Національний фармацевтичний університет

Кафедра мікробіології, вірусології та імунології

Лекція з мікробіології з основами імунології

спеціальності 7.12020101 Фармація

Морфологія мікроорганізмів

Лектор
доцент каф. мікробіології,
вірусології та імунології
 ПЛАН ЛЕКЦІЇ

1. Мікробіологія, як наука.
2. Класифікація мікроорганізмів.
3.Основні форми бактерій, їх характеристика.

Питання для самостійного вивчення:

Основні етапи розвитку мікробіології. Засновники мікробіології, вірусології та імунології як фундатори

головних напрямків розвитку дисципліни. Перші уявлення про виникнення заразних захворювань.

Методи мiкроскопiї: темнопiльна, фазово-контрастна, люмiнiсцентна, електронна (принципи устрою,

призначення, можливостi збiльшення).
Морфологія прокаріотів – рикетсій, хламідій, мікоплазм, актиноміцетів.
Морфологія найпростiших. Основні форми, розмiри, особливостi будови. Функцii структурних
елементiв.
Морфологія грибів. Особливостi будови. Функцii структурних елементiв.
Особливості розмноження та культивування вірусів, рикетсій, хламідій, мікоплазм, актиноміцетів.
 Рекомендована література
1. Мікробіологія: Підр. для студ. / І. Л.Дикий, І. Ю.Холупяк, Н. Ю.
Шевельова, та ін. 2-е вид.– Х. : Профессионал, 2006. – 433 с.

2. Микробиология: Руководство к лабораторным занятиям. Учеб. пособие

для студентов высших учебных заведений / И.Л. Дикий, И.И Сидорчук,
И.Ю. Холупяк, Н.Е. Шевелёва, М.М. Великая, Н.А. Волкова, Л.Ф.
Силаева, О.П. Стрилец, О.Г. Гейдерих, В.Е. Литаров. – Х.: Изд-во
НфаУ; Золотые страницы, 2002.- 444 с.

3. Микробиология. Методические рекомендации для студентов

фармацевтических высших учебных заведений / И.Л. Дикий, И.Ю.
Холупяк, М.М. Великая, Н.Е. Шевелева и др. – Х., 2004. – 144 с.

4. Атлас по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии:

Учебн. пособ. для студ. мед. вузов / Под. ред. А. А. Воробьева, А. С.
Быкова. – М. : Медицинское информационное агентство, 2003. – 236с.
 МІКРОБІОЛОГІЯ

від грець. micros — малий

bios — життя
logos — вчення
Наука про дуже дрібні, невидимі неозброєним оком
організми
 Фармацевтична мікробіологія
Це професійно зорієнтована дисципліна, що
інтегрує основи загальної, медичної, санітарної та
промислової мікробіології.
Вивчає:

 Збудників інфекційних хвороб людини та лікарських

рослин;
 Причини, ознаки і попередження мікробного псування
лікарської сировини, лікарських препаратів
 Правила асептики, антисептики та дезінфекції при
виготовленні фармацевтичних препаратів
 Технології одержання антимікробних та
імунобіологічних препаратів лікувально-
профілактичного та діагностичного призначення.
Значення мікробіології для
працівників у галузі фармація

Вимоги фармакопеї включають

мікробіологічні показники безпеки
лікарських препаратів і лікарської
сировини
Наукове обгрунтування діагностики,
лікування та профілактики інфекційних
захворювань
Розуміння технологічних особливостей
отримання імунобіологічних та
бактерійних препаратів
 СИСТЕМАТИКА, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА
НОМЕНКЛАТУРА МІКРООРГАНІЗМІВ

 Мікроби - це найбільша за кількістю та дуже

різноманітна за рівнем організації частина
організмів, які населяють біосферу Землі.
Об'єднують їх тільки малі розміри, тому
систематизувати їх дуже складно.
 Збудники захворювань є серед неклітинних
(віруси та пріони) і клітинних мікроорганізмів.
 Останні поділяють на 2 великі групи:
прокаріоти (доядерні) та еукаріоти (ядерні).
 Але патогенні (хвороботворні) мікроорганізми
зустрічаються серед усіх таксонономічних груп
 VIRA

Світ мікробів

PROCARYOTAE
•Фотобактерії EUCARYOTAE
•скотобактерії •гриби
•найпростіші
 СВІТ МІКРОБІВ

Царство Прокаріоти Царство Еукаріоти Царство Віруси

Фотобактерії Гриби Віруси

Скотобактерії Найпростіші Віроїди

Клас Bacteria Клас Rickettsiae

Клас Mollicutes
Таксономія

 Згідно з новим кодексом номенклатури

мікроорганізмів існують такі міжнародні
класифікаційні категорії: відділ - клас
порядок- родина -рід -вид.
 Загальновизнаною та найбільш поширеною є
класифікація мікробів за Д. Берджі.
 Основна таксономічна одиниця - вид
Вид мікроорганізму

Вид - це сукупність мікроорганізмів одного

генотипу, та що мають виражені подібні
фенотипічні властивості.
Для зазначення виду прийнята бінарна
номенклатура, яка включає назву тільки роду
та виду мікроорганізіму.
Напр.
Staphylococcus aureus (стафилокок
золотистий),
Clostridium tetani (збудник правця),
Yersinia pestis (збудник чуми),
Vibrio cholerae (збудник холери).
Визначення виду
мікроорганізмів (ідентифікація)

 проводять за морфологічними, тінкторіальними,

фізіологічними, антигенними, молекулярно-біологічними та
іншими ознаками.
 Морфологічні ознаки характеризують будову, форму,
рухливість, спороутворення, наявність спор, капсул та ін.
 Тинкторіальні - це відношення до барвників.
 Фізіологічні ознаки - це культуральні та біохімічні
властивості мікроорганізмів.
 А) Культуральні - це характер росту мікроорганізмів на
живильному середовищі.
 Б) Біохімічні - здатність мікроорганізмів виділяти
ферменти.
 Антигенні - антигенна структура мікроорганізмів, яку
визначають за допомогою серологічних реакцій
 Мікроорганізми одного виду, що відрізняються
незначними спадковими властивостями, називаються
варіантами і мають відповідну назву:
 Морфовари - мікроорганізми, що відрізняються за
морфологічними ознаками, біовари - фізіологічними,
серовари - антигенними, хемовари -хімічними,
фаговари - відношенням до фага.
 Штам - культура мікробів одного виду, виділена з
конкретного джерела (організму людини, тварини,
зовнішнього середовища). Це найнижча таксономічна
одиниця мікроорганізмів.
 Клон - потомство однієї мікробної клітини.
 Колонія - видиме скупчення мікроорганізмів на
живильному середовищі.
МОРФОЛОГІЯ БАКТЕРІЙ
 Бактерії - це переважно одноклітинні організми, які не
мають чітко сформованого ядра та хлорофілу,
розмножуються простим поділом.
 Форма бактерій та їх розміри мають велике
таксономічне значення і є важливими критеріями при їх
ідентифікації. Мікроскопія патологічного матеріалу та
вивчення морфологічних особливостей мікроорганізмів
дозволяють встановити діагноз інфекційного
захворювання.
 Бактерії - вимірюються в мікрометрах (мкм) 1 мкм
=1000 нанометрів (нм), або 0,001 мм
 Віруси – вимірюються в нанометрах 1 нн = 0,001 мкм
Форми бактерій

 Коки (стафілококи, диплококи,

стрептококи, тетракоки, сарцини,
мікрококи)
 Палички
(диплобактерії,диплобацили,стрептобакт
ерії,стрепто-бацили,неспороутворюючі ,
спороутворюючі)
 Звивисті (вібріони, спіріли і спірохети)
Звивисті форми
Звивисті форми бактерій
Будова прокаріотичної
клітини
Структурні компоненти
прокаріотичної клітини

 Обов ̓ язкові: нуклеоїд, цитоплазма,

цитоплазматична мембрана, рибосоми, клітинна
стінка (за виключенням мікоплазм та L- форм).
 Необов ̓ язкові : капсули, джгутики, пілі,
спори, включення, плазмиди.
 Поверхневі структури: капсула, джгутики,
війки. Наявність або відсутність їх є постійною
ознакою для даного виду. Це враховують під час
ідентифікації мікроорганізмів.
Схема будови еукаріотичної
клітини
Відмінності еукаріотичної та
прокаріотичної клітин
Відмінності клітин
прокариотів і єукариотив
 У прокариотів –
 1.відсутність типового ядра (цю
функцію виконує нуклеоїд, який
не має сферичної форми, відсутнє
ядерце і ядерна оболонка)
 2. відсутність мембранних
структур (мітохондрій, апарата
Гольджі, ендоплазматичного
ретикулюму)
 S. aureus
Коки, що поділяються в різних площинах,
розташовуються неправильними скупченнями.
Streptococcus pyogenes
Поділяються в одній площині,
розташовуються ланцюжками різної довжини
 N. meningitidis
Поділяються в одній площині,
утворюють парні коки, з’єднані по дві особини.
Salmonella typhi
C. diphtheriae
M. tuberculosis
Clostridium tetani
Bacillus anthracis
Vibrio cholerae
Treponema pallidum
Leptospira interrogans
L- форми бактерій і
мікоплазми
 Це форми бактерій, у яких відсутня
клітинна стінка
 L- форми втратили здатність синтезувати
клітинну стінку.Трансформація бактерій в
L- форму може здійснюватися незалежно
від виду бактерій:
 1.під впливом антибіотиків
 2.під пливом УФ-поменів
 Мікоплазми – бактерії, у яких відсутність
клітинної стінки є уродженою властивістю
Рикетсії і хламідії

 За внутрішньою будовою - це прокаріоти, як типові

бактерії, але відрізняються внутрішньоклітинним
паразитизмом, що обєднує їх з вірусами.
Актиноміцети
 Actinomycetes (греч. aktis — промінь + mykēs
— гриб; прпоміневі гриби)
 За внутрішньою будовою - це прокаріоти, але
зовні подібні грибам (утворюють міцелій)
 Зверніть увагу!!! Актиноміцети – основні
продуценти природних антибиотиків(
стрептоміцин, тетрациклін, ністатин та ін.

Вируси

 Віруси – це неклітинні форми мікроорганізмів

Їх розвиток можливий тільки в клітинах, внаслідок
чого їх називають внутрішньоклоітинними паразитами
віруси
 Прості віруси складаються з нуклеїновиїх кислот і білкової
оболонки (капсид)
 Складні – мають додаткову оболонку – суперкапсид (складається з
вуглеводів або ліпополісахаридів
Пріони

 Неканонічні віруси. Це інфекційні білки, не мають в

структурі нуклеїнових кислот. Збудники губчастої
енцефалопатії
 Висновки:
Фармацевтична мікробіологія – професійно зорієнтована дисципліна, що
інтегрує основи загальної, медичної, санітарної та промислової мікробіології.
Вивчає:
 Збудників інфекційних хвороб людини та лікарських рослин;
 Причини, ознаки і попередження мікробного псування лікарської
сировини, лікарських препаратів
 Правила асептики, антисептики та дезінфекції при виготовленні
фармацевтичних препаратів
 Технології одержання антимікробних та імунобіологічних препаратів
лікувально-профілактичного та діагностичного призначення.
Дякую за увагу!