Романюк Євгенія Олександрівна 8213

Тема 4
Задача 3

Хворий К., 46 років, поступив у інфекційне відділення на 4-й день хвороби із

скаргами на слабкість, біль у горлі, що посилювався при ковтанні, головний біль,
підвищення температури тіла до 39,8С, нудоту, збільшення шийних лімфовузлів.
Хворий працював трактористом на польових роботах.
Об’єктивно: свідомість не порушена. Температура тіла 39,1С, висипки на тілі
немає. Виражений склерит, кон’юнктивіт. У ротоглотці – яскрава гіперемія слизових
оболонок; правий піднебінний мигдалик різко збільшений, вкритий масивним
білуватим нашаруванням, що погано знімається шпателем, не виходить за межі
мигдалика. Лівий піднебінний мигдалик помірно збільшений, чистий. Виражена
гіперплазія верхньошийних лімфовузлів справа, помірна болючість при їх пальпації,
шкіра над ними незмінна. В легенях везикулярне дихання; тони серця приглушені,
ритмічні. АТ 110/65 мм рт. ст., Ps 98 уд/хв.. Пальпація живота не болюча, помірне
збільшення печінки та селезінки.
1. Попередній діагноз.
Туляремія, ульцерогландулярна форма, тонзилярно-бубонний варіант, середній ступінь
тяжкості.
Обґрунтування
- дані епід анамнезу, а саме робота в полі
- гострий початок хвороби з ознобу і підвищення температури тіла до 38-40°С
та нездужання.
- наявність кон'юнктивіту
- збільшення лімфатичних вузлів
- гіперемована слизова оболонка ротоглотки, збільшені мигдалики, набряклі,
вкриті нашаруванням, яке важко знімається.

2. План обстеження.
- Загальний аналіз крові + лейкоцитарна формула
- Біохімічний аналіз крові: глюкоза, загальний білок та його фракції,
АЛТ, АСТ, сечовина, креатинін, КОС, електроліти: Na, K, Cl;
- Коагулограма
- Аналіз крові на ВІЛ-інфекцію
- Аналіз крові на RW
- Аналіз крові на HBsAg (ІФА)
- Аналіз калу на яйця гельмінтів
- Загальний аналіз сечі
- Бактеріологічний посів (крові, пунктату бубону, виділень
кон'юнктиви, нальоту з мигдаликів,) на виявлення збудника
туляремії.
- РПГА крові хворого на виявлення АТ до збудника туляремії.
- Аналіз крові на ІФА IgM з використанням туляремійного
діагностикуму в динаміці.
- Біологічний метод – зараження білих мишей.
- ЕКГ
- УЗД ОЧП
- РГ ОГК
- Контроль: АТ, ЧДД, ЧСС, пульсу, сатурації, діурезу
 - Консультація хірурга, офтальмолога.

3. План лікування.
- Госпіталізація хворого в боксоване відділення
- Напівліжковий режим
- Дієта № 15
- Рясне пиття (тепла рідина 2000 мл /день per os, невеликими порціями
та часто)
- Стрептоміцин 500 мг 2 рази на добу в/м
- Регідрон 1 пакетик на 1000 мл теплої води per os
- Парацетамол 500 мг per os кожні 8 год (макс добова доза – 4000мг)
- Полоскати ротоглотку розчином фурациліну 1:5000 3-4 рази на день
- Промивати очі теплим 1-2 % розчином натрію гідрокарбонату
- Лоратадин 1 таблетка 1 р/д per os

4. Диф.діагноз

- З інфекційним мононуклеозом: для нього характерний гострий початок

захворювання, катаральні ознаки у ВДШ (яскрава гіперемія слизової
оболонки мигдаликів, їх дужок та задньої стінки, мигдалики
гіпертрофовані), основний клінічний синдром тонзилофарингіт (мигдалики
гіпертрофовані, покриті гнійними нальотами, що легко знімаються
шпателем), лімфаденопатія, гепатоспленомегалія та розеольозно-папульозна
висипка.
- З дифтерією: характерні нашарування, які мають фібринозний плівчастий
характер, на мигдаликах або на інших лімфоаденоїдних утворах глотки, біль
у горлі помірний, часто не відповідає характеру місцевих змін, голос набуває
гугнявого відтінку, набряк слизової оболонки ротоглотки і ціаноз переважає
над гіперемією, зазвичай двобічний процес.
- З скарлатиною: характерно для скарлатини – блідий носогубний трикутник,
малиновий язик, локалізація елементів висипу переважно в природних
складках шкіри у вигляді лінійних темно-червоного, бурого чи фіолетового
забарвлення елементів, характерний палаючий зів.