ЛЕКЦІЯ 3

Тема: Харчова та біологічна цінність основних продуктів.

Класифікація, склад та значення харчових продуктів.
Визначення енергетичної цінності (калорійності) продукту

1. Харчова цінність – поняття, що відбиває всю повноту корисних

властивостей харчового продукту, включаючи ступінь забезпечення фізіологічних
потреб людини в основних харчових речовинах, енергію і органолептичні
властивості.
Характеризується хімічним складом харчового продукту з урахуванням
його споживання в загальноприйнятій кількості. Усі речовини, що входять до
складу харчових продуктів та їжі, поділяють на дві групи: органічні і мінеральні
(вода, макро- і мікроелементи).
Серед них є речовини, що визначають харчову, у тому числі енергетичну і
біологічну цінність, структури, що беруть участь у формуванні, смаку, аромату і
кольору харчових продуктів.
Харчова цінність визначається не лише вмістом біологічно активних
харчових речовин (нутрієнтів), але й їх співвідношенням, засвоюваністю і
доброякісністю.
Харчова цінність продукту тим вище, чим більшою мірою продукт
задовольняє потреби організму в харчових речовинах, або чим більшою мірою
його хімічний склад відповідає формулі збалансованого харчування.
Біологічна цінність харчових продуктів визначається головним чином
наявністю в них незамінних факторів харчування, що не синтезуються в організмі
або синтезуються в обмеженій кількості і з малою швидкістю. До основних
незамінних компонентів їжі відносяться 8...10 амінокислот, 3...5 поліненасичених
жирних кислот, усі вітаміни і більшість мінеральних речовин, а також природні
фізіологічні речовини високої біологічної активності: фосфоліпіди, білково-
лецитинові і глюкопротеїнові комплекси.
Біологічна цінність харчових продуктів – загальніше поняття і
характеризується біологічною цінністю білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і
мінеральних речовин.
Далі наведено середні дані потреб дорослої людини в харчових речовинах.
Ці дані відповідають формулі збалансованого харчування.
Формула збалансованого харчування/Харчові речовини/Добова потреба:
Білки – 80-100 г (в тому числі тваринні 50)
Вуглеводи – 400-500 г (в тому числі: крохмаль 400-450; моно- та
дисахариди 50-100)
Жири 80-100 г (в тому числі: рослинні 20-25; незамінні поліненасичені
жирні кислоти 2-6; холестерин 0,3-0,6; фосфоліпіди 5)
Органічні кислоти (лимонна, молочна и т.п.) – 2 г
Енергетична цінність 2850 ккал (11900 кДж)
2. Визначення харчової цінності продукту методом інтегрального скору.
Харчова цінність продукту може бути виражена методом інтегрального
скору продуктів харчування. В основу розрахунку цього показника покладено
визначення відсотка відповідності кожного з найбільш важливих компонентів
харчових продуктів (білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин і вітамінів)
формулі збалансованого харчування.
Зі змішаної їжі білки засвоюються в середньому на 92%, жири - на 95%,
вуглеводи - на 98%.
Встановлено розрахункові енергетичні коефіцієнти поживних речовин - для
білків і вуглеводів - 4 ккал / г, для жирів - 9 ккал / г.
Розрахунок харчової цінності проводиться не тільки за масою продукту, а й
з урахуванням його енергетичної цінності.
При вираженні інтегрального скору в енергетичних одиницях розрахунок
вмісту основних компонентів їжі ведуть на певну величину енергетичної цінності
продукту, наприклад, на 300 ккал (1255 кДж) або 1000 ккал (4184 кДж).
Найбільш зручною величиною енергетичної цінності є 300 ккал, так як це
становить близько 10 % добових енергетичних витрат.
Слід зазначити, що саме така кількість енергії засвоюється за рахунок
споживання молока і молочних продуктів.
Щоб розрахувати інтегральний скор, необхідно знати хімічний склад та
енергетичну цінність 100 г продукту.
Визначення певного інтегрального скору харчових продуктів істотно
розширює інформацію про їхній хімічний склад. Дослідження сприяє кількісній
оцінці переваг чи недоліків окремих продуктів харчування.
3. Класифікація харчових продуктів.
ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ – це компоненти їжі, що використовуються в
натуральному чи переробленому вигляді як джерело енергії і будівельний
матеріал.
КЛАСИФІКАЦІЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ.
За походженням харчові продукти:
• тваринні (м'ясні, молочні, рибні, яйця птахів);
• рослинні (із зернових, фруктових, овочевих, прянощі із пряних рослин);
• грибні;
• мікробіологічні (яблучний оцет, лимонна кислота, квашення);
• мінеральні (кухонна сіль, йодована сіль);
• комбіновані (страви).
За хімічним складом розрізняють: білкові, жирові, вуглеводні продукти.
За сучасною класифікацією розрізняють:
• традиційні (натуральні незмінені рослинні й тваринні);
• функціональні (змінені, що підтримують активність органів, знижують ризик
захворювань);
• спеціальні (змінені дієтичні продукти, харчові добавки, продукти для
спортсменів);
• продукти для харчування дітей.
У сучасній термінології для характеристики їжі існують ще й такі поняття,
як органічні продукти, екологічно чисті продукти, генетично модифіковані
продукти та ін.
 У більшості продуктів харчування поживні речовини представлені у різних
кількостях, наприклад, жири переважають у горіхах, олії, білки – у рибі, м'ясі,
вуглеводи – у картоплі).
Значення продуктів тваринного походження:
• постачають повноцінні білки (мають незамінні амінокислот);
• вітаміни A, D, Е.
Значення продуктів рослинного походження:
• постачають передусім вуглеводи, мікроелементи, клітковину, вітаміни;
• білок зернових та бобових у незначній кількості та неповноцінний;
• овочі та фрукти мають сприятливий вплив на роботу шлунка і кишечнику
(збуджують виділення травних соків, створюють масу кишкового вмісту і
сприяють скороченню та випорожненню кишок; запобігають процесам гниття в
кишках, нормалізують їхню мікрофлору);
• деякі білки продуктів із сої, рису, картоплі служать будівельним матеріалом для
клітин людини, оскільки вони за будовою подібні до тваринних.

4. СКЛАД ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ.

Поживні речовини Додаткові речовини (захисна, ре-
(пластична та енергетична функції) гуляторна, інформаційна, моторна,
транспортна, функції тощо)
Складні (білки, жири і вуглеводи) Вода.
та прості (амінокислоти, гліцерин Мінеральні речовини.
та жирні кислоти, моносахариди) Органічні кислоти.
органічні речовини. Клітковина (целюлоза).
Пектини.
Вітаміни.
Смакові добавки.
Харчові добавки.

Вуглеводи в продуктах харчування: крохмаль (борошно, крупи, картопля,

кукурудза), цукроза (кристалічний цукор, який додають у чай та солодощі й
солодкі напої), глюкоза, фруктоза (знаходяться у фруктах та овочах) і лактоза
(молочний цукор у складі молочних продуктів).
Білок у тваринній їжі повноцінний (містить 20 амінокислот), у рослинній –
неповноцінний.
Жири потрапляють у наш організм як з тваринною їжею (сало), так і з
рослинною (олія).
Рослинні жири, або олії (лат. oleum - оливкова олія) - цінний харчовий
продукт, який добувають з насіння або плодів деяких рослин (соняшника, олив,
льону тощо), жовте, бурштинове, коричневе, зеленувате забарвлення яких
обумовлюють домішки пігментів.
За способом виробництва олії розрізняють:
Нерафіновані (натуральні) Не піддаються очистці від усіх домішок та
запаху
Рафіновані (дезоровані) В процесі очищення звільняються від усіх
домішок і запаху, а разом із тим - і від усього
корисного.
Найуживанішими натуральними оліями є соняшникова й оливкова.
Пектини забезпечують зв'язування та видалення з організму токсичних
сполук, йонів важких металів (свинцю, кадмію, ртуті та ін.), радіонуклідів,
пригнічують процеси гниття в кишках.
Клітковина (целюлоза) сприяє руховій активності та секреції кишкового
тракту, є джерелом для синтезу мікроорганізмами кишечника вітамінів В1, В2,
B12, К.
Смакові добавки – прянощі (різні види перцю, шафран, куркума), пряні
овочі (цибуля, часник, кріп, хрін, петрушка тощо), есенції (оцет, лимонна
кислота) можуть значно посилювати апетит.
Харчові добавки – це речовини, які додають у продукти з технологічних
міркувань (отримання смакових якостей, подовження термінів зберігання,
прискорення виробництва).
Консерванти Застосовують з метою довготривалого зберігання продуктів
харчування, у певних дозах вони шкідливі для організму
Емульгатори Додають до продуктів харчування для збереження їхньої
консистенції (найпоширенішими є коди: Е400, Е559)
Стабілізатори Ці желеподібні речовини додають з метою згущення
(камеді) консистенції продуктів (коди в діапазоні Е407 – Е449).

Барвники Додають для зміни кольору

Ароматизатори Додають з метою надати певних смакових якостей

Коди харчових добавок:

№ Найменування Код
1 Заборонені Е 103, 105, 111, 121, 123,125,
 1526, 130, 152
2 Небезпечні Е 102, 110, 120, 124,127
3 Підозрілі Е 104, 122, 141,150, 171, 173, 180,
241,477
4 Канцерогенні Е 131, 210-217, 240, 330
5 Призводять до розладів кишечнику Е 221-226
6 Шкідливі для шкіри Е 230-232,239
7 Призводять до порушення тиску Е 250, 251
8 Провокують появу висипу на шкірі Е 31, 312
9 Підвищують рівень холестерину Е 320, 321, 322
10 Призводять до розладів шлунку Е 338-341, 407, 450, 461-466

5. ХАРАКТЕРИСТИКА ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ.

Харчова цінність Наявність та співвідношення в його складі поживних
харчових продуктів речовин.
Калорійність їжі або Кількість енергії, яка утворюється при окисненні
енергетична цінність жирів, білків, вуглеводів, що містяться в продуктах
харчових продуктів харчування, і витрачається на фізіологічні функції
організму.
Джерелами енергії для людини є білки, жири,
вуглеводи, основними з них є вуглеводи та жири.

Калорійність і хімічний склад продуктів харчування.

Продукти Ккал Вода Білки Жири Вуглеводи Кальцій Магній Фосфор
харчування (г) (г) (г) (г) (мг) (мг) (мг)
Хліб житній 214 43,6 5,2 1,2 44,3 29 73 200
Хліб білий 240 33,7 6,0 0,7 52,9 20 31 98
Макарони 336 11,9 9,3 0,8 70,9 34 33 93
Картопля 62 70,2 1,2 0,2 14,0 8 17 38
взимку
Капуста 22 90,1 1,2 0,2 4,1 38 12 25
Морква 27 86,8 0,9 0,3 5,7 43 21 39
Буряк 35 85,7 0,8 0,3 7,7 22 22 34
Гарбуз 18 91,1 0,3 0,2 4,2 17 10 11
Цукор 390 0,2 0 0 95,5 0 0 0
Молоко 62 87,3 3,0 3,5 4,5 120 14 95
Сир 141 72,5 12,9 8,5 3,3 164 15 151
знежирений
Сметана 284 67,7 2,1 28,2 3,1 86 10 68
Сир 313 34,6 20,9 23,6 2,0 684 12 525
голландський
М'ясо пісне 122 75,0 12,0 7,8 0 10 16 153
Яйця 127 73,7 9,0 9,7 0,3 39 10 104
Риба (тріска) 50 79,2 11,6 0,3 0 11 13 111
Печінка 109 71,6 16,0 4,7 2,8 17 20 315
Шоколад 482 1,6 5,3 22,2 63,4 92 48 455
Морозиво 206 59,8 3,9 12,1 21,3 122 14 105
вершкове

Класифікація продуктів за їхньою енергетичною цінністю (співвідношенням

різних макропоживних речовин).
Низька Середня Висока
Фрукти й овочі, ягоди, Хлібобулочні й макарон- Тваринні жири, вершко-
знежирені молочні про- ні вироби, крупи, м'ясо й ве масло, олії, сало, сир,
дукти, яйця, нежирні риба середньої жирності, жирна свинина, солодо-
м'ясо й риба, відварний сметана, вершки, сир щі, чіпси, мед, майонез
рис, овочеві супи

Коли під час харчування ми вживаємо не окремі харчові продукти, а

виготовлені з них страви, то енергетична цінність інша, ніж указана на упаковці:
вівсяні пластівці мають енергетичну цінність 370 ккал на 100 г, але вівсяна каша
за рахунок поглинання пластівцями води вже містить лише 148 ккал на 100 г (з
продукту середньої енергетичної цінності отримуємо низькокалорійну страву).
Якщо до звареної каші додати цукор (15 г • 4 ккал/г = 60 ккал) та жири у вигляді
вершкового масла (10 г • 9 ккал/г = 90 ккал), то знову отримаємо страву з
середньою енергетичною цінністю, що містить 298 ккал на 100 г.

Засвоюваність харчових продуктів:

• продукти харчування тваринного походження в середньому на 90 %,
рослинного – на 80 %, змішана їжа – на 85 %;
• у продуктах рослинного походження міститься 8-23 % білків, деякі з них
потрібні клітинам людини, але засвоюються вони гірше, ніж білки тварин;
• вуглеводи рослинного походження засвоюються на 94-96 %;
• в результаті розщеплення жирів в організмі виділяється в 2,3 рази більше
енергії, ніж в результаті розщеплення вуглеводів, проте вони гірше засвоюються.
Якість харчових продуктів – сукупність їхніх властивостей, які
забезпечують бажані смакові якості (не є зіпсутими) та є безпечними для здоров'я
людини (не містять шкідливих речовин).
 Харчова цінність – сукупність властивостей харчових продуктів, що
забезпечують фізіологічні потреби людини в енергії та будівельному матеріалі
(хімічний склад, ступінь засвоюваності організмом).