Методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті

Модуль 1
Змістовий модуль 1
Практичне заняття №3

Тема: Антисептика. Види антисептики. Характеристика основних груп

антисептичних засобів. Основні методи застосування антисептиків.

Теоретичні питання для позаурочного самостійного вивчення та обговорення до

практичного заняття №3:

1. Історія розвитку антисептики як методу.

2. Методи сучасної антисептики, хто вважається їх засновниками.
3. Принципи механічної антисептики.
4. Засоби фізичної антисептики і механізм їх дії.
5. Класифікація хімічних антисептиків.
6. Біологічні антисептики, в чому полягає механізм їх дії.
7. Класифікація антибіотиків і основні принципи їх застосування.
8. Організація догляду за хворими з хірургічною інфекцією. Утилізація перев’язочного
матеріалу після використання.
9. Організація догляду та режиму перебування у відділенні хворого з анаеробною інфекцією.

Література:
Основна:
1. Загальна хірургія : підручник : / М.Д. Желіба, С.Д. Хіміч, І.Д. Герич та ін.; за ред. проф. М.Д. Желіби,
проф. С.Д. Хіміча. – К.; ВВС «Медицина», 2010. – С. 488 с
2. Хірургія: підручник/Б.П.Лисенко, В.Д.Шейко, С.Д.Хіміч.-К.:ВСВ «Медицина»,2010.-712 с.
3. Загальна хірургія: навчальний посібник/ В.І.Пантьо, В.М. Шимон, О.О. Болдіжар.-Ужгород:ІВА,
2010-464 с.
4. С. Д. Хіміч. Довідник хірурга. – К.: Здоров’я, - 2011. – 208 с.
Додаткова:
1. Конспекти лекцій.
2. Амбулаторні хірургічні маніпуляції / за ред. Проф.. Польового В.П.Шкваровського І.В., Желіби
М.Д.-Чернівці:Медуніверситет,-2013.-252 с.

3. Перша долікарська допомога / Андрущенко В.П., Кушта Ю.Ф., Андрущенко Д.В.-Львів, Львівський
національний медичний університет,-2011.- 351 с.

4. Догляд за хворими хірургічного профілю./В.П. Польовий, О.Й. Хомко, С.П. Польова, А.С. Паляниця,
І.О.Вишневський.-Чернівці:Медуніврситет-2012.-380 с.

5. Тимофеев Н.С., Тимофеев Н.Н. Асептика и антисептика. – 2-е изд., перераб. и доп. – Л.: Медицина,
1989. – С. 3-17, 52-65, 202-203.
6. Антисептики у профілактиці і лікуванні інфекцій / За ред. Г.К. Палія – Київ.: Здоров’я, 1997. – С. 3-
90.

Розподіл балів, присвоюваних студентам:

При засвоєнні теми №3 з модулю №1 за навчальну діяльність студенту
виставляється оцінка за 4-х бальною (традиційною) шкалою, яка потім конвертується у
бали наступним чином:

Оцінка Бали
“5”(відмінно) 6 балів
“4” (добре) 4 бали
“3”(задовільно) 2 бали
“2” (незадовільно) 0 балів

ІІІ курс, Тема 4 1

 Методична розробка для практичного заняття №3
Модуль №1
Змістовий модуль №1.
Тема: Антисептика. Види антисептики. Характеристика основних груп
антисептичних засобів. Основні методи застосування антисептиків.
I. Актуальність теми
Антисептика належить до могутніх і досить поширених методів профілактики та лікування місцевих
інфекційних захворювань і сепсису. В 80-90 роки мы століття інтерес до антисептики і масштаби її використання
значно збільшилися. Слід підкреслити, що в другій половині ХХ століття змінилися умови та спосіб життя людей,
отримала подальший розвиток медична допомога населенню, збільшилися темпи еволюції умовно-патогенних та
патогенних мікроорганізмів, що викликають захворювання у людини. Найважливішим проявом процесів, що
відбуваються, слід вважати зменшення поширення загальних та збільшення абсолютної кількості місцевих
інфекційних хвороб. На місцеві інфекційні хвороби зараз припадає основна маса захворювань, зайнятих ліжок у
стаціонарах, поліклінічних відвідувань, витрат на медичне обслуговування.
Для профілактики та лікування місцевих інфекційних хвороб і супутньої їм септикопіємії з давніх часів
використовували антисептичні засоби. Сучасному хірургу важко уявити доантисептичний період, коли від інфекції
вмирало багато хворих. Ще М.І.Пирогов зазначав, що більша частина поранених вмирає не стільки від ушкоджень,
скільки від госпітальної зарази. У минулому на основі емпіричного досвіду, а згодом і на основі наукових
досліджень хірургами застосовувались різноманітні засоби для профілактики та лікування хірургічної інфекції.
Масштаби їх застосування з часів І.Ф.Земельвейса, Дж. Лістера, М.І.Пирогова, Д.К.Заболотного почали наростати. У
першій половині ХХ століття антисептики стали одними із найпоширеніших засобів профілактики та лікування
інфекційних захворювань.
Антисептика має надзвичайно велике значення для хірургії. Розробка антисептики як метода відкрило нову
еру в хірургії, дала можливість для розвитку нових хірургічних напрямків – кардіохірургії, мікрохірургії,
трансплантації органів, тощо.

ІІ. Цілі заняття

1. Мати уяву про історію розвитку антисептики (α=І).
2. Знати класифікацію та механізми дії різних методів сучасної антисептики (α=ІІ).
3. Засвоїти класифікацію антибіотиків, механізм їх дії, принципи застосування (α=ІІ).
4. Знати організацію роботи в гнійній перев’язочній, методи утилізації використаного
перев’язочного матеріалу (α=ІІ).
5. Вміти вибирати антисептичний засіб в залежності від різновиду гнійно-септичної
хірургічної патології (α=ІІІ).
6. Вміти приготувати і застосовувати антисептичні хімічні засоби (α=ІІІ).
7. Вміти організувати догляд та режим перебування у відділенні хворого з анаеробною
інфекцією (α=ІІІ).

III. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь

Література:
Основна:
1. Загальна хірургія : підручник : / М.Д. Желіба, С.Д. Хіміч, І.Д. Герич та ін.; за ред. проф. М.Д.
Желіби, проф. С.Д. Хіміча. – К.; ВВС «Медицина», 2010. – С. 488 с
2. Хірургія: підручник/Б.П.Лисенко, В.Д.Шейко, С.Д.Хіміч.-К.:ВСВ «Медицина»,2010.-712 с.
3. Загальна хірургія: навчальний посібник/ В.І.Пантьо, В.М. Шимон, О.О. Болдіжар.-Ужгород:ІВА,
2010-464 с.
4. С. Д. Хіміч. Довідник хірурга. – К.: Здоров’я, - 2011. – 208 с.
Додаткова:
1. Конспекти лекцій.
2. Амбулаторні хірургічні маніпуляції / за ред. Проф.. Польового В.П.Шкваровського І.В., Желіби
М.Д.-Чернівці:Медуніверситет,-2013.-252 с.

3. Перша долікарська допомога / Андрущенко В.П., Кушта Ю.Ф., Андрущенко Д.В.-Львів,

Львівський національний медичний університет,-2011.- 351 с.

4. Догляд за хворими хірургічного профілю./В.П. Польовий, О.Й. Хомко, С.П. Польова, А.С.
Паляниця, І.О.Вишневський.-Чернівці:Медуніврситет-2012.-380 с.

5. Тимофеев Н.С., Тимофеев Н.Н. Асептика и антисептика. – 2-е изд., перераб. и доп. – Л.:
Медицина, 1989. – С. 3-17, 52-65, 202-203.

ІІІ курс, Тема 4 2

 6. Антисептики у профілактиці і лікуванні інфекцій / За ред. Г.К. Палія – Київ.: Здоров’я, 1997. – С.
3-90.
Тести для перевірки вихідного рівня знаньТема3

Який з перерахованих методів відноситься до фізичної антисептики?

1. Первинна хірургічна обробка рани
2. Обробка рани ультразвуком (+)
3. Дренування рани тампоном (+)
4. Промивання рани розчином перекису водню
5. Пов’язка на рану з маззю, яка містить протеолітичні ферменти

До шляхів потрапляння інфекції в рану відносяться:

1. трансмісійний
2. екстенсивний
3 інтраопераційний
4. імплантаційний (+)
5. контактний (+)

Джерела інфекції бувають:

1. екстраперітонеальні
2. екстракорпоральні
3. екзогенні (+)
4. екстравазатні
5. ендогенні (+)

Джерелом ендогенного інфікування рани може бути:

1. карієс (+)
2. ендоскопічне дослідження травного тракту
3. післяопераційний рубець (+)
4. нестерильний перев'язний матеріал
5. хірург–бактерієносій

Джерелом екзогенного інфікування рани може бути:

1. хірург-бактерієносій (+)
2. післяопераційний рубець
3. хронічний тонзиліт у хворого
4. каріозні зуби у хворого
5. хірургічний інструментарій в перев’язочній (+)

Що лежить в основі механічної антисептики?

1. накладення стерильних пов'язок
2. видалення змертвілих тканин в рані за допомогою скальпеля (+)
3. обробка рани низькоенергетичним лазером
4. видалення з рани сторонніх тіл (+)
5. зрошення рани розчином декаметоксину

Фізична антисептика - це застосування:

1. марлевих дренажів (+)
2. місцевої антибіотикотерапії
3. УФО-терапії (+)
4. мазі “Іруксол”
5. діатермії

ІІІ курс, Тема 4 3

 Які засоби відносяться до біологічної антисептики?
1. бісептол
2. хлоргексидину біглюконат
3. цефазолін (+)
4. дімексид
5. хімопсин (+)

Які засоби відносяться до біологічної антисептики:

1. тампонада рани сальником
2. тампонада рани гемостатичною губкою
3. введення в рану террилітіну (+)
4. внутрішньовенне введення поліглюкину
5. внутрішньовенне введення гіперімунної плазми (+)

До засобів активної імунізації відноситься:

1. анатоксин (+)
2. гамма-глобулін
3. сироватка
4. поліглюкін
5. вакцина (+)

До засобів пасивної імунізації відноситься:

1. анатоксин
2. імунна сироватка (+)
3. гамма-глобулін (+)
4. желатиноль
5. еритроцитарна маса

До групи окислювачів відносяться:

1. перекис водню (+)
2. брильянтовий зелений
3. перманганат калію (+)
4. дімексид
5. хлоргексидину биглюконат

Який препарат володіє бактерицидною і поверхово-активною дією?

1. декаметоксин (+)
2. риванол
3. хлорамін
4. етоній (+)
5. метронідазол

Який препарат найбільш ефективний у відношенні до неклостридіальної

анаеробної хірургічної інфекції?
1. розчин декаметоксину
2. розчин хлоргексидину біглюконату
3. нітазол (+)
4. метронідазол (+)
5. цефазолін

Що відноситься до сульфаніламідних препаратів ?

1. етазол натрію (+)
2. дімексид
ІІІ курс, Тема 4 4
 3. бісептол (+)
4. метронідазол
5. хлоргексидину біглюконат

Які засоби для дезінфекції використовують при догляду за хворим з

анаеробною інфекцією?
1. Обробка, замочування у первомурі
2. Обробка, замочування у 6% розчині перекису водню (+)
3. Кип’ятіння у 2% розчині соди (+)
4. Замочування у 2% розчині хімопсину
5. Обробка, замочування у 70% розчині етилового спирту.

До поверхнево-активних антисептичних хімічних засобів відносяться:

1. Перекис водню
2. Йодобак (+)
3. Зелене мило (+)
4. Формалін
5. Сульфадіметоксин

До механічної антисептики можна віднести:

1. Накладання хірургічного шву на краї рани
2. Видалення вмісту рани (+)
3. Обробка рани розчином декаметоксину
4. Висічення країв, стінок та дна випадкової рани (+)
5. Видалення з рани спор анаеробної інфекції

До фізичної антисептики можна віднести:

1. Встановлення у кишені рани гумових смужок (+)
2. Відсмоктування вмісту рани за допомогою вакуумного пристрою(+)
3. Введення в порожнину рани бактеріофага
4. Обробка рани розчином, що містить цефтріаксон
5. Видалення з рани гнійно-некротичного вмісту за допомогою пінцету

До хімічної антисептики можна віднести:

1. Обробка рани розчином перманганату калію (+)
2. Обробка рани розчином етамзілату натрію
3. Обробка рани розчином з хімопсином
4. Накладання пов’язки на рану з маззю “Іруксол”
5. Накладання пов’язки на рану з розчином хлоргекседину (+)

До біологічної антисептики можна віднести:

1. В/в введення метронідазолу
2. В/в введення цефтріаксону (+)
3. Накладання на рану пов’язки з “Гелевіном”
4. Накладання на рану пов’язки з маззю “Іруксол” (+)
5. Накладання на рану пов’язки із стерильного бинта

ІІІ курс, Тема 4 5

 IV. Зміст навчання

Структурно-логічна схема теми

Антисептика

Механічна Фізична Хімічна Біологічна Комбінована

 Видалення  Гіпертонічні  Неорганічні  Антибіотики

згустків розчини речовини  Протеолітичні
крові  Гідрофільні  Біоорганічні ферменти
 Видалення основи речовини і їх  Бактеріофаг
сторонніх  Дренування синтетичні  Імунні засоби
тіл  Гіпертермія аналоги (анатоксини,
 Видалення  Гіпотермія  Органічні гіперімунна плаз-
змертвілих  УВЧ, СВЧ сполучення ма, сироватки,
тканин  Ультрафіолетове синтетичної гама-глобуліни)
опромінення природи.  Неспецифічні
 Лазерне стимулятори
опромінення імунного захисту
 Ультразвук

Класифікація антисептиків за А.П.Красильниковим (1995)

За походженням Неорганічні Біоорганічні речовини і їх Органічні сполучення

речовини синтетичні аналоги синтетичної природи

Протибактеріальні Протигрибкові Противірусні Протипаразитарні

За направ-
лленістю дії

Деструктивні Окислювальні
За механізмом дії Антиметаболічні

Мембраноатакуючі Антиферментні

За спектром про- Широкого Помірного Вузького

Універсальні спектру спектру
тимікробної дії спектру

За кінцевим ефектом Мікробоцидні Мікробостатичні Мікробоста- Знижуючі

тичні-цидні численнічть
мікробної
популяції
За складом Монопрепарати Комплексні Багатокомпонетні

За метою Профілактичні Терапевтичні Профілактично-терапевтичні

Бінарні – антисептичного Бінарні – антисептичного і Багатоцільові

і хіміотерапевтичного дезінфекційного призначення
призначення

ІІІ курс, Тема 4 6

 Ранові Шкірні Пероральні Офтальмологічні ЛОР

За місцем
аплікації Урологічні Генітальні Стоматологічні Інгаляційні

Ті, що доносяться до місця дії кровоносною

або лімфатичною системами

За хімічною Галогени і їх органічні Неорганічні і органічні Альдегіди

будовою та неорганічні похідні кислоти і їх похідні

Перекис водню і калію Альдегіди Спирти Фенол та його

перманганат похідні

Важкі метали і їх органіч- 8-оксихіноліни 4-хінолони, хінок, саліни,

ні і неорганічні солі нафтиридини

Нітрофуранові Сульфаніламідні Імідазольні Вищі жирні

антисептики антисептики антисептики кислоти

Четвертично-амонієві Похідні арил- алкилсуль- Іммобілізовані

сполучення і їх аналоги фонів і їх аналоги антисептики

Антисептики рослинного і Антисептики синтетичного

тваринного походження походження

Класифікація антибіотиків за механізмом дії та хімічною природою

 Інгібітори синтезу бактеріальної стінки: беталактамні антибіотики – пеніциліні
(безнзилпеніциліну натрієва, калієва та новокаїнова солі, біцилін-1, -3, -5,
феноксиметилпеніщилін, ампіщилін, кабеніщилін, кабецилін) та цефалоспорини
(цефалоспорин, цефазолін цефалексин); ванкоміцин.
 Інгібітори синтезу білка на рівні рибосом: аміноглікозиди (стрептоміцин, неоміцин,
мономіцин, канаміцин, пентаміцин, сизоміцин, амікацин); тетрацикліни
(тетрациклін, окситетрациклін, хлортетрациклін, морфоциклін, метациклін,
доксициклін); нітробензоли (левоміцетин); стероїди (фузидин-натрій); макроліди
(еритроміцин, олеандоміцин); піранозиди (лінкоміцин).
 Інгібітори синтезу нуклеїнових кислот: рифаміцини (рифаміцин SV, рифампіцин).
 Антибіотики, які порушують молекулярну організацію і функції клітинних
мембран: Полієнові (ністатин, леворин), циклічні декапептиди (граміцидин,
поліміксину М сульфат).

Принципи антибіотикотерапії:
 Урахування показів і хіміотерапевтичної дії препарату
 Урахування можливих протипоказань
 Раннє призначення
ІІІ курс, Тема 4 7
 Створення постійної бактеріостатичної або бактерицидної концентрації
 Принцип шлейфу

Організація роботи в гнійній перев’язочній.

Перев’язочна, як правило, розміщається в одній кімнаті, відносно невеликих
розмірів. Площа перев’язочної на 1 стіл повинна складати 22 м 2. Між тим, в одній
кімнаті, окрім перев’язок, виконуються передстерилізаційна очистка та дезінфекція
інструментів, тут же миють руки до і після перев’язок лікарі, медсестри і студенти. В
цьому ж приміщенні встановлюють кип’ятильники для знезараження інструментів,
шафи для збереження різних матеріалів, інструментальні шафи, різні потрібні для
роботи меблі і оснащення.
Зазвичай перев’язочні розташовуються на одному коридорі з палатами, але
зручніше обладнати їх в кінцевому відсіку коридору, відгородженому скляною
перегородкою. При цьому створюється тамбур, в якому можна ставити каталки, шафи
для деяких предметів оснащення, в стінній ніші або у окремій шафі зберігати засоби
для прибирання перев’язочної.
Стеля і стіни перев’язочної фарбують олійною фарбою, але краще, якщо стіни
облицьовані керамічною плиткою. Підлога має бути вкрита керамічною плиткою.
Вентиляція повинна бути припливно-витяжною з двократним обміном за 1 годину. Всі
освітлювачі повинні підлягати вологому прибиранню. В перев’язочній повинні бути дві
раковини, які розміщують подалі від стерильного столу і маркірують надписами на
стіні – “Для миття рук”, “Для інструментів”.
Гнійна перев’язочна використовуються для перев’язок гнійних ран, а також
пункцій абсцесів та порожнин, що містять гній. Тут же виконується більшість гнійних
оперативних втручань, таких як розкриття гнояків, введення дренажу в плевральну
порожнину при емпіємі тощо. В гнійній перев’язочній перев’язують і хворих з
кишковими і каловими норицями.
Підтримання чистоти і порядку в перев’язочній – це обов’язкова умова для
виконання правил асептики під час перев’язок. Робота в перев’язочній, як і в
операційному блоці, починається з попереднього прибирання. Цей захід інколи займає
чимало часу, тому що перев’язочна використовується черговим персоналом для
надання екстреної допомоги хворим, що знаходяться у відділенні. У вечірній і нічний
час може виникнути необхідність у зміні промоклої пов’язки, введення трубки, що
випала з рана тощо. В перев’язочній для цієї мети повинна бути виділена “чергова”
стерилізаційна коробка з перев’язочним матеріалом. Після закінчення перев’язки
черговий персонал повинен зробити прибирання, склавши використані інструменти в
бачок із розчином дезінфектанту, а зняті бинти і пов’язку, забруднені кульки тощо
зібрати у спеціальне відро із кришкою, яке пристосоване для збору забрудненого
матеріалу.
Поточне прибирання виконується під час перев’язок. Біля кожного
перев’язочного столу обов’язково стоїть таз або відро для збору знятих пов’язок і
використаного в процесі перев’язки матеріалу. В проміжках між перев’язками
санітарка перекладає вміст тазів у спеціальне відро із кришкою, щоб потім винести
його для спалювання забрудненого матеріалу. В перев’язочній мають бути великі
щіпці, якими збирають забруднені пов’язки.
Після закінченні перев’язок виконується велике прибирання, аналогічне такому
прибиранню в операційній, а в кінці дня персонал перев’язочної проводить заключне
прибирання.
Один раз на тиждень в перев’язочній виконується генеральне прибирання
аналогічне тому, що виконується в операційному блоці.
Важливе значення в забезпеченні чистоти і порядку в перев’язочній мають
одежа і поведінка людей, здорових і хворих, що входять і працюють в перев’язочній. В
перев’язочну входять у звичайному лікарняному одягу, тобто в халаті і шапочці, в яких
ІІІ курс, Тема 4 8
ходять і працюють співробітники хірургічного відділення. Халати і шапочки мають
бути чистими, застібнутими на всі ґудзики, рукава спущені до кистей або закачані, але
так, щоб з під них не “виглядали” рукава нижньої сорочки або кофточки. Персоналу
перев’язочної краще користуватись халатами, що зав’язуються ззаду. Шапочки повинні
повністю закривати волосся. Всі, хто входить у перев’язочну, повинні надягати
стерильну маску.
Медсестри і санітарки, що працюють в перев’язочній, міняють халати кожен
день, а поверх халату одягають фартухи з нагрудниками. Фартухи щоденно
дезінфікуються, а при забрудненні під час роботи протираються чистою ганчіркою,
змоченою дезрозчином. Фартухи повинні одягати лікарі і студенти, що виконують
гнійні перев’язки.
Подібно до операційних сестер сестри і санітарки, що працюють в
перев’язочній, повинні ретельно дотримуватись правил особистої гігієни.
Аподактильна робота, тобто не торкаючись пальцями, є обов’язковою. Всі брудні
роботи потрібно виконувати в робочих рукавичках або довгими щипцями (наприклад,
прибирання з підлоги забрудненої серветки), стежити за шкірою рук, турбуватись, щоб
не було тріщин, подряпин.
Для знезараження повітря в перев’язочній застосовують ультрафіолетові лампи.
Ультрафіолетове опромінення перев’язочної відбувається відповідно графіку.
В сучасній перев’язочній повинно бути виділено місце для передстерилізаційної
очистки інструментів, а в гнійних перев’язочних – для попередньої дезінфекції.
Зазвичай біля раковини з надписом “Для інструментів” розташовують бачок з
дезінфікуючою рідиною, в яку занурюють всі інструменти, що були застосовані під час
гнійних перев’язках. Дезінфекції підлягають і інструменти, що були використанні при
перев’язках ран, що гранулюють, і ран із серозними виділеннями, бо немає впевненості
в тому, що ці виділення не містять патогенні мікроорганізми. В якості дезінфектантів
можуть бути застосовані розчин первомуру, що залишився після обробки рук, або 6%
розчин перекису водню з 0,5% миючого засобу або 2,5% розчин хлоргекседину
біглюконату, 0,2% розчин дезактину тощо. Ці розчини не мають запаху, і перебування в
них інструментів протягом 30-60 хвилин не призводить до корозії металу. Для
передстерилізаційної очистки необхідно мати інший бачок, який як і бачок для
дезінфекції має бути маркірованим. Передстерилізаційна обробка інструментарію в
перев’язочній виконується аналогічно до обробки інструментарію в стерилізаційній
операційного блоку.
Порядок виконання перев’язок за ступенем асептичності полягає в наступному.
Першими повинні виконуватись пункції суглобів, м’яких тканин і кісток, потім
плевральні пункції, з огляду на те, що не завжди можна передбачити характер вмісту,
який знаходиться в плевральній порожнині. Далі йдуть перев’язки свіжих
післяопераційних ран; потім зняття швів і, на кінець, перев’язки чистих ран, що
гранулюють, гастростом тощо.
Всі перев’язки гнійних ран, рівно як і пункції гнояків, промивання порожнини
емпієми тощо, а також перев’язки хворих із норицями кишечнику виконуються в
гнійній перев’язочній В гнійних перев’язочних важливо не допустити розповсюдження
мікроорганізмів за межі рани хворого. В зв’язку із цим в першу чергу перев’язують
хворих із гнійними ранами, що загоюються, потім із значними гнійними виділеннями, а
в останню чергу – септичних хворих із кишковими норицями тощо. Особливих заходів
потребують хворі з анаеробною інфекцією.

ІІІ курс, Тема 4 9

 V. Орієнтовна основа дії

Вибір антисептичних засобів в залежності від різновиду гнійно-септичної

хірургічної патології.

Хірурги в своїй роботі намагаються отримати максимальний антисептичний

ефект і, як правило, застосовують декілька видів антисептики, а інколи і весь арсенал
(змішана антисептика). Це залежить від різновиду патології і важкості її перебігу.

Приклади вибору антисептичних засобів при різних патологічних станах

Патологічний Засоби антисептики, що можуть бути застосовані

процес механічні фізичні хімічні біологічні
Чиста рана Дренаж Профілактична
УВЧ антибіотикотера-
пія
Контамінована Видалення Дренаж. Засоби для Місцева і загаль-
рана (випадкова) сторонніх тіл. Ультразвук місцевого на антибіотико-
Видалення згуст- УФ-опромінення застосування терапія
ків крові. Сорбенти Засоби пасивної і
Видалення змерт- Осмотичні засоби активної імуніза-
вілих тканин і тих, ції проти правця
що потенційно мо- та сказу при
жуть змертвіти укушених ранах
Гніійна рана Видалення Дренаж. Засоби для Місцева і загаль-
змертвілих тканин Ультразвук. місцевого на антибіотико-
УФ-опромінення. застосування. терапія.
Сорбенти. Хіміотерапевтичні Протеолітичні
Осмотичні засоби. засоби. ферменти.
Лазерне Засоби пасивної і
опромінення активної імуніза-
ції проти правця
та сказу при
укушених ранах
Гнійні захворю- Розтин гнояка. Дренаж. Засоби для Місцева і загаль-
вання шкіри та Видалення Ультразвук. місцевого на антибіотико-
підшкірної кліт- змертвілих тканин УФ-опромінення. застосування. терапія.
ковини в гнійно- Сорбенти. Хіміотерапевтичні Протеолітичні
некротичній Осмотичні засоби. засоби. ферменти.
стадії Лазерне опромі- Засоби пасивної і
нення активної імуніза-
ції

ІІІ курс, Тема 4 10

 Склад та приготування до застосування деяких антисептичних засобів
Розрахунок складових частин для приготування робочого розчину первомуру (С-4)

Вихідний розчин Робочий розчин

Пергідроль, Мурашина кислота, мл Вода, л
мл 100% 85% 1,2% 2,4% 4,8%
17,1 6,9 8,1 До 2 До 1 0,5

Для приготування вихідного розчину в скляну колбу наливають відповідну

кількість перекису водню, а потім добавляють мурашину кислоту. Колбу збовтують і
ставлять у нижній відділок холодильника на 1 – 1,5 години, збовтуючи колбу кожні 20-
30 хв. Вихідний розчин може зберігатись при кімнатній температурі 1 добу. Робочий
розчин також придатний протягом 1 доби. Таким чином первомур можна готувати
кожні 2 доби.

Потрійний розчин (Крупеніна)

Склад:
Карболова кислота – 0,3%
Формальдегід – 1,5%
Карбонат натрію – 2%

Спиртовий розчин Люголя

Склад:
Спирт 96% - 100 мл
Калію йодиду – 1 г
Чистий йод – 1 г

Водний розчин Люголя

Склад:
Дистильована вода- 100 мл
Калію йодиду – 2 г
Чистий йод – 1 г

Організація догляду за хворим з анаеробною інфекцією

Хворий на анаеробну інфекцію створює для оточуючих його інших хворих та
медперсоналу велику небезпеку. Анаеробна інфекція характеризується високим рівнем
контагіозності і, якщо не застосувати профілактичні заходи, може уразити інших
хворих. Основним шляхом розповсюдження анаеробної інфекції є контактний, тому
поперед всього необхідно ізолювати хворого у окремій палаті і організувати
дезинфекцію і стерилізацію засобів догляду, посуди, інструментів, тощо, які
контактують із даним хворим.
1. У приймальному відділенні хворий проходить санітарну обробку.
2. Для миття хворого застосовують мило в дрібній розфасовці.
3. Перед госпіталізацією ліжко, тумбочку, підлогу, підкладне судно
обробляють 6% розчином перекису водню з 0,5% розчином СМЗ.
4. Прибирання палати виконується 2 рази на день з використанням 6% розчину
перекису водню з 0,5% розчином СМЗ.
5. Засоби для прибирання маркірують і стерилізують в автоклаві за 1-м
режимом.
6. Посуд хворого звільняють від залишків їжі, замочують у 2% розчині соди і
кип’ятять протягом 1,5 години.
ІІІ курс, Тема 4 11
 7. Медичний персонал перед входом у палату переодягається в спеціальні
халати та бахіли, під час огляду хворого і перев’язок користуються
клейончастими фартухами, які обробляються 6% розчином перекису водню.
8. Перев’язувальний матеріал збирають у спеціально виділений бікс,
автоклавують і знищують.
9. Натільну і постільну білизну збирають у бавовняні або поліетиленові мішки,
замочують в 2% розчині соди або миючого засобу, після чого кип’ятять
протягом 1,5 години.
10. Матрац, подушку, ковдру і піжаму піддають камерній дезінфекції в режимі
для мікроорганізмів, що утворюють спори.
11. Використаний інструментарій занурюють у 6% розчин перекису водню з
0,5% СМЗ на 1 годину, потім проводять передстерилізаційну підготовку та
стерилізацію.

Утилізація перев’язочного матеріалу, забрудненого гнійними виділеннями.

Перев’язувальний матеріал, що був у контакті з хворим, у якого має місце
гнійно-некротичний процес, піддається дезинфекції (застосовують замочування у
різних хімічних антисептичних засобах), режим останньої залежить від використаного
для цього засобу. Після дезінфекції відпрацьований перев’язувальний матеріал
відносять на смітник.

ІІІ курс, Тема 4 12

 VІ. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня знань.

Ситуаційні задачі Тема3

1. В поліклініку звернувся хворий з опіком правого передпліччя ІІ ступеня, площа

опіку 1%. Хворому проведений туалет опікової поверхні розчином фурациліну
1:5000. Який антисептичний засіб варто застосувати для місцевого лікування цього
постраждалого?
Відповідь: можна застосувати йодобак, йодопірон.

2. У хворого діагностовано розвиток анаеробної інфекції в рані. Стан його швидко

погіршується. Які види антисептики треба застосувати для лікування цього
хворого?
Відповідь: у даного хворого мають бути застосовані засоби всіх видів
антисептики.

3. При огляді хворого виявлено, що пов’язка на рані промокла гноєм синьо-зеленого

кольору з характерним “солодкуватим” запахом. Які антисептики необхідно
застосувати для боротьби із цією інфекцією?
Відповідь: борна кислота, антибіотики, що мають активність відносно синьо-
гнійної палички.

4. Після обробки операційного поля 5% спиртовим розчином йоду, через декілька

годин після операції, у хворого виникла гіперемія і набряк тих ділянок шкіри, що
були оброблені, з'явилися висипи на інших ділянках тіла, нежить, нездужання. Про
що свідчать ці симптоми? Яку помилку допустив хірург?
Відповідь: для обробки операційного поля не можна застосовувати спиртовий
розчин йоду. У хворого розвинувся хімічний опік обробленої ділянки і алергічна
реакція на застосований препарат для обробки операційного полю.

5. Перев’язочний матеріал, що був застосований у хворого із анаеробною

хірургічною інфекцією, санітарка викинула у ємність із 1% розчином хлораміну,
після закінчення робочого дня вона віднесла вміст ємності на смітник. Чи вірно
поступила санітарка? Якщо ні, то що вона мала робити із вище зазначеним
перев’язувальним матеріалом?
Відповідь: перев’язувальний матеріал збирають у спеціально виділений бікс,
піддають автоклавуванню знищують.

6. Після перев’язки хворого із анаеробною хірургічною інфекцією використаний

інструмент був занурений у 0,2% розчин дезактину на 1 годину з метою дезінфекції.
Після цього йому була проведена передстерилізаційна підготовка. Чи вірно
поступили із вище зазначеним інструментом? Якщо ні, то що і як мало бути
виконано?
Відповідь: використаний інструментарій занурюють у 6% розчин перекису водню з
0,5% СМЗ на 1 годину, потім проводять передстерилізаційну підготовку та
стерилізацію.

7. В гнійній перев’язочній хворому було виконане оперативне втручання з приводу

гнійно-некротичного процесу в ділянці лівого стегна. Хірургами у даного хворого
запідозрена наявність анаеробної хірургічної інфекції. Яким чином має підготовити
персонал перев’язочну для подальшої роботи?
Відповідь: у перев’язочній має бути виконане позапланове генеральне прибирання.

ІІІ курс, Тема 4 13

8. Хірург виконував первинну хірургічну обробку рани в ділянці правої кисті у
хворого Б., 33 років, який травмувався 2 години потому під час столярних робіт.
Хірург видалив з рани стороннє тіло, згустки крові, висік нежиттєздатні тканини. З
якою метою він це робив? Який вид антисептики він застосував при виконі
зазначених дій?
Відповідь: хірург виконав дані дії з метою створення в рані несприятливих умов для
розвитку інфекції, він застосував в даному випадку механічну антисептику?

9. Хворому Ш, 44 років, після обробки опікової поверхні, було призначено ввести 1 мл

протиправцевого анатоксину внутрішньо-м’язово та 3000 ОД протиправцевої
сироватки за методом Безредко. Який метод антисептики був застосований в
даному випадку? В чому полягає принцип дії протиправцевого анатоксину та
протиправцевої сироватки?
Відповідь: в даному випадку був застосований біологічний вид антисептики,
анатоксин викликає виробку антитіл самим організмом людини, сироватка
містить готові імуноглобуліни.

10. Постраждалому з випадковою раною правої гомілки виконали обробку останньої,

під час якої були застосоване висічення змертвілих тканин, видалення вмісту рани,
обробка рани розчинами перекису водню та дека сану, на утворену ранову
поверхню була накладена асептична пов’язка з маззю “Офлокаїн”, яка має
гіперосмолярну гідрофільну основу. Який вид сучасної антисептики був
застосований в даному випадку?
Відповідь: в даному випадку був застосований комбінований метод антисептики.

11. На одному із етапів лікування інфікованої рани була застосована мазь “Іруксол”, яка
містить у своєму складі клостриділпептідазу. Який метод антисептики був
застосований в даному випадку?
Відповідь: в даному випадку був застосований біологічний вид антисептики, бо
клостриділпептидаза є протеолітичним ферментом мікробного походження.

12. Санітарка гнійної перев’язочної зібрала перев’язочний матеріал, що був знятим з

хворих під час робочого дня і помістила його у водонепроникний мішок, зав’язала
мішок і винесла його на смітник. Чи вірно поступила санітарка?
Відповідь: перев’язочний матеріал після використання підлягає дезінфекції одним із
методів і лише після цього може бути винесеним на смітник.

ІІІ курс, Тема 4 14

 Для перевірки кінцевого рівня знань можуть бути використанні тести ІІІ
рівня складності.

Які складові входять до даних антисептичних засобів?

кислотаНадмурашина

Карболова кислота
Мурашина кислота
Дистильована вода

Карбонат натрію

Етиловий спирт
Перекис водню
Калію йодиду

Формальдегід

Чистий йод
Антисептичний
засіб

Первомур + + + +
Потрійний
+ + + +
розчин
Спиртовий
+ + +
розчин Люголя
Водний розчин
+ + +
Люголя

Виберіть антисептичний засіб, який необхідно застосувати при даних

патологічних станах
Засоби антисептики, що можуть бути застосовані

правцяЗасоби пасивної і активної імунізації проти

Хімічні засоби для місцевого застосування

Засоби пасивної і активної імунізації

Видалення змерт- вілих тканин

Хіміотерапевтичні засоби.

Протеолітичні ферменти
Видалення сторонніх тіл.

антибіотикотерапія
Осмотичні засоби
Розтин гнояка.

Ультразвук

Патологічний
Сорбенти
Дренаж

процес

Чиста рана +
Контамінована
+ + + + + + +
рана (випадкова)

Інфікована рана + + + + + + + + + +

Гнійні захворю-
вання шкіри та
підшкірної кліт- + + + + + + + + + + + +
ковини в гнійно-
некротичній стадії

VІІ. Методика проведення заняття та організаційна структура заняття

Розподіл балів, присвоюваних студентам:
ІІІ курс, Тема 4 15
 При засвоєнні теми №3 із змістовного модулю №1 за навчальну діяльність
студенту виставляється оцінка за 4-х бальною (традиційною) шкалою, яка потім
конвертуються у бали наступним чином:

Оцінка Бали
“5”(відмінно) 6 балів
“4” (добре) 4 балів
“3”(задовільно) 2 балів
“2” (незадовільно) 0 балів

ІІІ курс, Тема 4 16

 Технологічна карта заняття

№ Основні етапи заняття, їх Рівень Методи контролю Матеріали методичного Розподіл

п/п функції та зміст засво- і навчання забезпечення часу
єння (хв.)
Підготовчий етап
1. Організаційні заходи 1-3
2. Постановка навчальних цілей П.1 "Актуальність 5
та мотивація теми"
П.2 "Навчальні цілі"

3. Контроль вихідного рівня 30

знань, навичок, умінь Таблиця: шляхи
1. Історія розвитку ан- І розповсюдження
тисептики як метода Індивідуальне інфекції
2. Класифікація методів ІІ опитування
антисептики Тести ІІ р. Таблиця: види
3. Принципи, що лежать в ІІ антисептики.
основі механічної
антисептики Таблиця: засоби фі-
4. Засоби фізичної анти- ІІ зичної антисептики
септики
5. Класифікацію хімічних ІІ Таблиця: класифікація
антисептичних засобів хімічних антисептиків
6. Засоби біологічної ІІ
антисептики, класифікація Таблиця: класифікація
антибіотиків антибіотиків
Основний етап
4. 1. Провести підбір ан- ІІІ Професійний Хворі на гнійно- 15
тисептичних засобів в тренінг у вирі- септичні хірургічні
залежності від виду гнійно- шенні нетипових захворювання в гнійній
септичної патології клінічних задач перев’язочній
2. Оволодіти прописами ІІІ Практичний 15
основних комбінованих тренінг Задачі ІІІ р.
антисептичних засобів
3. Організувати догляд за ІІІ 10
хворим із анаеробною
хірургічною інфекцією

Заключний етап
5. Контроль та корекція рівня ІІІ Індивідуальний Тести ІІІ р. 12
професійних вмінь та навичок контроль навичок Задачі ІІІ р.
Тести ІІІ р.
6. Підведення підсумків заняття
7. Домашнє завдання (основна і “Короткі” методичні
додаткова література за вказівки до роботи на
темою) практичному занятті.

ІІІ курс, Тема 4 17

ІІІ курс, Тема 4 18
 Тести та задачі для перевірки вихідного рівня знань
Антисептика. Догляд за хворими з гнійною патологієюТема3

Який з перерахованих методів відноситься до фізичної антисептики?

1. Первинна хірургічна обробка рани
2. Обробка рани ультразвуком
3. Дренування рани тампоном
4. Промивання рани розчином перекису водню
5. Пов’язка на рану з маззю, яка містить протеолітичні ферменти

До шляхів потрапляння інфекції в рану відносяться:

1. трансмісійний
2. екстенсивний
3. інтраопераційний
4. імплантаційний
5. контактний

Джерела інфекції бувають:

1. екстраперітонеальні
2. екстракорпоральні
3. екзогенні
4. екстравазатні
5. ендогенні

Джерелом ендогенного інфікування рани може бути:

1. карієс
2. ендоскопічне дослідження травного тракту
3. післяопераційний рубець
4. нестерильний перев'язний матеріал
5. хірург–бактерієносій

Джерелом екзогенного інфікування рани може бути:

1. хірург-бактерієносій
2. післяопераційний рубець
3. хронічний тонзиліт у хворого
4. каріозні зуби у хворого
5. хірургічний інструментарій в перев’язочній

Що лежить в основі механічної антисептики?

1. накладення стерильних пов'язок
2. видалення змертвілих тканин в рані за допомогою скальпеля
3. обробка рани низько енергетичним лазером
4. видалення з рани сторонніх тіл
5. зрошення рани розчином декаметоксину

Фізична антисептика - це застосування:

1. марлевих дренажів
2. місцевої антибіотикотерапії
3. УФО-терапії
4. мазі “Іруксол”
5. діатермії

ІІІ курс, Тема 4 19

 Які засоби відносяться до біологічної антисептики?
1. бісептол
2. хлоргексидину біглюконат
3. цефазолін
4. дімексид
5. хімопсин

Які засоби відносяться до біологічної антисептики:

1. тампонада рани сальником
2. тампонада рани гемостатичною трубкою
3. введення в рану террилітіну
4. внутрішньовенне введення поліглюкину
5. внутрішньовенне введення гіперімунної плазми

До засобів активної імунізації відноситься:

1. анатоксин
2. гамма-глобулін
3. сироватка
4. поліглюкін
5. вакцина

До засобів пасивної імунізації відноситься:

1. анатоксин
2. імунна сироватка
3. гамма-глобулін
4. желатиноль
5. еритроцитарна маса

До групи окислювачів відносяться:

1. перекис водню
2. брильянтовий зелений
3. перманганат калію
4. дімексид
5. хлоргексидину биглюконат

Який препарат володіє бактерицидною і поверхово-активною дією?

1. декаметоксин
2. риванол
3. хлорамін
4. етоній
5. метронідазол

Який препарат найбільш ефективний у відношенні до неклостридіальної

анаеробної хірургічної інфекції?
1. розчин декаметоксину
2. розчин хлоргексидину біглюконату
3. нітазол
4. метронідазол
5. цефазолін

Що відноситься до сульфаніламідних препаратів ?

ІІІ курс, Тема 4 20
 1. етазол натрію
2. дімексид
3. бісептол
4. метронідазол
5. хлоргексидину біглюконат

Які засоби для дезінфекції використовують при догляду за хворим з

анаеробною інфекцією?
1. Обробка, замочування у первомурі
2. Обробка, замочування у 6% розчині перекису водню
3. Кип’ятіння у 2% розчині соди
4. Замочування у 2% розчині хімопсину
5. Обробка, замочування у 70% розчині етилового спирту.

До поверхнево-активних антисептичних хімічних засобів відносяться:

1. Перекис водню
2. Йодобак
3. Зелене мило
4. Формалін
5. Сульфадіметоксин

До механічної антисептики можна віднести:

1. Накладання хірургічного шву на краї рани
2. Видалення вмісту рани
3. Обробка рани розчином декаметоксину
4. Висічення країв, стінок та дна випадкової рани
5. Видалення з рани спор анаеробної інфекції

До фізичної антисептики можна віднести:

1. Встановлення у кишені рани гумових смужок
2. Відсмоктування вмісту рани за допомогою вакуумного пристрою
3. Введення в порожнину рани бактеріофага
4. Обробка рани розчином, що містить цефтріаксон
5. Видалення з рани гнійно-некротичного вмісту за допомогою пінцету

До хімічної антисептики можна віднести:

1. Обробка рани розчином перманганату калію
2. Обробка рани розчином етамзілату натрію
3. Обробка рани розчином з хімопсином
4. Накладання пов’язки на рану з маззю “Іруксол”
5. Накладання пов’язки на рану з розчином хлоргекседину

До біологічної антисептики можна віднести:

1. В/в введення метронідазолу
2. В/в введення цефтріаксону
3. Накладання на рану пов’язки з “Гелевіном”
4. Накладання на рану пов’язки з маззю “Іруксол”
5. Накладання на рану пов’язки із стерильного бинта

ІІІ курс, Тема 4 21

 До біологічної антисептики можна віднести:
1. В/в введення метронідазолу
2. В/в введення цефтріаксону
3. Накладання на рану пов’язки з “Гелевіном”
4. Накладання на рану пов’язки з маззю “Іруксол”
5. Накладання на рану пов’язки із стерильного бинта

Ситуаційні задачі Тема4

1. В поліклініку звернувся хворий з опіком правого передпліччя ІІ ступеня, площа

опіку 1%. Хворому проведений туалет опікової поверхні розчином фурациліну
1:5000. Який антисептичний засіб варто застосувати для місцевого лікування
цього постраждалого?

2. У хворого діагностовано розвиток анаеробної інфекції в рані. Стан його швидко

погіршується. Які види антисептики треба застосувати для лікування цього
хворого?

3. При огляді хворого виявлено, що пов’язка на рані промокла гноєм синьо-

зеленого кольору з характерним “солодкуватим” запахом. Які антисептики
необхідно застосувати для боротьби із цією інфекцією?

4. Після обробки операційного поля 5% спиртовим розчином йоду, через декілька

годин після операції, у хворого виникла гіперемія і набряк тих ділянок шкіри,
що були оброблені, з'явилися висипи на інших ділянках тіла, нежить,
нездужання. Про що свідчать ці симптоми? Яку помилку допустив хірург?

5. Перев’язочний матеріал, що був застосований у хворого із анаеробною

хірургічною інфекцією, санітарка викинула у ємність із 1% розчином
хлораміну, після закінчення робочого дня вона віднесла вміст ємності на
смітник. Чи вірно поступила санітарка? Якщо ні, то що вона мала робити із
вище зазначеним перев’язувальним матеріалом?

6. Після перев’язки хворого із анаеробною хірургічною інфекцією використаний

інструмент був занурений у 0,2% розчин дезактину на 1 годину з метою
дезінфекції. Після цього йому була проведена передстерилізаційна підготовка.
Чи вірно поступили із вище зазначеним інструментом? Якщо ні, то що і як мало
бути виконано?

7. В гнійній перев’язочній хворому було виконане оперативне втручання з приводу

гнійно-некротичного процесу в ділянці лівого стегна. Хірургами у даного
хворого запідозрена наявність анаеробної хірургічної інфекції. Яким чином має
підготовити персонал перев’язочну для подальшої роботи?

8. Хірург виконував первинну хірургічну обробку рани в ділянці правої кисті у

хворого Б., 33 років, який травмувався 2 години потому під час столярних робіт.
Хірург видалив з рани стороннє тіло, згустки крові, висік нежиттєздатні
тканини. З якою метою він це робив? Який вид антисептики він застосував при
виконі зазначених дій?

9. Хворому Ш, 44 років, після обробки опікової поверхні, було призначено ввести

1 мл протиправцевого анатоксину внутрішньо-м’язово та 3000 ОД
ІІІ курс, Тема 4 22
 протиправцевої сироватки за методом Безредко. Який метод антисептики був
застосований в даному випадку? В чому полягає принцип дії протиправцевого
анатоксину та протиправцевої сироватки?

10. Постраждалому з випадковою раною правої гомілки виконали обробку

останньої, під час якої були застосоване висічення змертвілих тканин, видалення
вмісту рани, обробка рани розчинами перекису водню та дека сану, на утворену
ранову поверхню була накладена асептична пов’язка з маззю “Офлокаїн”, яка
має гіперосмолярну гідрофільну основу. Який вид сучасної антисептики був
застосований в даному випадку?

11. На одному із етапів лікування інфікованої рани була застосована мазь “Іруксол”,
яка містить у своєму складі клостриділпептідазу. Який метод антисептики був
застосований в даному випадку?

12. Санітарка гнійної перев’язочної зібрала перев’язочний матеріал, що був знятим з

хворих під час робочого дня і помістила його у водонепроникний мішок,
зав’язала мішок і винесла його на смітник. Чи вірно поступила санітарка?

Тести ІІІ рівня складності

Які складові входять до даних антисептичних засобів? кислотаНадмурашина

Карболова кислота
Мурашина кислота
Дистильована вода

Карбонат натрію

Етиловий спирт
Перекис водню
Калію йодиду

Формальдегід

Чистий йод

Антисептичний
засіб

Первомур
Потрійний
розчин
Спиртовий
розчин Люголя
Водний розчин
Люголя

ІІІ курс, Тема 4 23

Виберіть антисептичний засіб, який необхідно застосувати при даних патологічних
станах

Засоби антисептики, що можуть бути застосовані

правцяЗасоби пасивної і активної імунізації проти

Хімічні засоби для місцевого застосування

Засоби пасивної і активної імунізації

Видалення змерт- вілих тканин

Хіміотерапевтичні засоби.

Протеолітичні ферменти
Видалення сторонніх тіл.

антибіотикотерапія
Осмотичні засоби
Розтин гнояка.

Ультразвук
Патологічний

Сорбенти
Дренаж
процес

Чиста рана
Контамінована
рана (випадкова)

Інфікована рана

Гнійні захворю-
вання шкіри та
підшкірної кліт-
ковини в гнійно-
некротичній стадії

ІІІ курс, Тема 4 24