1. Тип словосполучення за будовою: просте, складне.
2. Тип словосполучення за способом вираження головного слова:
іменникове (або субстантивне), прикметникове(або ад’єктивне), числівникове, займенникове, дієслівне, прислівникове(або адвербіальне).
3. Тип словосполучення за відношенням між залежним і головним словом:
атрибутивні або означальні (космічний корабель), об’єктні або додаткові (старт ракети), релятивні або обставинні (надзвичайно уважний).
4. Тип синтаксичного зв’язку у словосполученні (підрядний, сурядний):
а) форми підрядного зв’язку:
узгодження (повне, неповне), керування (сильне, слабке), прилягання;
б) форми сурядного зв’язку:
єднальний сполучник, зіставно-протиставний, розділовий. Схема аналізу простого речення 1. Аналізоване речення. 2. Речення з огляду на будову: елементарне (непоширене) і неелементарне (поширене). 3. Тип речення за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне (оперативне). 4. Тип речення за емоційно-експресивним забарвленням: окличне, неокличне. 5. За характером вираження відношення до дійсності: стверджувальне, заперечне. 6. Тип речення за вираженням головних членів: двоскладне, односкладне, слово-речення, нечленоване. 7. Тип односкладного речення: означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове, інфінітивне, номінативне. 8. Тип речення за наявністю другорядних членів речення: поширене, непоширене. 9. Тип речення за наявністю ускладнювальних членів речення: неускладнене, ускладнене (з однорідними членами, з відокремленими членами, зі звертанням, зі вставними чи вставленими словами або реченями). 10. Тип речення за повнотою: повне, неповне. 11. Аналіз членів речення 12. Які розділові знаки потрібні і чому.