Транснаціональні корпорації у системі міжнародних відносин

ТНК — це, в першу чергу, це підприємства, проте в сучасному світі представники

бізнес-середовища теж можуть безпосередньо чи по дотичній брати участь в системі
міжнародних відносин і навіть виступати політичними акторами, адже характер і
форми їх діяльності часто бувають тотожними з системою функціонуванням держав.
Компанії-гіганти нерідко мають «філософію», на основі якої вибудовується їх
внутрішня політика і, відповідно до закріплених формально чи неформально правил,
реалізовують корпоративну дипломатію. ТНК залучені насамперед в міжнародні
економічні відносини, втім, на кшталт країн, можуть виступати в науковій,
технологічній, військовій, екологічній, політичній та інших сферах.

Маючи в своєму розпорядженні значну кількість факторів виробництва та неабиякі

ринкові можливості, ТНК займають домінантні позиції, а уряди країн (як базування,
так і перебування) можуть використовувати в своїх інтересах результати їх роботи.
Існує, наприклад, кореляція між лідируючими позиціями США на світовій арені та
їх першістю за кількістю транснаціональних корпорацій. Для таких розвинених
країн діяльність ТНК збільшує грошові надходження, зменшує навантаження на
економіки, купуються дешевші ресурси закордоном, мінімізує забруднення та
виснаження природних ресурсів «материнської» країни. В свою чергу, для країн, що
розвиваються іноземні інвестиції ТНК створюють нові робочі місця, сприяють
розвитку інфраструктури, також збільшують податкові надходження до бюджету.
Така непряма співпраця держав через підприємства робить внесок в урівнювання
рівню розвитку країн, в обмін досвідом та залучення новітніх технологій на
міжнародному рівні.

Негативні наслідки теж варто згадати: корупція, лобіювання інтересів корпорації

через політичну еліту країни(підкуп/тиск на політиків → прийняття вигідних ТНК, а
не державі законопроєктів), фінансові вливання в протиурядові рухи, конкуренція з
місцевими підприємствами, послаблення ролі держави, можливість проникнення в
сфери держ. управління(в т.ч. і питання національної безпеки).

Таким чином, сьогодні ТНК змушені торгуватися та вести переговори з багатьма

акторами: урядами, неурядовими, міжнародними та наднаціональними
організаціями. Маючи більшу владу, вони також здобувають більше політичних
обов’язків. Сотні провідних світових корпорацій(серед числа яких, такі гіганти
бізнесу, як: Amazon, McDonald’s, Shell, Alphabet, Mercedes) призупинили, обмежили
свою діяльність або повністю вийшли з російського ринку після повномасштабного
вторгнення на територію України, виражаючи незгоду, шляхом економічного тиску.
Чи-от співпраця із SpaceX щодо забезпечення роботи супутникового Інтернету
Starlink. Це дуже показові й зрозумілі ілюстрації місця та ролі ТНК в структурі
міжнародних відносин.

Процеси глобалізації невпинно укорінюються, разом з тим вплив крупних

гравців(як-от Royal Dutch Shell, ExxonMobil, Toyota Motor, Microsoft, Amazon, ICBC,
Google) стрімко зростає. Ринкова капіталізація Apple, за даними 2019 року, в 1,5
рази більше, ніж бюджет Міністерства оборони США того ж року, більша ВВП
країн Північної Африки разом взятих та ВВП Нідерландів.

Словом, про Нідерланди. Усталена думка, що ТНК поняття відносно модерне, а їх

розширена, а не тільки економічна, роль активізувалась в кінці 20ст, проте моя
опінія полягає в іншому. За приклад візьмемо VOC – голландська компанія,
заснована ще в 1600-х рр., яка займалась торгівлею в басейні Індійського океану.
Багато дослідників відзначають, що сучасні General Motors, British Tobacco, Ford,
Standard Oil не стоять поряд з обсягами операцій їх прародительки Ост-Індійської
компанії. VOC протягом майже 200 років була недержавною, але провідною
репрезентативною «фігурою» в Азії, оскільки здійснювала вплив на історії цілих
територій. Не просто торгівля тюльпанами, металами й спеціями, а міжнародний
гравець з володінням урядовими силами, приватною армією, торговим і військовим
флотами, з достатнім впливом та визнанням задля ведення переговорів,
запровадження монетних грошей і встановлення колоній.

Тож сьогоденне втручання корпорацій в політичні процеси й суспільно-правове

поле не нововинайдене і вони консеквентно займають місце системі міжнародних
відносин.

Джерела:
1. Транснаціоналізація в системі міжнародних економічних відносин: тенденції розвитку,
Tytarenko L. M., 2017, paper is prepared within the framework of Poltava National Technical
Yuri Kondratyuk University scientific and research topic “Mechanism for implementation
Ukraine’s social and economic development strategy in terms of international integration” (state
registration № 0117U003242)

2. О. В. Чернова О. В. Пазиніч. (2010). Транснаціональні корпорації в міжнародній

економічній системі. Інвестиції: практика та досвід. №12. 24-26с. 

3. Laura Jakobeit (Author), 2010, Transnational Corporations as Political Actors, Munich, GRIN
Verlag

4. Relationship between Government and Transnational Corporation: Paradoxical Approach Kerem

Özyağcılar, Master’s Student: Istanbul Aydin University, Florya, Institute of Social Sciences

5. The Dutch and English East India Companies Diplomacy, Trade and Violence in Early Modern
Asia Edited by Adam Clulow and Tristan Mostert, Amsterdam University Press, ISBN 978 94
6298 329 8, E-ISBN 978 90 4853 338 1, doi 10.5117/9789462983298, nur 691 | 692

6. Транснаціональні корпорації : навч. посіб. / С. В. Войтко, О. А. Гавриш, О. О. Корогодова,

Т. €. Мосеєнко. - Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, Вид-во «Політехніка», 2016. - 208 с.,
ISBN 978-966-622-804-1