Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Кафедра українознавства, культури та документознавства

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для вивчення дисципліни
„Історія української культури”

для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання

Полтава 2012

1
 Методичні рекомендації для вивчення дисципліни „Історія української
культури” для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм
навчання / Уклад. О. В. Тєвікова. – Полтава: ПолтНТУ, 2012. – 33 с.

Укладач: О.В. Тєвікова, к.і.н.

Відповідальний за випуск: Н.К. Кочерга, завідувач кафедри

українознавства, культури та документознавства, к.і.н., доцент

Рецензент: А.В. Нарадько, к.і.н., доцент

Затверджено науково-методичною
радою ПолтНТУ
Протокол № 9 від червня 2012 р.

© Тєвікова О. В. ПолтНТУ

Редактор С.М. Дорошенко

70.18.04.01

2
 1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ „ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ
КУЛЬТУРИ”, ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Концепція модернізації сучасної української освіти передбачає підготовку

кваліфікованих, компетентних фахівців на рівні світових стандартів,
соціально й професійно мобільних, конкурентоспроможних на вітчизняному
та світовому ринках праці. Як свідчить міжнародна практика, сучасний
фахівець у будь-якій сфері діяльності ефективно реалізує свої професійні
здібності лише за умов засвоєння ним загальнолюдських гуманітарних
цінностей, що накопичило людство в процесі свого розвитку. Особливу роль
у цьому відіграють дисципліни гуманітарного циклу. Однією з таких є
„Історія української культури”, яка висвітлює основні етапи культурного
поступу українського народу, сприяє розвитку у студентської молоді почуття
патріотизму, формує національну ідею, виховує глибокі морально-етичні
переконання, допомагає самостійно орієнтуватися в суспільному житті й
оцінювати культурні події та явища, що відбуваються в Україні та за її межами.
Метою навчальної дисципліни є формування в студентів системи знань
про культуру як специфічний і унікальний феномен людства, закономірності
культурного процесу в Україні, вивчення української культури в розвитку,
єдності та суперечності різноманітних процесів і тенденцій у ній.
Завдання курсу:
– ознайомити студентів із основними періодами розвитку української
культури та їх особливостями;
– розкрити проблеми культурогенезу українського народу, проаналізувати
історичну специфіку української національної культурної традиції, що постає
невід’ємною умовою гуманізації сучасного українського соціокультурного
простору та формування ціннісних орієнтирів;
– навчити студентів вільно оперувати сучасними концептами історичної
культурології та широким фактологічним матеріалом.
Студенти повинні знати:
– загальні відомості культурно-історичного процесу в Україні;
– особливості духовних і матеріальних цінностей культурно-історичних епох;
– досягнення українського народу в різних галузях культури, шедеври
національної культури та провідних діячів науки та культури України;
– основні культурологічні поняття, явища та процеси, що мали місце в
українській культурі;
уміти:
– аналізувати культурні явища та процеси в історії України, встановлювати
причинно-наслідкові зв’язки, проводити порівняння, формулювати висновки
й узагальнення;

3
– усвідомлювати сутність і специфіку різних культурно-історичних епох;
– оперувати головними культурологічними поняттями та орієнтуватися в
багатому світі духовної культури України;
– застосовувати набуті знання з історії української культури для збагачення
власної духовної культури та підвищення культурно-освітнього рівня.
Місце в навчальному процесі. Обов’язкова навчальна дисципліна „Історія
української культури” є складовою циклу гуманітарної підготовки фахівців
освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” і базується на знаннях із навчальних
дисциплін „Історія України” та „Філософія”. Нормативний курс „Історія
української культури” є базовим для вивчення вказаних гуманітарних дисциплін.

2. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ТА МЕТОДИЧНІ

ВКАЗІВКИ ДО ЇЇ ВИКОНАННЯ

Важлива роль в оволодінні студентами знаннями з курсу „Історія

української культури” належить самостійній роботі, яка поступово стає
однією з провідних форм навчання. Самостійна робота в умовах активного
впровадження у ВНЗ нових технологій навчання є засобом організації
навчального й наукового пізнання студентів, формування їхньої
самостійності, творчої активності та самоорганізованості. У процесі
самостійної роботи не тільки реалізується основна функція навчального
процесу – одержання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і
перетворення у стійкі вміння й навички, – але й формується вміння
індивідуально здобувати, оновлювати та поповнювати знання, плідно
використовувати їх у практичній діяльності.
Самостійна робота студентів передбачає ознайомлення з теоретичним
матеріалом курсу, підготовку до практичних (семінарських) занять,
самостійне опрацювання окремих проблем навчальної програми, проведення
науково-дослідної роботи, виконання письмового модульного контролю
знань та складання екзамену з дисципліни.

2.1. ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ ТА ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищій школі,

призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Тематика курсу лекцій із
дисципліни „Історія української культури” визначається робочою навчальною
програмою та складається з восьми тем, які охоплюють історію розвитку
культури України від найдавніших часів до сьогодення.

4
 Тема 1. Загальне поняття про культуру,
її матеріальні та духовні цінності

1. Походження, еволюція та зміст поняття „культура”.

2. Структура культури. Найважливіші складові матеріальної та духовної
культури.
3. Загальна характеристика функцій культури.
4. Поняття форми культури. Класифікація форм культури.
5. Мистецтво як важлива складова духовної культури. Класифікація видів
мистецтва. Характеристика мистецьких стилів великих культурно-історичних
епох.

Предмет і завдання курсу. Етимологія й еволюція поняття „культура”.

Структура культури. Найважливіші складові матеріальної та духовної
культури. Функції культури. Основні культурні форми та їхня
характеристика. Мистецтво та його місце в системі духовної культури.
Класифікація видів мистецтва. Загальне поняття мистецького стилю та аналіз
основних мистецьких стилів різних культурно-історичних епох.

Питання для самоконтролю:

1. Хто першим ужив слово „культура” у гуманітарному значенні?
2. Назвіть найважливіші складові матеріальної та духовної культури.
3. Схарактеризуйте елітарну культуру.
4. Які види мистецтва належать до образотворчого?
5. Назвіть та охарактеризуйте основні різновиди рельєфної пластики.

Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи

1. Людські поселення на території України від палеоліту до енеоліту.

Трипільська культура.
2. Кімерійці, скіфи та сармати та їх роль у розвитку культури на українських
територіях.
3. Грецька колонізація Північного Причорномор’я. Античні впливи на
розвиток української культури.
4. Велике переселення народів. Формування слов’янської культури. Держава антів.
5. Особливості культури східних слов’ян: міфологічні та релігійні уявлення,
побут і повсякденне життя.

5
 Проблема періодизації первісної культури. Епоха первісного суспільства в
історії України та її досягнення. Неолітична революція та її сутність.
Археологічні пам’ятки, спосіб життя й господарювання, практичні знання й
вірування трипільців. Скіфська культура та її пам’ятники на території України.
Грецькі колонії в Північному Причорномор’ї та їх роль у розвитку місцевої
культури. Походження та етногенез давніх слов’ян. Матеріальні та духовні
цінності східних слов’ян.

Питання для самоконтролю:

1. Визначте сутність і значення неолітичної революції в історії людства.
2. Поясніть термін „скіфський звіриний стиль”.
3. Руїни якого давньогрецького міста знаходяться поблизу міста
Севастополь?
4. Проаналізуйте соціальний устрій, тип поселень і спосіб господарювання
східних слов’ян.
5. Дайте визначення поняття „язичництво”.

Тема 3. Культура Київської Русі

1. Витоки культурного процесу Київської Русі. Прийняття християнства та

його вплив на розвиток культури.
2. Розвиток освіти в Київській Русі.
3. Поява писемної літератури: основні види та жанри.
4. Особливості розвитку архітектури.
5. Види і жанри образотворчого мистецтва. Декоративно-ужиткове
мистецтво.
6. Особливості музичного мистецтва.
7. Внесок Київської Русі у розвиток світової культури.

Київська Русь – якісно новий етап розвитку східнослов’янської культури.

Прийняття християнства 988 року та його вплив на розвиток культури.
Виникнення слов’янської писемності. Школа й освіта. Поява писемної
літератури: її основні види та жанри. Писемні пам’ятники Київської Русі.
Розвиток архітектури: видові, функціональні та стильові особливості.
Провідні види та жанри образотворчого мистецтва. Розвиток музичного
мистецтва. Значення культури Київської Русі для розвитку національної
культури та її внесок у розвиток світової культури.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте роль християнізації Русі для її подальшого культурного розвитку.

6
2. Схарактеризуйте основні жанри давньоруської оригінальної літератури.
3. Яку споруду вважають шедевром кам’яного культового будівництва
першої половини XI ст.?
4. Назвіть види образотворчого мистецтва Київської Русі.
5. Які види декоративно-ужиткового мистецтва набули високого рівня
розвитку і поширення на Русі?

Тема 4. Культура Галицько-Волинського князівства

1. Соціально-політична та культурна ситуація в Галичині та на Волині у ХІІ –

ХІІІ ст.
2. Розвиток освіти та книжкової справи. Особливості розвитку перекладної та
оригінальної літератури.
3. Розвиток архітектури, живопису, художніх ремесел, музики.
4. Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української
культури.

Становлення й розвиток Галицько-Волинського князівства. Відображення

в художній культурі Галицько-Волинського князівства культуротворчих
традицій Київської Русі. Розвиток освіти й бібліотечної справи. Особливості
розвитку перекладної та оригінальної літератури. Розвиток архітектури,
живопису, художніх ремесел, музики. Роль Галицько-Волинської Русі у
збереженні та розвитку української національної культури.

Питання для самоконтролю:

1. За часів якого князя в Галичі було відкрито велику бібліотеку?
2. Назвіть основні типи архітектурних споруд часів Галицько-Волинської Русі.
3. Які види і жанри літератури не дістала значного розвитку в XIII – першій
половині XIV ст.?
4. У чому полягали особливості Галицько-Волинського літопису?
5. Які мистецькі стилі панували в архітектурі та живописі Галицько-
Волинського князівства (ХІІ – ХІІІ ст.)?

Тема 5. Культура України литовсько-польської доби

(ХІV – перша половина ХVІІ століття)

1. Історичні умови розвитку української культури у ХІV – першій половині ХVІІ ст.

2. Розвиток української освіти і друкарства.

7
3. Основні жанри української літератури.
4. Архітектура та мистецтво: тенденції розвитку.

Загарбання українських етнічних територій сусідніми державами. Релігійно-

національний і культурний рух на українських землях у ХV – ХVII ст.
Виникнення козацтва. Формування української народності та утвердження в
головних рисах її національної культури. Розвиток освіти та роль братських
організацій у цьому процесі. Острозька академія та її значення для розвитку
культури України. Поява перших книгодрукарень за межами України та
поширення книгодрукування в Україні. Розвиток традиційних жанрів
української літератури та виникнення під впливом Ренесансу нових (панегірик,
епіграма, гербова та погребальна поезія, полемічна література). Нові тенденції у
розвитку архітектури. Відгуки Ренесансу в образотворчому мистецтві. Живопис,
геральдика, сфрагістика, графіка та граверство.

Питання для самоконтролю:

1. У складі яких країн перебували українські території в ХVІ – першій
половині ХVІІ ст.?
2. Назвіть типи навчальних закладів, що існували на українських землях у
ХVІ – першій половині ХVІІ ст.
3. Який внесок у культурний розвиток України зробив князь Костянтин-
Василь Острозький?
4. Де і коли на території України виникає перша книгодрукарня?
5. Який новий вид образотворчого мистецтва з’являється в Україні у ХVІ ст. у
зв’язку з розвитком друкарства?

Тема 6. Українська культура епохи бароко та Просвітництва

(друга половина ХVІІ – ХVІІІ століття)

1. Історичні умови розвитку української культури в другій половині ХVІІ –

ХVІІІ ст.
2. Розвиток освіти. Києво-Могилянська академія – перший вищий навчальний
заклад України європейського типу.
3. Основні напрями розвитку і жанри української літератури. Театральне
мистецтво.
4. Творчість Г.С. Сковороди – видатного українського філософа та літератора.
5. Українське барокове мистецтво: архітектура, скульптура, живопис, графіка,
музика.

8
 Культура козацької держави. Петро І і українська культура. Парафіяльні й
дяківські школи, колегіуми в Чернігові, Харкові, Переяславі та колегіуми на
західноукраїнських землях. Просвітницькі реформи митрополита П. Могили.
Києво-Могилянська академія та її роль у розвитку української культури.
Розмаїття жанрів барокової літератури. Священний Синод і цензура друку.
Драматичне письменство й становлення театрального мистецтва (вертеп і
шкільна драма). Філософія й літературна творчість Г. Сковороди. Українське
барокове мистецтво.

Питання для самоконтролю:

1. Де на українських землях виник перший університет?
2. Визначте роль Київської академії для розвитку освіти в Україні та за її
межами.
3. Назвіть основні літературні жанри зазначеної доби.
4. Перелічіть барокові засоби вираження філософського змісту байок
Г.Сковороди.
5. Який стиль у мистецтві презентують українські живописці Д.Левицький та
В.Боровиковський?

Тема 7. Українське національно-культурне відродження

(ХІХ – початок ХХ століття)

1. Сутність процесу становлення і розвитку культурно-освітнього та

громадсько-політичного життя України у кінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.
2. Особливості розвитку освіти в Україні.
3. Основні напрями наукових досліджень.
4. Розвиток української мови та літератури. Асиміляційні заходи російського
самодержавства щодо українського народу та його культури.
5. Музичне мистецтво України. Театр та опера.
6. Архітектура та скульптура України: стильові напрями.
7. Український живопис та графіка.

Історичні особливості формування української національної культури.

Освітні реформи та руйнування традиційної української системи освіти.
Формування національної інтелігенції. Поява наукових товариств і організацій.
Культурологічна діяльність „Просвіт”. Видатні вчені України. Асиміляційні
заходи царату щодо української мови. Становлення української літературної
мови та особливості розвитку літератури. М.В. Лисенко та формування
професійного музичного мистецтва. Зародження професійного театру та місце
І.Котляревського в цьому процесі. Архітектура та скульптура України: розмаїття

9
стилів. Урізноманітнення тематики і жанрів у живописі та графіці.

Питання для самоконтролю:

1. Які типи навчальних закладів існували в Україні після загальноросійської
освітньої реформи 1803 р.?
2. Яке наукове товариство відігравало роль Української академії наук
наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.? Де й коли воно було засноване?
3. Назвіть українських письменників, представників “великого реалізму” в
українській літературі.
4. Назвіть автора першої української опери. Як вона називається?
5. Назвіть провідні архітектурні стилі України ХІХ – початку ХХ ст. у
послідовності їх поширення.

Тема 8. Новітня українська культура

1. Періодизація новітньої історії культури України. Українська культура у

1917 – 1920 роках.
2. Радянська політика „українізації” та її вплив на розвиток культури України
у 1920-их – на початку 1930-их років.
3. „Розстріляне відродження” в українській культурі.
4. Розвиток української культури в роки Другої світової війни та у перше
повоєнне десятиріччя.
5. Українська культура у роки хрущовської „відлиги”. „Шістдесятники” у
культурі.
6. Кризові явища у культурі 1970-их – 1980-их років. Дисидентський рух в
Україні та його вплив на культурний розвиток.
7. Культура УРСР у 1985 – 1991 роках.
8. Сучасна культура України.

Періодизація новітньої історії культури України. Культура часів

правління Центральної Ради, уряду гетьмана П.Скоропадського та
Директорії. Українізація 1920-их років та її вплив на українську культуру.
Національна культура в умовах тоталітаризму 1930-их років. Втрати
української культури в роки Другої світової війни. Післявоєнна сталінська
культурна політика в Україні та посилення ідеологічного тиску. Розвиток
культури в роки хрущовської „відлиги”. Поява „шістдесятництва”. Період
„застою” 1970-их – 1980-их років та розвиток кризових явищ в культурі
України. Дисидентський рух. Українська культура в роки перебудови.
Проголошення незалежності й формування сучасної культури України.

10
 Питання для самоконтролю:
1. З якою метою у 20-их роках ХХ ст. була запроваджена ленінська політика
“коренізації” та які реальні наслідки вона мала в Україні?
2. Хто став першим президентом новоствореної Української Академії Наук?
3. Схарактеризуйте явище „розстріляного відродження” в українській
культурі та назвіть представників “розстріляного відродження”.
4. Який фільм отримав “Оскара” і вважається найвищим досягненням
українського кіномистецтва 1940-их років?
5. Поясність значення терміна “дисидент”. Назвіть центри дисидентського
руху в Україні.

Для глибшого засвоєння матеріалу, поданого викладачем під час лекції чи

при самостійному опрацюванні окремих проблем лекційного курсу, студенти
мають можливість використовувати конспект лекцій з історії української
культури, розроблений викладачами кафедри:
Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх
напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К.,
Мартинюк В.М., Нарадько А.В., Передерій І.Г., Тєвікова О.В. – Полтава:
ПолтНТУ, 2014. – 200 с.

2.2. ТЕМАТИКА І ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ:

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Семінар – це форма навчального заняття, під час якої викладач

організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих
студенти готують тези виступів на підставі самостійно виконаних завдань.
Перелік тем семінарських занять визначений робочою навчальною
програмою дисципліни. Підготовка до семінарського заняття передбачає
ознайомлення з темою та питаннями, винесеними на обговорення. До кожної
теми семінарського заняття додається список рекомендованої літератури,
опрацювання якої допоможе студентам у самостійній підготовці до заняття.

ТЕМА 1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО КУЛЬТУРУ, ЇЇ

МАТЕРІАЛЬНІ ТА ДУХОВНІ ЦІННОСТІ

1. Походження, еволюція та зміст поняття „культура”.

11
2. Структура культури. Найважливіші складники матеріальної та духовної
культури.
3. Функції культури.
4. Поняття „світова”, „національна”, „етнічна” та „регіональна” культура.
5. Загальна характеристика елітарної, масової та народної культури.
6. Мистецтво як важлива складова духовної культури. Класифікація видів
мистецтва. Загальне поняття мистецького стилю. Характеристика мистецьких
стилів великих культурно-історичних епох.

Література:
1. Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів
підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Мартинюк В.М.,
Нарадько А.В., Передерій І.Г., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2014. – 200 с.
2. Кордон М.В. Українська і зарубіжна культура: курс лекцій / М.В. Кордон. –
К.: ЦУЛ, 2003. – 508 с.
3. Кравець М.С. Культурологія: навчальний посібник для студентів вищих
навчальних закладів І – ІV рівнів акредитації / М.С. Кравець, О. М. Семашко,
В.М. Піча та ін.; за заг. ред. В.М. Пічі. – Львів: Магнолія плюс, 2003. – 235 с.
4. Культурологія. Конспект лекцій для студентів усіх факультетів різних
форм навчання ПолтНТУ. – Полтава: ПолтНТУ, 2004. – 187 с.
5. Культурологія: навчальний посібник / за ред. Є.А. Подольської, В.Д. Лихвар,
К.А. Іванової. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 288 с.
6. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / М.М. Закович,
І.А. Зязюн, О.М. Семашко та ін.; за ред. М.М. Заковича. – К.: Т-во „Знання”,
КОО, 2000. – 622 с.
7. Шейко В.М. Історія української культури / В.М. Шейко, Л.Г. Тишевська. –
К.: Кондор, 2006. – 264 с.

Методичні рекомендації до семінарського заняття:

Розгляд першого питання бажано розпочати зі з’ясування сутності поняття
„культура” та дослідження еволюційних змін у його трактуванні [1, с. 4 – 7].
Структурний аналіз культури передбачає виокремлення духовної та
матеріальної культури відповідно до двох основних форм людської
діяльності. Варто звернути увагу на те, що цей поділ є відносним, оскільки
духовна й матеріальна культури становлять єдину систему культури як її
складові частини [1, с. 7 – 8].
Складний і багатоплановий характер культури зумовлює її
поліфункціональність. Різновимірність культури як суспільно-історичного
явища потрібно розкрити через аналіз найсуттєвіших функцій, які вона
виконує в суспільному житті (пізнавальна, світоглядна, комунікативна,

12
нормативно-регулювальна, інтегративна та інші) [1, с. 9 – 10].
За масштабом та етнічною приналежністю культуру поділяють на: світову,
національну, етнічну та регіональну. Необхідно з’ясувати єдність, співвідношення
і взаємозалежність цих форм культури [5, с. 30 – 35], [1, с. 10 – 13].
За рівнем майстерності й носіями культура може існувати у формі
елітарної, масової та народної. Слід окремо проаналізувати кожну з них,
визначивши специфіку та характерні ознаки, носіїв і творців відповідної
культури [1, с. 13 – 16].
Аналіз мистецтва як галузі культури слід провести через визначення цього
поняття, виокремлення видів і стилів мистецтва з їх характеристикою [1, с. 16 –
24].
Ключові поняття: культура, світова культура, національна культура,
етнічна культура, регіональна культура, масова культура, елітарна
культура, народна культура, мистецтво, вид мистецтва, мистецький стиль.

ТЕМА 2. КУЛЬТУРА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У

НАЙДАВНІШІ ЧАСИ

1. Трипільська культура та її роль у подальшому розвитку української

культури.
2. Досягнення та значення скіфської культури.
3. Грецька колонізація Північного Причорномор’я та античні впливи на
розвиток української культури.
4. Формування та особливості східнослов’янської культури:
а) розвиток господарства та матеріальної культури;
б) побут і повсякденне життя східних слов’ян;
в) міфологічні та релігійні уявлення, обряди й ритуали.

Література:
1. Баран В.Д. Давні слов’яни / В.Д. Баран. – Том 3. Україна крізь віки. – К.:
Альтернативи, 1998. – 336 с.
2. Баран В.Д. Походження українського народу / В.Д. Баран, Я.В. Баран – К.:
ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2002. – 403 с.
3. Бунятун К.П. На світанку історії / К.П. Бунятун, В.Ю. Мурзін,
О.В. Симоненко – К.: Альтернативи, 1998. – 336 с.
4. Відейко М.Ю. Трипільська цивілізація / М.Ю. Відейко. – [2-е вид.]. – К.:
Академперіодика, 2003. – 184 с.
5. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис / Олекса
Воропай. – К.: Оберіг, 1993. – 589 с.
6. Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів

13
підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Мартинюк В.М.,
Нарадько А.В., Передерій І.Г., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2014. – 200 с.
7. Крижицький С.Д. Античні держави Північного Причорномор’я /
С.Д. Крижицький, В.М. Зубар, А.С. Русяєва – К.: Альтернативи, 1998. – 352 с.
8. Попович М.В. Нарис історії культури України: навчальний посібник /
М.В. Попович. – К.: АртЕк, 2001. – 728 с.
Рыбаков Б. Язычество древних славян / Б. Рыбаков. – М.: Наука, 1981. – 608 с.
9. Чмихов М.О. Археологія та стародавня історія України / М.О. Чмихов,
Н.М. Кравченко, І.Т. Черняков – К.: Либідь, 1992. – 375 с.
10. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія / упор., прим. та біогр.
нариси А. П. Пономарьова та ін. – [2-е вид.]. – К.: Либідь, 1991. – 640 с.

Методичні рекомендації до семінарського заняття:

Вивчення першого питання слід розпочати з матеріалу про те, що людина
на території України з’явилася 1 млн. років тому. Необхідно зупинитися на
сутності головних ознак первісної культури та докладному аналізі культури
трипільців. Потрібно з’ясувати їхній спосіб життя й господарювання,
особливості соціального устрою та вірування [6, с. 27 – 32].
Розгляд другого питання передбачає загальну характеристику бронзового й
залізного віку (І тис. до н. е.) на території України, пов’язаних з експансією
іраномовних кочових племен. Головну увагу варто приділити скіфському
пануванню в українському культурному просторі. Проаналізуйте політичну
систему, соціальний устрій, тип господарства, спосіб життя, релігійні уявлення
та особливості декоративно-прикладного мистецтва скіфів [6, с. 34 – 38].
Великий вплив на розвиток місцевого населення України в економічному,
політичному та культурному відношенні мали грецькі держави-поліси,
утворені в Північному Причорномор’ї в VІІ – V ст. до н. е. [6, с. 39 – 43].
Висвітлення особливостей слов’янської культури передбачає розкриття
питання етногенезу давніх слов’ян, характеристики їхнього соціального
устрою, типу поселень, способу господарювання, декоративно-прикладного
мистецтва, релігійних уявлень, звичаїв та обрядів [6, с. 45 – 48].
Ключові поняття: неолітична революція, культ, курган, скіфський
„звіриний стиль”, поліс, колонізація, автохтонність, політеїзм, язичництво.

ТЕМА 3. КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ

1. Становлення держави Київська Русь. Прийняття християнства та його

вплив на розвиток культури.
2. Розвиток освіти в Київській Русі.

14
3. Поява писемної літератури: основні види та жанри.
4. Розвиток архітектури: видові, функціональні та стильові особливості.
5. Провідні види та жанри образотворчого мистецтва.
6. Розвиток наукових знань.

Література:
1. Асєєв Ю. Мистецтво стародавнього Києва / Ю.Асєєв. – К.: Мистецтво,
1969. – 236 с.
2. Брайчевський М.Ю. Утверждение христианства на Руси /
М. Ю. Брайчевський. – К.: Наукова думка, 1988. – 261 с.
3. Бунятун К.П. На світанку історії / К.П. Бунятун, В.Ю. Мурзін,
О.В. Симоненко – К.: Альтернативи, 1998. – 336 с.
4. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис / Олекса Воропай.
– К.: Оберіг, 1993. – 589 с.
5. Горбаченко Т.Г. Вплив християнства на становлення писемної культури
Русі-України: релігієзнавчо-філософський аспект / Т.Г. Горбаченко. – К.:
Видавничий дім „Академія”, 2001. – 272 с.
6. Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів
підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Мартинюк В.М.,
Нарадько А.В., Передерій І.Г., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2014. – 200 с.
7. Рыбаков Б.А. Из истории культуры Древней Руси / Б.А. Рыбаков. – М.:
Изд-во Московского университета, 1984. – 241 с.
8. Толочко П.П. Київська Русь / П.П. Толочко. – К.: Абрис, 1996. – 360 с.
9. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / М.М. Закович,
І.А. Зязюн, О.М. Семашко та ін.; за ред. М.М. Заковича. – Київ: Т-во
„Знання”, КОО, 2000. – 622 с.
10. Чмихов М.О. Археологія та стародавня історія України / М.О. Чмихов,
Н.М. Кравченко, І.Т. Черняков – К.: Либідь, 1992. – 375 с.

Методичні рекомендації до семінарського заняття:

Вивчення першого питання слід розпочати з розгляду історії становлення
держави Київська Русь. Необхідно акцентувати увагу на тому, що основою
формування давньоруської культури стала культурна спадщина східних
слов’ян. Значний вплив на її розвиток спричинило прийняття християнства та
візантійські традиції [6, с. 51 – 54].
Друге питання стосується освіти в Київській Русі, розвиток якої
спричинила християнизація. Варто проаналізувати основні типи шкіл,
предмети, що тут вивчали, а також рівень освіченості населення [6, с. 54 –
56].
Важливим явищем культурного життя Київської Русі стала поява

15
писемної літератури в результаті християнізації держави. Необхідно
зупинитися на аналізі основних літературних жанрів і найвизначніших
пам’яток давньоруської літератури, як от: „Повість минулих літ”, „Слово о
полку Ігоревим”, „Києво-Печерський патерик”, „Слово про закон і благодать”,
„Повчання Володимира Мономаха”, „Руська правда” та інші [6, с. 56 – 61].
Архітектуру Київської Русі доцільно аналізувати за основними її типами
(культова, фортифікаційна, світська). Потрібно відзначити візантійські
впливи на давньоруську архітектуру та дослідити виникнення власних
архітектурних шкіл – київської, чернігівської, переяславської, галицької, а
також назвати визначні архітектурні пам’ятки того часу [6, с. 61 – 65].
Образотворче мистецтво Київської Русі необхідно розкрити через
характеристику таких його жанрів, як мозаїка, фреска, іконопис, книжкова
мініатюра та рельєфна скульптура [6, с. 65 – 70].
При підготовці до шостого питання, бажано дослідити рівень розвитку
наукових знань, поширених у Київській Русі, прослідкувати їх зв’язок із
практичною діяльністю та повсякденним життям [9, с. 394 – 398].
Ключові поняття: теоцентризм, світоглядний синкретизм, патерик,
апокриф, літопис, агіографія, дитинець, посад, культова, світська,
фортифікаційна архітектура, мозаїка, фреска, книжкова мініатюра, іконопис.

ТЕМА 4. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ ДОБИ

(ХІV – ПЕРША ПОЛОВИНА ХVІІ СТОЛІТТЯ)

1. Історичні умови розвитку української культури в ХІV – першій половині

ХVІІ ст.
2. Розвиток української освіти: головні тенденції, типи шкіл. Братства та їх
роль у протидії асиміляційним процесам української культури.
3. Острозький культурний осередок.
4. Книжкова справа в Україні. Поширення книгодрукування.
5. Українська література: характеристика жанрів.
6. Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.

Література:
1. Аксіоми для нащадків. Українські імена у світовій науці / упорядник О.К.
Романчик. – Львів, 1992. – 286 с.
2. Дашкевич Я. Національна самосвідомість українців на зламі XVI – XVII ст.
/ Я.Дашкевич // Сучасність. – 1992. – №3. – С. 65 – 74.
3. Європейське відродження та українська література ХІV – ХVІІІ ст. – К.:
Наукова думка, 1993. – 373 с.

16
4. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль в розвитку української культури XVI –
XVII ст. / Я.Д. Ісаєвич. – К.: Наукова думка, 1966. – 250 с.
5. Ісаєвич Я.Д. Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкарства на
Україні / Я.Д. Ісаєвич. – [2-е вид.]. – Львів: Вища школа, 1983. – 156 с.
6. Історія української культури / за заг. ред. І.Крип’якевича. – [3-є вид.,
стереотип.]. – К.: Либідь, 2000. – 656 с.
7. Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів
підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Мартинюк В.М.,
Нарадько А.В., Передерій І.Г., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2014. – 200 с.
8. Хижняк З. Культурно-освітнє життя в Україні в ХVІ – ХVІІІ ст. /
З.Хижняк // Народне мистецтво. – Частина 1. – 2009.– № 3 – 4. – С. 64 – 72.
9. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / М.М. Закович,
І.А. Зязюн, О.М. Семашко та ін.; за ред. М.М. Заковича. – К.: Т-во „Знання”,
КОО, 2000. – 622 с.

Методичні рекомендації до семінарського заняття:

Опрацювання першого питання бажано розпочати з розкриття
характерних ознак Відродження в українській культурі (реформація,
антропоцентризм, гуманізм). Необхідно окреслити історичні умови розвитку
української культури, що склалися внаслідок Люблінської та Берестейської
уній. Розкрийте феномен українського козацтва, яке створило багатогранну та
самобутню культуру, що стала основою для формування у подальшому
культури загальноукраїнської [7, с. 90 – 96].
У другому питанні доцільно зазначити, що до початку ХVІ ст. українська
освіта значною мірою продовжувала освітні традиції Київської Русі. Разом із
тим з’являються нові тенденції: розширюється мережа освітніх закладів,
збільшується коло навчальних дисциплін, змінюється характер навчання.
Потрібно наголосити на значному внеску, який здійснили братства в розвиток
національної освіти [7, с. 96 – 97, 98 − 99].
Третє питання стосується появи нового типу школи – Острозької греко-
слов’яно-латинської колегії. Варто розкрити її значення не тільки як освітнього
закладу, але й як культурного центру України того часу, де діяли літературно-
науковий гурток, бібліотека та друкарня [7, с. 97 – 98], [9, с. 448 – 450].
Підготовка до четвертого питання передбачає дослідження складного
процесу поширення книгодрукування на українських землях. Бажано вказати
обґрунтовані гіпотези існування українського книгодрукування до появи в
Україні Івана Федорова. Варто описати різні типи й види друкарень, тематику
та характер друкованих книг [7, с. 99 – 100].
Розглядаючи п’яте питання, необхідно проаналізувати стан української
літератури ХІV – ХVІІ ст. та закцентувати увагу на характеристиці нових її

17
жанрів: полемічна література, гербова поезія, епіграма, панегірик,
погребальна поезія. Висвітліть специфіку української усної народної
творчості того часу [7, с. 101 –102].
У шостому питанні слід підкреслити, що архітектура будувалася
переважно на традиціях давньоруської епохи. Разом із тим
використовувалися досягнення романського, готичного та ренесансного
стилів. Архітектурні пам’ятки треба характеризувати за функціональними
видами (оборонні, культові та світські) із наведенням відповідних прикладів.
Образотворче мистецтво представлене монументальним живописом,
іконописанням, історичними композиціями та портретами. Потреби
друкарства й мистецького оформлення книг зумовили появу та розвиток у
ХVІ ст. графіки. Новим явищем у культурі також стала поява геральдики та
сфрагістики [7, с. 102 – 104].
Ключові поняття: ренесанс, реформація, гуманізм, братство, колегіум,
тривіум, квадріум, полеміка, панегірик, епіграма, геральдика, сфрагістика,
графіка, гравюра.

ТЕМА 5. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ЕПОХИ БАРОКО ТА

ПРОСВІТНИЦТВА (ДРУГА ПОЛОВИНА ХVІІ – ХVІІІ СТОЛІТТЯ)

1. Загальна характеристика історичних умов розвитку культури України

другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.
2. Тенденції розвитку української освіти. Києво-Могилянська академія: від
створення та розвитку до занепаду.
3. Українська барокова література: драматичне письменство, козацькі
літописи, проповідницька та публіцистична проза, поезія.
4. Українське барокове зодчество (архітектура та скульптура).
5. Образотворче мистецтво: живопис і графіка.
6. Досягнення музичного мистецтва.

Література:
1. Дорошенко Д.І. Нарис історії України / Д.І. Дорошенко. – Львів: Світ, 1991.
– 576 с.
2. Жолтовський П.М. Монументальний живопис на Україні XVII – XVIIІ ст. /
П.М. Жолтовський; АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та
етнографії ім. М.Ф. Рильського, Львів. відділення. – К.: Наукова думка, 1988.
– 159 с.; іл.
3. Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів
підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Мартинюк В.М.,

18
Нарадько А.В., Передерій І.Г., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2014. – 200 с.
4. Народне мистецтво: до 360-річчя утворення козацької держави. – 2010. –
№ 1 – 2.
5. Слабошпицький М.Ф. Українські меценати: нариси з історії української
культури / М.Ф. Слабошпицький. – К.: Українська книга, 2001. – 346 с.
6. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / М.М. Закович,
І.А. Зязюн, О.М. Семашко та ін.; за ред. М.М. Заковича. – Київ: Т-во
„Знання”, КОО, 2000. – 622 с.
7. Ушкалов Л.В. Світ українського бароко: філологічні етюди / Л.В. Ушкалов.
– Харків: Око, 1994. – 112 с.
8. Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія / З.І. Хижняк. – [2-е вид.,
перероб. і доп.]. – К.: Вища школа, 1981. – 235 с.

Методичні рекомендації до семінарського заняття:

Насамперед охарактеризуйте суперечливі історичні умови розвитку, у яких
існувала українська культура зазначеної доби. Визначте сприятливі та
несприятливі чинники її розвитку [3, с. 107 – 109], [6, с. 471 – 477].
Розглядаючи друге питання, доцільно наголосити, що національна
система освіти в Гетьманщині досягла високого рівня розвитку та складалася
з початкової, середньої й вищої ланки. Культурно-освітнім центром Україні в
цей час стала Києво-Могилянська академія. Дослідіть історію її заснування та
систему освіти в ній [3, с. 109 – 113].
Література цього періоду відрізняється багатством тематики й жанрів.
Варто відзначити розквіт барокової поезії, проаналізувати зміст
проповідницької та публіцистичної прози, розкрити значення козацьких
літописів і характер драматичної літератури [3, с. 113 – 1119].
Підготовка до четвертого питання передбачає характеристику архітектури
та скульптури України другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. Серед різноманітних
стилів особливого поширення набуло козацьке бароко, що найбільше
підкреслювало своєрідність українського зодчества та його національний
колорит. Бажано відзначити вклад Івана Мазепи в розвиток барокового
мистецтва України. Належить проаналізувати стилі рококо та класицизм, що
теж поширились Україною, з наведенням прикладів архітектурних споруд.
Органічним елементом зодчества тієї доби стає виразне рельєфне оздоблення
споруд, скульптура на стінах [3, с. 121 – 124].
Наприкінці ХVІІ ст. бароко поширюється і в образотворче мистецтво, де
помітне місце посідає іконопис, гравіювання, світський живопис,
представлений різноманітними жанрами. Необхідно відзначити вплив
фламандської школи Рубенса на малярство в Україні [3, с. 124 – 126].
Динамічна та драматична за своїм характером барокова культура сприяла

19
подальшому розвитку традиційних і виникненню нових музичних жанрів,
провідним серед яких став хоровий (партесний) концерт. Потрібно
закцентувати увагу на діяльності Глухівської музичної школи, яка
підготувала велику кількість музикантів, серед них всесвітньо відомі
композитори Д.Бортнянський, М.Березовський, А.Ведель [3, с. 126 – 128].
Ключові поняття: козацьке бароко, рококо, просвітництво, рекреація,
схоластика, козацький літопис, партесний спів, а капела, шкільна драма,
вертеп, інтермедія, інтерлюдія, парсуна, ктиторський портрет.

ТЕМА 6. УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ

ВІДРОДЖЕННЯ (ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ)

1. Чинники українського національного відродження ХІХ століття.

2. Українська освіта в ХІХ – на початку ХХ ст.: тенденції розвитку, здобутки
та проблеми.
3. Провідні досягнення української науки.
4. Асиміляційні заходи російського царизму щодо української мови
(Валуєвський циркуляр 1863 р. та Емський указ 1876 р.).
5. Становлення та розвиток професійного театру в Україні.
6. Архітектура та скульптура України.
7. Український живопис та графіка.

Література:
1. Грицак Я. Нариси історії України: формування модерної української нації
ХІХ – ХХ ст. / Ярослав Грицак. – К.: Генеза, 1996. – 360 с.
2. Дещинський Л.Є. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник /
Л.Є. Дещинський. – [4-е вид., перероб. і доп.]. – Львів: БескидБіт, 2005. – 304 с.
3. Жаборюк А. Український живопис останньої третини ХІХ – початку ХХ ст.
/ А.Жаборюк. – К.: Либідь, 1990. – 312 с.; іл.
4. Історія України: у 2 томах. – Т. 2. Від середини XVII століття до 1923
року / Н.Полонська-Василенко. – [3-є вид.]. – К.: Либідь, 1995. – 608 с.
5. Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів
підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Мартинюк В.М.,
Нарадько А.В., Передерій І.Г., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2014. – 200 с.
6. Історія української та зарубіжної культури: навчальний посібник /
Б.І. Білик, Ю.А. Горбань, Я.С. Калакура та ін.; за ред. С.М. Клапчука,
В.Ф. Остафійчука. – [3-є вид., стереотип.]. – К.: Вища шк.: Т-во „Знання”,
КОО, 2001. – 326 с.
7. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / М.М. Закович,

20
І.А. Зязюн, О.М. Семашко та ін.; за ред. М.М. Заковича. – К.: Т-во „Знання”,
КОО, 2000. – 622 с.

Методичні рекомендації до семінарського заняття:

При підготовці до першого питання слід наголосити, що українська
культура розвивалася в складних умовах колоніальних утисків Російської та
Австро-Угорської імперій. Саме національний гніт став основним чинником
українського національно-культурного відродження ХІХ століття. Необхідно
розкрити його причини, сутність та наслідки [5, с. 131 – 134].
У другому питанні варто проаналізувати стан освіти в Наддніпрянській
Україні, що розвивалася в межах загальнодержавної російської політики.
Охарактеризуйте освітню ситуацію на західноукраїнських землях, де центром
культурного життя залишався Львів [5, с. 134 – 138].
Період національно-культурного відродження позначений активним
розвитком науки. Вкажіть чинники, що сприяли цьому, а також розкрийте
наукові здобутки українців у різних галузях знань. Варто окремо зупинитися
на виникненні й аналізі діяльності наукового товариства ім. Т. Шевченка, що
діяло у Львові [5, с. 138 – 141].
Вивчення четвертого питання пов’язане з дослідженням таких
суперечливих тенденцій у мовленнєвій сфері, як процес формування нової
української мови та цілеспрямована політика русифікації українського
населення [5, с. 141 – 149].
П’яте питання стосується становлення професійного театру, який відіграв
важливу роль у національно-культурному відродженні. Висвітліть діяльність
І.Котляревського у Полтави, де виник професійний театр [5, с. 149 – 152].
Готуючи шосте питання, бажано відзначити, що в архітектурі першої
половини XIX ст. остаточно утверджується класицизм, який згодом
еволюціонує в ампір. Прослідкуйте процес руйнування з другої половини
XIX ст. стильової єдності та появи еклектизму. З’являєються нові матеріали,
техніко-конструкційні засоби, змінюються типи архітектурних споруд.
Розмаїттям своїх жанрів відзначена й скульптура, у якій прославилися Л.Позен,
П.Забіла, М.Паращук, І.Кавалерідзе, О.Архипенко та інші [5, с. 152 – 155].
Підготовка сьомого питання неможлива без характеристики основних
жанрів українського живопису (іконопис, портрет, пейзаж, історичні та
побутові композиції) та аналізу творчих здобутків їхніх представників.
Потрібно дослідити провідні тенденції розвитку графіки та назвати відомих
українських граверів того часу [5, с. 155 – 158].
Ключові поняття: національно-культурне відродження, інтелігенція,
ліцей, класична гімназія, реальна гімназія, громада, „Просвіта”, асиміляція,
русифікація, романтизм, критичний реалізм, класицизм, російській ампір,

21
еклектизм, модерн, модернізм.

ТЕМА 7. НОВІТНЯ УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА

1. Українська культура в роки боротьби за державну незалежність (1917 –

1920-і роки).
2. Українське національно-культурне „відродження” у 1920-их – на початку
1930-их років.
3. Національна культура в умовах тоталітаризму 1930-их років. Літературні та
мистецькі процеси в умовах ідеологічних репресій повоєнного часу.
4. Хрущовська „відлига” 1953 – 1964 років у культурному житті УРСР.
„Шістдесятники” у культурі.
5. Криза в українській радянській культурі 1970-их – 1980-их років. Роль руху
дисидентів у культурному розвитку.
6. Сучасна українська культура та її входження у світовий простір.

Література:
1. Грабовський С. Українська культура today: проблеми і небезпеки /
С.Грабовський // Сучасність. – 2009. – № 6. – С. 163 – 177.
2. Жулинський М.Г. Україна: формування духовної незалежности // М.Г.
Жулинський. – Cучасність. – 1995. – № 5. – С. 90 – 99.
3. Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів
підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Мартинюк В.М.,
Нарадько А.В., Передерій І.Г., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2014. – 200 с.
4. Ожеван М. Українська національна ідея та культурополітика
наздоганяючої модернізації / М.Ожеван // Стратегічна панорама. – 2000. – №
1/2. – С. 162 – 182.
5. Передерій І.Г. Розбудова національної системи освіти в Україні за доби
Центральної Ради: історичний аспект. монографія / І.Г.Передерій. – Полтава:
Вид-во ПолтНТУ, 2009. – 160 с.
6. Петров В. Діячі української культури (1920 – 1940 рр.) – жертви
більшовицького терору / В.Петров. – К.: Вид-во „Воскресіння”, 1992.– 80 с.
7. Шпорлюк Р. Україна: від імперської периферії до суверенної держави /
Р.Шпорлюк // Сучасність. – 1996. – № 11, 12.

Методичні рекомендації до семінарського заняття:

Підготовку до першого питання плану семінару слід розпочати з
короткого огляду історичної ситуації в Україні в 1917 – 1920 рр., коли було
створено принципово нові умови для розвитку української національної

22
культури. Доцільно проаналізувати політику новостворених українських
урядів у галузі культури [3, с. 162 – 168].
Друге питання стосується розгляду культури Україні 1920-х рр., що ввійшли
в історію як черговий український культурний ренесанс. Варто простежити в
культурному процесі цього періоду боротьбу двох протилежних тенденцій
оновлення: 1) тимчасова хвиля українізації й демократизації; 2) ідеологізація й
державно-партійне керівництво розвитком культури [3, с. 168 – 175].
Розуміння третього питання семінару неможливе без з’ясування того, що
в 1930-их роках остаточно встановлюється тоталітарна диктатура Й.Сталіна,
яка поставила під жорсткий ідеологічний та адміністративний контроль
українську культуру. Доцільно зазначити, що переслідування та ідеологічний
тиск були відновлені після війни, розпочалася нова хвиля боротьби з
„українським буржуазним націоналізмом” [3, с. 175 – 182].
При вивченні четвертого питання потрібно схарактеризувати ліберальні
реформи, проведені М.Хрущовим у різних галузях культури, що ввійшли в
історію як „відлига”. Потрібно зупинитися на аналізі такого феномену
української культури, як „шістдесятництво”, що мало суттєвий вплив на її
розвиток [3, с. 182 – 187].
У п’ятому питанні необхідно відзначити, що в українській культурі
періоду „застою” розвиток отримали такі негативні тенденції, як нігілізм,
конформізм, русифікація та інші. Водночас позитивну роль відіграла поява та
розвиток дисидентського руху, що намагався чинити опір комуністичній
ідеології й тоталітарному тиску держави [3, с. 187 – 191].
Розгляд шостого питання належить розпочати з дослідження соціально-
політичної, культурно-мистецької та мовної ситуації в Україні після
проголошення незалежності. Слід простежити процеси ідеологічної,
національно-політичної, інституційної та інформаційної трансформації в усіх
галузях культури. Проблеми й перспективи духовного відродження сучасної
національної культури [3, с. 193 – 197].
Ключові поняття: соцреалізм, постмодернізм, конструктивізм,
українізація, „розстріляне відродження”, уніфікація, тоталітаризм, культу
особи, репресії, шістдесятництво, хрущовська „відлига”, „застій”,
дисидентський рух, болонський процес, молодіжні субкультури.

23
 2.3. ТЕМАТИКА НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ
СТУДЕНТІВ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇЇ ВИКОНАННЯ

Науково-дослідницька робота студентів є частиною наукової тематики

кафедри та одним із найважливіших засобів підвищення якості підготовки й
виховання спеціалістів з вищою освітою. Цей вид діяльності сприяє зростанню
рівня знань студентів, підвищенню ступеня підготовленості майбутніх
спеціалістів, розширенню їхнього світогляду та розвитку творчих здібностей.
Науково-дослідницька робота студентів включає в себе два
взаємопов’язані компоненти: навчання елементам дослідницької діяльності,
організації та методики наукової творчості, та наукові дослідження, що
здійснюють студенти під керівництвом викладачів у рамках курсу „Історія
української культури” у формі написання статей, тез наукових доповідей та
інших публікацій; у вигляді підготовки доповідей на наукові конференції,
колоквіуми, „круглі” столи.
Науково-дослідна робота передбачає постановку мети та завдань
дослідження, формулювання предмета та об’єкта вивчення, обґрунтування
актуальності та новизни, огляд наявної літератури з окресленої теми,
здійснення наукового інформаційного пошуку з проблемних питань, аналіз
проблеми, систематизацію та узагальнення матеріалу, а також формулювання
висновків.
За власним бажанням та вибором студента додатково, з метою отримання
додаткових „призових” балів, він може опрацювати одну із тем, поданих у
наступному переліку, або запропонувати та погодити з викладачем власну тему.

Перелік питань науково-дослідницької роботи студентів

1. Народний музей історії університету як джерело знань про традиції його
колективу.
2. Полтавський національний технічний університет: історія та сучасність.
3. Діяльність полтавсько-харківської літературної школи на теренах
Інституту шляхетних дівчат.
4. Культурна спадщина Полтавщини: тематичний календар року.
5. Полтавщина – духовна скарбниця України.
6. Місце та роль І. П. Котляревського в українській і світовій літературі.
7. Місце та роль В. Г. Короленка в українській і світовій літературі.
8. Мудрість Г. С. Сковороди як відповідь молоді викликам сучасності.
9. Юрій Кондратюк в українській і світовій науці.
10. Практичне освоєння космосу як реалізація наукових мрій Юрія
Кондратюка (Олександра Шаргея).
11. Небо й земля космонавта Георгія Берегового.

24
12. Аероклубні традиції університету як перша сходинка в оволодінні небом.
13. Слово про українських поетів.
14. Творчість поетів епохи Відродження й сьогодення.
15. Творчість художників епохи Відродження очима сучасної молоді.
16. Пересопницьке євангеліє: культурологічний аспект.
17. Політичні репресії 1930-х рр. проти видатних культурних діячів
Полтавщини.
18. Театр як вид мистецтва.
19. Живопис як вид мистецтва.
20. Графіка як вид мистецтва.
21. Карикатура як різновид масової культури.
22. Інструментальна музика як вид мистецтва.
23. Краєзнавчий музей як джерело знань про історію та культуру
Полтавщини.

2.4. КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ЇХ ВИКОНАННЯ

Важливою складовою високорезультативної самостійної роботи студентів

є активні методи контролю, який здійснюється виключно викладачем і
відповідає багатьом принципово важливим вимогам. Контрольні заходи
складаються з поточного контролю у формі модульної контрольної роботи та
підсумкового контролю у формі усного екзамену.

Підготовка до написання модульної контрольної роботи

Підготовка до написання модульної контрольної роботи є одним із видів

самостійної роботи студентів. Вона допомагає закріпити засвоєні раніше
знання, узагальнити їх та систематизувати. Модульна контрольна робота
виконується студентами на останньому семінарському занятті. Модульний
контроль має форму тестового контролю. З погляду сучасних методистів,
тестування допомагає більш чітко прослідкувати структуру знань студентів і
на підставі цього переоцінити методичні підходи до вивчення дисципліни,
індивідуалізувати процес навчання, активізувати самостійну роботу.
Модульна контрольна робота з „Історії української культури” складається
з питань закритого та відкритого тестування, що охоплюють всі теми курсу.
Питання закритого тестування відображають основний теоретичний матеріал
модуля, який студенти повинні обов’язково засвоїти. Ці питання не
оприлюднюються заздалегідь, але повністю формуються відповідно до

25
розробленого кафедрою курсу лекцій з історії української культури. Закрите
тестування включає 30 тестових питань, кожне з яких має лише один
правильний варіант відповіді.
Друга частина роботи – відкрите тестування, що передбачає перелік
теоретичних питань курсу (38 питань). Ці питання відображають основні
проблеми модуля й оприлюднюються заздалегідь. З цього переліку кожен
студент одержує на модульній контрольній роботі лише одне запропоноване
викладачем питання, яке потрібно письмово розкрити. Письмовий виклад
питання відкритого тестування передбачає обов’язкову логічність,
послідовність та ґрунтовність у розкритті відповідної проблеми з наведенням
необхідних прикладів і доцільних роз’яснень. Наприкінці відповіді слід
подати висновки й узагальнення. При оцінюванні цієї частини роботи
враховуються не лише знання студента з курсу „Історія української
культури”, а й уміння грамотно формулювати свої думки, логічно й
систематично мислити, робити висновки й узагальнення.

Перелік питань відкритого тестування

1. Суть поняття „культура”: еволюція, провідні підходи у трактуванні.

2. Структура культури.
3. Загальна характеристика функцій культури.
4. Мистецтво та його види.
5. Трипільська культура та її роль у подальшому розвитку української
культури.
6. Досягнення та значення скіфської культури.
7. Грецька колонізація Північного Причорномор’я. Античні впливи на
розвиток української культури.
8. Формування та особливості східнослов’янської культури.
9. Запровадження християнства та його вплив на розвиток культури
Київської Русі.
10.Схарактеризуйте новий вид архітектури, що з’явився на Русі після
прийняття християнства.
11.Назвіть види образотворчого мистецтва Київської Русі.
12.Основні види навчальних закладів, що існували на Русі після прийняття
християнства.
13.Назвіть і схарактеризуйте два види, на які поділялася писемна література
часів Київської Русі.
14.Назвіть і проілюструйте прикладами техніки монументального живопису
Київської Русі.

26
15.Соціально-політична та культурна ситуація в Галичині та на Волині у ХІІ –
ХІІІ ст.
16.Розвиток освіти та книжкової справи в Галицько-Волинському князівстві.
17.Особливості розвитку перекладної та оригінальної літератури в Галицько-
Волинському князівстві.
18.Розвиток архітектури, живопису у ХІІ – ХІІІ ст.
19.Художні ремесла й музика в Галичині та на Волині у ХІІ – ХІІІ ст.
20.Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української
культури.
21.Культурний конфлікт на українській землі за часів литовсько-польської
доби: причини виникнення, шляхи подолання.
22.Вклад козацтва в духовну культуру українського народу.
23.Назвіть типи навчальних закладів, що діяли на українських землях у ХVI –
першій половині ХVII ст.
24.Схарактеризуйте діяльність Острозького культурного осередку.
25.Назвіть основні тенденції розвитку архітектури України литовсько-
польської доби.
26.Назвіть і схарактеризуйте новий вид образотворчого мистецтва, що
з’явився в Україні в ХVI ст. у зв’язку з розвитком друкарства.
27.Києво-Могилянська академія – перший вищий навчальний заклад України
європейського типу.
28.Г. С. Сковорода як видатний діяч української культури.
29.Українське бароко в архітектурі та літературі.
30.Українське козацьке бароко в архітектурі Полтавщини.
31.Визначте особливості українського живопису другої половини ХVII –
ХVIII ст.
32.Схарактеризуйте українське музичне мистецтво другої половини ХVII –
ХVIII ст.
33.Назвіть три основні етапи українського національного відродження ХIХ –
початку ХХ ст.
34.Назвіть типи навчальних закладів, які діяли в Україні після освітньої
реформи самодержавної Російської імперії 1803 р.
35.Назвіть час, місце та основних ініціаторів створення першого університету
на Лівобережній Україні.
36. Назвіть провідні архітектурні стилі України ХIХ – початку ХХ ст. у
послідовності їх поширення.
37.Схарактеризуйте розвиток українського живопису та графіки в ХIХ ст.
38.Назвіть основні періоди розвитку новітньої української культури.

27
 Приклади тестових завдань (закрите тестування)

1. Кому належить перша спроба вживання слова “культура” як теоретичного

гуманітарного терміна, синоніму вихованості та освіченості людини?
a. Марку Порцію Катону Старшому;
b. Марку Тулію Цицерону;
c. Самуелю Пуфендорфу;
d. Жан-Жаку Руссо.

2. На які провідні форми прийнято поділяти культуру за масштабністю?

a. світову, регіональну, етнічну, національну;
b. елітарну, масову, народну;
c. матеріальну, духовну;
d. субкультуру, контркультуру.

3. Яку назву мав різновид портретного живопису ХVІІІ ст., що зображував

меценатів – опікунів церков?
a. парсуна;
b. парадний портрет;
c. ктиторський портрет;
d. бюст.

4. Які навчальні заклади давали у ХІХ столітті середню освіту?

a. парафіяльні школи;
b. повітові училища;
c. гімназії;
d. народні училища.

5. Назвіть ім’я видатного українського театрального режисера першої

третини ХХ ст., очільника Молодого театру в Києві та театру «Березіль» у
Харкові, котрий плідно співпрацював із драматургом М. Кулішем,
поставивши майже всі його п’єси.
a. Гнат Юра;
b. Борис Кривецький;
c. Лесь Курбас;
d. Амвросій Бучма.

28
 Підсумковий контроль і правила модульно-рейтингового оцінювання знань
Підсумковий контроль із дисципліни „Історія української культури”
включає всі теми курсу, винесені на лекції, семінарські заняття та на
самостійне опрацювання й проводиться у формі письмового семестрового
екзамену (диференційованого заліку). Студент вважається допущеним до
семестрового контролю, якщо він виконав усі види робіт, передбачені
навчальним планом на семестр та набрав у результаті поточної роботи
необхідні 25 – 50 балів, якщо формою семестрового контролю є екзамен, і
необхідні 35 – 50 балів, якщо формою семестрового контролю є
диференційований залік.
Екзаменаційний білет складається з теоретичних тестових питань і
практичних завдань (ілюстрації з запитаннями). Максимальна сума балів, яку
може набрати студент на екзамені, становить 50 балів.
При оцінюванні знань студента враховується:
 логічність, послідовність та ґрунтовність у розкритті проблеми;
 здатність до переконливої аргументації власної позиції та роз’яснення;
 уміння оперувати конкретними прикладами на основі наявних знань;
 уміння робити порівняння й узагальнення, проводити систематизацію
матеріалу, формулювати висновки.
Критерії оцінювання:
 Оцінка „відмінно” – А (90 – 100) ставиться у разі виконання всіх
перелічених вище вимог.
 Оцінка „дуже добре” – В (82 – 89) виставляється у випадку, коли завдання
в цілому виконано з використанням головних вимог, але студентом допущені
несуттєві помилки в назвах, незначних фактах, прізвищах тощо.
 Оцінка „добре” – С (74 – 81) може бути виставлена у випадку, коли студент
у цілому виконує завдання з використанням головних вимог, але допускає
фактичні неточності, плутається в датах, назвах і прізвищах.
 Оцінка „задовільно” – Д (64 – 73) виставляється в разі неповного
висвітлення питань, недостатнього знання фактичного матеріалу, допущенні
істотних помилок при висвітленні питань білету.
 Оцінка „достатньо” – Е (60 – 63) виставляється у випадку, коли студент
демонструє недостатнє знання фактичного матеріалу, не вміє оперувати
конкретними прикладами та не може надати необхідних роз’яснень щодо питань.
 Оцінка „незадовільно” – FХ (25 – 59) виставляється у випадку, коли
студент допускає грубі помилки у фактичному матеріалі, не може
аргументовано висловити власну позицію та надати необхідні роз’яснення й
загалом не виконує зазначені вище вимоги. Отримавши цю оцінку, студент
має право на два перескладання іспиту: викладачеві та комісії. У випадку

29
успішного перескладання підсумкового контролю студентом, він отримує
мінімальну задовільну оцінку (60 – 63 балів – результат Е за шкалою ECTS).

30
 Питання для підготовки до екзамену (теоретична частина)
1. Суть поняття „культура”: структура, еволюція, провідні підходи у трактуванні.
2. Загальна характеристика функцій культури.
3. Мистецтво як важлива складова духовної культури. Його види та стилі.
4. Загальна характеристика елітарної, масової та народної культури.
5. Трипільська культура та її роль у подальшому розвитку української культури.
6. Досягнення та значення скіфської культури.
7. Грецька колонізація Північного Причорномор’я. Античні впливи на
розвиток української культури.
8. Формування та особливості східнослов’янської культури.
9. Запровадження християнства та його вплив на розвиток культури
Київської Русі.
10.Розвиток освіти Київської Русі. Основні види навчальних закладів, що
з’явилися після прийняття християнства.
11.Писемна література часів Київської Русі: основні види і жанри.
12. Розвиток давньоруської архітектури: видові, функціональні та стильові особливості.
13.Провідні види та жанри образотворчого мистецтва Київської Русі (фрески,
мозаїки, іконопис, книжкова мініатюра, рельєфна скульптура).
14.Особливості музичного мистецтва Київської Русі.
15.Соціально-політична та культурна ситуація в Галичині та на Волині у ХІІ –
ХІІІ ст. Роль Галицько-Волинської Русі в розвитку української культури.
16.Особливості розвитку освіти та літератури в Галицько-Волинському князівстві.
17.Розвиток архітектури та живопису в Галичині та на Волині у ХІІ – ХІІІ ст.
18.Художні ремесла та музика в Галичині та на Волині у ХІІ – ХІІІ ст.
19. Історичні умови розвитку української культури у ХІV – першій половині ХVІІ ст.
20.Братства та їх роль у протидії асиміляційним процесам української
культури в ХVI – першій половині ХVII ст.
21.Розвиток української освіти в ХVI – першій половині ХVII ст.: головні
тенденції, типи шкіл.
22. Острозький культурний осередок та його роль у розвитку української культури.
23.Книжкова справа в Україні в ХVI – першій половині ХVII ст. Поширення
книгодрукування.
24. Українська література ХVI – першої половини ХVII ст.: традиційні та нові жанри.
25.Основні тенденції розвитку архітектури й образотворчого мистецтва
України литовсько-польської доби.
26.Загальна характеристика історичних умов розвитку культури України
другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.
27.Києво-Могилянська академія – перший вищий навчальний заклад України
європейського типу. Роль П. Могили у розвитку культури України.

31
28.Українська барокова література: драматичне письменство, козацькі
літописи, проповідницька та публіцистична проза, поезія.
29.Г.С. Сковорода як видатний діяч української культури.
30.Українська барокове зодчество. Козацьке бароко в архітектурі Полтавщини.
31.Особливості розвитку українського живопису та графіки в другій
половини ХVII – ХVIII ст.
32.Українське музичне й театральне мистецтво другої половини ХVII – ХVIII ст.
33.Українське національно-культурне відродження ХIХ – початку ХХ ст.:
сутність, етапи та чинники розвитку.
34. Українська освіта в ХІХ – на початку ХХ ст.: тенденції розвитку, здобутки та проблеми.
35.Провідні досягнення української науки в ХІХ – на початку ХХ ст. (етнографія,
історія, філологія, педагогіка, математика, фізика, хімія, біологія, фізіологія, медицина).
36.Розвиток української мови та асиміляційні заходи російського
самодержавства щодо української культури в ХІХ ст.
37.Літературне життя України ХІХ – початку ХХ ст. Народження нової
української літератури (І.Котляревський, Г.Квітка-Основ’яненко,
Т.Шевченко, П.Куліш, І.Нечуй-Левицький, Панас Мирний, І.Франко,
М.Коцюбинський, Леся Українка, В.Винниченко та інші).
38.Становлення та розвиток професійного театру в Україні в ХІХ ст. Роль і
місце Полтави в цьому процесі.
39. Архітектура та скульптура України ХIХ – початку ХХ ст.: стилістичні напрями.
40.Музичне мистецтво України ХIХ – початку ХХ ст.
41.Розвиток українського живопису та графіки в ХIХ – на початку ХХ ст.
42. Українська культура в роки боротьби за державну незалежність (1917 – 1920 рр.).
43.Радянська політика „українізації” та її вплив на розвиток культури України
в 1920-их – на початку 1930-их рр.
44.Національна культура в умовах сталінського тоталітаризму 1930-их рр.
„Розстріляне відродження” в українській культурі.
45.Розвиток української культури в роки Другої світової війни та в перше
повоєнне десятиріччя (1945 – 1953).
46.Українська культура в роки хрущовської „відлиги” (1953 – 1964 рр.).
„Шістдесятництво”.
47.Кризові явища в культурі УРСР 1970 – 1980-их рр. Дисидентський рух в
Україні та його вплив на культурний розвиток.
48.Культура УРСР у 1985 – 1991 рр.: тенденції розвитку та проблеми.
49.Проголошення незалежності України 1991 р. та формування сучасної
української культури.
50.Проблеми розвитку культури України у ХХІ ст.
Практичні завдання складені за додатками та виносяться на
самостійне вивчення.

32
 Рекомендована література

1. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис / Олекса

Воропай. – К.: Оберіг, 1993. – 589 с.
2. Греченко В. А. Історія світової та української культури: підручник для
вищих закладів освіти / Греченко В. А., Чорний І. В., Кушнерук В. А.,
Режко В. А. – К.: Літера, 2000. – 464 с.
3. Дещинський Л. Є. Українська та зарубіжна культура: навчальний
посібник / Л. Є. Дещинський. – [4-е вид., перероб. і доп.]. – Львів: БескидБіт,
2005. – 304 с.
4. Дорошенко Д. І.  Нарис історії України / Д. І. Дорошенко. – Львів: Світ,
1991. – 576 с.
5. Історія України: у 2 томах. – Т. 2. Від середини XVIII століття до 1923 року /
Н. Полонська-Василенко. – [3-є вид.]. – К.: Либідь, 1995. – 608 с.
6. Історія української культури / за заг. ред. Крип'якевича. – [3-є вид.,
стереотип.]. – К.: Либідь, 2000. – 656 с.
7. Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів
підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Передерій І.Г.,
Мартинюк В.М., Нарадько А.В., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2010. – 170 с.
8. Історія української та зарубіжної культури: навчальний посібник /
Білик Б. І., Горбань Ю. А., Калакура Я. С. та ін.; за ред. С. М. Клапчука,
В. Ф. Остафійчука. – [3-є вид., стереотип.]. – К.: Вища шк.: Т-во „Знання”,
КОО, 2001. – 326 с.
9. Кордон М. В. Українська і зарубіжна культура: курс лекцій / М.
В. Кордон. – К.: ЦУЛ, 2003. – 508 с.
10. Кравець М. С. Культурологія: навчальний посібник для студентів вищих
навчальних закладів І – ІV рівнів акредитації / Кравець М. С., Семашко О. М.,
Піча В. М. та ін.; за заг. ред. В. М. Пічі. – Львів: „Магнолія плюс”, 2003. – 235 с.
11. Культурологія: навчальний посібник / за ред. Є. А. Подольська, В. Д. Лихвар,
К. А. Іванова. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 288 с.
12. Попович М. В. Нарис історії культури України: навчальний посібник /
М. В. Попович. – К.: АртЕк, 2001. – 728 с.
13. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / Закович М. М.,
Зязюн І. А., Семашко О. М. та ін.; за ред. М. М. Заковича. – Київ: Т-во
„Знання”, КОО, 2000. – 622 с.
14. Шевнюк О. Л. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник /
О. Л. Шевнюк. – К.: Знання-Прес, 2002. – 277 с.
15. Шейко В. М. Історія української культури / Шейко В. М., Тишевська Л. Г.
– К.: Кондор, 2006. – 264 с.

33
 Методичні рекомендації для вивчення дисципліни
„Історія української культури”

для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання

Тєвікова Ольга Валентинівна

Комп’ютерна верстка О.В. Тєвікова

Редактор Дорошенко С.М.

Друк RISO

Поліграфцентр

Полтавського національного технічного університету

імені Юрія Кондратюка

36601, Полтава, пр. Першотравневий, 24

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи
до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів
видавничої продукції
Серія ДК, 3130 від 06 .03. 2008 р.

Віддруковано з авторського оригінал-макету

34