1. Жанр твору.

Жанрове визначення трагедії від жанрового визначення

комедії відрізняється тим, що трагедія – це послідовність дій, в якій
присутні страждання та біль, за допомогою якого досягаються «катарсис»
(очищення). В трагедії присутній приземлений герой, в якому глядачі
зможуть побачити себе і поспівчувати йому. Комедія – це зображення
гірших людей, але не у всіх їхній потворності, а в комічному вигляді.
Евріпід ввів багато новизни в античну драму, його фабула, це сюжет
нещасної любові Медеї до Ясона, котра була осліплена пристрастю
настільки, що була готова на все заради коханого, який нею лише
скористався. Музична композиція: хор оформлює трагедію, не відволікає
від твору, не порушує правдоподібність. Наприклад, хор засуджує дії
Медеї щодо вбивства власних дітей, намагається пробудити її здоровий
глузд, осліплений бажанням помсти. Сценічна обстановка: в основі
трагедії почуття людини, характер Медеї, яка є головною героїнею
трагедії. Евріпід в центр трагедії ставить почуття жінки і трагізм нещасної
любові.

2. Фабула. Фабула – це послідовність подій в

3. Порівняння міфу і трагедії про Медею. Новизна Евріпіда у зміні міфу, що

вважав неприпустимим Арістотель. Трагедія відтворювала основний
сюжет міфу. За міфом, Медея привела своїх дітей в храм Гери, але
розлючені коринфи вдерлися туди і розшматували їх. В трагедії Медея
сама вбила своїх дітей (Я повинна убити дітей. І їх не вирве У нас ніхто.
Сама Ясоном з коренем Я вирву дім). В міфі Медея могутня колхідська
чаклунка, а в п’єсі вона повстає розлюченою, ображеною жінкою, яка
мусила стати рабинею Ясона та терпіти його нову дружину Главку, дочку
Креонта(царя Коринфу). Згодом Медея виношувала план помсти, який
потім і здійснила, проклявши Креонта, його дочку та наречену Ясона –
Главку, надіславши їй отруєне вбрання, і вбивши своїх дітей.

4. Класифікація героїв. Ясон – провідник аргонавтів, який втратив владу і міг

повернути її тільки якщо добуде золоте руно. Медея – Ясонова дружина,
яка була обманута Ясоном та осліплена коханням. Креонт – цар Коринфу,
батько Главки, який вигнав Медею з Коринфу. Главка – наречена Ясона,
дочка Креонта. Еней – афінський цар, який дав притулок Медеї за умовою,
що вона начаклує йому потомство, а вінт не видасть її ворогам.

5. Драматична напруженість. В трагедії присутній конфлікт почуттів Медеї:

вона змагається із пристрастю та співчуттям. Кінець надзвичайно трагічний
 – Медея покидає Коринф чудесною колісницею з неба та трупами своїх
дітей. Вони ведуть останній діалог, де один звинувачує іншого в такому
печальному кінці. «Твоя рука їх убила!» - кричить Ясон. «А перед тим -
твій гріх» - говорить Медея.
6. Перипетія. Перипетія – це зміна подій в протилежне. Наприклад, зміна з
кращого, на гірше. З великого кохання, до неосяжної ненависті, саме це є
головною перипетією трагедії «Медея»

По всей видимости, Еврипид сознательно избирает тот миф, который

объясняет первопричину краха семьи Медеи и Ясона: Эрот, по просьбе
Афины и Геры, внушил Медее страстную любовь к Ясону, но любовь ее
была безответной, и женился он на ней только потому, что дал обещание,
в обмен на ее помощь. Т.е. со стороны Ясона это был брак по расчету,
поэтому-то ему было так легко отказаться от Медеи и детей ради царского
престола Коринфа.