Найскладніший політ

Летить нестримно на віражах історії його величність Час. Час «золотого літа і
молодих думок, випитий, недопитий, невиплеснутий у рядок». І так хочеться гукнути:
«Агов, постривай, ще не до кінця розкрилися крила у моїх дітей, щоб поринути у
безкраї світи шукати своєї долі - щастя!» Та він невблаганний. Але людина не була б
людиною, якби не прагнула досягти неможливого, обійняти неосяжне, збагнути
незбагненне. Тому щоразу, коли заходжу в клас і бачу іскорки в дитячих очах,
переконуюся, що сьогодні, у час політичного насильства, жорстокості, зневіри і
безнадії, у час, коли на рідній землі панують ненависні заброди, мазайли, тьоті моті
( а так хочеться, щоб самі Кравчини, Запорожці та Многогрішні!) на мене покладена
велика місія –

Промінчиком ясним СВІТИТИ,

Нести ЛЮБОВ, вселяти ВІРУ ,
Дитини душу ОБІГРІТИ,
На крила Мрії опустити
І дати силу… ПОЛЕТІТИ!
Так, дати їй силу здійснити найскладніший політ над собою до своєї мрії.

Саме з таким девізом щодня іду до дітей. Адже є істини, які ніколи не старіють, є
віра, яка завжди окрилює людину. І це любов до України, що дає духовну силу
боротися та здійснювати подвиги. Тому чітко окреслила свою педагогічну мету –
плекати національну свідомість особистості, яка щиро сповідує високі ідеали і працює
задля процвітання своєї держави. А для цього потрібні люди із гнучким розумом,
добрими орієнтувальними навичками та творчими здібностями. Тому проблемним
питанням обрала – «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української
мови і літератури та в позакласній діяльності як шлях до формування
національно свідомої особистості».

Актуальність цієї теми зумовлена ще й становленням України як єдиної

політичної нації. Завдяки творчій праці, любові, відданості і розвивається патріотизм,
що особливо потрібен зараз.

1
 Мій досвід ґрунтується на багатющій духовній спадщині українського
народу(філософській концепції Г. Сковороди, «Виховному ідеалі» Г. Ващенка,
педагогічних ідеях В.Сухомлинського, С.Русової, І.Франка).

Як зробити важкий труд творчістю? Як домогтися творчості від учнів? Як

сформувати креативну особистість, яка би відповідала виховному ідеалу українця, що
сформований на основі народних традицій, християнської моралі, загальнолюдських
цінностей? Які педагогічні технології доцільно обрати? І на всі ці «як» намагаюся дати
відповідь на кожному уроці упродовж усієї педагогічної діяльності.

Спочатку було Слово… І Слово було в Бога…Так, саме Слово – цілюще і

безсмертне – ставлю понад усіма методами, прийомами та засобами. Слово, що
промовляє голосом Тараса «свою Україну любити», що, пройшовши свою «дорогу
болю», звучить твердо і непохитно у Стусових рядках: «Терпи, терпи – терпець тебе
шліфує, сталить твій дух…», що приходить до нас в образі Симоненка і нагадує: «Ти
знаєш, що ти – людина?» Тому будую свої уроки так, щоб учні не лише творили за
допомогою слова, але й усвідомлювали свою причетність до ВЕЛИКОЇ
УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ. Щоб не розгубити перші жевріючі іскри творчості, підтримати
жар їхнього горіння, намагаюся здивувати учнів своєрідним, нестандартним початком
уроку(читання напам’ять поезії, використання музики, різноманітні інсценізації, вдало
підібрані цитати та використання рубрики «Чи знаєте ви, що…», яку я часто подаю у
рекламних буклетах до уроку або ж у випереджувальних завданнях ). Усе це
викликає естетичне задоволення й зацікавленість темою. Беручи епіграф до уроків
мови, підбираю під нього увесь дидактичний матеріал, що слугує вивченню
навчальної теми та сприяє національно-патріотичному вихованню.

На уроках літератури ставлю перед собою завдання – навчити дітей читати

художній твір, а це передбачає домислювати все те, що приховав автор, уявляти
можливе продовження, знаходити важливі деталі, потрібні для осмислення
прочитаного. Без цього не можна сформувати мислячу, творчу особистість. Тому-то
пишуть учні листи героям, складають фанфіки. Переконана, що художній твір є
естетичною системою, де немає нічого зайвого. Усі елементи працюють на розкриття
теми і вираження ідеї. Для прикладу візьму «Садок вишневий коло хати». Ось
пропоную учням такі питання: Скільки матері років? Чи красива вона? Чи добра?
Чому співає соловейко? Як ви вважаєте, з якою метою Т. Шевченко використовує
багато разів одні і ті ж образи? Які художні засоби створюють настрій? З яким
образом асоціюється сум? Чому?Акцентую увагу дітей на тому, що цей твір, як і всі
інші, працює на головну ідею – «у своїй хаті своя правда, і сила, і воля».

Для того, щоб закохати учнів у свій предмет, не розчарувати одноманітністю та

буденністю, на уроки рідного краю запрошую письменників. Це завжди свято для

2
моїх діток – бачити перед собою Р. Пастуха, Т.Савчинську-Латик, Л.Миськів. А який
політ думок відбувається , коли учні висловлюють свої враження від такої зустрічі!

Знайомство учнів із народною творчістю відбувається за допомогою завдань, що

розвивають фантазію та творчу уяву: конкурс «Пантоміма»(передати зміст
прислів’я за допомогою міміки та жестів); намалювати прислів’я: «Добре слово і
коту приємне», «Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах»; Яку картину ти би
намалював до прислів’я «Слово вилетить горобцем, а вернеться волом», «Курам на
сміх»; скласти загадку чи коломийку. Використовую багатий матеріал краєзнавчого
характеру(пісні, легенди, обряди).

До кожного уроку пропоную навчальні задачі проблемного характеру

(як чому навіщо?), що стимулюють пізнавальну діяльність, розвивають
творче, критичне мислення. Наприклад, при вивченні новели «Подвійне коло»
це виглядає так: Як Ю. Яновський розкриває основний задум твору? Чому у
шаленому герці сходяться рідні брати? Навіщо митець показав трагедію роду?

При вивченні біографії письменника уроки обираю нестандартні. Щоби уникнути

шаблону та заінтригувати дітей, використовую спогади, мемуари ( М. Сом «З матір’ю
на самоті», Ю. Смолянський «Симоненкова любов» про В. Симоненка, Р. Горак
«Тричі мені являлась любов…» про І. Франка, Д. Стус «В. Стус: життя як творчість»).
Документальні матеріали допомагають глибше пізнати і твір( кіноповість
О. Довженка «Україна в огні» не можна осмислити без записів 1941-1956 років у
«Щоденнику», адже при трактуванні образів України, матері, народу митець сягнув
вершин духу Шевченка: «Рятуйте себе і Україну нашу – скривавлену матір», 1941 р.,
«То сльози наших матерів, нашої розтерзаної многостраждальної України», 1942р.).
Пропоную учням написання невеликих повідомлень чи рефератів: «Винниченко-
художник», «І. Франко і Стрийщина», «О. Кобилянська і національне питання», «Лесь
Курбас і його театр «Березіль». Виготовляють учні саморобні карти(позначають
місця, в яких перебував письменник, подають те, що він там побачив, кожну зупинку
ілюструють).Звичайно ж, роблять і свої мультимедійні презентації.

Корисними для моїх учнів є уроки-візуалізації, на яких розкривається власне

бачення проблеми. Для цього я використовую рубрику «Моє прочитання твору»(діти
пишуть відгук у формі оповідання, новели, вірша, статті, виготовляють буклети,
візитівки, створюють малюнки).

Розширюю межі програмового матеріалу, бо ніяк не можу погодитись із

зникненням «Собору» О. Гончара, «Марії» У. Самчука, «Жовтого князя» В. Барки.
А як же ж тоді «зберегти собори душ», як відродити історичну пам’ять, що є
надійним фундаментом формування свідомості?!

3
 Сучасний урок – це передусім урок, на якому вчитель уміло використовує всі
можливості для формування особистості учня, його національних загальнолюдських
цінностей, активного розвитку творчих здібностей .Тому використовую проектні
технології, що вдало вписуються у структуру уроку. Прикладом міжпредметного
проекту є дослідження «Словотвірне гніздо з елементом само- у поезії В.Стуса».
Результат дослідження – побудова словотвірного гнізда.

Розвиває образне мислення, творчу уяву словесне малювання:● намалюйте за

поетичним рядком словом або у кольорі, як «киплять сади під снігом квітня»,
«гребінь вітру чеше хвилі моря»;● поміркуйте, як могли з’явитись поетичні образи:
блакитна плахта неба, пожежа зелені ● що відкриває для тебе вислів Б.-І. Антонича:
«Заслониш очі тишею, немов руками, а тоді почуєш вірші, друковані на серця
сторінках».

Творчість починається зі слова. Навчити дітей розуміти його силу і красу

допомагають уроки мовленнєвого розвитку, на яких учні створюють свої яскраві
перли. Цікавими та корисними для розвитку творчої уяви, мислення є написання
творів у художньому стилі з образною назвою, наприклад, твір-асоціація «Сивим
соняхом у кімнату заходить вечір», «Двори стоять у хуртовині айстр», твір-образок
«Казка мого дитинства», «Дихання осінньої прохолоди». А от створення
лінгвістичних казок(«Життя архаїзма», «У країні Морфології», «Розмова Іменника з
Прикметником») не тільки сприяє творчому мисленню, але й виробляє уміння
аналізувати, порівнювати, пояснювати мовні явища. При написанні різного виду
творів-описів використовую світлини місцевого краєзнавчого характеру, що
пробуджує почуття національної гордості та відновлює історичну пам’ять.

Ставлю перед собою мету урізноманітнювати типи і форми уроків(урок-

дослідження «Стилістичні особливості складних речень», урок-мандрівка «Стежками
Івана Франка»(навчальна екскурсія у Нагуєвичі), урок-концерт «Стрілецькі пісні
рідного краю», урок-літературна вітальня «Музика поезій Ліни Костенко», урок-
семінар «Мова і держава. Українське законодавство про мову»(виступ із доповіддю),
урок-практикум « Рівні мовної системи». Застосовую також інтерактивні форми:
роботу в парах, групах, «мікрофон», «мозковий штурм», діаграму Вена, «спільний
проект», «незакінчене речення», сенкан, гронування, що спрямовані на розвиток
творчих сил учнів.

На моєму уроці обов’язково є вільна хвилинка, бо розумію: переді мною діти, а не

дорослі. Тому використовую руханки у поєднанні з релаксаційними елементами( до
прикладу, заплющіть очі, уявою перенесіться в осінній ліс, на повні груди вдихніть
цілющого повітря, прислухайтеся до чарівної мелодії природи, озирніться навкруги,
розгорніть свої крила і летіть назустріч мрії…) Також розповідаю жарти,
бувальщини, дотепні думки. Усе це робить урок цікавим і «живим».
4
 Розчищати замулені джерела, шукати глибоке коріння, щоб не стати
перекотиполем, допомагає пошуково-дослідницька історико-краєзнавча робота, в
результаті якої розвиваються творчі здібності(діти записують свідчення очевидців
подій, збирають перлини фольклору, укладають збірники пісень, створюють свої міні-
проекти «Мій рідний край – моя історія жива»).Тим самим збагачують матеріально-
технічну базу музею «Історія села».Увесь цей матеріал творчо використовую на своїх
уроках та в позакласній діяльності. На основі цих досліджень цікаво та змістовно
проходять свята, літературні години, вечори. До прикладу, поетична свіча «Що сльози
там, де навіть крові мало?!»(одна із героїчних сторінок мого села), українські
вечорниці «Що село – то свій звичай», урок-історична пам’ять «Свято зі сльозами на
очах»(спогади учасників Другої світової війни), «Я візьму той
рушник…»(народознавче свято).

Переконана: для того, щоб стати щасливим, потрібно творити завжди. Якою ж
приємною і зворушливою є мить, коли на твоїх очах із маленького несміливого
пуп’янка робиться красива тендітна квітка! «Впіймати» це творіння допомагає
постійна праця з обдарованою молоддю .А ось і результати: 2010-2011 н.р. – І та ІІ
місця у районному літературно-мистецькому конкурсі «Для тебе, Україно»(9 клас),
конкурс української мови ім. П.Яцика – І місце (6 клас); 2011-2012 н.р. – ІІІ місце у
районній олімпіаді(10 клас), мовно-літературний конкурс ім. Т.Шевченка – І місце(7
клас), конкурс ім. П.Яцика – ІІІ місце(7 клас);2012-2013 н.р. – ІІІ місце(8,10 клас)у ІІ
етапі олімпіади , мовно-літературний ім. Т.Шевченка – ІІ ,ІІІ місця(8,11 клас); 2013-
2014 н.р. – ІІІ місце у ІІ етапі олімпіади(9 клас), конкурс ім. П.Яцика – ІІ місце(9 клас);
2014-2015 н.р. – ІІ місце у ІІ етапі олімпіади(7 клас), ІІІ місце у конкурсі
ім. П.Яцика(10 клас).

Я керівник драматичного гуртка «Берегиня», в якому талановиті діти

удосконалюють свої акторські здібності(Є.Ярошинська «Перекинчики», 2010р.,
О.Кобилянська «В неділю рано зілля копала», 2012 р., Леся Українка «Блакитна
троянда», 2013 р., С. Плачинда , Ю.Колісниченко «Максим Березовський», 2014р ).
Робота драмгуртка щорічно відзначена грамотами у районному конкурсі «Подих
Мельпомени». Оскільки хочеться якихось цікавинок, тому дуже часто тексти творів
«драматизую» сама.

Постійно перебуваю у вирі сучасних подій: актуальні звернення до радіослухачів

«Голосу Стрийщини» з приводу Дня писемності та рідної мови, проведення «круглого
столу» «Актуальність ідей В.Сухомлинського» з педколективом школи та учнями
11 класу( 2013 р.) , участь в обласній науково-практичній конференції до 200-ліття з
дня народження Т.Шевченка(«Скарби «Великого льоху»). Як активний член сільської
«Просвіти», щорічно беру участь(як режисер та актор) у постановці театральних

5
дійств до святкування днів Кобзаря(«Назар Стодоля», 2011; «Наймичка», 2012;
«Невольник», 2013; «Титарівна»,2014).

Ось так, долаючи буденну суєту, творю ЛЮДИНУ, виховую ПАТРІОТА, вчу
відчувати і знаходити КРАСУ , множити ВІРУ, НАДІЮ, ЛЮБОВ.

Тож доки думки не згасли,

І доки вогонь живий,
Нестиму я мрію крилату
В буденному вирі подій…