Поняття та класифікація гриж

передньобокової стінки живота.

Хірургічна анатомія пахвинної
ділянка та пахвинного каналу.
Операції при косих та прямих
пахвинних грижах.
Межі передньобокової стінки живота
Межі:
зверху - реберні дуги і
мечоподібний відросток;
внизу - клубові гребені,
пахвинні зв'язки, верхній
край симфізу;
зовні - вертикальна лінія,
що з'єднує кінець XI
ребра з клубовим
гребенем.
 Ділянки передньобокової стінки живота
Передньобокову стінку поділяють
на 3 основні ділянки:
1. надчеревну (epigastrium)
2. черевну (mesogastrium)
3. підчеревну (hypogastrium)

Кордонами між ними є

дві горизонтальні лінії,
одна з яких з'єднує кінці X ребер,
а інша - передні верхні ості
клубових кісток.
Ділянки передньобокової стінки живота
Кожну із зазначених основних ділянок
розділяють ще на 3 області двома
вертикальними лініями, що йдуть вздовж
зовнішніх країв прямих м'язів живота. Таким
чином, розрізняють 9 областей: regio
epigastrica, regio hypochondriaca dextra et
sinistra, regio umbilicalis, regio lateralis dextra et
sinistra, regio pubica, regio inguinalis dextra et
sinistra
Ділянки передньобокової стінки живота
I - epigastrium
1 - regio epigastrica;
2 - regio hypochondriaca
sinistra;
9 - regio hypochondriaca
dextra;
II - mesogastrium
3 - regio umbilicalis;
4 - regio lateralis sinistra;
8 - regio lateralis dextra;
III - hypogastrium
6 - regio pubica;
5 - regio inguinalis sinistra;
7 - regio inguinalis dextra.
 Ділянки передньобокової стінки
живота
Розрізняють три шари передньої черевної стінки:
1. Поверхневий шар:
шкіра, підшкірна жирова клітковина і поверхнева
фасція.
2. Середній шар:
черевна мускулатура з відповідними фасциями.
3. Глибокий шар:
поперечна фасція, предочеревинна клітковина та
очеревина.
 Поверхневий шар передньобокової стінки
живота
Шкіра – тонка, рухома, еластична, в ділянці пупка міцно
зрощена з пупковим кільцем та рубцевою тканиною, що є
залишком пупкового канатика.
Підшкірно-жирова клітковина – вище пупка у вигляді 1-2
шарів, больше развинута у нижніх відділах черевної стінки
– 3-4 шари, може розділятися листками поверхневої фасції.
Поверхнева фасція - нижче пупка складається з двох листків:
поверхневого і більш розвинутого глибокого (Томсонова
пластинка). Поверхневий продовжується на передню
ділянку стегна, глибокий — фіксується до пахвинної
зв’язки:
- поверхневі гематоми та флегмони розповсюджуються на
стегно;
- глибокі – обмежуються паховинною зв’язкою.
 Будова передньобокової стінки живота на
рівні пупка

1 – пупок; 2 – шкіра; 3 – підшкірно-жирова клітковина; 4 –

передня стінка піхви m. recti abdominis; 5 – m. obliquus externus
abdominis; 6 – m. obliquus internus abdominis; 7 – m. transversus
abdominis; 8 – fascia transversalis; 9 – предочеревинна клітковина;
10 – парієтальна очеревина; 11 – m.rectus abdominis; 12 – задня
стінка піхви m. recti abdominis; 13 – vv. parumbilicales; 14 –
апоневроз m. obliqui interni abdominis; 15 – апоневроз m. transversi
abdominis; 16 – апоневроз m. obliqui externi abdominis.
Поверхневий шар передньобокової
стінки живота
1 - rr. cutanei laterales (прободає
зовнішній косий м’яз на рівні
передньої пахвинної лінії) et
anteriores (прободає піхву
прямого м’язу живота) nn.
intercostales;
2 - rr. cutanei anteriores et
laterales nn. iliohypogastricus;
3 - a. et v. pudenda externa;
nn. ilioinguinalis;
4 - v. femoralis;
5 - a. et v. epigastrica superficialis
6 - rr. laterales cutanei aa.
intercostales posteriores;
7 - v. thoracoepigastrica.
 Венозні анастомози передньобокової
стінки живота
Кавакавальний анастомоз
- від нижнього відділу передньої черевної стінки в систему
нижньої порожнистої вени (v. epigastrica superficialis в ділянці
пупка, vv. pudendae ext., v. circumflexa ilium superficialis - в
стегнову вену)
- від верхнього відділу передньої черевної стінки в систему
верхньої порожнистої вени (v. epigastrica superficialis в ділянці
пупка, v. thoracoepigastrica, а потім в v. thoracalis lateralis або в v.
axillaris)
Портокавальний анастомоз
- в ділянці пупка v. epigastrica superficialis (по якій відтік йде в
систему верхньої і нижньої порожнистих вен) анастомозує з vv.
paraumbilicales, розташованими в круглій зв'язці печінки і
утворює зв'язок між системами порожнистих вен і ворітної вени
(Caput Medusae - голова медузи).
Портокавальний анастомоз
 Середній шар передньої стінки живота
Складається з 3-х м’язів:
- зовнішнього косого (m.
obliquus externus abdominis),
- внутрішнього косого (m.
obliquus internus abdominis)
- поперечного м’язу живота (m.
transversus abdominis),
розміщених один над одним,
і прямого м’язу живота (m.
Сухожилкові
rectus abdominis). апоневрози бічних
м’язів
утворюють піхву прямих м’язів і білу лінію
живота.
Середній шар передньої стінки живота
1 - m. obliquus externus
abdominis;
2 - m. rectus abdominis;
3 - intersectio tendinea;
4 - апоневроз m. obliqui
extemi abdominis;
5 - m. pyramidalis (в 15-20%
відсутній);
6 - funiculus spermaticus;
7 - n.ilioinguinalis;
8 - rr.cutanei anteriores et
laterales n. iliohypogastricus;
9 - передня стінка піхви m.
recti abdominis;
10 - rr. cutanei anteriores et
laterales nn. intercostales.
Середіий шар передньої черевної стінки
1 - a. et v. epigastrica superior;
2 - задня стінка піхви m.
recti abdominis;
3 - aa., vv. intercostales posteriores
et nn. intercostales;
4 - m. transversus abdominis;
5 - n. iliohypogastricus;
6 - linea arcuata (краї
апоневротичних волокон);
7 - a. et v. epigastrica inferior;
8 - m. rectus abdominis;
9 - n. ilioinguinalis;
10 - m. obliquus internus
abdominis;
11 - апоневроз m. obliqui interni
abdominis;
12 - передня и задня стінки
піхви m. recti abdominis.
 Будова піхви прямого м’язу живота
• ВИЩЕ пупка:
Передня стінка:
апоневроз зовнішнього + передній
листок апоневрозу внутрішнього
косого м'язів
Задня стінка:
задній листок апоневрозу внутрішнього косого + апоневроз
поперечного м'язів + поперечна фасція

• НИЖЧЕ пупка:
Передня стінка:
апоневроз зовнішнього + внутрішнього
косого + апоневроз поперечного м'язів
Задня стінка:
поперечна фасція
Будова піхви прямого м’язу живота
На рівні XІ-ХІІ ребер
1 – поперечна фасція,
2 – передня пластинка
піхви прямого м’язу
живота,
3 – задня пластинка піхви
прямого м’язу живота,
4 – зовнішній косий м’яз
Вище пупка живота,
5 – внутрішній косий м’яз
живота,
6 – поперечний м’яз
живота,
7 – прямий м’яз живота,
8 – біла лінія,
Нище пупка 9 – кругла зв’язка печінки,
10 – предочеревинна
клітковина,
11 – парієтальна очеревина.
 Глибокий шар передньобокової стінки
живота
• поперечна фасція (частина внутрішньоочеревинної
фасції, яка відмежовує порожнину живота)
• передочеревинна клітковина
- більш розвинута в нижніх відділах черевної стінки
- вздовж білої лінії передочеревинна клітковина
виражена слабше, а в ділянці пупка відсутня, тому
очеревина в цих місцях більш міцніше з’єднана з
поперечною фасцією живота
• очеревина
 Внутрішня поверхня передньої черевної
стінки
Рlica umbilicalis mediana (непарна) складка очеревини над
облітерованою сечовою протокою - 1;
Рlica umbilicalis medialis (парна) – складка над облітерованою a.
umbilicalis - 2;
Рlica umbilicalis lateralis (парна) складка очеревини над а. і v.
epigastrica inferior - 3.
Між складками очеревини
розташовуються ямки:
Надміхурова, fossa supravesicalis - 1;
Медіальна, fossa inguinalis medialis - 2;
Латеральна, fossa inguinalis lateralis - 3.
Нижче пахвинної складки розташована
стегнова ямка, fossa femoralis - 4.
Ямки є місцем виходу гриж.
Внутрішня поверхня передньої черевної стінки
(схема)
 Внутрішня поверхня передньої черевної стінки

1 - m. rectus abdominis; 2 - lig. interfoveolare; 3 - anulus inguinalis profundus; 4 - lig.

inguinale; 5 - a. et v. epigastrica inferior; 7 - lig. lacunare; 8 - a. et v. iliaca externa; 13 -
ductus deferens; 14 - vesica urinaria; 15 - peritoneum; 16 - fossa supravesicalis; 17 -
fossa inguinalis medialis; 18 - lig. inguinale; 19 - fossa inguinalis lateralis; 20 - plica
umbilicalis media; 21 - plica umbilicalis medialis; 22 - plica umbilicalis lateralis.
Внутрішня поверхня передньої черевної стінки
Латеральна пахова ямка, fossa inguinalis lat., що
знаходиться латерально від plica umbilicalis lateralis,
якраз відповідає глибокому пахвинному кільцю;

Медіальна ямка, fossa inguinalis med. що лежить між

plica umbilicalis lateralis і plica umbilicalis medialis,
відповідає найбільш слабкому відділу задньої стінки
пахвинного каналу і розташовується навпроти
поверхневого пахвиннго кільця.

Через ці ямки можуть випинатися пахвинні грижі,

причому через латеральну ямку проходить латеральна
(зовнішня) коса грижа, а через медіальну – медіальна
(внутрішня) пряма грижа.
 Топографія пахвиннї ділянки
Пахвинна ділянка (regio inguinalis) - АВЕ - частина
передньої черевної стінки, обмежена:
- зверху горизонтальною лінією, що з'єднує верхню
передню клубову частину з зовнішнім краєм прямого м'яза
живота,
- знизу - пахової зв'язкою
- зсередини - зовнішнім краєм
прямого м'яза живота.

В нижньому відділі
пахвинної ділянки розташований
пахвинний канал.

В пахвинній ділянці виділяють

пахвинний трикутник.
Топографія пахвинного трикутника Гессельбаха
Пахвиннй трикутник Гессельбаха знаходиться в
бічному відділі підчеревной області і обмежений:
- зверху:
лінія, що йде від границі між
зовнішньою і середньою третиною
lig.inguinalis до краю m.rectus abdominis
- знизу:
lig. inguinale
- медиально:
край m. rectus abdominis
В пахвинному трикутнику між
нижніми краями внутрішнього
косого і поперечного м'язів живота і
жолобом пахвинної зв'язки є м'язовий дефект -
пахвинний проміжок.
 Топографія пахвиннї ділянки
Пахвинний проміжок обмежений:
- зверху:
краї m. obliquus internus abdominis
і m. transversus abdominis
- знизу:
lig. inguinale
- медиально:
край m. rectus abdominis.
Будова пахвинного проміжку і його
розміри залежать від ступеня прилягання до
пахвинної зв'язки внутрішнього косого і
поперечного м'язів, визначаючи тим самим
його форму і розміри. Це визначає схильність
 Форма пахвинного проміжку
а) щілиноподібна
б) овальна
в) овально - щелеподібна
г) трикутна (найбільша
схильність до утворення
пахвинних гриж)

в г
Топографія пахвинного трикутника

1 - апоневроз m. obliqui
externi abdominis;
2 - m. obliquus internus
abdominis;
3 - n. iliohypogastricus;
4 - n. ilioinguinalis;
5 - funiculus spermaticus;
6 - a. et v. pudenda externa;
7 - v. saphena magna;
8 - anulus inguinalis
superficialis;
9 - m. cremaster;
10 - lig. inguinale.
Топографія пахвинного трикутника

1 - апоневроз m. obliqui
externi abdominis;
2 - fascia transversalis;
3 - a. et v. epigastrica inferior;
4 – передочеревинна клітковина;

5 - m. cremaster;
6 - funiculus spermaticus;
7 - a. et v. pudenda externa;
8 - v. saphena magna;
9 - anulus inguinalis supernciafis;
10 - m. obliquus internus
abdominis (частково відсічена та
відведена назовні);
 Топографія пахвинного каналу
Пахвинний канал (canalis inguinalis) - це лійкоподібна
щілина довжиною 4-5см, існує в нормі, розміщується в
пахвинній ділянці, над пахвинною зв’язкою і спрямована
зверху вниз і присередньо.
У пахвинному каналі виділяють:
2 отвори, або кільця:
- поверхневе (anulus inguinalis superficialis)
- глибоке (anulus inguinalis profundus)
4 стінки:
- передню (апоневроз зовнішнього косого м'язу)
- задню (поперечна фасція)
- верхню (нижній край внутрішнього косого тапоперечного
м'язу живота)
 Топографія пахвинного каналу
Пахвинний канал обмежений:
спереду:
- апоневроз m. оbliquus externus
abdominis
зверху:
- вільні краї m. оbliquus internus
abdominis та m. transversus
abdominis
знизу:
- lig. inguinalis (пупартова)
позаду:
Топографія пахвинного каналу

апоневроз m. оbliquus externus abdominis

вільний край m. оbliquus internus abdominis
вільний край m. transversus abdominis
lig. inguinalis (пупартова)
fascia transversalis
 Топографія пахвинного каналу
Поверхневе пахвинне кільце
(аnulus inguinalis superficialis)
обмежено:
- латерально: сrus lateralis
- медиально: сrus medialis
- знизу: сrus reflexum (lig. сollesi)
похідне апоневроза зовнішнього
косого м'яза живота
протилежного боку
- зверху: fibrae intercruralis -
похідне власної фасції живота.
 Топографія пахвинного каналу
Глибоке пахвинне кільце – воронкоподібне
поглиблення, складає латеральну частину задньої стінки
пахвинного каналу. Медіально обмежене між'ямковою
зв'язкою (lig. interfoveolare). Досередини від між'ямкової
зв'язки волокна апоневроза поперечного м'яза живота,
загинаючись і переплітаючись, кріпляться до горбка і
гребеня лобкової кістки, утворюючи сполучне сухожилля,
яке називається пахвинним серпом (falx inguinalis).
 Топографія пахвинного каналу
Глибоке пахвинне кільце (а. inguinalis profundus)
 Вміст пахвинного каналу
У чоловіків:
сім'яний канатик (funiculus spermaticus), він є
сукупністю анатомічних утворів, покритих fascia
spermatica interna, поверх якої розміщуються:
m.cremaster,
n.ilioinguinalis,
r.genitalis n.genitofemoralis.

Всі ці компоненти вкриті

fascia spermatica externa,
яка є похідною поверхневої
фасції передньобокової с
тінки живота.
 Вміст пахвинного каналу

У жінок:
кругла звяза матки
(lig. teres uteri),
n. ilioinguinalis,

ramus genitalis
n.genitofemoralis
 Слабкі місця передньобокової стінки живота
- це місця, де є отвори або щілини в фасціях і
апоневрозах або між краями м'язів і де спостерігається
відсутність деяких елементів м'язово-апоневротических
шарів черевної стінки.
• виділяють:
1) отвори і щілини в білій лінії
живота (пупкове кільце, щілини
білої лінії живота)
2) канали (пахвинний, стегновий,
затульний)
3) ямки передньої черевної стінки
(надпузирна, серединна,
латеральна, стегнова)
 Слабкі місця передньобокової стінки живота

Пахвинний канал є слабким місцем передньої черевної

стінки, тут можуть виникати пахвинні грижі.
Грижі можуть виходити через глибоке пахвинне кільце,
пройшовши косо через канал, виходить під шкіру через
поверхневе пахвинне кільце. Такі грижі називають
косими.
Прямі пахвинні грижі виходять в області fossa inguinalis
medialis. У цих випадках грижа не проходить через
пахвинний канал, а виходить під шкіру через поверхневе
пахвинне кільце, яке лежить навпроти медіальної
пахвинної ямки.
Вади розвитку передньої черевної
стінки
• Сечова нориця (не облітерована сечова
протока – урахус)
• Кишечна нориця (не облітерована
жовточна протока
• Ембріональна грижа
 Незарощення урахуса

а) сечова нориця б) киста урахуса

Незарощення жовточної протоки
 Грижа
Грижа (hernia) – це вип’ячування органів
черевної порожнини або тазу разом з
парієтальним листком очеревини через
природні або набуті слабкі місця
передньобокової черевної стінки, при
збереженні цілісності шкіри.
БУДОВА ГРИЖІ

1. Шкіра
2. Підшкірно-жирова
клітковина
3. апоневроз
4. Мязовий шар
5. Очеревина
6. Кишка
7. Краї грижових воріт
8. Грыжевой мешок
 Грижа
1 Елементи грижі:

1. Грижові ворота
2. Грижовий вміст
3. Грижовий мішок:
в ньому розрізняють
2 а) шийку б а

б) тіло
в) дно

в
 Грижа
Елементи грижі:
1. Грижові ворота (щілина або отвір в черевній
порожнині, через який виходять органи черевної
порожнини)
2. Грижовий вміст (орган/органи черевної
порожнини)
3. Грижовий мішок (парієтальний листок очеревини,
виштовхнутий внутрішніми органами).
В ньому розрізняють:
а) шийку (ділянка очеревини на рівні грижових воріт.
Являється анатомічною межею між черевною
порожниною та порожниною грижового мішка)
б) тіло
в) дно
 Частота різних форм грижі
(за О.П. Кримовим)
Грижа (в %)

Пахвинна Стегнова Пупкова Інші

Чоловіки 96,33 2,53 1,14 0,1

Жінки 50,6 33,5 15,9 0,1

Розпреділення 73,4 18,4 8,5 0,1

в популяції
 Фактори, що сприяють виникненню гриж
Місцеві фактори
1. Пахвинний канал з розширеними внутрішнім і
зовнішнім пахвинними кільцями
2. Великий пахвинний проміжок (трикутної
форми)
3. Ослаблення стінок пахвинного каналу
4. Травма передньої черевної стінки з утворенням
рубців
5. Незарощений вагінальний відростка у дітей
 Фактори, що сприяють виникненню гриж
Загальні чинники
1. Стать.
2. Вікові зміни.
3. Спадковість.
4. Особливості статури
5. Підвищення внутрішньочеревного тиску при
асциті, вагітності, повторних та тяжких пологах,
ожирінні, важкій фізичній праці, хронічних закрепах
6. Синдром дисплазії сполучної тканини (ДСТ) -
наявність функціонально неповноцінних волокон
колагену і еластину (ослаблення сполучної тканини).
 Захисні механізми пахвинної ділянки
1. Клапанна функція внутрішнього косого і поперечного
м'язів живота (зближуються з пахвинною зв'язкою при
напрузі м'язів передньої черевної стінки). 2. Сближення
трьох ніжок апоневроза при скороченні зовнішнього
косого м'яза (зменшення розмірів зовнішнього
пахвинного кільця).
3. При скороченні внутрішнього косого і поперечного
м'язів їх волокна опускаються і прикривають внутрішнє
пахвинне кільце.
4. При фізичному зусиллі звуження глибокого
пахвинного кільця знизу і дугоподібно (при
недорозвиненні цієї зв'язки кільце розтягується і
захисна функція слабшає).
 Класифікація гриж
За анатомічною локалізацією:
- пахвинні (косі та прямі)
- стегнові
- білої лінії живота
- пупкові
- грижі спігелевої лінії
- поперекові
- затульні
 Класифікація гриж
за місцем виникнення
• Зовнішні (виходять через отвори • Внутрішні (утворюються
в м'язово-апоневротичному шарі всередині черевної
передньої або задньої черевної порожнини, в черевних
стінки і тазового дна) кишенях або проникають в
• Пахвинні грудну порожнину через
• Пупкові природні та набуті отвори
• Білої лінії живота діафрагми)
• Спігелевої лінії • Трейца
• Мечеподібного відростка • Ілеоцекальні
• Стегнові • Міжсигмоподібні
• Сідничні • Діафрагмальні
• Поперекові • Сальникової сумки
• Промежинні
• Затульні
 Класифікація гриж
За ступенем розвитку:
• початкові - листок парієтальної очеревини і вміст
черевної порожнини лише починають випинатися в
поглиблення черевної стінки
• канальні (неповні) - грижа в межах грижового каналу.
• повні – грижовий вміст вийшов в грижовий мішок.
• великих розмірів - обсяг грижового мішка становить
істотну частину обсягу черевної порожнини.
За походженням:
• вроджені;
• набуті (в тому числі післяопераційні, рецидивні,
травматичні).
 Класифікація гриж
За клінічними ознаками:
• вправимі (вміст вільно вправляється в черевну порожнину,
пальпуються грижові ворота);
• невправімі: (вміст не вправляється в черевну порожнину, не
пальпуються грижові ворота): а) повна невправимість; б) часткова
невправимість.
• защемлені: а) еластичні; б) калові; в) пристінкові; г) ретроградні;
д) защемлення меккелєва дивертикула (грижа Літтре); е) грижа
Брока.
• ускладнені
• ковзкі
• запалення грижі (з боку шкіри або виходить з внутрішніх органів).
• травми грижі;
• сторонні предмети гриж;
• новоутворення гриж.
 Защемленні грижі
Защемлення – це стан, при якому в грижовому
мішку органи, які випали, стискаються з
наступним порушенням кровообігу, іннервації,
порушенням його функції та розвитком некрозу.
За механізмом розрізняють три форми
защемлення: Грижові ворота
Защемлення
- еластичне
Кишківник
- калове
- змішане.
 Защемленні грижі
Еластичне защемлення виникає внаслідок раптового
підвищення внутрішньочеревного тиску, в результаті
якого грижові ворота надмірно розтягуються, а після
зменшення тиску – скорочуються і стискують органи, які
вийшли в грижовий мішок.
Фактори, які сприяють еластичному защемленню:
- малі розміри защемлювального кільця (малі грижові
ворота)
- зниження еластичності тканин грижових воріт.
Всі ці фактори призводять до невідповідності між
об'ємом нутрощів, які випали в грижовий мішок та
розмірами защемлювального отвору, через який вони
вийшли.
 Защемлені грижі
Калове защемлення зустрічається рідше, розвивається
повільніше, особливо у осіб літнього віку.
Основною умовою його є накопичення в кишковій
петлі значної кількості рідкого чи твердого калу.
Змішане защемлення. Якщо калове защемлення
своєчасно не ліквідувати, воно може закінчуватися
еластичним. Цьому сприяє швидкий перебіг калового
защемлення та зволікання з його ліквідацією.
Калове та змішане защемлення частіше зустрічаються
у людей літнього і старечого віку. Оскільки у таких
пацієнтів м’язовий тонус і кровопостачання кишкової
стінки нерідко знижені, то змертвіння петлі
розвивається швидко.
 Види защемлення

а - еластичне защемлення; б - калове защемлення

 Защемлені грижі
В защемленій кишці розрізняють:
- привідний кінець;
- відвідний кінець;
- защемлену частину;
- странгуляційну боріздку.
Защемлена частина страждає найбільше. Внаслідок стиснення вен
виникає венозний застій, про що свідчить її синювате забарвлення.
Надалі відбувається пропотівання грижової води, яка на ранніх
стадіях прозора, а потім набуває геморагічного відтінку і стає
мутною з колібацилярним запахом. Виникають крововиливи у
стінку кишки, а в кінцевому результаті – некроз кишки,
зумовлений порушенням циркуляції крові і розтягненням кишки
через накопичення вмісту і приєднання інфекції. Некроз
розвивається зі сторони слизової та підслизової оболонки. Серозна
оболонка некротизується останньою.
За формою защемлення виділяють ретроградне та пристінкове.
 Ретроградне защемлення

Ретроградне защемлення або грижа

Майдля виникає тоді, коли
некротизується не та частина петлі,
яка лежить в грижовому мішку, а
петля, розташована в черевній
порожнині.
При цьому защемленні петлі тонкої
кишки розміщуються у формі букви
"W", тобто дві петлі розташовані в
грижовому мішку, а з'єднувальна
петля – в черевній порожнині.
Цей вид защемлення зустрічається у
3-6% випадків від усіх защемлених
гриж.
Защемлення петель кишки
 Грижа Ріхтера (пристінкова грижа)
1 - peritoneum;
2 - fascia transversalis;
3 - m. transversus abdominis
4 - m. obliquus internus
abdominis;
5 - тонка кишка;
6 - lig. inguinale;
7 - funiculus spermaticus;
8 - грижовий мішок;
9 - апоневроз m. Obliqui
externi abdominis;
це такий вид защемлення, 10 - вузьке
коли шкіра. защемлювальне
кільце стискає не всю стінку кишки, а тільки її частину,
переважно вільну від брижі. Цей вид защемлення
зустрічається у 2-4%, переважно у осіб молодого та
середнього віку.
 Защемлення Брока (несправжнє)
В це поняття включають симптомокомплекс, який нагадує
загальну картину защемлення, однак він викликаний іншим
гострим захворюванням органів черевної порожнини.
Клінічна картина дозволяє діагностувати защемлену грижу,
тоді як основна причина захворювання залишається
невстановленою.
Найчастіше у грижовому мішку виникають вторинні
запальні зміни, внаслідок поступлення в нього випоту з
черевної порожнини при гострому апендициті,
перфоративній виразці, завороті кишечника, запаленні
придатків матки, лімфатичних вузлів брижі та ін. Вправима
грижа стає напруженою, болючою, невправимою. Для
постановки правильного діагнозу слід добре зібрати
анамнез.
 Ковзні грижі
При ковзних грижах частиною грижового мішка є стінка
мезоперитонеально розташованого органа (сліпа кишка,
висхідна ободова кишка або сечовий міхур).

а - ковзна грижа з виходом сліпої кишки: 1- очеревина; 2- поперечна

фасція; З - грижо­вий мішок; 4 - стінка сліпої кишки;
б - ковзна грижа з виходом сечового міхура: 1 - очеревина; 2
- сечовий міхур; 3 - грижовий мішок; 4 - тонка кишка
 Класифікація пахвинних гриж
Пахвинна грижа – це різновид грижі передньої черевної стінки, при
якій грижовий мішок виявляється в пахвинному каналі.
1. По походженню
а. вроджені
б. набуті
- первинні
- рецидивні (в анамнезі одна операція грижі)
- рецидивуючі (в анамнезі дві чи три операції грижі)
2. За ступенем розвитку
- початкова
- неповна (канальна)
- повна (канатикова)
- пахвинно-калиткова
3. За клініко-анатомічними ознаками
- пряма
 Класифікація пахвинних гриж по Nyhus

I тип - косі грижі з внутрішнім пахвинним кільцем

нормального розміру. Зазвичай зустрічається у дітей та
молодих людей.
II тип - косі грижі, що мають розширене і зміщене
внутрішнє паховинне кільце без випинання задньої стінки
пахвинного каналу.
III A - всі прямі грижі.
III В - косі грижі з великим розширеним внутрішнім
пахвинним кільцем.
IV тип - рецидивні грижі.
 Коса пахвинна грижа
Набута коса пахвинна грижа утворюється
протягом життя людини.
При цьому в глибоке пахвинне кільце випинається
пристінковий листок очеревини, в який потрапляють
органи черевної порожнини, отже, формується грижа.
Грижовий мішок і органи, що
в ньому містяться, проходять
крізь весь пахвинний канал і
виходять через поверхневе
пахвинне кільце в пахвинну
ділянку. Оскільки грижа
повторює хід пахвинного
каналу, її називають косою
пахвинною грижею.
Види косих пахвинних гриж

Види косих пахинних гриж за О.П.

Кримовим: А - початкова; Б - канальна; В
- грижа сім’яного канатика; Г - пахвинно-
калиткова.
1 - fascia transversalis; 2 - тонка кишка; 3 - lig.
inguinale; 4 - peritoneum; 5 - funiculus
spermaticus; 6 - апоневроз m.obliqui externi
abdominis; 7 - m. obliquus internus abdominis;
8 - m. transversus abdominis; 9 - anulus
inguinalis superficialis; 10 - дно грижового
мішка; 11 - грижовий мішок; 12 - scrotum
 Прямі пахвинні грижі
При прямих пахвинних
грижах вип’ячування передньої
черевної стінки виникає в
ділянці fossa inguinalis medialis.
Прямі грижі прямують в
підшкірну клітковину через
зовнішній отвір пахвинного
каналу.
Види прямих пахвинних гриж
Види прямих пахвинних гриж
за Н.І. Кукуджановим:
А – початкрва,
Б – інтерстіциальна,
В – пахвинно-калиткова
1 - peritoneum; 2 - fascia
transversalis; 3 - m. transversus
abdominis; 4 - тонка кишка;
5 - сальник; 6 - funiculus
spermaticus; 7 - апоневроз m.
obliqui externi abdominis; 8 -
m. obliquus internus abdominis;
9 - шкіра: 10 - anulus inguinalis
superficialis; 11 - грыжовий
мішок; 12 - scrotum.
 ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА КОСОЇ ТА ПРЯМОЇ ПАХВИННОЇ
ГРИЖІ
Ознаки грижі Вид пахвинної грижі
Коса Пряма

Походження Природжена і набута Тільки набута

Зовнішній вигляд Подовжена Округла
Розташування У грижовому мішку У грижовому мішку
Відносно сім'яного Серед його елементів Не пов'язана
канатика
Опускання грижі в Опускається Не опускається
калитку
Однобічна/двобічна Частіше однобічна Частіше двобічна
Розташування Пульсацію нижньої Пульсацію нижньої
відносно нижньої надчеревної артерії надчеревної артерії
надчеревної артерії відзначають відзначають збоку від
присередньо від грижового мішка
грижового мішка
 Коса
пахвинна грижа

Пряма
пахвинна грижа
 Вроджені пахвинні грижі
При вроджених пахвинних грижах грижовий мішок
утворений processus vaginalis peritonaei, який вип’ячується
в процесі опускання яєчка і утворює його серозний мішок

вроджена набута
Протягом 8-го та 9-го місяців яєчко від глибокого кільця
через пахвинний канал опускається в калитку.
Разом з яєчком та сім'яним канатиком випинається
пристінковий листок очеревини, який має вигляд трубки і
називається очеревинним відростком, на дні якого
міститься яєчко. До початку пологів очеревинний
відросток заростає. За умови його незрощення
залишається сполучення між черевною порожниною і
яєчком, що є передумовою для утворення природженої
пахвинної грижі. Вона може виникати відразу після
народження дитини, а може проявитись у дитячому чи
дорослому віці (за вузького очеревинного відростка).
Обов'язковою ознакою природженої пахвинної грижі є
розташування яєчка і органів черевної порожнини в
грижовому мішку.
Фази опускання яєчка
А - яєчко розташовано в
заочеревинному просторі
Б – яєчко розташовано у
внутрішнього кільця
пахвинного каналу, черевний
відросток очеревини
відкритий
В – яєчко опущено в
мошонку, черевний
відросток очеревини
відкритий (вроджена
пахвинна грижа)
Г – яєчко опущено в
мошонку, закритий черевний
відросток очеревини
(нормальний стан)
 Пахвинні грижі

А – коса В – пряма С - вроджена

Норма
 Хірургічне лікування
пахвинних гриж

Основні етапи в хірургії гриж

І. Виконання хірургічного доступу
ІІ. Оперативний прийом:
- виділення грижового мішка до шийки,
- розкриття грижового мішка біля дна,
- ревізія грижового вмісту та вправлення його в очеревинну
порожнину
- прошивання грижового мішка біля шийки з перев'язкою
- відсічення грижового мішка (грижесічення)
- закриття грижових воріт та усунення дефекту черевної
порожнини (герніопластика)
 Етапи операції при защемленій грижі
• розтин шкіри і підшкірної основи над грижою → розкриття
грижового мішка та видалення грижової води → фіксація
защемленого органа → розсічення грижових воріт →
ліквідація защемлення → оцінка життєздатності
защемленого органа (зігрівання петлі кишки, введення в
корінь брижі 100 мл 0,25% новокаїну) → видалення
нежиттєздатних тканин (резекція кишки) → видалення
грижового мішка → пластика грижових воріт.
Ознака Ознаки життєздатності
Кишка життєздатна кишки
Кишка нежиттєздатна
Запах Відсутній Неприємний
Колір Темно-червоний Синюватий або чорно-
зелений
Вигляд серозної оболонки Блискуча, гладка Тьмяна, є ділянки
крововиливу
Стан брижі Набрякла, судини пульсують Судини не пульсують
Реакція на зігрівання Рожеве, є перистальтика Без змін
 І етап операції
оперативний доступ
Положення хворого – на спині з піднятою за допомогою
валика нижньою половиною тулуба.

Знеболення – пошарове за О.В. Вишневськимі з

проведенням провідникової анестезії клубово-
підчеревного та клубово-пахвинного нервів біля
передньоверхньої ості клубової кістки, а також гілки n.
genitofemoralis поблизу глибокого пахвинного кільця.
Після розсічення шкіри розчин вводять під апоневроз
зовнішнього косого м'язу, а після його розсічення – під
волокна m.cremaster. Обов'язкове введення новокаїну під
оболонки сім'яного канатика.
 І етап операції
оперативний доступ
Розріз завдовжки 10-12 см проводять паралельно та на 2см
вище пахвинної зв'язки.
Розсікають шкіру, підшкірну клітковину, поверхневу
фасцію, глибокий листок поверхневої фасції, оголюючи
апоневроз зовнішнього косого м'яза живота та розширене
поверхневе пахвинне кільце.
 І етап операції

Через поверхневе пахвинне кільце вводять в пахвинний

канал жолобуватий зонд і розсікають передню стінку
пахвинного каналу (апоневроз m. оbliqus externus
abdominis) .
 І етап операції
Виділення пахової зв'язки і
препарування клубово-пахового нерва.
Захоплюється зажимами і відводиться
в сторону латеральний листок апоневроза
зовнішнього косого м'яза живота.
Розділяють пухкі зрощення між
оболонкою сім'яного канатика і
пахової зв'язкою.
Клубово-паховий і клубово-надчеревній нерви
ідентифікуються, мобілізуються і зміщуються, щоб
уникнути їх випадкової травми. Пахова зв'язка оголюється
вздовж від глибокого пахового кільця до лонного горбка з
виділенням її найбільш потовщеного, розташованого в
глибині краю.
 ІІ етап операції
– виділення грижового мішка
Розсічення оболонок сім'яного
канатика і початок виділення
грижового мішка.

Розсікаючи оболонки сім'яного

канатика, розділяючи судини,
що проходять серед оболонок,
Відшукують білястого кольору грижовий
мішок. Його відокремлюють від оболонок,
використовуючи як гостру (переважно), так і
тупу дісекцію.
 ІІ етап операції –
розкриття грижового мішка

Грижовий мішок
розтягують в ділянці дна
між двома пінцетами, і
надсікають від дна до
шийки під контролем
пальця.
 ІІ етап операції –
ревізія грижового вмісту
Вміст грижового мішка після огляду вправляють у
черевну порожнину.
 ІІ етап операції –
прошивання шийки грижового мішка
Грижовий мішок прошивають кетгутом біля шийки,
кисетним швом, і перев'язують із двох сторін.
 ІІ етап операції –
відсічення грижового мішка

Периферичну частину
грижового мішка відсікають
дистальніше лігатури.
Сім'яний канатик укладають
на місце і проводять пластику
пахвинного каналу.
 Способи закриття або зміцнення
грижових воріт
• Прості (за допомогою швів та ін.).
• Реконструктивні - зміна конструкції грижових воріт
з метою їх зміцнення:
- фасціально-апоневотичні (пупкові грижі);
- м'язово-апоневотичні (пахові грижі).
• Пластичні - при недостатності власних тканин для
радикальної герніопластики:
- апоневотичні і м'язові клапті на живильній ніжці;
- синтетичні матеріали (поліпропіленові та ін. сітки).
 Пластика грижових воріт
1. Аутопластика
- тканинами, взятими поблизу грижових воріт
- вільними клаптями фасції та шкіри
- тканинами, взятими за межами черевної стінки
2. Аллопластика
- експлантантна (полімерні матеріали)
- гомогенна (консервованими тканинами
людини: очеревина, фасція, тверда мозкова
оболонка )
- гетерогенна (консервовані матеріали тварин:
очеревина, фасція).
 Способи пластики пахвинного каналу
Залежно від способу пластики пахвинного каналу операції
при пахвинних грижах поділяють на 3 групи:
І. Способи зі зміцненням передньої стінки пахвинного
каналу за допомогою дублікатури апоневрозу зовнішнього
косого м’яза (спосіб Мартинова), підшивання внутрішнього
косого і поперечного м'язів до пупартової зв'язки над
сім'яним канатиком (спосіб Жирара-Спасокукотського).
ІІ. Способи зі зміцненням задньої стінки пахвинного
каналу шляхом підшивання м'язів черевної стінки до
пупартової зв'язки під сім'яним канатиком (способи Бассіні,
Кукуджанова).
ІІІ. Способи з ліквідацією пахвинного каналу й
утворенням нового ложа для сім'яного канатика (способ
Постемпського).
 Принципи вибору оперативного
втручання при пахвинних грижах
1. Пряма грижа – укріплення задньої стінки
пахвинного каналу (способи Бассіні, Постемського)
2. Коса грижа
а. при вираженому апоневрозі – укріплення
передньої стінки пахвинного каналу (спосіб
Мартинова, Жирара, Спасокукоцького,
Кімбаровського)
б. при слабко вираженому, розтягнутому апоневрозі
– укріплення задньої стінки пахвинного каналу
Пластика передньої стінки пахвинного канала
Спосіб Мартинова
Після розсічення апоневрозу зовнішнього косого м'яза
й ліквідації грижового мішка здійснюють:
1. Підшивання шовком верхнього клаптя апоневроза
зовнішнього косого м'яза до пахвинної зв'язки
попереду сім'яного канатика.
Пластика передньої стінки пахвинного канала
Спосіб Мартинова (продовження)
2. Потім підшивається нижній клапоть апоневроза
зовнішнього косого м'яза живота поверх
медіального, формуючи дупликатуру.
Пластика передньої стінки пахвинного канала
Спосіб Жирара
Після розсічення апоневрозу зовнішнього косого м'яза
живота й видалення грижового мішка :
1. Підшивають краї внутрішнього косого та поперечного
м'язів живота до пахвинної зв'язки спереду (поверх)
сім'яного канатика. Край верхнього шматка апоневрозу
зовнішнього косого м'яза також підшивають до
пахвинної зв'язки
 Пластика передньої стінки пахвинного канала
Спосіб Жирара (продовження)
2. Нижній шматок апоневрозу зовнішнього косого м'яза
фіксують поверх верхнього окремими швами,
утворюючи дублікатуру.

"+“ в результаті пластики створюється досить міцний м'язово-

апоневротичний шар,
"-" можливе розволокнення пахвинної зв'язки і прорізування швів
з розвитком рецидиву; неміцність першого ряду швів; відсутність
міцного рубця внаслідок зшивання різнорідних тканин
 Пластика передньої стінки пахвинного
канала
Способ Жирара- Спасокукотского
Полягає в одномоментному пришиванні краю верхнього
клаптя апоневрозу зовнішнього косого м'яза та вільних
нижніх країв внутрішнього косого та поперечного м'язів
до пахвинної зв'язки.
 Пластика передньої стінки пахвинного канала
Способ Жирара- Спасокукотского (продовження)
Далі утворюють дублікатуру нижнім клаптем апоневрозу
зовнішнього косого м'яза.

"+" менша травматизація пахової зв'язки,

"-" можливість інтерпозиції м'язової тканини і
обмеження її між клаптями апоневроза і пахвинною
зв'язкою з погіршенням процесів загоєння.
Пластика передньої стінки пахвинного канала
Способ Жирара-Кімбаровського
1. Проколюємо голкою верхній клапоть апоневроза зовнішнього
косого м'яза живота, відступивши від краю розрізу на 1,5 см, і
захоплюємо в шов нижні краї внутрішнього косого і
поперечного м'язів живота.
2. Виколюємо голку у напрямку зсередини назовні у самого краю
того ж верхнього клаптя апоневрозу зовнішнього косого м'яза
живота.
3. Прошиваємо після викола цією ж лігатурою задній край
пахвинної зв'язки.
Пластика передньої стінки пахвинного канала
Способ Жерара-Кімбаровського (продовження)
4. Затягуємо лігатуру, при цьому медіальний клапоть апоневроза
зовнішнього косого м'язу живота підвертається і до пахової
зв'язки підтягуються краю м'язів, оповиті апоневрозом.
5. підшиваємо нижній клапоть апоневроза зовнішнього косого
м'яза живота до нижнього клаптя, формуючи дублікатуру.
“+” З'єднуються однорідні тканини; сім'яний канатик залишається
інтактним
 Пластика задньої стінки пахвинного каналу
способом Бассіні (Bassini)
Після розсічення апоневрозу зовнішнього косого м'яза
живота й видалення грижового мішка:
1. Сім'яний канатик відокремлюємо від стінок пахового
каналу за допомогою тупфера і відводимо досередини
і догори на марлевих смужках.
 Пластика задньої стінки пахвинного каналу
способом Бассіні (продовження)
2. Під сім'яним канатиком накладаємо 1-2 шва між
зовнішнім краєм прямого м'яза живота, її піхвою і
пахової зв'язкою і 5-6 швів між вільними краями
внутрішнього косого і поперечного м'язами і пахової
зв'язкою, повністю закриваючи таким чином
пахвинний проміжок.
 Пластика задньої стінки пахвинного каналу
способом Бассіні (продовження)
3. Сім'яний канатик укладаємо на новостворене м'язове
ложе і поверх нього зшиваємо краї розсіченого
апоневрозу зовнішнього косого м'язу живота.

Підшивання mm. obliquus internus abdominis, transversus

abdominis et rectus abdominis до lig. inguinale позаду funiculus
spermaticus
 Пластика задньої стінки пахвинного каналу
способом Бассіні (продовження)

Зшивання внутрішнього та зовнішнього клаптів

апоневроза m. obliqui externi abdominis над funiculus
spermaticus
 Ускладнення при пластиці по Бассіні:

1. Пошкодження нижніх надчеревній судин в верхньому

кутку рани.
2. Зяяння внутрішнього стегнового кільця і ​можливість
утворення стегнової грижі в результаті надмірного
підтягування догори пахвинної зв'язки.
3. Пошкодження стегнових артерій і вени під пахвинною
зв'язкою в результаті її проколу.
4. Здавлення сім'яного канатика навколо центрального
отвору пахвинного каналу при порушенні техніки
накладення швів.
 Пластика задньої стінки пахвинного каналу
способом Шолдайса (Shouldice)
Пластика по Шолдайсу є модифікацією пластики по
Bassini, дозволяє оптимально сформувати глибоке отвір і
зміцнити задню стінку пахового каналу, тому вона
найбільш обгрунтована з анатомічної точки зору.

Відмінності від пластики по Бассіні:

- формується дуплікатура поперечної фасції;
- краї поперечного та внутрішнього косого м'язів
підшиваються до пахвинної зв'язки окремо.

Рецидиви в 1-4% випадків.

Пластика задньої стінки пахвинного каналу
способом Шолдайса
 Пластика задньої стінки пахвинного каналу
способом Шолдайса (продовження)
Доступ в пахвинний канал і обробку грижового мішка
проводять стандартно.
Обов'язковий елемент операції - циркулярне висічення
гіпертрофованого m.cremaster від глибокого кільця до
кореня калитки, що дозволяє точно визначити діаметр
глибокого кільця і зменшити об’єм пахвинного каналу.
Поперечну фасцію розсікають від глибокого до
зовнішнього отвору з наступним зшиванням «внахлест»
подвійним безперервним швом, що дозволяє сформувати
глибоке кільце потрібних розмірів.
Використовують монофіламентну поліпропіленову нитку
2/0 на атравматичній голці.
 Пластика задньої стінки пахвинного каналу
способом Шолдайса (продовження)

Формування дублікатури поперечної фасції двома рядами

швів
 Пластика задньої стінки пахвинного каналу
способом Шолдайса (продовження)
Далі фіксують двома рядами безперервних швів апоневроз
внутрішнього косого і поперечного м'язів живота до
пахвинної зв'язки. Дійшовши до лонного горбка,
безперервним швом підшивають апоневроз зовнішнього
косого м'яза і більш поверхневі шари пахвинної зв'язки,
повертаючись до внутрішнього пахвинного кільця.
Сім’яний канатик вкладають на сформовану стінку, листки
розсіченого апоневроза зовнішнього косого м'яза
зшивають край в край, формують зовнішній отвір.
 Пластика задньої стінки пахвинного каналу
способом Шолдайса (продовження)

Фіксація поперечної і Фіксація передньої частини

задньої частини внутрішнього косого м'яза
внутрішнього косого м'яза до пахвинної зв'язки.
до пахвинної зв'язки.
 Пластика задньої стінки пахвинного каналу
способом П.І. Кукуджанова
В основу операції покладений принцип зміцнення задньої,
а також передньої стінки пахвинного каналу шляхом
ретельного відновлення їх цілісності.
Після обробки і видалення грижового мішка в ділянці
внутрішніх грижових воріт декількома швами зшивають
передочеревинну жирову клітковину. Потім, відтягнувши
наперед сім'яний канатик, накладають два матрацних шва, в
які захоплюють поперечну фасцію, клубово-лонну зв'язку і
найглибшу частину пахвинної зв'язки. Обидва кінці ниток
кожного шва проводять через верхній клапоть поперечної
фасції в самому верхньому відділі, де вона укріплена
сухожильними волокнами поперечного м'язу; нитки не
зав'язують, а беруть на затискач.
Пластика задньої стінки пахвинного каналу
способом П.І. Кукуджанова (продовження)
На медіальний відділ клубово-лонної зв'язки і верхні волокна
лакунарної зв'язки накладають 3 - 4 шовкових шва, проводять їх
через найглибшу частину пахвинної зв'язки і тимчасово беруть
на затискачі. Цей момент операції необхідно проводити
обережно, захищаючи клубові судини, що розташовані нижче.
Матрацні шви зав'язують. Потім нитками, які накладені на
медіальний відділ
клубово-лонної зв'язки і
верхні волокна лакунарної
зв'язки, прошивають зовнішній
край піхви прямого м'яза
живота і сухожильні закінчення
внутрішньої косого і
поперечного м'язів.
Пластика задньої стінки пахвинного каналу
способом П.І. Кукуджанова (продовження)
Всі ці шви зав'язують позаду сім'яного канатика. Для повного
закриття задньої стінки пахового каналу в зовнішній частині
його додатково накладають кісетний шов, в який захоплюють:
зверху - апоневроз поперечнго м'язу живота, зовні - частину
сполучнотканинних оболонок сім'яного канатика і знизу -
глибокий відділ пахової
зв'язки. Потім сім'яний
канатик укладають на місце і
поверх нього зшивають у
вигляді дублікатури край
розсіченого апоневрозу
зовнішнього косого м'яза
живота.
 Ліквідація пахвинного каналу і утворення
нового ложа для сім'яного канатика
способом Постемпського
Застосовується переважно для пацієнтів літнього віку.
Верхній клапоть апоневрозу зовнішнього і
внутрішнього косих м'язів, і поперечного м'яза
підшивають позаду сім'яного канатика до пахвинної
зв'язки, а нижній клапоть накладають на верхній.
Канатик розташовується під шкірою.
 Хірургічне лікування вроджених
пахвинних гриж
При вроджених пахвинних грижах, які завжди бувають
косими, міткою є сполучений із черевною порожниною
незарощений піхвовий відросток очеревини, на дні якого
знаходиться яєчко.
Тому техніка операції відрізняється як в обробці
грижового мішка, так і в пластиці пахвинного каналу.
Застосовують, в основному, два способи оперативного
лікування:
- спосіб без розкриття пахвинного каналу (за Ру-Оппелем),
застосовується переважно у дітей раннього віку;
- спосіб з розкриттям пахвинного каналу, застосовується у
дітей старшого віку і у дорослих.
 Лікування вроджених пахвинних гриж
Спосіб Ру-Оппеля
Після розсічення шкіри і підшкірної клітковини виділяють і
розкривають грижовий мішок; апоневроз зовнішнього
косого м'яза живота не розсікають. Грижовий вміст
вправляють в черевну порожнину. Мішок сильно
витягають, перев'язують біля шийки і відсікають. Куксу
мішка занурюють у передочеревинну клітковину і 2-3ма
шовковими швами ушивають зовнішній
отвір пахвинного каналу так,
щоб після зав'язування швів отвір
пропускав фалангу V пальця
(профілактика перетискання
сім'яного канатика).
 Лікування вроджених пахвинних гриж
Спосіб Ру-Оппеля (продовження)
Після прошивання зовнішнього отвору накладають вузлові
шви на передню стінку пахвинного каналу, захоплюючи в
шов з одного боку апоневроз зовнішнього косого м'яза і
підлеглі м'язи дещо вище пахвинного каналу, а з другого –
пахвинну зв'язку. Після зав'язування швів апоневроз
подвоюється, а м'язи
фіксуються до пахвинної
зв'язки.
Потім накладають шви на
фасцію та шкіру.
 Спосіб операції вроджених гриж з розкриттям
пахвинного каналу.
Після розсічення шкіри і підшкірної клітковини по зонду
Кохера розрізають апоневроз зовнішнього косого м'яза
живота, оголюючи сім'яний канатик. Fascia cremasterica
разом з волокнами m. cremaster і fascia spermatica interna
розсікають по ходу сім'яного канатика; виділяють передню
стінку грижового мішка і
розкривають її біля шийки.
Грижовий вміст вправляють в
черевну порожнину і
приступають до відокремлення
задньої стінки мішка в
ділянці шийки від елементів
сім'яного канатика.
Задню стінку мішка розсікають в поперечному напрямку;
тупфером відшаровують проксимальну частину грижового
мішка від сім'яного канатика.
Шийку виділеної частини грижового мішка прошивають
шовковою ниткою, перев'язують і відсікають. Після цього
в рану виводять яєчко разом із залишком грижового мішка.
Надалі грижовий мішок усікають з таким розрахунком,
щоб решту можна було вивернути навколо яєчка і
сім'яного канатика і зшити вузловими швами.
Після цього роблять пластику пахвинного каналу одним з
вищезазначених способом.

Кінцевий вигляд
 Ковзна грижа
При операціях з приводу ковзних гриж мішок
розкривають в найтоншому місці. Слід обережно
поводитися з живильними судинами і не поранити стінку
органу, «ковзаючого» в грижі. При ковзних грижах сліпої
і сигмоподібної кишок необхідно перітонізувати їх. При
ковзній грижі сечового міхура останній вправляють, а
грижові ворота вшивають зсередини кисетним швом.

Накладання
кисетного шва
 Ненатяжні методи пластики пахвинного каналу
показані в більш старшому віці, при високому пахвинному
проміжку, рецидивуючих грижах або слабкості анатомічних
структур.
Переваги пластики синтетичними імплантами:
- низька частота рецидивів;
- можливість здійснення пластики навіть без мінімального
натяжіння тканин;
- менш виражений больовий синдром і більш швидке
відновлення працездатності.
Недоліки:
- вартість імплантату;
- введення в рану чужорідного об'єкта;
- за деякими даними, збільшується ризик зниження
дітородної функції у чоловіків,
- посилюються спайкові процеси.
 Принцип пластики по Ліхтенштейну
Метод ненатяжної пластики з використанням
поліпропіленової сітки.
Імплантат фіксується швами до передньої поверхні
внутрішнього косого м'яза і пахвинної зв'язки. За даними
різних авторів, рецидиви виникають в 0,5-4% випадків.
 Техніка пластики по Ліхтенштейну
Проріз в "латеральній" частини сітки використовується для
зміцнення глибокого пахвинного кільця. Зверху сітка
підшивається до передньої поверхні внутрішнього косого
м'язу, знизу - до пахвинної зв'язки.
 Техніка пластики по Ліхтенштейну
Виділяється грижовий мішок і без відкриття занурюється
в черевну порожнину. Відкривається сітка. Першим швом
медіальний край сітки підшивається до окістя лобкової
кістки. Потім безперервним швом підшиваємо нижній
край сітки до пахвинної зв’язки. Після цього в отвір сітки
розташовуємо сім’яний канатик. Окремими вузловими
швами верхній край сітки підшивається до сухожилкової
частини внутрішнього косого м’яза. Останнім швом краї
сітки зшивають позаду сім’яного канатика і підшиваються
до пахвинної зв’язки, точно дозуючи розмір отвору. Далі
безперервним швом ушивається апоневроз зовнішнього
косого м’яза, окремими швами – решту тканин.
 Особливості видалення пахвинних гриж у
жінок.

Апоневроз зовнішнього косого м'яза живота у жінок більш

міцніший. Пахвинний проміжок виражений незначно,
найчастіше внутрішній косий і поперечний м'язи тісно
прилягають до пахвнниої зв'язки. Ці особливості
дозволяють домогтися надійно зміцнити пахвинний канал
пластикою його передньої стінки за способом Мартинова
або Жирара-Спасокукоцкого-Кимбаровского. На відміну
від операції при пахвиннії грижі у чоловіків, зовнішній
отвір пахвинного каналу у жінок закривають наглухо,
забезпечуючи тим самим повне закриття пахвинного
проміжку і мінімізувати виникнення рецидиву грижі.
 Ускладнення (інтраопераційні та раннього
післяопераційного періоду)
• пошкодження магістральних судин з кровотечею;
• пошкодження судин сім’яного канатика;
• операційні та післяопераційні кровотечі в черевну порожнину
із судин чепця, органів, при роз’єднанні спайок;
• гематоми в ділянці операційної рани або калитки;
• пошкодження сечового міхура;
• стиснення сім’яного канатика, набряк яєчка або калитки;
• нагноєння післяопераційної рани;
• післяопераційні епідідіміти, орхіти, рання атрофія яєчка;
• післяопераційні неврити, невралгії;
• післяопераційні пневмонії, тромбоемболічні ускладнення.