Терапія 2020

У хв. К., 19 р., температура до 38оС, набряки обличчя, гомілок.
Два тижні
тому - загострення ангіни. Об-но: АТ - 160/90 мм.рт.ст. ЗАК: Ер - 3,9 Т/л, Нв -
110 г/л, Лейк. - 9,6 Г/л, ШОЕ - 38 мм/год. БАК: креатинін 620 мкмоль/л,
сечовина - 32,2 ммоль/л, заг. білок - 75 г/л, калій – 6,4 ммоль/л, натрій – 142
ммоль/л, кальцій – 2,5 ммоль/л. Діагностовано гострий гломерулонефрит.
Який з лабораторних показників є найбільш загрозливим для життя пацієнта?
+Гіперкаліємія
-Підвищення рівня креатиніну
-Анемія
-Підвищення рівня сечовини
-Артеріальна гіпертензія
У хв. К., 19 років, підвищення температури до 38 0С, виражені набряки, асцит,

задишка, підвищення АТ до 160/90 мм.рт.ст. ЗАК: Ер - 3,9 Т/л, Нв - 110 г/л,
Лейк. - 9,6 Г/л, ШЗЕ - 38 мм/год. БАК: креатинін 620 мкмоль/л, сечовина-32,2
ммоль/л, заг.білок - 75 г/л, калій – 7,3 ммоль/л, натрій - 142 ммоль/л, кальцій
- 2,5 ммоль/л. Діагностовано гострий гломерулонефрит. Яка тактика лікування
є найбільш виправданою у даному випадку?
+Проведення програмного гемодіалізу
-Активне спостереження
-Переливання відмитих еритроцитів
-Парентеральна гідратація
-Спостереження за хворим удома
У хв. К., 19 р., підвищення температури до 38 0С, виражені набряки, асцит,

задишка, АТ до 160/90 мм.рт.ст. ЗАК: Ер - 3,9 Т/л, Нв 110 г/л, Лейк. - 9,6 Г/л,
ШЗЕ - 38 мм/год. БАК: креатинін 320 мкмоль/л, сечовина - 32,2 ммоль/л, заг.
білок - 75 г/л, калій – 5,6 ммоль/л, натрій – 142 ммоль/л, кальцій – 2,5 ммоль/л.
Діагностовано гострий гломерулонефрит. Яка діуретична терапія є
оптимальною у даному випадку?
+Фуросемід 0,1 в/в
-Фуросемід 0,08 per os
-Верошпірон 0,05 per os
-Гідрохлортіазид 0,1 per os
-Маннітол 15% 100 мл в/в
У хв. 23 р. нудота, загальна слабкість, втрата апетиту, періодична лихоманка,

мігруючий біль в суглобах, висипання на шкірі, жовтяниця. Об-но: печінка +
3 см, при пальпації щільна, болюча. В БАК: АЛТ- 68 Од/л, АСТ - 85 Од/л,
загальний білірубін 80 мкмоль/л, прямий - 21 мкмоль/л, непрямий - 59
мкмоль/л. Серологічні маркери вірусних гепатитів не виявлені. Запідозрено
автоімунний гепатит. Наступний діагностичний крок для підтвердження
діагнозу в даному випадку?
+Визначення в крові ANA, SNA, LKM
-Визначення в крові a-фетопротеїну
-УЗД органів черевної порожнини
-ГДФС
-КТ органів черевної порожнини
У хв. Л., 19 р., слабкість, помірний біль голови, біль у горлі при ковтанні.
Хворіє 3 дні. Об-но: t° тіла 38,2 °С, пальпуються підщелепні, шийні та
пахвинні лімфовузли, які не спаяні між собою і навколишніми тканинами.
Слизова оболонка ротоглотки гіперемована, мигдалики гіпертрофовані,
лакуни заповненні гноєм. Печінка + 2 см. Селезінка доступна пальпації,
щільна. ЗАК: 35% атипових мононуклеарів. Яке дослідження необхідно
призначити для верифікації діагнозу?
+Дослідження крові на IgM аnti-VCA EBV
-Дослідження крові на IgM аnti-CMV
-Дослідження крові на IgM аnti-HHV-6
-Дослідження крові на IgM аnti-HHV-7
-Дослідження крові на сумарні антитіла до ВІЛ
У хв. 18 р. жовтяниця, біль в горлі, загальна слабкість. Анамнез: інфекційний

мононуклеоз, який супроводжувався жовтяницею, у віці 14 років. Об-но: ЧСС
– 88 уд.хв. АТ - 125/75 мм.рт.ст, Т – 36.9°C, ЧД – 18/хв, ІМТ - 23, шкірні
покриви та видимі слизові оболонки субіктеричні. БАК: АЛТ – 20 Од/л., АСТ
– 23 Од/л., заг.білірубін - 62 мкмоль/л. Попередній діагноз?
+Синдром Жильбера
-Вірусний гепатит А
-Вірусний гепатит В
-Вірусний гепатит С
-Жовчнокам'яна хвороба
У хв. К., 18 р., набряки обличчя, гомілок. Захворів гостро. Три тижні тому -
загострення хронічного тонзиліту. Об-но: Т. тіла 37,8ºС, АТ 160/90 мм.рт.ст,
діурез 400 мл ЗАК: Ер - 4,9 Т/л, Нв - 140 г/л, Лейк. - 9,5 Г/л, ШЗЕ - 38 мм/год.
БАК: креатинін - 220 мкмоль/л, сечовина - 12,2 ммоль/л, заг. білок- 75 г/л,
альбуміни - 42 г/л, глобуліни – 33 г/л, холестерин - 1,7 ммоль/л. ЗАС: білок 1,6
г/л, лейкоцити – 2-3 в полі зору, ер – 20-30 в полі зору. Який попередній
діагноз?
+Гострий гломерулонефрит, гостронефритичний синдром
-Гострий гломерулонефрит, нефротичний синдром
-Гострий гломерулонефрит, сечовий синдром
-Гострий інтерстиційний нефрит, гостра ниркова недостатність
-Гострий пієлонефрит, гостра ниркова недостатність
У хв. А., 48 р., нудота, відсутність апетиту, головний біль, набряки обличчя,
гомілок, АТ до 160/90 мм.рт.ст. ЗАК: Ер - 2,9 Т/л, Нв - 84 г/л, лейк. - 4,5 Г/л,
ШЗЕ - 38 мм/год, БАК: креатинін - 270 мкмоль/л, сечовина - 18,2 ммоль/л,
загальний білок - 75 г/л, альбуміни - 32 г/л, глобуліни – 43 г/л. ЗАС: білок 0,66
г/л, лейк.– 2-3 в полі зору, ер – 10-12 в полі зору. ШКФ – 29 мл/хв. Який
показник з наведених найбільш точно визначить функціональний стан нирок?
+Швидкість клубочкової фільтрації
-Концентрація креатиніну
-Концентрація сечовини
-Рівень добової протеїнурії
-Концентрація креатиніну, сечовини, гемоглобіну
У хв. 18 р., сильний головний біль переважно в лобній та скроневих ділянках,

надбрівних дугах, виникнення блювання на висоті болю, біль при рухах очних
яблук, біль в суглобах. Об-но: збуджений, температура – 39,50С, ЧСС–110/хв.
Тонічні і клонічні судоми. Сумнівні менінгеальні ознаки. Який найбільш
вірогідний діагноз?
+Грип з явищами набряку мозку
-Грип, типовий перебіг
-Парагрип
-Аденовірусна інфекція
-Респіраторно – синцитіальна інфекція
Хв. К. 46 р. звернулась до сімейного лікаря зі скаргами на біль та здуття живота

після прийому їжі, яка містить молочні продукти, проноси, які з’являються
після вживання цільного молока. Об-но: живіт здутий, чутливий при
пальпації. Печінка, селезінка не збільшені. Який метод діагностики допоможе
виявити причину стану?
+Дихальний водневий тест
-Фіброколоноскопія
-Визначення антигліадинових антитіл
-Копрограма
-Ультрасонографія органів черевної порожнини
Хв. В., 48р. доставлена в лікарню з неадекватною поведінкою. Зі слів чоловіка,

постійно вживала знеболюючі препарати у зв’язку з мігренню та болем у
спині. Об-но: жовтяничність склер, чутливість у правому верхньому квадранті
живота та астериксис. БАК: АЛТ - 649 Од/л, загальний білірубін- 95,8
мкмоль/л та МНС- 6.8. Який найбільш ймовірний діагноз у даної хворої?
+Гостра печінкова недостатність
-Гостре порушення мозкового кровообігу
-Гостра наднирникова недостатність
-Гостра ниркова недостатність
-Інтоксикація протисудомними засобами
Хв.З., 40 р. звернувся зі скаргами на тупий ниючий біль в епігастрії, який

турбує впродовж 2 міс. Біль зникає після їжі та пиття молока, а також частково
знімається ранітидином. Об-но: легка чутливість в епігастрії при пальпації
живота. Дані ЕГДС: виразка цибулини ДПК. Швидкий уреазний тест
позитивний. Яка комбінація лікарських засобів найбільш виправдана в даному
випадку?
+Пантопразол+кларитроміцин+амоксицилін
-Пантопразол+ранітидин+сукральфат
-Пантопразол+субцитратвісмуту+ребаміпід
-Субцитратвісмуту+тетрациклін+амоксицилін
-Субцитратвісмуту+тетрациклін+метронідазол
У дівчини 16 р.скарги на слабкість, кістково-м'язовий біль та висип на обличчі.

Вказані скарги з’явились після відпочинку на морі. Об-но: еритематозні
висипання на обличчі в ділянці спинки носа і виличних кісток, виразки на
слизовій оболонці порожнини рота. ЗАК: еритр. - 3,2х1012 /л, Нв - 125 г/л,
лейкоц. - 3,2 х 109/л, тромб.– 100х109/л, ШЗЕ – 45 мм/год. Найбільш ймовірне
захворювання ?
+Системний червоний вовчак
-Дерматоміозит
-Системна склеродермія
-Гемобластоз
-Ревматоїдний артрит
У хв. К., 32 р. скарги на двосторонній біль у руках і припухлість пальців,

відчуття скутості впродовж кількох годин після пробудження, втомлюваність,
значний біль у руках під час відкручування і закручування кранів. Об-но:
набряк другого та третього п’ястково-фалангових і проксимальних
міжфалангових суглобів, позитивні симптоми поперечного стискання кисті.
Яке найбільш ймовірне захворювання у даної пацієнтки?
+Ревматоїдний артрит
-Остеоатрит
-Ревматична поліміалгія
-Паранеопластичний артрит
-Реактивний артрит
У К., 47 р. раптове підвищення температури тіла до 390С з ознобом, ломота в

суглобах, біль голови в лобній ділянці та скронях, світлобоязнь, біль під час
руху очима, млявість, відчуття дертя в горлі, сухий кашель. Об-но: обличчя
гіперемоване, очі – склерит, легка сльозотеча, слизова оболонка задньої стінки
глотки і дужок гіперемована. Який попередній діагноз?
+Грип
-Парагрип
-Аденовірусна хвороба
-Респіраторно-синцитіальна інфекція
-Коронавірусна інфекція
У хв. Д., 35 р. скарги на загальну слабкість, сухість шкіри, ламкість волосся.

ЗАК: НЬ-90 г/л, ер. - 3,5*1012/л, КП 0,77, лейк. - 4,1* 109/л; ретикулоцити –
0,5%, ШЗЕ- 18 мм/год, мікроцитоз, анізоцитоз. Залізо сироватки крові - 9,0
мкмоль/л, феритин – 8 нг/ мл. Зміна якого показника в ЗАК покаже
ефективність патогенетичного лікування на 8-й день лікування?
+Підвищення кількості ретикулоцитів
-Нормалізація рівня гемоглобіну
-Нормалізація кількості еритроцитів
-Зниження швидкості зсідання еритроцитів
-Підвищення колірного показника
У хв. дитини 5 р. , що спостерігалася з приводу назофарингіту, різко

підвищилась температура тіла, виникли головний біль та біль в животі. Об-но:
легкий дотик посилює біль, блювання, виявлені ригідність м’язів шиї, симптом
Керніга. АТ 110/80 мм.рт.ст., ЧСС 98 уд. за 1 хв., Т. - 39,80 С. Ліквор: білок
0,35 г/л , цитоз - 315 лейкоцитів та 25 лімфоцитів в 1 мкл. Яке захворювання
розвинулось у хворого?
+Менінгококовий менінгіт
-Менінгококовий енцефаліт
-Ревматичний енцефаліт
-Асептичний менінгіт
-Туберкульозний менінгіт
Хв. 67 р. з м'язово-тонічним синдромом призначено баклофен за схемою

поступового збільшення дози, хвора порушила рекомендацію і прийняла
відразу добову дозу, згодом відчула загальну слабкість, тривогу, різко встала
та втратила свідомість. Об-но: АТ 70/45 мм. рт. ст., ЧСС 64 уд/хв., Т. - 36,60,
загальна м’язова гіпотонія. Яке ускладнення лікування баклофеном
розвинулось у хворої?
+Ортостатичний синкоп
-Кардіогенний синкоп
-Синокаротидний синкоп
-Психогенний синкоп
-Гіпотонічний криз
Хв. 45 р., який страждає алкоголізмом, на третій день після святкування

іменин поступив з тоніко-клонічними судомами, які куповані. Об-но: знижені
ахілові та променево - зап’ясткові рефлекси, поліневритична гіпестезія в
ногах, короткочасна пам'ять не порушена. АТ 165/94 мм.рт.ст., ЧСС 86 уд. за
1 хв. Яка форма хронічної інтоксикації розвинулась у хворого?
+Алкогольна епілепсія
-Корсаківський синдром
-Алкогольна мозочкова дегенерація
-Енцефалопатія Верніке - Гайє
-Понтинний мієліноліз
У хв. 39 р. виник біль в нозі, який посилюється при зміні положення, іррадіює
по передній поверхні гомілки до пальців стопи. Об-но: АТ 115/73 мм.рт.ст.,
ЧСС 76 уд. за 1 хв. Колінний та ахіловий рефлекси симетричні, живі, знижена
сила розгиначів стопи та гіпестезія на передньо-зовнішній поверхні гомілки
справа, стопа звисає в позиції підошовного згинання. Який метод діагностики
дозволить визначити рівень ураження ?
+Електронейроміографія
-Комп´ютерна томографія
-Магнітно-резонансна томографія
-Електроміографія
-Комп´ютерна томографічна ангіографія
У хв. 47 р., після переохолодження на фоні герпетичної інфекції з’явилася

асиметрія обличчя. Неврологічний статус: лагофтальм справа, кореальний
рефлекс знижений справа, сльозотеча, носо-губна складка згладжена, кут рота
опущений, смак та слух не порушені. АТ 124/76 мм.рт.ст., ЧСС 78 уд. за 1 хв.
Ураження якого нерва виникло у хворого?
+Лицевого нерва
-Трійчастого нерва
-Вушно-скроневого нерва
-Окорухового нерва
-Відвідного нерва
Хворий 50р., госпіталізований зі скаргами на стискаючий біль за грудиною,

що іррадіює в ліву руку, триває більше години. Об-но: шкіра бліда, ЧСС –
112/хв., АТ − 95/60 мм рт.ст, ЧД – 22/хв., тони серця ослаблені. ЕКГ: косо-
нисхідна депресія ST з переходом в негативний коронарний зубець T в I та
aVL. Наймовірніший діагноз?
+Дрібновогнищевий ІМ передньої стінки ЛШ
-Стенокардія напруги III ФК
-Прогресуюча стенокардія
-Трансмуральний ІМ передньо-перетинкової ділянки
-Великовогнищевий ІМ задньої стінки ЛШ
У хв. 30 р., колючий, пекучий біль у ділянці серця, що турбує майже постійно
впродовж останніх 2 тижнів, задишка при незначному фізичному
навантаженні, серцебиття. Захворів після перенесеної ГРВІ. Об-но:
акроціаноз, АТ - 90/70 мм рт.ст, ЧСС - 100/хв. Межі серця розширені, над
верхівкою серця тричленний ритм та систолічний шум. ЕКГ: ритм синусовий
, повна блокада лівої ніжки пучка Гіса. ЗАК-Л-10•G/л, ШЗЕ-18 мм/год.
Ймовірний діагноз?
+Інфекційно-алергічний міокардит
-Гострий перикардит
-Дилятаційна кардіоміопатія
-Тромбоемболія легеневої артерії
-Гострий інфекційний ендокардит
Хворий 32 р., у зв’язку з ГРВІ прийняв аспірин 1,5 г, після чого розвинувся
напад ядухи з утрудненим видихом, який був купірований введенням еуфіліну.
Алергоанамнез не обтяжений. Оперований з приводу поліпозу носа тричі. Ваш
діагноз?
+Аспіринова астма
-Гострий бронхіт
-Атопічна бронхіальна астма
-Загострення ХОЗЛ
-Синдром сонних апное.
Хворий 56 р., хворіє на ХОЗЛ упродовж 20 р. На висоті значного фізичного

навантаження відчув зненацька різку змішану задишку, біль у грудній клітці
справа, серцебиття. Об-но: стан важкий, АТ-100/70 мм рт.ст., ЧСС – 110/хв,
ЧД – 28 рухів/хв, права половина грудної клітки відстає в акті дихання.
Перкуторно коробковий звук над правою легенею, аускультативно дихання
різко ослаблене. Яке ймовірне ускладнення у хворого?
+Спонтанний пневмоторакс
-Напад бронхіальної астми
-Тромбоемболія легень
-Інфаркт міокарда
-Емфізема легень
Хворий 30 р., лікується 12 днів з приводу негоспітальної плевропневмонії. В

анамнезі – наркозалежність, тривалий субфебрилітет. Об-но: стан важкий. В
легенях ослаблене дихання з обох боків. Ro-білатеральна інфільтрація
легеневої тканини. Комбінація амоксиклав+лефлоцин та наступне
призначення ванкоміцину у рекомендованих дозах виявилось неефективним.
Що найвірогідніше є причиною неефективності призначених антибіотиків?
+ВІЧ-інфекція та розвиток пневмоцистної пневмонії
-Метастази пухлини у легеневу тканину
-Розвиток ідіопатичного фіброзуючого альвеоліту
-Бактеріальна мультирезистентність
-Наявність туберкульозної інфекції
У хворого К. 65 р., в реанімаційному відділенні після резекції шлунка, з’явився

кашель, біль в правій половині грудної клітки, озноб. Об-но: t тіла 38°С, ЧД
26/хв, при аускультації справа нижче кута лопатки –консонуючі
дрібнопухирчасті хрипи. ЗАК – Лейк. - 14 G/л, п/яд нейтрофіли 8%, ШЗЕ - 30
мм/год, СРП (+++).У харкотинні-Pseudomonas aeruginosa – 107. Ro-
інфільтративні зміни в нижній долі правої легені. Ваш діагноз
+Шпитальна пневмонія
-ХОЗЛ
-Бронхіальна астма
-Рак легень
У хворого 40 р., ранковий кашель з виділенням слизово-гнійного харкотиння,

підвищення Т. тіла до 37,6°. Тютюнопаління з 17 років. Об-но: при
аускультації в легенях жорстке везикулярне дихання, розсіяні сухі хрипи.
ЗАК: Л – 12 G/л, ШЗЕ 18 мм/год. При бронхоскопії: катарально-гнійний
ендобронхіт. Дані спірографії: FVC – 75%, FEV1 – 70%, FEV1/FVC – 70%. Ваш
діагноз?
+Хронічний бронхіт
-Позагоспітальна пневмонія
-ХОЗЛ
Хворий М., 27 р. через 2 тижні після статевого контакту з малознайомою

жінкою виявив висип на шкірі тулуба, який супроводжується свербежем,
переважно у вечірній час. Об-но: на шкірі передньобокових поверхонь тулуба
– множинна дрібна папульозната везикульозна висипка, розташована
попарно. Який етіологічний чинник даного захворювання?
+Коростяний кліщ
-Кліщ вугрової залозниці
-Стафілокок
-Стрептокок
-Бліда трепонема
Дівчина 19 р. скаржиться на помірний свербіж та випадіння волосся на голові.

Об-но: на шкірі потиличної ділянки голови одиничне еритематозне вогнище
округлої форми з чіткими межами, діаметром 3 см,з азбестовидним лущенням
на поверхні, волосся у вогнищі обламане на висоті 6-8 мм. Який діагноз є
найбільш ймовірним?
+Мікроспорія
-Трихофітія
-Псоріаз
-Себорея
-Сифіліс
У хв. 43 р. наступного дня після введення антибіотика з приводу ангіни

погіршилося самопочуття, підвищилася Т. тіла до 39.4оС,з’явилася висипка
на шкірі. Об-но: загальний стан хворої тяжкий, шкіра тулуба й кінцівок різко
гіперемована, болюча при пальпації, множинні бульозні елементи та ерозії з
відшаруванням епідермісу у вигляді «симптому мокрої білизни». Симптом
Нікольського – різко позитивний. Тактика лікаря ?
+Госпіталізація в реанімаційне відділення.
-Призначити амбулаторне лікування.
-Госпіталізація в дерматологічне відділення.
-Госпіталізація в опікове відділення.
-Госпіталізація в терапевтичне відділення.
Чоловік В., 43 р., скаржиться на появу через 3 години після укусу комахи
набряку обличчя, задуху та утруднене ковтання. Об’єктивно: шкіра повік, щік
та губ різко гіперемована й набрякла. Які засоби невідкладної допомоги слід
призначити хворому?
+Глюкокортикоїди,
-Антигістамінні
-Міорелаксанти
-Антибіотики
-Діуретики
Хв. С., 38 р., скаржиться на періодичну висипку в ділянці бороди і вусів, що

супроводжується помірною болючістю. Хворіє впродовж 2 років. Об-но: в
ділянці бороди та вусів на фоні гіперемії та помірної інфільтрації – множинні
згруповані пустульозні елементи, дрібні ерозії та гнійні кірки. На яке супутнє
захворювання слід обстежити пацієнта в першу чергу?
+Цукровий діабет
-Гепатит С
-Захворювання щитоподібної залози
-Дисбактеріоз кишківника
-Туберкульозна інфекція
Хв. K., 65р., на гіпертонічну хворобу з супутньою ІХС, призначена

фармакотерапія. Через 2 тижні звернулась до лікаря з приводу набряків на
гомілках. Під час обстеження не було виявлено ознак захворювань, які
перебігають з набряковим синдромом. Запідозрено побічну дію лікарського
засобу. Який з наведених препаратів був вилучений із схеми лікування?
+Амлодипін
-Аторвастатин
-Раміприл
-Ацетилсаліцилова кислота
-Бісопролол
Хв. Н., 65р., з приводу застійної серцевої недостатності призначена

фармакотерапія (фуросемід,спіронолактон, бісопролол,раміприл). Через 2
місяці звернувся до лікаря з приводу розвитку гінекомастії. Запідозрено
побічну дію спіронолактону. На який з наведених препаратів можна його
замінити у схемі лікування цього хворого?
+Еплеренон
-Торасемід
-Івабрадин
-Триметазидин
-Ніфедипін
Хв. Л., 68р., з застійною серцевою недостатністю, ФВ ЛШ <40%, отримує

наступну схему фармакотерапії: раміприл, торасемід, бісопролол,
клопідогрель, дигоксин. Під час чергового обстеження була виявлена часта
поліморфна шлуночкова екстрасистолія. Який з призначених препаратів
необхідно вилучити із схеми лікування?
+Дигоксин
-Торасемід
-Раміприл
-Клопідогрель
Хв. Н., 65р., на гіпертонічну хворобу з супутньою ІХС, була призначена

фармакотерапія. Через 2 тижні звернувся до лікаря з приводу сухого кашлю.
Під час обстеження не було виявлено ознак ГРВІ, ураження бронхо-легеневого
апарата. Запідозрено побічну дію лікарського засобу . Який з наведених
препаратів був вилучений із схеми лікування?
+Раміприл
-Амлодипін
Хв. Н., 65р., з приводу гіпертонічної хвороби з супутньою ІХС була

призначена фармакотерапія (раміприл, аторвастатин, амлодипін,
ацетилсаліцилова кислота, бісопролол). Через 2 тижні звернувся до лікаря з
приводу сухого кашлю. Під час обстеження не було виявлено ознак ГРВІ,
ураження бронхо-легеневого апарата. Запідозрено побічну дію раміприлу. На
який з наведених препаратів можна замінити раміприл у схемі лікування?
+Вальсартан
-Торасемід
-Небіволол
-Еналаприл
-Ніфедипін
Хв. Н., 64р., на ІХС з серцевою недостатністю тривало отримував наступну

схему фармакотерапії: раміприл, торасемід, бісопролол, івабрадин,
клопідогрель. Під час чергового обстеження було виявлено рівень креатиніну
300 мкмоль/л, рівень К- 5.5 ммоль/л. Який з призначених препаратів
необхідно вилучити із схеми лікування?
+Раміприл
-Амлодипін
У хв. 33 р., біль у грудному відділі хребта з корінцевим синдромом,

підвищення температури тіла до 38-39 ºС упродовж 2-х місяців. Об-но: біль
при пальпації у проекції остистих відростків Th9-10. Комп’ютерна томографія
грудн. відділу, у Th9-10 множинні деструкції, які містять кісткові секвестри,
навколо хребців візуалізується паравертебральний натічний абсцес. Проба
Манту з 2 ТО – папула 19 мм. Вкажіть найбільш імовірний діагноз.
+Туберкульозний спондиліт
-Анкілозуючий спондилоартрит
-Травматичний спондиліт
-Метастатичне ураження хребта
-Неспецифічний остеомієліт хребта
У хв. 19 р., біль у правому колінному суглобі, який посилюється при рухах,
субфебрильна температура тіла упродовж 2х місяців. В анамнезі – тубконтакт
з батьком, хворим на інфільтративний туберкульоз легень (МБТ+). Об-но:
суглоб збільшений, об’єм рухів обмежений, шкіра гіперемована, гаряча на
дотик. Проба Манту з 2 ТО – папула 22 мм з везикулою. Симптом
Александрова – позитивний. Найбільш вірогідний діагноз.
+Туберкульозний гоніт.
-Ревматичний моноартрит.
-Міліарний туберкульоз.
-Мікобактеріоз.
-Інфекційний артрит.
У Ж., 36 р. головний біль, слабкість та парестезії в кінцівках, поліурія. Об-но:

тони серця приглушені, ЧСС – 98/хв, АТ – 180/110 мм рт.ст. Глюкоза крові –
5,5 ммоль/л, натрій плазми – 148 ммоль/л, калій плазми – 2,7 ммоль/л. У сечі:
питома вага – 1018, білок – 0,1 г/л, реакція лужна, Л – 3-4 в п/зору, Ер – 2-3 в
п/зору. Вкажіть найбільш імовірний діагноз:
+Первинний гіперальдостеронізм
-Гіпертонічнахвороба
-Амілоїдоз
-Нецукровийдіабет
-Хронічнийгломерулонефрит
У хворої М., 31 рік, після проведеної субтотальної резекції ЩЗ з приводу

токсичного зоба виникли серцебиття, пітливість, психомоторне збудження.
Пацієнтка знепритомніла. Об-но: температура тіла – 39,7оС; частота дихання
– 38 за 1 хв; ЧСС – 135 за 1 хв, миготлива аритмія. АТ – 190/80 мм рт.ст. Ваш
діагноз?
+Тиреотоксичний криз;
-Бактеріальний шок;
-Істеричний напад;
-Гіпертонічний криз;
-Рецидив дифузного токсичного зоба.
У хв. Е., 23 р., на цукровий діабет типу 1 на другому тижні позалікарняної

пневмонії виникли нудота, блювання. Увечері втратила свідомість.
Госпіталізована. Об-но: шкіра суха, бліда. Дихання шумне, язик сухий, з
нашаруванням коричневого кольору. ЧСС – 129/хв, АТ – 85/50 мм рт.ст. На
пальпацію живота не реагує. Печінка + 3 см. Реакція на ацетон різко
позитивна, глюкоза крові – 26ммоль/л. Попереднійдіагноз?
+Кетоацидотична кома
-Печінкова кома
-Лактацидемічна кома
-Гіперосмолярна кома
-Інфекційно-токсичний шок
Хвора, 48 років, скаржиться на ожиріння, слабкість, сонливість, головний біль.

Захворювання пов’язує з ГРВІ, перенесеною 4 роки тому. Об-но: зріст – 171
см, вага – 101 кг. Відкладання жиру переважно на плечах, тулубі. Шкіра суха,
багряно-мармурова. АТ – 160/102 мм рт.ст. Рівень адренокортикотропного
гормону 24,5 нмоль/л (N – 2,2 – 17,6 нмоль/л).
+Хвороба Іценка-Кушинга
-Синдром Іценка-Кушинга
-Патологічнийклімакс
-Гіпертонічнахвороба
-Ожирінняаліментарне
Хв. П. раптово втратив свідомість. Хворіє на цукровий діабет упродовж 5

років. Отримує інсулін пролонгованої дії у дозі 24 ОД вранці та 18 ОД ввечері.
Об-но: шкіра волога, тонус м’язів кінцівок підвищений. Тонус очних яблук
нормальний. ЧСС – 96/хв, АТ – 120/80 мм рт.ст. Тони серця звичайної
звучності. Дихання ритмічне. Язик вологий. Менінгеальні симптоми відсутні.
Яка терапія необхідна в першу чергу?
+Введення 40% розчину глюкози внутрішньовенно
-Введення 4% розчину гідрокарбонату натрію внутрішньовенно
-Введення гідрокортизону внутрішньовенно
-Введення інсуліну короткої дії внутрішньовенно
-Введення нсуліну тривалої дії внутрішньовенно
У хв. Д, 60 р. скарги на задуху, парестезії, запаморочення, втомлюваність. В

анамнезі: атрофічний гастрит. Об-но: шкіра та слизові бліді, іктеричні.
Сосочки язика згладжені. Печінка, селезінка у краю реберної дуги. ЗАК: НЬ -
77 г/л, ер. - 1,65*1012/л, КП – 1,4, ретикулоцити - 0,2%, Л. – 2,8* 109/л; ШЗЕ-
22 мм/год, макроцити. Яке додаткове обстеження дозволить виявити причину
анемії?
+Визначення рівня вітаміну В12
-Визначення рівня заліза
-Визначення рівня міді
-Визначення рівня вітаміну Д
-Визначення рівня кальцію
Ж., 26 р., скаржиться на перебої в роботі серця, ниючий біль в ділянці серця,
підвищення температури тіла до 37.4°С, швидку втомлюваність, виражену
загальну слабкість. В анамнезі 2 тижні тому перенесена пневмонія. Об-но: АТ
90/60 мм рт.ст. PS 114/хв, аритмічний, аускультативно - приглушення тонів
серця, систолічний шум над верхівкою. Який ймовірний діагноз?
+Гострий міокардит
-Метаболічна кардіоміопатія
-Дилятаційна кардіоміопатія
-Перикардит
У 18 р. спортсмена втрата свідомості після фізичного навантаження, біль в

ділянці серця. Об-но: ЧСС 62 за хв, АТ 120/75 мм рт. ст. Cистолічний шум
вздовж лівого краю грудини, гучність якого зростає під час проби Вальсальви
та підйому з положення сидячи. ЕКГ: ритм синусовий, правильний, RV5>RV4,
RV5=27 мм, SV1+RV5=47 мм, косонизхідне зниження сегменту SТ у І, aVL,
V5, V6. Який з методів діагностики дозволить поставити вірний діагноз?
+Ехокардіографія
-Холтерівське моніторування ЕКГ
-Холтерівське моніторування АТ
-Коронарографія
-Рентгенографія органів грудної клітки
Хв. Р., 67 р., поступив у кардіореанімаційне відділення зі скаргами на

стискаючий біль за грудиною, що триває дві години, виник раптово після
фізичного навантаження, загальну слабкість. , задишку, відчуття страху
смерті. Об-но: блідість шкірних покривів,. ЧСС – 110 уд/хв, АТ – 160/85
мм.рт.ст. ЕКГ: наявність комплексу QS у відведеннях ІI, ІІІ, AVF, депресія
сегменту ST у V1-V3. Який діагноз у хворого?
+Трансмуральний інфаркт міокарда задньо-діафрагмальної ділянки серця
-Великовогнищевий інфаркт міокарда задньо-діафрагмальної ділянки серця
-Дрібно вогнищевий інфаркт міокарда задньодіафрагмальної ділянки серця
-Великовогнищевий інфаркт міокарда передньо-септальної ділянки та
верхівки серця
-Дрібновогнищевий інфаркт міокарда передньо-септальної ділянки та
верхівки серця
У хв., 55 р. скарги на сильний біль за грудиною стискаючого характеру, що

віддає в ліву руку, тривалістю 2 год. Нітрогліцерин, який раніше знімав біль,
виявився неефективним. Об-но: ЧСС 120 за хв., АТ 90⁄60 мм.рт.ст. Тони серця
ослаблені. ЕКГ: комплекс QRS без змін, депресія сегменту ST та негативний Т
в І, ІІ,avL, V1-V2. Рівень тропоніну Т 0,09 нг/мл. Який з перерахованих
діагнозів найбільш ймовірний?
+НеQ інфаркт міокарда передньо-перетинкової ділянки лівого шлуночка
-НеQ інфаркт міокарда задньої стінки лівого шлуночка
-Прогресуюча станокардія
-Q-інфаркт міокарда передньо-перетинкової ділянки лівого шлуночка
-Q-інфаркт міокарда передньо-перетинкової ділянки та верхівки
Ж. 57 р. лікується з приводу міокардиту. Після фізичного навантаження

з’явились відчуття перебоїв в роботі серця. ЕКГ: Ритм синусовий,
неправильний, ЧСС 90/хв. Реєструються передчасні позачергові комплекси
QRS різної форми, тривалістю 0,12 та 0,14 с. з дискордантним зміщенням
сегменту ST та зубця Т. Яке порушення ритму ускладнило перебіг міокардиту?
+Поліморфна шлуночкова екстрасистолія
-Парна шлуночкова екстрасистолія
-Рання шлуночкова екстрасистолія
-Шлуночкова пароксизмальна тахікардія
-Передсердна екстрасистолія
Ж. 57 р. лікується з приводу міокардиту. Після фізичного навантаження

з’явились відчуття перебоїв в роботі серця. ЕКГ: Ритм синусовий,
неправильний, ЧСС 90/хв. Реєструються передчасні позачергові комплекси
QRS різної форми, тривалістю 0,12 та 0,14 с. з дискордантним зміщенням
сегменту ST та зубця Т. Яке порушення ритму ускладнило перебіг міокардиту?
+Поліморфна шлуночкова екстрасистолія
-Парна шлуночкова екстрасистолія
-Рання шлуночкова екстрасистолія
-Шлуночкова пароксизмальна тахікардія
Чоловік 48 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною, що виник

вперше 1.5 години тому після фізичного навантаження та не знімається
нітрогліцерином. Об-но: ЧСС= 75/хв, ЧД 16/хв. АТ 140/80 мм.рт.ст. При ЕКГ
дослідженні сегмент ST зміщений донизу від ізолінії на 1-2 мм у відведеннях
V4-V6. Дослідження якого показника допоможе встановити діагноз у даному
випадку?
+Тропоніну
-D-димеру
-Натрій уретичного пептиду
-Акт.АлАТ
-Акт.АсАТ
Хв., 63 р. В анамнезі 2 місяці тому перенесений не Q- інфаркт міокарда.

Скарги на інтенсивний біль в ділянці серця та епігастрії тривалістю понад 1
годину. Об-но: АТ 150⁄85 мм.рт.ст., ЧСС 60 за хв. Живіт при пальпації м’який,
чутливий в епігастрії. Печінка біля краю реберної дуги. ЕКГ: ритм синусовий,
елевація ST, патологічний Q у відведеннях ІІІ, ІІ, AVF. Який з діагнозів
найбільш ймовірний в даному випадку?
+Повторний інфаркт міокарда
-Нестабільна стенокардія
-Рецидив інфаркту міокарда
-Гострий панкреатит
Ж. 65 р. з гострим коронарним синдромом, у відділенні кардіореанімації

втратила свідомість. Об-но: зупинка кровообігу та дихання. На моніторі -
реєструються низькоамплітудні хвилі частотою 350-380/хв., різної величини,
неоднакової форми, із заокругленими верхніми і нижніми кінцями, ізолінія
відсутня. З чого потрібно почати невідкладну допомогу?
+З електроімпульсної терапії
-З внутрішновенного введення адреналіну
-З коронарної ангіопластики
-З внутрішновенного введення лідокаїну
-З імплантації електрокардіостимулятора
У хв. 32 р. раптове запаморочення, задишка, біль в грудній клітці зліва.

Протягом останніх 6 міс. приймала оральні контрацептиви. Об-но: шкіра
бліда, ціаноз губ. ЧД 36/хв., пульс 124/хв. АТ 85/50 мм.рт.ст. ЕхоКГ: ФВ 55%,
збільшення правого шлуночка (3,0 см), підвищення тиску в легеневій артерії
(40 мм рт.ст.). ЕКГ: блокада правої ніжки пучка Гіса, ознаки перенавантаження
правого шлуночка. Яка ймовірна причина легеневої гіпертензії?
+Тромбоемболія легеневої артерії
-Гостра лівошлуночкова недостатність
-Гострий коронарний синдром
-Лівобічний сухий плеврит
У хв. 50 р., з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок, раптово виникла

задишка, біль в грудній клітці справа, серцебиття, запаморочення. Об-но:
шкіра блідо-ціанотична. ЧД 35/хв. АТ 80/50 мм.рт.ст. ЕКГ: ЧСС 120/хв., ритм
синусовий, правильний. ЕВС повернута вправо, P-pulmonale, позитивний
синдром SІ - QІІІ. Який діагноз найбільш вірогідний у хворого?
-Плеврит
-Спонтанний пневмоторакс
-Пневмонія
У хворого 50 р. 12.11.2018 р. вперше діагностований інфільтративний
туберкульоз верхньої частки правої легені у фазі розпаду. При бактеріоскопії
мокротиння виявлені КСБ – +++, МГ-. Виберіть програму хіміотерапії згідно
з уніфікованим протоколом.
+2HREZ 4HR.
-2HREZS 4HR.
-2HRE 4HR.
-4HRZ 2HR.
-2HRE 4HR.
Хвора H., 48 років. При флюорографії у верхній частці лівої легені (S2)
виявлена група різних за інтенсивністю вогнищевих тіней. Епіданамнез
негативний. Скарги відсутні. Об-но - без патології. Мікробіологічне
дослідження промивних вод бронхів - МБТ не виявлено. Манту тест з 2ТО:
папула d=19 мм. Попередній діагноз: ВДТБ S2 лівої легені (вогнищевий),
MБT-. З яким захворюванням у першу чергу слід провести диференційну
діагностику?
+Вогнищева негоспітальна пневмонія.
-Легеневий еозинофільний інфільтрат Лефлера.
-Абсцес легені.
-Легеневий аспергільоз.
-Периферичний рак.
Хвора Ж., 25р., вагітність 12 тижнів, госпіталізована у протитуберкульозну

лікарню із вперше виявленим інфільтративним туберкульозом верхньої частки
лівої легені. Бактеріовиділювач. Відмовилась від abrasio. Який із
перерахованих протитуберкульозних препаратів не можна призначити цій
хворій ?
+Стрептоміцин.
-Рифампіцин.
-Ізоніазид.
-Піразинамід.
-Етамбутол.
Хв. 17 р., скарги на біль в колінних та гомілково-ступневих суглобах,

підвищення t до 39ºС. 2 тижні тому гострий тонзиліт. Об-но: припухлість та
різка болючість, обмеження рухів в суглобах. На шкірі тулуба та кінцівок-
ледве помітні кільцевидні блідо-рожеві плями. ЧСС-95/хв., ритмічний. АТ
90/60 мм рт. ст., тони дещо ослаблені, м’який систолічний шум над верхівкою.
Ваш попередній діагноз?
+Гостра ревматична лихоманка
-Хвороба Рейтера
-Вузлувата еритема
Хв. 17 р., скарги на біль в колінних та гомілково-ступневих суглобах,
підвищення t до 39ºС. 2 тижні тому гострий тонзиліт. Об-но: припухлість та
різка болючість, обмеження рухів в суглобах. На шкірі тулуба та кінцівок-
ледве помітні кільцевидні блідо-рожеві плями. ЧСС-95/хв. ритмічний. АТ
90/60 мм рт. ст., тони дещо ослаблені, м’який систолічний шум над
верхівкою.Яке дослідження дозволить зясувати етіологічний фактор цього
захворювання?
+Бактеріологічне дослідження: мазок із зіву
-Показники ревмопроб.
-ЗАК, ЗАС
-ЕхоКГ, рентгенографія ОГК.
-Показники імунограми
У хв. С., 48 р. скарги на задишку, набряки на ногах, серцебиття, біль в правому

підребер’ї. Анамнез: пататорство впродовж 8 років, перенесене ГРВІ. Об-но:
загальний стан середньої важкості. Межі серця зміщені вліво. Над верхівкою
протодіастолічний ритм галопу, систолічний шум. Печінка +3,5 см. ЕхоКГ:
ФВ=34%, збільшення об'єму шлуночків, лівого передсердя, відносна
недостатність мітрального клапана. Ваш діагноз?
+Міокардит
-НЦД по кардіальному типу
-Метаболічна кардіоміопатія
-Рестриктивна кардіоміопатія
-Гіпертрофічна кардіоміопатія
Хв., 28 р., скаржиться на «душевний біль», поганий настрій, відсутність

апетиту, безсоння, які з’явилися упродовж 3-х місяців без видимої причини.
Об-но: говорить тихим голосом, міміка скорботна, рухи і мислення
уповільнені. Стан хворої поліпшується увечері та погіршується вранці. Який
діагноз?
+Біполярний афективний розлад, депресивна фаза
-Шизофренія, кататонічна форма
-Циклотимія, депресивна стадія
-Реактивна депресія
-Інволюційна меланхолія
Хв., 24 р., після загибелі нареченого, почала скаржитися на відчуття

«стороннього» тіла в горлі, утруднене ковтання, руховий неспокій. Схудла на
5 кг, відсутній апетит, вважає себе винною, плаче. Об-но: емоційно лабільна,
демонстративна, хворобливо знижений настрій. Ваш діагноз?
+Істеричний невроз
-Іпохондричний невроз
-Депресивний невроз
-Обсесивний невроз
-Параноїдна реакція
У хв., військового, 34 р., страх, тривога, роздратованість, пригнічений настрій,

жахливі сновидіння про минулі події з’явилися через 6 місяців після
перенесеного бойового стресу. Об-но: занурений у світ власних переживань та
уявлень, тривожний, сумний, відсторонений від інших хворих,
спостерігаються «флешбеки». Який попередній діагноз?
+Посттравматичний стресовий розлад
-Гостра реакція на стрес
-Депресивний розлад
-Соматизований розлад
-Іпохондричний розлад
У хв., військового, під час бою з’явився стан знерухомлення, мутизм,

вербальний контакт з ним неможливий, за тактильного контакту із ним афект
страху посилюється. Об-но: на обличчі вираз страху, не рухається, погляд
фіксований в одній точці, на питання не відповідає. Який попередній діагноз?
+Гострий реактивний ступор
-Посттравматичний стресовий розлад
-Депресивний розлад
-Соматизований розлад
У хв., 45 р., підвищена дратівливість, тривога, нездоланна тяга до прийому

спиртних напоїв, запої. Алкоголь вживає з 19 років, толерантність до алкоголю
підвищена, блювотний рефлекс утрачений. Похмільний синдром стійкий, з
вираженим сомато-вегетативним компонентом. Який діагноз можна
поставити пацієнту?
+Aлкоголізм, II стадія
-Aлкоголізм, І стадія
-Aлкоголізм, III стадія
-Гостра алкогольна енцефалопатія
-Шизофренія, ускладнена вживанням алкоголю
У жінки 40 років діагностовано системний червоний вовчак. У сироватці крові

виявлені антинуклеарні антитіла. Який тип реакції, за класифікацією Gell-
Coombs, є домінуючим в розвитку цього захворювання?
+Імунокомплексний
-Цитотоксичний
-Анафілактичний
-Гіперчутливість сповільненого типу
-Гіперчутливість негайного типу
Хв. А., 38 р., хворіє 9 днів. Cкарги на слабкість, головний біль, безсоння. Т.тіла
протягом 3-х останніх днів 38,5-39,5 °C. Об-но: стан середньої тяжкості,
блідість шкірних покривів, на шкірі живота декілька розеол. Язик обкладений
білим нальотом з відбитками зубів. Живіт помірно роздутий. Збільшені
печінка та селезінка. Яке захворювання найбільш ймовірне?
+Черевний тиф
-Єрсиніоз
-Інфекційний мононуклеоз
-Cепсис
-Лептоспіроз
В гуртожитку зафіксований спалах захворювання на кір. Захворіло 8 осіб.

Жодний із проживаючих у гуртожитку імуноглобулін людський нормальний
не отримував. Який термін медичного спостереження за контактними особами
в цьому випадку?
+17 днів
-5 днів
-7 днів
-21 день
-10 днів
У учня 10 класу, підвищилась температура тіла до 380С. турбує незначний біль

у горлі. Об-но: на мигдаликах плівчасті нашарування сірого кольору, що важко
знімаються шпателем. Який термін спостереження за контактними в класі?
+7 діб
-5 діб
-21 доба
-12 діб
-14 діб
Ж., 54 р., доставлена в реанімаційне відділення з приводу трансмурального

інфаркту міокарда. Об-но: шкірні покриви бліді, вологі, холодні. АТ 70/50 мм
рт.ст., ЧСС 110/ хв. ЕКГ: зубці QS у відведеннях I, II, aVL, V1-6. Діурез 5
мл/год. Яке ускладнення розвинулось у хворої?
+Кардіогенний шок
-Серцева астма
-Ортостатичний колапс
-Розрив серця
Жінку, 30 років, яка працювала на присадибній ділянці, вкусив невідомий

гризун (поверхневий одиночний укус кисті). Відомо, що місцевість
неблагополучна щодо сказу серед диких тварин. Які рекомендації можете
дати?
+Промити з милом рану, припекти спиртним розчином йоду і негайно
провести лікувально-профілактичну імунізацію проти сказу.
-Негайно повідомити ветеринарного спеціаліста, який обслуговує населений
пункт.
-Промити з милом рану рану та провести лікувально-профілактичну
імунізацію проти сказу.
-Направити в СЕС
-Направити пацієнтку в інфекційне відділення найближчої лікувально-
профілактичної установи
Новонароджена дитина, мати якої є HBsAg «+» (позитивною), у пологовому

будинку потребує вакцинації від гепатиту В.Загальний стан дитини
задовільний. Яка оптимальна тактика?
+І доза вакцини протягом 24-х годин після народження, ІІ та ІІІ дози - у 2 та 6
місяців.
-Щеплення не проводять, а лише вводять імуноглобулін проти гепатиту В.
-Дитині вводять імуноглобулін проти гепатиту В після визначення HBsAg
статусу.
-Дитині не проводиться щеплення, оскільки вона вже й так інфікована.
-Через 6 місяців життя вводять вакцину від гепатиту В.
Жінка 50 років, яка страждає на системний червоний вівчак, отримує в якості

базисної терапії метотрексат 10 мг на тиждень та метипред у дозі 8 мг на добу
впродовж останнього року. Не вакцинована з підліткового віку, бажає
отримати щеплення від дифтерії. Яка тактика імунопрофілактики у даному
випадку?
+Пасивна імунопрофілактика протидифтерійним імуноглобуліном.
-Визначити напруженість імунітету до дифтерії.При відсутності антитіл
щеплення за стандартною схемою.
-Визначити напруженість імунітету до дифтерії.При відсутності антітіл
щеплення після відміни імуносупресивної терапії.
-Відмінити імуносупресивну терапію та провести щеплення.
-Щеплення за стандартною схемою.
У хв. 28 р. набряк повік, утруднене дихання. Симптоми з’явились на 3-й день

після початку прийому антибіотиків. В анамнезі поліноз. Об-но: почервоніння
червоної облямівці губ, почервоніння та набряк повік, м'якого піднебіння,
язичка і піднебінних мигдалин. При аускультації в легенях - поодиноки сухі
хрипи. Який діагноз найбільш імовірний?
+Набряк Квінке
-Багатоформна ексудативна ерітема
-Гострий герпетичний хейліт
-Алергічний хейліт та алергічний кон’юнктивіт
-Загострення полінозу
Хв. Б., 46 р., турбують часті напади ядухи, порушення сну через пароксизми
експіраторної задишки 3-5 разів на тиждень, обмеження фізичної активності.
Об-но: везикулярне дихання з подовженим видихом, місцями «ватне», сухі
свистячі хрипи на видосі. Спірометрія: ОФВ1 - 67%, зріс на 396 мл після проби
з сальбутамолом. Добові коливання ПОШвид більше 30%. Якою має бути
контролююча терапія даного хворого?
+Флютиказон + сальметерол
-фенспірид + сальбутамол
-іпратропій + фенотерол
-іпратропій + сальбутамол
-тіотропій + формотерол
Хв. В., 56 р., постійно турбує кашель, більше вранці, з ви-діленням мокроти,
експіраторна задишка. Тривало курить. Об-но: жорстке дихання з подовженим
видихом, сухі дзизчачі хрипи на видиху. Спірометрія: ОФВ1 - 53% та зріс на
7% (182 мл) після проби з сальбутамолом. Ro ОГК: корені тяжисті, підвищена
площа та прозорість легеневих полів, плоский купол діафрагми.
Найімовірніший діагноз?
+ХОЗЛ
-Хронічний бронхіт
-Бронхоектатична хвороба
Хв. В., 56 р., постійно турбує кашель, більше вранці, з ви-діленням мокроти,
експіраторна задишка. Тривало палить. Об-но: жорстке дихання з подовженим
видихом, сухі дзизчачі хрипи на видиху. Спірометрія: ОФВ1 - 53% та зріс на
7% (182 мл) після проби з сальбутамолом.Ro ОГК: корені тяжисті, підвищена
площа та прозорість легеневих полів.Щоденна базисна терапія хворого
повинна включати?
+Сальметерол + тіотропій
-Фенспірид + сальбутамол
-Монтелукаст + фенотерол
-Кетотіфен + сальбутамол
-Беклометазон + фенотерол
Хв. В., 67 р., турбує кашель з виділенням жовтої мокроти, задишка,

підвищення температури тіла до 38,2оС. Захворів гостро після
переохолодження. Страждає на стенокардію напруги. Об-но:жорстке дихання,
справа в нижній долі фокус крепітації. На Ro ОГК: фокус інфільтрації в нижній
долі справа.Яка антибактеріальна терапія доцільна ?
+Амоксициліну клавуланат в/в + кларитроміцин per os
-Ампіцилін в/м
-Доксициклін per os
-Лінкоміцин в/м+ азитроміцин per os
-Гентаміцин в/м
Хв.72 р. переведений у ВРІТ з негоспітальною пневмонією IV групи важкого
перебігу, що ускладнилась розвитком сепсису. За три години йому проведено
ресусцитацію розчинами кристалоїдів у дозі 30 мл/кг маси. Об-но: стан
важкий. Середній АТ 60 мм рт.ст., ЧСС – 110 уд за хв, ритм., ЧД – 32 за 1 хв,
SpO2 – 85 %. Які лікарські засоби необхідно призначити хворому з метою
корекції гемодинамічних показників?
+Симпатоміметиків
-Гідроксиетилкрохмалів
-Селективних бета2-агоністів
-Протимікробних лікарських засобів
-Неселективних бета-адреноблокаторів
Хв. 65 р. поступила до стаціонару з ХХН ІІ ст., первинним пієлонефритом ІІІ

ст.акт. Через 4 год. її стан різко погіршився: АТ 60/40 мм рт.ст. ЗАК: л.-
12,8*109/л, ер – 3,9*1012/л, Нв – 110 г/л, ШЗЕ – 35 мм/год, креатинін – 150
мкмоль/л, сечовина – 9,0 ммоль/л, білірубін заг. – 20,0 мкмоль/л, СРБ – 60 мг/л.
Який біохімічний показник необхідно дослідити для оцінки важкості
ускладнення, що виникло у хворої?
+Рівень лактату плазми крові
-Рівень альбуміну плазми крові
-Рівень К+, Nа+ плазми крові
-Рівень активності АСТ, АЛТ плазми крові
-Рівень загального холестеролу плазми крові
У хв.64р., який упродовж тривалого часу одержує лікування з приводу

фібриляції передсердь, скарги на задишку, що прогресує, непродуктивний
кашель. Об-но: КТ ОГК- нерегулярні лінійні тіні, зниження прозорості
легеневих полів за типом «матового скла», субплевральні нашарування,
перибронхіальний фіброз,зменшення в об'ємі нижніх долей легень. Який з
призначених препаратів міг спричинити таку побічну дію?
+Аміодарон
-Пропафенон
-Етацизин
-Флекайнід
Чоловік 18р., скаржиться на болі в крупних суглобах (колінні, плечові),

підвищення температури тіла до 37,8 С, озноб, загальну слабкість, та наявність
висипки на шкірі нижніх кінцівок, що супроводжується незначним
свербінням. Хворіє 3-й день, початок гострий. Об’єктивно: на шкірі нижніх
кінцівок симетрична, чітко обмежена висипка, що пальпується. Слизові
оболонки не залучені до процесу. Набряк та болючість при пальпації колінних
суглобів. Печінка, селезінка не збільшені. Загальний аналіз крові: ер. –
4,6×1012, гемоглобін – 145 г/л, КП – 1,05, лейкоцити – 9,5×109, тромбоцити -
280×109, ШОЕ – 28 мм/год. Коагулограма – без суттєвих змін. Який найбільш
ймовірний діагноз?
+Геморагічний васкуліт
-Кропив’янка
-Тромбоцитопенічна пурпура
-Гемофілія
Хворий 36р., скаржиться на підвищення температури тіла до 38,3 С, загальну

слабкість, болі в м’язах нижніх кінцівок, втрату ваги до 8 кг за останніх 1,5
міс., відчуття парестезії в обох кистях. Об’єктивно: шкірні покриви бліді,
чисті. Ознак гострого артриту не виявлено. Тони серця ослаблені, ЧСС – 110на
хв., АТ – 190/110 мм.рт.ст. Симптом Пастернацького негативний. Загальний
аналіз крові: ер. 2,8×1012, гемоглобін – 78 г/л, лейкоцити – 6,8 ×109, ШОЕ – 56
мм/год. Загальний аналіз сечі: білок – 0,8 г/л, лейкоцити – 2-3 в п/з, еритроцити
– до 10-20 в п/з. Креатинін крові – 157 мкмоль/л, HbsAg (+). Який найбільш
+Вузликовий поліартеріїт
-Системний червоний вовчак
-Амілоїдоз нирок
-Дерматоміозит
-Сечокам’яна хвороба
Пацієнтка А., 52 років, госпіталізована до ревматологічного відділення зі

скаргами на болі в дрібних суглобах обох кистей та стоп, різку слабкість і
болючість в м'язах плечей та стегон, підвищення температури тіла до 38,5°С.
Хворіє упродовж останнього місяця. Об’єктивно: стан середнього ступеня
тяжкості, положення в ліжку пасивне. Через болючість та різку слабкість м'язів
не може вставати з ліжка, утримувати самостійно руки, ноги, голову. На
обличчі визначається параорбітальний набряк, геліотропна висипка. Суглоби
кистей та стоп болючі, набряклі, над ними визначається еритема. Решта
об’єктивних даних без патологічних змін. АТ - 130/80 мм рт. ст. ЧСС - 80 уд/хв.
Сформулювати попередній діагноз.
+Дерматоміозит
-Ревматична лихоманка
-ГРВІ
Пацієнтка Р., 47 років, звернулась на консультацію до ревматолога з підозрою

на системну склеродермію. Який імунологічний маркер слід визначити для
підтвердження діагнозу?
+Аnti SCL-70
-Anti CCP
-Anti Jo1
-ANA
-Ревматоїдний фактор
На прийомі у ревматолога пацієнтка В, 35 років. Хворіє на ревматоїдний

артрит протягом 5-ти років, з початку захворювання приймає базисний
протизапальний препарат: метотрексат у дозі 17,5 мг на тиждень та фолієву
кислоту у дозі 10 мг на тиждень. Останні 6 місяців скарг немає. ШОЕ – 15
мм/год; СРБ - 0,5 мг/л; Яка подальша тактика ведення даної пацієнтки
+Знизити дозу метотрексату, якщо при цьому не настає загострення
-Терапію залишити без змін незалежно від подальшого перебігу захворювання
-Відмінити метотрексат, а при необхідності додати преднізолон.
-Корекція терапії після визначення АЦЦП
-Відмінити метотрексат та відновити прийом при загостренні захворювання.
Пацієнт К, 45 років, хворіє на анкілозивний спондиліт 15 років. Останні три

роки відмічає пастозність обличчя та набряки на кінцівках. Об-но: поза
«прохача». Рентгенологічно: зміни грудного та поперекового відділу хребта
по типу «бамбукової палиці». УЗД серця: аортальна регургітація. ЗАК: Hb –
106г/л; Л- 8,9 x109/л; ШОЕ-40 мм/г. Добова протеїнурія – 9.6 г/д. Креатинін
крові 230 мкмоль/л Яка причина розвитку ниркової недостатності?
+Амілоїдоз нирок
-Побічна дія препаратів для лікування АС
-Пієлонефрит
-Супутня патологія серця
У пацієнта із сатурнізмом виявлені порушення кровотворення. Який механізм

дії свинцю на систему кровотворення?
+Блокує процес включення заліза в кільце протопорфирину
-Пригнічує еритропоез
-Пригнічує тромбоцитопоез
-Прискорює згортання крові
-Стимулює лейкопоез
Який синдром найбільш характерний для загальної форми вібраційної хвороби

І стадіїя?
+Периферичний ангіодистонічний синдром
-Синдром Рейно
-Синдром мієліту
-Синдром вестибулопатії
-Синдром сенсорно-моторної поліневропатії
Хворий, 28 років, скаржиться на слабкість, запаморочення, серцебиття,

задишку при незначних фізичних навантаженнях, кровоточивість ясен,
субфебрильну температуру тіла. Шкіра бліда, чисельні петехії та синці на
шкірі. Лімфовузли не збільшені. Стерналгія, осалгія відсутні. Печінка,
селезінка, лімфовузли не пальпуються. Трепанбіопсія кісткового мозку
клубової кістки: значне звуження червоного кісткового мозку, заміщення
жировим кістковим мозком.
+Набута апластична анемія
-Геморагічна лихоманка
-Гострий лейкоз
-Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура
-Геморагічний васкуліт
Хвора, 25 років, поступила з носовою кровотечею. Протягом тижня

кровоточать ясна. Шкіра вкрита чисельними петехіями та екхімозами.
Лімфовузли, печінка, селезінка не збільшені. В аналізі крові: тромбоцити –
2,0х109/л, інші показники в нормі. Який діагноз?
+Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура
-Гемофілія А
-Гострий лейкоз
-Апластична анемія
Пацієнт В.А., 42 років, впродовж 13 років працює водієм великовантажного

автомобіля. Піддавався впливу шуму, вібрації (вище рівня ГДК). Скаржиться
на відчуття оніміння в руках, побіління кінчиків пальців рук на холоді,
головний біль. Огляд невропатолога – зниження м'язової сили в руках,
підвищення порогів больової чутливості при альгезіометрії, підвищення
порогів вібраційної чутливості (палестезіометрія, камертональні проби),
холодова проба (ціаноз кистей обох рук). Сформулюйте діагноз.
+Вібраційна хвороба І ступеня від дії загальної вібрації (вегетативно-сенсорна
полінейропатія верхніх кінцівок, помірно виражений периферичний
ангіодистонічний синдром).
-Вібраційна хвороба ІІ ступеня від дії загальної вібрації
-Вегетативний поліневрит
-Синдром Рейно
-Сирингомієлія
Пацієнт М., 48 років, лікар кабінету ультразвукової діагностики. Протягом

усього робочого дня працює на УЗД-апаратурі, сидячи, нахиливши тулуб
вперед, датчик апарату весь час тримає в правій руці. В останні роки став
застосовувати екрануючі рукавички. Хворіє близько шести років, тоді вперше
з'явилися болі в правій руці і її оніміння. При неврологічному обстеженні
виявлено: вегетативно-сенсорна поліневропатія рук. Кисті, особливо права,
прохолодні на дотик, є легкий ціаноз і гіпергідроз. При капіляроскопії -
спастичний стан капілярів. Який характер захворювання і який фактор є
провідним?
+Пофесійне захворювання від впливу ультразвуку
-Професійне захворювання від впливу вібрації
-Професійне захворювання від перевантаження
-Недотримання режиму праці та відпочинку
-Непрофесійне захворювання
Пацієнтка Р., стоматолог, стаж роботи 27 років. 90% робочого часу працює у
вимушеній робочій позі, коли навантаження лягає на шийний, грудний і
поперековий відділи хребта, а також – на плечовий, ліктьовий суглоби і
зап'ястя правої руки. Останні 13 років турбують болі в правому плечі, правій
руці, оніміння руки, почуття ніяковості в ній, іноді - набряклість кисті,
виконувати звичну роботу стало важко. Направлена до відділення проф.
патології. Встановлено: шийно-плечова радикулопатія (компресійна)
професійного характеру. Правобічний плечо-лопатковий періартроз II
ступеня. Ваші рекомендації?
+Хвора є непрацездатною у своїй професії
-Потребує тимчасового переведення на іншу роботу, не пов’язану з
напруженням кінцівок
-Тимчасове переведення на легку роботу з оплатою листка непрацездатності
до 2 міс
-Раціональне працевлаштування
-Направити хвору на амбулаторне лікування
Хворий М., 78 років, скаржиться на епізоди запаморочення, втрати свідомості

до 5 секунд (зі слів родичів). При добовому моніторвуванні ЕКГ виявлено:
ритм синусовий неправильний з ЧСС від 34 до 80 уд/хв., епізоди асистолії до
4,5-5 секунд з випадінням комплексу PQRS. Чим обумовлені подібні зміни?
+Синоатріальною блокадою
-Атріовентрикулярною блокадою
-Блокадою ніжок пучка Гіса
-Дихальною аритмією
-Внутрішньопередсердною блокадою
До кардіолога звернулась хвора К., 32 років зі скаргами на підвищення

температури тіла до 38,80С, задишку при фізичному навантаженні, серцебиття,
біль у суглобах, загальну слабкість. Хворіє впродовж 3 тижнів. Об’єктивно:
загальний стан хворої важкий, шкіра кольору “кави з молоком”, пульс 96
уд./хв., ритмічний, АТ 100/70 мм рт. ст. Межі серця не зміщені. І тон на
верхівці ослаблений, вислуховується систолічний шум над аортою. В
загальному аналізі крові: Нв – 108 г/л, лейк. – 11,5х109/л, ШОЕ - 40 мм/год.
При ЕхоКГ виявлено додаткові утворення на аортальному клапані. Який
найбільш ймовірний діагноз?
+Інфекційний ендокардит
-Гостра ревматична лихоманка
-Гострий міокардит
Хворий 65 років, тривалий час скаржиться на задишку при помірному

фізичному навантаженні, набряки на ногах. В анамнезі - інфаркт міокарда два
роки тому, курить. Протягом останнього часу з’явилось сухе покашлювання,
переважно в горизонтальному положенні. Який метод дослідження слід
застосувати насамперед?
+Трансторакальну ЕхоКС
-Електрокардіографію
-Рентгенографію органів грудної клітини
-Спірографію
-Бронхоскопію
Хворий 68 років, тривалий час скаржиться на задишку при незначному

фізичному навантаженні, серцебиття, набряки на ногах. При ЕхоКГ виявлено
зниження фракції викиду (32%). Постійно приймає раміприл, торасемід.
Останнім часом відмічає посилення задишки. Які препарати слід додати до
лікування?
+Еплеренон, карведилол
-Варфарин, івабрадин
-Дигоксин, панангін
-Аміодарон, аспірин
-Гідрохлотіазид, тріамцинолон
Хвора 26 років, яка хворіє на легеневу артеріальну гіпертензію, під час

катетеризації правих відділів серця проведено тест вазореактивності з оксидом
азоту, результат якого був позитивний. Який препарат необхідно призначити
в першу чергу для зниження тиску в легеневій артерії?
+Амлодипін
-Лізиноприл
-Карведилол
-Вальсартан
-Кардикет
Хворий 61 р., поступив у кардіологічне відділення з діагнозом: Гострий

передньоперетинковий інфаркт міокарда лівого шлуночка. На 4 день хвороби
на тлі ангінозного нападу, зниження артеріального тиску і прогресуючої
правошлуночкової недостатності, у хворого з'явився грубий пансистолічний
шум переважно над верхівкою та ліворуч від грудини, який проводився в
міжлопаткову ділянку. Яке ускладнення розвинулось у хворого?
+Внутрішній розрив міжшлуночкової перетинки
-Гостра аневризма серця
-Тромбоендокардит
-Синдром Дреслера
-Післяінфарктна стенокардія
Хвора скаржиться на підвищення температури тіла до 38С протягом 2х діб.
Об-но: позитивний симптом Пастернацького зліва. Заг.ан.сечі: питома вага
1005, білок 2,4 г/л, ер 6-8 в п/з, лейк 30-32 в п/з. Який попередній діагноз?
+Гострий неускладнений пієлонефрит
-Гострий гломерулонефрит
-Сечекам яна хвороба
-Гострий цистит
-Амілоїдоз
До сімейного лікаря звернувся пацієнт Д. 32 років зі скаргами на різке

підвищення температури тіла до 39,2 ˚С, періодичний малопродуктивний
кашель, задишку при фізичному навантаженні, пітливість, слабкість, хворіє
протягом двох днів. Об'єктивно: стан середньої тяжкості, свідомість ясна, ЧДР
— 26/хв. Перкуторно над легенями укорочення перкуторного звуку справа від
рівня 4-го міжребер’я донизу. Аускультативно: дихання везикулярне
послаблене справа від рівня 4-го міжребер’я донизу, там же вислуховується
поодинокі дзвінкі дрібнопухирчасті вологі хрипи. ЧСС — 90 уд./хв, АТ —
120/70 мм рт.. Суттєвих змін з боку інших органів не виявлено. Лікарем
виставлено попередній діагноз: негоспітальна правобічна нижньочасткова
пневмонія. До якої клінічної групи слід віднести пацієнта?
+І
-ІІ
-ІІІ
-ІV
-V
Хвора 20 років, вагітна 26 тижнів, скаржиться на задишку, біль в правій

половині грудної клітки, кашель з виділенням жовтого мокротиння.
Лікувалась 7 днів, приймала амоксицилін. Об'єктивно: шкірні покриви бліді,
вологі.ЧД – 24 за 1 хвилину. Пульс 90 за 1 хвилину, ритмічний, АТ – 110/80
мм.рт.ст. Перкуторно справа нижче кута лопатки визначається притуплений
перкуторний звук, аускультативно ослаблене везикулярне дихання, вологі
дрібно пухирчасті гучні хрипи. Яку антибіотикотерапію доцільно призначити
хворій?
+Цефалоспорини ІІІ покоління+макроліди
-Цефалоспрорини І покоління+макроліди
-Захищені амінопеніциліни
-Фторхінолони ІІ покоління
-Пеніциліни+Аміноглікозиди
Хвора 20 років лікується в терапевтичному відділенні з приводу

позалікарняної пневмонії нижньої долі правої легені ЛН ІІ. На 16 день стан
хворої погіршився: з'явились задишка, лихоманка, серцебиття, підвищилась
загальна слабкість. ЧД – 24 за 1 хвилину. Пульс 110 за 1 хвилину, ритмічний,
АТ – 100/60 мм.рт.ст. Ліва межа серця зміщена на зовні на 1,5 см від лівої
серединноключичної лінії в 5 міжребір'ї. З'явився протодіастолічний ритм
галопу. На ЕКГ синусова тахікардія у відведеннях V1-6, реєструється від'ємний
зубець Т. Яке ускладнення пневмонії з'явилось у хворої?
+Міокардит
-Інфекційний ендокардит
-Ревмокардит
-ТЕЛА
Хворого 20 років турбують головний біль, загальна слабкість, поява набряків

на обличчі вранці. 18 днів до того переніс ангіну. Об'єктивно: шкіра бліда,
набряки під очима. ЧСС – 60 за 1 хвилину, АТ – 185/100 мм.рт.ст. Симптом
Пастернацького негативний з обох сторін. В аналізі сечі: колір «м'ясних
помиїв», білок - 4,5 г/л, еритроцити змінені – 40-45 в п/з, лейкоцити – 5-6 в
п/з. Добовий діурез – 400 мл. Який діагноз є найбільш ймовірним?
+Гострий гломерулонефрит
-Гострий пієлонефрит
-Злоякісне новоутворення нирок
Хворого 20 років турбують головний біль, загальна слабкість, поява набряків

на обличчі вранці. 18 днів до того переніс ангіну. Об'єктивно: шкіра бліда,
набряки під очима. ЧСС – 60 за 1 хвилину, АТ – 185/100 мм.рт.ст. Симптом
Пастернацького негативний з обох сторін. В аналізі сечі: колір «м'ясних
помиїв», білок - 4,5 г/л, еритроцити змінені – 40-45 в п/з, лейкоцити – 5-6 в
п/з. Добовий діурез – 400 мл. Який діагноз є найбільш ймовірним?
-Злоякісне новоутворення нирок
Хворий 58 років, пред'являє скарги на задишку, кашель з виділенням незначної

кількості 15 мл слизово-гнійного харкотиння, підвищення температури тіла до
37,5 °С. Стан погіршився після переохолодження 2 тижні тому назад. Стаж
курця 30 років. ОФВ1 62% Об'єктивно: дифузний ціаноз обличчя. ЧД – 26 за 1
хвилину. Грудна клітка бочкоподібна. Над легенями при перкусії коробковий
звук над усією поверхнею, ослаблене везикулярне дихання, поодинокі сухі
свистячі хрипи. ЗАК: Л – 14·109/л, ШОЕ – 30 мм/год. Ваш попередній діагноз?
+ХОЗЛ, інфекційне загострення
-Негоспітальна пневмонія
-Бронхіальна астма, загострення
-ТЕЛА дрібних гілок
Хвора, 37 років звернулась до сімейного лікаря зі скаргами на свистяче

утруднене дихання, cухий кашель. Відмічає появу нападів ядухи вночі 2-3 рази
на тиждень та денні симптоми щодня, для купірування яких приймає β2-
агоністи короткої дії. Об’єктивно: везикулярне дихання з подовженим
видихом, розсіяні сухі, свистячі хрипи. При обстеженні: ОФВ1 60% від
належного, добові коливання ПШВ 32%. Який ймовірний діагноз?
+Бронхіальна астма, середньої важкості персистуючий перебіг,
неконтрольована.
-Бронхіальна астма, легкий персистуючий перебіг, частково контрольована.
-Бронхіальна астма, середньої важкості персистуючий перебіг, частково
контрольована.
-Бронхіальна астма, тяжкий персистуючий перебіг, тяжкий ступінь
загострення, неконтрольована.
-Бронхіальна астма, легкий персистуючий перебіг, контрольована.
До сімейного лікаря звернулась пацієнтка 34 років з нападами ядухи при

контакті з побутовим пилом. Після дообстеження діагностовано легку форму
бронхіальної астми. Яке лікування слід призначити хворій першочергово?
+Довгостроково діючий бета-адреномиметик (формотерол) низькі дози
-Інгаляційний короткодіючий ГКС
-Короткодіючий бета-адреномиметик
-Агоніст лейкотрієнових рецепторів
-Метилксантини
Хворий К., 58 років, скаржиться на малопродуктивний кашель, повільно

прогресуючу задишку протягом 5-6 років. В анамнезі: тривале
тютюнопаління, робота у дорожній службі. Об-но: ЧД-19 за хв., над легенями
перкуторно коробочний звук, ауксультативно жорстке везикулярне дихання,
поодинокі сухі свистячі хрипи. Який результат спірометрії найбільш
інформативний для постановки діагнозу?
+ОФВ1/ФЖЕЛ < 0,7 після проби з бронхолітиком
-Знижений показник ЖЕЛ
-Показник ОФВ1 менше 80% до проби з бронхолітиком
-Приріст показника ОФВ1 після проби з бронхолітиком становить більше 12
%
-Показник ОФВ1/ФЖЕЛ менше 80% до проби з бронхолітиком
У жінки 25 років виявлено набряки (бліді та м’які) повік, обличчя, кінцівок та

асцит. АТ 150/100 мм рт.ст. ЧСС–64 уд/хв., тони серця приглушені, ритмічні.
Аналіз крові: ер. – 2,4 1012 /л, Нв – 92 г/л, ШЗЕ – 54 мм/год, креатинін -1,08
мг/дл, ШКФ-65 мл/хв./1,73, загальний білок-43 г/л, альбуміни -17 г/л,
загальний холестерин-7,4 ммоль/л, фібриноген -4,6 г/л. Аналіз сечі: мутна,
питома щільність – 1,010; білок – 1,8 г/л, еритроцити змінені – до 10 в полі
зору,лейкоцити-4-5 в полі зору, гіалінові та зернисті-4-5 в полі зору. Хворіє з
дитинства. Який ймовірний діагноз у хворої ?
+ХХН II: Хронічний гломерулонефрит.
-ХХН II: Хронічний пієлонефрит
-Гіпотиреоз
Пацієнту, в якого щойно закінчилось синкопе, лікарем бригади екстреної

медичної допомоги був проведений загальний огляд з аускультацією серця, які
не виявили очевидних відхилень. Після цього здійснене ЕКГ-дослідження. Яке
з виявлених порушень не може бути поясненням непритомності?
+Патологічний зубець Q без зміщень ST та аускультативних шумів серця
-Дельта-хвиля
-Подовжений інтервал QTс>0.45
-Синдром Бругада (неповна блокада правої ніжки пучка Гіса з підйомом
сегмента ST вV1/V2 )
-Мобітц ІІ
Лікар бригади екстреної медичної допомоги розглядає питання про

застосування хворому з гострою лівошлуночковою недостатністю гліцерилу
тринітрату (перлінганіту). Яка з перерахованих обставин не є протипоказом до
такої терапії?
+Систолічний артеріальний тиск >200 мм рт.ст.
-Прийом пацієнтом силденафілу за 20 годин до події
-Систолічний артеріальний тиск <90 мм рт.ст.
-Прийом пацієнтом епростенолу або трептостенілу за 10 годин до події
-Інфаркт міокарду правого шлуночка з елевацією сегменту SТ
Антибактеріальна терапія синдрому надмірного бактеріального росту тонкої

кишки може включати наступні препарати, окрім:
+Месалазин
-Рифаксимін
-Метронідазол
-Інтетрікс
-Ципрофлоксацин
З сімейним лікарем підписала декларацію пацієнтка, 55 років, якій

встановлено діагноз ІХС. Під час огляду виміряли індекс маси тіла (ІМТ), який
становить 26 кг/м2, також пацієнтка палить Який цільовий рівень ЛПНЩ в
такої пацієнтки?
+1,8 ммоль/л
-1,0 ммоль/л
-2,5 ммоль/л
-3,8 ммоль/л
-5,2 ммоль/л
Практично здоровий чоловік, 35 років, має на даний момент рівень загального

холестерину 4 ммоль/л. З якою частотою бажано визначати йому рівень
холестерину в майбутньому?
+1 раз на 5 років
-1 раз на 6 місяців
-1 раз на рік
-1 раз на 2 роки
-1 раз на 3 роки
Пацієнт звернуся до сімейного лікаря зі скаргами на болі в епігастральній

ділянці, які виникають при через 2-3 години після їжі та супроводжуються
відчуттям голоду. Виникають з частотою 3-4 рази на тиждень близько 8
місяців. В анамнезі пептична виразка ДПК, 3 місяці тому закінчив
ерадикаційний курс за чотирьохкомпонентною схемою з вісмутом. З наявних
обстежень : ФГДС – еритематозна гастропатія. Дихальний сечовинний тест на
хелікобактер пілорі позитивний. Загальні аналізи крові та сечі в межах норми.
Яку лікувальну тактику слід обрати лікарю?
+Призначення ерадикаційної схеми з левофлоксацином 14 днів.
-Інгібітор протонної помпи в подвійній дозі 14 днів з вісмутом.
-Трикомпонентна схема + ентерол.
-Чотирьохкомпонентна схема з вісмутом і подвійною дозою ІПП 10 днів.
-Інгібітор протонної помпи 1 місяць + цефтріаксон в/м + еглоніл в/м 12 днів.
Пацієнт скаржиться на напади ядухи 2 рази на тиждень в денний час, біля

трьох разів на місяць вночі. Сон та активність зрідка порушені. ЧСС – 90
уд./хв. ЧД – 22/хв. SpO2 > 95%. Показники ОФВ1 та ПШВ більше 80% норми.
Приріст ОФВ1 після проби з сальбутамолом складає 25%. Який препарат або
комбінація є найкращим вибором для контролю захворювання, згідно GINA -
2019?
+Формотерол + будесонід
-Сальбутамол
-Флутиказону пропіонат + сальбутамол
-Іпратропію бромід
-Еуфілін 2% в/м
Яка кількість пацієнтів має бути на дільниці сімейного лікаря згідно

нормативів?
+1800-2000 пацієнтів
-1200-1500 пацієнтів
Як називається документ згідно якого сімейний лікар здійснює нагляд за
пацієнтом?
+декларація
-угода
-договір
-контракт
-прикріпний талон
Вагітна, 27 років, 28 тижнів вагітності звернулася до сімейного лікаря з

приводу профілактики грипу. В анамнезі відомо, що пацієнтка щорічно
щеплюється від грипу. Яка тактика сімейного лікаря щодо пацієнтки?
+Введення інактивованої вакцини проти грипу
-Введення людського імуноглобуліну
-Введення живої вакцини від грипу
-Призначення Озельтамівіру
-Будь-яка вакцина проти грипу протипоказана
Хворий 45 рокiв, будiвельник, скаржиться на напруження i болючiсть

жувальних м’язiв, утруднення при вiдкриваннi рота. Захворювання
розпочалось 4 днi тому з появи тягнучого болю в дiлянцi рани на правій кистi.
Поранення сталось 2 тижнi тому пiд час роботи. При оглядi: вiдкривання рота
утруднене через тонiчне напруження м’язiв, живіт напружений, болючий.
Температура - 38,9°C. Вкажiть ймовiрний дiагноз:
+Правець
-Сказ
-Полiомiєлiт
-Паратонзилярний абсцес
-Енцефалiт
Хворий К. Скарги на підвищення температури тіла до 39.4°С, головний біль,

блювання. Ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга позитивний,
вогнищевої симптоматики немає. Ліквор: цитоз - 9600/мкл, лімфоцити – 27%,
нейтрофіли - 73%, білок – 2.3 г/л. Ймовірний діагноз?
+Менінгококовий менінгіт
-Туберкульозний менінгіт
-Серозний менінгіт
-Менінгоенцефаліт
-Субарахноїдальний крововилив
Хворий М., 43 роки, мисливець. Скарги на підвищення температури тіла до

38ºС, озноб, наявність виразки на лівій кисті. 6 днів тому вичинював шкіру
зайця. Об’єктивно: на лівій кисті кратероподібна виразка розміром 2 см з
чіткими краями та гнійним вмістом; лівобічний аксилярний лімфаденіт.
Вірогідний діагноз.
+Ульцерогландулярна форма туляремії
-Шкірна форма сибірки
-Бубонна форма чуми
-Феліноз
-Содоку
Хворий C., 39 років, в серпні місяці звернувся до лікаря зі скаргами на

підвищення температури тіла до 37,4°С, помірний головний біль,
почервоніння шкіри в ділянці лівої гомілки. Зі слів хворого, 4 тижні тому на
шкірі лівої гомілки виникла червона пляма розміром до 6-7см в діаметрі, що
збільшувалась з кожним днем. Об’єктивно на шкірі лівої гомілки виявлено
теплу на дотик, яскраву кільцеподібну еритему з чіткими краями та зоною
просвітлення в центрі, розміром 10 х 15 см. Вірогідний діагноз.
+Лайм-бореліоз
-Бешиха лівої гомілки
-Еризипелоїд
-Сибірська виразка
-Алергічний дерматит
Специфічна профілактика у контактних по дифтерії осіб, які раніше отримали

менше трьох доз вакцини, що містить дифтерійний анатоксин, або мають
невідомий статус імунізації передбачає:
+Негайне введення ін’єкції вакцини, що містить дифтерійний анатоксин, з
наступним завершенням повного циклу імунізації відповідно до
рекомендованого національно графіка щеплень
-Негайне введення ін’єкції вакцини, що містить дифтерійний анатоксин та
специфічного антитоксину з наступним завершенням повного циклу імунізації
відповідно до рекомендованого національно графіка щеплень
-Негайне введення ін’єкції вакцини, що містить дифтерійний анатоксин та
специфічного антитоксину
-Негайне введення бустерної дози вакцини, що містить дифтерійний
анатоксин
-Негайне введення протидифтерійної сироватки та вакцини що містить
дифтерійний анатоксин
Хвора 27 років скаржиться на збільшення щитоподібної залози, біль в залозі,

яка посилюється при повороті голови та віддає в нижню щелепу, підвищення
температури тіла до 38,5°С. Три тижні тому перехворіла ГРВІ. Об’єктивно:
зріст – 167 см, маса тіла – 72 кг. Шкіра блідо-рожева, волога. Вторинні статеві
ознаки розвинуті нормально, місячні регулярні. Ps –94/хв. АТ – 125/75 мм
рт.ст. Щитоподібна залоза при пальпації збільшена. Периферичні лімфатичні
вузли не збільшені. При УЗД – ехоструктура залози неоднорідна за рахунок
гіпо- та анехогенних включень без чітких меж. В загальному аналізі крові
ШОЕ 45 мм/год. Яке лікування необхідно призначити хворій?
+Глюкокортикоїди
-Тироксин
-Препарати йода
-Мерказоліл
-Препарати брома та валеріани
Хвора 39 років, протягом 8 років хворіє на цукровий діабет типу 1, отримує

інсулін в сталих дозах протягом останніх 5 років. Останніх 4 місяці почала
відмічати загальну слабкість, зниження апетиту, появу головокружіння при
вставанні з ліжка, потемніння шкіри на обличчі, шиї, кистях, ареолах сосків,
симптоми гіпоглікемій. 4 дні тому захворіла на грип, загальний стан хворої
різко погіршився: різка слабкість, не може встати з ліжка, нудота, болі в
животі, Ps – 112/хв., ритмічний, слабого наповнення, АТ – 65/20 мм рт.ст.
Цукор крові 3,6 ммоль/л. Який стан приєднався до основного захворювання
хворої?
+Гостра наднирникова недостатність
-Перитоніт
-Гіпоглікемічна кома
-Кардіогенний шок
-Сепсис
Хворий 46 років госпіталізований в інфекційне відділення з діагнозом: гострий

вірусний гепатит В. На цукровий діабет хворіє 9 років, дотримується дієти,
отримує метформін 2 г/добу, глімепірид 2 мг вранці. Цукор крові 7,3 ммоль/л.
Гліколізований гемоглобін 6,8%. Яка подальша тактика лікування хворого?
+Перевести хворого на інсулін
-Залишити терапію без змін
-Збільшити дозу глімепіриду
-Перевести хворого на глібенкламід
-Збільшити дозу метформіну
Пацієнт 48 років, протягом останнього року відмічає підвищену

втомлюваність, особливо в другій половині дня, втрату працездатності,
потемніння шкіри в ділянці післяопераційного рубця (в анамнезі
апендектомія). Зі слів дружини, почав надавати перевагу солоній їжі.
Об’єктивно: зріст – 167 см, маса тіла – 52 кг. Шкіра звичайного кольору,
гіперпігментація слизових оболонок ротової порожнини, післяопераційного
рубця. Ps –74/хв. АТ – 100/50 мм.рт.ст. Яке дообстеження показано для
уточнення діагнозу?
+Рівень АКТГ, кортизолу
-Рівень ТТГ і вільного тироксину
-Тест толерантності до глюкози
-Рівень пролактину
-Рівень гліколізованого гемоглобіну
Хворий, 17 років скарги на затримку росту, затримку фізичного розвитку,

відсутність вторинних статевих ознак. Відмічається затримка росту, зі слів
матері з 13 років. Нічим, крім ГРВІ не хворів. Об’єктивно: зріст – 148 см, маса
тіла – 45 кг. Шкіра звичайних властивостей, тілобудова євнухоїдного типу. Рs
– 72/хв., АТ – 100/60 мм.рт.ст. Тони серця ритмічні. Дихання везикулярне.
Живіт м’який, без болі. Відсутнє оволосіння на обличчі, під пахвами, на лобку.
Зовнішні статеві органи недорозвинуті. Який із гормонів потрібно визначити
пацієнту для оцінки гормонопродукуючої функції яєчок?
+Тестостерон
-17—оксіпрогестерон
-Дегідроепіандростендіол
-Андростендіон
-Естрадіол
Хворий, 17 років, скарги на збільшення молочних залоз, відсутність

оволосіння на обличчі. Об’єктивно: зріст – 178 см, маса тіла – 62 кг.
Тілобудова змінена: вузькі плечі, широкі стегна. Пальпуються збільшені в
розмірах молочні залози за рахунок залозистої тканини. Шкіра звичайних
властивостей. Ps – 78/хв., АТ – 120/80 мм.рт.ст. Тони серця ритмічні. Дихання
везикулярне. Живіт м’який, без болі. Зовнішні статеві органи –
недозорозвинуті. Одиничне пряме волосся в центрі лобка, під пахвами –
відсутнє. Генетик запідозрила у пацієнта синдром Клайнфельтера. Яке
дослідження підтверджує діагноз синдром Клайнфельтера?
+Каріотип
-УЗД геніталій
-Статевий хроматин
-Рівень холестерину
-Рівень гонадотропінів
У хворого 63-х років раптово виник біль за грудниною, який тривав більше
години. Пацієнт адинамічний, шкіра бліда, холодна, пульс слаблого
наповнення. ЧСС 118/хв.. АТ-60/40 мм рт ст.. На ЕКГ – елевація ST у ІІ, ІІІ,
aVF. Який стан виник у хворого?
+Кардіогенний шок
-Міжреберна невралгія
-Перфоративна виразка шлунка
-Аритмогенний шок
Хворий знаходиться в лікарні з приводу позагоспітальної двобічної пневмонії,

через 15 хв після чергового введення ліків відчув раптове погіршення стану,
загальну слабкість, задишку, шум у вухах, мерехтіння мушок перед очима,
втратив свідомість. Об’єктивно: без свідомості, шкіра бліда, волога, дихання
поверхневе, аускультативно – жорстке з дифузними дрібнопухирчастими
хрипами, пульс малого наповнення, 120/хв., АТ 70/40 мм рт ст. Який
невідкладний стан розвинувся у хворого?
+Анафілактичний шок
-Інфекційно-токсичний шок
-Синкопальний стан
У хворого з декомпенсованим пілородуоденальним стенозом в звязку із

блювотними втратами шлункового вмісту розвивається наступний варіант
порушень кислотно-лужного стану:
+Метаболічний алкалоз
-Метаболічний ацидоз
-Респіраторний ацидоз
-Респіраторний алкалоз
-Ніяк не змінюється
Хвора госпіталізована з ознаками шлунково - кишкової кровотечі, загальних

стан важкий, в свідомості, дезорієнтована, дещо збуджена. При огляді: шкіра
і слизові жовтушні, аускультативно - везикулярне дихання, тони серця
ритмічні, ослаблені, живіт збільшений за рахунок асциту, розширені підшкірні
вени. Проведений гемостаз. ЗАК: гемоглобін 92 г/л, лейкоцити 4,5Г/л,
тромбоцити 90. Біохімічний аналіз крові: білок 48 г/л , білірубін 164 мкмоль/л.
На наступну добу стан погіршився, свідомість - сопор, печінковий запах з рота,
на шкірі - петехії. АТ 100/60 мм рт ст. напружений асцит Гемоглобін - 94
Яке ускладнення основного захворювання розвинулось у хворої?
+Печінкова кома
-Шлунково - кишкова кровотеча
-Внутрішня кровотеча
-Перфорація порожнистого органа
-ДВЗ-синдром
У хворого 38 років з діагнозом гостра ниркова недостатність, термінальна

стадія на фоні пропуску гемодіалізу, погіршився стан та розвинулись зміни на
ЕКГ у вигляді підвищення зубця Т, подовження інтервалу P-Q, з'явились
деформовані комплекси QRS, К+ плазми 6,7 ммоль/л. В першу чергу хворому
слід призначити
+60мл 40% глюкози в/в + інсулін 6од. п/ш, CaCl2 10% 10мл в/в, та готувати
хворого на гемодіаліз
-Нічого не вводити і швидко транспортувати хворого у відділення гемодіалізу
-5% р-н сорбітола per os по 20мл кожну годину, лазікс 40мг в/в
-В/в введення манітолу 15г.
-Поляризуюча суміш, дігоксин 1мл
Хворий 33р. лікується в відділенні інтенсивної терапії з приводу синдрому

тривалого стиснення, гострої ниркової недостатності. При лабораторному
обстеженні: сечовина - 27,14 ммоль/л; креатинін - 710 мкмоль/л; К - 7,3
ммоль/л; Hb - 79 г/л; ер. - 2,4*1012г/л. Яке ускладнення безпосередньо загрожує
життю?
+Гіперкаліємічна зупинка серця
-ДВЗ-синдром
-Гемічна гіпоксія
-Респіраторний дистрес-синдром
-Анемія
Хвора 42-х років, після відпочинку, встала з ліжка і відчула загальну слабкість,
запаморочення, потемніння в очах, втратила свідомість. Об’єктивно: хвора
непритомна, шкіра бліда, холодна, зіничні та сухожильні рефлекси збережені.
АТ 75/50 мм рт ст., пульс – 100/хв. Який діагноз найбільш імовірний?
+Ортостатичний колапс
-Істеричний припадок
-Епілептичний синдром
У приймальне відділення лікарні через 1 годину після аварії на АЕС

доставлений оператор 29 років. Показник індивідуального дозиметра 7 Гр.
Скарги на загальну слабкість, невгамовну блювоту, яка виникла через 20
хвилин після опромінення, постійний головний біль, запаморочення.
Об’єктивно: свідомість сплутана, інтенсивна гіперемія шкіри. Пульс 90 за хв.
АТ-80/50 мм рт. ст. Який найбільш імовірний діагноз?
+Гостра променева хвороба, кістково-мозкова форма, вкрай тяжкого ступеня
тяжкості.
-Гостра променева хвороба, кістково-мозкова форма, легкого ступеня
тяжкості.
-Гостра променева хвороба, кістково-мозкова форма, середнього ступеня
тяжкості.
-Гостра променева хвороба, кістково-мозкова форма, тяжкого ступеня
тяжкості.
-Гостра променева хвороба, токсемічна форма.
У приймальне відділення лікарні через годину після аварії на атомному ви-

робництві доставлений оператор АЕС, 35 років. Індивідуальний дозиметр
відсутній. Скарги на загальну слабкість, багаторазову блювоту, яка виникла
через 40 хвилин після опромінення, сильний головний біль, запаморочення.
Об’єктивно: невелика гіперемія склер, обличчя. Пульс 85 за хв. АТ-100/60 мм
рт. ст. Коли можна очікувати у потерпілого розвиток агранулоцитозу?
+Через 8-17 діб
-Через 30 діб
-Через 17-25 діб
-Через 6-8 діб
-Через добу
В складських приміщеннях геофізичної лабораторії м. Київ випадково було
виявлено перевищення радіаційного фону в сотні разів. Після обстеження
місцевості виявили дві ампули з радіоактивним ізотопом цезію-137, які
імовірно пролежали в даному місці біля 30 років. Працівників складу було
направлено в спеціалізований лікувальний заклад для обстеження,
спостереження та лікування. Які клінічні наслідки можливо очікувати у
пацієнтів?
+ХПХ від зовнішнього опромінення.
-ХПХ від внутрішнього опромінення.
-Гостра променева хвороба.
-Генетичні наслідки
-Тератогенні наслідки.
Після аварії на атомному виробництві у постраждалого виявлено інгаляційне

потрапляння I131 в організм, ймовірна доза складає 20 Зв. Об’єктивний статус
без змін, скарг не має. Хворого направили в спеціальний лікувальний заклад
для динамічного нагляду, обстеження та лікування. Які першочергові заходи
необхідно здійснити?
*+одна профілактика: калію йодід 0,75 в першу добу та по 0,25 протягом 10
діб.
-Дезактивація шкіряних покровів.
-Інгаляція 5% розчином пентацина.
-Промивання носових ходів 2% розчином соди.
-Йодна профілактика: калію йодід 0,25 протягом 30 діб.
Пацієнт, після перенесеного довготривалого курсу променевої терапії з

приводу множинних метастазів кісток, відчув погіршання самопочуття,
порушення сну, слабкість. Клінічно відмічається тремор пальців рук,
червоний дермографізм, артеріальна гіпотонія. Рівень лейкоцитів дорівнює 3,0
х 109 /л. Який найбільш імовірний діагноз?
+ХПХ I ступеня важкості.
-ХПХ II ступеня важкості.
-ХПХ III ступеня важкості.
-ХПХ IV ступеня важкості.
-Гостра променева хвороба.
Чоловік працював 20 діб на пункті санітарної обробки населення та

дезактивації техніки в зоні ліквідації наслідків Чорнобильскої катастрофи в
період 1986 р. До якої категорії постраждалих відноситься даний працівник,
згідно закону України «Про статус постраждалих в результаті Чорнобильскої
катастрофи» від 01.07.1992р?
+III категорія.
-I категорія.
-II категорія.
-IV категорія.
-V категорія.
Хворий А., 35 років, звернувся до сімейного лікаря з раптовим кинджальним

болем в епігастрії; в анамнезі виразка шлунку. Об’єктивно дошкоподібне
напруження м’язів передньої черевної стінки, позитивний симптом Щоткіна-
Блюмберга. При рентгенологічному дослідженні виявлено серповидне
просвітлення під склепінням діафрагми. Чим обумовлені такі зміни?
+Перфорацією виразки шлунку
-Пенетрацією виразки шлунку
-Малігнізацією виразки шлунку
-Виразковою кровотечією
-Стенозом воротаря
Хворий А., 58 років страждає виразкою шлунку протягом 20 років, періодично

лікується стаціонарно. При черговому обстеженні під час рентгеноскопії
шлунку виявлено глибоку «нішу» по малій кривині в нижній третині тіла
шлунку з двошаровим вмістом (горизонтальний рівень барієвої суспензії та
газу). Чим обумовлені такі зміни?
+Пенетрацією виразки шлунку
-Дивертикулом шлунку
-Перфорацією виразки шлунку
-Малігнізацією виразки шлунку
-Хворобою Менетріє
Пацієнту М., 50 років, з підозрою на хронічний калькульозний холецистит,

було проведено УЗД черевної порожнини та виявлено в печінці
гіперехогенний кулястої форми з чіткими рівними контурами утвір. З метою
дообстеження було виконано СКТ печінки з контрастним посиленням, під час
якого відмічався вузликово-остівцевий характер контрастування даного
утворення, що характерно для:
+Гемангіома
-Гепатоцелюлярний рак
-Кіста
-Абсцес
-Метастаз
Хвора К. 45 років доставлена у відділення нейрохірургії з попереднім

діагнозом: ЗЧМТ. Для уточнення діагнозу було проведено СКТ головного
мозку. При обстеженні в лівій тім’яній ділянці виявляється додатковий
гіперденсивний компонент лінзоподібної форми з рівними чіткими випуклими
контурами, що щільно прилягає до кісток черепа. Дана КТ-картина характерна
для:
+Епідуральної гематоми
-Субдуральної гематоми
-Внутрішньомозгової гематоми
-Субарахноїдальної гематоми
-Субдуральна гігрома
Хворий К., 45 років перебуває на стаціонарному лікуванні в нефрологічному

відділенні зі скаргами на підвищення температури тіла до 39,0С, біль в
правому попереку, мутну сечу з домішками крові. При СКТ виявлено ділянку
зниження щільності (набряку) паренхіми, відсутність відмінності між
кортикальним та медулярним шаром, збільшення щільності паранефральної
клітковини внаслідок набряку. Дані зміни характерні для:
+Пієлонефриту
-Гломерулонефриту
-Раку нирки
-Абсцесу нирки
-Паранефриту
Хворий М., 35 років перебуває на стаціонарному лікуванні в

нейрохірургічному відділенні. З анамнезу відомо, що отримав травму під час
бійки, більше нічого не пам’ятає. Виконано СКТ головного мозку, де виявлено
гіперденсивне вогнище неправильної форми, яке розташоване в правій лобній
ділянці, що оточене зоною зниженою щільності (перифокальноим набряком).
Дані зміни характерні для:
+Внутрішньомозкової гематоми
-Епідуральної гематоми
-Субдуральної гематоми
-Субарахноїдального крововиливу
-Субдуральної гігроми
Хворому, 42 років, з фібриляцією передсердь призначено варфарин. Хворий

також приймає барбовал в якості снодійного препарату. Відомо, що до складу
барбовалу входить фенобарбітал. Вкажіть можливий результат взаємодії між
препаратами, якщо варфарин є субстратом для CYP2С9, а фенобарбітал –
індуктор даного цитохрому?
+Фенобарбітал знизить антикоагулянтний ефект варфарину
-Фенобарбітал підвищить антикоагулянтний ефект варфарину
-Фенобарбітал не вплине на ефективність антикоагулянтної терапії
варфарином
-Варфарин підвищить протисудомний ефект фенобарбіталу
-Варфарин знизить протисудомний ефект фенобарбіталу
Хворий, 50 років, з артеріальною гіпертензією та супутнім туберкульозом

легень приймає бісопролол та рифампіцин. Вкажіть можливий результат
взаємодії між препаратами, якщо бісопролол є субстратом для CYP3А4, а
рифампіцин – індуктор даного цитохрому?
+Рифампіцин знизить гіпотензивний ефект бісопрололу
-Рифампіцин підвищить гіпотензивний ефект бісопрололу
-Рифампіцин не вплине на ефективність гіпотензивної терапії бісопрололом
-Бісопролол підвищить антибактеріальний ефект рифампіцину
-Бісопролол знизить антибактеріальний ефект рифампіцину
Пацієнту, після позитивного аналізу на яйця глист, для лікування аскаридозу

призначено мебендазол. Який механізм дії мебендазолу забезпечує загибель
аскариди?
+Пригнічує утилізацію глюкози гельмінтами і викликає параліч їх
мускулатури
-Діє як клітинна отрута на паразитів
-Паралізує нервово-м’язову систему, руйнуючи покривні тканини аскариди
-Пригнічує холінестеразу та викликає спастичний параліч
-Порушує обмін кальцію у гельмінтів і викликає параліч м’язів
Пацієнту, при аскаридозі призначено левамізол. Який механізм дії левамізолу

забезпечує загибель аскарид?
+Пригнічення фумаратредуктази і порушення метаболізму гельмінта,
викликає деполяризацію їх м’язів
-Діє як клітинна отрута на паразитів
-Пригнічує утилізацію глюкози гельмінтами і викликає параліч їх мускулатури
-Пригнічує холінестеразу та викликає спастичний параліч
-Порушує обмін кальцію у гельмінтів і викликає параліч м’язів
Який з препаратів необхідно призначити хворому при виявленому лямбліозі?

+Метронідазол
-Фурамаг
-Лізолід
-Левамізол
-Сурамін
У пацієнтки 43 років, виявлено хронічний гепатит С генотипу 1. Оберіть

препарат показаний для лікування даного захворювання?
+Боцепревір
-Ламівудин
-Ентекавір
-Тенофовір
-Озельтамівір
Оберіть препарат для довготривалої антиретровірусної терапії чоловікові

віком 48 років з підтвердженою ВІЛ-інфекцією?
+Саквінавір
-Ацикловір
-Відарабін
-Ганцикловір
-Ремантадин
Хворий К., 38р. у супроводі сестри доставлений у приймальне відділення.

Об’єктивно: скарг не пред’являє, веселий, метушливий, непосидючий,
активно вступає в розмову, мова швидка, малозрозуміла. Зі слів сестри, брат
приїхав сьогодні вранці у гості без попередження, відправив мене відразу у
магазин по щось солодке. За 30 хв, коли сестра повернулася з магазину, то
застала свою 3-х кімнатну квартиру без перестінків. Брат запевнив, що так
краще, адже він придбав коня, який має тут жити. Встановіть
психопатологічний синдром:
+Маніакальний
-Кандинського-Клерамбо
-Кататонічний
-Котара
-Гебефренічний
Хворий К., 45 років. Направлений гастроентерологом на консультацію до

психіатра в зв’язку зі скаргами на біль та дискомфорт в животі, що виникають
в стресових ситуаціях. Об’єктивні методи дослідження соматичних змін ШКТ
не виявили. Скарги виникли більше 10 років тому на фоні важкого отруєння
алкоголем. Пацієнт неодноразово звертався за медичною допомогою до
гастроентерологів, суттєвих змін ШКТ не знаходили, призначене лікування
хворий приймав, але полегшення не відчував. Який ймовірний діагноз?
+Соматоформний розлад
-Функційні розлади ШКТ
-Хронічний алкоголізм
-Органічне враження мозку
-Розладів немає
Хвора Л, 11 років. Направлена сімейним лікарем на консультацію до психіатра

в зв’язку зі скаргами батьків на неправильність у поведінці останні кілька
років: без очевидної мотивації залишає дім чи школу і ходить в сусідні села.
При цьому пацієнтка нікого не попереджує, пояснити свою поведінку не може,
стверджуючи, що не пам’ятає як це робить. Покарання поведінку пацієнтки не
корегують. З кожним роком шкільна успішність погіршується, що пацієнтка
пояснює погіршенням пам’яті. Частішають конфлікти з однолітками та
родичами: періодично стає злобно-дратівливою з незначних причин, мстива.
В 9 років перенесла ЧМТ без втрати свідомості.
Який ймовірний діагноз?
+Епілепсія. Сутінкові стани.
-Психопатія
-Легка розумова відсталість
-Психоорганічний синдром внаслідок ЧМТ
-Педагогічна запущеність
Пацієнт Р., 67 років, скаржиться на шум у вухах, ритмічну пульсову хвилю,
яка повторюється, дзвін в голові, який швидко наростає та швидко проходить,
головні болі спазматичного характеру, особливо в потилиці, поверхневий
періодичний сон з раннім пробудженням, відчуттям розбитості та «несвіжої
голови», головокружіння, запаморочення, слабкість, безсоння, погіршення
пам’яті, швидку втомлюваність та виснажуваність уваги, часту потреба у
відпочинку. Виникнення скарг відмічає раптово за останні два-три місяці. В
анамнезі ІХС, гіпертонічна хвороба, ГПМК. В ході клінічного інтерв’ю
пацієнт проявляє ознаки емоційної лабільності, дратівливості, висловлює
припущення щодо наявності важкого соматичного захворювання, періодично
сльозливий, порушення окремих когнітивних функцій виражені нерівномірно.
Пацієнт відмічає, що йому стало важко справлятися з професійними
обов’язками, проте в межах свого дому пацієнт доволі адаптований,
самообслуговування в нормі. При огляді відмічаються позитивний симптом
Бабінського, псевдобульбарний параліч, дизартрія, одностороннє підвищення
сухожильних рефлексів. На МРТ відмічаються явища перивентрикулярного
лейкоареозу. Встановіть попередній діагноз у даного хворого.
+Судинна деменція легкого ступеню з гострим початком
-Деменція помірного ступеню при хворобі Альцгеймера
-Легкий когнітивний розлад посттравматичного генезу
-Шизофренія
Пацієнтка М., 27 років, скаржиться на часте сечовипускання, відчуття

неповного випорожнення сечового міхура, неприємні відчуття в геніталіях,
«незвичні» вагінальні виділення. Близько півроку тому пацієнтка відмічала
наявність відчуття важкості в животі, яке супроводжувалось відчуттями
стискання та переповнення після іжі в епігастральній області, відрижкою
повітрям або їжею, неприємним металевим присмаком в роті та іноді
зниженням апетиту. Відмічає наявність скарг протягом останніх двох років
після травматичного розлучення з ініціативи чоловіка. Після згадки про подію,
що передувала виникненню скарг, в очах пацієнтки з’являються сльози. У
бесіді з лікарем скарги подаються доволі драматично, деталізовано без
потреби, проте розпливчато і неточно. В ході розмови пацієнтка уважно
стежить, яке враження її розповідь справляє на лікаря. Консультована
гінекологом, урологом, гастроентеролом, які після ретельного обстеження не
виявили ніякого підгрунтя для виникнення даних скарг. Обурена тим, що
лікарі рекомендували хворій отримати консультацію психіатра. Після
лікування антидепресантами та роботи з психотерапевтом відмічалася
позитивна динаміка – дані скарги зникли, останні півроку пацієнтка відмічає
хороше самопочуття. Встановіть попередній діагноз у даної хворої.
+Соматизований розлад
-Біполярний афективний розлад
-Дисоціальний розлад особистості
-Дистимія
Хвора А., понад 15 років страждає на хронічний психічний розлад. Остання

госпіталізація пов’язана з погіршенням психічного стану. Із записів
щоденників лікуючого лікаря: пацієнтка спокійна, сидить в одноманітній позі,
не проявляє ніякої зацікавленості в оточуючому, не приймає участі в
спілкуванні з іншими пацієнтами, ззовні виглядає «зачарованою». Із записів
щоденників лікуючого лікаря через тиждень: Після періоду повної відсутності
контакту з оточуючими розповіла, що бачила себе в космічному просторі,
навкруги літали яскраво освітлені супутники, після чого вона побачила якусь
планету, на якій стояли величезні статуї і між ними пересувались натовпи
людей. Себе хвора сприймала одночасно і собою і зіркою, що спостерігала за
всім що відбувалося навколо. Інших подій за цей період жінка не пам’ятала.
Визначте психопатологічний синдром.
+Онейроїд
-Делірій
-Сутінкове потьмарення свідомості
-Аменція
-Обнубіляція
Хворий 30 років. З дитинства характеризувався жвавістю, галасливістю,

багато читав. Тричі був одружений, але незабаром «закохувався в інших
жінок». Перед госпіталізацією був у відрядженні, де був надмірно діяльний,
галасливий. Ходив по різним установам, домагався прийому у начальників,
укладав договори, обіцяв створити музичний ансамбль. Відвідував ресторани,
запрошував випадкових знайомих. При відмові легко дратувався, стукав
кулаком по столу, але легко «відходячи», обіймав скривдженого, просив не
сердитися. Повернувшись з відрядження, на роботі був надмірно веселий,
непродуктивно діяльний, балакучий, рухливий.
У відділенні веселий, посміхається, жартує, голосно сміється. В ході бесіди
може заспівати, почати танцювати. Перебільшує свої можливості, називаючи
себе відомим актором, аферистом, непересічною особистістю,
неперевершеним коханцем. У відділенні знає всіх хворих, персонал,
втручається у всі справи, заважає. Обурюється, якщо відмовляються від його
допомоги. Намагається організувати художню самодіяльність, взявши на себе
практично всі обов'язки. Спить 2-3 години на добу, не відчуває втоми. В
анамнезі 3 госпіталізації з подібною психопатологічною симптоматикою.
Сформулюйте нозологічний діагноз.
+Біполярний афективний розлад, поточний маніакальний епізод
-Маніакальний епізод
-Циклотимія
-Шизоафективний розлад
-Органічний афективний розлад
Хвора 42 роки, з 14 років – епілептичні напади. Регулярно приймає лікування.
На запитання лікаря, під час ранкового обходу: “Як Ви себе почуваєте”,
відповіла наступне: “Я сьогодні прокинулась в 9 годин, а звичайно
прокидаюсь в 7. Боліла голова. Так буває після нападу. Вибачте, і простирадло
було мокрим. Сильно болів язик. За останній тиждень це вже 3 напад, але після
перших двох не болів язик і простирадло було сухим. До мене вчора вранці
приходила донька, розповіла про нашу сусідку. У неї син почав пиячити, ніде
не працює”. На бажання лікаря перервати розповідь, хвора відповіла: “Ви
вибачте, але цей син раніше був гарною людиною, працював, висів на Дошці
Пошани”. У палаті всі речі хворої акуратно розкладені, зі слів медичного
персоналу, пацієнтка дуже агресивно реагує, коли хтось бере її речі і не
повертає на своє місце. Об’єктивно у пацієнтки відмічається погіршення
пам’яті, допускає деякі помилки в нескладних арифметичних операціях, часом
не може пояснити переносний зміст приказок. Сформулюйте нозологічний
діагноз.
+Епілептична деменція
-Судинна деменція
-Деменція внаслідок хвороби Альцгеймера
-Органічний розлад особистості
-Органічний афективний розлад
Хворий А., 25 років був госпіталізований у психіатричну лікарню у зв’язку з

неадекватною поведінкою. Дані анамнезу: у віці 22 роки, знаходячись за
кермом в стані алкогольного сп’яніння, отримав важку черепно-мозкову
травму, 8 днів перебував у комі. Після виходу з коми спостерігалось
порушення мови, паралічі. Протягом наступних декількох місяців відновилась
мова, почав ходити. Був звільнений з роботи та встановлена 2-а група
інвалідності. Став дратівливим, вибуховим, мислення набуло характеру
конкретності, знизилась пам’ять. За пів року до теперішньої госпіталізації
припинив прийом рекомендованих ліків. В подальшому виникла тривога та
безсоння. Заявив, що батьки заважають йому одружитись, звинуватив матір в
інтимному зв’язку з його молодшим братом, вимагав від матері близькості.
Запевняв, що його переслідують гомосексуалісти, вважав, що його зґвалтував
батько та сусід. Часто їздив на вокзал, сідав у потяг для того, щоб спостерігати
за незнайомими дівчатами. Записував у блокнот, як вони виглядають, вважав
їх усіх повіями. Періодично відмовлявся від прийому їжі, вважаючи її
отруєною. Сформулюйте нозологічний діагноз.
+Органічний маячний розлад
-Шизофренія
-Параноїдний розлад особистості
-Органічний розлад особистості
Чоловік 33 роки, поступив на судово-психіатричну експертизу з приводу

скоєння злочину (пограбування квартири). Зі слів батьків підекспертний з
дитинства виявляв надмірну жорстокість: знущався над котенятами в дворі,
часто гнобив молодших за себе дітей. В школі навчався погано, так як постійно
прогулював уроки, був організатором бійок та зривів занять. Часто батьків
викликали до школи. Підекспертний давав обіцянки виправити свою
поведінку, але одразу ж їх порушував та не відчував при цьому докорів
сумління. В подальшому зв’язався з компанією старших хлопців, які вживали
наркотики. Почав вживати марихуану. Декілька років його залишали на
повторний курс. Закінчив 9 класів, в подальшому ніде не навчався та не
працював. Періодично брав у борг гроші у батьків та обіцяв, що влаштується
вантажником та поверне борг. На докори чи вмовляння батьків змінити своє
життя реагував агресивно, в подальшому пішов з дому нічого не пояснивши
батькам. Після цього батьки нічого не знали про долю сина, лише одного разу
знайомі розповіли, що їх син разом з небезпечною бандою займаються
якимись нехорошими справами. Сформулюйте нозологічний діагноз.
+Дисоціальний розлад особистості
-Емоційно нестійкий розлад особистості, імпульсивний тип
-Параноїдний розлад особистості
-Емоційно нестійкий розлад особистості, пограничний тип
-Залежний розлад особистості
Хворий П., 62 роки страждає на хронічний психічний розлад понад 35 років.

Під час розмови з лікарем не виражає будь-яких емоцій, періодично повторює
одні й ті ж рухи: торкається рукою свого чола, при відповідях на запитання
постійно переходить на інші теми, неможливо прослідкувати логіку в його
розповіді. Зі слів пацієнта: “Я винайшов радіо, уран, асфальт, трактор,
позначив на карті СРСР назви всіх річок... Поїхав я в Крим до сестри і сказав,
що потрібно зняти Януковича і його зняли... Коли ще був малий почав робити
дітей на жабах, качках... В мене 50 дітей і всі від різних жінок”. У відділенні
поводить себе безініціативно, більшість часу проводить у ліжку, не приймає
участі в спілкуванні з іншими пацієнтами. Дані про органічне враження
головного мозку в анамнезі відсутні. Сформулюйте нозологічний діагноз.
+Шизофренія
-Органічний маячний розлад
-Гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії
-Біполярний афективний розлад, поточний маніакальний епізод
У хворої віком 34 роки на шкірі тулуба, розгинальних поверхнях кінцівок,

нижніх кінцівках спостерігається розсіяна папульозна висипка яскраво-
червоного кольору розміром просяного зерна, поверхня елементів вкрита
сріблястими лусочками. Дерматологом був використаний метод
зішкрябування предметним скельцем елемента висипки, в результаті було
виявлено симптом стеаринової плями, термінальної плівки, кров'яної роси.
Який діагностичний тест використав лікар?
+Псоріатична тріада
-Феноман Кебнера
-Феномен “яблучого желе”
-Проба Бальцера
-Феномен провалювання зонда
Пацієнт М. 25 років вперше звернувся до дерматолога зі скаргами на висипку,

що локалізується на шкірі в ділянці колінних та ліктьових суглобів, на
волосистій частині голови. З анамнезу відомо, що пацієнт пов'язує появу
висипки після перенесеної ангіни. Генеологічний анамнез не обтяжений.
Об'єктивно: мономорфна висипка у вигляді запальних папул з чіткими
межами, що вкриті сріблястими лусочками. Феномен Кебнера позитивний.
Який діагноз порібно поставити пацієнту?
+Вульгарний псоріаз
-Червоний плескатий лишай
-Рожевий лишай Жибера
-Себорейна екзема
-Вторинний сифіліс
Хвора А., звернулась до лікаря зі скаргами на висип, нестерпний зуд, виражену

сухість шкіри. Зі слів мами хворіє з 2-х років. При огляді: процес локалізується
симетрично на шкірі шиї, обличчя, згинальних поверхнях верхніх та нижніх
кінцівок. Висип представлений еритемою, лущенням у вигляді зливних
вогнищ пошкодження з нечіткими краями і дрібними папулами, розчухами,
ліхенізацією, екскоріаціями. Який ваш найбільш ймовірний діагноз?
+Атопічний дерматит
-Короста
-Почесуха
-Екзема
-Лімфома
Хворий С., звернувся до лікаря зі скаргами на появу висипу після того, як

повернувся додому після літнього відпочинку на морі. Висип не турбує.
Об`активно: на шкірі грудей, бокових поверхнях тулуба, спині, жовто-
коричневі та білі плями з незначним лущенням. При нанесенні спиртового
розчину йоду інтенсивно забарвлюються. Ваш найбільш ймовірний діагноз?
+Різнобарвний лишай
-Вітиліго
-Контактний дерматит
-Токсикодермія
-Сифілітична лейкодерма
Хвора, 30 років, звернулась до лікаря зі скаргами на свербіж шкіри, переважно

у вечірній та нічний час. Хворіє 2 тижні. Обʼєктивно: на шкірі міжпальцевих
складок , молочних залоз, живота, сідниць та стегон множинна
мілкопапульозна та папуловезикульозна висипка розташована попарно,
екскоріації. Висипка відсутня на обличчі та шиї . Подібну висипку має чоловік
пацієнтки. Ваш діагноз?
+Короста
-Нейродерміт
-Екзема
-Герпес
-Епідермофітія
До дерматолога звернулась мати дівчинки 8 років зі скаргами на висипку у

дитини. Дівчинка відмічає незначний свербіж та поширення висипки після
відвідування басейну. Хворіє близько 4 днів. Обʼєктивно: на шкірі обличчя та
кінцівок на тлі незначної гіперемії поодинокі дрібні фліктени, ерозії, вкриті
кірочками медово-жовтого кольору. Ваш діагноз?
+Вульгарне імпетіго
-Герпес
-Екзема
-Псоріаз
-Короста
Пацієнт 34 років, хворіє протягом 1-го місяця. Були виявлені зміни на

рентгенограмі у вигляді інфільтративного затемнення у 1-му сегменті лівої
легені. При бактеріоскопічному дослідженні харкотиння виявлено
мікобактерії туберкульозу, молекулярно-генетичне дослідження позитивне,
чутливість до ріфампіцину збережено (МГ+,Ріф-). Призначте схему лікування
на весь курс.
+2 HRZE 4 HR(2 місяці ізоніазид, ріфампіцин, піразинамід, етамбутол і 4
місяці ізоніазид, ріфампіцин)
-4HRES 3HR (2 місяці ізоніазид, ріфампіцин, етамбутол, стрептоміцин і 3
місяці ізоніазид і ріфампіцин)
-3HRZE3HR(3 місяці ізоніазид, ріфампіцин, піразинамід, етамбутол і 3 місяція
ізоніазид і ріфампіцин)
-2HRZ4HR(2 місяці ізоніазид, ріфампіцин, піразинамід і 4 місяці ізоніазид,
ріфампіцин)
-6HRZE (6 місяців ізоніазид, ріфампіцин, піразинамід, етамбутол)
Хворий 42 років, страждає на дисемінований туберкульоз легень, МБТ+,

лікується у протитуберкульозному закладі протягом 2-х місяців. Хворий має
2-річну дитину і дружину. У дитини відсутній знак БЦЖ, проба Манту з 2 ТО
негативна. Яка тактика лікаря відносно дитини?
+Хіміопрофілактика і вакцинація
-Хіміопрофілактика
-Стаціонарне обстеження
-Вакцинація
-Диспансерний нагляд
Жінка 33 років. Протягом 2-х місяців відмічає пітливість, субфебрильну
температуру тіла, кашель з виділенням харкотиння, слабкість і поганий апетит.
Хвора лікувалася народними методами але стан погіршувався. Об’єктивно:
при аускультації вологі хрипи з обох сторін. На рентгенограмі органів грудної
порожнини виявлено двохстороннє, однотипне, асиметричне ураження
вогнищевими тінями з тенденцією до злиття. На верхівках з обох сторін
виявлено порожнини розпаду. Загальний аналіз крові: Л-12,6.109/л, ШОЕ – 24
мм/год. Який діагноз є ймовірним для хворої?
+Підгострий дисемінований туберкульоз
-Метастатичний карциноматоз
-Двобічна вогнищева пневмонія
-Саркоїдоз легень
-Муковіацитоз
Дитина 9-ти років знаходиться на стаціонарному лікуванні в зв’язку з

інфільтративним бронхоаденітом. Через 7 днів стан різко погіршився:
з’явилася біль в грудній клітці справа, задуха. Виражені симптоми
інтоксикації. Аналіз крові: Л-10,4×109/л, ШОЕ- 27 мм/год. При перкусії-
притуплення справа від III ребра, там же дихання ослаблене. Яке ускладнення
туберкульозу внутрішньо-грудних лімфатичних вузлів спостерігається у
хворого?
+Ексудативний правобічний плеврит
-Ателектаз середньої частки правої легені
-Казеозна пневмонія.
-Цироз правої легені.
-Інфаркт легені.
-Туберкульоз внутрішньо-грудних лімфатичних вузлів – туберкулез
внутригрудных лимфатических узлов.
Хворий М, 43 років , на протязі 19 років працює на металургійному заводі

піскоструйщиком. Скарги на субфебрильну температуру тіла, пітливість,
задуху при ходьбі, посилення кашлю і втрату ваги на 4,0 кг за останній місяць.
Аналіз крові: Л- 12,0×109/л, ШОЕ – 38 мм/год. У харкотинні не виявлено
кислотно-стійкі палички (КСБ). На рентгенограмі ОГК симетрично з обох
сторін мілкі, щільні вогнищеві тіні. Під правою ключицею кільцеподібна тінь
до 3,0 см.Назвіть Ваш найбільш ймовірний діагноз?
+Сілікотуберкульоз
-Міліарний туберкульоз
-Саркоїдоз
-Токсоплазмоз
-Сілікотуберкульоз-силикотуберкулез, вогнища – очаги.
У 29-ти річної жінки в першому сегменті правої легені виявлено

рентгенологічно округле затемнення діаметром до 3,5 см з просвітленням в
центрі. Хворіє на протязі 4-х тижнів, скаржиться на субфебрильну
температуру тіла, кашель з виділенням харкотиння, загальну слабкість. В
харкотині методом бактеріоскопії виявлено поодинокі КСП.
Антибактеріальна терапія препаратами широкого спектру дії не принесла
покращення. Назвіть Ваш найбільш ймовірний діагноз.
+Інфільтративний туберкульоз.
-Позалікарняна пневмонія.
-Еозінофільний інфільтрат.
-Периферійний рак.
-Первинний туберкульозний комплекс.
Для підозри на гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт)

використовується тест FAST. Він складається з основних компонентів:
+Раптовий перекіс (асиметрія) обличчя, слабкість кінцівок з однієї сторони,
порушення мови
-Головний біль, запаморочення
-Сухість в роті, загальна слабкість, нудота
-Біль у потилиці, зниження зору, терпкість у кінцівках
-Втрата свідомості, посмикування у кінцівках, задишка
Після перенесеного ішемічного інсульту, зумовленого кардіоемболією у

хворого з фібриляцією передсердь, у якості засобу вторинної профілактики
призначають:
+Оральні антикоагулянти (варфарин, НОАКи)
-Бета-адреноблокатори
-Аспірин чи клопідогрель
-Антагоністи кальцію
-Ноотропні препарати
Компресійний корінцевий поперековий синдром відрізняється від

міофасціального рефлекторного:
+Наявними симптомами «випадіння» функцій – парези м’язів, сегментарне
зниження чутливості, зниження відповідного зоні ураження рефлексу
-Сильним болем у попереку та кінцівці
-Захисною протибольовою позою
-Відсутністю полегшення від застосування тепла
-Посмикуванням м’язів однієї кінцівки
Забій (контузія) головного мозку відрізняється від струсу мозку:

+Наявністю вогнищевих симптомів ураження ЦНС
-Сильним головним болем, нудотою
-Сильною пітливістю та почервонінням обличчя
-Підвищенням артеріального тиску
-Білково-клітинною дисоціацією в лікворі
У підлітка гостро розвинувся головний біль, з’явилась багатократна блювота,
температура тіла підвищилась до 39,4о С, знизився рівень свідомості до
ступеня оглушення. При огляді позитивний менінгеальний синдром, загальна
гіперестезія. На шкірі дифузно висип у вигляді мілких геморагічних петехій.
Який тип менінгіту можна підозрювати?
+Менінгококовий
-Серозний сезонний
-Кліщовий бореліозний
-Туберкульозний
-Паранеопластичний
Пацієнт А.,страждає на алергічний сезонний риніт, атопічну бронхіальну

астму на протязі 10 років. Має щорічні загострення в період пилкування
амброзії. Яка термінальна стадія анафілакції може розвинутись у нього при
неадекватному лікуванні?
+Анафілактичний шок
-Спадковий ангіоневротичний набряк
-Гострий набряк Квінке
-Тромбоз;легеневої артерії
У хворого К., який переніс оперативне втручання з приводу гострого

апендициту, під час третьої перев'язки з антимікробними препаратами хірурги
знайшли сильне, чітко обмежене запалення шкіри навколо операційної рани та
наявність в вогнищі пухирів та ерозій. Вкажіть попередній дагноз?
+Алергічний (контактний) дерматит;
-Гостра екзема;
-Атопічний дерматит;
-Інфікування раневої поверхні
-Нейродерміт
У п’ятирічного хлопчика шкіра тулуба та кінцівок помірно гіперемована,

інфільтрована, вкрита папульозними елементами, екскоріаціями.
Відображається білий дермографізм. Хворіє з раннього дитинства. Про яке
захворювання можна думати?
+Атопічний дерматит;
-Екзема;
-Контактний дерматит;
-Розовий лишай
-Ірітаційний дерматит
Хвора 18 років скаржиться на напади чхання, переважно вранці 15-20 разів

підряд, свербіж у носі, глотці, чисельні водянисті виділення з носа, нежить,
біль в очах. Який з тестів найбільш корисний для постановки діагнозу?
+Прик-тест;
-Крапельна проба;
-Внутрішньошкірна проба;
-Провокаційна проба
-Визначення загального IgE
25-річний чоловік звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на періодичні

напади ядухи (декілька разів на місяць), які виникають протягом червня
місяця. В анамнезі сезонний алергічний риніт, атопічний дерматит.
Специфічна діагностика і лікування не проводились. При появі симптомів
риніту приймав антигістамінні препарати. Об’єктивно: астенічної тілобудови,
допоміжні дихальні м’язи не приймають участь в акті дихання,
аускультативно в легенях везикулярне дихання, свистячі хрипи. Ваш
попередній діагноз?
+Атопічна бронхіальна астма, інтермітуюча, легкого ступеня важкості.
-Бронхіоліт
-Хронічне обструктивне захворювання легень, фаза загострення
У пацієнта 30 років після вечері у ресторані через 20 хвилин виник м’який, не

болючий, рожевого кольору набряк обличчя в ділянці губ, висипка в ділянці
шиї. В анамнезі – сезонний алергічний риніт та непереносимість харчових
продуктів – меду, молока, деяких спецій. За медичною допомогою не
звертався. Об’єктивно: висипка уртикарного характеру, що локалізована в
ділянці шиї. ЧД – 24/хв.., Ps 96 уд/хв., АТ – 100/60 мм. рт. ст. Яке ускладнення
виникло у пацієнта?
+Гострий алергічний ангіоневротичний набряк (Квінке)
-Анафілактичний шок
-Спадковий ангіоневротичний набряк
-Хронічна кропив’янка
-Уртикарний васкуліт
У хворого К.,19 років, через 2 тижні після ангіни з’явились набряки гомілок,
обличчя, помірний біль в попереку, підвищення АТ 180/100 мм рт. ст. В
загальному аналізі сечі протеїнурія 1,2 г/добу, еритроцити покривають все
поле зору, еритроцитарні циліндри 5-7 в полі зору. Назвіть найвірогідніший
діагноз.
-Сечо-кам’яна хвороба
-Хронічний гломерулонефрит
-Рак нирки
У хворого Н., 45 років, анасарка, протеїнурія - 6,6 г/добу, гіпоальбумінемія -
25г/л, гіперхолестеринемія - 11,2 ммоль/л. Для якого синдрому характерне
сполучення названих ознак?
+Нефротичний синдром.
-Сечовий
-Нефритичний
-Хронічна ниркова недостатність
-Гостра ниркова недостатність
У хворого Б, 46 років, після значного фізичного навантаження виникли

сильний біль у попереку, макрогематурія. Яке із досліджень є першочерговим?
+УЗД нирок
-Цистоскопія
-Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
-Біопсія нирки
-Компютерна томографія
При плановому дослідженні сечі у 22-річної вагітної жінки [30 тижнів] двічі
виявлена ізольована бактеріурія. Вагітність протікає без патології. Визначте
тактику ведення хворої.
+Призначення ампіциліну
-Фітотерапія
-Динамічне спостереження
-Призначення ципрофлоксацину
-Фізіотерапевтичне лікування
Хвора М., 72 років, скаржиться на осалгії, зниження апетиту, схуднення. При

обстеженні нормохромна анемія, ШОЕ 70мм/год., загальний протеїн 130 г/л,
добова протеїнурія 4,0г. Якого дослідження потребує хвора?
+Усе перелічене
-Стернальна пункція
-Рентгенографія черепа
-Протеінограмма
-Електрофорез білків сечі
Хворого Н., 40 років, турбують нудота, слабкість.10 років зловживає

алкоголем.. При огляді шкірний покрив жовтявий, атрофія м’язів,
гепатоспленомегалія. Який метод діагностики буде найінформативнішим?
+Все перелічене
-Пункційна біопсія печінки
-Визначення АсАТ, АлАТ
-Визначення протеїнограми
-Визначення маркерів вірусних гепатитів.
Хвора М, 44 років, скаржиться на проноси [8-10 разів за добу], слиз та
прожилки крові у випорожненнях. При пальпації живота болючість у лівій
здухвинній ділянці. В загальному аналізі крові помірна гіпохромна анемія,
ШОЕ 40 мм/годину. Який з наведених діагнозів є найімовірнішим?
+Неспецифічний виразковий коліт.
-Хвороба Крона
-Туберкульоз кишківника
-Синдром подразненої товстої кищки
-Дизентерія
Хворий Р., 40 років, скаржиться на біль в епігастральній ділянці натще, печію.

При пальпації помірна болючість у пілородуоденальній зоні.. Який метод
діагностики буде найінформативнішим?
+Фіброгастроскопія+уреазний тест
-Фіброгастроскопія+
-УЗД черевної порожнини
-Рентгеноскопія шлунка та 12-палої кишки
-Все переліковане
Хвора О., 45 років, скаржиться на зниження апетиту, втрату ваги, свербіння

шкіри. Хворіє 2 роки. При огляді шкірний покрив жовтявий, Печінка +5см,
болісна, селезінка +3с. Рівні АлАТ, АсАТ, білірубіну (за рахунок
кон’югованого) підвищені.. Які дослідження слід призначити для верифікації
діагнозу?
+Все перелічене.
-Визначення антинуклеарних антитіл та антитіл до клітин гладкої
мускулатури
-Біопсія печінки
-УЗД черевної порожнини
-Протеїнограма
У хворого Т., 44 років, в анамнезі якого виразкова хвороба, з’явились скарги

на відрижку «тухлим яйцем», блювання їжею, яку вживав напередодні,
схуднення. Яке найімовірніше ускладнення розвинулось у хворого?
+Стеноз пілоричного відділу шлунка
-Кровотеча
-Малігнізація
-Пенетрація
-Перфорація.
Якому найбільш ймовірному захворюванню відповідає наведений

розгорнутий аналіз крові хворої 36 років: Hb - 90 г/л, ер. - 4,5*10^12/л, MCV=
69 мкм3, колірний показник - 0,72, лейк. - 4,5*10^9/л, п. - 3%, с. - 57%, еоз. -
1%, мон. - 9%, ретикулоцити - 12%, лімф. - 30%, тр. - 180*10^9/л, ШОЕ - 15
мм/г?
+Залiзодефiцитна анемiя
-В12-дефiцитна анемiя
-Гемолiтична анемiя
-Хронічна мієлолейкемія
Хвора 26 років, звернулася до сімейного лікаря зі скаргами на загальну

слабкість, біль у горлі під час ковтання, підвищення температури тіла до 39о
С. Захворіла гостро - тиждень тому. Об'єктивно: шкіра бліда, визначаються
поодинокі синці на стегнах, гіперплазія ясен, некротичні зміни на мигдалинах;
печінка не збільшена; селезінка виступає на 3 см з під краю ребрової дуги.
Аналіз крові: Hb - 65 г/л, ер. - 1,9х1012/л, тр. – 32х109/л, л. – 1х109/л, еоз. – 0
%, п.- 2%, с. – 40%, лімф. - 50%, мон. - 9%, ШОЕ – 60 мм/год, Сімейний лікар
направив хвору на стернальну пункцію- в мієлограмі знайдено 35% бластних
клітин. Який діагноз найбільш ймовірний?
+Гостра лейкемія
-В12-дефiцитна анемія
-Агранулоцитоз
-Тромбоцитопенічна пурпура
Хворий 68 років, звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на нездужання,

запаморочення, втрату апетиту, схуднення, припухлість лімфатичних вузлів
завбільшки з куряче яйце на шиї з обох боків і в пахових ямках. З анамнезу
відомо, що працював на хімічному виробництві. Об'єктивно: шкіра бліда,
пальпуються збільшені лімфатичні вузли – шийні, пахові [10 х 12 см,
тістоподібної консистенції, рухомі, неболючі], наявні гепато- і спленомегалія.
Аналіз крові: Hb - 90 г/л, ер. - 2,3х1012/л, л. – 190х109/л, тр. – 145х109/л, е.-
1%, п. – 5%, с. – 6%, лімф. - 84%, мон. - 4%, ШОЕ – 32 мм/год. Який діагноз
найбільш ймовірний?
+Хронічна лімфоїдна лейкемія
-Туберкульоз лімфатичних вузлів
-Лімфома Ходжкіна
-Саркоїдоз
-Хронічна мієлоїдна лейкемія
Жінка 38 років, звернулася до сімейного лікаря зі скаргами на загальну

слабкість, пітливість, схуднення і відчуття стороннього тіла в лівій половині
живота. Шкіра і слизові оболонки бліді, лімфатичні вузли не збільшені. З боку
легенів і серця змін немає. Пальпуються збільшена, дещо болюча селезінка і
помірно збільшена печінка. Аналіз крові: Hb - 90 г/л, ер. - 3х1012/л, тр. -
300х109/л, л. – 240х109/л, е. – 9%, б. – 6%, мбл. – 4%, промц. – 3%, мц. – 23%,
ммц. – 16%, п. – 15%, с. – 12%, лімф. – 7%, мон. – 5%. ШОЕ – 20 мм/год. Який
діагноз найбільш ймовірний?
+Хронічна мієлоїдна лейкемія
-Саркоїдоз
-Цироз печінки
Пацієнтку 48 років, госпіталізовано до терапевтичного відділення із скаргами

на загальну слабкість, запаморочення, задишку під час ходіння, серцебиття,
затерплість кінцівок. Хворіє близько 5 місяців. Об'єктивно: шкіра та слизові
оболонки бліді, гомілки пастозні, лімфатичні вузли не збільшені; над
верхівкою серця вислуховується систолічний шум; язик малиново-червоного
кольору, сосочковий шар згладжений; живіт м’який, печінка виступає на 2 см,
селезінка - на 1 см, неболюча. Аналіз крові: Hb - 70 г/л, ер. - 1,8х1012/л, КП -
1,2, л. - 2,5х109/л,е. – 1%, п. 5%,с. –57%, лімф. – 36%, мон.. – 1%, ШОЕ – 60
мм/год; макроанізоцитоз, мегалоцити в мазках крові. Яке дослідження слід
призначати пацієнтці насамперед?
+Стернальна пункція
-Визначення рівня білірубіну в крові
-Визначення рівня заліза в сироватці крові
-Визначення осмотичної резистентності еритроцитів
-УЗД органів черевної порожнини
Хвора, 26 років звернулася до інфекціоніста зі скаргами на підвищення

температури тіла до 39 С, загальну слабкість, рожеву висипку на лиці у вигляді
метелика. У лабораторних аналізах: підвищений рівень ШОЕ, анемія,
лейкопенія. Рівень СРП – у межах норми. Антинуклеарні антитіла у титрі
1:320. Який найбільш імовірний діагноз у хворої?
+СЧВ
-Ревматизм
-Пневмонія
-ГРВІ
-Туляремія
Хвора 35 років, бригадою ШМД доставлена до приймального відділення у

важкому стані: шкіра кистей та ніг із щільним набряком, бліда, шкіру
неможливо зібрати в складку. Різко підвищений АТ до 180/110 мм.рт.ст , оліго-
анурія, невисока протеїнурія, мікрогематурія, погіршення зору, акцент 2 тону
над легеневою артерією.
+Склеродермічний нирковий криз
-Серцева недостатність
-Вовчаковий нефротичний синдром
-Набряк Квінке
-Легеневе серце
Хворий 25 років, встановлено діагноз Вузликовий поліартеріїт. При

госпіталізації до відділення у хворого підвищення температури тіла до 39 С,
симетрична дистальна полінейропатія у вигляді «рукавичок» та «шкарпеток»,
виражена задишка у спокої. Аускультативно: вологі дрібнопухирцеві хрипи в
легенях, тони серця послаблені. В загальному аналізі крові: ШОЕ 60 мм/г.
Біохімічний аналіз: АЛТ – 214 Од/л, АСТ – 78 Од/л, СРП – 73 мг/л. Аналіз сечі:
питома вага - 1015; білок 2.5; эр 50-60; L 10. Зміни в сечі з’явилися вперше.
Яку терапію необхідно проводити?
+Пульс-терапія глюкокортикоїдами та циклофосфаном
-Діуретики
-НПЗП
-Антибіотики
-Д-пеніциламін
Хвора 40 років хворіє на ревматоїдний артрит. Які цитокіни мають найбільше

значення у виникненні та подальшому прогресуванні захворювання?
+Інтерлейкін -1, 6, ФНП - альфа
-Інтерлейкіни 4, 10 , TGF- бета
-Інтерферони - альфа
-Простацикліни
-Кортиколіберини
У хворого 25 років на протязі 6 тижнів з’явилися болі в крижах, попереку,

ахілових сухожилках, ранкова скутість до півгодини. В аналізі крові: ШОЕ 30
мм/г; СРБ 25; РФ 5, HLA B27 - позитивний. На МРТ попереково-крижового
відділу: двобічний сакроілеїт 2 ст. Який найбільш вірогідний діагноз?
+Анкілозуючий спондиліт
-Остеоартоз
-Подагричний артрит
Хворий Д., 35 р., впродовж 14 років працює формувальником в ливарному

цеху, де концентрація кварцевого пилу в 4 рази перевищує ГДК. Впродовж
чотирьох років його турбує кашель, задишка при фізичному навантаженні
При аускультації дихання ослаблене. На рентгенограмі легенів виявлені
емфізема, дрібноплямисті тіні у вигляді вузликів по всім легеневим полям.
Яке захворювання є найімовірнішим?
+Силікоз
-Хронічний пиловий бронхіт
-ХОЗЛ
-Туберкульоз легенів
-Азбестоз
Хворий Ю.,43 років, впродовж останніх чотирьох років працює на

підприємстві, де має контакт з азбестовим пилом, концентрація якого
перевищує ГДК в 3 рази. Впродовж останніх 2 років відмічає кашель з густим
мокротинням, задишку при невеликому фізичному навантаженні, біль в
грудній клітці. При аускультації в легенях дихання послаблене, визначаються
розсіяні сухі свистячі хрипи. При рентгенологічнному дослідженні: помірне
посилення легеневого малюнка сітчастого характеру, потовщення плеври,
ущільнення коренів. Яке захворювання є найімовірнішим?
+Азбестоз
-Силікоз
-Карбокониоз
-Силикосидероз
-Силікатоз
Пацієнт Т., 29 років, 2 роки працює на підприємстві по виробництву

кінескопів. На тлі ОРЗ і приймання антибіотиків виникли значна задишка,
лихоманка, кашель. При огляді: периферичні лімфовузли збільшені до 10
мм, при аускультації в легенях визначається крепітація. При
рентгенологічному дослідженні виявлені множинні вузлуваті тіні в легенях.
Сатурація кисню знижена. Сформулюйте найвірогідніший діагноз.
+Бериліоз [пізній]
-Екзогенний алергічний альвеоліт
-Ідіопатичний фіброзирующий альвеолит
-Саркоїдоз
-Канцероматоз легенів
У лікарню надійшов хворий К., 40 років, робітник бензо-змішувальної

станції, де має контакт з етилованим бензином. Хворий в сплутаному стані,
агресивний, висловлює маячні ідеї, мають місце слухові і зорові галюцинації,
чинить опір обстеженню. При огляді: гіпергідроз, гіперсалівація, ністагм,
атаксична хода, виражений тремор пальців рук. Тиск 100/50 мм рт. ст. ЧСС -
52 ударів за 1 хв. Назвіть найвірогідніший діагноз.
+Гостра інтоксикація тетраетилсвинцем
-Шизофренія;
-Харчове отруєння
-Алкогольний делірій
Аналізуючи результати періодичного медичного огляду робітників, які

шліфують художнє скло за допомогою абразивного диску, було виявлено, що
у 40% робітників з тривалим стажем роботи діагностовано неврит
ліктьового нерву, у 21% - вегетативний поліневрит, у 12% - вегетоміофасцит
верхніх кінцівок. З дією якого несприятливого чинника пов'язані дані
патології?
+Вібрація
-Несприятливий мікроклімат
-Пил
-Шум
-Електромагнітне -поле
У працівника, який обслуговує кондиціонери, з'явились лихоманка (40 0С),

озноб, кашель з мокротинням, кровохаркання, біль в грудній клітці при
диханні, міалгія, пронос. При рентгенографії виявлені вогнищеві
інфільтративні тіні різної форми і щільності в обох легенях. Кілька днів тому
колегу хворого було госпіталізовано до лікарні з пневмонією. Назвіть
найімовірніший етіологічний чинник пневмонії.
+Легіонелла
-Клебсіелла
-Мікоплазма
-Стрептокок
-Стафілокок
70-річний чоловік захворів близько 3 днів тому після переохолодження, коли

з'явилися лихоманка, біль у лівій половині грудної клітки, кашель з гнійним
мокротинням з прожилками крові, задишка. При огляді: зліва нижче кута
лопатки укорочення перкуторного звуку, крепітація. Що ви передбачаєте
побачити на рентгенограмі легенів?
+Вогнищеве затемнення нижньої долі лівої легені
-Спадання легені
-Випіт у плевральній порожнині
-Порожнина з рівнем рідини
-Збільшення лімфатичних вузлів середостіння
У хворого Р., 55 років, який страждає на цукровий діабет, після

переохолодження з’явилась лихоманка з проливними потами, біль в грудній
клітці при глибокому диханні. Через 2 дні після нападу сильного кашлю
відійшло багато гнійного мокротиння з прожилками крові, після чого
температура нормалізувалась. Сформулюйте попередній діагноз.
+Абсцес легені
-Пневмонія
-Емпієма плеври
-Рак легені.
Хворий А., 50 років, скаржиться на частий сухий кашель, задишку,

субфебрільну температуру впродовж трьох місяців. Відмічає схуднення. На
рентгенограмі легенів: двостороннє, симетричне збільшення лімфатичних
вузлів середостіння, крупновогнищева дисемінація. Назвіть найвірогідніший
діагноз.
+Саркоїдоз легенів
-Пневмонія
-Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт
-ХОЗЛ
-Рак легенів
70 -річний чоловік захворів близько 3 днів тому після переохолодження, коли

з'явилися біль в лівій половині грудної клітки, кашель з гнійним мокротинням
з прожилками крові, задишка при фізичному навантаженні. При огляді: зліва
нижче кута лопатки укорочення перкуторного звуку, крепітація. Назвіть
найвірогідніший діагноз.
+Пневмонія
-Туберкульоз легені
-Плеврит
-Абсцес легені
-Рак легені
Хвора Л., 45 р., звернулася зі скаргами на прогресуюче збільшення маси тіла

за останній рік. При огляді місяцеподібне обличчя, ламке волосся, гірсутизм,
на животі смуги розтягу, кінцівки непропорційно тонкі. Зріст 162см, маса тіла
94кг, ІМТ 35,8кг/м2. Який тип ожиріння притаманний для хворої?
+Диспластичне
-Андроїдне
-Гіноїдне
-Аліментарно-конституційне
-Церебральне
Хворий С., 32 р., доставлений у відділення інтенсивної терапії в стані

кетоацидотичної коми. Хворіє на цукровий діабет типу 1 протягом 8 років.
Останні 2 дні не вводив інсулін. Лабораторні показники: глікемія 31 ммоль/л,
креатинін 138мкмоль/л, калій 3,6ммоль/л, натрій 149ммоль/л, ацетонурія
++++. Який препарат необхідно вводити хворому разом з інсуліном з метою
запобігання розладів серцевого ритму?
+Калія хлорид
-Натрія хлорид
-Натрія гідрокарбонат
-Еноксипарин
-Кордарон
Хвора К., 58 р., звернулася за медичною допомогою зі скаргами на сухість в

роті, прогресивне збільшення маси тіла, часті сечовипускання. При
обстеженні: глікемія 10,2 ммоль/л, глюкозурія 1%, ацетонурія відсутня,
показники функції печінки та нирок в межах вікової норми. З якого
фармакологічного засобу слід починати лікування хворої?
+Метформін
-Діаглізід
-Піоглітазон
-Сітагліптин
-Канагліфлозин
Пацієнт Р., 33р., хворіє на цукровий діабет типу 1 протягом 10 років. В

анамнезі часті гіпоглікемічні та кетоацидотичні стани. Який режим
інсулінотерапії показаний хворому?
+Інтенсифікована інсулінотерапія
-Переведення на дворазове введення інсуліну
-Додавання пероральних засобів
-Тільки інсулін короткої дії
-Тільки базальний інсулін
Пацієнтка А., 38р., звернулася зі скаргами на прогресивну втрату маси тіла

останні 6 місяців після перенесеного стресу, підвищену емоційну збудженість,
тремор рук, відчуття піску в очах. Об’єктивно: шкіра волога на дотик,
позитивні симптоми Грефе, Штельвага, Марі. ЧСС 125 за хвилину, АТ
138/86мм рт.ст., температура тіла 37,40С. Пальпаторно щитоподібна залоза
дифузно збільшена до 2ст., безболісна, еластичної консистенції. Встановіть
діагноз.
+Дифузний токсичний зоб, тиреотоксикоз
-Аутоімунний тиреоїдит, гіпертрофічна форма
-Гострий тиреоїдит, тиреотоксична стадія
-Дифузно-вузловий зоб, тиреотоксикоз
-Підгострий тиреоїдит, тиреотоксична стадія
Пацієнтка C., 54 р., звернулася зі скаргами на прогресивне збільшення маси

тіла, закрепи, випадіння волосся, сонливість. Об’єктивно: шкіра суха на дотик.
ЧСС 58 за хвилину, АТ 130/88мм рт.ст., температура тіла 35,80С. Пальпаторно
щитоподібна залоза не збільшена. Лабораторні дані: загальний холестерин
7,4ммоль/л, ТТГ 24,5мОд/л (0,4-4,0), тироксин 7,58пмоль/л (10,8-22,0),
Встановіть діагноз
+Первинний гіпотиреоз, вперше виявлений
-Аутоімунний тиреоїдит, гіпотиреоїдна стадія
-Гіпопітуїтаризм, Вторинний гіпотиреоз
-Підгострий тиреоїдит, гіпотиреоїдна стадія
-Вузловий зоб 1ст., гіпотиреоїдний стан
Пацієнтка Д., 32р., звернулася зі скаргами на інтенсивний біль в ділянці шиї,

загальну слабкість. Скарги з’явились 3 дні назад, перед цим за 2 тижні
перенесла ГРВІ. Об’єктивно: шкіра помірно волога. ЧСС 72 за хвилину, АТ
126/78мм рт.ст., температура тіла 37,60С. Пальпаторно щитоподібна залоза не
збільшена, дуже болісна. УЗД щитоподібної залози: ділянки гіпоехогенних
включень. Лабораторні дані: лейкоцити 8,8*109/л, паличкоядерні 4%, ШОЕ-
55мм/год, ТТГ 2,5мОд/л (0,4-4,0), тироксин 17,8пмоль/л (10,8-22,0).
Встановіть діагноз
+Підгострий тиреоїдит, еутиреоїдна стадія
-Гострий бактеріальний тиреоїдит, еутиреоз
-Багатовузловий зоб 1ст., еутиреоїдний стан
-Аутоімунний тиреоїдит, еутиреоїдний стан
-Післявірусний неспецифічний тиреоїдит, еутиреоз
Хвора У., 38р., звернулася зі скаргами на прогресуюче зменшення маси тіла за

останній рік, загальну слабкість, відсутність апетиту. Об’єктивно: ЧСС – 88 в
хв.., АТ 100/56 мм рт.ст. При огляді астенічна, гіперпігментація шкіри,
особливо в складках, на яснах темні плями. Зріст 162см, маса тіла 49кг,
лабораторні дані: глікемія 3,3ммоль/л, кортизол крові 2,2 мкг/дл (4,30-22,40),
АКТГ- 148,8 пг/мл (7,2-63,3). Яку групу лікарських засобів доцільно
застосувати у хворої?
+Глюкокортикоїди
-Анаболічні стероїди
-Препарати соматостатину
-Глюкагон
-Інсулін
У хворого 56 років з гострим загрудинним болем під час електрокардіографії

настали ознаки клінічної смерті, на ЕКГ зафіксовано нерегулярні, неоднакової
форми та амплітуди хвилі з частотою більше 300/хв., комплекс QRS, сегмент
ST і зубець T не розпізнаються, ізоелектрична лінія не визначається.
Реанімаційні заходи протягом 3 хвилин неефективні. Який з вказаних заходів
буде найбільш ефективним в даній ситуації?
+Дефібриляція
-Прекардіальний удар
-Знеболення наркотичними анальгетиками
-Адренергічна стимуляція
-Корекція метаболічного ацидозу
Хворий 44 років, який страждає на хронічну ревматичну хворобу серця,

протягом останніх 3 років відмічає серцеву аритмію, АТ 110/70 мм рт.ст. На
ЕКГ зубці Р відсутні, у вiдведеннях ІІ, ІІІ, avF реєструється пилкоподібна
крива активації передсердь з частотою 300/хв., шлуночкові комплекси
QRS=0.10 cек., RR-інтервали однакові, ЧСС 100/хв. Яке порушення серцевого
ритму у хворого?
+Тріпотіння передсердь
-Фібриляція передсердь
-Передсердна тахікардія
-Шлуночкова тахікардія
У чоловіка 45 років, який переніс інфаркт міокарда, виник короткотривалий

напад серцебиття, що супроводжувався відчуттям нестачі повітря, страху та
запамороченням. AT 90/60 мм рт.ст. На ЕКГ під час нападу: розширення
комплексу QRS (0,13 сек.) з частотою 160/хв., дизкордантне зміщення
сегмента ST та зубця Т; дисоціація передсердного та шлуночкового ритму. Яке
порушення серцевого ритму виникло у хворого ?
+Шлуночкова пароксизмальна тахікардія
-Надшлуночкова пароксизмальна тахікардія
-Пароксизмальна тахікардія з передсердно-шлуночкового сполучення
-Часта шлуночкова екстрасистолія
Хворий 48 років, доставлений в клініку через 3 години після розвитку гострого

коронарного синдрому. Під час транспортування пацієнт декілька разів
втрачав свідомість протягом 5-10 секунд, що супроводжувалося судомами.
Об‘єктивно: стан хворого тяжкий, в свідомості, адекватний. АТ 80/50 мм рт.ст.
ЧСС – 34 на хв. На ЕКГ: повна AV блокада, елевація сегменту ST у ІІ, ІІІ та
aVF відведеннях. Які з невідкладних заходів потрібно проводити в першу
чергу?
+Термінове проведення електрокардіостимуляції
-Призначення адреналіну
-Призначення добутаміну
-Призначення мезатону
-Призначення сечогінних препаратів
У 55-річного чоловіка виник напад серцебиття, на ЕКГ – зубці Р відсутні,

реєструються низькоамплітудні передсерді f-хвилі з частотою більше
400/хвилину, шлуночкові комплекси QRS= 0.10 cек., RR-інтервали
відрізняються, ЧСС= 110/хвилину. Яке порушення серцевого ритму виникло у
хворого ?
+Фібриляція передсердь
-Тріпотіння передсердь
-Передсердна тахікардія
Чоловік 68-ми років звернувся до лікаря зі скаргами на сильний головний біль,

нудоту, відчуття дискомфорту за грудиною. Протягом 2-х років страждає на
гіпертонічну хворобу. Свідомість збережена. Ознак неврологічного дефіциту
немає. АТ-220/100 мм рт.ст., ЧСС 92/хв.. ЕКГ: ритм синусовий, ознаки
гіпертрофії лівого шлуночка. Яке ускладнення розвилося у хворого?
+Гіпертонічна хвороба ІІ стадія, неускладнений гіпертонічний криз
-Розшаровуюча аневризма аорти
Жінка 48 років звернулася до лікаря зі скаргами на головний біль,
запаморочення, порушення зору. Протягом року відмічає підвищені цифри АТ
до 150-160/90 мм рт ст. Мати хворої страждала на гіпертонічну хворобу.
Об’єктивно: ІМТ 32 кг/м2. АТ 160/90 мм рт ст., ЧСС 72/хв. Серцева діяльність
ритмічна, шуми не вислуховуються. На ЕКГ - ритм синусовий, ознаки
гіпертрофії лівого шлуночка. Який найбільш імовірний діагноз?
+Гіпертонічна хвороба, ІІ стадія
-Гіпертонічна хвороба, І стадія
-Гіпертонічна хвороба, ІІІ стадія
-Коарктація аорти
Хворий М. 42 роки скаржиться на дискомфорт в лівій половині грудної

клітини, що не знімається нітратами, задишку при фізичному навантаженні,
підвищення температури тіла до 37,8 С. При перкусії межі серця збільшені,
тони серця приглушені. В загальному аналізі крові: лейкоцити – 13х109/л,
ШОЕ - 25 мм/час. ЕКГ- конкордантний підйом сегменту ST у всіх відведеннях.
На ЕХОКС – гіперехогенність листків та випіт в порожнині перикарда.
Попередній діагноз?
+Ексудативний перикардит
-Сухий перикардит
-Сухий плевріт
-Міокардит
Чоловік 35 років скаржиться на перебої в роботі серця, задишку при

помірному навантаженні, запаморочення, загальну слабкість, швидку
втомлюваність. При обстеженні виявлено кардіомегалію, глухість тонів серця,
систолічний шум у точці Боткіна, незвучні вологи хрипи в нижніх відділах
легень з обох сторін. Загальний аналіз крові без змін. На ЕКГ – фібриляція
передсердь, блокада лівої ніжки пучка Гіса. ЕхоКГ: дилатація лівих і правих
відділів серця, ФВ – 35%, тотальне зниження скоротливості міокарда, випоту
в перикарді немає. Який найбільш імовірний діагноз?
+Дилятаційна кардіоміопатія
-Ексудативний перикардит
-Міокардит
-Констриктивна кардіоміопатія
Хворий 32 років звернувся зі скаргами на задишку при помірному фізичному

навантаженні, перебої в роботі серця, час від часу епізоди запаморочення.
Раніше скарг на стан здоров’я не було. Працює бухгалтером. Спортом не
займався. Молодший брат помер 2 роки тому під час тренування від раптової
зупинки серця. Об’єктивно: пульс – 74 за 1 хв., двофазний. АТ – 120/70 мм
рт.ст. Ліва межа відносної серцевої тупості зміщена на 2 см назовні від лівої
середньо-ключичної лінії. Тони серця нормальної звучності, вздовж лівого
краю грудини та на верхівці серця вислуховується систолічний шум. На ЕКГ:
ознаки гіпертрофії міокарда лівого шлуночка. ЕхоКГ: асиметрична
гіпертрофія міжшлуночкової перегородки до 2,1 см, градієнт тиску у
вихідному тракті лівого шлуночка – 37 мм рт.ст. Який найбільш імовірний
діагноз?
+Гіпертрофічна кардіоміопатія
-Гострий інфаркт міокарда
-Недостатність мітрального клапану
-Міокардит
-Гіпертонічна хвороба
Хвора 66 років, скаржиться на інтенсивний біль за грудиною, стискаючого

характеру, що розвинувся вперше в житті, після фізичного навантаження і
триває більше 4 годин. Об’єктивно: АТ 140/90 мм рт.ст., ЧСС 90 уд/хв. ЕКГ:
ритм синусовий, правильний, елевація сегмента ST V1-V4 3мм. Яка стратегія
лікування найбільш доцільна у даного хворого?
+Реперфузійна терапія
-Антиаритмічна терапія
-Знеболююча терапія
-Протизапальна терапія
-Вичікувальна стратегія
Хворий 72 років, звернувся до лікаря первинної допомоги зі скаргами на

пекучий біль за грудиною, що не зменшується після нітрогліцерину та триває
понад 2 години. Пацієнт тривалий час страждає на стенокардію напруги,
артеріальну гіпертензію та цукровий діабет. АТ 150/95 мм рт.ст., ЧСС 88 уд/хв.
ЕКГ: ритм синусовий, депресія сегменту ST I, aVL, V5-V6, негативний Т I,
aVL, V5-V6. Найбільш ймовірний діагноз?
+Гострий коронарний синдром без стійкої елевації сегмента ST
-Гострий коронарний синдром зі стійкою елевацією сегмента ST
-Стенокардія напруги 3 ФК
-Гіпертензивний криз
Хворий 54 років, звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на утруднення

дихання, слабкість. Останні два тижні турбував біль та набряк правої нижньої
кінцівки. Дані симптоми вперше в житті, раніше на обліку у лікаря не
перебував. АТ 110/70 мм рт.ст., ЧСС 96 уд/хв. Лікар має підозру на гостру
емболію легеневої артерії. Який діагностичний метод має вирішальне
значення?
+Мультиспіральна КТ
-Електрокардіографія
-Ехокардіографія
-Рентгенографія органів грудної клітки
-Функція зовнішнього дихання
Хворий 68 років, надійшов до приймального відділення у вкрай важкому стані.

Відомо, що пацієнт звернувся по допомогу у зв’язку з інтенсивним болем за
грудиною, з іррадіацією у нижню щелепу, тривалістю 1 годину. В анамнезі
неконтрольована АГ, куріння. Об’єктивно: шкірні покрови бліді, холодні на
дотик, АТ 80/60 мм рт.ст., ЧСС 100 уд/хв, ритм галопа. ЕКГ: ритм синусовий,
елевація сегмента ST у I відведенні 3мм, aVL 3 мм, V1-V6 4 мм. Тропонін І
позитивний. Найбільш ймовірне ускладнення?
+Кардіогений шок
-Гіпертонічний криз
-Астматичний статус
-Синдром Дресслера
-ТЕЛА
Хворий, 56 років, доставлений в клініку зі слабкістю в правих кінцівках, яка

розвинулася раптово 5 годин тому. Родичі помітили у нього порушення мови
(не вірно підбирає слова, не розуміє звернену до нього мову), була одноразова
блювота. В анамнезі: 10 років страждає на артеріальну гіпертензію.
Об’єктивно: АТ 180/90 мм рт.ст, симптом Керніга позитивний, глибокий
правобічний геміпарез (в руці плегія). КТ-обстеження: в лобовій частці лівої
півкулі виявляється осередок високої щільності. Встановіть діагноз.
+Геморагічний інсульт в лівій півкулі головного мозку
-Ішемічний інсульт в лівій півкулі головного мозку
-Субарахноїдальний крововилив
-Пухлина лівої півкулі головного мозку
-Енцефаліт неуточненої етіології з осередком в лівій півкулі головного мозку
Хворий, 40 років, звернувся до лікаря зі скаргами на оніміння долоней та стоп,

відчуття «повзання мурашок» в них. Тривалий час знаходився у відрядженні у
Тайланді. Відмічає часті застуди, а місяць тому хворів на запалення легенів,
лікувався самостійно. Об’єктивно: зниженого живлення. На шкірі обличчя,
кістей висип, який схожий на прояви кандидозу. В неврологічному статусі:
зниження больової чутливості в дистальних відділах рук, легка атаксія при
ході. На МРТ – ознаки атрофії кори, множинні малі осередки навколо
шлуночків підвищеної щільності. В імунологічному аналізі крові – знижений
вміст Т-клітин (особливо СД4-клітин). В загальному аналізі крові: анемія,
лімфопенія, підвищена ШОЕ. Встановіть діагноз.
+Ураження нервової системи за наявності ВІЛ-інфекції
-Полінейропатія
-Розсіяний склероз
-Японський енцефаліт
-Метастази в головний мозок з первинною пухлиною в легенях.
Хвора, 18 років, скаржиться на слабкість м’язів та швидку втомлюваність
нижніх кінцівок, яка з’явилася рік тому і постійно прогресує. При огляді:
атрофії м’язів, більше в дистальних відділах нижніх кінцівок, валюсна
постанова стоп, звід стоп високий. При ході «степаж». Зниження поверхневих
видів чутливості по типу «рукавичок» та «шкарпеток». На ЕМГ – монофазні
потенціали, фібриляції фасцикуляції, знижена швидкість проведення імпульсу
по периферичним нервам нижніх кінцівок. Встановіть діагноз.
+Невральна аміотрофія Шарко-Марі
-Токсична полінейропатія
-Пухлина спинного мозку на рівні поперекового потовщення
-Розсіяний склероз, спинальна форма
-Хвороба Рейно
Хвора, 40 років, звернулася до лікаря зі скаргами на безболісні поранення та

опіки пальців правої кисті, зміну кольору нігтів, підвищену їх ламкість.
Останні 2-3 роки відмічає схуднення м’язів правої кисті. При огляді: низький
зріст, додаткові шийні ребра, високе піднебіння. Сегментарні порушення
чутливості (поверхневої) на рівні С4-С6 справа. На МРТ: розширення
центрального каналу спинного мозку, потовщення шийного лордозу.
Встановіть діагноз.
+Сирингомієлія
-Інтрамедулярна пухлина спинного мозку
-Гематомієлія
-Хвороба Рейно
-Синдром БАС при парапротеінемії
Хворий, 37 років, після стресу раптово відчув сильний головний біль, була
одноразова блювота. Відмічалось короткочасне психомоторне збудження, що
змінилося сомноленцією. В дитинстві страждав на головний біль після
фізкультури; була проведена МРТ ангіографія і виявлена аневризма основної
артерії. При огляді: сопр, виражений менінгеальний синдром. Ліквор:
червоного кольору, тиск підвищений. Після центрифугіровання –
ксантохромний, в осаді еритроцити на все поле зору. Встановіть діагноз.
+Субарахноїдальний крововилив
-Паренхиматозний крововилив
-Гостра гіпертонічна енцефалопатія
-Менінгіт, неуточненої етіології
-Крововилив в пухлину головного мозку.
Зі слів дружини хворого 52-х років відомо, що він, коли прокинувся вранці, не
зміг розмовляти і ворушити правими кінцівками. АТ 140/80 мм рт.ст. З
анамнезу: страждає на ревматизм та цукровий діабет II типу. В
неврологічному статусі: моторна та сенсорна афазія, правобічний
прозомонопарез, девіація язику вправо, правобічний геміпарез зі зниженням
м’язової сили до 3-х балів. Симптом Бабінського справа. Загальномозкових та
оболонкових симптомів не має. На МРТ: ділянка в лівій тім’яно-скроневій
частці з сигналом підвищеної і зниженої інтенсивності сигнал на Т1 і Т2
зважених зображеннях відповідно. Встановіть діагноз.
+Ішемічний інсульт в лівій півкулі головного мозку.
-Геморагічний інсульт в лівій півкулі головного мозку
-Пухлина в лівій півкулі головного мозку.
-Транзиторна ішемічна атака
-Розсіяний склероз, церебральна форма
Хворий, 43-х років, скаржиться на сильний біль в попереково-крижаному

відділі хребта з іррадіацією в праву ногу. Біль підсилюється при знаходженні
в вертикальному положенні і сидячі, зменшується в горизонтальному
положенні. З анамнезу: вчора після фізичного навантаження виник біль і
розповсюджувався по задній поверхні ноги. Біль в поперековому відділі
хребта виникає періодично протягом 5 років. Об’єктивно: болючість
паравертебральних точок: остистих відростків на рівні L5-S1 справа. Симптом
Ласега позитивний, кут 300. Обмеження рухів хребта назад і в боки. Колінний
ахіловий симптом D>S, гіпестезія в ділянці L4-S1 на правій нозі. На МРТ:
протрузія МХД L4-L5, L5-S1. Встановіть діагноз.
+Корінцевий синдром L5-S1 справа
-Люмбоішіалгія справа
-Облітеруючий ендартеріїт
-Екстрамедулярна пухлина спинного мозку
-Інтрамедулярна пухлина спинного мозку
У чоловіка 29 років під час перебування у хірургічному відділенні виявлено

позитивну АМП на сифіліс. Клінічних проявів хвороби немає. Поліаденіт. При
серологічному дослідженні – реакція ІФА трепонемний – різко позитивна.
Ваш діагноз?
+Сифіліс прихований
-Хибнопозитивні реакції на сифіліс
-Сифіліс первинний
-Сифіліс вторинний
-Сифіліс третинний
У жінки 18 років, яка перебуває на лікуванні в стаціонарі з приводу системного

червоного вовчака виявлена позитивна реакція мікропреципітації на сифіліс.
Клінічних проявів хвороби не виявлено. При дообстеженні – ІФА
трепонемний – негативна. Ваш діагноз?
+Хибнопозитивна реакція на сифіліс
-Сифіліс прихований
-Сифіліс третинний
Пацієнт 38 років скаржиться на появу сверблячої висипки на статевому члені
протягом декількох місяців. При огляді виявлено: на статевому члені –
полігональні папули розміром від 2 до 4мм, блискучі, синюшно-червоного
кольору. На слизовій оболонці щік – сірувато-білого кольору папули від 1 до
3мм, які утворюють малюнок листка папороті. Серореакції на сифіліс –
негативні. Який попередній діагноз?
+Червоний плоский лишай
-Псоріаз
-Пухирчатка вульгарна
На прийомі у сімейного лікаря сім’я, де батьки скаржаться на висипку у

дитини віком 1 рік та занепокоювання вночі протягом 3 тижнів. При огляді –
на тулубі, верхніх кінцівках, сідницях попарно розташовані міліарні папули,
на долонях, волосистій частині голови – везикули. При огляді батьків
поодинокі, місцями попарно розташовані, міліарні папули на шкірі тулуба,
передплічь, міжпальцевих складок. Тактика:
+Лікування корости
-Дослідження на сифіліс
-Обстеження на кір
-Консультація інфекціоніста
-Консультація алерголога
До гінеколога звернулася жінка віком 25 років зі скаргами на появу протягом

3-4 місяців новоутворень в ділянці статевих органів. При огляді – множині
папули, які мають вузьку ніжку та нагадують «цвітну капусту». Дослідження
на сифіліс та клітини Тцанка негативне. Оберіть метод терапії.
+Видалення лазером
-Змащування маслом обліпихи
-Призначення ацикловіру
-Застосування топічних кортикостероїдів
-Курсове призначення пеніциліну
До лікаря звернулася мати з дитиною 5 років зі скаргами на появу висипу на

обличчі та кінцівках протягом 5-7 днів. Зі слів мами, першим елементом
висипу був пухирець на щоці після розчуху, з кожним днем кількість елементів
висипу зростала. При огляді – у вогнищах ураження – на трохи набряклій,
гіперемійованій шкірі – пухирі або фліктени до 1,5см в діаметрі, ненапружені,
з серозно-гнійним ексудатом, гнійні кірочки. Виберіть метод зовнішньої
терапії:
+Анілінові барвники
-Мазі з кортикостероїдами
-Бензил-бензоату емульсія
-Мазь ацикловіру
-Ванни з ромашкою
Пацієнт потрапив до лікарні зі скаргами на слабкість, пітливість, кашель зі

скудним харкотинням. На оглядовій рентгенограмі в S2 правої легені
визначається кільцеподібна тінь. Яким змінам в легеневій тканині відповідає
такий характер тіні?
+Деструкція в легеневій тканині
-Інфільтрат в легені
-Дисемінація в легенях
-Фіброзні зміни в легенях
-Вогнище в легені
У пацієнта при рентгенологічному дослідженні легень визначається

негомогенне затемнення середньої інтенсивності з нечітким розмитим верхнім
і чітким рівним нижнім контурами, яке займає більшість верхньої частки лівої
легені. У мокротинні мікроскопічно виявлено КСП. Встановлено діагноз:
Інфільтративний туберкульоз верхньої частки правої легені. Який тип
інфільтрату виявлено у хворого?
+Перисцисурит
-Лобулярний інфільтрат
-Лобіт
-Хмароподібний інфільтрат
-Округлий інфільтрат
Пацієнтка потрапила до клініки протитуберкульозного диспансеру зі скаргами

на слабкість, підвищення температури тіла до 37,3°С, помірний кашель зі
скудним харкотинням, втрата маси тіла. Рентгенологічно: у верхній частці
правої легені інфільтрація розмірами 4-5 см із деструкцією 2 см, вогнища
засіву в нижній частці правої легені. У аналізі харкотиння знайдені КСП. Який
режим лікування слід призначити хворій в інтенсивній фазі?
+Ізоніазид+Рифампіцин+Етамбутол+Піразинамід
-Ізоніазид+Стрептоміцин+Етамбутол+Рифампіцин
-Ізоніазид+Рифампіцин+Левофлоксацин+Етіонамід
-Ізоніазид+Рифампіцин+Циклосерин+Етіонамід
-Ізоніазид+Рифампіцин+Піразинамід+ПАСК
У пацієнта із інфільтративним туберкульозом правої легені з деструкцією та із

засівом через 3 дні після легеневої кровотечі з’явився фебрілітет, у нижніх
відділах правої легені стали визначатись стійкі вологі хрипи, в аналізі крові –
лейкоцитоз, паличко-ядерне зрушення, ШОЕ – 54 мм/год. Яке ускладнення
виникло у хворого?
+Аспіраційна пневмонія
-ТЕЛА
-Набряк легень
-Амілоїдоз
Чоловік 35 років, будівельник, через місяць збирається у тривале відрядження

в ендемічний з кліщового енцефаліту район. Вкажіть, які заходи щодо
імунопрофілактики даного захворювання будуть найбільш доречними?
+Провести планову профілактику інактивованою вакциною
-Провести планову профілактику рекомбінантною вакциною
-Провести екстрену профілактику лейкоцитарним інтерфероном
-Провести активно-пасивну імунізацію
-Провести пасивну профілактику імуноглобуліном
Хворий К., 45 років, госпіталізований в клініку інфекційних хвороб на 5-й день

захворювання, зі скаргами на підвищення температури до 40 °С, виражену
загальну слабкість, болі у м'язах, особливо у литкових, відсутність
сечовипускання 2-й день. При огляді: на долонях багато подряпин і тріщин,
відзначається одутлість і гіперемія обличчя, на склерах і кон'юнктиві –
геморагії, в пахвових і пахових областях, в ліктьових згинах геморагічний
висип з елементами згущення у природних складках, позитивний симптом
постукування, діурез відсутній. З анамнезу: рибалка, останній раз рибалив 2
тижні тому. Вкажіть специфічні лабораторні дослідження для підтвердження
діагнозу.
+РМАЛ (реакція мікроаглютинації та лізісу)
-загальний аналіз сечі коагулограмму
-коагулограму
-визначення креатиніну та сечовини у сироватці крові
-загальний аналіз крові
Хворий К., 45 років, поступив в клініку інфекційних хвороб на 5-й день

захворювання, зі скаргами на підвищення температури до 40 °С, виражену
загальну слабкість, болі у м'язах, особливо в литкових, відсутність
сечовипускання 2-й день. При огляді: на долонях багато подряпин і тріщин,
обличчя гіперемоване, одутле, на склерах і кон'юнктиві геморагії, в пахвових
і пахових областях, в ліктьових згинах геморагічний висип з елементами
згущення в природних складках, позитивний симптом постукування, діурез
відсутній. З анамнезу: професійний рибалка, останній раз рибалив 2 тижні
тому. Не щеплений. Вкажіть найбільш доречну лікувальну тактику даного
захворювання.
+Призначити етіотропне лікування з корекцією водно-електролітних та
гемокоагуляційних порушень
-Призначити антибактеріальну терапію з групи пеніцилінового ряду
-Призначити антикоагулянти
-Призначити форсований діурез
-Призначити ентеросорбцію
У хворого 35 років без певного місця проживання, упродовж 3-х днів
температура тіла 38,5-39,5°С, сильний головний біль, зорова гіперестезія,
марення. Хворий збуджений, обличчя гіперемоване, одутле, позитивні
симптоми Кіарі - Авцина, АТ 90/60 мм рт.ст., У крові: Лейк. 10,5,0 х 109/л; п-
9%; с-68%; л-18%; м - 5%; ШОЕ- 21 мм/год. Вкажіть, який з показників
специфічної діагностики підтверджує діагноз.
+Виявлення IgM РНІФ до рикетсій Провасека Виявлення IgG РНІФ до
рикетсій Провасека
-Виявлення IgG РНІФ до рикетсій Провасека
-Виявлення IgG ІФА до рикетсій Провасека
-РНГА титр 1:100 з рикетсіями Провасека
-Помірний лейкоцитоз, нейтрофільоз
Хворий 28 років, мисливець, вважає себе хворим другий день. Захворювання

почалося гостро з ознобу та підвищення температури тіла до 40 °С, головного
болю, зниження апетиту, сильного болю у лівій пахвинній області При огляді:
пахвинні лімфовузли зліва збільшені у розмірі до 6см в діаметрі, болючі, шкіра
над ними гаряча, натягнута, блискуча, червона. П’ять днів назад повернувся з
регіону ендемічного по чумі. Вкажіть етіотропну терапію даної форми
захворювання.
+Стрептоміцин
-Левофлоксацін
-Озельтамівір
-Зовіракс
-Амоксиклав
Військовослужбовець повернувся з Конго, при обстеженні в мазках крові

виявлені Pl. falciparum. Через 3 дні, після повернення, підвищилася
температура тіла до 38,5º, яка не знижувалася після прийому парацетамолу,
головний біль слабкість, болі у суглобах. Призначте етіотропну терапію даної
форми захворювання.
+Артеметр+Люмефантрин
-Примахін
-Делагіл
-Хінін внутрішньовенно
-Парацетамол
У військовослужбовця 20 років, на 8-й день захворювання на вітряну віспу,

відзначалося погіршення загального стану: підвищення температури тіла до
38,7 ° С, втрата свідомості, короткочасні (1-2 хвилини) судоми. При огляді:
стан тяжкий, свідомість сплутана, адинамічний, мова дизартрична, обличчя
асиметричне: ліва очна щілина звужена, ліва носо-губна складка згладжена,
пальценосову пробу виконує не впевнено, промахується, в позі Ромберга
нестійкий, менінгеальних знаків немає. На шкірі обличчя, тулуба, кінцівок -
поодинокі елементи згасаючого висипу, вкритого скоринками. Вкажіть
найбільш доречну етіотропну терапію даного захворювання.
+Ацикловір 30 мг / кг / добу в\ венно, протягом 14 днів
-Цефтріаксон по 2г /2 рази на добу 10 днів
-Імуноглобулін 3 мл/ в/м
-Інтерферон альфа по 3 млн МЕ 3 рази на тиждень
-Парацетамол по 0,5г 4 рази на день
У 25річного військового, контактного з хворими на менінгококову інфекцію,

підвищилася температура тіла до 41ºС, з'явилися головний біль, неприборкана
блювота без полегшення, світлобоязнь, позитивні менінгеальні симптоми:
ригідність потиличних м’язів +8 см, позитивні симтоми Керніга з обох сторін,
верхній та нижній Брудзинський. У загальному аналізі крові:лейк – 21х109/л,
ео-0, пал/яд. 21%, сегм./яд. – 69%, лімф. 8%, мон. 2%. ШОЕ – 45 мм/год.
Вкажіть, яке клініко-лабораторне дослідження необхідно провести хворому
для встановлення діагнозу та призначення специфічної терапії.
+Люмбальну пункцію
-МРТ головного мозку
-ЕЕГ
-Доплерографію судин головного мозку
-Нейросонографію
Хворий 18 років скаржиться на підвищення температури до 38,5˚С, кашель,

нежить,світлобоязнь. На 3-й день захворювання на обличчі та шиї з’явився
висип, на 5-й день – на тулубі. При огляді: кон’юктивіт, на щоках у глянці
кутніх зубів – білуватого кольору плями. Висип плямисто-папульозного
характеру, місцями зливна на незміненому тлі шкіри. Над легенями жорстке
дихання. Вкажіть, який із результатів серологічних досліджень має значення
для підтвердження діагнозу?
+IgM до вірусу кору
-IgG до вірусу кору
-IgG до вірусу краснухи
-IgM до раннього антигену ЕА вірусу Епштейна-Барр
-IgM до капсидного антигену VCA вірусу Епштейна-Барр
Хвора 25 років скаржиться на пiдвищення температури 39,0oC з помірним

ознобом, сильний головний біль, переважно в лобовiй дiлянцi й скронях,
ломоту в тілі, біль під час рухів очними яблуками, сухий кашель й дряпаючий
біль за грудиною. Хворіє другий день, напередодні відчувала дертя у горлі та
закладеність носу. При огляді гіперемія і набряк обличчя, склерит та
сльозотеча. Зiв гiперемований. Над легенями везикулярне дихання з жорстким
вiдтiнком. Визначте тактику щодо лікування хворої?
+озельтамівір 75 мг 2 рази на добу, per os
-озельтамівір 150 мг 2 рази на добу per os
-занамівір 5 мг 1 раз на добу інгаляційно
-ацикловір 200 мг 5 раз на добу per os
-лейкоцитарний інтерферон по 5 крапель 3 рази на добу інтраназально
22 річна жінка, вагітність 33 тижні, госпіталізована в інфекційний стаціонар

на 2 день хвороби. Скарги на пiдвищення температури тіла 39,5oC з ознобом,
загальну слабкість, нудоту, сильний головний біль в лобовiй дiлянцi, ломоту в
тілі, біль під час рухів очними яблуками, нестерпний кашель, носову
кровотечу. Об’єктивно:стан важкий, на питання відповідає мляво,
температура 39,5oC, Ps120/хв, АТ- 100/70 мм рт.ст., ЧД 34/хв., SaO2 95%. При
огляді блідість шкірних покривів, акроціаноз, висип відсутній. Склерит, зiв
гiперемований, зернистий. Над легенями жорстке дихання, у нижніх відділах
справа крепітація. Визначте найбільш оптимальну лікувальну тактику?
+озельтамівір 150 мг 2 рази на добу per os в комбінації з цефалоспоринами ІІІ
- ІVпокоління
-озельтамівір 75 мг 2 рази на добу, per os
-призначити патогенетичне лікування, озельтамівір протипоказаний
-озельтамівір 150 мг 2 рази на добу per os, показання до призначення
антибактеріальної терапії відсутні
-занамівір 5 мг 2 раз на добу інгаляційно
Хворий 36 рокiв, проживає у гуртожитку, хворіє другий день, скарги на

помірний бiль у горлi, пiдвищення температури тiла до 38,5°C, загальну
слабкість, гугнявий голос. При оглядi виявлено гiперемiю та набряк
мигдаликів й слизової оболонки ротоглотки, їх ціаноз. На мигдаликах щільні
плівки сірого кольору, які виходять за дужки, шпателем знімаються важко,
поверхня кровоточить. Незначний набряк у підщелепній ділянці. Протягом
останніх 15 років ніякі щеплення не отримував. Вкажіть найбільш доречну
лікувальну тактику даного захворювання?
+призначення антитоксичної специфічної терапії в комбінації з
антибактеріальними засобами
-призначення антибактеріальної терапії з групи пеніцилінового ряду
-введення специфічної сироватки
-призначення антибактеріальної терапії з групи макролідів
-призначення антибактеріальної терапії з групи цефалоспоринів
Хворий 32 років скаржиться на підвищення температури тіла до 40°C,

слабкість, головний біль, нудоту та блювання. Напередодні відчував дертя у
горлі та закладеність носу. При огляді виявлені ригідність потиличних м’язів,
позитивні симптоми верхнього Брудзинського та Керніга. При
бактеріологічному дослідженні ліквору виявлено Neisseria meningitidis.
Визначте найбільш доречну тактику сімейного лікаря щодо протиепiдемiчних
заходів в осередку?
+Медичний нагляд за контактними особами протягом 10 днів, бактеріологічне
дослідження мазків з ротоглотки та носоглотки
-Медичний нагляд за контактними особами протягом 10 днів, огляд
оториноларинголога
-Призначити бактеріологічне дослідження мазків з ротоглотки та носоглотки
-Медичний нагляд за контактними особами на дому 21 добу з щоденною
термометрією
-Медичний нагляд за контактними особами протягом 5 днів, бактеріологічне
дослідження мазків з носоглотки
Хворий 22 рокiв, проживає в гуртожитку, хворіє другий день, скарги на

помірний бiль у горлi, пiдвищення температури тiла до 38,5°C, загальну
слабкість, гугнявий голос. При оглядi виявлено гiперемiю та набряк
мигдаликів й слизової оболонки ротоглотки, їх ціаноз. На мигдаликах сiрий
налiт, який виходить за дужки та язичок, шпателем знімається важко, слизова
оболонка кровоточить. Вкажіть, яка тактика по відношенню до контактних
осiб буде найбільш доречною?
+Щоденний медичний нагляд за контактними особами на максимальний
інкубаційний період, бактеріологічне дослідження мазків з ротоглотки та
носоглотки, з'ясувати вакцинальний анамнез з наступним терміновим
щепленням по показанням
-Медичний нагляд за контактними особами на дому 7 днів, бактеріологічне
дослідження мазків з ротоглотки та носоглотки
-Медичний нагляд за контактними особами на максимальний інкубаційний
період з щоденною термометрією
-Провести ревакцинацію всім контактним особам, незалежно від
вакцинального анамнезу
-Ізоляція контактних осіб в інфекційному стаціонарі на максимальний
інкубаційний період, бактеріологічне дослідження мазків з ротоглотки та
носоглотки
Під час надання допомоги хворому у тяжкому стані після дорожньо-

транспортної пригоди, кров пацієнта потрапила на пошкоджену шкіру лівої
кисті лікаря-хірурга. Через 3 години, коли стан пацієнта покращився, він
повідомив, що має статус, людини, що живе з ВІЛ. Вкажіть, які рекомендації
для лікаря – хірурга щодо постконтактної профілактики ВІЛ –інфекції будуть
найбільш доречними?
+Призначення комбінованої антиретровірусної терапії у перші 72 години на
28 діб
-Призначити хіміопрофілактику у перші 48 годин
-Призначити імуноглобулін людини у перші 72 години
-Призначення комбінованої антиретровірусної терапії у перші 7 діб
-Відсутні показання до призначення антиретровірусної терапії
В сім'ї з трьох осіб 5 - річна дитина захворіла на кір. 25-річна мати у дитячому
віці перенесла кір і має документальне підтвердження. 28 - річний батько не
пам'ятає чи хворів, проте має негативні IgG до вірусу кору. Визначте найбільш
доречну тактику сімейного лікаря щодо протиепiдемiчних заходів в осередку?
+Медичний нагляд за контактними особами протягом 17 днів, вакцинація
батька у перші 72 години
-Медичний нагляд за контактними особами протягом 21доби
-Медичний нагляд за контактними особами протягом 17 днів, вакцинація обох
батьків у перші 72 години
-Медичний нагляд за контактними особами протягом 17 днів, показання для
вакцинації відсутні для обох батьків
-Медичний нагляд за контактними особами протягом 9 днів
Хворий 40 років захворiв гостро, через 2 днi пiсля повернення з Індії.. Скарги
на частi рiдкi рясні випорожнення, багаторазове блювання, поодинокі судоми
в литкових м’язах. Об’єктивно: температура тiла - 35,0oC, пульс - 120/хв.,
артерiальний тиск - 80/60 мм рт.ст. Шкіра суха, риси обличчя загостренi, тони
серця глухі, живiт безболiсний, діурез знижений. Вкажіть засіб для екстренної
профілактики даного захворювання серед контактних осіб?
+Призначення тетрацикліну на 4 дні
-Призначення вакцини
-Призначення лейкоцитарного інтерферону
-Призначення доксицикліну одноразово
-Призначення анатоксину
Л., 34 роки, знаходиться на стаціонарному лікування у психіатричній лікарні.

Хвора застигає, годинами сидить на ліжку, дивиться перед собою, на звернену
мову не реагує. По виході з даного стану повідомляє, що відчувала себе
піщинкою у космосі, бачила, як навколо неї літають планети і цілі галактики.
Який провідний психопатологічний синдром був наявний у хворої?
+онейроїдний
-деліріозний
-галюцинаторний
-маячний
-сутінковий
Хворий К., 25 років, до психіатричної лікарні поступає вперше. Збуджений,

говорить швидко й голосно, активно жестикулює. Без упину жартує, сміється,
з обличчя не сходить посмішка. З лікарем розмовляє на «ти», пропонує йому
зіграти в карти, залицяється до медсестер, запрошує їх на побачення.
Розповідає, що останні 2 доби не спав, проте зовсім не відчуває втоми.
Препарат якої групи доцільно використати з метою купіювальної терапії?
+антипсихотик
-седативний препарат
-антидепресант
-снодійне
-ноотроп
Хворий 39-ти років звернувся до лікаря зі скаргами на ранковий головний біль,
зниження апетиту, нудоту, ранкові блювання, періодичні носові кровотечі. У
15-річному віці переніс гострий гломерулонефрит. Під час обстеження
виявлено підви- щення артеріального тиску до 220/130 мм рт.ст., 6лідість
шкіри та слизових оболонок. Який з наведених 6іохімічних показників крові
має діагностичну значущість у даному випадку?
+Креатинін
-Білірубін
-Натрій
-ЛПНЩ
-Глюкоза
Хвора 36р.,скаржиться на ниючий біль в обох гомілках, набряки при

тривалому перебуванні на ногах. Хворіє з 16 років, коли вперше на гомілках
з'явилися вузлики синюшного кольору, які значно збільшилися після пологів.
В останні 2 роки спостерігаються набряки обох гомілок, вузлові розширення
підшкірних вен по внутрішній поверхні обох гомілок. Який найбільш
інформативний метод дослідження слід застосувати для верифікації діагнозу?
+Ультразвукова доплерографія
-Флебоманометрія
-Дуплексне сканування
-Когулограма
-Ліпідограма
Хворий 64 років з фібриляцією передсердь раптово відчув гострий біль за

грудниною, задишку, запаморочення. Об’єктивно: дифузний ціаноз,ЧД –
25/хв., сухі свистячі хрипи, акцент II тону над легеневою артерією, Ps – 98/хв.,
АТ – 90/60 мм.рт.ст. ЕКГ- гострий, високий P у II та III, глибокий S у I,
патологічний Q в III, негативний T у II та III, елевація сегмента ST. Ваш
діагноз:
-Інфаркт легені
-Q-інфаркт міокарда
У хворого 64 років після фізичного навантаження з’явився різкий

загруднинний біль з іррадіацією у ліву руку та відчуття серцебиття. Протягом
двох років відзначав періодичний короткочасний стискаючий біль за
грудниною. Діяльність серця ритмічна, ЧСС – 120/хв., АТ – 135/90 мм.рт.ст.
ЕКГ- депресія сегмента ST з інверсією зубця T у I, aVL, V1-V3. Який діагноз
у хворого?
+Стенокардія напруження
-Аортальний стеноз
Пацієнтка К, 42 років, скаржиться на тривалий ниючий, тиснучий біль у

ділянці серця зліва від груднини, напади немотивованої задишки, відчуття
нестачі повітря, затерпання лівої руки, відчуття серцебиття, перебої в роботі
серця, що виникають в спокої, відчуття приливів жару, безсоння. Хворіє
впродовж року. Лікується в гінеколога з приводу аменореї. Об-но: пацієнтка
емоційно лабільна. Межі серця не змінені. ЧСС- 82/хв. АТ- 130/85 мм рт.ст.
Діяльність серця ритмічна, м’який систолічний шум над верхівкою. ЕКГ: ритм
синусовий, негативні зубці Т у V2-V6, ІІ, ІІІ, AVF-відведеннях, згладжені зубці
Т в І, AVL відведеннях, які зникають при проведенні обзиданової та калієвої
проб. Вкажіть найбільш імовірний дагноз?
+Дисгормональна кардіоміопатія
-Інфекційно-алергійний міокардит
-Ревматична хвороба серця, ревмокардит
-ІХС. Стенокардія напруги, II ФК
Пацієнт Р., 19 років, скаржиться на задишку, серцебиття, перебої в роботі

серця, запаморочення, швидку втомлюваність, виражені набряки нижніх
кінцівок. При обстеженні виявлено виражену кардіомегалію, тони серця
значно ослаблені, систолічний шум над усіма точками вислуховування, ознаки
серцевої недостатності з анасаркою. На ЕКГ фібриляція передсердь, повна
блокада лівої ніжки пучка Гіса, глибокі негативні зубці Т в грудних
відведеннях. При ЕхоКГ виявили дифузну дилатацію порожнин серця, ФВ
18%. Вкажіть імовірний діагноз?
+Дилатаційна кардіоміопатія
-Алкогольна кардіоміопатія
-Констриктивний перикардит
Хворий М., 27р., у зв'язку із задишкою, серцебиттям, частими простудними

захворюваннями звернувся до сімейного лікаря. При огляді виявлено
наявність серцевого горбу. При пальпації грудної клітки визначається
систолічне тремтіння в IV міжребір'ї зліва від груднини та в ділянці
мечоподібного паростка. Аускультативно гучний голосистолічний шум в ІІІ -
IV міжребір'ях зліва від груднини і проводиться до верхівки. На ЕКГ блокада
правої ніжки пучка Гіса. При ЕхоКС візуалізується турбулентний потік у
верхній частині міжшлуночкової перетинки. Яка вада серця діагностована у
пацієнта?
+Дефект міжшлуночкової перетинки
-Тетрада Фалло
-Відкрита Боталова протока
-Дефект міжпередсердньої перетинки
-Стеноз отвору клапана легеневої артерії
Пацієнтка П., 36 років, хворіє з дитинства, постійно подає скарги на головний

біль, підвищення артеріального тиску. При огляді: артеріальний тиск на
верхніх кінцівках 160/98мм рт.ст., на нижніх кінцівках 90/60мм рт.ст. Пульс
на лівій стегновій артерії слабкого наповнення.Тони серця ритмічні,
пансистолічний шум над аортою з епіцентром у fossa jugularis. При ЕхоКС:
діаметр аорти на рівні кореня 2,0см, концентрична гіпертрофія лівого
шлуночка Який діагноз у пацієнтки?
+Коарктація аорти
-Аневризма аорти
-Недостатність аортального клаапану
-Декстрапозиція аорти
-Аортальний стеноз
Хворий Д., 47 років, звернувся до лікаря загальної практики та сімейної

медицини зі скаргами на: тиснучий біль у потиличній частині голови, що
виникає у відповідь на підвищення артеріального тиску. Об-но: АТ -200/100
мм рт.ст. ЧСС – 85 уд/хв. Добовий моніторинг артеріального тиску:
середньодобовий рівень САТ – 162 ммрт.ст., ДАТ – 99 мм рт.ст. В аналізі сечі
мікроальбумінів не виявлено. Доплерографія судин не показала наявності
атеросклеротичних бляшок. Огляд очного дна – наявний симптом Салюса-
Гунна. Ехо-КГ: індекс маси міокарда лівого шлуночка – 123 г/м², ФВ – 55%,
КДР – 5,5 см, ТЗСЛШ -1,67, ТМШП – 1,60 см. Встановіть діагноз:
+Гіпертензивна хвороба ІІ стадії
-Гіпертензивна хвороба І стадії
-Гіпертензивна хвороба ІІІ стадії
-Нейроциркуляторна дистонія
-Гіпертензивна кардіоміопатія
Хворий 37 років, перебуває на лікуванні у відділенні травматології з приводу

інфікованої політравми нижніх кінцівок. На 4 добу виник біль в ділянці серця
тиснучого характеру, задишка у стані спокою, підвищилась температура тіла
до 39 С. При зовнішньому огляді долонь виявлені червоно-фіолетові плями
діаметром від 3 до 5 см, не болючі при натисканні, на шкірі – геморагічні
висипання. При аускультації – діастолічний шум у ІІ міжребірї справа від
груднини. Який попередній діагноз?
-Міокардит
-Ендокадит Лефлера
-Міокардіофіброз Девіса
Хворий А. 60 років. Скаржиться на інтенсивний біль стискаючого характеру,
локалізовані за грудниною з ірадіацією у ліву лопатку та нижню щелепу. Біль
тривалий, не знімається нітрогліцерином. Об`активно: холодне пітніння.
Хворий збуджений. Аускультативно - тахікардія, ослабленість тонів.
Артеріальний тиск 100/70 мм рт. ст. ЕКГ-комплекси QS та підйом S-T над
ізолінією у І, аVL,V1,V2,V3,V4 - відведеннях. Яка найбільш вірогідна
патологія, що зумовлює таку картину?
+Інфаркт міокарду
-Стенокардія Принцметала
-Лівобічний плеврит
Чоловік 60 років направлений у гастроентерологічне відділення з діагнозом

хронічного гастриту із секреторною недостатністю зі скаргами на щоденний
біль в епігастральній ділянці тривалістю 30-40 хвилин. Захворювання
почалося 2 тижні тому з гострого болю в животі і втрати свідомості. Потім
напади стали менш інтенсивними, в зв’язку з чим хворому провели
фіброгастроскопію. При огляді: ознаки емфіземи легень, тони серця - 100 за
хв., ослаблені, 5-6 екстрасистол за 1 хвилину. АТ 100/70 мм.рт.ст. Органи
черевної порожнини без особливостей. На ЕКГ елевація сегмента ST у ІІ, ІІІ,
aVF-відведеннях. Який діагноз найімовірніший?
+Інфаркт міокарда нижньої стінки
-Гостре розшарування аорти
-Стабільна стенокардія
-Пенетрація виразки
Чоловік 57 років скаржиться на задишку, набряки на гомілках, «перебої» в

роботі серця, біль в лівій половині грудної клітки з ірадіацією в ліву лопатку.
Лікування малоефективне. Об’єктивно: тони серця ослаблені, м’який
систолічний шум на верхівці. Р=100/хв., аритмічний, АТ=115/75 мм.рт.ст.
Печінка+2 см, болюча. Рентгеноскопія: тінь серця розширена в усі боки,
пульсація в’яла. ЕКГ: лівошлуночкова екстрасистолія, знижений вольтаж.
Який метод дослідження необхідний для визначення діагнозу?
-Велоергометрія
-Рентгенокімографія
-ЕКГ в динаміці
Хворий 42 років скаржиться на приступоподібний біль за грудниною з

ірадіацією в ліву лопатку. Біль з’являється при значному фізичному
навантаженні, триває 5-10 хвилин і проходить в стані спокою. Хворіє 3 тижні.
Який попередній діагноз?
+ІХС.: стенокардія, що вперше виникла.
-ІХС: варіантна стенокардія (Принцметала)
-ІХС: стабільна стенокардія напруги І ФК
-ІХС: стабільна стенокардія напруги ІV ФК
-ІХС: прогресуюча стенокардія
У хворої 64-х років на четвертий день перебування у терапевтичному

стаціонарі з діагнозом ”ІХС: Стенокардія напруги III ФК” виникло серцебиття
і різко погіршилося самопочуття. Об’єктивно: тони серця ослабленіі,
аритмічні, систолічний шум на верхівці. ЧСС-94/хв., дефіциту пульсу немає.
АТ-130/85 мм.рт.ст. На ЕКГ: групові, політопні шлуночкові екстрасистоли,
епізоди алоритмії. Розвиток якої фатальної клінічної ситуації можна
припустити?
+Фібриляція шлуночків
-Пароксизм миготливої аритмії
-Повна атріовентрикулярна блокада
-Розвиток синдрому слабкості синусового вузла
-Синоатріальна блокада
Хворий П., 68 років подає скарги на задишку при незначних фізичних

навантаженнях, периферійні набряки, періодичний шум у вухах, загальну
слабкість, втомлюваність, підвищення артеріального тиску до 180/110 мм рт
ст. Хворіє на артеріальну гіпертензію 15 років. Загальний стан середньої
важкості, шкіра та слизові оболонки бліді, акроціаноз. ЧД-20 за хв,
аускультативно над легенями везикулярне дихання, хрипи не вислуховуються;
тони серця ослаблені, ритмічні, акцент ІІ тону над аортою. ЧСС 78 за одну
хвилину. АТ 170/100 мм. рт. ст. Печінка на 2 см виступає з під краю ребрової
дуги по l. mediociavicularis dextra. Набряки гомілок. На ЕКГ: ознаки
гіпертрофії та систолічного перевантаження лівого шлуночка. Визначте
стадію та клас серцевої недостатності за NYHA:
+ХСН ІІА, ФК ІІІ
-ХСН І, ФКІ
-ХСН ІІ Б, ФК ІV
-ГCН, Killip ІІА
-ХСН ІІІ, ФК ІV
Пацієнтка Р., 54 р, скаржиться на задишку при помірних фізичних

навантаженнях, періодичне підвищення артеріального тиску до 160/95 мм рт
ст. З анамнезу відомо, що хворіє на артеріальну гіпертензію упродовж 6 років.
Дані ехокардіографічного дослідження: товщина задньої стінки лівого
шлуночка в діастолу – 1,25 см, товщина міжшлуночкової перетинки в діастолу
– 1,3см, діаметр лівого передсердя - 4,5 см, кінцевий діастолічний розмір
лівого шлуночка - 5,0 см, фракція викиду – 62 %, тиск в легеневій артерії – 30
мм рт.ст. За імпульсною доплерехокардіографією встановлено
співвідношення Е/А-0,68. Такі показники свідчать про:
+Діастолічну дисфункцію лівого шлуночка, І типу
-Змішану дисфункцію лівого шлуночка
-Систолічну дисфункцію лівого шлуночка
-Коарктацію аорти
-Дилатацію лівого шлуночка
Хворий М., 72 років подає скарги на задишку, серцебиття при незначних

фізичних навантаженнях, периферійні набряки, загальну слабкість,
втомлюваність. Хворіє на ІХС 10 років, 3 роки тому переніс ІМ. Загальний стан
середньої важкості, шкіра та слизові оболонки бліді, акроціаноз. ЧД-20 за хв,
аускультативно над легенями везикулярне дихання, в нижніх відділах
вислуховуються дрібноміхурцеві хрипи; тони серця ослаблені, ритмічні. ЧСС
82 за хвилину. АТ 110/70 мм. рт. ст. Печінка на 2 см виступає з під краю
реберної дуги по l. mediociavicularis dextra. Набряки гомілок. На ЕхоКГ
дилатація лівого шлуночка, гіпокінезія нижніх сегментів лівого шлуночка. ФВ
ЛШ 39%. Серцева недостатність у пацієнта виникла
внаслідок:
+Систолічної дисфункції лівого шлуночка
-Діастолічної дисфункції лівого шлуночка
-Систолічної дисфункції правого шлуночка
-Цирозу печінки та портальної гіпертензії
-Рестриктивної кардіоміопатії
Хворий П., 62 р, подає скарги на задишку при незначних фізичних

навантаженнях, покашлювання, загальну слабкість, втомлюваність. В
анамнезі: хворіє на ІХС 12 років, останній рік з’явились набряки ніг, олігурія,
ніктурія, посилилась задишка. При об’єктивному обстеженні: шкіра та слизові
бліді, акроціаноз, ЧД – 22 за хв., аускультативно над легенями в нижніх
відділах дрібноміхурцеві хрипи, тони серця ритмічні, ослаблені,
протодіастолічний шум, ЧСС - 94 за хв., АТ 100/60 мм.рт.ст. Печінка на 4 см
виступає з під краю реберної дуги. Набряки нижніх кінцівок. Лабораторні
показники: рівень сироваткового креатиніну 92 ммоль/л, ШКФ-67мл/хв. Що
є причиною появи набряків?
+Хронічна серцева недостатність ІІ Б ст, ІV ФК NYHA
-Хронічна ниркова недостатність V стадія
-Цироз печінки та портальна гіпертензія
-Гіпотиреоз
-Стеноз мітрального клапана
Хвора 31 рік, скаржиться на біль в ділянці серця, серцебиття, задишку при

фізичному навантаженні, підвищення температури тіла до 37,4°С, загальну
слабість. Дані скарги з’явилися через тиждень після перенесеної аденовірусної
інфекції. Об’єктивно: шкіра бліда, ЧД 24/хв, ЧСС 96 уд/хв, АТ 100/60 мм.рт.ст,
тони серця ритмічні, ослаблені. На ЕКГ: тахікардія, інтервал PQ – 0,25 с,
низький вольтаж зубців R. Який найбільш ймовірний діагноз у хворої?
+Вірусний міокардит
-Ревматична лихоманка
Хворий Г., 35 років, відмічає періодичний біль в ділянці серця, колючого

характеру, задишку при незначному фізичному навантаженні, перебої в роботі
серця, серцебиття. З анамнезу відомо, що в минулому перехворів на
інфекційно-алергічний міокардит. Об’єктивно: в легенях везикулярне
дихання. Тони серця аритмічні, ослаблені, ЧСС 98/хв, АТ 90/60 мм.рт.ст. На
ЕКГ – синусова тахікардія, суправентрикулярна екстрасистолія, низький
вольтаж зубців R. Який діагноз можна запідозрити у хворого?
+Міокардіофіброз
-Синусова аритмія
Хворий, віком 26 років, годину тому отримав ножове поранення лівої

половини грудної клітки. За цей час дуже посилились задишка, тахікардія,
з’вився тиснучий біль в ділянці серця. Над ділянкою серцевої тупості
перкуторно тимпаніт, тони серця дзвінкі, посилені. При рентгеноскопії органів
грудної клітки між тінню серця та лівим легеневим полем видно зону
просвітлення, нижче якої зона затемнення із верхнім горизонтальним рівнем,
який коливається при кожному серцевому скороченні та зміні положення тіла.
Дана клінічна картина відповідає:
+Клапанному гемопневмоперикардиту
-Констриктивному перикардиту
-Відкритому пневмотораксу
-Набряку легень
-Ексудативному плевриту
Хворий 52-х років госпіталізований зі скаргами на задишку, відчуття важкості

у правому підребер’ї, збільшення живота, які турбують його протягом останнії
6 місяців. Під час огляду лікар виявив набухання шийних вен, частий малий
пульс. Під час аускультації серця визначається перикард-тон. ЕхоКГ:
сепарація листків перикарда - 0,5 см, діаметр правого передсердя - 6 см. На
рентгенограмі: симптом «панцирного серця». Яке захворювання необхідно
запідозрити в даному випадку?
+Констриктивний перикардит
-Інфаркт міокарда в стадії утворення рубця
-Недостатність мітрального клапана
-Дилатаційну кардіоміопатію
Пацієнт у віці 47 років, який страждає на мітральний стеноз, котрий

розвинувся після перенесеної гострої ревматичної лихоманки, скаржиться на
прогресуючу задишку, кашель, виражену загальну слабкість. На даний момент
не може виконувати легку побутову роботу. Оберіть найбільш доцільну
тактику лікування
+Хірургічне лікування (Мітральна комісуротомія)
-Профілактичне призначення антикоагулянтів (НОАК або варфарин)
-Терапія Біциліном
-Препарати наперстянки (дигіталісу)
-Хірургічне лікування (Імплантація штучного клапану)
У хворого із недостатність аортального клапану раптово погіршився стан:

наросла задишка, з’явились набряки на стопах та гомілках. При аускультації
легень вислуховуються вологі дрібноміхурцеві хрипи. При пальпації живота
нижній край печінки виступає на 4 см з-під реберної дуги. Які лікарські
препарати не рекомендовано та небезпечно використовувати у даній ситуації?
+Серцеві глікозиди
-Фуросемід
-Еплеренон
-Фозиноприл
-Калійвмісні препарати (Панангін, Аспаркам)
Чим клінічно проявляється ІІІ стадія хронічної серцевої недостатності за

класифікацією NYHA?
+Всі перераховані симптоми
-Відзначається виражена задишка під час невеликих фізичних навантажень
-Незначний ціаноз, жорстке дихання у легенях
-Пастозність гомілок чи набряки, які з'являються надвечір і зникають за ніч
-Збільшення печінки і деяке зменшення добової кількості сечі
Які з перелічених скарг є найбільш характерними для серцевої недостатності?

+Усі перелічені скарги
-Загальна слабкість, швидка втома
-Задишка
-Наявність набряків на нижніх кінцівках
-Відчуття важкості в правому підребер'ї
Пацєнт І., 63 років, під час фізичного навантаженння раптово відчув дуже
інтенсивний, стискаючого характеру біль за грудниною, який тривав понад 40
хвилин, віддавав у ліву половину нижньої щелепи, супроводжувався
задишкою, серцебиттям, холодним пітнинням, страхом смерті. Пульс і ЧСС
112 уд. за хвилину, АТ- 110/70 мм.рт.ст. На ЕКГ: ритм синусовий, правильний,
ЧСС-116 уд./хв , електрична вісь серця відхилена вліво, індекс Соколова-
Лайона-39 мм; елевація сегмента ST у відведеннях I,II,AVL,V4-V6 в тоцчі J-I
0,08 с становить 4 мм. Який найбільш ймовірний діагноз у пацієнта?
+Гострий коронарний синдром
-Гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI)
-Гострий інфаркт міокарда без елевації сегмента ST (NSTEMI)
До лікаря амбулаторії сімейноїї медицини звернувся хворий Т. 72-х років зі

скаргами на частий біль голови, запаморочення , неспокійний сон, дискомфорт
в ділянці серця. В анамнезі артеріальна гіпертензія упродовж 10 років,
систематично не лікується, цільового значення АТ (<130/80 мм. рт. ст) не
досягає, на цукровий діабет та хронічну хворобу нирок не хворів, за даними
добового АТ-моніторування середнє значення АТ вдень 160/70 мм. рт. ст. ,
вночі- 200/80 мм. рт. ст. За даними ЕКГ: індекс Соколова-Лайона складає 42
мм. Встановіть діагноз у хворого Т.
+Ізольована систолічна артеріальна гіпертензія, II стадія, 2 ступінь, профіль
гіпертензії – night-peaker
-Артеріальна гіпертензія II стадія, 2 ступінь, профіль гіпертензії- dipper
-Артеріальна гіпертензія III стадія, 1 ступінь, профіль гіпертензії- over dipper
-Нейроциркуляторна дистонія(астенія) за гіпертензивним типом, профіль
гіпертензії- non dipper
-первинний альдостеронізм, вторинна артеріальна гіпертензія, III стадія, 3
ступінь, профіль гіпертензії- dipper
80-річний пацієнт Г. звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на часті втрати

свідомості. На ЕКГ: патології не виявлено. При Холтер-ЕКГ-моніторуванні за
24 години спостереження на фоні синусового ритму з частотою 78уд/хв.
зареєстровано 15 епізодів пауз з тривалістю інтервала R-R 7,6 сек. Встановіть
діагноз і дайте необхідну рекомендацію хворому Г.
+Сино-атріальна блокада III ступеня(sinus arrest); імплантація
електрокардіостимулятора.
-Повна атріо-вентрикулярна блокада; тимчасова електрокардіостимуляція
-Трифасцикулярна блокада пучка Гіса; оптимальна медикаментозна терапія.
-Синусова брадикардія; оптимальна медикаментозна терапія.
-Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса; спостереження
Пацієнт В., 46 років, звернувся до лікаря сільської амбулаторії сімейної

медицини для обстеження. В анамнезі смерть матері у віці 50 років (інфаркт
міокарда, артеріальна гіпертензія). Ліпідограма: загальний холестерин- 7,82
ммоль/л, триацилгліцерини-1,45 ммоль/л., ХСЛПНГ- 5,37 ммоль/л, ХСЛПВГ-
1,52 ммоль/л. Встановіть тип порушення ліпідного обміну і дайте
рекомендацію пацієнту В.
+II a тип дислідемії; приймати статини(розувастатин)
-I тип дисліпідемії; знизити фізичну активність
-II b тип дисліпідемії; харчовий раціон збагачений молочними продуктами
-IV тип дисліпідемії; обмеження овочів та фруктів
-Порушення ліпідного обміну відсутнє; харчовий раціон збагачений
насиченими жирними кислотами
Пацієнт Б., 49 років, раптово під час сну відчув біль за грудниною тиснучого
характеру, без іррадіації. Після прийнятих «під язик» послідовно 3-х таблеток
нітрогліцерину біль не зменшився, через 3 години посилився, появились
задишка із затрудненим вдохом, «свистом» в грудях, кашель, виражена
загальна слабість, холодне пітніння. АТ 105/60 мм. рт. ст.. Пульс 115/хв. В
легенях- дрібноміхурцеві вологі хрипи в нижніх відділах легень (до 50% площі
легень). Тони серця ритмічні 115уд/хв. На ЕКГ у відведеннях V1-V6 сегмент
ST в точці J-0,08 секунди становить 7-8мм, у II, III, AVF-відведеннях сегмент
ST на 4 мм нижче ізолінії- горизонтальна депресія. Рівень тропоніну І=
98нг/мл. D-демери- в нормі. Поставте діагноз і вкажіть ускладнення
захворювання у хворого Б.
+Гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST(STEMI); гостра серцева
недостатність, клас Killip- II a
-Гострий коронарний синдром; гостра серцева недостатність, клас Killip- III
-Нестабільна стенокардія; гостра серцева недостатність, клас Killip- IV
-Гострий міокардит; гостра серцева недостатнцість, класс Killip- II b
-Субмасивна тромбоемболія легеневої артерії; гостра серцева недостатність,
клас Killip- I
Пацієнт С. 78 років, 8 місяців тому переніс інфаркт міокарда з локалізацією в

нижньо-перегородкових, передньо-перегородкових, бокових та передньо-
бокових сегментах лівого шлуночка. Два місяці тому назад йому проведено
аорто-коронарне та мамо-коронарне шунтування (Ao-ПКА, Ао-ОГ ЛКА, Ао-
Д1 ПМШГ ЛКА, a.mammaria interna sinistra- ПМШГ ЛКА). На ЕКГ: ритм
несинусовий, неправильний, частота хвиль F-F 300/хв, інтервал R-R 133-112-
92/хв. Ехо-КГ: діаметр лівого передсердя 5.2 см; фракція викиду лівого
шлуночка 39%. Зробіть висновок щодо змін на ЕКГ; надайте рекомендацію
хворому С.
+Типове тріпотіння передсердь; показана радіочастотна катетерна аблація
каво-трикуспідального перешийка.
-Фібриляція передсердь, тахісистолічна форма; показана медикаментозна
терапія(аміодарон).
-Групова передсердна екстрасистолія; показані блокатори Ca-
каналів(дигідропіридини).
-Шлуночкова тахікардія; доцільні серцеві глікозиди(дігоксин)
-Типова атріо-вентрикуляна вузлова реципрокна тахікардія
У 50-ти річної жінки якій 3 місяці тому встановлено діагноз гострого

інфекційно-алергійного міокардиту, на ЕКГ виявлені наступні зміни: ритм
синусовий, правильний з ЧСС-110уд/хв., електирчна вісь серця відхилена
вправо, комплекси QRS шириною 0,16с (160мс) внутрішнє відхилення, у
відведення V1-V2 становить 0,14с (140мс), а у відведеннях V5-V6-0,06с. Як ви
кваліфікуєте вказані зміни на ЕКГ?
+Комбінована повна блокада правої ніжки пучка Гіса та неповна блокада лівої
ніжки пучка Гіса (лівий задній гемі блок) -тип Вільсона.
-Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса
-Повна дистальна атріо-вентрикулярна блокада
-Повна сино-атріальна блокада
-Синусова брадикардія
У чоловіка Н. 55 років, сімейний лікар встановив, що пацієнт курить з 17-ти

років (стаж 38 пачко-років), АТ 180/100 мм. рт.ст., рівень загального
холестерину 7,6 ммоль/л, а ризик фатальної серцево-судинної події-16%.
Дайте оцінку ризику фатальної серцево-судинної події в найближчі 10 років і
рекомендації хворому Н.
+Дуже високий ризик; показана повна відмова від куріння, корекція АТ і
ліпідзнижувальна терапія(аторвастатин)
-Високий ризик; корекція АТ, збагачення раціону молочно-кислими
продуктами та вуглеводами
-Помірний ризик; відмова від куріння, обмеження фізичних навантажень
-Низький ризик; відмова від куріння, обмеження в харчовому раціоні не
потрібно
-Ризик фатальної серцево-судинної події відстутній; модифікація способу
життя не доцільна
До лікаря загальної практики- сімейної медицини звернувся хворий Х. 62-х

років, який 7 місяців тому переніс інфаркт міокарда, подавав скарги на часті
запаморочення. На ЕКГ не знайдено жодних порушень ритму і провідності.
При добовому моніторуванні ЕКГ виявлено 8 епізодів прискорення ЧСС до
170уд/хв. Інтервал P-R станови 0.04с., наявна дельта хвиля на висхідному
коліні комплекса QRS, ширина його 0,16с (160мс). Встановіть діагноз і дайте
рекомендації хворому Х.
+Синдром WPW; атріо-вентрикулярна реципрокна антидромна тахікардія з
участю додаткових шляхів проведення(ДШП)- показана радіочастотна
катетерна аблація ДШП
-Передсердна пароксизмальна тахікардія; доцільне використання аміодарону
-Синусова тахікардія; показані краплі Зеленіна
-Шлуночкова тахікардія; доцільна електрокардіостимуляція
-Фібриляція передсердь тахісистолічна форма; показані серцеві
глікозиди(строфантин)
У хворого Д. 56 років з артеріальною гіпертензією, встановленою 15 років

тому, під час Ехо-КГ дослідження виявлені наступні зміни: товщина задньої
стінки лівого шлуночка 1.5см в діастолу, міжшлуночкової перегородки 1,45см
в діастолу, систолічний приріст 0,22см; співвідношення Е/А 0,45, фракція
викиду лівого шлуночка 52%, діаметр лівого передсердя 4.8см. Дайте оцінку
функції лівого шлуночка.
+Діастолічна дисфункція лівого шлуночка I типу
-Діастолічна дисфункція лівого шлуночка III типу
-Систолічна дисфункція лівого шлуночка
-Діастолічна дисфункція II типу
-Нормальні систолічна і діастолічна функції лівого шлуночка
Сімейний лікар виявив у хворого З. 70-ти років, який посилався на часті

запаморочення та задишку при незначних фізичних навантаженнях,
панстистолічний шум у II міжребровому проміжку праворуч від груднини. АТ
170/100 мм.рт.ст. на руках і 190/100мм.рт.ст на ногах. ЕхоКГ: діаметр аорти на
рівні кільця 1,3см, розходження стулок 1,2см, швидкість трансаортального
кровотоку 4,5 м/с. Встановіть градієнт тиску на аортальному клапані і
поставте діагноз хворому З.
+81мм. рт.ст.; аортальний стеноз IV ступеня
-40мм. рт.ст; аортальний стеноз II стадія, спостереження
-30мм. рт.ст., аортальний стеноз II стадія, протезування аортального клапана
-Недостатність аортального клапана; медикаментозне лікування
-Коарктація аорти; хірургічна корекція
У хворого М. 37 рокі, зі скаргами на запаморочення, короткочасні епізоди

втрати свідомості, дискомфорт в за грудниною при трансторакальній ЕхоКГ
встановлено: діаметр аорти 3,0см, розходження стулок аортального
клапана(АК) 2,0см, градієнт тиску на рівні АК 8мм. рт.ст., субаортальний
градієнт тиску 57мм. рт.ст., товщина міжшлуночкової перегородки (МШП) в
базальному відділі 3,3 см, товщина задньої стінки лівого шлуночка 1,1см;
наявний парадоксальний рух(в систолу) передньої стулки мітрального клапана
в сторону базальної частини МШП; кінцевий діастолічний розмір(КДР) 3,2см;
фракція викиду ЛШ 47%. АТ 130/80мм. рт.ст. Пульс 90уд/хв.. Встановіть
діагноз і дайте рекомендацію хворому М.
+Гіпертрофічна кардіоміопатія з обструкцією вихідного тракту лівого
шлуночка; показана хірургічна корекція (міоектомія МШП з реконструкцією
мітрального клапана)
-Гіпертрофічна кардіоміопатія без обструкції вихідного тракту лівого
шлуночка; доцільна медикаментозна терапія
-Дилатаційна кардіоміопатія; показана медикаментозна терапія
-Ішемічна кардіоміопатія; показана трасплантація серця
-Хронічний аутоімунний дифузний міокардит; показана антибіотико- терапія,
глюкокортикоїди
У пацієнта Ж 29 років зі скаргами на задишку при незначних фізичних

навантаженнях, серцебиття, дискомфорт в ділянці серця, при ЕхоКГ-
обстеженні встановено: діаметр аорти 3,2см, розходження стулок АК 2,0см.,
трансаортальний градієнт тиску 5мм.рт.ст., П-тип відкриття мітрального
клапана, позитивний симптом «паруса», S-отвору МК 0,8см2, діаметр ЛП
5,2см., ЛШ 4,8 см., ПШ 3,5см, фракція викиду ЛШ 39%; ЕКГ- великохвильва
фібриляція передсредь, ЧСС 118уд/хв. Встановіть діагноз і дайте
рекомендацію хворій Ж.
+Мітральний стеноз, IV стадія; протезування МК
-Недостатність мітрального клапана, IV стадія; медикаментозне лікування
-Аортальний стеноз, II стадія, протезування АК
-Недостатність аортального клапана, II стадія; протезування АК
-Комбінована мітральна вада серця з перевагою недостатності мітрального
клапана; спостереження в динаміці
У хворої Г., 57 років сімейний лікар з метою верифікаії діагнозу хронічної

серцевої недостатності (ХСН) вирішив призначити лабораторне дослідження.
Виберіть необхідне дослідження для підтвердження діагнозу ХСН.
+NT-pro BNP, BNP.
-С-реактивний білок, сіалові кислоти
-Креатинін та сечовина
-Аналіз сечі на наявність білка та глюкози
-Швидкість клубочкової фільтрації
У пацієнта В. 49 років, агронома сількогосподарської ферми у зв’язку зі

скаргами на задишку при фізичних навантаженнях , серцебиття, виражену
загальну слабкість, набряк ступней та гомілок,важкість у правому
підребер’ї,проведено Ехо КГ-дослідження; КДР-7.9см, КДО-225 мл, ФВ ЛШ-
37%; ТМШП-0.6см в діастолу і 0,68-в систолу; трансмітральна регургітація 3+;
тиск в легеневій артерії-47 мм. рт.ст., сепараціія листків перикарда 3.2 см.
Встановіть ймовірний діагноз у хворої В.
+Дилатаційна кардіоміопатія.
шлуночка.
-Гіпертрофічна кардіоміопатія з обструкцією вихідного тракту лівого
шлуночка.
-Амілоїдоз серця.
-Хвороба Фабрі.
Паіцєнту А. 63 років з перенсеним інфарктом міокарда 5 років тому у звязку з

тривалим високим рівнем ХС ЛПНГ (8.9 ммоль/л) на фоні лікування
розовастатином в дозі 40 мг/добу в поєднанні з езетимібом 10 мг/добу слід
призначити:
+Інгібітор проконвертази субтилізин-кексинового типу 9 (РCSK9).
-Омакор (омега -3 ейкозопентаєнової кислоти 460 мг і докозогексаєнової
кислоти 380 мг в 1 капсулі).
-Фенофібрат (трайкор)
-Холестерамін (квестран)
-Нікотинова кислота
У клінічній картині адгезивного (констриктивного) перикардиту домінують

такі симптоми:
+Тріада Бека– «мале тихе» серце, високий венозний тиск,парадоксальний
пульс.
-Клініко-лаборатона дисоціація.
-Типовий загруднинний біль.
-Артеріальна гіпертензія.
-Систоло-діастолічні шуми на основі серця.
Основними ознаками ідіопатичного міокардиту Абрамова-Фідлера є:

+Кардіомегалія,протодіастолічний ритм галопу
-Тріада Бека:”мале, тихе”серце, високий венозний тиск,парадоксальний пульс
-Типовий біль за грудниною з елевацією сегмента ST не менше,ніж у 2-х
суміжних відведеннях
-Пансистолічний шум в II міжребровому проміжку праворуч від
груднини,зниження АТ
-Вегетації на стулках клапанів серця
Хвора Ж. 32 років, наркозалежна звернулась до сімейного лікаря у зв’язку з

гарячкою з ознобами, пітнінням, які з’явилися близько 2-ох місяців тому. На
ЕКГ-синусова тахікардія(110-130/хв.), в крові еритроцитів 2,0 г/л, лейкоцитів
14,5 г/л, ШОЕ 46мм/год. Ехо-КГ - на септальній стулці тристулкового клапана
об’ємне утворення 2,5*1,85 мм; транстрикуспідальна регургітація 3+.
Встановіть діагноз хворої і дайте рекомендації щодо лікування.
+Первинний підгострий інфекційний ендокардит з ураженням
трикуспідального клапана; показана антибіотикотерапія і консультація
кардіохірурга
-Гострий інфекційно-алергійний дифузний міокардит; доцільна
антибіотикотерапія.
-Гострий інфаркт міокарда; показане первинне черезшкірне коронарне
втручання.
-Гострий ексудативний перикардит: пункція плевральної порожнини.
-Тромбоендокардит; рекомендується хірургічне втручання.
У пацієнтки З., 45 років, яка спостерігається сімейним лікарем з приводу анемії

(Hb 75 г/л, еритроцитів 2.1 г/л, Fe 3.2 мкмоль/л), - раптово виник біль за
грудниною стискаючого та пекучого характеру, тривалістю понад 40 хв. АТ
120/70 мм рт. ст., пульс 108/хв. Рівень тропоніну I -35.5 нг/мл. На ЕКГ елевація
ST в точці J-I 0.08с становить 6мм у відведеннях ІІ, ІІІ, AVF, V7 – V9.
Конарографія: субоклюзія правої коронарної артерії без тромбозу. Встановіть
діагноз:
+Гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI) ІІ типу в заднє
нижніх сегментах лівого шлуночка; залізо-дефіцитна анемія.
-Гострий інфаркт міокарда І типу в заднє нижніх сегментах лівого шлуночка,
залізо-дефіцитна анемія.
-Нестабільна стенокардія, залізо-дефіцитна анемія.
-Гострий інфаркт міокарда без елевації сегмента ST, залізо-дефіцитна анемія,
-Мікроваскулярна стенокардія, В12- дефіцитна анемія.
У гематологічне відділення обласної клінічної лікарні поступив хворий 56
років зі скаргами на загальну слабкість, пітливість, схуднення, відсутність
апетиту. При об’єктивному обстеженні: блідість шкіри та слизових оболонок,
пальпуються шийні, надключичні, аксілярні та пахові лімфатичні вузли,
неболючі, тістовидної консистенції, печінка +1 см з-під краю правої реберної
дуги, селезінка +2 см з-під краю лівої реберної дуги. В аналізі крові:
еритроцити – 3,2 х 1012/л, Hb – 94 г/л, лейкоцити – 84 х 109/л; тромбоцити –
245 ×109/л, еозинофіли – 1%, паличкоядерні – 2%, сегментоядерні – 12%,
лімфоцити – 82%, моноцити – 3%, клітини Боткіна-Гумпрехта, ШЗЕ – 45
мм/год. Який найбільш вірогідний діагноз?
+Хронічна лімфоїдна лейкемія
-Лімфогранулематоз
-Неходжкінська лімфома
-Гостра лейкемія
На приймальне відділення обласної лікарні з підозрою на шлунково-кишкову

кровотечу доставлений хворий М, 45 років, зі скаргами на біль в епігастрії,
виражену слабість, чорний стілець зранку, блювоту кавовою гущею. З
анамнезу відомо, що рідний брат хворіє Гемофілією А. При огляді – стан
хворого важкий, блідість шкіри та слизових, задишка. Геморагічного
синдрому на тулубі, кінцівках, слизових оболонках не виявлено. Живіт
піддутий, болючий при пальпації в епігастрії. Печінка та селезінка
пальпаторно не збільшені. АТ 90/40 мм рт ст., ЧСС 110 ударів ха хвилину. В
аналізі крові: Hb 60 г/л, тромбоцити 350х109/л, лейкоцити 6х109/л,
паличкоядерних нейтрофілів - 8%, сегментоядерних – 69%, еозинофілів – 1%,
лімфоцитів – 19%, моноцитів - 3%. Який лікарський засіб має бути
призначений лікарем приймального покою в першу чергу?
+Введення концентрату VIII фактору зсідання крові
-Діклофенак дом'язово
-Двохвалентний сульфат заліза всередину
-Введення концентрату IX фактору зсідання крові
-Трансфузію еритроцитарної маси
До сімейного лікаря звернувся хворий К, 32 років, зі скаргами на загальну

слабість, множинні синці на шкірі тулуба та кінцівок, біль в кістках, гарячку
до 390С. Погіршення самопочуття зауважує упродовж останнього тижня.
Працює робочим на хімічному виробництві. При огляді – гіпертрофія
мигдаликів та ясен, перкусія кісток болюча, виражений геморагічний синдром
на шкірі та слизовій порожнини рота. В аналізі крові: Hb 120 г/л, тромбоцити
22х109/л, лейкоцити 26х109/л, недиференційованих клітин – 48%,
промієлоцитів - 2%, паличкоядерних нейтрофілів - 6%, сегментоядерних –
12%, лімфоцитів – 30%, моноцитів - 2%. З яким діагнозом лікар скерував
хворого на дообстеження в обласну лікарню?
+Гостра лейкемія неуточненого клітинного типу
-Гострий тонзиліт
-Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура
-Неходжкінська лімфома з ураженням мигдалика
Хвора С., 26 років, обстежується в гематолога з приводу змін в аналізі крові та

спленомегалії, які знайшли при щорічному профілактичному огляді Скарг не
подає, самопочуття задовільне. При фізикальному обстеженні: шкірні покриви
рожеві, чисті, геморагічного синдрому не виявлено, периферичні лімфатичні
вузли не пальпуються. В положенні на лівому боці нижній край селезінки
виступає на 3см. В аналізі крові: Hb 145 г/л, тромбоцити 700х109/л, лейкоцити
37х109/л, бластів 2%, промієлоцитів - 12%, мієлоцитів 9%, метамієлоцитів 8%,
паличкоядерних нейтрофілів - 16%, сегментоядерних – 12%, еозинофілів 6%,
базофілів 30%, лімфоцитів – 3%, моноцитів - 2%. Яке обстеження слід
провести гематологу для підтвердження діагнозу хронічної мієлоїдної
лейкемії?
+Визначення Ph-хромосоми при цитогенетичному дослідженні кісткового
мозку
-Визначення рівня фолієвої кислоти
-Біопсію селезінки з наступним гістологічним та імуногістохімічним
дослідженням
-Імунне фенотипування клітин периферичної крові
-Цитохімічне дослідження бластів
Виявлення яких антигенів гістосумісності, лабораторно підтверджують

наявність у пацієнта системного червоного вовчаку?
+Відповідь С і Д
-HLA B-27
-HLA А11, В7, В35
-HLA С4, DR3
-HLA-В5
До терапевтичного відділення поступив хворий Р., 40 років, який скаржиться

на набряк обличчя та гомілок, сильну слабкість. Чотири роки тому йому
встановлено діагноз ревматоїдного артриту. При огляді: АТ– 90/60 мм. рт. ст.
В аналізі крові: Нb–115 г/л, ШОЕ-50 мм/год; в аналізі сечі: білок-4,2 г/л, Л - 6-
8, гіалінові циліндри 4-5 в полі зору. Якої терапії потребує хворий:
+Метатрексат
-Індометацин
-Циклофосфан
-Азатіоприн
-Колхіцин
У хворого на системний червоний вовчак, що приймав лікування за
призначеною сімейним лікарем схемою розвинувся міастенічний синдром.
Який препарат із перелічений нижче, може викликати такі клінічні прояви?
+трiамсинолон
-дексаметазон
-метотрексат
-преднізолон
-циклофосфамiд
Які ознаки вважаються загальними для діагностики ревматичної полiмiалгiї i

полiмiозиту:
+наявнiсть мiастенiї
-пiдвищення вмiсту креатiнфосфокiнази у сироватцi кровi
-лейкоцитоз
-еритроцитоз
-змiни на електромiограмi
Назвіть основні фази розвитку синдрому Рейно при системнiй склеродермii:

+блідість, синюшнiсть та почервонiння шкiри
-мармуровість
-блідість та синюшнiсть шкiри
-синюшнiсть шкiри
-почервонiння та синюшнiсть шкiри
Хвора М., 28 років, скаржиться на біль в колінних, плечових суглобах,

вранішню скутість на протязі 1 години. Хворіє з 5 років, коли вперше після
перенесеної ангіни з’явився біль та припухлість колінних суглобів,
еритематозна висипка, збільшення лімфатичних вузлів. Об’єктивно: колінні
суглоби деформовані, рухи в них обмежені. В аналізі крові ШОЕ-42 мм/год.
Про яке захворювання йде мова:
+Ювенільний ревматоїдний артрит
-Хронічна ревматична хвороба серця
-Подагрична артропатія
21-річна дівчина протягом року хворіє на системний червоний вовчак. Після

перенесеного грипу стан різко погіршився. З’явились стійка гіпертермія,
задишка, тахікардія, протеїнурія, мікрогематурія, АГ. Хворій було призначено
циклофосфан. Яке ускладнення є найчастішим та важким при використанні
цитостатиків у хворої з описаним станом
+Бактеріальна пневмонія
-Алопеція
-Лейкопенія
-Пригнічення овуляції
-Оперізуючий лишай
У 36-річного чоловіка, який 12 років хворіє на псоріаз, виникли біль, набряк,

ранкова скутість в суглобах кистей, стоп. В крові: ШОЕ-48 мм/год. Який
критерій є найважливішим у діагностиці псоріатичного артриту
+Біль та припухлість трьох суглобів одного пальця стопи
-Наявність ревматоїдного фактору
-Симетричне ураження суглобів
-Ознаки двобічного сакроілеїту
-Ураження проксимальних суглобів
Хворий 36 років 2 тижні тому лікувався в інфекційніій лікарні з приводу

гострого ентероколіту. Скаржиться на біль в обидвох колінних та гомілко-
ступеневих суглобах, незначне припухання без почервоніння шкіри над
суглобом, біль посилюється при рухах. В загальному аналізі крові ШОЕ
35мм/год, Л 9,5 10*9/л, СРВ 0,48 ОД, РФ- негативний. В культурі випорожнень
виявлені: сальмонели. Поставте діагноз
+Реактивний артрит
-Остеоартроз
Хворий 25 років, скаржиться на біль в поперековій ділянці хребта та

обмеження рухів. Дані скарги тривають більше 6-ти місяців. Робота пов’язана
із значним фізичним навантаженням. За даними МРТ поперекового відділу
хребта ознаки двобічного сакроілеїту. Батько хворого хворіє на анкілозуючий
спондилоартрит. Яке обстеження слід провести щоб остаточно втановити
діагноз анкілозуючого спондилоартиту
+Визначення HLAB 27
-Кількісне визначення С-реактивного протеїну
-Комплексне обстеження на виявлення Chl.Trachomatis
-RTg поперекового відділу хребта
-Загальний аналіз крові з лейкограмою
Жінка 29-ти років, скаржиться на субфебрильну температуру впродовж 2-ч

тижнів, обмеження рухів в суглобах кистей рук, задишку при підніманні на 3-
й поверх, серцебиття, висипання на шкірі обличчя по типу еритеми, яка
піднімається над поверхнею шкіри з незначним лущенням. 3 тижні тому
відпочивала на курорті (Єгипет). В анамнезі часті загострення герпесу 1-го
типу. При обстеженні ШОЕ 55мм/год Hb 90 грам/л, Л 2,8 10*9/л. С-реактивний
білок 0,96 ОД., РФ 0,96 ОД, в аналізі сечі протеїнурія, циліндрурія. Який
діагноз можливо запідозрити?
+Системний червоний вовчак
-Гломерулонефрит
-ГРВЗ
-Системний васкуліт
Жінка 45 років, звернулася зі скаргами на біль у дрібних і середніх суглобах,

шийному та грудному відділах хребта, м’язах плечового та тазового поясу,
затруднене ковтання, задишку, відчуття набряку шкіри обличчя та кистей рук.
Дані скарги тривають 1 місяць після загального тривалого переохолодження.
10 років лікується з приводу хвороби Рейно. Об’єктивно: шкіра на обличчі та
кистях рук ущільнена, бліда, обмеження рухів в згаданих суглобах. На Rtg
ОГК фіброз нижніх ділянок легень з обох сторін. В загальному аналізі крові
ШОЕ 45 мм/год., Л 8,7 10*9/л., СРВ 0,48ОД,. РФ 0,24ОД., Scl 70-тест
позитивний. Поставте діагноз.
+Системна склеродермія
-Анкілозуючий спондилоартрит
Хворий З0 років, протягом 10 років хворіє цукровим діабетом отримує інсулін

у добовій дозі 46 ОД у двох ін'єкціях. В анамнезі часті гіпоглікемічні коми,
зниження зору, біль у нижніх кінцівках. На очному дні визначаються
мікроаневризми, крововиливи, розширення вен сітківки. Доплерографія судин
нижніх кінцівок - зниження амплітуди пульсу. Глікемія натщесерце - 13,2
ммоль/л. Рівень глікованого гемоглобіну – 9,0%. Попередній діагноз.
+Цукровий діабет 1 тип, важка форма, лабільний перебіг, стан декомпенсації.
Діабетична препроліферативна ретинопатія обох очей, діабетична ангіопатія
нижніх кінцівок.
-Цукровий діабет 1 тип, середнього ступеня важкості, стан компенсації.
Діабетична ретинопатія та ангіопаї нижніх кінцівок.
-Цукровий діабет 1 тип, важка форма, стадія субкомпенсації. Діабетична
універсальна ангіопатія.
-Цукровий діабет 1 тип, важка форма, стадія декомпенсації. Діабетична
проліферативна ретинопатіяобох очей.
-Жоден з цих діагнозів.
Чоловік Ю., 48 років, особливих скарг не подає. Із анамнестичних даних

відомо, що мати хворого страждала на цукровий діабет 2 типу. При
обстеженні: зріст - 172 см, вага - 88 кг, ІМТ - 30,4 кг/м2, АТ - 130/80 мм.рт.ст.,
пульс – 72 уд/хв., серцеві тони ослаблені, в легенях при аускультації дихання
везикулярне. При пальпації живіт м’який, безболісний. Результати тесту
толерантності до глюкози: глікемія натщесерце – 5,3 ммоль/л; через 1 год. –
11,8 ммоль/л, через 2 год. – 12,0 ммоль/л. Ваш попередній діагноз:
+Цукровий діабет 2 тип, вперше діагностований
-Порушення толерантності до вуглеводів натщесерце
-Цукровий діабет 1 тип, вперше діагностований
-Потрібне повторне обстеження
-Метаболічний синдром
При обстеженні підлітка: глікемія натщесерце 5,9 ммоль/л, глюкозурія – 12

г/л, реакція сечі на ацетон – від’ємна. Тест на толерантність до глюкози:
натщесерце – 4,5 ммоль/л, через 1 год. – 11,8 ммоль/л, через 2 год. – 9,3
ммоль/л. Ваш попередній діагноз:
+Цукровий діабет 1 тип, вперше діагностований
-Ниркова глюкозурія
-Нецукровий діабет
-Порушення толерантності до глюкози
-Цукровий діабет 2 типу, вперше діагностований
У хворої М., 52 років, під час профогляду виявлено глікемію натщесерце – 8,9
ммоль/л, глюкозурію – 0,5 г/л. Зріст -167 см, вага – 102 кг, ІМТ - 36,4 кг/м2.
Аналогічні показники були отримані також через 2 місяці. Рівень глікованого
гемоглобіну – 7,0%. Визначте тип цукрового діабету:
+Цукровий діабет 2 тип, вперше діагностований, Ожиріння ІІ ст
-Цукровий діабет 2 тип
-Порушена толерантність до вуглеводів натщесерце
-Цукровий діабет 1 типу
-MODY діабет
Хворий К., 22 років. Хворіє на цукровий діабет 1 типу протягом 5 років.

Одержує інсулін пролонгованої дії в дозі 24 ОД ранком і 18 ОД увечері.
Раптово втратив свідомість. Шкіра волога, тонус м'язів кінцівок підвищений.
Тонус очних яблук нормальний. Пульс- 96 уд/хв., АТ - 120/80 мм.рт.ст. Тони
серця звичайної звучності. Подих ритмічний. Язик вологий. Менінгіальні
симптоми відсутні. Яка першочергова терапія необхідна пацієнту?
+Внутрішньовенне струменеве введення 40% розчину глюкози
-Внутрішньовенне краплинне введення лужних розчинів
-Внутрішньовенне краплинне введення ізотонічного розчину натрію хлориду
-Внутрішньовенне краплинне введення гіпотонічного розчину натрію хлориду
-Внутрішньовенне введення інсуліну короткої дії
Пацієнт А., 29 років, хворіє 10 років на цукровий діабет у важкій формі. Під
час катання на гірських лижах раптово втратив свідомість. Об’єктивно:
свідомість відсутня, шкіра волога, тонус м’язів кінцівок підвищений. Пульс 80
уд./хв., ритмічний, слабкого наповнення. АТ–140/80 мм.рт.ст. Дихання – 26
дихальних рухів/хв, ритмічне. Тони серця приглушені. Менінгіальні симптоми
відсутні. Прикусу язика та сечовиділення немає. Цукор крові - 2,5 ммоль/л.
Який з перелічених препаратів буде найбільш ефективним при виведенні
хворого з коматозного стану?
+Глюкагон
-Інсулін короткої дії
-Глюкоза 5%
-Норадреналін
-Дексаметазон
Хвора Є., 29 років, хворіє цукровим діабетом 3 роки. Щоденно отримує 38 ОД

інсуліну/добу. Після перенесеної два тижня тому пневмонії стан різко
погіршився. Посилилась спрага, з’явився біль у животі, нудота, блювота,
сонливість. Ввечері втратила свідомість. Госпіталізована. Запах ацетону з
роту. Пульс - 120 ударів/хвилину, малий, АТ - 80/45 мм.рт.ст. Свідомість
відсутня, шкіра суха. Дихання шумне, дистанційне. Язик сухий. Нижній край
печінки на 1,5 см нижче від реберної дуги. На пальпацію живота хвора не
реагує. Реакція на ацетон різко позитивна, глюкоза крові – 28 ммоль/л. Який
з перелічених діагнозів відповідає вказаній клінічній картині?
+Діабетична кетоацидотична кома
-Гіперлактацидемічна кома
-Діабетичний кетоацидоз
-Діабетичний кетоз
Хвора В., 22 років, хворіє цукровим діабетом 3 роки. Отримує 48 ОД/добу

інсуліну. Після перенесеної два тижня тому пневмонії стан погіршився.
Посилилась спрага, з’явився біль у животі, нудота, блювання, сонливість.
Вечором втратила свідомість. Госпіталізована. Запах ацетону з роту. Пульс -
120 ударів/хвилину, малий, АТ - 80/50 мм.рт.ст. Свідомість відсутня, шкіра
суха. Дихання шумне. Язик сухий. Нижній край печінки на 3 см нижче від
реберної дуги. На пальпацію живота хвора не реагує. Реакція на ацетон різко
позитивна, глюкоза крові – 28 ммоль/л. Який варіант інсулінотерапії найбільш
раціональний?
+Введення інсуліну короткої дії 10 ОД внутрішньовенно і 10 ОД дом’язево
-Введення препаратів інсуліну середньої тривалості дії вранці та ввечері
-Введення препаратів інсуліну довгої тривалості дії 1 раз / добу, вранці
-Комбінування препаратів інсулін довгої тривалості дії з 2-3 ін’єкціями
інсуліну короткої дії
-Введення інсуліну довгої тривалості дії вранці та ввечері разом з інсуліном
короткої дії
Військоматом направлений на обстеження в стаціонар юнак у віці 20 років.

Ріст- 191 см, вага тіла - 130 кг, ІМТ – 36,1 кг/м2. Із анамнезу відомо, що завжди
був повною дитиною, не любив жваві ігри. Апетит завжди був добрим. Скарги
відсутні. Розподіл підшкірно-жирової тканини рівномірний. Шкіра чиста,
бліда, на плечах і стегнах смуги рожевого кольору. Яке дослідження необхідно
призначити першочергово?
+МРТ гіпофізу з контрастуванням
-Трьохразове визначення кортизолу слини
-Глюкозо-толерантний тест з 75 грамами глюкози
-Огляд офтальмолога (поля зору)
-Добове моніторування артеріального тиску, цукру крові
Хворий Л., 48 років, доставлений до лікарні машиною швидкої допомоги без

свідомості. Зі слів рідних відомо, що останні два тижні спостерігалося
підвищення температури тіла до 390С, що розцінювалося, як ознаки ГРВІ.
Чотири години назад з’явився гострий біль у животі, виражена гіпотонія. При
огляді: епілептичні судоми, менінгіальні симптоми. Із додаткових досліджень:
гіперкаліємія, рівень кортизолу у плазмі крові знижений. На ЕКГ – високі
загострені зубці Т. При КТ – ознаки геморагічного інфаркту наднирників.
Який діагноз найбільш вірогідний?
+Гостра недостатність кори наднирників
-Гіперлактацидемічна кома
-Тиреотоксичний криз
Дівчина 19 років скаржиться на спонтанні приступи серцебиття, болю в серці,

різкого головного болю, нудоту, блювоту. Під час приступу спостерігається
часте сечовиділення, підйом АТ до 280/160 мм.рт.ст., відчуття страху,
підвищення температури тіла до 37,7ºС. Об’єктивно: зниженого відживання,
долоні вологі, тремор пальців рук. Тони серця звучні, тахікардія 120 уд/хв., АТ
- 220/130 мм.рт.ст. ЕКГ – синусова тахікардія, шлуночкова екстрасистолія.
Глюкоза капілярної крові під час кризу - 8,8 ммоль/л. Ваш попередній діагноз:
+Феохромоцитома
-Тяжка форма гіпертонічної хвороби
-Дисфункція гіпоталамуса нейро-ендокринна-трофічна форма
-Цукровий діабет 1 типу
-Синдром Конна
Літня жінка потрапила до лікарні у тяжкому стані. Об'єктивно: AT - 80/50 мм

рт.ст., пульс – 56 уд/хв. ЧД – 12 дихальних рухів/хв. Температура тіла - 35,8
°С. Шкіра бліда, холодна, дуже суха. Волосся рідке, тонке, на голові - ділянки
алопеції. Тони серця різко послаблені, шуми не вислуховуються. Живіт
збільшений, перистальтика не вислуховується. Набряки на гомілках і навколо
очей. Глікемія - 3,2 ммоль/л. Яка найбільш вірогідна патологія у хворої?
+Гіпотиреоїдна кома
-Адісонічний криз
-Гіперкальціємічний криз
-Лактацидемічна кома
У хворої М., 38 років з важким дифузним токсичним зобом на 2-й день після
тотальної резекції щитоподібної залози підвищилась температура тіла до 410С,
пульс - 180 ударів хв, розвинулась миготлива аритмія, тремор кінцівок. Чим
обумовлено різке погіршення стану після операції?
+Тиреотоксичний криз
-Гіпертонічний криз
-Міокардит
-Вегето-судинна дистонія
-Інфекція
У хворого М., 27 років, виявлено асиметричне збільшення щитоподібної

залози ІІ ст., залоза болюча при пальпації, біль іррадіює в нижню щелепу,
потилицю. Температура тіла - 38 °С. Тиждень тому переніс ГРВІ. У загальному
аналізі крові – ШОЕ 52 мм/год. Найбільш вірогідний діагноз?
+Підгострий тиреоїдит Де Кервена
-Токсична аденома щитоподібної залози
-Дифузний токсичний зоб
-Аутоімунний тиреоїдит Хашимото
-Фіброзний тиреоїдит Ріделя
Хвора К., 52 роки, скаржиться на збільшення маси тіла, слабкість, закрепи,

погіршення пам'яті. Вказані симптоми повільно наростали протягом останніх
1,5 року. Об'єктивно: сухість шкіри, помірний набряк обличчя та кінцівок,
межі серця розширені, тони ослаблені, пульс – 66 уд/хв., AT - 110/70 мм. рт.
ст., щитоподібна залоза не пальпується. У крові виявлені антитіла до
тиреоглобуліну (+) та тиреопероксидази (+++); рівень тиреотропного гормону
- 15,2 мОД/л. УЗД щитоподібної залози: залоза зменшених розмірів,
неоднорідної структури, чередуванні гіпо- та гіперехогенних ділянок.
Встановіть діагноз:
+Аутоімунний тиреоїдит Хашимото, гіпотиреоз
-Аутоімунний тиреоїдит Хашимото, еутиреоз
-Підгострий тиреоїдит Де Кервена
-Вторинний гіпотиреоз
-Ендемічний зоб
До сімейного лікаря звернулася хвора Н., 55 років, зі скаргами на збільшення

щитоподібної залози, що спостерігається протягом останніх двох років,
дискомфорт при ковтанні. Об’єктивно: ознаки гіпотиреозу, пальпаторно
щитоподібна залоза щільна, не спаяна з оточуючими тканинами та рухлива
при ковтанні. Реґіонарні лімфатичні вузли не збільшені. У сироватці хворої
наявні антитиреоїдні антитіла. Вкажіть попередній діагноз:
+Хронічний тиреоїдит Хашимото
-Рак щитоподібної залози
-Гострий тиреоїдит
-Ендемічний зоб
-Серединна киста шиї
Хворий М., 24 роки, вчитель. Скаржиться на задишку змішаного характеру яка
наростає при фізичному навантаженні, періодичний кашель з виділенням
слизового харкотиння, відчуття свистячих хрипів в грудній клітці. Шкідливих
звичок не має. По лінії матері батько помер від ХОЗЛ. Об’єктивно:
емфізематозна грудна клітка, ″пальці Гіпократа″, аускультативно – ослаблене
везикулярне дихання, сухі свистячі хрипи на видосі. Rtg ОГК – емфізема
легень, двобічний бронхіт. Комп’ютерна Що є причиною захворювання?
+Вроджена недостатність альфа 1-антитрипсину
-Пасивне куріння
-Інгаляційний вплив виробничих факторів
-Полютанти промислового характеру
-Бактеріальні та вірусні агенти
Пацієнт Н., 59 років, турбує сухий надривний кашель, задишка інспіраторного

характеру, яка наростає, загальна слабкість, підвищена втома, артралгії.
Захворювання пов'язує з перенесеною в минулому році ГРВі та
переохолодженням. В анамнезі курить 40 років, працював 10 років
гальваніком (контактував з металами – свинець, латунь, сталь), останні 20
років працював в деревообробному цеху, піддавався інгаляційному впливу
пилу соснової деревини. Огляд: виражена втрата м'язевої маси, западання
надключичних ямок, пальці ″Гіпократа″, ціаноз губ і язика, набряки на нижніх
кінцівках. Аускультативно – везикулярне жорстке дихання з укороченою
фазою вдоху та кашлем на висоті вдиху, що затримує інтерпретацію
аускультації, під лопатками тріскучі хрипи по типу ″застібки - липучки″. На
КТ – дисеміновий процес, ″стільникова легеня″. Який діагноз у пацієнта?
+Ідіопатичний легеневий фіброз
-Гістіоцитоз Х легень (хвороба Хенда-Шюллєра-Крісчена)
-Хронічне обструктивне захворювання легень
-Диссемінований туберкульоз легень
-Саркоїдоз легень, дрібно-вузликова форма
Хворий М. 35 років поступив у приймальне відділення зі скаргами на сухий

кашель, змішану задишку, загальну слабість. З анамнезу відомо, що дані
скарги турбують вже протягом 5 років. Тричі у пацієнта був спонтанний
пневмоторакс, часто виникає стоматит. Огляд: екзофтальм, себорея шкіри,
«пальці Гіпократа». Аускультативно: ослаблене везикулярне дихання з обох
сторін, сухі свистячі хрипи на видосі. На Rtg-ОГК двобічна дисемінація, зміни
в легенях по типу «матового скла», поодинокі булли. Який діагноз у пацієнта?
+Гістіоцитоз Х. Хвороба Хенда-Шюлера-Крісчена
-Ідіопатичний легеневий фіброз
-Каниероматоз легень
-Дисемінований туберкульоз легень
Пацієнт поступив у пуль монологічне відділення зі скаргами на інспіраторну
задишку, сухий кашель на висоті вдоху. При огляді – блідість шкірних
покривів, ціаноз губ, «пальці Гіпократа». Аускультативно: хрипи Velcro – type
– crackles (тріск застібки липучки). Рентгенологічно зміни по типу «матового
скла». Який діагноз у хворого?
+Ідіопатичний легеневий фіброз
-Гістіоцитоз «Х» легень.
-Хвороба Хенда – Шюллера - Крісчена
-Ідіопатичний гемосідероз легень
Пацієнт звернувся в приймальне відділення самостійно зі скаргами на

малопродуктивний кашель, підвищення температури тіла до 38°С, наростаючу
задишку та відчуття нестачі повітря. Декілька днів тому захворів на ГРВІ. При
огляді ціаноз, часте дихання до 32 за 1 хвилину, аускультативно в нижніх
відділах обох легень маса вологих дрібноміхурцевих хрипів. Визначили
сатурація кисню - SpO 83%. Яка тактика лікаря?
+Невідкладна госпіталізація хворого у ВІТ
-Викликати невідкладну допомогу
-Направити в поліклініку до пульмонолога
-Госпітазізувати в терапевтичне відділення
-Госпіталізувати в спеціалізоване пуль монологічне відділення
Чоловік 55 років скаржиться на малопродуктивний кашель, задишку при

незначному фізичному навантаженні. Курить протягом 25 років. Об'єктивно:
температура 36,6 °С, ЧД - 20/хв., пульс - 78/хв., АТ-125/80 мм рт.ст.
Бочкоподібна форма грудної клітки. Над легенями - ослаблене везикулярне
дихання, сухі свистячі хрипи на видосі. Який з додаткових методів обстеження
дає найбільш достовірні дані для встановлення діагнозу?
+Спірометрія
-Рентгенографія
-Фібробронхоскопія
-Пікфлуометрія
-Бронхографія
Хвора 35 років захворіла гостро з лихоманки до 39,5 °, кашлю, болю під

правою лопаткою під час вдиху і кашлю. Через 3 дні наросла задишка в спокої
до 35 в хв. Донизу від кута правої лопатки перкуторно визначається тупий
звук, ослаблене голосове тремтіння, дихальні шуми не вислуховуються.
Найбільш ефективним методом лікування є:
+Плевральна пункція
-Призначення антибіотика
-Штучна вентиляція легень
-Оксигенотерапія
-Фізіотерапія
Який антибіотик доцільно призначити хворому на негоспітальну пневмонію,
якщо в нього висівається mycoplasma pneumoniae?
+Макроліди
-Цефалоспорини
-Фторхінолони
-Аміноглікозиди
Чоловік 38 років, скаржиться на приступоподібний кашель з харкотинням

жовтувато-коричневого кольору, біль у правому боці, пов'язаний з глибоким
диханням, пітливість. Хворіє 5 діб. Приймав парацетамол. Об'єктивно:
температура - 39,2С, ЧДР – 27/хв., пульс - 115/хв., АТ - 110/70 мм рт.ст. Шкіра
бліда, волога. Справа в нижніх відділах легенів - велика кількість вологих
звучних дрібноміхурцевих хрипів. Рентгенологічно: справа в нижній частці
легені - масивна негомогенна інфільтрація з ділянками просвітління, синус
диференціюється. Яке ускладнення захворювання найбільш імовірно
розвилося у хворого?
+Абсцес легені
-Емпієма плеври
-Ателектаз легені
-Фібринозний плеврит
У хворого 56 років, що хворіє на варикозне розширення вен нижніх кінцівок,

раптово виник загрудинний біль, задишка змішаного характеру, сухі свистячі
хрипи на всьому протязі правої легені. На ЕКГ реєструються S у I і Q у III
стандартних відведеннях. Яке з перерахованих нижче захворювань може
обумовити приведену вище клінічну картину?
+Тромбемболія легеневої артерії
-Вогнищева пневмонія
У хворого внаслідок тривалої роботи в приміщенні в умовах жаркого

мікроклімату значно підвищилася температура тіла. До вечора стан
погіршився: температура тіла 400С, ступор, блідість шкіряних покривів,
почалася кровотеча з носа. Артеріальний тиск 80/50 мм рт.ст. Який
екстремальний стан спостерігається у хворого?
+Тепловий шок
-Гіпертермічна кома
-Гіпертермічний колапс
-Геморагічний шок
У робітника, що працював улітку в щільному костюмі, різко підвищилася
температура тіла, з'явилися задишка, тахікардія, нудота, судоми,
непритомність. Що найбільш імовірно стало причиною розвитку цих
симптомів?
+Зниження тепловіддачі
-Зниження теплопродукції
-Рівність тепловіддачі й теплопродукції
-Підвищення теплопродукції
-Підвищення тепловіддачі
Хворий 13-ти рокiв скаржиться на перiодично (весна, осiнь) виникаючi напади

задухи, кашель, спочатку сухий, а пiзнiше вологий. Об’єктивно: обличчя блiде,
дещо набрякле, грудна клiтка пiднята i розширена у передньо-задньому
розмiрi, ЧД- 30/хв. Аускультативно - сухi свистячі хрипи з обох сторін. У
кровi: Нb- 120 г/л, лейк.- 8·109 /л, п- 1, с- 52, л- 36, е – 8, мон- 3, ШОЕ- 7 мм/год.
Яка найбiльш iмовiрна патологiя зумовлює таку картину?
+Бронхiальна астма
-Бронхiт
-ГРВI
-Пневмонiя
-Муковiсцидоз
Чоловiк 68-ми рокiв скаржиться на кашель iз видiленням харкотиння, який

турбує його впродовж шести місяців, осиплiсть голосу, похудіння, загальну
слабкiсть. Проживає поблизу заводу по переробцi азбесту. Об’єктивно: в
легенях справа - ослаблене дихання з подовженим видихом, сухi свистячі
хрипи. На рентгенограмi: в областi кореня i прикореневої зони справа
неоднорiдне, з нечiткими контурами затемнення з доріжкою до кореня легені,
пiдвищена повiтрянiсть легень. ЛОР: парез правої голосової зв’язки. Який
найбiльш iмовiрний дiагноз?
+Центральний рак правої легенi
-Правобiчна прикоренева пневмонiя
-Хронiчний пиловий бронхiт
-Азбестоз
-Туберкульоз легень
Хвора Н., 30 років, скаржиться на задишку при мінімальних фізичних

навантаженнях, запаморочення. Хворіє з дитинства і хвороба постійно
прогресує. При огляді - везикулярне дихання, частота дихання дорівнює 26 за
хвилину. Серцеві межі відхилені вправо і вгору, акцент другого тону і
протодіастоличечний шум над легеневої артерією. На ЕКГ - ознаки гіпертрофії
правих відділів серця. Які з діагнозу є найбільш імовірним:
+Первинна легенева гіпертензія
-Вада серця - дефект міжшлуночкової перегородки + мітральний стеноз
-Мітральний стеноз
Чим обумовлена легенева вазоконстрикція, що виникає при порушенні

бронхіальної прохідності, наприклад, у хворих на бронхіальну астму або
обструктивний бронхіт?
+Рефлексом (феноменом) Ейлера-Лілієстранда Лінезолід
-Рефлексом Кітаева
-Рефлексом Бейнбриджа
-Рефлексом Геринга-Брейера
-Рефектом Холдейна
У клініку ургентно госпіталізована пацієнтка 70 років з підозрою на

тромбоемболію легеневої артерії. Дослідження яких лабораторних показників
може підтвердити діагноз?
+d-димера
-Тропоніна І
-Тропоніна Т
-Міоглобіну
-Міжнародного нормалізаційного відношення (МНВ)
Чоловiк 68-ми рокiв скаржиться на кашель iз видiленням харкотиння, який

турбує його впродовж шести місяців, осиплiсть голосу, похудіння, загальну
слабкiсть. Проживає поблизу заводу по переробцi азбесту. Об’єктивно: в
легенях справа - ослаблене дихання з подовженим видихом, сухi свистячі
хрипи. На рентгенограмi: в областi кореня i прикореневої зони справа
неоднорiдне, з нечiткими контурами затемнення з доріжкою до кореня легені,
пiдвищена повiтрянiсть легень. ЛОР: парез правої голосової зв’язки. Який
найбiльш iмовiрний дiагноз?
+Центральний рак правої легенi
-Правобiчна прикоренева пневмонiя
-Хронiчний пиловий бронхiт
-Азбестоз
-Туберкульоз легень
Хворому 42-ох років встановлено діагноз: казеозна пневмонія правої легені.

Стан хворого важкий. Температура тіла 39-40°С, подає скарги на
кашель з виділенням слизистого харкотинням, задишку в спокої. Хворий
ВІЛ-інфікований. Над верхньою часткою правої легені визначається
тупість. Дихання бронхіальне. Вислуховується невелика кількість
різнокаліберних вологих хрипів. Аналіз крові - Л-13,4х109/ л, ШОЕ - 42
мм/год. Рентгенологічно:верхня частка правої легені тотально затемнена,
на фоні затемнення визначаються множинні ділянки прояснення. У
нижніх частках обох легень визначаються малої інтенсивності
вогнищеві тіні з нечіткими контурами. У харкотинні виявлено МБТ. Яку
патогенетичну терапію варто додати до антимікобактеріальноі?
+Глюкокортикоїди, імунокоректори
-НПЗП, імунокоректори
-Гепатопротектори, муколітики
-Антиоксиданти, вітаміни
-Протикашлеві, імунокоректори
У 6-ти місячної дитини після вакцинації вакциною БЦЖ-l y дозі 0,05 мг у

пологовому будинку на 3 день після народження на середній третині
зовнішньої поверхні плеча утворився щільний інфільтрат розміром 2 см в
діаметрі. Про що свідчить даний інфільтрат?
+Холодний абсцес
-Постін'єкційний абсцес
-Келоїдний рубець
-Варіант норми
-Флегмона плеча
Дитині 5 роки. У пологовому будинку щеплена вакциною БЦЖ.

Післявакцинальний знак - 4 мм. Проба Манту з ТО ППД – інфільтрат
діаметром 16 мм (у 3 роки - 5 мм). Скаржиться на кашель з невеликою
кількістю харкотиння. Температура підвищується до 38°С. Об'єктивно без
патології. Аналіз крові: Л-9,2х109 /л, ШОЕ - 22 мм/год.
Рентгенологічно у 3-му сегменті правої легені визначається затемнення до
2,8 см у діаметрі, малої інтенсивності з нечіткими контурами, яке зв'язане
запальною доріжкою з розширеним коренем лівої легені. Яку клінічну форму
туберкульозу виявлено у хворого?
+Первинний туберкульозний комплекс.
-Дисимінований
-Інфільтративний
-Вогнищевий
-Туберкульома легень
Хворий 23-х років поступив до інфекційного відділення з діагнозом "менінгіт".

Скарги хворого: сильний розлитий головний біль, нудота, слабість,
дратівливість на світло, підвищення температури до 39°С. Об'єктивно:
асиметрія обличчя внаслідок згладженості носо-губної складки, опущення
кута рота, ригідність потиличних м'язів, позитивні симптоми Керніга,
Брудзинського, Бехтєрєва. Глюкоза крові - 5,5 ммоль/л. Діагноз: туберкульоз
мозкових оболонок. Які зміни спинномозкової рідини буде виявлено у
хворого?
+Каламутна, цитоз
-Прозора, безколірна, цитоз
-Прозора, жовтуватого кольору, цитоз
Хворий Г. скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, кашель із

значною кількістю слизово-гнійного харкотиння, виражену загальну слабість.
Об'єктивно: ЧД - 22 в 1 хв., АТ - 150/90 мм. рт. ст. Аускультативно над всією
поверхнею легенів – розсіяні сухі хрипи. Два місяця тому назад після
захворювання на грип захворів отитом. Лікувався аугментином без ефекту.
Потім отримував азитроміцином, після чого спостерігалось одужання. На
амбулаторному етапі лікування хворому послідовно призначались: емсеф,
фромілід, лінкоміцин, цефтріаксон. Вкажіть, з якої із нижчеперелічених груп
антибактеріальних препаратів доцільно призначити хворому:
+Фторхінолони
-Цефалоспорини ІІІ генерації
-Макроліди
-Карбапенеми
Пацієнт К. 20 років, звернувся в клініку із скаргами на загальну слабкість,

підвищення температури тіла, припухлість та болючість суглобів, висипання
на гомілках. На рентгенограмі органів грудної клітки візуалізуються
туморозно збільшені внутрішньогрудні лімфатичні вузли. Про яке
захворювання слід думати?
+Саркоїдоз огранів дихання. Синдром Лефгрена
-Двобічна прикоренева пневмонія
-Метастатичне ураження легень
-Туберкульоз бронхів
-Силікоз
Хвора М., 52 роки. При поступленні в стаціонар скарги на сухий кашель,

задишку. Аускультативно у нижніх відділах легень тріскучі хрипи. На
оглядовій РТГ ОГК збільшені лімфатичні вузли в коренях легень та
дисеміновані зміни. По даних УЗД збільшення периферійних лімфатичних
вузлів. Проведено біопсію надключичного лімфатичного вузла, гістологічно
підтверджено діагноз саркоїдозу органів дихання. З анамнезу відомо, що
протягом 4-х років хворіє цукровим діабетом, гіпертонічною хворобою. Два
роки тому встановлено діагноз остеопороз. Який препарат доцільно
призначити?
+Гідроксихлорохін
-Пентоксифілін
-Метотрексат
-Лефлуномід
На консультацію до пульмонолога звернувся пацієнт Т., 20 років у зв’язку із

виявленими змінами при проходженні чергового флюорографічного
обстеження (збільшення внутрішньогрудних лімфатичних вузлів). Проведено
КТ обстеження органів грудної клітки, встановлено діагноз саркоїдоз органів
дихання, І стадія. Яку тактику слід обрати?
+Тактику динамічного спостереження з контрольним КТ ОГК через 3 місяці
-Призначити метилпреднізолон в початковій дозі 0,4 мг на кілограм маси тіла
-Контрольне РТГ обстеження через 1 рік.
-Тактику динамічного спостереження з контрольним КТ ОГК через 6 місяців
-Тактику динамічного спостереження з контрольним КТ ОГК через 12 місяців
Пацієнт В., 1974 року народження. Звернувся до дільничного терапевта із

скаргами на підвищення температури тіла до 39,0 С, кашель, припухлість та
болючість навколовушних залоз. Також, протягом двох тижнів відмічає
погіршення зору. На оглядовій РТГ ОГК візуалізуються туморозно збільшені
внутрішньогрудні лімфатичні вузли. Який діагноз можна запідозрити?
+Саркоїдоз органів дихання, синдром Хеєрфордта
-Саркоїдоз органів дихання, синдром Лефгрена
-Туберкульоз лімфатичних вузлів
-Гострий паротит
-Хронічний паротит
Пацієнт Д., 37 років, поступив у нефрологічне відділення з діагнозом:

Хронічна хвороба нирок, І ст.: мезангіопроліферативний гломерулонефрит.
АТ=140/90 мм рт.ст. Добова втрата білка із сечею становить 5,1 г. У крові: заг.
білок – 48,2 г/л; сечовина – 5,7 ммоль/л; креатинін – 76,3 мкмоль/л; холестерин
– 8,1 ммоль/л. Яку групу препаратів слід призначити пацієнту?
+Глюкокортикостероїди.
-Нестероїдні протизапальні засоби.
-Антибіотики.
-Нітрофурани.
-Сульфаніламідні препарати.
У пацієнтки М., 33 років, при огляді виявлено блідість шкіри та слизових

оболонок, збільшення розмірів живота, набряки на н/к. ЧСС=82 уд./хв.
АТ=130/80 мм рт.ст. У сечі зафіксовано білок 6,6 г/л, лейкоцити 3-4 в п/з,
еритроцити 15-20 в п/з. У крові – заг. білірубін – 17,6 мкмоль/л; АСТ – 26,2
МО/л; АЛТ – 21,5 МО/л; заг. білок – 51,3 г/л; сечовина – 6,8 ммоль/л; креатинін
– 84,3 мкмоль/л; холестерин – 7,8 ммоль/л. Який патологічний стан
спостерігається у пацієнтки?
+Нефротичний синдром.
-Сечовий синдром.
-Гіпертензивний синдром.
-Синдром портальної гіпертензії.
-Ниркова недостатність.
Пацієнтка К., 37 р., захворіла раптово: підвищилась температура тіла, виникли
мерзлякуватість, підвищена пітливість. З’явився тупий біль в поперековій
ділянці, неприємні відчуття під час сечовиділення, частий сечопуск.
Об’єктивно: напруження м’язів поперекового відділу, позитивний симптом
Пастернацького з обох боків. ЗАК – лейкоцитоз до 12х109/л, нейтрофільоз. У
загальному аналізі сечі – 0,99% білка, лейкоцити на усе поле зору, значна
бактеріурія, солі оцтової та фосфатної кислот. Ваш попередній діагноз?
+Сечокам’яна хвороба
-Загострення хронічного пієлонефриту
-Гострий цистит
До сімейного лікаря звернувся чоловік 46 років зі скаргами на нудоту,

головний біль, виражену загальну слабість. З анамнезу відомо, що хворіє
артеріальною гіпертензією багато років. При обстеженні виявлено невисоку
ізольовану протеїнурію, рівень креатиніну 316 мкмоль/л, сечовини 12,9
ммоль/л, швидкість клубочкової фільтрації 17 мл/хв. Який діагноз у хворого
та тактика сімейного лікаря?
+Хронічна хвороба нирок, IV ст. Підготовка до замісної ниркової терапії.
-Хронічна хвороба нирок, ІІІ ст. Призначення глюкокортикостероїдів.
-Хронічна хвороба нирок, V ст. Замісна ниркова терапія.
-Хронічна хвороба нирок, ІІ ст. Призначення нефропротекторної терапії.
-Хронічна хвороба нирок, І ст. Контроль лабораторних показників через 3
місяці.
Чоловік 58 років звернувся до терапевта зі скаргами на періодичне виділення

червоної сечі, що не супроводжується болем, загальну слабкість та схуднення
на 5 кг за останніх 1,5 місяці. При обстеженні: температура 36,5оС, шкіра та
видимі слизові оболонки бліді, набряки відсутні, дихання везикулярне, серцеві
тони ритмічні та звучні. При пальпації живота в лівому підребер’ї виявлена
неболюча, рухома пухлина. Лабораторно: Hb – 92 г/л, ШОЕ – 46 мм/год. На
УЗД: збільшення розмірів лівої нирки, контур горбистий, при цистоскопії
виділення крові з устя лівого сечоводу. Який найбільш імовірний діагноз?
+Рак лівої нирки.
-Лівобічний паранефрит.
-Киста лівої нирки.
-Сечокам’яна хвороба.
-Лівобічний гідронефроз.
Хвора Д., 25 років, скаржиться на тупий ниючий біль у попереку, біль під час
сечовиділення, підвищення температури тіла до 37,60С. Захворіла 5 днів тому
після пологів, коли з’явилися перераховані ознаки хвороби. Об’єктивно: пульс
–70 ударів за 1 хв. ритмічний, АТ- 170/100 мм рт. ст, позитивний симптом
Пастернацького зліва. Аналіз сечі за Нечипоренком: ер.-1000 в п/з, л.-14000 в
п/з, циліндрів-100 в п/з. Який препарат із наведених нижче слід призначити ?
+Амоксицилін
-Амброксол
-Ацикловір
-Альбумін
Хвора К., 65 років, хворіє цукровим діабетом. Останні 6 років відмічає

підвищення АТ, набряки на пальцях рук, гомілках, переважно зранку. В
клініку доставлена у важкому стані, виражені значні набряки на обличчі,
тулубі і кінцівках, катаракта на правому оці, втрата зору. Пульс 90 ударів за 1
хвилину, ритмічний. Тони серця ослаблені. АТ – 150/110 мм рт.ст. З боку
внутрішніх органів вікові зміни, асцит. Аналіз крові: еритроцити – 2,1.1012/л,
Нв-92 г/л, л.-8,2.109/л, ШОЕ – 26 мм/год. Аналіз сечі: відносна щільність 1,016,
білок 12,3 г/л, цукор 12 г/л, ер.158 в п.з.,л. 8-10 в п.з., циліндри гіалінові 6-8 в
п.з., зернисті 3-4 в п.з., восковидні 2-3 в п.з. Рівень цукру в крові 8,4 ммоль/л.
+ХХН: діабетична нефропатія.
-ХХН: пієлонефрит
-ХХН: гломерулонефрит
-Туберкульоз нирок
-Амілоїдоз нирок
Пацієнтка 47 років хворіє на системну склеродермію упродовж 12 років. Під

час останньої госпіталізації в неї діагностовані виражені клінічні,
інструментальні та лабораторні (гіпоізостенурія, протеїнурія, підвищення
рівня креатиніну сироватки крові на 270-300% проти норми, низький рівень
клубочкової фільтрації) зміни. Проведена біопсія нирок виявила дифузний та
сегментарний гломерулосклероз, масивну атрофію канальців,
інтерстиціальний фіброз та дифузний артеріолосклероз. Для якого типу
патології нирок це характерно?
+Нефросклероз.
-Нефрит із мінімальними змінами.
-Мезангіальний проліферативний гломерулонефрит.
-Мембранозний гломерулонефрит.
-Дифузний проліферативний гломерулонефрит.
У хворої на системний червоний вовчак діагностували наявність

антифосфоліпідного синдрому. Який із нижче вказаних лабораторних
діагностичних тестів не характерний для цього випадку?
+Виявлення в крові антинуклеарних антитіл.
-Наявний вовчаковий антикоагулянт.
-Несправжньо позитивна реакція Вассермана.
-Виявлення в крові антитіл до кардіоліпіну.
-Тромбоцитопенія.
У хворої М., 58 років, з надмірною масою тіла, виявлено ксантоми,
деформацію фаланг пальців за типом барабанних паличок, збільшену гладку
печінку, у крові – підвищений рівень холестерину, прямого білірубіну, а також
збільшення активності лужної фосфатази. Про яке захворювання йдеться?
+Первинний біліарний цироз печінки
-Хронічний вірусний гепатит А
-Алкогольну хворобу печінки
-Жировий гепатоз
-Хронічний холецистит
У хворої Д., 48 років, після проведеного багатомоментного дуоденального

зондування виявлені наступні показники: І фаза – 15 хв – 15 мл; після введення
інтрадуоденально 40 мл 33% розчину магнію сульфату; ІІ фаза – 3 хв – 0 мл;
ІІІ фаза – 2 хв – 2,5 мл; ІV фаза – 30 хв – 70 мл; V фаза – 15 хв – 20 мл. При
повторному введенні магнію сульфату отримано додатково 20 мл жовчі порції
В. Під час мікроскопічного дослідження дуоденального вмісту патології не
виявлено. Про що свідчать результати дослідження дуоденального вмісту?
+Гіпотонію жовчного міхура
-Гіпертонію замикача Одді
-Гіпертонію жовчного міхура
-Гіперкінезію жовчного міхура
-Гіпотонію замикача Одді
Хворий Т, 65 років. Скарги на схуднення, біль в епігастральній ділянці після

їди. Об’єктивно: зниженого відживлення (ІМТ – 17,5), блідий, язик
обкладений сірим налетом, збільшені надключичні лімфовузли. При пальпації
болючисть в епігастрії. Лабораторно: гемоглобін – 70 г/л, креатинін – 170
мкМ/л, сечовина – 12 мМ/л. Ендоскопічно: в антральному відділі шлунка по
великій кривизні виразковий дефект неправильної форми, розміром 1,5х2,3см,
дно вкрите фібрином, краї ерозовані. Взято біопсію. Яке дообстеження
необхідно провести хворому в першу чергу?
+Рентгеноскопія шлунку
-КТ ОЧП із в/в контрастуванням
-Внутрішньопорожнинна рН-метрія шлунка
-Сцинтиграфія
-Флюорографія ОГК
Пацієнт К., 27 років. Проходив амбулаторне лікування з приводу Нр-

асоційованого гастродуоденіту із підвищенною секреторною функцією
шлунка (потрійна емпірична схема). Яке із перерахованих досліджень
показане для контролю ефективності ерадикаційної терапії?
+С13 дихальний уреазний тест
-Визначення антитіл крові до Нр
-Визначення гастрину сироватки крові
-Визначення антитіл до парієтальних клітин шлунка
-Гастроскопія
Хворий, 49 років, скаржиться на раптове стійке підвищення температури тіла

до 390С, підвищення артеріального тиску до 180/110 мм рт.ст., виражену
загальну слабкість, схуднення на 5 кг протягом тижня, постійний біль у м’язах
верхніх та нижніх кінцівок, попереку, зміну кольору сечі (червоний),
болючість у яєчках. Об’єктивно: загальний стан важкий, шкіра та слизові
оболонки бліді. На шкірі тулуба, верхніх та нижніх кінцівок – сітчастий
малюнок багрово-синюшного кольору, геморагічні висипання. При пальпації
живіт безболісний, печінка +1,5 см виступає з-під краю реберної дуги,
симптом Пастернацького (+) справа. Загальний аналіз крові: ер. - 3,0х1012 /л,
Нв – 98г/л, КП-1,0, л. – 9,2 х109/л, ШОЕ-63мм/год. Загальний аналіз сечі: ПВ-
1010, білок – 0,9 г/л, ер. –на все п/з, л.- 1-2 в п/з. Виявлено HbsAg. На УЗД
нирок – інфаркт правої нирки. Який попередній діагноз?
+Вузликовий поліартериїт
-Мікроскопічний поліангіїт
-Хвороба Кавасакі
-Васкуліт Шенляйн-Геноха
-Гранулематоз Вегенера
Жінка, 35 років, поступила в ревматологічне відділення зі скаргами на біль,

набряк, обмеження рухів у правому колінному та гомілково-ступневих
суглобах, слабкість, тривале підвищення температури тіла до 38,3 оС.
Вищевказані скарги турбують протягом двох тижнів. Хворіє на хронічний
декомпенсований тонзиліт (тривало відмовляється від оперативного
лікування). ШОЕ - 45 мм/год. Ваш попередній діагноз?
+Реактивний артрит
-Первинний остеоартрит
За медичною допомогою звернулася пацієнтка К. 32 років, зі скаргами на

періодичний біль у ділянці серця стискаючого характеру, задишку при
незначному фізичному навантаженні, виражену загальну слабість. Зі слів
хворої, у дитинстві перенесла захворювання, що проявлялося болем,
припухлістю та почервонінням над великими суглобами, після чого
отримувала біцилінопрофілактику, але нерегулярно. Об-но: на щоках
ціанотичний рум’янець, виражений акроціаноз, набряки на гомілках.
Аускультативно: діастолічний шум та “ляскаючий” І тон над верхівкою,
акцент ІІ тону над легеневою артерією. Яке захворювання найімовірніше
розвинулося у пацієнтки?
+Хронічна ревматична хвороба серця. Мітральний стеноз.
-ІХС. Стенокардія напруги.
-Міокардит.
-Пролапс мітрального клапана.
-Гостра ревматична лихоманка.
До лікаря звернулася пацієнтка М. 63 років, зі скаргами на інтенсивний біль у

колінних та кульшових суглобах, що супроводжується хрустом при рухах,
посилюється при фізичному навантаженні. Об-но: хвора підвищеного
відживлення, що відповідає ожирінню ІІ ступеню. Лабораторно: загальний
аналіз крові та гострофазові показники запалення без істотних змін. Rtg
колінних суглобів: звуження суглобової щілини, субхондральний склероз,
множинні остеофіти. Ваш діагноз?
+Первинний остеоартроз колінних та кульшових суглобів
-Ревматичний поліартрит
-Остеопороз
-Хвороба Педжета
Пацієнт К. звернувся до сімейного лікаря із скаргами на відчуття

переповнення в епігастральній ділянці, розпирання, відчуття швидкого
насичення, яке турбує після прийому їжі декілька (4-5 разів) на тиждень
протягом останніх 4 місяців, інколи печію. Подібні симптоми вже спостерігав
в даному році протягом весняного сезону після перенесеної ротавірусної
інфекції. Об’єктивно: ІМТ 22,7 кг/м2. Язик чистий. Живіт м’який, дещо
чутливий в епігастрії. При ФЕГДС слизова стравоходу гладка, еластична, Z-
лінія чітка, кардіальний сфінктер зіяє. Який симптом не може бути проявом
функціональної диспепсії і пост-прандіального дистрес синдрому зокрема?
+Персистуюче блювання
-Печія
-Персистуюча відрижка
-Відчуття важкості в епігастрії
-Епігастральне здуття
На прийом сімейного лікаря звернулася пацієнтка Д. 52 р., що хворіє цукровим

діабетом 2 типу останні 5 років, із скаргами на тупий ниючий біль в правому
підребер’ї, відчуття важкості в правому підребер’ї, гіркоту в роті та нудоту
вранці, здуття живота, що турбують протягом останніх 3 тижнів, підвищення
температури ввечері до 37,80С. При об’єктивному обстеженні шкіра чиста,
склери субіктеричні, симптом Кера та Ортнера негативні, печінка на 2 см
виступає з-під краю реберної дуги, чутлива. За даними біохімічного
обстеження крові білірубін 36 мкмоль/л, прямий 7 мкмоль/л, рівень ГГТП
вдвічі вищий за норму. При УЗД печінки внутрішньопечінкові жовчні протоки
розширені до 5 мм, містять згустки жовчі, холедох прохідний. Яка фаза
дуоденального зондування дозволить підтвердити діагноз холангіту?
+Фаза 5 (порція С)
-Фаза 1
-Фаза 2
-Фаза 3 (порція А)
-Фаза 4 (В)
Хвора П., 20 р., звернулась до лікаря зі скаргами на лихоманку, біль в ділянці

серця, виражену загальну слабість, втомлюваність, біль в суглобах, появу
висипу на шкірі, біль і відчуття важкості в правому підребер’ї. Скарги
з’явились після повернення з відпочинку. Об’єктивно: шкіра незначно
жовтушна, геморагічна екзантема, “метелик” на обличчі. Імунологічний аналіз
крові: зниження кількості Т-супресорів, вовчакові клітини, високі титри
антинуклеарних антитіл, антитіла до гладкої мускулатури. Встановіть діагноз.
+Аутоімунний гепатит, тип 1
-Ревматизм
-Аутоімунний гепатит, тип 2
Хвора М., 38 р, скаржиться на тупий біль в правому підребер’ї, печію, гіркоту

в роті, нудоту. Вважає себе хворою біля 5 років. Скарги з’явились під час
другої вагітності. Дане загострення відмічає після погрішностей в дієті.
Об`єктивно: надлишкова маса тіла. При глибокій пальпації живота з’являється
біль в правому підребер’ї в проекції жовчного міхура. На УЗД органів черевної
порожнини – товщина стінки жовчного міхура 4 мм, стінка ущільнена. Яке
обстеження необхідно зробити пацієнтці в першу чергу?
+Дуоденальне зондування
-Комп’ютерну томографію
-Холецистографію
-ЕФГДС
-Холангіографію
Хворий Б., 32 роки скаржиться на постійний тупий біль у лівому підребер'ї,

після прийому жирної та копченої їжі, блювання, яке не приносить
полегшення. Калові маси блискучі, з неприємним запахом. Хворіє впродовж 8
років; зловживає алкоголем, багато курить. Об'єктивно: зниженого
відживлення. Шкіра бліда і суха. Язик з білим нашаруванням. Живіт помірно
піддутий, відзначається болючість в зоні Шоффара, точках Дежардена, Мейо-
Робсона. Яке захворювання можна запідозрити?
+Хронічний панкреатит
-Виразкова хвороба
-Хронічний гастродуоденіт
-Хронічний гепатит
У відділення поступив хворий 30 років зі скаргами на часті рідкі

випорожнення з кров’ю і слизом, підвищення температури до 37,7 С,
переймоподібний біль у животі. Пальпаторно відзначається болючість по ходу
товстої кишки. При ректороманоскопіі: стінка кишечника набрякла,
легкоранима. У просвіті кишки ерозіі і виразки, а також значна кількість крові
та слизу. Ваш попередній діагноз?
+Неспецифічний виразковий коліт
-Поліпоз товстої кишки
-Целіакія
-Дизентерія
-Хвороба Крона
У хворого з бронхіальною астмою симптоми захворювання виникають

кожного дня впродовж тривалого часу, приступи задухи вночі виникають 2-3
рази на тиждень, об’єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) – 72 %
від належного, варіабельність ПОШвид 30-40 % на добу. Вкажіть ступінь
важкості бронхіальної астми у цього пацієнта:
+ІІІ ступінь, середньої важкості персистуюча
-ІІ ступінь, легка персистуюча
-ІІІ ступінь, середньої важкості інтермітуюча
-IV ступінь, важка персистуюча
-ІІ ступінь, легка інтермітуюча
Хвора М., 24 роки, поступила у лікарню зі скаргами на напади задухи до 3-4

раз на добу, кашель з виділенням густого слизистого прозорого мокротиння,
задишку. При огляді: ціаноз губ, грудна клітка бочкоподібної форми, набряклі
шийні вени, тахікардія – ЧСС 100уд/хв. Тони серця ослаблені. Перкуторно -
над легенями коробковий звук. Дихання ослаблене, видох подовжений. З обох
сторін множинні сухі свистячі хрипи, більше на видиху. Який діагноз можна
поставити?
+Бронхіальна астма
-Хронічний обструктивний бронхіт
-Істерична астма
-Серцева астма
Пацієнтка М., 38 років госпіталізована в ревматологічне відділення зі скаргами

на наростаючу слабість у руках і ногах тривалістю 3 міс., а в останні три дні -
на утруднення ковтання та осиплість голосу. Із анамнезу відомо, що після
відпочинку в Єгипті на фоні інсоляції з’явилися червоні плями на шкірі
обличчя і передній поверхні грудної клітки. Дані лабораторних досліджень:
ШОЕ - 43 мм/год., гемоглобін - 102 г/л, КФК (креатинінфосфокіназа) - 390
Од/л (норма для жінок 24-170 Од/л). Вкажіть найбільш вірогідний діагноз:
+Дерматополіміозит
-Системна склеродермія
-Вузликовий періартериїт
-Гранулематоз Вегенера
Пацієнтка К., 27 років госпіталізована в ревматологічне відділення зі скаргами

на біль, обмеження рухів та ранкову скутість (тривалість 30 хв) у суглобах
китиць рук. Хвора відмічає, що скарги з’явилися 3 міс. тому після перенесеної
ангіни. На Rtg китиць рук відмічається переартикулярний остеопороз та
звуження суглобових щілин. Дані лабораторних досліджень: ШОЕ - 36
мм/год., гемоглобін - 108 г/л, anti-MCV (антитіла до модифікованого
цитрулінового віментину) – 87 од (норма до 20 од.). Вкажіть найбільш
вірогідний діагноз:
-Деформуючий остеоартроз.
-Синдром Рейтера
Пацієнт Н., 35 років, військовослужбовець. При поступленні у стаціонар

скаржиться на постійний біль у попереково-крижовому відділі хребта, а також
у кульшових і колінних суглобах, що посилюється при рухах, чханні,
фізичному навантаженні, ранкову скутість тривалістю близько 40 хвилин у
хребті, обмеження рухів в уражених суглобах. З анамнезу відомо, що хворий
неодноразово перебував на лікуванні у невропатолога з приводу болю в хребті
і підвищеного ШОЕ до 50 мм/год. Встановлено попередній діагноз –
анкілозивний спондилоартрит. Які додаткові методи обстеження необхідно
провести пацієнту для підтвердження діагнозу?
+Rtg ілеосакральних з’єднань та HLA B-27
-Антитіла до двохспіральної ДНК
-СРБ, РФ, anti-MCV (антитіла до модифікованого цитрулінового віментину)
-Сечова к-та
-Scl-70
Хвора А., 27 років, звернулася до сімейного лікаря зі скаргами на біль та

набряк в п'ястно-фалангових суглобах, проксимальних міжфалангових
суглобах 2-3 пальців обох кистей, труднощі при спробі стиснути кисті в
кулаки, ранкову скутість, що триває упродовж 1 години, загальну слабкість.
Вищевказані симптоми з'явилися близько 4 тижнів назад. При огляді:
симетричне збільшення в об'ємі всіх п'ястно-фалангових і проксимальних
міжфалангових суглобів 2-3 пальців обох кистей.В аналізах крові: гемоглобін
- 132 г/л, лейкоцити – 5,8х10⁹/л, Тромбоцити – 220х10⁹/л, ШОЕ – 29 мм/год,
глюкоза – 5,2 ммоль /л, АСТ –18 од/л., АЛТ – 20 од/л. С-реактивний білок –
12 мг / дл, РФ – 48 МО/мл, АТ до циклічного цитрулінового пептиду (А-ССР)
– 100 МО/мл. Вкажіть найімовірніший діагноз:
-Карпальний тунельний синдром
Хворий Г., 34 років, скаржиться на постійний біль та зменшення амплітуди

рухів у шийному та поперековому відділах хребта. При огляді: обмеження
ротаційних рухів у шийному відділі хребта, відстань “підборіддя-грудина” – 7
см. Рентгенографія хребта: суглобові щілини крижово-клубових зчленувань
звужені, хребет візуалізується у вигляді “бамбукової палиці”. Лабораторно:
ШОЕ-44 мм/год. Виявлено HLA-В27 антиген. Вкажіть найімовірніший
діагноз:
+Анкілозуючий спондилоартрит
-Дискогенний радикуліт
-Подагрична артропатія
43-річній жінці проведено перикардіоцентез, отримано 400 мл рідини.

Цитотологічне дослідження: значна кількість лейкоцитів, здебільшого
нейтрофілів, атипові клітини відсутні. Серологічне дослідження на наявність
антитіл до вірусу Коксакі В – негативне. За даними магнітно-резонансної
томографії, після перикардіоцентезу, зберігаються ознаки запалення.
Пацієнтці призначено нестероїдні протизапальні препарати та колхіцин. Як
довго слід продовжувати терапію колхіцином в разі задовільної відповіді на
призначене лікування?
+3 місяці
-До повного регресу симптомів
-7-10 днів
-2-3 тижні
- 5 місяців
У пацієнта 65 років, на 5-ту добу після аорто-коронарного шунтування та

резекції аневризми лівого шлуночка раптово виникла значна задишка в спокої.
Під час огляду втратив свідомість. Пульс 110 за 1 хв., АТ 80/40 мм рт.ст.,
частота дихальних рухів 28 на хв. Об’єктивно: набухання вен шиї, тони серця
різко ослаблені. На ЕКГ: зниження вольтажу комплексів QRS та ознаки
електричної альтернації. Який наступний крок збільшить шанси на виживання
хворого?
+Ургентне хірургічне втручання
-В/в введення кристалоїдних розчинів
-В/в введення колоїдних розчинів
-В/в введення гепарину
-Перикардіоцентез
35-річний чоловік, звернувся в приймальне відділення з інтенсивним болем за
грудиною, котрий триває і впродовж 2 діб, посилюється у положенні лежачи.
До цього часу щодня бігав до 5 кілометрів 3-4 рази на тиждень. 5 днів тому
одужав від інфекції верхніх дихальних шляхів. Об’єктивно: температура тіла
37,6 ºC, АТ-120/80 мм.рт.ст., пульс 95 за 1 хв., частота дихання 18 за 1 хв. При
аускультації серця вислуховується шум тертя перикарда. Рентгенографія
органів грудної клітини – без патологічних змін. ЕКГ - елевація сегмента ST
до 3 мм у всіх відведеннях, окрім aVR. Який наступний крок є найбільш
доцільним для встановлення діагнозу?
-Визначення високочутливого тропоніну І в динаміці
-Визначення NT-pro BNP.
-Визначення антитіл до вірусу Коксакі B.
-Мультиспіральна комп’ютерна томографія органів грудної порожнини.
70-річний чоловік з’явився на щорічний огляд до сімейного лікаря. В анамнезі:

палить 55 років, хворіє на цукровий діабет II типу, має лабораторно
підтверджену гіперліпідемію. Протягом останніх 5 місяців не палить,
цукровий діабет медикаментозно компенсований,. Об’єктивно: пульс 85 за 1
хв., АТ 180/115 мм рт.ст., частота дихальних рухів 15 за 1 хв. Латерально по
краю прямого м'язу живота cправа, на рівні пупка вислуховується грубий
систолічний шум. Пацієнту призначено бета-блокатори, тіазидні діуретики та
блокатори кальцієвих каналів. Під час огляду через 1 місяць АТ 160/100 мм.
рт. ст. Яке дослідження є найбільш інформативним для встановлення етіології
артеріальної гіпертензії?
+Ультразвукова допплерографія ниркових артерій
-Комп’ютерна томографія органів черевної порожнини та малого тазу
-Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини
-Амбулаторний добовий моніторинг артеріального тиску
-Визначення рівня метанефринів в плазмі крові
Хвора 54 років скаржиться на тупий головний біль у потилиці, почуття

важкості у голові. Упродовж останнього року – АТ 160/100 мм рт. ст. На
момент огляду: пульс 58 за 1 хв., АТ 165/90 мм. рт. ст., ліва межа відносної
тупості серця по лівій середньоключичній лінії, тони серця приглушені, акцент
II тону над аортою. За даними лабораторних досліджень: креатинін крови 135
мкмоль/л, К+ крові 5,6 ммоль/л. З якої комбінації лікарських засобів найбільш
доцільно починати антигіпертензивну терапію?
+Амлодипін і індапамід
-Доксазозин і гідрохлортіазид
-Еналаприл і амлодипін
-Амлодипін і спіронолактон
-Бісопролол і гідрохлортіазид
45-річна жінка госпіталізована у відділення невідкладної допомоги зі скаргами
на кровохаркання, задишку, котра турбує її впродовж кількох років, але значно
посилилась впродовж останнього місяця особливо вночі, набряки на нижніх
кінцівках, перебої в роботі серця. В дитинстві часто хворіла на ангіну. На
момент огляду: пульс 108 уд. на хв., аритмічний, артеріальний тиск 110/70 мм.
рт. ст.; частота дихання 20 на хв.; сатурація О2 94%; тони серця аритмічні, на
верхівці серця тон відкриття мітрального клапана, діастолічний шум, акцент
2-го тону над легеневою артерією. За даними ЕКГ: ЧСС 140 уд. за 1 хв.;
фібриляція передсердь. Що обумовлює клінічну картину цієї пацієнтки?
+Стеноз мітрального клапана
-Недостатність трикуспідального клапана
-Дефект міжшлуночкової перегородки
-Стеноз аортального клапана
Чоловік 19 років звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на задишку при

помірному фізичному навантаженні та швидку втомлюваність. Стверджує, що
з дитинства в нього вислуховували шуми у серці. Під час огляду: пульс 76 уд.
за 1 хв., артеріальний тиск 110/80 мм рт.ст., частота дихання 16 на хв. При
аускультації серця: систолічний шум в ІІІ–ІV міжребрових проміжках ліворуч
біля краю грудини, акцент ІІ тону над легеневою артерією. При
рентгенологічному дослідженні: зміщення назовні 4-ої дуги лівого контуру
серця, ознаки розширення легеневої артерії, підсилення легеневого малюнка.
Який діагноз є найбільш ймовірним?
+Дефект міжшлуночкової перегородки
-Дефект міжпередсердної перегородки
-Недостатність тристулкового клапана
Хвора 44 років, з комбінованою вадою мітрального клапану, спричиненою

хронічною ревматичною хворобою серця, через 3 місяці після протезування
мітрального клапана звернулась до сімейного лікаря зі скаргами на
підвищення температури тіла до 38-39◦С, пітливість, задишку, котра
посилюється у положенні лежачи. Під час огляду: пульс 96 за 1 хв, ритмічний,
артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст. Над легенями дихання везикулярне, хрипи
не вислуховуються. За даними лабораторного дослідження: гемоглобін – 98
г/л, лейкоцити – 14,6х109/л, ШЗЕ – 58 мм/год. Що є найбільш ймовірною
причиною погіршення стану хворої?
-Позагоспітальна пневмонія
-Рецидив ревматичної лихоманки
76-річний чоловік госпіталізований до відділення невідкладної допомоги після
втрати свідомості під час виконання фізичних вправ. Раніше неодноразово
відчував запаморочення, пекучий біль за грудиною і задишку при помірному
фізичному навантаженні. При об’єктивному обстеженні: пульс 90 уд. за 1 хв.;
артеріальний тиск 150/70 мм рт. ст., частота дихання 20 за 1 хв. При
аускультації серця: грубий систолічний шум праворуч від грудини в 2
міжребровому проміжку, проводиться у ділянку яремної ямки і на сонні
артерії. Дихання везикулярне, хрипи не вислуховуються. Дані лабораторних
досліджень без змін. Яка лікувальна тактика є найбільш доцільною?
+Протезування аортального клапана
-Аорто-коронарне шунтування
-Протезування дуги аорти
-Імплантація тимчасового водія ритму
-Пластика мітрального клапана
Хворий 55 років госпіталізований у відділення невідкладної допомоги у

важкому стані. Стан свідомості - приглушення. Під час огляду: шкіра бліда,
волога, холодна на дотик; пульс – 120 уд. на хв., артеріальний тиск 70/40 мм
рт. ст. При аускультації легень в нижніх відділах вологі хрипи. На ЕКГ –
патологічний зубець Q, підйом сегмента ST до 4 мм у відведеннях V1-V4,
депресія сегмента ST в II, III, aVF. За даними ЕхоКГ: дилатація лівого
шлуночка, зони гіпо-акінезу в ділянці передньої стінки, міжшлуночкової
перетинки та верхівки, фракція викиду лівого шлуночка - 35%. Яке
ускладнення обумовлює важкість стану хворого?
+Гостра лівошлуночкова недостатність ІV клас за T.Killip
-Гостра дихальна недостатність
-Гостра лівошлуночкова недостатність ІІ клас за T.Killip
-Гостра лівошлуночкова недостатність ІІІ клас за T.Killip
65-річний пацієнт після оперативного втручання скаржиться на виражену

задишку, біль за грудиною, короткочасну втрату свідомості, серцебиття.
Страждає 5 років на есенціальну артеріальну гіпертензію. Під час огляду:
ціаноз, шкіра волога, холодна на дотик. Пульс 120 уд. за 1 хв., аритмічний, ЧД
26 за 1 хв. АТ 80/40 мм рт.ст. SpО2 – 87%. При аускультації серця акцент ІІ
тону над легеневою артерією. Печінка +2 см з під краю реберної дуги. ЕКГ:
блокада правої ніжки пучка Гіса, фібриляція передсердь. За даними ЕхоКГ:
дилатація правого шлуночка, парадоксальний рух міжшлуночкової
перегородки. Який діагноз є найбільш ймовірним?
-Розшарування аорти
Хворий 43 років скаржиться на задишку, втомлюваність, серцебиття при
незначному фізичному навантаженні, набряки нижніх кінцівок. Переніс гостре
респіраторне вірусне захворювання 2 тижні тому. Об’єктивно: пульс 95 за 1
хв., аритмічний, артеріальний тиск 100/70 мм рт. ст. При аускультації серця І
тон ослаблений, систолічний шум на верхівці і над мечоподібним відростком.
На ЕКГ: ритм синусовий, AV- блокада І ступеня, часті шлуночкові
екстрасистоли. За даними ЕхоКГ: дилатація порожнин серця, відносна
недостатність мітрального і тристулкового клапанів, дифузний гіпокінез
стінок лівого шлуночка, фракція викиду лівого шлуночка 32%. Яке
дослідження є найбільш доцільним для встановлення діагнозу?
+Магнітно-резонансна томографія з гадолінієм
-Комп’ютерна томографія органів грудної клітки
-Велоергометрія
-Холтерівське моніторування
Хворий 76 років скаржиться на задишку, втомлюваність, серцебиття, які

виникають під час звичайного фізичного навантаження. При огляді
акроціаноз, виражені симетричні набряки нижніх кінцівок, асцит. Пульс 100
за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 110/80 мм рт.ст. При аускультації серця
І тон ослаблений, систолічний шум на верхівці. В біохімічному аналізі крові:
глюкоза крові – 4,3 ммоль/л, креатинін 65 мкмоль/л, сечовина – 4 ммоль/л,
загальний білок 73 г/л, тиреотропний гормон 3,5 МОд/л. При проведенні
ЕхоКГ: дилатація порожнин серця, відносна недостатність мітрального і
трикуспідального клапанів, ФВ-35%. Чим обумовлений набряковий синдром?
+Хронічна серцева недостатність
-Лімфоаденопатія
-Мікседема
-Хронічна хвороба нирок
-Гіпопротеїнемія
У відділення невідкладної допомоги доставлений 58-річний пацієнт зі

скаргами на інтенсивний, «розривний» біль за грудиною із іррадіацією в
спину, котрий виник раптово під час підвищення артеріального тиску до
200/115 мм. рт.ст. Артеріальну гіпертензію відмічає останні 5 років, але
регулярно антигіпертензивні препарати не приймав. Під час огляду: стан дуже
тяжкий. Асиметричність пульсу і артеріального тиску на верхніх кінцівках.
При аускультації серця тони ослаблені, протодіастолічний шум в ІІІ-IV
міжребрових проміжках біля лівого краю грудини. На ЕКГ: ритм синусовий,
регулярний. Зміщень сегменту ST немає. Який діагноз є найбільш ймовірним?
+Дисекція аорти
-Пневмоторакс
У 60-річного хворого, що знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу
гострого інфаркта міокарда, раптово розвинулося серцебиття. Об’єктивно:
діяльність серця ритмічна, ЧСС 140 за 1 хв., На ЕКГ: відсутній зубець Р,
замість нього хвилі F, однакової форми і амлітуди, комплекс QRS не змінений.
Яке порушення ритму серця розвинулося у хворого?
+Тріпотіння передсердь
-Синусова тахікардія
-Суправентрикулярна тахікардія#
35-річний хворий скаржиться, що протягом останнього місяця виникає

відчуття перебоїв в роботі серця, розвиток яких пов’язує зі стресами. На ЕКГ:
ритм синусовий, нерегулярний, поодинокі позачергові деформовані, широкі
комплекси QRS (>0,12 с) з повною компенсаторною паузою. Яке порушення
ритму серця у даного хворого:
+Шлуночкова екстрасистолія
-Надшлуночкова тахікардія
-Тріпотіння передсердь
Хворий 69 років, що знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу

інфаркту міокарда з патологічним зубцем Q раптово втратив свідомість. Пульс
на периферичних артеріях не визначається. На ЕКГ: різні за амплітудою та
протяжністю хаотичні хвилі з недиференційованими зубцями з частотою
понад 300 за 1 хв. Що є першочерговим заходом невідкладної допомоги?
+Електроімпульсна терапія
-Введення добутаміну
-Введення адреналіну
-Введення аміодарону
-Введення лідокаїну
Хвора 50 років поступила в клініку зі скаргами на серцебиття, перебої в роботі

серця, запаморочення, задишку. Ці скарги виникли сьогодні вранці. При
огляді: стан важкий, шкірні покриви бліді, кінцівки холодні. Пульс 150 за 1
хв., малого наповнення, АТ 80/50 мм рт.ст. Тони серця ослаблені, аритмічні,
На ЕКГ: зубець Р відсутній, f-хвилі, інтервали R-R різні. Яке порушення ритму
серця розвинулося у хворої?
+Фібриляція передсердь
-Екстрасистолія
-Надшлуночкова тахікардія
-Фібриляція шлуночків
У хворого 72 років з гострим інфарктом міокарда при проведенні ЕКГ-
моніторингу виявлено шлуночкову тахікардію з ЧСС 200 уд. за 1 хв. При
фізикальному обстеженні: ЧД 24 за 1 хв., AT 90/50 мм рт. ст. При аускультації
легень різнокаліберні вологі хрипи з обох сторін. Що є першочерговим
заходом невідкладної допомоги?
+Електроімпульсна терапія
-Введення новокаїнаміду
-Введення лідокаїну
-Введення аміодарону
-Введення мекситилу
Хворому 42-ох років встановлено діагноз: казеозна пневмонія правої легені.

Стан хворого важкий. Температура тіла 39-40°С, подає скарги на кашель з
виділенням слизистого харкотинням, задишку в спокої. Хворий ВІЛ-
інфікований. Над верхньою часткою правої легені визначається тупість.
Дихання бронхіальне. Вислуховується невелика кількість різнокаліберних
вологих хрипів. Аналіз крові - Л-13,4х109/л, ШОЕ - 42 мм/год.
Рентгенологічно:верхня частка правої легені тотально затемнена, на фоні
затемнення визначаються множинні ділянки прояснення. У нижніх частках
обох легень визначаються малої інтенсивності вогнищеві тіні з нечіткими
контурами. У харкотинні виявлено МБТ. Яку патогенетичну терапію варто
додати до антимікобактеріальноі?
+Глюкокортикоїди, імунокоректори
-НПЗП, імунокоректори
-Гепатопротектори, муколітики
-Антиоксиданти, вітаміни
-Протикашлеві, імунокоректори
У 6-ти місячної дитини після вакцинації вакциною БЦЖ-l y дозі 0,05 мг у

пологовому будинку на 3 день після народження на середній третині
зовнішньої поверхні плеча утворився щільний інфільтрат розміром 2 см в
діаметрі. Про що свідчить даний інфільтрат?
+Холодний абсцес
-Постін'єкційний абсцес
-Келоїдний рубець
-Варіант норми
-Флегмона плеча
Дитині 5 роки. У пологовому будинку щеплена вакциною БЦЖ.

Післявакцинальний знак - 4 мм. Проба Манту з ТО ППД – інфільтрат
діаметром 16 мм (у 3 роки - 5 мм). Скаржиться на кашель з невеликою
кількістю харкотиння. Температура підвищується до 38°С. Об'єктивно без
патології. Аналіз крові: Л-9,2х109/л, ШОЕ - 22 мм/год. Рентгенологічно у 3-му
сегменті правої легені визначається затемнення до 2,8 см у діаметрі, малої
інтенсивності з нечіткими контурами, яке зв'язане запальною доріжкою з
розширеним коренем лівої легені. Яку клінічну форму туберкульозу виявлено
у хворого?
+Первинний туберкульозний комплекс.
-Дисимінований
-Інфільтративний
-Вогнищевий
-Туберкульома легень
Хворий 23-х років поступив до інфекційного відділення з діагнозом "менінгіт".

Скарги хворого: сильний розлитий головний біль, нудота, слабість,
дратівливість на світло, підвищення температури до 39°С. Об'єктивно:
асиметрія обличчя внаслідок згладженості носо-губної складки, опущення
кута рота, ригідність потиличних м'язів, позитивні симптоми Керніга,
Брудзинського, Бехтєрєва. Глюкоза крові - 5,5 ммоль/л. Діагноз: туберкульоз
мозкових оболонок. Які зміни спинномозкової рідини буде виявлено у
хворого?
+Каламутна, цитоз
-Прозора, жовтуватого кольору, цитоз
-Прозора, безколірна, цитоз#
Після клініко-рентгенологічного і лабораторного обстеження молодому

чоловікові встановлено попередній діагноз: негоспітальна пневмонія
мікоплазмової етіології, середньої тяжкості, ДН І ст. Із препаратів якої групи
доцільніше розпочати етіотропне лікування цього хворого?
+Макроліди
-Aміноглікозиди
-Бета-лактамні антибіотики
-Фторхінолони
-Цефалоспорини
У хворого через добу після вживання в їжу в’яленої риби з’явилися нудота,
пронос, ще через добу вони зникли, проте виникли “сітка” перед очима,
сухість у роті, затруднене ковтання на тлі нормальної температури тіла.
Найбільш імовірний діагноз?
+Ботулізм
-Харчова токсикоінфекція
-Eшеріхіоз
-Поліомієліт
-Cальмонельоз
Жінка хворіє 3 тижні, занедужала через місяць після повернення з Конго:

з’явилися неінтенсивні болі в животі, рідкі випорожнення, які згодом
почастішали до 10 разів за добу, у вигляді “малинового желе”, болі в животі
стали переймоподібними, більше справа, посилювались при дефекації. За час
хвороби втратила 6 кг маси тіла. Найбільш імовірний діагноз?
+Кишковий амебіаз
-Шигельоз
-Cальмонельоз
-Пухлина кишечнику
-Кишковий єрсиніоз
Хворий поступив зі скаргами на гарячку до 39,0 °C протягом тижня, біль

голови, загальну слабість, припухлість у лівій паховій ділянці. Об’єктивно:
збільшений паховий лімфовузол розміром як куряче яйце, мало болючий при
пальпації, контури його чіткі, шкіра над ним не змінена. З анамнезу відомо, що
2 тижні тому полював на дрібну дичину в лісі. Попередній діагноз?
+Туляремія
-Інфекційний мононуклеоз
-Чума
-Лімфаденіт
-BІЛ-інфекція
Про що свідчить тривала персистенція HBeAg у крові хворого на гострий

гепатит В?
+Bисоку ймовірність хронізації гепатиту B
-Тяжкий перебіг гепатиту B
-Це закономірне явище
-Ранню реконвалесценцію
-Загрозу виникнення гепатогенної енцефалопатії
Який шигельоз часто перебігає атипово, у вигляді гастроентериту?

+Зонне
-Григор’єва-Шига
-Флекснера
-Ларджа-Cакса
-Бойда
Який симптом характеризує стенотичну стадію справжнього крупу?

+Інспіраторна задишка
-Грубий «гавкаючий» кашель
-Eкспіраторна задишка
-Cпастичний кашель
-Наявність фібринових плівок на піднебінних мигдаликах
Bажливою діагностичною ознакою черевного тифу є:

+Розеольозна висипка
-Петехіальна висипка
-«Малиновий язик»
-Тахікардія
-Біль у правому підребер’ї
Основною відмінністю гарячки Форт-Брагг від інших клінічних форм

легіонельозу є:
+Bисипка на шкірі
-Зміни в легенях
-Збільшення селезінки
-Eнантема
-Ерозії на слизовій оболонці ротоглотки
Назвіть пангенотипний препарат з прямою противірусною дією для лікування

хворих на хронічний гепатит С.
+Софосбувір
-Ледіпасвір
-Омбітасвір
-Ритонавір
-Дасабувір
Xворому діагностовано хронічний гепатит B, фаза реплікації. Призначте

найоптимальніше лікування.
+Тенофовір
-Aцикловір
-Велпатасвір
-Інтерферон-α дозою 9 млн МО/тиж
-Урсодезоксихолева кислота + рибавірин
Який з ешерихіозів частіше ускладнюється гемолітико-уремічним

синдромом?
+Ентерогеморагічний
-Ентеротоксигенний
-Ентеропатогенний
-Ентероагрегативний
-Ентероінвазивний
Назвіть провісника гепатогенної енцефалопатії.

+Білірубін-ферментна дисоціація
-Лейкопенія
-Гіперглікемія
-Підвищенням рівня непрямого білірубіну
-Підвищення активності АлАТ
Провідник потягу госпіталізований на 5-й день хвороби зі скаргами на біль

голови, загальну слабість, запаморочення, пітливість, безсоння, гарячку.
Обличчя гіперемічне, набрякле, кон’юнктивіт. На перехідній складці
кон’юнктиви поодинокі петехії. На шкірі тулуба, грудної клітки, живота,
кінцівок рясна розеольозно-петехіальна висипка. Тахікардія. AТ 100 і 60 мм
рт. ст. Bідмічається тремор язика, при спробі висунути він ніби
«спотикається» на передніх зубах. Пальпуються збільшені печінка і селезінка.
Який найбільш вірогідний діагноз?
+Bисипний тиф
-Менінгококцемія
-Aденовірусна інфекція, фарингокон’юнктивальна гарячка
-Кір
-Геморагічна гарячка Крим-Конго
Підліток госпіталізований в інфекційне відділення зі скаргами на обмеженість

рухів у нижніх кінцівках. Захворювання розпочалось 2 дні тому з підвищення
температури тіла до 38,3 °C, рідких випорожнень 3-4 рази на добу. Були болі
у нижніх кінцівках, біль голови. Об’єктивно: температура тіла 36,8 °C, активні
рухи в нижніх кінцівках відсутні, у зоні ураження – арефлексія, гіпотонія
м’язів, чутливість збережена. Менінгеальні симптоми слабко позитивні. Про
яке захворювання треба подумати?
+Поліомієліт
-Герпетичний менінгоенцефаліт
-Синдром Гієна-Барре
-Cубарахноїдальний крововилив
-Туберкульозний менінгоенцефаліт
Який типовий вигляд обличчя хворого на жовту гарячку?

+Aмарильна маска
-Facies Hippocratica
-Risus sardonicus
-Риси обличчя загострені, очі запалі
-Bигляд обличчя не змінюється
Дівчинка, 5 років, скаржиться на незначний сухий кашель, пітливість вночі,

періодично субфебрильну температуру. Реакція на пробу Манту- папула 12
мм, в минулому році – 3 мм. Дівчинка бліда. Пальпуються множинні
периферичні лімфатичні вузли, дрібні, м’які, неболючі. Кров: лейк.- 8,1 х 10
9/л, ШОЕ – 25 мм/год. На рентгено- і томограмі – справа збільшені
трахеобронхіальні і бронхопульмональні лімфатичні вузли, контури їх не
зовсім чіткі, бронхи прохідні. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз.
+Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів
-Саркоїдоз
-Лімфосаркома
-Неспецифічна аденопатія.
Хлопчик, 13 років, протягом місяця скаржиться на кашель з виділенням
великої кількості харкотиння, загальну слабість, знижений апетит, підвищену
пітливість. Температура тіла 37,6 0 С. Хлопчик блідий, зниженого живлення.
Пальпуються дрібні еластичні лімфатичні вузли, шийні, підщелепні, пахвові.
Справа під ключицею притуплений перкуторний звук, дихання жорстке. Кров:
лейк.- 7,1 х 10 9/Л, ШОЕ – 28 мм/год. У харкотинні МБТ (-). Проба Манту –
папула 22мм. На рентгенограмі в другому сегменті правої легені тінь 3 х 4 см
з нечіткими контурами, зв’язана смугастою доріжкою з коренем, в якому
видно гомогенні тіні збільшених лімфатичних вузлів. Вкажіть найбільш
імовірний діагноз?
+Первинний туберкульозний комплекс
-Пневмонія
-Периферичний рак легень з метастазами у лімфатичні вузли кореня
-Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, ускладнений
ателектазом
-Центральний рак легень , ускладнений ателектазом
У хворої 28 років, після пологів раптово піднялась температура тіла до 39 0 С,

з’явилась задишка, загальна слабість, підвищена пітливість. Об’єктивно:шкіра
бліда, акроціаноз. Пульс – 120 уд. за 1 хв., ритмічний. Частота дихання – 40 за
1 хв. Дихання жорстке, хрипи не вислуховуються. На рентгенограмі на всьому
протязі обох легень, починаючи з верхівок, множинні дрібні малої
інтенсивності вогнищеві тіні, легеневий малюнок не диференціюється.
Гемограма: лейк.- 8,6 х 10 9/Л, ШОЕ- 10 мм/год. Реакція на пробу Манту з 2
ТО -негативна. В харкотинні методом простої бактеріоскопії МБТ не знайдені.
Який найбільш ймовірний діагноз?
+Міліарний туберкульоз.
-Двобічна вогнищева пневмонія.
-Післяпологовий сепсис.
-Застійні явища в легенях.
-Міліарний карциноматоз.
У 55-річного чоловіка вперше на верхівці правої легені виявлені поодинокі

вогнища малої інтенсивності зливного характеру. Самопочуття хворого не
порушено. Багато років курить. Два роки тому – резекція шлунка з приводу
виразкової хвороби. Об’єктивно: над легенями перкуторно – легеневий звук,
дихання везикулярне, хрипи не прослуховуються. Аналіз крові без змін. Який
найбільш ймовірний діагноз?
+Вогнищевий туберкульоз.
-Периферичний рак
-Бронхопневмонія
-Метастатичний рак
-Еозинофільна пневмонія
Хворий С., 45 років. Захворів гостро. Скарги на сухий кашель, кровохаркання,
задишку при фізичному навантаженні, загальну слабість, пітливість.
Об’єктивно: справа між лопатками притуплення, в цій ділянці дихання
бронхо-везикулярне, біля ості лопатки вологі дрібноміхурцеві хрипи після
покашлювання. На рентгенограмі – верхня частка негомогенно затемненна з
чітким нижнім контуром, на рівні 2-го ребра кільцеподібне просвітлення
розміром 2,5 см. Кров: лейк. 12,5 х 10 9 /л, ШОЕ – 35 мм/год. Який найбільш
ймовірний діагноз?
+Інфільтративний туберкульоз.
-Плевропневмонія
-Абсцес легені
-Інфаркт легені
Чоловік 47 років, багато курить. 15 років тому працював на вугільній шахті.

Протягом останніх 3-х місяців відмічає загальну слабість, пітливість, сухий
кашель, підвищення температури до 37,5- 38 0 С. Над легенями притуплення
перкуторного звуку над верхівками, там же жорстке дихання, хрипів не чути.
Кров: лейк – 11,2 х 10 9 /л, ШОЕ – 28 мм/год. На рентгенограмі – симетрично
у верхніх частках обох легень поліморфні вогнища розміром 2-8 мм на фоні
фіброзу. В харкотинні МБТ (-). Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?
+Дисемінований туберкульоз
-Силікотуберкульоз
-Силікоз
-Карциноматоз
-Саркоїдоз
У хворого інфільтративний туберкульоз верхньої частки правої легені у фазі

розпаду і обсіювання, МБТ(+). Виберіть оптимальну схему хіміотерапії на
перший етап лікування
+Ізоніазид+рифампіцин+піразинамід+ етамбутол
-Ізоніазид+рифампіцин+ піразинамід+стрептоміцин
-Ізоніазид+ рифампіцин +етамбутол
-Ізоніазид+рифампіцин+ піразинамід+етамбутол+канаміцин
-Ізоніазид+піразинамід +етамбутол+ +левофлоксацин
Хворому на дисемінований туберкульоз легень у фазі розпаду в стаціонарі

проводиться контрольоване лікування антибактеріальними препаратами. Що
означає контрольоване лікування хворого?
+Контроль медперсоналу за прийомом хворим антибактеріальних препаратів
-Контроль наявності МБТ в харкотинні хворого
-Контроль загального аналізу крові і сечі
-Контроль за кількістю прийнятих доз антибактеріальних препаратів
-Контроль динаміки змін на рентгенограмі
У хворого на казеозну пневмонію, виявлено масивне бактеріовиділення,
госпіталізований в протитуберкульозний стаціонар. Одружений, має 2-х дітей
віком 10 і 3 років. Хто із членів сім’ї може відвідувати хворого у відділенні?
+Ніхто із членів сім’ї до знебацилення хворого
-Всі члени сім’ї
-Лише дружина
-Дружина і дитина віком 10 років
-Дружина, з використанням марлевої маски
Хворий Л., 14 років, скаржиться на сухий кашель, біль в грудях, пітливість та

нездужання. В легенях хрипи не вислуховуються, Гемограма: Л- 9,2 х 10 9/л;
л – 19 %; м – 8 %; ШОЕ – 19 мм/год. В промивних водах бронхів МБТ не
виявлено. На оглядовій рентенограмі органів грудної клітки легеневі поля без
вогнищево-інфільтративних змін, корінь правої легені розширений та
інфільтрований. Яке рентгенологічне дослідження необхідно
для уточнення діагнозу?
+Томографія на рівні біфуркації трахеї
-Флюорографія
-Прицільна рентгенографія
-Бронхографія
-Рентгеноскопія
До фтизіатра направлена дитина на консультацію з висновком: “Сумнівна

реакція на туберкулін”. Що Ви сподіваєтесь побачити при огляді шкіри
передпліччя у місці введення туберкуліну?
+Гіперемію будь-якого розміру або папулу розміром 2-4 мм
-Папулу розміром 17 мм
-Папулу розміром 5 мм
-Папулу більшу від 5 мм з везикулою в центрі
-Папулу розміром більше 5 мм із значною гіперемією навколо
Дитині 2 роки. Реакція на пробу Манту – папула 12 мм. Попереднього року

реакція на пробу Манту дорівнювала 5 мм. Дитина вакцинована після
народження, є післявакцинний рубчик розміром 4 мм. Про що свідчить така
реакція на туберкулін?
+“Віраж” туберкулінової реакції
-Дитина хвора на туберкульоз
-Післявакцинна алергія
-Алергізація організму невідомим чинником.
-Гіперергічна реакція на туберкулін
У немовляти через 3 місяці після вакцинації БЦЖ в місці введення вакцини

з’явилась еластична неболюча припухлість, при пальпації відмічається
флюктуація, шкіра над нею синюшного кольору. Найбільш вірогідно у дитини
має місце:
+Підшкірний холодний абсцес
-Нормальна місцева реакція на щеплення
-Кеолоїдний рубець
-Лімфаденіт
-Післявакцинний рубчик
Хворий на мультирезистетний туберкульоз лікується 8 місяців, отримав 240

доз антимікобактеріальних препаратів згідно стандартної схеми лікування. В
харкотинні МБТ (-). Яка тактика щодо подальшого лікування хворого?
+Перейти на підтримуючу фазу лікування
-Продовжити лікування за попередньою схемою
-Хворий закінчив основний курс лікування
-Продовжити призначене лікування ще 10 доз, потім підтримуюча фаза
лікування
-Продовжити призначене лікування ще 30 доз, потім підтримуюча фаза
лікування
Що із переліченого характерно для туберкульозного процесу на пізніх стадіях

ВІЛ-інфекцїї?
+Все перелічене характерне
-Виражена тривала інтоксикація з негативною реакцією на пробу Манту
-Дифузні інфільтрати з локалізацією як у верхніх, так і в середніх та нижніх
відділах легень
-Переважно позалегеневі ураження,збільшення внутрішньогрудних
лімфатичних вузлів, генералізована лімфаденопатія
-У половини хворих - відсутність МВТ у харкотинні
ВІЛ-інфікований М. знаходиться на обліку у центрі профілактики та боротьби

зі СНІДом. При обстеженні активний туберкульоз виключено. Ваша тактика
щодо профілактики туберкульозу у хворого?
+Профілактика ізоніазидом 6 міс. незалежно від рівня СД4 клітин
-Раз на рік проводити пробу Манту з 2 ТО.
-Профілактика ізоніазидом 6 міс. при кількості СД4 клітин менше 50 кл/мм3
-Профілактика ізоніазидом 6 місяців при кількості СД4 клітин менше
350 кл/мм3.
-Профілактика рифампіцином 6 місяців.
Хворий К., 55 років, госпіталізований зі скаргами на виражений біль пекучого

характеру в ділянці серця, за грудиною, з іррадіацією в ліву руку та
міжлопатковий простір. Біль виник раптово після значного фізичного
перенавантаження (заготівля дров). На ЕКГ зафіксовано елевацію сегмента ST
в ІІ, ІІІ, аVF відведеннях, та зниження сегмента ST в грудних відведеннях V1-
V4. У біохімічному аналізі крові - підвищення рівня КФК- МВ та тропонінів
відносно норми більш, ніж в три рази від верхньої межі норми. Який діагноз
є найбільш вірогідним?
+Гострий інфаркт міокарда задньої стінки лівого шлуночка
-Розшаровуюча аневризма аорти
-Стенокардія варіантна
-Гострий ексудативний перикардит
-Гострий інфаркт міокарда передньої стінки лівого шлуночка
У хворої 65 років, в анамнезі у якої 6 років тому перенесений інфаркт міокарда,

після фізичного навантаження (добігала до тролейбуса) виник приступ
вираженої ядухи. Об’єктивно: ЧСС 106 в 1 хв., АТ 180/100 мм.рт.ст., ЧД 28 за
хв. Діяльність серця аритмічна, часта екстрасистолія, тони різко ослаблені,
систолічний шум на верхівці. Дихання везикулярне, ослаблене в нижніх
відділах, там же - вологі різнокаліберні хрипи. Яка з наведених лікувальних
схем є найбільш доцільною до застосування при даному стані?
+Фуросемід, нітрогліцерин, морфін внутрішньовенно
-Глюкоза, фуросемід внутрішньовенно, еналаприл
-Дигоксин, фуросемід внутрішньовенно, аміодарон
-Морфін,строфантин внутрішньовенно, еналаприл
-Еуфілін, дибазол внутрішньовенно, фуросемід
28-річна жінка хвора на цукровий діабет 1 типу поступила у відділення

інтенсивної терапії із затьмареною свідомістю. З анамнезу відомо, що
перенесла гостре респіраторне інфекційне захворювання і у зв’язку із
зниженим апетитом зменшила дозу інсуліну, після чого з’явилися нудота,
блювота. У хворої шумне дихання із запахом ацетону. Лабораторне
обстеження виявило: рівень глюкози – 26,7 ммоль/л, натрію 134 ммоль/л,
калію – 4,9 ммоль/л; pH крові - 7,14. Який діагноз найбільш ймовірний у даної
хворої?
+Діабетичний кетоацидоз
-Молочно-кисла кома
26-річна жінка хвора на цукровий діабет 1 типу поступила у відділення

інтенсивної терапії із затьмареною свідомістю. З анамнезу відомо, що
перенесла гостре респіраторне інфекційне захворювання і у зв’язку із
зниженим апетитом зменшила дозу інсуліну, після чого з’явилися нудота,
блювота. У хворої шумне дихання із запахом ацетону. Лабораторне
обстеження виявило: рівень глюкози – 27,1 ммоль/л, натрію 136 ммоль/л,
калію – 4,3 ммоль/л; pH крові - 7,12. Яке лікування ви можете
порекомендувати?
+Інсулін короткої дії; 0,9 % розчин натрію хлориду; розчин калію хлориду
-Інсулін короткої дії; 0,9 % розчин натрію хлориду; розчин бікарбонату натрію
-Інсулін короткої дії; 0,45 % розчин натрію хлориду; розчин калію хлориду
-Інсулін короткої дії; 0,45 % розчин натрію хлориду, розчин бікарбонату
натрію
-Інсулін короткої дії; 5 % розчин глюкози, розчин бікарбонату натрію
У відділення інтенсивної терапії поступив 64-річний чоловік у несвідомому

стані. З анамнезу відомо, що він хворіє на цукровий діабет 2 типу останні 4
роки, перед погіршенням стану переніс гострий ентероколіт. При
лабораторному обстеженні виявлено: рівень глікемії - 38 ммоль/л,
скорегованого натрію - 169 ммоль/л, калію - 3,0 ммоль/л, рН крові - 7,29. Який
діагноз найбільш ймовірний у даного хворого?
+Гіперосмолярна кома
-Діабетичний кетоацидоз
-Молочноддодожкисла кома
-Гіповолемічний шок
У відділення інтенсивної терапії поступив 66-річний чоловік у несвідомому

стані. З анамнезу відомо, що він хворіє на цукровий діабет 2 типу останні 4
роки, перед погіршенням стану переніс гострий ентероколіт. При
лабораторному обстеженні виявлено: рівень глікемії - 39 ммоль/л,
скорегованого натрію - 171 ммоль/л, калію - 3,0 ммоль/л, рН крові - 7,29. Яке
лікування ви можете порекомендувати?
+5 % розчин глюкози, інсулін короткої дії; розчин калію хлориду
-0,9% розчин натрію хлориду, інсулін короткої дії; розчин бікарбонату натрію
-0,9% розчин натрію хлориду, інсулін короткої дії; гепарин
-0,45% розчин натрію хлориду, інсулін короткої дії; розчин калію хлориду
-0,45% розчин натрію хлориду, інсулін короткої дії; розчин бікарбонату
натрію
У хворого 37 років під час тяжкої роботи на будівництві раптово з’явились

інтенсивний біль в лівій половині грудної клітки, задишка, та кашель. Об-но:
хворий блідий, помірний ціаноз обличчя, грудна клітка симетрична, обмежена
екскурсія лівої половини, ЧД 24 за хв. Зліва над грудною кліткою перкуторний
звук з тимпанічним відтінком, справа – ясний легеневий. Зліва дихання різко
ослаблене. На Rо-ОГК: зліва спостерігається відсутність легеневого малюнка,
легеня зменшена, розміщена ближче до кореня, органи межистіння зміщені
вправо. Який діагноз у хворого?
+Спонтанний пневмоторакс
-Ексудативний плеврит
-Гострий коронарний синдром
Хворий 57 років, знаходиться в кардіологічному відділенні з приводу

гострого-Q- інфаркту міокарда передньо-перегородково-верхівково-бокової
ділянки лівого шлуночка. Раптово близько 5-ї години ранку у пацієнта
розвинувся приступ задишки, що супроводжувався тяжкістю за грудиною,
серцебиттям, кашлем. Об’єктивно: положення в ліжку – ортопное, шкіра бліда,
вкрита холодним потом, пульс - 120/хв., AT - 105/60 мм рт. ст., тони серця
ослаблені. Дихання шумне, чутне на відстані, аускультативно – велика
кількість дрібноміхурцевих хрипів над усією поверхнею легень. Кашель з
виділенням пінистого харкотиння рожево¬го кольору. Яке ускладнення
розвинулось у хворого?
+Альвеолярний набряк легень
-Епілептичний напад
-Гостре легеневе серце
-Гостра правошлуночкова недостатність
-Нижньодольова пневмонія
Хвора В., 39 років, ургентно доставлена із скаргами на задишку при

незначному фізнавантаженні, біль в нижніх відділах грудної клітки справа під
час дихання і кашлю, підвищення температури до 37,80С. Захворіла 4 тижні
тому, коли промокла в лісі, після чого відмітила вищевказану симптоматику,
за медичною допомогою не зверталась. Об’єктивно: шкіра бліда, акроціаноз.
Пульс – 110/хв, АТ – 105/80 мм рт. ст., тони серця ослаблені. Права половина
грудної клітки відстає в акті дихання. При перкусії –притуплення легеневого
звуку справа нижче 6-го ребра, аускультативно - різко ослаблене дихання
справа. Який найбільш ймовірний діагноз?
+Ексудативний плеврит
-Нижньодольова позалікарняна пневмонія
-Гостре легеневе серце
У велосипедиста М. 38 років, внаслідок ДТП з легковим автомобілем,

спостерігається кровотеча струменем з рани в середній третині стегна. Хворий
притомний, блідий, свідомість загальмована. Допомога не надавалась. Ваші
дії?
+Здійснити притискання судини у верхній третині стегна кулаком, накласти
джгут, асептичну пов’язку.
-Здійснити пальцеве притискання судини в рані та накласти асептичну
пов’язку.
-Накласти стискаючу пов’язку на рану.
-Здійснити пальцеве притискання артерії та накласти джгут на кінцівку.
-Викликати карету екстреної медичної допомоги.
Електромонтер, працюючи в щитовій супермактету, був підданий дії струму

високої напруги. Потерпілого відкинуто від щитка. При проведенні
первинного огляду потерпілого: зіниці розширені, пульс на магістральних
судинах не визначається, дихання відсутнє. Один зі свідків бачив при вході в
супермаркет щиток з автоматичним зовнішнім дефибрилятором (АЗД). Ваші
дії?
+Викликати бригаду екстреної медичної допомоги і негайно розпочати
серцево-легеневу реанімацію із застосуванням АЗД, яку проводити до
прибуття бригади.
-Застосувати прекардіальний удар. Викликати бригаду екстреної медичної
допомоги. Розпочати проведення серцево-легеневої реанімації.
-Застосувати АЗД, після чого розпочати серцево-легеневу реанімацію.
-Здійснювати натискання на грудну клітку до прибуття карети екстреної
медичної допомоги.
-Викликати бригаду екстреної медичної допомоги. Здійснювати штучну
вентиляцію легень без проведення натискання на грудну клітку.
Фермер, працюючи в полі під час грози, був уражений блискавкою. Помічник
відзначив, що: зіниці розширені, пульс на магістральних судинах не
визначається, дихання відсутнє. Які дії будуть правильними?
+Викликати бригаду екстреної медичної допомоги. Негайно розпочати
серцево-легеневу реанімацію і проводити до прибуття бригади.
-Застосувати прекардіальний удар. Розпочати проведення серцево-легеневої
реанімації.
-Не наближуватись до потерпілого, оскільки він був підданий дії струму, що є
небезпечним для оточуючих.
-Проводити серцево-легеневу реанімацію, попередньо знявши мокрий одяг з
потерпілого та перемістивши його в тепле місце.
-Здійснювати штучну вентиляцію легень без проведення натискання на грудну
клітку.
У приймальне відділення лікарні доставлено хвору А., 27 років. Пацієнтка

адинамічна, загальмована, на запитання відповідає односкладово, не реагує на
біль. Шкірні покриви бліді з ціанотичним відтінком, холодні. Дихання
поверхневе, часте, іноді – рідке. ЧСС 130-140 уд/хв., АТ – 70/25 мм рт. ст.
Сечопуску не було. З анамнезу відомо, що хвора отримала травму лівої
нижньої кінцівки косою під час сільськогосподарських робіт. Після травми
відмітила у ділянці рани пульсуючу кровотечу. Час від моменту нанесення
травми до моменту госпіталізації – 4 години. Який невідкладний стан наявний
у хворої?
+Геморагічний шок ІІІ ступеня важкості, торпідна фаза. Різана рана лівої
нижньої кінцівки
-Травматичний шок ІІ ступеня важкості, торпідна фаза. Різана рана лівої
нижньої кінцівки.
-Анафілактичний шок ІІІ ступеня важкості, торпідна фаза. Різана рана лівої
нижньої кінцівки.
-Різана рана лівої нижньої кінцівки, ускладнена артеріальною кровотечею.
-Кардіогенний шок, різана рана лівої нижньої кінцівки.
Юнак А., 18 років, під час гри в гандбол раптово відчув неприємні відчуття в
ділянці серця, серцебиття, виражену задишку, різку слабкість,
головокружіння. На момент огляду: бліді та вологі шкірні покриви, ціаноз
носо-губного трикутника, симптом «білої плями» 7 секунд. ЧД 26 в 1 хвилину.
Пульс слабкого наповнення і напруження понад 200 уд/хв. Артеріальний тиск
60/20 мм рт. ст. При аускультації: дихання везикулярне, діяльність серця
ритмічна, виражена тахікардія, тони звучні. Живіт м'який, нечутливий. На ЕКГ
- інтервали R-R однакові, комплекс QRS 0,09 сек., зубець P відсутній, сегмент
ST нижче ізолінії. Який невідкладний стан наявний у хворого?
+Пароксизмальна тахікардія з а/в-з’єднання.
-Шлунково-кишкова кровотеча.
-Пароксизмальна шлуночкова тахікардія.
-Гострий коронарний синдром.
-Фібриляція передсердь з тахісистолією шлуночків.
Чоловіка 25 років, який споживав торт, вжалила бджола, через кілька хвилин
його стан різко погіршився. У медпункті пацієнту підшкірно введено
адреналін, внутрім`язево - димедрол. Проте до моменту прибуття бригади
екстреної медичної допомоги стан хворого знову погіршився - з'явилося
прискорене дихання з порушенням видиху, був рідкий стілець. Періодично
судоми. Пульс понад 150 в 1 хвилину, майже не пальпується. Тони серця
ослаблені. АТ 50/0. Свідомість різко загальмована. Який невідкладний стан
наявний у чоловіка?
+Анафілактичний шок (анафілаксія).
-Інфекційно-токсичний шок.
-Харчова токсикоінфекція.
-Гіповолемічний шок.
-Кардіогенний шок.
Чоловік 65 років потрапив до відділення невідкладних станів з приводу

поганого самопочуття, серцебиття, відчуття перебоїв в роботі серця. Сімейним
лікарем призначено аміодарон по 200 мг тричі на добу та варфарин в дозі 5
мг/добу. Хворий блідий, спітнілий, неспокійний. АТ- 80/50 мм рт.ст., ЧСС-
130/хв. На ЕКГ- фібриляція передсердь. Ваші дії.
+Кардіоверсія
-300 мг аміодарону протягом 10 хв внутрішньовенно, краплинно
-дефібриляція
-6 мг АТФ
-2 г магнію сульфату внутрішньовенно
Чоловік 55 років з імплантованим ЕКС (електрокардіостимулятором),

знепритомнів на автобусній зупинці. На місце події прибула бригада екстреної
медичної допомоги, працівники якої діагностували гостру зупинку кровообігу.
На моніторі-фібриляція шлуночків. Чи можна здійснити дефібриляцію у
даного пацієнта?
+Так, наявність ЕКС не має значення під час проведення дефібриляції
-Ні,бо під час дефібриляції можна пошкодити ЕКС
-Так,але змінити розміщення електродів напередньо-задню позицію
-Так,але зменшити потужність енергії розряду
-Всі відповіді неправильні
У хворого Р., 34 років, який страждає діабетичною нефропатією V стадії,

раптово з’явились анорексія, нудота, блювання, абдомінальні болі, мігруючі
бешихоподібні еритеми, колаптоїдний стан. У крові – лейкоцитоз, в сечі –
лейкоцитурія, масивна протеїнурія. Яка найбільш імовірна причина
погіршання стану хворого?
+Нефротичний криз
-Тромбоз мезентеріальних судин
-Бактеріальний перитоніт
-Бешиха
Хворий 37 років другу добу перебуває у відділенні інтенсивної терапії з

приводу гострої ниркової недостатності внаслідок гострого отруєння
сурогатами алкоголю. Свідомість порушена, на ЕКГ – брадикардія, високі
загострені зубці Т, шлуночкові екстрасистоли, ЦВТ – 160 мм вод. ст.; ЧД –
30/хв., в крові: сечовина 36 ммоль/л; креатинін – 535 мкмоль/л; Сl – 80
ммоль/л, Na – 120 ммоль/л, К – 6,8 ммоль/л. Рекомендована невідкладна
допомога?
+Гемодіаліз
-Ультрафільтрація
-Гемосорбція
-Форсований діурез
-Внутрішньовенне введення кальцію хлориду
Хворій 44 років з приводу пневмонії було призначено цефтазидим. В анамнезі

– бронхіальна астма. Через 30 хвилин після внутрішньом’язової ін’єкції
препарату хвора відчула різку слабість, свербіж обличчя, рук, нудоту, з’явився
кашель, задишка, біль у грудній клітці. Об’єктивно: ціаноз, набряк повік,
гіперемія обличчя; пульс – 120/хв.; АТ – 70/20 мм рт. ст.; тони серця ослаблені,
дихання часте, поверхневе з різнокаліберними вологими хрипами. Варикозне
розширення вен на правій гомілці. Яка найбільш вірогідна причина раптового
погіршення стану хворої?
+Анафілаксія (Анафілактичний шок)
-Набряк Квінке
-Кропив’янка
Чоловік 47 років відмічає загрудинні болі, зазвичай під час фізичного
навантаження, але іноді і під час відпочинку, тривалістю більше 10 хв.. Слабка
відповідь на сублінгвальний прийом нітратів. ЕКГ у спокої - без патологічних
змін. У тесті з фізичним навантаженням - депресія сегмента ST. Правильна
картина коронарних артерій при коронарографії. Який найбільш ймовірний
діагноз хворого?
+Мікросудинна стенокардія
-Вазоспастична стенокардія
-Стабільна стенокардія
Чоловік 46 років із синдромом Марфана, аортальною та мітральною

недостатністю, звернувся у приймальне відділення лікарні у зв’язку з
виникненням болів у грудній клітині протягом останніх 3 годин, які мають
«розривний» характер, іррадіюють у шию. Тиждень тому спостерігались дещо
меншої інтенсивності болі, приймав аспірин. Що є причиною больового
синдрому?
+Розшарування аорти
-Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба
Чоловік 36 років відмічає появу кровотеч з носа та ясен, шкірних петехій на

слизових оболонках та шкірі дистальних частин кінцівок. Надмірна
кровоточивість при ушкоджені тканин. У загальному аналізі крові –
тромбоцитів 70 000/мкл. При трепанобіопсії кісткового мозку виявлено
збільшену кількість мегакаріоцитів без ознак дисплазії. Який найбільш
ймовірний діагноз хворого?
+Первинна імунна тромбоцитопенія
-Хвороба Рендю-Ослера-Вебера
-Набута вазопатія
-Тромботична тромбоцитопенічна пурпура (синдром Мошковіца)
-Набута гемофілія А
Чоловік 35 років відмічає появу раптових нападів болю голови,

головокружіння, серцебиття, порушення слуху, що супроводжується
вираженою блідістю шкіри. Частота нападів - 1-2 рази протягом місяця,
провокуються психоемоційним навантаженням або переїданням, проходять
самостійно. Протягом останнього часу спостерігались підйоми АТ до 230/130
мм рт ст.. У міжкризовому періоді AТ 140-160 / 100 мм рт ст.. За 2 роки схуд
на 10 кг. Глюкоза крові - 7,7 ммоль / л). Гіпертонічна ангіопатія 2 ст.. Який
попередній діагноз хворого?
+Феохромоцитома
-Хвороба Кона
-Панічні атаки
-Реноваскулярна артеріальна гіпертензія (стеноз ниркових артерій)
У молодої дівчини 17 років, через 2 тижні після фарингеальної інфекції

виникли серцебиття, задишка, субфебрильна температура. При обстеженні:
шкіра чиста, лімфатичні вузли не збільшені. Кістково-мязова система без змін.
У легенях везикулярне дихання. ЧД 18/хв.. Серце розширене вліво на 1,5 см.
Перший тон на верхівці ослаблений, систолічний шум (без іррадіації).
Вислуховується 3 тон. ЧСС 92 уд/хв.. АТ 105/70 мм рт ст.. Печінка біля краю
реберної дуги. На ЕКГ: Нормальне положення ЕВС. Синусна тахікардія.
Подовження PQ до 0,22 сек. Який попередній діагноз?
+Гостра ревматична лихоманка
-Гострий вірусний міокардит
-Дифтерія
-Вроджена вада серця
-Жоден з перерахованих
У чоловіка 55 років 2 роки тому верифіковано цироз печінки. Вродовж 2

тижнів стан погіршився, появилась сонливість, запаморочення, втрата
орієнтації у просторі і часі. Напередодні відмічав день народження в ресторані.
Прогресування якого синдрому найбільш ймовірно зумовило погіршення
стану хворого?
+Гепатаргії
-Цитолізу
-Холестазу
-Жовтяниці
-Гіперспленізму
У чоловіка 57 років 3 роки тому верифіковано цироз печінки. Вродовж 2

тижнів стан погіршився, появились набряки на гомілках, збільшення живота в
розмірах, слабість, синці на тілі при незначних травмах. Прогресування якого
синдрому найбільш ймовірно зумовило погіршення стану хворого?
+Гепатодепресії
-Цитолізу
-Холестазу
-Жовтяниці
-Гепатаргії
Пацієнт 42 років, скарги на важкість в правому і лівому підребір’ї,

жовтушність склер, пастозність гомілок.Об’єктивно: істеричність склер,
гінекомастія, печінка +2 см, селезінка+3 см. Ан.крові: білірубін-40 мкмоль/л,
АлТ-45ммоль/л, АсТ-66-ммоль/л. На гомілках набряки. Які зміни на
еластографії печінки (за Metavir) очікуються у даного пацієнта?
+F4
-F3
-F2
-F2
-F0
Пацієнт 45 років, скарги на важкість в правому підребір’ї, жовтушність склер.

В анамнезі холецистектомія 3 роки тому. Об’єктивно: істеричність склер,
печінка +4 см,. Ан.крові: білірубін-40 мкмоль/л, АлТ-45ммоль/л, АсТ-66-
ммоль/л. Позитивна якісна ПЛР HCV. На еластографії печінки F4 (за Metavir).
Який діагноз найбільш ймовірний?
+Цироз печінки
-Фіброз печінки
-Стеатогепатит
-Стеатоз печінки
Пацієнт 43 років, скарги на важкість в правому підребір’ї, жовтушність склер.

В анамнезі холецистектомія 3 роки тому.
Об’єктивно: істеричність склер, печінка +4 см,. Ан.крові: білірубін-40
мкмоль/л, АлТ-45ммоль/л, АсТ-66-ммоль/л. Позитивна якісна ПЛР HCV, Ів-
генотип, Вірусне навантаження- 6,0х106 МО/мл(копій РНК/мл). На
еластографії печінки F2 (за Metavir). Які противірусні засоби найбільш
доцільно призначити хворому?
+Софосбувір+ледіпасвір
-Інтерферон - альфа 2а
-Рибавірин+ інтерферон –альфа2b
-Тенофовір дизопроксил фумалат
-Ентекавір+тенофовір
Хворий 34 років, захворів підгостро після перенесеного ГРВЗ 15 днів тому.

Скаржиться на тупий біль, що не знімається нітрогліцерином, триває години,
пов'язаний з посиленим вдихом, а також на задишку, серцебиття, сухий
кашель, озноби. В області абсолютної тупості серця вислуховується шум, який
нікуди не проводиться і підсилюється при нахилі тулуба вперед. На ЕКГ -
підвищення ST від ізолінії в усіх стандартних і частині грудних відведень
(конкордантне), зубець Т при цьому позитивний. Який найвірогідніший
діагноз?
+Гострий перикардит
-Розшарування аорти
-Підгострий перикардит
Хворий 34 років, захворів гостро після перенесеного ГРВЗ 15 днів тому.
Скаржиться на тупий біль, що не знімається нітрогліцерином, триває години,
а також на задишку, серцебиття, сухий кашель, озноби. В області абсолютної
тупості серця вислуховується шум тертя перикарду, який нікуди не
проводиться і підсилюється при нахилі тулуба вперед. На ЕКГ - підвищення
ST від ізолінії в усіх стандартних і грудних відведеннях (конкордантне),
зубець Т при цьому позитивний. Згідно клінічної ситуації, яка лікарська
тактика буде найбільш оптимальною?
+Колхіцин по 0,5 мг двічі на день в комбінації з НПЗП
-Колхіцин по 1,0 мг двічі на день в комбінації з АСК
-Колхіцин по 0,5 мг двічі на день в комбінації з ГКС
-Преднізолон по 0,5 мг/кг/добу, гастропротекція
-Колхіцин по 1,0 мг двічі на день в комбінації з ібупрофеном
Хворий 45 років, захворів гостро після ендопротезування лівого кульшового

суглобу тиждень тому: раптово з’явився тупий біль в грудній клітці,
затьмарення свідомості, тахікардія, тахіпное, колаптоїдний стан, виражена
задишка, ціаноз обличчя. На ЕКГ – правограма, гостра блокада правої ніжки
пучка Гіса. Під час ЕхоКС виявлено дилатацію правого шлуночка і гіпокінезію
його вільної стінки, розширення нижньої порожнистої вени, СТЛА 54
мм.рт.ст. Прогноз за шкалою PESI 110 балів, клас IV. Що слід застосувати
першочергово?
+Корекція гіпотензії; нефракціонований гепарин в/в
-Тромболітична терапія
-Встановлення кава-фільтра у нижню порожнисту вену
-Легенева емболектомія
-Низькомолекулярні гепарини або фондапаринукс
Хворий 38 років, скаржиться на задишку під час фізичного навантаження,

серцебиття, запаморочення. Об’єктивно: ЧСС 88 за 1 хв, АТ 140/90 мм.рт.ст.,
систолічний шум вздовж лівого краю грудини. На ЕКГ гіпертрофія лівого
шлуночка, фібриляція передсердь. Ехо-КГ- товщина міжшлуночкової
перегородки 21 мм, задньої стінки лівого шлуночка 15 мм, градієнт тиску між
вихідним трактом лівого шлуночка і аортою 33 мм.рт.ст. Який найбільш
+Гіпертрофічна кардіоміопатія з обструкцією вихідного тракту лівого
шлуночка
-Стеноз аортального клапана
шлуночка
У хворого, 75 років, впродовж останніх 5 років постійна форма фібриляції

передсердь. При фізичному навантаженні – серцебиття, слабкість, дещо
обмежена нормальна щоденна активність (2б клас за EHRA). Об’єктивно:
нерегулярна серцева діяльність, ЧСС 108 за 1 хв., АТ 135/85 мм рт.ст.,
везикулярне дихання. Які препарати є препаратами вибору для контролю
частоти ритму шлуночків у цього хворого?
+Бета-блокатори, дігоксин
-Кордарон, етацизин
-Пропафенон, флекаїнід
-Сотало, флекаїнід
-Етацизин, бета-блокатори
Хворий 41 року, скаржиться на задишку під час фізичного навантаження,

серцебиття, запаморочення. Об’єктивно: : ЧСС 84 за 1 хв, АТ 150/80 мм.рт.ст.,
систолічний шум вздовж лівого краю груднини, іррадіює до верхівки серця.
На ЕКГ гіпертрофія лівого шлуночка, фібриляція передсердь, Ехо-КГ-
товщина міжшлуночкової перегородки 20 мм, задньої стінки лівого шлуночка
14 мм, градієнт тиску між вихідним трактом ЛШ і артою 25 мм.рт.ст. Який
препарат вибору для корекції гіпертрофії лівого шлуночка?
+Бісопролол
-Амлодипін
-Лізиноприл
-Торасемід
-Вальсартан
У хворого, 74 роки, порушення ритму – фібриляція передсердь, давність якої

вказати не може. При незначому фізичному навантаженні відчуває серцебиття,
слабкість (2б клас вираженості симптомів фібриляції передсердь за EHRA).
Об’єктивно: нерегулярна серцева діяльність, ЧСС 104 за 1 хв., АТ 150/95 мм
рт.ст., пастозність стоп до кінця дня. Яка оптимальна тактика ведення цього
хворого?
+Контроль ритму і збереження синусового ритму
-Контроль частоти ритму шлуночків
-Контроль ритму і частоти серцевих скорочень
-Медикаментозне лікування серцевої недостатності
-Імплантація штучного водія ритму
Хвора С., 34 р., після різкої зміни положення тіла з горизонтального в

вертикальне різко зблідла, впала, щкіра стала вологою, кінцівки холодні,
зіниці розширились, пульс пришвидшений, ниткоподібний, АТ 50/25 мм рт.
ст. Який стан ймовірно розвинувся у хворої?
+Колапс
-Кома
-Фібриляція шлуночків
-Синдром Морганьї-Адамса-Стокса
-Шок
У хворого 30-и років після вживання грибів виникла нудота, блювота, зникла
сеча. На 3-й день звернувся за медичною допомогою. При обстеженні: рівень
креатиніну підвищився до 700 мкмоль/л, сечовина до 32 ммоль/л. Яка
лікувальна тактика в даному випадку?
+Гемодіаліз.
-Сечогінні препарати.
-Антидотна терапія.
-Дезінтоксикаційна терапія.
-Перитонеальний діаліз.
У хворого 20 років, який 2 роки тому переніс гострий гломерулонефрит,

виникли набряки ніг, обличчя, підвищився артеріальний тиск до 170/105 мм
рт. ст., добова втрата білка з сечею – 5,5 г. Яка терапія є патогенетичною в
даному випадку?
+Цитостатики.
-Сечогінні.
-Плаквеніл.
-Інгібітори АПФ.
-Антибіотики.
Пацієнт 56 років скаржиться на періодичний головний біль, запаморочення,

відчуття оніміння кінцівок. В анамнезі - хронічне обструктивне захворювання
легень. Об-но: ЧСС 92 в 1 хв., АТ 170/100 мм рт ст. Серцеві тони ритмічні,
акцент ІІ тону над аортою. Печінка не збільшена, набряків немає. Який
препарат найдоцільніше призначити хворому в якості монотерапії АГ?
+Діакордин
-Індапамід
-Клофелін
-Фуросемід
-Пропранолол
У хворого 46 років, що страждає на артеріальну гіпертензію, з’явилися

головний біль, серцебиття, страх смерті. Об’єктивно: AT – 200/100 мм рт ст.
Ps – 102/хв, Ліва межа серцевої тупості зміщена вліво на 1,0 см, дихання
везикулярне. На ЕКГ: синусова тахікардія, ознаки гіпертрофії лівого
шлуночка. Який препарат необхідно призначити для надання невідкладної
допомоги?
+Метопролол
-Дибазол.
-Резерпін
-Фуросемід
-Сульфат магнію
Хвора 25-ми років звернулася до сімейного лікаря зі скаргами на набряклість

обличчя, набряки ніг, появу сечі кольору “м’ясних помиїв”. Два тижні тому
перенесла скарлатину. Об’єктивно: бліді шкірні покриви, набряки на обличчі
та нижніх кінцівках. Артеріальний тиск - 180/115 мм рт.ст. Які зміни в сечі
найімовірніші?
+Протеїнурія, гематурія, циліндрурія
-Протеїнурія, лейкоцитурія, циліндрурія
-Протеїнурія, бактеріурія, циліндрурія
-Протеїнурія, гематурія, бактеріурія
-Гематурія, лейкоцитурія, циліндрурія
Чоловіка 45-ти років впродовж останнього місяця турбують зниження

апетиту, нудота, ранкові блювання, періодичні носові кровотечі. У
підлітковому віці переніс гострий гломерулонефрит. Під час обстеження
виявлено підвищення артеріального тиску до 200/120 мм рт.ст., 6лідість шкіри
та слизових оболонок, набряки на нижніх кінцівках. Добовий діурез 650 мл.
Який з наведених 6іохімічних показників крові має найбільшу діагностичну
значущість у даному випадку?
+Креатинін
-Кальцій
-Натрій
-Сечова кислота
-Сечовина
Чоловік 54 років, звернувся до лікаря зі скаргами на періодичний головний

біль, запаморочення, шум у вухах. В анамнезі –ІХС, хронічний обструктивний
бронхіт. Об'єктивно: пульс - 92/хв., ритмічний, AT - 165/100 мм рт. ст. Тони
серця ритмічні, акцент II тону над аортою. Печінка не збільшена. Набряків
немає. Який препарат найдоцільніше призначити хворому ?
+Небіволол
-Метопролол
-Анаприлін
-Атенолол
Жінка 35років скаржиться на періодичний дискомфорт за

грудиною,головокружіння, нездужання. Аускультативно систолічний шум в
3-4міжребір’ї зліва..Ехо-КС діагностовано товщина МШП-25мм, ЗСЛШ-
13мм,ЕКГ-QS –v2,v3,T(-) v5,v6. Яка медикаментозна терапія найбільш
коректна :
+Бісопролол
-Вальсакор
-Фуросемід
-Молсидомін
-Амлодипін
У хворго В. 32 р. після гострої респіраторної інфекції, на 18 день, з’явився біль
у ділянці серця, задишка, серцебиття.PS 135 за хв., систолічний шум на
верхівці серця, ритм галопа. На ЕКГ- виявлено повну блокаду лівої ніжки
пучка Гіса і а/в блокаду І ст. Про яке ускладнення треба думати?
+Міокардит
-Міокардіодистрофія
-Гостра серцево-судиння недостатність
У пацієнта віком 18 р., при аускультації серця над мечевидним відростком

виявлено інтенсивний систолічний шум і запідозрили трикуспідальну ваду
серця. Який з додаткових методів діагностики є найбільш інформативним для
встановлення діагнозу?
+Ехокардіоскопія
-Фонокардіографія
-Недостатність аортального клапана
-Рентгенографія
Електрокардіографія
При лікуванні хворих із синдромом слабкості синусового вузла, вираженою

брадикардією застосовують:
+Імплантацію кардіостимулятора.
-Імплантацію кардіовертера-дефібрилятора
-Дигоксін.
-Верапаміл
Пацієнтам з пароксизмом миготіння передсердь на тлі синдрому WPW

протипоказане застосування
+Серцевих глікозидів, верапамілу
-Аміодарону.
-Новокаїнаміду
-Пропранололу
-Бісопрололу
Хворий З., 26 років, знаходиться на лікуванні в очному відділенні з

рецидивуючим увеїтом. Впродовж останніх двох років відмічає біль в
попереку та крижах. Ан. крові: лейкоцити - 4,9х10х9, ШОЕ – 30 мм/год,
високопозитивний С-реактивний білок. Призначена консультація
ревматолога. Оберіть обстеження для верифікації діагнозу.
+МРТ крижово-клубових зчленувань.
-Рентгенографія поперекового відділу хребта.
-ІФА на хламідіоз.
-Визначення HLA-B27.
-Електрофорез білків.
Хворій Р., 30 років, вперше встановлено діагноз ревматоїдного артриту з

високим ступенем активності. Отримує нестероїдні протизапальні препарати,
глюкокортикостероїди. Які ліки необхідно призначити з патогенетичною
метою?
+Метотрексат.
-Лефлуномід.
-Імунобіологічна терапія.
-Препарати золота.
-Сульфасалазин.
Хворій Г., 45 років, у зв'язку із підвищенням температури вживав ібупрофен

по 200 мг – 4-5 разів на добу впродовж 10 днів. На даний момент турбує
виражена загальна слабкість, задишка при незначному фізичному
навантажені, відсутність апетиту, набряк нижніх кінцівок, пастозність
обличчя, анурія. При лабораторному обстежені виявлено: Біохімічний аналіз
крові: креатинін 0,58 ммоль/л, сечовина 21,1 ммоль/л, калій 5,7 ммоль/л. Який
метод лікування оптимальний в даному випадку?
+Консервативна терапія, яка включає в себе: дезінтоксикаційну,
симптоматичну, моніторинг рівня азотсемі та електролітів плазми крові,
добового діурезу в динаміці.
-Гемодіаліз по життєвих показах.
-Гемосорбція.
-Консервативна терапія, яка включає в себе: дезінтоксикаційну,
симптоматичну.
-Перитонеальний діаліз.
Хворій А., 45 років, у зв'язку із підвищенням температури вживав ібупрофен

по 200 мг – 4-5 разів на добу впродовж 10 днів. На даний момент турбує
виражена загальна слабкість, задишка при незначному фізичному
навантажені, відсутність апетиту, набряк нижніх кінцівок, пастозність
обличчя, анурія. При лабораторному обстежені виявлено: Біохімічний аналіз
крові: креатинін 0,85 ммоль/л, сечовина 32,4 ммоль/л, калій 6,6 ммоль/л. Який
метод лікування оптимальний в даному випадку?
+Гемодіаліз по життєвих показах.
-Трансплантація нирки.
-Консервативна терапія.
-Гемосорбція.
-Плазмофорез.
Чоловік 42 років, звернувся до лікаря зі скаргами на болі в епігастральній

ділянці, що виникають через 1,5-2 години після прийому їжі, відрижку кислим,
печію. В анамнезі в батька захворювання шлунка. Об'єктивно: загальний стан
задовільний, шкіра та видимі слизові блідо-рожеві, чисті. АТ 120/80 мм.рт.ст.,
пульс 72 уд/хв., тони серця звучні, дихання везикулярне. Живіт при пальпації
мякий, болючий в епігастрії. Симптом Менделя позитивний. Печінка не
збільшена. Ваш попередній діагноз:
+Пептична виразка дванадцятипалої кишки
-Загострення хронічного панкреатиту
-Стенокардія напруги
Чоловік 37 років звернувся до лікаря зі скаргами на печію, відрижку кислим,

неприємні відчуття при проходженні їжі. Вважає себе хворим близько року,
коли з’явилися вищевказані скарги. При об’єктивному обстеження
патологічних змін не виявлено. Під час ендоскопії встановлено: ГЕРХ, ст. В.
Який з наведених препаратів найбільш доцільно призначити даному
пацієнтові?
+Пантопразол
-Но-шпа
-Креон 25000
-Мебеверин
-Альмагель

Терапія 2020

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Терапія 2020

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

У хв. К., 19 р., температура до 38оС, набряки обличчя, гомілок.

У хв. К., 19 років, підвищення температури до 38 0С, виражені набряки, асцит,

У хв. К., 19 р., підвищення температури до 38 0С, виражені набряки, асцит,

У хв. 23 р. нудота, загальна слабкість, втрата апетиту, періодична лихоманка,

У хв. 18 р. жовтяниця, біль в горлі, загальна слабкість. Анамнез: інфекційний

У хв. 18 р., сильний головний біль переважно в лобній та скроневих ділянках,

Хв. К. 46 р. звернулась до сімейного лікаря зі скаргами на біль та здуття живота

Хв. В., 48р. доставлена в лікарню з неадекватною поведінкою. Зі слів чоловіка,

Хв.З., 40 р. звернувся зі скаргами на тупий ниючий біль в епігастрії, який

У дівчини 16 р.скарги на слабкість, кістково-м'язовий біль та висип на обличчі.

У хв. К., 32 р. скарги на двосторонній біль у руках і припухлість пальців,

У К., 47 р. раптове підвищення температури тіла до 390С з ознобом, ломота в

У хв. Д., 35 р. скарги на загальну слабкість, сухість шкіри, ламкість волосся.

У хв. дитини 5 р. , що спостерігалася з приводу назофарингіту, різко

Хв. 67 р. з м'язово-тонічним синдромом призначено баклофен за схемою

Хв. 45 р., який страждає алкоголізмом, на третій день після святкування

У хв. 47 р., після переохолодження на фоні герпетичної інфекції з’явилася

Хворий 50р., госпіталізований зі скаргами на стискаючий біль за грудиною,

Хворий 56 р., хворіє на ХОЗЛ упродовж 20 р. На висоті значного фізичного

Хворий 30 р., лікується 12 днів з приводу негоспітальної плевропневмонії. В

У хворого К. 65 р., в реанімаційному відділенні після резекції шлунка, з’явився

У хворого 40 р., ранковий кашель з виділенням слизово-гнійного харкотиння,

Хворий М., 27 р. через 2 тижні після статевого контакту з малознайомою

Дівчина 19 р. скаржиться на помірний свербіж та випадіння волосся на голові.

У хв. 43 р. наступного дня після введення антибіотика з приводу ангіни

Хв. С., 38 р., скаржиться на періодичну висипку в ділянці бороди і вусів, що

Хв. K., 65р., на гіпертонічну хворобу з супутньою ІХС, призначена

Хв. Н., 65р., з приводу застійної серцевої недостатності призначена

Хв. Л., 68р., з застійною серцевою недостатністю, ФВ ЛШ <40%, отримує

Хв. Н., 65р., на гіпертонічну хворобу з супутньою ІХС, була призначена

Хв. Н., 65р., з приводу гіпертонічної хвороби з супутньою ІХС була

Хв. Н., 64р., на ІХС з серцевою недостатністю тривало отримував наступну

У хв. 33 р., біль у грудному відділі хребта з корінцевим синдромом,

У Ж., 36 р. головний біль, слабкість та парестезії в кінцівках, поліурія. Об-но:

У хворої М., 31 рік, після проведеної субтотальної резекції ЩЗ з приводу

У хв. Е., 23 р., на цукровий діабет типу 1 на другому тижні позалікарняної

Хвора, 48 років, скаржиться на ожиріння, слабкість, сонливість, головний біль.

Хв. П. раптово втратив свідомість. Хворіє на цукровий діабет упродовж 5

У хв. Д, 60 р. скарги на задуху, парестезії, запаморочення, втомлюваність. В

У 18 р. спортсмена втрата свідомості після фізичного навантаження, біль в

Хв. Р., 67 р., поступив у кардіореанімаційне відділення зі скаргами на

У хв., 55 р. скарги на сильний біль за грудиною стискаючого характеру, що

Ж. 57 р. лікується з приводу міокардиту. Після фізичного навантаження

Ж. 57 р. лікується з приводу міокардиту. Після фізичного навантаження

Чоловік 48 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною, що виник

Хв., 63 р. В анамнезі 2 місяці тому перенесений не Q- інфаркт міокарда.

Ж. 65 р. з гострим коронарним синдромом, у відділенні кардіореанімації

У хв. 32 р. раптове запаморочення, задишка, біль в грудній клітці зліва.

У хв. 50 р., з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок, раптово виникла

Хвора Ж., 25р., вагітність 12 тижнів, госпіталізована у протитуберкульозну

Хв. 17 р., скарги на біль в колінних та гомілково-ступневих суглобах,

У хв. С., 48 р. скарги на задишку, набряки на ногах, серцебиття, біль в правому

Хв., 28 р., скаржиться на «душевний біль», поганий настрій, відсутність

Хв., 24 р., після загибелі нареченого, почала скаржитися на відчуття

У хв., військового, 34 р., страх, тривога, роздратованість, пригнічений настрій,

У хв., військового, під час бою з’явився стан знерухомлення, мутизм,

У хв., 45 р., підвищена дратівливість, тривога, нездоланна тяга до прийому

У жінки 40 років діагностовано системний червоний вовчак. У сироватці крові

В гуртожитку зафіксований спалах захворювання на кір. Захворіло 8 осіб.

У учня 10 класу, підвищилась температура тіла до 380С. турбує незначний біль

Ж., 54 р., доставлена в реанімаційне відділення з приводу трансмурального

Жінку, 30 років, яка працювала на присадибній ділянці, вкусив невідомий

Новонароджена дитина, мати якої є HBsAg «+» (позитивною), у пологовому

Жінка 50 років, яка страждає на системний червоний вівчак, отримує в якості