Модуль 2.

ІНФОРМАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ

Лекція 3. Моделювання залежностей між величинами

При моделюванні об'єктів виконується наступна послідовність дій:

1. Постановка задачі. Описання об'єкта моделювання в загальному
вигляді, визначення кінцевого результату моделювання та умов
задачі.
2. Визначення мети моделювання. Від обраної мети залежить, які
характеристики об'єкта моделювання можна вважати вагомими, які
методи краще підходять для вирішення даної задачі.
3. Аналіз об'єкта моделювання для виділення існуючих
властивостей з точки зору цілі моделювання.
4. Формалізація моделі. Формами представлення даних може бути :
опис словами, креслення, таблиця, формула, схема, алгоритм,
комп'ютерна програма. Кінцевою метою цього етапу є створення
інформаційної моделі.
5. Розробка комп'ютерної моделі для проведення
експеримента:
Різноманітне програмне забезпечення дозволяє перетворити
вихідну інформаційну модель в комп'ютерну та провести
комп'ютерний експеримент.
6. Комп’ютерный експеримент:
а) дослідження моделі;
б) аналіз отриманих результатів на відповідність цілі моделювання;
в) уточнення моделі.

Кінцева мета моделювання – прийняття рішення, яке повинно

бути знайдено на базі всебічного аналізу результату моделювання. Якщо
результати не відповідають меті поставленої задачі, це означає, що на
попередніх етапах були допущені помилки. Якщо такі помилки були
виявлені – необхідне уточнення (коригування) моделі.

Величини та залежності між ними

Застосування математичного моделювання постійно вимагає

врахування залежностей одних величин від інших.
 Приклади таких залежностей: 1) час падіння тіла на землю
залежить від його первісної висоти; 2) тиск газу в балоні залежить від
його температури; 3) рівень захворюваності жителів міста
бронхіальної астмою залежить від концентрації шкідливих домішок у
міському повітря.
Реалізація математичної моделі на комп'ютері (комп'ютерна
математична модель) вимагає володіння прийомами представлення
залежностей між величинами.

Методи подання залежностей

Будь-яке дослідження потрібно починати з виділення кількісних

характеристик досліджуваного об'єкта. Такі характеристики називаються
величинами.

З будь-якою величиною пов'язані три основні властивості: ім'я,

значення, тип.

Ім'я величини може бути смисловим та символічним. Прикладом

смислового імені є «тиск газу», а символічне ім'я для цієї ж величини - Р.
У базах даних величинами є поля записів. Для них зазвичай
використовуються смислові імена, наприклад: прізвище, вага, оцінка
тощо. У фізиці та інших науках, що використовують математичний
апарат, застосовуються символічні імена для позначення величин. Щоб
не губився сенс, для певних величин використовуються стандартні імена.
Наприклад, час позначають літерою t, швидкість - V, силу - F та ін.

Якщо значення величини не змінюється, вона називається

постійною величиною чи константою. Приклад константи – число
Піфагора п=3,14159".. Величина, значення якої може змінюватися,
називається змінною. Наприклад, в описі процесса падіння тіла змінними
величинами є висота Н і час падіння t.

Третьою властивістю величини є її тип. З поняттям типу величини

ви також зустрічалися, знайомлячись з програмуванням та базами даних.
Тип визначає безліч значень, які може набувати величина. Основні типи
величин: числовий, символьний, логічний.
 Коли залежність між величинами є повністю визначеною, такі
залежності є функціональними.

Якщо залежність між величинами вдається подати в математичній

форми, ми маємо математичну модель.

Математична модель – це сукупність кількісних

характеристик деякого об'єкта (процесу) та зв'язків між
ними представлені мовою математики.

Добре відомі математичні моделі для прикладів фізичних

залежностей. Вони відображають фізичні закони і подаються в вигляді
формул:

Це приклади залежностей, представлених у функціоної формі.

Першу залежність називають кореневою (час пропорційно квадратному
кореню висоти), другу - лінійній.
У складніших завданнях математичні моделі представляються у
вигляді рівнянь або систем рівнянь. У ще складніших завданнях
залежності теж можна уявити в математичній формі, але не
функціональною, а іншою.

Приклади двох інших, не формульних, способів подання

залежностей між величинами: табличний та графічний.

Тобто, можна визначити три способи моделювання залежностей

величин: функціональний (формула), табличний та графічний.
Наприклад, математичною моделлю процесу падіння ня тіла на землю
можна назвати тільки формулу. Формула більш універсальна, вона
дозволяє визначити час падіння тіла з будь-якої висоти, а не тільки для
того експериментального набору значень Н. Маючи формулу, можна
легко створити таблицю та побудувати графік, а навпаки – вельми
проблематично.
Так само трьома способами можна відобразити залежність тиск від
температури. Обидва приклади пов'язані з відомими фізичними
законами – законами природи. Знання фізичних законів дозволяють
проводити точні розрахунки, вони лежать у основу сучасної техніки.
 Інформаційні моделі, які описують розвиток системи часом, мають
спеціальну назву: динамічні моделі. У фізиці динамічні інформаційні
моделі описують рух тіл, в біології - розвиток організмів або популяцій
тварин, в хімії - перебіг хімічних реакцій тощо.

У таблиці відображена система основних понять.

Моделювання залежностей між величинами

Величина – кількісна характеристика досліджуваного об'єкта

Характеристика величини

Ім’я: Тип: Значення

відображає визначає можливі
зміст величини значення величини константа змінна

Типи залежностей:

Функціональні Інші

Способи відображення залежностей

Математична Таблична модель Графічна модель

модель

Опис розвитку системи у часі – динамічна модель

Залежності між параметрами певного об'єкта, процесу або явища

можуть бути виражені за допомогою математичних формул. Але в деяких
випадках коефіцієнтів цих формулах можуть бути отримані в результаті
статистичної обробки експериментальних даних.
Статистика – це наука про збір, вимірювання та аналіз великих
масивів даних.
Статистичні дані носять наближений, середній характер,
отримуються шляхом багатократних вимірювань. Статистичні функції
електронних таблиць дозволяють обробляти статистичні дані.

Статистичний аналіз даних широко використовується:

– в народному господарстві: при аналізі результатів діяльності
підприємств та органзіацій;
– оцінці стану фінансового, сировинного та інших ринків;
 – аналізі прибутковості інвестиційної діяльності;
– складанні короткострокових планів та довгострокових прогнозів;
– в науковій діяльності для обробки результатів експериментів,
оцінки їх достовірності, перевірки гіпотез.

Для обробки та представлення результатів наукового та

математичного експерименту, економічних та екологічних спостережень,
соціальних опитувань використовуються динамічні (електронні) таблиці.

Для визначення статистичної залежності необхідно виконати два

кроки:
1. На основі фізичного змісту статистичних даних обрати вид функції
таким чином, щоб функція розміщувалась якомога ближче до
експериментальних даних.
2. Обрати метод обчислення параметрів функції, що визначають
конкретний вигляд прийнятої залежності.

Отримана аналітична залежність називається регресійною

моделлю.

Існує два способи прогнозування за регресійною моделлю. Якщо

прогноз проводиться в межах експериментальних значень незалежної
змінної, то це називається відновленням значення. Прогнозування за
межами експериментальних даних називається екстраполяцією. Маючи
регресійну модель, легко прогнозувати, виробляючи розрахунки з
допомогою електронних таблиць.
Регресійні математичні моделі будуються в тих випадках, коли
відомо, що залежність між двома факторами існує і потрібно отримати її
математичний опис.

Перевірте свої знання:

1. Які існують форми представлення та моделювання залежностей між

величинами? Що таке математична модель?
2. Наведіть приклад відомої вам функціональної залежності
(формули) між величинами об'єкта чи процесу.
3. Обґрунтуйте переваги та недоліки кожної з трьох форм
представлення залежностей.