Евтаназія:

медико-етичні
аспекти
ДОПОВІДАЧ: СУЛИМ МИКОЛА
 Актуальність теми

 Об'єктивною причиною розгляду проблеми евтаназії є вічна проблема життя

та смерті, вірніше гідного життя та гідної смерті.

 Суб'єктивною причиною виступають конкретні факти практичного

застосування евтаназії легально і нелегально, у правовому і позаправовому
просторах при невирішених корінних медичних, правових і філософських
аспектах.
 Визначення

 Евтана́ зія (грец. ευ — добре + грец. θάνατος — смерть) — практика

припинення (або скорочення) лікарем життя людини, яка страждає
невиліковним захворюванням, відчуває нестерпні страждання, на
задоволення прохання хворого в безболісній або мінімально болісній формі з
метою припинення страждань.
 Термін «евтаназія» вперше вжито Ф. Беконом в XVII ст. для визначення
«легкої смерті».
 Історія

 Характерні елементи евтаназії вчені знаходять з давніх-давен.

 Загальновідомим актом є метод «відбору» здорових немовлят у Стародавній
Спарті.
 У слов’ян така смерть вважалася шанованою.
 Відомими є випадки евтаназії у Середній Азії (за Тімура І) щодо хворих
проказою, у Франції (за Наполеона) хворих чумою, що слугує праобразом
соціальної евтаназії.
 Масовим явищем «легка смерть» стала в часи гітлерівської Німеччини.
Першого вересня 1939р. Гітлером підписаний наказ про початок операції
«Евтаназія» (проведено активну евтаназію 275-и тисячам німців). Таким
чином, смерть з милосердя перетворилася на спосіб знищення в'язнів
концентраційних таборів.
 Статистика

Дослідження, проведене в Сполучених Штатах серед більш ніж 10000 лікарів

виявило такі результати:
 16% лікарів розглядали припинення підтримки життєдіяльності хворих на
вимогу сім’ї, навіть якщо вони вважали, що це було передчасно.
 55% відповіли, що активна евтаназія є неприйнятною
 29% опитаних – їхнє рішення буде залежати від обставин.
У цьому дослідженні також зазначено, що близько 46% лікарів згодні, що
самогубство за допомогою лікаря повинно бути дозволено в деяких випадках;
41% були проти, а інші 13% вважають, що це залежить суто від обставин.
 Види евтаназії

За методом проведення евтаназію поділяють на:

 Активну (позитивну чи "метод наповненого шприцу"), тобто
застосування до невиліковно хворого лікарських засобів чи інших дій, що
тягнуть за собою швидке і безболісне настання смерті.
 Пасивну (негативну чи "метод відкладеного шприцу"), яка означає
відмову від заходів, що сприяють підтриманню життя, тобто полягає у
припиненні надання спрямованої на продовження життя медичної допомоги,
яка прискорює настання природної смерті.
 Види евтаназії

За суб'єктом волевиявлення евтаназію поділяють на:

 Добровільну, тобто застосування до невиліковного хворого лікарських чи
інших засобів, що призводить до легкої і спокійної смерті на вимогу
хворого, який усвідомлює свої дії і може ними керувати.
 Примусову, яка означає спричинення легкої смерті за допомогою
відповідних засобів і дій у невиліковно хворого, але за рішенням членів сім'ї,
законних представників чи громадських інститутів.
 Соціальна евтаназія

 Соціальна евтаназія – це один із видів евтаназії, у якій рішення позбавити

когось життя залежить від суспільства, яке виходить з міркувань, що кошти,
необхідні для лікування безнадійно хворих дорогими препаратами,
внаслідок їх евтаназії будуть збережені для лікування тих хворих, які після
одужання зможуть повернутися до нормальної робочої діяльності. Така
загроза йде з боку економіки, яка керується критерієм «витрати — вигоди».
 Соціальна евтаназія зберігає ресурси для лікування інших людей,
захворювання яких не є безнадійним, і невиліковно хворі люди можуть
слугувати джерелом органів для трансплантації, врятуючи таким чином не
одну людину. Проте соціальна евтаназія фактично суперечить невід’ємному
праву людини – праву на життя.
 Евтаназія новонароджених

Цей вид евтаназії проводиться щодо новонародженних зі смертельними

вродженими хворобами чи вадами розвитку, такими як:
 Аненцефалія(відсутність головного мозку та кісток черепа)
 Акранія(відсутність кісток черепа із недорозвитком мозку)
 Внутрішньоутробна атрофія головного мозку
Такі діти ніколи не будуть повноцінними. Більш того, вони проживуть недовге і
болісне життя. Існує питання: навіщо на їх порятунок витрачати ресурси, які
можна застосувати на порятунок життя інших, виліковних хворих.
 Покази до евтаназії

 Неможливість існуючими на сьогодні способами і прийомами медицини

вилікувати хворого, полегшити його страждання.
 Усвідомлене, наполегливе, неодноразове прохання хворого про проведення
евтаназії.
 Достатнє інформування такого хворого з боку лікуючого лікаря щодо стану
здоров'я і наслідків евтаназії.
 Проведення консиліуму фахівців-медиків, за умови одноголосного
підтвердження думки про неможливість врятувати або полегшити
страждання хворого.
 Альтернатива

 Своєрідною альтернативою можна розглядати паліативне лікування, яке

використовують тоді, коли з терапевтичної точки зору вже нічого не можна
вдіяти для того, щоб зупинити хворобу, в лікарів ще залишаються засоби, які
вони можуть і повинні застосовувати вже не заради оздоровлення, але з
відчуття професійної етики та поваги стосовно пацієнта і в ім'я боротьби за
якість життя, яке ще залишається в ньому.
 Проведення пасивної евтаназії

 Як правило, найчастішим методом пасивної евтаназії є відключення пацієнта

від систем життєзабезпечення, наприклад, штучної вентиляції легень. Також
у деяких країнах, пацієнт має право прижиттєво відмовитися від проведення
реанімації та інтубації трахеї, що свого роду також є різновидом пасивної
евтаназії.

 На практиці, близько 40% смертей безнадійно хворих у ВАІТ в тій чи іншій

формі відбуваються внаслідок пасивної форми евтаназії.
 Проведення активної евтаназії

Активна евтаназія в тих країнах, де вона дозволена, проводиться за допомогою

лікарських препаратів. Як правило, її проводять внутрішньовенним введенням 3
груп препаратів:
 Снодійні засоби, найчастіше з групи барбітуратів(тіопентал натрію) –
викликають глибокий сон зупинку дихання.
 Міорелаксанти(піпекуроній, панкуроній, атракуріум) – викликають параліч
усіх м’язів організму, в тому числі і дихальної мускулатури.
 Кардіоплегічні засоби(KCl) – викликають зупинку серця.
 Аргументи проти

 можливість помилкового діагнозу, коли первинно невиліковне захворювання,

виявляється, надалі піддається лікуванню;
 гуманність професії лікаря, що зобов'язує останнього продовжувати життя, а
не прискорювати прихід смерті;
 дозвіл евтаназії здатний призвести до зловживань з боку медичних
працівників;
 право людини на евтаназію, виходячи з визначення, повинно передбачати
обов'язок медика сприяти прискоренню смерті.
 Аргументи за

 це прояв реалізації права людини на життя;

 законодавство дозволяє хворому відмовитись від лікування;
 краще спокійна гідна смерть, ніж важкі, принижуючі страждання, породжені
нестерпним болем;
 обмеження прав невиліковно хворих людей у порівнянні з іншими людьми,
оскільки останні для зведення "рахунків з життям" можуть зробити
самогубство, у той час як невиліковно хворі за станом здоров'я часто
позбавлені такої можливості.
 Ситуація в Україні

 Евтаназія в Україні заборонена. Проте в нашій державі є так звана евтаназія

«пустого уколу», яка полягає в тому, що через високу вартість лікування та
відсутність державної підтримки медицини пацієнт часто не отримує
необхідного лікування.
Дякую за увагу