1.

Предмет вивчення анатомії

2. Тканина: визначення, класифікація
3. Епітеліальна тканина: будова, функції, класифікація,
розташування в організмі
4. Сполучна тканина: будова, функції, класифікація,
розташування в організмі
5. М’язова тканина: будова, функції, класифікація,
розташування в організмі
6. Нервова тканина: розташування, будова. Будова
нейрона, види нейронів
7. Фізіологія і властивості збудливих тканин
1. Методи дослідження в анатомії
2. Історичний нарис розвитку анатомії
3. Історія розвитку фізіології як науки
4. Клітина, будова, склад
 “ Nosce te ipsum ” – пізнай самого себе
Сократ

“ Без знання анатомії, медичний працівник (лікар)

не тільки не корисний, але й шкідливий ”
Є. Й. Мухін

“ У медицині я як лікар …
поклав у основу анатомію та фізіологію ”
М. І. Пирогов
Анатомія (від старогрецької anatemno – розсікати; anatomia –
розділення тіла на частини) – це наука про форму, будову
організму та окремих його органів чи систем.

Фізіологія (від. грец. physis – природа, logos - вчення) – наука

про функції організму і механізми їх регуляції
Остеологія – вчення про
кістки

Артрологія – вчення про

сполучення кісток

Міологія – вчення про

м'язи
Неврологія – вчення про
нервову систему

Ендокринологія – вчення про

органи внутрішньої секреції

Естезіологія – вчення про

органи чуття
Кардіологія та ангіологія – вчення
про серцево-судинну систему

Спланхнологія – вчення про

нутрощі

Дихальна система
Травна система
Сечова система
Статева система
 ТКАНИНА (textus, histos) – система клітин і неклітинних
структур, які об'єднані загальною функцією, будовою і (або)
походженням

У 1875 р. Ф. Лейдіг запропонував розрізняти 4 типи тканин.

Видатний вітчизняний гістолог О. О. Заварзін поглибив цю
класифікацію.

Епітеліальна Сполучна

М'язова Нервова
 Розташування у вигляді пластів або тяжів, в яких епітеліальні клітини
(ЕПІТЕЛІОЦИТИ) контактують одна з одною

Контакт із сполучною тканиною, з якою епітеліальна тканина сполучається за

допомогою базальної мембрани.

Відсутні кровоносні судини і дуже мало міжклітинної речовини або ж її взагалі

немає.

Основні їх функції:
розмежувальна, захисна,
всмоктуюча, секреторна,
екскреторна.
 Епітелій

Залозистий
Покривний
(залози)

Ендокринні
Одношаровий Багатошаровий Екзокринні
Змішаної секреції
 Однорядний кубічний епітелій:
канальці нирок, вивідні протоки
залоз, дрібні бронхи

Однорядний циліндричний
(призматичний, або стовпчастий):
слизова оболонка стінки
шлунка, тонкої (мікроворсинки)
та товстої кишок, матки
Однорядний плоский епітелій:
- Мезотелій: плевра, осердя,
очеревина
-Ендотелій: судини, рогівка
ока

Багаторядний
(псевдо багатошаровий)
призматичний
війчастий (дихальні шляхи,
маткові труби,
сім’явиносні протоки
спинномозковий канал)
 БАГАТОШАРОВИЙ
плоский незроговілий
епітелій (слизова оболонка
ротової порожнини,
стравоходу, піхва)

БАГАТОШАРОВИЙ
плоский зроговілий
епітелій (епідерміс,
нижня частина
відхідникового каналу)

Цікаво знати! За життя людина

втрачає 19 кг. відмерлої шкіри
За час життя шкіра людини
змінюється приблизно 1000 разів.
 Сечовидільні шляхи
ПЕРЕХІДНИЙ (ниркові миски, чашечки,
ЕПІТЕЛІЙ сечоводи,
сечовий міхур)
 Пластична –
Трофічна – ФУНКЦІЇ активна участь
бере участь в
в процесах
обміні речовин
регенерації
Опорна –
утворює скелет
Захисна – людини Регуляторна –
клітини здатні впливає на діяльність
до фагоцитозу інших тканин
Гомеостатична –
підтримання
постійності
внутр. середовища
 СПОЛУЧНА ТКАНИНА

Сполучна тканина
Волокниста Скелетні
із спеціальними
сполучна тканина тканини
властивостями

Пухка Ретикулярна
Хрящова

Жирова
Щільна
Кісткова Пігментна

Слизова
 ВОЛОКНИСТА СПОЛУЧНА
ТКАНИНА

Пухка волокниста
сполучна тканина:
(нерви,
кровоносні судини)
 Щільна волокниста
сполучна тканини

• зв'язки
• сухожилки

сітчастий шар
дерми шкіри
 Хрящова тканина

Будова:
- Охрястя
- Хондробласти
- Хондроцити
- Міжклітинна
речовина (волокна та
основна речовина)
 Вид хряща Особливості будови Розташування в організмі
Гіаліновий хрящ Проміжна речовина – Суглобові поверхні трубчастих
колагенові волокна кісток, хрящова поверхня
ребра, входить до складу
гортані, трахеї та великих
бронхів
Еластичний хрящ Колагенові волокна та Вушна раковина, ніс, хрящі
еластичні гортані, середні бронхи
Волокнистий хрящ Багато колагенових Міжхребцеві диски та
волокна малорухомі сполучення кісток
 КІСТКОВА ТКАНИНА

Будова:
- Окістя
- Остеобласти
- Остеоцити
- Остеокласти
- Міжклітинна
речовина (колагенові
волокна та основна
речовина)
 Основна функція – забезпечення
переміщення в просторі організму
загалом та його окремих частин
Непосмугована Посмугована
(гладка) м’язова тканина
м’язова тканина

Серцева
Скелетна м’язова
м’язова тканина –
тканина
міокард
 Тип тканини Особливості будови Функції

Гладка Веретеноподібні Забезпечує відносно повільне

(непосмугована) клітини (міоцити) ритмічне скорочення м'язів
внутрішніх органів

Скелетна Дуже довгі м'язові Забезпечують потужні швидкі

волокна, що розділені скорочення скелетної
на саркомери. Мають мускулатури
добре виражену
поперечність

Серцева - міокард Кардіоміоцити (типові і Забезпечують швидкі ритмічні

атипові), вставні диски скорочення серцевого м'яза
 НЕРВОВА ТКАНИНА

НЕЙРОН – структурна
одиниця нервової системи:

• Тіло
• Довгий відросток – аксон
• Короткий відросток -
дендрит
 НЕЙРОГЛІЯ (neuroglia: neuron - нерв,
glia- клей)- сукупність клітинних елементів нервової тканини
НЕРВОВА М’ЯЗОВА

ЗБУДЛИВІ ТКАНИНИ

ЗАЛОЗИСТА
 ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЯ – ОБ’ЄКТИВНА ГРАФІЧНА РЕЄСТРАЦІЯ
БІОЕЛЕКТРИЧНИХ ПОТЕНЦІАЛІВ

ЛУЇДЖІ ГАЛЬВАНІ (1737-1798) –

ІТАЛІЙСКІЙ АНАТОМ І ФІЗІОЛОГ-
ВІДКРИТТЯ БІОЕЛЕКТРИЧНИХ ЯВИЩ

В.Ю.ЧАГОВЕЦЬ ВИСКАЗАВ
ГІПОТЕЗУ ПРО ІОННИЙ МЕХАНІЗМ
ЕЛЕКТРИЧНИХ ПОТЕНЦІАЛІВ В
ЖИВИХ КЛІТИНАХ

НІДЕРЛАНДСЬКИЙ ФІЗІОЛОГ
ЕЙНТХОВЕН СТВОРИВ
СТРУННИЙ ГАЛЬВАНОМЕТР-
ПРИСТРІЙ ДЛЯ РЕЄСТРАЦІЇ НА
ФОТОПАПЕРІ ЕЛЕКТРИЧНИХ
ПОТЕНЦІАЛІВ СІРЦЯ (ЕКГ)
 ВЛАСТИВОСТІ ЗБУДЛИВИХ ТКАНИН

ЗБУДЛИВІСТЬ ПРОВІДНІСТЬ

РЕФРАКТЕРНІСТЬ ЛАБІЛЬНІСТЬ
 ЗБУДЛИВІСТЬ- ОСНОВНА ФІЗІОЛОГІЧНА ВЛАСТИВІСТЬ
ТКАНИНИ, ЗДАТНІСТЬ ПРИХОДИТИ В СТАН ЗБУДЖЕННЯ
ПРИ ДІЇ ПОДРАЗНИКА. ПОДРАЗНИКОМ МОЖЕ БУТИ БУДЬ-ЯКА
ЗМІНА ЗОВНІШНЬОГО ЧИ ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА.
ЗБУДЛИВІСТЬ РІЗНИХ ТКАНИН РІЗНА. НЕРВОВА ТКАНИНА
БІЛЬШ ЗБУДЛИВА,НІЖ М’ЯЗОВА ЧИ ЗАЛОЗИСТА.

ПРОВІДНІСТЬ- ЗДАТНІСТЬ ЖИВОЇ ТКАНИНИ ПРОВОДИТИ

ЗБУДЖЕННЯ.

РЕФРАКТЕРНІСТЬ- ТИМЧАСОВЕ ЗНИЖЕННЯ ЗБУДЛИВОСТІ

ТКАНИНИ ЯКЕ ВИНИКАЄ ПІСЛЯ ЗБУДЖЕННЯ.

ЛАБІЛЬНІСТЬ, АБО ФУНКЦІОНАЛЬНА РУХОМІСТЬ-

КІЛЬКІСНА ЗДАТНІСТЬ ТКАНИНИ ЗБУДЖУВАТИСЬ ЗА ОДИНИЦЮ
ЧАСУ,ЗАЛЕЖНО ВІД ОСОБЛИВОСТЕЙ ОБМІННИХ ПРОЦЕСІВ.
 СХЕМА БУДОВИ ЗБУДЛИВИХ МЕМБРАН
(КЛІТИННОЇ ОБОЛОНКИ - ПЛАЗМОЛЕМИ)
ЗОВНІШНІЙ ШАР
МЕМБРАНИ
ЛІПОПРОТЕЇНОВИЙ
КОМПЛЕКС,
БІШАР ЛІПІДІВ ЩО МІСТИТЬ
ЛІПІДНИЙ БІШАР,В
ЯКИЙ ЗАНУРЕНІ
ВНУТРІШНІЙ ШАР
МОЛЕКУЛИ БІЛКІВ.
МЕМБРАНИ

ТОВЩИНА
ПЛАЗМОЛЕМИ
СКЛАДАЄ
10 НМ (НАНОМЕТРІВ)

БІЛКИ
ЛІПІДИ
 ЗБУДЛИВА ТКАНИНА
МЕМБРАННИЙ ПОТЕНЦІАЛ СПОКОЮ ПОСТІЙНО ГЕНЕРУЄ
ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ.
.
УСІ ЖИВІ КЛІТИНИ
МАЮТЬ ПОЛЯРИЗОВАННУ
МЕМБРАНУ,ТОБТО В СТАНІ
СПОКОЮ ЇЇ ЗОВНІШНЯ
ПОВЕРХНЯ МАЄ
ПОЗИТИВНИЙ ЗАРЯД, А
ВНУТРІШНЯ-НЕГАТИВНИЙ.

МІЖ ВНУТРІШНЬОЮ І
ЗОВНІШНЬОЮ
ПОВЕРХНЯМИ МЕМБРАНИ
В СТАНІ СПОКОЮ ЗАВЖДИ
ВИНИКАЄ ЕЛЕКТРИЧНИЙ
СТРУМ,ЯКИЙ
НАЗИВАЄТЬСЯ
МЕМБРАННИМ
ПОТЕНЦІАЛОМ СПОКОЮ.
ВІН КОЛИВАЄТЬСЯ ВІД
-50 ДО -90 МВ.
 ПОТЕНЦІАЛ ДІЇ

ЦЕ ШВИДКЕ КОЛИВАННЯ
МЕМБРАННОГО
ПОТЕНЦІАЛУ, ЯКЕ ВИНИКАЄ
ПРИ ЗБУДЖЕННІ КЛІТИН.

ГОЛОВНОЮ ПРИЧИНОЮ
РОЗВИТКУ ПОТЕНЦІАЛУ ДІЇ Є
ЗМІНА ПРОНИКНОСТІ
МЕМБРАНИ ДЛЯ ІОНІВ.

ПОТЕНЦІАЛ ДІЇ МАЄ

ДЕКІЛЬКА

ФАЗ : ДЕПОЛЯРИЗАЦІЇ,

РЕПОЛЯРИЗАЦІЇ,

СЛІДОВИХ ПОТЕНЦІАЛІВ.
ПАСИВНИЙ ТА АКТИВНИЙ ТРАНСПОРТ ІОНІВ ЧЕРЕЗ МЕМБРАНУ

НАТРІЄВИЙ НАСОС ПАСИВНИЙ ТРАНСПОРТ

Ззовні
Nа багато
К мало

і
м
п
відновлення мембрана у
л
ь
с

Обмін речовин всередині

Nа мало
К багато
ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ЗБУДЖЕННЯ ПО АКСОНУ НЕРВОВОЇ КЛІТИНИ

ЗБУДЖЕННЯ , ЯКЕ
ВИНИКЛО В НЕРВІ
АБО М’ЯЗІ ,
РОЗПОВСЮДЖУЄТЬСЯ
ПО ТКАНИНІ.
ПІД ЧАС ЗБУДЖЕННЯ
ЗМІНЮЄТЬСЯ
ЗБУДЛИВІСТЬ
ТКАНИНИ.
ПІД ЧАС
МАКСИМАЛЬНОГО
РОЗВИТКУ ЗБУДЖЕННЯ
ТКАНИНА НА ДЕЯКИЙ
ЧАС СТАЄ
НЕЗБУДЛИВОЮ.
ЦЕЙ ПЕРІОД
НЕЗБУДЛИВОСТІ
НАЗИВАЮТЬ
РЕФРАКТЕРНИМ
ПЕРІОДОМ.
30 СМ
ЗМІНА МЕМБРАННОГО ПОТЕНЦІАЛУ І ФОРМУВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ДІЇ В
ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СИЛИ ПОДРАЗНЕННЯ

М М
ПОРІГ ПОРІГ
ПОРІГ ПОДРАЗНЕННЯ – П П
ЦЕ МІНІМАЛЬНА СИЛА,
ЯКА ВИКЛИКАЄ СТИМУЛЮЮЧИЙ
ЗБУДЖЕННЯ ТОК

М
М
П ПОРІГ ПОРІГ
П

СТИМУЛЮЮЧИЙ
ТОК
Порожнисті Паренхіматозні

Органи серцево-
судинної системи Залози

Травного каналу
печінка
Повітроносних
шляхів
нирки
Човічого та
жіночого статевих
апаратів
легені
Сечовивідні шляхи
1 2 3

4 5 6 7