You are on page 1of 27

Задача 1

Хворий 17 років надійшов у клініку на 3-й день хвороби з діагнозом «Парагрип,


алергійний дерматит». Занедужав гостро з підвищення температури тіла до 39,0оС,
слабкості, болю в горлі. На 2-й день хвороби з'явився надсадний гавкаючий кашель, рясні
слизисті виділення з носа, різі в очах.
Об-но: Т- 38,8оС. Обличчя набрякле, повіки потовщені. Склерит, катаральний
кон’юнктивіт. Слизисті виділення з носа. На шкірі шиї та обличчі плямисто-папульозний
висип. Слизова оболонка ротоглотки яскраво гіперемована, дрібна біла енантема біля
нижніх кутніх зубів. Дихання жорстке, поодинокі сухі хрипи. Пальпуються дрібні
підщелепні й передньошийні лімфовузли. ЧСС - 110 уд/ хв. АТ - 100/70 мм рт.ст. Живіт
м'який. Печінка й селезінка не збільшені.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.
1. Кір, типовий перебіг, період висипу, стан середньої тяжкості
2. ЗАК:
 Лейкопенія, лімфоцитоз, зниження кількості еозинофілів, моноцитів, помірно ↑ ШОЕ
 Вірусологічне дослідження – виділення вірусу із змиву з носоглотки, секрету кон
´юнктив
 Серологічне дослідження – ІФА, РНГА, РЗК.
3. Лікування:
 Ліжковий режим
 Дієта 15 / Дієта № 13
3. Рясне питво (узвар, сік, питна вода) 2800 мл/добу
4. Діазолін 0,01х2 рази в день всередину
5. Аскорутин по 1 табл. 3 рази в день всередину
6. 3% розчин соди 100,0 для полоскань ротоглотки 6 разів на добу
7. 20% р-н сульфаціл-натрію по 2 краплі в кон’юнктивальний міхур 3 рази на добу
8. Бромгексин по 1 табл. 3 рази в день всередину
9. Содові інгаляції 2 рази на добу по 10 хвилин.
Задача 2
Хворий 22 років поступив в інфекційне відділення на 6 день хвороби зі скаргами на
гарячку, головний біль, кашель, висип. Захворювання почалось гостро, з підвищення
температури тіла до 38,9 о С, головного болю, слабкості. На другий день приєднався
кашель, нежить, сльозотеча. На 4-ий день хвороби помітив висип на обличчі, який
поступово розповсюдився на тулуб і кінцівки. Стан прогресивно погіршувався, зростала
слабкість, посилився кашель, з’явилось гнійне мокротиння, стало важко дихати. Звернувся
до лікаря, був госпіталізований.
Об’єктивно: Т тіла – 40,2 С. Обличчя гіперемоване, набрякле. Значний склерит та
кон’юнктивіт. На шкірі обличчя, шиї тулуба і кінцівок - рясний плямисто-папульозний
висип з тенденцією до злиття. Слизова оболонка рота гіперемована, на м’якому піднебінні
яскрава енантема, на щоках – дрібні білуваті плямочки.. Пальпуються чутливі
субфебрилітет, збільшення селезінки, печінки, болючість та тістоподібність її краю.
жорстке, нижче правого кута лопатки – ослаблене, дрібнопухирчасті хрипи, перкуторно
тут же притуплення тону. ЧД – 30, дихання поверхневе. Живіт м’який, не болючий.
Печінка та селезінка не збільшені.
1.Попередній діагноз:
Кір, типова форма, стан тяжкий
Ускладнення: позагоспітальна правобічна нижньодольова пневмонія, ДН1.
2.План обстеження:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW, HbsAg
 Біохімія крові (загальний білірубін і його фракції, креатинін, глюкоза, сечовина, СРБ,
загальний білок і його фракції, електроліти(Na, K, Cl), КОС, КФК, АЛТ, АСТ, ГГТП,
прокальцитонін )
 Коагулограма
 Копроцитограма
 Дослідження крові на HBsAg, RW
 Рентгенографія органів грудної порожнини
 ЕКГ
 УЗД ОЧП
 Контроль сатурації (пульсоксиметрія)
 Мікроскопічне дослідження мокротиння на мікрофлору
 Бак/посів на мікрофлору мокротиння
 Аналіз крові методом ІФА на виявлення антитіл до антигенів вірусу кору в динаміці
 Аналіз крові на визначення РНК вірусу в ПЛР
 Консультація офтальмолога, кардіолога
3.План лікування:
 Госпіталізація у інфекційне відділення
 Постільний режим
 Дієта №15
 тепле рясне пиття до 3л на добу
 Інсуфляція кисню через назальні канюлі
 Катетеризація вени
 Реосорбілакт 200мл 1 раз на добу в\в крапельно
 Фіз розчин 0,9 % 200 мл 1 раз на добу в\в крапельно
 Розчин Рінгера 200мл на добу в\в крапельно
 Лазикс 20мг в\в 1 раз на добу
 АБО Інфулган 1000мг в\в краплинно при температурі 38,5 та вище до 4 разів на добу
 Азитроміцин 0,5г 1 раз на добу в\в попередньо провести пробу на чутливість в/шк.
 Цефтріаксон 2,0 г 2 рази на добу в\в після проби на чутливість в\шк
 Лоратидин 0,01г 1 раз на добу, per os
 Інгаміст 300 мг 1 раз на добу в/в вводити повільно
 Дексаметозон 0,1% по 1 каплі в обидва ока 4 рази на добу
 Аскорбінова кислота 0,5г 3 рази на добу per os
 Полоскання ротоглотки розчином фурациліну ( 20 мг на 100мл теплої води) 3 рази на
добу

Задача 3
Хворий 22 років поступив в інфекційне відділення на 6 день хвороби зі скаргами на
гарячку, головний біль, кашель, висип. Захворювання почалось гостро, з підвищення
температури тіла до 38,9 о С, головного болю, слабкості. На другий день приєднався
кашель, нежить, сльозотеча. На 4-ий день хвороби помітив висип на обличчі, який
поступово розповсюдився на тулуб і кінцівки. Стан прогресивно погіршувався, зростала
слабкість, посилився кашель, з’явилось гнійне мокротиння, стало важко дихати. Звернувся
до лікаря, був госпіталізований.
Об’єктивно: Т тіла – 40,2 С. Обличчя гіперемоване, набрякле. Значний склерит та
кон’юнктивіт. На шкірі обличчя, шиї тулуба і кінцівок - рясний плямисто-папульозний
висип з тенденцією до злиття. Слизова оболонка рота гіперемована, на м’якому піднебінні
яскрава енантема, на щоках – дрібні білуваті плямочки.. Пальпуються чутливі шийні
лімфовузли. Тони серця приглушені, пульс – 110 уд/хв, АТ – 100/60 мм.рт.ст. Дихання над
легенями жорстке, нижче правого кута лопатки – ослаблене, дрібнопухирчасті хрипи,
перкуторно тут же притуплення тону. ЧД – 30, дихання поверхневе. Живіт м’який, не
болючий. Печінка та селезінка не збільшені.
1. Попередній діагноз
Кір. Типова форма. Тяжкий загальний стан.
Ускладнення: негоспітальна правобічна нижньодольова пневмонія. Дихальна
недостатність ІІ ступеню.
2. План обстеження
1) Загальний аналіз крові.
2) Загальний аналіз сечі.
3) Біохімія крові (загальний білок і його фракції, сечовина, креатинін, глюкоза,
електроліти (калій, натрій, хлор), АлАТ, АсАТ, загальний білірубін, лужна фосфатаза,
газовий склад крові, кислотноосновний стан).
4) Аналіз калу на яйця гельмінтів
5) Рентгенографія органів грудної порожнини.
6) Електрокардіограма.
7) Ехокардіографія.
8) Пульсоксиметрія.
9) Аналіз крові на RW (зі згоди пацієнта).
10) Аналіз крові на HbsAg.
11) Бакпосів і мікроскопія мокротиння на мікрофлору з визначенням чутливості до
антибіотику.
12) Аналіз крові на ІФА на IgM до збудника кору та IgG до кору методом парних
сироваток в динаміці.
13) Цитологія мазків-відбитків з ротоглотки.
3. План лікування
1) Суворий ліжковий режим.
2) Парацетамол 1000мг 2 рази на день внутрішньовенно, краплинно, повільно
3) Амброксол 30 мг 3 рази на добу, перорально
4) Реосорбілакт 1000 мл 1 раз на день внутрішньовенно струминно
5) Левофлоксацин 500 мг 2 рази на день внутрішньовенно краплинно
6) Лоратадин 5 мг 1 раз на добу перорально
7) Інгаляція киснем
8) Офтальмоферон по 2 краплі в кожне око 6 разів на добу.
9) Окомістин 0,01% по 2 краплі у кон’юнктивальний мішок 6 разів на добу.
10)Фармазолін 0,1% по 2 краплі у кожен носовий хід 3 рази на добу

Задача 4
Хворий 22 років поступив в інфекційне відділення на 4 день хвороби зі скаргами на
гарячку, головний біль, кашель, висип. Захворювання почалось гостро, з підвищення
температури тіла до 38,9 оС, головного болю, слабкості. На другий день приєднався
кашель, нежить, сльозотеча. Сьогодні помітив висип на обличчі, звернувся до лікаря, був
госпіталізований.
Об’єктивно: неадекватний, свідомість затьмарена, асиметрія носо-губних складок.
Позитивний симптом Керніга, ригідність потиличних м’язів. Обличчя амімічне,
гіперемійоване, набрякле. Виражений склерит та кон’юнктивіт. На шкірі обличчя та шиї
рясний плямісто-папульозний висип з тенденцією до злиття. Слизова оболонка рота
гіеремована, на м’якому піднебінні яскрава енантема, на слизової оболонці щоках щік –
дрібні білі плями.Пальпуються чутливі шийні лімфовузли. Поодинокі елементи висипу на
грудях та плечах. Тони серця гучні, пульс – 100 уд/хв, АТ – 110/60 мм.рт.ст. Живіт м’який,
не болючий.
1. Попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. План лікування.
Попередній діагноз.
Кір, типовий перебіг, тяжкий перебіг, період висипання.
Ускладнення:менінгіт
2. План обстеження.
• Загальний аналіз крові
• Загальний аналіз сечі
• Аналіз крові на RW, HbsAg
• Аналіз калу на яйця гельмінтів
• Біохімія крові (загальний білірубін і його фракції, КФК, АЛТ, АСТ, ГГТП,
прокальцитонін, діастаза та амілаза (є ризик виникнення гепатиту та панкреатиту)
креатинін, глюкоза, сечовина, СРБ, загальний білок і його фракції, електроліти(Na, K,
Cl),), КОС)
• Коагулограма
• ЕКГ
• Консультація офтальмолога, невропатолога
• Контроль АТ, ЧСС, ЧД, діурез, Пульсоксиметрія
• Люмбальна пунція, загальний і біохімічний аналіз ліквору
• Бак посів ліквора хворого на виявлення патогенної мікрофлори
• КТ голови
• ІФА крові на виявлення антитіл (IgG, IgM) до антигенів вірусу кору
• ПЛР крові для виявлення РНК вірусу кору
• РПГА сироватки крові з коровим діагностикумом в динаміці
3. План лікування.
− Госпіталізація у інфекційне відділення
− Суворий ліжковий режим
− Тепле рясне пиття до 2,5 л на добу
− Парацетамол 1000мг в/в крапельно до 4 р/д у разі необхідності
− Лоратидин 0,01г 1р/д, per os
− Амброксол 30 мг 3 рази на добу, перорально
− 0,9% NaCl (Промивання кон’юктиви очей)
− 20% р-н сульфаціл-натрію по 2 краплі в кон’юнктивальний міхур 3 рази на добу
− Фармазолін 0,1% по 2 краплі у кожен носовий хід 3 рази на добу.
− преднізолон 5 мг/кг з гідрокортизоном 20 мг/кг в/в;
− NaCl 0,9% 200мл 1 раз на добу в\в крап.,
− Розчин Рінгера 400мл на 1 раз на добу в\в крап.,
− глюкоза 5% 200мл 1 раз на добу в\в.
− Фуросемід 10 мг/мл - 2 мл 1 раз на добу в/в струм.
− Аскорбінова кислота 50 мг 3 рази на добу per os

Задача 5
Хворий 19 років, студент, поступив в інфекційне відділення на 5 день хвороби зі скаргами
на нежить, кашель, відчуття дертя в горлі. Захворювання почалося гостро з підвищення
температури тіла, кашлю. Гарячка постійного типу тривала 3 дні. На 4 день спостерігалось
короткочасне зниження температури, після чого на обличчі з’явився висип, який
наступного дня поширився на шию і грудну клітку. Висип супроводжувався підвищенням
температури до 39,5°С.
Об’єктивно: температура тіла 39,9С, хворий кволий. Обличчя набрякле. На шкірі
обличчя, шиї, грудей – плямисто-папульозний висип. Виражений кон’юнктивіт і склерит,
пальпуються помірно болісні задньошийні лімфовузли розміром до 1 см. Слизова
оболонка ротоглотки гіперемійована. Дихання жорсткувате, поодинокі сухі хрипи. Пульс
110 уд/хв., ритмічний. Тони серця приглушені. АТ 105/70 мм рт. ст. Язик вологий,
обкладений нашаруванням. Печінка і селезінка не пальпуються.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
1. Кір, період розпалу, типова форма, середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 ЕКГ
БХ – АЛТ, АСТ, глюкоза, сечовина, креатинін, діастаза)
Специфічна:
 Аналіз крові на ІФА IgM до збудника кору
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта №15
 Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
 Глюкоза 5% 500 мл 2 рази на добу
 Лоратадин 0,1 1 раз на добу
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
 Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу per os
 Дексаметазон 0,01% по 1 краплі в обидва ока 4 рази на день
 Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день
 Парацетамол 0,5 (при підвищенні температури вище 38,0)

Задача 6
Хвора С., 16 років занедужала гостро, коли підвищилася температура тіла до 38,8ос,
з'явився невеликий біль у горлі. Ранком наступного дня помітила висипку на тілі. Була
госпіталізована. У школі, де вчиться хвора, зареєстровані випадки кору.
При огляді: скаржиться на закладеність носу, покахикування. Стан відносно задовільний.
Шкіра обличчя чиста, на тулубі й кінцівках – блідо-рожевий дрібно плямистий висип.
Збільшені до розмірів квасолі задньошийніта потиличні лімфатичні вузли, болючі при
пальпації. Помірно виражені явища кон’юнктивіту. Злегка гиперемійованаслизова
оболонка ротоглотки, енантема на м'якому піднебінні. Т тіла 37,8оС, пульс – 84 уд/хв., АТ
– 110/70 мм.рт.ст. Над легенями везикулярне дихання, живіт м'який, безболісний.
Ан.крові: Ер – 4,6 1012/л, лейк – 4,9 109 /л, п-7%, з-66%, л-17%, м-4%, пл.кл.-6%, ШЗЕ -
10 мм/год.
1. Попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. Лікування.
Краснуха набута, типова форма, середній ступінь тяжкості.
План обстеження:
1. Загальний аналіз крові
2. Загальний аналіз сечі
3. Біохімічний аналіз крові(КОС, глюкоза, АлАт, АсАт, ЛДГ, С-реактивний білок,
прокальцитонін, КФК, загальний білок і фракції)
4. Ревмопроби
4. УЗД лімфатичних вузлів
5.ЕКГ, Ренгенологічні дослідження органів грудної клітки
5. Пульсоксиметрія
6. Реакція Васермана
7. HBsAg
8. Консультація невролога, кардіолога.
Специфічні методи:
1. ІФА носоглоткових змивів, крові, сечі визначення IgM та IgG до збудника вірусу
краснухи роду Rubivirus у динаміці.
2. ПЛР носоглоткового мазка визначення РНК вірусу краснухи роду Rubivirus.
3. РН, РТГА, РЗК, РІФ - наростання титрів антитіл в динаміці в 4 та більше разів до
збудника вірусу краснухи роду Rubivirus.
Лікування:
1. Ізоляція
2. Ліжковий режим
3. Рясне тепле пиття (до 3 л ), провітрювання, вологе прибирання.
4. Дезлоратадин 5 мг 1 раз на добу перорально
5. Ібупрофен 400 мг 2 рази на добу пероральною
6. Парацетамол 500 мг 1 раз на добу в період гарячки
7. Полоскання рото глотки розчином фурациліну (0,02%) 3 рази на добу
8. Тобрадекс 2 рази на добу по 2 краплі у коньюктивальний мішок
8. Вітамін Д 2000 ОД 1 раз на добу.
9. Аскорбінова кислота 500 мг 1 раз на добу.

Задача 7
Хвора К., занедужала гостро, з’явився біль у горлі, головний біль, підвишилась Т тіла до
38,0С. На 2-й день хвороби зявилась висипка на обличчі, а через кілька годин – на шкірі
тулуба й кінцівок. При огляді дільничного терапевта: температура тіла 37,7С. Слизова
оболонка ротоглотки гіперемійована. Помірно виражені явища конюктивіту,
назофарингіту. На обличчі, тулубі й кінцівках дрібноплямистий висип. Збільшені та
болючі потиличні лімфовузли. З боку органів грудної клітки й черевної порожнини
патології не виявлено. На тлі лікування гарячка зникла, висип почав згасати, проте
зявилось порушення сну, сильний головний біль, відчуття оніміння у кінцівках… При
вступі до стаціонару – загальмована, млява. Шкіра бліда з залишками макульозного
висипу, генералізована лімфаденопатія, потиличні та завушні лімфовузли болючі.
Анізокорія. Помірна ригідність потиличних мязів, позитивний симптом Керніга. Ан.
крові: Ер – 4,6*1012/л, лейк – 8,4*109/л, п -5%, з – 38%, л – 38%, м – 12%, е – 3%,
палзматичні клітини – 5%, ШОЕ – 15 мм/год.
Попередній діагноз.
Набута краснуха,тяжкий стан, ускладнений перебіг. Менінгоенцефаліт.
План обстеження.
1. Загальний аналіз крові, гематокрит
2. Загальний аналіз сечі
3. Біохімія крові: загальний білок і його фракції, загальний білірубін і його фракції, АлАТ,
АсАТ, ЛФ, глюкоза, сечовина, креатинін, залишковий азот, електроліти (К+, Na+, Cl-),
КОС (pH, pCO2, pO2, HCO3-, SBE)
4. Коагулограма
5. Аналіз калу на яйця гельмінтів
6. Кров хворого на RW, HBsAg
7. Кров хворого на ВІЛ (за попередньої згоди)
8. ЕКГ
9. УЗД ОЧП
10. Рентгенографія ОГК
11. КТ ГМ
12. Пульсоксиметрія
13. Погодинний контроль АТ, ЧД, ЧСС, пульсу, ЦВТ, сатурації, діурезу
14. Контроль лабораторних показників: глюкози, електролітів (К+, Na+, Cl-), сечовини,
креатиніну, залишкового азоту, загального білірубіну і його фракцій, АлАТ, АсАТ
15. Консультація невролога, офтальмолога
16. Люмбальна пункція
17. Загальноклінічне, біохімічне, мікросокпічне дослідження ліквору
18. Бакпосів ліквору на патогенну мікрофлору
19. ПЛР крові і ліквору хворої для виявлення РНК вірусу краснухи
20. ІФА крові хворої на виявлення антитіл класу IgM та титру антитіл класу IgG в парних
сироватках до вірусу краснухи
План лікування.
1. Госпіталізація в інфекційну реанімацію
2. Ліжковий режим
3. Дієта №15 за Певзнером
4. Тепле рясне пиття до 2500 мл на добу (теплі чаї, вода, компоти)
5. Встановлення центрального венозного доступу
6. Преднізолон 70 мг в/в 3 рази на добу
7. Реосорбілакт - 400 мл в/в 1 раз на добу
8. Розчин Рінгера – 200 мл в/в краплинно 1 раз на добу
9. Глюкоза 5% - 200,0 мл в/в 1 раз на добу
10. Манітол - 200 мл в/в 1 раз на добу
11. Лазікс 20 мг – вміст 2 ампул (40 мг) ввести в/в 1 раз на добу
12. Аскорбінова кислота 5% - вміст 5 ампул (500мг) ввести в/в струминно 1 раз на добу
13. Лоратадин 10 мг перорально 1 раз на добу
14. Інфулган 1000мг – ввести в/в краплинно (за 1 годину) при температурі вище 38,5°С; не
більше 4 разів на добу; з інтервалом не менше 6 годин
15. Сульфацил натрію 30%, по 2 краплі 3 р/ д в кон’юктивальний мішок
16. Полоскання горла розчином фурациліну 1:5000 5 разів на добу
Задача 8
Хворий 17 років, студент, мешкає в гуртожитку. Надійшов у клініку на 2-й день хвороби
зі скаргами на висипку на тілі, незначне нездужання. Захворювання почалося гостро з
підйому температури до 38,0оC, закладеності носу. У той же день помітив висипку.
Об-но: Т – 37,3оС, невелика слабкість. Помірна гіперемія кон’юнктив, слизуваті виділення
з носа. Висип дрібноплямистий, на незміненій шкірі, легка гіперемія слизової оболонки
ротоглотки. Пальпуються болючі задньошийні й потиличні лімфовузли. Пульс - 80 уд/хв.,
АТ - 110/70 мм рт.ст. З боку органів черевної порожнини й легенів патології не виявлено.
У крові визначається лейкопенія, відносний лімфоцитоз, 10% плазмоцитів, ШЗЕ – 5
мм/год.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.
Задача 91 (т.8.1) Еталон відповіді:
1. Краснуха.
2. ЗАК, ЗАС, вірусологічний метод РГГА, змив з носоглотки
3. Лікування:
 Ліжковий режим
 Дієта 15
 Жарознижуючі препарати
 Симптоматична терапія.

Задача 9
Хвора К., 20 років, занедужала гостро, з'явився біль у горлі, головний біль, підвищилася Т
тіла до 38,0оС. На 2-й день хвороби з'явилася висипка на обличчі, а через кілька годин - на
шкірі тулуба й кінцівок.
При огляді: температура тіла 37,7оС. Слизова оболонка ротоглотки гіперемована. Помірно
виражені явища кон’юнктивіту, назофарингіту. На ообличчі, тулубі й кінцівках
дрібноплямистий висип. Збільшені та болючі потиличні лімфовузли. З боку органів
грудної клітки й черевної порожнини патології не виявлено. Ан. крові: Эр.- 4,6´1012/л,
лейк.- 3,4´109 /л, п-5%, з-38%,л-38%,м-12%, э-3%,пл.кл.-5%, ШЗЕ -8мм/год.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.
Задача 93 (т.8.1) Еталон відповіді:
3. Краснуха.
4. ЗАК, ЗАС, вірусологічний метод РГГА, змив з носоглотки
3. Лікування:
 Ліжковий режим
 Дієта 15
 Жарознижуючі препарати
 Симптоматична терапія.

Задача 10
Хвора К., 20 років, занедужала гостро, з'явився біль у горлі, головний біль, 0 підвищилася
Т тіла до 38,0ос. На 2-й день хвороби з'явилася висипка на обличчі, а через кілька годин -
на шкірі тулуба й кінцівок.
При огляді дільничного терапевта: температура тіла 37,7оС. Слизова оболонка ротоглотки
гіперемійована. Помірно виражені явища кон’юнктивіту, назофарингіту. На ообличчі,
тулубі й кінцівках дрібноплямистий висип. Збільшені та болючі потиличні лімфовузли. З
боку органів грудної клітки й черевної порожнини патології не виявлено. На тлі лікування
стан гарячка зникла, висип почав згасати, проте з’явилось порушення сну, сильний
головний біль, відчуття оніміння у кінцівках. При вступі до стаціонару – загальмована,
млява. Шкіра бліда з залишками макульозного висипу, генералізована лімфаденопатія,
потиличні та завушні лімфовузли болючі. Анізокорія. Помірна ригідність потиличних
м’язів, позитивний симптом Керніга. Ан.крові: Эр.- 4,6 1012/л, лейк.- 8,4 109 /л, п-5%, з-
38%,л-38%,м-12%, э- 3%,плазматичні клітини - 5%, ШОЕ -15 мм/год.
1.Попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. Лікування.
Попередній діагноз: Краснуха, тяжкий перебіг.
Ускладнення: Менінгоенцефаліт
План обстеження:
Лікування:
1. Загальний аналіз крові
2. Загальний аналіз сечі
3. Кал на яйця гельмінтів
4. Діастаза сечі
5. Сироватка крові в реакції ІФА на НВsАg
6. Сироватка крові в RW
7. Глюкоза крові
8. ЕКГ
9. Рентгенографія органів грудної порожнини
10. Облік діурезу
11. Консультація офтальмолога сіtо!
12. Консультація невропатолога сіtо!
13. Сироватка крові в реакції ІФА на anti Rubella IgM
14. Цитологічне та біохімічне дослідження спинномозкової рідини
15. Ліквор в реакції ІФА на anti Rubella IgM
1. Режим – суворий ліжковий
2. Дієта № 1
3. Реосорбілакт 200,0 в/в, крапельно
4. 5% р-н глюкози 200,0 в/в, крапельно
5. Аскорбінова кислота 5,0 в/в
6. Лазікс 2,0 в/в струмінно
7. Дексаметазон 4,0 в/в крапельно
8. Пеніцилін 1 млн ОД х 6 разів на добу, в/м
Задача 11
. Хвора К., 20 років, занедужала гостро, з’явився біль у горлі, головний біль, підвищилась
Т тіла до 38,0С. На 2- й день хвороби з’явились висипка на обличчі, через кілька годин на
шкірі тулуба і кінцівок. При огляді дільничного терапевта: Температура тіла 37,7С.
Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована. Помірно виражені явища кон’юнктивіту,
назофарингіту. На обличчі, тулубі і кінцівках дрібноплямистий висип.
Краснуха, тяжкий перебіг. Ускладнення: менінгоенцефаліт
Діагностика:
 ЗАК
 ЗАС
 Група крові, резус-фактор cito;
 Біохімічний аналіз крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок, АЛТ, АСТ,
білірубін і фракції, електроліти: Na, K, Cl, газовий склад крові);
 Коагулограма;
 Люмбальна пункція;
 Загальноклінічне дослідження спинномозкової рідини;
 Аналіз крові на HbsAg, RW;
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 ЕКГ;УЗД органів черевної порожнини;
 КТ головного мозку.
Специфічна діагностика:
 ПЛР крові і ліквору: виявлення РНК вірусу краснухи
 ІФА крові на виявлення IgM, IgG. до збудника краснухи
Консультація:
 Невролога
 Офтальмолога
Лікування:
 Ліжковий режим
 Дієта №15
 Преднізолон 60 мг в/в 3 р/д
 Реосорбілакт 200 мл в/в 1 раз на добу;
 Глюкоза 5% 200,0 в/в 2 рази на добу;
 Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в
 Маніт 200 мл в/в 1 р/добу;
 Фуросемід 2,0 в/в 1 р/добу;
 Парацетамол 0,5 (при підвищенні температури більше 38), per os
 Сульфацил натрію 30%, по 2 краплі 3 р/ д в кон’юктивальний мішок
 Полоскання ротоглотки розчином фурациліну 3 р/д

Задача 12
Хворий 17 років, студент, проживає у гуртожитку. Поступив до клініки на 2 день хвороби
зі скаргами на висип на тілі, незначне нездужання. Захворювання почалося гостро, з
одночасного підвищення температури тіла до 38,0°С і появи висипу на тілі.
Об’єктивно: Т-37,3°С, незначна слабкість. Помірна гіперемія кон’юнктив, слабкі слизисті
виділення з носу. Висип плямистий, по всьому тілу, незначна гіперемія в ротоглотці.
Пальпуються збільшені потиличні лімфатичні вузли. Гемодинаміка стабільна. З боку
органів грудної клітки та живота патологічних змін не виявлено.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
1. Набута краснуха, типова форма, середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 ЕКГ
Специфічна:
 Аналіз крові на ІФА IgM до збудника краснухи
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта №15
 Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
 Глюкоза 5% 500 мл 2 рази на добу
 Лоратадин 0,1 1 раз на добу
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
 Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день

Задача 13
Хворий Е., 18 років, надійшов в інфекційне відділення на 3-й день хвороби зі скаргами на
сухість у роті, лихоманку, припухлість привушної ділянки праворуч. У стаціонарі
одержував тавегил, аскорутин, місцево - сухе тепло. Помітної позитивної динаміки не
відзначалося. На 7-й день хвороби на тлі лихоманки, що зберігається, з'явився біль у
лівому яєчку, яке збільшилося у розмірах, з’явився зростаючий головний біль.
Об-но: стан важкий, у свідомості, адекватний, трохи загальмований. Т тіла – 39,7ос,
шкірні покриви без висипки, бліді. Обличчя та шия асиметричні за рахунок м’якуватого
набряку безболісної правої привушної залози. Мигдалини не збільшені, нальотів немає.
Тони серця звучні, ритм правильний. Живіт м'який, болючий в епигастрії при пальпації,
печінка й селезінка не збільшені. Помірно виражена ригідність потиличних м'язів,
позитивні симптоми Кернига й Брудзинского. Ліве яєчко набрякле, болісно, шкіра
гиперемована.
1. Попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. Лікування
2. Епідемічний паротит, типова форма, тяжкий перебіг. Лівобічний орхіт. Пакреатит.
Менінгіт
3. 1. Загальний аналіз крові, гематокрит
4. 2. Загальний аналіз сечі
5. 3. Біохімія крові: загальний білок і його фракції, загальний білірубін і його фракції,
АлАТ, АсАТ, ЛФ,амілаза, глюкоза, сечовина, креатинін, залишковий азот, електроліти
(К+, Na+, Cl-), КОС (pH, pCO2, pO2, HCO3-, SBE)
6. 4. Аналіз сечі на діастазу
7. 5. Коагулограма
8. 6. Аналіз калу на яйця гельмінтів
9. 7. Кров хворого на RW, HBsAg
10. 8. Кров хворого на ВІЛ (за попередньої згоди)
11. 9. ЕКГ
12. 10. УЗД ОЧП, слинних залоз
13. 11. КТ головного мозку
14. 12. Пульсоксиметрія
15. 13. Погодинний контроль АТ, ЧД, ЧСС, пульсу, ЦВТ, сатурації, діурезу
16. 14. Люмбальна пункція
17. 15. Загальноклінічне, біохімічне, мікросокпічне дослідження ліквору
18. 16. Бакпосів ліквору на патогенну мікрофлору
19. 17. Консультація уролога
20. 18. Консультація невролога
21. Специфічна діагностика
22. Вірусологічне дослідження мазку з ротової порожнини, носа, горла, секрету
привушної залози, сечі, ліквору для ідентифікації вірусу паротиту
23. РІФ змивів з носоглотки, крові , спинномозкової рідини для виялвення антигену вірусу
паротиту
24. ІФА крові хворої на виявлення антитіл класу IgM до вірусу паротиту
25. РГГА, РЗК сироватки крові для виявлення антиттіл до вірусу паротиту. Діагностични є
наростання титру в 4 рази.
26. ПЛР крові і ліквору хворої для виявлення РНК вірусу паротиту
27. План лікування.
28. 1. Госпіталізація в інфекційну реанімацію
29. 2. Суворий ліжковий режим не менше 10 днів
30. 3. Голод, надалі дієта № 5
31. 4. Тепле рясне пиття до 2500 мл на добу (теплі чаї, вода, компоти)
32. 5. Реосорбілакт - 200 мл в/в 1 раз на добу
33. 6. Розчин Рінгер Лактату – 400 мл в/в 1 раз на добу
34. 7. Глюкоза 5% - 200,0 мл в/в 1 раз на добу
35. 8. Розчин «Трисіль» 400 мл в/в краплинно 1 раз на добу
36. 9. Парацетамол 500 мг перорально після прийому їжі 2 рази на добу
37. 10. Полоскання порожнини рота після їжі 5% розчином борної кислоти, відваром
ромашки тощо
38. 11. Сухе тепло на привушні слинні залози
39. 12.Холод на живіт, лужні промивання шлунку розчином калій перманганатом 0,1%
40. 13. Преднізолон 500 мг (з розрахунку 5 мг/кг) ) розвести на 100 мл 0,9% NaCl і ввести
в/в краплинно повільно 4 рази на добу
41. 14. Лазікс 20 мг – вміст 2 ампул (40 мг) ввести в/в 1 раз на добу
42. 15. Контрикал в розчині глюкози 5000О ОД в/в
43. 16. Дротаверин 40 мг 1 раз на добу перорально
44. 17. Пантопразол 40 мг ввести в/в 1 раз на добу
45. 18. Бензилпеніцилін 2-4 млн ОД кожні 4 години, чергуючи в/м і в/в введення
46. 19. Аскорбінова кислота 5% - вміст 5 ампул (500мг) ввести в/в струминно 1 раз на добу
47. 20. Лоратадин 10 мг перорально 1 раз на добу
48. 21. Лактіалє 230 мг – по 1 капсулі перорально 2 рази на добу
49. 22. Інозин Пранобекс 500 мг 1 раз на добу перорально

Задача 14
Хворий 18 років, надійшов на 6-й день хвороби зі скаргами на слабкість, сухість у роті,
підвищення температури тіла до 39,0оС. Захворювання почалося гостро з підвищення Т
тіла до 38,5оС, слабкості, безболісного припухання біля вух. Лікування полягало в
прийомі аспірину й сухого тепла на уражені ділянки. Лихоманка знизилася, однак на 6-й
день хвороби знову піднялась температура тіла до 39,0оС, з'явився біль у мошонці,
нудота, дворазово – кашкоподібний стілець.
Об-но: - невелике збільшення м’якуватих за консистенцією привушних залоз, Т – 39,0оС.
У ротоглотці без патологічних змін. Живіт м'який, чутливий в епігастрії, пульсація
черевної аорти ослаблена. Праве яєчко помірно збільшене, болісне. З боку інших
внутрішніх органів патології не виявлено.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.
Задача 92 (т.8.1) Еталон відповіді:
1. Епідемічний паротит. Правобічний орхіт.
2. ЗАК, ЗАС, калу, сеча на діастазу, серологічні дослідження – парні сироватки РГГА,
РЗК.
3. Лікування:
 Ліжковий режим
 Дієта 15
 Сухе тепло, солюкс, УВЧ на слинні залози
 Носіння суспензорію на мошонку
 Полоскання порожнини рота 2% розчином соди
 Жарознижуючі препарати
 Преднізолон по 15-20 мг на добу протягом 5-7 днів.

Задача 15
Хворий 18 років поступив в інфекційне відділення на 3 день хвороби зі скаргами на
сухість у роті, гарячку, набряк привушної ділянки праворуч.
Об’єктивно: у свідомості, адекватний. Температура тіла – 39,0оС, шкірні покриви без
висипки, бліді. Обличчя та шия асиметричні за рахунок м’якуватого набряку безболісної
правої привушної залози. Мигдалики не збільшені, нашарувань немає. Тони серця звучні,
ритм правильний. Живіт м'який, болісний в епігастрії під час пальпації, печінка й
селезінка не збільшені.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
1. D.S : Епідемічний паротит, типова форма, середній ступінь тяжкості. Панкреатит
2. План обстеж.
 заг.ан.крові
 заг.ан.сечі
 ан.крові на RW
 ан.крові на Нbs антиген
 ан.калу на я/г
 Б/х-білірубін(загальний,фракції),заг.білок фракції, креа,сечов,глюк, амілаза
 ЕКГ
 УЗД ОЧП
Спец.діагн:
1. Ан.крові ІФА на IgM до збуд
3. Лікування:
 Режим постільний,дієта№15
 Рясне пиття до 3л на добу
 Лоратадин 0.01 1р/д реr os
 Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д per
 Полоскання ротоглостки розчином хлорофіліпту
 Сухе тепло на ураж.ділянки

Задача 16
У хворої Н., 28 років, захворювання почалося гостро з підвищення температури до 39°С,
сильного болю голови, слабкості, болю шкіри голови, до якої неможливо доторкнутися.
Самостійно приймала колдрекс, полівітаміни. На волосистій частині голови, обличчі та
тулубі помітила висипку у вигляді плям на інфільтрованій шкірі, які швидко змінилися на
пухирці. На 2-й день хвороби кількість везикул збільшилась.
1.Попередній діагноз: Вітряна віспа, середньої тяжкості.
2.План обстеження:
- загальний аналіз крові
- загальний аналіз сечі
- загальний аналіз калу
- RW
- HD
- HBsAg
- ЕКГ
- аналіз крові на виявлення anti VZV IgM методом ІФА
- аналіз крові на виявлення ДНК VZV методом ПЛР
3. Лікування:
- ліжковий
режим
- дієта стіл № 15
- рясне пиття (до 3 л на добу)
- аскорутин (по 1 т х 3 рази на добу, per os)
- діазолін 0,1 х 3 рази на добу, per os
- змащування елементів висипки розчином фукарцину

Задача 17
Хвора 20 років поступила в інфекційного відділення на 3 день хвороби зі скаргами на
загальну слабкість, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, біль в горлі під
час ковтання, появу висипу. Захворювання почалося гостро. Ввечері того ж дня виявила
на шкірі грудей, живота, стегон поодинокі рожеві папули, поява яких супроводжувалася
незначним свербежем і була розцінені як алергія на прийняту вранці ацетилсаліцилову
кислоту. Наступного ранку, не дивлячись на прийом десенсибілізуючих препаратів,
кількість елементів висипу значно збільшилась. На 3 день захворювання з’явився біль в
горлі.
Об’єктивно: температура тіла 38,6°С. На всій поверхні тіла, на обличчі, волосистій частині
голови наявні множинні висипання у вигляді плям, папул, везикул, поодинокі кірочки.
Помірна гіперемія слизової оболонки ротоглотки, на м’якому піднебінні окремі
поверхневі ерозії, болісні під час доторкування шпателем. Збільшені і трохи болісні шийні
лімфовузли. Пульс – 80 уд/хв. АТ – 120/80 мм рт.ст. Тони серця звучні. Над легенями
дихання везикулярне.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
1. Вітряна віспа, типова форма, середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 ЕКГ
Специфічна:
 Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вітряної віспи
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта №15
 Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу
 Ацикловір 0,4 4 рази на добу per os
 Змащування елементів висипу діамантового зеленого 3% 1 раз на день
 Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
 Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день

Задача 18
Хворий 20 років доставлений у відділення на 3 добу хвороби. Захворів гостро, коли
температура тіла підвищилась до 39 градусів С. З’явилась болючість у горлі під час
ковтання. При поступанні скаржиться на загальну слабкість, відчуття жару, біль у голі,
висипку на шкірі. Об’єктивно: Температура – 390 С. На шкірі тулуба розеольозно
папульозна висипка. Пальпуються підщелепні, задньошийні, пахвові та пахвинні
лімфатичні вузли, щільно-еластичної консистенції, чутливі. Правий мигдалик більш
набряклий та гіперемійований ніж лівий. Нальотів немає. Тони серця приглушенні.
Печінка та селезінка помірно збільшені.
Інфекційний мононуклеоз .Генералізована лімфаденопатія
Задача 19
Хворий 20 років доставлений у відділення на 3 добу хвороби. Захворів гостро, коли
температура тіла підвищилась до 39 градусів С. З’явилась болючість у горлі під час
ковтання. При поступанні скаржиться на загальну слабкість, відчуття жару, біль у голі,
висипку на шкірі.
Об’єктивно: Температура – 390 С. На шкірі тулуба розеольознопапульозна висипка.
Пальпуються підщелепні, задньошийні, пахвові та пахвинні лімфатичні вузли, щільно-
еластичної консистенції, чутливі. Правий мигдалик більш набряклий та гіперемійований
ніж лівий, вкриті жовтуватим нальотом. Тони серця приглушенні. Печінка та селезінка
помірно збільшені.
1. Попередній діагноз
Інфекційний мононуклеоз, стан середньої тяжкості
2. План обстеження
загальний аналіз крові
- загальний аналіз сечі
- загальний аналіз калу (на яйця гельмінтів)
-контрль діурезу
- біохімічний аналіз крові: білірубін,його фракцій,АЛТ, АСТ ,сечовина,креатинін,глюкоза)
- аналіз крові на RW
- аналіз крові на HBsAg
- бакпосів мазків з носоротоглотки на мікрофлору
- бакпосів мазків з носоротоглотки на BL
- ЕКГ
-огляд лора,
- УЗД ОЧП - аналіз крові на виявлення antiEBV(VCA) IgM методом ІФА
- аналіз крові на виявлення ДНК EBV методом ПЛР
3. Лікування:
- ліжковий режим
- дієта стіл № 15
- аскорутин (по 1 т х 3 рази на добу, per os)
- діазолін 0,1 х 3 рази на добу, per os)
-рясне пиття(3 л на добу)
-ганцикловір 0.005-0.015 г/кг 3 рази на добу В/в
-рекомбінантний інтерферон -1млн МО на 1м2 площі тіла -2 р на дбу з інтервалм 12 год
- бензилпеніциліна натрієва сіль по 1 млн Од 6 разів на добу в/м, після негативної
внутрішньошкірної проби на пеніцилін
- полоскання ротоглотки фурациліном4-5 разів на добу
Задача 20
Хворий А., 18 років, поступив до інфекційного стаціонару на 5 день хвороби зі скаргами
на загальну слабкість, помірний біль в горлі, лихоманку. Захворювання почалось гостро з
підвищення температури тіла до 37,8° С, загальної слабкості. З 2-го дня хвороби помітив
збільшення шийних та підщелепних лімфатичних вузлів; до 3-го дня збільшився біль в
горлі, з´явилося утруднення носового дихання, зросла температура (до 39° С). До
поступлення в стаціонар приймав жарознижувальні препарати.
Об'єктивно: Температура тіла – 39,3° С. В свідомості, адекватний. Менінгеальних ознак
немає. Шкіра чиста, волога, висипу немає. Склери субіктеричні; кон'юктивіту немає.
Пальпуються збільшені в розмірах, чутливі при пальпації, не спаяні між собою та
підлеглими тканинами шийні та підщелепні (до 3 см в діаметрі), пахвові до 2 см. Носове
дихання утруднене, нежиті немає. В ротоглотці – яскрава гіперемія слизової оболонки
мигдаликів, їх дужок та задньої стінки. Мигдалики гіпертрофовані (2 ступеня), покриті
гнійними нашаруваннями, що легко знімаються шпателем. Пульс 92 удари за 1 хвилину,
задовільних властивостей. АТ – 110/70 мм рт ст. Пальпуються помірно збільшені печінка
та селезінка. На УЗД гепатоспленомегалія, збільшені лімфовузли в воротах печінки.
Діагноз: Гострий інфекційний мононуклеоз, типова форма, стан середньої тяжкості.
План обстеження:
1. ЗАК, гематокрит
2. Загальний аналіз сечі
3. Біохімічний аналіз крові: глюкоза, загальний білок і його фракції, СРБ, креатинін,
сечовина, АлАТ, АсАТ, ЛДГ, КФК, ЛФ, ГГТГ, загальний білірубін і його фракції,
електроліти (К+, Na+, Сl-)
4. Коагулограма
5. Аналіз калу на яйця гельмінтів,
6. Аналіз крові на RW, HBsAg
7. Аналіз крові на ВІЛ (за письмовою згодою)
8. Пульсоксиметрія
9. ЕКГ
10. УЗД ОЧП
11. Рентгенографія ОГК
12. Контроль АТ, ЧД, ЧСС,температури, сатурації
13. Контроль лабораторних показників: глюкози, електролітів (К+, Na+, Cl-), сечовини,
креатиніну, залишкового азоту, загального білірубіну і його фракцій, АлАТ, АсАТ, ЛФ
14. ІФА сироватки крові на виявлення VCA-IgM, ЕА-IgG, ЕBNA-IgG до антигенів вірусу
Епштейна-Барр
15. ПЛР крові для виявлення ДНК вірусу Ептштейна-Барр та ЦМВ
16. ІФА сироватки крові хворого на виявлення IgG, IgM до антигенів ЦМВ
Лікування:
1. Госпіталізація у інфекційне відділення
2. Режим - ліжковий
3. Дієта №5
4. Рясне тепле пиття: перорально до 2000 мл на добу невеликими ковтками
5. Встановлення венозного доступу
6. Лоратадин - по 1 таблетці (10 мг) per os 1 раз на добу
7. Аскорбінова кислота – 500 мг per os 2 рази на добу
8. Ганцикловір - 0,3 г 3 рази на день перорально
9. Розчин Рінгера лактату - 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу
10. 5% розчин глюкози - 200 в/в крапельно 1 раз на добу
11. Фуросемід - 40 мг per os 1 раз на добу
12. Парацетамол – 500 мг per os (при підвищенні температури > 38,5 °С)
13. Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день
14. Ксилометазолін – по 1 вприскуванню (0,14 мг) у кожен носовий хід до 3 разів на добу

Задача 21
Хворий 17 років, поступив до інфекційного відділення на 4 добу хвороби. Захворювання
пов'язує з переохолодженням, коли з'явився сильний біль у горлі, що зберігається і
сьогодні. З першого дня хвороби відзначається висока (39,0 – 39,50С) лихоманка. Місцеве
застосування антисептиків до покращення стану не призвело.
Об-но: температура тіла 39,20СВ ротоглотці – якрава гіперемія слизової оболонки,
гіпертрофія (II cтупеню) піднебінних мигдаликів, що вкриті гнійними нашаруваннями, які
легко знімаються шпателем та не виходять за їх межі. Збільшені в розмірах всі групи
лімфатичних вузліва, печінка та селезінка.
1. Попередній діагноз: Інфекційний мононуклеоз, середньої тяжкості.
2.План обстеження:
- загальний аналіз крові
- загальний аналіз сечі
- загальний аналіз калу
- біохімічний аналіз крові: білірубін, АЛТ, АСТ
- RW
- HBsAg
- бакпосів мазків з носоротоглотки на мікрофлору
- бакпосів мазків з носоротоглотки на BL
- ЕКГ
- УЗД ОЧП
- аналіз крові на виявлення anti EBV(VCA) IgM методом ІФА
- аналіз крові на виявлення ДНК EBV методом ПЛР
3.Лікування:
- ліжковий режим
- дієта стіл № 15
- рясне пиття (до 3 л на добу)
- аскорутин (по 1 т х 3 рази на добу, per os)
- діазолін 0,1 х 3 рази на добу, per os)
- бензилпеніциліна натрієва сіль по 1 млн Од 6 разів на добу в/м, після негативної
внутрішньошкірної проби на пеніцилін
- полоскання ротоглотки розчинами антисептиків 4-5 разів на добу

Задача 22
Хворий Т., 22 років постапає до інфекційного стаціонару на 6 день хвороби зі скаргами на
біль у горлі, підвищення температури тіла до 380 С, висипку на шкірі. Захворювання
почалось поступово зі збільшення в розмірах шийних лімфатичних вузлів та підвищення
температури тіла до 37,20 С. Наступного ранку з’явився біль у горлі. Дільничий лікар
діагностував ангіну і призначив амоксил. На тлі прийому антибіотика стан хворого
погіршився: збільшились в розмірах лімфатичні вузли, наросли симптоми інтоксикації та
біль у горлі, з’явилась плямисто-папульозна висипка на шкірі.
Об’єктивно: Обличчя гіперемійоване, носове дихання утруднене. Слизова ротоглотки
гіперемійована, явища лакунарної ангіни. На шкірі рясний макуло-папульозний висип.
Збільшені в розмірах всі групи лімфатичних вузлів, печінка і, особливо, селезінка.
1. Попередній діагноз: Інфекційний мононуклеоз, середньої тяжкості.
Токсико - алергійний дерматит.
2.План обстеження:
- загальний аналіз крові
- загальний аналіз сечі
- загальний аналіз калу
- біохімічний аналіз крові: білірубін, АЛТ, АСТ
- RW
- HD
- HBsAg
- бакпосів мазків з носоротоглотки на мікрофлору
- бакпосів мазків з носоротоглотки на BL
- ЕКГ
- УЗД ОЧП
- аналіз крові на виявлення anti EBV(VCA) IgM методом ІФА
- аналіз крові на виявлення ДНК EBV методом ПЛР
3.Лікування:
- ліжковий режим
- дієта стіл № 15
- рясне пиття (до 3 л на добу)
- аскорутин (по 1 т х 3 рази на добу, per os)
- діазолін 0,1 х 3 рази на добу, per os)
- бензилпеніциліна натрієва сіль по 1 млн Од 6 разів на добу в/м, після негативної
внутрішньошкірної
проби на пеніцилін
- преднізолон 20 мг зранку та 10 мг в обід, per os
- полоскання ротоглотки розчинами антисептиків 4-5 разів на добу
АБО
Інфекційний мононуклеоз, неуточнений, типовий, гострий перебіг ,середньої тяжкості, що
ускладнився лакунарною ангіною
План обстеження:
 ЗАК
 ЗАС
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Аналіз на Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Біохімічні дослідження (АЛТ, АСТ, білірубін і його фракції- прямий, непрямий)
 УЗД печінки і селезінки
 ЕКГ
 Мазок з ротоглотки на бактеріологічне дослідження
Специфічна діагностика:
 Сироватка крові на ІФА на анти-VCA IgM та IgG EA ВЕБ
 Сироватка крові на ПЦР на ДНК вірусу ВЕБ
Консультація оториноларинголога (При выраженной абдоминальной боли- хирурга)
План лікування: ЛЕГКОЕ И СРЕДНЕЕ ТЕЧЕНИЕ- СИМПТОМАТИЧЕСКАЯ
 Госпіталізація в інфекційне відділення
 Ліжковий режим
 Дієта №5 (если поражена печень), №13
 Дезінтоксикаційна терапія- при тяжких формах
 Догляд за ротовою і носовою порожнинами
 Полоскання горла дезінфікуючими розчинами
 Преднізолон 0,07 г на добу 7 днів
 ЕСЛИ ТЯЖЕЛАЯ ФОРМА ИЛИ ГНОЙНАЯ АНГИНА:
Азитроміцин 1 день 0,7 г 1 раз на добу перорально,далі- 0,35 г 1 раз на добу 4 дні
або
Кларитромицин 0,5 г 2 рази на добу 7 днів

Задача 23
Хворий 16 років поступив у клініку на 8 добу хвороби зі скаргами на помірний головний
біль, слабкість, гарячку, біль у горлі під час ковтання. Захворювання почалося гостро з
підвищення температури до 38,5°С, болю в горлі. Гарячка трималася всі дні хвороби, не
перевищуючи 39,0°С. Зберігав достатню активність, не відчував інтоксикації.
Об’єктивно: температура 38,7°С. Привушні, задньошийні, аксілярні лімфовузли збільшені
до 1,5 см і чутливі під час пальпації. Гіперемія ротоглотки, мигдалики і фолікули задньої
стінки глотки розрихлені. Печінка і селезінка збільшені. Пульс 88 уд/хв. Тони серця
незначно приглушені. АТ – 110/70 мм рт.ст. Над легенями дихання везикулярне.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
1. Інфекційний мононуклеоз, типова форма, середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 БХ крові (АлАт, АсАТ, білірубін і його фракції, білок і його фракції, сечовина,
креатинін, глюкоза)
 ЕКГ
 УЗД ОЧП
 Огляд ЛОР
Специфічна:
 Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вірусу Епштейн-Бар
 Аналіз крові на ПЛР ДНК збудника вірусу Епштейн-Бар
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта №5
 Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу
 Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
 Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день

Задача 24
До лікаря звернувся хворий зі скаргами на болісні відчуття і висип на статевому члені, які
з'явилися після захворювання на грип. Об'єктивно: на голівці статевого члена
спостерігаються згруповані пухирці та ерозії з фестончатими краями, з чіткими межами,
м'які при пальпації, яки супроводжуються болем.
1.Сформулюйте попередній діагноз.
2. Етіотропне лікування лікування.
1. Генітальний герпес.
2. Валацикловір, фамцикловір, ацикловір (400 мг на добу per os протягом 10-14 діб).

You might also like