ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1

Тема: Закони та принципи управління. Архітектура комп’ютерних

систем управління
Мета: Придбати практичні навики з використовування законів та принципів
управління, архітектури комп’ютерних систем управління. Ознайомитись з
принципами роботи процесора в реальному режимі. Вивчити поняття
сегментів, їх видів, сегментних регістрів, принцип сегментації оперативної
пам’яті. Сегмент команд (коду). Сегментний регістр CS. Зсув поточної
команди відносно початку сегмента команд. Сегментний регістр IP.
1. Методичні пояснення до виконання практичної роботи
Розрізняють 3 принципу управління:
1) Управління з розімкнутої схемою:
Використовується в верстатах з керуванням і в інших подібних
системах, де результат від впливу чітко визначений, тобто де немає помилки
в управлінні. Системи прості, однак, мають деякі властивості, такими як
адаптація, навчання і багато іншого.
2) Управління за допомогою зворотного зв'язку (замкнута система):
Ця схема застосовується в разі неповної інформації і в разі наявності
обурення, що призводять до відхилення результату.
Переваги: закон управління може бути заданий нечітко, робота в
режимі перешкод.
Недоліки: наявність запізнювання, коли за результатами впливу
системи управління здійснює додаткову корекцію результатів; необхідний
контроль і засоби контролю, що ускладнюють систему.
3) Комбінована система, яка використовує як принцип розімкнутої
системи, так і принцип замкнутої системи.
За ієрархії управління:
Керівні, які планують режим управління і контролюють досягнення мети.
Проміжні: деталізують керівні вказівки, організують виконання рішень і
забезпечують режими управління.
Виконавчі: відносяться до нижнього рівня ієрархії, неухильно виконують
рішення, не володіють централізацією (верстати, технологічні процеси, тобто
АСУТП, оператори нижнього рівня, які реалізують безпосередньо вплив на
об'єкт або виконавчий механізм).
По виду управління:
 З «ручним» управлінням
 З автоматизованим управлінням
 З автоматичним управлінням
 Загальна структурна схема системи управління зі зворотним
зв'язком

Система управління складається з трьох основних блоків:

 ФП - формувач програми управління (планового впливу);
 Р - регулятор системи управління, що забезпечує необхідні динамічні
характеристики об'єкта управління;
 ОУ - об'єкт управління

Архітектура комп'ютерних систем управління

Комп'ютерні системи управління відносяться до класу систем збору і
розподілу даних.
Система збору даних: датчики - АЦП - мікропроцесор (комп'ютер,
контролер).
Система розподілу даних: Мікропроцесор (комп'ютер, контролер). -
ЦАП - виконавчі пристрої.
Багаторівнева архітектура
 2. Виконання практичної роботи
Максимальний розмір пам'яті, досяжний процесором в реальному
режимі, складає 1 МБайт. Цей адресний простір оперативної пам’яті
розбитий на області з фіксованим розміром в 65536 Байт (64 КБайт). Ці
області називаються сегментами оперативної пам’яті. Для операцій із
сегментами пам'яті завжди використовуються 16-бітні сегментні регістри, в
яких зберігаються 16-бітні логічні адреси сегментів оперативної пам’яті – CS
(Code Segment – логічна адреса сегмента команд (коду програми), що
виконується в даний час ЕОМ), DS (Data Segment – логічна адреса сегмента
даних програми, що виконується в даний час ЕОМ), ES (Extended Segment –
логічна адреса розширеного сегмента), SS (Stack Segment – логічна адреса
сегмента стека програми, що виконується в даний час ЕОМ). Проте для
доступу к сегменту або байту оперативної пам’яті необхідно
використовувати фізичну адресу, що однозначно визначають комірку
пам’яті. Фізична адреса є конкретною адресою байта чи сегмента
оперативної пам’яті, якою оперує мікропроцесор. Для одержання фізичної
адреси сегмента в оперативній пам'яті необхідно 16-бітне значення із
відповідного сегментного регістра перетворити в 20-бітне, оскільки довжина
адресної шини мікропроцесора Intel 8086 (i8086) – 20 біт. Для цього роблять
зсув вліво на 4 біти двійкової логічної адреси, або, що те ж саме, множення
на 10h шістнадцятиричної логічної адреси чи на 16 десяткової логічної
адреси. Отримана адреса і буде 20-бітною фізичною адресою.
10000b 
 
фізична адреса сегменту  логічна адреса із відповідного сегментного регістра *  10h 
 16d 
 
З приведеного вище випливає, що останні 4 біти адреси завжди
заповнені нулями. Таким чином, кожен сегмент оперативної пам'яті
вирівняний на границю 16 байт. Це число одержало назву – параграф.
У випадку, коли сегмент в оперативній пам'яті випливає відразу за
межею попереднього, то такі сегменти називають неперехресними.
Максимальна кількість неперехресних сегментів, з огляду на те, що довжина
сегмента завжди 64 Кбайт=216 байт – 220/216=24=16. У випадку, коли один
сегмент попадає в межу іншого сегмента, виходить перетинання сегментів.
Перехресні сегменти випливають друг за другом через параграф, тобто
через 16 байт. Максимальна кількість перехресних сегментів –
220/24=216=65536.
Для процесора і8086 може виникнути ефект завороту адрес. Це
зв'язано з тим, що якщо в регістрі CS помістити велике число (наприклад,
FFFFh), то фізична адреса почнеться в районі 1МБайт. Якщо до цієї адреси
ще додати зсув в регістрі IP, то може виникнути переповнення розрядної
сітки лінії адреси. І адреса почне відраховуватися з 0. Для Intel 80286 це
неможливо, тому що в процесора 24 лінії адреси. З цієї причини максимально
можлива адреса в реальному режимі 1Мб+64Кб – 16 байт. Область пам'яті
між 1Мб і цим числом одержала назву HMA (High Memory Area). Роботу з
цією пам'яттю описує стандарт XMS, а програмну реалізацію цього
стандарту забезпечує himem.sys.
Для того щоб і80286 був сумісний з і8086 (тобто, були відсутні 4
старші адреси) в BIOS ПК застосовується спеціальний вентиль Gate A20.
Команда, що виконується мікропроцесором в даний момент часу
називається поточною командою. Поточна команда виконується в
поточному сегменті. Поточним сегментом для Intel 8086 завжди є сегмент
команд (коду), логічна адреса якого зберігається в сегментному регістрі CS.
Фізична адреса поточного сегмента обчислюється за формулою:

( )
10000 b
фізична адреса поточного сегменту=логічна адреса із CS∗ 10 h
16 d
16-бітний регістр IP указує на зсув поточної команди, що виконується в
командному сегменті відносно початку цього сегмента. Для визначення
фізичної адреси поточної команди необхідно додати до фізичної адреси
поточного сегмента значення зсуву команди із регістра IP. Слід пам’ятати,
що зсув не може перевищувати значення 65536, тобто бути більше розміру
сегмента:

( )
1111111111111111 b=220
0≤зсув≤ FFFF h
65535 d

Таким чином, фізична адреса поточної команди, що виконується

мікропроцесором, обчислюється за формулою:

( )
10000 b
фізична адреса поточної команди= логічна адреса із CS∗ 10 h + IP
16 d

Алгоритм роботи
· Вивчити теоретичні відомості про роботу процесорів з оперативною
пам’яттю в реальному режимі.
· Вирішити задачі на роботу процесорів з оперативною пам’яттю в
реальному режимі за завданням, виданим викладачем.
· Підготувати до захисту звіт.

3. Контрольні запитання
1. Що таке сегмент?
2. Перерахуйте види сегментів та вкажіть їхні відмінності.
3. Де зберігаються логічні адреси сегментів оперативної пам’яті?
4. В чому полягає принцип сегментації оперативної пам’яті в
реальному режимі роботи процесора?
5. Що таке параграф?
 6. Що таке поточна команда?
7. Що таке поточний сегмент?
8. В якому сегментному регістрі зберігається логічна адреса поточного
сегмента?
9. Що таке відносний зсув поточної команди?
10.Як обчислюється фізична адреса поточної команди?

4. Зміст звіту
В звіт необхідно включити:
а) назву та мету виконання практичної роботи;
б) короткі теоретичні відомості;
в) алгоритм та вирішення поставленої задачі;
г) висновки по роботі.