1.

Критерії оцінки ефективності лікування менінгококової інфекції, тривалість етіотропної

терапії.

Критерії оцінки ефективності:

 Клінічне покращення ( тобто, нормалізація температури тіла, відсутність інтоксикації,
відсутність загальномозкової симптоматики, регресія висипу).
 Нормалізація показників загального аналізу крові.
 В СПР: зниження плеоцитозу до 33/мкл з переважанням лімфоцитів (75% і більше).
Тривалість етіотропної терапії:
 Менінгококовий назофарингіт та носійство: 5 діб
 Менінгококовий менінгіт: 7-10 днів
 Менінгококцемія: 7-10 днів

2. Характер, локалізація, термін виникнення і динаміка висипу у хворого на

менінгококцемію.

 Геморагічний висип, який з’являється в першу добу, поштовхоподібно.

 Висип має зірчастий характер, елементи різної величини, колір може бути від
яскраво-червоного до темно-червоного, або фіолетового.
 Найчастіша локалізація висипу: сідниці, нижні кінцівки, пахвинні западини, тулуб,
верхні кінцівки.
 На місці великих геморагічних елементів можуть утворюватися некрози з подальшим
відторгненням та утворенням дефектів.
 Дрібні геморагії пігментуються та зникають без слідів.

3. Специфічна діагностика локалізованих форм менінгококової інфекції.

 Мікроскопія слизу з носоглотки для виявлення грамнегативних диплококів зі

спільною капсулою.
 Бактеріологічний посів змиву з носоглотки на кров’яний агар.
 ПЛР змиву з носоглотки, мокротиння на визначення ДНК N.meningitidis.

4. Характерні зміни в ротоглотці у хворих при локалізованій дифтерії мигдаликів та

лакунарній ангіні.Вказати зміни.

Дифтерія мигдаликів:
 Спостерігається наявність фібринозних плівок сірого або сірувато-коричневого
кольору .
 Плівки мають вигляд острівців або суцільного шару, які або покривають мигдалики або
виходять за межі мигдаликів .
 Плівка щільно тримається, погано знімається шпателем, при пори спробі зняти плівки
виступають капельки крові на слизовій.
 Спостерігається також набряк слизової оболонки ротоглотки та ціанотичний відтінок
слизової .
Лакунарна ангіна:
 Спостерігається набряк слизової оболонки мигдаликів.
 Накопичення в лакунах гною у вигляді різної форми жовтуватих, жовтобілих гнійних
пробок або нальоту.
 Наліт може зливатися, бути з одного або обох боків.
 При спробі зняти нашарування, вони легко знімаються, без кровоточивості.
 Нашарування не поширюються за межі мигдаликів.

5. Специфічні ускладнення при дифтерії.

 Інфекційно-токсичний шок
 Інфекційно-токсичний міокардит
 Токсичний нефрит
 Ураження нервової системи.

Задача 7

Хвора Н., 18 років, поступила у інфекційне відділення на перший день хвороби. Захворіла
гостро. Була застуда, підвищення температури тіла до 39, 5С, сильний головний боль,
ломота у м'язах. Через 4 години на шкірі тулуба і ніг помітила геморагичний висип.

Об-но: Хвора адинамічна, свідомість затьмарена, гіперестезії шкіри, температура тіла 37,8ºС.
Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована, з цінотичним відтінком, на задній стінці
глотки гіперплазія лимфоїдних фолікулів. На шкірі стоп, кистей, сідниць, стегон, тулуба
зірчастий геморагічний висип. Різко означена ригідність потиличних м'язів, позитивні
симптоми Керніга, Брудзинського. Тони серця приглушені, пульс 120 уд/хв, АТ – 80/50
мм.рт.ст. Тони серця приглушені. Над легенями везикулярне дихання, ЧД - 20 за хв. Живіт
м'який, безболісний. Печінка, селезінка не збільшені.

1.Попередній діагноз.

Менінгогкокова інфекція: менінгококцемія, тяжкий стан. ІТШ ІІ стадія.

2.План обстеження.

 Загальний аналіз крові.

 Загальний аналіз сечі.
 Група крові і резус-фактор
 Біохімія крові (глюкоза, сечовина, креатинін, залишковий азот, електроліти (К+, Na+,
Ca+, Cl-), протеїнограма, КОС, АлАТ, АсАТ, ЛД,).
 Коагулограма (АЧТЧ, фібриноген, протромбіновий час).
 Реакція Вассермана (РЗК).
 Виявлення HBsAg (ІФА).
 Копрограма.
 ПЛР мазка з носоглотки, крові для виявлення ДНК менінгокока.
 Бактеріоскопія товстої краплі крові пофарбованої за Грамом на виявлення Neisseria
meningitidis.
  Бактеріологічне дослідження крові та змивів з носоглотки для виявлення Neisseria
meningitidis.
 РНГА з менінгококовим антигеном у динаміці.
 Рентгенографія ОГП.
 Коагулограма.
 ЕКГ.
 Контроль ЧСС, ЧД, АТ, діурезу (погодинний контроль).
 УЗД наднирників.
 Люмбальна пункція з дослідженням спинномозкової рідини у чотирьох пробірках .
 Консультація невролога.
 Консультація офтальмолога.
 Консультація ЛОР.
3.План лікування.

 Госпіталізація( відділення інтенсивної терапії).

 Ліжковий режим, дієта № 13.
 Рясне пиття ( до 2000мл на день, невеликими порціями).
 Оксигенотерапія зволоженим киснем через маску.
 Розчин «Трисіль» – 600 мл внутрішньовенно краплинно на добу.
 Преднізолон - 75 мг внутрішньовенно 2 рази на добу.
 0,9% розчин NaCl - 400 мл внутрішньовенно краплинно 1 раз на добу.
 Реосорбілакт - 400 мл внутрішньовенно краплинно 1 раз на добу.
 Фуросемід - 4 мл внутрішньовенно струминно 1 раз на добу.
 Омепразол - 40 мг внутрішньовенно краплинно 1 раз на добу.
 Допамін 700 мкг/хв внутрішньовенно під контролем АТ.
 Гепарин 5000 МО на добу під контролем протромбінового часу підшкірно кожні 6
годин.
 Вітамін С - 500 мг внутрішньовенно струминно 2 рази на добу.
 Контрикал 200 000 ОД в/в крапельно 1 раз на добу
 Левоміцетин 1,0 розчинити в 10 мл 0.9% глюкози і вводити в/в повільно 4 р/д.