LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.

)
8 клас

Задача 1 (10 балів)

Напишіть та урівняйте рівняння хімічних реакцій, за допомогою яких можна
здійснити поданий нижче ланцюжок перетворень, прийнявши до уваги, що кожній
стрілці (стадії) відповідає одна реакція:
Cu → CuO → CuCl2 → Cu(OH)2 → CuSO4 → Cu(OH)2 ⎯⎯
t
→ CuO → Cu →
→ CuCl2 → Cu(NO3)2 ⎯⎯
t
→ CuO → CuSO4 → Cu

Розв’язок
1) 2Cu + O2 = 2CuO;
2) CuO + 2HCl = CuCl2 + H2O;
3) CuCl2 + 2NaOH = Cu(OH)2↓ + NaCl;
4) Cu(OH)2 + H2SO4 = CuSO4 + 2H2O;
5) CuSO4 + 2KOH = Cu(OH)2↓ + K2SO4
6) Cu(OH)2 ⎯⎯
t
→ CuO + H2O;
7) CuO + H2 = Cu + H2O
8) Cu + 2FeCl3 = CuCl2 + 2FeCl2;
9) CuCl2 + 2AgNO3 = 2AgCl↓ + Cu(NO3)2;
10) 2Cu(NO3)2 ⎯⎯ t
→ 2CuO + 4NO2↑ + O2↑
11) CuO + H2SO4(p) = CuSO4 + H2O;
12) CuSO4 + Zn = ZnSO4 + Cu.

Задача 2 (10 балів)

Визначте формули та запишіть рівняння хімічних реакцій утворення з простих
речовин оксидів заліза, які містять 77,8; 70,0 та 72,4 мас. % заліза відповідно.
Запишіть будову електронних оболонок атома Fe та іонів Fe2+ і Fe3+. Вкажіть
скільки електронних шарів і електронів містить кожна з цих частинок.
Який об’єм водню (н.у.) затратиться на відновлення заліза з 0,8 кг Fe2O3?

Розв’язок
1) Визначимо формули та запишемо рівняння хімічних реакцій утворення оксидів
заліза із простих речовин, які містять 77,8%; 70,0%; і 72,4% заліза відповідно:
(Fe)= 77.8%; Вміст кисню в оксиді (O)= 100 – 77.8%= 22.2%
77.8 22.2
Fe : O = : = 1.38 :1.38 = 1:1
56 16
Отже, формула оксиду FeO: 2Fe+O2=2FeO
(Fe)= 70%; Вміст кисню в оксиді (O)= 100 – 70%= 30%
70 30
Fe : O = : = 1.25 :1.875 = 1:1.5 = 2 : 3
56 16
Отже, формула оксиду Fe2O3: 4Fe+3O2=2Fe2O3
(Fe)= 72.4%; Вміст кисню в оксиді (O)= 100 – 72.4% = 27.6%
72.4 27.6
Fe : O = : = 1.29 :1.725 = 1:1.34 = 3 : 4
56 16
Отже, формула оксиду Fe3O4: 3Fe+2O2=Fe3O4
2) Запишемо будову електронних оболонок Fe0 та іонів Fe2+ і Fe3+;
Електронна конфігурація атома заліза: 2 2 6 2 6 6 2
26Fe 1s 2s 2p 3s 3p 3d 4s
Атом Fe містить 26 електронів на 4 електронних шарах
Якщо атом заліза віддає 2 електрони він перетворюється в іон Fe2+ з
електронною конфігурацією: Fe2+ 1s22s22p63s23p63d6
Іон заліза Fe2+ містить 24 електрони на 3 електронних шарах.

1
 LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.)
8 клас

Якщо атом заліза віддає 3 електрони він перетворюється в іон Fe3+ з

електронною конфігурацією: Fe3+ 1s22s22p63s23p63d5
Іон заліза Fe3+ містить 23 електрони на 3 електронних шарах
3) Розрахуємо об’єм водню (н.у.), який затратиться на відновлення заліза з 0,8 кг
Fe2O3. М (Fe2O3)= 256+316= 160 г/моль;
800 г ?л
Fe O + 3H = 2Fe + 3H O V = 3  5  22, 4 = 336 л.
2 3 2 2
160 г 322,4 л

Задача 3 (10 балів)

Під час парокисневої газифікації кам’яного вугілля одержали “змішаний” газ у
складі якого містилося: 30 об.% CO, 50 об.% N2, 5 об.% CO2 та 15 об.% H2. 100 м3
одержаної суміші піддали очистці від CO2 і CO, а залишок газів пропустили над
каталізатором (порошок заліза, 450 ºС).
Обчислити густину “змішаного” газу за повітрям. Розрахуйте скільки (у л, н.у.)
та яких газів залишиться в кінцевій газовій суміші після пропускання газів над
залізним каталізатором.

Розв’язок
1) Розраховуємо молекулярну масу “змішаного” газу, враховуючи вміст кожного
компоненту:
Мсуміші = (СО)М(СО) + (N2)М(N2) + (CO2)М(CO2) + (H2)М(H2) = 0,328 +
+ 0,528 + 0,0544 + 0,152 = 8,4 + 14 + 2,2 + 0,3 = 24,9 (г/моль)
Тоді, враховуючи, що молекулярна маса повітря 29 (г/моль):
Dпов = Мсум / Мпов = 24,9 / 29 = 0,8586.
2) Розраховуємо вміст H2 у 100 м3 «змішаного» газу за н.у.:
V(H2) = 0,15100 = 15 м3;  (H2) = 15 / 22,4 = 0,67 моль
3) Розраховуємо вміст N2 у 100 м «змішаного» газу за н.у.:
3

V(N2) = 0,5100 = 50 м3;  (N2) = 50 / 22,4 = 2,23 моль

4) Взаємодія N2 та H2 відбувається за реакцією:
50 м3 15 м3 х м3
N2 + 3H2 = 2NH3
1 об’єм 3 об’єми 2 об’єми
Враховуючи обчислені об’єми газів, азот у надлишку.
5. Розраховуємо об’єм NH3, який утвориться при взаємодії:
15/3 = х/2; х = V(NН3) = 10 м3
6. Розраховуємо об’єм N2, який витратився: 15/3 = 5 м3
7. Розраховуємо об’єм N2, який залишився після реакції:
V(N2) = 50 – 5 = 45 м3.

Задача 4 (15 балів)

Після прожарювання суміші кальцій карбонату та магній карбонату виявилось,
що маса твердого залишку дорівнює масі газу, який виділився. Запишіть рівняння від-
повідних хімічних реакцій та розрахуйте масову частку (у %) кальцій карбонату в
суміші.

2
 LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.)
8 клас

Розв’язок
1) Рівняння реакцій: СaCO3 = CaO + CO2↑ (1); MgCO3 = MgO + CO2↑ (2)
2) Розрахуємо молярні маси; M (CaCO3)= 100 г/моль; M(MgCO3)=84 г/моль;
M(CaO)=56 г/моль; M(MgO)=40 г/моль; M(CO2) 44 г/моль.
3) Нехай маса суміші CaCO3 та MgCO3 складає 100 г, при цьому масу CaCO3
приймемо за х грамів, то маса MgCO3 складатиме 100 – х грамів.
Виражаємо масу твердого залишку через а (СaO) та b (MgO), а масу одержаного
CO2 через с (з рівняння (1) та d (з рівняння (2)).
Враховуючи умову задачі, що а + b = с + d, та склавши відповідні пропорції з
рівнянь реакцій, одержимо:
a= ; c= ; b= ; d= ;
4) Розв’язуємо рівняння a + b = c + d:
0,56х + 47,61 – 0,476х = 0,44х + 52,38 – 0,523х; 0,167х=4,77; х = 28,56 г ( СaCO3)
5) (СaCO3) = 28,56 %.

Задача 5 (20 балів)

В 180 г насиченого водного розчину кальцій броміду внесли 20 г безводної солі
CaBr2. Отриману суміш нагріли до повного розчинення, а потім охолодили до
початкової температури. При цьому випало 132,5 г осаду кристалогідрату.
Встановіть формулу кристалогідрату, якщо відомо, що насичений розчин містив
58,7 мас. % CaBr2.
Розв’язок
1) 180 г насиченого водного розчину броміду кальцію міститиме:
180  58, 7
= 105, 66 г CaBr2 та 180 − 105, 66 = 74,34 г води.
100
2) Після додавання 20 г безводної солі маса системи становитиме 180 + 20 = 200 г,
з яких 105, 66 + 20 = 125, 66 г CaBr2 та 74,34 г води.
3) Після випадання кристалогідрату маса розчину становитиме 200 − 132,5 = 67,5 г.
Маси компонентів цього розчину:
67,5  58, 7
= 39, 62 г CaBr2 та 67,5 − 39, 62 = 27,88 г води.
100
4) Тоді утворений кристалогідрат міститиме:
125, 66 − 39, 62 = 86, 04 г CaBr2 та 132,5 − 86, 04 = 46, 46 г води.
5) М(CaBr2) = 200 г/моль, М(води) = 18 г/моль. Встановлюємо склад кристалогідрату:
86, 04 46, 46
CaBr2 : H 2 O = : = 0, 430 : 2,581 = 1: 6
200 18
Тож формула кристалогідрату: CaBr2·6H2O.

Задача 6 (15 балів)

Сплав дюралюміній містить Al, Mg та Cu. Під час дії на 7,066 г такого сплаву
надлишку розчину калій гідроксиду виділилось 8,4 л газу (н.у.), а під час дії на таку ж
масу сплаву надлишку розчину хлоридної кислоти – 8,4336 л газу.
Запишіть та урівняйте рівняння описаних в умові хімічних реакцій. Визначте
масову частку Cu у сплаві (у %).

3
 LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.)
8 клас

Розв’язок
1) З наявних в дюралюмінії металів Al, Mg, Cu реагуватиме з розчином KOH тільки
Al за реакцією:
2 Al + 2 KOH +6H2O = 2 K[Al(OH)4] + 3 H2↑ (1)
2) Згідно умови задачі об’єм утвореного газу становить 8,4 л (н.у.). Визначаємо масу
Al в сплаві за співвідношенням:
= ; x= 6,75 г
3) Визначаємо масову частку (%) Al в сплаві:
ω(Al) = 100%= 95,5%
4) З наявних в дюралюмінії металів Al, Mg, Cu з розчином HCl реагуватиме тільки Al
та Mg за рівняннями:
2 Al + 6 HCl = 2 AlCl3 + 3 H2↑ (2)
Mg + 2 HCl = MgCl2 + H2↑ (3)
5) Визначаємо об’єм виділеного водню в результаті розчинення Mg, виходячи з того,
що нам відомий об’єм виділеного H2 за реакцією (1).
Отже об’єм H2 виділеного за реакцією Mg з HCl становитиме:
V2–V1 = 8,4336 – 8,4 = 0,0336 л
6) Знаходимо масу Mg в сплаві з рівняння реакції (3) за співвідношенням:
= ; y = 0,036 г
7) Отже сумарна маса Al та Mg в сплаві становить:
m(Al) + m(Mg ) = 6,75 + 0,036 = 6,786 г
8) Знаючи сумарну масу Al та Mg в сплаві дюралюмінію, розраховуємо масу Cu:
m(Cu) = m(сплаву) – m(Al ) – m(Mg ) = 7,066 – 6,75 – 0,036 = 0,28 г
9) Визначимо масову частку Mg:
ω(Mg)= ∙100% = 0,51%
10) Знаючи масові частки Mg та Al в сплаві, розрахуємо масову частку Cu:
ω(Cu)=100 – ω(Al) – ω(Mg) = 100 – 95,5 – 0,51 = 3,99 %

4
 LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.)
9 клас

Задача 1 (18 балів)

Дві кислоти – мінеральна сильна хлоридна й органічна етанова (Kа=1,74·10–5)
змагаються у багатоборстві. Переможцем кожного етапу стає та кислота, розчин якої
буде кислішим.
Перший етап: а) 10 см3 розчину хлоридної кислоти (ωHCl=3,74 %; ρ=1,015 г/см3)
розбавили дистильованою водою до 50 см3; б) 10 см3 розчину етанової кислоти
концентрацією 2,8 моль/л розбавили дистильованою водою до 100 см3. Обчисліть рН
одержаних розчинів хлоридної й етанової кислот і визначте переможця.
Другий етап: до кожного з обох одержаних на першому етапі розчинів долили по
50 см3 NaOH концентрацією 0,2 моль/л. Обчисліть рН одержаних після нейтралізації
розчинів і визначте переможця.
Третій етап: з одержаних на другому етапі розчинів відібрали аліквоти об’ємом
1 см і розбавили (кожну аліквоту окремо) дистильованою водою до 250 см3. Обчис-
3

літь рН одержаних після розбавлення розчинів і визначте переможця.

Намалюйте графічну формулу етанової кислоти та вкажіть під якими іншими
(тривіальними) назвами відомі хлоридна й етанова кислоти?

Розв’язок
1) Перший етап. Для того, щоб обчислити рН розчину хлоридної кислоти, треба
спочатку обчислити молярну концентрацію
m m mHCl 
ω = HCl  100%= HCl  100%; CHCl = ;    Vрозч =CHCl  M HCl  Vрозч ;
mрозч   Vрозч M HCl Vрозч 100
 
   Vрозч =CHCl  M HCl  Vрозч ; CHCl =
100 M HCl  100
3,74 1,015  1000
C1, HCl = =1,04 моль/л – множник 1000 з’явився внаслідок того, що
36,5 100
густину в умові подано в г/см3, а концентрацію обчислюємо в моль/л (1 л = 1000 см3).
Після розбавлення 10 мл цього розчину до 50 мл концентрація становитиме:
1,04 10
C2, HCl = =0,208 моль/л . pHHCl= –lgC2= –lg0,208=0,68.
50
2) Після розбавлення 10 мл вихідного розчину етанової кислоти до 100 мл
концентрація становитиме:
2,8 10
C2, етан. кисл = =0,28 моль/л
100
Однак етанова кислота слабка (див. в умові Kа), тому обчислюємо рН так:
НА – умовне позначення етанової кислоти
[H O + ]  [A − ] [H 3O + ]2
K a , HA = 3 = ; [H 3O + ] = K a , HA  C ( HA ) ;
[HA] C (HA)
1 1
pH = − lg(K a , HA  C ( HA )) = − lg(1,74 10−5  0, 28) = 2,1
2 2
3) 0,68  2,1 – розчин хлоридної кислоти кисліший. Отже, переможець першого
етапу – хлоридна кислота.
4) Другий етап. Обчислимо початкові кількості речовини NaOH і HCl:
nNaOH = 0,05л  0,2 моль/л = 0,01 моль , nHСl = 0,05л  0,208 моль/л = 0,0104 моль .

5
 LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.)
9 клас

Отже, після доливання розчину NaOH до розчину HCl відбудеться реакція

нейтралізації і залишить у надлишку 0,0104–0,01=0,0004 моль HCl. Сумарний об’єм
становитиме 50+50=100 мл.
Концентрація розчину HCl: С3=0,004 моль/л, pHHCl= –lgC3= –lg0,004=2,4.
5) Аналогічно обчислимо початкову кількість речовини етанової кислоти (НА):
nетан. кисл = 0,1л  0,28 моль/л = 0,028 моль , отже внаслідок реакції нейтралізації
НА + NaOH = NaА + Н2О
утвориться 0,01 моль солі і залишиться у надлишку 0,028–0,01= 0,018 моль НА.
[H3O+ ][A − ] K  [HA]
Тоді K a , HA =  [H3O+ ] = a , HA −
[HA] [A ]
Концентрація А- визначається концентрацією NaА.
[A − ] = C (NaA); [HA] = C (HA) - буферний розчин.
K a ,HA  C (HA) C (HA)
Тоді [H3O + ] = ; pH = − lg K a , HA − lg = 4,5
C (NaA) C (NaA)
6) 2,4  4,5 – розчин хлоридної кислоти кисліший. Отже, переможцем другого етапу
знову стає хлоридна кислота.
7) Третій етап. Оскільки розбавлення не впливає на рН буферного розчину, то рН
розчину етанової кислоти (НА+А–) залишиться 4,5.
8) Обчислимо концентрацію хлоридної кислоти у розчині після розбавлення:
−6 4 10−6
n HCl =0,004  0,001 =4 10 моль; C HCl = = 1,6 10−5 моль/л.
0, 25
pHHCl= –lgC= –lg(1,6⋅10-5)=4,8 (точно – 4,7959)
9) 4,5 < 4,8 – розчин етанової кислоти кисліший. Отже, переможцем третього етапу
стає етанова кислота.
10) Графічна формула етанової кислоти:

Етанова кислота більш відома під тривіальними назвами оцтова і ацетатна, а

хлоридна – як соляна.

Задача 2 (14 балів)

Родовища мінералу X в Україні належать до найвідоміших у світі. Зокрема, у нас
знайдено кристал цього мінералу масою 117 кг. Відомо, що до складу мінералу X
входить 4 елементи, два з яких – O та Al з масовими частками 34,78 та 29,35 %, від-
повідно. Атомне співвідношення двох інших елементів становить 1:2. Мінерал нале-
жить до алюмосилікатів.
Алюміній, який входить до складу мінералу X – третій за вмістом елемент і
найпоширеніший метал земної кори, входить до складу багатьох мінералів, велика
частина яких – алюмосилікати. Зараз алюміній – один з найбільш використовуваних
людством металів. Однак ще 200 років тому через труднощі одержання Al у чистому
вигляді його вважали дорогоцінним металом. Лише наприкінці ХІХ ст. запропо-
нували сучасний спосіб одержання алюмінію: електроліз глинозему (Al2O3) в розплаві
кріоліту (Na3AlF6) за температури понад 900 С.

6
 LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.)
9 клас

1. Визначте хімічну формулу мінералу.

2. Визначте, який газ виділяється на аноді під час добування алюмінію електролізом
розплаву глинозему, якщо густина цього газу за 1200 К та 100 кПа становить
0,32 гл–1.
3. Обчисліть масу Al, що виділиться на катоді під час електролізу, якщо за цей же
час на аноді утворилося 112 л газу (за н.у.).

Розв’язок
1) Обчислимо атомне співвідношення Алюмінію та Оксигену:
29,35 34,78
ω(Al) : ω(O) = : =1,08 : 2,17=1 : 2
27 16
Отже, у формульній одиниці наявний фрагмент (AlO2)n.
2) Оскільки мінерал – алюмосилікат, то один з невідомих елементів – Si, а формула
мінералу – (AlO2)nSikEa.
Молярна маса мінералу з одного боку М = n·(27+2·16)+k·28+a·E, а з іншого
боку для одного елемента – компонента сполуки Мелем = ω·М. Тоді для мінералу:
2·16 27
М = n· = n· = 92n; М = n·( 27 + 2·16 ) + k·28 + a·E=92n;
0,3478 0, 2935
M (kSi+aE) = 92n − n·( 27 + 2·16 )
3) Припустимо, що n=1, тоді молярна маса, яка припадає на Силіцій та ще один
невідомий елемент у сполуці (AlO2)nSikEa становить:
M (kSi+aE)=92 − 2  16 − 27 = 33 г/моль , що згідно з умовою не може бути.
Якщо n=2, то M (kSi+aE)=2  92 − 4  16 − 2  27 = 66 г/моль , що відповідає сумі
малярних мас Силіцію та двох атомів Фтору. Тоді хімічна формула мінералу
Al2SiO4F2.
Якщо n=3, то M (kSi+aE)=3  92 − 6  16 − 3  27 = 99 г/моль , що відповідає сумі
малярних мас Силіцію та двох атомів Хлору. Тоді хімічна формула мінералу могла б
бути Al3SiO6Cl2 , однак така сполука не відповідає умові електронейтральності.
Отже, хімічна формула мінералу Al2SiO4F2
4) Із рівняння Менделєєва-Клапейрона обчислимо молярну масу газу:
m   RT 0,32  8,314 1200
pV=nRT  pV= RT  p = RT; M = = = 32 г/моль
M M p 100
Отже, газ, який виділяється на аноді, – це кисень.
5) При електролізі розплаву (Al2O3+Na3AlF6):
Al2O3 ↔ Al3+ + AlO33- (дисоціація алюміній оксиду на іони в розплаві Na3AlF6)
(–): Al3+ + 3e → Al0
(+): 4AlO33- -12e → 2Al2O3 + 3O2↑
M (Al)  I  t M (O 2 )  I  t
6) За законом Фарадея: m(Al)= ; m(O 2 )= .
3 F 4F
Оскільки виділення алюмінію та кисню відбувається одночасно, то
I  t m(Al)  3 m(O2 )  4 112
= = ; m(O2 )=32  n = 32  = 160 г
F M (Al) M (O2 ) 22,4
M (Al)  4  m(O 2 ) 27  4 160
7) Отже, m(Al)= = = 180 г
3  M (O 2 ) 3  32

7
 LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.)
9 клас

Задача 3 (15 балів)

Тверда речовина яскраво-оранжевого кольору А за нагрівання розкладається на
газувату суміш речовин Б та В і темно-зелений порошок твердої речовини Г. Незваж-
аючи на низьку хімічну активність, газ Б за певних умов реагує з киснем, утворюючи
газ Д, який швидко окиснюється до Е. Речовина Е розчиняється у насиченій киснем
воді з утворенням продукту Є, натомість за відсутності розчиненого у воді кисню,
утворюється суміш речовин Є та Ж.
З водним розчином речовини Є реагує метал червоного кольору З, утворюючи
серед продуктів реакції речовину Д (у разі використання розведеного розчину), або ж
речовину Е (при взаємодії З з концентрованим розчином Є).
У разі взаємодії речовини А з розчином лугу можна отримати газ І з різким
запахом, який за певних умов окиснюється, утворюючи в числі продуктів реакції або
речовину Б, або речовину Д.
1. Запишіть формули усіх зашифрованих в умові речовин (А – І).
2. Складіть та урівняйте усі згадані рівняння реакцій за їх (А – І) участю. Зазначте
серед них окисно-відновні процеси і вкажіть ступені окиснення елементів.
3. Вкажіть, за яких умов відбувається окиснення речовин Б, Д та І в усіх описаних
випадках.
Розв’язок
А – (NH4)2Cr2O7 – амоній дихромат; Е – NO2 – нітроген (ІV) оксид;
Б – N2 – азот; Є – HNО3 – нітратна (азотна) кислота;
В – H2O – вода, водяна пара; Ж – HNО2 – нітритна (азотиста) кислота;
Г – Cr2O3 – хром (ІІІ) оксид; З – Cu – мідь;
Д – NO – нітроген (ІІ) оксид; І – NH3 – амоніак.
1) (N H4)2Cr 2O7 = N2  + H2O + Cr 2O3;
–3 +6 0 +3

2) N02 + O02 = 2N+2O–2 (за високої температури або в електричній дузі);

3) 2N+2O + O02 = 2N+4º–22 (миттєво на повітрі);
4) 4N+4O2 + 2H2O + O02 = 4HN+5О–23;
5) 2N+4O2 + H2O = HN+5О3 + HN+3O2;
6) Cu0 + 4HN+5O3(конц) = Cu+2 (NO3)2 + 2N+4O2 + 2H2O;
7) 3Cu0 + 8HN+5O3(розв) = 3Cu+2 (NO3)2 + 2N+2O + 4H2O;
8) (NH4)2Cr2O7 + 2KOH = 2NH3 + H2O + K2Cr2O7;
9) 4N–3H3 + 3O02 = 2N02 + 6H2O–2 (горіння амоніаку в кисневій атмосфері);
10) 4N–3H3 + 5O02 = 4N+2O + 6H2O–2 (каталітичне окиснення амоніаку).

Задача 4 (12 балів)

Дезінфекцію води проводять різними методами: дією УФ-випромінювання, озо-
нуванням, хлоруванням. Для хлорування води об’ємом 50303 м, використали дію
"активного хлору" (в перерахунку на Cl2). Хлор одержали електролізом водного роз-
чину NaCl з виходом 92%. Початковий вміст хлору у воді, що дезінфікували, стано-
вив 2 мгдм–3, а після завершення дезінфекції його вміст зменшився до 0,5 мгдм–3.
1. Обчисліть вміст окиснених (знезаражених) мікроорганізмів (органічних речовин) у
перерахунку на карбон органічних речовин (Сорг.), на які був витрачений хлор.
2. Яка кількість NaCl необхідна для дезінфекції води у цій ємності?
3. Запишіть та урівняйте хімічну реакцію, яку використовують для визначення вміс-
ту Cl2 у воді, якщо відомо, що продукт взаємодії за наявності крохмалю синіє?

8
 LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.)
9 клас

4. Які ще речовини використовують як "активний хлор"?

Розв’язок
1) На дезінфекцію витрачено 2 – 0,5 = 1,5 (мг/дм3) Cl2.
2) Обчислимо, якій масі карбону органічних речовин це відповідає:
x мг/дм3 1,5 мг/дм3
Сорг. + 2H2O + 2Cl2 → CO2 + 4HCl; х= 0,127 мг/дм3
12 г/моль 271 г/моль
3). Електроліз натрій хлориду:
K(-) 2H2O + 2e → H2 + 2OH-
A(+) 2Cl- – 2e → Cl2
–
сумарне іонне рівняння: 2Cl + 2H2O ⎯⎯⎯⎯ ел− ліз
→ H2 + 2OH- + Cl2
4) Обчислимо вміст натрій хлориду (з врахуванням 92% виходу), необхідного для
того, щоб вміст хлору у воді був 2 мг/дм3.
x мг/дм3 2 мг/дм3
2NaCl + 2H2O ⎯⎯⎯⎯ ел − ліз
→ H2 + 2NaOH + Cl2
258,5 г/моль 71 г/моль
х(NaCl) = 3,296 мг/дм , m(NaCl) = 3,296 мг/дм 4,5106 дм3 = 14,8106 мг=14,8 кг.
3 3

m(NaCl)фактично = 14,8 кг / 0,92 = 16,1 кг.

5) Вмісту Cl2 у воді визначають за реакцією:
Cl2 + 2HJ → J2 + 2 HCl; далі – титрування: J2 + 2Na2S2O3 → 2NaJ + Na2S4O6.
J2 з крохмалем утворює адсорбційну сполуку темно-синього кольору.
6) Як "активний хлор" також використовують: Сl2, ClO2, Ca(ClO2)2, CaCl2Ca(ClO)2,
HClO.

Задача 5 (13 балів)

Кам’яновугільний газ, до складу якого входять водень, метан, етен, азот, кар-
бон(II) та карбон(IV) оксиди, послідовно струшували з розчином натрій гідроксиду,
бромною водою та кислим розчином купрум(I) хлориду. Об’єм газової суміші при
цьому послідовно зменшувався на 2,5; 4 та 7,5 мл (н.у.).
Запишіть рівняння проведених реакцій. Визначте кількісний вміст всіх газів у
вихідній суміші в об'ємних частках, якшо: 1) початковий об’єм газової суміші за
температури 17 °C і тиску 371,1 кПа становив 29 мл; 2) після згоряння 1 моля дослід-
жуваної суміші газів отримано 21,12 г карбон(IV) оксиду і 20,52 г води.

Розв’язок
1) Перерахуємо початковий об’єм газової суміші (кам’яновугільного газу) на
нормальні умови (тиск 101,3 кПа, температура 273 К) за рівнянням Клайперона:
V0 = pVT0 / p0T =100 см3
2) На першому етапі компоненти газової суміші послідовно розділяли за допомогою
таких реакцій:
CO2 + 2NaOH = Na2CO3 + H2O (1); C2H4 + Br2 → C2H4Br2 (2)
CuCl + CO → CuCl∙CO (3)
З цих рівнянь реакцій видно, що послідовно відділено CO2 об’ємом 2,5 мл, C2H4
об’ємом 4 мл та CO об’ємом 7,5 мл.
3) Оскільки об’єм кам’яного газу становив 100 мл, то об'ємні частки цих газів такі:

9
 LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.)
9 клас

4) До складу газової суміші також входить (за об'ємом) х часток водню і у часток
метану. Під час спалювання газової суміші відбуваються такі реакції:
2H2 + O2 = 2H2O; CH4 + 2O2 = CO2 + 2H2O; C2H4+3O2 = 2CO2 + 2H2O; 2CO + O2 = CO2.
5) З рівнянь реакції згоряння випливає, що під час згоряння 1 моля вихідної суміші:
з x молей H2 утворюється x молей H2O; з y молей CH4 - 2у молей H2O і y молей CO2;
з 0,04 моль C2H4 – 0,08 моль H2O і 0,08 моль CO2; з 0,075 моль CO – 0,075 моль CO2;
0,025 моля CO2 залишаються без змін.
Всього з 1 моль суміші утворюється:
(x + 2y + 0,08) моль H2O i (y + 0,18) моль CO2.
За умовами задачі:

Складаємо та розв’язуємо систему рівнянь: x + 2y + 0,08 = 1,14; y + 0,18 = 0,48

Звідси, y = 0,3, x = 0,46.
6) Оскільки мольні частки співпадають з об’ємними, то в суміші містилось 0,3 частки
CH4 і 0,46 H2. Решта припадає на азот:
φ (N2) = 1 – (0,46 + 0,3 + 0,025 + 0,04 + 0,075) = 0,1.
7) Отже, склад кам'яновугільного газу такий:
φ(CH4) = 0,3; φ(H2) = 0,46; φ(CO2) = 0,025; φ(C2H4) = 0,04; φ(CO) = 0,075; φ(N2) = 0,1.

Задача 6 (8 балів)
Cуміш азоту та водню об’ємом 134,4 л (н.у.) пропустили через каталізатор (Fe) за
температури ~500 C. Після завершення реакції суміш займала об’єм 100,8 л (н.у.). Цю
суміш пропустили через 250 см3 10 % розчину NH3∙H2O ( = 0,93 г/см3). Визначте
концентрацію амоній гідроксиду (у %, з точністю до цілих) в одержаному розчині.

Розв’язок
1) Рівняння реакції взаємодії азоту з воднем: N2 + 3H2 = 2NH3.
2) За рівнянням реакції з 1 об’єму азоту і 3 об’ємів водню утворюється 2 об’єми
амоніаку, отже загальний об’єм суміші зменшується на ∆V = 4 – 2 = 2 об’єми.
За умовою задачі після завершення реакції об’єм зменшився на ∆V=134,4–100,8
= 33,6 л. Отже:
для утворення 2 л NH3 -- ∆V=2 л
x л NH3 -- ∆V=33,6 л
V(NH3)= x = 33,62/2 = 33,6 л (n(NH3)= 33,6/22,4=1,5 моля; m(NH3)=1,517 = 25,5 г).
3) Після пропускання амоніаку через розчин: NH3 + H2O = NH3∙H2O
Утворюється 1,5 моля NH3∙H2O
(m(NH3∙H2O)= n(NH3∙H2O)M(NH3∙H2O)= 1,535 = 52,5 г
4) У 250 мл 10% розчину було: m(NH3∙H2O) = Vρω/100 = 2500,9310/100 = 23,25 г
Сумарна маса становить; m(NH3∙H2O)сум. = 23,25+52,5 = 75,75 г, а масса розчину
після поглинання утвореного амоніаку становить:
mр-ну = Vρ + m(NH3)= 2500,93 +52,5= 285 г
5) Розраховуємо масову частку утвореного розчину:
ω(NH3∙H2O) = m(NH3∙H2O)100/ mр-ну =75,75100/285 ≈ 26,6 %

10
 LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.)
10 клас

Задача 1 (8 балів)
Для визначення вмісту домішки кухонної солі зразок натрієвої селітри масою
4,00 г розчинили у воді та додали надлишок водного розчину арґентум нітрату. Після
промивання дистильованою водою та висушування осад зважили.
1. Який процентний вміст домішки якщо маса осаду становить 0,143 г?
2. Як використання плюмбум(ІІ) нітрату замість арґентум нітрату вплине на точність
встановлення складу зразка?
Розв’язок
1) Метою задачі є встановлення вмісту NaCl в зразку NaNO3.
2) З наведених речовин при реакції з арґентум нітратом утворює осад тільки натрій
хлорид: NaCl + AgNO3 = AgCl + NaNO3
Виходячи з цього, знаходимо що утворилось 0,001 моль AgCl, отже така ж сама
кількість молів натрій хлориду була у вихідному зразку. Це відповідає 0,058 г
домішки.
3) Знаходимо масову частку домішки: ω= 0,058 г /4,00 г·100 % = 1,5 %
4) Оскільки PbCl2 (S= 1,6·10-2 моль/л, ДР = 1,7·10-5) значно більш розчинний ніж AgCl
(S= 1,3·10-5 моль/л, ДР = 1,8·10-10 моль/л) то використання солей плюмбуму зменшить
точність визначення вмісту домішки способом описаним в задачі.

Задача 2 (11 балів)

Прозора склянка з речовиною А була закоркована впродовж тривалого часу.
Коли її відкрили, то було відчутно досить характерний, хоч і слабкий, запах, а хіміч-
ний аналіз вказав на наявність в А домішки лише речовини Б (на момент закоркову-
вання склянки у ній була практично чиста речовина без запаху). Концентрований
водний розчин В розчиняє просту речовину Б з утворенням солі Г та бурого газу Д.
Сполука Г при нагріванні розкладається з утворенням Б та суміші газів Х1. Нагрі-
вання Г з етиловим спиртом в присутності В призводить до утворення білих голок
речовини Е. При обережному нагріванні Е утворюється Б та "магічна" газова суміш
Х2 (кількості газів у якій співвідносяться як 1:2). За температури 77 °C та тиску 700
мм. рт. ст. 1,4 г згаданої бінарної суміші Х2 займають об’єм 1564 мл. Магічність Х2
полягає у тому що молекулярна маса суміші не залежить від співвідношення кількості
речовин-компонентів у ній. Додавання фосфатної кислоти до водного розчину Г
призводить до утворення жовтого осаду.
1. Які речовини та суміші зашифровано під літерами А – Е, Х1 і Х2? Напишіть їх
формули.
2. Напишіть та урівняйте рівняння хімічних перетворень, згаданих в умові задачі.
3. Як, на вашу думку, виглядає зразок в склянці? Чому сполука А впродовж
зберігання набуває характерного запаху?
4. Яка тривіальна назва Е? Опишіть особливості будови аніону у цій сполуці.
Розв’язок
1) Бурий газ Д це нітроген(IV) оксид. Отже В – нітратна кислота HNO3.
2) Остання розчиняє з утворенням газоподібного NO2 та солі прості речовини лише
металічних елементів. Отже Б досить малоактивний метал.
3) Сіль Г – нітрат малоактивного металу, суміш Х1 – це суміш NO2 та O2.
4) З H3PO4 утворюватиметься осад лише коли фосфат металу Б є щонайменше мало-
розчинний, жовтий колір осаду вказує на те що Б – срібло.

11
 LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.)
10 клас

5) Домішка срібла може з'являтися лише якщо А – складна речовина. Оскільки метали
запаху не мають, то при розкладі А утворюється ще газувата речовина (суміш
речовин) з запахом (наприклад, Cl2, O3, H2S, SO2, оксиди нітрогену).
6) За даними задачі легко порахувати що середня молярна маса суміші Х2 становить
28 г/моль.
7) Молекулярна маса суміші може не залежати від вмісту компонентів лише тоді коли
змішано речовини з однаковою молекулярною масою. Отже, компонентами суміші Х 2
є N2 та CO, а речовина Е містить окрім металу Б ще й карбон.
8) Звідси випливає що, А – AgCl (тож зразок мав би виглядати як сірий порошок); Б –
Ag; В – HNO3; Г – AgNO3; Д – NO2; Е – AgCNO; Х1 – NO2 + O2; Х2 – N2 + 2CO.
9) Рівняння реакцій наступні:
2AgCl = 2Ag + Cl2 1
Ag + 2HNO3 = AgNO3 + NO2 + H2O 2
2AgNO3 = 2Ag +2NO2 + O2 3
2AgNO3 + 3C2H5OH = 2AgCNO↓ + 2CH3COH + 5H2O 4
2AgCNO = 2Ag + N2 + 2CO 5
3AgNO3 + H3PO4 = Ag3PO4 + 3HNO3 6
10) Сполука Е – гримуче срібло або арґентум фульминат, будова аніону CNO –
лінійна.
Задача 3 (16 балів)
Розчини речовин А та Б змішали в еквівалентних кількостях, випало 2,5 г осаду
В. Прожарювання В приводить до утворення 1,4 г твердого оксиду двовалентного
елемента Г та газу Д. Фільтрат після відокремлення В обережно випарували, зали-
шилось 4,0 г сухого осаду Е. Прожарювання Е супроводжується утворенням газува-
того оксиду Ж та 1,8 г водяної пари.
1. Встановіть які речовини зашифровано під літерами А – Ж. Напишіть рівняння
згаданих в умові реакцій.
2. Напишіть рівняння взаємодії Е: а) з піролюзитом при незначному нагріванні; б)
при кип'ятінні з алюмінієм у розчині натрій гідроксиду.
3. Як А взаємодіє з амоній гідрогенфосфатом при кип'ятінні у розбавленому розчині
амоніаку? Напишіть відповідне рівняння реакції.
Розв’язок
1) Якщо осаду Е було 4,0 г, а води утворилось 1,8 г (0,2 еквіваленти) тоді газуватий
оксид Ж важить 4,0–1,8 = 2,2 г. Звідси можна знайти мольну масу еквівалентну
оксиду (11 г/моль).
2) Вважаючи, що Оксигену в оксиді є один, два або три атоми, можемо знайти
потенційні мольні маси речовини Ж (11, 22 та 33 г/моль). Здавалося, такої речовини
немає, але еквівалентна маса оксиду, що утворюється під час окисно-відновної реакції
обчислюється як E(MxOy) = M(MxOy)/ne, де ne – кількість електронів що приймають
участь в реакції. Тоді мольні маси Ж можуть бути 11, 22, 33, 44 г/моль.
3) Виходячи з закону еквівалентів, 4,0 г сухого осаду Е становлять 0,2 еквіваленти,
мольна маса еквіваленту Е – 20 г/моль, потенційні мольні маси – 20, 40, 60, 80 г/моль.
Звідси можна простим перебором з врахування складу визначити, що Ж – N2O,
тоді Е – NH4NO3.
4) Для обмінної реакції А + Б = В + xNH4NO3 еквівалент амоній нітрату дорівнює
мольні масі, тобто 4,0 г NH4NO3 відповідає 4,0/80= 0,05 екв. Отже речовин А, Б, В
теж прореагувало по 0,05 екв.

12
 LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.)
10 клас

5) Звідси, скориставшись що Г – оксид двовалентного елемента, легко знайти

відповідності: А – Сa(NO3)2, Б – (NH4)2CO3, В – CaCO3, Г – CaO, Д – CO2,
Е – NH4NO3, Ж– N2O.
6) Рівняння реакції наступні:
(NH4)2CO3 + Ca(NO3)2 = CaCO3 + 2NH4NO3 1
CaCO3 = CaO + CO2 2
NH4NO3 = N2O + 2H2O 3
6NH4NO3 + 3MnO2 = 3Mn(NO3)2 + N2 + 4NH3 + 6H2O 4
3NH4NO3 + 8Al + 24NaOH + 15H2O = 6NH3 + 8 Na3Al(OH)6 5
5Ca(NO3)2 + 3(NH4)2HPO4 + 4NH4OH = Ca5(PO4)3OH + 10NH4NO3 + 3H2O 6

Задача 4 (10 балів)

Для повного згоряння деякої органічної сполуки потрібно було у два рази менше
кисню, ніж для повного згоряння наступного члена гомологічного ряду. Які це мо-
жуть бути сполуки?
Розв’язок
1) Для окиснення групи СН2 (гомологічної різниці) потрібно три атоми оксигену.
Тому вихідна речовина також повинна окиснюватися трьома атомами оксигену, тоді
наступний член гомологічного ряду буде окиснюватися шістьма атомами оксигену.
СхНу + [х+(у/4)]О2 = хСО2 + (у/2)Н2О
Сх+1Ну+2 + [х+(у/2)+1,5]О2 = (х+1)СО2 + [(у/2)+1]Н2О
2) Приклади перших членів гомологічних рядів речовин, які окиснюються трьома
атомами оксигену: СН3ОН – метанол, НООССН(ОН)СООН – гідроксималонова
кислота, СН2N2 – діазометан, НОСН2СООН – гідроксиоцтова кислота, НОС(СООН)3 –
трикарбоксиметанол.
Задача 5 (12 балів)
У ХІХ ст. два французькі хіміки вирішили синтезувати 1-йодопентан. Для цього
вони провели взаємодію 1-хлоропентану з йодом і алюмінієм. Як розчинник було
використано бензен. Всупереч очікуванням у реакції виділилась значна кількість HCl,
а органічні продукти не містили галогенів. Такий самий результат був одержаний при
заміні суміші йод – алюміній на AlCl3.
Напишіть рівняння очікуваних реакцій. Які було отримано продукти та чому?
Назвіть авторів роботи. Як би ви отримали 1-йодопентан?
Розв’язок
1) Очікувані реакції: 2Al + 3I2 → AlI3;
3H3CCH2CH2CH2CH2–Cl + AlI3 → 3H3CCH2CH2CH2CH2–I + AlCl3.
2) Насправді відбувалося ось що:
R R
R
C5H11Cl C5H11Cl C5H11Cl R
і т.д.
AlHal3 AlHal3 AlHal3
− HCl − HCl R − HCl R
Hal = Cl, I CH3
R = H3CCH2CH2CH2CH2 , H3CCH2CH2 CH CH3 , H3CCH2 C
CH3

13
 LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.)
10 клас

3) Це реакція Фріделя–Крафтса, одна з реакцій електрофільного заміщення в арома-

тичному ряду. Введення першої алкільної групи в молекулу бензену підвищує нук-
леофільність ароматичного ядра, внаслідок чого швидше відбувається подальше алкі-
лювання аж до утворення поліалкілбензенів. Інтермедіатами такого алкілювання є
алкільні катіони, які утворюються при взаємодії вихідного галогеніду з каталізатором
– кислотою Льюїса (у даному випадку це первинний пентил-катіон, а каталізатор –
галогеніди алюмінію). Первинні алкіл-катіони легко перегруповуються: атом гідро-
гену чи метильна (алкільна) група мігрує до електронодефіцитного катіонного цент-
ру. У результаті виникає ряд ізомерних алкіл-катіонів (вторинних і третинних), які і
реагують з ареном, що у даному випадку веде до утворення ізомерних за алкільною
групою моно-, ди-, три- і тетраамілбензенів.
4) Автори праці – Ш. Фрідель і Д. Крафтс, першовідкривачі (саме на цьому прик-
ладі) реакції, яка й отримала свою назву на їх честь.
5) Сучасний метод заміщення хлору на йод в алкілхлоридах – реакція останніх з
йодидами лужних металів або йодидами тетраалкіламонію – реакція Фінкельштейна
(нуклеофільне заміщення біля насиченого атома карбону):
Alk−Cl + MI Alk−I + MCl; M = Na, K, R4N

Задача 6 (13 балів)

Дано схему перетворень:
С9Н10О4  С9Н9NO2  C8H8O2 → C8H6O4 → C10H10O4.
Напишіть структурні формули вказаних речовин і рівняння (або схеми) відпо-
відних реакцій. Вкажіть умови проведення реакцій.

Розв’язок
1) Судячи зі ступеня ненасиченості цих сполук, цілком імовірно, що в їхньому складі
є бензенове кільце. Спробуємо визначити, які функціональні групи сполучені з цим
кільцем.
У реакції C8H8O2 → С9Н9NO2 до молекули приєднується група атомів НСN. Це
характерно для карбонільної групи – у даному випадку альдегідної, СНО.
Іншу функціональну групу у вихідній сполуці можна визначити, якщо з
молекулярної формули відняти формулу альдегідної групи і залишку бензенового
кільця: C8H8O2 – СНО – С6Н4 = СН3О.
Те, що ця група – СН2ОН, ясно з третьої реакції, в якій відбувається окиснення
обидвох функціональних груп з утворенням бензендикарбонової кислоти:
C8H8O2 → C8H6O4.
Отже, вихідна сполука – гідроксиметилбензойний альдегід НОСН2С6Н4СНО.
2) Відносне розташування груп СНО і СН2ОН у бензеновому кільці за даними задачі
визначити не можна. Тож запишемо схеми реакцій на прикладі пара-гідроксиметил-
бензальдегіду:
3) C8H8O2 → С9Н9NO2:
CH2OH
CH2OH
HCN

KCN
HC OH
HC O
CN

14
 LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.)
10 клас

4) С9Н9NO2 → С9Н10О4. У молекулярній формулі відбувається заміна N → НО2 Це

можливо, якщо ціанідна (нітрильна) група СN у результаті гідролізу в кислому
середовищі перетворюється в карбоксильну групу СООН:
CH2OH CH2OH

2H2O

H+
HC OH HC OH
CN COOH
5) С8Н8O2 → С8Н6О4. І альдегідна, і первинна спиртова група окиснюються калій
перманганатом у кислому середовищі до СООН:
CH2OH COOH
KMnO4

H2SO4
HC O COOH
6) С8Н6О4 → С10Н10O4. До формули кислоти додається група атомів С2Н4. Це можливо
при заміні Н → С2Н5 або 2Н → 2СН3, тобто при утворенні естеру за участю однієї або
двох карбоксильних груп:
COOH COOCH3

2 CH3OH

H+

COOH COOCH3

Задача 7 (10 балів)

Порошкоподібний магній нагріли в атмосфері азоту. В результаті утворилося
262,5 мг суміші продукту та непрореагованого металу, масова частка нітрогену у якій
становила 27,34 %. Запишіть рівняння реакцій, згаданих в умові задачі та розрахуйте
склад суміші (у мас. %) і стандартну мольну ентальпію утворення продукту, якщо
відомо:
1) коли одержану суміш обробили розведеним розчином хлоридної кислоти (стан-
дартні умови), то температура в калориметрі зросла на 1,1365 К;
2) теплоємність калориметра становить 2752 Дж·К‒1;
3) коли за стандартних умов у розведеній хлоридній кислоті розчиняють 1 моль маг-
нію та 1 моль газуватого амоніаку, то виділяється, відповідно 468,57 та 87,95 кДж
тепла;
4) стандартна мольна ентальпія утворення газуватого амоніаку становить
‒46,19 кДж·моль‒1; М(N)=14,007 г·моль‒1; М(Мg)=24,305 г·моль‒1.

Розв’язок
1) В умові задачі згадуються такі перетворення:
− в результаті взаємодії магнію з азотом утворюється магній нітрид Мg3N2:
3Мg(тв.) + N2(г.) → Мg3N2(тв.); rН1=fН(Мg3N2, тв.); (1);
− взаємодія продукту з хлоридною кислотою:
Мg3N2(тв.) + 8НCl(aq.) → 3МgCl2(aq.) + 2NН4Cl(aq.); rН2; (2);

15
 LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.)
10 клас

− взаємодія магнію, що не прореагував, з хлоридною кислотою:

Мg(тв.) + 2НCl(aq.) → МgCl2(aq.) + Н2(г.); rН3= ‒468,57 кДж·моль‒1; (3);
− взаємодія амоніаку з хлоридною кислотою:
NН3(г.) + НCl(aq.) → NН4Cl(aq.); rН4= ‒87,95 кДж·моль‒1. (4);
2) Маса нітрогену в суміші становить:
m(N)= 262,5·27,34/100 = 71,7675 мг.
Оскільки:
М(Мg3N2)=100,929 г·моль‒1; М(N)=14,007 г·моль‒1; М(Мg)=24,305 г·моль‒1, то
28,014 г N міститься у 100,929 г Мg3N2
71,7675 мг ‒ х г Мg3N2
х = 258,564 мг, тобто (Мg3N2) = 258,564·100/262,5 = 98,5 %
3) Утворена суміш містила:
(Мg3N2)= 258,564·10‒3/100,929=2,562·10‒3 моль;
(Мg)= (262,5‒258,564)·10‒3/24,305=0,162·10‒3 моль;
4) Тепловий ефект (ентальпія) в результаті обробки суміші розведеним розчином
хлоридної кислоти становить:
Н5 = Сp·T = ‒2,752·1,1365  ‒3,128 кДж.
В свою чергу: Н5 = rН2·(Мg3N2) + rН3·(Мg);
rН2·= (Н5 ‒ rН3·(Мg)) / (Мg3N2) =
= (‒3,128 ‒ (‒468,57·0,162·10‒3)) / 2,562·10‒3  ‒1191,241 кДж·моль‒1
5) Згідно з законом Гесса:
rН2 = 2fН(NН4Cl,aq.) + 3fН(МgCl2,aq.) ‒ fН(Мg3N2,тв.) ‒ 8fН(НCl,aq.).
fН(Мg3N2,тв.) = 2fН(NН4Cl,aq.) + 3fН(МgCl2,aq.) ‒ 8fН(НCl,aq.) ‒ rН2.
6) rН3 = fН(МgCl2,aq.) ‒ 2fН(НCl,aq.);
fН(МgCl2,aq.) = rН3 + 2fН(НCl,aq.).
rН4 = fН(NН4Cl,aq.) ‒ fН(НCl,aq.) ‒ fН(NН3,г.);
fН(NН4Cl,aq.) = rН4 + fН(НCl,aq.) + fН(NН3,г.);
7) fН(Мg3N2,тв.) = 2(rН4 + fН(НCl,aq.) + fН(NН3,г.)) + 3(rН3 +
+ 2fН(НCl,aq.)) ‒ 8fН(НCl,aq.) ‒ rН2 = 2rН4 + 2fН(НCl,aq.) +
+2fН(NН3,г.) + 3rН3 + 6fН(НCl,aq.) ‒ 8fН(НCl,aq.) ‒ rН2 =
= 2rН4 + 2fН(NН3,г.) + 3rН3 ‒ rН2.
fН(Мg3N2,тв.) = 2·(‒87,95) + 2·(‒46,19) + 3·(‒468,57) ‒ (‒1191,29) =
= ‒482,7 кДж·моль‒1.

16
 LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.)
11 клас

Задача 1 (8 балів)
Наважку суміші купрум(ІІ) сульфату та натрій нітрату масою 10,00 г розчинили
у воді. До розчину додали надлишок натрій гідроксиду, потім − 0,35 г мурашиної
кислоти та обережно нагріли 50–60°C. Одержаний осад відфільтрували, висушили на
повітрі та зважили. Кінцева маса склала 2,37 г. Утворений осад вдалося повністю
розчинити у розбавленій хлоридній кислоті.
1. Обчисліть масові частки компонентів у вихідній суміші солей (у %).
2. Як розчинення осаду у хлоридній кислоті допомагає при розв'язуванні задачі.
Розв’язок
1) При взаємодії суміші з розчином натрій гідроксиду випадає осад купрум(ІІ)
гідроксиду: CuSO4 + 2NaOH → Cu(OH)2↓ + Na2SO4 (1)
2) Утворений осад може взаємодіяти з форміатною кислотою:
2Cu(OH)2 + HCOOH → Cu2O + CO2 + 3H2O (2)
3) Встановимо склад суміші. Прореагувало ν(HCOOH) = 0,0076 моль.
З рівняння (2) знаходимо: ν1(Cu(OH)2) = 0,0152 моль, m1(Cu(OH)2)= 1,48 г, ν(Cu2O) =
0,0076 моль, m(Cu2O)= 1,09 г. Відповідно в осаді знаходиться m(Cu(OH)2)= 2,37 –
1,09 = 1,28 г, ν2(Cu(OH)2) = 0,013 моль.
4) Виходячи з рівняння (1): у вихідній суміші було ν(CuSO4) = 0,0152 моль + 0,013
моль = 0,0282 моль. Це становить m(CuSO4)= 0,0282 моль  160 г/моль = 4,50 г.
5) Відповідно, у вихідній суміші було 45% CuSO4 а 55 % натрій нітрату.
6) Повне розчинення осаду в хлоридній кислоті вказує на відсутність можливого
побічного процесу: Cu(OH)2 + HCOOH → Cu + CO2 + 2H2O.

Задача 2 (13 балів)

Суміш порошку заліза та свіжовиготовлених феруму(ІІ) та феруму(ІІІ) оксидів
загальною масою 4,70 г відновили воднем у герметичній посудині. При цьому утво-
рилось 3,92 г металу та 0,72 г води. Таку ж наважку суміші розчинили в надлишку
хлоридної кислоти, виділилося 965 мл газу, виміряного за температури 25 °C та тиску
0,95 атм.
1. Встановіть склад вихідної суміші (у мас. %).
2. Напишіть рівняння електролізу концентрованого розчину KOH з використанням
залізного аноду. Опишіть фізичні властивості отриманої складної речовини.
Напишіть рівняння її взаємодії з розбавленою сульфатною кислотою та з калій
гідроксидом?
Розв’язок
1) Приведемо газ що виділяється при взаємодії суміші з соляною кислотою до н.у.:
, звідси х = 0,840 л, ν(H2) = 0,840 / 22,4 = 0,038 моль.
2) За рівнянням реакції порошку заліза з кислотою легко знаходимо його вміст у
вихідній суміші: Fe + 2HCl = FeCl2 + H2 (1)
Отже, у вихідній суміші було 0,038 моль заліза (2,12 г).
3) Вміст оксидів можна обчислити виходячи з рівнянь:
FeO + H2 = Fe + H2O (2) та Fe2O3 + 3H2 = 2Fe + 3H2O (3)
Оскільки після відновлення в посудині утворилося 3,92 г металу, а у вихідній суміші
було 2,120 г заліза, то внаслідок відновлення утворилось 3,92–2,12 = 1,80 г металу
(0,032 моль) та 0,040 моль води.

17
 LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.)
11 клас
4) Склавши систему рівнянь знаходимо, що:
ν(FeO)= 0,016 моль (1,14 г), а ν(Fe2O3)= 0,009 моль (1,44 г).
5) Склад вихідної суміші: 45,1% Fe, 24,3% FeO, 30,6 % Fe2O3.
6) Електроліз калій гідроксиду на залізному аноді супроводжується утворенням калій
ферату: Fe + 2KOH + 2H2O = K2FeO4 + 3H2↑.
Утворена сіль – червоно-фіолетові кристали, розчинні у воді.
7) При взаємодії калій ферату з розбавленою сульфатною кислотою відбувається
наступна реакція: 4K2FeO4 + 10H2SO4 = 2Fe2(SO4)3 + 3O2 + 4K2SO4 + 10H2O.
8) Натомість рівняння взаємодія з калій гідроксидом наступне:
4K2FeO4 + 4KOH = 4K3FeO4 + O2 + 2H2O

Задача 3 (17 балів)

Практично білу суспензію речовини А змішали з концентрованим гарячим
розчином амоній гідроксиду. При цьому утворилась середня сіль Б та кисла сіль В.
Якщо на водний розчин Б подіяти хлоридною кислотою, то серед продуктів є кислота
Г та газ Д з характерним, легко впізнаваним запахом. Електроліз холодного розчину
Г призводить до утворення Е. Обережна дія надлишку концентрованого розчину Г на
калій гідроксид призводить до утворення солі Ж. Електроліз Ж призводить до утво-
рення З та водню. Нагрівання З приводить до утворення тільки К та кисню. Сполука
К взаємодіє з сірчаним ангідридом з утворенням Л (при цьому якісний склад зали-
шається сталим і жоден з елементів не змінює ступеня окиснення). При дії Г на
розчин З утворюються речовини Е та Ж. Навіть при нетривалому зберіганні у водних
розчинах Е перетворюється на М. Реакція між М та Д призводить до утворення
вихідної речовини А.
1. Які речовини зашифровано під літерами А – М. Напишіть їх формули.
2. Запишіть та урівняйте рівняння всіх хімічних перетворень згаданих в умові задачі.
3. Як взаємодіє Е з розчином арґентум нітрату? Де знаходить використання метало-
вмісний продукт такої реакції?
Розв’язок
1) Ключовою для розв’язання задачі є взаємодії з сірчаним ангідридом сполуки К з
утворенням Л. Оскільки при цьому якісний склад залишається сталим і жоден з
елементів не змінює ступеня окиснення то в речовині К є як мінімум Сульфур та
Оксиген.
2) Ті ж елементи мають бути в речовині З, оскільки при її розкладі утворюється
тільки К та кисень. Отже в задачі йдеться про перетворення сполук Сульфуру.
3) Перетворення згадані в задачі описуються наступними рівняннями:
4S + 4NH4OH = (NH4)2S2O3 + 2NH4HS + H2O 1
(NH4)2S2O3 + 2HCl + H2O = 2NH4Cl + H2SO4 + H2S↑ 2
2H2SO4 = H2S2O8 + H2↑ 3
K2S2O8 + 2H2SO4 = H2S2O8 + 2KHSO4 4
H2SO4 + KOH = KHSO4+ H2O 5
2KHSO4 ⎯⎯⎯⎯електроліз
→ K2S2O8 + H2 6
H2S2O8 + H2O = H2SO5 + H2SO4 7
2K2S2O8 = K2S2O7 + O2 8
K2S2O7 + SO3 = K2S3O10 9
H2SO5 + 4H2S = 5S + 5H2O 10
4) Відповідно речовини закодовано наступним чином:
18
 LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.)
11 клас
А – S; Б – (NH4)2S2O3; В – NH4HS; Г – H2SO4; Д – H2S; Е – H2S2O8; Ж – KHSO4; З –
K2S2O8; К – К2S2O7; Л – К2S3O10; М – H2SO5.
5) Рівняння взаємодії H2S2O8 з арґентум нітратом наступне:
H2S2O8 + 2AgNO3 + 2H2O = AgIAgIIIO2 + 2H2SO4 + 2HNO3
6) Продукт реакції AgIAgIIIO2 використовують при виробництві срібно-цинкових
акумуляторів.
Задача 4 (11 балів)
Відносна молекулярна маса речовини А, яка містить 69,8 мас. % карбону, 11,6
мас. % гідрогену та оксиген, дорівнює 86. При взаємодії А з СН3MgI утворюється ре-
човина Б, гідроліз якої дає речовину В. Внаслідок внутрішньомолекулярної дегідра-
тації речовина В перетворюється у сполуку Г, яка при окисненні дає еквімолярну
суміш пропіонової кислоти і ацетону.
Встановіть будову речовин А–Г.
Розв’язок
1) Знайдемо молекулярну формулу речовини А:
(С) : (Н) : (О) = 69,8/12 : 11,6/1 : (100–69,8–11,6)/16 = 5,8 : 11,6 : 1,16 = 5 : 10 : 1.
Найпростіша формула сполуки А – С5Н10О, а молекулярна – (С5Н10O)n.
n = Mr(A) : Mr(C5H10O) = 86 : (125 + 110 + 161) = 1.
Отже, молекулярна формула сполуки А співпадає з її найпростішою формулою.
2) Сполука C5H10O належить до одного з гомологічних рядів загальної формули
CnH2nO. Порівняно з насиченими структурами CnH2n+2O (спиртами і етерами) вона
містить на два атоми гідрогену менше, що відповідає утворенню подвійного зв’язку
С=О (карбонільні сполуки), подвійного зв’язку С=С (ненасичені спирти або етери) чи
циклічній структурі (циклоалканоли або циклічні етери).
3) Вказана послідовність перетворень (реакція з СН3MgI, гідроліз і дегідратація) дає
підстави припустити, що А є карбонільною сполукою, яка перетворюється у спирт В;
у результаті внутрішньомолекулярної дегідратації спирт В дає алкен Г, структурна
формула якого
H3C CH2 CH3
HC C
CH3
(при окисненні Г утворюються пропіонова кислота і ацетон). Отже, сполука В може
мати одну з таких структурних формул:
H3C CH2 CH3 H3C CH2 CH3
H2C C CH3 HC CH CH3 (II)
(I) H O
OH
4) Оскільки в реакції А з СН3MgI група СН3 приєдналась до того самого атома
карбону, біля якого після гідролізу з’явилася гідроксильна група, сполука В має
структуру І, і, отже, вона була отримана з пентанону-2:
H3C CH2 CH3MgI H3C CH2 CH3 H2O H3C CH2 CH3
H2C C CH3 H2C C CH3 H2C C CH3
А Б В − H2O
O OMgI OH
K2Cr2O7 CH3
H3C CH2 CH3 H3C CH2
HC C CH3 H SO + O C CH3
COOH
Г 2 4

19
 LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.)
11 клас
Задача 5 (12 балів)
У реакції зразка вуглеводу з надлишком оцтового ангідриду утворилося 7,80 г
естеру і 5,40 г оцтової кислоти. Такий самий зразок вуглеводу обробили надлишком
аргентум нітрату в амоніачному розчині і одержали 6,48 г осаду.
Встановіть молекулярну формулу вуглеводу і напишіть його можливі структури
в лінійній і піранозній формах.
Розв’язок
1) Із реакції „срібного дзеркала”
CxHyOz + 2[Ag(NH3)2]NO3 = CxHyOz+1 + 2Ag + 2NH4NO3 + 2NH3
випливає, що вуглевод є альдегідоспиртом і що його кількість дорівнює:
(CxHyOz) = (Ag)/2 = (6,48/108)/2 = 0,03 моль.
2) Нехай молекула вуглеводу містить n гідроксильних груп. Під дією надлишку
оцтового ангідриду всі ці групи перетворюються в естерні групи: nOH → nOCOCH3.
В реакції естерифікації
CxHyOz + n(CH3CO)2O → CxHyOz(C2H2O)n + nCH3COOH
утворилося 5,40/60 = 0,09 моль СН3СООН.
Це означає, що n = 0,09/0,03 = 3, тобто вуглевод містить три гідроксильні групи.
3) Молярна маса естеру дорівнює: M[CxHyOz(C2H2O)n] = 7,80/0,03 = 260 г/моль, звідки
M(CxHyOz) = 260–3M(C2H2O) = 260–126 = 134 г/моль.
Цей вуглевод – дезоксипентоза, С5Н10О4. Можливі структурні формули:
HC O
H C H O OH
H C OH
H C OH OH
OH
CH2OH

Задача 6 (12 балів)

Здійсніть перетворення:
H3C CH CH2 CH3 Br2 KOH Cl2 + H2O KOH H2O
h
A C2H5OH, t
B C H2O D H+
E
CH3
HIO4 NaOH H+, t KMnO4
E F+G H2O H I H2O, 20oC J
Речовини F і G взаємодіють з йодом в розчині лугу, утворюючи сполуку K
жовтого кольору. Яка це сполука? Наведіть рівняння всіх реакцій.
Розв’язок
Br
H3C CH CH2 CH3 Br2 KOH H3C C CH CH3 Cl2 + H2O
H3C C CH2 CH3
h C2H5OH, t CH3
CH3 CH3 B
A
OH Cl O OH OH
KOH H2O HIO4
H3C C CH CH3 H3C C CH CH3 H3C C CH CH3
H2O H+
CH3 C CH3 D CH3 E
H3C O
C O + H3C C ;
H3C F G H

20
 LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.)
11 клас
H3C O OH O O
C O + H3C C NaOH H+, t
H3C CH CH2 C H3C CH CH C
H2O
H3C H H CH3 I CH3
F G
OH OH O
KMnO4
H3C CH CH C
H2O, 20oC
J CH3
CH3C(O)H + 3I2 + 3NaOH I3CC(O)H + 3NaI + 3H2O
I3CC(O)H + NaOH CHI3 + HCOONa
CH3C(O)CH3 + 3I2 + 3NaOH I3CC(O)CH3 + 3NaI + 3H2O
I3CC(O)CH3 + NaOH CHI3 + CH3COONa

Задача 7 (10 балів)

В замкненому реакторі було змішано 3 моль H2 та 2 моль І2. Залежність конс-
танти рівноваги реакції H2(г.) + І2(г.) ↔ 2HІ(г.) від температури (у К) описується
залежністю
lg Kc = 302,4/Т ‒ 1,448 lg Т + 0,210·10‒3Т + 5,290.
1) Розрахуйте константу рівноваги реакції та склад рівноважної суміші (в об. %) за
температури 500 °C.
2) Як зміниться вихід продукту реакції зі збільшенням тиску в реакторі? Обґрунтуйте
свою відповідь.
3) Розрахуйте середню ентальпію реакції утворення гідроген йодиду в
температурному інтервалі 400‒500 оС.
4) Як зміниться вихід продукту реакції зі зменшенням температури в реакторі?
Обґрунтуйте свою відповідь.

Розв’язок
1) T1 = 500 °C = 500 + 273,15 = 773,15 К.
2) lg Kc = 302,4/773,15 ‒ 1,448 lg 773,15 + 0,210·10‒3·773,15 + 5,290  1,6613;
Kc  45,844.
3) Константа рівноваги реакції записується так:
KC =
HI 
2

.
H 2 I 2 
Нехай об’єм реактора становить 1 л, а на час досягнення рівноваги прореагувало
х моль H2. Тоді, згідно з рівнянням реакції, також прореагує х моль І2 і утвориться 2х
моль HІ. Відповідно в рівноважній суміші залишається 3‒х моль H2 та 2‒х моль І2.
З урахуванням об’єму реактора, вираз для константи рівноваги набуває
вигляду:
45,846 =
2 x2 . Розв’язок рівняння дає, що х=1,7754
3 − x2 − x
4) Отже в рівноважній суміші знаходитиметься 1,2246 моль H2, 0,2246 моль І2 та
3,5508 моль HІ, тобто загалом 5 моль газів. Звідси:
(H2) = (H2) = 1,2246·100 / 5 = 24,492  24,5 об.%;
(І2) = (І2) = 0,2246·100 / 5 = 4,492  4,5 об.%;
(НІ) = (НІ) = 3,5508·100 / 5 = 71,016  71,0 об.%.

21
 LX Обласна олімпіада юних хіміків (м. Львів, 15–16 лютого 2020 р.)
11 клас

5) Враховуючи що реакція відбувається без зміни загальної кількості газуватих

речовин, то, згідно з принципом Ле Шательє, тиск на рівновагу такої реакції не
впливатиме, тому вихід не зміниться.
6) Залежність константи рівноваги реакції від температури за постійного об’єму
системи описується рівнянням ізохори хімічної реакції:
d ln K C  rU K C ,T2  rU (T2 − T1 )
= або, в інтегральному вигляді, ln = .
dT RT 2 K C ,T 1 RT1T2
RT T K C ,T2
Звідси:  rU = 1 2 ln .
T2 − T1 K C ,T 1
H = U + pV = U + nRT , тож враховуючи що реакція відбувається без зміни
загальної кількості газуватих речовин, матимемо:
RT1T2 K C ,T2
r H = ln .
T2 − T1 K C ,T 1
Ідентичний результат отримуємо виходячи з рівняння ізобари хімічної реакції
d ln K P  r H K P,T2  r H (T2 − T1 )
= або ln = , оскільки для нашої реакції Kc = KP.
dT RT 2 K P,T 1 RT1T2
7) Оскільки необхідно знайти середню ентальпію реакції утворення гідроген йодиду
саме в температурному інтервалі 400‒500 оС, то розраховуємо значення Kc при
T2 = 400 оС (673,15 К):
lg Kc = 302,4/673,15 ‒ 1,448 lg 673,15 + 0,210·10‒3·673,15 + 5,290  1,7855;
Kc  61,022.
RT1T2 K C,T2 8,314  773,15  673,15 61,024
8)  r H = ln = ln = −12374,76 Дж·моль‒1
T2 − T1 K C,T1 673,15 − 773,15 45,846
або ‒12,37 кДж·моль‒1
9) Оскільки реакція утворення гідроген йодиду є екзотермічною (H<0), то згідно з
принципом Ле Шательє зменшення температури прискорить прямий процес, тобто
змістить положення рівноваги у реакторі вправо. Отже вихід продукту (НІ) збіль-
шиться.
Ідентичний результат отримуємо, аналізуючи рівняння ізобари хімічної реакції:
для екзотермічного процесу зменшення температури призводить до збільшення
константи рівноваги, тобто зростання концентрації речовин, які знаходяться в
чисельнику виразу для константи рівноваги, у нашому випадку ‒ НІ.

22