24.10.

2022
ВЛАДА
 Соціологи – суспільна влада
 Економісти – господарська влада
 Юристи – політична влада
 Психологи – влада над собою

Політологія – наука про політичну владу.

Концепції влади:

1. Телеологічна концепція
Влада – це здатність досягти поставлених цілей, отримати намічені
результати.

2. Реляціоністська концепція
Влада – це відносини між 2 партнерами, при яких один із них (суб’єкт)
чинить визначальний вплив на іншого.
 Теорія опору – владні відносини – це відносини, при яких суб’єкт
долає супротив об’єкта.
 Теорія обміну ресурсами - влада – це такі відносини, коли суб’єкт
нав’язує свою волю об’єкту в обмін на надання певних ресурсів.
 Теорія розподілу сфер впливу – влада як відносини панування.

3. Системна концепція
Влада – це здатність системи забезпечувати виконання її елементами
прийнятих зобов’язань, які спрямовані на реалізацію колективних цілей.
(Держава – система)

4. Біхевіристська концепція.
Влада – це особливий тип поведінки, при якому одні керують, а інші
підпорядковуються.
Головний мотив політичної поведінки – прагнення до влади.

5. Психологічна концепція
Влада в підсвідомості людини.
Прагнення до влади.
Причини прагнення людей до влади:
  Одні люди підсвідомо схильні до підкорення, а інші до
володарювання.
 Необхідність самоствердитися.
 Частина людей, які кайфують від керування іншими.
 Прагнення до влади. – нереалізований сексуальний потенціал.

ПОЛІТИЧНА ВЛАДА

1 різновид політичної влади – державна влада

2 влада політичних партій
3 громадські політичні організації
4 влада органів місцевого самоврядування
5 влада міжнародних організацій
6 персоналізована влада

Чим відрізняється державна політична влада від недержавної.

Державна політична влада Недержавна політ.влада

1. Верховенство (обов’язковість
рішень для всього суспільства.
2. Наказовий характер
3. Безособовість (не з особою, а з
посадою)
4. Моноцентричність
(ієрархічність) – єдиний центр
прийняття рішень
5. Повноваження окреслюються
кордонами держави. Поширюються
на території всієї країни.
6. Влада грунтується на правових
нормах.
7. Влада наділена монополією на
прийняття законів.
1. Частковість (не мають
обов’язковості щодо виконання)
2. Спонукальний характер
3. Більш особистісна
(персоналізована)
4. Поліцентричність – незалежність
одна від одної.
5. Повноваження окреслені
певними межами.
6. Як на правових, так і на
політичних нормах (статут політ.
Партії)
7. Автономність. Не має понополії.

8. Альтернатива – безвладдя. 8. Влада якоїсь іншої політичної

сили.
9. Багатоманітність ресурсів. 9. Обмежена кількість ресурсів.

РЕСУРСИ
1. Економічні ресурси
2. Соціальні ресурси
3. Духовно-інформаційні ресурси, а також засоби їх передачі (ЗМІ, освіта)
4. Нормативні ресурси (правові норми, політичні норми, норми моралі)
5. Силові ресурси (апарат фізичного примусу)
6. Політичні ресурси (апарат управління)
7. Демографічний ресурс

ЗАСОБИ ЗДІЙСНЕННЯ ВЛАДИ

 Насильство
 Переконання
 Маніпулювання
 Авторитет
 Традиції
 Право

Проблема легітимності політичної влади. Виникла із проблеми

взаємостосунків.
Легітимність влади – це здатність досягти суспільного визнання і
виправдання.

Типи легітимності:
1. Традиційна ґрунтується на авторитеті звичаїв і традицій. (Влада
монарха – традиція)
2. Харизматичний тип легітимності. Ґрунтується на вірі підданих до
правителя.
3. Раціонально-легальний тип. (Характерний для демократичних держав)
4. Ідеологічна легітимність.
5. Структурна легітимність. (Переконання населення у правомірності
існуючих політичних структур)
6. Персоналізований тип легітимності. Довіра до певної керівної особи.