1. ВИЗНАЧЕННЯ ТА РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ ПНЕВМОНІЙ.

2. ЕТІОЛОГІЯ ПНЕМОНІЙ.
3. КЛАСИФІКАЦІЯ ПНЕВМОНІЙ.
4. КЛІНІЧНА КАРТИНА ПОЗАЛІКАРНЯНИХ ПНЕВМОНІЙ.
5. КЛІНІЧНІ КАРТИНА ВНУТРІШНЬОЛІКАРНЯНИХ ПНЕВМОНІЙ.
6. ДІАГНОСТИКА ПНЕВМОНІЙ.
7. ПРОБЛЕМИ ПАЦІЄНТІВ,ХВОРИХ НА ПНЕВМОНІЇ.
8. ЛІКУВАННЯ ПНЕВМОНІЙ.
9. ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ НА ПНЕВМОНІЇ.
10.ПРОФІЛАКТИКА ПНЕВМОНІЙ.
11.М/С ПРОЦЕС ПРИ ПЛЕВРИТАХ.
12.М/С ПРОЦЕС ПРИ РАКУ ЛЕГЕНЬ.
гостре інфекційне захворювання,
(переважно бактеріальної етіології),
яке характеризується вогнищевим
ураженням респіраторних відділів
легень із обов'язковим
ураженням альвеол та наявністю
внутрішньо-альвеолярної ексудації
 БАКТЕРІЇ
(СТРЕПТОКОКИ,
СТАФІЛОКОКИ,
ВІРУСИ ПНЕВМОКОКИ)
(ГРИПУ,
ПАРАГРИПУ,
АДЕНОВІРУСИ)
ГРИБКИ

МІКОПЛАЗМИ ТА РИКЕТСІЇ
 КУРІННЯ,
НАРКОМАНІЯ,
ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ АЛКОГОЛІЗМ

ІМУНОДЕФІЦИТНІ
СТАНИ

ХРОНІЧНІ
ЗАХВОРЮВАННЯ
ЛЕГЕНЬ
НЕГОСПІТАЛЬНА ГОСПІТАЛЬНА

ПНЕВМОНІЯ В ОСІБ
АСПІРАЦІЙНА З ТЯЖКИМ
ПОРУШЕННЯМ
ІМУНІТЕТУ
 ЛЕГКИЙ

СЕРЕДНЬОЇ ТЯЖКОСТІ

ТЯЖКИЙ – це особлива форма захворювання різної

етіології, яка проявляється тяжким інтоксикаційним
синдромом, гемодинамічними змінами, вираженою
дихальною недостатністю та/або ознаками тяжкого сепсису
або септичного шоку, характеризується несприятливим
прогнозом та потребує проведення інтенсивної терапії.

Малі критерії:
- частота дихання 30 за 1 хв.
та більше;
- порушення свідомості;
- SaO2 менше 90 % (за даними
пульсоксиметрії), парціальна
тиск кисню в артеріальній
крові (далі - PaO2) < 60 мм рт.
ст.;
- систолічний артеріальний
тиск нижче 90 мм рт. ст.;
- двобічне або багаточасткове
ураження легень, порожнини
розпаду, плевральний випіт.
Великі критерії:
- потреба в проведенні
штучної вентиляції легень;
- швидке прогресування
вогнищево-інфільтративних
змін в легенях - збільшення
розмірів інфільтрації більше
ніж на 50 % протягом 2 діб;
- септичний шок;
- гостра ниркова
недостатність (кількість сечі
менше 80 мл за 4 год. або
рівень креатиніну в сироватці
крові вище 0,18 ммоль/л
пульсоксиметр
 Про тяжкий перебіг пневмонії свідчить
наявність у хворих не менше двох
"малих" або одного "великого" критерію,
кожен з яких достовірно підвищує ризик
розвитку летального кінця. У таких
випадках рекомендується невідкладна
госпіталізація хворих у відділення
анестезіології та інтенсивної терапії
( BAIT).
 Раптове підвищення
температури тіла до
38-40°С (утримується
Кашель – спочатку до 7-12 діб)
сухий, а через 1-2
доби з іржавим
харкотинням
Біль в грудній клітці, який
посилюється при кашлі
Головний (внаслідок втягнення в
біль,біль у м´язах, процес плеври)
загальна
слабкість,спрага
 Положення хворого на спині або
на ураженому боці

Шкіра суха і гаряча на дотик

рум´янець на щоках, ціаноз губ

Дихання часте,поверхневе,
Пальпаторно:
Голосове тремтіння
ЧД=30-40/хв., задишка
посилене над місцем
ураження
Аускультативно:
Дихання везикулярне,
Перкуторно: ослаблене (може бути
Притуплення жорстке або бронхіальне),
перкуторного звуку вологі хрипи, крепітація
(або повна тупість)
 3 КАТЕГОРІЯ -
1 КАТЕГОРІЯ - ТЯЖКА ПНЕВМОНІЯ, ЩО
НЕТЯЖКА ПНЕВМОНІЯ
У ХВОРИХ ДО 60 РОКІВ ПОТРЕБУЄ ГОСПІТАЛІЗА-
БЕЗ СУПУТНЬОЇ ПАТОЛОГІЇ ЦІЇ, АЛЕ БЕЗ ІНТЕНСИВНОЇ
ТЕРАПІЇ

2 КАТЕГОРІЯ - 4 КАТЕГОРІЯ -
НЕТЯЖКА ПНЕВМОНІЯ
ТЯЖКА ПНЕВМОНІЯ,
У ХВОРИХ З СУПУТНЬОЮ
ЩО ПОТРЕБУЄ ІНТЕН-
ПАТОЛОГІЄЮ АБО У ВІЦІ
СИВНОЇ ТЕРАПІЇ
≥ 60 РОКІВ ПРИ МОЖЛИВОСТІ
В УМОВАХ
АМБУЛАТОРНОГО
СТАЦІОНАРУ
ЛІКУВАННЯ
 Розвиваються під час перебування
пацієнта в стаціонарі з приводу іншого
захворювання через 2 і більше діб

Причини: золотистий
Протікають тяжко, з стафілокок, синьогнійна
розвитком сепсису, паличка, протей
швидко
прогресують, погано
діагностуються Смертність
від них – 50-70 %
 Рання – виникає протягом перших 5 днів з моменту
госпіталізації і зумовлена збудниками, які були у хворого ще
до надходження до стаціонару, - S. pneumoniae, H. influenzae,
S. aureus (далі - MSSA) та інші представники нормальної
мікрофлори порожнини ротоглотки.
Найчастіше ці збудники чутливі до антимікробних препаратів,
що традиційно використовуються,
а пневмонія має більш сприятливий прогноз.

Пізня – розвивається не раніше 6 дня госпіталізації і

спричинена власне госпітальною мікрофлорою з більш високим
ризиком наявності високовірулентних і полірезистентних
збудників, таких як P. aeruginosa, Acinetobacter spp.,
представники родини Enterobacteriaceae,
метицилінорезистентний S. aureus (далі - MRSA). Така ГП
характеризується менш сприятливим прогнозом.
 Діагностичні критерії:
- поява на рентгенограмі нових вогнищево-інфільтративних змін
у легенях
- дві з приведених нижче ознак:
1) температура тіла вище > 38,3° C;
2) бронхіальна гіперсекреція;
3) PaO2/FiO2 (FiO2 - фракція кисню у повітрі, що видихається, %)
менше 240;
4) кашель, тахіпное, локальна крепітація, вологі хрипи,
бронхіальне дихання;
5) кількість лейкоцитів у крові менше 4,0 х 109/л чи більше 12,0 х
109/л, палочкоядерний зсув більше 10 %;
6) гнійне мокротиння/бронхіальний секрет (більше 25 лейкоцитів
в полі зору при мікроскопії з малим збільшенням, х 100).
 Причини: анаеробна та
грамнегативна флора,
аспірація води, диму, бензину

Розвивається при станах

безсвідомості, алкогольному
сп´янінні, після наркозу

Проявляється деструкцією
легеневої тканини та
розвитком нагноєнь
Розвиваються Загальні ознаки
блискавично домінують над
бронхо-легеневими

Результати Rtg- Діагноз ставиться

дослідження на основі
нечіткі імунограм
 Загальний аналіз крові:
лейкоцитоз, зсув
лейкоцитарної формули вліво,
збільшення ШОЄ
Біохімічний аналіз крові:
підвищений рівень
глобулінів,серомукоїду,
сіалових кислот, фібрину Аналіз мокротиння:
слизисто-гнійне або іржаве, в
´язке,
містить лейкоцити,
циліндричний епітелій,
бактеріальну мікрофлору

Спірографія: зниження
ЖЕЛ, збільшення ХОД
Томографія
МРТ (магнітно-резонансна
томографія)
Рентгенологічне
дослідження ОГК:
Вогнища запальної
інфільтрації (затемнення),
корені легень розширені
(збільшені лімфовузли)
Комп´ютерна
томографія
 Етіотропне лікування

- Перед початком
антибіотикотерапії необхідно взяти
зразки харкотиння для
бактеріологічного дослідження

- До ідентифікації збудника призначають

антибіотики широкого спектру дії;
- Після ідентифікації – ті, до яких
виявлена найбільша чутливість.
 Антибіотики, рекомендовані залежно від
категорій осіб, хворих на пневмонії:

1 категорія
(патогени – пневмокок, мікоплазми, хламідії)
- макроліди (спіраміцин, кларитроміцин);
- тетрацикліни (доксициклін);
- бета-лактами (амоксиклав, енханцин).

2 категорія
(патогени - золотистий стафілокок,
грамнегативні аероби)
- макроліди + цефалоспорини 2-3
покоління (цефотаксим,цефтріаксон
офрамакс) або + бета-лактами.
 3 категорія
(полімікробні патогени)
-макроліди + цефалоспорини 2-3
покоління або бета-лактами;
- обов´язковим є парентеральне
введення (хоча б перші 3-5 днів).

4 категорія
(полімікробні патогени)
- Цефалоспорини 1-3 покоління +
фторхінолони (ципрофлоксацин –
цифран, офлоксацин – заноцин) або
макроліди + аміноглікозиди (амікацин);
- карбопенеми (іміпенем);
- глікопептиди (ванкоміцин).
 Критерії ефективності
антибактеріальної терапії

Зниження температури тіла

Зменшення ознак інтоксикації

Покращення аускультативних даних

Зменшення кількості гною в харкотинні

 Патогенетичне лікування

Бронходилятатори
(знімають бронхоспазм)
Муколітики та - еуфілін (неофілін),
мукокінетики - інгалятори (беротек,
(сприяють розрідженню та
вентолін)
покращують відходження
харкотиння)
- ацетилцистеїн (АЦЦ),
- муколтин, Імуностимулятори
- лазолван, - ехінацея,
- бромгексин - зіксорин, тималін
 Дезінтоксикаційна терапія

- реосорбілакт,

- реамберин,

- 5% розчин глюкози,

- 0,9% розчин натрію хлориду,

 Симптоматична терапія

Протикашльові засоби
(в перші дні захворювання – при сухому,
надсадному, болючому кашлі)
- лібексин,
- тусупрекс,
- кодеїн, кодтерпін (викликають
звикання та можуть пригнічувати
дихальний центр)
Нестероїдні протизапальні препарати
(мають болезаспокійливута жарознижуючу
дію, зменшують запальний набряк,
покращують мікроциркуляцію)
- парацетамол,
- аспірин,
- діклофенак (діклоберл),
- месулід (німесил).

Серцево-судинні засоби (які покращують

гемодинаміку в малому колі кровообігу)
- кордіамін,
- сульфокамфокаїн
 Лікування ускладнень

ЛФК, масаж грудної клітки

це запальне захворювання листків
плеври з утворенням на їх поверхні
фібрину або нагромадженням
ексудату в плевральній порожнині,
що виникає як реакція плеври на
патологічні зміни в сусідніх органах
або є проявом системного
захворювання
 Туберкульоз Пневмонії

Абсцес, гангрена легень Пухлини легень

Системні захворювання сполучної тканини

Травми грудної клітки Переохолодження

Сухий – проявляється Ексудативний –
болем в грудній клітці, проявляється
який посилюється при задишкою, що наростає
кашлі та диханні і з кожним днем, ціанозом
зменшується в губ, обмеженням
положенні сидячи з дихальних рухів з боку
нахиленням в бік ураження. Перкуторно:
патологічного процесу. тупий або притуплений
Перкуторно: без змін. звук. Аускультативно:
Аускультативно: шум різко ослаблене або
тертя плеври. відсутнє дихання.
 Сухий плеврит
діагностують на основі
клінічних ознак

Ексудативний плеврит
діагностують:
-Плевральна пункція
-Rtg ОГК
1. Лікування основного захворювання

2. Антибактеріальна терапія

3. Нестероїдні протизапальні середники

4. Розсмоктуюча терапія

5. Плевральна пункція
 це злоякісна пухлина, утворена
незрілими епітеліальними
клітинами, які виникають з епітелію
слизової оболонки бронхів

В Україні займає ІІ Займає ІІІ місце у

місце у чоловіків жінок після раку
після раку шлунка матки та шлунка
 Професійні шкідливості
Куріння (виробництво азбесту,
(активне і пасивне) хрому, нікелю)

Генетичні
Хронічні запальні фактори ризику
захворювання легень (пухлини інших
(бронхіти, бронхоектази) локалізацій в
анамнезі)
 Кашель
• спочатку надсадний, сухий, Задишка
переважно вночі або вранці
• потім стає вологим з
виділенням невеликої
кількості мокротиння Біль в грудній
кровянистого забарвлення клітці
(по типу малинового желе)

Субфебрильна
температура тіла
Рентгенографія органів Бронхоскопія з
грудної клітки біопсією

Дослідження Комп´ютерна
мокротиння томографія
(виявляють атипові
клітини, які мають
по 2-3 ядра) Загальний аналіз
крові (лейкоцитоз,
ретикулоцитоз,
Бронхографія еозинофілія,
підвищене ШОЕ)
 І-ІІ стадія – хірургічне лікування
(пульмо- або лобектомія)

ІІІ стадія – комбіноване лікування (променева

терапія + розширена пульмонектомія)

ІV стадія – комбіноване лікування

(променева терапія + поліхіміотерапія)