Етіологія та

патогенез гнійної
раново інфекції
Виникнення та розвиток гнійно-запальних процесів у рані зумовлено
трьома основними чинниками: станом пошкоджених тканин, рівнем
мікробного обсіменіння та наявністю сторонніх тіл. Ці фактори визначають
шлях розвитку раново інфекці та впливають на характер запалення.

by братишка КА
Три основні чинники, що впливають
на виникнення та розвиток раново
інфекції
Вихідний стан тканин Мікробне обсіменіння
Морфологічні та функціональні Кількість мікробних тіл на 1г пошкодженої
властивості травмованих тканин тканини має вирішальне значення.
безпосередньо впливають на розвиток Перевищення певного порогу створює
інфекційного процесу. Порушення сприятливі умови для прогресування
кровообігу, некротичні зміни, наявність інфекції.
гематом сприяють розмноженню
мікроорганізмів.

Сторонні тіла
Наявність у рані сторонніх предметів (осколки, кулі, протези тощо) перешкоджає репаративним
процесам і є потенційним джерелом інфекції.
Вихідний морфологічний та
функціональний стан травмованих
тканин
• Стан травмованих тканин має вирішальний вплив на виникнення та розвиток гнійної ранової
інфекції.
• Якщо тканини мають порушення кровопостачання, спотворену анатомію та пригнічені захисні
механізми, це створює сприятливі умови для розвитку інфекції.
• Чим більш виражені морфологічні та функціональні порушення тканин, тим вищий ризик
інфікування рани та ускладнень.
Мікробне обсіменіння тканин -
кількість мікробних тіл на 1г
пошкодженої тканини
Забруднення рани мікроорганізмами є одним із ключових факторів, що зумовлюють розвиток гнійної
раньової інфекції. Критичним показником вважається наявність понад 10^5 бактерій на 1г
пошкодженої тканини, взятої з глибини рани. Перевищення цього порогу свідчить про високий ризик
ускладнень.

10^5
Бактерій/г
Критичний поріг мікробного забруднення тканин
Наявність у рані сторонніх
тіл
Сторонні тіла в рані можуть стати джерелом мікробного обсіменіння та
перешкоджати нормальному процесу загоєння. Вони можуть бути
представлені різноманітними матеріалами, такими як частинки бруду, скла,
пластика, металу чи деревні тріски.

Наявність сторонніх тіл в рані підвищує ризик розвитку гнійно-запальних

ускладнень та вимагає їх ретельного видалення під час хірургічної обробки
рани.
Класифікація мікроорганізмів за
механізмом впливу на організм
людини
Патогенні Умовно патогенні Непатогенні
мікроорганізми мікроорганізми мікроорганізми

Ці мікроорганізми здатні Вони зазвичай не Ці мікроорганізми не здатні

викликати інфекційні викликають хвороб, але за викликати захворювань у
захворювання в людей, певних умов (ослаблення людей, але можуть
мають агресивні механізми імунітету, порушення відігравати важливу роль у
впливу на організм- бар'єрних функцій) можуть функціонуванні нормальної
господаря і можуть ставати патогенними і мікрофлори організму.
спричиняти серйозні спричиняти інфекції.
захворювання.
Патогенні мікроорганізми

1 Висока вірулентність 2 Здатність до токсинопродукції

Патогенні мікроорганізми мають Вони можуть виробляти токсини, що
здатність долати захисні бар'єри пошкоджують тканини та органи
організму та викликати серйозні людини.
захворювання.

3 Інвазивні властивості 4 Стійкість до імунної системи

Патогенні мікроби здатні проникати в Вони можуть протистояти дії факторів
організм, розмножуватись та природного та адаптивного імунітету
поширюватись кровоносною та людини.
лімфатичною системами.
Умовно патогенні мікроорганізми
Природна флора
організму
Умовно патогенні
мікроорганізми - це мікроби,
які зазвичай безпечні, але
можуть викликати
захворювання за певних
обставин.
Ослаблення імунітету
При зниженні резистентності
організму, порушенні
природних бар'єрів ці мікроби
можуть стати причиною
інфекційного процесу.
Внутрішньолікарняні
інфекції
Умовно патогенні мікроби
часто є причиною
госпітальних інфекцій,
особливо у пацієнтів з
ослабленим імунітетом.
Непатогенні мікроорганізми
Непатогенні мікроорганізми - це мікроби, які не завдають шкоди організму людини і навіть можуть
бути корисними. Вони не мають здатності проникати в тканини, завдавати шкоди клітинам або
виділяти токсини.

Прикладами непатогенних мікроорганізмів є лактобактерії, біфідобактерії та дріжджі, які входять до

складу нормальної мікрофлори кишечника та вагінального біотопу. Вони відіграють важливу роль у
підтримці здоров'я людини.

Непатогенні Не викликають Підтримують Можуть бути

мікроорганізми захворювань у природну використані для
людини мікрофлору лікування та
профілактики
Профілактика та лікування гнійно-
запальних ускладнень ран
1 Профілактика
Ретельна обробка рани, дотримання асептики та антисептики, вчасне видалення
сторонніх тіл і гнійних мас можуть попередити розвиток гнійної інфекції.

2 Антибіотикотерапія
Застосування антибіотиків широкого спектру дії допомагає контролювати мікробне
навантаження в рані та запобігає поширенню інфекції.

3 Хірургічна обробка
Своєчасне розкриття, дренування та хірургічна обробка гнійних вогнищ є
необхідною складовою лікування гнійно-запальних ускладнень ран.