
Статева культура — це поняття більш широке, ніж культура сексуальних відносин. Формування
гармонійних відносин між чоловіком і жінкою будується на розумінні феномена чоловіка та жінки.

Чоловік і жінка — це два різні світи, два взаємно доповнюючих починань ("ян" і "інь"). Обидві статі
рівні.

Чоловік є виразом активного, свідомого, що дає початок, реалізує себе в матеріальному житті. Жінка
— вираз пасивного, матеріального, сприймаючого починання. Разом узяті вони символізують
інволюційну та еволюційну частини одного витка життя.

Чоловік більш соціальний, конкретний, логічний, він мусить знати, що і як робити, щоб відповідати за
це. Жінка, як вираз матеріального, прагне до духовності, самопізнання. Вона більш ніжна, чутлива,
інтуїтивна, сприйнятлива, менш соціалізована, але більш біологічна, тому що життя виходить із її
лона.

Біологічні особливості чоловіка та жінки детерміновані на хромосомному рівні. Додатковий

хромосомний матеріал в іншої хромосоми визначає не лише ознаки статі, але і більшу життєздатність.

Внутрішньоутробне формування чоловічої статі більш складне, ніж жіночої. Хлопчиків народжується
більше, але тривалість життя у них менше, що узгоджується з популяційною роллю чоловіків, які є
носіями генетичного розмаїття (мільйони сперміїв в одному еякуляті). Чим швидше змінюється
покоління чоловіків, тим генетично різноманітніша популяція.

Жінка — носій генетичної сталості, тому що кількість народжених дітей не може бути більше
визначеного природою.

Разом із тим кожен чоловік і кожна жінка несуть у собі елементи протилежної статі, це визначається
співвідношенням статевих гормонів, яке у свою чергу формує певний морфологічний, фізіологічний,
психологічний і сексуальний прояв. Але буває вирівнювання розбіжності між ними, так звана
фемінізація чоловіків та маскулінізація жінок.

За своїми фізіологічними особливостями чоловіки більш симпатотонічні, а жінки — ваготонічні із

відповідними показниками гомеостазу та прояву функцій.

Симпатотонічність, агресивність і мускульна маса чоловіків обумовлені значною мірою андрогенами.

Андрогени посилюють синтез білків переважно у м'язах скелета, а естрогени активують відкладання
жиру, але попереджають атеросклероз. Це має кілька наслідків.

По-перше, силові види спорту нефізіологічні для жінок, тому що посилення розвитку м'язів вимагає
більшої кількості андрогенів і зменшує утворення естрогенів.

По-друге, в минулому здоровими вважали тих жінок, які були дуже огрядними. Це свідчило про
потенційну можливість до дітонародження, тому що залежало від функціонування органів статевої
системи, високого рівня утворення статевих гормонів. Бажання жінок схуднути якомога більше стало
модним у наш час, але надмірність у цьому позначається на репродуктивному здоров'ї.

Психіка чоловіків і жінок має різну організацію. Чоловік — це піонер, творець конструкцій, а жінка йде
за чоловіком, забезпечує йому тил, наповнює ці конструкції, зберігає відкрите чоловіком.

Рівновага між постійним пориванням уперед і тенденцією до утримання, глибокої переробки та

засвоєння отриманого створює гармонію союзу чоловіка й жінки.

Жінки більш здатні до засвоєння інформації, дівчатка скоріше дозрівають, краще навчаються, ніж
хлопчики, але потім чоловіки стають більш ініціативними, активними, схильними до абстрагування,
здатними цілком віддаватись творчому процесу. Ці якості пов'язані у чоловіків із великою
концентрацією уваги, здатністю до зосередження, агресивності.

У жінок мислення більш конкретно-образне, увага розмита. Вони бачать "усе", але "частково",
інтуїтивно схоплюючи ситуацію в цілому. Усе це обумовлено біологічною природою жінки — вона
повинна поділити свою увагу та любов на багатьох дітей.

Жінка ніколи не забуває, що вона жінка, хоч інколи виконує чоловічі функції. Природа міцно тримає її
у своїх обіймах, не дозволяє забути свою біологічну роль і повністю віддатись творчій роботі. Тому
творчих особистостей більше серед чоловіків.

Відомі й інші статеві психологічні відмінності. У жінок менше просторове (об'ємне) сприйняття, гірша
орієнтація на місцевості, що пов'язане, напевно, із більш повною латерилізацією мозку (поділ за
функціями правої та лівої півкуль), тому що саме лівші (люди з неповною латерилізацією мозку), які
мають найбільш розвинуте просторове уявлення, є кращими архітекторами. Жінки частіше плачуть,
тому що вони мають слабше гальмування центральної нервової системи.

У чоловіків і жінок різні психологічні пріоритети та різні "хворобливі точки". Для чоловіків — це
соціальна самореалізація і мускульна сила, для жінок — це зовнішні дані та діти. Тому ніколи не слід
докоряти чоловікові за його соціальну невдачу, а жінці — за її зовнішність.

На схилі життя чоловіки переживають від своїх соціальних негараздів, втрати мускульної сили і
сексуальних можливостей, а жінки — від утрати зовнішніх даних і відходу дітей від сім'ї.
Сексуальна та репродуктивна сфера у житті жінок займає значно більше місця, ніж у чоловіків, тому
тактика жінок — не завойовувати, а приваблювати. Сексуально жінка дозріває пізніше чоловіка, це
позначається і в поведінці жінки при контакті з чоловіком, вона має більше ерогенних зон, тому їй
потрібно більше ласки. Є певні стадії сприйняття жінки чоловіком і навпаки. Дисгармонії психічного
розвитку нерідко є супутніми відхиленнями у сексуальності.

Для гармонізації сексуального союзу потрібно, щоб була різниця в ступені зрілості, досвіду партнерів
(зрілий чоловік та молода жінка і навпаки).

Різниця в сексуальній сфері вимагає великої культури відносин чоловіка та жінки. Цьому потрібно
навчатись в сім'ї, школі, а не на вулиці. Слід зазначити, що європейська культура є найбіднішою і
примітивнішою в цьому відношенні, а східні цивілізації приділяли сексуальності набагато більше
уваги, тому саме їхній набутий досвід використовується сучасною наукою.

Роль чоловіка та жінки в сім'ї Щоб краще зрозуміти роль кожної статі у суспільстві, потрібно
враховувати деякі аспекти.

1. Наша цивілізація є переважно чоловічою, тому жінка, яка хоче мати в суспільстві вищий статус,
змушена поводити себе як чоловік.

2. Жінка частіше є психологічним лідером, тобто прихованим, а чоловік — за поведінкою, тобто вона
ініціює, а він — виконує.

3. Стреси гальмують репродуктивну функцію жінки, негативно впливають на плід, тому вагітним
потрібен комфорт, віддаленість від соціуму.

4. Жінка відіграє важливішу роль у створенні мікроклімату в сім'ї, вихованні дітей, особливо синів
(мати є вихователем сина, але вчителем доньки). Син рабині не

Репродуктивне здоров'я та хвороби, що передаються статевим шляхом

може бути внутрішньо вільним, син деспотичної матері має слабку волю, саме під впливом матері у
сина формується ідеал жінки.

5. По мірі росту та розвитку дітей батьки повинні віддаляти їх від сім'ї не лише фінансово, але й
територіально, особливо синів, інакше підсвідома залежність від авторитету й енергетики матері не
дозволить стати їм нормальними чоловіками своїх жінок.

6. Відношення подружжя в сім'ї будуються на основі тих ролей, які вони сприймали з дитинства:
"чоловік — батько", "чоловік — чоловік", "чоловік — син", "жінка — мати", "жінка — жінка", "жінка —
донька". Кожен пси-хотип (роль) має свою форму поведінки. Найбільш гармонійні союзи між 1)
чоловік-батько й жінка-донька, 2) жінка-мати й чоловік-син, 3) чоловік-чоловік і жінка-жінка,

7. Біологічні та психологічні особливості чоловіків і жінок позначаються на соціальному аспекті їх

діяльності, тому існує поділ на чоловічі й жіночі професії.

Нині сім'я переживає великі труднощі в матеріальному, духовному і психологічному плані.

Поширюються такі явища, як громадянський шлюб, дуже раннє статеве дозрівання і раннє статеве
життя. Усе це негативно відбивається на статевому вихованні.

Діти навчаються цінити особу в іншій людині, дивлячись перш за все на стосунки між батьками.
Статеве виховання теж потрібно починати в сім'ї. Чим більше інформації дитина отримує в сім'ї, за
допомогою мистецтва, тим упевненіше вона почуватиме себе в спілкуванні з протилежною статтю.

Школа теж впливає на сексуальне виховання дитини, воно проходить у три фази.

1. Споглядання. Пізнання світу, розуміння статей, їх призначення.

2. Формування уявлення про статеву культуру і власну сексуальну належність.

3. Завершення формування статевої культури. Проблеми в статевому вихованні позначаються на
загальній культурі людини. Формуються такі негативні якості характеру, як нерішучість, егоїзм тощо,
які розглядаються як фактор ризику сексуальної дисгармонії майбутнього шлюбу.

Так, надмірна прихильність сина до матері (Едипів комплекс) або доньки до батька (комплекс
Блектри) не дозволять їм створити належну сім'ю.

Питання грамотного регулювання народження дитини має соціальне, економічне, біологічне і

медичне значення. Воно залежить від матеріальних умов, ставлення суспільства до сім'ї.

Найбільш негуманним шляхом попередження появи на світ дитини є аборт. Він не лише має
матеріальні та етичні наслідки, але й післядію на репродуктивне та загальне здоров'я жінки.

Тому молодій сім'ї слід знати, як планувати дітонародження, як запобігати небажаній вагітності.
Найпоширенішим протизаплідним прийомом є використання контрацептивів. Контрацепція (від
contra — проти, reception — прийняття) — це спосіб запобігти вагітності.

Проблема запобігання вагітності дуже давня, їй приділяли увагу в єгипетських папірусах, китайських
зошитах, працях грецьких, римських і персидських лікарів, у Біблії.

У1564 році вперше описано презерватив, виготовлений з льону та кишок. Китайці використовували
сухий гриб із шляпкою.

Усі засоби попередження вагітності поділяють на хірургічні та нехірургічні.

Хірургічні методи зумовлюють непрохідність для статевих клітин яйцепроводів у жінок або
сім'явиносних протоків у чоловіків.

До нехірургічних методів належать:

— місцеве використання контрацептивних речовин та засобів, які не викликають зміни в яєчниках,

але можуть зумовити запалення та ерозії матки, її шийки, піхви, позначитись на прояві
менструального циклу;

— використання презервативів, проте систематичне їх використання позбавляє жінку чоловічих

статевих гормонів, необхідних для її психофізичного комфорту, а також може порушувати стан
слизової оболонки та секреторну функцію залоз піхви;

— використання гормональних препаратів, що пригнічують секрецію естрогенів і овуляцію. Метод

може викликати порушення жирового обміну, підвищити зсідання крові. Ці препарати
використовують із лікувальною метою в період клімаксу для профілактики гіперплазії залоз матки, що
запобігає кровотечам, зменшує психічні та соматичні травми;

— метод природного планування сім'ї за фазами менструального циклу. Найбільш сприятливими для
запліднення є з 9-ї до 17-ї доби (при 28-29 добовому менструальному циклі). Додатково перевіряють
зміну температури, конституцію шийки матки, характер слизу з піхви. Цей метод отримав назву
Бірмінгемського, він дуже надійний і має дозвіл церкви.

Слід зазначити, що застосування оральних контрацептивів (препарат "Постінор") в 4 рази збільшують

ризик розвитку серцево-судинних захворювань та смерті через них, особливо у жінок, які палять (у
них в 7 разів ризик більший), тромбофлебіту. Є препарати, що застосовуються парентерально,
наприклад, "Норплант". Вони мають довготривалу дію (до 3 місяців) і небезпечні у разі схильності до
розвитку новоутворень.
 Роль педагога в профілактиці
можливих відхилень в розвитку
сексуальної поведінки
В умовах сучасної моральної кризи та деформації традиційних цінностей зростає потреба вирішення
проблеми статевої деморалізації серед молоді. Найкращим способом розв’язання цього питання є
здійснення ефективної профілактичної діяльності. Спеціалісти у галузі соціально-педагогічної роботи
застосовують технологію соціальної профілактики, поняття якої розглянемо детальніше. У словнику із
соціальній педагогіці визначено, що соціальна профілактика – це сукупність заходів, які розроблені
для того, щоб попередити відхилення у 19 поведінці, розвитку, навчанні та вихованні молодої
людини [33, с. 231]. У посібнику соціології девіантної поведінки вказано, що соціально-педагогічна та
соціальна профілактика є комплексом заходів з метою надання соціальної підтримки і реалізації
профілактичних програм, спрямованих на подолання різних форм дезадаптації неповнолітніх, а
відтак, і їхньої соціалізації [24]. Соціальна профілактика спрямована на попередження аморальної,
протиправної, іншої асоціальної поведінки дітей та молоді, виявлення будь-якого негативного впливу
на життя і здоров’я, запобігання такому впливу. Ця технологія ґрунтується на виявленні
несприятливих психобіологічних, психолого-педагогічних, соціальних умов, що зумовлюють
відхилення в психічному та соціальному розвитку молоді, в її поведінці, стані здоров’я, а також в
організації життєдіяльності й дозвілля [36]. Соціолог А. Шиделко пропонує наступне визначення
профілактики статевої деморалізації неповнолітніх дівчат: «… це запобігання розвитку “збоченого”,
недостовірного погляду дівчат-підлітків на торгівлю людьми та власним тілом, на сексуальну
експлуатацію тощо» [40, с. 2]. Як бачимо, існує чимало визначень поняття профілактики, проте, у
науковій літературі відсутнє поняття профілактики статевої деморалізації. З огляду на це, доцільно
запропонувати авторське визначення профілактики статевої деморалізації. У авторській інтерпретації,
профілактика статевої деморалізації – це система соціально-педагогічних, психологічних,
психотерапевтичних та правових впливів на молоду людину чи групу осіб задля попередження
виникнення аморальної статевої поведінки, безвідповідального ставлення до власного здоров’я,
викривленого уявлення про допустимі межі прояву своєї сексуальності та любові, шляхом
проведення сексуальної просвіти та статевого виховання. Отже, технологія соціальної профілактики
спрямована на попередження та подолання асоціальної поведінки та поведінки, що відхиляється від
норми, а також пропагування здорового способу життя задля запобігання розвитку різноманітних
девіацій. Об’єктами соціальної профілактики є все суспільство, а також окремі особи, соціальні групи,
які своїм способом життя, діяльністю, поведінкою сприяють поширенню соціальних проблем [19, c.
208]. Водночас суб’єктами 20 профілактичної діяльності є організації та установи, спеціалісти, окремі
особи, волонтери, які ставлять собі за мету попередження виникнення негативних явищ у суспільстві,
шляхом використання необхідних для цього ресурсів (інтелектуальних, фінансових, методичних
тощо). Соціальна профілактика має багато видів, залежно від того, що стоїть в основі її класифікації.
Науковці і практики поділяють профілактику на загальну та спеціальну. Загальна профілактика
зорієнтована на покращення життя суспільства, розвиток усіх суспільних інституцій, стабілізації
соціальних процесів, протидії злочинності, що веде до аморальності молоді. Здійснюють загальну
профілактику органи влади. Спеціальна профілактика спрямована на попередження та подолання
негативних проявів у поведінці людини (профілактика наркоманії, статевої деморалізації, алкоголізму
тощо); …на групи осіб, які знаходяться в умовах, що сприяють появі деструктивної поведінки
(субкультури, безпритульність, криміногенне середовище тощо) [35, с. 234]. Найчастіше соціально-
педагогічну профілактику поділяють на первинний, вторинний та третинний рівні. Відповідно до
цього, сутність первинної профілактики статевої деморалізації молоді полягає у попередженні ранніх
проявів аморальної статевої поведінки, зокрема: розвитку навичок контролю над собою, статеву
просвіту і виховання молоді, формування просоціальних цінностей, закріплення позитивних моделей
поведінки, підвищення цінності сім’ї та батьківства, пропагування здорового способу життя, поваги до
себе та ближніх, заохочення до суспільно корисної діяльності, самовиховання [27]. Вторинна
профілактика спрямована на категорію осіб, які схильні до девіантної поведінки і знаходяться в зоні
ризику щодо аморального сексуального способу життя. Профілактична діяльність на цьому рівні має
на меті не допустити розвиток девіантної поведінки і спрямована на формування сексуальної
культури молоді, навичок протистояння соціальним ризикам, навчання моделям безпечної
сексуальної поведінки; формування правових знань, умінь та навичок, що допоможуть вберегтись від
згубного впливу асоціальних осіб; корекцію системи цінностей та медичну просвіту, стосовно
наслідків ведення раннього статевого 21 життя, частої зміни партнерів та захворювань, що
передаються статевим шляхом. Реалізується цей вид профілактики за допомогою консультування,
тренінгів, бесід, вуличної роботи, соціальної реклами, масових заходів для молоді (для проведення
активного та змістовного дозвілля), а також робота в групах підтримки для осіб з девіантною
поведінкою [41]. В межах третинної профілактики, превентивна діяльність проводиться з особами, які
провадять аморальний або протиправний спосіб життя і профілактична робота має на меті
переконати, перевчити, залучити до громадської діяльності людину яка займається аморальною
діяльністю, запобігти рецидивам прояву девіацій, а також реабілітацію, корекцію, соціальну терапію
та ресоціалізацію, оскільки проводиться з особами, які займаються аморальною соціальною
діяльністю (проституцією, сутенерством, проміскуїтетом тощо). Цей вид профілактики є тривалий у
часі, індивідуальний та передбачає такі форми та методи роботи як консультування, участь у групах
підтримки, переконання, залучення до суспільно корисної діяльності, перенавчання, бесіди, вуличну
роботу тощо [27; 41]. Таким чином, кожен вид профілактики спрямований на певну категорію осіб,
що дає змогу зосередитись на причинах і наслідках появи девіацій, попередити та зупинити прояви
деструктивної поведінки. Для проведення профілактики статевої деморалізації молоді
використовують різноманітні види соціально-профілактичної роботи, серед яких розрізняють
психологічну, медичну, соціально-педагогічну, педагогічну профілактику. Основними завданнями
психологічної профілактики є вирішення проблем пов’язаних з психічним здоров’ям людини, раннє
виявлення у дітей та підлітків труднощів у навчанні і поведінці, а також подолання цих труднощів,
відновлення психічних ресурсів людини [9, с. 43]. Не менш важливою є медична профілактика, яка
спрямована на усунення несприятливих факторів, що викликають девіантну поведінку, раннє
виявлення нервово-психічних порушень, лікування нервовопсихічних розладів, що супроводжуються
порушеннями поведінки, а також попередження рецидивів у осіб з уже сформованою девіантною
поведінкою [14, с. 160]. Водночас ще одним видом профілактики девіантної поведінки є педагогічна
22 профілактика. Педагогічна профілактика – це система попереджувальних заходів, пов’язаних з
усуненням зовнішніх причин, чинників та умов, що викликають ті чи інші недоліки (відхилення) у
розвитку особистості. Соціально-педагогічна профілактика – це система заходів соціального
виховання, спрямованих на створення оптимальної соціальної ситуації розвитку дітей і підлітків, що
сприяють прояву різних видів його активності [26]. Цей вид профілактики передбачає зміну різних
зовнішніх і внутрішніх факторів та умов соціального виховання або перебудову їх взаємодії,
формування позитивного виховного впливу мікросоціуму дитини або підлітка (батьків, вчителів,
однолітків), а також сприяння зміні ставлення особистості до соціуму. Така різноманітність видів
запобігання девіантної поведінки дозволяє проводити профілактичну роботу з урахуванням
індивідуальних особливостей дитини, її поведінки і умов середовища, в якому вона перебуває
(соціально-економічних, культурних, психологічних). Комплексне використання усіх рівнів
профілактики дасть змогу отримати якісний результат. Досліджуючи питання попередження
аморальної статевої поведінки та розкриваючи зміст соціально-педагогічної профілактики статевої
деморалізації молоді, варто розглянути питання статевого виховання та статевої просвіти, як
ефективних способів попередження аморальної статевої поведінки у молодіжному середовищі.
Міжнародна організація попередження захворювання на ВІЛ/СНІД «Аверт» визначає статеве
виховання, як процес надання інформації, формування статевої культури та відповідальності за свої
дії, а також розвиток умінь і навичок свідомого та обдуманого вибору моделей поведінки [46].
Розглядаючи питання статевого виховання, можна виокремити такі його основні завдання:
формування зрілої особистості; формування у молоді навичок міжособистісного спілкування та
здатності приймати зважені рішення; надання необхідної інформації про статеве дозрівання і
фізіологічні зміни організму; спрямування молоді на догляд та відповідальне ставлення до свого
репродуктивного здоров’я; здійснення профілактики захворювань, що передаються статевим
шляхом, а також небажаної вагітності; пропагування здорового способу 23 життя, формування
відповідальної поведінки та позитивного ставлення до планування сім’ї [17, с. 10]. Статеве виховання
має чотири основні цілі: 1) надавати точну інформацію про людську сексуальність; 2) надавати
можливість молодим людям розвивати і розуміти їхні цінності, стосунки, власну сексуальність; 3)
допомогти молодим людям розвивати навички міжособистісного спілкування; 4) навчити молодь
навичок відповідальної поведінки в межах сексуальних стосунків, а також використовувати засоби
контрацепції [45, с. 17]. Отже, статеве виховання має на меті надати інформацію молоді про статеве
дозрівання, захворювання, що передаються статевим шляхом, розвинути навички відповідальної
поведінки, міжособистісного спілкування та прищепити позитивне ставлення до інституту сім’ї та
батьківства.

Література: а) основна:

1.Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология. – К., 2000. – с.90-103.

2.Марков В.В. Основы здорового образа жизни и профилактика болезней. – М., 2001. – с. 198-258.

3.Грибан В.Г. Валеологія. – К., 2005. – с.90-110.

Б) додаткова:

1. https://www.mini-eco.com/zabolevaniya-peredayushhiesya-polovy-m-putem-zppp/

2.
https://pidru4niki.com/12090810/meditsina/stateva_kultura_peredumova_reproduktivnogo_zdorovya

3. Наукова робота на тему: СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА СТАТЕВОЇ ДЕМОРАЛІЗАЦІЇ

МОЛОДІ У ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

4. https://life.pravda.com.ua/columns/2017/06/17/224762/

5. https://www.phc.te.ua/ua/news-1-2039-1569-reproduktivne-zdorov%E2%80%99ya---stan-povnogo-
fizichnogo-rozumovogo-i-socialnogo-blagopoluchchya