все темы 7118888

Весела Яна 7118 тема 1 задача 1
Хворий 45 років доставлений 26 липня у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на значно

виражену задишку, різку загальну слабкість, підвищення температури до 400С, біль у грудній
клітці при кашлі. Повернувся з туристичної поїздки під час якої проживав у великому готелі,
де працювали кондиціонери, повертався додому літаком. Захворювання почалось як нежить з
дряпанням у зіві. При обстеженні: шкіра бліда, акроціаноз. ЧДР – 32/хв. Тони серця значно
приглушені, пульс – 60/хв., АТ- 100/60 мм. рт. ст. Виникло одноразове блювання та діарея 3
рази на добу. Рентгенологічно – білатеральні інфільтрати значні фокальні та зливні тіні,
залучена нижня та середня доля справа, плевральний випіт, з часом спостерігалось
прогресування легеневих інфільтратів, не дивлячись на антибактеріальну терапію. На 10 день
перебування хворого у лікарні з’явились симптоми міокардиту. При лабораторних
дослідженнях -
іпонатріємія - 120 ммоль/л, у клінічному аналізі крові лейкоцитоз, різкий нейтрофільний зсув,
ШОЄ - 50 мм/год.
1. Попередній діагноз.
Легіонельоз. І все?Негоспітальна двобічна атипова полісегментарна пневмонія, 4

клінічна група, важкий ступінь тяжкості, ГДН 2-3 ст, Ексудативний плеврит, Гострий
міокардит. І все?
2. План обстеження. - ЗАК
- ЗАС
-БАК: глюкоза, АсАТ, АлАТ, ЛДГ, КФК, тропоніни 1, тимолова роба, сечовина, креатинін,
феритин, СРБ, КОС( pН, pCO2, pO2, HCO3)
- електроліти: K, Ca, Na, Cl
- аналіз крові на RW / HBsAg ІФА тест
- ЕКГ
- ЕхоКГ
- контроль діурезу
- погодинний контроль АТ/ЧД/ЧСС
- пульсоксметрія
- аналіз харкотиння та на МБТ
- Спірометрія
- пряма РІФ на легіонели І все?

- бакпосів мокротиння на агар Мюллера-Хінтона на наявність збудника
- консультація кардіолога І все?

- плевральна пункція для уточнення випоту І все?
3. Лікування.
- ліжковий режим
І все?
- постановка венозного катетера + катетеризація сечового міхура
- киснева терапія зволоженим киснем 10 л/годину через кисневу маску або назальну
канюлю І все?
- Реосорбілакт200 мл в/в інфузія 1р/д
- розчин Рінгера 200 мл в/в інфузія 1р/д
- розчин глюкози 5% 200 мл в/в інфузія 1 р/д
- Фуросемід 20 мг в/в 1 р/д
- Дексаметазон в/м по 4 мг/мл 2 р/д
- Кларітроміцин 0,5 чернез кожні 6 год в/в крапельно
І все?
- Аскорбінова кислота 5 мг 10 мл в/в 1 р/д
- Парацетамол 0,5 per os при температурі більше 38 з інтервалом не менше 4 год і не більше 4
р/добу
І все?
4. Диференційний діагноз
1. Орнітоз:
- на рентгенограмі орнітозу: розширення коренів легень, посилення бронхосудинного
малюнку, інтерстиціальні дрібно-вогнищеві вогнища, інфільтрати, значні фокальні та
зливні тіні, залучення цілої долі легені
- гепатолієнальний синдром наявний, у давного пацієнта відсутній
- лейкопенія або нормоцитоз, лімфоцитоз та анеозинофілія (у даного пацієнта –
виражений лейкоцитоз та різкий нейтрофільний зсув вліво)
2.Пневмонія , викликана вірусом РС-вірус:
- рентген І все? а так це прізвище: лише посилення легеневого

малюнку з ділянками емфіземи
- у даного пацієнта є ураження органів ШКТ , при РС-пневмонії не характерні такі
симптоми
- помірна інтоксикація ( у даного пацієнт виражена, з гіпертермією, лабораторними
змінами враженими)
3.Ку-лихоманка:
- синдром загальної інтоксікації , міалгії, зміни ЦНС + парези, паралічі, менінгеальний
синдром (у даного пацієнта відсутній)
- озноб, підвищення температури
- блювання, діарея + болі в животі
- збільшення печінки
Тема 1 задача 2
Хворий 42 років звернувся до лікаря на 5-й день хвороби зі скаргами на підвищення
температури до 380С, втрату апетиту, загальну слабкість, помірний головний біль, нечастий
сухий кашель, задишку. Відомо, що захворів гостро. Почалася хвороба з різкого підвищення
температури до 38,20С, вираженої загальної слабкості, через кілька днів помітив втрату нюху
та смаку, з'явився нечастий сухий кашель. Лікувався самостійно, приймав жарознижуючі.
Поява задишка змусила звернутися за медичною допомогою.
У стаціонарі на 8-й день хвороби стан хворого погіршився, підвищилась температура до 390С,
наросли явища задишки - до 28/хв, SpO2 - 89%. ЧСС - 98 уд/хв, АТ - 125/75 мм рт.ст. У
клінічному аналізі крові – виражена лейкоцитопенія, лімфоцитопенія, зниження кількості
тромбоцитів. На рентгенограмі двостороння плямистість, виявлено інфільтрати розташовані
білатерально, які стрімко збільшились за добу, з’явилась їх консолідація, незважаючи на
терапію захищеним пеніциліном та макролідом. При огляді хворого, ураховуючи задишку та
рухи грудної клітки, складалось враження виконання ним тяжкої фізичної праці. Перкуторно
над легенями незначне укорочення звуку паравертебрально, стетоакустично - незначна
кількість вологих та сухих хрипів у нижніх ділянках з двох сторін.
1. Попередній діагноз
Коронавірусна хвороба Covid-19. Негоспітальна двобічна пневмонія нижньодольова, 4 клін
група, важкий ступінь тяжкості, ГДН 2-3 ст, ГРД І все?

2. План обстеження - ЗАК
- ЗАС
- БАК: глюкоза , АсАТ,АлАТ, ЛДГ, КФК, тропоніни 1, тимолова роба, сечовина, креатинін,
феритин, СРБ, КОС( pН, pCO2, pO2, HCO3)
- електроліти: K, Ca, Na, Cl
- аналіз крові на RW / HBsAg ІФА тест
- IL-4, IL-6, IL-10, TNF-a, INF-g
- Коагулорграма
- мікроскопія мокротиння на наявність МБТ
- ЕКГ
- ЕхоКГ
- УЗД ОЧП
- Пульсоксиметрія
- Спірометрія
- ПЛР -мазка з носо/ротоглотки – виявлення РНК-вірусу ковід-19
- контроль АТ, ЧД, ЧСС, діурезу
І все?
3. Лікування
- ліжковий режим, прон-позиція
І все?
- катетеризація сечового міхура
- інсуфляція зволоженим киснем в об’ємі 10 л/хв через кисневу маску або
назальну канюлю І все?

- Дексаметазон в/в 8 мг 2 р/д
- Реосорбілакт 200 мл в/в краплинно
- розчин Фуросеміду 20 мг в/в струминно 1 р/д
- Еноксапарин натрію 0,4 мл 2 р/д п/ш
- Ремдесивір 200 мг 1р/д в/в краплинно протягом 90 хв
- Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно
- Парацетамол 0,5 per os при температурі більше 38 з інтервалом не менше 4 годин і не більше
4 р/добу
- Вітамін Д 2000 І все? МЕ 1/д per os

-Цефтріаксон 2 г 1/д (для лікування негоспітальної пневмонії)
І все?
4. Диференційний діагноз :
1. Мікоплазмова пневмонія
- частіше розпочинається поступово, у даного пацієнта гостро
- не є характерним втрата нюху/ смаку – які наявні у даного пацієнта
- симптом ДН виникають рідко , у хворого наявний ГРД
- фізикальні зміни в легенях мізерні або відсутні , у даного пацієнта – перкуторне
укорочення звуку паравертебрально + стетоакустично незначана кількісь
вологих хрипів у нижній ділянці
2. Грип:
- раптовий початок + слабкість у розавл клінічних симптомів, сухий кашель першіння та
дряпання за грудиною ,
- сухий кашель та нежить ( перші 3-4 доби закладеність носа, 4-5 добу з’являються виділення)
– в даного пацієнта немає таких симптомів, натомість наявна втрата смаку та нюху + нежить не
є типовою для ковід
- осиплість голову
- головний біль: лобна частина , очні яблука
- задишка не характерна (у даного хворого наявна)
3. Аденовірусна інфекція: наявні загальні симптоми як при ГРВІ , що є також типовим для
ковіду та наявні у даного хворого
- типовою відмінною ознакою є наявність яскравих катаральних явищ з носоглотки с
ексудацією / ринорея
- типовим є кон’юктивіт – спочатку однобічний, потім двобічний 4=, з великим
авансом
Мисан Карина
Задача 1 (Тема 1)
виражену
задишку, різку загальну слабкість, підвищення температури до 400С, біль у грудній клітці
при кашлі.
Повернувся з туристичної поїздки під час якої проживав у великому готелі, де працювали
кондиціонери, повертався додому літаком. Захворювання почалось як нежить з дряпанням у

зіві.
При обстеженні: шкіра бліда, акроціаноз. ЧДР – 32/хв. Тони серця значно приглушені, пульс –
60/хв.,
АТ- 100/60 мм. рт. ст. Виникло одноразове блювання та діарея 3 рази на добу. Рентгенологічно
–
білатеральні інфільтрати значні фокальні та зливні тіні, залучена нижня та середня доля
справа,
плевральний випіт, з часом спостерігалось прогресування легеневих інфільтратів, не

дивлячисьна антибактеріальну терапію. На 10 день перебування хворого у лікарні з’явились
симптоми
міокардиту. При лабораторних дослідженнях - гіпонатріємія - 120 ммоль/л, у клінічному

аналізі крові
лейкоцитоз, різкий нейтрофільний зсув, ШОЄ - 50 мм/год. 1.Попередній діагноз:
Легіонельозна інфекця. І все?

Позагоспітальна двобічна нижньо- та середньодольова
атипова пневмонія, що викликана Legionella pneumophyllia, IV клінічна група, тяжкий перебіг,
ускладнена гострим інфекційним ексудативним плевритом, гостра ДН ІІІ
ступеня. Гострий інфекційно-токсичний міокардит легкого ступеню. Гостра СН ІІ. Загальний
стан хворого- важкого ступеню тяжкості.
2. План обстеження:
- ЗАК;
- ЗАС;
- Біохімічний аналіз крові (сечовина, креатинін, глюкоза, АлАТ, АсАТ,
рівень іонів Натрію, Калію, Хлору, КОС, КФК-МВ, ЛДГ1, ЛДГ2, Тропонін І, Тропонін Т);
- Аналіз крові на RW;
- Аналіз крові на HBsAg;
- Аналіз крові на ВІЛ – за попередньої інформованої згоди пацієнта;
-Пульсоксиметрія;
- ЕКГ;
- Ехо-КГ;
- УЗ-дослідження легень;
-Спірометрія
- Аналіз мокротиння загальний та на МБТ;
-Плевральна пункція з діагностикою вмісту пунктату:
1)Оцінка зовнішнього вигляду плеврального вмісту
2)Цитологічне дослідження
3)Бактеріологічне дослідження плеврального вмісту(проби Рівальта чи Лукеріні)
4)Мікроскопічне дослідження пофарбованого за Грамом осаду плевральної рідини
5)Імунологічне дослідження І все?

- Контроль АТ, ЧСС, ЧД, температури тіла,діурезу;
- Мікроскопія мокротиння та мазку з носо-/ротоглотки, фарбування за Грамом; -
Імуноферментний аналіз на визначення в сечі розчинного антигену Legionella pneumophila;
- Аналіз мокротиння методом РІФ на наявність Legionella в динаміці; І все?

- Консультація кардіолога з приводу міокардиту, реаніматолога з метою госпіталізації у
відділення інтенсивної терапії Це зайва інформація для м/с,

яка має виконати ваше призначення
3. Лікування:
- Суворий ліжковий режим;
- Рекомендована дієта – стіл No10 за Певзнером, рясне тепле пиття не менше 2100 мл на добу;
- Катетеризація периферичної вени, кататеризація сечового міхура;

- Киснева терапія: інгаляція зволоженого кисню через канюлі починаючи з 5 л/хв з
регуляцією
швидкості потоку до досягнення SpO2 ≥ 93%
-Розчин Рінгера 400 мл в/в крапельно, 1 раз на добу;
- Розчин глюкози 5% 200 мл в/в крапельно, 1 раз на добу;
- Фуросемід 20 мг, в/в, 1 раз на день;
- Ондасетрон 8 мг, в/в кожні 12 годин;

- Левофлоксацин 0,5 г, в/в крапельно, 1 раз на день;
- Кларитроміцин 0,5 г, в/в крапельно, 1 раз на день;
- Дексаметазон по 4 мг в/в 2 рази на день,;
- Інфулган 100 мл в/в краплинно 1 раз на добу;
- Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струмно 1 раз на день.
- Ацетилцистеїн 600 мг в\в краплинно попередньо розвівши в 400 мл 5% розчину глюкози1 раз
на добу.
- Фленокс 0,4 мл 1 раз на добу п/ш 4.Диференційна діагностика: 1)Орнітоз
- Відсутність в анамнезі контакту з домашніми чи дикими птахами, згідно умови задачі, хворий
проживав у готелі з кондиціонерами (що характерно для легіонельозу),
- Рентгенологічно при орнітозі визначається посилення легеневого малюнка, а у пацієнта,
згідно умови задачі, визначаються білатеральні інфільтрати, значні фокальні та зливні тіні. -
Мали б бути відсутні гастроінтестинальні прояви. Згідно умови задачі, у хворого була діарея та
блювання, що не є типовим для орнітозу;
2)Атипова пневмонія,що викликана Mycoplasma pneumonia:
- Особливість мікоплазмової пневмонії – при ній відсутні яскраві ознаки інтоксикації

організму, на відміну від інших пневмоній. У даного пацієнта такі ознаки виражені.
- Для даної пневмонії не характерним є розвиток нудоти, блювання, діареї. Згідно умови задачі,
у пацієнта вони є.
- При мікоплазмовій пневмонії вкрай нечасто спостерігаються прояви гострої дихальної
недостатності, задишка та ціаноз. У даного пацієнта вони яскраво виражені.
3) Атипова пневмонія, що викликана Chlamydia pneumoniae назва?

- Перебіг захворювання супроводжується відносно задовільним станом пацієнта при пневмонії,
що викликана Chlamydіа pneumoniae. В даного пацієнта відмічається суттєве погіршення
загального стану.
- При пневмонії, що викликана Chlamydіа pneumoniae, спостерігається в’ялий початок, помірне
та нетривале підвищення температури тіла. Згідно умови задачі, у пацієнта температура 40С.
- При пневмонії, що викликана Chlamydіа pneumoniae, часто збільшені печінка і
селезінка, шийні лімфатичні вузли. У даного пацієнта вони незмінені.
- На рентгенограмі спостерігаються численні, дрібнопористі, інфільтровані тіні на фоні
незначного набряку і посилення малюнка легеневої тканини. У даного пацієнта
спостерігаються білатеральні інфільтрати, значні фокальні та зливні тіні, залучена нижня
та середня доля справа, плевральний випіт.

температури до 380С, втрату апетиту, загальну слабкість, помірний головний біль, нечастий
сухий кашель, задишку. Відомо, що захворів гостро. Почалася хвороба з різкого підвищення
температури до 38,20С, вираженої загальної слабкості, через кілька днів помітив втрату нюху
та
смаку, з'явився нечастий сухий кашель. Лікувався самостійно, приймав жарознижуючі. Поява
задишка змусила звернутися за медичною допомогою.

У стаціонарі на 8-й день хвороби стан хворого погіршився, підвищилась температура до
390С,
наросли явища задишки - до 28/хв, SpO2 - 89%. ЧСС - 98 уд/хв, АТ - 125/75 мм рт.ст. У
клінічному аналізі крові – виражена лейкоцитопенія, лімфоцитопенія, зниження кількості
тромбоцитів. На рентгенограмі двостороння плямистість, виявлено інфільтрати розташовані
білатерально, які стрімко збільшились за добу, з’явилась їх консолідація, незважаючи на

терапію захищеним пеніциліном та макролідом. При огляді хворого, ураховуючи задишку та
рухи грудної клітки, складалось враження виконання ним тяжкої фізичної праці. Перкуторно
над легенями незначне укорочення звуку паравертебрально, стетоакустично - незначна
кількість вологих та сухих хрипів у нижніх ділянках з двох сторін.
Коронавірусна хвороба (COVID-19)клінічно діагностована,тяжкий перебіг. Негоспітальна

двобічна атипова полісегментарна пневмонія. IV клінічна група. Гострий респіраторний
дистрес-синдром. Гостра дихальна недостатність ІІ ст. Загальний стан пацієнта-тяжкого
ступення. І все?
Синусова тахікардія
1)З атиповою пневмонією, що викликана Legionella pneumophyllia:
- у хворого помірно виражена інтоксикація, тоді як для легіонельозної інфекції характерна
різко виражена інтоксикація
- у хворого наявна лейкопенія, коли для легіонельозу характерний нейтрофільний лейкоцитоз
- у хворого наявні втрата нюха та смаку, що не є характерним для легіонельозу -Відсутність в
анамнезі специфічного перебування в літаках, тривалому перебуванні у замкненому просторі із
системою кондиціонування;
2)Атипова пневмонія,що викликана Mycoplasma pneumonia:

a)
- у хворого згідно з умовами задачі гострий початок, а при пневмонії, яку спричинює
M.pneumoniae хвороба розвивається поступово
- у хворого згідно з умовами задачі наявні втрата нюху та смаку, що не є характерним для
пневмонії, яку спричинює M. Pneumoniae
- у хворого згідно з умовами задачі наявна задишка, а при пневмонії, яку спричинює
M.Pneumoniae задишка зазвичай відсутня
-у хворого згідно з умовами задачі наявні перкуторно над легенями
незначне укорочення звуку паравертебрально, стетоакустично - незначна кількість вологих та

сухих хрипів у нижніх ділянках з двох сторін, а при пневмонії, яку спричинює M. Pneumoniae
фізикальні зміни в легенях мізерні або взагалі відсутні
3)З орнітозом І все?

- Відсутність в анамнезі контакту з домашніми чи дикими птахами;
- На рентгенограмі виявлено інфільтрати, що не характерно для орнітозу. У випадку

орнітозу спостерігалося б характерне розширення коренів легень, чого у даному
випадку
нема;
- Наявна втрата нюху та смаку, що не є характерним для орнітозу, але характерно для
коронавірусної інфекції COVID-19.
ближче до вимог
- ЗАС
-Коагулограма
- Аналіз крові на RW
- Аналіз крові на HBsAg
- Біохімічний аналіз крові (глюкоза, КОС , рівень натрію, калію, хлоридів), АЛТ, АСТ, КФК,
ЛДГ, тропоніни, СРБ, D-димер, прокальцитонін, феритин, креатинін, сечовина, ІЛ-6, ІЛ-9, NT-
proBNP)
- ЕКГ
-ЕХО-кг
-УЗД легень
-Спірометрія
- Контроль АТ, ЧСС, ЧД, температури тіла,діурезу;
- ПЛР мазка з носо- та ротоглотки на наявність РНК вірусу SARS-CoV-2 - Консультація
кардіолога,реаніматолога
- Ліжковий режим, дієтотерапія (стіл No10 за Певзнером)
-Рясне тепле пиття до 2100мл/добу
- Киснева терапія І все? маска? канюлі тощонеінвазивна в

прон-позиції до досягнення SpO2 ≥ 93%
- Катетеризація периферичної вени, сечового міхура
-Дексаметазон 6 мг в/в струменево 1р/добу І все?така мала добова

доза?
- Еноксипарин 4000 анти-Ха МО 0,4 мл підшкірно 2/р добу - Парацетамол 100 мл в/в
краплинно одноразово
- Реосорбілакт 200 мл в/в краплинно 1р/день
- Дисіль 400мл в/в краплинно отут нащо?

-Фуросемід 20 мг в/в 1р/добу
- Глюкоза 5% 200 мл в/в краплинно 1р/день
- Амброксол 100мг 2р/д в/в
- Вітамін D3 2000 МО 1р/добу перорально
- Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струменево - Цинк 0,25 г 1р/добу перорально
5
Місай Аліна

виражену задишку, різку загальну слабкість, підвищення температури до 400С, біль у грудній
клітці при кашлі. Повернувся з туристичної поїздки під час якої проживав у великому готелі,
де працювали кондиціонери, повертався додому літаком. Захворювання почалось як
нежить з дряпанням у зіві. При обстеженні: шкіра бліда, акроціаноз. ЧДР – 32/хв. Тони серця
значно приглушені, пульс – 60/хв., АТ- 100/60 мм. рт. ст. Виникло одноразове блювання
та діарея 3 рази на добу. Рентгенологічно – білатеральні інфільтрати значні
фокальні та зливні тіні, залучена нижня та середня доля справа, плевральний
випіт, з часом
спостерігалось прогресування легеневих інфільтратів, не дивлячись на

антибактеріальну терапію. На 10 день перебування хворого у лікарні з’явились симптоми
міокардиту. При лабораторних дослідженнях - гіпонатріємія - 120 ммоль/л, у клінічному
аналізі крові лейкоцитоз, різкий нейтрофільний зсув, ШОЄ - 50 мм/год.
Легіонельоз (хвороба легіонерів). Позагоспітальна двобічна нижньо- та середньодольова

пневмонія, що викликана Legionella pneumophila, ІV клінічна група, тяжкий перебіг.
Ускладнення: гострий ексудативний плеврит, ГДН ІІІ ступеня. Гострий інфекційно-токсичний
міокардит легкого ступеня. ГСН ІІ. Загальний стан тяжкого ступеня.
2. План обстеження.
 ● Загальний аналіз крові
 ● Загальний аналіз сечі
 ● Біохімічний аналіз крові (сечовина, креатинін, глюкоза, АлАТ, АсАт, рівень йонів
Натрію, Калію, Хлору , фосфати КОС, КФК-МВ, ЛДГ1, ЛДГ2, Тропонін І, тропонін Т)
 ● Коагулограма
 ● Аналіз крові на RW
 ● Аналіз крові на HbsAg
 ● Аналіз крові на ВІЛ (за попередньою згодою пацієнта)
 ● Пульсоксиметрія
 ● ЕКГ
 ● ЕхО-КГ
 ● УЗД легень
 ● Аналіз мокротиння загальний та на МБТ
 ● Плевральна пункція з дослідженнями отриманої рідини : цитологічним, біохімічним,
мікробіологічним І все?, морфологічним, гематокрит, імунологічним.

 ● Мікроскопія мокротиння та маску з носо (рото) глотки +фарбування за Грамом
 ● ІФА на визначення в сечі розчинного антигену Legionella pneumophila
 ● РІФ (матеріал- мокротиння) на наявність Legionella І все?, в динаміці

 ● Контроль АТ, ЧСС, ЧД, температури тіла
 ● Контроль діурезу
 ● Консультація кардіолога, реаніматолога.
 ● Режим – суворо ліжковий
 ● Катетеризація периферичної вени, катетеризація сечового міхура
 ● Оксигенація зволоженим киснем через канюлі 5л/хв (до досягнення SpO2 ≥ 93%)
 ● Дієта - стіл No10 за Певзнером, рясне пиття до 2000 мл
 ● Реосорбілакт 400 мл в/в краплинно, 1 р/добу
 ● Розчин Глюкози 5% 200 мл в/в краплинно, 1 р/добу
 ● Парацетамол 1000 мг в/в краплинно (разово при підвищенні температури 38,5 і

вище)
 ● Левофлоксацин 500 мг в/в краплинно 1р/д
 ● Азитроміцин 500 мг в/в краплинно 1р/д
 ● Фуросемід 20 мг в/в 1р/д
 ● Преднізолон 60 мг в/в 2 р/д
 ● Ацетилцистеїн 300 мг в/в краплинно (попередньо розвівши в 200 мл 5% розчини
глюкози) 2 р/д
 ● Еноксапарин 0,3 мл п/ш 1 р/д
 ● Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в
1. З орнітозом І все?, але:

 ● У хворого в анамнезі відсутній контакт з домашніми чи дикими птахами, однак
вказано, що він проживав у готелі з кондиціонерами (що характерно для легіонельозу).
 ● Рентгенологічно при орнітозі спостерігаються неспецифічні зміни – посилення

легеневого малюнка, розширення коренів легень, а у хворого на рентгенограмі
спостерігаються білатеральні інфільтрати, значні фокальні та зливні тіні, залучена
нижня та середня доля справа, плевральний випіт, з часом спостерігалось
прогресування легеневих інфільтратів (що характерно для легіонельозу).
 ● У хворого були діарея та блювання, що не характерно для орнітозу. 2. З атиповою

пневмонією, що викликана Mycoplasma pneumoniae, але:
 ● У хворого спостерігається задишка та симптоми ГДН, що мало характерно для

мікоплазмової пневмонії.
 ● У хворого були діарея та блювання, що не характерно для мікоплазмової пневмонії.

 ● Для мікоплазмової пневмонія характерно незначно підвищене ШОЕ, нормальна
кількість лейкоцитів, лімфоцитом, у даного хворого спостерігаються лейкоцитоз і

нейтрофільний зсув, значно підвищене ШОЕ.
3. З коронавірусною хворобою COVID-19 І все?але:

 ● У хворого наявний нейтрофільний лейкоцитоз, що не характерно для коронавірусної
інфекції (характерна лейкоцитопенія).
 ● У хворого не спостерігалось втрати смаку і нюху, що є частим початковим проявом

корона вірусної хвороби.
 ● Плевральний випіт, який наявний у хворого, не характерний для коронавірусної

хвороби.

температури до 380С, втрату апетиту, загальну слабкість, помірний головний
біль, нечастий сухий кашель, задишку. Відомо, що захворів гостро. Почалася
хвороба з різкого підвищення температури до 38,20С, вираженої загальної слабкості,
через кілька днів помітив втрату нюху та смаку, з'явився нечастий сухий
кашель. Лікувався самостійно, приймав жарознижуючі. Поява задишка змусила
звернутися за медичною допомогою.
У стаціонарі на 8-й день хвороби стан хворого погіршився, підвищилась температура

до 390С, наросли явища задишки - до 28/хв, SpO2 - 89%. ЧСС - 98 уд/хв, АТ - 125/75 мм
рт.ст. У
клінічному аналізі крові – виражена лейкоцитопенія, лімфоцитопенія, зниження

кількості тромбоцитів. На рентгенограмі двостороння плямистість, виявлено
інфільтрати розташовані білатерально, які стрімко збільшились за добу,
з’явилась їх консолідація, незважаючи на терапію захищеним пеніциліном та
макролідом. При огляді хворого, ураховуючи задишку та рухи грудної клітки,
складалось враження виконання ним тяжкої фізичної праці. Перкуторно над
легенями незначне укорочення звуку паравертебрально, стетоакустично - незначна кількість
вологих та сухих хрипів у нижніх ділянках з двох сторін.
Коронавірусна хвороба (COVID-19) клінічно діагностована, тяжкий перебіг. Позагоспітальна
двобічна вірусна пневмонія. Клінічна група ІV. ГДН ІІІ ст. Гострий респіраторний дистрес-
синдром? Загальний стан тяжкого ступеня. І все?

З легіонельозом зайве (хворобою легіонерів), але:

 ● У хворого спостерігається втрата нюху та смаку, що не характерно для
легіонельозної інфекції.
 ● У хворого наявна лейкопенія, а для легіонельозу характерний лейкоцитоз.
 ● При легіонельозі в анамнезі наявне перебування у замкненому приміщенні із
кондиціонерами чи перебування в літаку. З орнітозом І все?, але:

 ● У хворого відсутній гепатолієнальний синдром, що характерний для орнітозу
 ● У хворого в анамнезі відсутній контакт із домашніми чи дикими птахами
 ● Рентгенологічно при орнітозі спостерігаються неспецифічні зміни – посилення
легеневого малюнка, розширення коренів легень, а у даного хворого - двостороння

плямистість, білатеральні інфільтрати, які стрімко збільшились за добу, їх консолідація.
З атиповою пневмонією, спричиненою Mycoplasma pneumoniae, але:
 ● У хворого спостерігаються симптоми ГДН, що не характерно для мікоплазмовою
пневмонії
 ● У хворого наявна втрата нюху та смаку, що характерно для коронавірусної хвороби.
 ● Рентгенологічна картина, перкуторне вкорочення звуку, стетоакстичні зміни свідчать
про обширні зміни в легеневій тканині. При мікоплазмовій пневмонії при
фізикальному обстеженні легеневі зміни мінімальні .
3. План обстеження
 ● Аналіз крові на ВІЛ-інфекцію (за попередньою згодою пацієна), RW, HBsAg
 ● Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, СРБ, D-димер, АлАт, АсАт, рівень сечовини,
креатиніну, рівень К+, Na+, Cl-, КОС; лактат, феритин, прокальцитонін, ЛДГ, тропонін І,
тропонін Т)
 ● ЕКГ
 ● Ехо-КГ
 ● УЗД легень
 ● Контроль: АТ, ЧД, ЧСС, пульс, температура тіла, діурезу
 ● ПЛР з мазка із носової порожнини чи рото глотки на виявлення РНК SARS-CoV-2
 ● Консультація реаніматолога, кардіолога.
 ● Ліжковий режим
 ● Дієта – стіл No 10 за Певзнером
 ● Катетеризація периферичної вени, сечового міхура
 ● Рясне пиття 2000 мл/добу невеликими порціями
 ● Киснева терапія неінвазивна CPAP в прон-позиції (до SpO2 >95%);
 ● Еноксипарин 0,4 мл п/ш 2 р/д
 ● Дексаметазон 6 мг в/в 1 раз на добу І все?

 ● Тоцилізумаб 400 мг у 100 мл NaCl 0,9% в/в протягом години 1р/д
 ● Інфулган 1000 мг в/в при температурі вище 38,5 0С .
 ● Реосорбілакт 200 мл в/в краплинно 1 р/д
 ● Трисіль 400 мл в/в краплинно
 ● Фуросемід 20 мг в/в один раз на добу
 ● Ацетилцистеїн 300 мг в/в краплинно (попередньо розвівши в 200 мл 5% розчини
 ● Аскорбінова кислота 300 мг в/в кожні 6 годин
 ● Вітамін Д 2000 МО 1 раз/добу перорально 5-

ТЕМА 2
6.Мисан Карина Юріївна
Задача 1
Хворий 22 років поступив в інфекційне відділення на 4 день хвороби зі скаргами на гарячку,
головний біль, кашель, висип, нудоту, блювання. Захворювання почалось гостро, з підвищення
температури тіла до 38,9 С, головного болю, слабкості. На другий день приєднався кашель,
нежить, сльозотеча. Сьогодні стан погіршився – зросла слабкість, помітив висип на обличчі,
з’явились нудота, багаторазове блювання, одноразове послаблення випорожнень. Звернувся до
лікаря, був госпіталізований.
Об’єктивно: Т тіла – 400С, млявий, адекватний, свідомість ясна, патологічної неврологічної
симптоматики немає. Обличчя гіперемійовано, набрякле. Виражений склерит та кон’юнктивіт.
На шкірі обличчя та шиї рясний плямісто-папульозний висип з тенденцією до злиття. Слизова
оболонка ротоглотки гіперемована, біля нижніх кутніх зубів – дрібна біла енантема. Язик
сухий. Пальпуються чутливі шийні лімфовузли. Поодинокі елементи висипу на грудях та
плечах. Тони серця незначно приглушені, пульс – 100 уд/хв, АТ – 110/60 мм.рт.ст. Живіт
м’який, болючий в епігастрії та лівому підребер’ї, ослаблена пульсація черевного відділу аорти.
Кір, період висипань, тяжкий перебіг.
Гострий реактивний панкреатит. Гострий інфекційний міокардит. Синусова тахікардія , СН Iст.
2.План обстеження
-ЗАК
-ЗАС
-Визначення рівня діастази сечі
-БАК (сечовина, креатинін, прокальцитонін,рівень Na+,K+,Cl-, глюкоза, СРБ, лактат, α-амілаза,

ліпаза, трипсин, α-1-антитрипсин, КФК-МВ, КОС, АлАТ, АСаТ, ЛДГ1 ,ЛДГ2, Тропонін І,
Тропонін Т, аспарагінової трансамінази)
- Аналіз крові на RW;
- Аналіз крові на HBsAg;
- Аналіз крові на ВІЛ; зі згоди пацієнта -Пульсоксиметрія
-Екг , Холтерівське моніторування ЕКГ
- ЕхоКГ і Доплерографія
-УЗД ОЧП
-Копрограма
- Панкреатична еластаза в калі
-Контроль АТ, ЧД, ЧСС,температури тіла, діурезу. -Консультація: офтальмолога, кардіолога,
Специфічна діагностика:
-ІФА крові для виявлення АТ (IgG хіба при гострому? ) до вірусу кору
3. План лікування.
-Постільний режим,з відсутністю яскравого освітлаення в палаті
- голод в 1-й день, далі дієта No5
-Теплерясне Івсе?пиття(негазованалужнавода, трав’янийзбірзізвіробою,собачої

кропиви і перцевої м’яти, Настій з насіння фенхелю та квітки фіалки, збір з деревію, ромашки
аптечної, збір календули , відвар з софори японської ,відвар безсмертника)
-Катетеризація периферичної вени

-Інфулган 100 мл в/в при температурі вище 38,50С (не більше 4 разів на добу) -Глюкоза 5% 400
мл в/в краплинно 1 раз на добу
-Реосорбілакт 200 мл в/в краплинно 1 раз на добу
-Розчин Рінгера 400мл 1 раз на добу в/в краплинно
-Контрикал 40 000 ОД в/в краплинно в 200 мл розчину NaCl 0.9%-
-Омепразол 40 мг в/в струминно 1 раз на добу
-Супрастин внутрішньом’язево 1 мл 1 раз на добу
-Креон 10000 ОД перорально 2 рази на добу
-Фуросемід 20 мг в/в 1 раз на добу
-Віброцил по 2 каплі в кожен носовий хід 2 рази на добу
- Стоматидин розчин 0,1%, 10мл для полоскання ротової порожнини 4 рази на добу;
-Ретинолу ацетат 1.0 мг перорально 1 раз на добу; -Аскорбінова кислота 500 мг в/в 2 рази на
добу
1. З набутою краснухою:
- Висип у пацієнта з’явився на 4 день захворювання ,з характерною низхідною етапністю

висипань
, а при краснусі висип виникає одночасно по всьому тілі, на обличчі вже зникає на другий день,
на тілі на третій.
- Висипка, що наявна у пацієнта, схильна до злиття, що не є характерним для краснухи, а

характерним для кору
- У пацієнта наявна гіперемія ротоглотки ,наявна дрібна біла енантема біля нижніх кутів зубів –
що є ознакою кору, і не відповідає до картини захворювання при краснусі, при краснусі може
спостерігатися енантема на твердому піднебінні.
- При краснусі інтоксикаційний синдром виявляється слабше, у пацієнта – яскраво;

- для кранухи характерне збільшення задньошийних та потиличних лімфовузлів,а у
пацієнта чутливі тільки шийні
2. З алергічним дерматитом:
- В анамнезі захворювання пацієнта не зазначається про схильність до алергій,
попередній контакт з потенційними алергенами, використання лікарських засобів.

- Висип виникає одразу після контакту з алергеном або до декількох годин, а у пацієнта – на
четвертий день
захворювання
-Виражений свербіж висипань,а у пацієнта він відсутній.
3.З неспецифічною ентеровірусною екзантемою («бостонська» лихоманка):
- Макулопапульозні, пустульозні чи везикулярні висипання одночасно можуть виникати на

кистях рук, ніг, на пальцях, долонях, стопах ,а у пацієнта локалізація висипу на
обличчі,шиї,плечах,грудях
- Частота випорожнень може сягати 10-15 протягом доби,а у пацієнта одноразове послаблення
випорожнень
- Макули і папули червоного кольору, які бліднуть при натисканні,при корі не бліднуть під час
натискання
-При ентеровірусній інфекції лімфатичні вузли не збільшуються,а у пацієнта чутливі шийні

лімфовузли
- у хворого за умовами задачі відсутній гепатолієнальний синдром, який є характерним для

ентеровірусної інфекції
Задача 2 (тема 2)
Хворий 29 р. на 6 день хвороби поступив зі скаргами на підвищення Т тіла до 39,20С, сухий

кашель, з періодичним виділенням слизово-гнійного харкотиння, задишку. Захворювання
почалось з
підвищення температури тіла до 380С, остуди, головного болю з локаліза-цією в ділянці лоба,
надбрівних дуг, ломоти в тілі. На 2 добу з’явився сухий кашель з дертям за грудниною, сухість
та
дряпання в горлі, закладення носу. На 3 добу температура тіла нормалізувалась, з’явились

мізерні
виділення з носу, посилився кашель. Приймав жарознижуючі, відхаркуючі препарати та краплі

в ніс. На 5 добу температура знову підвищилась до 39,80С, з’явився кашель з виділенням
харкотиння.
Об-но: гіперемія шкіри обличчя, Т тіла 38,20С, АТ 100/60 мм рт. ст., пульс 96/хв., тони серця
приглушені, ритмічні, ЧД 26/хв. Над легенями укорочення перкуторного звуку в нижньому
відділі
правої легені, аускультативно - дихання жорстке, в нижніх відділах вислуховуються
дрібнопухирчаті вологі хрипи та крепітація. Живіт м’який, випорожнення без змін.

1.Попередній діагноз:
Позагоспітальна постгрипозна вторинна правобічна нижньодольова пневмонія,ІІІ клін.група.
Гостра ДН І ступеня. Гострий інфекційний міокардит. Синусова тахікардія. СН І ст. Тяжкий

ступінь тяжкості пацієнта
- ЗАК;
- ЗАС;
- Біохімічний аналіз крові (АЛТ, АСТ, креатинін, сечовина, глюкоза, рівень К+, Na+, Cl-, КФК-
МВ, ЛДГ1, ЛДГ2, Тропонін І, Тропонін Т, КОС);
- Коагулограма;
-Копрограма;
- Аналіз крові на ВІЛ-інфекцію за попередньої інформованої згоди пацієнта;
- Аналіз крові на HbsAg
- Рентгенографія ОГК в прямій та боковій проекціях;
-Спірометрія;
- ЕКГ, Холтерівське моніторування ЕКГ
- Ехо-КГ , Доплерографія
- Пульсоксиметрія;
- Контроль ЧД, АТ, ЧСС, температури, діурезу,
- Бактеріологічне дослідження мокротиння на патологічну мікрофлору та чутливість до
антибактеріальних препаратів;
- Консультація кардіолога , пульмонолога;
- Постільний режим;
- дієта No10 за Певзнером та рясне тепле пиття(відвар ромашки,шипшини,компоти з

сухофруктів) до 2000 мл на добу;
- Киснева терапія: інгаляція зволоженого кисню через кисневу маску починаючи з 5 л/хв з
регуляцією швидкості потоку до досягнення SpO2 ≥ 93%;
- Кататеризація переферичної вени
- Реосорбілакт 200 мл в/в крапельно 2 рази на добу.
- Розчин Рінгера 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу. - Фуросемід 1% 4 мл, в/в 1 раз на добу.
- Азитроміцин 500 мг, в/в струминно 1 раз на добу;
- Цефтріаксон 1г в/в струминно 1 раз на добу;
- Преднізолон 60мг 2 рази на добу в/в струминно
-Лоратидин 10 мг перорально 1 раз на добу;
- Інфулган 100 мл, внутрішньовенно (при підвищенні температури тіла >38,5 °C, не більше ніж
4 рази на добу).
- Аскорбінова кислота 5% 10 мл внутрішньовенно струмно 1 раз на день.
-Амброксол 30 мг перорально 3 рази на добу.
-Фленокс 40 мг п/ш 1 раз на добу
4.Диференційний діагноз
1.З інфарктом легені:
- у хворого за умовами задачі гіперемія обличчя, при інфаркті легені
буде спостерігатися ціаноз носогубного трикутника
- у хворого за умовами задачі тони серця приглушені, ритмічні, при
інфаркті вислуховують акцент ІІ тону на легеневій артерії,
діастолічний шум Грехема-Стілла, розщеплення ІІ тону на легеневій
артерії та ритм галопу- у хворого за умовами задачі слизово-гнійне харкотиння, при
інфаркті слизове з прожилками крові
2.З атиповою пневмонією,що викликана Mycoplasma pneumonia:
- у хворого за умовами задачі гострий початок симптомів, при
мікоплазмовій пневонії - поступовий
- у хворого за умовами задачі температура виникла на 1 день, при
мікоплазмовій пневонії з 3-4 дня
- у хворого за умовами задачі ДН 1, при мікоплазмовій пневонії не
характерний розвиток ДН
- у хворого за умовами задачі аускультативно жорстке дихання, в
нижніх відділах вислуховуються дрібнопухирчаті вологі хрипи та
крепітація, перкуторно - укорочення звуку, при мікоплазмовій
пневонії часто фізикальні зміни мінімальні або відсутні
3. З хворобою легіонерів:
- у хворого відсутнє в анамнезі перебування поряд з система кондиціювання, водопостачання

та
зволоження повітря, що є характерним для хвороби легіонерів
- у хворого відстутні ознаки ураження ШКТ, ЦНС, які зазвичай бувають при хворобі
легіонерів;
- у хворого за умовами задачі наявні ознаки ураження верхніх дихальних шляхів, що не

характерно для хвороби легіонерів.
-у хворого згідно з умовами задачі при аускультації немає шуму тертя плеври, що характерно
для хвороби легіонерів при супутньому плевриті
5
7.Місай Аліна Богданівна Задача 1 (тема 2)
Хворий 22 років поступив в інфекційне відділення на 4 день хвороби зі скаргами на гарячку ,

головний біль, кашель, висип, нудоту, блювання. Захворювання почалось гостро, з
підвищення температури тіла до 38,9 С, головного болю, слабкості. На другий день
приєднався кашель, нежить, сльозотеча. Сьогодні стан погіршився – зросла слабкість,
помітив висип на обличчі, з’явились нудота, багаторазове блювання, одноразове
послаблення випорожнень. Звернувся до лікаря, був госпіталізований.
Об’єктивно: Т тіла – 400С, млявий, адекватний, свідомість ясна, патологічної неврологічної

симптоматики немає. Обличчя гіперемійовано, набрякле. Виражений склерит та
кон’юнктивіт. На шкірі обличчя та шиї рясний плямісто-папульозний висип з
тенденцією до злиття. Слизова оболонка ротоглотки гіперемована, біля нижніх кутніх
зубів – дрібна біла енантема. Язик сухий. Пальпуються чутливі шийні лімфовузли.
Поодинокі елементи висипу на грудях та плечах. Тони серця незначно приглушені, пульс
– 100 уд/хв, АТ – 110/60 мм.рт.ст. Живіт м’який, болючий в епігастрії та лівому підребер’ї,
ослаблена пульсація черевного відділу аорти.
Кір, атипова форма, період висипу. Реактивний панкреатит. Гострий інфекційний міокардит ,
дифузна форма?, синусова тахікардія. СН І ст. Загальний стан тяжкого ступеня.
 ● Загальний аналіз сечі, визначення рівня амілази в сечі
 ● Копрограма, визначення рівня фекальної еластази-1

 ● Біохімічний аналіз крові ( Глюкоза, сечовина, креатинін, Na+,K+,Cl-, КОС, лактат,
АлАТ,
АСаТ,КФК, ЛДГ, тропонін І, тропонін Т, амілаза, ліпаза,трипсин,)
 ● Екг
 ● Ехо-КГ та доплер-дослідження
 ● УЗД ОЧП
 ● Контроль АТ, ЧД, пульсоксиметрія, діурезу, температури тіла
 ● Консультація офтальмолога, кардіолога
 ● ІФА сироватки крові для виявлення АТ IgM до збудника кору
● ПЛР мазка з носоглотки на РНК вірусу кору зайве

3. План лікування.
 ● Ліжковий режим, голод на добу

 ● Пиття 1500 мл (лужна негазована вода)
 ● Катетеризація периферичної вени
 ● Реосорбілакт 200 мл в/в краплинно 1 раз на добу
 ● Розчин NaCl 0.9% 400 мл в/в краплинно 1 раз на добу
 ● Розчин Рінгера 400мл 1 раз на добу в/в краплинно
 ● Фуросемід 20 мг в/в 1 раз на добу
 ● Інфулган 1000 мг в/в для при температурі вище 38,50С
 ● Контрикал 200 000 ОД в/в краплинно 1 раз на добу
 ● Пантопразол 40 мг в/в 1 раз на добу
 ● Супрастин 20 мг (1 мл) в/м 1 раз на добу
 ● Оксиметазолін по 2 вприскування в кожен носовий хід 2 рази на добу
 ● Гексидин 0,1% по 15 мл для полоскання ротової порожнини 3 рази на добу
 ● Аскорбінова кислота 500 мг в/в 2 рази на добу
 ● Вітамін А 100 000 МО 1 капсула перорально 1 раз на добу
1. З набутою краснухою, але:
●
●
В даного хворого – ротоглотка гіперемована, біля нижніх кутніх зубів наявна дрібна біла
енантема (плями Бельського-Філатова-Копліка), хіба це там

написано?що характерно для кору, для набутої форми краснухи характерна
розеольозна енантема на твердому піднебінні .
При краснусі висип з'являється одночасно на всьому тілі, не розповсюджується , на обличчі
зникає на 2-й день хвороби; а в даного хворого вперше висип з’явився на 4 день хвороби,
спостерігається етапність висипу – спочатку на обличчі , потім шиї , на грудях та плечах , що
характерно для кору.
При краснусі елементи висипу між собою не зливаються, а в даного хворого висипка схильна
до злиття.
2. З ентеровірусною інфекцією, неспецифічною ентеровірусною екзантемою, але:
 ● При ентеровірусній інфекції висип не супроводжується збільшеннями лімфатичних

вузлів,
а в даного хворого – чутливі шийні л/в.
 ● При ентеровірусній інфекції висип виникає на 2-3 день хвороби, а в даного хворого
висип
виник на 4 день хвороби.
 ● Типовим проявом ентеровірусної екзантеми є плямисто-папульозний висип на

долонях,
стопах та слизових оболонках ротової порожнини, який виникає на тлі помірного

зниження температури тіла, а у даного хворого висип локалізується на обличчі, шиї ,
грудях, плечах та виникає на тлі підвищеної температури тіла.
3. З алергічним дерматитом, але:
 ● У хворого висип виник на 4 день захворювання, а не після контакту з алергеном

 ● При алергічному дерматиті лімфатичні вузли інтактні, а в даного хворого наявні
чутливі шийні лімфатичні вузли.
 ● У даного хворого наявна дрібна енантема слизової оболонки біля нижніх кутніх
зубів
(Плями Філатова- Копліка), що є патогномічною ознакою кору. Задача 2 (тема 2)
Хворий 29 р. на 6 день хвороби поступив зі скаргами на підвищення Т тіла до 39,20С, сухий

кашель, з періодичним виділенням слизово-гнійного харкотиння, задишку. Захворювання
почалось з підвищення температури тіла до 380С, остуди, головного болю з локалізацією в
ділянці лоба, надбрівних дуг, ломоти в тілі. На 2 добу з’явився сухий кашель з дертям за
грудниною, сухість та дряпання в горлі, закладення носу. На 3 добу температура тіла
нормалізувалась, з’явились мізерні виділення з носу, посилився кашель. Приймав
жарознижуючі, відхаркуючі препарати та краплі в ніс. На 5 добу температура знову
підвищилась до 39,80С, з’явився кашель з виділенням харкотиння.
Об-но: гіперемія шкіри обличчя, Т тіла 38,20С, АТ 100/60 мм рт. ст., пульс 96/хв., тони серця
приглушені, ритмічні, ЧД 26/хв. Над легенями укорочення перкуторного звуку в
нижньому відділі правої легені, аускультативно - дихання жорстке, в нижніх відділах
вислуховуються дрібнопухирчаті вологі хрипи та крепітація. Живіт м’який, випорожнення
без змін.
Вторинна постгрипозна негоспітальна правобічна нижньодольова пневмонія, ІІІ

клінічна група. ГДН І ст. Гострий інфекційний міокардит, дифузна форма?
Синусова тахікардія. СН І ст. 2 ФК. Загальний стан тяжкого ступеня.
 ● Копрограма
 ● Біохімічний аналіз крові ( Глюкоза, сечовина, креатинін, Na+,K+,Cl-, КОС, АлАТ,
АСаТ,КФК, ЛДГ, тропонін І, тропонін Т,прокальцитонін)
 ● Екг
 ● Рентгенографія органів грудної клітки в прямій і боковій проекціях
 ● Контроль АТ, ЧД, діурезу, температури тіла, пульсоксиметрія
 ● Бактеріологічне дослідження мокротиння на мікрофлору та чутливість до
антибактеріальних препаратів
 ● Аналіз мокротиння на МБТ

 ● Консультація кардіолога, пульмонолога
 ● Дієта – стіл No 10 за Певзнером, тепле рясне пиття до 2000 мл/добу (трав’яні чаї, чай
з
лимоном)
 ● Оксигенація зволоженим киснем через кисневу маску зі швидкістю потоку 5л /хв (до
досягнення SpO2 ≥ 93%)
 ● Розчин Рінгера 200 мл в/в краплинно, 1 р/добу
 ● Фуросемід 20 мг в/в 1р/д

вище)
 ● Амоксиклав 1000 мг/200 мг в/в кожні 8 годин
 ● Азитроміцин 500 мг в/в краплинно 1р/д
 ● Ацетилцистеїн 300 мг в/в краплинно (попередньо розвівши в 200 мл 5% розчині
 ● Еноксапарин 0,3 мл п/ш 1 р/д
 ● Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в
 ● Івабрадин 2,5 мг перорально 2 рази на добу
 ● Лоратадин 10 мг перорально 1 раз на добу
З первинною грипозною пневмонією, але:
 ● Первинна грипозна пневмонія у більшості випадків розвивається на 2-3 день від

початку перших симптомів грипу, а при постгрипозній – з 5-6 доби та пізніше, (як в
даній клінічній задачі)
 ● У хворого наявне слизово-гнійне харкотиння, а для первинної грипозної пневмонії

не є характерним виділення гнійного харкотиння.
 ● Для постгрипозної пневмонії, як у даного хворого, характерний гострий початок
пневмонії після деякого покращення ( з умов задачі - на 3 стане хворому стало легше , а
з 5 дня – стан погіршився, температура знову підвищилась до 39,80С, з’явився кашель з
виділенням харкотиння), в той час як для первинної грипозної пневмонії характерне
поступове наростання симптомів пневмонії (від перших проявів грипу до значного
посилення задишки, кашлю чи розвитку ГДН).
З атиповою пневмонією, що викликана Mycoplasma pneumoniae, але:
o ● У хворого спостерігається задишка та симптоми ГДН, що мало характерно

для мікоплазмової пневмонії.
o ● При мікоплазмовій пневмонії при фізикальному обстеженні легеневі зміни

мінімальні, а у хворого спостерігаються виражені зміни при фізикальному
обстеженні - укорочення перкуторного, звуку аускультативно - дихання
жорстке, в нижніх відділах вислуховуються дрібнопухирчаті вологі хрипи та
крепітація
o ● У хворого пневмонія розпочалась гостро, а для мікоплазмової пневмонії

характерний поступовий початок.
З пневмонією, спричиненою респіраторно-синцитіальним вірусом, але:
 ● У хворого спостерігається яскравовиражений загальноінтоксикаційний синдром , що

не є характерним для РС-інфекції
 ● Для РС-інфекції характерним є нав’язливий малопродуктивний кашель , а у хворого

спостерігається кашель з мокротинням
 ● Для РС-інфекції характерний риніт із значними серозними, слизистими або гнійними

виділеннями, а у даного хворого риніт не спостерігається.
5-
1. 6.Мисан Карина
Студент з Ефіопії захворів поступово через тиждень після повернення з дому, де

перебував на канікулах впродовж місяця, жив у сільській місцевості без
централізованого водопостачання. Хвороба розпочалася із загальної слабкості,
підвищення температури до 38.0,погіршення апетиту. Починаючи з 5 дня
хвороби, температура має постійний характер умежах39,0–40,00С,з’явився
сильний головний біль, стан значно погіршився. Направлений до лікарні на 7
день хвороби.
Під час огляду: стан тяжкий, хворий загальмований, температура тіла 39,70С,
язик “фулігінозний”. Слабко позитивні симптоми Брудзинського, Керніга,
визначається помірна ригідність потиличних м’язів. Шкіра бліда, висипу немає.
Пульс 80/хв.; АТ 100/60 мм рт ст. Живіт помірно здутий. Печінка, селезінка
збільшені. Позитивний симптом Падалки.
Черевний тиф, атипова форма, період розпалу. Тифозний менінгіт. Перебіг

тяжкого ступеню. Ускладнений: цитотоксичним набряком головного
мозку.Гострий інфекційний міокардит.Систолічна тахікардія, СН І ст.
2.Диференційна діагностика
Із менінгококовим менінгітом, але:
-у хворого наявна жовтяниця (іктеричні склери, шкіра з лимонним відтінком), що не

характерно для менінгококової інфекції
- у хворого наявна гепатоспленомегалія, що не притаманне менінгококовій інфекції
-у хворого наявна анемія (низький гемоглобін), що не є характерним для

менінгококового менінгіту
-при менінгококовому менінгіті яскраво виражені менінгеальні симптоми,у хворо вони

проявляються в незначній мірі
-У хворого згідно із задачею позитивний симптом Падалки, який при менінгококовому

менінгіті буде негативний.
З церебральною формою тропічної малярії:
- Не характерний початок хвороби,адже при тропічній малярії він гостри,з різким

підвищення температури до 39-40С,а у хворого поступовий початок хвороби
- Позитивний симптом Падалки, «фулігінозний язик», - це усе патогномонічні

симптоми для черевного тифу, які не виникають при тропічній малярії.
- У хворого температура тіла носить постійний характер, а при тропічній малярії

характерні гарячкові пароксизми.
з епідемічним висипним тифом , але:
-при висипному тифі початок хвороби гострий або підгострий, а у даного хворого
хвороба почалась поступово
-при висипному тифі виникає висип на тлі підвищення температури і досягає

максимальної інтенсивності на 3-6 день захворювання, у даного хворого висип
відсутній
-при висипному тифі язик рівномірно обкладений білим нальотом, а у хворого

“фулігінозний” язик -у даного хворого позитивний симптом Падалки, а при висипному
тифі він відсутній
-у хворого відсутній симптом «каптура»,який притаманний при епідемічному

висипному типі,а навпаки шкіра бліда без гіперемій
3.План обстеження
- ЗАК - ЗАС
- Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, АлАт, АсАт, ЛФ, КФК-МВ, рівень сечовини,
креатиніну, ЛДГ1,ЛДГ2, рівень К+, Na+, Cl-, КОС, Тропонін І, Тропонін Т). -Аналіз
крові на RW.
-Аналіз крові на HBsAg.
-Аналіз крові на ВІЛ; - за попередньої інформованої згоди пацієнта. - Коагулограма.
- Копроцитограма.
- Пульоксиметрія.
- ЕКГ, Холтерівське моніторування
- Ехо-КГ,доплерографія
- Рентгенографія ОГК.
- УЗД ОЧП.
-. Контроль: АТ, ЧСС, температури тіла, ЧД та діурезу.
- Консультація невролога, кардіолога, офтальмолога ,реаніматолога
- Люмбальна пункція спинного моску мозок пунктують?для

дослідження ліквору:
● загальноклінічного, ● біохімічного,
● бактеріологічного, ● мікроскопічного
- ІФА крові хворого на виявлення антитіл Іg M до антигенів Salmonella typhi.
- Реакція аглютинації просто Відаля крові на антитіла до антигенів

Salmonella typhi
- Бактеріологічний посів крові та ліквору для виділення Salmonella typhi та визначення

чутливості до антибіоликів.
4.Лікування
 - Суворий ліжковий режим,з припіднятим головним кінцем на 30 градусів
 - Постановка назогастрального зонда, катетеризація переферичної вени, сечового

міхура
 - Ентеральне харчування – Дієта No 1
 - Пиття (негазована вода) 1000 мл на добу невеликими порціями через зонд
 - Інсуфляція зволоженим киснем через лицеву маску зі швидкістю 10 л/хв (до

досягнення
SpO2 ≥ 93%)
 - Інфулган 1000 мг в/в краплинно при температурі тіла вище 38,50С не більше 4 разів
на
добу
 - Розчин Рінгера 400 мл в/в краплинно 1раз на добу
 - Гіпертонічний розчин NaCl 200 мл/добу в/в краплинно1 раз на добу
 - Реосорбілакт 200 мл в/в краплинно 1 раз на добу
 - Хініну дигідрохлорид 1400 мг в 500 мл 5% розчині глюкози в/в повільно протягом 2
годин, потім кожні 8 год по 700 мг в/в струминно отут?

 - Ципрофлоксацин 0.4 г 2 р на добу в/в крапельно
 - Цефтріаксон 1г в/в болюсно 2 р/д
 - Супрастин 2 мл 1 раз на добу в/м
 - Манітол 15% 200 мл в/в краплинно 1 раз на добу
 - Фуросемід 20 мг в/в 1 раз на добу
 - Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно 1 раз на добу
 - Переливання еритроцитарної маси 100 мл в/в краплинно під контролем температури ,

АТ,
ЧСС.
Хвора 52 років занедужала гостро, коли після ознобу температура тіла підвищилася до
39,8°С, з'явився головний біль, одноразово була блювота. У наступні дні зберігалася ,
незважаючи на прийом аспірину, висока постійного типу гарячка , наростала
сонливість. На 6-ту доба впала в безсвідомий стан. 10 днів тому приїхала з Африки , де
була протягом 1 місяця.
Об-но:Т-40,1°С. Без свідомості. Зіниці звужені, погано реагують на світло. Колінні

рефлекси підвищені, позитивні симптоми Бабинского та Оппенгейма . Шкіра бліда з
лимонним відтінком, ціаноз губ. Склери іктеричні. Пульс 112 за 1 хвилину, слабкого
наповнення. АТ- 90/60 мм рт. ст. Тони серця глухі. Пальпується значно збільшена
селезінка. Печінка помірно збільшена. У загальному аналізі крові низький рівень
гемоглобіну.
1.Попередній діагноз.
а хіба
Малярія тропічна спричинена Plasmodium Falciparum
тропічну спричинює щось інше?, первинна

атака,
стадія типових гарячкових пароксизмів, церебральна форма, тяжкий стан.

Малярійна кома ІІ ст. ННГМ. Гемолітична жовтяниця. Малярійний гепатит.
Вторинна гемолітична анемія. Гострий інфекційний міокардит, синусова
тахікардія. СН ІІ ст.Загальний стан тяжкого ступеня.
2.План обстеження.
- ЗАК
- ЗАС
- Біохімічний аналіз крові (глюкоза, АлАТ, АсАТ, КФК,
ЛДГ1,ЛДГ2,ЛДГ4,ЛДГ5, ЛФ, ГГТП, рівень Na+,K+,CL-,КОС,
тимолова проба, білірубін загальний та його фракції, креатинін, сечовина,
тропонін Т, тропонін І, феритин, сироваткове залізо крові)
- Копрограма
- Аналіз на групу крові та резус-фактор
-Аналіз крові на ВІЛ (за попередньою згодою пацієнта)
- Коагулограма
- ЕКГ,Холтерівське моніторування
- УЗД ОЧП
- Люмбальна пункція спинного моску для дослідження ліквору:
● загальноклінічного, ● біохімічного,
● бактеріологічного, ● мікроскопічного
- Контроль АТ, ЧСС, ЧД, температури тіла, діурезу

- Консультація невролога,офтальмолога,кардіолога, реаніматолога
- Мікроскопічне дослідження товстої краплі крові для визначення наявності
малярійних плазмодіїв
- Мікроскопічне дослідження тонкого мазку крові для визначення наявності
-суворий ліжковий режим з прибіднятим головним кінцем на 30 градусів - Постановка

назогастрального зонда
-катетеризація переферичної вени , сечового міхура
- ентеральне харчування– Дієта No 1?

- пиття(негазовані води)до 2000мл на добу невеликими порціями через зонд
- Оксигенотерапія зволоженим киснем через лицеву маску зі швидкістю 10 л/хв (до
-холод на магістральні судини(шия,пах)
- Інфулган 1000 мг в/в краплинно при температурі тіла вище 38,50С не більше 4 разів
на добу
- Розчин Рінгера 400 мл в/в краплинно 1р на добу
- 0,9 % розчин NaCl 200 мл/добу в/в краплинно1 раз на добу
- Реосорбілакт 200 мл в/в краплинно 1 раз на добу
- Розчин Хініну дигідрохлориду 50% 1 мл на 500 мл 5% глюкози в/в крапельно, кожні 8
год;
- Доксициклін 100 мг в/в 2 рази на добу
- Манітол 15% 200 мл в/в краплинно 1 раз на добу
- Фуросемід 20 мг в/в 1 раз на добу
-Діазепам 10 мг в/в 1 раз на добу
- Аскорбінова кслота 5% 10 мл в/в струминно 1 р/добу
- Переливання еритроцитарної маси 100 мл в/в краплинно під контролем температури,
АТ, ЧСС.
4.Диференційна діагностика
З жовтою гарячкою:
- Для жовтої гарячки характерна геморагічна висипка та кровотечі, а в хворої ці
симптоми відсутні.
- При жовтій гарячці однаково збільшуються як селезінка, так і печінка. При тропічній
малярії ступінь збільшення селезінки значно більший, ніж печінки, що і
спостерігається у хворої.
- При жовтій гарячці жовтяниця має помаранчевий відтінок, а при тропічній малярії
жовтий/лимонний.
- У хворої немає симптому Фаже,який характерний для жовтої гарячки.
- у хворої згідно з умовою задачі пульс 112 за 1 хвилину, що
відповідає правилу( збільшення температури тіла на 1 градус
призводить до почастішання ЧСС і пульсу відносно норми для
людини на 8-10 ударів за 1 хвилину), але при жовтій гарячці в
стадії венозного стазу відносна брадикардія
З черевним тифом ускладненим менінгітом:
- при черевному тифі зазвичай поступовий початок,а у хворої гострий початок

захворювання
- у пацієнтки блідість шкірних покривів з лимонним відтінком, ціаноз губ та
іктеричність склер, а при черевному тифі - “тифозний язик”, розеольна висипка, що
з’являється на 8 добу захворювання, феномен пальпаторної крепітації, метеоризм і
симптом Падалки;
- у пацієнтки симптом Бабінського і Оппенгейма, підвищені колінні рефлекси, а при

черевному тифі позитивні симптоми Брудзинського, Керніга і ригідність потиличних
м’язів.
- у хворої синусова тахікардія, а при черевному тифі відносна брадикардія;
З анаеробним сепсисом:
-у хворого відсутні гнійні вогнища інфекції, що має бути при сепсисі

-у хворого рано і виражено збільшена селезінка, що не хаарктерно для сепсису
(спленомегалія з’являється пізніше і не така виражена)
-у хворого наявна гемолітична анемія, що не характерно для сепсису
5, будьте уважні...
7.Місай Аліна
Студент з Ефіопії захворів поступово через тиждень після повернення з дому, де перебував
на канікулах впродовж місяця, жив у сільській місцевості без централізованого
водопостачання. Хвороба розпочалася із загальної слабкості, підвищення температури до
38.0, погіршення апетиту. Починаючи з 5 дня хвороби, температура має постійний
характер у межах 39,0 – 40,00С, з’явився сильний головний біль, стан значно погіршився .
Направлений до лікарні на 7 день хвороби.
Під час огляду: стан тяжкий, хворий загальмований, температура тіла 39,70С, язик
“фулігінозний”. Слабко позитивні симптоми Брудзинського, Керніга, визначається
помірна ригідність потиличних м’язів. Шкіра бліда, висипу немає. Пульс 80/хв.; АТ 100/60
мм рт ст. Живіт помірно здутий. Печінка, селезінка збільшені. Позитивний симптом Падалки .
Черевний тиф, атипова форма, період розпалу. Тифозний менінгіт. Тяжкий перебіг .
Ускладнення: ННГМ?, гострий інфекційний міокардит, систолічна тахікардія . СН 1 ст , ФК 2.
З менінгококовим менінгітом, але:
 ● у хворого наявна гепатоспленомегалія, що не є характерною для менінгококової

інфекції.
 ● у хворого позитивний симптом Падалки, що характерний для черевного тифу
 ● у хворого слабко виражені менінгеальні симптоми, а для менінгококового менінгіту
характерні яскраво виражені менінгеальні ознаки, світлобоязнь , блювання ( у даного
хворого таких ознак нема)
З епідемічним висипним тифом, але:
● у хворого бліда шкіра , а для епідемічного висипного тифу характерне гіперемоване , одутле
обличчя (симптом «каптура»)
 ● у хворого наявний позитивний симптом Падалки, «фулігінозний язик», що

характерно для черевного тифу
 ● для епідемічного висипного тифу характерні наявність галюцинацій , збудженість у

хворого , а в даний хворий загальмований
 ● у хворого відсутній симптом Розенберга (петехії на слизовій м’якого піднебіння та
язичка), що характерно для епідемічного висипного тифу
 ● у хворого відсутній симптом Кіарі-Авцина (петехії на перехідній складці

кон’юнктиви), який характерний для епідемічного висипного тифу
З церебральною формою тропічної малярії:
 ● У хворого температура тіла має постійний характер, а для тропічної малярії

типовими є гарячкові пароксизми.
 ● Для тропічної малярії характерний гострий початок - різке підвищення температури

тіла до 39-40+ сильний озноб; а у даного хворого початок хвороби поступовий - із
загальної слабкості та підвищення температури до 38.0°С.
 ● У даного хворого спостерігаються позитивний симптом Падалки , «фулігінозний

язик»,що характерно для черевного тифу, і не характерно для тропічної малярії .
 ● Копроцитограма
 ● Біохімічний аналіз крові ( Глюкоза, сечовина, креатинін, Na+,K+,Cl-, КОС, АлАТ,

АсАТ,
ЛФ, КФК, ЛДГ, тропонін І, тропонін Т)
 ● Екг
 ● Рентгенографія ОГК
 ● Контроль АТ, ЧД, пульсоксиметрія, діурезу, температури тіла
 ● Консультація офтальмолога, кардіолога, невролога, реаніматолога

 ● Люмбальна пункція спинного мозку мозку?+ дослідження отриманої рідини
(загальноклінічне, біохімічне, бактеріологічне, мікроскопічне )
 ● Бак-посів крові та ліквору на визначення Salmonella typhi + антибіотикочутливість
 ● Реакція аглютинації крові на АТ до АГ Salmonella typhi
 ● ІФА крові на антитіла IgM до антигенів Salmonella typhi
 ● Суворий ліжковий режим з підвищеним положенням верхньої частини тулуба під

кутом 30 градусів;
 ● Дієта No1, рясне пиття (негазована вода) до 1500 мл на добу;
 ● Катетеризація периферичної вени; сечового міхура
 ● Ципрофлоксацин 2 мг/мл 200 мл в/в краплинно 2 р/д;
 ● Цефтріаксон 1 г в 200 мл 0,9 % NaCl в/в краплинно 2 р/д (після проведення проби на
чутливість);
 ● Інфулган 1000 мг в/в одноразово при підвищенні температури тіла вище 38,5 °C
 ● Розчин Рінгера 400 мл в/в краплинно 1 р/добу
 ● Реосорбілакт 200 мл в/в краплинно 1 р/добу
 ● 5% р-н NaCl в/в 200 мл в/в краплинно 1 р/добу
 ● Розчин Манітолу 15% 200 мл в/в 1 р/добу
 ● Фуросемід 20 мг в/в 2 р/д
 ● Супрастин 2 мл в/м 1 р/добу Задача 2 (тема 3)
Хвора 52 років занедужала гостро, коли після ознобу температура тіла підвищилася до
39,8°С, з'явився головний біль, одноразово була блювота. У наступні дні зберігалася ,
незважаючи на прийом аспірину, висока постійного типу гарячка, наростала
сонливість. На 6-ту доба впала в безсвідомий стан. 10 днів тому приїхала з
Африки, де була протягом 1 місяця.
Об-но:Т-40,1°С. Без свідомості. Зіниці звужені, погано реагують на світло. Колінні

рефлекси підвищені, позитивні симптоми Бабинского та Оппенгейма. Шкіра бліда
з лимонним відтінком, ціаноз губ. Склери іктеричні. Пульс 112 за 1 хвилину,
слабкого наповнення. АТ- 90/60 мм рт. ст. Тони серця глухі. Пальпується значно
збільшена селезінка. Печінка помірно збільшена. У загальному аналізі крові низький
рівень гемоглобіну.
1.Попередній діагноз.
Малярія тропічна, первинна атака, стадія типових гарячкових пароксизмів , церебральна

форма, тяжкий стан. Малярійна кома ІІ ст. ННГМ.? Малярійний гепатит. Гемолітична
жовтяниця. Вторинна гемолітична анемія. Гострий інфекційно-токсичний міокардит ,
синусова тахікардія. СН ІІ ст, ФК ІІ. Загальний стан тяжкого ступеня.
 ● Аналіз на групу крові та резус-фактор cito!
 ● Аналіз крові на HBsAg
 ● Біохімічний аналіз крові (глюкоза, АлАТ, АсАТ, КФК, ЛДГ, ЛФ, ГГТП, натрій,
калій, хлор,
КОС,
тимолова проба, білірубін загальний та його фракції, креатинін, сечовина, тропонін Т,
тропонін І, ферити, сироваткове залізо, загальний білок та фракції)
 ● ЕКГ
 ● Ехо-КГ
 ● УЗД органів черевної порожнинии
 ● Любмальна пункція СМ + дослідження отриманої рідини (загально клінічне,

мікроскопічне,біохімічне)
 ● Мікроскопічне дослідження товстої краплі крові для визначення наявності

 ● Мікроскопічне дослідження тонкого мазку крові для визначення наявності

 ● Консультація невропатолога, кардіолога, реаніматолога, офтальмолога
 ● Контроль АТ, ЧСС, ЧД, температури тіла, діурезу

 ● Постановка назогастрального зонда, венозного катетера, сечового катетера
 ● Харчування через зонд – Дієта No 1 ?

 ● Рідина: 1500 мл/добу І все?невеликими порціями через зонд
 ● Інсуфляція зволоженого кисню через лицеву маску зі швидкістю 10 л /хв (до
 ● Інфулган 1000 мг в/в краплинно одноразово при температурі тіла вище 38,50С
 ● Розчин Рінгера 400 мл в/в краплинно 1р/добу
 ● 0,9 % розчин NaCl 200 мл/добу в/в краплинно1 р/добу
 ● Хініну дигідрохлорид 1400 мг в 500 мл 5% розчині глюкози в/в повільно протягом 2

годин, потім кожні 8 год по 700 мг в/в струминно
 ● Манітол 15% 200 мл в/в краплинно 1 р/добу
 ● Фуросемід 20 мг в/в 1 р/добу
 ● Доксициклін 0,1 г в/в 2 р/добу
 ● Аскорбінова кслота 10% 2 мл (100 мг) в/в струминно 1 р/добу
 ● Переливання еритроцитарної маси 100 мл в/в краплинно під контролем температури ,

АТ,
ЧСС.
З жовтяничною формою лептоспірозу, але:
 ● У даної хворої наявний гепатит, міокардит, ННГМ, а для лептоспірозу характерно

ураження нирок з їхньою недостатністю
 ● У даної хворої не спостерігається геморагічний синдром (петехіальні крововиливи

на грудях, кон’юнктиві, місцях ін’’єкцій) , що характерний для лептоспірозу
 ● У даної хворої в загальному аналізі крові – низький рівень гемоглобіну , а для

лептоспірозу характерний нейтрофільний лейкоцитоз із зрушенням лейкоцитарної
формули вліво, помірна анемія
 ● Для лептоспірозу характерна міальгія у литкових м’язах, що не спостерігається у
даної хворої
 ● У хворої шкіра з лимонний відтінком (спостерігається при переважанні непрямого

білірубіну) , а для лептоспірозу більше характерний шафрановий колір шкірних
покривів (при підвищенні прямого білірубіну)
З черевним тифом, який ускладнився менінгітом але:
 ● у хворої початок захворювання гострий, а для черевного тифу характерний

поступовий початок;
 ● у хворої міокардит, синусова тахікардія, а при черевному тифі спостерігається

відносна брадикардія;
 ● у даної пацієнтки відсутні патогномічні прояви черевного тифу - Симптом Падалки ,

«фулігінозний» язик
 ● у даної пацієнтки наявні симптоми Бабінського та Оппенгейма, підвищені колінні

рефлекси, а при черевному тифі спостергіються позитивні симптоми Брудзинського ,
Керніга і ригідність потиличних м’язів.
З жовтою гарячкою:
 ● Для жовтої гарячки характерна гепатоспленомегалія (з однаковим збільшення

печінки та селезінки), а в таної хворої спостерігається значне збільшення селезінки та
помірне збільшення печінки.
 ● У хворої шкіра лимонного віддінку, а для жовтої гарячки характерний помаранчевий

відтінок.
 ● При жовтій гарячці спостерігається геморагічна висипка та кровотеча , а в даної

хворої при зниженому рівні гемоглобіну, немає ознак кровотеч та геморагічних
висипань
9.Остапенко Єлизавета Задача 1

Студент з Ефіопії захворів поступово через тиждень після повернення з дому , де перебував на
канікулах впродовж місяця, жив у сільській місцевості без централізованого водопостачання .
Хвороба розпочалася із загальної слабкості, підвищення температури до 38.0, погіршення

апетиту.
Починаючи з 5 дня хвороби, температура має постійний характер у межах 39,0 – 40,00С,
з’явився
сильний головний біль, стан значно погіршився. Направлений до лікарні на 7 день хвороби .
Під час огляду: стан тяжкий, хворий загальмований, температура тіла 39,70С, язик
“фулігінозний”.
Слабко позитивні симптоми Брудзинського, Керніга, визначається помірна ригідність
потиличних
м’язів. Шкіра бліда, висипу немає. Пульс 80/хв.; АТ 100/60 мм рт ст. Живіт помірно здутий.
Печінка, селезінка збільшені. Позитивний симптом Падалки .
1.
2.
І все?
1. Загальний аналіз крові
2. Загальний аналіз сечі
3. Аналіз калу на яйця гельмінтів
4. Аналіз крові на HBsAg
5. Аналіз крові на RW
6. Біохімічний аналіз крові (СРБ, АЛТ, АСТ, тимолова проба, креатинін, сечовина,
феритин, Д-димер, прокальцитонін, глюкоза, електроліти (K,Na,Ca,Cl), КОС, КФК
загальна, КФК-МВ, тропонін І)
7. Визначення групи крові та резус фактору
8. Коагулограма
9. Рентгенографія ОГК у 2 проекціях
10. Пульсоксиметрія
11. УЗД ОЧП
12. ЕКГ
13. Ехо-КГ
14. Копрограма
15. Люмбальна пункція спинномозкової рідини рідину пунктують? з

загальноклінічним, біохімічним, мікроскопічним аналізом
16. Контроль АТ, ЧСС,ЧД, температури тіла, діурезу
17. Консультація реаніматолога, кардіолога, окуліста, невролога
Специфічна діагностика
15. Аналіз крові на IgM черевнотифозним діагностикумом методом ІФА 16. Бакпосів крові та
ліквору з метою виділення сальмонел черевного тифу 17. Реакція Відаля в парних сироватках з
титром не менше ніж 1:200
18. Виявлення чутливості до антибіотиків
1)
2) 3)
4) 5) 6) 7)
8)
Режим - суворий постільний
Дієта 4, щадне пиття І все? столовими ложками до 600 мл/добу Ципрофлоксацин 400 мг
2р/д в/в крап
І все?
Реосорбілакт 200 мл в/в крап 60 крапель на хвилину 2 рази на добу Глюкоза 5% 200 мл в/в крап
1 р/д 60 крап/хв
Розчин Рінгера 200 мл в/в крап 60 крап/хв 1 р/д
Фуросемід 20мг/мл 1р/д
І все?
Лоратадин 0,01 1 р/д перорально
9)
10)
11)
12)
4. Диференційний діагноз Диференційний діагноз слід провести з : 1) Епідемічний висипний
тиф
Омепразол 40 мг в/в 1 р/д

Парацетамол 100 мл в/в струминно
Аскорбінова кислота 5% 1 мл розч у 100 мл 0.9% NaCl в/в крап 30 крап/хв Е налаприл 5 мг 2,5
мг на добу за 1 прийом
- у хворого поступовий початок захворювання, для епідемічного висипного тифу характерний

гострий початок з різким підвищенням температури
 -
ухворогошкірабліда,безвисипу,беззапальнихзахворюваньочей ,приепідемічномувисипн
ому тифі спостерігається гіперемія обличчя, склерит, кон‘юктивіт
 -
ухворогопозитивнийсиндромПадалки,приепідемічномувисипномутифітакаклінічнаозна
ка відсутня
2) Менінгококовий менінгіт
 - у хворого спостерігається «фулігінозний» язик, що не є характерним для

менінгококового менінгіту
 - у хворого присутній гепатолієнальний синдром, для менінгококового менінгіту не
характерно збільшення печінки та селезінки
 - у хворого позитивний синдром Падалки, при менінгококовому менінгіті не

спостерігаться така клінічна картина
3) Тропічна малярія (збудник P. falciparum):
o - у хворого поступовий початок захворювання, при тропічній малярії

спостерігається гострий
початок з швидким розвитком клінічних ознак
o -
ухворогопозитивнийсиндромПадалки,притропічніймаляріїнемаєтакоїклінічноїо
знаки
o - у хворого поступове підвищення температури, при тропічній малярії

спостерігаються гарячкові пароксизми
Задача 2
Хвора 52 років занедужала гостро, коли після ознобу температура тіла підвищилася до 39,8°С ,
з'явився головний біль, одноразово була блювота. У наступні дні зберігалася, незважаючи на
прийом аспірину, висока постійного типу гарячка, наростала сонливість . На 6-ту доба впала в
безсвідомий стан. 10 днів тому приїхала з Африки, де була протягом 1 місяця .
Об-но:Т-40,1°С. Без свідомості. Зіниці звужені, погано реагують на світло. Колінні рефлекси
підвищені, позитивні симптоми Бабинского та Оппенгейма . Шкіра бліда з лимонним відтінком ,
ціаноз губ. Склери іктеричні. Пульс 112 за 1 хвилину, слабкого наповнення. АТ- 90/60 мм рт.
ст.
Тони серця глухі. Пальпується значно збільшена селезінка. Печінка помірно збільшена . У
загальному аналізі крові низький рівень гемоглобіну.
1.Попередній діагноз - Малярія (збудник P. falciparum), церебральна форма, первинна атака,
важкий ступінь тяжкості. Гемолітична анемія. Гемолітична жовтяниця . Істинна малярійна кома
ІІ
ст. Набряк-набухання головного мозку, стадія сопору. Малярійний гепатит . Гострий
інфекційно-токсичний міокардит.
Гостра СН ІІ ст.
І все?

19. Аналіз калу на яйця гельмінтів
22. Біохімічний аналіз крові (СРБ, АЛТ, АСТ, тимолова проба, ЛФ, ГГТГ, креатинін,
прокальцитонін, білірубін загальний та фракції, сечовина, , глюкоза, а-амілаза, ліпаза, а1-
антитрипсин, електроліти (K,Na,Cl), КОС, КФК загальна, КФК-МВ, ЛДГ, тропонін І)
23. Визначення групи крові та резус фактору
27. УЗД ОЧП
28. ЕКГ
29. Ехо-КГ
30. Люмбальна пункція спинномозкової рідини з загальноклінічним, біохімічним,

мікроскопічним аналізом
31. Копроцитограма
33. Консультація реаніматолога, кардіолога, окуліста, невролога
Специфічна діагностика
17. Паразитоскопія на товстій краплі крові І все? на виявлення збудника малярії P.

falciparum за Романовським- Гімзою кожні 6-12 год протягом 2 днів
1) Режим - суворий постільний, положення на боку
13. 13) Дієта 4, щадне пиття І все?столовими ложками до 600 мл/добу

14. 14) Інгаляція зволоженого кисню через маску починаючи з 5 л/хв з регуляцією
швидкості потоку
до досягнення SpO2 ≥93% ,)
15. 15) Артесунат 140 мг (2 мг/кг) 1 р/д в/в крап
16. 16) Доксициклін 100 мг в/в струминно 2 р/д
17. 17) Реосорбілакт 200 мл в/в крап 60 крапель на хвилину 2 рази на добу
18. 18) Глюкоза 5% 200 мл в/в крап 1 р/д 60 крап/хв
19. 19) Розчин Рінгера 200 мл в/в крап 60 крап/хв 1 р/д
20. 20) Манітол 250 мл 1 р/д в/в крап
21) Фуросемід 20мг/мл 1р/д
22) Діазепам 10 мг 1 р/д в/в струминно
23) Омепразол 40 мг в/в 1 р/д

24) Парацетамол 100 мл в/в струминно
25) Аскорбінова кислота 5% 1 мл розч у 100 мл 0.9% NaCl в/в крап 30 крап/хв 26) Еналаприл 5
мг 2,5 мг на добу за 1 прийом
І все?
Диференційний діагноз слід провести з:
1) Жовта гарячка
- ухвороїлимоннийвідтінокшкіри,прижовтійгарячці-помаранчевий
2) Бабезіоз
- ухвороїневираженікашельчизадишка,прибабезіозіспостерігаєтьсясухийкашель -
3) Системний бартонельоз (хвороба Каріона) -
 - ухвороїгарячкадосягає40градусів,прибартонельозітемпературанеперевищує 39град
 - ухвороїнезбільшенілімфатичнівузли,прибартонельозіприсутнятакаклінічнаознака
2.Весела Яна тема 4 задача 1
Хворий 34 роки, поступив у інфекційне відділення на 5-й день хвороби зі скаргами на
виражену загальну слабкість, помірний головний біль і біль у горлі при ковтанні, утруднене
носове дихання, підвищення температури тіла – 38,0 – 38,60С, неприємні відчуття в області
серця, ломота в м′язах і суглобах.
Об ́єктивно: шкірні покриви – бліді, ціаноз губ та носогубного трикутника. Слизова ротоглотки
– незначно гіперемована, ціанотична, виражений її набряк. На мигдаликах є фібринозні
нашарування, що поширються на задню стінку глотки та язичок. При риноскопії – на фоні
незначного набряку та ціанозу слизової виявлено сірі плівки. Пальпуються підщелепні
лімфовузли (0,5-1см) та визначається набряк підщелепної і шийної клітковини. Тахікардія
(ЧСС-104 уд/хв), тони серця глухі. АT 90 \ 60мм.рт.ст. Живіт м ́який, безболісний.
Комбінована дифтерія : плівчаста дифтерія ротоглотки (мигдалики , задня стінка, язичок),
плівчаста дифтерія переднього відділу носа; тяжкий перебіг. Ранній
дифтерійний інфекційно-токсичний міокардит. І все?ГСН 1 ст., ФК I. 2. План

обстеження:
- ЗАК
- ЗАС
- БАК: креатинін, глюкоза, сечовина, СРБ, АлаТ,АсАТ, ЛДГ, рівень Na,Ca,K,Cl; КФК, КФК-
МВ, топоніни, прокальцитонін, КОС
- Аналіз калу на яйця гельмінтів
- Рентгенографія ОГК
- ЕКГ
-ЕхоКГ
- Погодинний контроль АТ, ЧСС, ЧД, температури та діурезу
- Бактеріоскопія мазка з ротоглотки і носа для виявлення коринебактерій
- Бактеріоскопія мазка з ротоглотки і носа з антибіотикограмою для виявлення C.diphtheria
- РНГА в парних сироватках крові з дифтерійним антигеном
- консультація кардіолога , отоларинголога
? а хіба суворий
- суворий ліжковий режим, обмеження рухової активності
ліжковий режим - це не обмеження?

- Дієтаяка ж? 11Т + обмеження кухонної солі до 3-5 г/д / рясне пиття теплої води до 700
мл/д (узвар, зелений чай, негазована мінеральна вода 0,75л)
- катетеризація периферичної вени та катетеризація сечового міхура
-Оксигенотерапія через кисневу маску , концентрація кисню 40% потік 6л/хв І все?
- Протидифтерійна сироватка 100 000 МО на 200 мл ізотонічного розчину NaCl після проби на
чутливість (розведену сироватку 1:100 , ввести 0,1 мл в/ш, контроль через 20 хв – негативна
шкірна проба (набряк на місці менше 1 см) – ввести -0,1 мл п/ш)
- + Преднізолон 0,6 в/в крапельно 1 р/д
- Бензилпеніцилін 1 млн ОД в/м 6 р/д

- Реосорбілакт 200 мл в/в крапельно 2р/д
- Розчин Рінгера 400 мл в/в крапельно
- Лазикс 20 мг 1 р/д
- Диклофенак 75 мг в/м 1 р/д
- Глюкоза 5% 400 мл на добу в/в крапельно
- Біспопролол 5 мг 1р/д per os
- Лоратидин 10 мг 1р/д per os
- Інфулган 10 мг/мл 100 мл 30 крапель/хв в/в 2р/д
- Фурацилін саше 40 мг для полоскання ротової порожнини ( вміст одного саше розчини у
склянці гарячої води), теплий розчин застосовувати 3 р/д
1. Кандидоз ротоглотки та носу:

- на поверхні мигдаликів, язичка, задній стінці – крихтоподібні нашарування білого кольору,
острівці 2-3 мм, у даного пацієнта – фібринозні нашарування
- температура нормальна/ субфебрильна, у даного хворого гіпертермія до 38,6
- не характерне набряк та пальпація ЛВ, у даного хворого – пальпуються підщелепні ЛВ та
набряк підщелепної та шийної клітковини
2. Аденовірусний ринофаринготонзиліт:
- надмірне виділення слизового секрету, у даного хворого набряк слизової оболонки носа без
виділень слизу
- при риноскоії – спостерігаються ніжні білуваті плівки, у даного хворого – сірі плівки
- часто спостерігається ураження очей/ кон’юктивіт , у даного хворого відсутні ці явища
3. Вірусний тонзилолфарингіт:
- незначна гарячка або нормальна температура, у даного хворого гіпертермія до 38,6
- біль у горлі та при ковтанні, запалення горла – спільні ознаки, але: при тонзилофагингіті –
мигладики яскраво-червоні/ криваво-червона слизова оболонка / нябряк, у даного хворого –
фібринозні нашарування ,що поширюються на задню стінку та язичок
- збільшення та чутливість задні шийні ЛВ, у даного хворого збільшені підщелепні ЛВ
- риніт / кашель/ захриплість, у даного хворого виявлене утруднення носового дихання
- можлива наявність діареї, у даного хворого даний симптом відсутній
тема 4 задача 2
Пацієнт М. 30р. звернувся до офтальмолога зі скаргами на субфебрильну температуру,
загальну слабкість, біль в горлі, відчуття «піску» в очах, головний біль, періодично нудоту.
Хвороба розпочалася підгостро з явищ ринофарингіту, помірного токсикозу, було двократне
послаблення випорожнень, з 3 дня - відчуття «піску» в очах.
Об-но: Т тіла 37,80С, блідий, пальпуються збільшені шийні, пахвинні лімфатичні вузли до 1 см
в діаметрі, м’які, не спаяні між собою і оточуючими тканинами, у ротоглотці гіперемія,
мигдалики гіпертрофовані і гіперемовані. Кон’юнктиви ін’єктовані, набряк повік.
Слабкопозитивні менінгеальні знаки. Дихання жорстке, тони серця приглушені, АТ 130/80
мм.рт.ст. ЧСС – 96/хв. Живіт м’який, чутливий під час пальпації в правому підребер’ї. Печінка
пальпується біля реберної дуги. Фізіологічні випорожнення в нормі.
1. Діагноз
Аденовірусна інфекція, фарингокон’юктивальна лихоманка, аденовірусний кон’юктивіт,
важкий ступінь тяжкості. Менінгіт. Набряк-набухання головного мозку. Гострий
міокардит. І все?СН І ст, ФК І ст.

- ЗАС
- БАК: АлАТ, АсАТ, ЛДГ1, ЛДГ2, КФК, СРБ, глюкоза, креатинін, сечовина, тропоніни, рівень
Na,K,Cl,Ca, КОС
- коагулограма
- копрограма
- ЕКГ
- ЕхоКГ
- аналіз крові на RW
- аналіз крові на HBsAg
- УЗД ОЧП
- Погодинний контроль АТ, ЧСС, ЧД, температура тіла, діурез
- Бак посів мазку з ротоглотки на мікрофлору
- РНШФ мазка з носоглотки на виявлення антигенів аденовіруса
- люмбальна пункція І все? (при відсутності протипоказів) + ПЛР діагностика

спинно-мозкової рідини для виявлення ДНК вірусу - консультація невролога, кардіолога
3. План лікування
- суворий ліжковий режим

- Дієта 10 / + рясне тепле пиття 2-2,5 л/д (тепла вода, зелений чай, лужні води) - катетеризація
периферичної вени
- Реосорбілакт 400 мл в/в 1р/д крапельно
- Розчин Рінгера 200 мл в/в 1р/д крапельно
- розчин глюкози 5% 200 мл в/в крапельно
- Маніт 15% 200 мл в/в крапельно 1р/д
- Фуросемід по 40 мг 4 мл в/в струминно 2 р/д
- Натрію дезоксирибонуклеат краплі назальні 0,05% 4 р/д
- Натрію дезоксирибонуклеат краплі очні 0,2% в кон’юктивальний мішок 1р/д
- Оксиметазолін по 1 вприскуванню в кожний носовий хід 2 р/д
- Амброксол 10 мл сиропу 3 р/д per os
- Лорадатин 10 мг 1/д per os
- Інфулган 10 мг/мл 100 мл в/в при підвищенні температури до фебрильної
- Аспаркам по 400 мг 3 р/д per os
- Метопролол 100 мг 1 р/д per os
- Ретинол 50 000 МО per os 1р/ через 15 хв після їжі
4. Диференційний діагноз:
1. Менінгококовий менінгіт:
- гострий початок , у даного хворого підгострий початок захворювання
- наявне блювання, що не дає хворому полегшення, у даного пацієнта – тільки помірний
токсикоз
- у даного пацієнта наявне збільшення печінки, що не є характерним для менінгококового
менінгіту
- швидке наростання головного болю, який стає розлитим та розпираючого характеру , у
даного хворого відсутнє наростання головного болю
- менінгеальні ознаки швидко з’являються та швидко наростають, у даного хворого
слабкопозитивні менінгельні ознаки
2. Ентеровірусний менінгіт:
- гострий початок захворювання, у даного хворого – підгострий
- не характерий кон’юктивіт , який присутній у даного хворого
- характерна фібрильна температура, у даного хворого – субфебрильна
3. Менінгіт викликаний гемофільною паличкою:

- підгострий, поступовий початок – як і у даного хворого
- помірне підвищення температури + сонливість + млявисть + адинамія та зниження апетиту , в
наступні дні наростання явищ інтоксикації / головного болю/ блювання, у даного хворого –
субфебрильна температура, слабість, біль у горлі , головний біль та періодично нудота
- слабко нечітко виражені менінгеальні симптоми , іноді судоми , у даного хворого – теж
слабопозитивні менінгеальні смптоми, але немає судом
- надалі хвороби менінгеальні симптоми посилюються та можливі ураження черепних нервів, у
даного хворого – не було посилення менінгеальні симптомів та таких ознак
6.Мисан Карина Задача 1 (тема 4)

виражену
загальну слабкість, помірний головний біль і біль у горлі при ковтанні, утруднене носове
дихання,
підвищення температури тіла – 38,0 – 38,60С, неприємні відчуття в області серця, ломота в м
′язах і
суглобах.
Об ́єктивно: шкірні покриви – бліді, ціаноз губ та носогубного трикутника. Слизова
ротоглотки –
незначно гіперемована, ціанотична, виражений її набряк. На мигдаликах є фібринозні
нашарування, що поширються на задню стінку глотки та язичок. При риноскопії – на фоні
незначного набряку та ціанозу слизової виявлено сірі плівки. Пальпуються підщелепні
лімфовузли (0,5-1см) та визначається набряк підщелепної і шийної клітковини. Тахікардія
(ЧСС-104 уд/хв), тони серця глухі. АT 90 \ 60мм.рт.ст. Живіт м ́який, безболісний.
Комбінована дифтерія: поширена плівчаста дифтерія ротоглотки (мигдалики, задня стінка
глотки, язичок); локалізована плівчаста дифтерія переднього відділу носа, тяжкий перебіг.
Гострий
інфекційно-токсичний дифтерійний міокардит. Синусова тахікардія. СН 1 ст. Зальний стан

пацієнта тяжкого ступення тяжкості.
● З кандидозом ротоглотки та носу:
- При кандидозі на поверхні мигдаликів, язичка, задній стінці ротоглотки наявні
крихтоподібні нашарування білого кольору,які легко відшаровуються у вигляді острівців у

діаметрі 2-3мм., а у пацієнта наявні фібринозні нашарування.
- При кандидозі температура нормальна або субфебрильна, у пацієнта температура тіла до

38.6С
- У пацієнта пальпуються підщелепні лімфовузли(0,5-1см) та визначається набряк

підщелепної та шийної клітковини, що не характерно для кандидозу.
● З ангіною при інфекційному мононуклеозі

- у хворого згідно з умовами задачі збільшені підщелепні лімфовузли, а
для інфекційного мононуклеозу характерна генералізована лімфаденопатія
- у хворого згідно з умовами задачі відсутня гепатоспленомегалія, яка
характерна для інфекційного мононуклеозу
- у хворого згідно з умовами задачі визначається набряк підщелепної і
шийної клітковини, а при інфекційного мононуклеозі відсутній
● З фібринозною ангіною
-Біль під час ковтання інтенсивний з іррадіацією у вухо, спостерігається підвищена
салівація а у пацієнта про це не вказано -Температура в межах 40-41 °С,у пацієнта 38,6
-Нальоти масивні, суцільні, вкривають всю поверхню піднебінних мигдалин, не поширюються

за межі мигдаликів,у пацієнта поширюються на задню стінку глотки і язичок
При цих хворобах є ураження носа???

- ЗАК.
- ЗАС.
- Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, АлАт, АсАт, ЛФ, КФК-МВ, рівень сечовини,
креатиніну,ЛДГ1, ЛДГ2,рівень К+, Na+, Cl-, КОС, Тропонін І, Тропонін Т, BNP, NT-
proBNP).
-Аналіз крові на RW.
-Аналіз крові на ВІЛ; - за попередньої інформованої згоди пацієнта.
- Коагулограма.
- Копрограма.
- Рентгенографія ОГК в прямій та боковій проекціях.
- УЗД ОЧП.
- Консультація оторалинголога, кардіолога,реаніматолога.
- Бактеріоскопія мазків з ротоглотки та носоглотки для виявлення бактерій
морфологічно подібних до коринебактерій дифтерії.
- Бактеріологічне дослідження мазків з носоглотки та ротоглотки для виділення
культури коринебактерій дифтерії.
- РПГА крові з дифтерійним діагностикумом.
- Ліжковий режим;
- Дієта No10, дробне пиття(негазована тепла вода) до 700 мл на добу

- Катетеризація периферичної вени;
- Провести проби на чутливість: 0,1 мл розведеної 1:100 протидифтерійної сироватки
в/ш, далі через 20 хв провести оцінку проби, при негативній пробі – 0,1 мл цільної
протидефтирійної сироватки п/ш, оцінка проби через 20 хв;
- Протидифтерійна сироватка - 100 тис. ОД на 200 мл 0,9% NaCl – в/в 1 р/д 10 крапель
за хв (після негативного результату проби);
- Бензилпеніцилін 1 млн ОД в/м 6 разів на добу (після проведення проби на
чутливість);
- Преднізолон 60 мг в/в повільно 1 рази на добу;
- Реосорбілакт 200 мл в/в крапельно 1 раз на добу;
- Розчин Рінгера 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу;
- Фуросемід 1% 4 мл в/в, 1 раз на добу;
- Інфулган 100мл, в/в (при підвищенні температури тіла >38,5 °C, не більше 4 разів на
добу);
- Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струмнно 1 раз на добу;
- Мілдронат 500 мг 5 мл в\в 1 раз на добу
-Кратал по 1 таб. 3 рази на добу

Пацієнт М. 30р. звернувся до офтальмолога зі скаргами на субфебрильну температуру,
загальну
слабкість, біль в горлі, відчуття «піску» в очах, головний біль, періодично нудоту. Хвороба
розпочалася підгостро з явищ ринофарингіту, помірного токсикозу, було двократне
послаблення випорожнень, з 3 дня - відчуття «піску» в очах.
Об-но: Т тіла 37,80С, блідий, пальпуються збільшені шийні, пахвинні лімфатичні вузли до 1
смв
діаметрі, м’які, не спаяні між собою і оточуючими тканинами, у ротоглотці гіперемія,
мигдалики
гіпертрофовані і гіперемовані. Кон’юнктиви ін’єктовані, набряк повік. Слабкопозитивні
менінгеальні знаки. Дихання жорстке, тони серця приглушені, АТ 130/80 мм.рт.ст. ЧСС –
96/хв.
Живіт м’який, чутливий під час пальпації в правому підребер’ї. Печінка пальпується біля
реберної дуги. Фізіологічні випорожнення в нормі.
Аденовірусна інфекція, фарингокон’юнктивальна гарячка, тяжкий ступінь тяжкості. Набряк-
набухання головного мозку. Вторинний(аденовірусний) менінгіт. Гострий вірусний дифузний
міокардит. Синусова тахікардія. Серцева недостатність 1 ст. ФК 1.
● З ентеровірусним менінгітом:
- У пацієнта наявний кон`юктивіт, набряк повік,

відчуття “піску” в очах що не характерно для ентеровірусного менінгіту
- У хворого згодно з умовами задачі температура тіла 37.8, тоді як для ентеровірусного
менінгіту характерна фебрильна температура тіла.
- У пацієнта початок хвороби підгострий, тоді як при ентеровірусному менінгіті
початок гострий.
● З менінгококовим менінгітом:
- У пацієнта хвороба розпочалася підгостро, субфебрильною температурою, тоді як при
менінгококовому менінгіті початок захворювання гострий, з ознобом,
підвищенням температури до 39-40С

- У хворого відсутнє наростання головного болю, спостерігається періодична нудота, при
менінгококовому менінгіті головний біль швидко наростає, стає розлитим, розпираючого
характеру, виникає блювання, що не приносить пологшення.
- При менінгококовому менінгіті з`являються та швидко наростають об`єктивні симптоми
подразнення мозкових оболонок,при менінгіті колінні рефлекси підвищені, позитивні
симптоми Бабінського та Оппенгейма, світлобоязнь, у пацієнта менінгеальні ознаки слабко
виражені.
● З лімфоцитарним хоріоменінгітом
-У хворого відсутні фотофобії, затьмаренння свідомості, світлобоязнь,а при лімфоцитарному
хоріоменгіті вони яскраво виражені
-У хворого субфебрильна температура,підгострий початок хвороби,тоді як при хоріоменінгіті

після продромального періоду температура тіла раптово підвищується до 39-40 ° С
-У хворого слабопозитивні менінгеальні ознаки, при цьому виді менінгіту вони виражені,
також можуть бути легкі порушення черепної іннервації
- У хворого немає патологічних рефлексів, при лімфоцитарному хоріоменгіті вони є

- ЗАК.
- ЗАС.
- Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, АлАт, АсАт, ЛФ, КФК-МВ, рівень сечовини, креатиніну,
ЛДГ1, ЛДГ2, К+, Na+, Cl-, Са2+, КОС, Тропонін І, Тропонін Т, BNP, NT-proBNP).

-Аналіз крові на ВІЛ; - за попередньої інформованої згоди пацієнта. - Кпрограма.
- Рентгенографія ОГП.
- УЗД ОЧП.
- Контроль: АТ, ЧСС, температури тіла, ЧД та діурезу.
- Консультація офтальмолога, невролога та кардіолога.
- Люмбальна пункція спинного мозку ви не читаєте зауваження?

для дослідження ліквору:
● Загальноклінічного
● цитологічного
● біохімічного
● ПЛР ліквору для виявлення ДНК аденовірусу
- РНІФ мазка з носоглотки для виявлення антигенів аденовірусу.

- Дієта No10 (невеликими порціями та їжа має бути рідкої консистенції);
- Пиття до 1000 мл на добу теплої негазованої води; - Катетеризація периферичної вени;

- Реосорбілакт 200 мл в\вкрапельно 1 раз на добу;
- Розчин Рінгера 400 мл в\в крапельно 1 раз на добу - Манітол 200 мл, 1раз на добу, в\в
крапельно;
- фуросемід 1% 2 мл в\в, 1 раз на добу;

- Інфулган 100 мг в\в (при підвищенні температури тіла >38,5 °C, небільше 4 разів на добу); -
Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струмнно 1 раз на добу;
- Оксиметазолін по 1 вприскуванню в кожний носовий хід 2 рази на добу; -
Натріюдезоксирибонуклеату0,05% -1-2краплівносовіходи4рази/добу;
- Натрію дезоксирибонуклеату 0,2% - 1-2 краплі в кон’юнктивальні складки кожні 2 години; -
Супрастин 2 мл в\м 1 раз на день;
- Ретинол - по 50 000 МО перорально через 10-15 хвилин після їжі 1 раз на добу. - Аспаркам –
400 мг перорально 3 рази на добу;
-Мілдронат 500 мг 5 мл в\в 1 раз на добу
-бісопролол 2.5 мг 1 таб. 1 раз на добу вранці
5-
7.Місай Аліна Задача 1 (тема 4)
виражену загальну слабкість, помірний головний біль і біль у горлі при ковтанні,
утруднене носове дихання, підвищення температури тіла – 38,0 – 38,60С, неприємні
відчуття в області серця, ломота в м′язах і суглобах.
Об ́єктивно: шкірні покриви – бліді, ціаноз губ та носогубного трикутника. Слизова

ротоглотки – незначно гіперемована, ціанотична, виражений її набряк . На мигдаликах є
фібринозні нашарування, що поширються на задню стінку глотки та язичок. При
риноскопії – на фоні незначного набряку та ціанозу слизової виявлено сірі плівки.
Пальпуються підщелепні лімфовузли (0,5-1см) та визначається набряк підщелепної і шийної
клітковини. Тахікардія (ЧСС-104 уд/хв), тони серця глухі. АT 90 \ 60мм.рт.ст. Живіт м
́який, безболісний.
Комбінована дифтерія, плівчаста дифтерія ротоглотки, переднього відділу носа , тяжкий

перебіг. Гострий дифтерійний міокардит, синусова тахікардія . СН ІІ СТ, 2 ФК. Загальний стан
тяжкого ступеня.
Із кандидозом носа, ротоглотки, але:
 ● у хворого помірна температура тіла, а для кандидозу характерна субфебрильна

температура чи її відсутність
 ● у хворого наявні нашарування, а при кандидозі наліт білий, крихкоподібний у

вигляді острівців, що легко знімаються
 ● у хворого наявне ураження серця - міокардит, що не характерно для кандидозу
● у хворого збільшені лімфатичні вузли, наявний набряк клітковини , що не характерно для

кандидозу
З інфекційним мононуклеозом спричиненим вірусом Епштейн—Барр, але:
 ● У хворого наявні збільшені підщелепні лімфовузли, розміром 0,5-1 см, набряк

підщелепної та шийної клітковини, а для інфекційного мононуклеозу характерно
збільшення шийних л/в, особливо вздовж заднього краю грудинно-ключично -
соскоподібного м’яза, під кутом нижньої щелепи зі значними розмірами від 1 до 3 см.
 ● У даного хворого наявні фібринозні нашарування (сірі плівки) на мигдаликах , задній

стінці глотки, переднього відділу носа, а для інфекційного мононуклеозу більше
характерні перламутрово-білого чи кремового за забарвленням нальоту на мигдаликах
 ● При інфекційному мононуклеозі поширення нальоту чи м’яких фібринових плівок за

межі мигдаликів супроводжується посиленням гарячки або її наростанням після
попереднього зниження температури тіла, а у даного хворого даних симптомів немає
 ● Для інфекційного мононуклеозу характерна гепатоспленомегалія , а у даного хворого
її немає
З ангіно-бубонною формою туляремії, але:
 ● Для туляремії характерні гіперемія та пастозність обличчя , а у даного хворого шкірні

покриви бліді, із ціанозом носо-губного трикутника
 ● Для ангінозної форми туляремії характерна наявність сірувато-білого нальоту на

мигдаликах , з виразками та жовто-сірим фібриновим нальотом на їхньому дні , а у
даного хворого наявні фібринозні нашарування, сірі плівки без виразкування
 ● При туляремійній ангіні процес як правило однобічний, а у даного хворого

спостерігається поширене ураження мигдаликів, задньої стінки глотки , переднього
відділу носа
 ● Для ангінозної форми туляремії характерний шийний лімфаденіт, а у даного хворого

незначно збільшені підщелепні лімфовузли
 ● Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, сечовина, креатинін, глюкоза, АлАТ, АсАт,

КФК,ЛФ,
рівень йонів Натрію, Калію, Хлору , фосфати КОС, КФК-МВ, ЛДГ1, ЛДГ2, Тропонін І,
тропонін Т, BNP, NT-proBNP)
 ● ЕКГ
 ● ЕхО-КГ
 ● Рентегнографія ОГК в обох проекціях (прямій, боковій)
 ● Бактеріоскопія мазків з ротоглотки та носоглотки для виявлення коринебактерій

дифтерії.
 ● Бак.посів мазка з носо- та ротоглотки на виявленна C.Diphtheria
 ● РПГА крові з дифтерійним діагностикумом
 ● Контроль АТ, ЧСС, ЧД, температури тіла, діурезу
 ● Консультація кардіолога, реаніматолога.
● Режим – суворо ліжковий
 ● Дієта – стіл No10 за Певзнером, пиття до 700 мл І все? на добу , дробно

 ● Протидифтерійна сироватка 100 000 ОД в/м (після проведення проби на
чутливість )І все?
 ● Розчин Глюкози 5% 200 мл в/в краплинно, 1 р/добу
 ● Реополіглюкін – 400 мл в/в краплинно 1 раз на добу
 ● Фуросемід в/в 40 мг 1 раз на добу

вище)
 ● Бензилпеніцилін 1 млн МО на 6 разів, в/м
 ● Преднізолон 60 мг в/в струменево й1 р/добу
 ● Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в 1 р/добу
Пацієнт М. 30р. звернувся до офтальмолога зі скаргами на субфебрильну

температуру, загальну слабкість, біль в горлі, відчуття «піску» в очах, головний
біль, періодично нудоту. Хвороба розпочалася підгостро з явищ ринофарингіту,
помірного токсикозу, було двократне послаблення випорожнень, з 3 дня - відчуття
«піску» в очах.
Об-но: Т тіла 37,80С, блідий, пальпуються збільшені шийні, пахвинні лімфатичні

вузли до 1 см в діаметрі, м’які, не спаяні між собою і оточуючими тканинами, у
ротоглотці гіперемія, мигдалики гіпертрофовані і гіперемовані. Кон’юнктиви
ін’єктовані, набряк повік. Слабкопозитивні менінгеальні знаки. Дихання жорстке,
тони серця приглушені, АТ 130/80 мм.рт.ст. ЧСС – 96/хв. Живіт м’який, чутливий
під час пальпації в правому підребер’ї. Печінка пальпується біля реберної дуги.
Фізіологічні випорожнення в нормі.
1. Діагноз
Аденовірусна інфекція: фарингокон’юнктивальна гарячка, тяжкий ступінь.

Аденовірусний менінгіт. ННГМ. Гострий вірусний міокардит, дифузна форма ?
синусова тахікардія. СН І, ФК І. Загальний стан тяжкого ступеня.
З менінгококовим менінгітом, але:
 ● у хворого підгострий початок хвороби, при менінгококову менінгіті початок хвороби

гострий
 ● у хворого субфебрильна температура тіла, для менінгококового менінгіту характерна

фебрильна температура
 ● у хворого наявна періодична блювота, що не характерно для менінгококового

менінгіту (для менінгококового менінгіту характерне блювання без попередньої нудоти
що не приносить полегшення)
 ● у хворого наявна гепатомегалія, що не характерно для менінгококового менінгіту З

пневмококовим менінгітом, але:
у хворого температура субфебрильна, а для пневмококового менінгіту характерна фебрильна

температура
для пневмококового менінгіту характерні судоми, ураження черепних нервів , моно - та
геміпарези, які, у даного пацієнта відсутні
у хворого наявний кон’юнктивіт, що не характерно для пневмококового менінгіту
З ентеровірусним менінгітом:
● у хворого субфебрильна температура тіла, а для ентеровірусного менінгіту характерна

фебрильна темепратура
 ● у хворого підгострий початок хвороби, а для ентеровірусного менінгіту характерний

гострий початок
 ● у хворого наявні ознаки кон’юнктивіту, що не притаманно для ентеровірусної

інфекції
 ● Аналіз крові на HBsA
 ● Біохімічний аналіз крові (глюкоза, рівні креатиніну, сечовини, КОС, АлАТ, АсАТ,
ЛДГ, ЛФ, КФК, Na+, K+, Ca2+, Cl-, тропонін Т, тропонін І, BNP, NT-proBNP)
 ● ЕКГ
 ● ЕхоКГ
 ● УЗД органів черевної порожнини
 ● Рентгенографія ОГК
 ● Контроль ЧСС, АТ, ЧД, температури тіла, діурезу
 ● Люмбальна пункція СМ із загальноклінічним, біохімічним, бактеріологічним та
вірусологічним , цитологічним дослідженням ліквору + ПЛР СМР на виявлення ДНК
аденовірусу ( проводити лише після консультації офтальмолога та невропатолога )
 ● РНІФ мазку з носоглотки з аденовірусним діагностикумом
 ● Консультація невролога, офтальмолога, кардіолога
4. План лікування
 ● Дієта No13 (їжа рідкої консистенції, давати невеликими порціями) , тепле пиття до
700 мл
 ● Натрій дезоксирибонуклеат 0,05% розчин, по 1-2 краплі в кожен носовий хід,

3р/добу
 ● Натрій дезоксирибонуклеат 0,2% розчин, по 1 краплі в кожну кон’юнктивальну

складку
4р/добу
 ● Інфулган 100- мг в/в краплинно (при підвищенні температури тіла вище 38,5 оС)
 ● Реосорбілакт 200 мл 1 раз на добу в/в краплинно

 ● Розчинн Глюкоза 5% 200 мл 1 раз на добу в/в краплинно
 ● Розчинн Рінгера 200 мл 1 раз на добу в/в краплинно
 ● Манітол 15% 200 мл в/в краплинно 1р/добу
 ● Фуросемід 20 мг в/в струменево 2р/добу
 ● Супрастин 2 мл в/м 1 р/добу
 ● Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струменево
 ● Оксиметазолін 0,05% по 1 вприскуванню в кожен носовий хід 2 р/ добу
 ● Ретинол - по 50 000 МО перорально через 10-15 хвилин після їжі 1 р/ добу
 ● Аспаркам – 400 мг перорально 3 р/ добу

Хворий 40 років хворіє протягом 2 останніх років, протягом яких турбує загальна слабкість,
постійні болі в животі, частий рідкий стілець з домішками крові та слизу. Своє захворювання
пов’язує з перебуванням в Індії.
Стан різко погіршився напередодні госпіталізації: виражена загальна слабкість, запаморочення,

хворий знепритомнів. Під час огляду: виражена блідість шкіри, холодний піт на обличчі;
температура 37,2. АТ 80/50. Пульс 120/хв., слабкий. Живіт дещо здутий, болючий за ходом
товстого кишечнику. Випорожнення рідкуваті, мають вигляд дьогтю.
Хронічний амебіаз, кишкова форма, стадія загострення, важний перебіг. Шлунково-кишкова

кровотеча. Гостра постгеморагічна анемія. Геморагічний шок ІІІ ступеню. ГСН 2 ст.
-ЗАК з лейкоцитарною формулою Подивіться, що входить до

ЗАК
- ЗАС
- БАК: АлАТ, АсАТ, тропоніни, прокальцитонін, СРБ, КФК, ЛДГ1, ЛДГ2, лактат, сечовина,
креатинін, глюкоза, КОС, рівень Na, K,Ca,Cl,
- Визначення групи крові та резус-фактора
- ЕКГ
- ЕхоКГ
- УЗД ОЧП
- паразитоскопія нативних мазків випорожнень на наявність тканинної форми гістолітичної
амеби
І все?
- Консультація хірурга І все?

- Погодинний контроль АТ, ЧД, ЧСС, діурез, температури 3. Лікування

- дієта – голод до стабілізації стану хворого / дієта No0
- катетеризація переферичної вени та катетеризація сечового міхура
- розчин Рінгера 1000 мл в/в 1р/д крапельно

- Глюкоза 5% 500 мл в/в крапельно 1р/д
- Дисоль 200 мл в/в 1р/д крапельно
- Еритроцитарна маса 500 мл в/в (лікар попередньо проводить пробу на сумістність)
- Свіжозаморожена плазма 1 доза І все? в/в (після отримання коагулограми , при

недостатності факторів згортання крові) І все?
- розчин Етамзилату 12,5% 2 мл в/в повільно 3 р/д

- Стерофундин ISO 1000 мл в/в за 20 хв
- розчин гідроксиетиленкрохмалю 500 мл в/в крапельно - Аспаркам 1 табл 3 р/д per os
- Паромоміцин 0,5 г 3р/д per os
- Метронідазол 0,5 г 3р/д per os
- Лоратадин 0,1 г 1р/д per os
І все при такій кровотечі?

1. Неспецифічний виразковий коліт:

- біль переймистий та посилюється перед актом дефекації і послаблюєься після нього, у даного
– живіт здутий і постійний болючий за ходом товстого кишечнику
- наявні тенезми, у даного хворого вони відсутні
- температура може підійматися до фебрильних цифр, у даного пацієнт – субфебрильна
2. Хвороба Крона:
- частий рідкий стілець з домішками крові та слизу – далі рідкуваті виглядом дьогтю ці
симптоми даного хворого не характерні хвороби Крона
- характерні позакишкові прояви, у даного хворого вони відсутні
- біль термінального відділу повздовжньої кишки та початкового відділу товстої кишки, у
даного хворого – живіт здутий і болючий за ходом товстого кишечнику
3. Кишковий шистосомоз:
- можливий асцит/ гепато-спленомегалія – у даного хворого відсутні ці симптоми
- поширений в Африці, Бразилії, Китаї, Філіппіни, даний хворий пов’язує з поїздкою в Індію
- кишовій стадії передує період алергіяних і загальноінтоксикаційних реакцій тривалістю до 2
місяців
- характерна поява гемоколіту + інтоксикація + чергування запорів та проносів, схуднення – в
даного хворого просто рідкуваті випорожнення, дьогтьоподібні
4. Рак ободової кишки:

- частіше періоди діареї чергуються з періодами закрепів, даний хворий скаржиться на рідкий
частий стілець
- даний хворий пов’язує з Індією, рак з цим не пов’язаний
- фебрильна температура в період розпаду пухлини, у даного хворого наявна субфебрильна
- латентні кровотечі, при ускладненнях будуть помітні прожилки крові + кровотеча під час
дефекації , у даного хворого – випорожнення рідкуваті , вигляд дьогтю
Хвора І. 25 років поступила в лікарню через 6 годин від початку захворювання, яке
розпочалося гостро з частих рідких випорожнень і блювання без нудоти та болю в животі.
Незабаром з'явилися значна слабкість, спрага, сухість в роті.
Об-но: Т – 36,0Со. Хвора адинамічна, свідомість збережена. Шкіра ціанотична, кінцівки

холодні. Голос осиплий. Пульс слабкого наповнення, 110 за 1хв. Тони серця глухі, АТ 90/60
мм.рт.ст. Язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт м'який, безболісний. Печінка і
селезінка не збільшені. Повторні судоми м'язів кінцівок. Випороження часті, рясні, водянисті з
домішкою білих “пластівців”. Діурез 400 мл за добу.
Загальний аналіз крові: гемоглобін 146 г/л, лейкоцити 12х109/л, ШЗЕ – 5 мм /год. 1.
Попередній діагноз
Холера, блискавичний перебіг, важкий ступінь тяжкості. Холерний ентерит.. Дегідратаційний
шок ІІ ст. Гострий інфекційно-токсичний міокардит.І все? ГНН

,стадія олігоурії. ГСН І ст , ФК І.
- ЗАК -ЗАС
- БАК: АлАТ, АсАТ, прокальцитонін, це маркер бактерійної

активності, при холері він завжди
позитивний, яка його тут доцільність?тропоніни,
ЛДГ1, ЛДГ2 , КФК, креатинін, сечовина, залишковий азот, сечовина, глюкоза, СРБ, це
маркер запалення, проте при холері немає
запалення, нащо його визначати?рівень Na,Ca,K,Cl, Na-
K
коефіцієнт, КОС
- коагулограма
- ЕКГ
-ЕхоКГ
- УЗД ОЧП
- Погодинний контроль АТ, ЧД, ЧСС, діурезу, температури + зважування хворого - контроль
втрати рідини: випорожнення, блювотні маси
- копроцистограма така назва?

- бактеріологічне дослідження випорожнень для виявлення V.cholerae
- дослідження випорожнень люмінісцентно-серологічним методом на V.cholerae
- реакція мікроаглютинації збудника холери в калі
- експрес метод макро- та мікроаглютинації вібріонів (матеріал – випорожнення) під дією
специфічної протихолерної сироватки
- консультація кардіолога І все? 3. Лікування:

- дієта No0
- катетеризація периферичної вени та катетеризація сечового міхура - розчин Дисоль 2000 мл
підігрітий до 38 градусів в/в 120 крап/хв
- розчин Дисоль 2000 мл підігрітий до 38 градусів в/в 90 крап/хв
- Ципрофлоксацин 1 г 1р/д per os (коли припиниться блювання)
- Лінекс форте 1 капсула /д per os
- Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в
- Беталок 1 мг 5 мл в/в (швидкість інфузії 1мг/хв)
4. Диференційна діагностика:
1. Ротавірусна інфекція:
- фебрильна гарчяка, у даного хворого – нормальна температура тіла
- катаральні прояви з першого дня (ураження слизової оболонки ротоглотки: набряк, гіперемія,
зернистість м’якого піднебіння) , у даного пацієнта вони відсутні
- виражені симптоми інтоксикації , у даного пацієнта лише значна слабкість
2. Ентеротоксигенна інфекція сприченена E.coli: така назва?

- характерний біль в животі, у даного пацієнта живіт м’який, безболісний
- нудота + блювання, у даного пацієнта – блювання виникає без відчуття нудоти
- водяничті випорожнення з домішкою білих «пластівців» як у даного пацієнта – не
характерним для енетротоксичного ешерихіозу
- переймоподібний біль, у даного хворого болю немає/ м’який живіт
3. Пакреатична діарея (атипова форма панкреатиту, панкреатична холера, ВІПома/ синдром

Вернер-Моррісона):
- виражений больовий синдром у животі , у даного хворого – відсутність даного симптому
- випорожненя можуть зберігати каловий мазеподібний характер , у даного хворого водянисті

випорожнення з домішкою білих «пластівців»
- виражена нудота, блювання переважає над проносом , а у даного хворого блювання без
нудоти
6.Мисан Карина
постійні болі в животі, частий рідкий стілець з домішками крові та слизу. Своє захворювання
Стан різко погіршився напередодні госпіталізації: виражена загальна слабкість, запаморочення,
хворий знепритомнів. Під час огляду: виражена блідість шкіри, холодний піт на обличчі;
Хронічний рецидивний кишковий амебіаз, стадія загострення, тяжкий ступінь. Шлунково-

кишкова
кровотеча. Геморагічний шок ІІІ ст. Гостра постгеморагічна анемія. Синусова тахікардія.
Гостра серцева недостатність ІІ ст. ФК 3.
● З загостренням хронічної форми балантидіазу:

- У хворого випорожнення рідкі дьогтеподібні, а при балантидіазі вони з домішками крові,
слизу, гною та неперетравленими рештками їжі.
- У хворого не розвивається кахексія, розвиток якої характерний при хронічній
формі балантидіазу.
- Дані епідеміологічного анамнезу хворого не притаманні для балантидіазу
(подорож до Індії, а не контакт зі свинями).
- У хворого відсутній яскравий неприємний запах випорожнень, що характерний для
балантидіазу.
- При балантидіазі виражений інтоксикаційний синдром, що корелює з тяжкістю
стану.
● З неспецифічним виразковим колітом:
- У хворого частий рідкий стілець з домішками крові та слизу, а для НВК характерне
чергування діареї та закрепів та випорожнення нагадують «м’ясні помиї».
- Довгий час (2 роки) хворого турбує постійний біль в животі, що не пов’язаний з актом
дефекації, а для НВК характерний переймоподібний біль, який наростає перед актом дефекації
і стухає після неї.
- У хворого відсутні позакишкові прояви (артрит периферичних суглобів, іридоцикліт, увеїт),

які характерні для НВК.
- У хворого відсутні тенезми, які зазвичай характерні для НВК.
- У хворого є дані про епідеміологічний анамнез, що не є характерним для НВК.
● З колоректальним раком, що ускладнений кишковою кровотечою:

- У хворого виникнення захворювання пов'язано з перебуванням в Індії, тоді як для
колоректального раку це не характерно;
- У хворого часті та рідкі випорожнення, а для колоректального раку характерне чергування
діареї з закрепами;
- Згідно з умовами задачі, немає даних про швидку втрату маси тіла у хворого, тоді як для
колоректального раку характерний розвиток кахексії.
- ЗАК cito!
- ЗАС.
- Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, АлАт, АсАт, КФК, рівень сечовини, креатиніну, ЛДГ1,
ЛДГ2,
рівеньК+, Na+, Cl-, КОС).

-Аналіз крові на ВІЛ; - за попередньої інформованої згоди пацієнта. -Коагулограма cito!
-Визначення групи крові, резус-фактора. - Копроцитограма.

-Аналіз на фекальний кальпротектин.
- УЗД ОЧП.
- Консультація хірурга, реаніматолога.
- РНГА крові для виявлення антитіл до Entamoeba histolytica.
-ІФА калу для виявлення антигенів Entamoeba histolytica.
-Паразитоскопія нативних мазків випорожнень хворого на наявність тканинної форми
гістолітичної амеби.
- Дієта- голодування;
- Катетеризація периферичної вени, сечового міхура;
- Реосорбілакт 200 мл внутрішньовенно крапельно 2 рази на добу;
- Розчин Рінгера 400 мл внутрішньовенно крапельно 2 рази на добу;
- Розчин глюкози 5% 200 мл внутрішньовенно, 1 раз на добу;
- Амінокапронова кислота 5% 200мл в/в струмнно 1 раз на добу;
- Стерофундин 500 мл внутрішньовенно крапельно 1 раз на добу.
- Переливання еритроцитарної маси внутрішньовенно крапельно 500 мл (лише після проби
на
сумісність, проведенною лікарем).
- Переливання свіжозамороженої плазми 200 мл внутрішньовенно крапельно (лише після
проби на сумісність, проведенною лікарем).
- Альбумін 200 мл 10% внутрішньовенно крапельно 1раз на добу;
- Етамзилат 12,5% 2 мл внутрішньовенно струмно (повільно) 3рази на добу;
- Метронідазол 500 мг перорально 3рази на добу;
- Паромоміцин 500 мг перорально 3 рази на добу.
розпочалося гостро з частих рідких випорожнень і блювання без нудоти та болю в животі.
Незабаром з'явилися значна слабкість, спрага, сухість в роті.
Об-но: Т – 36,0Со. Хвора адинамічна, свідомість збережена. Шкіра ціанотична, кінцівки
холодні.
Голос осиплий. Пульс слабкого наповнення, 110 за 1хв. Тони серця глухі, АТ 90/60 мм.рт.ст.
Язик
сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт м'який, безболісний. Печінка і селезінка не
збільшені. Повторні судоми м'язів кінцівок. Випороження часті, рясні, водянисті з домішкою
білих “пластівців”. Діурез 400 мл за добу.
Загальний аналіз крові: гемоглобін 146 г/л, лейкоцити 12х109/л, ШЗЕ – 5 мм /год.
Холера, блискавична форма, стан тяжкий. Дегідратаційний шок ІІ ступеня. Гостра ниркова
недостатність, стадія олігоурії. Гострий інфекційний дифузний міокардит. Синусова тахікардія.
Серцева недостатність І ст. ФК ІІ.
● З ешерихіозом спричиненим Е.Coli ентеротоксигенними штамами:
- Для ешерихіозу характерна нудота, що передує блюванню, а у хворої відмічалося блювання
без відчуття нудоти;
- Для ешерихіозу характерний переймоподібний біль у животі, тоді як у хворої
відсутній такий біль у животі;
-Для ешерихіозу характерний «бризжучий» водянистий стул

світло-коричневого кольору, а у хворої випороження часті, рясні,
водянисті з домішкою білих “пластівців
- У хворої нормальна температура тіла, тоді як для ешерихіозу характерне підвищення
температури тіла до субфібрильних чисел.
● З ротавірусним гастроентеритом:
- У хворої відсутні симптоми інтоксикації а присутні дегідратаційний симтом, а при
ротавірусному гастроентериті зазвичай виражений інтоксикаційний синдром.
- У хворої температура тіла знаходиться в межах норми, а при ротавірусному гастроентериті –
зазвичай субфебрильна температура.
- У хворої живіт безболісний, а при ротавірусному гастроентериті наявний біль у животі.
- Для ротавірусного гастроентериту характерним є те, що в загальному аналізі крові лейкопенія
та лімфоцитоз, а у хворої наявний лейкоцитоз.
- Для ротавірусного гастроентериту є характерним груповий характер захворювання, а за
умовою задачі, окрім цієї хворої більше не надходило повідомлень про схожі випадки
симптомів/захворювання.
● З панкреатичною діареєю:
- Для панкреатичної діареї характерний виражений больовий синдром, а у даної хворої
відсутній біль у животі;
- У хворої відмічалося блювання без нудоти, тоді як для панкреатичної діареї характерна
нудота;
- Для панкреатичної діареї не характерні випорожнення з домішкою білих
«пластівців».
- ЗАК cito!
-ЗАС.
- Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, АлАт, АсАт, КФК, КФК-МВ, рівень сечовини, креатиніну,
ЛДГ1, ЛДГ2, К+, Na+, Cl-, КОС, тропоніни Т і І, в'язкість крові, відносна густина плазми крові)
cito!

-Аналіз крові на ВІЛ; - за попередньої інформованої згоди пацієнта. -Коагулограма
-Копроцитограма
- Пульсоксиметрія.
- Контроль: АТ, ЧСС, температури тіла, ЧД та втрат рідини (діурезу, випорожнень, блювотних
мас).
- Консультація кардіолога, реаніматолога.
- Бактеріологічне дослідження випорожнень та блювотних мас для виявлення холерного
вібріону.
-Дослідження випорожнень люмінісцентно -серологічним методом для виявлення холерного
вібріону.
- Реакція мікроаглютинації з специфічною протихолерною сироваткою для виявлення
холерного
вібріону в калі.
- Суворий ліжковий режим;
- Дієта-голодування;
- Катетеризація периферичної вени,сечового міхура
- Розчин Дисоль 2000 мл підігрітий до 38°С в/в крапельно вводити зі швидкістю 120
крапель/хв –
перші 30 хв;
Тоді вимірювання АТ та діурез, після чого вводити ще 7000 мл за розписаною схемою нижче:
1) Розчин Дисоль 2000 мл підігрітий до 38°С в/в крапельно вводити зі швидкістю 90
крапель/хв;
Загалом за 1 добу має бути влито у хвору 9000 мл розчину Дисолі.
-Ципрофлоксацин 1г 1 раз/день перорально після припинення блювання 5

постійні болі в животі, частий рідкий стілець з домішками крові та слизу. Своє
захворювання пов’язує з перебуванням в Індії.
Стан різко погіршився напередодні госпіталізації: виражена загальна слабкість,

запаморочення, хворий знепритомнів. Під час огляду: виражена блідість шкіри, холодний
піт на обличчі; температура 37,2. АТ 80/50. Пульс 120/хв., слабкий. Живіт дещо здутий,
болючий за ходом товстого кишечнику. Випорожнення рідкуваті, мають вигляд дьогтю.
Хронічний рецидивний амебіаз, кишкова форма, стадія загострення, тяжкий ступінь .

Шлунково-кишкова кровотеча. Геморагічний шок ІІІ ст. Гостра постгеморагічна анемія . ГСН ІІ
ст.
ФК ІІІ. І все?Синусова тахікардія 2. Диференційний діагноз

З неспецифічним виразковим колітом (НВК), але:
 ● у даного хворого є дані про епідеміологічний анамнез (подорож до Індії ), що не

характерно для НВК
 ● у хворого часті рідкі випорожнення з домішками крові та слизу, а для НВК

характерно чергування діареї та закрепів, випорожнення , що нагадуються «м ’ясні
помиї»
 ● у даного хворого відсутні тенезми, що характерні для НВК
 ● хворого протягом останніх 2 років турбує постійний біль в животі, який не

пов’язаний з
актом дефекації, а для НВК характерний переймоподібний біль, який збільшується

перед
актом дефекації і зменшується після неї
 ● для НВК характерні позакишкові прояви (артрит периферичних суглобів,

іридоцикліт,
увеїт,), які у даного хворого відсутні

З колоректальним раком, що ускладнився кишковою кровотечею , але:
o ● у хворого випорожнення рідкуваті, дьогтеподібні, а для раку товстої кишки

характерні латентні кровотечі
o ● у хворого часті рідкі випорожнення з домішками крові та слизу, а для раку

товстої кишки характерне чергування діареї та закрепів, ознаки кишкової
непрохідності
o ● у хворого наявна болючість по ходу товстого кишечнику, а для раку товстої

кишки характерний локалізований біль
o ● у хворого немає даних про втрату маси тіла у хворого, а для колоректального
раку характерна швидка втрата маси тіла, розвиток кахексії
З загостренням хронічного балантидіазу, але:
 ● у даного хворого є дані про епідеміологічний анамнез (подорож до Індії ), тоді як

розвиток балантидіазу більш характерний для осіб, що займаються свинарством
 ● у хворого випорожнення рідкі дьогтеподібні, а при балантидіазі випорожнення з

домішками крові, слизу, гною та неперетравленими рештками їжі
 ● для балантидіазу характерний яскраво виражений неприямний запах випорожнень ,

що у даного пацієнта відсутнє
 ● для хронічної форми балантидіазу характерний розвиток кахексії , а у даного хворого

не спостерігається втрата маси тіла
 · Загальний аналіз крові cito!
 · Загальний аналіз сечі
 · Біохімічний аналіз крові ( K+,Na+, Cl-, глюкоза, КОС, сечовина, АлАт, АсАт, КФК,
ЛДГ) І
все?
 · Коагулограма cito!
 · Визначення групи крові та резус-фактора
 · Аналіз крові на RW
 · Аналіз крові на HbsAg
 · Аналіз крові на ВІЛ (за попередньою згодою пацієнта)

 · Пульсоксиметрія
 · Копроцитограма
 · Фекальний кальпопротектин
 · ЕКГ
 · ЕхО-КГ
 · УЗД ОЧП
 · РНГА крові для виявлення антитіл до Entamoeba histolytica.
 · ІФА калу для виявлення антигенів Entamoeba histolytica
 · Паразитоскопія нативних мазків випорожнень хворого на наявність тканинної форми

Entamoeba histolytica
 · Контроль температури тіла, АТ, ЧСС, ЧД, діурезу,
 · Консультація хірурга,реаніматолога
 ● Режим ліжковий
 ● Голод
 ● Розчин Рінгера 400 мл в/в краплинно 2 р/добу
 ● Розчин амінокапронової кислоти 5% 200 мл в/в 1 р/добу
 ● Етамзилат 12,5% 2 мл в/в 3 р/добу
 ● Переливання еритроцитарної маси 500 мл в/в краплинно (після проведення лікарем

проби на сумісність)
 ● Переливання свіжозамороженої плазми 200 мл в/в краплинно (після проведення

лікарем проби на сумісність)
 ● Альбумін 10% 200 мл в/в краплинно 1 р/ добу
 ● Метронідазол 0,5г перорально 3 р/ добу
 ● Паромоміцин 0,5г перорально 3 р/добу
розпочалося гостро з частих рідких випорожнень і блювання без нудоти та болю в
животі. Незабаром з'явилися значна слабкість, спрага, сухість в роті.
Об-но: Т – 36,0Со. Хвора адинамічна, свідомість збережена. Шкіра ціанотична,

кінцівки холодні. Голос осиплий. Пульс слабкого наповнення, 110 за 1хв. Тони серця
глухі, АТ 90/60 мм.рт.ст. Язик сухий,обкладений білим нашаруванням. Живіт
м'який, безболісний. Печінка і селезінка не збільшені . Повторнісудоми м'язів
кінцівок. Випороження часті, рясні, водянисті з домішкою білих “пластівців”.
Діурез 400 мл за добу. Загальний аналіз крові: гемоглобін 146 г/л, лейкоцити 12х109/л,
ШЗЕ – 5 мм /год.
Холера, блискавичний перебіг, тяжкий ступінь. Дегідратаційний шок ІІ ст . Преренальна ГНН ,

олігоанурична стадія. Гострий інфекційний міокардит, дифузна форма , синусова тахікардія .
ГСН І ст. ФК ІІ.
З ешерихіозом, викликаним ентеротоксигенними штамами E.coli, але:
 ● у даної хворої нормальна температура тіла, а для ешерихіозу характерна

субфебрильна температура
 ● у хворої відсутні болі в животі, а при ешерихіозі спостерігаються тенезми
 ● у хворої відсутня нудота перед блюванням, що зазвичай спостерігається при

ешерихіозі
 ● у даної хворої спостерігаються рясні, водянисті, часті випорожнення з домішками

білих
«пластівців», а при ешерихіозі у випорожненнях спочатку наявні неперетравлені

грудочки їжі, потім випорожнення стають водянистими, пінистими , жовтого або
жовтувато-зеленого кольору
З панкреатичною діареєю (атиповою формою панкреатиту), але:
 ● у хворої відсутній біль у животі, тоді як для панкреатичної діареї характерний

виражений больовий синдром
 ● у хворої блюванню не передувала нудота, а для панкреатиту характерна нудота

перед блюванням
 ● у хворої наявні часті, рясні, водянисті випорожнення з домішками білих

«пластівців», а при панкреатичній діареї випорожнення можуть зберігати каловий
маслянистий характер
З ротавірусним гастроентеритом, але:
 ● у хворої живіт безболісний, а при ротавірусному гастроентериті зазвичай наявний

біль у животі
 ● у даної хворої відсутні симптоми інтоксикації, а для ротавірусного гастроентериту
характерний виражений інтоксикаційний синдром.
 ● у хворої температура тіла 36С, а при ротавірусному гастроентериті температура

зазвичай субфебрильна.
 ● у хворої випорожнення водянисті з домішкою білих «пластівців », тоді як для

ротавірусного гастроентериту характерні пінисті випорожнення , що часто мають
жовтий відтінок
· Загальний аналіз крові cito!
 · Загальний аналіз сечі
 · Біохімічний аналіз крові ( K+,Na+, Cl-, Ca2+, глюкоза, КОС, сечовина, креатинін,
рівень залишкового азоту, КФК, ЛДГ, тропонін Т, тропонін І, NT-proBNP, АЛаТ, АСаТ,
в’язкість
крові, відносна густинаплазми крові cito!)
 · Коагулограма
 · Аналіз крові на RW
 · Аналіз крові на HbsAg
 · Аналіз крові на ВІЛ (за попередньою згодою пацієнта)
 · Пульсоксиметрія
 · Копроцитограма
 · ЕКГ
 · ЕхО-КГ
 · УЗД ОЧП
 · Бактеріологічне дослідження випорожнень та блювотних мас для виявлення

холерного вібріону
 · Реакція мікроаглютинації зі специфічною протихолерною 01-сироваткою для

виявлення холерного вібріону в калі
 · Контроль АТ, ЧСС, ЧД, контроль втрати рідини : випорожнення, блювотних мас,
діурезу
 · Консультація реаніматолога, кардіолога
 ● Суворий ліжковий режим
 ● Голод
 ● Катетеризація периферичної вени , сечового міхура.
 ● Розчин Дисоль 2000 мл підігрітий до 38°С в/в краплинно зі швидкістю 120

крапель/хв. Контроль АТ та діурезу, після чого вводимо:



 ● Після припинення блювання: перорально доксициклін 300 мг 1 раз на день
 ● Преднізолон 30 мг в/в 2 рази на добу не при холері з ДШ 5

постійні болі в животі, частий рідкий стілець з домішками крові та слизу . Своє захворювання
Стан різко погіршився напередодні госпіталізації: виражена загальна слабкість , запаморочення ,

хворий знепритомнів. Під час огляду: виражена блідість шкіри, холодний піт на обличчі ;
1.
1. Загальний аналіз крові + гематокрит
5. Біохімічний аналіз крові (СРБ, BNP, NT-proBNP, АЛТ, АСТ, креатинін, сечовина,
лактат, глюкоза, K,Na,Ca,Cl, КОС, КФК загальна, КФК-МВ, ЛДГ1, ЛДГ2, тропонін І, T)
7. Аналіз на групу крові і резус фактор

10. УЗД ОЧП
11. ЕКГ
12. Ехо-КГ
14. Консультація реаніматолога, хірурга
15. Паразитоскопія нативних мазків випорожнень на наявність тканинної форми гістолітичної

амеби
І все?
1. 1) Режим - суворий постільний
2. 2) Дієта - голодування
3. 3) Етамзилат 12,5% 2 мл в/в 4 р/д
4. 4) Амінокапронова кислота 5г на 200 мл води
5. 5) Реосорбілакт 200 мл в/в крап 60 крапель на хвилину 2 р/д
8. 8) Еритроцитарна маса 1 доза І все? в/в, після перевірки лікарем проби на

сумісність
9. 9) Свіжозаморожена плазма 1 доза І все? в/в призначити при недостатності

факторів
згортання, лікар вирішить при оцінці результатів коагулограми І все?

10) Метронідазол 500 мг 3 р/д перорально
11) Паромоміцин 0,5 3 р/д перорально
12) Лоратадин 10 мг 1 р/д перорально
13) Аскорбінова кислота 5% 1 мл розч у 100 мл 0.9% NaCl в/в крап 30 крап/хв
І все?
4. Диференційний діагноз Диференційний діагноз слід провести з : 1) Хвороба Крона
- у хворого спостерігається частий рідкий стілець з домішками крові та слизу, для хвороби
Крона така кровотеча не характерна
 - у хворого біль за ходом всього товстого кишечнику, для хвороби Крона характерний
біль термінального відділу повздовжньої кишки і початкового відділу товстої кишки
 -
ухворогонеспостерігаєтьсяпозакишковихпроявів,прихворобіКронавониєхарактерними
 - 2)КишковийшистосоматозМансона,хронічнастадія
- у хворого епід. анамнез пов‘язаний з перебуванням в Індії , шистосоматоз Мансона

поширений в Африці, Бразилії, Венесуелі, Пуерто-Ріко
o - у хворого не спостерігаються збільшення печінки та/або селезінки, при

шистосоматозі Мансона можлива така клінічна картина
o - у хворого не спостерігається ураження шкіри, при шистосоматозі Мансона на

шкірі з’являється сверблячий висип, відзначаються локальні набряки шкіри
3) Рак ободової кишки І все?

o - у хворого скарга на рідкий частий стілець, для раку ободової кишки частіше
періоди діареї
чергуються з періодами закрепів
o - у хворого епід. анамнез пов‘язаний з перебуванням в Індії, для раку ободової

кишки це не характерно
o - у хворого максимальна температура тіла досягала 37,2 , для раку ободової

кишки характерна фебрильна температура в період розпаду пухлини
Задача 2
Хвора І. 25 років поступила в лікарню через 6 годин від початку захворювання,

яке розпочалося гостро з частих рідких випорожнень і блювання без нудоти та
болю в животі. Незабаром з'явилися значна слабкість, спрага, сухість в роті .
Об-но: Т – 36,0Со. Хвора адинамічна, свідомість збережена. Шкіра ціанотична ,

кінцівки холодні. Голос осиплий. Пульс слабкого наповнення , 110 за 1хв. Тони
серця глухі, АТ 90/60 мм.рт.ст. Язик сухий, обкладений білим нашаруванням.
Живіт м'який, безболісний. Печінка і селезінка не збільшені. Повторні судоми
м'язів кінцівок. Випороження часті, рясні, водянисті з домішкою білих
“пластівців”. Діурез 400 мл за добу.
Загальний аналіз крові: гемоглобін 146 г/л, лейкоцити 12х109/л, ШЗЕ – 5 мм
/год.
1. 1.
2. Попередній діагноз - Холера, блискавична форма, важкий ступінь тяжкості.
Дегідратаційний
3.
4. шок ІІ ст. Холерний ентерит. Гостра ниркова недостатність, стадія олігурії. Гострий
5.
6. інфекційно-токсичний міокардит. Систолічна тахікардія. Гостра СН ІІ ст.
1. Загальний аналіз крові 16. Загальний аналіз сечі
19. Біохімічний аналіз крові (СРБ, АЛТ, АСТ, креатинін, залишковий азот, аміак, сечовина,
глюкоза, K,Na,Ca,Cl, КОС, КФК загальна, КФК-МВ, ЛДГ1, ЛДГ2, тропонін І, T)
22. УЗД ОЧП
24. ЕКГ
25. Ехо-КГ
26. Контроль ваги, АТ, ЧСС,ЧД, температури тіла, діурезу, випорожнень, блювотних мас
27. Консультація реаніматолога, кардіолога
28. Бактеріологічне дослідження блювотних мас, випорожнень для виявлення V.с hо lе rае
29. Дослідження випорожнень на V.сhоlеrае люмінісцентно-серологічним методом
30. Аналіз калу на виявлення збудника холери за допомогою РМА
1) Режим - суворий постільний
14. 14) Дієта - голодування

15. 15) Дисоль 7000 мл попередньо підігрітий до 38°С в/в 100 мл/хв (перші 10 хв), далі 50
мл/хв
16. 16) Дисоль 2000 мл попередньо підігрітий до 38°С в/в 40 крап/хв
17. 17) Ципрофлоксацин 1,0 1 р/д перорально після припинення блювання
1) Панкреатична холера (синдром Вернера-Морісона)
 - у хворої не спостерігається біль в животі, при панкреатичній холері хаоактерний

виражений больовий синдром
 - у хворої спостерігаються випорожнення часті, рясні, водянисті з домішкою «білих »

пластівців, при панкреатичній холері спостерігаються випорожнення калового
мазеподібного характеру
 - у хворої відсутня нудота перед блюванням, при панкреатичній діареї присутня

нудота та блювота може переважати над проносом
2) Ротавірусний гастроентерит
- у хворої спостерігаються випорожнення часті, рясні, водянисті з домішкою «білих »

пластівців, при ротавірусному гастроентериті випорожнення рясні , пінисті , яскраво -жовтого
колььору
- у хворої не спостерігається біль в животі, при ротавірусному гастроентериті присутня така

клінічна ознака
 - у хворої не спостерігається уражень слизової оболонки ротоглотки, при

ротавірусному гастроентериті така клінічна картина характерна
 - 3) Ешерихіоз, ентеротоксигенна форма
 - ухвороїнеспостерігаєтьсябільвживоті,приешерихіозіприсутнятакаклінічнаознака
 -
ухвороївідсутнянудотапередблюванням,приешерихіозітакаклінічнакартинахарактерна
- у хворої спостерігаються випорожнення часті, рясні, водянисті з домішкою «білих »

пластівців, при ешерихіозі не характерні такі випорожнення
5
У кардіохірурга, 32 років з’явились швидко зростаючі слабкість, нудота, погіршання апетиту,
артралгії, збільшення селезінки, печінки, а через 9 діб – блювота, відраза до їжі, безсоння,
запаморочення, зменшення розмірів печінки, болючість та тістоподібність її краю, яскрава
жовтяниця, петехії на шкірі, незначні тахікардія, субфебрилітет, гіперамінотрансфераземія.
При огляді на 11-й день хвороби: збуджений, ейфоричний. Яскрава жовтяниця, болюча,
тістоподібна печінка, помірна тахікардія. При УЗО – жовчі у жовчному міхурі немає, печінка
майже не збільшена, помірно зменшеної акустичної щільності, холедох не більше 3 мм, дещо
збільшена, не ущільнена селезінка. ЧСС - 108 уд/хв, АТ - 110/70 мм рт ст. У крові – незначний
нейтрофільний лейкоцитоз, ШОЕ 15 мм/год, незначно переважає прямий білірубін, АлАТ –
5650 ОД/Л, ЛФ – 280 ОД/Л, АсАТ – 3240 ОД/Л, γГТП – 240 ОД/Л, креатинін – 90 мкмоль/л,
сечовина 1,6 ммоль/л, альбумін 16 г/л, протромбіновий індекс – 42 %.
Гострий вірусний гепатит В, жовтянична форма, жовтяничний період.
фульмінантний перебіг, важкий стан. Гостра печінкова недостатність. Гостра
печінкова енцефалопатія ІІ ст. Геморагічний синдром.
 - ЗАК
 - ЗАС
 - БАК: АлАТ, АсАТ, загальний білірубін + фракції, ГГТП, ЛФ, тимолова проба, СРБ,
креатинін, сечовина, глюкоза ,альбумін, амілаза, ЛДГ, КФК, рівень K,Na,Ca,Cl,
КОС
 - Аналіз крові на RW
 - Коагулограма
 - Копроцитограма
 - ЕКГ
 - ЕхоКГ
 - Пульсоксиметрія
 - Погодинний контроль АТ, ЧСС, ЧД, діурезу, температури
 - ІФА крові на виявлення HBsAg ,anti HBcor IgM
 - ІФА крові на виявленна Total HDV + anti HDV IgM

 - ПЛР крові на виявлення ДНК HBV
І все?
 - Ліжковий режим
 - Безбілкова дієта
 - Катетеризація сечового міхура + постановка периферичного венозного катетера
 - Розчин Рінгера 400 мл в/в крапельно
 - Реосорбілакт 400 мл в/в крапельно
 - Лазикс 40 мг в/в крапельно
 - Преднізолон 60 мг в/в кожні 6 годин
 - L-орнітин L-аспартат 10 мл на 200 мл фізіологічного розчину в/в крапельно
4р/д
 - Контрикал 100 тис МО/д на 200 мл фізіологічного розчину в/в крапельно
 - Розчин Вікасолу 1% 1 мл в/м 2р/д
 - Кріопреципітат 70 мл в/в 1 р/д
 - Рифаксимін 200 мг кожні 8 годин per os
 - Альбумін 10% 2 мл в/в 3р/д
 - Аміностерил-N-гепа 8% 500 мл в/в крапельно
 - Цитраргінін 10 мл 3р/д per os
 - Ентеросгель 15 г 3р/д per os через 1,5 год після прийому їжі або ліків
 - Вітамін С 1000 мг в/в на ізотонічному фіз.розчині
 - Лактулоза 15 мл 2р/д per os
 - Етамзилат 12,5% 2 мл в/в 3р/д
 - Розчин KCl 4% 50 мл в 500 мл 5% розчину глюкози в/в крапельно (при наявності
метаболічного алкалозу за БАК: КОС)
1. Гострий неалкогольний стеатогепатит:
- характерні фібринозні зміни при УЗД-діагностиці, у даного хворого такі ознаки
відсутні
- у даного хворого АлАТ більше підвищений ніж АсАТ, при неалкогольному
стеатогепатити співвідношення навпаки (АсАТ більше ніж АлАТ)
2. Гострий токсичний медикаментозний гепатит:

- не виявляється висипок, у даного хворго – петехіальна висипка
- характерний контакт із гепатототропними засобами , про даного пацієнта така
інформація відсутня
- характерне підвищення АсАТ більше ніж АлАТ, а у даного хворого навпаки
- відзначається гепатомегалія, у даного хворого печінка майже не збільшена
3. Гострий алкогольний гепатит:

- печінка щільна при пальпації та збільшена за розмірами, у даного хворого – болюча/
тістоподібна печінка, майже не збільшена
- рівень амінотраснсфераз у крові не перевищує 400 ОД/л, у даного хворого вони
значно підвищені
- у даного хворого наявні петехії, що не є характерним для гострого алкогольного
гепатиту
- у даного хворого наявні артралгії, що не є характерним для гострого алкогольного
гепатиту
4. Вірусним гепатитом А:
- у жовтяничний період характерне покращення стану хворого, у даного навпаки під
час жовтяничного періоду наростає інтоксикація організму
- у даного хворого наявна ГПЕ, що не є характерним для вірусного гепатиту А
- характерні грипоподібні симптоми , а у даного хворого вони відсутні
Хвора З. госпіталізована в інфекційне відділення на 7-й день хвороби із скаргами на

підвищення температури тіла до 37,5 - 37,80С, біль в суглобах, знижений апетит, жовтяницю.
Захворювання почалося з блювоти і проносу протягом 2-х діб, жовтяницю помітила на 6-ий
Об-но: нерясний дрібно-плямистий висип на кінцівках і тулубі, збільшені шийні, пахвові

лімфовузли, катаральні зміни слизової оболонки ротоглотки, збільшення печінки. ЧCC - 90
уд/хв, АТ - 120/80 мм рт ст. Білірубін загальний – 56,7 мкмоль/л, білірубін прямий -26,0
мкмоль/л, АЛТ – 340 од., Л- 9,6·109/л, п- 14%, ШОЕ – 25 мм/год.
1. Попередній діагноз:
Псевдотуберкульоз, генералізована жовтянична + гастроенетероколітична форма, тяжкий стан.

Реактивний поліартрит. Реактивний гепатит.
 - ЗАК
 - ЗАС
 - БАК: АлАТ, АсАТ, загальний білірубін + фракції, ГГТП, ЛДГ, КФК, тимолова проба,
СРБ, креатинін, сечовина, глюкоза, рівень Na,K,Ca,Cl, КОС
 - Аналіз крові на RW
 - Аналіз крові на HBsAg
 - Коагулограма
 - Копроцитограма
 - УЗД ОЧП
 - ЕКГ
 - ЕхоКГ
 - Пульсоксиметрія
 - Погодинний контроль АТ, ЧСС, ЧД, діурезу та температури
 - Бакпосів крові і випорожнень на виявлення Yersinia pseudotuberculosis
 - ІФА крові для виявлення IgM до антигенів Yersinia pseudotuberculosis
 - Суворий ліжковий режим
 - Дієта No5 + тепле пиття до 2л/д (чай, негазована вода, узвар)
 - Постановка периферичного венозного катетера
 - Ципрофлоксацин 0,5 2р/д per os
 - Реосоробілакт 200 мл/д в/в крапельно
 - Розчин Рінгера 400 мл/д в/в крапельно
 - Лазикс 20 мг в/в 1р/д
 - Лорадатин 0,01 1р/д per os
 - Лінекс по 2 капсули 3р/д під час їжі per os
 - Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно 1р/д
 - Ентерожерміна 5 мл 2р/д per os
 - Нуклеїнат 0,025 4р/д per os після їжі
І все?
1. Лептоспіроз, жовтянична форма:

- жовтяниця з’являється на 2 добу захворювання, у даного хворого – на 6-добу -
характерний петехіальний висип на грудній клітці, у даного хворого – нерясний дрібно-
плямистий висип на кінцівках та тулубі
- початок захворювання з інтоксикаційного синдрому + фебрильної температури тіла, а
у даного хворого початок із блювання та проносу що тривали 2 доби
2. Кишковий ієрсиніоз, генералізована форма:

- наявний біль в животі, а у даного хворого даний симптом відсутній
- характерний плямисто-папульозний висип на 2-3 добу, а у даного хворого на 7 добу
виник нерясний дрібно-плямистий висип на кінцівка та тулубі
3. Ентеровірусна гарячка з екзантемою:

- висипка з’являється рано – це один із перших проявів, у даного хворого – висип
пізніше, спочатку кишкові розлади
- артралгії не характері, а у даного хворого – наявні
- для ентеровірусної гарячки з екзантемою гепатит є малохарактерним, і при іншніх
енетровірусних захворюваннях гепатит розвивається нечасто, а у даного хворого є
ознаки гепатиту (підвищення АлАТ, білірубін, жовтяниця)
4. 6.Мисан Карина
5. Задача 1 (тема 6)
У кардіохірурга, 32 років з’явились швидко зростаючі слабкість, нудота, погіршання
апетиту, артралгії,
збільшення селезінки, печінки, а через 9 діб – блювота, відраза до їжі, безсоння,
запаморочення,
зменшення розмірів печінки, болючість та тістоподібність її краю, яскрава жовтяниця,
петехії на
шкірі, незначні тахікардія, субфебрилітет, гіперамінотрансфераземія.
тістоподібна печінка, помірна тахікардія. При УЗО – жовчі у жовчному міхурі немає,
печінка майже не збільшена, помірно зменшеної акустичної щільності, холедох не
більше 3 мм, дещо збільшена, не ущільнена селезінка. ЧСС - 108 уд/хв, АТ - 110/70 мм
рт ст. У крові – незначний нейтрофільний лейкоцитоз, ШОЕ 15 мм/год, незначно
переважає прямий білірубін, АлАТ – 5650 ОД/Л, ЛФ – 280 ОД/Л, АсАТ – 3240 ОД/Л,
γГТП – 240 ОД/Л, креатинін – 90 мкмоль/л, сечовина 1,6 ммоль/л, альбумін 16 г/л,
протромбіновий індекс – 42 %.
Гострий вірусний гепатит В, фульмінантний перебіг, жовтянична форма, жовтяничний
період, стан
пацієнта тяжкий.
Ускладнення: Гостра печінкова недостатність. Гостра печінкова енцефалопатія ІІст.
Геморагічний
синдром. Синусова тахікардія.
● З гострим алкогольним гепатитом:
- Для гострого алкогольного гепатиту є характерними у анамнезі довготривале
зловживання алкоголю, а у хворого відсутні дані про це;
- Для алкогольного гепатиту не характерні артралгії, які є у хворого;
- Петехіальні висипи на шкірі не є типовими для алкогольного гепатиту;
- Для алкогольного гепатиту характерне значне збільшення та ущільнення печінки, а у
хворого, спостерігається незначне збільшення печінки та тістоподібна
її консистенція.
6. ● З гострим токсичним медикаментозним гепатитом:

- У хворого відсутні дані про контакт із гепатотропними засобами, що є характерним
для цього виду гепатиту;
- При гострому токсичному медикаментозному гепатиті переважає непрямий білірубін;
- При гострому токсичному медикаметнозному гепатиті відсутній переджовтяничний
період, у хворого був наявний;
7. - Для гострого токсичного медикаментозного гепатиту характерне підвищення

показників креатиніну та сечовини, а у хворого вони в межах норми;
- У хворого активність АлАт більша за АсАт, а для гострого токсичного
медикаментозного гепатиту характерним є підвищення АсАт, ніж АлАт;
8. - Для гострого токсичного медикаментозного гепатиту характерним є поліморфні

висипи на шкірі, а у хворого наявні петехії.
9. ● З субфульмінантним перебігом неалкогольної жирової хвороби печінки:

- Для неалкогольної жирової хвороби печінки притаманний метаболічний синдром,
який не вказаний у даного хворого;
- При неалкогольній жировій хворобі печінки показники білірубіну залишається в
межах норми;
- При неалкогольній жировій хворобі печінки на УЗД буде наявний фіброз, а у хворого
печінка не ущільнена.
- При неалкогольній жировій хворобі печінки відношення АсАТ/АлАТ> 1,5, тоді як у
хворого це співвідношення дорівнює 0,57.
- ЗАК
- ЗАС.
- Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, АлАт, АсАт, загальний білірубін та його фракції,
ГГТП, ЛФ,
тимолова проба, рівень сечовини, креатиніну, рівень К+, Na+, Cl-, КОС, Д-димер).
-Аналіз крові на ВІЛ; - за попередньої інформованої згоди пацієнта.
- Копроцитограма.
- Пульсоксиметрія.
10. -ЕХО-КГ,доплерографія
- УЗД ОЧП.
- Контроль: АТ, ЧСС, температури тіла, ЧД та діурезу.
11. -Консультація кардіолога,невролога,реаніматолога

- ПЛР крові на виявлення ДНК HВV.
- ІФА крові на виявлення HBsAg, HBeAg, анти HВcоr IgM. - ІФА крові на виявлення total
антиHDV та антиHDV IgM.
12. 4. Лікування
- Дієта: безбілкова;
- Катетеризація периферичної вени,сечового міхура
- Реосорбілакт 200 мл в\в крапельно 2 рази на добу;
- Розчин Рінгера 400 мл в\в крапельно 1 раз на добу;
- Розчин глюкози 5% 200 мл в\в, 1 раз на добу;
- L-орнітин-L-аспартат 10 г на 500 мл 0,9% NaCl в\в крапельно 1 раз на добу; - Фуросемід
1% 2 мл в/в струминно 2 рази на добу;
- Контрикал 100000 МО на 200 мл 0,9% NaCl в\в крапельно 1 раз на добу;
- Преднізолон 60 мг в\в вводити протягом 3 хвилин 4 рази на добу;
13. - Етамзилат 12,5% 2 мл в\в вводити повільно 3 рази на добу;

- Вікасол 1% 1мл в\м 1 раз на добу;
- Рифаксимін 200 мг перорально по 2 таблетки 3 рази на добу;
- Атоксіл 4 г перорально 3 рази на добу, попередньо розчинивши у 100 мл кип'яченої
води; - Лактулоза 15 мл перорально 2 рази на добу
- Підготовка пацієнта до плазмаферезу (проводити під контролем лікаря).
підвищення
температури тіла до 37,5 - 37,80С, біль в суглобах, знижений апетит, жовтяницю.
Захворювання
почалося з блювоти і проносу протягом 2-х діб, жовтяницю помітила на 6-ий день
хвороби. Об-но: нерясний дрібно-плямистий висип на кінцівках і тулубі, збільшені
шийні, пахвові лімфовузли, катаральні зміни слизової оболонки ротоглотки,
збільшення печінки. ЧCC - 90 уд/хв, АТ -120/80 мм рт ст. Білірубін загальний – 56,7
мкмоль/л, білірубін прямий -26,0 мкмоль/л, АЛТ – 340од., Л- 9,6·109/л, п- 14%, ШОЕ –
25 мм/год.
Гострий циклічний псевдотуберкульоз, генералізована форма (далекосхідна
скарлатиноподібна гарячка),період розпалу, стан хворої – тяжкий.Реактивний
псевдотуберкульозний гепатит. Синусова тахікардія.
14. ● З ієрсиніозним гепатитом(генералізована форма):
15. -У пацієнтки спостерігається нерясний дрібно-плямистий висип на кінцівках і тулубі, а

при кишковому єрсиніозі висип плямисто-пальпульозний, має вигляд болючих
підшкірних вузлів (2-4 см) багряно-синюшного кольору
-У пацієнтки спостерігається біль в суглобах, а при кишковому єрсиніозі до болю в
суглобах також приєднується міалгія
16. -Жовтяниця з’являється на 1-4 день захворювання,а у хворої на 6-й день
17. -не характерні катаральні прояви,які присутні у хворої

● З жовтяничною формою лептоспірозу:
- Для лептоспірозу характерний біль у поперековій ділянці, позитивний симптом
Пастернацького, тоді як у хворої немає даних про ураження нирок;
- Для лептоспірозу характерний гострий початок захворювання з ознобу та підвищення
температури тіла до 39-40 °С, а у хворої субфебрильна температура тіла і
поступовий розвиток захворювання;
- У хворої є біль в суглобах, а при лептоспірозі біль переважно в м’язах литки.
18. -Для лептоспірозу характерний термін появи висипки на 2-гу добу,у хворої на 6-ту добу
19. -Для лептоспірозу характерна петехіальна висипка на на грудній клітці,у хворої

нерясний дрібно-плямистий висип на кінцівках і тулубі.
● З ентеровірусною гарячкою з екзантемою:
- Висипка як правило з’являється рано (це один з перших проявів хвороби). А в хворої
захворювання почалося з кишкових проявів, а саме висипка з’явилася на 6-ту добу.
20. - Для ентеровірусних інфекцій не характерні артралгії, а в хворої біль в суглобах.

- У хворої є ознаки гепатиту (підвищення активності АЛТ, білірубіну та жовтяниця), а
для ентеровірусної гарячки з екзантемою гепатит є малохарактерним.
21. 3. План обстеження

- ЗАК
- ЗАС.
- Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, АлАт, АсАт, загальний білірубін та його фракції,
ГГТП, ЛФ,
22. тимолова проба, рівень сечовини, креатиніну,рівень К+, Na+, Cl-, КОС). -Аналіз крові на
RW.
23. - Копроцитограма.
24. -ЕХО-КГ,доплерографія
- УЗД ОЧП.
- Контроль: АТ, ЧСС, температури тіла.
- ІФА крові для виявлення IgМ до антигенів Y. Pseudotuberculosis.
- Бактеріологічний посів крові та випорожнень на виявлення Y.Pseudotuberculosis.
- Дієта No5, тепле пиття (негазована вода, компот з сухофруктів,узвар) до 2500 мл на
добу; - Катетеризація периферичної вени;
- Реосорбілакт 200 мл в\в крапельно 2 рази на добу;
- Розчин Рінгера 400 мл в\в крапельно 1 раз на добу;
- Глюкоза 5% 200 мл в\в крапельно 1 раз на добу;
- Стерофундин 500 мл в\в крапельно 1 раз на добу;
- Фуросемід 1% 2 мл в\в струминно 2 рази на добу;
- Ципрофлоксацин 500 мг 2 рази на добу перорально;
- Аскорбінова кислота 1000 мг перорально 1 раз на добу;
- Гептрал 400 мг перорально 1 раз на добу;
- Ентерожерміна форте 5 мл перорально 1 рази на добу;
- Лінекс по 2 капсули під час їжі перорально 3 рази на добу
25. 5
26. 7.Місай Аліна
27. Задача 1(Тема 6)
28. У кардіохірурга, 32 років з’явились швидко зростаючі слабкість, нудота,

погіршання апетиту, артралгії, збільшення селезінки, печінки, а через 9 діб –
блювота, відраза до їжі, безсоння, запаморочення, зменшення розмірів печінки,
болючість та тістоподібність її краю, яскрава жовтяниця, петехії на шкірі,
незначні тахікардія, субфебрилітет, гіперамінотрансфераземія.
29. При огляді на 11-й день хвороби: збуджений, ейфоричний. Яскрава жовтяниця,
болюча, тістоподібна печінка, помірна тахікардія. При УЗО – жовчі у жовчному
міхурі немає, печінка майже не збільшена, помірно зменшеної акустичної щільності,
холедох не більше 3 мм, дещо збільшена, не ущільнена селезінка. ЧСС - 108 уд/хв, АТ
- 110/70 мм рт ст. У крові – незначний нейтрофільний лейкоцитоз, ШОЕ 15 мм/год,
незначно переважає прямий білірубін, АлАТ –
Гострий вірусний гепатит В, фульмінантний перебіг, жовтянична форма , жовтяничний період .

Гостра печінкова недостатність. Гостра печінкова енцефалопатія ІІ ст. Геморагічний синдром .
Синусова тахікардія. Загальний стан тяжкого ступеня
Диференційний діагноз
З гострим токсичним медикаментозним гепатитом, але:
 ● хворий, за умовою задачі, в анамнезі відсутні дані про прийом гепатотоксичних

лікарських засобів
 ● у хворого був наявний переджовтяничний період, який відсутній при токсичному

медикаментозному гепатиті
 ● у хворого печінка болюча при пальпації, що не характерно для токсичного

медикаментозного гепатиту
 ● у хворого в крові переважає фракція прямого білірубіну, а при медикаментозному

гепатиті переважає непрямий
 ● у хворого сечовина та креатинін в нормі, при токсичному медикаментозному

гепатиті – ці показники підвищені
 ● у хворого активність АЛаТ більша за активність АСаТ, а при гострому токсичному

медикаментозному гепатиті переважає підвищення рівня АСаТ , ніж АЛаТ
З гострим токсичним алкогольним гепатитом,але:

 ● у хворого відсутні дані про зловживання алкоголем, а для гострого алкогольного
гепатиту це обов’язкові анамнезичні дані
 ● у хворого на УЗД печінка тістоподібна та майже не збільшена, а при гострому

алкогольному гепатиті печінка щільної консистенції та значно збільшена
 ● у хворого виявлено петехії на шкірі, тоді як для гострого алкогольного гепатиту не

характерний геморагічний синдром
 ● у хворого наявні артралгії, яне не характерні для гострого алкогольного гепатиту З

неалкогольною жировою хворобою печінки (фульмінантний перебіг),але:
● у хворого відсутній метаболічний синдром, який притаманний неалкогольній

жировій хворобі печінки
● у хворого підвищений рівень білірубіну, а при неалкогольній жировій хворобі

печінки цей показник часто залишається в межах норми
● у хворогона УЗД печінка не ущільнена, а для неалкогольної жирової хвороби

печінки характерний фіброз
● у хворого співвідношеннґ АсАт/АлАТ – 0,57, а для неалкогольної жирової

хвороби печінки цей показник вище 1,5
План обстеження
 ● Біохімічний аналіз крові ( Глюкоза, сечовина, креатинін, загальний білірубін + його
фракції, ГГТП, ЛФ, Тимолова проба, Na+,K+,Cl-, КОС, АлАТ, АсАТ, Д-димер)
 ● Екг
 ● ПЛР крові на виявлення ДНК HВV.
 ● ІФА крові на виявлення HBsAg, HBeAg, анти HВcоr IgM.

 ● ІФА крові на виявлення сумарних антитіл IgM до HDV та HDV.
 ● Контроль АТ, ЧСС, ЧД, пульсоксиметрія, діурезу, температури тіла
 ● Консультація невролога, реаніматолога
Лікування
 ● Безбілкова дієта
 ● Стерофундин 500 мл в/в краплинно 1 р/добу
 ● L-орнітин-L-аспартат 10 г в 500 мл 0,9% NaCl в/в краплинно 1 р/ добу
 ● Рифаксимін 200 мг по 2 таблетки перорально 3 р/добу
 ● Преднізолон 60 мг в/в болісно (протягом 3 хв) кожні 6 год
 ● Аскорбінова кислота 5% 2мл в/м 1р/добу
 ● Контрикал 100 тис. ОД в 200 мл NaCl 0,9% в/в краплинно 1 р/добу
 ● Етамзилат 12,5% 2 мл в/в вводити повільно 3р/добу
 ● Вікасол 1% 1 мл в/м 1 р/добу
 ● Ентеросгель 15 г 3р/добу per os
 ● Лактулоза 15 мл перорально 2 р/добу
 ● Атоксіл 4 г, розчинивши у 100 мл кип'яченої води, перорально 3 рази/добу
 ● Підготовка пацієнта до плазмаферезу під контролем лікаря

підвищення температури тіла до 37,5 - 37,80С, біль в суглобах, знижений апетит,
жовтяницю. Захворювання почалося з блювоти і проносу протягом 2-х діб,
жовтяницю помітила на 6-ий день хвороби.
Об-но: нерясний дрібно-плямистий висип на кінцівках і тулубі, збільшені шийні,

пахвові лімфовузли, катаральні зміни слизової оболонки ротоглотки, збільшення
печінки. ЧCC - 90 уд/хв, АТ - 120/80 мм рт ст. Білірубін загальний – 56,7 мкмоль/л,
білірубін прямий -26,0 мкмоль/л, АЛТ – 340 од., Л- 9,6·109/л, п- 14%, ШОЕ – 25
мм/год.
Гострий псевдотуберкульоз, генералізована форма (далекосхідна скарлатиноподібна

гарячка), гострий перебіг. Реактивний псевдотуберкульозний гепатит . Синусова
тахікардія. Загальний стан тяжкого ступеня
З вірусним гепатитом Е, але:
 ● у хворої наявні катаральні зміни слизової оболонки ротоглотки, що не характерно

для ВГЕ
 ● у хворої наявний дрібно-плямистий висип, що не характерний для ВГЕ
● у хворої в крові нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом ліворуч, тоді як при ВГЕ - лімфоцитоз З
жовтяничною формою лептоспірозу, але:
 ● у даної хворої субфебрильна температура тіла і поступовий розвиток захворювання ,

а для лептоспірозу характерний гострий початок захворювання з ознобу та підвищення
температури тіла до 39-40 °С
 ● у хворої відсутні дані про ураження нирок, а для лептоспірозу ураження тинок є
типовим (характерний біль у поперековій ділянці, позитивний симптом
Пастернацького)
 ● для лептоспірозу характерний біль в м’язах (переважно литкових ) , а у даної хворої

спостерігаються артралгії.
З ентеровірусною інфекцією з екзантемою,але:
 ● у хворої захворювання розпочалось з кишкових проявів, згодом з’явився висип , а

при ентеровірусній інфекції першими проявами є висип
 ● у хворої наявні артралгії, що не характерні для ентеровірусної інфекції
 ● при ентеровірусній інфекції не розвивається гепатит, а у даної пацієнтки є

лабораторні та
фізикальні ознаки гепатиту
План обстеження
 ● Біохімічний аналіз крові ( Глюкоза, сечовина, креатинін, агальний білірубін та його

фракції, Na+,K+,Cl-, КОС, АлАТ, АсАТ, ЛФ, Тимолова проба, ГГТП)
 ● Екг
 ● Контроль АТ, ЧСС, ЧД, діурезу, температури тіла
 ● Бактеріологічний посів крові та випорожнень на виявлення Y.Pseudotuberculosis
І все?
Лікування
 ● Ліжковий режим, дієта No5, рясне тепле пиття до 2000 мл/добу (компот з
сухофруктів, негазована вода)
 ● Реосорбілакт 200 мл в/в краплинно 2 раз/добу
 ● Стерофундин 500 мл в/в краплинно 1 раз/добу
 ● 5% Розчин глюкози 200 мл в/в краплинно 1 р/добу
 ● Фуросемід 1% 2 мл в/в струминно 2 р/добу
 ● Ципрофлоксацин по 500 мг перорально 2 р/добу
 ● Гептрал 400 мг перорально 1 р/добу
 ● Ентерол по 1 капсулі під час їжі перорально 3 рази/добу
 ● Ентерожерміна, суспензія оральна, 5 мл 2 р/добу після прийому їжі
 ● Аскорбінова кислота 1000 мг перорально 1 р/добу
 ● Лактулоза 15 мл перорально 2р/добу

У кардіохірурга, 32 років з’явились швидко зростаючі слабкість, нудота, погіршання апетиту ,
артралгії, збільшення селезінки, печінки, а через 9 діб – блювота, відраза до їжі, безсоння ,
запаморочення, зменшення розмірів печінки, болючість та тістоподібність її краю , яскрава
жовтяниця, петехії на шкірі, незначні тахікардія, субфебрилітет, гіперамінотрансфераземія .
тістоподібна печінка, помірна тахікардія. При УЗО – жовчі у жовчному міхурі немає, печінка
майже не збільшена, помірно зменшеної акустичної щільності, холедох не більше 3 мм , дещо
збільшена, не ущільнена селезінка. ЧСС - 108 уд/хв, АТ - 110/70 мм рт ст. У крові – незначний
нейтрофільний лейкоцитоз, ШОЕ 15 мм/год, незначно переважає прямий білірубін , АлАТ –
1.
4. Біохімічний аналіз крові (СРБ, загальний білірубін та фракції, білок загальний та

фракції, АЛТ, АСТ, ГГТП, ЛФ, тимолова проба, креатинін, сечовина, глюкоза,
K,Na,Ca,Cl, КОС, КФК)
7. ЕКГ
8. Ехо-КГ
10. Аналіз крові на виявлення HBsAg, анти HBcor IgM методом ІФА
11. Аналіз крові на виявлення total HDV та анти HDV IgM методом ІФА
12. Аналіз крові на виявлення ДНК HBV методом ПЛР
1)
2)
3)
4)
5)
6)
7)
8)
9)
10)
11)
12) Діазепам 0,5% 2 мл розч 3 р/д
13) Аскорбінова кислота 5% 1 мл розч у 100 мл 0.9% NaCl в/в крап 30 крап/хв 4.
Режим - суворий постільний

Дієта - безбілкова
Реосорбілакт 200 мл в/в крап 60 крапель на хвилину 2 р/д
Розчин Рінгера 200 мл в/в крап 60 крап/хв 1 р/д
Етамзилат 12,5% 2 мл в/в 4 р/д
L-орнітин L-аспартат 10мл на 200мл фіз розчину в/в крап 4 р/д Контрикал 100000 МО на 200
мл фіз розчину в/в крап 1 р/д Рифаксимін 200мг кожні 8 год перорально
Атоксіл 4г розвести у 100 мл кип'яченої води 3 р/д перорально Лактулоза 15мл 2 р/д
перорально після застосування ентеросорбентів Натрію гідрокарбонат розчин 4,5% 200 мл в /в
крап 1 р/д
1) Гострий алкогольний гепатит
 - у хворого при пальпації печінка тістоподібна та не збільшена, при гострому

алкогольному гепатиті печінка щільної консистенції та значно збільшена
 - у хворого спостерігаються петехії, при гострому алкогольному гепатиті така ознака

не характерна
 - у хворого відстуні дані про зловживання алкогольними напоями, при гострому

алкогольному гепатиті присутня така етіологія
 - 2)Гострийтоксичниймедикаментознийгепатит
 - у хворого відсутні дані про вживання гепатотропних препаратів, при гострому

токсичносу медикаментозному гепатиті присутня така етіологія
 - у хворого спостерігається петехіальна висипка, при гострому токсичному

медикаментозному гепатиті не характерна така клінічна ознака
 - лабораторно у хворого активність АСТ нижча за АЛТ, при гострому токсичному

медикаментозному гепатиті навпаки - АСТ>АЛТ
3) Гострий неалкогольний стеатогепатит
 - у хворого на УЗД відсутні фіброзні зміни, при гострому неалкогольному

стеатогепатиті характерна така клінічна ознака
 - лабораторно у хворого активність АСТ нижча за АЛТ, при гострому неалкогольному

стеатогепатиті навпаки - АСТ>АЛТ
- у хворого не спостерігається метаболічний синдром, при гострому неалкогольному
стеатогепатиті характерна така клінічна картина
Задача 2

підвищення температури тіла до 37,5 - 37,80С, біль в суглобах, знижений апетит , жовтяницю .
Захворювання почалося з блювоти і проносу протягом 2-х діб, жовтяницю помітила на 6-ий
Об-но: нерясний дрібно-плямистий висип на кінцівках і тулубі , збільшені шийні , пахвові

лімфовузли, катаральні зміни слизової оболонки ротоглотки, збільшення печінки . ЧCC - 90
уд/хв, АТ - 120/80 мм рт ст. Білірубін загальний – 56,7 мкмоль/л, білірубін прямий -26,0
мкмоль/л, АЛТ – 340 од., Л- 9,6·109/л, п- 14%, ШОЕ – 25 мм/год.
1. Попередній діагноз - Псевдотуберкульоз, генералізована форма , І все? гострий

перебіг, важкий ступінь тяжкості. Реактивний поліартрит. Гепатит
16. Біохімічний аналіз крові (СРБ, АЛТ, АСТ, загальний білірубін та фракції, ГГТП, ЛФ,
тимолова проба, креатинін, сечовина, глюкоза, K,Na,Ca,Cl, КОС, КФК загальна, КФК-
МВ, ЛДГ1, ЛДГ2, тропонін І, T)
19. УЗД ОЧП
20. ЕКГ
21. Ехо-КГ
22. Контроль ваги, АТ, ЧСС,ЧД, температури тіла, діурезу
23. Бак.посів крові і випорожнень на виявлення Yersinia pseudotuberculosis
24. Аналіз крові для виявлення IgM до антигенів Yersinia pseudotuberculosis методом ІФА
1) Режим - суворий постільний
14) Дієта 5, тепле пиття до 2000 мл (вода негазована, чай, узвар) 15) Реосорбілакт 200 мл в/в
крап 60 крапель на хвилину 2 р/д 16) Розчин Рінгера 200 мл в/в крап 60 крап/хв 1 р/д
17) Фуросемід 40 мг 4 мл в/в 1 р/д
18) Контрикал 100000 МО на 200 мл фіз розчину в/в крап 1 р/д 19) Індометацин 0,025 2 р/д
перорально
20) Ципрофлоксацин 0,5 2 р/д перорально
21) Лоратадин 0,01 1р/д перорально
22) Ентерожерміна 5 мл 2р/д перорально
1) Лептоспіроз, жовтянична форма
 - у хворої захворювання почалося з блювоти і проносу протягом 2-х діб, при

лептоспірозі захворювання починається з різкого підвищення температури тіла 39-40
0С, сильного головного болю, ознобу
 - у хворої спостерігається нерясний дрібно-плямистий висип, при лептоспірозі

характерний петехіальний висип на шкірі грудної клітки
 - у хворої не спостерігаються ознаки ураження нирок, при лептоспірозі наявна така

клінічна ознака
2) Ентеровірусна гарячка з екзантемою
 -
ухвороїспостерігаєтьсябільвсуглобах,приентеровіруснійгарячцізекзантемоюнехарактер
на
така клінічна ознака
 - у хворої клінічно спочатку були кишкові прояви, потім з‘явився висип, при
ентеровірусній гарячці з екзантемою висип є одним з перших проявів, з’являється
досить рано
 - у хворої спостерігаються ознаки гепатиту, при ентеровірусній гарячці з екзантемою є

малохарактерними симптомами
 - 3) Кишковий ієрсиніоз, генералізована форма
 - у хворої висип з’явився на 7-й день, при кишковому ієрсиніозі висип з'являється на
2-3-й день
 - у хворої спостерігається нерясний дрібно-плямистий висип на кінцівках і тулубі , при

кишковому єрсиніозі визначається плямисто-папульозний висип
 - у хворої спостерігається біль в суглобах, при кишковому єрсиніозі до болю в

суглобах також приєднується міалгія
 6.Мисан Карина
 Задача 1 (тема 7)
Хворий М. повернувся з туристичної поїздки до Сіцілії, де часто вживав в їжу козине
молоко,
 сири
домашнього виготовлення. Звернувся зі скаргами на підвищення температури тіла
упродовж 3
тижнів, пітливість, відчуття жару. Загальне самопочуття не страждає.
Об-но: шкіра волога, розширення меж серця, приглушеність серцевих тонів, ЧCC-106
уд/хв, АТ-120/70 мм.рт.ст, спостерігається помірне збільшення печінки і селезінки,
системна лімфаденопатія.
У гемограмі – лейкопенія, лімфоцитоз, анеозинофілія, помірно прискорена ШOЕ.
Гострий бруцельоз, стан хворого тяжкий. Гострий інфекційний дифузний міокардит.
Синусова
тахікардія. Серцева недостатність ІІст. ФК ІІ.
 2.План обстеження
- ЗАК
- ЗАС
- Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, АлАт, АсАт, КФК, КФК-МВ, рівень сечовини,
креатиніну,
 ЛДГ1, ЛДГ2,рівень К+, Na+, Cl-, КОС, тропонін Т та І, Д-димер). -Аналіз крові на RW.
 -Аналіз калу на яйця гельмінтів.

 - Ехо-КГ,доплерографія
- УЗД ОЧП.
- Ренгенографія ОГП у 2 проекціях, прямій і боковій.
-Контроль: АТ, ЧСС, температури тіла, .
- Реакції Райта та Хаддлсона.
- ІФА крові на виявлення IgM до збудника бруцельозу.
- Консультація кардіолога.
З ВІЛ-інфекцією (стадія генералізованої персистуючої лімфаденопатії),
але:
-у хворого загальне почуття не порушене, тоді як для ВІЛ-інфекції характерне
виражене порушення
загального стану у вигляді слабкості, підвищеної стомлюваності
-у хворого наявний епід.анамнез (вживання козиного молока, сирів), що не характерно
для ВІЛ-інфекції
-у хворого в крові лімфоцитоз, тоді як при ВІЛ-інфекції наявна лімфопенія
З туляремією (генералізована форма), але:
-у хворого незначно виражена інтоксикація, а для туляремії характерний виражений
інтоксикаційний
синдром
-у хворого наявна системна лімфаденопатія, що не характерно для туляремії
-у хворого відсутній висип, який при туляремії з’являється на 2-му тижні захворювання
 3) Неуточнений інфекційний мононуклеоз з лімфаденопатією, але:
- у даного пацієнта температура впродовж 3 тижнів з нормальним самопочуттям, а для
неуточненого інфекційного мононуклеозу це не характерно, хоч загальне самопочуття
може бути злегка погіршене;
- у даного пацієнта системна лімфаденопатія, а при неуточненому інфекційному
мононуклеозі завжди шийні і рідко пахові, і пахвинні що поєднується з гострим
тонзилітом
і фарингітом;
- у даного пацієнта спостерігається помірне збільшення селезінки і печінки з 3 тижня
захворювання, що не типово, а при не уточненому інфекційному мононуклеозі
проявляється гепатолієнальний синдром уже з перших днів хвороби.
- Дієта No10, тепле рясне пиття (вода без газів, чай,компот з сухофруктів, узвар) до
2000 мл на добу;
-Катетеризація переферичної вени
 -Доксициклін 100 мг перорально, 1 раз на добу;

- Рифампіцин 300 мг перорально, 3 рази на добу;
-Реосорбілакт 200 мл 60-80 крапель в хвилину 1 раз на день в\в краплинно -Розчин
Рінгера 400мл 60-80 крапель в хвилину в\в краплинно 1 раз на день -Розчин NaCl 0,9 %
200 мл 60 крапель в хвилину в\в краплинно 1 раз на добу
 отут можна всю дезінтоксикацію

 призначати перорально, проте це не
 помилка
 - Аспаркам – 20 мл в\в краплинно попереднь розвівши в 100 мл 5% розчину глюкози, 1
раз на добу;
- Фуросемід 1% 2мл в\в струминно 2 рази на добу
- Лоратадин 10 мг перорально 1 раз на добу;
 - Ентерожерміна форте по 5мл перорально 1 рази на добу під час їжі;

Хворий Ч., 42 років, поступив в інфекційне відділення на 2й день хвороби із скаргами
на озноб, підвищення температури тіла до 40oС, міалгії, головний біль, слабкість, біль у
правій паховій ділянці, спрагу. Працює дератизатором, останній раз проводив
дератизацію за 3 дні до хвороби. Об’єктивно: температура тіла 40С, АТ 80/40, Рs 124 у
хв., аритмічний. У свідомості, але на запитання відповідає мляво. Визначається
гіперемія обличчя, сухість слизових оболонок. Тони серця різко приглушені,
перкуторно розширення меж серця. В легенях послаблене дихання везикулярного
характеру, хрипів немає. Печінка, селезінка не збільшені. У паховій ділянці справа
виявлено вузол діаметром до 10 см, різко болючий при пальпації, без чітких меж, шкіра
над ним почервоніла з цианотичним відтінком. Інші лімфовузли не збільшені, висипки
на тілі немає. В крові: L-18×109/л, ШОЕ – 54 мм/год, Hb-122г/л, П-24%, С-60%, Л-15%,
М-1%.
Чума, бубонна форма, стан хворого тяжкий. Інфекційно-токсичний шок ІІ ст. Гострий
інфекційний дифузний міокардит, синусова тахікардія, аритмія. Серцева недостатність ІІА ст.
ФК 3.
1) Туляремія, бубонна форма, але:
- у даного пацієнта температура тіла 40 градусів, озноб, що не є характерним для бубонної

форми туляремії, де на відміну від чуми ознаки інтоксикації і лихоманка помірні (темп. –
помірна фебрильна).
- у даного пацієнта бубон у паховій ділянці різко болючий, без чітких меж, з почервонілою
шкірою над ним і ціанотичним відтінком, що не є характерним для бубонної форми туляремії,
де бубон мало болючий, рухливий і з чіткими межами; - у даного пацієнта немає
гепатолієнального синдрому, що не характерне для бубонної форми туляремії;
-у пацієнта спостерігається тахікардія,а при туляремії характерна брадикардія
2) з гнійним лімфаденітом, ускладненим сепсисом, але:

- у даного пацієнта температура тіла 40 градусів, озноб, що не характерне для гнійного
лімфаденіту, де температура помірно фебрильна без ознак міалгії і головного болю; - у даного
пацієнта бубон у паховій ділянці різко болючий, без чітких меж, що відрізняється від гнійного
лімфаденіту, де завжди є місцевий гнійний осередок;
- у даного пацієнта бубон у пахвовій ділянці з почервонілою шкірою над ним і ціанотичним
відтінком, що не характерне для гнійного лімфаденіту, де відсутні ознаки періаденіту;
-У даного пацієнта епід. анамнез не відповідає гострому гнійному лімфаденіту
А іще одна хвороба згідно з вимогами?

- ЗАК
- ЗАС
- Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, АлАт, АсАт, КФК, КФК-МВ, рівень сечовини, креатиніну,
ЛДГ1, ЛДГ2, К+, Na+, Cl-, КОС, тропонін Т та І, лактат, залишковий азот, тимолова проба).
 -Аналіз крові на RW.
 -Аналіз крові на HBsAg.
 -Аналіз крові на ВІЛ; - за попередньої інформованої згоди пацієнта.
 -Аналіз калу на яйця гельмінтів. -Коагулограма

- Ехо-К,доплерографія.
- УЗД ОЧП.
- УЗД лімфатичних вузлів правої пахової ділянки.
- Ренгенографія ОГП у 2 проекціях,прямій та боковій. -Контроль: АТ, ЧСС,
температури тіла, ЧД, діурезу.
- Бактеріоскопія крові для виявлення бактерій морфологічно подібних до Yersinia pestis.

- Бактеріологічний посів крові для виявлення Yersinia pestis з антибіотикограмою.
- ІФА крові для виявлення антитіл класу IgM до капсульного антигену Yersinia pestis. - РІФ
крові для виявлення антигену Yersinia pestis.
- Консультація кардіолога, хірурга, реаніматолога.
- Дієта No10, тепле рясне пиття (вода без газу,не міцний чай,компот з сухофруктів, узвар) до
2000 мл на добу;
- Катетеризація периферичної вени, сечового міхура
- Киснева терапія зволоженим киснем через маску починаючи з 5 л/хв з регуляцією швидкості
потоку до досягнення SpO2 ≥93%
- Реосорбілакт 200 мл в/в крапельно 2 рази на добу;
- Розчин Рінгера 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу;
- Розчин глюкози 5% 200 мл в/в, 1 раз на добу;
- Стерофундин 500 мл в\в, 1 раз на добу;
- Фуросемід 1% 2 мл в\в струминно 2 рази на добу;
- Стрептоміцин – 1,0 г в\м розчинивши попередньо в 4 мл 0,9% NaCl, кожні 12
годин;
- Преднізолон 90 мг вводити в\в повільно, 1 раз на день;
- Контрикал 100 тис МО на 200 мл 0,9% NaCl в\в краплинно, 1 раз на день;
- Аскорбінова кислота 5% 10мл в\в струмнно 1 раз на добу;
- Інфулган 100 мл, в\в (при підвищенні температури тіла >38,5 °C, небільше 4 разів на добу);
- Етамзилат 12,5% 2 мл в\в 3 рази на добу;
- Добутамін 250 мг в 250 мл NaCl 0,9%, в\в крапельно 1 раз на день
5
Хворий М. повернувся з туристичної поїздки до Сіцілії, де часто вживав в їжу козине молоко,
сири домашнього виготовлення. Звернувся зі скаргами на підвищення температури тіла
упродовж 3тижнів, пітливість, відчуття жару. Загальне самопочуття не страждає.
Об-но: шкіра волога, розширення меж серця, приглушеність серцевих тонів, ЧCC-106
уд/хв,
АТ-120/70 мм.рт.ст, спостерігається помірне збільшення печінки і селезінки, системна

лімфаденопатія. У гемограмі – лейкопенія, лімфоцитоз, анеозинофілія, помірно прискорена
ШOЕ.
Гострий бруцельоз. Гострий інфекційний міокардит, дифузна форма, синусова тахікардія . СН
ІІ ст. ФК 2. Загальний стан тяжкого ступеня
З генералізованою формою туляремії:
 ● При генералізованій формі туляремії зазвичай спостерігається інтоксикаційний

синдром, а хворий суб'єктивно має нормальне загальне самопочуття .
 ● Для генералізованої туляремії зазвичай характерний розеользний висип , а у хворого

такий висип відсутній.
 ● У хворого в анамнезі відсутні дані про контакт з гризунами, укусами комах ,

вживанням води з відкритих водойм, які характерні для епідеміологічного анамнезу
при туляремії; проте хворий вживав в їжу козине молоко, сири домашнього
виготовлення, що
є причиною бруцельозу.
З малярією (викликаною P.Vivax):
 ● У хворого відсутні дані про перебування у районі, де поширена малярія (зазвичай

Африка).
 ● Для малярії, викликаної P. vivax, характерна хвилеподібна гарячка, а у хворого

гарячка
постійна.
 ● При триденній малярії спостерігається інтоксикаційний синдром , а у хворого

нормальнее
загальне самопочуття.
 ● У хворого спостерігається помірне збільшення печінки і селезінки , а для триденної

малярії
характерна значна гепатоспленомегалія.
 ● Для триденної малярії не є характерною наявність системної лімфаденопатії , яка
спостерігається у даного хворого
З ВІЛ-інфекцією (стадія генералізованої персистуючої лімфаденопатії), але:
 ● у хворого загальне почуття не порушене, тоді як для ВІЛ-інфекції характерне

виражене порушення
 ● загального стану у вигляді слабкості, підвищеної стомлюваності
 ● у хворого наявний епід.анамнез (вживання козиного молока, сирів), що не

характерно для
ВІЛ-інфекції
 ● у хворого в крові лімфоцитоз, а при ВІЛ-інфекції наявна лімфопенія
 ● Загальний аналіз сечі.
 ● Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, АлАт, АсАт, КФК, КФК-МВ, рівень сечовини,
креатиніну,ЛДГ, К+, Na+, Cl-, КОС, тропонін Т та І, Д-димер).
 ● Аналіз крові на HBsAg.
 ● Аналіз калу на яйця гельмінтів.
 ● Пульоксиметрія.
 ● ЕКГ
 ● УЗД ОЧП.
 ● Ренгенографія ОГП у прямій та боковій проекціях.
 ● Контроль: АТ, ЧСС, температури тіла, ЧД, пульсу та діурезу.
 ● Консультація кардіолога.
 ● ІФА крові на виявлення IgM до збудника бруцельозу.
 ● Реакції Райта та Хаддлсона.
● Ліжковий режим;
 ● Дієта No10, тепле пиття (негазована вода, чай, узвар) до 2000 мл на добу;
 ● Катетеризація периферичної вени;
 ● Доксициклін 100 мг перорально 1 р/ добу;

 ● Рифампіцин 300 мг перорально 3 р/ добу;
 ● Аспаркам - 350 мг перорально 3 р/добу;
 ● Лоратадин 10 мг перорально 1 р/добу;
 ● Лінекс по 2 капсули перорально 3 р/ добу під час їжі;
на озноб, підвищення температури тіла до 40oС, міалгії, головний біль, слабкість,
біль у правій паховій ділянці, спрагу. Працює дератизатором, останній раз
проводив дератизацію за 3 дні до хвороби.
Об’єктивно: температура тіла 40С, АТ 80/40, Рs 124 у хв., аритмічний. У свідомості,

але на запитання відповідає мляво. Визначається гіперемія обличчя , сухість слизових
оболонок. Тони серця різко приглушені, перкуторно розширення меж серця. В
легенях послаблене дихання везикулярного характеру, хрипів немає. Печінка , селезінка
не збільшені. У паховій ділянці справа виявлено вузол діаметром до 10 см, різко
болючий при пальпації, без чітких меж, шкіра над ним почервоніла з
цианотичним відтінком. Інші лімфовузли не збільшені, висипки на тілі немає. В
крові: L-18×109/л, ШОЕ – 54 мм/год, Hb-122г/л, П-24%, С-60%, Л-15%, М-1%.
Чума, бубонна форма, стан хворого тяжкий. Ускладнення: Інфекційно -токсичний шок 2
ст. Гострий інфекційний міокардит, дифузна форма, синусова тахікардія , аритмія . СН
ІІА ст. ФК 3.
З бубонною формою туляремії:
 ● У даного хворого у паховій ділянці справа виявлено різко болючий вузол при
пальпації, проте при туляремії болючість вузла незначна.
 ● У даного хворого у паховій ділянці справа виявлено вузол діаметром до 10 см на 2

день хвороби, а при туляремії бубон розвивається повільно, досягаючи максимальних
розмірів на 7 день захворювання.
 ● У даного хворого вузол без чітких меж, а при туляремії визначаються чіткі межі
вузла.
 ● У даного хворого шкіра над лімфатичним вузлом почервоніла з ціанотичним

відтінком, а
при туляремії шкіра над вузлом не змінюється.
 ● У даного хворого наявна тахікардія, а при туляремії зазвичай спостерігається

відносна
брадикардія.
 ● У даного хворого відсутнє збільшення печінки, а при туляремії характерна

гепатомегалія.
З сепсисом, що виник як наслідок гнійного лімфаденіту:
 ● З епідеміологічного анамнезу хворий мав контакт зі щурами (працює

дератизатором), що вказує на можливість зараження чумою, натомість найбільш
частою причиною пахвового гнійного лімфаденіту є інфіковані рани на руці , грудях ,
спині, фурункули і карбункули, які нерідко розвиваються прямо в області пахвової
западини.
 ● Для гнійного лімфаденіту характерний поступовий початок, а у хворого описано

гострий.
 ● Для гнійного лімфаденіту характерні ознаки запалення у вхідних воротах інфекції

(рана,
фурункул), лімфангіти та місцевий набряк, що не описано в задачі.
 ● При гнійному лімфангіті шкіра над вузлом гіперемована без ціанозу , а у даного
хворого –
гіперемована і ціанотична.
З типовою формою доброякісного лімфоретикульозу:
 ● У хворого в анамнезі відсутні дані про контакт із кішками , натомість вказано , що

хворий працює дератизатором
 ● У хворого у паховій ділянці справа виявлено вузол діаметром до 10 см на 2 день

хвороби, а при доброякісному лімфогранулематозі реґіонарний лімфаденіт виникає
через 15-30 днів від початку захворювання, вузли досягають 3-5 см в діаметрі
 ● При доброякісному лімфоретикульозі спостерігається гепатоспоеномегалія , а у

даного хворого печінка, селезінка не збільшені
 ● У даного хворого шкіра над лімфатичним вузлом почервоніла з ціанотичним

відтінком, вузол різко болючий при пальпації, а для фелінозу характерно помірно
болючі вузли, часто (в 50%) з рощм’якшенням в центрі вузла та виділенням жовто-
зеленого гною
 ● Загальний аналіз сечі.
 ● Біохімічний аналіз крові (Глюкоза, АлАт, АсАт, КФК, КФК-МВ, рівень сечовини,
креатиніну, ЛДГ1, ЛДГ2, К+, Na+, Cl-, КОС, тропонін Т та І, лактат, залишковий азот,
тимолова проба).
 ● Аналіз крові на RW.
 ● Аналіз крові на HBsAg.
 ● Аналіз крові на ВІЛ; - за попередньої інформованої згоди пацієнта.
 ● Аналіз калу на яйця гельмінтів.
 ● Пульоксиметрія.
 ● ЕКГ, Ехо-КГ.
 ● УЗД ОЧП.
 ● УЗД лімфатичних вузлів правої пахової ділянки.
 ● Ренгенографія ОГП у прямій та боковій проекціях.
 ● Контроль: АТ, ЧСС, температури тіла, ЧД, пульсу та діурезу.
 ● Консультація кардіолога, хірурга та реаніматолога.
 ● ІФА крові для виявлення антитіл класу IgM до капсульного антигену Yersinia pestis.
 ● РІФ крові для виявлення антигену Yersinia pestis.
 ● Бактеріоскопія крові для виявлення бактерій морфологічно подібних до Yersinia

pestis.
 ● Бактеріологічний посів крові для виявлення Yersinia pestis з антибіотикограмою.
 ● Ліжковий режим;
 ● Дієта No10, тепле пиття (вода без газів, чай, узвар) до 2000 мл на добу;
 ● Катетеризація периферичної вени;
 ● Постановка сечового катетора;
 ● Оксигенотерапія 40% зволоженим киснем через маску (зі швидкістю 6 л/хв ) до

досягнення
SpO2 більше 93%
 ● Реосорбілакт 200 мл в/в краплинно 2 рази на добу;

 ● Розчин Рінгера 400 мл в/в краплинно 1 раз на добу;
 ● Розчин глюкози 5% 200 мл в/в краплинно 1 раз на добу;
 ● Стерофундин 500 мл в/в краплинно 1 раз на добу;
 ● Фуросемід 1% 2 мл в/в струминно 2 рази на добу;
 ● Стрептоміцин – 1,0 г в/м розчинивши попередньо в 4 мл 0,9% NaCl, кожні 12 годин;
 ● Преднізолон 90 мг вводити в/в повільно протягом 3 хв, 1 раз на день;
 ● Контрикал 100 тис МО на 200 мл 0,9% NaCl в/в краплинно 1 раз на день;
 ● Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струмнно 1 раз на добу;
 ● Інфулган 100 мл, внутрішньовенно (при підвищенні температури тіла >38,5 °
 ● Етамзилат 12,5% 2 мл в/в струмно (повільно) 3 рази на добу;
 ● Добутамін 250 мг в 250 мл NaCl 0,9%, в/в краплинно 1 раз на день
5
Хворий М. повернувся з туристичної поїздки до Сіцілії, де часто вживав в їжу козине молоко ,
сири домашнього виготовлення. Звернувся зі скаргами на підвищення температури тіла
упродовж 3 тижнів, пітливість, відчуття жару. Загальне самопочуття не страждає.
Об-но: шкіра волога, розширення меж серця, приглушеність серцевих тонів, ЧCC-106 уд /хв,
АТ-120/70 мм.рт.ст, спостерігається помірне збільшення печінки і селезінки, системна
лімфаденопатія. У гемограмі – лейкопенія, лімфоцитоз, анеозинофілія , помірно прискорена
ШOЕ
1.
5. Біохімічний аналіз крові (СРБ, АЛТ, АСТ, креатинін, прокальцитонін, сечовина,

9. УЗД ОЧП
10. ЕКГ
11. Ехо-КГ
12. Консультація кардіолога
13. Реакції аглютинації крові з бруцельозним діагностикумом (Райта та Хеддлсона)
14. Аналіз крові на виявлення IgM до збудника бруцельозу методом ІФА
15. Аналіз крові з еритроцитарним бруцельозним діагностикумом методом РНГА
16. Внутрішньошкірна алергічна проба Бюрне з бруцеліном
2. 2) Дієта No10
3. 3) Тепле пиття до 1500 мл на добу (чай, компот, узвар, негазована вода)
4. 4) Доксициклін 0,1 1 р/д перорально
5. 5) Рифампіцин 0,3 3 р/д перорально
6. 6) Лоратадин 0,01 1 р/д перорально
7. 7) Аспаркам 1 табл 3 р/д перорально
8. 8) Ентерожерміна 5 мл 2 р/д перорально
9. 9) Аскорбінова кислота 5% 1 мл розч у 100 мл 0.9% NaCl в/в крап 30 крап/хв
І все?
1) Черевний тиф
 - у хворого не спостерігається інтоксикаційний синдром, при черевному тифі є

виражений інтоксикаційний синдром
 - у хворого спостерігається тахікардія (ЧCC-106 уд/хв), при черевному тифі
характерна брадикардія
 - у хворого спостерігається системна лімфаденопатія, при черевному тифі вражаються

мезентеріальні лімфатичні вузли
 - 2)Малярія(збудникP.vivax)
- у хворого спостерігається помірне збільшення печінки і селезінки , при малярії значно

виражений гепатолієнальний синдром
 - у хворого спостерігається системна лімфаденопатія, при малярії така клінічна ознака

не характерна
 - у хворого не спостерігається підвищення температури тіла упродовж 3 тижнів, при

малярії характерна лихоманка хвилеподібного характеру
 - 3) Туляремія, генералізована форма
 - у хворого відсутній розеольозний висип, при генералізованій формі туляремії

характерна така клінічна ознака
 - у хворого не спостерігається інтоксикаційний синдром, при генералізованій формі

туляремії є виражений інтоксикаційний синдром
 - у хворого епід.анамнез не пов'язаний з укусами комах, роботою на полі або складах,

відсутній контакт з гризунами, при генералізованій формі туляремії характерний такий
епід.анамнез
Задача 2
на озноб, підвищення температури тіла до 40oС, міалгії, головний біль, слабкість , біль
у правій паховій ділянці, спрагу. Працює дератизатором, останній раз проводив
дератизацію за 3 дні до хвороби.
Об’єктивно: температура тіла 40С, АТ 80/40, Рs 124 у хв., аритмічний. У свідомості, але
на запитання відповідає мляво. Визначається гіперемія обличчя , сухість слизових
оболонок. Тони серця різко приглушені, перкуторно розширення меж серця. В легенях
послаблене дихання везикулярного характеру, хрипів немає . Печінка , селезінка не
збільшені. У паховій ділянці справа виявлено вузол діаметром до 10 см , різко болючий
при пальпації, без чітких меж, шкіра над ним почервоніла з цианотичним відтінком .
Інші лімфовузли не збільшені, висипки на тілі немає. В крові: L-18 ́109/л, ШОЕ – 54
мм/год, Hb-122г/л, П-24%, С-60%, Л-15%, М-1%.
1.
5. Біохімічний аналіз крові (СРБ, АЛТ, АСТ, креатинін, прокальцитонін, сечовина,

7. Копрограма
8. УЗД ОЧП
9. УЗД лімфатичних вузлів правої пахової ділянки
12. ЕКГ
13. Ехо-КГ
14. Контроль ваги, АТ, ЧСС, ЧД, температури тіла, діурезу
15. Консультація реаніматолога, хірурга, кардіолога
16. Бакпосів крові з антибіотикограмою на визначення Y.pestis
17. Аналіз крові на виявлення IgM до Y.pestis методом ІФА
18. Біологічна проба крові на виявлення Y.pestis
19. Діагностичний експрес тест на виявлення Yersinia pestis методом РІФ
20. Діагностичний експрес тест на наявність антигену F1
2. 2) Дієта No10
3. 3) Інгаляція зволоженого кисню через маску починаючи з 5 л/хв з регуляцією

швидкості потоку до досягнення SpO2 ≥93% )
4. 4) Реосорбілакт 200 мл в/в крап 60 крап/хв 2 р/д

7. 7) Фуросемід 20мг/мл 1р/д
8. 8) Стрептоміцин 1,0 в/в 2 р/д
9. 9) Преднізолон 90 мг в/в 1 р/д
10. 10) Контрикал 100000 МО на 200 мл фіз розчину в/в крап 1 р/д
11. 11) Омепразол 40 мг в/в 1 р/д
12) Ібупрофен 200 мг 2 р/д перорально

13) Аскорбінова кислота 5% 1 мл розч у 100 мл 0.9% NaCl в/в крап 30 крап/хв
І все?
1) Туляремія, бубонна форма
 - у хворого вузол різко болючий при пальпації, при бубонній формі туляремії
пальпуються безболісні вузли
 - у хворого спостерігається вузол без чітких меж, при бубонній формі туляремії вузли
мають чіткі межі
 -
ухворогошкіранадвузломпочервонілаізціанотичнимвідтінком,прибубоннійформітуляре
мії шкіра над вузлом не змінена
2) Гнійний лімфаденіт ускладнений сепсисом
 - у хворого тяжкий загальний стан, виражений інтоксикаційний синдром, при

лімфаденіті загальний стан відносно задовільний
 - у хворого відсутній гнійний запальний процес в місці вхідних воріт, при гнійному
лімфаденіті характерна така клінічна ознака
 - у хворого епід.анамнез пов'язаний з контактом з щурами, при гнійному лімфаденіті

найчастішими причинами розвитку захворювання є інфіковані рани на руці , грудях ,
спині, фурункули і карбункули
 - 3) Содоку (хвороба укусів щурів)
 - у хворого спостерігається вузол, при содоку у місці укусу виникає інфільтрат, потім
пухирець,
потім виразка
 - у хворого шкіра над вузлом почервоніла з цианотичним відтінком, при содоку

інфільтрат, оточений зоною гіперемії
 - ухвороготемпературатримаєтьсянарівні40град,присодокухарактернігарячковінапади
5-

все темы 7118888

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

все темы 7118888

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Весела Яна 7118 тема 1 задача 1

Хворий 45 років доставлений 26 липня у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на значно

Легіонельоз. І все?Негоспітальна двобічна атипова полісегментарна пневмонія, 4

- пряма РІФ на легіонели І все?

- консультація кардіолога І все?

2.Пневмонія , викликана вірусом РС-вірус:

- рентген І все? а так це прізвище: лише посилення легеневого

Коронавірусна хвороба Covid-19. Негоспітальна двобічна пневмонія нижньодольова, 4 клін

група, важкий ступінь тяжкості, ГДН 2-3 ст, ГРД І все?

назальну канюлю І все?

- Вітамін Д 2000 І все? МЕ 1/д per os

укорочення звуку паравертебрально + стетоакустично незначана кількісь

вологих хрипів у нижній ділянці

кондиціонери, повертався додому літаком. Захворювання почалось як нежить з дряпанням у

плевральний випіт, з часом спостерігалось прогресування легеневих інфільтратів, не

міокардиту. При лабораторних дослідженнях - гіпонатріємія - 120 ммоль/л, у клінічному

лейкоцитоз, різкий нейтрофільний зсув, ШОЄ - 50 мм/год. 1.Попередній діагноз:

Легіонельозна інфекця. І все?

5)Імунологічне дослідження І все?

- Аналіз мокротиння методом РІФ на наявність Legionella в динаміці; І все?

відділення інтенсивної терапії Це зайва інформація для м/с,

- Катетеризація периферичної вени, кататеризація сечового міхура;

швидкості потоку до досягнення SpO2 ≥ 93%

-Розчин Рінгера 400 мл в/в крапельно, 1 раз на добу;

- Розчин глюкози 5% 200 мл в/в крапельно, 1 раз на добу;

- Фуросемід 20 мг, в/в, 1 раз на день;

- Ондасетрон 8 мг, в/в кожні 12 годин;

- Кларитроміцин 0,5 г, в/в крапельно, 1 раз на день;

- Дексаметазон по 4 мг в/в 2 рази на день,;

- Інфулган 100 мл в/в краплинно 1 раз на добу;

- Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струмно 1 раз на день.

- Фленокс 0,4 мл 1 раз на добу п/ш 4.Диференційна діагностика: 1)Орнітоз

- Особливість мікоплазмової пневмонії – при ній відсутні яскраві ознаки інтоксикації

3) Атипова пневмонія, що викликана Chlamydia pneumoniae назва?

- При пневмонії, що викликана Chlamydіа pneumoniae, часто збільшені печінка і

селезінка, шийні лімфатичні вузли. У даного пацієнта вони незмінені.

- На рентгенограмі спостерігаються численні, дрібнопористі, інфільтровані тіні на фоні

незначного набряку і посилення малюнка легеневої тканини. У даного пацієнта

спостерігаються білатеральні інфільтрати, значні фокальні та зливні тіні, залучена нижня

та середня доля справа, плевральний випіт.

Хворий 42 років звернувся до лікаря на 5-й день хвороби зі скаргами на підвищення

задишка змусила звернутися за медичною допомогою.

клінічному аналізі крові – виражена лейкоцитопенія, лімфоцитопенія, зниження кількості

тромбоцитів. На рентгенограмі двостороння плямистість, виявлено інфільтрати розташовані

білатерально, які стрімко збільшились за добу, з’явилась їх консолідація, незважаючи на

Коронавірусна хвороба (COVID-19)клінічно діагностована,тяжкий перебіг. Негоспітальна

2)Атипова пневмонія,що викликана Mycoplasma pneumonia:

незначне укорочення звуку паравертебрально, стетоакустично - незначна кількість вологих та

3)З орнітозом І все?

- На рентгенограмі виявлено інфільтрати, що не характерно для орнітозу. У випадку

- Аналіз крові на HBsAg

- Киснева терапія І все? маска? канюлі тощонеінвазивна в

-Дексаметазон 6 мг в/в струменево 1р/добу І все?така мала добова

- Дисіль 400мл в/в краплинно отут нащо?

Хворий 45 років доставлений 26 липня у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на значно

спостерігалось прогресування легеневих інфільтратів, не дивлячись на

Легіонельоз (хвороба легіонерів). Позагоспітальна двобічна нижньо- та середньодольова

 ● Загальний аналіз крові

 ● Загальний аналіз сечі

 ● Аналіз крові на HbsAg

 ● Аналіз крові на ВІЛ (за попередньою згодою пацієнта)

 ● Аналіз мокротиння загальний та на МБТ

 ● Плевральна пункція з дослідженнями отриманої рідини : цитологічним, біохімічним,

мікробіологічним І все?, морфологічним, гематокрит, імунологічним.