Система корекційно-педагогічної роботи з дітьми з

затримкою психічного розвитку

(Вступ) Затримка психічного розвитку зустрічається значно частіше, ніж
олігофренія. Тут мова йде не про стійке психічне недорозвинення, а про
уповільнення його темпу, яке частіше виявляється при вступі до школи і
виражається в недостатності загального запасу знань, обмеженості уявлень,
незрілості мислення, малої інтелектуальної цілеспрямованості, переважанні
ігрових інтересів, швидкій перевантаженності в інтелектуальній діяльності.
На відміну від дітей, що страждають олігофренією, ці діти досить кмітливі в
межах наявних знань, значно продуктивніші у використанні допомоги. При
цьому в одних випадках на перший план виступатиме затримка розвитку
емоційної сфери (різні види інфантилізму), а порушення в інтелектуальній
сфері будуть виражені нерізко, У інших випадках, навпаки, переважатиме
уповільнення розвитку інтелектуальної сфери.
У етіології затримки психічного розвитку грають роль конституціональні
чинники, хронічні соматичні захворювання, довготривалі несприятливі умови
виховання і головним чином органічна недостатність нервової системи, частіше
резидуального, рідше генетичного характеру.
І. Етіолотія і класифікація затримки психічного розвитку
На відміну від олігофренії, де психічний, в першу чергу інтелектуальний
розвиток має виражений і головне - безповоротний характер, при затримці
психічного розвитку, передусім, йдеться про уповільнення темпу психічного
онтогенезу.
Крім того, на відміну від олігофренії, при затримці психічного розвитку нерідко
домінують явища не інтелектуального, а емоційного дионтогенеза - психічного
або психофізичного інфантилізму.
Затримка психічного розвитку характеризується нерівномірним формуванням
процесів пізнавальної діяльності, обумовтене недорозвиненням мови і
міслення, а також присутністю розладів в емоційно-вольовій сфері. Таким
чином, затримка психічного розвитку проявляється як в емоційно-вольовій
неврілості.
так і в інтелектуальній недостатності.
Виникнення затримок розвику повʼязане з дією, як різноманітних
неспрпятливих чинників соціального середовица, так і з різними спадковими
впливами Основні груп причин, які можуть обумовлювати затримку почного
розвитку дитини:
(1) Органічні причини, що затримують нормальне функціонування центральної
нервової системи
(2) Дефіцит спілкування дітей з однолітками і дорослими.
3) Частково сформована провідна діяльність віку.
До причин органічного характеру відносяться, передусіи, різні нейроінфекції -
енцефаліт, менінгіти, менінгоенцефаліт, а також ускладнення при різних
інфекційних і вірусних захворюваннях, травми головного мозку. Ураження
нервової системи частіше виникає у недоношених дітей і у виадках
внутріутробної гіпоксії і асфіксії при пологах.
Причини виникнення ЗГІР різноманітні, отже, і сама група дітей із затримкою
психічного розвитку украй неоднорідна.
У одних з них на перший план виступає сповільненість становлення емоційного
розвитку і довільної регуляції поведінки, порушення ж в інтелектуальній сфері
виражені не різко.
Психологічна класифікація дітей із затримкою психологічного розвитку виділяє
три форми ЗПР залежно від їх основи:
1) емоційна незрілість (психічний інфантилізм);
2) низький психічний тонус (тривала астенія);
3) порушення пізнавальної діяльності, повʼязані із слабкістю памʼяті, уваги,
рухливості психічних процесів.
Дві перші форми затримки психічного розвитку - найбільш легкі і їх можна
подолати, а третя форма граничить з легкою мірою розумової відсталості.
П. Особливості шізнавальних процесів дітей з затримкою психічного
розвитку
2.1 Особливості мислення
Мислення - процес пізнавальної діяльності людини, що характеризується
узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності.
Відставання в розвитку мислення - одна з основних рис, що відрізняє дітей із
ЗПР від однолітків, що нормально розвиваються. Відставання в розвитку
розумової діяльності у дітей із зПР проявляється в усіх компонентах структури
мислення, а саме:
- в дефіциті мотиваційного компонента, що проявляється в украй низькій
пізнавальній активності, уникненні інтелектуальної напруги аж до відмови від
завдання;
-в нераціональності цільового для регуляції компонента, обусловленної
відсутністю потреби ставити мету, планувати дії методом емпіричних проб;
- в тривалій несформованості операційного компонента, тобто розумових
операцій аналізу, синтезу, абстрагування, обобщения, порівняння;
- в порушенні динамічних сторін розумових процесів.
Вчитель, що почав працювати з дитино із ЗПР, повинен зрозуміти сприятливий
інтелектуальний потенціал цієї категорії дітей : вони спрпнятливі до
інтелектуальної допомоги, можуть вільно перенести засвоєний зразок- притом в
нові умови, що визначає найважливішу для процесу навчання якість учня
навчання. тобто здатність до продуктивного засвоєння знань, умінь, чужого
досвіду.
2.2 Особливості уваги
Увага активізує зосередженість і вибірковість пізнавальної діяльності, а памʼять
зберігає здобуті в її результате зведення.
При затримці пепхічного розвитку недостатній рівень уватп - одна з істотних і
помітних особливостей пізнавальної діяльності. Діти із ЗПР на уроках украй
розсіяні, часто відволікаються, не здатні зосереджено слухати або працювати
більше 5-10 хв.
2.3 Особливості памʼяті
Недоліки памʼяті помітно гальмують, знижують продуктивність пізнавальної
діяльності.
У дітей із ЗПР памʼять значно ослаблена (обмежені обʼєм запамʼятовування,
тривалість запамʼятовування смислової інформації). Діти із ЗПР схильні до
механічного бездумного завчання матеріалу. Але і цей спосіб мнемічної
діяльності для них важкий, оскільки самі механізми памʼяті ослаблені:
зменшені швидкість, повнота, міцність і точність запамʼятовування. Тому ці
діти насилу запамʼятовують тексти, таблицю множення, погано утримують в
думці мету і умову завдання. Їм властиві різкі коливання продуктивності
відтворення, вони швидко забувають вивчене.
2.4 Особливості сприйняття
Сприйняття - це відображення у психіці людини предметів і явищ
навколишнього середовища загалом під час іхньої безпосередньої дії на органи
чуття.
Причини порушеного сприйняття у дітей із ЗПР:
1. При ЗПР порушена інтеграційна діяльність кори головного мозку, великих
півкуль і, як наслідок, порушена координована робота різних систри
аналізаторів : слуху, зору, руховог системи, що веде до порушення системних
механізмів сприйняття.
2. Недоліки уваги у дітей із ЗПР.
3. Недорозвинення орпєнтійно-дослідницької діяльності в перші роки життя і,
як наслідок, дитина недоотримує повноцінного практичного досвіду,
необхідного для розвику його сприняття.
Особливості сприйняття :
- недостатня повнота і точність сприйняття повʼязана з порушенням уваги,
механізмів довільності.
- недостатня шлеспрямованість і організованість уваги.
- Сповільненість сприйняття і переробки інформації для повноцінного
сприйняття. Дитині із ЗПР потрібно більше часу, ніж нормальній дитині.
- Низький рівень аналітичного сприйняття. Дитина не обмірковує інформацію,
яку сприймає ("бачу, але не думаю".).
- Зниження активності сприйняття. В процесі сприйняття порушена функція
пошуку, дитина не намагається вдивитися, матеріал сприймається поверхнево.
- найгрубіше порушені складніші формп сприйняття, які вимагають участі
декількох аналізаторів і шо мають складний характер
зорове сприняття, зорово-моторна
координація.
Завдання дефектолога полягає в тому, щоб допомагати дитині із ЗПР
упорядкувати процеси сприйняття і учити відтворювати предмет
ціленаправлено. На першому навчальному році навчання дорослий керує
сприйняттям дитини на занятті, у більше старшому віці дітям пропонується
план їх дій. Для розвитку сприйнягтя матеріал дітям пропонується у вигляді
схем, кольорових фішок.
2.5 Особливості мови
Мова - провідна форма спілкування і мислення, опосередкована мовою.
У дітей із ЗПР в цілому розвивається відставання мови від вікової норми і має
ряд особливостей, куди входять: низький рівень орієнтування в звуковій
дійсності мови, недостатність вимови свистячих, шиплячих звуків і звуку "р".
зумовлена млявістю артикулювання. що призводить до їх неточному звучанню,
спотворенню (слабке усвідомлення звукової будові - слова):
недостатньо сформовані фонемний слух і фонематичне сприняття - розумова
дія з визначення кількості, послідовності, місць звуків.
Висновок
Затримка психічного розвитку - одна з найбільш поширених форм психічних
порушень.
Це порушення нормального темпу психічного розвитку. Термін "затримка"
підкреслює часовий характер порушення, тобто рівень пспофізичного розвитку
в цілому може не відповідати паспортному віку дитини.
Усі відхилення у таких дітей з боку нервової спстемп відрізняються мінливістю
і дифузністю і носять часовий характер. На відміну від розумової відсталості,
при ЗГІР має місце оборотність інтелектуального дефекту.
Особливістю дітей із затримкою психічного розвитку являється нерівномірність
(мозаїчність) порушень різних психічних функцій.