МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Вадима Гетьмана»

КАФЕДРА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Завдання №7
«Поняття про техніку плавання, її варіативність.
Методика навчання плавання спосіб кроль на грудях (вільний
стиль).»

Виконала:
Студентка 1 курсу107 групи
МЕіМ,
Міжнародна економіка
Подзігун Сніжана Олександрівна

Перевірив:
Старший викладач,
Янішевський Юрій Володимирович

КИЇВ-2020
 2

ЗМІСТ

Вступ...........................................................................................................................3

Частина 1

1. Спортивні техніки плавання.................................................................................4

2. Додаткові техніки плавання.................................................................................6

Частина 2

3. Загальна характеристика способу плавання «кроль на грудях».......................8

4.Історія способу плавання кроль............................................................................9

5. Техніка плавання способом кроль на грудях......................................................10

Висновки....................................................................................................................13
 3

Вступ

Спортивне плавання — вид спорту, мета якого якнайшвидше проплисти

зазначену відстань, не порушуючи при цьому техніки способу плавання, який
використовується. Спортивне плавання почало набувати популярності ще в
XIX столітті. Плавання з 1896 року олімпійський вид спорту (Плавання на
Олімпійських іграх).

Під технікою спортивного плавання розуміють систему рухів, що дозволяє

плавцеві долати змагальну дистанцію з можливо більш високою швидкістю,
оптимальною тратою сил і відповідно до правил змагань. Сюди відноситься
виконання старту, пересування по дистанції, виконання повороту, торкання
стінки басейну під час фінішу.

Вправи плавання треба розглядати як систему рухів і дій. Для цілісної

характеристики техніки вправ плавання ключове значення має поняття
структурна основа системи рухів плавання.

Під цим виразом розуміють закономірну, відносно стійку послідовність

об'єднання окремих моментів, сторін та комплексних рис системи рухів у
складі цілісного рухового акту плавання. Мова йде не про окремі елементи, які
складають рухову дію. А про їх необхідний взаємозв'язок в складі руху, про
доцільність організації їх в просторі та в часі, про закономірності взаємодії сил,
які забезпечують кінцевий результат дії.

В зв'язку з різними аспектами аналізу техніки рухів плавання виділяють

кінематичну, динамічну (силову) й ритмічну (координаційну) структуру рухів
плавання.
 4

Частина 1

1. Спортивні техніки плавання

Спортивними способами плавання є кроль на грудях, кроль на спині, брас,

батерфляй (дельфін). У кожному способі існують варіанти раціональної
техніки. При виборі для свого учня того або іншого варіанту техніки тренер
(інструктор по плаванню) враховує цілі і умови занять у воді, рівень рухової і
технічної підготовленості плавця, його вікові і індивідуальні особливості.
Велику допомогу тренерові в роботі над технікою плавальних рухів учня надає
знання основних закономірностей біомеханіки плавання. На поверхню тіла,
зануреного у воду, діє гідростатичний тиск; воно зростає з глибиною занурення.
Біль у вухах, який відчуває плавець, що пірнув на велику глибину, викликана
гідростатичним тиском на барабанну перетинку.

Способи спортивного плавання (стилі плавання):

Кроль — стиль плавання на животі (животом униз), під час якого руки
здійснюють гребки поперемінно, а ноги здійснюють поперемінне безперервне
підняття/опускання, залишаючись при цьому під розгорненим кутом до тулуба.
Найшвидший стиль плавання. Через це, у принципі, і називається вільним
стилем: якщо стиль плавання не визначений, усі вибирають кроль як
найшвидший стиль плавання.

Батерфляй — стиль плавання на животі, під час якого ліва і права частини тіла
повинні здійснювати симетричні й одночасні рухи. Руки здійснюють
одночасний могутній гребок певною траєкторією, який помітно підводить
корпус плавця над водою, а ноги здійснюють одночасний хвилеподібний рух.
Найважчий і енерговитратний стиль плавання. Нетренованому плавцеві
зазвичай буває важко навіть просто здійснювати рухи, що не порушують
правила стилю. Цей стиль уважають другим за швидкістю після кроля.

Брас — стиль плавання на животі, в якому руки подаються одночасно вперед

від грудей. Ноги здійснюють одночасний поштовх, під час якого вони
 5

згинаються в колінах, проводиться поштовх і в кінці випрямляються.

Найповільніший спосіб плавання (оскільки поворотні рухи руками
виконуються переважно під водою, а рухи ногами виконуються з
перериванням), що при цьому одночасно є найскладнішим з технічної точки
зору. Брас має велике прикладне значення: можливість проплисти найбільшу
відстань з найменшими енерговитратами, безшумне плавання, плавання під
водою.

Кроль на спині (якщо говорять про «плавання на спині», то мають на увазі саме
цей стиль) — стиль плавання на спині, який візуально схожий на кроль (руки
здійснюють гребки поперемінно, а ноги здійснюють поперемінне безперервне
підняття/опускання), але має такі відмінності: людина пливе на спині, а не на
животі, і пронесення над водою виконує прямою рукою, а не зігнутою, як у
кролі. Третій за швидкістю плавання стиль. Особливість цього способу це те,
що людині не потрібно виконувати видих у воду, оскільки її обличчя перебуває
на поверхні.

Комплексне плавання — змагання, упродовж якого спортсмен повинен

подолати 4 рівні між собою відрізки дистанції, застосовуючи чотири різні стилі:
батерфляй, на спині, брас і кроль.

У програму Олімпійських ігор входять дві дистанції комплексного плавання, як

у чоловіків, так і у жінок - 200 метрів і 400 метрів. На дистанції 200 метрів
учасники пропливають в 50-метровому басейні по 50 метрів кожним стилем, в
запливі вдвічі довший - по 100 метрів кожним стилем.

Дистанція 200 метрів комплексним плаванням була вперше включена в

програму Ігор на Олімпіаді 1968 року в Мехіко, однак потім вона була
виключена. Дистанція знову повернулася в олімпійську програму в 1984 році в
Лос-Анджелесі. 400-метрівка з'явилася на Іграх в 1964 році в Токіо. У 25-
метрових басейнах також проводяться старти на неолімпійських дистанції 100
метрів.
 6

У програму Олімпійських ігор входить одна комбінована естафета 4 × 100

метрів, як у чоловіків, так і у жінок. Вперше вона з'явилася в програмі Ігор на
Олімпіаді 1960 року в Римі.

2. Додаткові техніки плавання

Грузинське плавання — це вид плавання, в якому рух кінцівок людини не

використовують. Пересування здійснюють дельфіноподібними рухами таза і
щільно притиснутими один до одного ногами.

Плавання зі зв'язаними руками і ногами переслідувало дві мети: перша —

психологічна підготовка воїна і посилення його бойового духу. Якщо людина
подолає природний страх перед водною стихією і навіть зв'язаний по руках і
ногах здолає його то з нього вийде хоробрий боєць. І в якій ситуації не
опинився б воїн, з психологічної точки зору, він легко подолає будь-які
перешкоди. Друга — у разі попадання в полон, якби з'явився шанс (наприклад,
потрапивши з корабля або берега у воду), то навіть зі зв'язаними руками і
ногами є шанс опинитися на свободі.

Зимове плавання — плавання у відкритих водоймах, що не підігріваються, з

холодною (від 4 до 16 градусів) і крижаною (4 градуси і нижче) водою.
Екстремальний вид плавання, не олімпійський вид спорту.

У різних країнах існують свої назви, пов'язані з різними водяними тваринами. В

Україні, Росії та Польщі — це моржування, а ті, хто захоплюється зимовим
плаванням, відповідно, — «моржі». У Фінляндії «видри», «нерпи» й «тюлені»,
у Північній Америці — «білі ведмеді».

За наявності технічних можливостей може бути створена ополонка, що не

замерзає. Вода у природному шарі через максимальну щільність має
температуру близько +4 градусів і її конвекція перешкоджає замерзанню
ополонки. Такий рух створюється, зазвичай, зануреним насосом чи невеликим
пропелером.
 7

У більш віддалених від цивілізації місцях для плавання готуються ополонки

розміром від 1×2 до 4×25 метрів.

Дайвінг — підводне плавання з використанням підводного спорядження.

Родоначальником пірнання з апаратом підводного дихання є відомий Жак-Ів

Кусто. Саме він створив у 1943 році акваланг, відкривши двері у прекрасний
підводний світ для мільйонів людей.

Історія дайвінгу, як масового захоплення, почалася 1959 року, коли Жак Кусто
та його колеги заснували Всесвітню конфедерацію підводної діяльності CMAS,
яка першою розробила систему навчання любительського плавання з
аквалангом. Сьогодні CMAS — найбільша система підводників-любителів у
світі, яка включає в себе понад 90 національних федерацій і контролює всі види
підводної діяльності: навчання, різноманітні види спорту, наукові дослідження,
фото- та відео зйомку та інші сфери.

Є декілька видів дайвінгу, частину яких прийнято розглядати як розваги або

спорт, тоді як інші є професійною діяльністю.
 8

Частина 2
3. Загальна характеристика способу плавання

Кроль на грудях характеризується поперемінними і симетричними рухами

руками та ногами, вдихом з поворотом голови у бік і видихом у воду.
Виконавши гребок, плавець проносить руку вперед над водою. Коли одна рука
закінчує гребок, інша якраз входить у воду і починає наступний. В узгодженні з
рухами руками здійснюється один вдих і один видих у воду. Ноги також
виконують поперемінні рухи знизу догори і згори донизу. Такі поперемінні та
систематичні рухи дозволяють плавцю-кролісту підтримувати більш
рівномірну і високу швидкість у порівнянні з іншими способами плавання.

Цей вид плавання є найшвидшим і найпопулярнішим спортивним способом

плавання. Популярність кроля на грудях пояснюється тим, що він
використовується переважно під час гри у водне поло, синхронному плаванні та
при плаванні під час відпочинку на відкритих водоймищах. Певне значення
кроль на грудях має і в прикладному плаванні, де використовується для
подолання водних перешкод, при рятуванні потопаючих, кролем можна
пірнати, працюючи одними ногами або допомагаючи собі роботою руками
брасом, тощо.

Кроль на грудях застосовується у змаганнях з плавання на всіх дистанціях

вільного стилю: 50, 100, 200, 400, 800, 1500 метрів, естафетному плаванні 4 х
100 і 4 х 200 метрів, у комплексному плаванні на дистанціях 200 і 400 метрів
(четвертий відрізок 50 або 100 метрів відповідно), а також на останньому етапі
комбінованої естафети 4 x 100 метрів.

До того ж, цей спосіб плавання застосовується у триатлоні, як один із етапів

змагань та один із видів комбінованих багатоборств - сучасне п'ятиборство,
морське багатоборство, службові багатоборства, поліатлон.
 9

4. Історія способу плавання кроль

Цей стиль плавання відомий людству з найдавніших часів. Однак європейська

цивілізація познайомилася з ним лише в 1844 р на змаганнях в Лондоні.
Американські індіанці, що звикли до стилю плавання кролем, легко випередили
англійських плавців, які користувалися брасом. Незважаючи на поразку,
англійські плавці не побажали застосовувати «варварський», на їхню думку,
спосіб плавання, що супроводжується великим шумом і бризками.

Лише в проміжку між 1870 і 1890 рр. перший європеєць зміг перейняти
незвичний стиль. Ним став Джон Артур Треджен, який подорожував
Аргентиною. Проте його імітація була не зовсім точна, так як Треджен
працював ногами в горизонтальній площині, а не в вертикальній, як робили це
місцеві жителі.

Згодом новинка була доопрацьована австралійцем Ричмондом Кавіллом (1884-

1938), сином вчителя плавання. Він і його брат незалежно один від одного
придумали новий стиль, названий пізніше австралійським кролем. Частина
навичок вони перейняли у Аліка Уікхем, молодого уродженця Соломонових
островів, що жив в Сіднеї, який використовував варіант кроля, популярний у
місцевих жителів в лагуні Ровіана на острові Нью-Джорджія.

Ще пізніше американець Чарльз Деніелс удосконалив їх метод, зробивши

гребки ногами шеститактними. Результатом цього став так званий
американський кроль. Вважається, що саме він є основою сучасного стилю
плавання кроль.

Назва стилю походить від англійського crawl, буквально - повзання. Така

аналогія виникла від того, що зі сторони плавець кролем виглядає так, ніби він
дійсно повзе по воді, лежачи на ній животом.
 10

5. Техніка плавання способом кроль на грудях

Характерною особливістю плавання способом кроль на грудях є те, що плавець

пересувається у воді з відносно рівномірною, поступальною швидкістю при
порівняно високій рівновазі тулуба.

Положення тулуба. Тулуб плавця займає випрямлене, обтічне і майже

горизонтальне положення на поверхні води. Кут нахилу голови до осі тіла
складає 20-25°. Плавець дивиться під водою вперед-донизу так, щоб рівень
води проходив трохи вище лінії брів. Положення голови впливає на загальне
положення тулуба, адже піднімання голови приводить до надлишкового його
прогину і, як наслідок, до збільшення лобового опору, а опускання - до
занурення у носову хвилю, що також гальмує пересування. При плаванні із
змагальною швидкістю плечі, спина та сідниці оголюються, а стегна
піднімаються майже до поверхні води. Тулуб ритмічно повертається ліворуч і
праворуч, а також навкруги осі тіла.

Такі коливання тулуба тісно пов'язані з рухами руками - вони допомагають

виходу руки з води та її пересуванню над нею, початку гребка іншою рукою та
збереженню рівноваги тулуба. Найбільший поворот тулуба припадає на момент
вдиху, що його полегшує, адже значно зменшується поворот голови у бік. У
цей момент величина „крену" тіла доходить до 40-45°. Із збільшенням темпу
плавання коливання тіла впродовж осі тіла зменшується.

Рухи ногами. Рухи ногами надають тілу обтічної форми та підсилюють окремі
фази рухів руками. Рухи ногами будуть раціональними до тих пір, поки вони не
будуть впливати на темп рухів руками і не порушуватимуть їх безперервного
узгодження.

Ноги виконують зустрічні рухи згори донизу і навпаки. Рухи донизу

вважаються основними або робочими, вони більш енергійні і в практиці
 11

плавання отримали названня „удари". Рухи догори називають підготовчими,

вони менш енергійні і більше розслаблені.

До того ж, рухи ногами зумовлюють збереження рівноваги тіла плавця в воді і

пересування його вперед. Ноги, ритмічно згинаючись і розгинаючись в
тазобедрових, колінних і гомілковостопних суглобах, переміщуються вверх і
вниз. Робоча частина рухів ногами – рухи стопи та гомілки зверху вниз. Кут
згину ніг в гомілковостопних суглобах становить приблизно 60-70 градусів, в
колінних – 30-35 градусів, в тазобедрових – 15-20 градусів. Амплітуда розмаху
рухів така, що відстань між ступнями досягає 30-40 см.

Рухи руками. У кролі на грудях основне пересування тіла вперед забезпечують

руки (кисті та передпліччя), що рухаються за криволінійними траєкторіями.
Цикл рухів кожної руки триває 0,92-1,36 с. (залежно від швидкості плавання,
майстерності та Індивідуальних особливостей плавця) й складається з таких
фаз:

- вхід руки до води;

- захват;

- основна частина гребка;

- вихід руки з води;

- пронос руки над водою.

Рука входить в воду спочатку кистю, потім передпліччям і плечем. Кисть іде
вперед і в глибину. Долоня повернута вниз і деякою мірою всередину. Гребок
виконується зігнутою рукою з високим положенням ліктя, що дозволяє плавцю
утримувати кисть та передпліччя (основні гребучі поверхні) майже
перпендикулярно до напрямку руху (долоні при цьому зазвичай знаходяться під
середньою лінією тіла і навіть дещо заходять за неї). Найбільше рука згинається
в лікті на середині гребка. В цьому положенні кут між плечем і передпліччям
становить майже 90 градусів. Гребок повинен виконуватися з наростаючим
зусиллям. Щоб досягнути цього, рука повинна рухатися до кінця гребка з
 12

прискоренням. Виконання основної частини гребка поєднується з поворотом

плечей. Це допомагає плавцю усилити гребок з допомогою м'язів тіла. В кінці
гребка рукою (біля стегна) із води послідовно виходить плече, передпліччя і
кисть. При повороті плеча слід робити вдох. При переносі, рука, зігнута в лікті,
рухається вперед. Досягнувши крайнього положення, вона розгинається в лікті і
кистю входить в воду на 20-25 см попереду голови.

Дихання. При плаванні кролем на грудях вдих здійснюється поворотом голови

з води в бік (правий чи лівий), а видих - поворотом голови донизу у воду. Вдих
– глибокий та швидкий, акцентований через рот у момент початку проноса руки
над водою, а видих – повний, також через рот, але більш тривалий, з
прискоренням до кінця і продовжується аж до закінчення гребка цією ж рукою.
Вдих і видих виконуються без лишнього напруження м'язів тіла. Видох
завершується інтенсивно, щоб уникнути потрапляння в рот води при
наступному вдосі.

Кролісти застосовують переважно одностороннє дихання, при якому вдох та

видох припадає на два гребка руками. Але на навчальному етапі бажано
навчитися виконувати дихання в обидві сторони, тобто на три гребка.

Узгодження рухів. При плаванні кролем на грудях існують декілька варіантів

узгодження рухів - двохударний, чотирьохударний та шестиударний кроль.

У двохударному кролі повний цикл рухів складається з двох гребків руками,

двох гребків (ударів) ногами та одного вдиху і видиху. Для такого варіанту
кроля характерні дещо скорочені гребки руками, що сприяють високому
темпові рухів, а рухи ногами, що відрізняються нерівномірністю та складними
траєкторіями переміщення, в основному спрямовані на підтримку обтічного
положення тулуба.

Чотирьохударний кроль відрізняється від двохударного тим, що за таким же

складом рухів руками та дихання, здійснюється чотири удари або гребки
ногами. При плаванні чотирьохударним кролем ноги плавця виконують
 13

перехресні рухи: одна рухається діагоналлю донизу-до середини, а інша, більш

плавно - знизу-догори. Перехресні рухи ногами допомагають утриманню тіла
від нахилу в бік руки, що проноситься над водою, та перешкоджають
опусканню ніг, сприяючи, таким чином, необхідній стабілізації положення тіла
у воді.

Шестиударний кроль характеризується, відповідно, шістьма ударами

(гребками) ногами на повний цикл рухів руками та дихання. Рухи ногами при
плаванні цим способом сприяють стабілізації положення тіла під час інерційної
частини проноса руки перед ЇЇ зануренням у воду.

Висновки

Плавання має неоціненне значення для людини. Зокрема, плавання викликає

посилення діяльності різних внутрішніх органів: частішає дихання,
збільшується частота серцевих скорочень, змінюється тонус периферичних
кровоносних судин, посилюється обмін речовин. Це пояснюється тим, що вода
в порівнянні з повітрям має збільшену теплопровідність і теплоємність, а також
більшу щільність, в результаті чого тиск води на поверхню тіла людини різко
зростає. Плавання є такою фізичною вправою, яке сприяє розвитку тіла
людини, адже під час плавання вона знаходиться в умовах часткової
невагомості і в горизонтальному положенні, внаслідок чого хребет тимчасово
розвантажується від звичайних гравітаційних навантажень. Плавання сприяє
поліпшенню роботи всіх систем організму, і в першу чергу серцево-судинної та
дихальної. Під час інтенсивного плавання частота серцевих скорочень плавця,
що знаходиться в стані спортивної форми, може збільшитися в 3-4 рази і
досягти 150-200 уд/хв. Плавання надає позитивний вплив на стан центральної
нервової системи: усувається зайва збудливість та дратівливість. До того ж,
плавання гартує людський організм. Часта зміна температур зовнішнього
середовища виробляє в організмі захисні реакції. В результаті цього
підвищується опірність організму до простудних захворювань. Таким чином,
плавання сприяє зміцненню здоров'я, допомагає йому правильно розвиватися.
 14

Заняття у воді ведуть до вдосконалення органів кровообігу і дихання. У воді

знімається навантаження на хребет і формується правильна постава. Активний
рух зміцнює кістки і попереджає розвиток плоскостопості.