Винахід стосується нафтогазовидобувної промисловості, зокрема обробки нафтової свердловини

розчинами поверхнево-активних речовин.

Відомий спосіб обробки нафтової свердловини, що включає нагнітання суміші неіоногенної та
аніонактивної поверхнево-активних речовин (композиція ПАР типу МЛ) за їх вмісту у розчині від 0,05 до 1%
(Шерстнев Η. Μ. и др. Применение композиций ПАВ при эксплуатации! скважин. - М.: Недра, 1988. - 184с.).
Використання відомого способу дозволяє покращити витиснення залишкової нафти та відмивання
асфальтосмолопарафінистих відкладів, зменшити гідравлічний опір течії пластових флюїдів у поровому
просторі породи та стовбурі свердловини, що дозволяє збільшити дебіт свердловини. Застосування вказаного
способу забезпечує обробку привибійної зони пласта, але не попереджує подальшого відкладання
асфальтосмолопарафінистих речовин на поверхні порових каналів та підземного обладнання під час
експлуатації видобувної свердловини.
Найбільш близькою до запропонованого розчину є рідина для обробки продуктивного пласта нафтової
свердловини, що містить вуглеводневий розчин неіоногенної поверхнево-активної речовини такої як жиринокс
або ріпокс при концентрації від 3 до 6% (Патент України №60378, Е21В43/24, 2005р.). Використання
запропонованої рідини дозволяє покращити нафтовитисну здатність розчину в пластах, що характеризуються
відкладами асфальтосмолопарафінистих речовин, спрощує приготування розчину, дозволяє проводити
обробки у пластах, що одночасно продукують і воду і нафту, а також у пластах з мінералізацією води більше
60,0кг/м3. Застосування відомої рідини забезпечує ефективну обробку привибійної зони пласта та збільшення
дебіту свердловини за нафтою, але не попереджує подальшого відкладання асфальтосмолопарафінистих
речовин на поверхні порових каналів та підземного обладнання в процесі експлуатації видобувної
свердловини.
В основу запропонованого винаходу покладено завдання створити розчин для обробки свердловини, що
видобуває парафінисту нафту, в якому за рахунок використання нового реагенту та зміни технологічних
параметрів досягається обробка пласта та пластових флюїдів і попереджується подальше відкладання
асфальтосмолопарафінистих речовин на поверхні порових каналів та підземного обладнання під час
експлуатації видобувної свердловини.
Суть винаходу полягає у тому, що у розчині для обробки свердловини, що видобуває парафінисту нафту,
який містить вуглеводневу основу та поверхнево-активну речовину, як поверхнево-активну речовину
використовують депресатор для нафтопродуктів „Рена-2210", а як вуглеводневу основу - легку нафту або
вуглеводневий розчинник при наступному співвідношенні компонентів, мас. %:
депресатор для нафтопродуктів
„Рена-2210" 0,01-2,0
легка нафта або вуглеводневий
розчинник решта.
Суттєвими відмінностями запропонованого розчину від відомого є:
- як поверхнево-активну речовину використовують депресатор для нафтопродуктів „Рена-2210"
концентрацією від 0,01 до 2,0%;
- як вуглеводневу основу використовують легку нафту або вуглеводневий розчинник.
При інтенсивному відкладенні АСПР у привибійній зоні діаметр порового каналу зменшується і відповідно
зменшується дебіт свердловини. При інтенсивному відкладенні АСПР на підземному обладнанні відповідно
зменшується прохідність труб, що призводить до зниження дебіту або до погіршення роботи підземного
обладнання. Як інгібітор відкладень асфальтосмолопарафінистих речовин депресатор для нафтопродуктів
„Рена -2210" є достатньо ефективним. Ефективність дії депресатору залежить як від типу відкладень, так і
дозування реагенту. В ході досліджень, проведених в НДПІ ВАТ „Укрнафта", встановлено, що при збільшенні
вмісту депресатора „Рена-2210" в нафті Луквинського родовища від 200 до 600г/т ефективність захисту
зростає від 15 до 85%. Для Решетняківського родовища ефективність захисту відповідно складає 12 - 57%, а
для Орів-Уличнянського родовища - 25 - 45%.
На графіках (Фіг.) відображено ефективність використання депресатора "Рена-2210" для інгібіторного
захисту від АСПВ свердловин Луквинського, Орів-Уличнянського та Решетняківського родовищ.
Інгібування поверхні порового колектора або підземного обладнання забезпечує кращу роботу
свердловини після обробки за рахунок зменшення відкладення важких компонентів нафти чи взагалі їх
відсутність на поверхні порового колектора. Під час експлуатації свердловини забезпечується стабільний
дебіт за рахунок збереження внутрішнього діаметра порового каналу.
Присутність депресатора „Рена-2210" в нафті забезпечує зниження температури застигання нафти. У
таблиці 1 наведено результати визначення депресорних властивостей депресатора „Рена-2210". Для нафти
Бориславського родовища в залежності від концентрації температура застигання нафти зменшується на 2 -
4°С, для нафти Старо-Самбірського родовища - на 11 - 16°С, для нафти Битківського родовища - на 7 - 17°С,
для нафти Решетняківського родовища - на 5 - 9°С. Зниження температури застигання нафти покращує
роботу підземного обладнання особливо в осінньо-зимовий період завдяки перебуванню нафти в рідкому
стані (нафта фільтрується із пласта до вибою та на поверхню, а не утворює відклади на поверхні підземного
обладнання).

Таблиця 1

Визначення депресорних властивостей депресатору "Рена-2210"

Температура застигання, °С
Різниця
Концентрація, З
Родовище Депресатор Без температур
% додаванням
інгібітора застигання, °С
інгібітора
 Бориславське Рена-2210 0,005 +4 0
0,01 0 4
0,05 +4 +2 2
0,1 +1 3
2 0 4
2,1 0 4
Старо-Самбірське Рена-2210 0,005 +20 +17 3
0,01 +9 11
0,05 +5 15
0,1 +4 16
1 +8 12
2 +10 10
2,1 +10 10
Битківське Рена-2210 0,005 +22 +20 2
0,01 +15 7
0,05 +7 15
0,1 +5 17
2,0 +10 12
2,1 +10 12
Решетняківське Рена-2210 0,005 +25 +23 2
0,01 +20 5
0,05 +18 7
од +16 9
2,0 +14 11
2,1 +14 11

Особливо важливою здатністю депресатора „Рена-2210" є його властивість зменшувати в'язкість

нормальних нафт (більшість нафт має невисоку в'язкість від 1 до 10 мПас). В залежності від концентрації та
типу нафти це зниження складає від 10 до 30%. Зменшення в'язкості нафти в пластових умовах хоча б на
одну одиницю призводить, при всіх інших рівних умовах, до збільшення її фільтрації та зростання дебіту
свердловини за нафтою.
Таким чином, при нагнітанні вуглеводневого розчину депресатору· „Рена-2210" в зону відкладень
(привибійна зона, трубний простір НКТ, затрубний простір) відбувається руйнування відкладень
асфальтосмолопарафінистих речовин, що відклались раніше в процесі експлуатації свердловини,
вуглеводневою основою розчину - нафтою або вуглеводневим розчинником. За рахунок диспергування
частина депресатора „Рена-2210" переходить у нафту, зменшуючи її в'язкість та температуру застигання. Інша
частина депресатора „Рена-2210" відкладається на поверхні і в подальшому працює як інгібітор. В результаті
розчинення асфальтосмолопарафінистих речовин збільшується прохідний діаметр порового каналу,
відновлюється проникність пласта, зростає прохідність НКТ, покращується робота підземного обладнання, що
в комплексі призводить до зростання дебіту свердловини як по рідині, так і по нафті. Інгібування поверхні
забезпечує покращену роботу свердловини після обробки протягом більш тривалого періоду. Для покращення
розчинення відкладень асфальтосмолопарафінистих речовин нагнітання вуглеводневого розчину
депресатора „Рена-2210" доцільно здійснювати нагрітим до температури від 40 до 70°С.
Депресатор для нафтопродуктів „Рена-2210" випускається згідно технічних умов ТУ У 24.6-30084964-004-
2003. Це розчин продуктів сополімеризації вищих ненасичених сполук із вінілацетатом у вуглеводневих
нафтових розчинниках. Депресатор за зовнішнім виглядом є в'язкою рідиною від безбарвного до
світлокоричневого кольору з густиною від 860 до 910кг/м 3. В'язкість депресатора по віскозиметру ВЗ-246 з
діаметром сопла 4мм при температурі 20°С складає не менше 18сек, а температура застигання не вище 10°С.
Використання депресатора для нафтопродуктів „Рена-2210" при концентраціях, менших 0,01%,
недоцільно, оскільки при таких концентраціях депресатор не зменшує температуру застигання (таблиця 1).
Використання депресатора для нафтопродуктів „Рена-2210" при концентраціях більших 2% нераціонально
через перевитрату реагенту. Як вуглеводневу основу використовують легку нафту або вуглеводневий
розчинник такий як гас освітлювальний, нафроз, стабільний газобензин та інші.
Розчин для обробки свердловини, що видобуває парафінисту нафту, готують наступним чином.
Депресатор для нафтопродуктів „Рена-2210" розчиняють у вуглеводневій основі і нагнітають у
свердловину.
Приклад 1. У 99,99г (99,99мас. %) легкої нафти розчиняють 0,01г (0,01мас. %) депресатора для
нафтопродуктів „Рена-2210". Розчин перемішують до утворення однорідної суміші.
Приклад 2. У 99,9г (99,9мас. %) гасу освітлювального розчиняють 0,1г (0,1мас. %) депресатора для
нафтопродуктів „Рена-2210". Розчин перемішують до утворення однорідної суміші.
Приклад 3. У 98,0г (98,0мас. %) розчинника „нафроз" розчиняють 2,0г (2,0мас. %) депресатора для
нафтопродуктів „Рена-2210". Розчин перемішують до утворення однорідної суміші.
Технічний результат від використання розчину для обробки свердловини, що видобуває парафінисту
нафту, полягає у тому, що застосування депресатора для нафтопродуктів „Рена-2210" забезпечує інгібування
поверхні порового колектора та підземного обладнання від відкладень асфальтосмолопарафінистих речовин,
зменшення в'язкості нафти, пониження температури застигання нафти, що в комплексі забезпечує зростання
дебіту видобувної свердловини.