Альбом технических решений для сейсмических районов

Всеукраїнська асоціація виробників автоклавного газобетону (ВААГ)
Бринзін Є.В., Сиротін О.В., Парута В.А.
Асоціація українського сейсмостійкого будівництва (АУСБ)

Немчінов Ю. І., Мар’єнков М.Г., Петраш С.В., Шеховцов В.І., Шеховцов І.В.
Придніпровська державна академія будівництва та архітектури (ПДАБА)

Савицький М.В., Нікіфорова Т.Д., Спиридоненков В.А.
АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ

ЗАСТОСУВАННЯ КОНСТРУКЦІЙ ІЗ БЛОКІВ
АВТОКЛАВНОГО ГАЗОБЕТОНУ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ
ЖИТЛОВИХ ТА ГРОМАДСЬКИХ БУДИНКІВ
В РАЙОНАХ СЕЙСМІЧНІСТЮ
6, 7 ТА 8 БАЛІВ
Харків «Факт»
2021
УДК 692.2
А 45
УКЛАДАЧІ: Бринзін Євген Вікторович, голова

науково-консультативної ради ВААГ,
Немчинов Юрій Іванович, заступник кандидат технічних наук, член-
директора з наукової роботи ДП НДІБК, кореспондент Академії будівництва України
доктор технічних наук, професор,
президент АУСБ Сиротін Олег Вікторович, член науково-
консультативної ради ВААГ, виконавчий
Мар’єнков Микола Григорович, завідувач директор ВААГ
відділу автоматизації досліджень та
сейсмостійкості будівель і споруд ДП НДІБК, Парута Валентин Анатолійович, член
доктор технічних наук, старший науковий науково-консультативної ради ВААГ,
співробітник, дійсний член АУСБ кандидат технічних наук, доцент ОДАБА
Петраш Світлана Вікторівна, кандидат Савицький Микола Васильович, доктор

технічних наук, доцент кафедри спротиву технічний наук, професор, ректор ПДАБА,
матеріалів ОДАБА, вчений секретар АУСБ дійсний член Академії будівництва України
Шеховцов Владислав Ігоревич, Нікіфорова Тетяна Дмитріївна, доктор

кандидат технічних наук, доцент кафедри технічний наук, професор, завідувач
залізобетоних конструкцій та транспортних кафедри залізобетонних та кам’яних
споруд ОДАБА конструкцій ПДАБА, член-кореспондент
Академії будівництва України
Шеховцов Ігор Владиславович,
кандидат технічних наук, доцент кафедри Спиридоненков Віталій Анатолійович,
залізобетоних конструкцій та транспортних директор з розвитку та іноваціям ПБМП
споруд ОДАБА, дійсний член Академії «Строітель-П», член-кореспондент Академії
будівництва України, дійсний член АУСБ будівництва України
Альбом технічних рішень застосування конструкцій із блоків автоклавного газобетону

А 45 при проектуванні житлових та громадських будинків в районах сейсмічністю 6, 7 та
8 балів. Харків «Факт», 2021. 180 с.
ISBN 978-966-637-972-9
У посібнику наведені основні положення щодо застосування конструкцій із блоків автоклавного
газобетону при проектуванні житлових та громадських будинків в районах сейсмічністю 6, 7 та
8 балів.
Посібник призначений для фахівців будівельної галузі, науковців та забудовників, а також
є доцільним у підготовці бакалаврів та магістрів вищих навчальних закладів будівельного
профілю.
УДК 692.2
© Всеукраїнська асоціація виробників автоклавного

ISBN 978-966-637-972-9
газобетону, 2021
© Асоціація українського сейсмостійкого будівництва, 2021
© Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 2021
Навчальне видання
Видається в авторській редакції
Формат 60 х 84/8. Ум. др. арк. 20,93. Зам. № БА-0005230
Видавництво «Факт»
Україна, 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 11, оф. 2-26.
+38(057)768-01-01, publish_fakt@ukr.net,
www.fakt.kh.ua
Свідоцтво про держреєстрацію: серія ДК № 3172 від 22.04.2008 р.
ЗМІСТ
Вступ ............................................................................................................................................................................................... 4
1 Терміни, визначення та позначення................................................................................................................. 7
2 Нормативні посилання та бібліографія....................................................................................................... 10
3 Призначення та номенклатура виробів...................................................................................................... 12
4 Вимоги до мурування та розчину.................................................................................................................... 19
5 Вимоги до армування............................................................................................................................................... 23
6 Конструктивні рішення для несучих стін................................................................................................... 36
7 Конструктивні рішення для ненесучих стін (перегородок)......................................................... 71
8 Конструктивні рішення для самонесучих стін (каркас)................................................................... 86
9 Конструктивні рішення для стін с облицюванням........................................................................... 111
10 Конструктивні рішення для вентиляційних шахт та димоходів.............................................. 127
11 Конструктивні рішення для скатних покрівель та парапетів................................................... 130
Додаток А.................................................................................................................................................................... 145
Додаток Б.................................................................................................................................................................... 163
Додаток В.................................................................................................................................................................... 179
Вступ АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ
4
ВСТУП
Кожного року на земній кулі відбувається декілька руйнівних землетрусів, тоді як загальна
кількість сейсмічних поштовхів, що фіксують фахівці, досягає 300 тисяч. Інтервали між
руйнівними землетрусами на одній і тій же території складають від 70 до 500 років.
Більшу частину України займають території з особливими природними техногенними
умовами, які повинні бути враховані під час спорудження будівель і споруд. Найважливішими
з таких особливих умов, що слід приймати до уваги під час проектування, є: просідаючі грунти
та підроблювані території; підтоплювані і затоплювані території; карстонебезпечні території;
насипні, біогенні, намивні та інші слабкі ґрунти; міські території зі щільною забудовою; екологічно
небезпечні будівлі та території; зони сейсмічної активності.
У проектному рішенні повинна бути забезпечена надійність, безпека та зручність
спорудження і експлуатації будівель, вироблене найбільш доцільне просторово-планувальне
і конструктивне рішення. Розглядаючи питання проектування об’єктів архітектури для зведення
у сейсмічних районах, слід враховувати зони розповсюдження хвиль землетрусу в Україні та їх
вплив на споруди (рис. 1.1).
Сейсмічний вплив на об’єкти будівництва визначають у балах інтенсивності, для чого в Україні
використовується Європейська макросейсмічна шкала ЕМS‑98 (відповідно до ДСТУ Б В.1.1–
28:2010 «Шкала сейсмічної інтенсивності»). Вимоги до будівництва об'єктів регламентовано ДБН
В.1.1–12:2014 «Будівництво у сейсмічних районах України» (ці вимоги є мінімально необхідними,
за бажанням замовника рівень вимог може бути підвищений).
АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ Вступ 5
Рис.1.1 Зони України в залежності від величини балів (за шкалою Ріхтера) при землетрусах
Пошкоджуваність будівель підрозділяється на 6 ступенів (від 0 до 5) в порядку зростання

шкоди та зменшення залишкового ресурсу несучої здатності:
Класифікація пошкоджень
Ступень
пошкоджень
Несучі конструктивні елементи Ненесучі конструктивні елементи
0 Пошкодження відсутні Пошкодження відсутні
1 Пошкодження відсутні Легкі пошкодження, якими нехтують.
Легкі пошкодження, що знижують

2 Помірні пошкодження
несучу здатність будівлі
Важкі пошкодження; виникає вірогідність

Помірні пошкодження, що помітно
3 спричинення збитку життю і / або
зменшують несучу здатність будівлі
здоров´ю людей
Важкі пошкодження, стан будівлі

близький до надграничного; несуча
Дуже важкі пошкодження. Відмова, вихід
4 здатність вичерпана; часткові
із ладу.
обвалення. Висока ймовірність
поранень і загибелі людей.
5 Обвалення будівель. Обвалення будівель.

Вступ АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ
6
Найменш придатними для умов сейсміки є будівлі зі стінами мурованими з цегли, дрібних
блоків, каменів з черепашнику внаслідок підвищеної маси конструкції. На відміну від них,
газобетон, застосований для малоповерхових та висотних будівель у сейсмічних районах, є
ефективним стіновим матеріалом завдяки пропорційному зниженню ваги будівель і сейсмічного
навантаження на фундамент та основу. Окрім цього, як показали експериментально-теоретичні
дослідження, проведені ДП «НДІБК» (Додатки А і Б), одним з вирішальних факторів можливості
застосування високоточних блоків з газобетону щільністю D300 та D400 при будівництві
малоповерхових будинків в сейсмічно небезпечних районах України є використання технології
мурування на клейовому розчині з високою адгезією, яка добре забезпечує нормативну міцність
кладки на вигин по неперев´язаних швах (нормальне зчеплення).
Виробництво і широке використання автоклавного ніздрюватого бетону «нового покоління»
(з точною геометрією, меншою середньою густиною і більшою міцністю) в будівельній галузі
забезпечується проведенням комплексу науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт,
розробкою комплектів нормативної, нормативно-технічної та проектної документації, а також
виданням технічної літератури.
Широке впровадження в сейсмостійке будівництво автоклавного газобетону неможливо без
розробки інструктивно-нормативних документів, що регламентують вимоги до конструктивних
рішень стін. Тому розроблено даний посібник, який містить рекомендації щодо застосування
виробів з автоклавного бетону «нового покоління» для будівель, що зводяться в сейсмічних
регіонах України.
Укладачами цього Альбому були використані власні дані, розробки та матеріали, а також
розробки інших науково-дослідних та проектних організацій України та закордонних
організацій. Врахований досвід підприємств, які випускають вироби з газобетону та ведуть
будівництво із використанням цього матеріалу на території України та за її межами. Використані
загальнодоступні матеріали та інформація.
Укладачі висловлюють вдячність всім, хто приймав участь та допомагав в складанні цього
Альбому.
АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПОЗНАЧЕННЯ 7
1 ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕНЯ ТА ПОЗНАЧЕННЯ

1.1 Наведені терміни та позначення використовуються за текстом для опису прийнятих
технічних рішень.
Визначення інших термінов та позначень, що не війшли до цього розділу, відповідають діючим
в іншій нормативно-технічній документації або є загально вживаємими для використання
в будівельній практиці.
1.2 Клас бетону на міцність при стиску визначається віповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7–214.
1.3 Марки бетону за морозостійкістю, по середній густині визначаються відповідно до вимог
ДСТУ Б В.2.7–45, ДСТУ Б В.2.7–170.
1.4 Режим приміщень за вологістю та умови експлуатації огороджувальних конструкцій
визначаються віповідно до вимог ДБН В 2.6–31.
1.5 Відповідно до свого розташуання стіни розподіляються на внутрішні та зовнішні.
Конструктивно стінові конструкції споруд діляться на:
— несучі, що сприймають окрім навантажень від власної ваги та вітру також навантаження від
покриття, перекрить та інше;
— самонесучі, що сприймають навантаження тільки від власної ваги стін вище розташованих
поверхів споруди та вітрове навантаження;
— ненесучі (в тому числі навесні), що сприймають навантаження тільки від власної ваги і вітру
в межах одного поверху при висоті поверху не більш ніж 6 м (за більшої висоти поверху ці стіни
є самонесучіми);
— перегородки — в нутрішні стіни, що сприймають навантаження лише від власної ваги (а також
вітру при відкритих віконих отворах) в межах одного поверху при його висоті не більш ніж 6 м
(за більшої висоти поверху стіни цього типу умовно відносять до самонесучих).
В спорудах із сам онесучими та ненесучими зовнішними стінами навантаження від покриття,
перекриттів та т. п. передаються на несучі конструкції каркасу або поперечні конструкції
споруди.
1.6 За своєю стуктурою стіни розподіляють на:
—  одношарові — стіни суцільного мурування, які виконані в один ряд із стінових
ніздрюватобетонних блоків, що мають однакові нормовані показники;
—  багатошарові — складаються з двох або більш шарів, які виконані з стінових
ніздрюватобетонн их блоків, що мають однакові або різні нормовані показники та з легкого
мурування, де ча ст ина основного несучого матеріалу замінюється повітряним прошарком,
теплоізоляціоним и плитами, каменями із легких або ніздрюватих бетонів, мінеральними
заповнювачами і т.п. 1.7 Конструкції дрібнорозмірних стінових газобетоних блоків автоклавного
твердіння з плоскими гранями можуть містити наступні додаткові елементи:
— кармани для захвату — ненаскрізні заглиблення в торцевих поверхнях виробів, призначені
для їхнього переносу в руках;
— елементи з'єдн ан ь «паз- гребень» — профільовані елементи, які виступають на одній
торцевій поверні блоку («гребень») та западають на протилежній торцевій поверхні («паз»), що
дозволяють поєднувати два суміжних блока «в замок», та призначені для прискорення процесу
позиціонування блоків при монтажі та захисту мурування від продуву.
ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПОЗНАЧЕННЯ АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ
8
1.8 Інші терміни, що включені до опису технічних рішень альбому:

— композитна арматура — композитна полімерна арматура, призначена для армування
будівельних конструкцій т а елементів, виготовлена на підставі безперервного армуючого
наповнювача із скло- або базальто- волокна відповідно до вимог ДСТУ-Н Б В.2.6–185;
— композитні сітки — вироби, що виготовлені з композитних ниток (або стрижней) круглого
або іншого переізу, які перетинаються під прямим кутом, утворюючи елементи квадратної або
прямокутної форми та о б'є днані в місцях перетину за допомогою методу плетіння, спайки,
склеювання або іншим засобом;
— простінок — частина вн утрішньої або зовнішньої стіни з дрібнорозмірних ніздрюватих
блоків, який знаходиться між двома отворами (оконими або двірними) або частина стіни між
отвором та зоно ю встан овл ених вертикальних в'язів стіни з каркасом споруди (в випадку
розташування стіни на одній осі з колоною);
— окремо розташована стіна — внутрішня стіна з дрібноштучних ніздрюватобетонних блоків,
яка не об'єднується з вертикальними несучими конструкціями каркасу).
1.9 На рисунках, схемах та кресленнях цього альбому використані умовні позначення наведені
в табл. 1.1:
Таблиця 1.1 Умовні позначення
Дрібнорозмірні стінові газобетонні блоки автоклавного твердіння
Армовані бетонні конструкції, елементи монолітного або збірного

залізобетонного каркасу споруди
Неармовані бетонні конструкції
Мурування (облицювальне), керамічні матеріали
Металеві (зазвичай, сталеві) елементи

АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПОЗНАЧЕННЯ 9
Таблиця 1.1 Продовження
Неметалеві матеріали, наприклад, що використовуються при затирці швів

(мастики, пружні або ізолюючи прокладки), термоізолюючи елементи,
оздоблювальні покриття та інше
Теплоізоляція різних типів, якщо не вказаний матеріал, з якого вона

виконана (мінеральна, полімерна або інша, у вигляді плит або панелей)
Шар клею, цементно-пісчаного або штукатурного розчину, за випадком

розчину, який заповнює шви мурування
Сталева або композитна арматура у вигляді окремих стрижнів або сіток,

арматура взагалі
Композитні (сталеві) сітки
Цільнометалеві просічно-витяжні сітки
Шви зварних з'єднань сталевих елементів
«Ковзні» в'язи — встановлюють поряд із зображенням окремих в'язів

стін, поверхні яких не мають жорсткої фіксації із стіною (наприклад, за
допомогою анкерів та т.п.). Такі в'язи забезпечуюють фіксацію стіни із
площини, не перешкоджаючи її переміщенню в власнїй площині
НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ ТА БІБЛІОГРАФІЯ АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ
10
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ ТА БІБЛІОГРАФІЯ

1. ДБН В.1.1-7-2016. Пожежна безпека об›єктів будівництва.
2. ДБН В.1.1-12:2014. Будівництво у сейсмічних районах України (із зміною №1).
3. ДБН В.1.2-14-2018. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки
будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ.
4. ДБН В.1.2-2:2006. Навантаження і впливи. Норми проектування.
5. ДБН В.1.2-10-2008. Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об›єктів. Основні
вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму.
6. ДБН В.2.6-31:2016. Теплова ізоляція будівель.
7. ДСТУ Б В.2.6-2:2009. Конструкції будинків і споруд. Вироби бетонні і залізобетонні. Загальні
технічні умови.
8. ДБН В.2.6-98:2009. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення.
9. ДБН В.2.6-162:2010. Кам´яні та армокам´яні конструкції. Основні положення.
10. ДСТУ Б В.2.6-193: 2013. Захист металевих конструкцій від корозії. Вимоги до проектування.
11. ДСТУ Б В.2.6-145:2010. Захист бетонних і залізобетонних конструкцій від корозії.
12. ДСТУ Б В.2.6-66:2008. Конструкції будинків і споруд. Плити перекриттів залізобетонні для
житлових і промислових будівель. Технічні умови.
13. ДСТУ Б В.2.6-145:2010. Конструкции зданий и сооружений. Защита бетонных и
железобетонных конструкций от коррозии. Общие технические требования (ГОСТ 31384-
2008, NEQ).
14. ДСТУ Б В.2.6-156:2010. Бетонні та залізобетонні конструції з важкого бетону. Правила
проектування.
15. ДСТУ Б В.2.6-169:2011. З´єднання зварні арматури та закладних виробів залізобетонних
конструкцій. Типи, конструкції та розміри (ГОСТ 14098-91, MOD).
16. ДСТУ Б В.2.6-193:2013. Защита металлических конструкций от коррозии. Требования к
проектированию.
17. ДСТУ Б В.2.6-195:2013. Конструкції стін із блоків з ніздрюватого бетону автоклавного
тверднення. Загальні технічні умови.
18. ДСТУ Б В.2.7-19-95 (ГОСТ 30244-94) (з правкою). Матеріали будівельні. Методи випробувань на
горючість.
19. ДСТУ Б В.2.7-41-95 (ГОСТ 30290-94). Матеріали і вироби будівельні. Метод визначення
теплопровідності поверхневим перетворювачем.
20. ДСТУ Б В.2.7-45:2010 (із змінами №1, №2 та правкою до зміни №2). Будівельні матеріали.
Бетони ніздрюваті. Загальні технічні умови.
21. ДСТУ Б В.2.7-105-2000 (ГОСТ 7076-99). Матеріали і вироби будівельні. Метод визначення
теплопровідності і термічного опору при стаціонарному тепловому режимі.
22. ДСТУ Б В.2.7-137:2008 (із змінами №1, №2). Будівельні матеріали. Блоки з ніздрюватого бетону
стінові дрібні. Технічні умови.
АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ ТА БІБЛІОГРАФІЯ 11
23. ДСТУ Б В.2.7-164:2008 (із змінами №1, №2 та правкою до зміни №2). Будівельні матеріали.
Вироби з ніздрюватого бетону теплоізоляційні. Технічні умови.
24. ДСТУ Б В.2.7-165:2008 (EN ISO12571:2000, NEQ). Будівельні матеріали. Методи визначення
гігроскопічної сорбції будівельних матеріалів та виробів.
25. ДСТУ Б В.2.7-170:2008 (із зміною №1). Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення
середньої густини, вологості, водопоглинання, пористості і водонепроникності.
26. ДСТУ Б В.2.7-214:2009. Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення міцності за
контрольними зразками.
27. ДСТУ Б В.2.7-215:2009. Будівельні матеріали. Бетони. Правила підбору складу.
28. ДСТУ Б В.2.7-221:2009. Будівельні матеріали. Бетони. Класифікація і загальні технічні вимоги.
29. ДСТУ Б В.2.7-224:2009. Будівельні матеріали. Бетони. Правила консролю міцності.
30. ДСТУ Б В.2.7-278:2011 (ГОСТ 27005-86, MOD). Бетони легкі та ніздрюваті. Правила контролю
середньої густини.
31. ДСТУ-Н Б В.1.2-13:2008. Настанова. Основи проектування конструкцій (ЕN 1990:2002, IDN).
32. ДСТУ-Н Б В.1.3-1:2009. Система забезпеченні точності геометричних параметрів у будівництві.
Виконання вимірювань, розрахунок та констроль точності геометричних параметрів.
Настанова.
33. ДСТУ-Н Б В.2.6-185:2012. Настанова з проектування та виготовлення бетонних виробiв i
конструкцiй з неметалевою композитною арматурою на основi базальтового i скло ровiнгiв.
34. ДСТУ-Н Б В.2.6-202:2015. Настанова з проектування та улаштування конструкцій будівель із
застосуванням виробів із ніздрюватого бетону автоклавного тверднення.
35. ДСТУ Б EN 771-4:2016 «Камені стінові. Частина 4. Вироби стінові з автоклавного газобетону.
Технічні умови» (EN 771-4:2011+А1:2015).
36. Технические решения стен многоэтажных зданий из ячеистых изделий автоклавного
твердения. Альбом-пособие для проектирования и производства работ. – Киев, 2011.
37. Посібник з проектування малоповерхових будівель з автоклавного бетону. Альбом технічних
рішень. - Київ, 2012
38. Альбом технічних рішень огороджувальних конструкцій малоповерхових житлових та
громадських будинків на основі газобетонних блоків АЕRОС. Матеріали для проектування. –
Київ, 2010.
39. Проектирование сейсмоустойчивых конструкций с помощью несущих каменных
конструкций YTONG.
ПРИЗНАЧЕННЯ ТА НОМЕНКЛАТУРА ВИРОБІВ АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ
12
3 ПРИЗНАЧЕННЯ ТА НОМЕНКЛАТУРА ВИРОБІВ

Автоклавний газобетон застосовується у вигляді будівельних виробів, що включають
конструкційно-теплоізоляційні газобетонні блоки, армовані газобетонні плити (покриттів,
перекриттів) та брускові газобетонні армовані перемички.
3.1 БЛОКИ З АВТОКЛАВНОГО ГАЗОБЕТОНУ

3.1.1 Газобетонні блоки повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В 2.7-137 «Будівельні
матеріали. Блоки з ніздрюватого бетону стінові дрібні. Технічні умови» та ДСТУ Б EN 771-4:2016
«Камені стінові. Частина 4. Вироби стінові з автоклавного газобетону. Технічні умови» (EN 771-
4:2011+А1:2015). Газобетонні блоки мають форму прямокутного паралелепіпеда з плоскими
гранями або профільованими під «паз-гребінь» та форму лотків. Для зручності захвату бокові
грані блоків можуть мати виїмки (кишені).
Газобетонні конструкційно-теплоізоляційні блоки виготовляються з автоклавного газобетону
марки за середньою густиною D300; D350; D400 і D500 та класом міцності на стиск С2.0, С2.5 і
маркою за морозостійкістю F25; F35; F50; F75; F100.
Газобетонні блоки з плоскими і профільованими гранями застосовують для кладки на
клейовому розчині несучих і ненесучих зовнішніх і внутрішніх стін будівель.
Газобетонні U-подібні (лоткові) блоки виготовляються з автоклавного газобетону марки за
середньою густиною D300, D400 та D500 і класом міцності на стиск С2.0, С2.5 та морозостійкістю
F25; F35; F50; F75; F100. Лоткові блоки застосовуються для влаштування збірно-монолітних
конструкцій (балок) у вигляді обв’язувальних та опірних поясів жорсткості, а також віконних
та дверних перемичок при значній ширині прорізів або підвищених навантаженнях.
3.1.2. Основні розміри газобетонних блоків та їх технічні характеристики наведено в
таблицях 3.1 та 3.2.
АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ ПРИЗНАЧЕННЯ ТА НОМЕНКЛАТУРА ВИРОБІВ 13
Таблиця 3.1 Основні розміри і технічні характеристики газобетонних блоків
Газобетонні блоки з плоскими та профільованими гранями
Марка за
Клас Об’єм
Довжина, Товщина, Висота, середньою Маса блока *,
міцності блока V,
L, мм B, мм H, мм густиною G, кг
на стиск С м3
D, кг/м3
1 2 3 4 5 6 7
300 0.036 13.5
375 0.045 17.0
600 200 300 2.0
400 0.048 18.0
500 0.060 23.0
300 0.036 15.8
375 0.045 19.7
600 200 350 2.0
400 0.048 21.0
500 0.060 26.2
75 0.009 4.5
100 0.012 6.0
120 0.014 7.0
125 0.015 7.5
150 0.018 9.0
200 0.024 12.0
250 200 400 2.0; 2.5 0.030 15.0
280 0.034 17.0
300 0.036 18.0
360 0.043 21.5
375 0.045 22.5
400 0.048 24.0
500 0.060 30.0
200 0.024 15
250 0.030 18.8
280 0.034 21.3
600 300 200 500 2.0; 2.5 0.036 22.5
360 0.043 26.9
375 0.045 28.1
400 0.048 30.0
14
Газобетонні перегородкові блоки з плоскими гранями
Марка за серед- Клас Маса

Довжина, Товщина, Висота, Об’єм блока
ньою густиною міцності блока*,
L, мм B, мм H, мм V, м3
D, кг/м3 на стиск С G, кг
75 0.009 5.6
100 0.012 7.5
600 120 200 500 2.0; 2.5 0.014 8.8
125 0.015 9.4
150 0.018 11.3
* - маса блоків приведена с урахуванням первісної 25% вологості
Таблиця 3.2 Основні розміри і параметри та технічні характеристики газобетонних

U-подібних (лоткових) блоків
Газобетонні U-подібні (лоткові) блоки
Марка за середньою Клас Об’єм Маса

Довжина, Товщина, Висота,
густиною міцності блока, блока *,
L, мм B, мм H, мм
D, кг/м3 на стиск С V, м3 G, кг
1 2 3 4 5 6 7
200 0.0123 4.6-7.7
250 0.0145 5.4-9.0
0.0178 6.7-11.1
280
0.0181 6.8-11.3
300
500 200 300;350;400;500 2.0; 2.5 0.0311 11.7-19.5
360 0.0256 9.6-16.0
375 0,0285 10.7-17.8
400
0.0395 14.8-24.7
500
* - маса блоків приведена с урахуванням первісної 25% вологості
3.2 ГАЗОБЕТОННІ АРМОВАНІ ПЛИТИ

3.2.1 Газобетонні армовані плити для влаштування перекриттів і покриттів виробляються
з автоклавного газобетону марки за середньою густиною D500 та класу міцності на стиск
С2.5 з конструктивним армуванням і призначені для застосування у внутрішніх приміщеннях
житлових і громадських будинків. Газобетонні плити повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.6-
66 «Конструкції будинків і споруд. Плити перекриттів залізобетонні для житлових і промислових
будівель. Технічні умови».
Якість поверхонь газобетонних плит повинно відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.6-2.
3.2.2 Газобетонні плити виробляються номінальною довжиною 6.4 м, 6.0 м, 5.4 м, 4.8 м, 4.2
м, 3.6 м, 3.0 м, 2.4 м, номінальною шириною поперечного перерізу 600 мм по низу і 570 мм по
верху з влаштуванням «пазів» по всій довжині граней плит та висотою 250 мм. Конструктивні
розміри плит приймаються за величиною, що дорівнює номінальним розмірам.
3.2.3 Розрахункове навантаження на газобетонні плити без урахування власної ваги для
влаштування перекриттів складає – 5 кПа і покриттів – 3 кПа.
3.2.4 таблиці 3.3 наведені умовні позначення, розміри та параметри армованих газобетонних
плит перекриттів та покриттів.
3.2.5 Застосувння плит рекомендовано в районах із сейсмічністю не вище ніж 6 балів.
3.2.6 При влаштуванні перекриттів (покриттів) із газобетонних армованих плит
обов’язковою умовою є влаштування по периметру обв’язувальних монолітних армованих
залізобетонних поясів із встановленням в міжплитні шви одного стрижня арматури діаметром
від 8 мм до 12 мм класу А400С з Г- подібними кінцями і анкеруванням його в обв’язувальний
пояс та замонолічуванням швів дрібнозернистим бетоном класу не менше ніж С12/15 (див.
Рис. 3.1). Пояс влаштовують незалежно від величини навантажень та несучої здатності плит.
Для замонолічування міжплитних швів застосовують той же бетон, що і для влаштування
обв›язувальних поясів.
3.2.7 При проектуванні перекриттів (покриттів) необхідно передбачати передачу
навантажень на несучі газобетонні стіни будівель через всі боки обв’язувального поясу.
Рис. 3.1 Конструкція збірно-монолітного перекриття (покриття) із газобетонних армованих плит

16
Таблиця 3.3 Умовні позначення, основні розміри та параметри армованих газобетонних

плит перекриттів та покриттів
Армовані газобетонні плити
Схема навантаження плит при випробуваннях
Розрахункове
навантаження
n/n Номінальна Номінальна Номінальна
Умовне на плиту (без
довжина, ширина, висота, Маса, кг
позначення урахування
L, дм B, дм H, дм
власної ваги),
кПа
Плити перекриття
1 2 3 4 5 6 7
1. 1ПП 64.6.2,5-5Н 64 6 2.5 670 5
2. 1ПП 60.6.2,5-5Н 60 6 2.5 610 5
3. 1ПП 54.6.2,5-5Н 54 6 2.5 550 5
4. 1ПП 48.6.2,5-5Н 48 6 2.5 480 5
5. 1ПП 42.6.2,5-5Н 42 6 2.5 420 5
6. 1ПП 36.6.2,5-5Н 36 6 2.5 350 5
7. 1ПП 30.6.2,5-5Н 30 6 2.5 300 5
8. 1ПП 24.6.2,5-5Н 24 6 2.5 240 5
Плити покриття
1. 2ПП 64.6.2,5-ЗН 64 6 2.5 660 3
2. 2ПП 60.6.2,5-ЗН 60 6 2.5 600 3
3. 2ПП 54.6.2,5-ЗН 54 6 2.5 540 3
4. 2ПП 48.6.2,5-ЗН 48 6 2.5 470 3
5. 2ПП 42.6.2,5-ЗН 42 6 2.5 410 3
6. 2ПП 36.6.2,5-ЗН 36 6 2.5 360 3
7. 2ПП 30.6.2,5-ЗН 30 6 2.5 290 3
8. 2ПП 24.6.2,5-ЗН 24 6 2.5 230 3
Примітка:
1. Плити виготовляються із автоклавного газобетону, класу за міцністю на стиск С2.5,
маркою за середньою густиною D500 і маркою бетону за морозостійкістю не нижче F100.
3.3 ГАЗОБЕТОННІ БРУСКОВІ АРМОВАНІ ПЕРЕМИЧКИ

3.3.1 Газобетонні перемички призначені для перекриття віконних і дверних отворів в
зовнішніх і внутрішніх стінах житлових і громадських будівель.
3.3.2 Газобетонні перемички застосовуються в несучих стінах малоповерхових будівель та
в ненесучих стінах будівель каркасного типу без обмеження поверховості.
3.3.3 Газобетонні перемички дозволяється застосувати в приміщеннях з вологістю повітря
не вище 75%. В приміщеннях з вологістю вище 75% поверхні газобетонних перемичок з боку
приміщень повинні мати пароізолююче покриття, яке виключає можливість їх перезволоження.
3.3.4 Газобетонні перемички виготовляються з автоклавного газобетону марки за середньою
густиною D400, класом за міцністю на стиск С2.5 і маркою за морозостійкістю не нижче F100.
3.3.5 Газобетонні перемички розраховано на корисне навантаження без урахування власної
ваги – 8 кН/м, 10 кН/м, 15 кН/м та 25 кН/м.
3.3.6 Глибина спирання газобетонних перемичок складає від 150 мм до 350 мм залежно від
ширини прорізу і наведена в маркуванні перемичок в см (в дужках).
3.3.7 Конструкції газобетонних перемичок розроблено і виготовляються наступних
номінальних розмірів:
- завдовжки 1200 мм; 1600 мм; 2000 мм; 2400 мм; 2800 мм і 3200 мм;
- завширшки 100 мм; 150 мм; 200 мм; 250 мм; 300 мм; 375 мм; 400 мм;
- заввишки 200 мм і 400 мм.
3.3.8 В таблиці 3.4 наведено основні розміри та параметри газобетонних перемичок.
3.3.9 Застосування газобетоних перемичок рекомендовано в районах із сейсмічністю не
вище ніж 6 балів.
Таблиця 3.4 Основні розміри та параметри армованих брускових перемичок
Армовані газобетонні брускові перемички
Схема завантаження перемичок при випробуваннях

Розра-
Умовне позначення Довжи- хункове Об’єм Маса
Товщина, Висота,
брускової перемич- на, наванта- перемички перемички *,
B, мм H, мм
ки L, мм ження F, V, м3 G, кг
кН/м
1 2 3 4 5 6 7
ПБ 120.10.20–10Н 100 0.024 16.48
1200 200 10
ПБ120.15.20–10Н 150 0.036 24.28
18
1 2 3 4 5 6 7
ПБ 160.10.20–10Н 100 0.032 21.96
10
ПБ 160.15.20–10Н 150 0.048 27.16
ПБ 160.20.20–15Н 200 15 0.064 48.67
ПБ160.25.20–25Н 250 200 0.080 63.18
1600
ПБ160.30.20–25Н 300 0.096 73.98
ПБ 160.37.5.20–25Н 375 25 0.120 87.12
ПБ 160.40.20–25Н 400 0.128 95.49
ПБ 160.30.40–25Н 300 400 0.192 135.84
ПБ200.10.20–8Н 100 0.040 39.93
8
ПБ200.15.20–8Н 150 0.060 53.39
ПБ 200.20.20–15Н 200 0.080 66.85
15
ПБ200.25.20–15Н 250 200 0.100 80.31
2000
ПБ200.30.20–25Н 300 0.120 101.2
ПБ200.37.5.20–25Н 375 0.150 105.42
25
ПБ 200.40.20–25Н 400 0.160 128.01
ПБ 200.30.40–25Н 300 400 0.240 170.55
ПБ 240.20.20–15Н 200 0.096 81.84
ПБ240.25.20–15Н 250 0.120 103.45
15
ПБ240.30.20–15Н 300 200 0.144 116.24
ПБ240.37,5.20–15Н 375 0.180 142.20
ПБ 240.40.20–25Н 400 0.192 148.54
2400
ПБ 240.20.40–25Н 200 0.192 145.48
ПБ 240.25.40–25Н 250 0.240 177.49
25
ПБ 240.30.40–25Н 300 400 0.288 209.49
ПБ 240.37.5.40–25Н 375 0.360 257.40
ПБ 240.40.40–25Н 400 0.384 273.63
ПБ280.25.20-15Н 250 0.140 122.8
ПБ280.30.20-15Н 300 0.168 141.67
200 15
ПБ280.37,5.20-15Н 375 0.210 186.90
ПБ 280.40.20-15Н 400 0.224 179.34
ПБ 280.20.40-25Н 2800 200 0.224 169.1
ПБ 280.25.40-25Н 250 0.280 208.9
ПБ280.30.40-25Н 300 400 25 0.336 246.29
ПБ280.37.5.40-25Н 375 0.420 302.40
ПБ 280.40.40-25Н 400 0.448 321.07
ПБ 320.20.40-15Н 200 0.256 194.27
ПБ320.25.40-15Н 250 0.320 236.96
15
ПБ320.30.40-15Н 3200 300 400 0.384 279.65
ПБ 320.37,5.40-15Н 375 0.480 345.60
ПБ 320.40.40-25Н 400 25 0.512 365.03
* - Маса перемичок приведена для марки бетону за середньою густиною 400 кг/м3
з урахуванням первісної 25% вологості.
АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ ВИМОГИ ДО МУРУВАННЯ ТА РОЗЧИНІВ 19
4 ВИМОГИ ДО МУРУВАННЯ ТА РОЗЧИНІВ

4.1 Зовнішні та внутрішні стіни (перегородки) з ніздрюватобетонних блоків за типом
мурування можуть виконуватись:
- в один блок (рис. 4.1);
- в два різних за товщиною блоки (рис. 4.2);
- в два однакових за товщиною блоки (рис. 4.3).
Рис. 4.1. Схема мурування стін в один блок

ВИМОГИ ДО МУРУВАННЯ ТА РОЗЧИНІВ АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ
20
Рис. 4.2 Схема мурування стін в два різних за товщиною блоки.

Рис. 4.3 Схема мурування стін в два однакових за товщиною блоки

22
4.2 При муруванні стін з ніздрюватобетонних блоків необхідно передбачати наступні вимоги
щодо виконання перев’язування:
- блоки для всіх видів мурування необхідно перв’язувати рядами, забезпечуючи зміщення
блоків вище розташованого ряду відносно блоків нижче розташованого ряду не меньш ніж на
100 мм;
- при виконні мурування в два різних за товщиною газобетонні блоки (рис. 4.2) необхідно
забезпечити зміщення вертикальних швів зовнішніх блоків відносно вертикальних швів
внутрішніх блоків не меньш ніж на 100 мм в напрямках за довжиною та товщиною стіни;
- при виконанні мурування в два однакових за товщиною блоки суміжні ряди мурування не
перев’язують, в’язи в рядах мурування забезпечують встановлюванням металевих скоб Ø5А240С
відповідно за схемою (див. рис. 4.3). Скоби встановлюють на клейовій суміші в попередньо
виконані штраби так, щоб кожний блок зовнішнього ряду був пов’язаний із суміжним блоком
внутрішнього ряду. Для виключення розколювання блоків перед встановлюванням скоб
рекомендовано виконувати отвори діаметром 4 мм.
Слід враховувати, що стіни, які виконані муруванням з двох однакових за товщиною
блоків з поєднанням рядів мурування за допомогою скоб, при розрахунках розглядають як
багатошарові конструкції з гнучким поєднанням шарів.
4.3 При виборі типу мурування слід враховувати, що з позицій забезпечення міцності та
жорсткості конструкцій стін, а також вдповідно за економічною доцільністю мурування стін
товщиною в один блок має переваги перед муруванням стін в два блоки. В свою чергу мурування
в два різних за товщиною блоки із перев’язкою суміжних рядів має перевагу перед муруванням
в два однакові за товщиною блоки без перев’язування із використанням сталевих скоб.
В таблиці 4.1 наведено можливі варіанти застосування відповідного типу мурування для стін
різної товщини.
Таблиця 4.1 Типи мурування, що застосовують при різних товщинах стін
Тип мурування
Товщина стіни дворядне,
В. мм дворядне,
однорядне із «плашковою»
без перев´язки
перев´язкою
100 √ х х
200 √ х 100 + 100
250 √ х 100 + 150
300 √ 200 + 100 150 + 150 100 + 200
350 х 100 + 250 150 + 200
375 √ х х
400 √ 100 + 300 150 + 250 200 + 200
450 х 150 + 300 200 + 250
500 √ 200 + 300 250 + 250
Примітки:
1. Позначка «√» для однорядного мурування або сума значень для дворядного мурування –
застосування можливе для даної товщини стіни.
2. Позначка «х» для усіх типів мурування – не припустимо для даної товщини стіни.
4.4 Для виключення застосування добірних блоків при муруванні стін можна виконувати
горизонтальні шви більшої товщини на контакті з горизонтальними несучими елементами
каркасу (перекриттями, ригелями і т.п.) нижче- та вищерозташованих поверхів. Можна
збільшувати товщину горизонтальних швів до 45 мм. При товщині шва на контакті з
нижчерозташованими горизонтальними елементами каркасу більш ніж 30 мм в шов потрібно
ввести зварну сітку за всією довжиною стіни з проволоки Ø4-5 мм з розміром чарунки 50-70 мм.
Проміжки між суміжними каменями, які можуть з´являтися під час безпосереднього
мурування та обумовлені габаритними розмірами каменю, слід заповнювати пиляними блоками.
4.5 Мурування стін із газобетонних блоків рекомендовано проводити на спеціальних
клейових розчинах для ніздрюватих бетонів згідно вимог ДСТУ Б В.2.6–195:2013.
При використанні клейових розчинів для кладки стін необхідно забезпечити категорію
мурування з опору сейсмічному впливу (тимчасовий опір осьовому розтягу мурування за
неперев´язаними швами має бути не менш ніж 120 кПа) відповідно до ДБН В.1.1–12:2014 та
зміни № 1.
Кам´яна кладка повинна мати значення характеристичної міцності на вигин по
неперев´язаних швах (нормальне зчеплення) fxk1 ≥ 120 кПа.
Будівництво житлових будинків з несучими стінами з блоків із ніздрюватого бетону
автоклавного твердення можливо за умови забезпечення та контролю в процесі зведення
значення характеристичної міцності кладки на розтяг не менш ніж 100 кПа для блоків
з характеристиками D300 C2.0 (Додаток А) і 120 кПа для блоків з характеристиками D400 C2.5
(Додаток Б).
Для кладки стін дозволяється застосовувати блоки із ніздрюватого бетону автоклавного
твердення класу на стиск не менш ніж С2.0.
При будівництві житлових будинків з несучими стінами комплексної конструкції
з використанням стінових дрібних блоків з ніздрюватих бетонів необхідно застосовувати блоки
класу за міцністю на стиск не менш ніж С2.5. Будівництво житлових будинків з несучими стінами
з блоків із ніздрюватого бетону автоклавного твердення марки D400 за середньою густиною
і класом за міцністю на стиск С2.5 допускається в районах із розрахунковою сейсмічністю 6 та 7
балів заввишки не більше ніж 3 поверхи, 8 балів — не більше ніж 2 поверхи з залізобетонними
включеннями (сердечниками). Будівництво житлових будинків з несучими стінами з блоків із
ніздрюватоого бетону автоклавного твердення марки D300 за середньою густиною і класом за
міцністю на стиск C2.0 допускається з залізобетонними включеннями (сердечниками) в районах
із розрахунковою сейсмічністю 6 балів заввишки не більше ніж 3 поверхи, 7 балів — не більше
ніж 2 поверхи.
Максимально допустиму поверховість будівель залежно від сейсмічності будівельного
майданчика наведено в таблиці 4.2
24
Таблиця 4.2 Поверховість житлових, громадських і промислових будівель залежно

від сейсмічності будівельного майданчика
Кількість надземних поверхів

Несучі конструкції будівлі при розрахунковій сейсмічності
будівельного майданчика, балів
6 7 8 9
Стіни комплексної конструкції з використанням стінових
дрібних блоків з ніздрюватих бетонів класом за міцністю
на стиск:
- C 2.5 3 3 2 -
- C 2.0 3 2 - -
4.6 Розрахункова товщина горизонтальних та вертикальних швів приймається 2±1 мм.

Фактична товщина шва в конструкції має бути не менш 0.5 мм та не більш 3 мм. При
фактичній товщині шва більш ніж 3 мм міцність клейового розчину повинна враховуватися
при визначенні міцності мурування. Елементи кріплення та арматура повинні втоплюватися
в ніздрюватобетонні блоки в відповідні пази та отвори. Якщо інше не оговорено це повинно
виконуватися на клейовому розчині.
При муруванні стін із ніздрюватобетонних блоків з плоскими гранями на всі поверхні, що
контактують між собою, необхідно нанести клейовий розчин.
При муруванні стін із ніздрюватобетонних блоків, що мають пазогребневі елементи та /
або спеціальні отвори для захвату, в зоні «постіль» необхідно нанести клейовий розчин на
всю площу, а в зоні «тичок» його наносять з відступом від країв по 5 см. В пустоти отворів для
захвату клейовий розчин не наносять.
Мурування зовнішніх і внутрішніх стін впустошовку не виконується.
АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ ВИМОГИ ДО АРМУВАННЯ 25
5 ВИМОГИ ДО АРМУВАННЯ
5.1 Для армування зовнішніх та внутрішніх стін (перегородок) з ніздрюватобетонних блоків
при заповненні каркасу будівель із збірного або монолітного залізобетону використовуються
наступні види армування (рис. 5.1–5.9):
- горизонтальне армування — підсилення стін за допомогою арматурних стрижнів стальних
та композитних, які розміщують в штрабах горизонтальних швів кладки або композитних
сіток які розміщують в горизонтальних швах кладки за всією довжиною стіни;
- вертикальне армування — пі дсилення стін сталевими або композитними арматурними
стрижнями, сітками зі сталевої або композитної арматури, суцільнометалевими просічно-
витянутими сітками, що укаладаються за всією висотою стіни в шарі клейового розчину.
5.2 При горизонтальному та ве ртикальному армуванні повинні виконуватися
наступні вимоги.
- Для вертикального та горизонтального армування припускається застосовувати
сталеву (горячекатана періодичного профілю, термомеханічно зміцнена періодичного
профілю, холоднодеформована періодичного профілю), композитну арматуру (або сітки),
яка виготовляється відповідно до діючих стандартів та має допуски на застосуванні
у будівництві. Процент армування та вид арматури визначається на підставі розрахунків та
умов експлуатації конструкції будівлі з урахуванням наведених в цьому розділі мінімальних
вимог.
- Не припустимо використання сталевої арматури без додаткового її захисту від корозії.
- Припустимо при горизонтальному армуванні стін окремими сталевими або композитними
стрижнями, а також композитними сітками, проводити стикування арматури внахліст без
улаштування в´язів між участками арматури (тобто без зварювання сталевих стрижнів,
встановлення зв´язуючих муфт і т. п.). При цьому слід дотримуватися наведених в п. 6.3 і 6.4
відповідних рекомендацій до улаштувння горизонтального армування.
- Стикування окремих сталевих арматурних стрижнів горизонтальної арматури в умовах
будівельного майданчику може бути виконано за допомогою ручного дугового зварювання
внахліст відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6–169 з довжиною шву не менш 50 мм. Зварні
з´єднання стрижнів сталевої арматури між собою слід виконувати електродами типу Е‑46 або
Е‑46А відповідно до ГОСТ 14776. При цьому слід застосовувати арматуру з характеристиками,
що дозволяють забезпечувати необхідні експлуатаційні якості зварних з´єднань.
- Вертикальне армування стін слід виконувати лише цілими арматурними елементами
(стрижнями або сітками). Армування стиковкою окремих елементів в вертикальному
напрямку не припустимо.
Горизонтальне армування.
5.3 Припустимо для поперечного (горизонтального) армування стін використовувати:
- сталеві стрижні із загальною площею перерізу в шві не менш ніж 0.2 см2, які укладають
в попередньо підготовані штраби ряду мурування, що підсилюється, на відповідному
клейовому або цементно-пісчаному (1:3) розчині;
- неметалеві композитні стрижні, що укладаються в попередньо підготовлені штраби ряду
мурування, що підсилюється, на клею (діаметр стрижнів визначається із умови рівної
ВИМОГИ ДО АРМУВАННЯ АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ
26
міцності із сталевою арматурою. Але не менш ніж 4 мм) з урахуванням при розрахунках
меншого відповідно до сталевої арматури значення модуля пружності;
- композитні арматурні сітки, що мають відповідні допуски до застосування в сейсмічних
районах, з розміром чарунки від 10×10 мм до 35×35 мм та міцністю на розрив не менш ніж
50 кН/м, що укладені в шар клейового розчину ряду мурування, що підсилюється.
5.4 При виконанні горизонтального армування необхідно дотримуватися наступних вимог:
5.4.1 Армувати слід 1-й ряд мурування, потім через кожні 2 ряди мурування (непарні
ряди). Також армуванню підлягає ряд під оконними отворами із заведенням арматури за грані
отворів не менщ ніж на 500 мм (див. Рис. 5.1).
Рис. 5.1 Загальна схема горизонтального армування стін
5.4.2 Армування окремими сталевими або композитними стрижнями для стін затовшки до
200 мм припустимо проводити в один ряд (один стрижень в шарі мурування, що підсилюється).
При товщині стін більш ніж 200 мм слід проводити армування в два арматурні ряди (по
два арматурних стрижні в кожному шарі мурування, що підсилюється). Схему армування
мурування окремими стрижнями наведено на рис. 5.2
5.4.3 Окремі стрижні горизонтального армування слід розміщувати в попередньо
підготованих штрабах із повним заповненням штраби клейовим розчином.
5.4.4 При горизонтальному армуванні стін композитними сітками необхідно забезпечувати
товщину шва до 3 мм. Схема армування мурування композитними сітками наведено на рис. 5.3
5.4.5 Для виконання стін за методом дворядного мурування без перев´язування
виконується армування непарних рядів, а в блоках парних рядів виконуються в´язи із сталевих
скоб відповідно до вимог Розділу 5 та рис. 5.3. Схеми армування дворядного мурування без
перев´язування блоків наведено на рис. 6.2.Б та 6.3.Б.
5.4.6 Стикування горизонтальної арматури і вибір довжини арматурних стрижнів або сіток
слід проводити наступним чином (див. Рис. 6.4):
- зони стикування арматури слід розташовувати в місцях встановлення кріплень стін до
вертикальних несучих елементів каркасу будівлі (вертикальних в´язів) та на відстані не
менш 3.0 м від місця встановлення кріплення;
- максимальне зміщення кінців стрижнів, що стикуються, або композитних сіток від грані
колон не має перевищувати 650 мм;
- з´єднання арматури слід проводити таким чином, щоб зона стикування нижчерозташованого
ряду мурування була зміщена від зони стикування вищерозташованого ряду, що армується,
не менш ніж на 3.0 м.
1-1, 2-2 (див. Рис. 5.1)
А. При муруванні товщиною в один блок або в два блоки із «плашковою» перев´язкою
1-1 (див. Рис. 5.1)

2-2 (див. Рис. 5.1)
28
Б. При муруванні затовшки в два неперв´язані блокиРис. 5.2. Розрізи 1-1 та 2-2 до загальної схеми
горизонтального армування (див. Рис. 5.1) при армуванні окремими стрижнями.
1-1, 2-2 (див. Рис. 5.1)
А. При муруванні товщиною в один блок або в два блоки із «плашковою» перев´язкою
1-1 (див. Рис. 5.1)
2-2 (див. Рис. 5.1)

Б. При муруванні затовшки в два неперв´язані блоки
Рис. 5.3. Розрізи 1-1 та 2-2 до загальної схеми горизонтального армування (див. Рис. 5.1) при
армуванні композитними сітками.
Рис. 5.4 Схема розташування зон стикування арматури при горизонтальному армуванні
5.4.7 При з´єднанні елементів арматури необхідно забезпечити перепуск не менш ніж
(див. Рис. 5.5):
- для сталевих стрижнів, що з´єднують за допомогою зварювання - 100 мм;
- для стрижнів, що з´єднуються за допомогою перепусків без зварювання, - 80 діаметрів
стрижня для сталевої арматури та 150 діаметрів для композитної арматури;
- для композитних сіток – 300 мм.
Вертикальне армування
5.5 За необхідності при виконанні стін на майданчиках із сейсмічністю більш ніж 7 балів слід
виконувати вертикальне (поздовжнє) армування з двох боків стін за допомогою:
- композитних арматурних сіток з розміром чарунки від 10×10 мм до 35×35 мм та міцністю
на розрив не менш ніж 50 кН/м, які встановлюються в шарі стандартного цементно-піщаного
розчину марки не нижче М100 за всією висотою та шириною стіни (за винятком отворів);
- сталевих арматурних сіток із максимальним розміром чарунки 50×50 мм та діаметором
стрижнів не менш ніж 4 мм, що встановлюються за всією висотою та шириною стіни (за винятком
отворів) в шарі стандартного цементно-пісчаного розчину марки не нижче М100;
30
А. Для сталевих стрижнів, що з´єднують за допомогою зварювання.
Б. Для сталевих та композитних стрижнів, що з´єднуються за допомогою перепусків без

зварювання.
В. Для композитних сіток

Рис. 5.5 Схеми стикування арматури при горизонтальному армуванні.
- окремих смуг із армуючих суцільнометалевих просічно-витяжних сіток (СПВС) із листової

вуглицевої сталі в шарі клею для мурування або стандартного цементно-піщаного розчину
марки не нижче М100;
- окремих сталевих стрижнів періодичного профілю, що укладаються за всією висотою стіни,
з об´єднанням зовнішніх та внутрішніх стрижнів відпаленим в´язальним дротом.
Протилежні поверхні зовнішніх стін можна армувти за наведеними схемами в любій їх
комбінації.
5.6 При улаштуванні вертикального армування слід виконувати наступні вимоги:
5.6.1 Армування поверхонь стін композитними або сталевими сітками слід виконувати
суцільними за всією висотою стіни полотнами (смугами). Ширина полотна (смуги) сітки має
бути не менш ніж 2000 мм. Стикування сіток виконується перепуском із забезпеченням
мінімальної зони перепуску сіток, що стикуються, не менш ніж 300 мм. Стіни шириною до 300
мм слід армувати суцільними полотнами (смугами).
5.6.2 При армуванні поверхні стін сталевими сітками товщина розчину має бути в межах
10-25 мм із забезпеченням захистного шару арматури не менш ніж 10 мм. При армуванні
поверхні стін композитними сітками полотно має бути заглиблено в шар армувального
цементно-пісчаного розчину товщиною 5-10 мм.
5.6.3 При армуванні композитними сітками вертикальні грані отворів слід додатково
підсилювати відповідно до рис. 5.6.
5.6.4 Армування стін суцільнометалевими просічно-витяжними сітками (СПВС) виконується
з двох сторін окремими смугами шириною 1000-1250 мм із кроком не більш 500 мм (див. Рис.
5.7). Товщина полотна СПВС має бути не менш ніж 0.7 мм. Розмір чарунки за шириною 25-70
мм. Сітки встановлюють в шарі армувального цементно-піщаного розчину товщиною 20-30
мм із забезпеченням захисного шару не менш ніж 15 мм.
Рис. 5.6 Схема вертикального армування стін композитними сітками

32
Рис. 5.7 Схема вертикального армування стін суцільнометалевими просічно-витяжними сітками
5.6.5 При виконанні двостороннього армування зовнішніх стін окремими сталевими

стрижнями (рис. 5.8) використовують лише суцільні стрижні періодичного профілю діаметром
не менш 12 мм. З зовнішньої сторони стіни стрижні повинні бути укладені в зоні встановлення
в´язів із горизонтальними несучими конструкціями каркасу. Стрижні встановлюють на всю
висоту стіни в попередньо підготовані штраби на клейовому розчині із забезпеченням
необхідного захисного шару.
Крок вертикальних стрижнів арматури не повинен перевищувати 1.2 м. Стрижні встановлюють
з внутрішньої та зовнішньої строни стіни друг навпроти друга із зміщенням не більш ніж 50 мм
та об´єднують між собою сталевим в´язальним дротом із цинковим покриттям діаметром не
менш ніж 1.2 мм. В´язальний дріт може бути встановлений попередньо в місцях встановлення
арматури при виконанні мурування в горизонтальні шви розчину або безпосередньо перед
встановленням вертикальної арматури в отвори стіни (діаметр отворів не більш 6 мм).
Рис. 5.8 Схема вертикального армування окремими сталевими стрижнями
5.6.6 Також припустимо для зовнішніх не несучих стін наступна схема армування (рис. 5.9):
- армування внутрішньої поверхні зовнішньої стіни за допомогою суцільнометалевих
просічно-витяжних, сталевих або композитних сіток на клейовому або цементно-піщаному
розчині;
- армування зовнішньої поверхні зовнішньої стіни окремими сталевими або композитними
стрижнями, що укладаються в попередньо підготовлені штраби на клейовому розчині;
- горизонтальне армування рядів мурування, що підсилюється, відповідно до вимог п. 5.3 та
5.4
5.7 Армування виконується із урахуванням наступних рекомендацій:
5.7.1 Діаметр вертикальних арматурних або композитних стрижнів зовнішнього армування
приймається за результатами розрахунків. Стрижні встановлюють із кроком не більше 600 мм
в штраби на клейовому розчині із забезпеченням захисного шару арматури:
- для сталевої арматури- не менш ніж 15 мм;
- для композитної арматури — не менш ніж 5 мм.
Допустимо в підвіконних зонах збільшувати крок арматури до 1200 мм. В зонах над
отворами арматурні стрижні не встановлюють.
34
5.7.2 Стрижні повинні бути встановлені в зонах наявності в´язів з горизонтальними

несучими конструкціями. В зв´язку із цим повинен бути погоджен крок розташування
стрижнів із кроком розташування в´язів стін із горизонтальними конструкціями відповідно до
конструктивних вимог та рішень (див. Розділи 6-11).
5.7.3 Армування внутрішньої поверхні стіни сітками або смугами СПВС виконується
відповідно до рекомендацій, наведених вище.
Рис. 5.9 Вертикальне армування стін за схемою «окремі сталеві стрижні з зовнішньої сторони –
СПВС або сітки із внутрішньої сторони»
5.7.4 Арматурні стрижні та сітки (або смуги СПВС) об´єднують між собою сталевим
в´язальним дротом з цинковим покриттям діаметром не менш ніж 1.2 мм. Кожен стрижень
повинен бути об´єднаний із сіткою або смугою СПВС не менш ніж в 3-х місцях. В´язи повинні
бути розподілені за висотою стіни рівномірно. В´язальний дріт може бути встановлений
попередньо в місцях встановлення арматури при влаштуванні мурування в горизонтальні
шви розчину або безпосередньо перед встановленням вертикальної арматури в отвори в
стінах діаметром не більш ніж 6 мм.
5.8 Смуги СПВС, а також полотна композитних або сталевих сіток повинні встановлюватися
в декілька етапів:
- на поверхню стіни попередньо наноситься підготовчий шар клею товщиною 1 мм;
- після цього виконується встановлення вертикальної арматури: сітки або смуги закріплюють
на стіни любим чином (за допомогою цвяхів, шурупів, скоб та т.п.), які забезпечують їх надійне
закріплення в проектному стані до набору розчином проектної міцності;
- на завершення наноситься шар клею або розчину із забезпеченням необхідного захисного
шару арматури.
КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ НЕСУЧИХ СТІН АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ
36
6 КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ НЕСУЧИХ СТІН

6.1 Загальні вимоги щодо проектування будинків із дрібних ніздрюватобетоних
блоків
Будинки слід проектувати, як правило, із продольними і поперечними несучими стінами.
Окрім зовнішніх несучих стін в будинку провинно бути не менш ніж одна внутрішня несуча.
При проектуванні будинків слід передбачати планувальні рішення із рівномірним та
симетричним розташуванням елементів жорсткостей по відношенню до центральних осей. Не
рекомендовано приймати асиметричні схеми, що припускають виникнення крутних коливань.
Рекомендовано використовувати збірні залізобетонні сходи з крупних залізобетонних
елементів із об´єднанням збірних елементів між собою за допомогою зварювання.
6.2 Фундаменти
Проектування фундаментів під несучі стіни із ніздрюватобетоних блоків слід виконувати
відповідно до вимог чинних нормативних документів. Особливих вимог до фундаментів при
проектуванні будівель та споруд з несучими стінами із автоклавного газобетону не існує.
6.3 Стіни
Дрібні блоки із ніздрюватих бетонів рекомендовано використовувати для мурування
зовнішніх та внутрішніх стін, перегородок будівель із відносною вологістю повітря приміщень
не більш ніж 75%. Допустимо використовувати блоки в зовнішніх стінах приміщень із
вологістю більш ніж 75% за умови оздоблення внутрішніх поверхонь параізоляційним шаром.
Використання дрібних блоків із ніздрюватих блоків для цоколя та зовнішніх стін підвалин,
а також в місцях, де можливо підсилена вологість бетона стін або існує ймовірність впливу
агресивного середовиша, не припустимо. В місцях примикання до цоколя стіни повинні бути
гідроізольовані.
Товщина зовнішніх та внутрішніх несучих стін повинна прийматися за розрахунком на
їх міцність та стійкість з урахуванням даних табл. 4.1. Доцільність утеплення зовнішніх стін
визначається теплотехнічним розрахунком.
Ширину простінків слід приймати не менш ніж 770 мм та 1160 мм відповідно до розрахункової
сейсмічності 7 та 8 балів при ІІ категорії мурування. Ширину простінків слід приймати не менш
ніж 640 мм та 900 мм відповідно до розрахункової сейсмічності 7 та 8 балів при І категорії
мурування. Ширину кутових простінків слід приймати на 250 мм більше ніж наведена для
відповідної категорії мурування та сейсмічності.
Для кріплення перегородок до несучих стін рекомендовано передбачати випуски із
мурування; для перегородок завдовжки ніж 3 м їх потрібно додатково кріпити до перекрить.
Частини стін над перекриттям горища якщо вони мають висоту понад 400 мм повинні бути
армовані стрижнями через 2 ряди за висотою та підсилені монолітними залізобетонними
включеннями, які є продовженням залізобетонних включень верхнього поверху, які в свою
чергу зв´язані із антисейсмічними поясами.
Можна виконувати мурування стін із блоків із зовнішнім облицюванням товщиною
в півцеглини з улаштуванням вентиляційного проміжку. Можна виконувати мурування без
улаштування ветиляційного проміжку із улаштуванням пароізоляційного шару по внутрішній
поверхні мурування.
АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ НЕСУЧИХ СТІН 37
Можна використовувати навесну фасадну систему із кріпленням до несучих стін із блоків

на рамних анкерах. При використанні навесної фасадної системи необхідно застосовувати
утеплювач відповідно та з урахуванням вимог пожежної безпеки.
6.4 Конструктивні рішення для несучих стін

На рівні перекриття, які виконують зі збірних залізобетонних плит, слід виконувати
антисейсмічні пояса по всім поздовжнім та поперечним стінам. В будівлях із монолітними
залізобетонними перекриттями, що жорстко закріплені по контуру до стін, антисейсмічні пояси
в рівні цих перекрить не виконуються.
В зовнішніх та внутрішніх несучих стінах повинні бути передбачені залізобетонні вертикальні
включення (сердечники). Сердечники слід розташовувати від внутрішнього кута будівлі на
відстані не менш ніж 0.625 м та не більш ніж 1.25 м. Відстань між сердечниками не повинна бути
більшою за 3 м.
Для антисейсмічних поясів по несучих стінах та сердечників слід використовувати бетон за
класом не нижче ніж С12/15.
Двірні та оконні отвори в несучих стінах повинні мати залізобетонне обрамлення, яке
об´єднане із антисейсмічним поясом.
Антисейсмічний пояс в рівні перекриття над підвальним поверхом можна поєднувати із
армошвом, який влаштований по верху фундаментних блоків.
6.5 Покрівлі
Покрівлі будівель слід проектувати із легких конструкцій.
Несучі конструкції скатних покрівель повинні мати достатню просторову жорсткість та
виключати можливість передачі на стіни розпору, відповідно до чого слід використовувати
безрозпірні конструкції.
Нижні кінці стропил слід кріпити до мауерлату за допомогою металевих в´язів. А мауєрлат —
до анкерних закладних деталей, зв´язаних із антисейсмічним поясом. В місцях перехрещення
стін мауєрлати повинні бути розкріплені кутовими дошками, які надають додаткої жорсткості.
Допустимо застосування плоских покрівель із внутрішніми та зовнішніми водовідами.
6.6.Виконання робіт
Перед укладанням блоки слід відчистити від бруду та пилу, відбраковуючи пошкоджені блоки.
Надалі пошкоджені блоки (із механічними пошкодженнями у вигляді сколів або дріблень) після
їх механічної обробки можна використовувати як добірні при муруванні стін.
При необхідності довготривалого зберігання дрібні ніздрюватобетонні блоки слід бути
защищені від атмосферних впливів (снігу, дощу та ін.) ізоляційними матеріалами.
Додавання води до готових полімерцементних розчинів не допустимо.
Використання протиморозних хімічних добавок до клейових розчинів не рекомендовано.
За необхідності ведення робіт з мурування за температур нижче 0 °C слід використовувати
зимовий клей.
Блок слід вкладати на клейовий розчин зверху, уникаючи горизонтального зміщення.
Арматуру мурування необхідно укладати в штробу, яка заздалегідь виконана. Перед
укладанням арматури штробу слід зачистити від пилу та заповнити клейовим розчином. Клей
має повністю покривати арматуру, надлишки клею слід видалити.
38
Рис. 6.1. 3D модель одноповерхового будинку

Рис. 6.2 Розгортка стіни в осях 4–1 одноповерхового будинку
Рис. 6.3 Розгортка стіни в осях А-В одноповерхового будинку

40
Рис. 6.4 Схематичний план поверху одноповерхового будинку
Рис. 6.5 Схематичний переріз одноповерхового будинку

Рис. 6.6 3D модель двоповерхового будинку

42
Рис. 6.7 Розгортка стіни в осях 4–1 двоповерхового будинку
Рис. 6.8 Розгортка стіни в осях А-В двоповерхового будинку

Рис. 6.9 Схематичний план першого поверху двоповерхового будинку
Рис. 6.10 Схематичний план другого поверху двоповерхового будинку

44
Рис. 6.11 Вузол 1
1 — блок ніздрюватобетонний
2 — вертикальне залізобетонне включення
3 — сітка армуюча
4 — каркас арматурний просторовий
5 — шов горизонтальний армований
6 — цементно-піщаний розчин М100
46
48
7 — обрамлення залізобетонне
8 — плита перекриття
9 — фундамент
10 — шпоночний паз поздовжній (b = 40 мм, h = 20 мм)
50
10 — шпоночний паз поздовжній паз
(b = 40 мм, h = 20 мм)
11 — утеплювач
Рис. 6.18 Вузол 8 (початок)
10 — шпоночний паз поздовжній паз (b = 40 мм, h = 20 мм)
52
Рис. 6.19 Вузол 8 (продовження)
10 — шпоночний паз поздовжній паз (b = 40 мм, h = 20 мм)
14, 16 — каркас арматурний просторовий
Одношарове мурування Двошарове мурування
Примітка: товщина клейового шва умовно не врахована
Рис. 6.20 Фрагмент перев´язки та армування ніздрюватобетонних блоків для стін товщиною 400 мм.
54
40
ø6 A240С
200
ø8 А400С
200 100 200

200
40
ø6 A240С
50 400 50
200
ø8 А400С
50 200 200 50
300 200
500
Рис. 7.21. Фрагмент перев´язки та армування

Примітка: товщина клейового шва умовно не врахована.
Рис. 6.21 Фрагмент перев´язки та армування ніздрюватобетонних блоків для стін товщиною 500 мм
ніздрюватобетонних блоків для стін товщиною 500 мм.
Багатопустотна Армування плити
панель перекриття 300 100 прийняти за розрахунком
200 ø10 А400С
200
ø6 240С
крок 400 мм
160
220
200
200
200
20
Утеплювач Утеплювач
60
Розчин М100 100 250 Монолітна
100 150 120
200
200
50 плита перекриття
200
30
Бетон С16/20
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
±0.000 ±0.000
400
400
Рис. 7.22.товщина
Примітка: Для стінклейового
товщиноюшва
400умовно
мм. Варіант з
не врахована
однорядним муруванням
Рис. 6.22 Для стін товщиною 400 мм. Варіант з однорядним муруванням
56
Багатопустотна Багатопустотна
300 100 300 100 панель перекриття
панель перекриття
ø10 А400С ø10 А400С
200
200
ø6 A240С
крок 400 мм ø6 A240С
крок 400 мм
220
220
200
200
20
20
60
60
Розчин М100 Розчин М100
100 150 120 100 150 120
200
200
200
200
30 30
300 100 Бетон С16/20

Бетон С16/20
200
200
100 300
300 100
200
200
100 300
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
±0.000 ±0.000
100 300 300 100

400 400
Рис. 7.23. Для стін товщиною 400 мм. Варіант з

дворядним муруванням та збірним перекриттям
Рис. 6.23 Для стін товщиною 400 мм. Варіант з дворядним муруванням та збірним перекриттям
Багатопустотна Багатопустотна
панель перекриття ø10 А400С панель перекриття
200 ø10 А400С ø6 240С
200
крок 400 мм
ø6 240С
крок 400 мм
220
220
200
200
Утеплювач
60
Утеплювач
60
Розчин М100 Розчин М100
20
20
200
100 230 120
200
100 230 120
200
200
50 50
200 100 200 Бетон С16/20 Бетон С16/20

200
200
300 200
200 100 200
200
200
300 200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
±0.000 ±0.000
200 300 300 200

500 500

Рис. 7.24. Для стін товщиною 500 мм. Варіант з
Рис. 6.24 Для стін товщиноюдворядним муруванням
500 мм. Варіант та збірним
з дворядним перекриттям
муруванням та збірним перекриттям
58
Армування плити Армування плити

300 100 300 100 прийняти за розрахунком
прийняти за розрахунком
200
200
160
160
200
200
200
200
100 250 Монолитна 100 250 Монолитна
плита перекриття
200
200
50 плита перекриття 50
300 100
200
200
100 300
300 100
200
200
100 300
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
200
±0.000 ±0.000
100 300 300 100

400 400
Рис. 7.25. Для Примітка:

стін товщиною 400 клейового
товщина мм. Варіантшва
з умовно
дворядним муруванням та монолітним
не врахована
перекриттям
Рис. 6.25 Для стін товщиною 400 мм. Варіант з дворядним муруванням та монолітним перекриттям
С-1 С-1
Для стен толщиной 500 мм Для стен толщиной 500 мм
Армування плити Армування плити

виконати згідно із розрахунком виконати згідно із розрахунком
200
250
160
160
200
200
200
250
Утеплювач Монолитна Утеплювач Монолитна
100 350 плита перекриття 100 350 плита перекриття
200
250
50 50
200 100 200

200
250
300 200
200 100 200
200
250
300 200
200
250
200
250
200
250
200
250
200
250
200
250
200
250
200
250
200
250
±0.000 ±0.000
200 300 300 200

500 500
Рис. 7.26. Для стін товщиною

Примітка: 500 мм.
товщина Варіант зшва
клейового дворядним муруванням
умовно не врахована
та монолітним перекриттям
Рис. 6.26 Для стін товщиною 500 мм. Варіант з дворядним муруванням та монолітним перекриттям
60
Багатопустотна
ø10 А400С
200
220
200
20
60
ø6 A240С
крок 400 мм Розчин М100
200
120 160 120
200
Бетон С16/20
200
200 200
400
Рис. 7.27. Вузол. Внутрішня стіна.

Рис. 6.27 Вузол. Внутрішня стіна
Для оконних отворів
Горизонтальний
елемент каркасу
Висота добірних
блоків
150 мм (min)
Армування ряду
мурування
над отвором
(див. п.4)
Обрамування
отвору Перекриття
Примітки.
рис. 7.28. Підсилення отворів
1. Розрахунок перерезів та армування обрамлення проводити відповідно до вимог ДБН В.2.6–98
з урахуванням відповідних коефіцієнтів для розрахункової сейсмічності майданчика будівництва
відповідно до ДБН В.1.1–12.
2. Клас бетону обрамлення — не нижче С12/15.
3. Горизонтальне армування ряду мурування над отвором можна виконувати:
- в штраби окремими стрижнями сталевої арматури загальною площею не менше ніж 0.2 см2;
- в штраби окремими стрижнями композитної арматури (площа перерізу підбирається за умови
рівноміцності зі сталевою арматурою, діаметр композитної арматури повинен бути не менший ніж
4 мм);
- неметалевими сітками із розміром чарунки 25×25 мм і міцністю на розрив не менше ніж 50 кН/м.
Рис. 6.28 Підсилення отворів.

Підсилення віконних отворів
62
Для отворів балконної групи Горизонтальний

Для отворів балконної групи елемент каркасу
блоків
150 мм (min)
блоків
150 мм (min)
мурування
Армування
над отворомряду
мурування
(див. п.4)
(див. п.4)
А. Для отворів балконної групи
Для оконних та двірних отворів

Для оконних та двірних отворів
блоків
150 мм (min)
блоків
150 мм (min)
мурування
Армування
над отворомряду
мурування
(див. п.4)
(див. п.4)
Б. Длярис. 7.29.
отворів Підсилення
балконної групи таотворів
віконних отворів
рис. 7.29. Підсилення отворів
Рис. 6.29 Підсилення отворів
АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ НЕСУЧИХ СТІН
1-1 (див. рис. 7.28, 7.29) 63
1-1 (див. рис. 7.28, 7.29)
Мурування з
Мурування з
ніздрюватобетоних блоків
ніздрюватобетоних блоків
добірних блоків
Армування рядів мурування
Висота добірних блоків

Армування рядів
над отвором мурування
(див. п. 4)
над отвором (див. п. 4)
150 мм (min)
a
мм (min)
Обрамування отвору
a
Висота
150
B
B
2-2 (див. рис. 7.28, 7.29)

2-2 (див. рис. 7.28, 7.29)
b
b
"Ковзаючі" в'язи
"Ковзаючі"
за перізомв'язи
3-3
за (не
перізом
менш3-3
ніж 1 шт)
B
(не менш ніж 1 шт) B
Примітки.
Розміри а, b, с, а також параметри армування встановлюються за результатами розрахунку
відповідно до вимог ДБН В.2.6–98 та з урахуванням відповідних коефіцієнтів для розрахункової
сейсмічності майданчикурис.будівництва
рис. 7.30.Підсилення
7.30. Підсилення отворів.
відповідно до вимог Варіант1 1
ДБН В.1.1–12.
отворів. Варіант
Клас бетону обрамлення — не нижче ніж С12/15.
В якості «ковзних» в´язів можуть бути застосовані профільні елементи (кутики, швелери, пластини).
Розміри профільних елементів визначаються за умови забезпечення площі контакту в´язів із
муруванням не менше ніж 70 см2.
Кріплення в´язів до елементів каркасу проводити за допомогою анкерів або приварюванням
дозакладних. Підбір типів та розмірів анкерів, типів та розмірів зварних швів призначити за
результатами розрахунку.
Допускається встановлювати в´язи «в потай».
Забезпечити захист всіх металевих елементів від корозії відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6–193.
У місцях виконаних зварних швів покриття відновити.
Заповнювання обрамлення бетоном виконувати після набору міцності муруванням на
будівельному розчині не нижче ніж 70% від проектної.
Рис. 6.30 Підсилення отворів. Варіант 1

64
Рис. 6.31 Підсилення отворів. Варіант 1 (продовження)


66

Примітки.
сейсмічності майданчику будівництва відповідно до вимог ДБН В.1.1–12.

68
Примітки.
Деталь МС‑15 встановлювати в горизонтальний шов мурування до попередньо виконаних пазів.

Примітки.

70
Примітки.
Хомути Ø6 А240С) фіксувати в проектному положенні за допомогою в´язального дроту.
будівельному розчині не нижче ніж %70 від проектної.

АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ НЕНЕСУЧИХ СТІН (ПЕРЕГОРОДОК) 71
7 КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ НЕНЕСУЧИХ СТІН (ПЕРЕГОРОДОК)
В'язи
крок 1500 мм мах
250 ... 350 мм 250 ... 350 мм
300 ... 500 мм
з 2-х боків 0 ... 30 мм
В'язи
(по 3 шт з 2-х
боків отвору) 0 ... 30 мм
з 2-х боків
З/б панель
Перекриття Заповнення (діафрагма)
отвору
Примітки. рис. 8.1. Заповнення отворів з використанням сталевих в'язів

1. Армування заповнення отвору виконувати за вимогами розділу 5.
2. Проміжок між заповненням отвору та залізобетонною панеллю (20…30 мм) заповнювати
монтажною піною.
3. В´язи кріпити до залізобетонної панелі (діафрагми) за допомогою анкерів або зварювання.
4. Усі сталеві елементи підсилення повинні мати антикоррозійне покриття згідно до вимог ДСТУ Б
В.2.6–193. В місцях виконання зварнх швів антикоррозійне покриття повинно бути відновлене.
Рис. 7.1 Заповнення отворів із використанням сталевих в’язів

КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ НЕНЕСУЧИХ СТІН (ПЕРЕГОРОДОК) АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ
72
1-1
Варіант 1.
За допомогою кутиків
З/б панель
(діафрагма)
Кутик, L = 100
Закладна
деталь
0 ... 30 мм
Монтажна
піна
Заповнення
отвору
1-1 1-1
Варіант 2. Варіант 3.
За допомогою пластин і кутиків За допомогою пластин
Закладна
деталь Закладна деталь Закладна деталь З/б панель
З/б панель кутик кутик (діафрагма)
0 ... 30 мм
(діафрагма) - 150×100×6 - 150×100×6
Кутик 0 ... 30 мм
- 150×100×6 Монтажна
піна
Заповнення Заповнення
отвору отвору
1-1
Варіант 4.
За допомогою швелера
З/б панель
Швелер
Закладна
деталь
0 ... 30 мм
Монтажна
піна Заповнення
отвору
рис. 8.2. Заповнення отворів із використанням сталевих в'язів

(продовження)
Рис. 7.2 Заповнення отворів із використанням сталевих в´язів (продовження)
Для заповнення шириной до 625 мм
l1 625
0 ... 30 мм
>
Б 0 ... 30 мм
В'язи
300 ... 500 мм (по 3 шт. за висотою)
50×5 з 2-х боків

на всю висоту
отвору
З/б панель
А
Перекриття Заповнення
отвору
Для заповнення шириной більш 625 мм
В'язи 100 ... 200 мм

крок 650 мм max 0 ... 30 мм
50×5 0 ... 30 мм
50×5 з 2-х сторін Б

отвору
300 ... 500 мм
отвору
А
Перекриття В'язи
(по 3 шт. з кожного боку)
З/б панель
l 1 > 625
Примітки.
1. Армування заповнення отвору шириною більше 600 мм виконувати за вимогами розділу 5.
Допускається для заповнення отвору шириною до 600 мм армування не виконувати.
2. Проміжок між заповненням отвору та залізобетонною панеллю (20…30 мм) заповнити
монтажною піною.
3. Кутики (50×50×L) кріпити до залізобетонної панелі (діафрагми) за допомогою анкерів або
прирювання до закладних деталей.
4. Усі сталеві елементи підсилення повинні мати антикоррозійне покриття згідно до вимог ДСТУ Б
В.2.6–193. В місцях виконання зварнх швів антикоррозійне покриття повинно бути відновлене.
Рис. 7.3 Заповнення отворів із використанням сталевих в’язів (неповне)

КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ НЕНЕСУЧИХ СТІН (ПЕРЕГОРОДОК) АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ
74
2-2
50×5
- b×40×6 на всю висоту
крок 500 ... 1000 мм отвору
b = B-50
B
отвору
50×5 з 2-х боків

отвору
отвору
50×5×B Перекриття
Вид В
- b×40×6
крок 500 ... 1000 мм
ГОСТ 5264-80* Н1?????
50×5
на всю висоту 50×5×B
отвору
Перекриття
B
Рис. 7.4 Заповнення отворів із використанням сталевих в´язів (неповне) (продовження)

рис. 8.4. Заповнення отворів із використанням сталевих "ковзних" в'язів (неповне)
Рис. 7.5 Заповнення отворів із використанням сталевих в´язів (неповне) (продовження)

А
КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ САМОНЕСУЧИХ СТІН (КАРКАС) АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ

76
Стіна з
8 КОНСТРУКТИВНІ
ніздрюватобетоннихРІШЕННЯ ДЛЯ САМОНЕСУЧИХ СТІН (КАРКАС)
блоків
Загальна схема улаштування шва горизонтальних в'язів
Загальна схема виконання горизонтальних в'язів
В'язи верхньої
частини стіни
45 мм max
клейовий або Перекриття
цем.-піщ. р-н
А
В'язи нижньої частини стіни

(встановлюють за необхідності) Сітка∅ 4 ... 5, Вр-I,
чарунка 50 ... 70 мм
Стіна з встановлюють при товщині шва
ніздрюватобетонних більш ніж 30 мм
блоків
45 мм max
клейовий або Перекриття
В'язи нижньої частини стіни

(встановлюють за необхідності) Сітка∅ 4 ... 5, Вр-I,
чарунка 50 ... 70 мм
встановлюють при товщині шва
більш ніж 30 мм
А
Улаштування шва у верхній частині стіни
А
Виконання шва в верхній частині
По Б Перекриття
По Б
А
Закладення шва Улаштування шва у верхній частині стіни
на всю довжину стіни
Закладення
По Б Перекриття
По Б штукатуркою
Закладення шва
на всю довжину стіни
Верхній ряд Пружна переліжка
мурування або плитний утеплювач Закладення
штукатуркою
Примітки. Верхній ряд Пружна переліжка

1. Кріплення горизонтальних в'язів до елементів
мурування перекриття
або плитний утеплювач проводити за допомогою анкерів
рис. 9.1. Кріплення стін до горизонтальних
або приварюванням до закладних деталей. Підбір типів та видів анкерів, несучих конструкцій
типів та розмірів зварних
швів виконувати за результатами розрахунків.
2. Забезпечити захистрис.
всіх9.1.сталевих
Кріплення елементів від корозії
стін до горизонтальних відповідно
несучих до вимог ДСТУ Б В.2.6–193.
конструкцій
У місцях виконання зварних швів антикорозійне покриття відновити.
3. Заповнення швів з зовнішньої сторони стіни виконувати мастичним та джгутним герметиками.
Мастичний герметик має бути стійким до атмосферних впливів та ультрафіолетового
випромінювання.
Рис. 8.1 Кріплення стін до горизонтальних несучих конструкцій

Б
Верхня або
Б кутика
АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ стіниЗа допомогою
нижня частиниКОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ САМОНЕСУЧИХ СТІН (КАРКАС)
За допомогою кутика
77
(верхній або нижній)
Горизонтальний Б Б
елемент перекриття
(верхній або нижній) За допомогою
За допомогою пластини140×90×8, L = 100
кутика
(верхній або нижній) 140×90×8, L = 100
Верхня або - 200×150×8

нижня частини
Верхня або стіни
Верхня або
нижня частини стіни
Б
Б
За Б пластини
допомогою
Б
Горизонтальний За допомогою швелера
За допомогою
За допомогою пластини
пластини
елемент перекриття B
Горизонтальний - 200×150×8
(верхній або нижній) - 200×150×8
Верхня або
Верхня або стіни Швелер
Верхня або
нижня частини стіни Б
За допомогою
ВБ швелера
Задопомогою
За допомогою швелера
швелера
B
B
(верхній або 9.2.
рис. Кріплення стін до горизонтальних несучих конструкцій
нижній)
елемент перекриття Швелер
Верхня або Швелер
Верхня або стіни
Примітки.
1. Допускається застосування варіантів горизонтальних в'язів для кріплення зовнішніх та
внутрішніх стін в будь-якому поєднанні.
2. Допускається «відкрите» або «закрите» встановлення в'язів.
3. Допускається полки притискних кутиків (140×90×8, L=100 мм) встановлювати в напрямку «від
стіни» або в напрямку
рис. 9.2. «до стіни». стін до горизонтальних несучих конструкцій
Кріплення
4. Допускається змінювати сортамент і розміри горизонтальних в'язів для кутиків (140×90×8,
рис. 9.2.(200×150×8).
L=100 мм) і пластин КріпленняПристін до потрібна
цьому горизонтальних несучих
бути забезпечена зона конструкцій
контакту в'язів зі
стіною не менше 70 см . Товщину в'язів приймати за розрахунком.
2
5. При використанні для виконання горизонтального в'язу швелера його сортамент обирається
залежно від товщини стіни В. Максимальний проміжок між стіною і внутрішніми гранями полиць
з кожного боку має бути не більше 2 мм.
Рис. 8.2 Кріплення стін до горизонтальних несучих конструкцій

78
Горизонтальний елемент
каркасу
каркасу
частини
В'язи стіни
верхньої
(крок 600 ... 1200 мм)
(крок 600 ... 1200 мм)
Сталева або
композитна арматура
(крок 600...1200 мм)
(крок 600...1200 мм)
В'язи нижньої
В'язи нижньої
(за необхідності)
або нижньої
В'язи верхньої Горизонтальний елемент
частини стіни каркасу
або нижньої
частини стіни каркасу
композитна арматура Цем.-піщ. або
клейовий
Цем.-піщ.р-н
або
клейовий р-н
Примітки.
1. В'язи встановлювати в місцях розташування вертикальних арматурних стрижнів.
рис.стін
Рис. 8.3 Кріплення 9.3.доКріплення стін до
горизонтальних горизонтальних
несучих конструкцій несучих конструкцій
рис. 9.3. Кріплення стін до горизонтальних несучих конструкцій
АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ САМОНЕСУЧИХ СТІН (КАРКАС) 79
Стіна
Анкер
Горизонтальна арматура
1250 max
А
Оцинкований
Вертикальний елемент
нагель або шуруп
каркасу
Добірний блок
або утеплювач
(для зовнішніх стін)
1
3 B max
(збільшений)
МС-1
,8
-0
0,5 Анкер
t=
Анкер
МС-1 Вертикальний елемент

каркасу
Стіна
Рис. 8.4 Кріплення стін до рядових колон. Варіант 1

80
Стіна перед
Стіна колоною
перед колоною
МС-2
Пружна переліжка
(герніт, вілатерм та інш.)
Затирання
МС-3 Вертикальний
або МС-9 елемент каркасу
Стіна
Стіна не в створі
не в створі з колоною
із колоною
Стіна МС-2 МС-3

або МС-9
Затирання Вертикальний
штукатуркою елемент каркасу
Примітки.
1. Схеми виготовленнярис.9.5.
деталейКріплення стін до
МС‑2, МС‑3, МС‑9 — див.рядових
Додаток В.колон. Варіант2
2. Кріпити деталі МС‑9 до закладних деталей на зварці. Деталі МС‑3 допускається встановлювати
за допомогою анкерів або на зварці.
3. При кріпленні деталей МС‑9 або МС‑3 до закладних каркасу будівлі на зварці антикоррозійне
покриття необхідно відновити відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6–193.
Рис. 8.5 Кріплення стін до рядових колон. Варіант 2.

Схема влаштування вузла
МС‑2 та МС‑3
Схема
Схемавлаштування вузлавузла
влаштування
Вертикальний МС-2
Ніздрюватобетонні
Вертикальний МС-2 блоки
Ніздрюватобетонні
Поглиблення під МС-2 блоки
випилюється за місцем
Поглиблення під МС-2
випилюється за місцем
МС-3
або МС-9
МС-3
або МС-9
Отвори висвердлюють
за місцем
Отвори висвердлюють
за місцем
Схема монтажу деталей

МС-2 и МС-3 МС-2 и МС-9
МС-2 и МС-3 МС-2 и МС-9

Вертикальний ГОСТ 14098-91 Н1-Рш- 6-l=40
елемент каркасу (з 2-х сторін для кожного стрижня )
Вертикальний ГОСТ 14098-91 Н1-Рш- 6-l=40
елемент каркасу (з 2-х сторін для кожного стрижня )
МС-9
МС-2 МС-2
МС-9
МС-2 МС-2
Кріплення за допомогою анкерів МС-3

in
або приварюванням до закладних м м m Закладна деталь
Кріплення
деталейза допомогою анкерів МС-3 20 оку
mн i
о го б
n
або приварюванням до закладних кмож Закладна деталь
деталей 20з м боку
ного
з кож
Рис. 8.6 Кріплення стін до рядових колон. Варіант 2 (продовження)
82
Стіна перед колоною
МС-4 ∅ 16перед
Стіна А400С
колоною
∅6 А400С
МС-4 ∅ 16 А400С
∅6 А400С
Анкер
Закладення - 100×100×10
Вертик. ел-т
Пружна переліжкаштукатуркою Анкер 100×7, l=100, 3 шт.
каркасу 3 шт. за висотою
(герніт, вілатерм танаінш.)
всю висоту (встановлювати з одного боку)
Вертик. ел-т - 100×100×10
Пружна переліжка 100×7, l=100, 3 шт.
каркасу 3 шт. за висотою
(герніт, вілатерм та інш.) (встановлювати з одного боку)
Стіна не в створі з колоною
Стіна не в створі
Стіна із колоною
не в створі з колоною
- 100×100×10
∅ 16 А400С МС-4
3 шт. за висотою ∅6 А400С
- 100×100×10
∅ 16 А400С МС-4
3 шт. за висотою ∅6 А400С
Пружна переліжка АнкерАнкер 100×7,
100×7,l=100,
l=100, 33 шт.
шт.
(герніт, вілатерм та вілатерм
(герніт, інш.) та інш.)
(встановлювати
(встановлювати зз одного боку)
одного боку)
ЗакладенняЗакладення Вертик. ел-тел-т
Вертик.
штукатуркою каркасу
каркасу
на всю висотувсю висоту
на
Примітки.
1. Пластини (100×100×10), кутики (100×7, L=100 мм) кріпити до елементів каркасу за допомогою
анкерів (мінімальна кількість анкерів — 2 шт на пластину, 1 шт на кутик).
2. Тип, марку та кількість кріплень призначають за результатами розрахунків.
3. Кутики (100×7, L=100 мм) можна встановлювати «в потай», в напрямках «від стіни» та «до стіни».
4. Забезпечити захист всіх сталевих елементів від корозії відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6–193.

2–2
каркасу Стіна
100×7, l=100
3 шт. з кожного боку
рис. 9.8. Кріплення стін до рядових колон. Варіант 3

84
3–3
Добірний блок
або утеплювач
Мінеральний
утеплювач
МС-4
- 100×100×10
Горизонтальна арматура
каркасу
Стрижень приварити
до пластин в 3-х місцях
Крок 1250 мм max
- 100×100×10
Арматурний стрижень
∅ 16 А400С
- 100×100×10
МС-4
Примітка: пружня прокладка умовно не показана.

Стіна перед колоною Закладений паз
Монтажна піна
Закладений паз
або мін. утеплювач
Монтажна піна
Пластина 60×60×2
(або шайба ∅60×2)
Шпилька М8
(або шайба ∅60×2) Гровер
ШпилькаГайка
М8 М8
Ін'єкційний розчин Гровер
Гайка М8
або розпірний
Ін'єкційний дюбель
розчин
з внутрішньою метричною різьбою Вертик. ел-т
або розпірний дюбель
з внутрішньою метричною різьбою каркасу
каркасу
Стіна не в створі із колоною

Закладений паз Монтажна піна
Закладений паз Монтажна піна
Пластина
60×60×2
(абошайба
(або шайба ∅60×2)
∅60×2)
ШпилькаШпилька
Гровер Гровер
Гайка Гайка
Ін'єкційний розчин Пружна переліжка
Ін'єкційний розчин Пружна переліжка
або розпірний дюбель (герніт, вілатерм та інш.)
або розпірний
з внутрішньою дюбель
метричною різьбою (герніт, вілатерм та інш.)
з внутрішньою метричною різьбою Затертя
Затертя
Примітки.
1. Призначення типів, марок і кількості кріплень виконується на підставі результатів розрахунку.
2. Закладення пазу зовнішньої стіни виконується шпаклюванням полімер-цементною шпаклівкою
по склосітці.

86
Деталь МС‑5 (загальний вигляд)
Примітки.

Примітки.
1. В якості «ковзних» в´язів можуть бути застосовані профільні елементи (кутики, швелери,
пластини).
2. Допустимо встановлювати горизонтальні в´язи «в потай».
3. Кріплення в´язів до елементів каркасу проводити за допомогою анкерів або приварюванням
до закладних деталей. Підбір типів і розмірів зварювальних швів визначається за результатами
розрахунку.
В місцях виконання зварних швів антикорозійне покриття відновити.

88
Примітки.
1. Допустимо застосування варіантів горизонтальних в´язів для кріплення зовнішніх і внутрішніх
стін в будь-якому поєднанні.
2. Сортамент і розміри «ковзних» в´язів з кутиків або швелерів — в залежності від товщини стіни
В, що закріплюється. При ньому необхідно забезпечити площу контакту кожного в´язу зі стіною не
менш ніж 70 см2. Товщину в´язів приймати за розрахунком. Максимальний загальний проміжок між
стіною ті внутрішніми гранями полиць в´язів з кожного боку не повинен перевищувати 2 мм.
3. Допустимо встановлювати в´язи «в потай».

Примітки.
1. Добірний блок допускається встановлювати при виступі стін перед несучим елементом каркасу
більше 80 мм. В решті випадків укриття каркасу виконується плитним утеплювачем.
2. При використанні для укриття плитного утеплювача остнній встановлюється за допомогою
анкерів для утеплення у відповідності до рекомендацій виробника.
3. Закладення швів зовнішньої поверхні зовнішньої стіни виконувати джгутним герметиком та
герметизуючою мастикою. Герметизуюча мастика повинна бути стійкою до атмосферних впливів та
ультрафіолетового випромінювання.

90
Примітки.

Примітки.
пластини).
до щакладних деталей. Підбір типів і розмірів зварювальних швів визначається за результатами
Рис. 8.16 Кріплення стін до кутових колон. Варіант 1

92
Примітки.
1. Схеми виготовлення деталей МС‑2, МС‑3, МС‑9 — див. Додаток В.
2. При кріпленні деталей МС‑9 або МС‑3 до закладних деталей каркасу будівлі за дпомогою її
приварювання антикорозійне покриття відновити згідно ДСТУ Б В.2.6–193.

Схема виконання вузла.
Схема монтажу деталей.
Рис. 8.18 Кріплення стін до кутових колон. Варіант 2 (продовження)

94
Примітки.
1. Призначення типів, марок і кількості кріплень виконується на підставі результатів розрахунку.
2. Закладення пазу зовнішньої стіни виконується шпаклюванням полімер-цементною
шпаклівкою по склосітці. Закладення швів зовнішньої стіни виконуєтся джгутним герметиком та
герметизуючою мастикою. Герметизуючас мастика повинна бути стійкою до атмосферних впливів
та ультрафіолетового випромінювання.

Примітки.
1. Закладення пазу зовнішньої стіни виконується шпаклюванням полімер-цементною
шпаклівкою по склосітці. Закладення швів зовнішньої стіни виконуєтся джгутним герметиком та
герметизуючою мастикою. Герметизуючас мастика повинна бути стійкою до атмосферних впливів
та ультрафіолетового випромінювання.

96
∅6 А400С
на всю висоту стіни
Анкер
140×90×8, l=100
3 шт
Колона
140×90×8, l=100
Закладення штукатуркою 3 шт
∅6 А400С
∅6 А400С
100×7, l=100
(герніт, вілатерм та інш.) 3 шт. з кожної сторони
Анкер
Колона
Закладення штукатуркою
∅6 А400С
Примітки. рис. 9.21. Кріплення стін до кутових колон. Варіант 5

1. Закладення пазу зовнішньої стіни виконується джгутним герметиком та герметизуючою
мастикою. Герметизуюча мастика повинна бути стійкою до атмосферних впливів та
2. Кутики (100×7, L=100 мм або 140×90×В, L=100 мм) кріпити до елементів каркасу за допомогою
анкерів (1 шт на кутик).
3. Кутики (100×7, L=100 мм або 140×90×В, L=100 мм) можна встановлювати «в потай», в напрямках
«від стіни» та «до стіни».

Рис. 8.22 Кріплення стін до кутових колон. Варіант 5 (продовження)

98
Примітки.
пластини).
до щакладних деталей. Підбір типів і розмірів зварювальних швів визначається за результатами

Заделка шва
на всю высоту стены
Плитний утеплювач МС-2, МС-3

або пружна переліжка
∅6 А400С
Колона
Примітки.
1. Допускається будь-яка комбінація варіантів використання в´язів для суміжних стін.
2. Не допустимо для однієї стіни використання різних варіантів виконання в´язів.
3. Дана схема може використовуватися для проектування вузлів при розташуванні стін не в створі
із колоною.
рис.сталевих
4. Забезпечити захист всіх 9.24. Кріплення
елементів відстін довідповідно
корозії кутовихдоколон. Варіант
имог ДСТУ 7
Б В.2.6–193.
5. Закладення швів зовнішньої стіни виконується джгутним герметиком та герметизуючою

100
Примітки.
1. Допускається комбінація варіантів «ковзних» в´язів (для стіни 1) з варіантами в´язів у будь-
якому поєднанні.
2. Не допустимо для однієї стіни використання різних варіантів виконання в´язів.
пластини).
4. Заповнення щвів для конкретних типів в´язів — див. відповідні вузли.

∅6 А400С
крок 1250 мм
Стіна 1 перед колоною
∅6 А400С Стіна 2
Закладення шва крок 1250 мм
Пружна
переліжка
МС-2, МС-3
Закладення Стіна 2
Закладення шва штукатуркою
утеплювач
Стіна
Пружна1 Колона
переліжка
МС-2, МС-3
утеплювач
Стіна 1 Колона
Стіна 1 не в створі із колоною
∅6 А400С
крок 1250 мм
Стіна 1 не в створі із колоною
Стіна 2
∅6 А400С
крок 1250 мм
Пружна
переліжка
Мін. плита або

добірний блок
МС-2, МС-3 Мінеральний Стіна 2

Закладення шва утеплювач
Колона
Стіна 1
Пружна
переліжка
Мін. плита або

Примітки. добірний блок
1. Допускається комбінація варіантів з´єднань (для стіни 1) з даними варіантом для стіни 2
(за допомогою деталей МС‑12 і МС‑13). Мінеральний
МС-2, МС-3 рис. 9.26. Кріплення стін до кутових колон. Варіант 9
2. Добірні блоки кріпити до колони за допомогою деталі МС‑1 в кожен утеплювач рад мурування.
3. Деталь МС‑12 кріпити до колони до закладних деталей приварюванням. Колона
4. Деталь МС‑13 кріпити до колони за допомогою анкера (1 шт на деталь) або за допомогою

Стіна 1
приварювання до закладної деталі.

В місцях виконання зварних швів покриття відновити.
6. Допускається встановлювати деталі МС‑13 «в потай».
герметизуючою мастикою. Герметизуюча рис. 9.26.мастика
Кріплення повинна бутиколон.
стін до кутових стійкою
Варіантдо 9атмосферних впливів та

102
Примітки.
пластини).
2. Деталь МС‑12 кріпити до колони до закладних деталей приварюванням.
3. Деталь МС‑13 кріпити до колони за допомогою анкера (1 шт на деталь) або за допомогою
приварювання до закладної деталі.
5. Допускається встановлювати деталі МС‑13 «в потай».

Примітки.
1. Допускається будь-яка комбінація варіантів 1–5 при влаштуванні вертикальних з´єднань
суміжних стін.
2. Не допустимо для однієї стіни використання різних варіантів виконання з´єднань.
4. Закладення швів зовнішньої стіни виконується джгутним герметиком та герметизуючою
Рис. 8.28 Кріплення стін в зонах деформаційних швів

104
Примітки.
1. Антикорозійне покриття деталі МС‑1 в місцях різання відновити за ДСТУ Б В.2.6–193.
Рис. 8.29 Кріплення стін в зонах деформаційних швів. Варіант 1

Примітки.
1. При кріпленні деталі МС‑9 або МС‑3 до закладної деталі каркасу будівлі за допомогою
приварювання антикорозійне покриття відновити за ДСТУ Б В.2.6–193.

106
Примітки.
1. Тип, марку та кількість кріплень призначають за результатами розрахунків.

Примітки.

108
∅6 А400С
Колона Закладення
140×90×8, l=100 Анкер

3 шт.
∅6 А400С
100×7, l=100
Закладення штукатуркою
3 шт.
Колона Анкер
Примітки.
1. Кутики (100×7, L=100 мм або 140×90×В, L=100 мм) кріпити до елементів каркасу за допомогою
анкерів (1 шт на кутик).
2. Деталь МС‑11 кріпити до закладної деталі колон приварюванням.
рис. 9.33.
3. Кутики (100×7, L=100 мм Кріплення
або 140×90×В, стін в можна
L=100 мм) зонахвстановлювати
деформаційних швів. в напрямках
«в потай», Варіант 5
«від стіни» та «до стіни».

Варианты 1 -5 Варианты 1 -5
Варианты 1 -5 Варианты 1 -5
Примітки.
1. Допускається будь-яка комбінація варіантів 1–5 при влаштуванні вертикальних з´єднань
суміжних стін.
2. Не допустимо для однієї стіни використання різних варіантів виконання з´єднань.
рис. 9.34.
3. Забезпечити Кріплення
захист стін
всіх сталевих при одностороньому
елементів від корозії відповіднопримиканні
до вимог ДСТУдо колон
Б В.2.6–193.
Рис. 8.34 Кріплення стін при одностороньому примиканні до колонн.

110
При розташуванні стіни перед колоною
Зовнішня
стіна
МС-8
Ф-1
При розташуванні колони в стіні
МС-8
Ф-1
(збільш.) лист 5х50х270

С245
Стіна Ф-1
МС-8
крок 1250 мм max
Примітки.
1. При втановленні деталі МС‑8 забезпечити товщину горизонтального шва мурування 2 ± 1 мм.
2. Деталь МС‑8 і колонна фахверка Ф‑1 повинні мати антикорозійне покриття відповідно до вимог
ДСТУ Б В.2.6–193. В місцях виконання зварних швів антикорозійне покриття відновити.
Рис. 8.35 Кріплення стінрис. 9.35. Кріплення

до фахверку стін до колон фахверку
АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ СТІН З ОБЛИЦЮВАННЯМ 111
9 КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ СТІН З ОБЛИЦЮВАННЯМ
А). За допомогою підсилених кронштейнів та вертикальних елементів перерізу у вигляді труб
Б). За допомогою підсилених кронштейнів та вертикальних елементів «капелюшного перерізу» та

горизонтальних елементів
Рис. 9.1 Приклади кріплення каркаса НФС до торців міжповерхових перекриттів

КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ СТІН З ОБЛИЦЮВАННЯМ АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ
112
За допомогою кронштейнів та вертикальних елементів
За допомогою кронштейнів, горизонтальних та вертикальних елементів
Рис. 9.2 Приклади кріплення каркаса НФС до торців міжповерхових перекриттів та до стін

з ніздрюватобетонних блоків
А
Внутрішнє
оздоблення
Зовнішнє оздоблення
Зовнішня
стіна
Рис. 9.3 Виконання фасадів. Варіант 1.

рис. 10.3. Виконання фасадів. Варіант 1.
Для стін без оздоблення або із оздобленням фарбами або штукатуркою
Для стін без оздоблення або із оздобленням фарбами а
114
А
(з використанням утеплювача у зоні перекриття)
Утеплювач Ніздрюватобетонний
блок
Анкер для кріплення
теплоізоляціі
(крок 600 мм max) Клейовий або
згідно проекту
А
(з використанням добірних блоків у зоні перекриття)
Анкер
(не менше 1 шт. Ніздрюватобетонний
на блок)
блок
(за необхідності) Клейовий або
Добірний
блок
згідно проекту
Схема виготовлення анкера
l-
див
. сх
ему
5 В500

Рис. 10.4. Виконання фасадів. Варіант 1.
Для стін без оздоблення або
Для із оздобленням
стін без оздобленняфарбами або штукатуркою
або із оздобленням фарбами або штукатуркою
(продовження) (продовження)
Анкер для крілення

теплоізоляції
Внутрішнє
Зовнішнє оздоблення оздоблення
Жорсткий або
напівжорсткий
плитний утеплювач
Зовнішня
стіна

Для стін безфасадів.
Рис. 9.5 Виконання оздоблення
Варіант або
2. із оздобленням фарбами або штукатуркою
Для стін зі штукатуркою по утеплювачу по утеплювачу
116
Б Перекриття
Облицювальне
мурування
Внутрішнє
В'язи
мурування
Рулонна гідроізоляція
(ухил 1 ... 3 ) Перекриття
Вентиляційний/зливний
отвір
(порожній вертикальний
шов заповнити плутанкою
з волосіння)
повітряний отвір
Примітки.
1. Вентиляційні та зливні отвіри встановлюють згідно за розрахунком але не менше 75 см2 на 20 м2
стіни з урахуванням прорізів.
2. Горизонтальне армування облицювального мурування виконувати сталевими або композитними
сітками, які укладені в шари мурування.
Рис.
Рис. 9.6 Виконання фасадів. Варіант 3. 10.6. Виконання фасадів. Варіант 3.
Для
Для стін з облицювальним стін з облицювальним
муруванням без утеплювача муруванням без утеплювача.
Б
(без оздоблення зони перекриття)
мурування
30 ... 50 мм
(кріпити будь-яким способом)
Зливний
отвір 200 мм min
Галтель
(викружка з р-ну) Перекриття
Вентиляційний Термовкладиш
отвір Внутрішнє
Б
(із оздобленням зони перекриття фасадними елементами)
мурування
30 ... 50 мм
(кріпити будь-яким способом)
Зливний
отвір 200 мм min
Галтель
(викружка з р-ну) Перекриття
Фасадний Термовкладиш
елемент Внутрішнє (за необхідності)
Вентиляційний
отвір

Для стін з облицювальним муруванням без утеплювача
(продовження) Рис. 10.7. Виконання фасадів. Варіант 3.
(продовження).
118
В
Кріплення облицювального мурування за допомогою
гнучкого зв'язку
50 ... 100 мм
Гнучкий зв'язок
Товщина шва 2 +- 1 мм
крок по вертикалі
200 ... 300 мм
50 мм min
В
Кріплення облицювального мурування за допомогою
круглого анкера
60 мм min
Круглий анкер
120 мм min
В
Кріплення облицювального мурування за допомогою анкера-зв'язка,
встановленого у тіло ніздрюватобетонного блока
Анкер-зв'язок
60 мм min

(продовження) Рис. 10.8. Виконання фасадів. Варіант 3.
Примітки:
1. Товщина клейового шва умовно не відображена.
2. Можливі інші варіанти кріплення цегли (каменю).
Рис. 9.9 Виконання фасадів. Вузол.

Варіант з облицюванням цеглою (каменем) без утеплювача.
120
90
Повітряний отвір
100
Теплоізоляційний
газобетон D150
Гнучка в'язь
крок 700 мм по вертикалі
крок 600 мм по горизонталі
Сітка
крок 700 мм
Цегла пустотіла
120 250 400

30 згідно із розрахунком
Примітки:
Рис. 10.10. Виконання фасадів. Вузол.
Товщина клейового шва умовно не відображена.
Варіант з облицюванням цеглою (каменем) і зовнішнім утеплювачем

Можливі інші варіанти кріплення цегли (каменю).

Варіант з облицюванням цеглою (каменем) і зовнішнім утеплювачем
Гнучкі в'язи з 100

композитних матеріалів
крок 700 мм по вертикалі
крок 600 мм по горизонталі
Сітка
крок 700 мм Пароізоляційний
Розчин марки М100 шар
Облицювальний
камінь
10 400 500
Рис. 10.11. Виконання фасадів. Вузол.

Примітки:
Варіант
Товщина з облицюванням
клейового цеглою (каменем) впритул із заповненням
шва умовно не відображена.
вертикального
Використовувати таке конструктивне швапісля
рішення тільки розчином.
розрахунку тепловологісного балансу
стіни і річного накопичення вологи.

Варіант з облицюванням цеглою (каменем) впритул із заповненням вертикального шва розчином
122
Примітки:
1. Товщина клейового шва умовно не відображена.

Варіант з навесною фасадною системою.
Плитний
утеплювач
Б
Варіант 3
мурування
Внутрішнє
Б
Варіант 3
В'язи
мурування

Рулонна гідроізоляція теплоізоляції
(ухил 1 ... 3°)
Вентиляційний/ зливний Перекриття

отвір
(порожній вертикальний
шов заповнити плутанкою
з волосіння)
10 ... 50 мм
повітряний отвір
Примітки.
1. Вентиляційні та зливні отвіри встановлюють згідно за розрахунком але не менше 75 см2 на 20 м2
стіни з урахуванням прорізів.
Рис. 10.13.
2. Горизонтальне армування Виконання
облицювального фасадів.виконувати
мурування Варіант 4.сталевими або композитними
сітками, які укладені в шари мурування.
Для стін з облицювальним муруванням та утеплювачем.
3. Мінімальна кількість в´язів мурування — 4 шт на 1 м2.
4. Кріплення утеплювача виконувати відповідно до рекомендацій виробника.

Для стін з облицювальним муруванням та утеплювачем
124
Плитний утеплювач
Напрямляюча НФС

теплоізоляції
Облицювальний
елемент
Кронштейн для Перекриття

кріплення НФС
Примітки.
Елементи НФС показано умовно.
Крок кронштейнів для кріплення НФС приймати за результатами розрахунків та відповідно до
Для стін з навісною фасадною системою (НФС).
рекомендацій виробника.
Кріплення утеплювача виконувати відповідно до рекомендацій виробника.

Для стін з навісною фасадною системою (НФС)
Г
а) За допомогою фасадного анкера з поліамідним дюбелем (для
ніздрюватобетонних блоків і залізобетонного перекриття)
Фасадний анкер
Кронштейн НФС Ніздрюватобетонний блок

або залізобетонне перекриття
Утеплювач Термоізолююча
(за необхідності) прокладка
Г
б) За допомогою сталевої шпильки і хімічного ін'єкційного розчину
(для ніздрюватобетонних блоків)
Термоізолююча
Шпилька
прокладка
с метричною різьбою
Кронштейн НФС Хімічний

ін'єкційний р-н
Утеплювач
Ніздрюватобетонний блок
або залізобетонне
перекриття

Для стін з навісною фасадною системою (НФС
126
Г
в) За допомогою шпильки, гайок і пластини
(для ніздрюватобетонних блоків)
Внутрішнє
Утеплювач Ніздрюватобетонний оздоблення
блок
(за необхідності) Шайба ∅ 8×2
або пластина 60×60×2
Утеплювач
Кронштейн НФС
або монтажна піна
∅ 80 мм min
Гайка
Гайка
Шайба пружинна
або гайка Гайка або
Термоізолююча шайба пружинна
прокладка Шпилька
200 мм min

АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ ШАХТ ТА ДИМОХОДІВ
127
10 КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ
ДЛЯ ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ ШАХТ ТА ДИМОХОДІВ
В'язи
100 мм min 100 мм min
(крок 1250 мм вертикально)
Горизонтальне
армування стіни
Стіна з
ніздрюватобетонних блоков
20-45 мм
В'язи
(крок 1250 мм вертикально)
армування (крок 500 мм)
А
Вент. шахта
(або обкладання
вент. шахти)
20-45 мм
Клейовий або
цем-піщ. р-н
по периметру зовні
Примітки:
Армування, оздоблення стін, закладення швів, кріплення стін до несучих конструкційбудівлі,
рис. 11.1. Улаштування вентиляційних шахт.
вимоги до мурування — див. відповідні розділи цього Альбому.
Обкладення елеметів шахти ніздрюватобетонними
Розміри шахти та її елементів призначається за результатами розрахунку.
блоками
Забезпечити захист всіх сталевих елементів від корозії відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6–193.
Захист внутрішньої поверхні каналів умовно не показаний.
Рис. 10.1 Улаштування вентиляційних шахт.

Обкладення елементів шахти газобетонними блоками
КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ ШАХТ ТА ДИМОХОДІВ АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ
128
Стіна
з ніздрюватобетонних 50 мм min 50 мм min
блоків
Вент. шахта
(або обкладення
Скоба 0 ... 20 мм 100 мм min вент. шахти)
5 В500
(крок 1250 мм max вертикально)
1-1
Скоба
Стіна
5 В500 з ніздрюватобетонних
(крок 1250 мм max вертикально) блоків
50 min
0 ... 20 мм
50 min
В шахти
L шахти Вент. шахта

рис..11.2. Улаштування вентиляційних шахт.

Примітки.
Варіант 1. Кріплення за допомогою скоби (продовження)
Забивання скоб виконувати в попередньо просвердлені отвори діаметром до 4 мм у спеціально
випиляні заглиблення на клейовому розчині із забезпеченням горизонтального шва мурування
2±1 мм.
Розміри шахти та її елементів призначають за результатами розрахунку.
Необхідно забезпечити захист всіх сталевих елементів від корозії вдповідно до вимог ДСТУ Б В.
2.6–193.

Варіант 1. Кріплення за допомогою скоби (продовження)
АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ ШАХТ ТА ДИМОХОДІВ
129
А
Стіна
з ніздрюватобетонних 100 мм min 100 мм min
блоків
Пластина Вент. шахта

(крок 1250 мм мах вертикально) (або обкладення
0 ... 20 мм вент. шахти)
Пластина
1-1
(встановлювати в поперечні Стіна
ребра або обкладення шахти) з ніздрюватобетонних
блоків
0 ... 20 мм
100 мм min
100 мм min
В шахти
L шахти Вент. шахта

рис. 11.3. Улаштування вентиляційних шахт.

Примітки:
Варіант 2. Кріплення за допомогою пластини (продовження)
Пластину кріпити за допомогою анкерів або шурупів (не менш ніж 1 шт в мурування стіни, шахти
або обкладення).
Необхідно забезпечити захист всіх сталевих елементів від корозії вдповідно до вимог ДСТУ Б
В.2.6–193.

Варіант 2. Кріплення за допомогою пластини (продовження)
КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ СКАТНИХ ПОКРІВЕЛЬ ТА ПАРАПЕТІВ АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ
130
11 КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ
ДЛЯ СКАТНИХ ПОКРІВЕЛЬ ТА ПАРАПЕТІВ
Огорожа
за ДСТУ Б.В.2.6-49:2008
Захисний фатух
40 мм min
60 мм min (оцинкована сталь)
600 мм min
i 5% Гідроізоляція
(2 шари)
i, %
за проект
ом
250
Похилоутворююча
стяжка
40
Сітка∅5 В500
розмір чарунок 50×50 мм
Зовнішнє оздоблення Шари покриття

(за необхідності) за проектом
Покриття
за проектом
Примітка:
рис.з оцинкованої
Захисний фартук 12.1. Улаштування
сталі кріпити парапету плоскої стяжку
крізь похилоутворюючу покрівлі
до
ніздрюватобетонних блоків парапету напряму.
Без оздоблення або із оздобленням фарбами або штукатурками
Рис. 11.1 Улаштування парапету плоскої покрівлі.
Без оздоблення або з оздобленням фарбою чи штукатуркою.
АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ СКАТНИХ ПОКРІВЕЛЬ ТА ПАРАПЕТІВ
131

При оздобленні фарбами або штукатуркою по шару утеплювача.
132
Огорожа
за ДСТУ Б.В.2.6-49:2008
60 мм min
(оцинкована сталь)
Гідроізоляція
(2 шари)
стяжка
МС-16 за проект
ом
крок 500 мм за горизонталлю
Покриття
мурування Шари покриття
Утеплювач
рис. 12.3. Улаштування парапету плоскої покрівлі

Примітки.
Для стінвизначається
1. Крок в´язів для облицювального мурування з облицювальним муруванням
за результатами розрахунків із
урахуванням рекомендацій виробників.

Для стін з облицювальним муруванням.
1 4 ø10 А400С Багатопустотна
Багатопустотна по 1 плита перекриття
ø6 A240С плита перекриття
Цинкований лист крок 400 мм Цинкований лист
Карнизна плита Карнизна плита
160
220
20
400 400
60
Армування плити
Розчин марки М100 прийняти за розрахунком
Утеплювач 150 120 Утеплювач
Бетон С16/20
Анкерний болт з різьбою
Анкерний болт з різьбою (шпилька) (шпилька) ø10 крок 900 мм
Примітка: товщина клейового шва умовно не врахована.

ø10 крок 900 мм
400 600 400 600
Анкерний болт з різьбою (шппилька)
1 ø10 крок 600 мм
Покрівельний пиріг
умовно не показаний Гайка
Шайба
Попередньо
просвердлити отвір
в карнизній плиті
для встановлення болта
Рис. 11.4 Варіант поєднання покрівлі із багатопустотною плитою перекриття

Карнизна плита плита перекриття
КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ СКАТНИХ ПОКРІВЕЛЬ ТА ПАРАПЕТІВ
Рис. 12.4. Варіант поєднання покрівлі із

багатопустотною плитою перекриття.
133
134
Клейовий
або цем.-піщ. р-н Огорожа
за ДСТУ Б.В.2.6-49:2008
Напряляюча НФС
(2 шари)
Сітка∅5 В500 за проект

ом
Облицювання
НФС
Покриття
Кронштейн для
кріплення НФС Шари покриття
Утеплювач за проектом
Анкер для нріплення

теплоізоляції за розрахунком
Примітки.
1. Крок розстановки кріплення утеплювача, кронштейнів для кріплення НФС, в´язів для
облицювального муруваннярис. 12.5. Улаштування
визначається парапету
за результатами плоскої
розрахунків покрівлі
із урахуванням
рекомендацій виробників.
135
іп
i 5%
Герметик
Похилоутворююча Анкер або
стяжка шуруп
Фатух з
Добірний або цільний
ніздрюватобетонний оцинкованої сталі
блок
Притискна
рейка
i, %
Горизонтальне за проект
армування ом
Покриття
Шари покриття
(2 шари)
рис. 12.6. Улаштування парапету висотою 600,,,700 мм плоскої покрівлі

Примітка:
Захисний фартук з оцинкованої сталі кріпити крізь похилоутворюючу стяжку до
Без оздоблення
ніздрюватобетонних або напряму
блоків парапету із оздобленням фарбами
або через «милиці» або штукатурками
за допомогою анкерів.
Рис. 11.6 Улаштування парапету висотою 600…700 мм для плоскої покрівлі.

Без оздоблення або з оздобленням фарбою чи декоративною штукатуркою
136

При оздобленні фарбами або штукатуркою по шару утеплювача
137
стяжка Сітка∅5 В500
Герметик
МС-16
крок 500 мм Анкер або
(кріпити анкером) шуруп
Фатух з
Добірний або цільний
оцинкованої сталі
ніздрюватобетонний
блок
Притискна
рейка
В'язи мурування
4 шт. на 1 м 2
за проект
ом
армування
Сітка∅5 В500 (2 шари)
Покриття
Утеплювач
Примітки.
рис. 12.8. Улаштування парапету висотою 600,,,700 мм плоскої покрівлі
1. Крок в´язів для облицювального мурування визначається за результатами розрахунків із
Для стін з облицювальним муруванням

138
Направляюча НФС Клейовий або Сітка∅5 В500 Захисний фатух

цем.-піщ. р-н розмір чарунок 50 (оцинкована сталь)
Герметик
Анкер або
шуруп
60 мм min
Фатух з
кріплення НФС Притискна
рейка
за проект
ом
Облицювання НФС
Покриття
кріплення НФС Шари покриття
Утеплювач Гідроізоляція
(за необхідності) (2 шари)
за розрахунком
Примітки.
1. Крок розстановки кріплення утеплювача, кронштейнів для кріплення НФС, в´язів для
облицювального мурування визначається за результатами розрахунків із урахуванням
рис. 12.9. Улаштування парапету висотою 600,,,700 мм плоскої
рекомендацій виробників. покрівлі
Для стін
Рис. 11.9 Улаштування парапету висотою з навісною
600…700 мм дляфасадною системою (НФС)
плоскої покрівлі.
139
Примітки.
1. Армування залізобетонного обрамлення парапету виконувати із забезпе-ченням захисного
шару бетону не менш 20 мм.
2. Клас бетону обрамлення – не нижче ніж С12/15.
3. Крок розстановки кріпленя для утеплювача, кронштейнів для кріплення НФС, в´язів
для облицювального мурування визначається за результата-ми розрахунків із урахуванням
Рис. 11.10 Улаштування парапету плоскої покрівлі, що експлуатується.

Без оздоблення або із оздобленням фарбою або штукатуркою
140

Без оздоблення або із оздобленням фарбою або штукатуркою.
141
Залізобетонне
1 обрамлення
МС-16
крок 500 мм i 5% (оцинкована сталь)
(кріпити анкерами)
Добірний блок,
цем.-піщ. або
Хомут клейовий р-н
∅12 А400, l = 150 ∅ 5 Вр-500
крок 500 мм
крок 500 мм
(на клейовому р-ні) ∅10 А400
4 стрижня
В'язи марування
4 шт на 1 м 2
Герметик
Горизонтальне Анкер
армування або шуруп
Фатух з
мурування Притискна
рейка
i, %
за проект
розмір чарунок 50×50 мм ом
(2 шари)
Покриття
Утеплювач
1
Примітки. рис. 12.12. Улаштування парапету плоскої покрівлі, що експлуатується

Для стін мурування
1. Крок в´язів для облицювального з облицювальним муруванням
визначається за результатами розрахунків із
Рис. 11.12 Улаштування парапету плоскої покрівлі, що експлуатується

142
1 Сітка∅5 В500
i 5% розмір чарунок 50×50 мм
Залізобетонне
обрамлення Захисний фатух
Добірний блок на
Хомут цем.-піщ. або
∅ 5 Вр-500 клейовому р-ні
крок 500 мм
∅12 А400, l = 150 ∅10 А400

крок 500 мм 4 стрижня
(на клейовому р-ні)
кріплення НФС
Герметик
Анкер
Горизонтальне або шуруп
армування
Фатух з
Облицювання НФС
Притискна
рейка
i, %
за проект
ом
Покриття
Шари покриття
Утеплювач за проектом
(за необхідності) Гідроізоляція
(2 шари)
рис. 12.13. Улаштування парапету плоскої покрівлі, що експлуатується

Примітки.
Для стін
1. Крок розстановки кріплення з навісною
утеплювача, фасадною для
кронштейнів системою (НФС)
кріплення НФС, в´язів для
облицювального мурування визначається за результатами розрахунків із урахуванням

143
Рис. 11.14 Улаштування парапету плоскої покрівлі, що експлуатується

(Продовження) Розріз 1-1
144
Мауерлат
Гайка шестигранна Анкерний болт з різьбою (шпилька)
500
4 ø10 А400С
Шайба пружинна Багатопустотна
(гровер) ø6 A240С
крок 400 мм плита перекриття
220
Анкерний болт с різьбою (шпилька)
20
60
Розчин марки М100
Утеплювач 100 150 120
30
СК-1 л. 19
Бетон С16/20
400 500
Рис.
Рис. 11.15 Варіант із скатною покрівлею та 12.15. Варіант
багатопустотною із скатною
плитою покрівлею
перекриття
та багатопустотною плитою перекриття
ДОДАТОК А
АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ ДОДАТОК А 147
Витяги зі звіту ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»

(НДІБК) ОНТ-220-3320.15-001 від 24.04.2015 про науково-технічну роботу «Експериментально-
теоретичні дослідження можливості застосування газобетону D300 С2,0 при будівництві
малоповерхових будинків у сейсмічно небезпечних районах України».
1. РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРАХУНКУ ПРОСТОРОВОЇ МОДЕЛІ БУДІВЛІ НА

СТАТИЧНІ ТА СЕЙСМІЧНІ НАВАНТАЖЕННЯ
1.1 Об´ємно-планувальне рішення житлового будинку
За вихідні дані для виконання роботи взяті надані Замовником архітектурні рішення
семикімнатного житлового будинку з одним підвальним і трьома надземними поверхами [5].
Житловий будинок запроєктований із несучими стінами з газобетонних блоків D300 C2,0
з прямокутною конфігурацією в плані (рис. 1.1-1.5). Розміри будинку в плані: 10,5 м (вздовж
цифрових осей 1-4) на 11,0 м (вздовж буквених осей А-Г).
Рис. 1.1 – Фасад будівлі

ДОДАТОК А АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ
148
Рис. 1.2 – План будівлі на відмітці ±0.000

Рис. 1.3 – План будівлі на відмітці -2,970

150
Рис. 1.4 – Розріз 1-1

1.2 Навантаження і впливи

Навантаження і впливи для конструкцій будівлі прийняті відповідно до [1] для шостого
снігового району і для другого вітрового району, а також за робочими кресленнями будівлі.
Снігове навантаження прийняте за вагою снігового покриву. Розрахункове значення
снігового навантаження на горизонтальну проєкцію покриття споруди визначалося за п. 8.2 [1]:
S = γ fm S 0 C
m , ( 1 . 1 )
де: S0 – значення ваги снігового покриву на 1м2 горизонтальної поверхні землі,
γ fm
– коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням снігового навантаження,
С – коефіцієнт, визначений за п. 8.6 [1].
152
Розрахункова сейсмічність майданчика будівництва у розрахунках приймалася за 7 і 8 балів,

категорія ґрунтів за сейсмічними властивостями – друга [2]. Сейсмічні навантаження визначені
за спектральним методом згідно з вимогами [2] за умови жорсткого защемлення будівлі в основі.
Відповідно до спектрального методу [1] розрахункові сейсмічні навантаження Sik у точці
будівлі k за прийнятим напрямком сейсмічного впливу та i-тоном власних коливань визначалися
за формулою:

S ik = K1 K 2 K 3 S 0 ik , (1.2)
де K1 – коефіцієнт, що враховує непружні деформації та локальні пошкодження, прийнятий
рівним 0,4 [1];
K2 – коефіцієнт, що враховує конструктивні рішення будівель і споруд, прийнятий рівним 1,0;
K3 – коефіцієнт, що враховує поверховість будівлі, прийнятий рівним 1,0.
1.3 Метод розрахунку

Розрахунок тривимірної комп›ютерної моделі будівлі виконувався за допомогою
програмного комплексу «Ліра-Windows», версія 9.6, який є комп›ютерною системою для
структурного аналізу та проєктування.
ПК «Ліра-Windows» призначений для чисельного дослідження на ЕОМ міцності і стійкості
широкого класу конструкцій. Розрахунок виконується на статичні та динамічні навантаження.
Статичні навантаження моделюють силові дії від зосереджених або розподілених сил і моментів,
а також переміщень окремих частин конструкцій. Динамічні навантаження моделюють впливи
землетрусу.
Теоретичною основою використаної програми є метод кінцевих елементів (МКЕ),
реалізований у формі переміщень. Вибір саме цієї форми пояснюється простотою алгоритмізації
та фізичної інтерпретації, можливістю створення єдиних методів побудови матриць жорсткості і
векторів навантажень для різних типів кінцевих елементів, а також можливістю обліку довільних
граничних умов і складної геометрії розраховуваної конструкції. Реалізований варіант МКЕ
використовує метод переміщень.
1.4 Опис моделі та результати розрахунків тривимірних комп´ютерних
моделей будівлі
Тривимірна комп›ютерна модель розроблена на підставі аналізу конструктивної схеми
будівлі.
Для створення тривимірної комп›ютерної моделі використані такі типи елементів
(таблиця 1.1).
Таблиця 1.1 – Опис типів скінченних елементів, які використовуються у побудові

комп›ютерної моделі
N Площина Ступені
Назва СЕ Коментар
СЕ розташування вільності
1 2 3 4 5
41 Універсальний довільно X, Y, Z UX, 1. Допускається

прямокутний елемент UY, UZ наявність пруж-
оболонки ної основи.
2. Враховуються
властивості ма-
теріалу:
- ізотропія;
- трансверсальна
ізотропія;
- ортотропія;
- анізотропія.
44 Універсальний довільно X, Y, Z, UX, 1. Допускається

чотирикутний елемент UY, UZ наявність пруж-
теріалу:
ізотропія;
- анизотропия
Розроблена з використанням ПК «Ліра-Windows» [10] просторова модель будівлі наведена на
малюнку 1.6. Розрахункова схема моделює несучі стіни, плити перекриттів та покриття будівлі.
З метою визначення сейсмічних навантажень і максимальних горизонтальних амплітуд
коливань будівлі були визначені її динамічні характеристики (таблиця 1.2).
Таблиця 1.2 – Динамічні характеристики триповерхового житлового будинку з

газобетонних блоків густиною D300
Частоти
№ форми Період (с) Сума модальних мас (%)
Круг.частота (рад/с) Частота (Гц)
1 17,403 2,770 0,361 сейсміка по осі Y 75,642
2 19,951 3,175 0,315 76,524
3 38,784 6,173 0,162 76,525
4 47,672 7,587 0,132 76,525
5 66,221 10,539 0,095 97,779
6 68,131 10,843 0,092 98,052
7 109,140 17,370 0,058 98,587
8 120,582 19,191 0,052 98,609
9 125,140 19,917 0,050 98,683
10 158,271 25,190 0,040 98,899
154
1 17,403 2,770 0,361 сейсміка по осі X 0,908

2 19,951 3,175 0,315 76,471
3 38,784 6,173 0,162 76,472
4 47,672 7,587 0,132 77,121
5 66,221 10,539 0,095 77,351
6 68,131 10,843 0,092 98,688
7 109,140 17,370 0,058 98,691
8 120,582 19,191 0,052 98,984
9 125,140 19,917 0,050 99,058
10 158,271 25,190 0,040 99,263
Рис. 1.6 – Просторова модель триповерхового житлового будинку з несучими стінами з газобетону
D300 С2,0
Результати розрахунків напружень у несучих стінах будівлі, включаючи простінки 1,

2 і 3, позначені на рис. 1.6, з урахуванням сейсмічних навантажень 7 і 8 балів, наведені
на рис. 1.7 ... 1.13.
Рис. 1.7 – Ізополя напружень (кгс / см2) у несучих конструкціях будівлі в умовах сейсмічної дії 7
балів уздовж осі Х
Рис. 1.8 – Ізополя напружень у несучих конструкціях першого поверху в умовах сейсмічної дії 7
156
балів уздовж осі Y
Рис. 1.11 – Напруження стиску в простінку №2 в умовах сейсмічної дії 8 балів
Рис. 1.12 – Напруження стиску в простінку №3 в умовах сейсмічного впливу 7 балів

158
За результатами розрахунків просторової комп›ютерної моделі будівлі можна зробити

такі висновки. Максимальні напруження стиску в несучих стінах рівні 0,29 МПа і 0,37 МПа за
умови спільної дії статичних вертикальних навантажень і горизонтальних сейсмічних впливів
інтенсивністю, відповідно, 7 і 8 балів.
Результати розрахунків моделі будівлі використані у розробці методики випробувань та
порівняльному аналізі експериментальних і розрахункових даних.
3 РЕЗУЛЬТАТИ ВИПРОБУВАНЬ ГАЗОБЕТОННИХ БЛОКІВ,

КЛАДКИ ТА ПРОСТІНКІВ
3.2 Результати випробувань фрагментів кладки з газобетонних блоків на
розтягування (нормальне зчеплення)
Загальний вигляд зразка кладки з газобетонних блоків D300 С2,0 перед початком
випробувань показано на рисунку 3.1.
Рис. 3.1 – Зразок кладки з газобетонних блоків D300 С2,0 перед випробуванням на розтягування
Результати випробувань зразків кладки з газобетонних блоків D300 С2,0 на тимчасовий опір
осьовому розтягу по неперев›язаних швах (нормальне зчеплення) [2] наведені в таблиці 3.2.
Характер руйнування зразків кладки показаний на рисунку 3.2.
Таблиця 3.2 – Дані випробувань кладки з газобетонних блоків на розтягування
Руйнівне наван- Межа міцності зчеплення при осьо-

таження вому розтягу, МПа (кгс/см2)
Номер Площа від- зразка
середня Характер
зразка риву,
для зраз- руйнування
кладки см2
кН кгс МПа ків
кгс/см2
по матеріалу
1 619.0 6.33 645 0.102 1.042
блока
2 622.0 6.42 655 0.103 1.053
блока
3 630.0 6.33 645 0.100 1.024 0,102 (1,05)
блока
4 620.0 6.37 650 0.103 1.048
блока
5 618.0 6.42 655 0.104 1.060
блока
160
Рис. 3.2 – Характер руйнування зразків кладки з газобетонних блоків D300 С2,0 після випробування
на розтягування
Середня межа міцності зчеплення при осьовому розтягу для кладки з газобетонних блоків
D300 С2,0 на основі будівельної суміші становить 0,102 МПа (1,05 кгс/ см2).
ВИСНОВКИ
За результатами розрахунків напруженого стану несучих стін із блоків автоклавного

газобетону D300 С2,0 з використанням комп›ютерної моделі триповерхового житлового
будинку можна зробити такі висновки:
1. Максимальні напруження стиску в несучих стінах дорівнюють 0,29 МПа і 0,36 МПа за
2. Максимальні напруження розтягу в несучих стінах з віконними і дверними отворами
дорівнюють 0,07 МПа і 0,12 МПа за умови спільної дії статичних вертикальних навантажень і
горизонтальних сейсмічних впливів інтенсивністю, відповідно, 7 і 8 балів.
3. За результатами розрахунків будівлі були прийняті об’єкти випробувань: простінки
першого та третього надземних поверхів, для яких визначені розрахункові вертикальні статичні
та горизонтальні сейсмічні навантаження. Для простінків зовнішніх і внутрішніх стін шириною
від 1,2 м до 3,6 м і товщиною 0,4 м визначено відношення горизонтального сейсмічного
навантаження до вертикальної статичної. Отримані дані слугують основою для визначення
параметрів зразків і навантажень на зразки простінків у розробці методики випробувань.
4. Результати виконаних розрахунків та експериментальних досліджень показали, що

сейсмостійкість триповерхових будівель за умови сейсмічних впливів 6 і 7 балів забезпечується.
5. Аналіз результатів численних досліджень просторової моделі триповерхового житлового
будинку за сейсмічних навантажень у 8 балів показав: міцність несучих стін із віконними і
дверними отворами не забезпечена, оскільки максимальні розрахункові напруження розтягу
рівні 0,12 МПа, що перевищує дослідний граничний опір газобетонних блоків при розтягу,
рівний 0,102 МПа.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Будівництво житлових будинків з несучими стінами з газобетонних блоків автоклавного

твердіння з характеристиками D300 C2,0 є можливим висотою до трьох поверхів у районах із
сейсмічністю 6 балів, висотою до двох поверхів у районах із сейсмічністю 7 балів, у районах із
сейсмічністю 8 балів доцільно зводити лише одноповерхові будівлі.
2. За розрахункової сейсмічності майданчика будівництва 8 балів висота житлових будинків
не повинна перевищувати один поверх.
3. За результатами проведених випробувань натурних простінків за допустиме значення
міжповерхових перекосів (табл. 6.8 ДБН [2]) необхідно приймати не більше ніж 0,0002.
4. Отримані експериментальні дані про знижене демпфірування стінових конструкцій з
автоклавного газобетону дозволяють рекомендувати у розрахунку сейсмічних навантажень
приймати значення коефіцієнта k1 (табл. 6.3 [2]), що враховує непружні деформації конструкцій
та дорівнює 0,5.
5. У процесі зведення будівель із газобетонних блоків необхідно контролювати їхню густину,
оскільки її збільшення впливає на величину сейсмічних навантажень. У разі перевищення
густини на 15% потрібно виконувати додаткові розрахунки будівлі для перевірки.
ДОДАТОК Б
ДОДАТОК Б АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ
164
Витяги зі звіту ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»

(НДІБК) ОНТ-220-3319.14-001 від 18.12.2014 про науково-технічну роботу «Експериментально-
теоретичні дослідження можливості застосування газобетону D400 С2,5 при будівництві
малоповерхових будинків у сейсмічно небезпечних районах України».
1. РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРАХУНКУ ПРОСТОРОВОЇ МОДЕЛІ БУДІВЛІ НА

СТАТИЧНІ ТА СЕЙСМІЧНІ НАВАНТАЖЕННЯ
1.1 Об'ємно-планувальне рішення житлового будинку

За вихідні дані для виконання роботи взяті надані Замовником архітектурні рішення
семикімнатного житлового будинку з одним підвальним і трьома надземними поверхами 5.
Житловий будинок запроєктований із несучими стінами з газобетонних блоків D400 C2,5
із прямокутною конфігурацією в плані (рис. 1.1-1.5). Розміри будинку в плані: 10,5 м (вздовж
цифрових осей 1-4) на 11,0 м (вздовж буквених осей А-Г).
Рис. 1.1 – Фасад будівлі

АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ ДОДАТОК Б 165
Рис. 1.2 – План будівлі на відмітці ±0.000

166
Рис. 1.3 – План будівлі на відмітці -2,970


168
1.2 Навантаження і впливи

Навантаження і впливи для конструкцій будівлі прийняті відповідно до [1] для шостого
снігового району і для другого вітрового району, а також за робочими кресленнями будівлі.
Снігове навантаження прийняте за вагою снігового покриву. Розрахункове значення
снігового навантаження на горизонтальну проєкцію покриття споруди визначалося за п. 8.2 [1]:
S = γ fm S 0 C
m , ( 1 . 1 )
де: S0 – значення ваги снігового покриву на 1м2 горизонтальної поверхні землі,
γ fm
– коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням снігового навантаження,
С – коефіцієнт, визначений за п. 8.6.
Розрахункова сейсмічність майданчика будівництва у розрахунках приймалася за 7 і 8 балів,

категорія ґрунтів за сейсмічними властивостями – друга [2]. Сейсмічні навантаження визначені
за спектральним методом згідно з вимогами [2] за умови жорсткого защемлення будівлі в основі.
Відповідно до спектрального методу [1] розрахункові сейсмічні навантаження Sik у точці
будівлі k за прийнятим напрямком сейсмічного впливу та i-тоном власних коливань визначалися
за формулою:

S ik = K1 K 2 K 3 S 0 ik , (1.2)
де K1 – коефіцієнт, що враховує непружні деформації та локальні пошкодження, прийнятий
рівним 0,4 [1];
K2 – коефіцієнт, що враховує конструктивні рішення будівель і споруд, прийнятий рівним 1,0;
K3 – коефіцієнт, що враховує поверховість будівлі, прийнятий рівним 1,0.
1.3 Метод розрахунку

Розрахунок тривимірної комп'ютерної моделі будівлі виконувався за допомогою програмного
комплексу «Ліра-Windows», версія 9.6, який є комп'ютерною системою для структурного аналізу
та проєктування.
ПК «Ліра-Windows» призначений для чисельного дослідження на ЕОМ міцності і стійкості
широкого класу конструкцій. Розрахунок виконується на статичні та динамічні навантаження.
Статичні навантаження моделюють силові дії від зосереджених або розподілених сил і моментів,
а також переміщень окремих частин конструкцій. Динамічні навантаження моделюють впливи
землетрусу.
Теоретичною основою використаної програми є метод кінцевих елементів (МКЕ),
реалізований у формі переміщень. Вибір саме цієї форми пояснюється простотою алгоритмізації
та фізичної інтерпретації, можливістю створення єдиних методів побудови матриць жорсткості і
векторів навантажень для різних типів кінцевих елементів, а також можливістю обліку довільних
граничних умов і складної геометрії розраховуваної конструкції. Реалізований варіант МКЕ
використовує метод переміщень.
1.4 Опис моделі та результати розрахунків тривимірних комп´ютерних
моделей будівлі
Тривимірна комп›ютерна модель розроблена на підставі аналізу конструктивної схеми
будівлі.
Для створення тривимірної комп›ютерної моделі використані такі типи елементів (таблиця
1.1).
Таблиця 1.1 – Опис типів скінченних елементів, які використовуються у побудові

комп›ютерної моделі
N Площина Ступені
Назва СЕ Коментар
СЕ розташування вільності
1 2 3 4 5
170
41 Універсальний довільно X, Y, Z UX, 1. Допускається

прямокутний елемент UY, UZ наявність пруж-
теріалу:
ізотропія;
44 Універсальний довільно X, Y, Z, UX, 1. Допускається

чотирикутний елемент UY, UZ наявність пруж-
теріалу:
ізотропія;
- анизотропия
Розроблена з використанням ПК «Ліра-Windows» [10] просторова модель будівлі наведена на
малюнку 1.6. Розрахункова схема моделює несучі стіни, плити перекриттів та покриття будівлі.
З метою визначення сейсмічних навантажень і максимальних горизонтальних амплітуд
коливань будівлі були визначені її динамічні характеристики (таблиця 1.2).
Таблиця 1.2 – Динамічні характеристики триповерхового житлового будинку з

газобетонних блоків густиною D400
Частоти
№ форми Період (с) Сума модальних мас (%)
Круг.частота (рад/с) Частота (Гц)
1 17,192 2,736 0,365 сейсміка по осі Y 75,950
2 19,652 3,128 0,320 76,822
3 38,920 6,194 0,161 76,823
4 46,174 7,349 0,136 76,823
5 65,721 10,460 0,096 98,832
6 67,309 10,713 0,093 98,871
7 122,851 19,552 0,051 99,201
8 137,288 21,850 0,046 99,224
9 141,794 22,567 0,044 99,301
10 170,152 27,081 0,037 99,301
1 17,192 2,736 0,365 сейсміка по осі Х 0,902

2 19,652 3,128 0,320 76,988
3 38,920 6,194 0,161 76,990
4 46,174 7,349 0,136 77,607
5 65,721 10,460 0,096 77,631
6 67,309 10,713 0,093 99,258
7 122,851 19,552 0,051 99,259
8 137,288 21,850 0,046 99,460
9 141,794 22,567 0,044 99,514
10 170,152 27,081 0,037 99,545
Рис. 1.6 – Динамічні характеристики триповерхового житлового будинку з газобетонних блоків

густиною D400 C2,5
172
Результати розрахунків напружень у несучих стінах будівлі, включаючи простінки 1, 2 і 3,

позначені на рис. 1.6, з урахуванням сейсмічних навантажень 7 і 8 балів, наведені на рис. 1.7 ...
1.13.
Рис. 1.7 – Ізополя напружень (кгс / см2) у несучих конструкціях будівлі в умовах сейсмічної дії 7
балів уздовж осі Y
174
Рис. 1.11 – Напруження стиску в простінку №2 в умовах сейсмічної дії 8 балів

За результатами розрахунків просторової комп'ютерної моделі будівлі можна зробити

такі висновки. Максимальні напруження стиску в несучих стінах рівні 0,34 МПа та 0,41 МПа за
Максимальні напруження розтягу в несучих стінах з віконними та дверними отворами рівні
0,11 МПа та 0,17 МПа за умови спільної дії статичних вертикальних навантажень і горизонтальних
сейсмічних впливів інтенсивністю, відповідно, 7 і 8 балів.
Результати розрахунків моделі будівлі використані у розробці методики випробувань та
порівняльному аналізі експериментальних і розрахункових даних.
176
3 РЕЗУЛЬТАТИ ВИПРОБУВАНЬ ГАЗОБЕТОННИХ БЛОКІВ,

КЛАДКИ ТА ПРОСТІНКІВ
3.2 Результати випробувань фрагментів кладки з газобетонних блоків на
розтягування (нормальне зчеплення)
Загальний вигляд зразка кладки з газобетонних блоків D400 С2,5 перед початком
випробувань показано на рисунку 3.1.
Рис. 3.1 – Зразок кладки з газобетонних блоків D400 С2,5 перед випробуванням на розтягування
Результати випробувань зразків кладки з газобетонних блоків D400 С2,5 на тимчасовий опір
осьовому розтягу по неперев'язаних швах (нормальне зчеплення) [2] наведені в таблиці 3.2.
Характер руйнування зразків кладки показаний на рисунку 3.2.
Таблиця 3.2 – Дані випробувань кладки з газобетонних блоків на розтягування

Межа міцності зчеплення при
Руйнівне на- осьовому розтягу, МПа (кгс/
Площа вантаження см2)
Номер
відриву, Характер
зразка зразка середня для руйнування
кладки см2 зразків
кН кгс МПа
кгс/см2
1 630,0 9,56 975 0,152 1,55 по матеріалу блока

0,154 по матеріалу блока
3 629,0 9,56 975 0,152 1,55
(1,57)

Рис. 3.2 –Характер руйнування зразків кладки з газобетонних блоків після випробування на
розтягування
Середня межа міцності зчеплення при осьовому розтягу для кладки з газобетонних блоків
D400 С2,5 на основі будівельної суміші становить 0,154 МПа (1,54 кгс/ см2).
ВИСНОВКИ
За результатами розрахунків напруженого стану несучих стін із блоків автоклавного

газобетону D400 C2,5 з використанням комп'ютерної моделі триповерхового житлового
будинку можна зробити такі висновки:
1. Максимальні напруження стиску в несучих стінах дорівнюють 0,34 Мпа та 0,41 МПа за
2. Максимальні напруження розтягу в несучих стінах з віконними і дверними отворами
дорівнюють 0,11 МПа та 0,17 МПа за умови спільної дії статичних вертикальних навантажень і
горизонтальних сейсмічних впливів інтенсивністю, відповідно, 7 і 8 балів.
3. За результатами розрахунків будівлі були прийняті об'єкти випробувань: простінки
першого та третього надземних поверхів, для яких визначені розрахункові вертикальні статичні
та горизонтальні сейсмічні навантаження. Для простінків зовнішніх і внутрішніх стін шириною
від 1,2 м до 3,6 м та товщиною 0,4 м визначено відношення горизонтального сейсмічного
навантаження до вертикальної статичної. Отримані дані слугують основою для визначення
параметрів зразків і навантажень на зразки простінків у розробці методики випробувань.
4. Результати виконаних розрахунків та експериментальних досліджень показали, що
сейсмостійкість триповерхових будівель за умови сейсмічних впливів 6 і 7 балів забезпечується.
5. Аналіз результатів численних досліджень просторової моделі триповерхового житлового
будинку за сейсмічних навантажень у 8 балів показав: міцність несучих стін із віконними і
дверними отворами не забезпечена, оскільки максимальне розрахункове напруження розтягу
дорівнює 0,17 МПа, що перевищує дослідний граничний опір газобетонних блоків при розтягу,
рівний 0,154 МПа.
178
РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Будівництво житлових будинків з несучими стінами з газобетонних блоків автоклавного

твердіння з характеристиками D400 С2,5 є можливим висотою до трьох поверхів у районах із
сейсмічністю 6 і 7 балів.
2. За розрахункової сейсмічності майданчика будівництва у 8 балів висота житлових будівель
не має перевищувати двох поверхів.
3. За результатами проведених випробувань натурних простінків за допустиме значення
міжповерхових перекосів (табл. 6.8 ДБН [2]) необхідно приймати не більше ніж 0,0005. За умови
застосування залізобетонних сердечників для підвищення сейсмостійкості несучих стін із
газобетонних блоків допустиме значення перекосів поверхів можна приймати рівним 0,0007.
4. Отримані експериментальні дані про знижене демпфірування стінових конструкцій з
автоклавного газобетону дозволяють рекомендувати у розрахунку сейсмічних навантажень
приймати значення коефіцієнта k1 (табл. 6.3 [2]), що враховує непружні деформації конструкцій
та дорівнює 0,5.
5. У процесі зведення будівель із газобетонних блоків необхідно контролювати їхню густину,
оскільки її збільшення впливає на величину сейсмічних навантажень. У разі перевищення
густини на 15% потрібно виконувати додаткові розрахунки будівлі для перевірки.
ДОДАТОК В
180
ДОДАТОК В
Примітка:
* - розміри для довідки.
Розміри l1 та l визначаються у залежності від товщини стіни та зазору
між колною та стіною.
** - діаметр отвору деталы МС-3 призначається у залежності в ід
обраного кріплення
Отвори у деталі МС-3 діаметром d, при приварюванні до закладної
деталі колони, не виконувати
*** - розміри L та s у МС-9 призначаються у залежності від
розрахункових переміщень стіни у площині.
Забезпечити антикорозійний захист після виготовлених

Альбом технических решений для сейсмических районов

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Альбом технических решений для сейсмических районов

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Всеукраїнська асоціація виробників автоклавного газобетону (ВААГ)

Бринзін Є.В., Сиротін О.В., Парута В.А.

Асоціація українського сейсмостійкого будівництва (АУСБ)

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури (ПДАБА)

АЛЬБОМ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ

УКЛАДАЧІ: Бринзін Євген Вікторович, голова

Петраш Світлана Вікторівна, кандидат Савицький Микола Васильович, доктор

Шеховцов Владислав Ігоревич, Нікіфорова Тетяна Дмитріївна, доктор

Альбом технічних рішень застосування конструкцій із блоків автоклавного газобетону

© Всеукраїнська асоціація виробників автоклавного

Пошкоджуваність будівель підрозділяється на 6 ступенів (від 0 до 5) в порядку зростання

0 Пошкодження відсутні Пошкодження відсутні

1 Пошкодження відсутні Легкі пошкодження, якими нехтують.

Легкі пошкодження, що знижують

Важкі пошкодження; виникає вірогідність

Важкі пошкодження, стан будівлі

5 Обвалення будівель. Обвалення будівель.

1 ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕНЯ ТА ПОЗНАЧЕННЯ

1.8 Інші терміни, що включені до опису технічних рішень альбому:

Таблиця 1.1 Умовні позначення

Дрібнорозмірні стінові газобетонні блоки автоклавного твердіння

Армовані бетонні конструкції, елементи монолітного або збірного

Неармовані бетонні конструкції

Мурування (облицювальне), керамічні матеріали

Металеві (зазвичай, сталеві) елементи

Таблиця 1.1 Продовження

Неметалеві матеріали, наприклад, що використовуються при затирці швів

Теплоізоляція різних типів, якщо не вказаний матеріал, з якого вона

Шар клею, цементно-пісчаного або штукатурного розчину, за випадком

Сталева або композитна арматура у вигляді окремих стрижнів або сіток,

Композитні (сталеві) сітки

Цільнометалеві просічно-витяжні сітки

Шви зварних з'єднань сталевих елементів

«Ковзні» в'язи — ​встановлюють поряд із зображенням окремих в'язів

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ ТА БІБЛІОГРАФІЯ

3 ПРИЗНАЧЕННЯ ТА НОМЕНКЛАТУРА ВИРОБІВ

3.1 БЛОКИ З АВТОКЛАВНОГО ГАЗОБЕТОНУ

Таблиця 3.1 Основні розміри і технічні характеристики газобетонних блоків

Газобетонні блоки з плоскими та профільованими гранями

Таблиця 3.1 Продовження

Газобетонні перегородкові блоки з плоскими гранями

Марка за серед- Клас Маса

Таблиця 3.2 Основні розміри і параметри та технічні характеристики газобетонних

Газобетонні U-подібні (лоткові) блоки

Марка за середньою Клас Об’єм Маса

3.2 ГАЗОБЕТОННІ АРМОВАНІ ПЛИТИ

Рис. 3.1 Конструкція збірно-монолітного перекриття (покриття) із газобетонних армованих плит

Таблиця 3.3 Умовні позначення, основні розміри та параметри армованих газобетонних

Армовані газобетонні плити

Схема навантаження плит при випробуваннях

3.3 ГАЗОБЕТОННІ БРУСКОВІ АРМОВАНІ ПЕРЕМИЧКИ

Армовані газобетонні брускові перемички

Схема завантаження перемичок при випробуваннях

Таблиця 3.4 Продовження

4 ВИМОГИ ДО МУРУВАННЯ ТА РОЗЧИНІВ

Рис. 4.1. Схема мурування стін в один блок

Рис. 4.2 Схема мурування стін в два різних за товщиною блоки.

Рис. 4.3 Схема мурування стін в два однакових за товщиною блоки

Таблиця 4.1 Типи мурування, що застосовують при різних товщинах стін

Таблиця 4.2 Поверховість житлових, громадських і промислових будівель залежно

Кількість надземних поверхів

4.6 Розрахункова товщина горизонтальних та вертикальних швів приймається 2±1 мм.

Рис. 5.1 Загальна схема горизонтального армування стін

1-1 (див. Рис. 5.1)

«Ковзні» в'язи — встановлюють поряд із зображенням окремих в'язів

А. Для отворів балконної групи