Криві другого порядку

Геометричне місце точок – це фігура що складається з усіх точок площини

які мають певну властивість. Лінії координати точок яких задовольняють
рівняння, що в прямокутній системі координат є рівняння другого порядку
називається лініями або прямими другого порядку. До кривих другого
порядку відносять коло, еліпс, гіпербола парабола.
&: 𝐴𝑥 2 + 𝐵𝑦 2 + 2𝐶𝑥 + 2𝐷𝑦 + 𝐸𝑥𝑦 = 0 - загальне рівняння прямої другого
порядку, де 𝐴2 + 𝐵2 ≠ 0
1. Коло – це геометричне місце точок площини рівновіддалених від
заданих точок (центр) на задану відстань (радіус).

M(x: y)

С(a; b)

&: (C;R), C(a;b)

∀𝑀(𝑥: 𝑦), |𝐶𝑀| = 𝑅
̅̅̅̅̅(𝑥 − 𝑎, 𝑦 − 𝑏)
𝐶𝑀
|𝐶𝑀|√(𝑥 − 𝑎)2 + (𝑦 − 𝑏)2 = 𝑅
(𝒙 − 𝒂)𝟐 + (𝒚 − 𝒃)𝟐 = 𝑹𝟐 – рівняння кола
О(0;0) 𝑥 2 + 𝑦 2 = 𝑅2
Властивості
1) Коефіцієнти при х2 і у2 рівні
2) В рівнянні відсутній член з добутком х і у
2. Еліпс
Еліпсом називають геометричне місце точок площини сума відстані яких є
величиною сталою і більшою за відстань між фокусами.
 F1,F2 – фокуси
|𝐴1 𝐴2 | = 2𝑎 – велика вісь
|𝐵1 𝐵2 | = 2𝑏 – мала вісь
а – велика піввісь
b – мала піввісь
|𝐹1 𝐹2 | = 2𝑐 – фокусна
відстань
|𝑀𝐹1 | + |𝑀𝐹2 | = 2𝑎 − 𝑐𝑜𝑛𝑠𝑡
2a > 2c => a >c

√(𝑥 + 𝑐)2 + 𝑦 2 + √(𝑥 − 𝑐)2 + 𝑦 2 − 2𝑎

𝒙𝟐 𝒚𝟐
𝒂𝟐 − 𝒄𝟐 = 𝒃𝟐 𝟐
+ = 𝟏 – канонічне рівняння еліпса
𝒂 𝒃𝟐

Властивості
1) Початок координат не належить лінії еліпса
2) Еліпс асиметричний відносно початку координат, осі ОХ, осі ОУ
𝑥2 𝑦2
3) 𝑎2 = 𝑏 2 ⇒ 2
+ =1
𝑎 𝑎2

𝑥 2 + 𝑦 2 = 𝑎2 – рівняння кола – частинний випадок еліпса

4) 𝐹1 , 𝐹2 є ОУ
𝑥2 𝑦2
2
+ =1 (a>b)
𝑏 𝑎2

Ексцентриситет – це величина Е яка дорівнює відношенню половини його

фокальної відстані до довжини його великої піввісі.
с
Е= 0<E<1
𝒂

√𝑎2 −𝑏2 𝑏
𝐸= ⇒ = √1 − 𝐸 2
𝑎 𝑎

Ексцентриситет – це міра відхилення еліпса від кола.

Якщо Е=0=> a=b=>еліпс –> в коло
𝑏
𝐸 = 1 => = 0 => 𝑏 = 0 еліпс все більше розтягується вздовж осі ОХ
𝑎

Директриса еліпса – це дві прямі перпендикулярні до фокальної осі еліпса і

𝑎 𝒂
знаходиться на відстані 𝒙 = ± – рівняння директрис
𝐸 𝑬
 Гіпербола
Гіперболою називають геометричне місце точок абсолютна величина різниці
відстані яких до двох точок (фокусів) є величина стала і не менша за відстань
між фокусами.

̅̅̅̅̅̅1 | − |𝑀𝐹
||𝑀𝐹 ̅̅̅̅̅̅2 || = 2𝑎

|𝐹1 𝐹2 | = 2𝑐 𝑏 2 = 𝑐 2 − 𝑎2
𝒙𝟐 𝒚𝟐 𝒄
𝟐
− =𝟏 𝑬= >𝟏
𝒂 𝒃𝟐 𝒂
𝒃
𝒚 = ± 𝒙 – асимптоти
𝒂

А1А2 – дійсна відстань

|𝐴1 𝐴2 | = 2𝑎
B1B2 – уявна вісь
|В1 В2 | = 2𝑏
Парабола

K
Параболою називається геометричне місце точок на площині рівновіддалених
від заданої точки (фокуси) та заданою прямою (директриса )
|MN|=|MF| 𝒚𝟐 = 𝟐𝑷𝒙 – канонічне рівняння
𝑷
|FK|=P 𝒙 = − – директриса
𝟐
𝑃
𝐹( ; 0)
2

𝑦 2 = −2𝑝𝑥
𝑃
𝑥= - директриса
2
𝑃
𝐹(− ; 0)
2

𝑃
𝑦=− - директриса
2

𝑥 2 = 2𝑝𝑦
𝑃
𝐹(0; )
2

𝑃
𝑦= - директриса
2

𝑥 2 = −2𝑝𝑦
𝑃
𝐹(0; − )
2

Властивості параболи з вершиною в початку координат (𝑦 2 = 2𝑝𝑥, 𝑦 2 =

−2𝑝𝑥, 𝑥 2 = 2𝑝𝑦, 𝑥 2 = −2𝑝𝑦)
Властивості
1) Парабола симетрична відносно осі ОХ
2) Точки перетину осі з параболою називається її вершиною
3) Параметр (відстань від фокуса до директриси) Р характеризує ширину
області яку обмежує парабола
4) Ексцентриситет дорівнює 1
Парабола зі зміщеною серединою

А(х0 , у0 )
𝑃
𝐹(𝑥0 + ; 𝑦)
2
𝑃
𝑥 = 𝑥0 −
2

(𝑦 − 𝑦0 )2 = 2𝑝(𝑥 − 𝑥0 )

(𝑦 − 𝑦0 )2 = −2𝑝(𝑥 − 𝑥0 )
F 𝑃
Y0 𝐹(𝑥0 − ; 𝑦)
2
𝑃
𝑥 = 𝑥0 + - директриса
2

𝑃
𝐹(𝑥0 , 𝑦0 + ; )
2
F (𝑥 − 𝑥0 )2 = 2𝑝(𝑦 − 𝑦0 )
Х0 (𝑥 − 𝑥0 )2 = −2𝑝(𝑦 − 𝑦0 )

y0