Мейоз.

Рекомбінація
ДНК.
 Актуалізація опорних знань
1. Яку будову мають хромосоми еукаріотичних
клітин?
2. З яких фаз складається життєвий цикл
клітин?
3. Що таке мітоз?
4. За якими ознаками можна розрізнити фази
мітозу?
5. Назвіть відомі вам способи поділу клітин.

Схема мітозу
Мейоз, або редукційний поділ (від дав.-грец.
μείωσις — зменшення) — особливий вид поділу
еукаріотичних клітин, характерний тільки статевим
клітинам (не соматичним), унаслідок якого
хромосомний набір зменшується вдвічі, клітини
переходять з диплоїдного стану в гаплоїдний.

Схема мейозу
 Мейоз відбувається у:
▪ клітинах статевих залоз тварин і
людини;
▪ клітинах насінних зачатків і пиляків
вищих насінних рослин;
▪ материнських клітинах спор вищих
спорових рослин;
▪ зиготах грибів і водоростей;
▪ найпростіших.
 інтерфаза
Мейоз: Поділ I Поділ II
(редукційний) (екваційний)

Профаза I Профаза II
Метафаза I Метафаза II
Анафаза I Анафаза II
Телофаза I Телофаза II

Мейоз складається з двох послідовних мітозів, інтерфаза між

якими максимально скорчена (в клітинах багатьох рослин
відсутня взагалі). Протягом цієї інтерфази не відбувається
синтез ДНК, і кількість спадкового матеріалу не
збільшується. У результаті після закінчення мейозу кожна з
чотирьох утворених клітин містить удвічі менше ДНК, ніж
батьківська клітина.
 Основні процеси мейозу Стор. 123-124
Поділ І
Поділ ІІ
 Рекомбінація – це процес
перерозподілу генетичної інформації
ДНК, що приводить до виникнення
нових комбінацій генів.
Проходить рекомбінація у профазі І і відома
під назвою кросинговер
Відбувається процес зближення та злиття своїми ділянками
гомологічних хромосом (кон'югація) та обмін ділянками
(кросинговер).
 Біологічне значення мейозу

1. Підтримку сталості каріотипу

при статевому розмноженні;
2. Збереження зміни спадкового
матеріалу;
3. Утворення гамет для статевого
розмноження тварин;
4. Формування спор для
нестатевого розмноження
вищих рослин;
5. Відновлення пошкоджень ДНК.
 З історії вивчення мейозу

Мейоз був вперше вивчений і

описаний у яйцях морських їжаків
німецьким біологом Оскаром
Гертрігом у 1876 році

У 1883 році мейоз був знову

описаний, уже на хромосомному
рівні у аскарид, бельгійським
вченим Едуардом фон
Бенеденом.
 Важливість мейозу у спадковості
була описана у 1890 році німецьким
біологом Августом Вайсманом.
Він сформулював таку гіпотезу:
«Певно, існує такий спосіб поділу,
за якого дочірні клітини
отримують половину хромосом від
материнської клітини».

Сиріл Дін Дарлінгтон - англійський

ботанік і генетик , належить до числа
творців цитогенетики. Він розробив теорію,
що пояснює механізм кон'югації хромосом
в мейозі (1932), що визначила напрямок
досліджень мейозу рослин і тварин.
Едвард Страсбургер – німецький
ботанік. Ввів у науку поняття
цитоплазма, гаплоїдний набір
хромосом, описав мейоз у вищих
рослин, запліднення у
папоротеподібних, голонасінних,
виявив, що клітини і ядра рослин
утворюються шляхом поділу,
пояснив біологічне значення редукції
кількості хромосом та ін.
 «Мозковий штурм»
На момент народження дитина важить 3-3,5 кг та має зріст
близько 50 см, дитинча бурого ведмедя, чиї батьки досягають
200 кг та більше, важить не більше 500 г, а маленьке
кенгурятко – мешьше 1 г. Прудкий пуголовок перетворюється
на жабу, а величезний дуб виростає з маленького жолудя.

Які біологічні
процеси
забезпечують
ці явища?
Домашнє завдання
§ 29
Сторінка 125
завдання «Діяльність»
(у вигляді таблиці)
 Порівняльна характеристика мітозу і мейозу
Ознаки Мітоз Мейоз
Кількість поділів
Кількість утворених
клітин з однієї
Набір хромосом
перед поділом в
клітинах
Набір хромосом у
дочірніх клітинах
Стан спадкової
інформації у
клітинах
Біологічне значення
Мітоз
Поділ І Поділ ІІ