Методичні вказівки для роботи студентів на практичному занятті

Модуль 1
Змістовий модуль 1.
Практичне заняття №4
Тема: Асептика. Основні шляхи розповсюдження інфекції. Повітряно-крапельної,
контактної, імплантанційної, ендогенної, внутрішньолікарняної та ВІЛ-інфекції
Теоретичні питання для позаурочного самостійного вивчення та обговорення до
практичного заняття №4:
1. Історія розвитку асептики.
2. Визначення асептики, шляхи передачі екзогенної інфекції.
3. Будова операційного блоку, методи забезпечення санітарно-гігієнічного
режиму в операційному блоці.
4. Будова і принцип роботи автоклаву, техніка безпеки при роботі в автоклав ній.
5. Підготовка до стерилізації, методи стерилізації перев’язочного матеріалу та
операційної білизни, проби на якість стерилізації.
6. Методи підготовки рук хірурга до операції, елементи догляду за руками
хірурга.
7. Методи обробки передопераційного поля.
8. Транспортування хворих в операційну і з операційної.
9. Проведення прибирання в операційній.
10. Одягання операційної білизни.

Література:
Основна:
1. Загальна хірургія : підручник : / М.Д. Желіба, С.Д. Хіміч, І.Д. Герич та ін.; за ред.
проф. М.Д. Желіби, проф. С.Д. Хіміча. – К.; ВВС «Медицина», 2010. – С. 488 с
2. Хірургія: підручник/Б.П.Лисенко, В.Д.Шейко, С.Д.Хіміч.-К.:ВСВ
«Медицина»,2010.-712 с.
3. Загальна хірургія: навчальний посібник/ В.І.Пантьо, В.М. Шимон, О.О.
Болдіжар.-Ужгород:ІВА, 2010-464 с.
4. С. Д. Хіміч. Довідник хірурга. – К.: Здоров’я, - 2011. – 208 с.
Додаткова:
1. Конспекти лекцій.
2. В. П. Польовий, О. Й. Хомко, С. П. Польова, А. С. Паляниця, І. О.
Вишньовський. Догляд за хворими хірургічного профілю. – Чернівці: Медуніверситет, –
2012. – 380 с.
3. Загальна хірургія в питаннях в питаннях і відповідях. Навчально-
методичний посібник/ А.А.Симодейко, С.С.Філіп, О.О.Болдижар.- Ужгород:
ІВА,2005.- 288 с.

Розподіл балів, присвоюваних студентам:

При засвоєнні теми №4 з модулю №1 за навчальну діяльність студенту
виставляється оцінка за 4-х бальною (традиційною) шкалою, яка потім конвертуються у
бали наступним чином:

Оцінка Бали
“5”(відмінно) 6
“4” (добре) 4
“3”(задовільно) 2
“2” (незадовільно) 0
 Методична розробка для практичного заняття №4
Модуль 1
Змістовий модуль 1.
Тема: Асептика. Основні шляхи розповсюдження інфекції. Повітряно-
крапельної, контактної, імплантанційної, ендогенної, внутрішньолікарняної
та ВІЛ-інфекції
I. Актуальність теми
При наданні пацієнтам хірургічної допомоги має велике значення профілактика
потрапляння інфекції в рану. Досягти цього можна завдяки строгому дотриманню правил
асептики, основним положенням якої є наступне: все, що стикається з раною. має бути
вільним від мікроорганізмів, тобто стерильним. Під час даного заняття студенти мають
оволодіти правилами асептики при організації роботи в операційному блоці, при підготовці
до використання операційної білизни та перев’язочного матеріалу, засвоїти правила
одягання операційної білизни, методи передопераційної обробки рук та операційного поля.
Данні знання є важливими як для подальшого навчання на кафедрах хірургічного профілю
так і для роботи вже в якості майбутніх фахівців.

II. Цілі навчання

1. Мати уяву про історію розвитку асептики (α=І).
2. Знати визначення асептики, шляхи передачі екзогенної інфекції (α=ІІ).
3. Знати будову операційного блоку, методи забезпечення санітарно-
гігієнічного режиму в операційному блоці (α=ІІ).
4. Знати будову і принцип роботи автоклаву, техніку безпеки при роботі в
автоклав ній (α=ІІ).
5. Засвоїти підготовку до стерилізації та методи стерилізації перев’язочного
матеріалу та операційної білизни, проби на якість стерилізації (α=ІІ).
6. Знати методи підготовки рук хірурга до операції, елементи догляду за
руками хірурга (α=ІІ).
7. Знати методи обробки передопераційного поля (α=ІІ).
8. Вміти транспортувати хворих в операційну і з операційної (α=ІІІ).
9. Вміти провести прибирання в операційній (α=ІІІ).
10. Вміти одягати операційну білизну (α=ІІІ).
11. Вміти приготовити розчини і обробляти руки перед оперативним
втручанням (α=ІІІ).
12. Вміти провести підготовку операційного поля (α=ІІІ).

ІII. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь

Література:
Основна:
1.Загальна хірургія : підручник : / М.Д. Желіба, С.Д. Хіміч, І.Д. Герич та ін.; за ред.
проф. М.Д. Желіби, проф. С.Д. Хіміча. – К.; ВВС «Медицина», 2010. – С.
488 с
2. Загальна хірургія / За ред. С.П.Жученка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. – К.:
Здоров’я, 1999. – С. 102-122.
3. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія з анестезіологією, основами
реаніматології та догляду за хворими. – К.: Здоров’я, 1999 – С. 60-78.
4. Гостищев В.К. Общая хирургия. – М.: Медицина, 1993. – С. 28-51.
Додаткова:
1. Конспекти лекцій.
2. Нестеренко Ю.А. Хирургические болезни. – М.: Медицина, 1983. – 29-65.

ІІІ курс, тема 5 2

 3. Тимофеев Н.С., Тимофеев Н.Н. Асептика и антисептика. – Л.: Медицина, 1989. – С.
7-43, 66-69, 125-158.

Тести для перевірки вихідного рівня знань тема 4

Засновниками асептичного методу в хірургії є:

А. Пирогов
Б. Бергман (+)
В. Пастер
Г. Шимельбуш (+)
Д. Лістер

Методи контролю за стерильністю перев’язочного матеріалу і операційної білизни:

А. Плавлення резорцину
Б. Бактеріологічний метод (+)
В. Плавлення сечовини (+)
Г. Плавлення сірки
Д. Метод Мікуліча

Виберіть режими, при яких відбувається стерилізація в автоклаві:

А. 2,5 атм, 145о, 10 хв.
Б 2,0 атм, 132о, 20 хв. (+)
В. 1,5 атм, 125о, 30 хв.
Г. 1,1 атм, 120о, 45 хв. (+)
Д. 0,5 атм, 110о, 35 хв.

Які з перерахованих методів є методами укладки в бікс?

А. Універсальний (+)
Б. Пошаровий (+)
В. Матеріальний
Г. Багатоцільовий
Д. Асептичний

Екзогенна хірургічна інфекція передається наступними шляхами

А. механічним
Б. ротаційним
В. госпітальним
Г. інплантаційним (+)
Д. контактним (+)

В операційному блоці розрізняють наступні зони:

А. асептичного режиму
Б. загального режиму (+)
В. антисептичного режиму
Г. стерильного режиму (+)
Д. нестерильного режиму

В операційній виконують наступні види прибирань:

А. повторне
Б. поточне (+)
В. механічне
Г. попереднє (+)
Д. вечірнє

ІІІ курс, тема 5 3

 Укладка у бікс Шимельбуша може бути:
А. універсальна(+)
Б. секторальна (+)
В. базова
Г. блокова
Д. герметична

В роботі автоклаву розрізняють наступні фази:

А. повільного знищення
Б. урівноваження (+)
В. підвищення тиску в камерах
Г. герметизації
Д. знищення (+)

Для контролю за якістю стерилізації в автоклаві можна застосувати:

А. бактеріологічний метод (+)
Б. термоіндикатори (+)
В. показники барометру автоклаву
Г. вивчення кольору простерилізованої білизни
Д. електронно мікроскопічний метод

Обробка рук до операції може бути виконаною за наступними методами:

А. з використанням розчину “Первомур” (+)
Б. за методом Кохера
В. за методом Більрота-Мікуліча
Г. за методом Спасокукотського-Кочергіна (+)
Д. з використанням 40% розчину етилового спирту

Для обробки операційного поля використовують:

А. розчин “Дезактин”
Б. розчин “Йодобак” (+)
В. розчин “Йодонат” (+)
Г. розчин “Йодопиридол”
Д. 100% розчин етилового спирту

Під час генерального прибирання операційної можна застосувати наступні розчини:

А. розчин хлораміну 10%
Б. розчин перекису водню 10% з 0,5% миючого засобу
В. розчин перекису водню 6% з 0,5% миючого засобу (+)
Г. розчин хлораміну 1% (+)
Д. розчин хлорного вапна 5%

Генеральне прибирання проводиться:

А. в кінці робочого дня
Б. в плановому порядку 1 раз на тиждень (+)
В. в плановому порядку 2 рази на тиждень
Г. позапланово після операцій, під час якої відбулося забруднення операційної
кишковим вмістом (+)
Д. кожен раз перед початком операційного дня

Для приготування розчину первомуру необхідно використати:

А. 6% розчин перекису водню

ІІІ курс, тема 5 4

 Б. пергідроль (+)
В. 96% розчин етилового спирту
Г. 100% оцтову кислоту
Д. 100% мурашину кислоту (+)
IV. Зміст навчання
Історія розвитку асептики і антисептики.
Безсилля хірургів перед інфекційними ускладненнями в IX столітті було просто
застрашливим. Дуже точно охарактеризував стан хірургії в ті часи великий російський
хірург Н.А.Вельямінов після відвідування однієї з великих московських клінік: “Бачив
блискучі операції і... царство смерті”. Так продовжувалося доти, поки наприкінці XIX
століття в хірургії не одержало поширення навчання про асептику й антисептик, у
виникненні якого можна виділити п'ять періетапів:
 Емпіричний період
 Долістеровська антисептика XIX століття
 Антисептика Лістера
 Виникнення асептики
 Сучасна асептика й антисептика

Емпіричний період. Перші, як ми тепер називаємо, “антисептичні методи”, можна

знайти в роботах лікарів ще древніх часів. Деякі із них: них вважали обов'язковим
видалення стороннього тіла з рані, у законах Мойсея заборонялося торкатися рани руками,
Гіппократ проповідував принцип чистоти рук лікаря, застосовував для обробки ран дощову
воду, вино; збривав волосяний покрив з операційного поля; говорив про необхідність
чистоти перев'язного матеріалу. Однак цілеспрямовані, осмислені дії хірургів щодо
попередження гнійних ускладнень почалися значно пізніше – лише в середині XIX століття.
Долістеровська антисептика ХХ століття. Угорський акушер Ігнац Земмельвейс
у 1847 р. припустив, що у жінок післяпологова гарячка розвивається внаслідок занесення
трупної отрути у статеві органи студентами і лікарями під час виконання вагінального
дослідження (студенти і лікарі займалися також в анатомічному театрі). Земмельвейс
запропонував перед внутрішнім дослідженням обробляти руки хлорним вапном і домігся
феноменальних результатів: післяпологова летальність внаслідок розвитку сепсису
знизилося з 18,3% до 1,3%. Однак, Земмельвейса не підтримали, а цькування і приниження,
що він випробував, привели до того, що він був госпіталізований у психіатричну лікарню, а
пізніше вмер від сепсису внаслідок панарицію.
М.І.Пирогов не створив цільних робіт по боротьбі з інфекцією. Але він був у
півкроку від створення навчання про антисептику. Ще в 1844 р. він писав: “Від нас
недалекий той час, коли ретельне вивчення травматичних і госпітальних міазм дасть
хірургії інший напрямок”. М.І.Пирогов шанобливо поставився до праць І.Земмельвейса і
сам, ще до Лістера, застосовував в окремих випадках для лікування ряд антисептичних
речовин (азотнокисле срібло, хлорне вапно, винний і камфорний спирт).
Роботи Земмельвейса, М.І.Пирогова не могли зробити переворот у науці. Появі
“лістеровської” антисептики сприяли роботи Луї Пастера про роль мікроорганізмів у
процесах шумування і гниття (1863г).
Виникнення антисептики. Успіхи мікробіології, праці Л.Пастера і Р.Коха висунули
ряд нових принципів в основу профілактики хірургічної інфекції. Вони стали у основі для
створення вчення Лістера про антисептичний метод. Головними з них було не допускати
забруднення бактеріями рук хірурга і предметів, що стикаються з ранню. Таким чином, у
хірургію ввійшли обробка рук хірурга, стерилізація інструментів, перев’язного матеріалу і
білизни. Розробка асептичного методу зв’язана з іменами Е.Бергмана і його учня
К.Шіммельбуша.
На Х Міжнародному конгресі хірургів у Берліні в 1890 р. принципи асептики при
лікуванні ран одержали загальне визнання. Е.Бергман продемонстрував хворих, оперованих
в асептичних умовах без застосування “лістеровської” антисептики. Тут же був прийнятий

ІІІ курс, тема 5 5

основний постулат асептики: “Все, що стикається з ранню, повинне бути стерильне”.
Для стерилізації перев'язного матеріалу використовувалася насамперед висока
температура. Р.Кохом (1881 р.) і Е. Есмархом був запропонований метод стерилізації
текучою парою. У той же час у Росії Гейденрейх вперше у світі довів, що найбільш
досконалою є стерилізація паром під підвищеним тиском, і в 1884 р. запропонував
використовувати для стерилізації автоклав.
Велика заслуга належить російським хірургам М.С.Суботіну і Л.Л.Левшіну, які
створили, власне кажучи, прообраз сучасних операційних. Н.В.Скліфосовський
запропонував розрізняти операційні для різних по інфекційному забрудненню операцій.
Сучасна асептика й антисептика. Висока температура, що є основним методом
асептики, не могла використовуватися для обробки живих тканин. Завдяки успіхам хімії
для лікування гнійних ран і інфекційних процесів був запропонований ряд нових
антисептичних засобів. Подібні ж речовини стали використовуватися для обробки
хірургічних інструментів і предметів догляду за хворими. Таким чином, поступово
асептика щільно переплелася з антисептикою, і зараз без єдності цих двох дисциплін
хірургія просто немислима.
Теодор Більрот, який ще недавно насміхався над антисептикою Лістера, у 1891 р.
сказав: “Тепер чистими руками і чистою совістю малодосвідчений хірург може досягти
кращих результатів, чим раніше самий знаменитий професор хірургії”.
Показові наступні цифри: до введення асептики й антисептики післяопераційна
летальність у Росії в 1857 р. складала 25%, а в 1895 р. – тільки 2,1%.

Асептика – комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на

попередження потрапляння мікроорганізмів в рану чи в організм людини у цілому.

Шляхи поширення інфекції в організмі:

Екзогенною вважається інфекція, що поптрапляє в рану із зовнішнього середовища:
а) з повітря – повітряна інфекція; б) із бризами слини чи інших рідин – крапельна інфекція
(іноді поєднуються в один вид – повітряно-крапельну інфекцію); в) із предметів, що
стикаються з ранню – контактна інфекція; г) із предметів, що залишаються в рані (шви,
дренажі, металеві чи пластини стрижні, штучні клапани серця і т.д.) – імплантаційна
інфекція.
Перенос патогенних мікроорганізмів від хворого до хворого позначається як
перехресна інфекція.
Ендогенної вважається інфекція, що знаходиться в організмі чи на його покровах.
Ендогенна інфекція попадає в рану або безпосередньо (контактна), або по судинних шляхах
(лімфогенна чи гематогенна). Основними вогнищами ендогенної інфекції є запальні
процеси на шкірі (фурункули, карбункули, піодермії, екзема й ін.), осередкова інфекція
ЖКТ (карієс зубів, гінгівіти, холецистити, холангіти, панкреатити й ін.), інфекція
дихальних шляхів (сінусити, трахеїти, бронхіти, бронхоэктатична хвороба), інфекція
урогенітальних шляхів (піеліти, цистити, простатити, уретрити, сальпінгооофоріти),
вогнища криптогенної інфекції.

Операційний блок – це набір спеціальних приміщень для виконання оперативних

втручань і проведення заходів, що їх забезпечують. Операційний блок повинен
розташовуватись в окремому приміщенні або крилі будівлі і бути з’єднаним коридором із
хірургічним відділенням, або на окремому поверсі багатоповерхового хірургічного
корпусу. Частіше маються розділенні між собою операційні для виконання втручань у
“чистих” і “гнійних” хворих, хоча більш доцільним є передбачити окремий, ізольований
операційний блок при гнійних хірургічних відділеннях.
Операційний блок відділений від хірургічних відділень спеціальним тамбуром –
частіше це частина коридору, в котру виходять приміщення операційного блоку загального

ІІІ курс, тема 5 6

режиму. Для забезпечення режиму стерильності в операційному блоці виділяють спеціальні
функціональні зони.

1. Зона стерильного режиму об’єднує операційну, передопераційну і

стерилізаційну. В приміщеннях цієї зони виконують: в операційній –
безпосередньо операції; в передопераційній – підготовку рук хірурга до операції;
в стерилізаційній – стерилізацію інструментів.
2. В зону строгого режиму входять такі приміщення, як санпропускник, що
складається із кімнат для роздягання персоналу, душових установок, кабін для
одягання стерильного одягу. Ці приміщення розташовуються послідовно, і
персонал виходить із кабіни для одягання прямо або через коридор в
передопераційну. В цю зону входять приміщення для зберігання хірургічних
інструментів і апаратів, наркозної апаратури і медикаментів, кабінет переливання
крові, приміщення для чергової бригади, старшої операційної сестри, санітарний
вузол для персоналу операційного блоку.
3. Зона обмеженого режиму, або технічна зона, об’єднує виробничі приміщення
для забезпечення роботи операційного блоку: тут знаходиться апаратура для
кондиціювання повітря, вакуумні установки, установки для забезпечення
операційної киснем і наркотичними газами, акумуляторна підстанція для
аварійного освічення, фотолабораторія для проявлення рентгенівських плівок.
4. В зоні загального режиму знаходяться кабінети завідуючого, старшої медичної
сестри, приміщення для сортування забрудненої білизни тощо.

Режим роботи операційного блоку передбачає обмежене його відвідування; в зоні

стерильного режиму повинен знаходитись тільки персонал, що приймає участь в операції
(хірурги та їх асистенти, операційні сестри, анестезіологи і анестезисти, санітарки). В зону
стерильного режиму допускаються студенти та лікарі, що проходять стажування.
Головним джерелом інфекції в операційній є людина, тому робітники операційного
блоку носять спеціальний одяг: халати або куртки і брюки, що відрізняються за кольором
від одягу співробітників інших відділень. В цьому одязі їм забороняється виходити з
операційного блоку. Гігієна співробітників операційного блоку повинна бути дуже
високою. Вони повинні регулярно проходити бактеріологічний контроль, санувати хронічні
вогнища інфекції.
Приміщення операційного блоку необхідно будувати так, щоб максимально
облегшити підтримування хірургічної чистоти. Стіни приміщення фарбують до стелі
олійною фарбою або покривають плиткою, кути закруглюють. На вікнах повинне бути
велике скло з фрамугами, що відкриваються всередину. Підлогу покривають плиткою.
Площа операційної зали на 1 операційний стіл повинна складати не менше 40 м2.
Оснащення операційної складається із операційного столу, безтіньової лампи,
безтіньового пересувного світильника, наркозної апаратури, наркозного столика, великого
інструментального стола, пересувного столика для інструментів, біксів на підставках з
педальним приводом, настінних або стельових безтіньових бактерицидних ламп,
хірургічного інструментарію, апаратів для електрокоагуляції та інше.
Меблі в операційній мають бути світлими, легкими (з металу, скла, пластмаси),
зручними, простими за конструкцією, легко митися.
Для підвищення стерильності повітря використовують засоби для очистки повітря.
Для цього використовують припливу витяжну вентиляцію і фрамуги, які відкривають під
час прибирання. В операційній вологість повинна бути не менше 60%, температура 22-23 оС.
Підвищений тиск в операційній сприяє току повітря із операційної в інші приміщення – це
дозволяє в декілька раз зменшити число післяопераційних ускладнень.
Кондиціювання повітря виконується місцевими або централізованими методами.
Видалення повітря відбувається через витяжні отвори, що розташовуються на протилежній

ІІІ курс, тема 5 7

стінці. Ефективність заходів по очищенню повітря в операційній контролюється посівами
повітря до, під час і після операції, з рук операційної бригади.
Транспортування хворих в операційну і в палату виконується на каталці, яка вкриті
поліетиленовою плівкою або клейонкою, яку обробляють відповідним чином
дезінфектантами.
Для попередження контактного інфікування необхідно, щоб все, що має стикатися з
раною, було стерильним. Це досягається шляхом стерилізації операційної білизни,
перев’язувального та шовного матеріалу, інструментів, обробкою рук хірурга і
операційного поля. Стерилізація шовного матеріалу направлена на попередження як
контактного, так і імплантаційного інфікування рани.
Стерилізація інструментів, перев’язувального матеріалу і білизни включає наступні
основні етапи:

1. Передстерилізаційна підготовка матеріалу.

2. Укладка і підготовка до стерилізації.
3. Стерилізація.
4. Зберігання стерильного матеріалу.

До перев’язочного матеріалу відносяться марлеві кульки, серветки, тампони,

турунди, бинти. Застосовують їх під час операції та перев’язок з метою осушення рани,
зупинки кровотечі, для дренування або тампонади рани. Перев’язувальний матеріал
готовлять з марлі і вати, рідше з віскози і лігніну.
В поняття операційної білизни входять всі вироби, які використовуються під час
операції, а також в роботі перев’язочних, маніпуляційних і спеціалізованих кабінетів. До
операційної білизни відносяться халати хірургічні, простирадла, рушники, маски, шапочки,
бахіли. Матеріалом для їх виготовлення служить бавовняна тканина. Операційна білизна
багаторазового використання повинно мати спеціальну мітку і здаватись для прання окремо
від іншої білизни в спеціальних водонепроникних мішках. У халатів не повинно бути
кишень, поясів.
Зазвичай перев’язочний матеріал та операційна білизна стерилізується в автоклаві.
Для цього заготовлений і приготовлений до стерилізації матеріал вкладають у бікси. При
відсутності біксів допускається стерилізація в полотняних мішках. Існують наступні
способи та види укладок матеріалу в бікси Шимельбуша.
Універсальна укладка – у бікс поміщають матеріал, призначений для однієї
невеликої типової операції (апендектомія, грижорозтин, флебектомія тощо).
Цільова укладка – у бікс вкладають необхідний набір перев’язочного матеріалу та
операційної білизни, призначені для виконання конкретної операції (пневмонектомія,
резекція шлунку тощо).
Видова укладка – у бікс вкладають певний вид перев’язувального матеріалу або
білизни (бікс з халатами, бікс з серветками тощо).
Основні правила техніка безпеки при роботі з автоклавом:
 Експлуатація автоклаву можлива при наявності дозволу Інспекції з догляду за
котлами.
 До роботи з автоклавом допускаються особи, що здали технічний мінімум з
експлуатації автоклаву і що мають відповідний дозвіл.
 Обов’язково треба заземляти паровий стерилізатор з електричним підігрівом.
 Не приступати до роботи на несправному апараті.
 Під час роботи не залишати апарат без догляду.
 Не доливати воду у лійку під час роботи стерилізатора.
 Після закінчення стерилізації відключати нагрівач від мережі живлення і
прикривати вентиль впуску пару в стерилізаційну камеру із пароутворювача.
 Відкривати кришку стерилізаційної камери тільки після того, як стрілка
манометра опуститься до нуля.

ІІІ курс, тема 5 8

 Перев’язочний матеріал Операційна білизна

 Марлеві кульки  Халати

 Серветки  Простирадла
 Тампони  Рушники
 Турунди Етапи підготовки до застосування  Наволочки
 Бінти  Маски
 Шапочки
 Бахіли

Передстерилізаційна Укладка і
підготовка підготовка до Стерилізація Зберігання стерильного
стерилізації матеріалу

 Універсальна  Парою під  В біксах

 Цілеспрямована тиском Шимельбуша
 Видова  Променева  В мішках
 Пошарова стерилізація
 Секторальна

Прямий Способи контролю за стерильністю Непрямий

Бактеріологічний

Застосування Застосування Застосування

речовин з визна- термоіндикаторів термометрів
ченою точкою
плавлення

Автоклав

Робочі фази Нагрівання Урівноваження Знищення Охолодження

Режими Основний Додатковий

роботи

Тиск – 2 атм Тиск – 1,1 атм

Темпратура – 132о Темпратура – 120о
Експозиція – 20 хв. Експозиція – 45 хв.

ІІІ курс, тема 5 9

 Підготовка рук до операції. Обробка рук — важливий засіб профілактики контактної
інфекції. Лікарі-хірурги, операційні і перев'язні сестри повинні постійно піклуватися про
чистоту рук, доглядати за шкірою і нігтями. Найбільша кількість мікроорганізмів
скупчуються під нігтями, в області нігтьових валиків, у тріщинах шкіри. Відхід за руками
передбачає попередження тріщин і уражень шкіри, підстригання нігтів (вони повинні бути
короткими), видалення задирок. Роботу, зв'язану з забрудненням і інфікованому шкіри рук,
варто виконувати в рукавичках. Правильний відхід за руками варто розглядати як етап у
підготовці їх до операції. Обробка рук будь-яким способом починається з механічного
очищення.
До класичних способів обробки рук відносяться способи Фюрбрінгера, Альфельда,
Спасокукоцького-Кочергіна, які зараз, однак, практично не застосовуються через свою
громіздкість і тривалість. Способи Фюрбрінгера, Альфельда й інші передбачають
попереднє миття рук стерильною щіткою і милом. Щітку, що тримають у правій руці,
намилюють милом, потім мило укладають на тильну поверхню щітки й утримують
долонею, у якій знаходиться щітка. Чи щітка серветка повинні переміщатися в напрямку
від пальців до передпліччя, кисті — знаходитися вище передпліч і потік теплої проточної
води — направлятися від пальців до ліктя. У такім положенні починають і закінчують
миття щіткою, не допускаючи набрякання води від ліктя до кисті. Спочатку миють долонну
поверхню кожного пальця, потім тильну поверхню і нігтьові ложа, міжпальцеві проміжки
лівої кисті, потім правої, потім долоня і тил лівої і правої кистей і, нарешті, передпліччя до
границі їх верхньої і середньої третини. Мильну піну постійно змивають проточною водою,
щітку намилюють у міру необхідності. За увесь час миття рук не доторкаються до кранів,
потік води і її температуру регулюють перед миттям. По закінченні миття щітку і мило
укладають на столик, руки обполіскують водою і, як і раніше тримаючи кисті рук на рівні
грудей, просушують шкіру стерильними марлевими чи серветками рушником, не
доторкаючись до невимитих ділянок шкіри. Далі (у залежності від способу обробки) пальці,
кисті, нижню третину передпліч протирають серветками, рясно змоченими спиртом,
розчином церігеля чи іншим антисептиком. За способом Альфельда руки протирають 96%
спиртом протягом 5 хв. За Фюрбрінгером після механічного очищення руки протирають
протягом 1 хв. розчином сулеми 1:1000 і потім 96% спиртом протягом 3 хв.; на закінчення
нігтьові ложа змазують 5% настойкою йоду.
В даний час більш розповсюдженими способами миття рук є спосіб
Спасокукоцького-Кочергіна й обробка рук первомуром (препарат С-4), гибитаном
(хлоргексидином).
Спосіб Спасокукоцького-Кочергіна передбачає механічне очищення рук 0,5%
розчином нашатирного спирту. Руки миють у двох тазах по 3 хв. серветкою, виконують
послідовно руху, як при митті щіткою, починаючи з пальців лівої руки. У першому тазі
руки миють до ліктів, у другому – до границі верхньої і середньої третини передпліччя. По
закінченні миття руки обполіскують розчином нашатирного спирту і кисті піднімають
догори так, щоб краплі води стікали до ліктів. З цього часу кисті рук постійно знаходяться
вище передпліч. Шкіру рук осушують стерильними серветками: спочатку обидві кисті (цю
серветку кидають), потім послідовно нижню і середню третину передпліч. Знезаражують
шкіру серветками, змоченими 96% спиртом, обробляючи двічі по 2,5 хв. кисті до нижню
третину передпліч, потім кінчики пальців, нігтьові валики; нігтьові ложа і складки шкіри
пальців змазують 5% спиртовим розчином йоду.
Обробка рук первомуром (препарат С-4). Первомур – суміш, яка утворюється при
реакції мурашиної кислоти і перекису водню. Спочатку готують основний розчин у
співвідношенні 81 мл 85% мурашиної кислоти і 171 мл 33% розчину перекису водню, що
змішують у скляному посуді з притертою пробкою і поміщають у холодильник на 2 години,
періодично струшуючи суміш. При взаємодії мурашиної кислоти і перекису водню
утвориться надмурашина кислота, що володіє сильною бактерицидною дією. З зазначеної
кількості основного розчину можна приготувати 10 л робочого розчину первомура,
змішавши його з дистильованою водою. Робочий розчин придатний до застосування

ІІІ курс, тема 5 10

протягом дня. При готуванні розчину необхідно працювати в гумових рукавичках для
попередження опіків концентрованими розчинами мурашиної чи кислоти перекису водню.
Обробка рук передбачає попереднє миття їх протягом 1 хв проточною водою з милом.
Потім кисті і передпліччя до рівня середньої третини миють серветками в тазі з розчином
первомура протягом 1 хв. і осушують стерильними серветками; в одному тазі обробку рук
можуть робити 10 чоловік.
Обробка рук хлоргексидином біглюконатом. Випускається він у вигляді 20%
водного розчину. Для обробки рук готують 0,5% спиртовий розчин: до 500 мл 70% спирту
додають 12,5 мл 20% розчину хлоргексидину біглюконату. Попередньо миють руки
проточною водою з милом, осушують стерильними серветками чи рушником, а потім
протирають марлевою серветкою, змоченою приготовленим розчином, протягом 2-3 хв.
Прискорені способи обробки рук застосовують в амбулаторній практиці або в
екстремальних ситуаціях. Для прискореного знезаражування рук використовують
плівкоутворювальний препарат церигель, що відрізняється сильною бактерицидною дією.
У його склад входять полівінілбутірол і 96% етиловий спирт. Руки миють водою з милом,
ретельно осушують. На долоню наливають 3-4 мл церигеля і ретельно протягом 10 секунд
змочують їм пальці, нігтьові ложа і валики, кисті і нижню частину передпліччя.
Напівзігнуті пальці тримають у розведеному положенні протягом 2-3 хв., поки на шкірі не
утвориться плівка церигеля. Плівка, що утворилася, має захисні і бактерицидні властивості,
по закінченні операції вона легко знімається марлевими кульками, змоченими спиртом.
Підготовка операційного поля. Попередня підготовка місця передбачуваного
операційного розрізу (операційного полючи) починається напередодні операції і включає
загальну гігієнічну ванну, зміну білизни, гоління волосся сухим способом безпосередньо в
місці операційного доступу. Після гоління волосся шкіру протирають спиртом.
При обробці операційного полючи безпосередньо в операційній варто дотримувати
наступних принципів:
- обробка повинна бути значно ширше, ніж зона оперативного доступу
- послідовність обробка – «від центра до периферії»
- багаторазовість обробки під час операції (до початку і перед накладенням швів)
- найбільш забруднені ділянки обробляються в останню чергу
Перед хірургічним утручанням на операційному столі поле операції широко
змазують 5% спиртовим розчином йоду. Безпосереднє місце операції ізолюють стерильною
білизною і знову змазують 5% спиртовим розчином йоду. Перед накладенням і після
накладення швів на шкіру її обробляють тим же спиртовим розчином. Цей спосіб відомий
як спосіб Гроссіха-Філончикова.
При нестерпності йоду шкірою у дорослих хворих і в дітей обробку операційного
полючи проводять 1% спиртовим розчином брильянтового зелених (спосіб Баккала).
Для обробки операційного поля використовують 0,5% спиртової розчин гибитана
(хлоргексидину біглюконат), як і для обробки рук хірурга перед операцією.
Може бути застосована обробка операційного поля первомуром (3-кратно, протягом 1,5
хвилин).
При екстреній операції підготовка операційного поля полягає у голінні волосся,
обробці шкіри 0,5% розчином нашатирного спирту, а потім застосовують один із способів
для обробки операційного поля.
Стериліум використовується для гігієнічної і хірургічної дезінфекції рук. Миттєва
дія алкогольної складової проти мікроорганізмів доповнюється антимікробними добавками,
які одночасно гарантують оптимальну довготривалу дію. Добавки для догляду за шкірою
захищають руки навіть при частому застосуванні препарату.
Численні дослідження довели широкий спектр дії, миттєвість дії (при гігієнічному
використанні – 30 с) і залишкову дію (понад 3 годин під рукавичкою) Стериліума у
відношенні мікроорганізмів.
Стериліум є препаратом для частого застосування.
Стериліум є універсальним і повсюдно застосовним засобом. Системи дозування

ІІІ курс, тема 5 11

дозволяють відбирати його безконтактно. Дозатори можуть бути розміщені там, де
необхідна гігієнічна дезінфекція рук.
Методики застосування стериліуму
Гігієнічна дезінфекція рук: 3 мл втирати 30 секунд у суху шкіру. Для профілактики
туберкульозу виконується обробка двічі.
Хірургічна дезінфекція рук: мінімум 10 мл розчину втирати порціями протягом 3
хвилин у шкіру кистей і передпліч.

Кутаспет Г и Кутаспет Ф використовуються для перед- і післяопераційної обробки

шкіри і ран.
Препарат тампоном нанести на шкіру, добре змочити її, витримати 5 хвилин. Для
дезінфекції шкіри перед ін’єкціями, катетеризацією, пункціями, узяттям крові, дрібними
медичними операціями, при ушкодженнях в результаті нещасливого випадку і дрібних
травм, при екзематозних інфекціях бактеріального чи грибкового походження. Ділянки
шкіри, що підлягають дезинфікуванню змочити до повного просочування і витримати
протягом 30 секунд.
Передопераційна обробка шкіри операційного поля: Тампон, змочений препаратом
застосовувати для 2-х чи 3-х кратного протирання, потім замінити. Спочатку
продезинфікувати місце передбачуваного розрізу шкіри, потім прилягаючий ареал шкіри.
Дезінфекцію операційного поля зробити двічі. Час впливу – 5 хвилин.
Гігієнічна дезінфекція рук: 3мл - 30 секунд
Хірургічна дезінфекція рук: 2х5 мл – 5 хвилин

V. Орієнтовна основа дії

Порядок проведення генеральних прибирань в операційній.
Генеральне прибирання проводиться 1 раз на тиждень, а також позапланово після
оперативних втручань, під час яких відбулося забруднення операційної кишковим вмістом,
гноєм, після оперативного втручання у хворого з гнійно-некротичним процесом,
викликаним анаеробною клостридіальною інфекцією). Генеральне прибирання проводиться
за принципом заключної дезінфекції.
На початку прибирання треба розрахувати кількість дезінфікуючого розчину, яка
має бути використаною. Площа приміщення операційної зазвичай відома і вказана в
“Журналі обліку проведення генеральних прибирань” на титульній сторінці. Норма витрат
на 1 м2 залежить від різновиду дезінфектанту, що буде застосованим. Найбільш
розповсюдженою нормою є 150-200 мл на 1 м2 в залежності від поверхні, що обробляється
(покрита плиткою, якість покриття, покрита фарбою тощо). Треба враховувати хімічні
властивості дезінфектанту, його здатність викликати корозію металів, пошкоджувати
фарбу, тканини тощо. Під час прибирання користуватися правилами безпеки для роботи з
даним дезінфектантом, користуватись засобами захисту.
Для проведення генерального прибирання найбільш часто застосовують:
 Розчин перекису водню 3% з 0,5% миючого засобу.
 Розчин перекису водню 4% з 0,5% миючого засобу.
 Розчин перекису водню 6% з 0,5% миючого засобу.
 Розчин хлораміну 1%.
З імпортних деззасобів, що можуть використовуватись в Україні, застосовують
препарати на основі альдегіду (аеродезін, бацилол плюс, деконекс 50 АФ), натрієвої
солі діхлорізоціанурової кислоти (хлорсепт), ізопропеналу (деконекс, соларсепт) та
інші засоби.

Послідовність прибирання полягає в наступному:

 Звільнити поверхню, що обробляється, від предметів, які знаходяться на них
(крім бактерицидної лампи), відтягнути від стін шафи, апаратуру та інше.

ІІІ курс, тема 5 12

 Оросити стіни, двері вікна дезрозчином, починаючи зверху, на висоту не менше
2-х метрів.
 Протерти ганчіркою, змоченою дезрозчином, обладнання, шафи, апаратуру та
інше.
 Оросити дезрозчином підлогу, при цьому витрати дезрозчину повинні бути із
розрахунку 200-250 мл на 1 м2.
 У випадку проведення дезінфекції методом протирання, поверхні двічі
протирають з інтервалом 15 хвилин.
 Включити бактерицидні лампи на 60 хвилин.
 Протерти всі оброблені поверхні ганчіркою, змоченою водопровідною водою.
 Включити бактерицидні лампи на 30 хвилин.
 Провітрити приміщення.
Під час проведення генерального прибирання також дезінфікуються, протираються
бактерицидні лампи. Скло бактерицидної лампи протирається 70% етиловим спиртом,
екран апаратури – сухою ганчіркою, корпус арматури протирається ганчіркою, змоченою в
3-6% розчині перекису водню.
Розчин 6% перекису водню з 0,5% миючим засобом використовується у випадках
наявності (підозри) мікробних клітин, що утворюють спори, в тому числі анаеробні
інфекції. При наявності в повітрі приміщення, на предметах грибків застосовується для
прибирання 4% розчин перекису водню. В інших випадках – 3% розчин.
В журналі обліку генеральних прибирань записуються дати проведення
генерального прибирання, якими дезінфектантами проведена дезінфекція, їх концентрація,
скільки використано розчину, підпис особи, яка проводила прибирання.

Одягання операційної білизни.

Після обробки рук операційна сестра першою переходить в операційну, де за
допомогою санітарки або іншої медичної сестри приступає до одягання стерильного халату.
Ще в передопераційній санітарка витирає операційній сестрі клейончастий фартух, в якому
зазвичай миють руки, і обережно, щоб не забруднити оброблені руки, знімає його. Медична
сестра відкриває бікс із стерильними халатами і, перевіривши за реакцією індикатора
стерильності придатність халатів, виймає халат, який складений у вигляді рулону,
розгортає його і надягає. Санітарка або інша медична сестра зав’язує ззаду зав’язки і пояс.
При цьому стежать, щоб краї стерильного халату повністю закривали нестерильну білизну.
Потім із другого біксу або із одноразової упаковки достають стерильні гумові рукавички і
одягають їх.
Хірурги також одягаються самостійно, але халат їм подає операційна сестра, а
інколи і допомагає, підтримуючи його за рукава. Зав’язки на рукавах хірурги зав’язують
самі, але, якщо треба поквапитись, то операційна сестра допомагає їм в цьому. Зав’язки
ззаду і пояс зав’язує санітарка або інша медсестра. Рукавички хірургу подає операційна
сестра таким чином, щоб останній швидким рухом ввів руку у рукавичку як можна глибше.
Надягнуті рукавички зазвичай обробляють 96% етиловим спиртом, щоб видалити залишки
пудри.

Способи передопераційної підготовки рук.

Метод Спасокукотського-Кочергіна.
На початку руки миють милом під краном гарячою водою. Потім протягом 6 хвилин
(2 рази по 3 хвилини) миють руки в двох тазах в 0,5% розчині аміаку за допомогою
серветки. Тази перед наливанням розчину аміаку обпалюють спиртом. Після миття рук в
розчині аміаку їх витирають стерильним рушником і протирають серветкою, змоченою у
96% розчин етилового спирту. Потім змащують нігтьові ложа 5% спиртовим розчином йоду
і одягають рукавички.

Обробка хлоргекседином біглюконатом (гібітаном).

ІІІ курс, тема 5 13

 20% розчин хлоргекседину біглюконату випускається в скляних пляшках по 500 мл.
Руки обробляються 0,5% спиртовим розчином гібітану, для чого 20% розчин хлоргекседину
розводять в 70% етиловому спирті у співвідношенні 1:40, тобто на 500 мл 70% етанолу
добавляють 12,5 мл 20% розчину хлоргекседину.
Руки на початку миють теплою водою з милом, потім витирають їх стерильним
рушником, після чого протягом 2-3 хвилин протирають 0,5% спиртовим розчином
хлоргекседину біглюконату за допомогою серветки. Протирання треба проводити
систематично, палець за пальцем, стежачи, щоб не пропустити жодної ділянки шкіри
пальців, кисті та нижньої частини передпліччя. Після протирання руки висихають самі.

Передопераційна обробка рук первомуром.

Первомур є сумішшю перекиси водню, мурашиної і надмурашиної кислот, при
цьому остання утворюється в процесі реакції між двома першими інгредієнтами. Розчин
первомуру, вихідний і робочий (2,4% і 4,8% по надмурашиній кислоті), готують, виходячи з
розрахунку, представленого в таблиці.

Розрахунок складових частин для виготовлення розчинів первомуру

Вихідний розчин Робочій розчин

Мурашина кислота, мл Вода*, л
Пергидроль, мл
100% 85% 2,4% 4,8%
17,1 6,9 8,1 До 1 0,5
34,2 13,8 16,2 До 2 1
85,5 34,5 40,5 До 5 2,5
171,0 69,0 81,0 До 10 5
* Вода може бути дистильованою, водопровідною, артезіанською і морською забортною,
взятою у відкритому морі або в океані. Концентрація надана у відсотках надмурашиної
кислоти.

Для приготування вихідного розчину в скляну колбу наливають відповідну кількість

перекису водню, а потім добавляють мурашину кислоту. Колбу струшують і помішають в
каструлю із холодною водою, або у холодильник, на 1-1,5 години, струшуючи колбу кожні
20-30 хвилин. За цей термін в розчині утворюється мурашина кислота. Вихідний розчин
можна зберігати при кімнатній температурі 1 добу. Робочий розчин придатний до
використання протягом 1 доби. Отже, первомур можна готовити кожні 2 доби.
Для обробки рук застосовують розчин первомуру 2,4% по надмурашиній кислоті.
Для цього 120 мл свіжого вихідного розчину добавляють до 4,880 мл води. Вихідний
розчин первомуру, попадаючи на шкіру та слизові, може викликати опік, тому при роботі з
концентрованим розчином цього препарату необхідно бути обережним. Краплі розчину, що
потрапили на шкіру, потрібно негайно змити великою кількістю водопровідної води. Якщо
ж крапля розчину потрапила у око, то негайно треба промити око водою, повторюючи цю
процедуру багатократно, після чого необхідно звернутись за допомогою до окуліста.
Сама обробка рук первомуром полягає в наступному: на початку руки миють з
милом під проточною водою протягом 1 хвилини без щітки; руки витирають насухо
стерильним рушником; занурюють руки у розчин первомуру до ліктьових згинів на термін
1 хвилина; руки витирають стерильною серветкою або рушником; одягають стерильні
рукавички. В одному тазу можуть обробити руки до 10 чоловік.

Транспортування хворих в операційну і в палату з операційної.

Транспортування хворих в операційну та в палату виконується із використанням
каталки, яка вкрита поліетиленовою плівкою або клейонкою. Плівка або клейонка
обробляються ганчіркою, змоченою 3% розчином перекису водню з 0,5% миючим
розчином. Після цього їх накривають чистим простирадлом і ковдрою. Транспортування
повинно бути щадним і з виключенням поштовхів.

ІІІ курс, тема 5 14

 Переносити і перекладати хворого на руках можуть 2 або 3 чоловіки.
Із палати хірургічного відділення в операційну хворого транспортують тільки на
каталці. В передопераційній хворого перекладають на каталку операційного блоку і
доставляють до операційного столу, спостерігаючи за його станом. Після операції хворого
транспортують у відділення інтенсивної терапії при обов’язковій участі лікаря-
анестезіолога. Хворого вкладають на функціональне ліжко. Особливо обережно треба
перекладати хворого із зовнішніми дренажами. Потрібно користуватися ліфтом. При його
відсутності хворого несуть на ношах 2 або 4 чоловіки головою вперед при підйомі по
сходах або ногами вперед – при спуску.

VІ. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня знань:

Ситуаційні задачі Тема 4

Під час транспортування хворого із операційної відбулося забруднення

простирадла та клейонки, що накривали каталку, виділеннями з дренажу та операційної
рани. Яким чином необхідно приготувати каталку для транспортування іншого хворого
до операційної?
Відповідь: клейонку, що вкриває каталку необхідно обробити 3% розчином
перекису водню з 0,5% миючим засобом, простирадло замінити на чисте.

Хворому Д., під місцевою анестезією 0,5% розчином новокаїну в операційній

видалено ліпому в ділянці кута правої лопатки. Стан хворого під час операції і після неї
стабільний, задовільний. Яким чином доправити пацієнта до палати із операційного
блоку?
Відповідь: даного пацієнта транспортувати в палату необхідно в лежачому
положенні на каталці.

Протягом операційного дня в тазу з первомуром виконано обробка рук 10 раз

хірургами, що приймали участь в операціях. Має відбутись ще одне оперативне
втручання, в якому будуть приймати участь троє хірургів. Де вони повинні обробити руки
розчином дезінфектанту?
Відповідь: після 10 обробок рук в розчині первомуру останній має бути замінений
на свіжий розчин, після цього хірурги оброблять в ньому руки перед операцією.

Під час приготування робочого розчину первомуру для хірургічної обробки рук
медична сестра випадково розлила собі на ліву кисть невелику кількість вихідного
розчину цього препарату. В ділянці, де відбувся контакт з розчином, з’явився пекучого
характеру біль, гіперемія шкіри. Що необхідно зробити в такому випадку?
Відповідь: концентрований вихідний розчин первомуру викликав опік на кисті у
операційної медичної сестри; необхідно тривало промити уражену кисть водопровідною
водою, потім накласти асептичну пов’язку.

Для приготування розчину первомуру для хірургічної обробки рук операційна

сестра у скляній колбі змішала 85,5 мл пергідролю з 34,5 мл 100% мурашиної кислоти.
Утворену суміш вона довела до 5 л водопровідною водою в тазу для обробки рук перед
операцією. Яку помилку допустила медична сестра?
Відповідь: суміш пергідролю та мурашиної кислоти має бути витримана
протягом 1-1,5 години в холодильнику, періодично під час цієї експозиції вона повинна
струшуватись; лише після цього її розводять у відповідній кількості води у тазу.

ІІІ курс, тема 5 15

 Під час підготовки до термінового втручання в операційній виявилась відсутньою
дистильована вода. Яким чином розвести вихідний концентрат первомуру, щоб зробити
робочий розчин для хірургічної обробки рук?
Відповідь: для приготування робочого розчину первомуру можна застосувати
водопровідну воду.

Необхідно приготувати первомур для хірургічної обробки рук у кількості 10 л. Які

інгредієнти і в якій кількості необхідно застосувати для цього?
Відповідь: необхідно взяти 240 мл вихідного концентрованого розчину первомуру і
розвести їх в 9760 мл водопровідної чи дистильованої води.

В ургентній хірургічній клініці ввечері має відбутись екстрене оперативне

втручання з приводу гострого апендициту. Операційна медсестра для хірургічної обробки
рук взяла розчин первомуру 2,4%, що був приготовлений ще в ранці перед початком
операційного дня і в якому була 9 раз виконана обробка рук. Чи вірно поступила
операційна сестра?
Відповідь: медична сестра поступила вірно, даний розчин придатний до
використання протягом 1 доби.

Під час виконання оперативного втручання хворому С. з приводу гострої кишкової

непрохідності відбулося забруднення операційної вмістом кишечнику. Що має бути
виконане в операційній після даної операції перед наступним оперативним втручанням
іншому пацієнту?
Відповідь: в операційній необхідно виконати позапланове генеральне прибирання.

В операційній має відбутись генеральне прибирання. Загальна площа, що має

підлягати обробці дорівнює 150 м 2. Яку кількість розчину для прибирання треба
приготувати?
Відповідь: необхідно приготувати розчин з розрахунку 150-200 мл на 1 м 2, отже
необхідно приготувати для прибирання даної операційної 30 л розчину.

Хворий Д., 65 років, готувався до планового оперативного втручання з приводу

лівобічної пахової грижі. Медична сестра з метою підготовки операційного поля до
операції виконала гоління ділянки останнього на передодні дня операції ввечері. При
огляді хворого в день операції виявленні ділянки гіперемії а також інфіковані подряпини
в місті майбутнього операційного поля. Оперативне втручання хірургом було відмінено.
Що трапилось? Яку помилку допустила медична сестра при підготовці даного хворого до
оперативного втручання.
Відповідь: гоління ділянки операційного поля має відбуватись в ранці в день
операції; даному хворому відмінили втручання з-за розвитку у нього гнійних уражень
шкіри після гоління.

В операційному блоці має відбутись 5 оперативних втручань. Що необхідно

зробити в операційній на початку операційного дня з метою підготовки її до роботи.
Відповідь: в операційній перед початком операційного дня має бути виконане
попереднє прибирання.

Під час виконання оперативного втручання на підлогу операційної впали

забруднені кров’ю серветки та кульки, вилились промивні води після санації черевної
порожнини. Які дії мають бути виконані персоналом операційної в такому випадку?
Відповідь: санітарка операційного блоку в такому випадку повинна виконати
поточне прибирання.

ІІІ курс, тема 5 16

 Операційна медична сестра відкрила бікс з операційною білизною, щоб накрити стіл
перед операцією. Білизна волога, сечовина не розплавилась. Можна застосовувати таку
білизну під час операції, чому?
Відповідь: ні, таку білизну застосовувати не можна.

Під час накладення швів на рань студент рукою в рукавичці поправив маску на
своєму обличчі і продовжував далі асистувати. Ніхто цього не помітив. Чи міг студент
продовжувати асистувати? Які ускладнення можуть розвитися в хворого і до якого виду
інфекції вона відноситься.
Відповідь: ні, він не міг продовжувати асистувати, він мав повторити обробку рук
і замінити рукавички. Порушення правил асептики може призвести до розвитку гнійно-
септичних ускладнень.

VII. Методика проведення заняття та організаційна структура заняття

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

При засвоєнні теми №4 із змістовного модулю №1 за навчальну діяльність студенту

виставляється оцінка за 4-х бальною (традиційною) шкалою, яка потім конвертуються у
бали наступним чином:

Оцінка Бали
“5”(відмінно) 6
“4” (добре) 4
“3”(задовільно) 2
“2” (незадовільно) 0 балів

ІІІ курс, тема 5 17

 Технологічна карта заняття

№ Основні етапи заняття, їх Рівень Методи контролю Матеріали методичного Розподіл

п/п функції та зміст засво- і навчання забезпечення часу
єння (хв.)
Підготовчий етап
1. Організаційні заходи 1-3
2. Постановка навчальних цілей П.1 "Актуальність 5
та мотивація теми"
П.2 "Навчальні цілі"

3. Контроль вихідного рівня Таблиця: шляхи 20

знань, навичок, умінь Індивідуальне розповсюдження
1. Історія розвитку асептики. І опитування інфекції
2. Визначення асептики, ІІ
шляхи передачі екзогенної Таблиця: принцип
інфекції. Тести ІІ р. будови і роботи
3. Будова операційного блоку, ІІ автоклаву.
методи забезпечення санітар-
но-гігієнічного режиму в Таблиця: будова
операційному блоці. операційного блоку
4. Будова і принцип роботи ІІ
автоклаву, техніка безпеки при Таблиця: підготовка і
роботі в автоклав ній. стерилізація перев’я-
5. Підготовка до стерилізації, ІІ зочного матеріалу,
методи стерилізації перев’язоч- методи контролю за
ного матеріалу та операційної стерильністю
білизни, проби на якість
стерилізації. Таблиця: підготовка
6. Методи підготовки рук ІІ рук та операційного
хірурга до операції, елементи поля до оперативного
догляду за руками хірурга. втручання
7. Методи обробки передопе- ІІ
раційного поля.

Основний етап
4. 1. Транспортувати хворих в ІІІ Професійний Ноші, каталка. 5
операційну і з операційної тренінг у вирішен- Операційний блок,
2. Провести прибирання в ІІІ ні нетипових засоби прибирання. 10
операційній клінічних задач Операційна білизна,
3. Одягати операційну білизну ІІІ Практичний бікс Шимельбуша. 10
4. Приготовити розчини і ІІІ тренінг Засоби для обробки рук 15
обробляти руки перед перед операцією.
оперативним втручанням Засоби для обробки
5. Провести підготовку ІІІ операційного поля. 10
операційного поля Задачі ІІІ р.

Заключний етап
5. Контроль та корекція рівня ІІІ Індивідуальний Тести ІІІ р. 12
професійних вмінь та навичок контроль навичок Задачі ІІІ р.
Тести ІІІ р.

6. Підведення підсумків заняття

7. Домашнє завдання (основна і “Короткі” методичні
додаткова література за вказівки до роботи на
темою) практичному занятті.

ІІІ курс, тема 5 18

ІІІ курс, тема 5 19
 Тести для перевірки вихідного рівня знань Тема 4
Засновниками асептичного методу в хірургії є:
А. Пирогов
Б. Бергман
В. Пастер
Г. Шимельбуш
Д. Лістер

Методи контролю за стерильністю перев’язочного матеріалу і операційної білизни:

А. Плавлення резорцину
Б. Бактеріологічний метод
В. Плавлення сечовини
Г. Плавлення сірки
Д. Метод Мікуліча

Виберіть режими, при яких відбувається стерилізація в автоклаві:

А. 2,5 атм, 145о, 10 хв.
Б 2,0 атм, 132о, 20 хв.
В. 1,5 атм, 125о, 30 хв.
Г. 1,1 атм, 120о, 45 хв.
Д. 0,5 атм, 110о, 35 хв.

Які з перерахованих методів є методами укладки в бікс?

А. Універсальний
Б. Пошаровий
В. Матеріальний
Г. Багатоцільовий
Д. Асептичний

Екзогенна хірургічна інфекція передається наступними шляхами

А. механічним
Б. ротаційним
В. госпітальним
Г. інплантаційним
Д. контактним

В операційному блоці розрізняють наступні зони:

А. асептичного режиму
Б. загального режиму
В. антисептичного режиму
Г. стерильного режиму
Д. нестерильного режиму

В операційній виконують наступні види прибирань:

А. повторне
Б. поточне
В. механічне
Г. попереднє
Д. вечірнє

Укладка у бікс Шимельбуша може бути:

А. універсальна
Б. секторальна
В. базова
Г. блокова
Д. герметична

ІІІ курс, тема 5 20

 В роботі автоклаву розрізняють наступні фази:
А. повільного знищення
Б. урівноваження
В. підвищення тиску в камерах
Г. герметизації
Д. знищення

Для контролю за якістю стерилізації в автоклаві можна застосувати:

А. бактеріологічний метод
Б. термоіндикатори
В. показники барометру автоклаву
Г. вивчення кольору простерилізованої білизни
Д. електронно мікроскопічний метод

Обробка рук до операції може бути виконаною за наступними методами:

А. з використанням розчину “Первомур”
Б. за методом Кохера
В. за методом Більрота-Мікуліча
Г. за методом Спасокукотського-Кочергіна
Д. з використанням 40% розчину етилового спирту

Для обробки операційного поля використовують:

А. розчин “Дезактин”
Б. розчин “Йодобак”
В. розчин “Йодонат”
Г. розчин “Йодопиридол”
Д. 100% розчин етилового спирту

Під час генерального прибирання операційної можна застосувати наступні розчини:

А. розчин хлораміну 10%
Б. розчин перекису водню 10% з 0,5% миючого засобу
В. розчин перекису водню 6% з 0,5% миючого засобу
Г. розчин хлораміну 1%
Д. розчин хлорного вапна 5%

Генеральне прибирання проводиться:

А. в кінці робочого дня
Б. в плановому порядку 1 раз на тиждень
В. в плановому порядку 2 рази на тиждень
Г. позапланово після операцій, під час якої відбулося забруднення операційної кишковим вмістом
Д. кожен раз перед початком операційного дня

Для приготування розчину первомуру необхідно використати:

А. 6% розчин перекису водню
Б. пергідроль
В. 96% розчин етилового спирту
Г. 100% оцтову кислоту
Д. 100% мурашину кислоту

ІІІ курс, тема 5 21

 Ситуаційні задачі Тема 4
Під час транспортування хворого із операційної відбулося забруднення
простирадла та клейонки, що накривали каталку, виділеннями з дренажу та операційної
рани. Яким чином необхідно приготувати каталку для транспортування іншого хворого
до операційної?

Хворому Д., під місцевою анестезією 0,5% розчином новокаїну в операційній

видалено ліпому в ділянці кута правої лопатки. Стан хворого під час операції і після неї
стабільний, задовільний. Яким чином доправити пацієнта до палати із операційного
блоку?

Протягом операційного дня в тазу з первомуром виконано обробка рук 10 раз

хірургами, що приймали участь в операціях. Має відбутись ще одне оперативне
втручання, в якому будуть приймати участь троє хірургів. Де вони повинні обробити руки
розчином дезінфектанту?

Під час приготування робочого розчину первомуру для хірургічної обробки рук
медична сестра випадково розлила собі на ліву кисть невелику кількість вихідного
розчину цього препарату. В ділянці, де відбувся контакт з розчином, з’явився пекучого
характеру біль, гіперемія шкіри. Що необхідно зробити в такому випадку?

Для приготування розчину первомуру для хірургічної обробки рук операційна

сестра у скляній колбі змішала 85,5 мл пергідролю з 34,5 мл 100% мурашиної кислоти.
Утворену суміш вона довела до 5 л водопровідною водою в тазу для обробки рук перед
операцією. Яку помилку допустила медична сестра?

Під час підготовки до термінового втручання в операційній виявилась відсутньою

дистильована вода. Яким чином розвести вихідний концентрат первомуру, щоб зробити
робочий розчин для хірургічної обробки рук?

Необхідно приготувати первомур для хірургічної обробки рук у кількості 10 л. Які

інгредієнти і в якій кількості необхідно застосувати для цього?

ІІІ курс, тема 5 22

 В ургентній хірургічній клініці ввечері має відбутись екстрене оперативне
втручання з приводу гострого апендициту. Операційна медсестра для хірургічної обробки
рук взяла розчин первомуру 2,4%, що був приготовлений ще в ранці перед початком
операційного дня і в якому була 9 раз виконана обробка рук. Чи вірно поступила
операційна сестра?

Під час виконання оперативного втручання хворому С. з приводу гострої кишкової

непрохідності відбулося забруднення операційної вмістом кишечнику. Що має бути
виконане в операційній після даної операції перед наступним оперативним втручанням
іншому пацієнту?

В операційній має відбутись генеральне прибирання. Загальна площа, що має

підлягати обробці дорівнює 150 м 2. Яку кількість розчину для прибирання треба
приготувати?

Хворий Д., 65 років, готувався до планового оперативного втручання з приводу

лівобічної пахової грижі. Медична сестра з метою підготовки операційного поля до
операції виконала гоління ділянки останнього на передодні дня операції ввечері. При
огляді хворого в день операції виявленні ділянки гіперемії а також інфіковані подряпини
в місті майбутнього операційного поля. Оперативне втручання хірургом було відмінено.
Що трапилось? Яку помилку допустила медична сестра при підготовці даного хворого до
оперативного втручання.

В операційному блоці має відбутись 5 оперативних втручань. Що необхідно

зробити в операційній на початку операційного дня з метою підготовки її до роботи.

ІІІ курс, тема 5 23

 Під час виконання оперативного втручання на підлогу операційної впали
забруднені кров’ю серветки та кульки, вилились промивні води після санації черевної
порожнини. Які дії мають бути виконані персоналом операційної в такому випадку?

Операційна медична сестра відкрила бікс з операційною білизною, щоб накрити стіл
перед операцією. Білизна волога, сечовина не розплавилась. Можна застосовувати таку
білизну під час операції, чому?

Під час накладення швів на рань студент рукою в рукавичці поправив маску на
своєму обличчі і продовжував далі асистувати. Ніхто цього не помітив. Чи міг студент
продовжувати асистувати? Які ускладнення можуть розвитися в хворого і до якого виду
інфекції вона відноситься.

ІІІ курс, тема 5 24