ДМ до СТІ 000Г.

05Л

ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ
(ОЗНАЙОМЧИЙ КУРС)

Наказ №35 від 17.03.2020 року

ОБМЕЖЕННЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ:
обмежень для розповсюдження немає.
ЦЕНТР ОПЕРАТИВНИХ СТАНДАРТІВ І МЕТОДИКИ ПІДГОТОВКИ
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ СПІЛЬНО З ГОЛОВНИМ
УПРАВЛІННЯМ ДОКТРИН ТА ПІДГОТОВКИ ГЕНЕРАЛЬНОГО
ШТАБУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
 ДМ до СТІ 000Г.05Л

ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ
(ОЗНАЙОМЧИЙ КУРС)

Довідковий Наказ №35 від 17.03.2020 року

матеріал ОБМЕЖЕННЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ:
командирам обмежень для розповсюдження немає.
(інструкторам) для ЦЕНТР ОПЕРАТИВНИХ СТАНДАРТІВ І МЕТОДИКИ ПІДГОТОВКИ
проведення занять з ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ СПІЛЬНО З ГОЛОВНИМ
заходів безпеки УПРАВЛІННЯМ ДОКТРИН ТА ПІДГОТОВКИ ГЕНЕРАЛЬНОГО
ШТАБУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
 2

ДОВІДКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВИКОНАННЯ СТАНДАРТУ

ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ ІЗ ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ

Тема 1. Заходи безпеки під час проведення занять з бойової

підготовки та в повсякденній діяльності.
Заняття 1. Заходи безпеки під час проведення занять з бойової
підготовки та в повсякденній діяльності.

1. До підзавдання 000Г.05Л.0101
Знати загальні заходи безпеки при поводженні зі зброєю.
1.1. Загальні вимоги заходів безпеки при поводженні з озброєнням під
час проведення стрільб (пусків)
На кожному об’єкті, на якому проводяться стрільби зі стрілецької зброї, з
урахуванням його особливостей та місцевих умов розробляється інструкція по
мірам безпеки, яку повинні знати о/с підрозділів виведений на стрільбу,
Особовий склад який не засвоїв мір безпеки, до стрільби та
обслуговування стрільб не допускається.
Перед стрільбою мішеневе поле повинно бути перевірено із його
території люди, тварини повинні бути випроваджені, транспорт також.
Забороняється заходити на ділянки, де знаходяться не зірвані снаряди,
міни бомби, підривників та інші вибухонебезпечні речовини.
При сигналі припинення вогню і по командах “СТІЙ”, “ЗУПИНИТИ
ВОГОНЬ”, стріляючі припиняють вогонь, зупиняються зброя розряджається і
ставиться на запобіжник.
При метанні ручних бойових гранат встановлювати запал дозволяється
тільки перед її киданням.
Виходити із укриття дозволяється тільки після проходження не менш 10 с
після вибуху гранати.
Забороняється вести вогонь:
за межі небезпечних напрямків чи по укриттю (бліндажу), на якому
піднятий червоний прапор (ліхтар);
до виходу на рубіж відкриття вогню;
після сигналу “Відбій” (команди “Припинити вогонь”) та після підняття
білого прапора (ліхтаря) на укритті (бліндажі), командному пункті;
з несправної зброї та несправними боєприпасами.
Ведення вогню негайно припиняється в випадках:
появу людей, транспорту, тварин на мішеному полі, низько літаючих
літаках, вертольотах над ділянкою стрільби;
падіння снарядів, гранат за межами безпечної зони та коло бліндажа,
зайнятого людьми підняття білого ліхтаря (прапора) на командному пункті чи
бліндажі;
отримання сигналу с посту оточення про небезпечність продовження
стрільби;
виникнення пожежі від стрільби;
 3

втрати орієнтування чи зв’язку стріляючими, погонного погляду;

відставання сусідніх танків, БМП БТР більш ніж на 100 м.
для припинення вогню подається сигнал “ВІДБІЙ” та виставляється білий
прапор, а також подається команда “СТІЙ, ПРИПИНИТИ ВОГОНЬ”. Для
припинення вогню окремого стріляючого (з окремої машини) подається
команда “Такий-то, СТІЙ, ПРИПИНИТИ ВОГОНЬ”.
Категорично забороняється:
заряджати зброю бойовими та холостими патронами, а також бойовими
та інертними гранатами до сигналу “ВОГОНЬ”;
направляти зброю на людей в бік та в тил стрільбища, незалежно від того
заряджена вона чи ні;
відкривати і вести вогонь з несправної зброї несправними боєприпасами,
в небезпечних напрямках стрільби, при підняті білого прапору на командному
(лічильному ) пункті та укриттях;
залишати де-небудь заряджену зброю чи передавати її другим особам,
залишати на вогневій позиції індивідуальну зброю без команди керівника.
1.2. На заняттях з тактичної підготовки забороняється:
перевозити особовий склад на необладнаному та технічно несправному
транспорті;
на зупинках виходити на лівий бік дороги, знаходитись між машинами та
відпочивати під ними;
повертати башту, долати небезпечні перешкоди з десантом на танку;
вести вогонь по особовому складу холостими набоями з стрілецької зброї
ближче 100 м, а холостими пострілами – ближче 200 м;
кидати вибухові пакети, освітлювальні та сигнальні патрони в
розташування підрозділів, на бойову та іншу техніку, а також в напрямку
легкозаймистих предметів;
торкатися та піднімати снаряди, міни, вибух-пакети, запали, вибухові
речовини та проводити їх розбірку;
наїжджати та виходити на поля імітації;
наводити квантові далекоміри на людей та тварин;
проводити заняття на несправній техніці та несправному озброєнні;
розташовувати особовий склад та техніку ближче 300 м від
високовольтних ліній;
при спішуванні слідкувати, щоб уникнути зачіплювання за зовнішні
деталі бойових машин предметами обмундирування, спорядження, засобами
хімічного захисту;
при виконанні інженерних робіт дотримуватись заходів безпеки при
роботі шанцевим інструментом;
вночі призначати орієнтири які добре видно, на бойових машинах
повинні горіти габаритні та баштові ліхтарі;
при здійсненні маршу суворо дотримуватись дисципліни маршу;
при поганій видимості та втраті орієнтування припинити рух,
дотримуватись правила “не бачу – не їду”;
 4

при низькій температурі організовувати спостереження з метою

попередження обмороження;
при розташуванні на місці, особливо під час відпочинку, суворо
дотримуватись протипожежних заходів, а також приймати міри проти угару;
пити воду тільки з перевірених місць забору води.

2. До підзавдання 000Г.05Л.0102
Знати види боєприпасів та дотримуватися заходів безпеки при
поводженні з ними.
2.1. Знати види боєприпасів
Боєприпаси — предмети, призначені для здійснення пострілів з усіх
видів зброї, бомбардування і ракетних ударів.
До боєприпасів належать: ядерні боєприпаси, артилерійські та
мінометні постріли, реактивні снаряди, постріли з активно-реактивними
снарядами, мінами, гранатами, протитанкові керовані реактивні снаряди
(ПТКРС), авіаційні бомби, набої стрілецької зброї, ручні та гвинтівкові гранати,
засоби підривання, заряди вибухових речовин, міни, міни морські, торпеди,
освітлювальні та сигнальні патрони та інше.
До боєприпасів належать також і окремі елементи самих бойових
припасів: детонатори (трубки), порохові заряди, розривні заряди, капсулі та
капсульні втулки (трубки), капсулі-детонатори й детонатори, запальники,
гільзи, картузи тощо.
Боєприпаси за призначенням поділяються на:
основні (для ураження цілей);
спеціальні (для освітлення, задимлення, агітації тощо);
допоміжні (навчальні, холості, для спеціальних випробувань тощо).
За характером спорядження
зі звичайною вибуховою речовиною (конвенціональні);
ядерні;
об’ємного вибуху;
хімічні;
біологічні та інші.
Класифікація боєприпасів до стрілецької зброї, танкових та
артилерійських снарядів, інженерних боєприпасів.
Набої до стрілецької зброї поділяються на:
зі звичайною кулею;
з кулею підвищеної пробивальністю;
з кулею, що має зменшену швидкість;
з бронебійною кулею;
з трасуючою кулею;
з бронебійною запальною кулею;
з бронебійною запальною трасуючою кулею;
з запальною кулею миттєвої дії;
піротехнічні;
 5

спеціальні;
холості;
навчальні.
Танкові та артилерійські постріли поділяться на:
осколково-фугасні снаряди;
бронебійно-підкаліберні снаряди;
кумулятивні снаряди;
керовані снаряди;
касетні снаряди із кумулятивними осколковими бойовими елементами;
снаряди для постановки радіоперешкод;
освітлювальні снаряди;
димові снаряди;
агітаційні снаряди;
з пристрілювально-цілевказуючим снарядом;
практичні (для навчальної стрільби).
Інженерні боєприпаси поділяються на:
протитранспортні міни;
протитанкові міни;
протипіхотні міни;
річкові міни;
сигнальні міни.

2.2. Заходи безпеки при поводженні з боєприпасами

При зберіганні, транспортуванні боєприпасів, виконанні всіх видів робіт

повинні виконуватися правила безпеки при поводженні з ними, встановлені
експлуатаційною документацією.
Особи, які не засвоїли правил поводження з боєприпасами, до роботи з
ними не допускаються.
При проведенні робіт з боєприпасами забороняється:
кернити підривники в снарядах ударом молотка по керну;
зберігати боєприпаси без упаковки, крім випадків утримання їх в бойових
машин;
переносити боєприпаси на спині чи плечі;
переносити боєприпаси в несправній упаковці чи кришкою упаковки
донизу;
складати упаковки з боєприпасами догори дном чи на бокові стінки;
вкладати боєприпаси в сховищах під електропроводкою чи світильниках;
кантувати, волочити, упускати і кидати ящики з боєприпасами
(боєприпаси в циліндричній упаковці перекочувати дозволяється);
використовувати з метою учбових експонатів бойові (не навчальні)
боєприпаси;
проводити розбирання бойових та холостих боєприпасів.
При транспортуванні.
 6

З боєприпасами, небезпечними при використанні, забороняється

проводити будь-які роботи. Дозволяється переміщувати їх тільки на ношах чи
підресорених візках, на дно яких укладаються тирса, чи м’яка підстилка.
Небезпечними при використанні є боєприпаси зі слідами ударів і за копченості.
Про всі виявлені небезпечні боєприпаси негайно доповідається старшому
начальнику.

2.3. Вимоги безпеки при поводженні з засобами імітації

Особовий склад, який призначений для проведення імітації, повинен

знати засоби імітації, підривні заряди, засоби підриву, властивості вибухових
речовин і правила поводження з ними. Весь особовий склад повинен твердо
знати і чітко виконувати сигнали управління.
Під час підготовки та проведення імітації повинні бути дотримані заходи
безпеки, визначені відповідними посібниками та інструкціями з матеріальної
частини і роботи з підривними зарядами, засобами підриву і імітації.
Під час імітації, як правило, застосовується електричний спосіб підриву
(імітаційні патрони ІМ-82, ІМ-85, ІМ-100, ІМ-120). Вогневим способом
підриваються тільки вибухові пакети і шашки імітації розриву артилерійських
снарядів (ШИРАС) та імітатори атомного вибуху.
Забороняється:
проводити розбирання засобів, які відмовили, і використовувати їх для
імітації;
проводити роботи під час грози, закопувати заряди і засоби імітації в
ґрунт з маскуванням;
перевіряти електропідривні мережі з електродетонаторами й
електрозапалювачами, які вставлені в заряди ВР або засоби імітації, а також
збільшувати масу, кількість, тип зарядів ВР і засобів імітації на відміну від
передбачених планом;
переносити (перевозити) електродетонатори в одній упаковці з
вибуховими речовинами й засобами імітації;
проводити імітацію в населених пунктах;
розташовувати проводи електропідривних мереж ближче 200 м від
електростанцій, підстанцій, високовольтних ліній електропередач,
електрифікованих залізниць, потужних радіостанцій і командних пунктів
управління;
тримати неізольованими кінці магістральних дротів, видавати джерела
струму (підривні машинки, батареї тощо) і підключати їх до електропідривних
мереж без дозволу старшого району (ділянки, поля) імітації і за наявності на
полі (поза підривної станції) особового складу;
вести імітацію у випадках виходу військ на поле імітації;
виходити під час імітації в поле імітації з окопу для огляду й усунення
несправностей електропідривних мереж без дозволу старшого району (ділянки,
поля) імітації;
 7

проводити підриви великих зарядів для обладнання протитанкових ровів,

воронок безпосередньо перед військовими частинами (підрозділами), що
атакують, а також підривати наземні заряди в металевих упаковках;
проводити перевірку полів імітації вночі і в інших умовах поганої
видимості.
Під час використання вибухового пакета забороняється:
утримувати вибуховий пакет у руках після запалювання вогнепровідного
шнура;
кидати та підривати вибухові пакети поблизу пально-мастильних
матеріалів, в місцях скупчення людей і техніки;
приєднувати електровибуховий пакет до проводів, не переконавшись, що
джерело струму відключено;
приводити в дію електровибуховий пакет, який знаходиться в
горизонтальному положенні, і бути зовні укриття ближче 30 м від місця
підриву;
підривати електровибухові пакети одночасно серією, якщо вони віддалені
один від одного менш ніж на 1 м;
підходити до вибухового пакета, який відмовив, раніше ніж через 1 хв., а
до електровибухового пакета – раніше ніж через 5 хв. і запалювати (підривати)
їх повторно;
проводити розбирання та ремонт електровибухових пакетів.
Під час поводження з ШИРАС забороняється:
встановлювати шашки на легкозаймисті предмети і в місцях, небезпечних
у пожежному відношенні;
знімати кришки до команди “Вогонь”;
зберігати та транспортувати шашки без кришок з метою уникнення
випадковості їх спрацювання від тертя головок запалів в інші предмети;
застосовувати шашки з несправним запалом і деформованим корпусом;
підходити до місця підриву шашки раніше ніж через 5 хв.;
розряджати шашки або усувати несправності.
Несправні шашки знищуються шляхом підривання, або спалювання.
Під час використання імітаційних патронів забороняється:
використовувати для імітації патрони з ознаками зволоження, з
пошкодженими корпусами і зміщеними нижніми обтюраторами;
застосовувати великі зусилля під час установки в запальні отвори
електрозапалювачів і електродетонаторів;
встановлювати патрони на відстанях менше 2 м один від одного для
підриву електричним способом і менше 10 м від підривної станції;
знищувати патрони спалюванням.

3. До підзавдання 000Г.05Л.0103
Знати можливі наслідки за недотримання (порушення) правил
поводження зі зброєю та боєприпасами.
 8

3.1. Наслідки порушень правил поводження зі зброєю та

боєприпасами
Будь-які роботи, що виконуються зі зброєю та боєприпасами, будь то
заходи підготовки (навчальні заняття, навчання) обслуговування чи
транспортування, являються джерелом підвищеної небезпеки. Невиконання
заходів безпеки при поводженні зі зброєю та боєприпасами, або їх порушення
може привести до серйозних наслідків: втрати здоров’я, каліцтва, а іноді і
навіть життя, та пошкодження військової техніки і військово-технічного майна.
Досвід АТО
8 серпня 2017 року близько 04.25 год. на бойовій позиції поблизу м.
Мар'їнка Донецької області, внаслідок порушення військовослужбовцями
однієї з військових частин правил поводження зі зброєю при здійсненні вогню у
відповідь відбувся розрив міни в каналі ствола 120 мм міномету 2С12 “Сані”.
Внаслідок цього загинули 2 військовослужбовці, а ще 5 отримали
поранення (рис. 3.1)

Рисунок 3.1 – розрив каналі ствола міномету в Маріїнці Донецької обл.

Довідково
Військовою прокуратурою Донецького гарнізону до Єдиного реєстру досудових
розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 414
КК України (порушення правил поводження зі зброєю, що спричинило загибель кількох осіб
та заподіло тілесні ушкодження кільком особам).
13.12.2016 року в селі Тетерівка під Житомиром на військовому полігоні,
з особовим складом десантно-штурмового батальйону однієї з військових
частин, проводились заняття з вогневої підготовки з виконанням стрільб з
міномету під час яких, відбулась детонація міни, що призвела до поранення та
травмування двох старших солдатів (рис. 3.2).

Рисунок 3.2 – розрив каналі ствола під час занять з вогневої підготовки з
виконанням стрільб.
 9

Військовослужбовців було доставлено до Житомирського військового

госпіталю, де їм встановили діагноз: струс головного мозку, численні
поранення обличчя та очей
21 лютого 2019 року, на полігоні в Київській області внаслідок
порушення заходів безпеки двоє військовослужбовців строкової служби
військової частини А2167 поранені під час навчань в результаті
несанкціонованого вибуху гранати. Обох постраждалих доставили у військовий
госпіталь в м Біла Церква з осколковими пораненнями (рис. 3.3).
Довідково
Відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального злочину,
передбаченого ч. 2 ст. 414 Кримінального кодексу України "Порушення правил поводження
зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для
оточуючих".

Рисунок 3.3 – порушення заходів безпеки під час навчань (поранення в

результаті несанкціонованого вибуху гранати).

3.2. Відповідальність за порушення правил поводження зі зброєю та

боєприпасами
Адміністративна відповідальність за порушення правил поводження
зі зброєю та боєприпасами.
Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Стаття 172-19. Порушення правил поводження зі зброєю, а також
речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення.
Порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами,
вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену
небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами – тягне за
собою накладення штрафу від сімдесяти до ста сорока п’яти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на
гауптвахті на строк до семи діб.
Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах
особливого періоду, – тягнуть за собою накладення штрафу від ста сорока п’яти
до двохсот вісімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.
 10

Кримінальна відповідальність за порушення правил поводження зі

зброєю та боєприпасами.
Кримінальний кодекс України.
Стаття 414. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із
речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення (із
змінами, внесеними згідно із Законом України № 1071-V від 24.05.2007).
1. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із боєприпасами,
вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену
небезпеку для оточення, а так само з радіоактивними матеріалами, якщо це
заподіяло потерпілому тілесні ушкодження або створило небезпеку для
довкілля, – карається службовим обмеженням на строк до двох років або
триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк, або
позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, що заподіяло тілесні ушкодження кільком особам або
смерть потерпілого, – карається позбавленням волі на строк від двох до десяти
років.
3. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило
загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки, – карається позбавленням волі на
строк від трьох до дванадцяти років.

4. До підзавдання 000Г.05Л.0104
Знати вимоги щодо дотримання заходів пожежної безпеки у підрозділі
(військовій частині).
4.1. Вимоги пожежної безпеки у військовій частині (підрозділі)
З метою запобігання пожежі територію військової частини слід постійно
очищати від сміття та сухої трави.
Усі сховища, навіси, майданчики з боєприпасами, цехи основного й
допоміжного виробництва, лабораторії, лінії високої напруги, електростанції й
трансформаторні підстанції, димарі котелень, водонапірні башти, склади
пального, мастильних матеріалів та інших матеріальних засобів повинні
обладнуватися блискавкозахисними пристроями та іншими інженерними
системами, що забезпечують їх пожежо- та вибухобезпечність.
Під’їзд до джерел пожежного водо забезпечення, будівель та усі проїзди
на території повинні бути завжди вільними для руху пожежних машин.
З метою пожежної безпеки заборонено:
розпалювати вогонь ближче ніж за 40 м від будівель, майданчиків з
майном і машинами, а також курити й застосовувати приладдя з відкритим
вогнем у парках, сховищах, ангарах та подібних до них приміщеннях;
користуватися несправними печами, застосовувати для розпалення вогню
запалювальні рідини, залишати матеріали, що можуть горіти, й майно поблизу
печей та самі печі без нагляду; сушити одяг на печах, димарях, проти пічних
отворів; топити печі у години відпочинку (сну) особового складу. У разі
опалення печами димарі очищаються від сажі не рідше ніж один раз на два
місяці;
 11

відігрівати замерзлі водогінні та інші труби в будинках відкритим вогнем

(факелами, паяльними лампами). Це можна робити лише з використанням пари,
гарячої води та іншими безпечними засобами;
розміщувати в підвальних приміщеннях і під сходами будинків
майстерні, котельні, парильні та склади, де обробляються чи зберігаються
вогненебезпечні рідини та матеріали;
перекривати доступ до засобів пожежогасіння, електрощитів та
електровимикачів (рубильників), зберігати на горищах, сходах і в коридорах
матеріали й майно, робити перегородки, розміщувати підсобні майстерні й
лабораторії, а також використовувати ці приміщення як житло;
використовувати не за призначенням засоби пожежогасіння;
перекривати запасні виходи з приміщень;
користуватися несправною електромережею та обладнанням;
застосовувати побутові електрообігрівальні прилади без вогнетривких
підставок, а також замінювати в розподільних щитках перегорілі запобіжники
дротом та іншими предметами;
обгортати електролампи папером і тканиною, заклеювати чи закривати
електричний провід шпалерами, плакатами, застосовувати для освітлювальної
електромережі телефонні проводи;
облицьовувати стіни приміщень тканинами, не обробленими
вогнезахисною сумішшю;
здавати під охорону приміщення (сховища), стан протипожежної безпеки
яких не перевірено.
Дезінфекція й сушіння обмундирування здійснюється в обладнаних
типових дезінфекційних камерах (сушарнях) під постійним наглядом. Перед
завантаженням у камери одягу вивертаються кишені .
Під час дезінфекції й сушіння обмундирування заборонено:
збільшувати всередині камери температуру понад установлені норми;
перевантажувати камери й сушарні;
завантажувати в камери одяг, просочений мастилами і запалювальними
рідинами;
укладати обмундирування на запобіжні сітки камер.
У штабах, казармах, клубах, вартових і виробничих приміщеннях
У штабах, казармах, клубах, вартових і виробничих приміщеннях курити
дозволяється лише у спеціально відведених, пожежобезпечних та обладнаних
витяжною вентиляцією місцях.
Для розігрівання сургучу застосовуються електросургучеварки з
електролампою потужністю не більш як 200 Вт. Щоденно після закінчення
роботи сміття, що може горіти, й папір із приміщень прибираються.
На випадок пожежі розробляється та вивішується план евакуації (у
багатоповерхових будинках – на кожному поверсі). У плані евакуації
зазначаються схема поверху, евакуаційні шляхи і виходи, правила поведінки, а
також порядок і послідовність дій добового наряду у разі виникнення пожежі.
Коридори, проходи, основні й запасні виходи, сходи завжди повинні бути
вільними й не захаращеними. Двері виходів із штабів, казарм, майстерень,
 12

клубів та інших приміщень повинні відчинятися назовні. Забивати запасні

виходи й облицьовувати стіни та стелі сходових кліток і коридорів
матеріалами, що можуть горіти, забороняється. Запасні евакуаційні виходи
позначаються відповідними знаками, ключі від них зберігаються у чергового
штабу (підрозділу).
Біля телефонних апаратів обов’язково розміщуються написи із
зазначенням номера телефону найближчої пожежної команди, а на території
військової частини мають бути засоби звукової сигналізації для подавання
сигналу пожежної тривоги.
Зварювальні та інші роботи з вогнем проводяться з дозволу командира.
Після проведення вогненебезпечних робіт робоче місце слід ретельно оглянути
і вжити заходів до усунення порушень, які можуть спричинити пожеж.

4.2. Особливості протипожежних заходів в парках та ангарах

Машини (літальні апарати) необхідно ставити так, щоб між ними

залишалися проходи завширшки не менше 1 м.
Для запобігання виникненню пожеж у парках та ангарах категорично
заборонено:
заправляти пальним машини (літальні апарати), що знаходяться на
стоянках, залишати машини (літальні апарати) з паливними баками та паливо
проводами, що протікають;
зберігати в місцях стоянок машин .(літальних апаратів) пальне та
мастильні матеріали (крім тих, що містяться в баках) та порожню тару;
промивати і чистити гасом, бензином та іншими пальними рідинами
чохли, капоти та одяг;
зберігати в машинах (літальних апаратах) сторонні предмету, особливо
промаслені ганчірки, чохли й спеціальний одяг;
застосовувати пожежонебезпечні підігрівачі, а також відкритий вогонь та
легкозаймисті матеріали, що можуть горіти, дід час обслуговування машин на
стоянках;
виконувати зварювальні роботи в приміщеннях для стоянки машин,
заправляти пальне в незаземлені літальні апарати;
допускати на аеродром техніку без засобів пожежогасіння;
тримати літальні апарати без шасі;
захаращувати ворота в приміщеннях для зберігання машин (літальних
апаратів), улаштовувати в цих приміщеннях комори, майстерні й
використовувати їх як житло;
зачиняти ворота в приміщеннях для зберігання машин (літальних
апаратів) на внутрішні засуви.
Для забезпечення негайного виведення із стоянки машин (літальних
апаратів) у разі пожежі щоденно виділяються чергові тягачі з спеціальними
тросами та наряд військовослужбовців.
На пунктах заправлення пальним
 13

З метою запобігання пожежам на пунктах заправлення пальним

категорично заборонено:
рух машин зі швидкістю понад 10 км/год;
проведення заправлення машин на відстані ближче ніж 2 м від заправної
колонки з не вимкненим двигуном, а також за наявності людей у кузові;
виконання регулювальних та ремонтних робіт, подавання звукових та
світлових сигналів;
куріння, використання відкритого вогню, а також ліхтарів та світильників
у вибухонебезпечному виконанні;
наливання пального в резервуар вільним струменем;
зливання пального із цистерн, експлуатацію резервуарів, заправних
колонок і трубопроводів без їх заземлення;
експлуатацію пункту заправлення, не обладнаного блискавкозахисними
пристроями;
запуск двигуна машини до усунення з його поверхні розлитого пального;
зберігання на пункті заправлення промасленого ганчір’я.
У майстернях
Приміщення, де виконуються роботи із застосуванням легкозаймистих
рідин (гасу, бензину, ацетону, нітролаку тощо) та заряджання акумуляторних
батарей, обладнуються спеціальною вентиляцією. Електродвигуни, ліхтарі,
світильники й електророзподільні пристрої використовуються тільки у
вибухозахищеному виконанні. Зарядні агрегати і оператори газозварювальних
апаратів установлюються в окремих приміщеннях. Установлювати печі в цих
приміщеннях забороняється.
Легкозаймисті рідини зберігати в металевому, добре закупореному посуді
та в кількості, що не перевищує одноденної потреби, а після закінчення робіт
виносяться в спеціально обладнане складське приміщення.
Розхідні баки виробничих печей та агрегатів місткістю 1 куб. м, які
працюють на рідкому паливі, встановлюються в окремих ізольованих
приміщеннях, а місткістю до 1 куб. м - на вогнетривких стінах на відстані не
менше ніж 5 м від агрегатів.
Для обтиральних матеріалів і промасленого ганчір’я в усіх виробничих
приміщеннях установлюються металеві ящики з кришками, які обов’язково
випорожнюються після закінчення робіт.
Промаслений спеціальний одяг повинен зберігатися поза виробничими
приміщеннями (цехами) у спеціальних шафах у розгорнутому вигляді,
Залишати в кишенях спеціального одягу промаслені обтиральні матеріали
забороняється.
Опалення печей закінчується за 2 години до закриття майстерень. Після
закінчення робіт усі виробничі відходи та сміття, що зібралися за день. мають
бути винесені з приміщень майстерень.
У складах (сховищах)
Допуск на технічну територію складів (сховищ) із сірниками та іншими
запалювальними пристроями заборонено;
 14

Трава на території складів (сховищ) своєчасно викошується і

прибирається. Сушіння трави на території складів (сховищ) та її випалювання
не допускається.
У складах (сховищах) дозволяється тримати лише ті види майна, для яких
вони призначені.
Забороняється захаращувати у складах (сховищах) проходи й виходи,
зачиняти двері на внутрішні засуви, а також оббивати стелажі й затемнювати
вікна папером, картоном, плівкою із полімерних матеріалів, тканинами, не
обробленими вогнезахисною суміш.
Укладання майна в штабелі здійснюється так, щоб залишалися вільними
проходи й виходи. Забороняється складати майно впритул до печей, радіаторів
опалення, електромережі й ламп а також проводити у сховищах роботи, не
пов’язані з перенесенням та складанням майна.
Поблизу складів (сховищ) забороняється складати будівельні матеріали,
запаси палива чи будь-якого майна, а також порожню тару й упаковку та
зберігати в загальних сховищах легкозаймисті рідини.
Топки та затилкові отвори печей установлюються поза складами
(сховищами), а димарі обладнуються іскровловлювачами. За дві години до
закриття складів опалення печей повністю закінчується, всі печі оглядаються і
зачиняються.
У разі коли встановлюється електроосвітлення, всі склади (сховища)
обладнуються зовнішніми рубильниками, які так само, як і групові щитки із
запобіжниками, повинні бути в металевих ящиках. У складах (сховищах)
встановлюються світильники закритого типу (із скляними ковпаками), які
розміщуються вздовж основних та оглядових проходів. Установлення
електророзеток і влаштування службових приміщень у складах (сховищах)
забороняється.
У сховищах боєприпасів і вибухових речовин, у місцях, де ведуться
роботи з такими речовинами, шибки у вікнах мають бути матовими або
зафарбованими білою фарбою.
Боєприпаси і вибухові речовини не можна залишати навіть на короткий
час у місцях, куди проникає сонячне проміння.
Вхід до вогненебезпечних (вибухонебезпечних) сховищ, із вогнепальною
й холодною зброєю, запалювальними та освітлювальними пристроями, крім
акумуляторних ліхтарів, а також у взутті, не визначеному відповідними
інструкціями, забороняється.
У складах (сховищах) із легкозаймистими рідинами допускається
встановлення лише світильників у вибухозахищеному виконанні.
Розлите на території складу (сховища) пальне негайно засипається
піском, який потім виноситься за межі території.
Відкупорювати металеву тару зубилом чи молотком, які можуть дати
іскру, забороняється. Для відгвинчування пробок слід використовувати лише
спеціальні ключі.
 15

Після закінчення роботи електромережа у сховищах, крім технічних

засобів охорони, вимикається зовнішнім рубильником, який потім обов’язково
опечатується.
Заходи пожежної безпеки у разі встановлення пічного опалення.
У разі встановлення металевих печей на. ніжках дерев’яна підлога під
піччю повинна бути вкрита теплоізоляційним (таким, що не горить) матеріалом
завтовшки не менше ніж 12 см, а зверху – покрівельним залізом, на яке
кладеться один ряд цегли на глиняному розчині.
Ізольована площа підлоги повинна виступати за периметр перед топкою
на 70 см, з боків – не менше ніж 25 см.
У разі встановлення металевих печей без ніжок, а також тимчасових
цегляних печей на дерев’яній підлозі має бути зроблена основа з чотирьох рядів
цегли на глиняному розчині.
На дерев’яній підлозі перед топковим отвором слід прибити металевий
лист розміром 70х50 см. Відстань від топкового отвору до протилежної стіни
повинна бути не менше ніж 1 м 25 см, а від печі до обладнання – не менше ніж
70 см.
Для влаштування металевих димових труб необхідно:
деталі труб щільно з’єднувати між собою у напрямку руху диму та на
глибину діаметра труби;
металеву трубу вставляти в цегляну кладку не менше ніж на 10 см;
у разі прокладання труби через вікно – вставити в нього лист
покрівельного заліза завтовшки не менше ніж 3 діаметри труби, кінець якої
повинен бути виведений зовні на відстань не менше ніж 70 см та закінчуватися
направленим угору патрубком заввишки не менше ніж 50 см з іскрогасником;
у разі прокладання труб через стіни та перегородки з легкозаймистого
матеріалу влаштувати цегляні перегородки завтовшки 38 см для незахищених
конструкцій та 25 см для конструкцій, захищених від загорання;
виводити труби від стін, перегородок та конструкцій покрівлі на відстань
не менше ніж 70 см, їх загальна довжина не повинна перевищувати 10 м;
у разі виведення труб через вікна одноповерхових будівель, верхніх
поверхів багатоповерхових будівель не допускати щоб вони піднімалися вище
карниза на 1 м, стежити, щоб закінчувалися іскрогасниками.
Забороняється вводити труби у вентиляційні канали.

5. До підзавдання 000Г.05Л.0105
Знати вимоги щодо дотримання заходів безпеки під час гасіння пожежі.
5.1. Види та способи гасіння пожеж
Пожежа – це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що
поширюється в часі та просторі. Слід зазначити, що пожеж безпечних не буває.
Якщо вони і не створюють прямої загрози життю та здоров’ю людини
(наприклад, лісові пожежі), то завдають збитків довкіллю, призводять до
значних матеріальних втрат.
 16

Рисунок 5.1 – види пожеж.

Види пожеж (рис. 5.1) визначають і зумовлюють собою зміст та

особливості бойових дій підрозділів у процесі гасіння пожеж, як на відкритих
просторах, так і в будівлях та спорудах.

Класи пожеж визначають необхідність застосування конкретних

вогнегасних речовин (наприклад, для твердих речовин, що горять, вода зі
змочувачем (піноутворювачем); для легкозаймистих речовин (далі – ЛЗР) та
горючих речовин (далі – ГР) – піни різної кратності тощо). Отже, за класами
пожеж та видами вогнегасних речовин виділяють такі способи гасіння пожеж:
гасіння водою та розчинами змотувачів (піноутворювачів) та згущувачів;
гасіння піною; гасіння парою та газами, що не горять; гасіння вогнегасними
порошками; гасіння хладоном та ін.
Відповідно до міжнародного стандарту ISO № 3941-77 та ГОСТ 27331-87,
залежно від характеристики горючих речовин та матеріалів або об'єкта, що
 17

горить, пожежі підрозділяються на п'ять класів: А, В, С, D, Е (рис. 5.2).

Кожному класу пожежі (крім Е) відповідає свій графічний символ.

Клас Символ
Характеристики горючих речовин та матеріалів або об’єкта, що
пожеж класу
горить
і пожежі

Тверді речовини переважно органічного походження, горіння яких

А
супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір тощо)

Легко займисті та горючі рідини, а також тверді рідини, які

В розтоплюються (нафтопродукти, спирти, стеарин, каучук, деякі
синтетичні матеріали тощо)

С Горючі гази (водень, ацетилен, вуглеводні тощо)

D Метали та їх сплави (калій, натрій, алюміній, магній тощо)

E Електроустановки під напругою

Рисунок 5.2 – класифікація пожеж.

У кожному конкретному способі можуть застосовуватись різноманітні

притаманні йому прийоми подачі вогнегасних речовин, наприклад, подача води
навісними компактними струменями, подача води розпиленими струменями,
подача води тонким розпиленими струменями, подача води на поверхню рідин
або через шар рідин, що горять, заповнення піною об’єму, що горить, тощо.
Отже, конкретним групам, класам, видам та різновидам пожеж
відповідають певні способи та прийоми їх гасіння.
Способи гасіння пожеж вогнегасниками, піском, водою.
Горіння речовин і матеріалів може бути припинене ізоляцією реагуючих
речовин від зони горіння водою, порошками або піною з вогнегасників і піском.
Потрапляючи на речовини, що горять, вода забирає тепло на
пароутворення, понижуючи тим самим температуру горючої речовини.
Водяний пар, що утворюється, знижує вміст кисню в повітрі, сприяє
припиненню горіння. В той же час пар перешкоджає проникненню в зону
горіння повітря. Зволожуючи горючу речовину вода затримує горіння, так як до
повного випаровування води температура речовини не піднімається вище
100°С. Відповідно ця речовина горіти не буде. Для гасіння пожеж воду
застосовують у виді суцільних або розпилених струмин.
 18

Повітряно-механічна піна. Застосовується для гасіння твердих і рідких

речовин, які не вступають у взаємодію з водою. Вона представляє собою
механічну суміш води, піноутворювача і повітря. У військових частинах її
отримують із 4-6%-х розчинів піноутворювача ПО-1 за допомогою спеціальної
апаратури (повітряно-пінних стволів, генераторів піни, вогнегасників), яка
забезпечує підсос і примусове накачування повітря у місце формування піни,
покриваючи горючу рідину чи інші речовини, охолоджує їх, при цьому
припиняється виділення горючих парів, газів і поверхні їх ізолюють від кисню.
Вуглекислий газ. В звичайних умовах безбарвний газ в 1,5 рази тяжчий за
повітря. При тиску 5,1 Мпа і температурі +20°С вуглекислий газ
перетворюється в рідину. Вуглекислий сніг утворюється при переході
вуглекислоти із рідини в газоподібний стан з швидким розширенням в об’ємі.
При цьому рідка вуглекислота спочатку переходить в твердий стан, з
температурою – 78,5°С. При нагріванні тверда вуглекислота, обминаючи
рідинну фазу, перетворюється в газ. В цьому випадку вона являється не тільки
засобом охолодження, а й засобом розбавлення реагуючих речовин.
Вуглекислота припиняє горіння всіх горючих, за виключенням магнію і
його сплавів, металічного натрію і калію. Тверда вуглекислота не
електропровідна і безпечна для горючих речовин і матеріалів. Її застосовують
для гасіння електроустановок, двигунів, при пожежі в архівах, бібліотеках,
музеях та інших аналогічних об’єктах.
Пісок. В якості простих вогнегасних засобів можуть використовуватися
пісок та азбестові покривала. Вогнегасна дія піску полягає в тому, що щільно
накриваючи горизонт поверхні, він запобігає доступу повітря і кисню та
механічно збиває полум’я.
Вибір способів зупинення горіння залежить від умов і становища на
пожежі а також від наявності засобів пожежогасіння.
До ручного пожежного інструменту відносяться ломи, багри, сокири,
лопати, ножівки, ножиці для різки електропроводів.
Він застосовується:
ломи – для злому підлог, перегородок, розбирання дахів перекриттів,
відкривання кришок колодязів, гідрантів та інших робіт. Ломи виготовляють із
круглої сталі діаметром 20-30 мм, довжиною стержня 1200 мм. Наконечники
піддаються термічній обробці;
багри – для відкривання підшивки стелі, розбирання перегородок,
розчистки місця пожежі і розтаскування різних матеріалів. Багри
виготовляються із прокатної сталі круглого профілю діаметром 20 мм. На
одному кінці багра – крюк з вістрям, на іншому – рукоятки овальної форми;
сокири – для злому (відкриття) дверей, вікон, дахів, перерубування дощок
і балок;
ножівки – для перепилювання балок, дощок при розборі конструкцій
будівель;
лопати – для перекидання гарячих сипучих речовин, прибирання
утеплювача перекриття, розчистки місця пожежі;
 19

ножиці для різки електропроводів – для перерізання електричних

проводів низької напруги.
Горіння речовин і матеріалів може бути зупинено наступними способами:
охолодження водою, водними розчинами змочувачів (піноутворювачів),
вуглекислотою і іншими засобами пожежогасіння;
ізоляцією реагуючих речовин від зони горіння піною, порошками, піском;
розбавлення реагуючих речовин водяною парою, вуглекислим газом,
азотом і іншими газами, що не підтримують горіння;
хімічним гальмуванням реакції горіння галойодованими вуглеводами
(брометил, фреон тощо).
5.2. Заходи безпеки під час гасіння пожеж
Для індивідуального захисту особового складу від значного теплового
випромінювання необхідно використовувати теплозахисні пожежні костюми,
захисні лицьові маски пожежних касок, ватяний одяг із зрошенням ствольника
розпиленим струменем тощо.
При ліквідації горіння в будівлях і спорудах за необхідності перед
гасінням вживаються заходи щодо:
перекриття заглушок на газопроводі;
відключення подачі електроенергії;
зниження температури і видалення диму з приміщення;
охолодження виявлених балонів з газом і їх евакуації під прикриттям
водяного струму.
Забороняється під час гасіння пожежі використовувати вантажні та
пасажирські ліфти для піднімання особового складу і пожежно-технiчного
обладнання. Допускається використання тільки ліфтів, спеціально
передбачених для цих цілей у будівлях підвищеної поверховості.
При роботі пожежника на висоті слід застосовувати страхувальні
пристосування, які виключають можливість падіння осіб, що працюють. При
цьому:
робота на драбині зі стволом (ножицями тощо) дозволяється тільки після
закріплення пожежника карабіном;
під час перебування на покрівлі необхідно страхуватися рятувальною
мотузкою;
для роботи зі стволом має бути виділено не менше двох чоловік;
забороняється залишати ствол без нагляду, навіть після припинення
подачі води, а також знаходження особового складу на вкритій кригою
покрівлі, на покриттях, що провиснули, та на ділянках перекриття з ознаками
горіння;
у зимовий час, рухаючись по даху, необхідно придержуватись за крокву
(верхню частину даху) та інші стійкі предмети.
Щоб уникнути створення вибухонебезпечних концентрацій усередині
будівлі не допускається гасіння полум’я газів або пари горючих i
легкозаймистих рідин, що виходять (витікають) під тиском з апаратури i
трубопроводів, без узгодження з адміністрацією об’єкта. У необхідних
 20

випадках i при безпосередньому контролі з боку адміністрації вживаються

заходи для припинення витікання газів i пари (зачиняються засувки на лініях
живлення, газ випускається на факел тощо) та забезпечується охолодження
виробничого обладнання i конструкцій будівель (споруд), які перебувають в
зоні дії полум’я. Особи, які беруть участь у гасінні пожежі, зобов’язані знати
види i типи речовин та матеріалів, під час гасіння яких небезпечно
застосовувати воду чи інші вогнегасні речовини.

6. До підзавдання 000Г.05Л.0106
Знати загальні заходи безпеки під час експлуатації автомобільної та
бронетанкової техніки
Під час роботи на машині забороняється:
знаходитись під машиною при вивішуванні корпусу домкратами;
тримати машину піднятою на домкратах (їх використовувати тільки для
підняття машини);
повертати башту й гармату з допомогою електропривода;
використовувати приставні драбини;
при роботі під машиною потрібно використовувати спеціальні лежаки,
килими.
Обладнання та інструмент використовувати тільки по прямому
призначенню, інструмент повинен бути справним та перевіреним особою яка
відповідає за його стан. Переносити робочий інструмент дозволяється тільки в
інструментальних ящиках і сумках.
Зняті вузли та агрегати потрібно складати на спеціальні підставки чи
стелажі.
Одяг працюючого повинен бути зручним, не сковувати його рухи, всі
ґудзики повинні бути застібнуті.
6.1. Заходи безпеки під час експлуатації автомобільної техніки

Під експлуатацією автомобільної техніки розуміється її використання за

призначенням, технічне обслуговування, збереження та транспортування.
Експлуатація автомобілів вимагає дотримання певних норм і правил,
виключаючи випадки травмування і забезпечуючи зберігання здоров’я водіїв та
особового складу задіяного для технічного обслуговування та ремонту
автомобілів.
В Збройних Силах України дотриманню правил техніки безпеки
приділяється велика увага, тому військовослужбовці повинні твердо знати
вимоги правил техніки безпеки та не уклінно виконувати їх на практиці під час
обслуговування:
усі роботи по технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів
необхідно виконувати на спеціально обладнаних постах (пунктах);
при постановці автомобіля на пункт технічного обслуговування (далі –
ТО) необхідно загальмувати його гальмом для стоянки, виключити запалення,
включити нижчу передачу і під колеса підкласти не менше двох упорів;
 21

перед виконанням контрольно-регулювальних операцій на

непрацюючому двигуні (перевірка роботи генератора, регулювання
карбюратора, реле регулятора.) необхідно переодягнутись в спец. одяг, при
цьому забороняється працювати сидячи на крилі або буфері машини. На
рульовому колесі вивішується табличка “НЕ ЗАПУСКАТИ-ПРАЦЮЮТЬ
ЛЮДИ”;
при знятті вузлів і агрегатів, потребуючих великих фізичних зусиль,
необхідно користуватись засобами (зйомниками);
при роботах пов’язаних з провертанням колінчатого валу двигуна,
необхідно додатково перевірити виключення запалення, а важіль коробки
передач встановити в нейтральне положення;
при запуску двигуна вручну слід остерігатися зворотних ударів і
застосовувати правильні прийоми захвату пускової рукоятки (не брати
рукоятку в обхват, провертати її знизу вверх);
при використанні підігрівача особливу увагу звертати на його справність,
відсутність підтікання бензину, працюючий підігрівач не повинен залишатися
без догляду. Краник паливного бочка підігрівача відкривається тільки на час
його роботи, на літній період паливо з бочка зливається;
обслуговування трансмісії при працюючому двигуні ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ,
у разі обслуговуванні трансмісії поза оглядової ями або естакади необхідно
користуватись лежаками (підстілками);
при роботах пов’язаних з провертанням карданних валів, необхідно
додатково впевнитись в вимкнені запалення, поставити важіль переключення
передач в нейтральне положення і вивільнити гальма для стоянки. Після
виконання робіт знову затягнути гальма для стоянки і включити нижчу
передачу в коробці передач;
при знятті та постановці ресор необхідно попередньо розгрузити їх
шляхом підняття рами і встановити її на козли, а під незняті колеса підкласти
упори;
виконувати будь-які роботи на автомобілі, вивішеному тільки на одних
підйомних механізмах ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ;
забороняється підкладати під вивішений автомобіль диски коліс, цеглини,
каміння та інші сторонні предмети;
інструмент, який використовується при роботах по технічному
обслуговуванню та ремонту, має бути справним, молотки та запильники
повинні мати добре насаджені дерев’яні ручки;
після виконання всіх робіт, перед запуском двигуна і початком руху
машини з місця, необхідно переконатись, що весь особовий склад, який
приймав участь в роботі, знаходиться на безпечній відстані, а обладнання та
інструмент прибрані на свої місця;
перевірка та опробування під час руху рульового управління та
гальмівних систем повинні проводитись на обладнаному майданчику.
Присутність сторонніх осіб під час перевірки автомобіля під час руху, а також
розміщення осіб, що приймають участь в перевірці на підніжках, крилах
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.
 22

При роботі в парках необхідно дотримуватися наступних заходів

безпеки:
перед запуском двигуна машину гальмують гальмом для стоянки, а
важіль коробки передач встановлюють в нейтральне положення;
технічне обслуговування та ремонт автомобілів проводиться тільки при
непрацюючому двигуні;
забороняється виконувати роботи на автомобілях зі знятими колесами і
вивішеними на домкратах та талях (в цьому випадку автомобіль встановлюють
на підставки або козли, а під зняті колеса підкладають колодки або упори);
робота двигуна в критих приміщеннях ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.
При роботі на оглядових ямах та підйомних пристроях необхідно
виконувати слідуючи вимоги:
при постановці машини на оглядову яму (естакаду) дотримуватись малої
швидкості та слідкувати за правильним положенням коліс відносно
направляючих рекорд оглядової ями;
поставлену на оглядову яму або підйомний пристрій машину необхідно
загальмувати гальмами для стоянки та встановити упори під колеса;
користуватись переносними лампами в оглядовій ямі можна тільки з
напругою не більше 12 В;
не палити та не розпалювати відкритого вогню під машиною;
не слід складати інструмент та деталі на рами, підніжках та інших місцях,
звідки вони можуть впасти на працюючих;
перед з’їздом з канави (естакади) необхідно пересвідчитись, що під
машиною відсутні люди, інструмент прибраний;
необхідно остерігатись отруєння газами, що накопичуються в оглядовій
ямі та парами пального;
Відпрацьовані гази, що виходять з двигуна мають в своєму складі окис
вуглецю, вуглекислий газ та інші речовини, здатні викликати тяжкі отруєння та
смерть людини. Це завжди повинні пам’ятати водії та приймати заходи по
попередженню отруєння відпрацьованими газами.
Прибори системи живлення двигуна повинні бути правильно
відрегульовані. Періодично необхідно перевіряти затяжку гайок кріплення
випускних газопроводів. При виконанні перевірно-регулювальних робіт,
пов’язаних з необхідністю пуску двигуна в закритому приміщенні, необхідно
забезпечити відвід газів від глушника, виконання цих робіт в приміщеннях не
обладнаних вентиляцією – ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.
Категорично забороняється спати в кабінах автомобілів при
працюючому двигуні, в таких випадках проникаючі в кабіну відпрацьовані гази
приводять до смертельних випадків.
При монтажі та демонтажі шин необхідно дотримуватись наступних
правил:
монтаж та демонтаж шин повинен проводитись на стендах або чистій
підлозі (помості), а в польових умовах – на розстеленому брезенті, або іншій
підстилці;
 23

перед демонтажем шин з ободу колеса, повітря з камери повинно

повністю випускатись, демонтаж шини, яка пристала до ободу, повинен
здійснюватися на спеціальному стенді для демонтажу шин;
проводити монтаж шин на несправні ободи коліс, а також
використовувати шини, що не відповідають розміру ободу колеса,
забороняється;
під час накачування шин необхідно застосовувати спеціальне
огородження або страхуючи пристрої, при виконанні цієї операції в польових
умовах необхідно колесо покласти замковим кільцем вниз.
При використанні інструменту забороняється:
починати роботу не переконавшись в справності інструменту;
залишати без нагляду електроінструмент під’єднаний до електромережі;
використовувати інструмент не по призначенню.
Для недопущення нещасних випадків не допускати особовий склад до
натягнутого тросу при використанні лебідки машини.
При роботі з робочим двигуном дотримуватись безпеки в недопущені
травм від обертаючих лопатей вентилятора і захвату одягу приводними
ременями на автомобілях.
Накачуючи шини, зібрані колеса покласти кільцем до низу для
недопущення травм при самовільному демонтажі кільця.
Відкриваючи пробки радіаторів (заправних горловин охолоджуючої
рідини) при перегріві двигуна, дотримуватись заходів безпеки від опіків
обличчя і рук, гарячою водою і паром.
6.2. Заходи безпеки під час експлуатації бронетанкової техніки

В Збройних Силах України розроблена Інструкція по техніці безпеки при

експлуатації і військовому ремонті бронетанкової техніки – в ній визначені
вимоги, правила та заходи безпеки.
Інструкція обов’язкова для військових частин, баз, полігонів, учбових
закладів і організацій, які пов’язані з експлуатацією і ремонтом бронетанкової
техніки.
Щоб не було травм, потрібно безупинно удосконалювати навички
екіпажів в обслуговуванні машин, в використанні інструменту і механізованого
паркового обладнання. Під час робіт дозволяється використовувати тільки
справний і правильно заправлений інструмент. Освітлення робочих місць
повинно відповідати встановленим нормам.
На постах по обслуговуванню машин і на робочих місцях у ПТО повинні
бути плакати по техніці безпеки. На робочих місцях виставляється тільки
обладнання, яке потрібне для виконання операції.
Важливе значення має систематичне виховання в особового складу
уважного становлення до виконання робіт в точній відповідальності з
прийнятою технологією. Сигнали або команди, які подаються під час роботи
повинні бути голосними та чіткими.
Перед кожним запуском двигуна слід впевнитись, що ніхто не працює у
відділенні силової установки і силової передачі, і обов’язково подати звуковий
 24

сигнал. Включати вимикач батарей дозволяється тільки при умові, якщо не

ведуться ніякі роботи з електрообладнанням. Велику обережність слідує
проявляти при повороті башти. В цей час ніхто не повинен знаходитися на
машині, поворот здійснюється тільки по команді.
Роботи по обслуговуванню машин повинні виконуватися акуратно.
Не можна допускати втрати інструменту, деталей, розкидати клоччя на
машині і в середині її. Відомі випадки, коли залишені в силовому відділенні
ключі, попавши під тяги які, привели до втрати машиною керування. Клоччя,
попавши в масляний бак, може закупорити трубопровід і перекрити доступ
масла до двигуна.
Драбина для підйому особового складу на машини повинна бути міцною і
стійкою.
Кришки всіх люків при їх, відкриванні потрібно надійно стопорити. По
закінченні обслуговування та ремонту весь інструмент потрібно перевірити й
укласти на свої місця. Пости обслуговування і робочі місця досконало убрати.
Основні вимоги безпеки при обслуговуванні машини:
перед проведенням робіт по обслуговуванню машин перевірити
справність обладнання, яке використовується й підготовити робоче місце.
рухатися по корпусу машини під час роботи потрібно обережно.
перед заправкою паливними й мастильними матеріалами зупинити
двигун.
перед перевіркою рівня охолоджуючої рідини в системі охолодження,
коли її температура більш ніж 60ºС, необхідно накрити пробку заправної
горловини розширювального бачка паклею (клоччя) і вивернути обережно
кришку до зупинки викиду пару.
після роботи з низько замерзаючою охолоджуючою рідиною й розчином
трикомпонентної присадки добре вимити руки теплою водою з милом.
постановка машин на естакаду, пуск і зупинка двигуна, з’їзд машини з
естакади проводити тільки по сигналах командира машини і тільки механіком-
водієм, закріпленим за даною машиною.
після установки машини на естакаді необхідно виключити передачу,
зупинити двигун, виключити вимикач батарей.
для попередження скатування машини поставити її на стоянкове гальмо,
встановити опори під катки або гусеничні стрічки.
перед миттям машини зовні необхідно закрити килимками впускні й
випускні вікна ежектора, клапани витяжних вентиляторів і під час миття
оберігати їх від попадання води. Не направляти струмок води в скло приладу
спостереження.
при обслуговуванні машини встановити її на рівній горизонтальній
площадці, поставити на стоянкові гальма і встановити опори під катки.
Відкрити кришки люків і ребристий лист застопорити.
При перевірці експлуатаційних регулювань двигун запускати тільки по
команді командира машини. Команда про пуск двигуна подається лиш після
того, як командир упевниться в повній безпеці пуску. При необхідності
проведення робіт в силовому відділенні двигун повинен бути зупинений,
 25

вимикач батарей вимкнутий, вентиль повітряного балона закритий, запобіжник

ланцюга стартера знятий.
Перед установкою акумуляторних батарей необхідно виключити вимикач
батарей і не допускати одночасного дотику ключем вивідних полюсів батарей і
корпусу машини.
Замінювати плавкі запобіжники в блоці живлення радіостанції, які
згоріли, тільки при виключеній радіостанції. Не торкатися струмонесучих
частин антенного устрою (особливо антенного вводу), не встановлювати і не
міняти антену при роботі радіостанції на передачу.
Перевіряти працездатність стабілізатора тільки при закритих люках
механіка-водія, командира і по команді командира машини.
Перед перевіркою роботи пневмоприводу хвилевідбивного щитка і
повітрозабірної труби впевнитись, чи немає поряд людей.
Основні причини травмування особового складу під час
обслуговування техніки:
незнання правил техніки безпеки;
слабкі практичні навички у виконанні робіт;
використання несправного, або призначеного для інших цілей
інструменту;
застосування в якості переносних ламп саморобних приладів,
використання несправних штепселів, кусків проволоки замість запобіжників;
виконання робіт не на спеціально відведених і обладнаних місцях (роботи
з вогнем, зварювальні, слюсарні тощо).

7. До підзавдання 000Г.05Л.0107
Вимоги безпеки при водінні та евакуації техніки.
7.1. Вимоги безпеки під час водіння

Роботи по підготовці машини до руху повинен виконувати екіпаж, який

закріплений за даною машиною.
Перед початком руху впевнитись, що шлях вільний, екіпаж зайняв свої
місця і готовий до руху.
При рухові необхідно дотримуватись наступних вимог:
суворо витримувати встановленні швидкість і дистанцію;
перед проїздом під мостом, необхідно передчасно впевнитись, що висота
прольоту над проїзною частиною дороги забезпечить проїзд машини без
перешкод;
вночі рухатись тільки з ввімкнутими габаритними ліхтарями;
при зупинці машини розташовувати її на обочині правої сторони дороги;
при зупинці машини в колоні забороняється виходити з машини на ліву
сторону дороги;
при всіх випадках руху машини через переїзд необхідно користуватися
правилами проїзду транспорту.
Забороняється:
 26

починати рух із відкритими не застопореними люками;

відкривати, трохи відчиняти люки під час руху;
зупиняти машини одразу за крутим закритим поворотом.
7.2. Вимоги безпеки під час евакуації техніки

При буксировці машин необхідно дотримуватися наступних правил:

перед початком евакуації перевірити справність обладнання, яке
використовується;
навантаження на лебідки, троси, блоки, поліспаста не повинно
перевищувати максимально допустиме;
з’єднувати троси потрібно з допомогою канатних затискачів. Всі
з’єднання тросів необхідно апробувати шляхом попереднього навантаження з
послідуючим підтягненням затискачів;
працювати з тросами тільки в рукавицях;
витягувати машини потрібно плавно, не допускаючи різких ривків та
раптових зупинок;
при буксируванні підтримувати надійний зв’язок між тягачем і машиною.
При буксируванні ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
знаходиться між тягачем і машиною, яку буксирують;
стояти біля натягнутих тросів на відстані ближче довжини зчепу;
стояти попереду машини, яку витягають, або знаходитись за нею;
зупинятися на підйомах, спусках, перевалах, мостах та в обмежених
проходах,
забороняється буксирування машин з несправними органами управління і
гальмами на м’якій сцепці (буксирування проводити на жорсткій сцепці).
Заходи безпеки при евакуації машин.
Стан тягових та такелажних засобів, анкерних пристроїв та з’єднувальних
деталей перед їх використанням повинен бути ретельно перевірений.
Навантаження на лебідки, троси та блоки не повинно перевищувати норм,
встановлених для них технічними умовами.
Під час витягування та буксирування машин троси до буксирних гаків,
гусениць та ведучих коліс надійно закріплюються при непрацюючих двигунах.
Надійність закріплення тросів та жорстких буксирів на буксирних гаках
перевіряються керівником заняття (інструктором) безпосередньо перед
початком витягування чи буксирування.
Всіма діями механіків-водіїв тягача та машини, що витягується, керує
командир, який знаходиться у такому місці, звідки він добре їх бачить.
Попереднє натягнення тросів, а також подальше рушання машини з місця
у всіх випадках самовитягнення та буксирування треба проводити плавно, без
ривків. Після попереднього натягнення тросів перевіряється їх кріплення.
Під час натягнення тросів та буксирування машини люк механіка-водія
повинен бути зачиненим, а башта повернена гарматою назад.
Під час витягування та буксирування машин забороняється:
допускати до місця осіб, які не мають відношення до робіт;
користуватися несправним обладнанням;
 27

стояти біля натягнених тросів та по їх напрямках ближче ніж на відстані

довжини тросу;
стояти збоку машини ближче 5 м. при витягуванні її за допомогою
колоди;
знаходитися під машиною, якщо під нею не підставлені надійні опори;
робити зупинки машин, що буксируються та тягача на підйомах, спусках
біля закритих поворотів, на перехрестях та мостах.
При навчанні водінню та роботі з навісним (причепним) обладнанням
танка, БМП, вантаженні машин на переправні засоби та відпрацьовані інших
питань дотримуватися правил та заходів безпеки, викладених у відповідних
порадниках.

8. До підзавдання 000Г.05Л.0108
Знати відповідальність та можливі наслідки при недотриманні вимог
безпеки при експлуатації військової техніки
8.1. Відповідальність за порушення правил водіння або експлуатації
машин

Кримінальний кодекс України.

Стаття 415. Порушення правил водіння або експлуатації машин.
1. Порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи
транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі
тілесні ушкодження або загибель потерпілого, – карається позбавленням волі на
строк від двох до п’яти років.
2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило
загибель кількох осіб, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до
десяти років.
Роз’яснення статті 415.
Бойові машини - це танки, броньовики, самохідні артилерійські та ракетні
установки тощо. До спеціальних машин належать автокрани, грейдери, трактори,
бульдозери, екскаватори, авто- та електрозавантажувачі, траншеєкопачі, санітарні
машини, пересувні ремонтні майстерні тощо. Транспортними машинами є автомашини
(легкові та вантажні), що призначені для перевезення особового складу, озброєння, іншого
військового майна, причепи до них, мотоцикли, інші подібні механічні транспортні засоби.
Для кваліфікації злочину за ст. 415 важливо, щоб бойова, спеціальна або
транспортна машина належала до військового майна. Про ознаки військового майна див.
коментар до ст. 410. Порушення військовослужбовцем правил водіння або експлуатації
машини, яка не є військовою бойовою, спеціальною чи транспортною машиною, не може
кваліфікуватися за ст. 415. Проте це не стосується випадків, коли, скажімо, транспортна
машина, хоча й належить цивільній організації, була передана військовій частині в оренду.
8.2. Наслідки при недотриманні вимог безпеки при експлуатації
військової техніки

Будь-які роботи, що виконуються на техніці, будь то заходи підготовки

(навчальні заняття, навчання) чи обслуговування техніки, являються джерелом
підвищеної небезпеки. Невиконання заходів безпеки при експлуатації
 28

військової техніки, або їх порушення може привести до серйозних наслідків:

втрати здоров’я, каліцтва, а іноді і навіть життя, та пошкодження військової
техніки.
До роботи і ремонту машин допускаються особи, які знають вимоги
заходів безпеки при роботі і ремонту на машинах і які отримали інструкції на
робочому місці. Перед початком робіт потрібно переконатись в тому, що на
машинах не залишились: боєприпаси, зброя розряджена, легко палаючі рідини.
Так, 9 вересня 2019 року на полігоні ЗС України в Чернігівській області
під час руху колони військової техніки водій БРЕМ порушив правила водіння
спеціальної машини і скоїв наїзд на військовослужбовця-контрактника,
притиснувши його до танку Т-64БВ, який їхав попереду.
В результаті ДТП (далі – ДТП) від отриманих травм військовослужбовець
помер під час транспортування до лікарні.
Довідково
Порушена кримінальна справа за ч.1 ст. 415 Кримінального кодексу України
“Порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини,
що спричинило загибель потерпілого”.

Рисунок 8.1 – ДТП військової техніки на полігоні.

5 вересня 2019 року на полігоні ЗС України в Чернігівській області під

час руху колони військової техніки згоріла бойова машина піхоти.

Рисунок 8.2 – пожежа на військовій техніці на полігоні під Чергніговом.

 29

В результаті пожежі вогнем пошкоджено моторний відсік та обладнання

зв’язку. Машина БМП-1КШ належить військовій частині А1815 Міністерства
оборони України. Внаслідок події особовий склад не постраждав.
Наприклад, внаслідок порушення експлуатації автомобільної техніки та
правил дорожнього руху на дорогах за перше півріччя 2019 року сталося 60 128
дорожньо-транспортних подій. В результаті цих аварій загинуло 1058 осіб, а за
шість місяців 2018 року було зафіксовано 57 184 аварії (збільшилися на 7,1%).
В 2019 році в аваріях постраждали 10 553 людини, в 2018 році за той же
період – 10 146), що на 4% більше.