Національний медичний університет імені О.О.

Богомольця

РОБОЧИЙ ЗОШИТ
для самостійної роботи студентів

Навчальна дисціпліна «Педіатрія з дитячими інфекційними хворобами»

Галузь знань «Охорона здоров’я»
Спеціальність 222 «Медицина»
Кафедра педіатрії післядипломної освіти

Затверджено на засіданні кафедри педіатрії післядипломної освіти від

31.08. 2022 року, протокол №1

Завідувач кафедри, професор Марушко Ю.В.________________________

Розглянуто та затверджено: ЦМК з педіатричних дисциплін від 25.08.

2022 р., протокол №1
Змістовний модуль 1. «Неонатологія»
Тема 4. Респіраторний дистрес-синдром новонароджених (РДС).
Пневмонія новонароджених.
Респіраторний дистрес-синдром новонароджених: етіологія, патогенез,
класифікація, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування,
профілактика, прогноз.
Пневмонія новонароджених: етіологія, патогенез, класифікація, клініка,
діагностика, диференціальна діагностика, лікування, профілактика,
прогноз.

Мета: навчитися виявляти ознаки респіраторного дистрес-синдрому та

пневмонії новонароджених, проводити диференціальну діагностику
можливих причин, складати план обстеження та лікування новонародженої
дитини з підозрою на респіраторний дистрес-синдром та пневмонію.
Оволодіти практичними навичками надання медичної допомоги
новонародженим з респіраторним дистрес-синдром та пневмонією.
Студент повинен знати:
1. Фактори ризику, етіологічні та патогенетичні фактори синдрому
дихальних розладів новонароджених.
2. Типову клінічну картину синдрому дихальних розладів у
новонароджених.
3. Будову таблиць Сільвермана та Доунса для визначення тяжкості
РДС.
4. Дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому
перебігу РДС (загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові,
рентгенологічні особливості)
5. Диференціальну діагностику синдрому дихальних розладів у
новонародженого з іншими захворюваннями, що супроводжуються
дихальною недостатністю.
6. Етапи надання екстреної допомоги при дихальній недостатності.
7. Принципи лікування, реабілітації та профілактики синдрому
дихальних розладів у новонароджених.
8. Прогноз щодо життя при синдромі дихальних розладів у
новонароджених.
Студент повинен вміти:
1. Оволодіти особливостями клінічного обстеження новонародженої
дитини з метою постановки попереднього діагнозу.
2. Володіти вмінням інтерпретувати лабораторно-інструментальні
дослідженнями для встановлення діагнозу РДС.
3. На основі анамнестичних даних, клініко-лабораторних та
інструментальних досліджень вміти проводити диференційний діагноз та
поставити остаточний діагноз.
4. Вміти складати індивідуальний план дослідження та лікування.
5. Вміти надавати невідкладну допомогу при дихальній недостатності
1 ст.
 6. Вміти провести профілактику РДС.

2. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Педіатрія: підручник для студ. вищих навч. закладів IVрівня
акредит/ за ред. проф. О.В. Тяжкої. - Вид. 5-те виправ. та допов.- Вінниця:
Нова Книга, 2018. -1152 с: іл.
2. Основи педіатрії за Нельсоном: у 2 томах. Том 1 / Карен Дж.
Маркданте, Роберт М. Клігман; переклад 8-го англ. видання. Наукові
редактори перекладу В.С. Березенко, Т.В. Починок. Київ: ВСВ «Медицина»,
2019. Т1-378с., Т2- 426 с.
3. Неонатологія: підручник: у 3 т. /Т.К.Знаменська, Ю.Г.Антипкін,
М.Л.Аряєв та ін.; за ред. Т.К.Знаменської. – Львів: Видавець Марченко Т.В.,
2020. – Т.2. – с.89-151.
4. European Consensus Guidelines on the Management of Respiratory
Distress Syndrome - 2019 Update.
https://www.karger.com/Article/Fulltext/499361
5.Уніфікований клінічний протокол вторинної (спеціалізованої) та
третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги "Респіраторний
дистрес-синдром у передчасно народжених дітей" МОЗ України 05 травня
2021 року № 873.
6. Nelson textbook 20th Edition by Robert M. Kliegman, MD, Richard
E. Behrman, MD, Hal B. Jenson, MD and Bonita F. Stanton, MD. Видавництво:
SAUNDERS. 3200p

Письмові завдання для самостійного опрацювання теми:

NB! Потрібно відповісти письмово в позааудиторний час, згодом
викладач їх перевіряє та оцінює на початковому етапі практичного заняття.
А.
1. Респіраторний дистрес синдром – це окрема нозологічна форма
(Р22.0), відома також як хвороба гіалінових мембран, зумовлена
дефіцитом сурфактанту; це захворювання новонароджених, переважно
недоношених дітей, пов’язане з дефіцитом сурфактанту – первинним
або вторинним, яке проявляється розвитком дихальної недостатності
безпосередньо після народження або протягом декількох годин.

2. До складу сурфактанту входять: 90% ліпідів і 10% білків.

 Переважну частку ліпідів (70%) становить фосфатидилхолін,

60% якого припадає на дипальмітоїлфосфатидилхолін, саме він
сприяє зниженню поверхневого натягу.
 Фосфатидилгліцерол і фосфатидилінозитол разом складають
15%.
 На частку інших фосфоліпідів припадає 5%,
  холестерин, тригліцериди, ненасичені жирні кислоти,
сфінгомієлін складають 10%.
 Білкова фракція представлена білками-апопротеїнами, із яких А
і D – гідрофільні виконують захисну функцію в організмі, а В і
С – гідрофобні – знижують поверхневий натяг альвеол за
рахунок абсорбції фосфоліпідів на поверхні аерогематичного
бар’єру.

3. Основні функції сурфактанту:

 зниження поверхневого натягу в альвеолах,
 участь в антибактеріальному захисті легенів,
 гальмування медіаторів запалення,
 поліпшення функції мукоціліарної системи.

4. Укажіть методи пренатальної діагностики РДС та мету їх

проведення:

 співвідношення лецитин/сфінгомієлін більше 2:1,

 наявність фосфатидилгліцеролу в амніотичній рідині,
 позитивний «пінний тест»

До простих експрес-методів відноситься етанолів «пінний» тест

Клементса. Шляхом амніоцентезу одержують 3-5 мл амніотичної рідини
(використовують також шлунковий або трахеальний аспірат
новонародженого), поміщають її в пробірку й додають 1 мл 95%
етилового спирту. Пробірку струшують двічі протягом 15 секунд із
перервою в 5 хвилин. Позитивним (що свідчить про достатню зрілість
легенів) вважається тест при наявності пухирців, що покривають
поверхню рідини, сумнівним – при наявності пухирців по окружності
пробірки, негативним – при відсутності пухирців

5. Укажіть методи пренатальної профілактики РДС:

 профілактика загрози передчасних пологів (накладання швів на шийку
матки, профілактика і лікування запальних захворювань статевих
органів, що викликані TORCH-інфекцією, токолітична терапія),
 призначення стероїдів всім вагітним із загрозою передчасних пологів
в терміні 24-34 гестації, у разі потреби – до 36 тижнів, особливо якщо
16 пренатальний тест виявляє незрілість легенів:
 бетаметазон (2 введення по 12 мг з інтервалом 24 години
внутрішньом’язово) або
 дексаметазон (4 введення по 6 мг з інтервалом 12 годин
внутрішньом’язово)

6. Клінічні ознаки РДС.

1. Клінічні симптоми з’являються відразу після народження або протягом
перших 6 годин.
2. Відзначається тахіпное, втягнення податливих місць грудної клітки,
роздування крил носа на вдиху, стогін на видиху, ціаноз.
3. По мірі прогресування захворювання зростають артеріальна гіпотензія,
тахікардія, гепатомегалія, периферичні набряки, набряк легень.
4. Аускультативно в легенях вислуховується послаблене дихання і
крепітація.
5. Рентгенологічна картина: дифузний сітчасто-зернистий малюнок
(нодозно-ретикулярна сітка), повітряна бронхограма, переважно у
недоношених дітей з ННМТ можуть виявлятися «білі» легеневі поля
(знижена пневматизація легеневих полів).
6. Класичний перебіг з поліпшенням через 3-5 днів характерний для
відносно великих новонароджених.
7. Класична клінічна картина рідко виявляється у дітей з ННМТ, оскільки
вони мають проблеми з початковим самостійним диханням. Перебіг
захворювання – тривалий і ускладнений, відносно висока летальність.

7. Заповніть таблицю Доунса.

Оцінка Частота Втяжіння Експіраторн Ціаноз Аускультат
(бал) дихання за грудної ий стогін ивні дані
Симптом хвилину клітки (на фоні
крику)
0 60 Немає Немає Немає Пуерильне
1 60-80 Незначне Визначаєтьс Є при Ослаблене
я при диханні
аускультації повітрям
2 Більше 80 або Помірне Чутний на Є при Ледь чути
епізоди апное або відстані диханні
виражене 40%
киснєм

Заповніть таблицю Сильверман.

Оцінка Роздування Експіраторний Втяжінн Ретракція Рухи на
(бал) крил носа стогін я грудної мечоподібного вдосі
Симптом клітки відростка грудної
клітини та
живота
0 відсутнє відсутній відсутнє відсутня синхронні
1 незначне визначається помірне Помірна відставання
при нижнього
аускультації відділу
грудної
клітини
2 значне, рот чутний на значне значна Парадоксаль
 відкритий відстані не дихання

8. Впишіть кількість балів згідно таблиць, які свідчать про тяжкість

РДС.

Відсутність дихального дистресу - 0 балів.

Мінімальний дихальний дистрес. - 1-3 балів
Дихальний дистрес помірного ступеню - 4-6 балів
Важкий дихальний дистрес - 7-10 балів.

9.Заповніть таблиці.

Диференціально-діагностичні критерії РДС і синдрому меконіальної

аспірації

Синдром меконіальної
Діагностична ознака РДС
аспірації
Гестаційний вік Менше 34 тижнів Більше 40 тижнів
Перкусія легень Загальне зниження Помірне притуплення
перкуторного тону
Аускультація легень Ослаблене дихання, Ослаблене або жорстке
крепітація дихання, велика
кількість вологих
хрипів
Рентгенограма Сітчастий малюнок, Зливні вогнищеві тіні
повітряна бронхограма більше справа
Лецитин/сфінгомієліновий Менше 2 Більше 2
коефіцієнт

Диференціально-діагностичні критерії РДС і вроджених вад серця

«синього» типу

Діагностична ознака РДС Вроджена вада серця

Гострі інфекційні
захворювання у
Передчасні пологи,
першому триместрі
Анамнез кровотеча у матері,
вагітності, цукровий
цукровий діабет та ін..
діабет, алкоголізм,
проф. шкідливості
Зміни з боку ССС Може бути тахі- або Тахікардія, значне
брадикардія, незначне розширення меж ,
розширення меж серця, характерний, частіше
 непостійний
систолічний шум
систолічний шум
Зниження Збільшена тінь серця,
Рентгенограма пневматизації, посилений легеневий
сітчастий малюнок малюнок
Може бути збільшена в
Розмір печінки Часто збільшена
незначній мірі
Стигми дизембріогенезу Не характерні Зустрічаються
У переважній більшості
Прямої залежності
Залежність від ГВ зустрічається у
немає
недоношених с

6. В залежності від часу та шляху інфікування пневмонії у

новонароджених розділяють на:

 вроджені трансплацентарні,
 вроджені інтранатальні,
 постнатальні (набуті), які можуть бути позалікарняними («домашні»
або «вуличні») та внутрішньогоспітальними
(нозокоміальні). Окремим видом нозокоміальної пневмонії є
вентиляторасоційована пневмонія – інфекційно-запальний процес у
легенях, що розвинувся на тлі ШВЛ.

7. Вроджена пневмонія - це гостре інфекційно-запальне захворювання

респіраторних відділів легенів внаслідок анте- та/або інтранатального
інфікування, що має клініко-ренгенологічні прояви у перші 72 години
життя дитини.

8. Заповніть таблицю
Вид пневмонії Етіологічні чинники в залежності від
часу та шляху інфікування
Вроджені є проявом генералізованої
трансплацентарні інфекції з ураженням різних
пневмонії органів і систем, таких як
цитомегалія, герпес (І тип),
краснуха, токсоплазмоз, сифіліс,
лістеріоз та інші.
Вроджені інтранатальні пов'язані з амніонітом та ендометритом,
пневмонії викликають генітальні мікоплазми,
анаєробні бактерії, гемофільні та
 туберкульозні палички, лістерії. Під час
проходження пологових шляхів
новонароджені можуть бути інфіковані
стрептококком групи В, вирусом герпесу ІІ
типу, хламідією, генітальною мікоплазмою,
цитомегаловірусом, рідше – ешеріхією,
ентерококом, гемофільною паличкою.
Постнатальна Збудниками можуть бути клебсієла,
нозокоміальна пневмонія коагулазо-негативний та золотистий
стафілокок, синьогнійна паличка, кишкова
паличка, протей, ентеробактер.
Ранні вентилятор- частіше викликаються стафілококом,
асоційовані пневмонії ешеріхією, гемофільною паличкою, пізні –
клебсієлою, синьо гнійною паличкою,
ентерококом.
Домашні (вуличні) набуті найчастіше виникають на тлі ГРВІ, що
пневмонії викликана аденовірусами, респіраторно-
синцитіальними вирусами та іншими, а
також має місце бактеріальний
інфекційний процес, обумовлений
стафілококами, пневмококами та
гемофільними паличками. Можливий
розвиток пневмонії вдома внаслідок
проникнення збудника інтранатально,
насамперед це стосується хламідії та
цитомегаловірусу.

7. Чинники, що сприяють розвитку пневмоній у новонароджених:

1. Інфекційні захворювання у матері, особливо при первичном

інфікуванні ТОRН-возбудниками під час вагітності.
2. Часті вагінальні обстеження.
3. Тривалий безводний період.
4. Асфіксія важкого ступеня.
5. Респіраторний дистрес-синдром, аномалії розвитку та спадкові
захворювання дихальної системи.
6. Внутрішньочерепна та спінальна травма (на рівні верхньошийних
та грудних сегментів).
7. Недоношеність та затримка внутрішньоутробного розвитку.
8. Реанімаційні заходи (інтубація трахеї, ШВЛ, катетеризація судин).
8. Намалюйте патогенетичний ланцюжок виникнення дихальної
недостатності та змін в серцево-судинній системі, кислотно-лужному
стані і гемореології крові при пневмонії у новонароджених.

В основі дихальної недостатності, яка розвивається у новонароджених при

пневмонії лежить порушення всіх трьох процесів, що відбувається під час
дихання: вентиляції, дифузії та перфузії. Під впливом токсинів порушується
нервно-рефлекторна регуляція функції дихання. Одночасно порушується
дифузія газів через альвеолярно-капілярну мембрану внаслідок запальної
інфільтрації. Стискування легеневих сосудів запальним ексудатом, набряк
перикапілярного простору, збільшення опору в судинах призводять до
порушення перфузії. Внаслідок цих процесів розвивається гіпоксемія,
гіперкапнія, дихальний ацидоз.
Особливістю порушень обміну у новонароджених з пневмонією є швидкий
перехід на анаєробний гліколіз, що супроводжується розвитком
метаболічного ацидозу.
У всіх новонароджених із пневмонією розвивається дефіцит сурфактанту.
На початку захворювання спостерігається згущення крові, збільшення
гематокриту, а через 1-2 тижні прогресує анемія.
Під впливом гіпоксії, гіперкапнії та ацидозу у новонароджених
спостерігається порушення функції всіх органів та систем, в першу чергу –
ЦНС за рахунок розвитку цитотоксичного та вазогенного набряку головного
мозку, та серцево-судинної системи у вигляді енергетично-динамічної
недостатності міокарда з перенавантаженням правих відділів серця.

9. Перерахуйте основні клінічні ознаки пневмонії у новонароджених:

Ранні клінічні симптоми можуть бути неспецифічними. Часто діти

народжуються у критичному стані, що потребує проведення реанімаційних
заходів.
Можливі такі прояви пневмонії у немовлят як слабке смоктання під час
годування дитини, ціаноз, пригнічення ЦНС або, навпаки, збудливість,
порушення температури. З боку органів дихання можливі тахіпное, апное,
роздування крил носа, ретракція грудної клітки, експіраторний стогін,
наростання проявів дихальної недостатності. Кашель може бути відсутнім
або слабко вираженим, можливо піністе відокремлюване з рота. Можуть
мати місце порушення гемодинаміки, сірий колір шкіри, жовтяниця,
геморагічні прояви та інші симптоми.
10. Заповніть таблицю діагностичних критеріїв різних ступенів ДН у новонароджених
Клінічні ознаки Ступінь дихальної недостатності
І ІІ ІІІ
Тахіпное 60 60-80 ˃80 або апное
Втягнення немає незначні виражені
міжреберних
проміжків
Участь допоміжних Не виражена визначається виражена
мꞌязів в акті дихання
Центральний ціаноз Шкіра бліда, Під час дихання Під час дихання
центрального повітрям 40% киснем
ціанозу немає
Інше Поведінка без Сонливість, Зниження
особливостей адинамія, які артеріального
або може можуть тиску, тахікардія,
відмічатися змінюватися виражений
неспокій короткотривалими метаболічний
періодами ацидоз
збудження;
гіпотонія м’язів

11. Які особливості анамнезу, початкових прояві, клініки при

внутрішньоутробній пневмонії?

 Особливості анамнезу: інфекційні фактори (смерть попередніх дітей

внаслідок інфекцій, хронічні інфекційно-запальні захворювання
сечостатевої системи матері, хоріоамніоніт, тривалий безводний
проміжок), недоношеність та ЗВУР плода, ускладнений перебіг
вагітності, який призводить до хронічної гіпоксії плода, асфіксія
тяжкого ступеня в пологах.
 Ранні клінічні симптоми можуть бути неспецифічними. Часто діти
народжуються у критичному стані, що потребує проведення
реанімаційних заходів. Можливі такі прояви пневмонії у немовляти як
слабке смоктання під час годування дитини, ціаноз, пригнічення ЦНС
або, навпаки, збудливість, порушення температури. З боку органів
дихання можливі тахіпне, апное, роздування крил носа, ретракція
грудної клітки, експіраторний стогін, наростання проявів дихальної
недостатності. Кашель може бути відсутнім або слабко вираженим,
можливо піністе відокремлюване з рота. Можуть мати місце
порушення гемодинаміки, сірий колір шкіри, жовтяниця, геморагічні
прояви та інші симптоми.
 осередкові та/або інфільтративні тіні на рентгенограмі (у перші три
дні життя);
  висів у матері й дитини ідентичної флори (матеріал повинен бути
взятий у першу добу життя);
 при аспіраційному синдромі розвиток пневмонії протягом перших 3-х
діб життя (якщо аспірація підтверджена при відсмоктуванні меконію
із трахеї безпосередньо після народження дитини).

12. Перерахуйте особливості пневмонії у недоношених дітей.

 Домінування дихальної недостатності з нападами апное, токсикозу,
зневоднення, пригнічення ЦНС. Тривалий респіраторно-метаболічний
ацидоз.
 Лихоманка спостерігається рідко, можлива гіпотермія.
 Висока частота легеневих (пневмоторакс, плеврит) та позалегеневих
(парез кишечника, геморагічний синдром) ускладнень. Характерним є
симптом Кравець (піністі виділення з рота) внаслідок низької
резорбційної здатності легеневої тканини. Часте розвиток синдрому
персистуючого фетального кровообігу, а після тривалої ШВЛ –
синдрому відкритої артеріальної протоки.
 Часте розвиток аспіраційних пневмоній внаслідок схильності до
зригування.
 Типова послідовність патології: СПЗ – пневмонія – сепсис.
 Більш тривалий перебіг захворювання.
 Вища ніж у доношених дітей летальність.
13. Складіть план додаткового обстеження у дітей з пневмонією і
напишіть очікуванні результати при цих обстеженнях.

При огляді помітні блідість та сіруватий колір шкірних покривів, зниження

рефлексів та м’язового тонусу. При аускультації прослуховуються
ослаблене дихання, різнокаліберні хрипи в легенях, тахікардія та глухість
тонів серця.
Лабораторна діагностика включає:
 аналіз крові (лейкопенія або лейкоцитоз вище 25 х 109/л і/або
зрушення у формулі вліво більше 11% на 1 день життя, збільшення
абсолютної кількості паличкоядерних нейтрофільних гранулоцитів,
підвищення лейкоцитарного індексу); тромбоцитопенія менше 170 х
109/л - негативна динаміка в аналізі крові на 2-3 дні життя;
 бактериологічне дослідження трахеального аспірату, отриманого за
допомогою прямої ларингоскопії, дослідження крові на стерильність -
 наявність гнійного мокротиння при першій інтубації трахеї в перші
три дні життя (треба підтвердити результатом мікроскопії мазка) із
визначенням чутливості збудника до антибіотиків;
 позитивний прокальцитоніновий тест у перші 48 год. життя та/або
його підвищення в перші 72 год. життя;
 визначення газів крові та кислотно-основного стану (для виявлення
ацидозу, гіпоксії, гіперкарбії);
 визначають концентрацію електролітів та глюкози в крові;
 моніторинг пульсоксиметрії (визначення сатурації кисню),
 наявність IgM в пуповинній крові >21 мг%;
 за показанням проводитиметься люмбальна пункція та дослідження
ліквору.
 проводять скринінг на ВУІ;
 запальні зміни, виявлені при гістологічному дослідженні плаценти;
Додаткові інструментальні дослідження:
 посилення бронхо-судинного малюнку та/або локальне зниження
прозорості на рентгенограмі в перші троє діб життя;
 рідина в плевральних порожнинах, за даними УЗД або
рентгенографічного дослідження, з 1-ї доби життя (за відсутності
ГХН);
 збільшення печінки в 1-у добу життя понад 2,5 см по правій
середньоключичній лінії (>2 см у дитини з масою тіла менше ніж 1500
г) або селезінки, що пальпується (за відсутності ГХН);

14. Проведіть диференційну діагностику вроджених пневмоній та РДС

Діагностична ознака РДС Вроджена пневмонія

Анамнез матері Інфекційні
Відшарування
захворювання,
плаценти, цукровий
тривалий безводний
діабет
період.
Гестаційний вік Менше ніж 34 тижнів. Будь-який.
Час виникнення З моменту народження
З моменту народження
або протягом першої
або у перші дні життя.
доби життя.
Інтоксикація Не характерна Віражена
Запальні зміни в
загальному аналізі крові Відсутні Наявні

С-реактивний протеїн
Негативний Позитивний

Лецитинсфінгомієліновий
коефіцієнт Менше ніж 2 Більше ніж 2

«Пінний» тест
Негативний Позитивний

Аускультативні дані Ослаблене або іноді

жорстке дихання,
Ослаблене дихання та
дрібно пухирчасті
дифузна крепітація
хрипи і крепітація над
огнем ураження
Рентгенограма Нодозно-ретикулярна
Вогнищева або
сітка, бронхограма
сегментарна
повітряна, «білі»
інфільтрація
легені
Динаміка клінічних Спадаюча тяжкість Наростаюча тяжкість
проявів стану до 3-ї доби до 2-3-ї добим

15. Що означає вислів організація відповідного догляду й харчування

новонароджених з пневмонією?

Лікування пневмонії новонароджених включає організацію відповідного

догляду та харчування, проведення еіотропної, патогенетичної та
симптоматичної терапії.

16. Заповніть таблицю стартової етіологічної терапії пневмонії з урахуванням відомого

збудника.
Збудник Рекомендована антибіотикотерапія
Стрептококи Ампіцилін+гентаміцин;
амоксицилін/клавуланат+аміноглікозид;
ампіцилін /сульбактам+аміноглікозид
Стафілококи Ампіцилін+гентаміцин;
амоксицилін/клавуланат+аміноглікозид;
ампіцилін /сульбактам+аміноглікозид
Хламідії, мікоплазми, уреоплазми інфузія еритроміцину в разовій дозі 5–
10 мг/кг з частотою введення кожні 6
 год.
Курс лікування – 5–10 днів.
Лістерії Ампіцилін+гентаміцин;
амоксицилін/клавуланат+аміноглікозид;
ампіцилін /сульбактам+аміноглікозид
Гриби Candida уреїдопеніцилін
+аміноглікозид; флуконазол
Вірус простого герпесу Ацикловір (доза для новонароджених та
немовлят у віці молодше 3 міс
становить 20 мг/кг/маси тіла кожні 8
год.),
ганцикловір
Синьогнійна паличка цефалоспорини ІІІ покоління +
аміноглікозидами: цефтазидим
(внутрішньо венно кожні 12 год., разова
доза – 30 мг/кг) та нетроміцин
(внутрішньовенно 6 мг/кг 1 раз на
добу ); курс – 7 діб.

Вирішить тестові завдання.

1. Який збудник може викликати постнатальні нозокоміальні пневмонії?
А. Золотавий стафілокок.
Б. Вірус герпесу І типу.
В. Хламідія.
Г. Токсоплазма.
Д. Бліда спірохета.

2. Які чинники сприяють розвитку вроджених трансплацентарних

пневмоній?
А. Первинне інфікування TORCH-інфекцією під час вагітності.
Б. Тривалий безводний період.
В. Асфіксія важкого ступеню.
Г. Аномалії розвитку дихальної системи.
Д. Застосування реанімаційних заходів.

3. Які чинники сприяють розвитку постнатальних «домашніх»

пневмоній?
А. Інфекційні захворювання у матері під час вагітності.
Б. Тривалий безводний період.
В. Асфіксія при народженні.
Г. Застосування реанімаційних заходів.
Д. Недоношеність.
4. Які аускультативні дані є характерними для вроджених пневмоній?
А. Жорстке дихання, різнокаліберні вологи хрипи.
Б. Жорстке дихання, сухі свистячи хрипи.
В. Жорстке дихання, дрібно пухирчасті вологи хрипи.
Г. Ослаблене дихання, дрібно пухирчасті хрипи, крепітація.
Д. Ослаблене дихання без хрипів.

5. Які особливості характерні для перебігу стафілококової пневмонії?

А. Типовим є обструктивний синдром.
Б. Супроводжується кон’юнктивітом, ринітом.
В. Характерна інтоксикація, вогнища деструкції в легенях та
легенево-плевральні ускладнення.
Г. Характерним є прояви нейротоксикозу.
Д. Характерним є енцефаліт, ДВЗ-синдром