Вступ. Тканини. Органи.

Системи органів.
1. Предмет анатомії.
2. Методи дослідження в анатомії (ПСРС).
3.Історичний нарис розвитку анатомії (ПСРС).
4. Будова клітин (ПСРС).
5. Будова тканин.
6. Орган, система органів.
Латинські терміни : textus epitheliales, textus connective,
textus muskulares, textus nervozus, textus osseus.
 ( гр. аnatemno – розтинаю)
Наука про будову та форму тканин, органів, систем органів
тварин і людини, вивчає їх у взаємодії, становлені та розвитку.

За способами дослідження організму поділяється на :

 макроскопічну
 мікроскопічну
А також:
 описова
 типова
 пластична
 систематична
 хірургічна ( топографічна )
 вікова
 динамічна ( функціональна )
 ( cellula ) – жива елементарна одиниця, яка
є складною біохімічню самовідтворюючою
структурною системою.

( histos, textus ) – система клітин та

міжклітинної речовини з характерною
спільністю морфологічних і функціональних
особливостей.
( Лейдіг, 1857 р.) :
I. епітеліальна – textus epithelialis ;
II. сполучна – textus connectivus;
III. м’язова – textus muskularis;
IV.нервова – textus nervosus.
 одно- багато-
шаровий шаровий
ендокринні
залози
одно- багато- кубічний стовпчастий (безпроточні)
рядний рядний екзокринні
плоский залози

простий плоский незроговілий

простий кубічний зроговілий одноклітинні

простий стовпчастий перехідний багатоклітинні

 ( textus connectivus fibrosus )
 пухка
 щільна – неоформлена, оформлена
( textus connectivus elasticus )
( textus connectivus reticularis )
( textus adiposus )
( textus cartilagineus )
 гіаліновий хрящ
 еластичний хрящ
 волокнистий хрящ
( textus osseus )
 ретикулофіброзна
 пластинчаста
 ( побудована з міоцитів )

( побудована з м’язових волокон )

( складається з серцевих міоцитів (кардіоміоцитів)

та серцевих провідних міоцитів )
 мікроглія
уніполярні макроглія
біполярні  епендимоцити
мультиполярні  астроцити
 олігодендроцити
тіло
відростки ( аксон і дендрити )

(міжнейронні зв’язки )
пресинаптична мембрана
постсинаптична мембрана
синаптична щілина
 нейро-нейрональні
периферичні (нервові закінчення)
• рецептори
• ефектори
( receptor ), або чутливі нервові закінчення -
це нервові закінчення, що сприймають подразнення або із
зовнішнього середовища, або з інших тканин організму.
 екстерорецептори  механорецептори
 інтерорецептори  терморецептори
 барорецептори
 хеморецептори
( effector ) – закінчення аксонів, які передають
нервовий імпульс від тіла нейрона до інших клітин і тканин
організму.
 нервово-м’язові закінчення
 нервово-секреторні
 нервово-епітеліальні
 (гр. organon – знаряддя) – морфологічно оформлена
і функціонально спеціалізована частина організму,
до складу якої завжди входить кілька тканин, які утворюють
складну структуру, що має певну функцію.

строма оболонка
паренхіма
Розрізняють органи : постійні ( дефінітивні )
тимчасові ( провізорні )
прогресивні
регресивні
- система органів одного походження,
які мають спільні риси будови, пов’язані анатомічно і
топографічно, а також виконують однакову функцію.
Розрізняють такі системи органів : опори і руху, дихання,
травлення, сечостатеву, серцево – судинну, нервову,
ендокринну, органів чуття.