Сьогодні, 26 квітня.

 Можливо хтось знає, що це за день і чому він є таким важливим?

Тож ми згадуємо Міжнародний день пам'яті про Чорнобильську катастрофу. Цей день
призначений для того, щоб вшанувати пам'ять про загиблих у наслідок трагедії, а також
для того, щоб нагадати про важливість безпеки на ядерних об'єктах.
 Що ви знаєте про Чорнобильську катастрофу? Що сталося в цей день?
Аварія на Чорнобильській атомній електростанції стала найбільшою ядерною
катастрофою в історії людства. 26 квітня 1986 року внаслідок вибуху 4-го реактора
Чорнобильської АЕС, в атмосферу викинулася значна кількість радіоактивних
матеріалів. Що призвело до серйозного забруднення навколишнього середовища,
евакуації тисяч людей та підвищення рівня радіаційного випромінювання на території
України, Білорусії, Росії та Європи.
Багато людей, які тоді були піддані впливу радіації, зазнали різних наслідків, таких як
онкологічні захворювання, серцеві захворювання, а також дефекти народження.
Наслідки цієї катастрофи вплинули на життя мільйонів людей і призвели до смерті
багатьох.
Але катастрофи можна було уникнути, якби керівництво Чорнобильської АЕС вчасно
звернула увагу на проблеми з експлуатації атомних електростанцій. Оскільки, за 5 років
після початку будівництва починають з’являлися перші повідомлення «про систематичні
порушення технології провадження будівельно-монтажних робіт» на ЧАЕС.
За даними КДБ, «за період експлуатації 1977 – 1981 рр. на Чорнобильській атомній
електростанції сталося 29 аварійних зупинок, із них 8 – з вини обслуговуючого
персоналу, а решта – через різні технічні причини».
І в ту страшну ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. о 1 год. 23 хв. стався вибух на четвертому
реакторі, результаті якого завалилися дах і стіни верхньої частини будівлі.
За оцінками Всесвітньої ядерної асоціації, в атмосферу витекло щонайменше п’ять
відсотків ядерного матеріалу реактора, більшість з якого осіла поблизу у вигляді пилу та
сміття. Однак, більш легкий матеріал переносився вітром над Україною, Білоруссю,
Росією та певною мірою над Скандинавією та Європою.
Сильні вітри в атмосфері тієї ночі проштовхнули радіоактивні опади далі в Західну
Європу та Скандинавію, через кілька днів після ядерної катастрофи в таких місцях, як
Швеція, спостерігався підвищений рівень радіації. Багато радіоактивних частинок
стронцію та плутонію, викинутих внаслідок Чорнобиля, осіли на землі на відстані до 100
км від відкритого реактора, що призвело до того, що поля під Чорнобилем після аварії
перестали бути придатними для експлуатації, адже усе, що зростало на них після квітня,
втягувало в себе смертоносну радіацію.
Щоб врятувати населення Чорнобиля та Прип’яті, 27-28 квітня відбувалася евакуація
Прип'яті, було евакуйовано понад 44,5 тис. людей.
Близько 5000 осіб залишилося в Прип’яті для проведення невідкладних робіт, а з 27
квітня до 16 серпня 1986 р. було відселено 81 населений пункт Київської та
Житомирської областей.
Щоб приховати від людей факт аварії й продовжувати життя "ніби нічого не сталося"
першого травня 1986 року на Хрещатику відбувся парад.
Перше офіційне повідомлення було зроблене по телебаченню лише 28 квітня під тиском
обставин та міжнародної спільноти (у зв'язку з повідомленнями зі Швеції), але і воно
містило дуже мало інформації про те, що сталося і створювалося враження, що будь-яка
загроза локалізована.
Чорнобильська катастрофа утворила безліч незворотних наслідків для всього світу. Адже
масштаби вибуху 4-го енергоблока ЧАЕС 26 квітня 1986 р. за своїми радіаційними
наслідками були еквівалентні 500 ядерним бомбам, скинутих на Хіросіму.
Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до забруднення біосфери, радіоактивного
опромінення тисяч людей, появи на території України 30-кілометрової «зони
відчуження», масового переселення жителів із забруднення земель в інших регіонах
республіки.
Унаслідок радіоактивного випромінювання постраждалими вважаються 3 млн. осіб,
зокрема 1 млн. дітей. За даними Міжнародного агентства з атомної енергії, понад 600 000
осіб були використані для ліквідації наслідків катастрофи. Більшість з них отримали
значну дозу радіації.
Офіційно визнано радіоактивно забрудненими внаслідок Чорнобильської катастрофи
2294 населених пункти України, розташовані на території 77 районів 12 областей, у яких
проживає понад 2,3 млн. громадян. Катастрофа призвела до опромінення природних
об’єктів та їх радіоактивне забруднення. Та зросла чисельність онкологічних
захворювань й збільшилася смертність населення.
26 листопада 2016 р. на 4-й енергоблок Чорнобильської атомної електростанції насунули
захисну арку, висота якої сягає 30-поверхової будівлі. Її експлуатуватимуть протягом 100
років.
На території зони відчуження було засновано екологічну зону, де дозволяється лише
мінімальне втручання людини у природні процеси. Ця зона стала живильною землею для
багатьох видів тварин та рослин, які повернулися після евакуації людей.
Але навіть після 37 років після катастрофи, зона відчуження залишається небезпечною
для людини. Рівень радіації в деяких місцях ще досі значно перевищує допустимий
рівень. Хоч вона є пам'яткою страшної події, вона також є нагадуванням про важливість
екологічної безпеки та контролю за ядерною енергетикою.
Давайте не будемо забувати про тих, хто став жертвою Чорнобильської катастрофи, і про
тих, хто віддав своє життя, щоб ми могли продовжувати жити у безпеці.
Ми не повинні забувати про них і маємо пам'ятати про їх жертву.
Нехай цей день стане для нас нагадуванням про наслідки, які принесла Чорнобильська
катастрофа, і про те, як важливо бути відповідальними за свої дії та дбати про майбутнє
нашої планети.