Глушенко М.В.

Історія України
/частина 1/
З найдавніших часів
по ХVІІІ століття

Житомир
2009
Житомирський обласний педагогічний ліцей
Житомирської обласної ради

Історія України /частина 1/

З найдавніших часів по ХVІІІ століття

Інформаційно-методичне видання “На допомогу вчителю”

Рекомендовано до друку на засіданні науково-методичної ради

ліцею /протокол №2 від 27.11.2009 року/

Загальна редакція: Л.В. Корінна - директор Житомирського обласного

педагогічного ліцею Житомирської обласної ради, кандидат педагогічних
наук, доцент кафедри соціальної педагогіки та педагогічної майстерності
Житомирського державного університету імені Івана Франка, відмінник
освіти України, учитель-методист.

Укладач: М.В. Глушенко, вчитель історії, правознавства вищої

кваліфікаційної категорії, старший вчитель.
 ЗМІСТ

Давня історія України............................................................................................5

Контрольні питання до теми: “Давня історія України”.................................17
Політична історія Київської Русі........................................................................21
Контрольні питання до теми «Київська Русь».................................................36
Галицько-Волинська держава..............................................................................40
Контрольні питання до теми: “Галицько-Волинська держава”....................54
Велике Князівство Литовське (ВКЛ) Українські землі в складі іноземних
держав....................................................................................................................56
Українське козацтво.............................................................................................60
Культура України (до середини ХVІІ cт.)..........................................................67
Контрольні питання до тем: «Українські землі в складі іноземних держав»,
«Українське козацтво», «Українська культура до середини ХVІІ ст.»..........78
Національно - визвольна війна (революція) під проводом Богдана
Хмельницького.......................................................................................................85
Період «Руїни» (1663 -1687 рp.)...........................................................................99
Контрольні питання до теми: «Українська національна революція 1648 –
1676 рр.»...............................................................................................................105
Українські землі в кінці ХVІІ - у ХVІІІ cm..........................................................112
Контрольні питання до теми: «Українські землі в кінці ХVІІ - у ХVІІІ ст.»127
Українська культура ХVІІІ ст...........................................................................131
Контрольні питання до теми «Українська культура ХVІІІ ст.»..................138
Список використаних джерел............................................................................141

3
 Нагальною потребою для вчителя історії було і
лишається закріплення і систематизація великого за
об’ємом матеріалу, що вивчається протягом тривалого
часу.
У запропонованій роботі висвітлено курс історії
України від найдавніших часів до 18 ст. з позиції
сучасної історичної науки.
Глушенко Микола Вікторович намагався
поєднати високу інформативність із простотою,
логічністю й дохідливістю викладу.
На думку автора, презентований матеріал з
історії дозволить усім бажаючим у максимально стислі
терміни поновити необхідний рівень знань із
Глушенко Микола
Вікторович зазначених тем. Дана розробка надає широкі
можливості вчителям та учням проводити різноманітні тренінги і здійснювати
самомоніторинг знань.
Найбільш важливі події, які слід співвідносити у часі виділено жирним шрифтом.
Для учителів, учнів ліцеїв, гімназій, шкіл, абітурієнтів, широкого кола громадськості,
які цікавляться предметом.

4
 Давня історія України

1. Періодизація 1) Палеоліт (давньокам'яний вік)

найдавнішої 1 млн. p. m.-11 тис. р. т. (9 тис. до н. е.)
історії
України Ранній палеоліт Середній палеоліт Пізній палеоліт
(1 млн.-150 тис. р. т.) (150 - 40 (35) тис. р. т.) (35 - 11 тис. р. т.)


2) Мезоліт (середньокам'яний вік) 9 - 6тис. р. до н. е.

3) Неоліт (новокам'яний вік) 6 - 4тис. р. до н. е.

4) Енеоліт (міднокам 'яний вік) 4 - 3 тис. до н. е.

5) Бронзовий вік - 2 тис. до н. е.

6) Ранньозалізний вік - 1 тис. до н. е.

І. ПАЛЕОЛІТ

1. Процес антропогенезу – процес розвитку людини

Ранній палеоліт Середній палеоліт Пізній палеоліт

(1 млн. - 150 тис. р. т.) (150 - 35 тис. р. т.) (35 - 11 тис. р. т.)
  
Архантроп - Палеоантроп - давня Неоантроп - нова людина,
найдавніша людина людина людина сучасного типу
  
Гомо габіліс - Гомо еректус - людина Гомо сапієнс - людина
людина вміла прямоходяча розумна
  
Пітекантроп Неандерталець (назва походить Кроманьйонець (назва
(пітекос- від місця першої археологічної походить від місця першої

5
 мавпа, антропос- знахідки - Неандерталь в археологічної знахідки
людина) - Німеччині) - Кроманьйон у Франції)
мавполюдина

2. Привласнюючі форми господарства - збиральництво, мисливство.

Перший колектив людей - первісне людське стадо Родова община - колектив

кровноспоріднених родичів
по материнській лінії -
матріархат
Ендогамні стосунки - кровозмішування Екзогамія – заборона
кровозмішування
Формується
родоплемінний лад
(первіснообщинний)
3. Період великого зледеніння

Головне заняття — загоне полювання

Одяг зі шкір

Видобування вогню
Житло - як правило
Будівництво примітивного житла Більш досконале житло
печери
Формування релігійних
Зародження примітивного
вірувань і культів,
мистецтва і потойбічних вірувань
мистецтва
Головні знаряддя
З'являються гостроконечники,
праці - рубило, Більше 100 знарядь праці
скребла
палка-копалка
Приблизно 20
200 стоянок 800 стоянок
стоянок

6
 4. Найдавніша стоянка - с. Королеве (Закарпаття, печера на березі річки Тиса);
інші стоянки: Лука Врублівецька (Хмельниччина), Амвросіївська (Донеччина),
Мізинська (Чернігівщина), Радомишльська (Житомирщина).

5. Найдавніші релігійні вірування:

 Тотемізм - віра в походження від спільного предка.

 Анімізм - віра в існування душі, духів.
 Фетишизм - поклоніння предметам неживої природи.
 Магія (чаклунство) - віра в надприродні можливості людини.

6. Мистецтво
 печерний живопис;
 найдавніші скульптурні зображення жінок називаються «палеолітичні венери»;
 на Мізинській стоянці (Чернігівщина) знайдені примітивні ударні музичні
інструменти.

II. Мезоліт (9-6 тис. Характерні риси епохи:

до н. е.)  закінчується льодовиковий період, потепління
клімату;
 велику роль починає відігравати рибальство;
 з'являється перша далекобійна зброя - лук і стріли;
 приручення тварин;
 зростає роль парної сім'ї;
 створюються інструменти для обробки дерева.
На території України знайдено приблизно 1000 стоянок.

III. Неоліт (6-4 тис. до 1. Неолітична революція - перехід від привласнюючого

н.е.) господарства (збиральництво, мисливство, рибальство) до
відтворювального типу господарства (мотичного
землеробства і скотарства).

2. Характерні риси епохи:

7
  перехід до осілого способу життя;
 нові способи виготовлення знарядь праці (свердління,
шліфування);
 вироби із кераміки;
 демографічний вибух - різке зростання чисельності
населення.

IV. Енеоліт (4-3 тис. 1. Характерні риси епохи:

до н. е.)  використання для виготовлення знарядь праці
першого металу - міді;
 остаточно утверджується відтворювальне
господарство;
 з'являються ранні форми орного землеробства;
 початок першого великого поділу праці -
відокремлення скотарства від землеробства,
(закінчується в бронзовий вік).

2. Племена Трипільської культури.

 Першовідкривач - Вікентій Хвойко, кін. ХІХ ст.

 Походження назви - від місця першої археологічної

знахідки (с. Трипілля на Київщині).

 Територія розселення – Правобережна Україна (між

Дніпром і Дністром).

 Походження племен: 1)автохтонні племена (місцеві);

2)міграційні (прийшли на територію України в
результаті міграції).

 Головні заняття: зернове землеробство (на пізніх

етапах - орне); скотарство відіграє допоміжну роль;
промисли - мисливство, рибальство, бортництво...

8
 Високо розвинуті ремесла, особливо гончарство (в
зв'язку з цим їх називали «племенами мальованої
кераміки» - на керамічні вироби наносили геометричний і
рослинний орнамент); ткацтво - були примітивні ткацькі
верстати, носили одяг вже не зі шкір тварин, а з полотна.

 Суспільний устрій - родо-племінна організація, на

зміну матріархату приходить патріархат.

 Поселення - існували протоміста по 15-20 тис. чол.

(поселення Майданицьке на Черкащині).

 Релігійні вірування – політеїзм - язичництво

(багатобожжя) - культи, що пов'язані із
землеробством, родючістю.

 Причини зникнення племен достеменно не відомі.

Ймовірно були витіснені кочовими племенами в II
тис. до н.е.

3. Сусіди трипільців:

 Кочові племена Середньостогівської культури. (Назва

походить від місця першої археологічної знахідки -
урочище Середній Стіг на Запоріжжі). Мешкали на
півдні України у 4-3 тис. до н.е.

 Кочові племена Ямної культури. (Назва походить від

особливостей поховання). Мешкали на території
Приазов'я і Криму в 3-2 тис. до н.е.

V. Бронзовий вік Характерні риси епохи:

(2 тис. до н.е.)  використання першого штучного металу - бронзи
(сплав міді і олова);
 на зміну матріархату утверджується патріархат;

9
  завершується перший великий поділ праці
(відокремлення скотарства від землеробства);
 зростає продуктивність праці, як наслідок з'являється
додатковий продукт, який привласнюється верхівкою
племені - поява майнової нерівності;
 відокремлюється стан воїнів;
 суспільний лад - військова демократія (найбільш
важливі питання вирішують народні збори, участь у
яких приймають всі дорослі чоловіки племені);
 утверджується мала сім'я.

VI. Ранньозалізний 1. На території України з'являються кочові, міграційні

вік (1 тис. до н. е.) племена, які заселяють степи Північного Причорномор'я і
Приазов'я:

 Кіммерійці (9-7 ст. до н.е.).

 Скіфи (7-3 ст. до н.е.).
 Сармати (3 ст. до н. є. - 3 ст. н.е.).

2. На півдні Кримського півострова проживають автохтонні

(місцевого походження) племена Таврів (9 - 2 ст. до н. е.).

3. VІІ ст. до н.е. - початок грецької колонізації Північного

Причорномор'я і Криму.

4. Кіммерійці:
 9-7 ст. до н. є.;

 Перші племена історична назва яких дійшла до нас.

 Територія розміщення - Північне Причорномор'я між

річками Дністер і Дон, Північний Крим, Таманський
півострів.

 Перша писемна згадка - Гомер «Одіссея», Геродот

10
 називав їх «знатними кобилодойцями».

 Перші племена, які започаткували на Україні добу

заліза, освоїли верхову їзду;

 Були елементи державності - були царі, знать,

постійне військо, територія, майнова нерівність,
рабство.

 Воювали з народами Кавказу, Близького Сходу і Малої

Азії (Урарту, Мідією, Ассирією).

 Були витіснені з Північного Причорномор'я скіфами.

5. Скіфи.

 Велика Скіфія - 7-3 ст. до н. є. - територія між Дунаєм і

Доном, Північ Криму, на півночі Середнє Подніпров'я.

 Мала Скіфія - 3 ст. до н.е. - 3 ст. н. е. - територія Північ

Криму і Нижнє Подніпров'я. Столиця м. Неаполь (біля
сучасного Сімферополя).

 Перша писемна згадка - Біблія (Старий заповіт).

 Геродот поділяв скіфів на:

Мігруючі п л е м е н а:
 Скіфи - кочовики (Північне Причорномор'я);
 Царські скіфи (Північ Криму), займали панівне
становище;
Головне заняття - кочове скотарство.
О с і л і п л е м е н а:

 Скіфи - орачі (правий берег Дніпра);

 Скіфи - землероби (лівий берег Дніпра)

11
 Головне заняття - землеробство.
 514 рік до н. е. (VІ ст. до н.е.) - війна з персами.
Скіфи застосували тактику «спаленої землі», перський
цар Дарій І зазнав поразки.

 Найбільшої могутності Велика Скіфія досягла в ІV ст.

до н. е., за царя Атея. Початок карбування монети,
завоювання Балкан, в союзі з македонцями підкорив
Фракію.

 339 рік до н. е. - скіфи потерпіли поразку від Філіппа

Македонського. Постійні війни, виснаження пасовищ,
підірвали могутність Скіфії. У ІІІ ст. до н.е. скіфи були
витіснені сарматами в Північний Крим і Нижнє
Подніпров'я, де по III ст. н.е. продовжувала існувати
Мала Скіфія.

 Скіфи створили оригінальну і блискучу культуру.

Найбільш цінними археологічними знахідками є
Золота пектораль (знайдена Б. Мозолевським під час
розкопок кургану «Товста могила» сучасна
Дніпропетровська область), Золотий гребінь (курган
«Солоха» Дніпропетровщина), Золота чаша («Гайманова
могила»)

 Скіфські звичаї. З усіх звичаїв найбільше враження на

античний світ справили ті, які завоювали їм репутацію
жорстоких воїнів. У четвертій книзі своєї «Історії»
Геродот писав: «... у першого ворога, якого вб'є скіф, він
п 'є кров, а з усіх інших, яких ще вб'є у битві, приносить
до царя відтяті голови. Скіф здирає шкіру з голови
ворога..., він використовує її як рушник... Багато хто зі
шкіри ворогів шиє собі плащі... Багато хто здирає шкіру з
усієї людини, натягує її на дерев'яну раму і возить з
собою, гарцюючи на коні...»

12
 6. Сармати.

 III ст. до н. е. - ІІІ ст. н. е.;

 Територія Північного Причорномор҆я
 Походження назви від іранського «Саоромат»
оперезаний мечем.
 Головне заняття - кочове скотарство.
 Високий соціальний статус жінки - були воїнами.
Були випадки коли на чолі племен стояли цариці –
зокрема Таміріс

7. Таври.

 Автохтонні (місцеві) племена, які мешкали в

середньому і південному Криму протягом 9 - 2 ст. до
н. е.
 Головні заняття - землеробство і скотарство.
 За назвою цих племен історична назва Криму -
Таврида.

8. Грецька колонізація.

 Початок - VІІ ст. до н. е.

 Перші колонії заснували вихідці із Мілету.
 Березань (гирло Бугу, неподалік сучасного міста Очакова
Миколаївської області).
 Тіра (біля гирла р. Тірас (Дністер), на місті сучасного
Білгород-Дністровського).
 Ольвія (Буго-Дніпровський лиман, сучасна Миколаївська
область).
 Пантікапей (біля сучасної Керчі).
 Херсонес (поблизу сучасного Севастополя), та інші.

13
  Політичний устрій - рабовласницькі демократичні, або
аристократичні республіки.

 Поліс - місто-держава з прилеглою до нього

сільськогосподарською округою – хорою.

 Головна площа - агора; фортеця - акрополь; рада

старійшин - архонти.

 480 рік до н.е. (V ст. до н.е.) - Пантікапей підкорив інші

поліси на території Керченського півострова і Тамані,
утворилося Боспорське царство.

 Кінець II ст. до н.е. (107 рік до н.е.) повстання під

проводом Савмака.

 Найбільш відомий цар - Мітрідат VІ Євпатор, правив у

І ст. до н. е. (89 - 63 pp. до н. е.), вів війни з Римом,
потерпів поразку.

 VІІ - І ст. до н. е. - грецький період.

 І ст. до н. е. - ІV ст. н. е. - римський період (були

завойовані Римською імперією).

 В ІV ст. н. е. більшість полісів (окрім Херсонеса, який

перейшов під владу Візантії) були розорені навалою
германських племен остготів. Остаточно знищені
навалою кочових племен гунів.

VІІ. Початки 1. Перші писемні згадки - давньоримські автори І -

слов’янської історії. ІІ ст. н. е.: Пліній Старший, Таціт, Птолемей.
(1-е тисячоліття н.е.) Візантійські історики 6 ст. - Йордан «Гетика», Прокопій
Кессарійський, візантійський імператор Маврикій

14
 Стратег «Стратекігон».
2. Найдавніші назви:
 Венеди - II ст. до н.е. - ІІІ ст. н.е. - племена Зарубинецької
культури;
 Анти - III - VІ ст. н. е. - племена, що створили
Черняхівську культуру. (Грушевський саме з них виводив
походження українців);
 Склавіни - під такою назвою відомі слов'янські племена
починаючи з VІ ст. (Празько-корчацька культура).

3. Головні заняття - землеробство, розвинуті ремесла

(металургія, гончарство, ткацтво та інші), промисли,
тваринництво.

4. Суспільний устрій – родо - племінна демократія, в

5-7 ст. утворюються великі племінні союзи.

5. Велике переселення народів - ІV - VІІ ст. н. е.,

внаслідок розкладу родо-племінного ладу. Започаткували
германські племена остготів. В III ст. прийшли на
територію України. Воювали з антами, розорили грецькі
міста Північного Причорномор'я. На території України
утворили свою державу - Королівство Рейхготланд.
Найбільшої могутності досягли за короля Германаріха у
ІV ст. Однак були знищені навалою кочових племен
гунів у 375 р.

6. VІ ст. - Балканські походи слов'янських племен – на

територію Візантійської імперії.

7. VІ - VІІ ст. - слов'яно-аварські війни.

8. Найдавніші протодержавні утворення слов'ян:

 Куявія (Середнє Подніпров'я - політичний центр Київ);
 Славія (утворили ільменські племена - новгородська

15
 земля);
 Артанія (Ростово-Суздальська земля, або Прикаспійські
землі).

9. Племінні об'єднання східних слов'ян на території

сучасної України - літописець Нестор в «Повісті
минулих літ» називає 14 слов'янських племінних союзів,
8 з яких проживали на території сучасної України:
 Поляни - територія Середнього Подніпров'я (Київщина);
 Древляни - мешкали на захід від полян в районі річок
Случу і Тетерева (Житомирщина);
 Дуліби (Бужани, Волиняни) - на захід від древлян
(Волинь, Рівненщина);
 Сіверяни - територія на північний схід від полян по
берегам річок Десни і Прип'яті (Чернігівщина);
 Уличі, Тиверці, Білі хорвати - у верхів'ях річок Пруту і
Дністра, Карпати (територія Східної Галичини і
Закарпаття.

16
Контрольні питання до теми: “Давня історія України”

1. Періодизація найдавнішої історії України, зазначте часові рамки:

а)палеоліт (ранній, середній, пізній);

б)мезоліт;

в)неоліт;

г)енеоліт;

д)бронзовий вік;

е)залізний вік.

2. Процес антропогенезу, якій епосі відповідає тип людини?

а)архантроп – гомо габіліс – пітекантроп;

б)палеоантроп - гомо еректус – неандерталець;

в)неоантроп - гомо сапієнс - кроманьйонець.

3. В який період з’являється “людина розумна”?

4. В який період з’являються первісні релігійні вірування, назвіть їх?

5. Яким періодам відповідає велике зледеніння?

6. В який період людина починає добувати вогонь, створює наземні житла?

7. Перша форма соціальної організації людей?

8. В який період відбувається перехід до родової общини, формується

племінна організація суспільства?

9. В яку епоху з’являється далекобійна зброя – лук і стріли, відбувається

приручення тварин, велику роль починає відігравати рибальство?

10. Суть неолітичної революції, які зміни в житі людини відбуваються в період
неоліту?

17
 11. Коли відбувається перший великий поділ праці, з’являються ранні форми
орного землеробства?

12. Найдавніша стоянка первісних людей на Україні?

13. Племена трипільської культури (першовідкривач, походження назви, період

перебування на території України, територія розселення, головні заняття,
ремесла, житло, поселення, релігійні вірування )?

14. Які племена перебували на території України з ІХ по VІІ ст. до н.е.?

15. Які племена перебували на території України з VІІ по ІІІ ст. до н.е.?

16. Які племена перебували на території України з ІІІ ст. до н.е. по ІІІ ст. н.е.?

17. Які племена проживали на півдні Кримського півострова з ІХ по ІІ ст. до

н.е.?

18. Перші племена, історична назва яких дійшла до нас?

19. Столицею якої держави було місто Неаполь?

20. Перша письмова згадка про кіммерійців?

21. Перша письмова згадка про скіфів?

22. В якому столітті була війна скіфів з персами?

23. Коли і за якого царя скіфські племена досягли найбільшої могутності?

24. Кого Геродот називав “знатними кобилодойцями”?

25. Які групи племен у скіфів виділяв Геродот.

26. Чим вам відомий Вікентій Хвойко?

18
27. Чим вам відомий Борис Мозолевський?

28. В якому творі зустрічається перша згадка про кіммерійців?

29. Після якої події починається занепад Великої Скіфії?

30. Племена, які започаткували на Україні добу заліза, освоїли верхову їзду?

31. Назвіть найбільш відомі пам’ятки скіфської культури, в яких курганах їх

знайшли?

32. Назва яких племен ймовірно перекладається як “оперезаний мечем”,

зазначте в який період вони проживали на території України?

33. Протягом якого часу існувала Мала Скіфія, яку територію займала?

34. В якому столітті розпочалася грецька колонізація Північного

Причорномор’я?

35. Яка грецька колонія знаходилася в гирлі Бугу?

36. Яка грецька колонія розташовувалася на Таманському півострові?

37. ------------------------------------------ біля сучасного Севастополя?

38. ------------------------------------------ на місці сучасної Керчі?

39. В який період існувало Боспорське царство? Назвіть останнього царя.

40. Як давні греки називали Чорне море?

41. Грецький період в історії України?

42. Римський період в історії України?

43. Назвіть керівника повстання в Боспорському царстві, коли воно відбулося?

19
 44. Як давні греки називали Дніпро?

45. Перші письмові згадки про слов’ян?

46. Під якими назвами в давнину були відомі слов’янські племена?

47. Яким племенам відповідає зарубинецька культура, зазначте її часові рамки?

48. Яким племенам відповідає черняхівська культура, зазначте її часові рамки?

49. Коли відбувалося велике переселення народів, які германські племена

утворили на Україні свою державу, як вона називалася?

50. Коли відбувалася навала гунів, хто їх очолював?

51. Назвіть найдавніші державні утворення слов’янських племен.

52. З яким століттям пов’язують балканські походи?

53. Яку кількість племінних союзів слов’ян згадує Нестор в “Повісті минулих
літ”?

54. В яких століттях відбувалися слов’яно – аварські війни?

20
 Політична історія Київської Русі

860; 866  Походи князя Аскольда на Візантію. Спроба релігійної

реформи – введення православного християнства, як
державної релігії.

862  Запрошення Північнослов’янськими племенами на

престол варязьких князів Рюрика, Синєуса і Трувора.
Побудова Новгорода, як столиці Північної Русі.

879  Смерть Рюрика. У „Повісті минулих літ” Нестор записав,

що помираючи, Рюрик передав свою посаду родичеві
Олегові, оскільки його син Ігор був малолітнім.

882  Вбивство Олегом Аскольда і Діра, захоплення Києва. В

„Повісті” Аскольд і Дір подаються як бояри Рюрика, які
незаконно захопили владу в Києві. То ж їх вбивство є
актом історичної справедливості. Об’єднання двох
політичних центрів Новгорода і Києва вчені вважають
початком ранньофеодальної держави – Київської Русі.
Київ було проголошено столицею об’єднаної держави.
Олег назвав Київ „матір’ю городів Руських”.
 Професор Борисенко В.П. висловив припущення, що
найскоріше це був перший на Русі двірцевий
переворот, внаслідок якого була скинута династія
Києвичів і владу захопили Рюриковичі на чолі з
Олегом. Легкість з якою Олег захопив Київ
пояснюється незгодою київських вельмож спробою
Аскольда запровадити християнство.

Олег „Віщий”  Правління Олега. (Формально правив від імені Ігоря-

882-912 сина Рюрика). Відбувається збирання руських земель та
консолідація їх навколо Києва. Не визнавши північних
завойовників, державне об’єднання „Руська земля”

21
 розпалось і Олег був змушений відновлювати колишню
єдність силою меча. В „Повісті минулих літ” зазначено,
що у 885 році він обклав даниною полян, древлян, сіверян
та радимичів, продовжував воювати з тиверцями та
уличами.

В основу консолідації земель Олег поклав модель

централізованої держави.

907; 911  Походи Олега на Константинополь (Русько-

візантійський договір 911р. мав 15 статей і передбачав
сплату Візантією значної контрибуції, безмитну торгівлю,
надання пільг руським купцям).

912  Похід на Арабський халіфат. Загибель Олега.

Ігор Рюрикович  Правління Ігоря. Князював не так вдало, як його

912-945 попередник Олег. Його князювання почалося із жорстокої
боротьби проти автономістських тенденцій підкорених
племен. Вогнем і мечем знову підкорив древлян і уличів.

915  Перша літописна згадка про печенігів. Було укладено

мирну угоду, але вже у 930 р., підштовхуванні Візантією,
печеніги напали на Русь.

941; 944  Походи на Константинополь. Перший похід закінчився

катастрофою, за допомогою пальної суміші, що
називалася „грецьким вогнем”, візантійці спалили руський
флот. Під час другого походу до битви справа не дійшла.
Візантійський імператор Роман запропонував мирну
угоду. Договір 944 р. був н е такий вигідний як договір
911 р.
944  Похід на Закавказзя.

945  Повстання древлян. Розлючені частими походами за

22
 даниною, древляни на чолі з князем Малом влаштували
засідку і вбили Ігоря.

Ольга  Правління (протекторат в силу малолітства сина

945-962 Святослава) Ольги. Жорстоко помстилася древлянам,
спаливши місто Іскоростень. Здійснила податкову
реформу: полюддя було замінено урочною системою – за
якою для підвладних Києву племен визначався
фіксований розмір данини, яка мала звозитися у
визначенні місця – погости.

 Активна діяльність на міжнародній арені. Фактично

започаткувала дипломатичну службу – першою в
історії Київської Русі здійснила два дипломатичних
візити, а не військових походів, до Константинополя –
у 946 і 957 роках. Під час другого візиту прийняла
християнство.

 Намагаючись не допустити зверхність Візантії над Русю

у 959 році Ольга змінює вектор зовнішньої політики і
відряджає послів до германського імператора Оттона І з
проханням направити до Києва єпископів для хрещення за
римським обрядом. Однак місія єпископа Адальберта
щодо хрещення Русі викликала опір зі сторони вельмож,
які підтримали в боротьбі за владу язичника Святослава.

Святослав  Правління Святослава Ігоревича. Професор Бойко О.

962-972 зазначає, що правління цього князя припало на час
становлення ранньофеодальних держав у Європі та
завоювання ними життєвого простору. Тому войовничий
характер Святослава цілком відповідав духу епохи. У
військових походах пройшов щонайменше 8-8,5 тис. км. і
вписав молоду Давньоруську державу в геополітичний
простір Євразії. Грушевський назвав Святослава
„запорожцем на престолі”, чесним лицарем-

23
 войовником, „що у всім поступає відкрито і сміло...,
цінить тільки славу воєнну і для неї однієї жив... А як
ішов на котрий край, сповіщав наперед: „Іду на Вас”.

964  Двадцятидворічний Святослав розпочинає війну на

сході – підкорює племя в’ятичів, громить волзьких
булгар.

967  Знищує Хозарський каганат, оволодівши його

столицею-містом Ітиль, що мало неоднозначні наслідки.
З однієї сторони це сприяло консолідації
східнослов’янських племен у межах Давньоруської
держави, яким загрожувала хозарська небезпека, з іншого
боку, падіння Хозарії відкрило шлях на Русь печенігам.
 Кавказький похід на ясів і косогів.

968  І-й Балканський похід. Направлений проти

Болгарського царства – захопив 80 міст вздовж Дунаю.
Занепокоїна успіхами Святослава, візантійська
дипломатія спричинила напад печенігів на Київ. В зв’язку з
цим Святослав вимушений був повернутися і відігнати
печенігів від Києва.
 Здійснює адміністративну реформу, поділивши землі
між своїми синами. Намісником у Києві став старший
син Ярополк, у Древлянській землі (столиця Овруч) – Олег,
у Новгороді – Володимир.

969-971  ІІ-й Балканський похід. Направлений проти Візантії.

Прагне перенести столицю у місто Переяславець на
Дунаї і створити могутню Дунайсько-Дніпровську
державу. В місті Доростолі був оточений
переважаючими військами візантійського імператора
Іоана Цимісхія. Битва не виявила переможця і була
підписана мирна угода за якою русичі відмовлялися від
претензій на Болгарію і Крим.

24
 972  Повертаючись після невдалого походу, Святослав біля
Дніпровських порогів потрапив в засідку печенігів і
трагічно загинув. „Повість минулих літ” так описує цю
подію: „У рік 972 прийшов Святослав у пороги, і напав на
нього Куря, князь печенізький. І вбили вони Святослава, і
взяли голову його із черепа його зробили чашу,-окувавши
череп його золотом, пили з нього...” На чаші було
написано: ”Чужого бажаючи, своє загубив”.

972-978 Міжусобна війна між синами Святослава Ярополком Київським,

Олегом Овруцьким, Володимиром Новгородським за владу.
Переможцем виходить Володимир. В „Повісті” зазначається,
що Ярополк вбиває брата Олега. Володимир прагне покарати
братовбивцю і перемагає, тим самим відновлюючи
справедливість.

Володимир Великий  Правління Володимира Святославича (Великого).

978-1015

980  Перша релігійна реформа – спроба створити пантеон

язичницьких богів на чолі з Перуном.

988  Друга релігійна реформа – запровадження

православного християнства. (Щоб примусити
Візантійського імператора хрестити Русь Володимир
захопив грецьке місто Херсонес на півдні Кримського п-
ова і поставив ультиматум: віддати йому в жінки
сестру імператора – Анну і прислати єпископів для
хрещення Русі.)
Процес християнізації Русі був тривалий і
продовжувався протягом декількох століть.

 Володимир завершив процес формування території

25
 Київської Русі приєднав землі ятвягів, в’ятичів, білих
хорватів. Відвоював у Польщі Червенські міста. Київська
Русь стала найбільшою країною в Європі.

 Вів успішну боротьбу з печенігами. Здійснював розбудову

міст на порубіжжі.

 Здійснив військову реформу, замінивши варязьку дружину

слов’янською.

 Провів адміністративну реформу, змістивши місцевих

племінних князів і поставив на чолі земель своїх синів
(12).

 Фінансова реформа – ввів грошову одиницю гривню.

 Тризуб – став державним символом.

 Ці заходи сприяли консолідації слов’янських племен і

централізації Русі.

 Здійснюється велике кам’яне будівництво. Перший

кам’яний храм – Десятинна церква.

 Поширення писемності, освіти.

1015-1019  Період міжусобної війни – боротьба синів Володимира

Великого за київський престол. Святополк вбиває своїх
братів Бориса, Гліба, Святослава. За це отримав в народі
прозвище – „Окаянний”. (Бориса і Гліба Православна
Церква пізніше приєднала до святих). Ярослав, який
княжив у Новгороді пішов війною на Святополка і
розгромив його. Однак Святополк заручився підтримкою
свого тестя, польського короля Болеслава і вигнав

26
 Ярослава з Києва. За допомогу Болеслав забрав
Червенські міста. Тільки у 1019 році після перемоги на
р.Альті Ярослав утвердився у Києві.

 (Сучасні історики вважають, що Святополк не вбивав

братів. Нестор в „Повісті” описує так події з метою
показати Ярослава борцем за історичну справедливість).

Ярослав Мудрий  Правління Ярослава Володимировича, прозваного в

1019-1054 народі „Мудрим”.

1024-1036  Перший дуумвірат – спільне правління Русю Ярослава

і Мстислава. (Права на владу в Русі заявив
Тмутараканський князь Мстислав, який захопив Чернігів.
У 1024 році під Листвином, поблизу Чернігова між
братами відбулася битва в якій перемогу отримав
Мстислав. Однак кияни не захотіли нового князя. Брати
уклали компроміс, наслідком якого і стало спільне
правління Русю. Землі по лівий берег Дніпра відійшли
Мстиславу, який зробив столицею місто Чернігів.
Правобережні землі – Ярославу, який осів в Новгороді.
Київ під спільним управлінням. У 1036 році Мстислав
помер не залишивши після себе наступника і Ярослав
знову об’єднав Русь.)
 У 1030-1031 рр. брати разом повернули від Польщі
Червенські міста: Перемишль, Червен, Белз та інші.

1036  Ярослав під Києвом наніс вирішальної поразки

печенігам.

1037  В честь перемоги збудовано Софіївський Собор.

1043  Останній похід на Константинополь. Експедиція, на чолі

якої стояв син Ярослава - Володимир закінчилася повною

27
 поразкою. Руський флот був спалений біля самого
Босфору. Сухопутне військо під командуванням воєводи
Вишати було розбите під Варною. 800 полоненим разом з
Вишатою викололи очі. Ця поразка не послабила
міжнародного становища Русі. Вже у 1052 році було
укладено династичний шлюб – син Ярослава Всеволод
одружився на візантійській царівні - дочкою
візантійського імператора Костянтина ІХ Мономаха.

 Ярослава називали „тестем Європи”. Сам він був

одружений з шведською принцесою Інгігердою. Три
доньки Ярослава вийшли заміж за європейських королів.
Причому Анна, після смерті свого чоловіка-французького
короля Генріха І, тривалий час правила Францією. Сини
були одружені з європейськими принцесами. Династичні
шлюби свідчать про високий міжнародний авторитет і
престиж Київської Русі.

1051  Без відома Константинопольського патріарха

призначає митрополитом Руської Церкви - Ілларіона.

 В роки правління Ярослава було створено перший

писаний звід законів – „Руська Правда”.

 Збудовано „Золоті ворота”, Київський кремль. В одному

Києві було близько 400 церков. Побудована велика
кількість нових міст. Ширилась освіта. Сам Ярослав мав
велику бібліотеку. Вчені підкреслюють, що його можна з
повним правом назвати фундатором книжності і вченості
на Русі, організатором створення історичних трактатів та
літописів.

 Незадовго до смерті, намагаючись убезпечити своїх

нащадків від кривавих міжусобних війн, поділив
Київську державу між своїми синами. Старший син

28
 Ізяслав одержав Київ, Туров, Новгород, Псков;
Святослав – Чернігів, Муром і Тмутаракань; Всеволод
– Переяслав і Ростов; Ігор – Володимир-Волинський;
В’ячеслав –Смоленськ. У разі смерті київського князя
великокняжий стіл переходив до старшого за віком
сина.

 Без сумніву, часи правління Ярослава позначилися

посиленням держави, зміцненням кордонів Русі,
інтенсивним будівництвом, розвитком культури.
Київська Русь досягла апогею своєї могутності.

Правління  Період загострення міжкнязівських усобних війн, чим

Ярославичів скористалися половці, здійснюючи систематичні
набіги на Русь.
„Половецька руїна”.

Тріумвірат 1054-1073  Спільне правління трьох братів Ізяслава, Святослава,

Всеволода

1061  Вперше половці напали на Русь. Переяславський князь

Всеволод зазнав поразки.

1068  Поразка тріумвірів від половців на р. Альті, як

наслідок народне повстання в Києві. Ізяслав тікає до
Польщі. На деякий час князем стає Всеслав
Брячиславович Полоцький. (Троюрідний племінник Я.Мудрого).

1069-1073  Друге правління Ізяслава. За допомогою польського

короля Болеслава ІІ Ізяслав повертається до Києва.

1072  Друга редакція „Руської Правди”. (Правда

Ярославичів) За іншими відомостями відноситься до
1068 р.

29
 1073-1076  Тріумвірат розпався. Всеволод і Святослав виступили
проти Ізяслава. Правління в Києві Святослава. (Засновник
династії чернігівських Святославичів, відомої як Ольговичі)

 Третє правління Ізяслава. Загинув в битві з Чернігівським

1076-1078
князем Олегом Святославичем. Останній був прозваний в
народі Гореславичем тому, що в боротьбі за київський
престол закликав на допомогу половців, які грабували
Русь.

 Правління в Києві Всеволода Ярославича. Був одружений

1078-1093
з візантійською принцесою із династії Мономахів. Був
однією з найбільш освічених людей того часу. Ніколи не
виїзджаючи за кордон знав п’ять мов.

 Правління в Києві Святополка ІІ Ізяславовича. (Син

1093-1113
Всеволода – Володимир Мономах добровільно поступився
київським престолом Святополку, дотримуючись
заповіту Ярослава Мудрого).

 З’їзд князів в Любечі (Любецький з’їзд) поблизу Києва.

1097
Скликаний за ініціативи Володимира Мономаха з
метою припинити міжусобні війни і дати відпір
половцям. Були присутні Святополк ІІ, Давид та Олег
Святославичі, Давид Ігорович, Василько Ростиславович.
Головним рішенням було: „кожен володіє своєю
вотчиною”. Тим закріплювався поділ руських земель
між окремими фаміліями князів. Ухвалено жити між
собою в мирі і злагоді. Створено союз князів проти
половців.
 Однак рішення з’їзду відразу ж були порушені. Волинський
князь Давид за порадою Святополка ІІ зрадницькі захопив
князя Василька Теребовельського (з Галицької землі) і
осліпив його. Цей злочин викликав нову війну між князями

30
 (1097-1100) в яку були втянуті Польща і Угорщина.
 З’їзди князів проводилися і надалі (1100 р., 1101 р.,
1107 р.), однак всі спроби припинити міжусобиці
зазнали краху.

Володимир Мономах  Правління Володимира Всеволодовича (Мономаха).

1113-1125 Останній період величі Київської Русі. Здобув
популярність в народі ще до того як зійти на
великокняжий престол. Гучну славу і популярність
йому завоювали переможні походи на половців.
Переказують ніби Мономах 83 рази в союзі з іншими
князями виступав проти них і знищив 200
половецьких вождів. Особливо вдалими були походи
1103, 1107, 1111 років.

 Був призваний на великокняжий престол в ході

народного повстання в Києві 1113 р. на запрошення
віче.

 Об’єднав більшу частину держави Ярослава Мудрого,

припинивши міжусобні війни між князями.

 Відновив міжнародний авторитет держави, мав широкі

династичні зв’язки з Візантією, Англією, Швецією,
Норвегією, Німеччиною, Угорщиною. (Сам Мономах
був одружений з англійською принцесою Гітою - дочкою
англійського короля Гарольда ІІ, що загинув в битві під
Гастінксом у 1066 р.).

 Здійснював активну законодавчу діяльність – Третя

редакція Руської Правди („Устав” Мономаха) у 1113 р.
В зводі законів захищалися інтереси соціальних низів,
обмежувалася феодальна експлуатація населення.

31
  Мономах ввійшов в історію як правитель, що у своїй
діяльності керувався високими морально-етичними
нормами, що базувалися на засадах християнства. Був
автором знаменитих творів, „Повчання дітям”,
„Заповіту”.
(„А над усе не забувайте убогих... і не давайте сильним погубити
людину... Також і бідного смерда, і вбогу вдовицю не давав я
сильним обідити”.)

Мстислав  Правління в Києві сина Мономаха – Мстислава.

Володимирович Останній правитель, що зміг утримувати руські землі.
1125-1132 Його смерть позначила кінець історичної доби, в якій
Київ відігравав роль основного центру руських земель
і поклала початок періодові феодальної
роздробленості.

Політична  У ХІІ ст. на теренах Русі з’являються окремі самостійні

роздробленість Русі князівства і землі: Галицьке, Волинське, Київське,
ХІІ-ХІІІ ст.. Переяславське, Ростово-Суздальське, Чернігово-
Сіверське, Новгородська і Псковська землі та ряд інших.
Якщо у ХІІ ст. утворилося 15 князівств, то на початку ХІІІ
ст. їх кількість сягала вже 50.
Причини роздробленості:
 Великі простори держави та етнічна неоднорідність
населення. (Територія приблизно 800 тис. кв. км.з
населенням за різними підрахунками від 3 до 12 млн.
Поряд із словянами тут проживало понад 20 народів.
Процес механічного приєднання та завоювання нових
земель випереджав два інші процеси – формування та
зміцнення апарату центральної влади, та консолідацію
народів).
 Розвиток продуктивних сил, утвердження феодальних
відносин, натуральне господарство, що посилювало
владу місцевих князів і бояр – створювало передумови
економічної самостійності окремих князівств та їх

32
 політичної відокремленості.
 Відсутність чіткого принципу престолонаслідування.
(Горизонтальний принцип: від старшого брата до
молодшого, вертикальний принцип – від батька до
старшого сина. Накладання цих принципів призводило до
міжусобних війн за київський престол між дядьками і
племінниками).
 Зміна торговельної кон’юктури, частковий занепад
Києва як економічного центру. (Наприкінці ХІ ст.
половецькі орди перерізали торговельні шляхи до Чорного
і Каспійського морів. Змінився шлях з Візантії та Малої
Азії до Європи внаслідок надання Візантією права
безмитної торгівлі Венеції у 1082 р. Хрестові походи
безпосередньо зв’язали західноєвропейські держави із
Сходом).
 Посилення експансії степових кочовиків.

Процес розпаду великої держави – закономірний процес в

розвитку середньовічного суспільства.

2-га половина ХІІ ст.  Посилюються міжкнязівські усобиці, загострюється

боротьба за Київський престол. Особливо завзято рвався
до влади шостий син Володимира Мономаха – Юрій
Долгорукий, князь Ростово-Суздальський. (Вважається
засновником Москви). Його суперником виступив внук
Мономаха Ізяслав ІІ Мстиславович, улюблений герой
„Київського літопису”. Коли він помер у 1154 р., то як
записав літописець „плакала по нім вся Руська земля...”

1169  Син Юрія, Андрій Боголюбський організував похід на

Київ. Після двох місячної облоги місто було взяте
штурмом і по варварському пограбоване, в тому числі
і храми, зокрема Печерський монастир.
 Андрій Боголюбський остаточно хотів підірвати велич
Києва. Він не залишився князювати, а посадив свого

33
 намісника. Намагався навіть перенести митрополію до
Володимира, щоб позбавити Київ значення релігійного
центру, але ці заходи не мали успіху. Своєю жорстокістю
і суворістю, прагненням до встановлення
абсолютистської влади, він викликав незадоволення
навіть серед найближчого оточення і був убитий
змовниками у 1175 році.

 Істориками підраховано, що протягом лише одного

століття (1146 - 1246 ) Київ 46 разів переходив із рук в
руки. Характерно, що 35 князювань тривало менше року.

 Невдалий похід Новгород-Сіверського князя Ігоря на

1185 половців, оспіваний невідомим автором в знаменитому
„Слові о полку Ігоревім”.

 В „Київському літописі” вперше під цим роком

1187 зустрічається назва „Україна.”

Монголо-татари
 Утворення ранньофеодальної Монгольської держави.
1206
Хурал (з’їзд) проголосив Тимучіна великим ханом
Монголії дав йому ім’я Чінгіс-хан (Великий хан).

1207  Завоювання монголами народів Сибіру.

1211-1215  Завоювання Північного Китаю-держави Цзинь.

1219-1221  Завоювання держав Середньої Азії (Бухара, Самарканд,

Хорезм).

1221-1223 Похід темників Джебе і Субедея на Кавказ. Розорення Грузії,

Вірменії, Азербайджану. Розгром половців і аланів.

1223 рік Об’єднане русько-половецьке військо зазнало нищівної

34
 поразки в половецьких степах на річці Калці. (Перша битва
руських дружин з монголо-татарами).

1237-1238  Завоювання внуком Чінгіс-хана - Бату-ханом (більш

відомий на Русі як Батий) князівств Північно-Східної Русі.
(Рязань, Коломна, Москва, Володимир, Суздаль та інші
міста спалені. У вирішальній битві на річці Сіті (1238 р.)
повний розгром руських дружин.

1239-1240  Завоювання Піденно-Західних князівств Русі.

(Територія України).

6 грудня 1240 рік  Взяття Києва. Останні захисники загинули під

уламками Десятинної церкви.

Спадкоємцем українських державотворчих традицій Київської Русі стає Галицько-

Волинське князівство.

Соціальна структура Князі (династія Рюриковичів).

населення Київської Бояри.
Русі Дружина (військо).
Міські люди
Смерди (вільні, або напівзалежні селяни, що сплачували податок
князю)
Рядовичі, закупи (особи, що потрапили у боргову кабалу)
Чернь (особи, що не мали власного майна)
Холопи (слуги, становище яких прирівнювалося до рабського)

Окрему категорію складали ізгої (особи, що втратили зв’язок із

своїм соціальним середовищем)

35
 Контрольні питання до теми «Київська Русь»

1. Хто назвав Київ «матір’ю городів руських»?

2. Останній представник династії Києвичів?

3. Перший князь християнин?

4. За якого князя були створені перші школи?

5. Скільки редакцій має «Руська Правда», зазначте роки?

6. Яка подія кінця Х ст. мала визначальний вплив на історію Київської Русі?

7. Хто із князів створив дуумвірат, зазначте роки?

8. Склад тріумвірату?

9. Хто і в якому році знищив Хозарський Каганат?

10. Хто здійснив першу податкову реформу?

11. За якого князя християнство стало державною релігією?

12. Про якого Галицького князя згадується в «Слові о полку Ігоревім»?

13. Автор «Повчання дітям»?

14. Як називався перший збірник законів Київської Русі?

15. Автор «Слова про закон і благодать»?

16. Який похід описано в «Слові о полку Ігоревім», в якому році він відбувся?

17. Які реформи здійснив Володимир Великий?

36
18. З якою метою був скликаний Любецький з’їзд князів, яке рішення було прийнято?

19. Між ким була битва під Листвином?

20. -------------------- на річці Альті?

21. ---------------------------на річці Калці?

22. За якого князя на Русі з’явилися печеніги?

23. Хто побудував Софію Київську?

24. Перший кам’яний храм, його доля?

25. Перше повстання зафіксоване в «Повісті минулих літ»?

26. Кому належать слова «Іду на Ви»?

27. За що древляни вбили князя Ігоря?

28. Як княгиня Ольга помстилася древлянам?

29. Хто із князів хотів перенести столицю в Переяславець на Дунаї?

30. Хто остаточно розгромив печенігів?

31. Хто із князів прославився походами проти половців?

32. Яке місто захопив Володимир щоб хрестити Русь?

33. Хто здійснив перші дипломатичні візити в Константинополь?

34. Який із князів і чому в «Повісті минулих літ» згадується як «Окаяний»?

37
 35. Який принцип престолонаслідування заповів Ярослав Мудрий.

36. Хто із князів був запрошений на Київський престол народним віче?

37. Про кого іде мова: «Чуже шукаючи своє загубив»?

38. Чим було викликане народне повстання в Києві 1068 р.?

39. Як називали служителів язичницьких культів?

40. Автор «Повісті минулих літ»?

41. З якої події історики виводять початок історії Київської Русі?

42. Хто керував обороною Києва від монголо-татар?

43. Ростово-Суздальський князь, який по варварському пограбував Київ у 1169 р.?

44. З яким князем пов’язана оборона Доростола?

45. За якого князя було здійснено останній похід на Константинополь?

46. Яка нова соціальна верства населення появилася в кінці Х ст.?

47. Яке прозвище мав князь Олег?

48. Кого називали «тестем Європи»?

49. Якого князя називали Мономахом?

50. “Запорожець на престолі”?

38
 51. Які події відбулися в наступних роках:

 860; 866 -  1054 – 1072 –

 882 –  1097 –

 907; 911 –  1107 –

 941; 944 –  1068 –

 945 –  1113 –

 967 –  1169 –

 968 –  1185 –

 972 –  1187–

 972 – 978 –  1206 –

 980 –  1223 –

 988 –  1240 –

 1015 – 1019 –

 1036 –

 1037 –

 1043 –

 1024 – 1036 –

39
 Галицько-Волинська держава

 Грушевський вважав Галицьке і Волинське князівства

безпосередніми спадкоємцями політичних і культурних
традицій Києва. В апогеї своєї могутності у ХІІІ ст., ці
князівства охоплювали 90% населення котре проживало в
межах нинішніх кордонів України.

 Ці землі з самого початку стали ареною запеклої боротьби

між українцями і поляками, що тривала до середини ХХ ст.

Галичина  Розташована в східних передгір’ях Карпат, у верхів’ях

важливих річок Дністра і Пруту. Лежала на перехресті
важливих торговельних шляхів. Великі запаси солі, яка на
той час була стратегічним товаром.
 На заході межувала з Польщею і Угорщиною, на сході з
Волинню.
 Якщо Галичина на своїх західних кордонах мусила боротися з
агресивними мадярами і поляками, то єдиними чужоземними
сусідами Волині були литовські племена на півночі.
 Населення: племена дулібів, тиверці, білі хорвати.

981  Володимир Великий відвоював ці землі у поляків і приєднав

до своїх володінь. На Волині заснував місто Володимир, що
стало столицею.

 До кінця ХІ ст. ці землі утворювали суцільну

адміністративну одиницю, підпорядковану Києву.

Боярство  Галицькі бояри були найбільш свавільними й могутніми

на всіх руських землях. Галичину вважають ідеальним
зразком олігархічного правління на Русі. (Виділяють
республіканський Новгород, абсолютистська форма
правління у Володимирі і Москві і третій різновид правління
– Галицьке князівство).

40
  Влада галицьких бояр пояснюється насамперед їх
походженням. На відміну від бояр в інших князівствах,
галицька аристократія, вийшла з місцевої племінної знаті і
свої маєтки отримала не від князя, а узурпувавши общинні
землі, торгували сіллю. Могли дозволити собі утримувати
дружини. В боротьбі з княжою владою зверталися за
допомогою до поляків і угорців.

Галицькі  У 1084р. в Галицькому князівстві самочинно вокняжилися

Ростиславичі троє братів: Рюрик, Володар і Василько – сини Ростислава
Володимировича, онука Ярослава Мудрого. 1097р. з’їзд
князів у Любечі визнав за ними право вотчини на ці землі.

 Після їх смерті між їхніми спадкоємцями спалахнула

міжусобна війна, переможцем в якій вийшов Володимир
Володарович більш відомий як Володимирко.

Володимирко  Був видатним дипломатом, відзначався хитрістю і

1124-1153 безпринципністю. Вів успішну боротьбу з Києвом, Польщею,
(перша половина Угорщиною. Його сестра була замужем за грецьким
ХІІ ст.) царевичем. Вважається, що саме він остаточно вивів
Галичину з під контролю Києва. Переніс столицю із
Перемишля в Галич.

 Прийшлося вести боротьбу за владу з небожем Іваном

Ростиславичем, князем Звенигородським, більш відомим як
Іван Берладник.

 Захопив Погоринську область на Волині, яка належала

київському князю Ізяславу ІІ. Останній заключив союз з
угорським королем Гейзою. Володимирко вимушений був
присягнути на хресті, що віддасть землі, однак не дотримав
присяги. Коли йому закинули про святотатство, він відповів:
«Що може зробити цей маленький хрестик?». Тієї ж ночі він
помер.

41
 Ярослав  Перетворив Галичину в найсильніше князівство.
Осмомисл
1153-1187  Спочатку довелося вести боротьбу з київським князем
(друга половина Ізяславом ІІ. (В битві під Теребовлею 1154р., Ярослав зазнав
ХІІ ст.) нищівної поразки. Ізяслав приказав постинати голови всім
«людина, що мала полоненим галичанам. Однак невдовзі Ізяслав помер і це
вісім відчуттів» зміцнило позиції Ярослава.)

 Вів боротьбу з Іваном Берладником, який в союзі з київським

князем Ізяславом ІІІ і при підтримці половецької орди
захопив південь Подунав’я . Однак Осмомисл справився з
ворогами і навіть вигнав Ізяслава з Києва, а Берладник
загинув у Візантії.

 Встановив широкі дипломатичні зв’язки з Візантією,

(царевич Андронік Комнен довгий час гостював у Ярослава),
з угорським королем, з німецьким імператором Фрідріхом
Барбароссою. Був одружений з дочкою Юрія Долгорукого -
Ольгою.

 Розширив кордони князівства по Дністру до Чорного моря, а

по Дніпру – до порогів.

 Сприяв зростанню економічної могутності князівства.

 Про авторитет Ярослава свідчить згадка в «Слові о полку

Ігоревім»: «Високо сидиш на своїм золотокованім
престолі, підперши гори угорські своїми залізними
полками».

 Намагався обмежити свавілля бояр, однак вимушений був

поступитися. Наслідком гострого протистояння княжої і
боярської влади стала внутрішня політична криза, яка ззовні
здавалася родинними негараздами. У 1171р. бояри спалили
його нешлюбну дружину Настаську Чагрівну, звинуватив її у
чародійстві і повернули з Польщі Ольгу Юріївну із сином

42
 Володимиром. (Ольга врешті повернулася до Суздаля). Її син
вимушений був шукати притулку у Путивлі у свого швагра
Ігоря).

 Помираючи, Ярослав передав верховну владу позашлюбному

сину Олегу, а Володимиру відписав тільки Перемишльський
уділ. Однак бояри відразу вигнали Олега і повернули
Володимира.

Володимир  Останній представник династії Ростиславичів. Не мав

Ярославович
позитивних якостей свого батька (пив, розпуста, конфлікт з
(1187-1199)
боярами). У 1188р. Бояри вигнали його з Галича і запросили
на князівство Романа Мстиславича Волинського, внука
Ізяслава ІІ з роду Мономаховичів.

Перша угорська  Володимир Ярославович втік до Угорщини. Король Бела ІІІ

окупація витіснив Романа і зайняв Галич. Однак проголосив себе
королем Галичини і залишив своїм намісником сина Андрія.
 Бояри були задоволені, але угри дуже скоро всіх достали,
плюс церковний конфлікт. Київський митрополит почав
закликати усіх руських князів щоб вони визволили Галичину
від іноземців. Навіть син Берладника, Ростислав, зробив
спробу визволити Галич, але загинув.
 Володимир тим часом спромігся втекти від Бели до
імператора Фрідріха Барбаросси. Однак той готував
хрестовий похід тож доручив справу польському королю
Казимиру Справедливому. Угрів вигнали і Володимир у
1189р. знову сів на галицький престол. Був у цілковитій
залежності від власної аристократії (бояр).

Волинське  Протягом століття доки Галичиною правили Ростиславичі на

князівство Волині текло не менш напружене життя. До 1170 р.
волинські волості підпорядковувалися або прямо Києву,
або ставленикам Києва. Проте Ізяслав Мстиславич (онук

43
 Володимира Мономаха), який у 1146-1154 рр. тричі здобував
Київ, врешті вирішив осісти у більш спокійному Володимирі.
Його син Мстислав (1154-1170) зміг відбитися від Києва.

Роман  Князь Волинський з 1173 по 1199, з 1199 по 1205 –

Мстиславич правитель об’єднаного Галицько-Волинського
князівства. Найвидатніший князь у цілій Україні-Русі кінця
ХІІ ст. За Грушевським – найбільша політична сила на
Україні. За короткий час зміг об’єднати всю Волинь і
Галичину в одну державу – землі від Карпат до Дніпра.
Історик Котляр М. Ф. пише, що “він належав до числа
найбільш уславлених героїв Давньої Русі. Полководець і
лицар, державний діяч і дипломат, Роман Мстиславич в
історії Давньої Русі стоїть поруч з такими видатними
особистостями, як Володимир Святославович, Ярослав
Мудрий, Володимир Мономах”.

 Згадується в “Слові о полку Ігоревім” : ”Високо плаваєш

ти Романе в подвигах ратних, як той сокіл на вітрі
ширяючи, птицю долаючи одвагою”. В Галицько-
Волинськоиу літописі про походи Романа на половців
сказано: “Кинувсь він на поганих як лев, сердитий він був як
рись, губив їх як крокодил, переходив їх землю як орел, а
хоробрий він був як тур, наслідуючи діда свого Мономаха”.
Литовський хроніст Стрийковський писав: “Ой Романе,
Романе, худо живеш, Литвою ореш”, - вказуючи на те, що
Роман брав данину з литовських племен.

 Об’єднання Галицько-Волинських земель у 1199 р.

історик С. Томашівський назвав “першою українською
державою” так як в Київській державі він бачив значний
чужорідний елемент, якого не було в українській західній
державі.

 Розправився з крамольними боярами.

44
  У 1202 р. оволодів Києвом, посадивши там свого намісника.
 Здійснив численні походи проти половців, з метою захисту
Переяславщини і Київщини.
 Зміцнив міжнародний авторитет князівства, мав тісні
стосунки з Візантією, Германією, Угорщиною, Папою
Інокентієм ІІІ.
 Історик Котляр М. Ф. вважає, що Роман Мстиславич належав
до тієї когорти князів, які здатні були загальмувати процеси
політичного роз’єднання Русі, сприяти об’єднавчим силам.

 Та історична доля склалася по іншому. У 1205 р. Роман був

втягнутий у боротьбу між німецькими династіями
Гогенштауфенами і Вельфами. Під Завихвостом (Польща)
потрапив в засідку польського князя Лешка Білого і загинув в
бою.

 Автори “Довідника з історії України” Станіслав

Кульчицький, Юрій Мицик, Володимир Власов
зазначають, що “Створення Галицько-Волинського
князівства на чолі з “самодержцем усієї Русі” Романом
Мстиславичем стало важливим етапом в історії
української державності, адже на відміну від
багатоетнічної Київської держави Галицько-Волинська
ґрунтувалася на єдиній українській основі”.

Боротьба  Смерть Романа Мстиславича ускладнила становище

нащадків Романа Галицько-Волинського князівства. Його вдова Анна з
за владу малолітніми дітьми: Данилом (4 роки) і Васильком (2 роки)
вимушена була втекти до Польщі. Не стояв осторонь і
угорський король Андрей ІІ, який заявив, що поверне
Галицько-Волинське князівство синам Романа, плекаючи при
цьому плани приєднати ці землі до своїх володінь. (Дитячі
роки Данила пройшли в Угорщині).
 В Галичині утвердилися сини Ігоря Святославича
(Чернігівського) – Володимир, Ярослав, Святослав, які по

45
 матері приходилися онуками Ярославу Осмомислу. Ігоревичі
вступили в конфлікт з місцевими боярами і вдалися до
репресій – забили 500 бояр. Інші втекли до Угорщини і
підтримали Данила.
 У 1211 р. бояри за підтримки польських і угорських військ
оволоділи Галичиною і повісили Ігоревичів. Офіційно князем
став Данило. Однак в результаті нової боярської змови йому
знову прийшлося тікати до Польщі.

 У 1213 р. владу в Галичині захопив один з наймогутніших

Правління бояр - Володислав Кормильчич, який проголосив себе
Володислава князем.
Кормильчича
 Це викликало незадоволення як князів, так і решти бояр. В
1213-1214
результаті – загострення міжусобних війн за владу, в
Правління
підсумку яких Галицьким князем було проголошено сина
Коломана
угорського короля – Кальмана (Коломана).
1214-1219

 Протягом 1219-1221 років краківський князь Лешко і

Правління
новгородський князь Мстислав Удалий вигнали Коломана.
Мстислава
1221-1228
 Після смерті Мстислава у 1228 р. Галичиною знову
заволоділи угорці.

 Тим часом Данило і Василько утвердилися на Волині і за

підтримки волинських бояр повели наступ на Галичину.
Боротьба була вкрай складна. У 1230 і 1233 роках,
оволодівши Галичиною, братам приходилося відступати.
Тільки у 1238 р. Данило остаточно утвердився в
Галицькому князівстві.

Данило
 Весною 1238 р. під Дорогочином розгромив Тевтонських
Романович
(Галицький) лицарів, взявши в полон магістра Бруно. У результаті
1205 - 1264 експансія тевтонських лицарів на руські землі зазнала

46
 краху.

 Утвердився в Києві, де доручив управління тисяцькому

Дмитру. (Саме він у 1240 р. керував обороною Києва від
монголо-татар).

 Столицею князівства зробив місто Холм (нині польське

місто Хелм).

 Будівництво міст-замків: Данилів, Крем’янець. У 1256 р.

заклав Львів.

 1240-1241 рр. – боротьба з монголо-татарською навалою

Батия. Вимушений був визнати васальну залежність від
Золотої Орди, однак тим самим зберіг Галицько-
Волинські землі від розорення.

 1245 р. здобув вирішальну перемогу над угорцями біля

міста Ярослав на р.Сян. (Сучасники порівнювали цю
битву з Канами). Історик Н. Полянська-Василенко
зазначає, що саме ця подія стала вирішальною в
утверджені Данила на галицькому престолі.

 Здійснював активну зовнішню політику, направлену на

створення коаліції Європейських держав для боротьби з
монголо-татарами.

 Спроба організувати сильний союз проти ординців не

вдалася, у 1246 р. вимушений був поїхати до Сараю, де
зміг переконати хана у своїй вірності. “О гірша будь
якого зла честь татарська” зазначено в літописі.

 1253 р. коронація Данила в Дорогочині. (Прийняв корону

від Папи Інокентія ІV з метою організації хрестового
походу проти ординців). Однак, оголошений Папою

47
 хрестовий похід не знайшов відгуку у європейських
монархів.

 1254-1255 рр. війська Данила і Василька отримали ряд

перемог над військами хана Куремси і здобули
болохівські міста в районі річок Случ і Тетерів.

 1258 р. занепокоєні зростанням могутності Галицько-

Волинського королівства золотоординські правителі
вислали проти нього численну і сильну орду на чолі з
досвідченим полководцем Бурундаєм. Під тиском
несприятливих обставин, Данило вимушений був на
вимогу Бурундая зруйнувати укріплення всіх міст окрім
столичного Холма.
(Це був важкий і непоправний удар по всім зусиллям короля Данила
звільнити Русь. Останні роки свого життя він провів у своєму
замку в Холмі, де і був похований).

Василько Наступники Данила Галицького

Романович
 Кончина Данила спричинила до політичного розчленування
1205-1270
Галицько-Волинського королівства. В зв’язку з цим історія
Галицько-Волинської держави лишається неясною.
Формально великим князем лишався Василько
Романович, рідний брат Данила. Однак він володів
невеликою частиною Волині з містом Володимиром.

 Сини Данила, - Шварно, Мстислав і Лев, скоріше

визнавали дядька моральним авторитетом, однак були цілком
самостійними у реалізації зовнішньополітичних планів.

 (Мстислав володів Східною Волинню з Луцьком; Шварно –

Холмщиною і Белзькою землями; Лев – Галичиною і
Перемишлем).

48
  Грушевський вважав, що в цей час головним князем був
Василько, а за ним Лев. Є інші точки зору: історик Пашуто
вважав, що до 1269 р. головну роль відігравав Шварно.
Певний час (1264-1267 рр.) він спільно з литовським
князем Войшелком був правителем Литви. Після того як
Войшелк постригся у ченці, Шварн до своєї смерті
(1269 р.) правив Литвою. Тим самим створювалися
передумови для міцного союзу Литовського і Галицько-
Волинського князівств. Полонська-Василенко зазначає, що із
смертю Данила гармонія порушилася і намітилося дві партії:
1-а – Василько-Шварн; 2-а – Лев.

Володимир  Князь Волинський, син брата Данила - Василька.

Василькович Висококультурна, освічена, гуманна людина.
1270-1289
 В Галицько-Волинському літописі про нього пишеться:
“Великий книжник і філософ, меценат науки і мистецтва”.
“Неохоче брав участь у походах до яких примушували
татари”.

 Всю увагу скеровував на розбудову міст, підтримку церкви,

створення бібліотек. Сам переписував книги. Останні роки
свого життя важко хворів, однак з мужністю переносив
важку недугу. Після смерті заповів роздати убогим все, що
мав коштовного.

 Волинське князівство передав не Левові, а його брату

Мстиславу. ( Не міг пробачити Леву вбивства Войшелка. В
літописі зазначається, що Лев забив до смерті Войшелка,
коли той був уже ченцем за те, що останній передав владу в
Литві не йому, а Шварну.)

 Зі смертю Володимира закінчується Галицько-Волинський

літопис. За словами Грушевського, “Кіммерійська тьма

49
 спадає на історію Галицько-Волинських земель”.
(Грушевський оцінює діяльність Володимира негативно – .
проводив пасивну зовнішню політику).

Мстислав  За Грушевським, посередніх здібностей. Відомостей про

Данилович цього князя надзвичайно мало. Згадується в літописі, що
(1289-1292) забрав в Литви Волковийськ, мав пишний двір.
 Після його смерті, під владою Лева Даниловича знову
об’єдналася вся Галицько-Волинська земля.

Лев І Данилович  За Грушевським, найталановитіший із синів Данила.

(1264-1301)
 Проводив активну зовнішню політику. Усвідомивши
безперспективність найближчим часом вийти з під покори
Золотої Орди, супроти татар дотримувався лояльної
політики, намагаючись використати орду в своїх інтересах.
Часто приймав участь, а точніше водив орду на Польщу і
Угорщину. Слід зазначити, що рухаючись через Галицько-
Волинські землі татари приносили немало руйнувань.

 Відібрав від Польщі і приєднав до князівства Люблінську

землю. Виступав претендентом на Краківський престол,
однак потерпів поразку. Використав усобиці в Угорщині і в
1281 році забрав частину Закарпаття з Мукачевим. По
смерті литовського князя Мендовга посунув північні кордони
князівства аж по річку Нарев. Його ім’я згадується в багатьох
західноєвропейських джерелах, - в анонімному
географічному трактаті (Париж) сказано: “Рутенія величезна
країна, сусідня з Грецією та Болгарією; ця країна... тепер
платить данину татарам, а князь її – Лев”

Юрій І Левович  Останній, хто носив титул короля. (Його батько Лев
(1301-1308) іменував себе князем. Грушевський допускає, що була
повторна коронація). Переніс столицю із Галича у
Володимир. Взагалі в його державі перше місце належало

50
 Волині.

 Мав державний досвід, але характер інший ніж у батька.

Уникав воєн. У 1302 році втратив Люблінські землі і Західну
Галичину, які перейшли до Польщі. До Литви відійшли
Берестейська та Дорогочинська землі.

 Правління Юрія І джерела змальовують як добу розквіту,

спокою та економічного добробуту.

 У 1303 було засновано окрему митрополію в Галицько-

Волинській державі.

Андрій і Лев ІІ  Сини Юрія І. В грамотах іменують себе “князями всієї Русі”.
(1308-1323) Становище Галицько-Волинської держави на початок ХІV ст.
було набагато складнішим ніж у часи Лева. Так Польща
вийшла із своїх усобиць, Угорщина теж скріпилася під
династією Карла Роберта Анжуйського, який відбив
назад Мукачеве і поклав край володінню руських князів
в Закарпатті. На півночі – небезпечний ворог в особі
литовського князя Гедиміна.

 Проти всіх цих сусідів Галицько-Волинська держава не

могла протистояти і дати гідного опору.

 В зовнішній політиці спиралися на союз з Тевтонським

орденом проти Литви. Очевидно, що загинули в боротьбі з
татарами.

На них скінчилася династія Данила.

Юрій ІІ Болеслав  Син мазовецького князя Тройдена та Марії, сестри Андрія і

(1325-1340) Лева. При хрещені за православним обрядом отримав ім’я
Юрій.

51
  В зовнішній політиці – союз із Пруссією. З Польщею
стосунки ворожі. Намагався повернути Люблін, але невдало.

 Протегував містам, саме за нього на Україні почало

поширюватися Магдебурзьке право – зберігся його
привілей 1339 року місту Сяноку.

 Проте місцева знать дуже швидко перейшла в опозицію.

Князю закидали надмірну протекцію городянам-іноземцям
чехам і німцям, потурання католицькому духовенству. Бояри
почали орієнтуватися на сина Гедиміна – Любарта. Проти
Юрія ІІ була організована змова і в 1340 році він був
отруєний.

 Загибель Юрія-Болеслава була великою трагедією для

України. Її сусіди – Польща, Литва вийшли із анархії і хаосу і
розпочали державне будівництво. Замість того щоб
протистояти цим оновленим міцним державам, українці
збурили свою національну державність. З приводу цього
історик Томашівський зазначав: “На опорожнену політично
українську землю кинулися тепер сусіди”.

 У 1340 році Галичину захопив польський король Казимир Великий, на Волині

утвердився Любарт Гедимінович. В боротьбу втрутилось Угорське королівство.

 1340 – 1344 роках Галичиною управляв боярин Дмитро Детко, який

формально визнавав протекторат Польщі, ВКЛ та Угорщини.

 1344 – 1349 рр. – війна між Польщею та Угорщиною за Галицькі землі.

 1349 – 1370 рр. – період польського панування.

 1370 – 1387 рр. – період угорського панування.

52
  1387 рік – Галичина остаточно закріплена за Польщею

1434 рік – за польського короля Владислава ІІІ Галицьке князівство перетворене в

Руське воєводство в складі Королівства Польського. Запроваджувалося польське
право, територіально-адміністративний устрій.

53
 Контрольні питання до теми: “Галицько-Волинська держава”

1. Яка династія утвердилася в Галицькому князівстві?

2. Яка династія утвердилася у Волинському князівстві?

3. Назвіть слов’янські племена, які розташовувалися на території Галичини.

4. Які слов’янські племена проживали на території Волині?

5. В якому князівстві було найбільш могутнє боярство? Чим це можна пояснити?

6. Хто із князів остаточно відокремив Галичину від Києва?

7. За якого князя Галицьке князівство досягло найбільшої могутності?

8. Який Галицький князь згадується в “Слові о полку Ігоревім”?

9. Який Волинський князь згадується в “Слові о полку Ігоревім”?

10. Князь-ізгой, який вів запеклу боротьбу з Володимиром і Ярославом

Осмомислом за владу в Галицькому князівстві?

11. Останній Галицький князь із династії Ростиславичів?

12. Хто і коли остаточно об’єднав Галицьке і Волинське князівства в одну

державу?

13. В якому році, де і за яких обставин загинув Роман Мстиславович?

14. Хто із бояр привласнив титул Галицько-Волинського князя?

15. Назвіть нащадків Романа Мстиславовича.

16. В якому році Данило Романович заволодів Галичиною?

54
17. Роки правління Данила Романовича Галицько-Волинською державою?

18. В якому році і де Данило Галицький розгромив тевтонських рицарів?

19. В якому році і з ким була битва під Ярославом на річці Сян, яку сучасники
порівнювали з Каннами?

20. Де і коли коронувався Данило Галицький, яку мету він при цьому переслідував?

21. Назвіть столицю держави за Данила Галицького.

22. Хто окрім Данила носив королівський титул?

23. Назвіть наступників Данила Галицького.

24. В Галицькому літописі цей князь характеризується як великий книжник і

філософ, який дбав про розвиток ремесел, міст, проявляв велику людяність?

25. Хто із синів Данила був певний час Великим князем Литовським?

26. За кого і в якому році була відкрита Галицька митрополія?

27. Назвіть останніх представників династії Романовичів.

28. За якого князя на Україні почало поширюватися Магдебурзьке право?

29. Хто був Галицько-Волинським князем у 1325-1340 роках?

30. Хто став правителем Волинського князівства у 1340 році?

31. Хто був правителем Галицького князівства у 1340-1344 роках?

32. В якому році Галичина остаточно перейшла до складу Польського королівства?

33. В якому році Галицьке князівство було реорганізовано в Руське воєводство в

складі Польського Королівства?

55
 Велике Князівство Литовське (ВКЛ)
Українські землі в складі іноземних держав

 Середина ХІІІ ст. - виникнення Литовського князівства. (Об'єднувач

литовських племен - князь Міндовг, його наступник князь Гедимін, який
встановив свою династію - Гедиміничів.)

 Литовський князь який заявив - "Вся Русь має належати нам" - Ольгерд
(Альгердас). Роки правління 1345-1377. Правив сумісно з братом Кейстутом. За
нього в другій половині ХІV ст. до Литви було приєднано найбільший масив
українських земель.

 Особливість литовської експансії на українські землі - відбувалася в ході

витіснення з українських земель монголо-татарських завойовників під
девізом: "Старини не рушимо, нового не насаджуємо".
Панування Литви для України (Південно-західної Русі) було більш
сприйнятливим ніж панування монголо-татар. Литовська знать переймала
більш високу українську культуру, християнство. Зберігалася влада місцевих
руських князів. Землі приєднані Литвою набагато переважали територію
власне самої Литви, тому справедливе твердження, що державу можна
назвати Литовсько-Руським князівством.

 Волинське князівство - перші українські землі, що ввійшли до складу ВКЛ. У

1340 році після смерті останнього Галицько-Волинського князя Юрія II
Болеслава на Волині утвердився син Гедиміна - Любарт.

 Ольгерд в другій половині ХІV ст. приєднав до ВКЛ Переяславщину,

Чернігово-Сіверщину. У 1362 році захопив Київ, Поділля.

 Вирішальне значення в ході приєднання українських земель мала битва на

Синіх Водах у 1362 році, де Ольгерд розбив монголо-татар. В результаті були
приєднані Київщина і Поділля. По річці Дністер ВКЛ вийшло до Чорного
моря.

56
 Наступник Ольгерда - князь Ягайло. В боротьбі за владу вбив свого дядька
Кейстута. Вступає в боротьбу з його сином Вітовтом за владу.

 1385 рік - Кревська унія. Укладена в результаті династичного шлюбу Ягайла з

польською королевою Ядвігою. ВКЛ і Королівство Польща об'єднувалися в
одну державу. Ягайло мав навернути литовців у католицизм. Офіційне
хрещення ВКЛ відбулося через рік у 1386 році. Однак Кревська унія 1385 року
була недовговічною і об’єднання держав не сталося. Опозицію очолив князь
Вітовт, якого литовська знать проголосила Великим князем Литовським.

 Кінець ХІV ст. - Вітовт ліквідує удільні князівства на Україні, проводить

жорстку централізаторську політику і запроваджує воєводське правління.

 1399 рік - страшна поразка Ягайла, Вітовта і руських князів від

середньоазійського хана Тимура (Тамерлана) на річці Ворсклі.

 1401 рік - Віленська унія. Вітовт визнавався довічним правителем Литви.

Після смерті землі відходять польській короні.

 1410 рік - об'єднане польсько-литовсько-руське військо у битві під

Грюнвальдом розбило тевтонських рицарів. Була ліквідована німецька
загроза.

 1413 рік - Городельська унія. Надавала переваги католицизму у ВКЛ – вищі

державні посади могли займати лише католики, тим самим сприяла
окатоличенню української шляхти. Після смерті Вітовта ВКЛ зберігає
незалежність.

 1432-1440 роки - боротьба литовського князя Свидригайла, якого

підтримувала білоруська і українська знать проти Казиміра, якого
підтримувала Польща. У вирішальній битві під Вількомиром (1435 р.)
Свидригайло зазнав поразки.

 1440 рік - відновлення Волинського і Київського удільних князівств у складі

ВКЛ за князя Казиміра. (з 1447 р. - одночасно польський король Казимир ІV).

57
 Волинське проіснувало протягом 1440-1452 років на чолі з князем
Свидригайлом. Київське 1440-1471 - династія Олельковичів. Олександр
(Олелько) і його наступник Семен Олелькович сприяли розквіту української
культури.

 За польського короля Казиміра ІV було видано перший збірник законів -Судебник

1468 р. надавав право володіти землею лише знаті, тим самим започатковано
процес юридичного оформлення кріпацтва на українських землях в складі Польщі.
(Територія Східної Галичини і Західного Поділля – Руське воєводство).

 1490 -1492 pp. - селянське повстання під проводом Мухи, яке охопило території
Східної Галичини, Північної Буковини і Молдови.

 1481 рік - "змова руських князів" Михайла Олельковича, Федора Бельського,

Івана Гольшанського з метою усунення від влади Великого Князя Литовського і
одночасно польського короля Казимира від влади. Проте змову було викрито.

 Середина ХV ст. (1449 рік) - утворення Кримського ханства на чолі з

династією Гіреїв. Перший хан – Хаджі-Гірей. Територія ханства - півострів
Крим, Північне Причорномор'я і Приазов'я. Столиця – Бахчисарай. У 1478
році перехід Кримського ханства у васальну залежність від Османської
імперії.
 Перший набіг на Київщину здійснив Менглі-Гірей у 1482 році. З того часу ці
набіги стали систематичними - ясир(бранці).
 У Кафі найбільший невільничий ринок – «Упир, що п’є кров руську».

 Початок ХVІ ст. - Початок московсько-литовських війн. Московське

князівство захоплює Чернігово-Сіверські землі.

 1508 рік - повстання на Україні під проводом Михайла Глинського - спроба

відірвати українські землі від ВКЛ і приєднати до Московії. Повстання
зазнало поразки. Це була остання спроба руських князів вийти з ВКЛ.

 1514 рік - литовські війська під командуванням Костянтина Острозького

розбили московські війська під Оршею.

58
 1557 рік - "Устави на волоки" - документ за яким власниками землі визнавалася
лише шляхта. Поклав початок юридичного оформлення закріпачення селян у
ВКЛ.

 1529 рік - І-й Литовський статут. Являв собою кодифікацію права ВКЛ.

 1566 рік - ІІ-й Литовський статут. Його ще називають Волинським. До

збірника були включені правові норми "Руської Правди".

 1588 рік - ІІІ-й Литовський статут.

 В результаті ослаблення ВКЛ, московської і татарської загрози, литовська

знать шукає союзника. Наслідком стало підписання у 1569 році Люблінської
унії, в результаті якої утворювалася спільна Польсько-Литовська держава -
Річ Посполита, що проіснувала до кінця ХVІІІ ст. Проти підписання унії
виступили великі литовські і руські магнати - князь Радзивіл і Василь-Костянтин
Острозький, однак унію підтримала дрібна шляхта, яка урівнювалась в правах з
поляками. Більшість українських земель потрапили до складу Польщі, як
наслідок посилення національного, феодального, релігійного гніту.

 Північна Буковина (Шипінська земля) - до середини ХІV ст. входила до складу

Галицько - Волинського князівства. В другій половині ХІV ст. захоплює
Молдавське князівство. В середині ХVІ ст. Молдавське князівство потрапляє
у васальну залежність до Османської імперії, по останню чверть ХVШ ст.

 Закарпаття – на початку ХІV ст. завойоване Угорським королівством. У ХV

ст. тут правив руський князь Дмитро Коріатович.

 1596 рік - Берестейська унія - утворення Української Греко-Католицької

(уніатської) Церкви.

59
 Українське козацтво

1. Причини виникнення.

 Розташування України як порубіжного суспільства (між азійсько-європейською

цивілізаціями - зіткнення кочових степових племен і землеробських; ісламу і
християнства).

 Посилення феодального гніту (обмеження особистої свободи, посилення процесу

закріпачення, зростання феодального землеволодіння) внаслідок зростання
фільваркового господарства – велике шляхетське господарство засноване на
праці кріпаків, частина продукції якого іде на ринок.

 Посилення національно-культурного і релігійного гніту.

 Наявність вільних земель («Дике поле» - територія за Дніпровськими

порогами) куди переселялись уходники – економічна передумова формування
козацтва.

 Потреба захисту території. (Постійні напади кримських татар).

2. Козак - термін тюркомовного походження, означає вільна людина.

3. Перша писемна згадка - «Польська хроніка» Мартина і Йоахима Бельських 1489 р.

4. «Зимівник» - хутірський тип козацького господарства, заснованого на праці

вільних людей.

5. Перші організатори козацтва.

 Лянцкоронський.

 Претвич.

60
  Євстафій Дашкевич - у 1533 р. представив на польський сейм проект утворення
«прикордонної служби». Сейм затвердив проект, але грошей так і не було виділено.

 Дмитро Байда-Вишневецький - черкаський староста, організатор першої

Запорозької Січі на острові Мала Хортиця приблизно у 1555 – 1557 pp.
Виступав організатором походів на Крим і Молдавське князівство. Перейшов на
службу Московського царя. Потрапив у полон до турок у 1563р. і був повішений у
Стамбулі на гак. (Оспіваний в народній «Думі про Байду»)

6. Запорозькі Січі.

1) На острові Мала Хортиця (1552 - 1557). Середина ХVІ ст.


2) Томаківська (60-ті роки ХVІ ст. - 1593).

3) Базавлуцька (1593 - 1638 pp.).

4) Микитинська, на острові Микитин Ріг (1638 - 1652). Саме з неї Богдан Хмельницький
розпочав у 1648 р. національно-визвольну війну.

5) Чортомлицька Січ (1652 - 1709). У 1709 р. запорожці на чолі з кошовим отаманом
Костем Гордієнко підтримали Мазепу. Тому, за приказом Петра І, Меньшиков
зруйнував Січ. Після поразки під Полтавою запорожці вимушені залишити
Україну.
Запорозькі Січі у володіннях турецького султана.

 Кам’янецька (1709-1712 рр.)  Олешківська (1712-1734 рр.)

За гетьмана Данила Апостола козакам дозволили повернутися на Україну.


6) Нова Січ (Підпільненська, Краснокутівська, Покровська) 1734 - 1775 pp. -остання
Січ на території України. Останній Кошовий отаман Петро Калнишевський , був
ув'язнений у Соловецькому монастирі, де помер і похований у 1803 р.

61
 Запорозькі Січі у володіннях турецького султана

Очаківська Січ 1775 -1787 pp. Задунайська Січ 1775 - 1828 pp.
У 1787 р. російський уряд перетягує на У 1828 р. в ході російсько-турецької війни,
свою сторону козаків, з яких було Кошовий отаман Йосип Гладкий
сформовано «Військо Вірних козаків». переходить на сторону Росії. З них було
У 1790 р. перейменовано у створене Азовське козацьке військо (1830 -
Чорноморське козацьке військо. 1865 pp.), яке було розселене між
90 - ті роки ХVІІІ cm. розселили Бердянськом і Маріуполем,
по Кубані з метою охорони
Кавказького кордону з Туреччиною.

7. Бузьке козацьке військо.

Було сформоване російським урядом із запорожців у 1769 р. Брало участь у війнах з

турками, французами. Було зліквідовано у 1817 р. - перевели на положення військових
поселенців, що викликало повстання.

8. Устрій Запорозької Січі.

 Офіційна назва - «Військо Запорозьке Низове».

 Територія - «Вольностей Війська Запорозького Низового» в адміністративному
відношенні поділялася на 8 паланок, ті в свою чергу на 38 куренів.
 Вищим органом влади була Січова (Військова) рада - на якій обиралися
Кошовий отаман і вся військова старшина.
 Всі козаки складали Січове товариство - Кіш, на чолі Кошовий отаман.
 Січова військова старшина - писар, судця, осавул, обозний та інші.

9. Кошовий отаман (гетьман) Іван Підкова - у 1577-1578 pp. здійснив похід у Молдову,
захопив Ясси і проголосив себе молдавським правителем. Був страчений у Варшаві
за наказом польського короля Сігізмунда II Августа.

10. Реєстрове козацтво - офіційна назва Військо Запорозьке (козаки, що перебували

на державній службі заносилися в спеціальний список - реєстр)

62
 Створюючи реєстрове козацтво польський уряд прагнув внести розкол в ряди
козацтва
 1-а спроба створити реєстр була здійснена у 1572 р. за короля Сігізмунда II
Августа - на державну службу було записано 300 чол.
 2-а спроба у 1578 р. за короля Стефана Баторія. Реєстр склав 600 чол. У місті
Терехтемирові був арсенал і шпиталь.
 В реєстрове козацтво записували найбільш заможних козаків, їм встановлювалася
державна платня. Офіційна мета створення реєстру - охорона південних кордонів
Речі Посполитої від турецько-татарської агресії. Справжня - протистояння
запорожцям.

11. Козацька символіка (клейноди).

 Герб Війська Запорозького - постать козака з рушницею і шаблею.

 Корогва (хоругва) - прапор, найбільша святиня. (Найчастіше зустрічаються
малинового, чорного, червоного, блакитного, жовтого кольорів. Найчастіше на
прапорі вишивали золотом образ Покрови Пресвятої Богородиці Діви Марії -
заступниці козацтва або архистратига Михаїла.)
 Булава - символ гетьманської влади.
 Пірнач - символ влади полковника.
 Печатка - символ влади судді.
 Каламар - символ влади писаря.
 Литаври - великі барабани.

12. Козацько - селянські повстання кінця ХVІ ст.

 1591 - 1593 pp. під проводом гетьмана Криштофа Косинського (Київщина,

Волинь) Вирішальна битва біля міста Пятка (Житомирська область), де
потерпіли поразку від військ Костянтина Острозького.

 1594 - 1596 pp. під проводом гетьмана Северина Наливайка. Охопило

переважну більшість українських земель. Соратники Наливайка - Шаула, Лобода.
Вирішальна битва в урочищі Солониця, де потерпіли поразку.

63
  Ці повстання засвідчили, що українське козацтво перетворилося в окрему,
дієву політичну силу.

13. Після придушення повстання під проводом Наливайка польський сейм у 1597 р.
ліквідує реєстрове козацтво.

14. Відновлення реєстру – 1601 р. Гетьман Самійло Кішка, здійснював походи проти
турок, воював у Ліфляндії.

15. 1-а чверть ХVІІ ст. - «доба героїчних походів українського козацтва проти турок і
татар:
 1606 р.  Аккерман, Кілія, Варна;
 1608 р.  Ізмаїл;
 1614 р.  Синоп;
 1615 р.  напад па столицю Османської імперії - Стамбул;
 1616 p.  найпотужніший удар, козаки під проводом гетьмана Петра
Конашевича Сагайдачного здобули Кафу, де розміщувався найбільший
невільничий ринок, звільнили 20 тис. бранців.

 Чайки - човни на яких козаки здійснювали свої походи.

16. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. (1616 -1622 pp.)

 Родом із Самбора (Галичина). Навчався в Острозькій академії, після чого
подався козакувати.
 Після успішного походу на Кафу у 1616 р. був обраний гетьманом.
(Найвизначніший козацький ватажок до Б. Хмельницького).
 Перетворив розрізнені козацькі ватаги у дисципліноване військо.
 Провадив політику компромісів з Річчю Посполитою, усвідомлюючи, що у козаків
недостатньо сил для вирішальної перемоги.

 1617 р. - підписує Вільшанську угоду з польським урядом за якою реєстр

становив 1 тис. козаків.

 1618 p. - на прохання короля здійснює похід на Москву і знімає облогу з

польського війська на чолі з королевичем Владиславом. В результаті між Річчю

64
 Посполитою і Московським царством заключене Деулінське перемир'я за яким до
Р. П. були повернуті Смоленськ і Чернігово-Сіверську землю.

 1619 р. - уклав Роставицьку угоду, за якою козацький реєстр становив 3 тис.

чоловік.

 1620 р. - польське військо терпить нищівної поразки від турок під Цецорою. (В цій
битві загинув батько Б. Хмельницького, а сам Богдан потрапив у полон).

 1621 р. - Хотинська війна Р. П. з турками. Сагайдачний на чолі 40 тис.

козацького війська сприяв польській перемозі. (Поляки за допомогу обіцяли
широку автономію). Однак Сагайдачний зазнав смертельного поранення і помер у
1622 р. (Ректор Київської братської школи Касіян Сакович на смерть
Сагайдачного написав панегірик, в якому назвав гетьмана мудрим ватажком і
відданим покровителем православ'я, порівнював його діяльність з київськими
князями).

 Велика заслуга Сагайдачного у відстоюванні національно-культурних і релігійних

прав українського народу. Разом із Військом Запорозьким він вступає до
Київського братства, що значно посилило авторитет цих організацій. У 1620 р. за
його сприяння було відновлено православну митрополію на Україні -
Єрусалимський патріарх Феофан висвятив Іова Борецького митрополитом
Української Православної Церкви.

17. Козацько - селянські повстання 20 -30 р. ХVІІ ст.

 1625 р. - повстання під проводом Марка Жмайла. Вирішальна битва біля

Куруківського озера поблизу Канева. Жодна із сторін не отримала перемоги.
Наслідком стало укладання між Річчю Посполитою і Військом Запорозьким
Куруківської угоди, за якою козацький реєстр збільшувався до 6 тис. Від
козаків угоду підписував Михайло Дорошенко, якого обрали гетьманом
замість Жмайла.

 Михайло Дорошенко - гетьман у 1625 - 1628 pp. Провадив політику компромісів

з Р. П. Поділив Військо Запорозьке на 6 полків (Білоцерківський, Канівський,

65
 Корсунський, Переяславський, Черкаський і Чигиринський), Організував цілий ряд
походів проти Османської імперії і Кримського ханства. Загинув у Криму в 1628 р.

 1630 р. - повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила). Поляки

вимушені були піти на поступки. Була підписана Переяславська угода, за якою
реєстр збільшувався до 8 тис. (Т. Г. Шевченко присвятив цим подіям поему
«Тарасова ніч»).

 1635 р. - з метою ізоляції Запорозької Січі поляки вище Дніпровських порогів

збудували фортецю Кодак. (Будівництвом керував французький інженер Боплан,
який відомий ще тим, що залишив «Опис України»)

 1635 р. - козаки на чолі з Іваном Сулимою оволоділи Кодаком і частково його

зруйнували. (Сулиму і його прибічників пізніше схопили зрадники і видали полякам).

 1637 р. повстання під проводом Павла Бута (Павлюка). Вирішальна битва

відбулася під Кумейками, де повстанці зазнали поразки.

 1638 р. - польський сейм затвердив «Ординацію Війська Запорозького», за

якою ліквідовувалися козацькі права і привілеї, заборонялось козацьке
судочинство, реєстр обмежувався 6 тис. Козакам заборонялося поселятися у містах
окрім прикордонних Черкас, Чигирина, Корсуня, на тер. Запорозької Січі мали
стояти по черзі два полки реєстровців. (Такі утиски викликали нове козацьке
повстання).

 1638 р. повстання під проводом Якова Остряниці і Дмитра Гуні. Козаки зазнали
поразки і вимушені були визнати «Ординацію...»

 1638 - 1648 pp. - період, який ввійшов в історію як «золоте десятиліття

спокою» в Речі Посполитій. (В цей час не було повстань).

66
 Культура України (до середини ХVІІ cт.)

І. Культура давньослов'янських племен.

1. Давні релігійні вірування - язичництво (політеїзм-багатобожжя). Нестор в «Повісті

минулих літ» називає ці вірування «поганством».
 Перун - бог грому і блискавки, найбільш шанований дружинниками;
 Дажбог -«сонячний». В «Слові о полку Ігоревім» автор називає слов 'ян внуками
Дажбоговими;
 Стрибог - бог вітру;
 Сварог - бог ковальства;
 Ладо - бог домашнього вогнища;
 Макоша - богиня родючості;
 Велес - бог худоби.

2. Скульптурні зображення богів - ідоли.

Місця відправлення культів - капища.
Служителі культів - волхви.
Прокопій Кесарійський зазначав: «Вони поклоняються рікам і німфам, і всяким іншим
демонам, приносять жертви всім їм і за допомогою цих жертв проводять ворожбу».

II. Культура Київської Русі.

Подією, яка справила найбільший вплив на розвиток загальнокультурних
процесів в Київській Русі, без сумніву було утвердження християнства як
державної релігії у 988 р.

1. Писемність  Відома ще на початку X ст. Поширення набула з кінця

X ст. в зв'язку із запровадженням християнства.
Слов'янську абетку - «кирилицю» склали брати - ченці
Солунського монастиря (Болгарія) Кирило і Мефодій.

2. Освіта  Перші школи виникають з кінця X ст. після хрещення

Русі за князя Володимира. За Ярослава Мудрого їх
кількість значно зростає. При Андріївському монастирі
дочка Я. Мудрого заснувала школу для дівчат.

67
 3. Пам'ятки 1. Найдавніші книги були релігійного характеру:
літератури  «Остромирове Євангеліє» - приблизно сер. XI ст. (Книга
була замовлена Новгородським посадником Остромиром
для Київського князя Ізяслава).
 «Ізборнік Святослава» - приблизно 70-ті pp. XI ст.
(Представляла собою фактично першу енциклопедію -
було вміщено 280 текстів 28 грецьких авторів).
 Реймське Євангеліє» - приблизно сер. XI ст. (Було
привезене у Францію дочкою Ярослава Мудрого - Анною,
яка стала дружиною короля Генріха І).
 Патерики - книги в яких містився життєпис святих,
великомучеників, ченців. (Патерик Києво-Печерської
Лаври - складений приблизно в першій половині XIII ст.).

2. Літописи - своєрідні історичні праці, в яких події

записувалися в хронологічному порядку:
 «Повість минулих літ», ймовірний автор - Нестор ,
ченець Києво-Печерської Лаври, Виводить історію
слов'янських племен з моменту створення людства.
Історія Русі подається в контексті світової історії.
Події доведені до 1111 р.)
 «Київський літопис» - охоплює період політичної
роздробленості Русі. В ньому вперше зустрічається
назва - «Україна» під 1187 р. Події доведені до 1200 р.
 Галицько - Волинський літопис. Висвітлюється історія
Галицького і Волинського князівств по 1280 р.

Авторська література:
 Митрополит Ілларіон - «Слово про Закон і
Благодать», написав приблизно в 40-ві роки XI ст. за
князювання Я. Мудрого.
 Володимир Мономах - «Повчання дітям», приблизно 1-
а чверть XII ст. («А над усе не забувайте убогих... і не
давайте сильним погубити людину... також і бідного
смерда, і вбогу вдовицю не давав я сильним обидити»).

68
  «Слово о полку Ігоревім» невідомого автора -
найвизначніша пам'ятка давньоруської літератури.
«Слово...» написане на основі конкретного історичного
факту - невдалого походу Новгород - Сіверського князя
Ігоря Святославича проти половців у 1185 р. Автор
закликав князів забути про чвари і об'єднатися задля
захисту рідної землі від ворогів. На думку дослідників
«Слово...» було написане по свіжим слідам, орієнтовно
у 1187р.

Правова література:
 «Руська правда» - 1-а редакція за Я. Мудрого, приблизно у
1016 р.
 «Правда Ярославичів» - була розширеною редакцією
«Руської правди», приблизно у 1072 р.
 «Устав» В. Мономаха - 3-я редакція «Руської правди»,
приблизно у 1113 р.

Пам'ятки літератури в хронологічному порядку:

1. «Руська правда».
2. «Слово про Закон і Благодать»
3. «Реймське Євангеліє»,
4. «Остромирове Євангеліє».
5. «Правда Ярославичів»,
6. «Ізборнік» Святослава.
7. «Повість минулих літ» - 1113 р.
8. «Устав» і «Повчання дітям» Мономаха.
9. «Слово о полку Ігоревім» - 1187 р.
10. «Київський літопис»
11. «Києво-Печерський патерик»
12. «Галицько - Волинський літопис».

Героїчний епос - билини про богатирів, захисників

рідної землі.
Матеріал для написання книг - пергамент.

69
 4. Архітектура  Перший камінний храм - Церква Святої Богородиці,
більш відома як Десятинна Церква. Побудована в
кінці X ст. за Володимира Великого. (Зруйнована у
1240 р. монголо-татарами).
 Софіївський Собор, побудований Ярославом Мудрим
у 1037 р. на честь перемоги над печенігами. Став
головним митрополичим храмом Київської Русі. Мав 13
бань.
 «Золоті ворота» - головний в'їзд в Київ. На верху стояла
Церква Благовіщення.
 Києво - Печерська лавра, заснували ченці Антоній і
Феодосій. В 70-х роках XI ст. За князя Святослава при ній
було збудовано Успенський Собор. (Зірваний у 1941 p.).
 Михайлівський Золотоверхий Собор. (Знищений у
1934р.)

 В Чернігові, сучасник Софії Київської - 5-ти

купольний Спасо-Преображенський Собор. Почав
будуватися за князя Мстислава Тмутараканського.
Однокупольний Борисо-Глібський Собор, побудований
в честь перших руських святих - братів великомучеників.
 Ільїнська Церква, П'ятницька Церква.
 У Володимирі – Успенський Собор
 У Галичі – Церква Святого Пантелеймона

 На південь від Києва з метою захисту від нападу кочових

племен здійснювалося велике будівництво оборонних
споруд - валів і міст.

5. Мистецтво Іконопис - одним із найвидатніших майстрів був Алімпій.

Фрески - малюнки на сирій штукатурці.
Мозаїка із різнокольорового скла - смальти. Найбільш відома
Оранта Софіївська.
Боян - найбільш відомий, напівлегендарний співець і гусляр.
Скоморохи - мандрівні актори.

70
 В Київській Русі були високо розвинуті ремесла, за підрахунками науковців
близько сорока, зокрема ті, що пов'язані з обробітком металу: чорна металургія,
ливарство, ковальство... Високого розвитку досягли гончарство, ткацтво, професії,
пов'язані з обробкою деревини та інші.
Переважаючим типом землеробства було орне - винайшли важкий плуг з
колесом.

ІІІ. Українська культура ХІV- першої половини ХVІІ cm.

1. Освіта  Єзуїтські колегіуми - виникають в другій половині ХVІ ст.

у Львові, Кам'янець-Подільському, Луцьку, Києві та інших
містах. З однієї сторони були зразками європейської освіти,
з іншої навертали українську молодь в римо-католицьку
віру.

 Острозька школа. У 1576 p. K. Острозький з метою

перекладу Біблії на церковно-слов'янську мову зібрав у
своєму маєтку найбільш освічених людей, а у 1578 р.
утворився навчальний заклад, який вже сучасники
називали слов'яно-греко-латинською академією. Це була
перша вища школа на українських землях. Перший
ректор - Герасим Смотрицький. Проіснувала 60 років -
внучка Острозького передала школу єзуїтам.

 Братські школи - виникали при братствах. Перша при

Львівському Успенському братстві у 1586 р.

 1615 р. - Київська братська школа. (Гальшка Гулевичівна

відписала на її утримання свій маєток і землі). Перший
ректор - Іов Борецький.

 1631 р. Петро Могила засновує школу при Києво-

Печерській Лаврі. Викладання велося на латині, грецькій і
церковно-слов'янській мовах.

71
  1632 р. - Київська Печерська школа була об'єднана з
Київською братською - утворився Києво-Печерський
колегіум. Пізніше, в честь засновника митрополита
Могили, його почали називати Києво-Могилянський
колегіум. Повний курс навчання - 12 років, 8 класів. (У 1701
р. Мазепа добився статусу Академії. Була закрита у 1817
р.)

 1661 р. - у Львові відкрито єзуїтський колегіум, який згодом

буде реорганізований в університет.

2.Пересопницьке  Найвидатніша пам'ятка рукописної книги середини

Євангеліє ХVІ ст. (1556 - 1561 pp.). (В наш час зберігається в

Національній бібліотеці ім. Вернадського. На ньому
Президенти України приносять присягу).
 Значна частина тексту написана тогочасною розмовною
мовою.

3.  Перші книги кириличним друком у 1491 р. (кін. Х V ст.)

Книгодрукування
видав у Кракові Швайпольт Фіоль: «Часослов» і
«Осмогласник».

 Початок книгодрукування на Україні пов'язане з Іваном

Федоровим, який у 1573 р. (ХVІ ст.) заснував друкарню у
Львові. Перші книги, що були видані на Україні:

 1576 р. - Федоров на запрошення К. Острозького переїхав в

його маєток, де у 1581 р. (ХVІ ст.) видрукував «Острозьку
Біблію».

 На середину ХVІІ ст. на Україні діяло близько 25 друкарень.

Найбільш потужною була друкарня Києво - Печерської
Лаври.
4. Українські вчені -  Юрій Дрогобич (справжнє прізвище - Котермак) - вчений
гуманісти другої половини ХV ст. європейського масштабу. Навчався

72
 в Ягеллонському університеті в Кракові, в Боллонському
університеті, де згодом став ректором. Викладав у
Краківському університеті. Був автором однієї із перших
друкованих книг: «Прогностична оцінка поточного
1483р».

 Павло Русин (справжнє прізвище - Процелер) - друга

половина ХV - поч. ХVІ ст. Навчався в європейських
університетах, викладав римську літературу в Краківському
університеті, був основоположником класичної латинської
поезії.

 Станіслав Оріховський (1513 - 1566 pp. ХVІ ст.) - написав

«Напучення польському королеві Сігізмунду Августу», в
якому заперечував божественне походження влади. В
Європі його називали українським Демосфеном.

 Мелетій Смотрицький (1577 - 1633 pp. друга пол. ХVІ -

перша третина ХVІІ ст.). Навчався в найкращих
європейських університетах. Найбільше прославився як
автор єдиного на той час посібника із слов'янської мови
- «Грамматика словянська», виданого у 1619 p. , який став
підручником протягом майже двохсот років у всіх
слов'янських країнах.

5. Полемічна  Провідний жанр літератури ХVІ – ХVІІ ст. (Полеміка —

література
дискусія, спір. Велася щодо релігійного питання:
протистояння РКЦ, УПЦ, УГКЦ і протестантизму).

 Започаткували єзуїти Петро Скарга - твір «Про єдність

Церкви Божої» і Бенедикт Гербест. Обґрунтовували
схизматичність Православної Церкви.

 Першим українським полемічним твором була праця

Герасима Смотрицького «Ключ до царства небесного»

73
 (кін. ХVІ ст.), в якій засуджувалася ідея поглинення Римо-
Католицькою Церквою Православної. В праці «Календар
римський новий» Смотрицький виступає проти введення
григоріанського стилю у 1582 р.

 Українські полемічні твори кінця ХVІ ст.:

 Христофор Філарет - «Апокрисис» засуджував Берестейську
унію.
 Іпатій Потій (митрополит УГКЦ) - «Антиапокрисис»
відстоював УГКЦ.

 1-а пол. ХVІІ ст.:

 Юрій Рогатинець «Пересторога» - критика уніатських
і католицьких священиків.

 Мелетій Смотрицький «Тренос, або плач Східної

Церкви». У цьому творі Смотрицький критикує
відступництво української аристократії від
православної віри. Під кінець життя М.
Смотрицький перейшов в уніатство і в творі
«Апологія» виступив на захист УГКЦ.

 Іван Вишенський - ченець Афонського монастиря в

Греції. Був автором листів - послань, в яких захищав
православну віру, закликав повернутися до традицій
раннього християнства, відстоював ідеї соціальної
справедливості, засуджував експлуатацію, гонитву за
наживою. Був виразником братської ідеології.
Найбільш відомі твори: «Обліченіє діявола-
миродержца», «Послання до єпископів...».

 Іов Борецький (митрополит відновленої у 1620 р.

Православної єпархії), автор «Протестації» -
обґрунтовував законність відновлення УПЦ,

74
 звеличував роль козацтва в цьому процесі.

 Лазар Баранович «Нова міра старої віри».

6. Науково- Кінець ХVІ ст.:

навчальна
 «Адельфотес» - слов'янська граматика написана грецькою і
література
церковнослов'янською мовами учнями Львівської братської
школи.
 Лаврентій Зизаній «Граматика словенська язика»

Перша половина ХVІІ ст.:

 Мелетій Смотрицький - «Граматика».
 Памва Беринда - «Лексикон слов'яноруській і імен
толкованіє». (Перший словник - 8 тис. термінів).
 Петро Могила - «Требник». (Збірник молитв).
 Дмитрій Туптало - «Четьї - Мінеї». (1-а енциклопедія).
 Кирило Транквіліон - «Зєрцало богословія»
 Іван Гізель - «Синопсис». (Друга половина ХVІІ ст., перший
підручник з історії).

7. Літописання Густинський літопис - складений приблизно в першій чверті ХVІІ ст.

Захарією Копистенським. Висвітлюються події від Київської Русі до
кінця ХVІ ст. (Назва літопису від Густинського монастиря під
Прилуками).

8. Народна  «Маруся Богуславка».

творчість
 «Дума про Байду».
 Художнє мистецтво - найбільш популярний персонаж
козак Мамай.
 Іконопис.
 При братських школах, Києво-Могилянському Колегіумі
діяли студентські театри. На початку ХVІІ ст. набула
поширення шкільна драма, яка мала великий обсяг, тому
глядачам давали перепочинок - так виникли інтермедії, що

75
 ставилися в антрактах між діями спектаклю і мали
сатиричний характер. Інтермедії писалися українською
мовою.
 У першій половині ХVІІ ст. розвинувся український
мандрівний театр - вертеп.

9. Церковні справи Українська Православна Церква перебувала в стані занепаду.

Причини:
 Втрата власної державності.

 У 1453 р. турки захопили Константинополь, який втрачає

колишній статус центру православ'я.

 Втручання в церковні справи світських магнатів, які

призначали єпископів.

 Низький освітній рівень православного духовенства.

 В другій половині ХVІ ст. загострилося протистояння між

Римо-Католицькою і Православною Церквами. У 1582 р. за
ініціативи Папи Римського Григорія XIII була проведена
календарна реформа, яка мала на меті подолати відставання
календарного часу від астрономічного, що складало в
ХVІ ст. 10 днів. Православна Церква новий календар не
визнала.

 3 метою захисту православної віри виникають релігійні

громадські організації православного міського
населення - братства. Першим братством на Україні
стало Львівське Успенське братство - 1586 рік, яке
отримало право ставропігії. (За правом ставропігії
відбувалося звільнення братств східними патріархами з
під влади місцевих єпископів і взяття їх під патріарший
догляд. Братства отримували дозвіл контролювати
місцевих єпископів).

76
 Частина православних єпископів і світської знаті вважали,
що кризовий стан можна подолати в об'єднані (унії) з Римо-
Католицькою Церквою. Ініціаторами унії виступили
православні єпископи Гедеон Балабан, Іпатій Потій
(його називають батьком Унії) і Кирило Терлецький.

 Поляки, в першу чергу розглядали унію як навернення

українського населення до католицизму.

 1596 рік - в місті Бересті відбулися Собори прихильників

і противників унії. Прихильники унії проголосили
створення Української Греко-Католицької Церкви.

 Нова церква підпорядковувалася Папі Римському.

 Визнавалися деякі догмати католицизму.
 Церковні обряди, богослужіння, таїнства відбувалися
за православною традицією.
 Греко-католицькі священики звільнялися від
податків.
 Уніати могли претендувати на рівні з католиками на
всі державні посади.
 Митрополитом УГКЦ став Михайло Рогоза,
резиденція якого була в місті Вільно.

 Українська Православна Церква опинилася поза законом.

Берестейська унія посилила релігійне протистояння.

77
 Контрольні питання до тем: «Українські землі в складі
іноземних держав», «Українське козацтво», «Українська
культура до середини ХVІІ ст.»

1. В якому році Волинь відійшла до складу Великого Князівства Литовського, хто

став її правителем?

2. Коли Галичина остаточно була закріплена за Польським Королівством?

3. В якому році Галицьке князівство було реорганізовано в Руське воєводство в складі

Польського Королівства?

4. До складу якої держави входила Північна Буковина (Шипінська земля) протягом

середини ХІV – середини ХVІ ст.?

5. До складу якої держави входила Північна Буковина з середини ХVІ по останню

третину ХVІІІ ст.?

6. До складу якої держави відійшли Закарпатські землі на початку ХІV ст.?

7. До складу якої держави належали Чернігово-Сіверські землі з другої половини ХІV

по початок ХVІ ст.?

8. До складу якої держави відійшла Чернігово-Сіверщина на початку ХVІ ст.?

9. За якого литовського князя переважна більшість українських земель відійшла до

ВКЛ?

10. Утворення Кримського ханства?

11. Які українські землі входили до складу Кримського ханства?

12. Яка династія утвердилася в Кримському ханстві?

13. Встановлення Турецького протекторату над Кримським ханством?

78
14. За якого хана відбувся перший датований набіг кримських татар на українські
землі, коли відбулася ця подія?

15. Кревська унія?

16. Віленська унія?

17. Городельська унія?

18. Люблінська унія?

19. Берестейська унія?

20. За яким документом відбулося закріпачення українських селян в складі

Королівства Польського?

21. За яким документом відбулося закріпачення українських селян в складі ВКЛ?

22. З іменем якого князя пов’язана ліквідація удільних руських князівств в складі ВКЛ
в 90 ті роки ХІV ст.?

23. Громадянська війна під проводом Свидригайла, де і коли відбулася вирішальна

битва?

24. Які Руські князівства були відновлені в складі ВКЛ в ХV ст.? Протягом якого
періоду вони існували? Хто їх очолював?

25. За якого князя відбулася остаточна ліквідація Руських князівств в складі ВКЛ?

26. “Змова руських князів”?

27. Повстання під проводом Михайла Глинського?

28. Битва на Синіх Водах?

29. Куликовська битва?

79
 30. Битва на Ворсклі?

31. Грюнвальдська битва?

32. Битва під Вількомиром?

33. Битва під Оршею?

34. Захоплення Ольгердом Києва?

35. За якого князя і в якому столітті були об’єднанні литовські племена і утворилося
Литовське князівство?

36. Які українські землі першими відійшли до Литовського князівства, хто став їх
правителем?

37. В результаті якого договору була створена Річ Посполита?

38. В результаті якої унії була створена Українська Греко-Католицька Церква?

39. Коли відбулося повстання під проводом Мухи і Берули, які території були ним
охоплені?

40. Перша письмова згадка про українське козацтво? (Назвіть рік, автора, джерело).

41. Коли і де була закладена перша Запорозька Січ, її засновник?

42. В якому році і за якого короля була зроблена перша спроба створити реєстрове
козацтво?

43. В якому році і за якого короля було створено другий реєстр козацтва?

44. Хто з козацьких ватажків певний час був Молдавським правителем?

45. Назвіть козацько-селянські повстання кінця ХVІ ст., зазначте їх роки та керівників?

80
46. Який період ввійшов в історію, як “героїчна доба козацьких походів”, проти кого
вони здійснювалися?

47. Після якого повстання польський уряд зліквідував реєстрове козацтво?

48. В якому році польський уряд відновив реєстрове козацтво, хто став гетьманом?

49. Взяття Кафи під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного?

50. Похід Сагайдачного на Москву?

51. Битва під Цецорою, та її наслідки?

52. Син Молдавського володаря, учасник битви під Цецорою?

53. Хто очолював українське козацтво в битві під Хотином, коли вона відбулася?

54. В якому році відбулося козацьке повстання під проводом Марка Жмайла?

55. За якого гетьмана українське реєстрове козацтво було поділено на шість полків?

56. В якому році відбулося повстання під проводом Тараса Федоровича Трясила?

57. З іменем якого козацького ватажка пов’язується взяття і зруйнування Кодацької

фортеці?

58. Назвіть ватажків козацьких повстань кінця 30 х років ХVІІ ст.?

59. В якому році польський уряд видав “Ординацію Війська Запорозького”?

60. З яким повстанням пов’язана битва біля річки П’ятка?

61. З яким повстанням пов’язана битва в урочищі Солониця?

62. Хто з українських гетьманів заключав з польським урядом Вільшанську і

Роставицьку угоди?

81
 63. Хто з українських гетьманів заключив з польським урядом Куруківську угоду?

64. Які події ввійшли в історію під назвою “Азовське сидіння”, зазначте роки?

65. Який період в історії Речі Посполитою ввійшов в історію під назвою “золоте
десятиріччя спокою”?

66. Французький інженер, який керував будівництвом фортеці Кодак, автор “Опису
Малоросії”?

67. Хто і в якому році започаткував книгодрукування кириличним шрифтом?

68. Автор першої друкованої книги за кордоном: “Прогностична оцінка поточного

1483 року”?

69. Найвидатніша пам’ятка рукописної книги?

70. Де, коли і хто відкрив в Україні першу друкарню?

71. Відкриття Острозької школи?

72. Видання Біблії?

73. Коли і де було створене перше братство?

74. Рік утворення Київського братства?

75. В якому році і на чолі з ким Запорозьке козацтво вступило до Київського братства?

76. Перший ректор Острозької школи?

77. На чиї кошти була відкрита Київська братська школа, хто став її ректором?

78. Введення Григоріанського календаря?

79. Який літературний жанр набув поширення в ХVІ ст.?

82
80. За підтримки якого гетьмана відбулося відновлення православної митрополії, хто
став митрополитом?

81. Відкриття Києво-Печерського колегіуму?

82. Відкриття Львівського єзуїтського колегіуму?

83. Коли і за підтримки якого гетьмана Києво-Могилянському колегіуму було надано

статус Академії?

84. В якому році польський сейм затвердив “Статті заспокоєння руського народу”?

85. Назвіть автора і назву першого українського полемічного твору?

86. Назвіть автора “Треносу”, “Граматики слов’янської”?

87. Назвіть автора “Панегірика на смерть Сагайдачного”?

88. Назвіть автора “Нової міри старої віри”?

89. Назвіть автора і назву першої енциклопедії?

90. Назвіть автора першого словника “Лексикон слов’яноруський”?

91. Назвіть автора “Требника”?

92. Виразник братської ідеології, ченець Афонського монастиря, автор листів-послань,

зокрема “Послання до єпископів”?

93. Назвіть автора “Граматики словенської”, “Лексису”?

94. Назвіть автора “Апокрисису”?

95. У своїх творах відстоював зверхність католицької церкви, автор твору “Про єдність
церкви”?

83
 96. Назвіть автора “Протестації”?

97. Що собою представляла книга “Адельфотес”?

98. Письменник, публіцист, оратор, якого сучасники називали українським

Демосфеном?

99. Які твори про які йдеться мова в питаннях №85-97 були виданні в кінці ХVІ ст., а
які в першій половині ХVІІ ст.?

84
Національно - визвольна війна (революція) під проводом Богдана
Хмельницького

1. Причини Національно-визвольну війну зумовили причини

політичного, ідеологічного та соціально-економічного
характеру.

Причини політичного характеру.

 Українська нація, як засвідчила історія її перебування в
складі Речі Посполитої не мала в цій державі жодного
шансу на повноцінний політичний розвиток. (Вважаючи
українські землі своїми правлячі кола Речі Посполитої не
визнавали за українцями права навіть на автономію, не
кажучи вже про незалежність).
 На Україні визрівають сили, спроможні розпочати
боротьбу за незалежність - козацтво, яке створило
зародки державних інституцій і стає виразником
національних інтересів. (Запорозька Січ фактично являла
собою козацьку республіку, засновану на демократичних
засадах).

Причини ідеологічного характеру.

 Колоніальний, шовіністичний характер польської
політики в національно-релігійній і культурній сфері.
(Відверто цинічна політика щодо Православної Церкви.
Владою докладалися значні зусилля щодо її ліквідації.
Дискримінація української мови і освіти. Усунення
українців від участі в міському самоуправлінні).

Причини соціально-економічного характеру.

 Різке посилення процесу закріпачення і гноблення
селян, внаслідок зростання фільваркового
господарства. Фільварок - тип господарства заснованого
на підневільній праці кріпаків, частина продукції якого
орієнтувалася на ринок. (Панщина досягала 3-4 дні на

85
 тиждень, різноманітні повинності і податки. Орендування
землі.)
 Великих утисків зазнавало міське населення.

Український народ в ході національно-визвольної війни показав

всьому світу взірець відчайдушної боротьби за національну
незалежність і особисту свободу людини.

2. Характер війни Боротьба, що розпочалася v 1648 році мала:

 Національно – визвольний
 Релігійний характер.
 Соціальний

Її метою було:
 Добитися ліквідації національно - релігійного гніту зі
сторони Речі Посполитої.
 Не допустити його запровадження з боку Московського
царства чи Османської імперії.
 Розбудова соборної національної держави і відстояти її
незалежність.
 Знищення панівної феодальної системи соціально -
економічних відносин, яка ґрунтувалася на підневільній
праці кріпаків.

3. Рушійні сили  Українське козацтво.

(Склад  Селянство.
учасників)  Міщани.
 Частина української шляхти.
 Православне духовенство

4. Богдан  Народився у 1595 році в родині українського шляхтича

Хмельницький Михайла Хмельницького, який служив коронному гетьману
Жолкевському.
 За службу отримав хутір Суботів.
 Зіновій (Богдан) навчався в єзуїтському колегіумі в

86
 Ярославі.
 Разом з батьком приймав участь в битві під Цецорою
1620 року, в якій польське військо зазнало нищівної
поразки від турок. (В цій битві батько Богдана загинув, а
сам він потрапив у турецький полон, з якого був викуплений
через декілька років).
 Був військовим писарем Війська Запорозького. В другій
половині 30-х років ХVІІ ст. - сотник Чигиринського полку.
 1644 - 1646 pp. - вважається, що воював у Франції

5. Привід до війни  Особиста образа Богдана Хмельницького. (У 1646 році,

коли його не було вдома, польський шляхтич Чаплинський
за підтримки магната Конецпольського напав на Суботів,
вбив молодшого сина Хмельницького і викрав жінку.
Численні скарги Хмельницького до короля і сейму виявилися
марними. Тоді, чигиринський сотник вирішив підняти
козацьке повстання. Хмельницький в січні 1648 р. втікає на
Запорозьку Січ і переконує запорожців встати до
боротьби).

6. Соратники  Козацькі полковники: Максим Кривоніс, Іван Богун,

Хмельницького Філон Джалалій, Данило Нечай, Михайло Кричевський,
Василь Золотаренко та інші.

7. Події 1648 р. Січень:

 На Запорозькій Січі (Микитинська Січ) козаки обирають
Хмельницького гетьманом.
 Хмельницький заключає союз з Перекопським мурзою -
Тугай-беєм. (Гетьман розумів, що однією із причин
поразок козацько-селянських повстань 20-30 х років ХVІІ
cт. була відсутність у козаків прекрасно вишколеної
кінноти. Тільки орда могла протистояти польським
гусарам).

87
 Травень:
Перші перемоги козацького війська:
 Під Жовтими Водами (сучасна Дніпропетровська
область) було розбито авангард польського війська під
командуванням Стефана Потоцького.
 Під Корсунем (Черкаська область) були розбиті головні
польські сили на чолі з коронними гетьманами Міколаєм
Потоцьким і Мартином Калиновським.

Перемоги Хмельницького приголомшили поляків і водночас

надихнули українців. На середину літа були звільнені Київське,
Чернігівське, Брацлавське воєводства, вся Україна запалала у вогні
повстання. Польські магнати на різанину відповіли різаниною -
Ярема Витневецький мобілізує 6 тис. військо і рухаючись на захід
знищує все на своєму шляху.

 Вересень - перемога українців під Пилявцями

(Хмельницька область), де було розбито 100 тис. польське
військо на чолі з Алєксандром Конецпольським, Домініком
Заславським і Міколаєм Остророгом. (Польських
командуючих Хмельницький зневажливо назвав: дитина,
перина і латина).

 Жовтень - листопад - похід на Західноукраїнські землі,

облога Львова. Козакько-селянське і татарське військо
підійшло до Замостя (етнічний кордон з польськими
землями).

 Грудень - Хмельницький на чолі переможного війська

повертається до Києва, де його зустрічають десятки тисяч
людей, сам Патріарх Єрусалимський Паїсій і Митрополит
УПЦ Сільвестр Косів, як «українського Мойсея», що
звільнив свій народ від польського рабства.

Причини припинення воєнних дій та відступу української

88
 армії з-під Замостя:
 У Хмельницького на той момент не було чітко виробленої
програми розбудови Української державності.
(Розпочинаючи повстання, він хотів помститися за
особисті образи і відновити козацькі привілеї, а не
руйнувати Річ Посполиту. На той момент новим королем
Речі Посполитої після смерті Владислава IV було обрано
Яна Казиміра II, кандидатуру якого Хмельницький вважав
сприйнятливою ).
 Подальші бойові дії мали вестися на етнічних польських
землях на яких розташовувалися потужні фортеці.
 Загальне виснаження сил, повернення татарської орди до
Криму.
 Початок зими і спалах епідемії чуми. (Помер Максим
Кривоніс).

8. Події 1649 p.  Перебуваючи в Києві, Хмельницький стає на позиції

українського державотворення. Вже в лютому, приймаючи
польську делегацію, гетьман розмовляв не як козацький
ватажок, а як володар України: «Виб'ю з лядської неволі
народ руський увесь!».
 Обидві сторони готувалися до нової війни. Союзником
Хмельницького виступав Кримський хан Іслам-Гірей, який
прибув до нього зі всією ордою.
 Влітку поляки захопили Галичину і вдерлися на Поділля.

Червень - липень:
 Хмельницький взяв в облогу Збараж (Тернопільська
область), який захищав Ярема Вишневецький. На
допомогу обложеним вирушив Ян Казимір на чолі 100
тис. війська. Однак Хмельницький несподівано напав
на нього під Зборовом (Тернопільська область) і оточив. В
полон ледь не потрапив сам польський король. Однак
гетьмана зрадили татари, яким не була вигідною
вирішальна перемога будь-якої сторони.

89
 Вересень:
 Гетьман вимушений був підписати з Річчю Посполитою
Зборівський мирний договір;
 Територія Гетьманщини (офіційна назва української
держави - «Військо Запорозьке») складалась з
Київського
Чернігівського воєводств.
Брацлавського
 Козацький реєстр - 40 тис.
 На звільненій території всі посади займають лише
православні.
 Місце Київського митрополита в сенаті.

9. Державний  Територія Київського, Чернігівського і Брацлавського

устрій Війська воєводств в адміністративному відношенні поділялась
Запорозького на 16 полків (9 на Правобережжі, 7 на Лівобережжі), ті в
свою чергу поділялися на сотні.

 Столиця - Чигирин.

 Вища законодавча влада належала Генеральній

Козацькій Раді в якій мали право приймати участь всі
козаки. (Обирала Гетьмана і Генеральний Уряд
(Генеральну старшину), мала право їх усунення.
Вирішувала всі важливі питання внутрішньої і зовнішньої
політики, здійснювала правосуддя.) Поступово функції
Генеральної Козацької Ради перебрала Старшинська
Рада в якій приймали участь полковники, Генеральна
старшина і представники міст.
 Виконавча влада належала Гетьману, який очолював
Генеральну старшину (уряд). До Генеральної старшини
входили:
 Генеральний писар - зовнішні відносини та

90
 канцелярія;
 Генеральний обозний
 Генеральний хорунжий військові справи;
 Генеральний осавул
 Генеральний бунчужний - охороняв гетьманські
клейноди;
 Генеральний суддя - вища апеляційна інстанція;
 Генеральний підскарбій - фінансові справи.
 Міста з Магдебурзьким правом мали свою адміністрацію на
чолі з війтом.
 Села - очолювали старости, козацькі села - отамани.
 Військо складалося із 16 полків за територіальним
принципом. Полки поділялися на сотні, ті на курені.

10. Події 1650 p.  В серпні 1650 р. Хмельницький здійснює 1-й Молдавський

похід. Молдавський володар Василь Лупул зобов'язався не
заключати союзу з Річчю Посполитою.
Угода була скріплена заручинами сина гетьмана - Тимоша з
дочкою Лупула - Розандою.
 Хмельницький заключає угоду про допомогу з Портою.

11. Події 1651 p.  У лютому 1651 р. розпочалися воєнні дії – коронний

гетьман Калиновський напав на прикордонне містечко
Красне, де загинув Данило Нечай, який керував обороною.
 Червень 1651 p. - битва під Берестечком – сама
масштабна битва (Волинська область), в якій українці
зазнали страшної поразки. Причиною цьому стала зрада
кримського хана, який залишив з ордою поле битви і
захопив при цьому в полон Хмельницького. Козацьке
військо було оточене. Обороною командував Іван Богун.
Під час виходу з оточення загинуло близько 3О тис.
чоловік.

 Внаслідок цих подій у вересні 1651 р. Гетьман

вимушений був підписати з Річчю Посполитою
91
 Білоцерківський мирний договір:

 Територія Війська Запорозького — Київське воєводство.
(На територію Брацлавського і Чернігівського воєводств
поверталася польська шляхта).
 Козацький реєстр - 20 тис. чол.

12. Події 1652 p.  Нове піднесення війни. В травні 1652 р. українське

військо під Батогом (Вінницька область) вщент
розгромило 20 тис. польське військо під командуванням
коронного гетьмана Мартина Калиновського.
Наслідком цієї перемоги стало скасування
Білоцерківської угоди.

 В червні 1652 р. - II - й Молдавський похід, здійснений

для того щоб примусити Лупула до виконання
союзницьких зобов'язань. Заключено шлюб між Тимошем і
Розандою.

13. Події 1653 p.  Квітень - вересень ІІІ-й Молдавський похід. Козацьке

військо на чолі з Тимошем вирушило на допомогу Василю
Лупулу. Під час облоги міста Сучави загинув Тимош.
(Це була надзвичайно важка втрата для Хмельницького,
який бачив свого старшого сина своїм наступником на
посаді Гетьмана.).

 Жовтень - листопад - Жванецька (Хмельницька область)

воєнна кампанія. Знову зрадили татари, які підписали з
поляками Кам'янецьку угоду, що повторювала умови
Білоцерківського договору.

 Хмельницький Кам'янецьку угоду не підписував так як в

цей час вів активні переговори з Московським царством і
знав про рішення Земського Собору прийняти українські
землі під високу руку Московського царя.

92
 14. Події  8 січня 1654 р. - Переяславська Рада. Від Московського
1654 -1655 років царства представник - боярин Василь Бутурлін. Рішення -
заключити союз з Москвою і прийняти протекцію царя.
 З самого початку союз ледве не був зірваний, коли гетьман
і присутні полковники присягнули на вірність царю,
Бутурлін присягати від імені царя відмовився, що обурило
українську сторону. На Переяславській раді не були
присутні авторитетні полковники, в тому числі і Іван
Богун, який виступав проти союзу з Москвою.

 Юридично союз був оформлений договором підписаним

у Москві в березні 1654 p., відомим як «Березневі
статті». (Українську делегацію очолювали: Генеральний
суддя - Павло Зарудний і полковник Павло Тетеря.
Українська сторона запропонувала проект договору з 23
статей. Московська сторона погодилася на 11 статей).

Березневі статті (1654 р.)


 Москва зобов'язувалась надати допомогу Війську
Запорозькому (Україні) у війні з Річчю Посполитою.
 Козацький реєстр - 60 тис. чоловік.
 Самостійність Гетьмана у зовнішній політиці.
(Заборонялося заключати угоди з Річчю Посполитою і
Османською імперією).
 Повна самостійність Гетьмана у внутрішній політиці,
в тому числі і в збиранні податків.
 Незалежність УПЦ.
 В Київ вводився московський гарнізон.

Бойові дії у 1654 -1655 роках:

 Бойові дії російсько-українського війська на території
Білорусії. (Козацьке військо очолював Іван Золотаренко.
Похід виявився успішним, але вже в ньому почалися

93
 російсько-українські суперечності. Золотаренко на
звільнених білоруських територіях почав вводити
козацький устрій, що викликало різке незадоволення
Москви.)

 Восени 1654 р. польська армія вторглася на територію

Брацлавщини і Поділля. Об'єднавшись з татарською
ордою обложили Умань, яку обороняв Іван Богун. В
січні 1655 р. під Охматовим (Черкаська область)
відбулася битва між польсько-татарською і українсько-
російською арміями в якій ніхто не зміг досягти
вирішальної перемоги. (Ця битва ввійшла в історію під
назвою «дрижипільська битва»).

 В липні 1655 р. проти Речі Посполитої виступила

Швеція - захопили Варшаву. (Період 1655 - 1660 pp. в
історію Польщі ввійшов під назвою - «Потоп»).

 Вересень 1655 р. - перемога українського війська під

Городком (Львівська область).

Воєнно - політичні події 1656 -1657 pp.

 Жовтень 1656 p. між Московським царством і Річчю
Посполитою підписано Віленську угоду. (Українські
представники до переговорів не були допущені.)
Головні умови:
 Москва на стороні Речі Посполитої вступає у
війну з Швецією.
 Московський цар Олексій Михайлович після
смерті Яна Казиміра стає спадкоємцем польської
корони.
(Ця угода була порушенням «Березневих статей і Хмельницький
навіть мав намір розірвати союз з Москвою).

 Жовтень 1656 р. Хмельницький заключає союз з

94
 Семигородським (Трансильванським) князем Юрієм II
Ракоці. У 1657 р. - спільний похід українсько -
семигородського війська на Польщу. Українські
війська очолював Андрій Жданович. Взяли Варшаву,
однак надалі події склалися несприятливо. Ракоці зраджує і
заключає перемир'я з Річчю Посполитою. Швеція також
заключає мир з Польщею. Козацьке військо було кинуте
союзниками напризволяще.

 В найбільш складний час, у серпні 1657 р. Гетьман

Богдан Хмельницький помирає.

15. 1657 рік  Перше гетьманування Юрія Хмельницького. В народі

отримав прозвище Юрась. Тривало один місяць. Юрій,
якому на той час було 16 років не був готовий до такої ролі.
Направляється на навчання до Києво-Могилянського
колегіуму.

16. Гетьман Іван  До 1648 р. перебував на польській службі. Під Жовтими

Виговський Водами потрапив у татарський полон. Був викуплений
(1657-1659 pp.) Хмельницьким. При Хмельницькому займав посаду
Генерального писаря.

 Обраний гетьманом Козацькою Радою в Корсуні.

 Перша громадянська війна. При підтримці Москви

проти Виговського виступили полтавський полковник
Мартин Пушкар і кошовий отаман Яків Барабаш. Були
розгромлені під Полтавою. (Загальна чисельність жертв
склала приблизно 50 тис. чоловік).

 Виговський відновлює союз з Кримським ханством,

заключає договір з Швецією.

 Вересень 1658 р. підписує з Річчю Посполитою

95
 «Гадяцький трактат». Ймовірним автором договору з
української сторони був Юрій Немирич.

Головні положення:
 Україна під назвою «Велике Князівство Руське» у
складі Київського, Брацлавського, Чернігівського
воєводств на рівні з Польщею і Литвою творять
триєдину федерацію - Річ Посполиту. Три
держави вибирають спільно короля.
 Козацький реєстр 3О тис і 10 тис. найманого
війська.
 На території Великого Князівства Руського
заборонялось перебування польських і литовських
військ.
 Повна самостійність у внутрішній політиці,
право карбувати власну монету.
 Три народи мали спільно здобути вихід до Чорного
моря.
 Православна Церква урівнювалась в правах з Римо-
Католицькою.
 Надання Києво-Могилянському колегіуму статусу
академії, відкриття необхідної кількості шкіл і
друкарень.
 Гадяцький договір не був реалізований. Московське
царство кинуло на Україну 150 тис. військо під
командуванням Юрія Трубецького. Під Конотопом
московську армію затримав полковник Григорій
Гуляницький, який оборонявся протягом трьох місяців.

 Липень 1659 р. - Конотопська битва, в якій Виговський

в союзі з поляками і татарами розгромив армію
Трубецького. (Російський історик Соловйов так писав про
цю битву: «Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі
походи 1654 і 1655 років загинув у один день і ніколи вже
після того цар московський не був у силі вивести в поле

96
 такого блискучого війська».)

 Однак скористатися перемогою Виговський не зміг, проти

нього піднімається народне повстання.

 1659 р. - на Козацькій Раді в Германівці складає

гетьманські клейноди. (Був знищений у 1664 за наказом
гетьмана Павла Тетері).

17. Друге  Московська армія під командуванням Трубецького,

гетьманування скориставшись народним повстанням проти Виговського
Юрія займає всю Лівобережну Україну. Юрій Хмельницький
Хмельницького вимушений прибути до Переяслава, де фактично опинився
(1659 -1663 pp.) в руках Трубецького.

 Жовтень 1659 р. - Юрась підписує новий договір з

Москвою - «Переяславські статті», які були значно
гіршим варіантом «Березневих статей» Богдана
Хмельницького.
Головні положення:
 Гетьман не мав права на самостійну зовнішню
політику.
 Козацькій Раді заборонялось без згоди Москви
переобирати гетьмана, гетьман не мав права
призначати і звільняти полковників і генеральну
старшину.
 Вивід українських військ з території Білорусії
 Підпорядкування УПЦ Московському
Патріархату.
 Крім Києва царські війська вводилися в 5
українських міст: Переяслав, Ніжин, Чернігів,
Умань, Брацлав.

 1660 р. - похід російсько-українського війська на

Правобережну Україну. Під Чудновим (Житомирська

97
 область), були оточені польсько-татарською армією і
потерпіли поразку. Юрась переходить на сторону
поляків і підписує з Річчю Посполитою новий договір -
«Слободищенський трактат», який був значно гіршим
варіантом «Галицького трактату» Виговського.

 За «Слободищенським трактатом» територія України

обмежувалася лише Київським воєводством, яке на
правах автономії входило до складу Речі Посполитої.

 1662 р. - похід поляків і Юрія Хмельницького на

Лівобережну Україну з метою відірвати її від Московського
царства. Закінчився невдало.

 Січень 1663 р. - Юрась складає булаву і був пострижений в

ченці.

98
 Період «Руїни» (1663 -1687 рp.)

Розкол України на Правобережну і Лівобережну по Дніпру з окремими гетьманами,

що боролися між собою. Правобережна Україна тяготіла до союзу з Річчю
Посполитою, Лівобережна до Московського царства. Період громадянської війни,
ускладнений втручанням іноземних держав - Речі Посполитої, Московського царства,
Османської імперії, Кримського ханства.

Правобережна Україна Лівобережна Україна

ГЕТЬМАНИ
Гетьман Павло Тетеря (1663 -1665 pp.)  1663 р. - боротьба між
 Останній похід разом з польським полковниками Якимом Сомком,
королем Яном Казиміром на Золотаренком і Кошовим
Лівобережну Україну, з метою отаманом - Брюховецьким за
відірвати її від Московського царства. гетьманську булаву. Останній
Закінчився невдало. заручився підтримкою низів.
 У своїй діяльності застосовував  Червень 1663 р. - в Ніжині
репресивні заходи щодо політичних відбувається «Чорна Рада» на
опонентів. Були звинувачені у зраді і якій гетьманом обирають
вбиті Іван Богун, Іван Виговський, Брюховецького. Сомка,
митрополит УПЦ Йосип Золотаренка і їхніх прихильників
Тукальський був посаджений у знищено.
в'язницю.
 Такі дії викликали велике народне
антипольське повстання, яке було
потоплене в крові.

Гетьман Іван Брюховецький

Гетьман Петро Дорошенко (1665 -
(1663 -1668)
1676)-«Сонце Руїни»
 Перший з гетьманів, хто здійснив
 Ставить стратегічну мету -об'єднати і візит до Москви у 1665 p., де були
звільнити Україну від ляхів і москалів. підписані «Московські статті»
 Здійснює військову реформу -формує 
наймані сердюцькі полки. Головні положення:

99
  1666 р. - в союзі з татарами громить  Перебування московських військ у
польське військо на Брацлавшині, всіх великих містах України.
однак розвинути успіху не зміг.  Збирання податків царськими
Кошовий отаман Іван Сірко напав на воєводами.
Крим, татари вимушені були  Вибори Гетьмана в присутності
повернутися. царського представника.
 Позбавлення права на зовнішню
політику.

 Січень 1667 р. - Андрусівське перемир'я між Московським царством і Річчю

Посполитою, підписане терміном на 13,5 років. За ним українські землі
поділялися між державами по Дніпру - Правобережна Україна відходила Речі
Посполитій, Лівобережна - Московському царству. Землі «Вольностей
Війська Запорозького Низового» (Запорозької Січі) переходили під спільне
управління. Українська сторона на переговори навіть не була допущена.

 Грубе втручання царських воєвод у внутрішні справи Війська Запорозького

(Гетьманщини), різке зростання податків, нехтування державними
інтересами, викликали на Лівобережжі велике антимосковське повстання
1668 p., на чолі якого стає Гетьман Іван Брюховецький. (Розумів, що інакше
гетьманську булаву не втримає, так як втратив будь-який авторитет,
проводячи політику плазування перед Москвою).

 Таким розвитком подій скористався Гетьман Правобережної України Петро

Дорошенко, який в червні 1668 р. вступає із своїми полками на
Лівобережжя.
Брюховецький був настільки непопулярний, що був вбитий власними козаками.
Таким чином в червні 1668 р. Дорошенко об'єднує Україну по обидва боки
Дніпра і стає єдиним Гетьманом.

 Однак успіх був короткочасним. На Правобережжі проти Дорошенка

піднімається повстання і він вимушений повернутися назад. На Лівобережжі
залишає свого ставленика - наказного гетьмана Дем'яна Многогрішного.

 Повернувшись на Правобережжя Гетьман Дем 'ян Многогрішний

10
 Дорошенко по 1669 р. вимушений був (1668 -1672 рр.)
вести боротьбу за владу з Михайлом  Обирається Гетьманом
Суховієм. Лівобережної України на
 3 1669 по 1674 рік - боротьба з Козацькій Раді в Глухові у 1679 р.
Михайлом Ханенком, якого  Вимушений був підписати з
підтримувала Річ Посполита Московським царством новий
 Усвідомлюючи, що власними договір - «Глухівські статті», в
силами звільнитися від Польщі і яких Москва пішла на певні
Москви не вдасться, у 1669 р. поступки.
визнає протекторат Османської Головні положення:
імперії.  Перебування московських військ
 Як наслідок у 1672 р. - похід 100 лише в п'яти містах України.
тис. турецької армії Мехмета ІV і  Московські воєводи не мали
Дорошенка на Поділля. Взяли права втручатися у внутрішнє
Кам'янець і обложили Львів. життя і позбавлялися права
 Річ Посполита вимушена підписати збирати податки.
Бучацький мирний договір з  Козацький реєстр - 3О тис
Османською імперією і  Наймане військо Гетьмана -
Дорошенком. 1 тис.
Головні положення:  Збирання податків здійснює
 Туреччині відходило Поділля. українська старшина.
 Брацлавщина і Південна Київщина  Заборона зовнішніх стосунків.
під управління Дорошенка.
 Східна Галичина, Волинь і Північна  Многогрішний намагався
Київщина - Речі Посполитій. захищати інтереси України і
обмежити сваволю старшини, чим
викликав незадоволення. Як
наслідок був заарештований і
засланий до Сибіру.

Гетьман Іван Самойлович

(1672 -1687)
 Підписує з Москвою новий
договір - «Конотопські статті»

10
 на основі «Глухівських статей».
 Розширював права і привілеї
козацької старшини -
започаткував посади
«бунчукових товаришів»,
припинив скликання Генеральної
Козацької Ради, а всі справи
вирішував із Старшинською
радою.
 Проводив промосковську
політику, вважаючи, що за
допомоги Москви зможе
об'єднати Україну.

 Москва вирішує скористатися тим, що Річ Посполита за Бучацьким мирним

договором 1672 р. відмовилася від Правобережної України і вирішує приєднати ці
землі до себе. Як наслідок у 1674 р. похід Московського і українського війська
проти Дорошенка і турок на Правобережжя.

 Самойлович проголошується Гетьманом по обидва боки Дніпра 1674 –

1678 pp.

 Дорошенко, усвідомлюючи, що його орієнтація на Османську імперію не знайшла

підтримки в народі і принесла тільки одні страждання, у 1675 р. в Чигирині складає
гетьманські клейноди перед Кошовим отаманом Іваном Сірком. (Москва бажаючи
принизити Дорошенка, примусила його повторно складати клейноди перед
Самойловичем у 1676 р.).

 1676 р. - між Річчю Посполитою і Османською імперією підписано

Журавненський мирний договір, який повторював умови Бучацького мирного
договору. Після цього боротьба за Правобережну Україну розгорнулася між
Московським царством і Портою (ОСМ імп)

 3 метою привернути прихильність українського населення турки

використовують Юрася Хмельницького, якого проголошують «Князем

10
 Сарматським і Київським» - трете гетьманування Юрася (1677 -1681).

 Події війни пов'язані з обороною українсько-російським військом Чигирина

від турецько-татарського. Ці події ввійшли в історію як «Чигиринські
походи» 1677 і 1678 pp.:

 1677 p. -1 - й Чигиринський похід турецько-татарської армії, однак взяти

Чигирин не змогли.
 1678 р. - II - й Чигиринський похід 200 тис. турецько-татарської армії.
Українсько-російські війська вимушені були залишити місто і відійти на
Лівобережну Україну. (Внаслідок постійних бойових дій колись квітучий
край - Брацлавщина і Поділля перетворилися на пустку. Місцеве населення
масово переселялося на Лівобережжя і Слобожанщину).

 Влада Юрася Хмельницького поширювалась лише на Немирів та його околиці

(Брацлавщина і частина Поділля). Він настільки викликав зневагу і ненависть
місцевого населення, що після підписання Бахчисарайського мирного договору з
Москвою у 1681 p., турки його стратили.

 1681 р. - між: Османською імперією, Кримським ханством і Московським

царством підписано Бахчисарайський мирний договір:

 Кордон між Османською імперією і Московським царством
встановлювався по Дніпру.
 Київ і Лівобережна Україна закріплювалися за Москвою.
 Південна Київщина, Поділля, Брацлавщина - Османській імперії.
 Територія між Дніпром і Бугом - буферна зона між двома державами і
мала залишатися незаселеною.

 1683 р. - поразка Османської імперії від країн Священної Ліги під Віднем, як
наслідок Річ Посполита повертає своє панування над Правобережною Україною
окрім Поділля.

1686 р. - між Річчю Посполитою і Московським царством підписано

10
 «В і ч н и й м и р :

 За Москвою закріплювалося Лівобережжя, Київ і Землі Вольностей Війська
Запорозького Низового.
 За Річчю Посполитою - Північна Київщина, Волинь і Галичина.
 Брацлавщина і Південна Київщина ставали нейтральною незаселеною зоною
між: двома державами.

 «Вічний мир» утверджував насильницький поділ українських земель між:

кількома державами. Багато істориків вважає, що саме ця подія підвела риску
під українською національною революцією другої половини ХVІІ cт., яка
завершилася поразкою.

 В кінці 80-х років ХVІІ ст., з метою відновлення господарства краю, польський
уряд відновлює на Правобережжі козацький устрій. Було утворено чотири полки:
Богуславський, Корсунський, Брацлавський і Фастівський на чолі з
полковниками Самусем, Іскрою, Абазином і Палієм. Відновлені полки були не
тільки військовими, а й адміністративно-територіальними одиницями.

 У 1699 р. Річ Посполита уклала мирну угоду з Османською імперією і повернула

під свою владу Поділля. Турецька загроза ослабла і сейм приймає рішення
ліквідувати козацький устрій Правобережної України. Такі дії викликали
українське повстання під проводом Семена Палія -1702-1704 «Друга
Хмельниччина»

10
 Контрольні питання до теми: «Українська національна
революція 1648 – 1676 рр.»

1. Причини Української національно-визвольної війни під проводом Богдана

Хмельницького?

2. Привід до війни?

Події 1648 року

3. Вибори Хмельницького гетьманом. (на якій Запорозькій Січі відбулася ця подія?)

4. Союз з Кримським ханством?

5. Жовті Води? (сучасна Дніпропетровська область) (травень).

6. Корсунь? (сучасна Черкаська область) (травень).

7. Розгортання національно-визвольної війни? М. Кривонос, та інші соратники Б.

Хмельницького?

8. Ярема Вишневецький?

9. Пилявці? (поблизу міста Старокостянтинова, сучасна Хмельницька область).

“Перина”, “Латина”, “Дитина”? (вересень).

10. Західноукраїнський похід, облога Львова? (Жовтень).

11. Замостя. Причини припинення воєнних дій? (Листопад).

10
 12. Повернення Хмельницького до Києва. (Грудень).

Події 1649 року

13. Переговори з Адамом Кисилем. Вироблення програми українського

державотворення?

14. Збаражсько-Зборівська воєнна кампанія? (сучасна Тернопільська область).

(Червень-липень – серпень).

15. Зборівський мирний договір? (Дата, передумови, основні положення, наслідки).

(Вересень).

16. Утворення української козацької держави – “Військо Запорозьке” (Гетьманщина):

 Органи державної влади? (Законодавча влада – Генеральна козацька рада,

Старшинська рада; виконавча влада - Гетьман+Генеральна старшина –
писар, обозний, двоє осавулів, двоє суддів).

 Адміністративно-територіальний устрій (Полково-сотенна адміністративна

система; столиця; міста з магдебурзьким правом – магістрати – війт; села –
старости).

Події 1650 року – підготовка до нових битв

17. Перший Молдавський похід?

18. Договір з Портою.

Події 1651 року

19. Поновлення воєнних дій – напад польської армії на місто Красне, загибель Данила
Нечая? (лютий).

10
20. Битва під Берестечком? (сучасна Волинська область). (Дата, наслідки). (Червень)

21. Білоцерківський договір? (Дата, умови). (Вересень).

Події 1652 року

22. Батозька битва? (Сучасна Вінницька область). (Дата, наслідки). (Травень) .

23. Другий Молдавський похід?

Події 1653 року

24. Загибель Тимоша в Сучаві?

25. Жванецька кампанія. (Сучасна Хмельницька область) Кам’янецький мирний

договір. (Жовтень-грудень).

26. Рішення Земського собору?

Події 1654 - 1657 років

27. Переяславська рада?

28. “Березневі статті”?

29. Російсько-український похід в Білорусію? (1654-1655 рр. Іван Золотаренко.

Захоплення частини Литви із столицею Вільном).

10
 30. Вторгнення польських військ під командуванням Стефана Чернецького на Поділля
і Брацлавщину? (Листопад-грудень 1654).

31. Оборона Умані Іваном Богуном? (Січень 1655).

32. Битва під Охматовим? (Сучасна Черкаська область. Січень 1655).

33. Вступ у війну проти Речі Посполитої Швеції. (Липень 1655. “Потоп” - 1655 –
1660 рр.).

34. Перемога українського війська під Городком. (Львівська область. Вересень 1655).

35. Віленське перемир’я? (Жовтень 1656).

36. Пошук Хмельницьким нових союзників в боротьбі з Річчю Посполитою – союз з

Трансильванським князем Юрієм ІІ Ракоці.

37. Спільний похід Ракоці і Ждановича на Польщу? (Грудень 1656 – липень 1657).

38. Смерть Богдана Хмельницького.

39. Перше гетьманство Юрія Хмельницького?

Гетьман Іван Виговський (1657 – 1659 рр.)

40. Обрання гетьманом Івана Виговського? (Генеральна козацька рада в Корсуні,

жовтень 1657 р.).

41. Опозиція Виговському?

10
 42. Гадяцький трактат? (Дата, автор, головні положення).

43. Конотопська битва? (Вересень 1658 р.).

44. Усунення Виговського від влади? (Генеральна рада в Германівні).

Друге гетьманство Юрія Хмельницького (1659 – 1663 рр.)

45. “Переяславські статті”?

46. Чуднівська воєнна кампанія?

47. Слободищанський (Чуднівський) договір?

48. Зречення Юрієм Хмельницьким гетьманства.

Період “Руїни”

Розкол України на Лівобережну і Правобережну з окремими гетьманами, що боролися

між собою. Лівобережна Україна тяготіла до союзу з Московським царством,
Правобережна до Речі Посполитої. Період громадянської війни, ускладненої втручанням
іноземних держав – Речі Посполитої, Московського царства, Османської імперії.

49. Гетьман Правобережної України – Павло Тетеря?

50. Чорна рада, обрання гетьманом Івана Брюховецького?

51. Похід Тетері і Яна Казиміра на Лівобережну Україну?

10
 52. Гетьман Іван Брюховецький – “Московські статті”?

53. Обрання Петра Дорошенка гетьманом Правобережної України. (Роки

гетьманування, програма звільнення України від “ляхів і москалів”, створення
постійного найманого війська – сердюцьких полків, перемога над польським
військом на Брацлавщині).

54. Андрусівське перемир’я?

55. Антимосковське повстання на Лівобережній Україні?

56. Похід Петра Дорошенка на Лівобережну Україну? (Об’єднання України у 1668 р.

Загострення боротьби – висунення претендентами на булаву Петра Суховія і
Михайла Ханенка. Повернення Дорошенка на Правобережжя).

57. Дем’ян Многогрішний – гетьман Лівобережної України. ( Підписання Глухівських

статей з Московським царством (рік, умови)? Спроба відстояти автономію
Гетьманщини).

58. Визнання Петром Дорошенком протекторату Туреччини у 1669 р. (Похід 100

тисячного турецького війська Мухамеда ІV на Правобережну Україну у 1672 р. –
взяття Кам’янець-Подільського, облога Львова).

59. Бучацький мирний договір? (Рік, умови).

60. Обрання гетьманом Лівобережної України Івана Самойловича? (Роки

гетьманування. Підписання Конотопських статей. Розширення прав і привілеїв
козацької старшини – створення бунчужних товаришів).

11
61. Похід російсько-українського війська Ромодановського і Самойловича у 1674 р на
Правобережну Україну – проголошення Самойловича гетьманом обох боків
Дніпра? (Облога російсько-українськими військами Чигирина).

62. Прихід турецьких військ на Правобережжя – відновлення влади Дорошенка?

63. Зречення Дорошенком гетьманства 1675-1676 рр. Подальша доля Дорошенка?

64. Журавненський договір між Річчю Посполитою і Османською імперією 1676 р.?

65. Проголошення турками Юрася Хмельницького Князем Сарматським і Київським –

третє гетьманування Юрася?

66. Чигиринські походи турецької армії 1677-1678 рр.?

67. Бахчисарайський мирний договір 1681 р.?

68. Відновлення панування Речі Посполитої над більшою частиною Правобережної

України? (Поразка турок під Віднем у 1683 р. від країн Священної Ліги).

69. Підписання між Річчю Посполитою і Московським царством “Вічного миру”

1686р.?

70. Кримський похід російсько-українських військ 1687 р.? Усунення Івана

Самойловича від гетьманства.

11
 Українські землі в кінці ХVІІ - у ХVІІІ cm.

1. Усунення  1687 р. - невдалий похід російсько-українського війська

Самойловича проти Кримського ханства. (Перший Кримський похід).
від влади Російський воєначальник Василь Голіцин поклав всю вину на
гетьмана Івана Самойловича, звинувативши його у зраді. На
річці Коломак відбулися вибори нового гетьмана - Івана
Мазепи.

2. Гетьман Іван  1687 p. підписує з Московською державою «Коломацькі

Мазепа статті»:
(1687 - 1708 
(9) pp.)  Гетьман без згоди царя не має права звільняти козацьку
старшину.
 Старшина не має права усувати Гетьмана.
 Обмежувалися права Гетьмана розпоряджатися землями.
 Гетьман мав здійснювати заходи задля більш тісного
зближення «Війська Запорозького» і Московського царства,
зокрема заохочувати шлюби між: українцями і росіянами.

 Діяльність Мазепи в культурно - освітній сфері:

 Прославився як великий будівничий, на його кошти було
побудовано і реставровано 12 храмів.
 Надання Киево - Могилянському колегіуму статусу
Академії у 1701 р. Збудоване нове приміщення Академії.
Відкрито Чернігівський колегіум.
 Намагався створити українську політичну еліту, направляв
молодь для навчання за кордон в найкращі університети.
 Сам знав турецьку, татарську, багато європейських мов,
мав найбільшу бібліотеку.

 У внутрішній політиці:
 Підтримував козацьку старшину, збільшив її кількість,
ввівши посади «значкових товаришів».
 Спочатку свого гетьманування всеціло орієнтувався на

11
 Москву, плекаючи надії за її допомоги об'єднати Україну по
обидва боки Дніпра і утвердити державність.

 Спроба Мазепи об'єднати Україну:

 У 1702 p., внаслідок ліквідації польським сеймом
козацького устрою на Правобережній Україні, там
вибухнуло козацько-селянське повстання під проводом
Семена Палія.
 Мазепа отримав приказ від Петра І придушити повстання і зі
своїми полками вступив на Правобережжя. У 1704 р. Мазепа
придушив повстання, Палія було заслано до Сибіру. Однак
повертати Правобережні українські землі Речі
Посполитій не поспішав.
 У 1704 - 1708 pp. став фактичним гетьманом об'єднаної
України.

Зовнішня політика:
 1689 р. - Другий Кримський похід російсько- українських
військ, який завершився невдало і мав негативні
наслідки для України. Різко зростають податки на
спорядження козацьких полків і утримання численних
підрозділів російської армії.
 1-й 1687 р. і ІІ-й 1689 р. Кримські походи поклали початок
боротьби Росії за вихід до Чорного моря.

 У 1695, 1696 pp. козацькі полки брали участь в

Азовських походах. (Були здійснені Петром І з метою
оволодіти виходом до Чорного моря).

 3 Мазепою пов'язана найбільш драматична спроба

відірвати Україну від Московського царства. (У 1700 р.
Петро І розпочав війну з Швецією, яка тривала по 1721 р. У
цій війні використовувалися всі ресурси України, як
економічні так і людські. Мазепа зрозумів, що в подальшому
союзі з Москвою реалізувати свої плани щодо об'єднання

11
 України і утвердження державності нереальні. Гетьман
вступає в таємні переговори з шведським королем Карлом
XII, обіцяючи йому допомогу в боротьбі з Москвою. В свою
чергу Карл XII визнавав Україну вільною і незалежною і
зобов'язувався захищати її від всіх ворогів.)

 У 1708 р. на територію України вступає шведське

військо Карла XII. Мазепа з частиною козацького
війська переходить на його сторону.
 У відповідь російські війська знищують гетьманську
столицю Батурин.
 На початку 1709 р. російські війська на чолі з
Меньшиковим руйнують Чортомлицьку Січ, в зв'язку з
тим, що запорожці на чолі з Кошовим отаманом Костем
Гордієнко підтримали Мазепу.

 Червень 1709 р. Карл XII і Мазепа терплять поразку в

Полтавській битві, яка стала крахом всіх сподівань
гетьмана відірвати Україну від Москви.
 Разом з Карлом XII Мазепа із своїми прибічниками тікають
у володіння турецького султана - в Бендери. Тут Гетьман
помирає. (Похований в місті Галаці - територія Румунії).

3. Пилип  5 квітня 1710 р. на козацькій раді в Бендерах обирається

Орлик -гетьман запорожцями Гетьманом і підписує «Пакти й конституції
в екзилі (у законів і вольностей Війська Запорозького. (Згодом цей
вигнанні) (1710 документ назвуть Конституцією Пилипа Орлика, та
– 1742 рр.) «Бендерською конституцією»).
 1711 p. - в союзі з турками здійснює похід на Правобережну
Україну.
 Все життя намагався створити антимосковську коаліцію
європейських держав. У 1712 р. звертається до урядів Речі
Посполитої , Голландії, інших європейських держав з
твором «Дедукція», в якому обґрунтовує право українського
народу на державність. Однак, всі спроби утвердити

11
 українську державність виявилися марними.

 Був обраний гетьманом після переходу Мазепи на бік

4. Гетьман Іван
Скоропадський шведського короля Карла XII.

(1708-1722 pp.)
 Підготував проект нової угоди з Московським царством
- «Решетилівські статті». Однак Петро І відкинув договір і
направив інструкцію, за якою російська сторона не брала на
себе жодних зобов'язань щодо Гетьманщини.

 Встановлювався повний контроль над фінансами Війська
Запорозького.
 Біля гетьмана постійно перебували царський представник і
2 російські полки.

 Столицю перенесено до Глухова - на кордоні з

Московським царством.

 Посилення тиску Москви на Гетьманщину, обмеження

автономії, терор щодо прибічників Мазепи, заборона прямих
торговельних зв'язків з країнами Західної Європи. у 1720 р.
розпорядженням Петра І було заборонено друкувати
книги українською мовою.

5. 1-а  Вищий державний орган Гетьманщини, створена

Малоросійська російським імперським урядом з метою встановлення
колегія. повного контролю над державним життям «Війська
(1722-1727 pp.) Запорозького». Їй підпорядковувались всі адміністративні і
судові справи. Президент – Вельямінов.

6. Наказний  Чернігівський полковник, який намагався обмежити права

гетьман Павло Малоросійської колегії. У 1724 р. здійснив візит до
Полуботок Петербурга, де виступив перед імператором Петром І із
(1722-1724 pp.) захистом державних прав України.
 Був заарештований, помер у в'язниці.

11
 7. Гетьман  Миргородський полковник, був обраний гетьманом у віці
Данило 73-х років.
Апостол
(1727-1734 pp.)  Підписав з Російською імперією новий договір
-«Рішительні пункти».

 Обрання гетьмана за згодою царя.
 Підпорядкування козацького війська російському
фельдмаршалу.
 Заборона зовнішньополітичних контактів.

 Прагнув впорядкувати українське законодавство і

господарське життя, вперше було сформовано річний
бюджет Гетьманщини.

 Скориставшись тим, що Російська імперія готувалася до

нової війни з Османською імперією, добився від російської
імператриці Анни Іоанівни дозволу на відновлення
Запорозької Січі. (Підпільненська Січ 1734 -1775 pp.).

8. Правління  Після смерті Данила Апостола у 1734 р. було заборонено

Гетьманського обирати нового гетьмана. Імперським урядом було створено
уряду «Правління гетьманського уряду», як вищий державний
(1734 -1750 pp.) орган Гетьманщини на чолі з князем Шаховським.
 Посилення політичних репресій, потурання місцевих
традицій, підвищення податків з населення на утримання
російських полків на території України.
 Використання козацьких полків у війні з Османською
імперією (1735-1739 pp.).

9. Гетьман  Останній гетьман України. Був призначений російською

Кирило імператрицею Єлизаветою Петрівною.
Розумовський  (У 1744 р. Єлизавета побувала на Україні, де була тепло
прийнята місцевим населенням, більше того, вона закохалася в

11
(1750-1764 pp.) простого козака - Григорія Розумовського, який став врешті її
чоловіком. Тому на прохання козацької старшини вона відновила
гетьманську посаду на яку призначила брата чоловіка - Кирила
Розумовського).

 Період правління Кирила Розумовського (1750-1764 pp.)

історики називають «золотою осінню Гетьманщини».

 Кирило Розумовський здійснив цілий ряд реформ:

 Адміністративну (упорядкував полково-сотенний устрій).
 Судову (в кожному полку створені суди).
 Військову (введена єдина уніформа, єдине озброєння,
вдосконалення артилерії)
 Відбувається розквіт української культури - здійснюється
велике будівництво в містах. (Гетьманську резиденцію - місто
Батурин іноземці називали другим Парижем).
 Розумовський намагався відкрити університет в Батурині,
однак нова російська імператриця Катерина II заборонила.

 10 листопада 1764 р. указом Катерини II інститут

гетьманства було остаточно скасовано. (Приводом до цього
стала спроба козацької старшини повернення колишніх прав
Гетьманщини, збереження її автономного устрою і прохання
про створення парламенту на зразок сейму Речі Посполитої.
Сам Кирило Розумовський намагався гетьманську посаду
перетворити у спадкову. Все це суперечило централізаторським
намірам Катерини II. Кирило Розумовський отримав звання
фельдмаршала і пожиттєву пенсію).

10. Діяльність  Очолив фельдмаршал - граф Петро Румянцев.

ІІ-ї  Головна мета - зліквідувати всі відмінності між Військом
Малоросійської Запорозьким і Великоросією, знищити останні рештки
колегії автономії Гетьманщини. (Імператриця Катерина II суворо
(1764-1786 pp.) наказувала графу діяти послідовно і обережно, щоб не

11
 викликати у малоросійського народу неприязні до Великороси).

 Заходи, які здійснила ІІ-а Малоросійська колегія:

 1764 - 1769 pp. - генеральний опис майна Малоросії (Так
почали називати Гетьманщину). Як наслідок зростання податків.

 1781 р. - ліквідація традиційного полково-сотенного устрою

і введення намісництв.

 1783 р. - ліквідація козацького устрою. (Частина козацьких

полків переведена на регулярну військову службу, решта
переведені в селянський стан).

 1783 р. - введення кріпацтва на території Малоросії. (На

Півдні України кріпацтво було запроваджено у 1796 p.).

 У 1785 р. Катерина II видала «Жалувану грамоту

дворянству», за якою козацька старшина прирівнювалась в
правах з російським дворянством і отримувала право
спадкового землеволодіння. (Наслідки цього документу були
вкрай негативні - переважна більшість старшини перейшла на
імперські позиції, відбувається русифікація української
політичної еліти).

 1786 p. - секуляризація монастирського землеволодіння.

(Монастирі втратили матеріальну можливість плекати
українську культуру, освіту, утримувати друкарні).

 У 1786 р. II - а Малоросійська колегія була розпущена. На

Україну поширене губернське правління.

11. Слобідська  Територія розташована на північному сході України. (Сучасні

Україна Харківська, Сумська, Луганська, частково Донецька області).

 У 60 - х роках ХУП ст. на території Слобожанщини

11
 сформувалося 5 козацьких полків - Острогозький, Харківський,
Сумський, Охтирський та Ізюмський. Ці полки були не тільки
військовими, а й адміністративно-територіальними одиницями.

 Указом Катерини II у 1765 р. козацький устрій на

Слобожанщині було скасовано.

12. Південна 1. Ліквідація козацької республіки - Запорозької Січі

Україна 4. 06. 1775 р.
 У 1734 р. за сприяння гетьмана Данила Апостола і в зв 'язку з
підготовкою Росії до нової війни з Туреччиною, запорозькі козаки
отримали дозвіл повернутися на Україну і відновити Запорозьку
Січ.
 Козаки заснували Підпільненську (Краснокутівеьку, Нову)
Січ - остання Січ на території України (1734 -1775 pp.).

 Загалом «Територія Вольностей Війська Запорозького»

охоплювала величезну площу степової України. (Сучасні
Дніпропетровська область, а також значні частини
Донецької, Запорозької, Кіровоградської, Миколаївської та
Херсонської областей. В адміністративному відношенні
поділялася на 8 паланок, ті в свою чергу на 38 куренів. Загальне
число населення складало приблизно 200 тис. чол.).

 3 початку 50-х років ХVШ ст. царський уряд почав підготовку

до ліквідації Запорозької Січі. З метою ізоляції Січі від
України, на її території були створені з переселенців sз Сербії
національно-територіальні одиниці - Слов'яно-Сербію і Ново
- Сербію. Навколо «Території Вольностей Війська Запорозького
Низового» будується ряд фортів. Однак зліквідувати Січ в 50 - 60
роках не вдалося. Визрівала нова російсько - турецька війна.
 1768 -1774 pp. - російсько-турецька війна в якій запорожці
прийняли саму активну участь і, у великій мірі, саме завдяки
цьому перемогла Російська імперія. В результаті була
зліквідована загроза татарських нападів і Військо Запорозьке

11
 Низове, як форпост оборони південних рубежів стало непотрібне.

 4. 06. 1775 р. російські війська під командуванням П. Текелі

захопили і зруйнували Січ. 3. 08. 1775 р. Катерина II своїм
маніфестом сповістила про ліквідацію Запорозької Січі.

 Останній Кошовий отаман Петро Калнишевський був ув'язнений

в Соловецький монастир, де помер у 1803 р. у віці 112 р., там і
похований.

2. Історична доля українського козацтва.

 Частина запорожців після зруйнування Січі перебралася за
Дунай у володіння турецького султана, де їм було дозволено
осісти. Тут козаки заснували Задунайську Січ (1775 –
1828 pp.). У 1828 р. розпочалася російсько-турецька війна.
Задунайці на чолі з Кошовим отаманом Йосипом Гладким
переходять на сторону Росії. У 1830 р. з них було створене
Азовське козацьке військо, розселили між Бердянськом і
Маріуполем. Завдання - прикордонна варта, боротьба з
контрабандою. У 1865 р. Азовське Козацьке військо було
зліквідоване.

 Інша частина запорозьких козаків втекла на Очаківську землю,

також у володіннях турецького султана. Тут козаки заснували
Очаківську Січ (1775 - 1787 pp.). У 1787 р. розпочалася
чергова російсько-турецька війна. Із Очаківських козаків,
які підтримали Росію було створено «Військо Вірних
Козаків», яке у 1788 р. було перейменовано на Чорноморське
козацьке військо. На початку 90-х років ХУШ ст. переселене
на Кубань. Завдання - охороняти кордони імперії по Кавказу
від турків і боротьба з кавказькими народами - чеченцями,
інгушами. У 1860 р. Чорноморське козацьке військо
перейменовано на Кубанське козацьке військо. (Було
зліквідоване більшовиками в ході громадянської війни в Росії у
1918 р.)

12
  Підпільненська (Нова) Запорозька Січ
(1734 -1775 pp.)

Задунайська Січ Очаківська Січ (1775 -1787pp.)

(1775 -1828 pp.) 
 Військо вірних козаків, у 1788 р.
Азовське Козацьке Військо перейменоване на Чорноморське
(1830 -1865 pp.) Козацьке військо

Початок 90-х pp. ХVІІІ cт.
розселене по Кубані

I860 р. - перейменоване на
Кубанське козацьке військо.

3. Бузьке козацьке військо.

 Утворене у 1769 р. Приймало участь в російсько-турецьких
війнах, у війні з Наполеоном. Зліквідоване у 1817 p., що
викликало повстання, відоме під назвою - повстання «бузьких
поселенців».

4. Приєднання Південної України до Росії.

 Відбулося в результаті російсько-турецьких війн кінця ХVШ
ст. - першої третини XIX ст.:

 Війна 1768 -1774 pp. Підсумки війни підвів Кучук-

Кайнарджійський мирний договір, за яким до Росії відходили
землі між Дніпром і Бугом, окрім Очаківської землі.
Кримське ханство визнавалось незалежним від Османської
імперії.

 1783 р. - Маніфест Катерини II про приєднання Криму до

Росії, що спровокувало нову війну з Туреччиною.

12
  Війна 1787 - 1791 pp. Підписано Ясський мирний договір, за
яким до Росії відходили землі між Бугом і Дністром,
Очаківська земля, закріплювався Крим.

 Війна 1806 - 1812 pp. Бухарестський мирний договір, за яким

до Росії відходили землі між Дністром і Дунаєм (Бессарабія).

 Війна 1828 - 1829 pp. Андріанопольський мирний договір, за

яким до Росії відходили землі в дельті Дунаю.

13.  Територія Київського (без Києва), Волинського, Брацлавського і

Правобережна Подільського воєводств — за Андрусівським перемир'ям 1667р,
Україна і «Вічним миром» 1686р. між Москвою і Річчю Посполитою,
закріплювалася за останньою.

1. Гайдамацький рух. (Гайдамаччина).

 Своєрідна форма антифеодальної і національно-
визвольної боротьби українського народу на
Правобережній Україні.

 Походження терміну «гайдамака» - тюркомовне (гнати).

 Перша письмова згадка датується початком ХVШ ст.

(1715 р.).

 Характерні риси:
 стихійність;
 сезонність (як правило з весни по осінь);
 відсутність чітко сформульованих програм.
 Найбільші повстання:
1) 1734 р. - Повстання під проводом Верлана (сотник
Шаргородської міліції, що перебував на службі князя
Любомирського). Приводом до повстання став перехід

12
російської армією Дніпра. Повстання тривало до 1737 р.

2) 1750 р. - на Правобережжі діють десятки повстанських

загонів під проводом ватажків - Гриви, Голого, Письменного,
Теслі...

3) 1768 р. - найбільше повстання, яке ввійшло в історію під

назвою - «Коліївщина»!!!

 Керівники «Коліївщини» - запорозький козак Максим

Залізняк і Уманський сотник Іван Гонта.

 Ідейним натхненником повстання став православний священик

- настоятель Мотронинського монастиря (урочище Холодний Яр
на Черкащині) Мелхиседик Значко - Яворський. (Здійснив візит
до Петербургу, де мав зустріч з самою імператрицею Катериною
II. В результаті Катерина II вчинила тиск на польського короля і
примусила його урівняти в правах православну віру).

 Польська шляхта сприйняла такі дії, як втручання у

внутрішні справи Речі Посполитої і створила Барську
конфедерацію (місто Бар на Брацлавщині), яка виступила проти
польського короля Понятовського, якого вважала ставлеником
Росії. На Правобережжі конфедерати розпочали репресії і
терор супроти православного українського населення.

 На прохання польського короля з метою боротьби з

конфедератами на Правобережжя вступають російські війська,
що стало приводом до початку повстання. (Українське
населення сприйняло цю подію як допомогу Росії в боротьбі
проти польської шляхти).

 Початок повстання - травень 1768 р. із Мотронинського

монастиря (Холодний Яр, Черкащина) вийшов озброєний загін,
який очолював бувший запорозький козак Максим Залізняк.

12
 Дуже швидко повстання охопило майже всю правобережну
Україну.

 Апогеєм повстання - стало взяття повстанцями Умані в

червні 1768 р. (Умань на той час була добре укріпленим містом.
Однак на сторону повстанців перейшов уманський сотник Іван
Гонта, що вирішило перемогу повстанців. В Умані гайдамаки
вчинили страшну різанину польського і єврейського населення).

 Придушення повстання здійснили російські війська - тому,

що повстання носило яскраво виражений національно-
визвольний і антифеодальний характер, а наЛівобережжі в цей
час відбувається ліквідація останніх решток автономії
колишньої Гетьманщини. (Приводом для придушення повстання
стало взяття повстанцями міста Балта на Чорноморському
узбережжі, яке належало Османській імперії. Остання
погрожувала Росії війною).

 Максим Залізняк і Іван Гонта були підступно схоплені, після

чого російські війська оточили табір повстанців біля Умані. В
містечку Кодня (сучасна Житомирщина) поляки
влаштували страшну розправу над полоненими
повстанцями - по звірячому було закатовано більше З тис.
чоловік.

2. Опришківський рух.
 Своєрідна форма антифеодальної боротьби українського
населення, яка набула поширення в Карпатському регіоні.
(Галичина, Буковина, Закарпаття). Повстанці діяли
невеликими загонами (10 -50 чоловік)

 Слово «опришок» походить від латинського «opressor» -

знищувач, порушник.

 Найбільший розмах опришківського руху пов'язаний з

12
 легендарним ватажком Олексою Довбушем, кінець 30 -
середина 40-х років ХVІІІ ст.

3. Приєднання Правобережної Украни до складу Російської

імперії.
 Відбулося в результаті 3-х війн проти Речі Посполитої, які
ввійшли в історію під назвою 3-х поділів Речі Посполитої.
Сусідні держави Росія, Австрія і Пруссія скористалися
внутрішньою слабкістю Речі Посполитої в результаті
національно-визвольних рухів і загарбали її землі.

 1772 р. - 1-й поділ Речі Посполитої, наслідком якого стало

загарбання Росією частини Білорусії. До Австрії відійшла
Східна Галичина.

 1793 р. - П-й поділ Речі Посполитої. До Росії відійшла

переважна більшість Правобережної України - територія
Київського, Волинського, Подільського і Брацлавського
воєводств.

 1795 р. - ІІІ-й поділ Речі Посполитої. (У 1794 р. у Польщі

вибухнуло національно-визвольне повстання під проводом
Тадеуша Костюшка з метою повернути втрачені землі. В
результаті його придушення російськими і австрійськими
військами у 1795 р. Річ Посполита перестала існувати). До
Росії відійшла Західна Волинь (Територія Холмщини,
Підляшшя, Надсяння.

13. Приєднання 1)Закарпаття - було завойоване Угорським королівством на

Західноукраїнсь початку ХІV ст. На початку ХVШ ст. у складі Угорщини перейшло
ких земель до до Австрійської імперії.
складу
Австрійської 2) Східна Галичина, відійшла до Австрії внаслідок 1-го поділу
імперії Речі Посполитої у 1772 р.

12
 3) Північна Буковина - Австрійська імперія скористалася
поразкою Туреччини у війні з Росією 1768 – 1774 pp. І нав'язала їй
Константинопольську конвенцію 1775 р.

12
Контрольні питання до теми: «Українські землі в кінці ХVІІ - у
ХVІІІ ст.»

1. В результаті яких подій Іван Самойлович був позбавлений гетьманської булави?

2. Назвіть гетьманів України починаючи з Богдана Хмельницького і зазначте роки

перебування їх при владі?

3. Який договір з Московським царством підписав Іван Мазепа?

4. Іван Брюховецький?

5. Іван Самойлович?

6. Дем'ян Многогрішний?

7. Іван Скоропадський?

8. Данило Апостол?

9. Що викликало повстання під проводом Семена Палія, яку територію України воно
охопило?

10. В яких роках були здійснені «Кримські походи»?

12
 11. В яких роках були здійснені «Азовські походи»?
12. В яких роках і в зв'язку з якими подіями Іван Мазепа був гетьманом обох боків
Дніпра?

13. Яка подія стала крахом всіх сподівань Мазепи відірвати Україну від Московського
царства?

14. Хто став наступником Мазепи в екзилі?

15. В якому році Козацькою радою була затверджена «Бендерська конституція»?

16. В яких роках наказним гетьманом був Павло Полуботок?

17. Зазначте роки діяльності 1-ї Малоросійської колегії?

18. Зазначте роки діяльності Правління гетьманського уряду?

19. Зазначте роки діяльності II - ї Малоросійської колегії, хто її очолював?

20. Назвіть останнього Кошового отамана, його доля?

21. Назвіть останнього Гетьмана Війська Запорозького і зазначте роки його правління?

22. Як називалась остання Запорозька Січ на Україні і зазначте роки її існування?

12
23. Яким був адміністративно-територіальний поділ Запорозької Січі?

24. В якому році була зліквідовано полково-сотенний адміністративно-територіальний

поділ Слобідської України?

25. В якому році була зліквідовано полково-сотенний адміністративно-територіальний

поділ Малоросії?

26. Коли було ліквідовано козацький устрій Малоросії?

27. «Жалувана» грамота Катерини II дворянству?

28. В якому році було запроваджене кріпацтво на території Лівобережної України?

29. В якому році було запроваджене кріпацтво на території Південної України?

30. Назвіть роки трьох поділів Речі Посполитої та їх наслідки?

31. Назвіть російсько-турецькі війни другої половини - кінця ХVШ ст. та зазначте їх
наслідки?

32. Які національно-територіальні одиниці були утворені в 50-х роках ХVІІІ ст. на
«Території Вольностей Війська Запорозького Низового»?

12
 33. Яку територію України охопив гайдамацький рух?

34. В якому році відбулося повстання під проводом Верлана?

35. «Коліївщина»? (Зазначте роки, ідеолога, причини, привід, керівників. Яка подія
стала апогеєм повстання)

36. Назвіть гетьманську резиденцію Івана Мазепи?

37. В якому році Катерина II видала Маніфест про приєднання Криму до Російської
імперії?

38. Які заходи здійснила П - а Малоросійська колегія, хто її очолював?

39. Які землі і внаслідок яких подій ввійшли до складу Австрійської імперії?

40. Назвіть найбільш відомого ватажка опришківського руху у ХVІІІ ст.?

41. Назвіть гетьманські столиці.

13
 Українська культура ХVІІІ ст.

1. Умови  Розвиток культури відбувався в досить складних і

розвитку. суперечливих умовах:

 В результаті національно-визвольної війни, яка

почалася під проводом Б. Хмельницького, постала
українська козацька держава – Військо Запорозьке,
що позитивно вплинуло на розвиток
загальнокультурних процесів.

 З іншої сторони, зберегти і утвердити українську

державність не вдалося. Територія України входила
до складу різних держав, уряди яких проводили
яскраво виражену антиукраїнську політику,
спрямовану на денаціоналізацію населення.

 Великого удару завдало введення кріпацтва. Історик

Олександра Єфименко зазначала: «Регрес у сфері
освіти йшов паралельно з розвитком кріпосного
права».

 Вище духовенство втрачає провідне місце у розвитку

освіти, літератури, книгодрукування. На перше місце
виходять представники козацької старшини, зростає
роль світської культури.

2. Розвиток освіти.  На високому рівні перебувала початкова освіта. Лівобережна

(територія Війська Запорозького) і Слобідська Україна
відзначалися майже суцільною писемністю. На території 7
полків було щонайменше 850 початкових шкіл. На
Запорозькій Січі була січова школа.

13
  Середню освіту представляли колегіуми в Чернігові
(1700 р.), Харкові (1722 р.), Переяславі (1737 р.).

 Вища освіта – Києво-Могилянська академія (1701 р.), яка

була центром культурного життя не лише України, а всього
православного світу. Повний курс навчання – 12 років, 7
класів. В ній здобули освіту 21 із 23 ректорів Московської
академії, 95 із 125 професорів.
К. Розумовський намагався відкрити університет в Батурині,
П. Румянцев у Чернігові і Києві, однак через супротив Росії
цього зробити не вдалося

 На західноукраїнських землях у 1783 р. Львівський

єзуїтський колегіум реорганізовано в університет.
(Перший університет на українських землях).
З 1787 по 1809 р. при університеті діяв «Студіум Рутенум» –
Український факультет, де навчання велося на церковно-
слов’янській мові.
В столиці Австрійської імперії – Відні, була відкрита
українська духовна семінарія.

3.  На території Гетьманщини діяло 13 друкарень. Найбільша –

Книгодрукування. Києво-Печерської Лаври.
 1720 р. – заборона друку на українській (церковно-
слов’янській) мові.

 Перша друкарня з цивільним шрифтом була відкрита в

Єлисаветграді у 1764 р.

 На західноукраїнських землях – найбільша друкарня Піллера

у Львові, відкрита у 1733 р. З 1776 р. видавалась «Львівська
газета» на французькій мові. (Перша газета на українських
землях).

13
4. Наука.  Медицина:
 Нестор Амбодик – 1-й доктор медичних наук,
засновник наукового акушерства.
 Петро Погребецький.
 Мартин Тереховський.
 Іван Полетика – методи боротьби з чумою.
 Мухін, Самойлович – наукова епідеміологія.
 Шафонський – доктор історії, філософії, медицини.

 Математика:
 1-й курс математики прочитав у Києво-Могилянській
академії – Ф. Прокопович.
 Іван Фальківський.
 Сергій Кулябка.

 Історична наука:
 В другій половині ХVІІ ст. – Феодосій Сафонович
«Хроніка з літописців стародавніх».
«Синопсис» - перший підручник з історії. Ймовірний
автор Пантелеймон Кохановський.

Козацькі літописи ХVІІІ:

 Літопис Самовидця невідомого автора. (Назва пішла від

Пантелеймона Куліша). Ймовірний автор Роман Ракушка-
Романовський. Події доведені до початку ХVІІІ ст.

 Літопис Самійла Величка. Визначав територію України

– по обидва боки Дніпра. Поняття український народ
розширив на все населення. Події подаються в контексті
світової історії.

 Літопис Григорія Грабянки.

13
 Інші історичні праці:

 «Історія Русів» невідомого автора. В праці викладені

події починаючи з Київської Русі. Зазначається, що
Україна підписала «Березневі статті», як рівна сторона з
Москвою. Головна ідея – відновлення автономії козацької
держави. (Вперше була надрукована у 1846 р. Петром
Бодянським).

 Петро Симоновський – «Краткое описание о козачестве

малоросийского народа и военних его делах».

 Шафонський – «Историческая хроника».

 Філософія:
 Григорій Савович Сковорода (1722 – 1794 рр.).
Народився в с. Чорнухи на Полтавщині в козацькій
родині. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Був
направлений в Петербург в двірцеву капелу. Після цього
перебував на дипломатичній службі.
Викладав в Переяславському і Харківському колегіумі.
Останні 25 років свого життя подорожував
Слобожанщиною.
Його погляди базувалися на ідеях просвітництва,
пропагував ідеї свободи і гуманізму.
Автор збірок: «Сад божественних пісень», «Басні
Харковскіє».

5. Література.  Релігійний характер поступається світському.

 Феофан Прокопович – трагікомедія «Володимир»,
«Панегирикос или слово похвальное» (в честь перемоги
Петра І в Полтавські битві).

13
 (У 1716 р. залишив місце ректора Києво-Могилянської
академії і перебрався в Петербург, де очолив Синод –
керівництво Російською Православною Церквою.
Виступав ідейним натхненником петровських реформ).

 Семен Дівович – у 1762 р. написав поему «Разговор

Малоросии с Великоросией», в якій засуджував
колоніальну політику Росії.

 Василь Капніст – у 1783 р. написав поезію «Ода на

рабство», в якій засудив введення кріпосного права на
українських землях.

 Василь Григорович-Барський – представник

паломницького жанру в літературі – «Описание
святих мест находящихся в Европе, Азии, Африке» в
4-х томах.

 Климентій Зіновій – автор поезій, в яких засуджував

жадність, марнотратство, звеличував людей праці.

 Іван Котляревський – у 1798 р. написав «Енеїду» -

перший літературний твір на розмовній мові, чим
самим започаткував нову українську літературу.

6. Архітектура і  Панівний стиль – козацьке барокко.

скульптура.  Архітектори:
 Бартолемео Франческо Растреллі – Андріївська
церква і Маріїнський палац в Києві.

 Йоган Шедель – велика дзвіниця Києво-Печерської

Лаври, надбудова дзвіниці Софіївського собору,
митрополичий будинок.

13
  Степан Ковнір – був кріпаком Києво-Печерської
Лаври. За його проектом побудовано найкращий корпус
на території Лаври.

 Іван Григорович-Барський – будівництво водогону на

Подолі, фонтану «Самсон». Церква Кирилівського
монастиря, Покровська церква та інші.

 На західноукраїнських землях – панівний стиль –

Європейське барокко. Домініканський костьол, Собор
Святого Юра (архітектор Меретин) у Львові.

 Найвизначніша пам’ятка дерев’яної архітектури –

Запорізький Собор в Самарі (нині Новомосковськ) Якима
Погребняка.

 Художня культура і скульптора:

 Сисой Шалматов – автор численних іконостасів і
скульптур.

 Йоган Пінзель – оздоблення Святоюрського комплексу у

Львові.

 Найвидатнішими живописцями того часу були Дмитро

Левицький і Володимир Боровиковський, вихідці з
України, вихованці Академії художеств у Петербурзі.

7. Музичне  М. Березовський – навчався в Болонській музичній академії

мистецтво. разом з Моцартом. Автор більше 20 музичних творів,
зокрема «Демофонт».

 Дмитро Бортнянський – автор більше 40 творів: «Алкід»,

«Квінт Фабій».

13
 Артемій Ведель – автор 30 хорових церковних концертів,
керував хором московського генерал-губернатора.
 Дилецький.

 За часів гетьманування К. Розумовського Глухів стає

музичною столицею України, тут діє музична школа,
оперний театр.

13
Контрольні питання до теми «Українська культура ХVІІІ ст.»

1. В якому році і за якого гетьмана Києво-Могилянському колегіуму було надано

статус академії?

2. До складу яких держав входили українські землі у ХVІІІ ст.?

3. В якому році і де було відкрито перший на українських землях університет?

4. В яких містах Гетьманщини були відкриті колегіуми?

5. Де діяв Студіум Рутенум?

6. В якому місті була відкрита перша друкарня з цивільним шрифтом?

7. Назвіть козацькі літописи ХVІІІ ст.

8. Як називався перший підручник з історії?

9. Перший доктор медичних наук, засновник наукового акушерства?

10. Хто вивчав епідеміологічні хвороби та методи боротьби з ними?

11. Назвіть представників історичної науки.

12. Мандрівний філософ, якого ще за життя назвали «українським Сократом»?

13. Видатний церковний і громадсько-політичний діяч, автор трагікомедії

«Володимир»?

14. Хто написав поему «Разговор Малоросии с Великоросией»?

15. Чим вам відомий Василь Капніст?

16. Представником якого жанру в літературі був Василь Григорович-Барський?

13
17. Який твір започаткував нову українську літературу, хто був його автором?

18. Назвіть відомих архітекторів, що працювали на Україні.

19. Панівний стиль в архітектурі на Лівобережній Україні?

20. Український музикант і композитор, навчався в Болонській музичній академії,

співак італійської придворної капели в Оранієнбаумі, автор опери «Демофонт»?

21. Український композитор, диригент, співак, автор 29 церковних концертів – зокрема

«Літургії», «Всеношної», «Херувимської»?

22. Український композитор, співак, навчався в Італії, автор опер «Креонт», «Алкід»,
«Квінт Фабій»?

23. Автором яких збірок творів був Г. С. Сковорода?

24. Назвіть найбільш важливі події в історії України, сучасником яких був Сковорода?

25. Видатний український архітектор, який був кріпаком?

26. Видатний скульптор і архітектор, автор оздоблення Святоюрського комплексу у

Львові?

27. Які фактори негативно вплинули на розвиток загальнокультурних процесів на

Україні у ХУІІІ ст.?

28. Представниками якого жанру були С. Величко і Г. Грабянка?

29. Назвіть відомих вчених, які читали курс математики у Києво-Могилянській

академії?

30. Хто був автором «Описания святих мест находящихся в Европе, Азии, Африке» в
4-х томах?

13
 31. Видатний архітектор італійського походження, який тривалий час працював на
Україні, за проектами якого були побудовані Андріївська церква, Маріїнський
палац?

32. Видатний архітектор, за проектом якого було побудовано водогін на Подоллі, що

завершувався фонтаном «Самсон»?

33. В яких містах Правобережної України були створені шедеври природно-паркових

ансамблів?

14
 Список використаних джерел

1. Аркас М. Історія України – Русі. К., 1990 р.

2. Багалій Д. Нарис історії України. К., 1994 р.
3. Бойко О. Історія України. К., 2001 р.
4. Борисенко В. Курс української історії. К., 1997 р.
5. Верстюк В., Дзюба О., Репринцев В. Україна від найдавніших часів до
сьогодення. (Хронологічний довідник). К., 1995 р.
6. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. К, 1996 р.
7. Гончарук П. Історія України. курс лекцій з найдавніших часів до початку ХХ ст.
К., 2005 р.
8. Греков Б. Київська Русь. К.,1951 р.
9. Грушевський М. Історія України – Руси. (В 11 томах, 12 книгах). К., 1991 –
1998 рр.
10. Грушевський М. Ілюстрована історія України. К., 1990 р.
11. Губарев В. Історія України – довідник школяра і студента. Донецьк, 2004 р.
12. Губарев В. Історія України. Універсальний ілюстрований довідник. Донецьк,
2007 р.
13. Гуржій О., Стєпанков В., Ісаєвич Я. Історія України – нове бачення, у 2-х томах,
К., видавництво Україна, 1995 р.
14. Дахно І., Історія держави і права України. К., 2006 р.
15. Довідник з історії України за ред. Шуста. К., 2002 р.
16. Дорошенко Д. Нарис історії України. т. 1-2., К., 1991.
17. Єфименко О. Історія України та її народу. К., 1990 р.
18. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. Львів, 1993 р.
19. Заруба М. Історія держави і права України. К., 2005 р.
20. Іващенко О., Поліщук Ю. Історія України в опорних таблицях. К.,1991 р.
21. Історія держави і права України в 2-х томах. К., 1999 р.
22. Історія України. Документи і матеріали. К., 2001 р.
23. Історія України, під редакцією доктора історичних наук М. Скрипника, К.,
2003 р.
24. Історія Русів. К.,1991 р.
25. Історія України крізь віки в 15 томах. К., 1998-2001 рр.
26. Кормич Л, Багацький В. Історія України. К., 2006 р.
27. Крип’якевич І. Історія України. Львів, 1992 р.

14
 28. Кульчицький С., Мицик Ю., Власов В. Історія України. Повний курс підготовки
до вищих навчальних закладів. К., 2007.
29. Литвин В. Історія України. Електронний підручник для студенів вищих
навчальних закладів. Тов. Медіа, 2007 р.
30. Мала енциклопедія етнодержавознавства. К., 1996 р.
31. Музиченко П. Історія держави і права України. К., 2002 р.
32. Никольский В. Детство человечества. М., 1950.
33. Полонська-Василенко Н. Історія України в 2-х томах. К., 1995 р.
34. Ранов В. Древнейшие страницы истории человечества. М., 1988 г.
35. Субтельний О. Україна: історія. К., 1993 р.
36. Толочко П. Історичні портрети. К. 1990 р.
37. Толочко П. Київська Русь. К., 1996 р.
38. Подольська Є., Лихвар В., Іванова К. Культурологія. К., 2005 р.
39. Чорненький Я. Культурологія. К., 2004 р.
40. Шокалюк О. Історія України. К., 2004 р.
41. Яворницький Д. Історія Запорізького козацтва в 3-х томах. К., 1995 р.

14