МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛІСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
Кафедра мікробіології, фармакології та ветеринарної епідеміології

КУРСОВА РОБОТА
(ІСТОРІЯ ХВОРОБИ)
З навчальноїдисципліни
«Паразитологія та інвазійні хвороби тварин»
на тему:
«Ехінококоз свиней»

Студента 5 курсу групи ВМ-18-1

Галузізнань 21 «Ветеринарна медицина»
Спеціальності 211 «Ветеринарна медицина»
Освітнійступінь «Магістр»
Сілівончика Івана Володимировича
Керівник: Довгій Ю.Ю., доктор ветеринарних наук,
професор кафедри мікробіології, фармакології та
ветеринарної епідеміології
Національна шкала_____________
Кількістьбалів______ ECTS______

Житомир 2022
 Зміст
Розділ I. Registratio
Розділ II. Anamnesis
Розділ III. Statuspraesenscommunis
3.1. Загальні дослідження
3.2. Дослідження окремих систем
3.2.1. Дослідження серцево-судинної системи
3.2.2. Дослідження дихальної системи
3.2.3. Дослідження системи харчотравлення
3.2.4. Дослідження нервової системи
3.2.5. Дослідження тазу та сечостатевої системи
Розділ IV. Statuspraesenslocalis
Розділ V. Лабораторні дослідження
Розділ VI. Diagnosisetdiagnosisdifferentialis
Розділ VII. Prognosisquoadvitamvaletudinemcompletam
Розділ VIII. Decursusmorbidettherapia
Розділ IX. Epicrisis
Використана література
Додатки
 
 Розділ 1. Registratio
1. Порядковий номер – 69;
2. Час і дата дослідження тварини – 15 листопада 2022р.,о 20 годині 30
хвилин;
3. Вид тварини – Свиня;
4. Стать тварини – кнур;
5. Вік тварини (Дата народження) – один рік, (народився 1 листопада
2021року.);
6. Кличка, інвентарний номер, номер бирки і т.п. – «Пеппа», інв. номер –
485723;
7. Масть і прикметитварини – гніда, з зірочкою та срілкою на морді;
8. Вага тварини – 190 кг;
9. Порода і породністьтварини – Полтавська м'ясна;
10. Мета утримання – забій, продаж м’яса та сировини;
11.Власник тварини – ФОП «Мартинюк»;
12.Адреса власника і місцезнаходженнятварини - Житомирська обл.,
Коростеньский рн, м. Овруч, вул. Нриньська 27;
13.Діагноз при надходженні на стаціонарнелікування (первиннийдіагноз)
– цистоцеркоз;
14.Діагноз заключний – Ехінококоз свиней;
15.Результати лікування – тваринавиз загинула;
16.Дата вибуттятварини з клініки – 18 листопада;
17.Кількість днів лікування – 3 доби;
18.Підпис куратора.
 Розділ II. Anamnesis
Anamnesisvitae
Тварина народилася у господарстві ФОП «Мартинюк»;.В осінній
період, тварини цілодобово перебувають у стійлі, а в літньо-весняний період
у стійлово-пасовищному. Стійло збудована з цегли, має бетонну підлогу,
кожне пиміщення розраховане на утримання 10 свиней, в якості підстилки
використовувють солому і тирсу, підстилку 2 рази на тиждень. свней у
господарстві використовують для розплоду та продажу. Всі корма
розносяться вручну. Видалення гною і прибирання також проводиться
вручну. Водонапування проводиться з поїлок, два разиі на добу. Раціон
тварин складається з: товчі, коренеплодів та зеленого корму.
Всі діагностично-профілактичні дослідження, необхідні для
благополуччя господарсва, фермерське господарство проводить згідно
графіків та планів двічі на рік.

Anamnesismorbi
За словами доглядача за тваринами було з’ясовано, що тварина стала
млявою, перестала вживати їжу, стала втрачати масу тіла, та з’явилися
проноси,
При огляді, хворої тварини ветеринарний лікар данного фермерського
господарства виявив: застій слизової оболонки, послаблення перистальтики
кишечника, біль в ділянці грудної клітки при пальпації. Попередньо був
поставлений діагноз абсцес печінки.

Стан даного фермерського господарства знаходиться в

благополучному стані, інфекційних хвороб свиней зареєстровано не було.
Вивезення гною проводиться 2 рази на тиждень, дезінфекція та прибирання
приміщень проводиться відповіднорозпорядку. Споруда(ферма) в якій на
утриманні перебувають тварини відповіда євсім сан.-гігієн. вимогам.
Заходи, які були проведені закінчивши огляд хворої тварини та тих з
ким вона була в контакті лікар ветер. медицини даного господарства
призначив лікування дав настанови що до подальшого утримання тварини,
також порекомендував раціон та дезінфекцію приміщення де стоять свині.
 Лікарем було назначено симптоматичне лікування (для усунення
больових реакцій тварини), а також підготовки тварини до оперативного
втручання, для видалення нариву, якщо лабораторні дослідження підтвердять
діагноз.
 РозділIII. Statuspraesenscommunis

3.1. Загальнідослідження

Дата 15 листопада 2022р.

Температура41.2С;Пульс60 уд/хв.;Дихальнірухи21 рух на хв.;

Габітус. Кнур в’ялий. Тварина частіше лежить аніж стоїть, в’яло

рухається. Положення свині в просторі є фізіологічним – лежачим.
Правильної будови тіла, яка притаманна даному виду тварин. Пальпацією і
оглядом, а також за формами, насиченістю жиром підшкірної клітковини на
ребрах але менше ніж мало б бути, враховуючи об’єм і товщину жирової
тканини тіла тарини було визначено вгодованість. Кнур має погану
вгодованість, ребра не видно взагалі, підшкірна жирова тканина погано
розвинена. Тварина має міцну конституцію, тяжкий та товстий кістяк, товсту
потужну шию, неважку голову, кінцівки середньої довжини кінцівки, на них
шкіра товста та міцна, без складок,також має міцні ратиці. За результатами
анамнезу відомо, що тварина має жвавий темперамент. Оглядом і пальпацією
було визначено, що кістяк і мускулатура розвинені правильно. Тварина має
міцну будову тіла, широкою грудною кліткою, довгою і широкою спиною.
Реакція на зовнішні подразники - сповільнена.

Дослідження кон’юнктиви та слизових оболонок

Оглянувши склеру очей було встановлено, що вона дещо
гіперемійована та жовтушного кольору, на якій добре видно збільшені
судини, які перенаповнені кров’ю.
Кон’юнктива –має незначну жовтушність, дещо зволожена, блискуча. Будь-
яких порушень цілісності зареєстровано не було. Гнійних та серозних
виділень з внутрішньго кута ока не має.
Слизові оболонки носа – при дослідженні пятака виявлено, що він блідо-
рожевиф помірно зволожений.Також помічено деякі серозні виділення з
носових ходіва, але це є нормою для даного виду тварин.
Шкіра. При огляді і пальпації шкіри відмічаю, що вона прожна,
нерухлива, ушкоджень не виявлено, яскраво-рожевого кольору, температура
поверхні шкіри в межах норми, помірно волога, підшкірна клітковина дещо
зменшена, має специфічний для даного виду тварин запах. Паразитів на
поверхні шкіри не було виявлено.
Шкірянийпокрив. У ході дослідження шкіряного покриву, методом
огляду було встановлено, що стан волосяного покриву гарний, має природній
блиск, щільно не прикріплений до шкіри, та прилягає до шкіри.
Поверхневі лімфатичні вузли. У свиней проводити пальпацію
лімфатичних вузлів – складно через велику кількість жирової тканини у
клітковині, жодних видимих змін в заглоткових, підщелепних і шийних
лімфо вузлах не було виявлено.

Дослідження рухового аппарату тварини. Кнур має природню,

правильну постановку кінцівок. Чітко та правильно рухається без храмання
та кульгавості. Кістки мають правильну анатомічну форму та положення.
Суглоби та сухожилки - цілі, стан ратиць задовільний, ніяких механічни чи
інших пошкоджень не видно, мають природний колір та розміщення.

3.2. Дослідженняокремих систем

3.2.1. Дослідженнясерцево-судинноїсистеми

Провівши пальпацію та перкусію серцевої ділянки, було виявлено

невелику больову реакцію. При досліджені поштовху серця. Також була
виявлена незначна аритмія. Інших пат змін виявлено не було. Аускультацією
було досліджено тони серці, вони гарно виражені, глухі та не ритмічні.
Приблизна тривалість першого тону становить 0.3 с, а другого 0.09с. Пульс у
межах норми для даного виду варин.

3.2.2. Дослідженнядихальноїсистеми

При дослідженні дихальних шляхів у тварини, а саме носових отворів і

п’ятака, жодних явищ запалення виявлено не було, механічні ушкодження
також відсутні. Присутні деякі виділення з носу, набряків немає, дихальні
шляхи чисті, забруднень не мають, знаходяться у нормі, буть-які деформації
носових отворів відсутні. В стані спокою у тварини дихальні рухи
повторюються не ритмічно дещо пришвидшено та несимерично один одному
приблизно 22-23 рухів за хвилину. Дихання не є типовим для свиней.
Видихуване повітря із характерним запахом, який притаманний даному виду
тварин.
3.2.3. Дослідження системи травлення
Тварина погано їсть. Спостерігається постійна спрага, тварина постійно
хоче пити. Спостерігаються розлади в прийманні корму та води. Корм майже
не їсть, жує та ковтає дуже повільно, воду п’є швидко.
Слизова оболонка рота жовтушного забарвлення. Запах з ротової
порожнини характерний для даного виду тварин.
Всі зуби правильно розміщені, тварина має правильний прикус.
Усі щелепні та привушні залози симетричні одна одній, не збільшені,
болючість відсутня, щільної консистенції. Живіт у тварини не збільшений,
правильної фізіологічної форми, тонус черевних м’язів і всієї черевної стінки
помірний.
При перкусії правого підребер’я діагностуються краї печінки та її
сильна болючість.
Акт дефекації проходить більше 10 раз на день, через кожні 2-3 години,
частіше за все з проносом. З даних анамнезу відомо, що часто у тварини
спостерігаються проноси.

3.2.4. Дослідженнянервовоїсистеми

Загальний стан тварини - пригнічений, вона більшість свого часу

проводить в лежачому положенні, не реагує при оклику, має збережені
рефлекси.
Рухи не завжди чіткі, координація рухів їх у нормі. При дослідженні
вияснилось що поршнева і глибокі больві реакції збережені.
При дослідженні зору - погіршення зору не спостерігається. Виділення
відсутні. Повіки не набряклі. На поверхні шкіри не виявлено пошкоджень.
Очне яблуко правильної форми, не деформоване. Райдужна оболонка
тьмяного відтінку.
Тактильна чутливість тварини у нормі.
Органи чуття, паталогій т змін не мають.
 3.2.5. Дослідження тазу та сечостатевоїсистеми

Таз у даної тварини широкий, має правильну форму. Тазові кістки -

симетричні. Зв’язки, тазу не напруженимі. При акті сечовиділення, тварина
приймає фізіологічну позу, характерну даному виду тварин.
Ак сечовиділення проходить1-2 хвилини, жодних відхилень у процесі
сечовипускання не виявлено. За добу було приблизно чотири акти
сечовиділення. При зовнішньому простукуванні нирок, больової реакції не
встановлено.
 Розділ IV. Statuspraesenslocalis
При взятті крові, кров темна. При біохімічному дослідженні кількість
еритроцитів та вміст гемоглобіну в нормі. Кількість лейкоцитів та
еозинофілів, що може свідчити про запальний процес або наявність
паразитів(продуктів їхнього обмуну) При перкусії правого підребер’я
діагностуються краї печінки та її болючість.

РозділV. Лабораторнідослідження
 Дослідженнясистемикрові
А) Визначення фізичних властивостей крові

Швидкість осідання еритроцитів –7 мм за 1 годину.

Швидкість згортання крові – 5 хв.
Ретракція кров’яного згустку – 54%
Б) Біохімічний аналіз крові
Концентрація загального білку – 64 г/л
Концентрація глобулінів – 2.5%
Концентрація альбумінів – 33%
Альбуміново-глобулінове відношення – 2:1
Концентрація кальцію – 2,5 ммоль/л
Концентрація неорганічного фосфору – 15 ммоль/л
Концентрація глюкози – 3,4 ммоль/л (знижена)
Концентрація білірубіну – 8 ммоль/л (підвищена)
Концентрація креатиніну –100 ммоль/л (підвищена)
Концентрація сечовини –5.5 ммоль/л (підвищена)
Тромбоцити 250 Г/л
Лейкоцити 20
Г/л(збільшено)
Еритроцити 6.8 Т/л
Гемоглобін 96 Т/л

Лейкограмма:
 Нейтрофіли:
сегментоядерні – 25
паличкоядерні – 1
юні – 0
Еозинофіли – 20
Базофіли – 1
Лімфоцити –50
Моноцити –3

Дослідження фекалій – при дослідженні лабораторно були иявлені

личинки ехінококу, фекалії водянисті темно зеленого кольору.

Дослідженнясечі– темно-жовтого кольору, прозора, без кристалів, має

характерний запах притаманний даному виду тварин.

Тварина виділяє за добу приблизно 5-6 л сечі.

Відносна щільність 1,020 кг/л

pH 7,5
Кетонові тіла, білок та цукор - відсутні

За дослідженні гематологічного дослідження крові хворої тварини

реєструється підвищення кількості лейкоцитів у крові свині 20 Г/л, при
нормі – 10 - 15 Г/л. Це може свідчити про розвиток запальних явищ, в
організмі а саме в печінці. Також був зареєстрований підвищений вміст
еозинофілів що може бути знаком про наявність в організмі продуктів
життєдияльности паразитів. Проаналізувавши результат лейкограми стало
видно, що в організмі є запалення а саме в печінці.
 Розділ VI. Diagnosis et diagnosis differentialis
Діагноз на ехінококоз ставиться на основі всіх клінічних ознак, пат.
змін, і проведених лабораторних досліджень. Дуже великого значення
прижиттєвої діагнозтики мають саме імунологічні методи: такі як реакції
латексаглютенації (РЛА) та (РСКП) сколексокільцеприцепітації.
Рідину яка відібрана з ехінококових міхурів, вводять підшкірно, або
внутрішньошкірно тваринам 0.3 мл в ділянку віха або хвоста, і перевіряють
реакцію через 2-3 години.
Після забою або смерті тварини діагноз ставлять на підставі виявлення
міхурів ехінококу у внутрішніх органах і тканинах.
Ехінококоз потрібно диференціювати від кістозних захворювань, для
цього додатково проводиться ультразвукове обстеження, також необхідно
деферніювати від абсцесів.
 Розділ VII. Prognosis quo ad vitamvaletudinemcompletam

Прогноз при ехінококозі печінки у свиней не є сприятливим можливе

лише тимчасове симптоматичне лікування в залежності від стадії. Також
можливий і хірургічний варіант лікування, але його ефективність буде
лишатися сумівною.
 Розділ VIII. Decursusmorbidettherapia

П Р Дані дослідження Терапія, годівля,

ТС уд/хв рух/ тварини утримання
хв
Дата

Р В Р В Р В
Загальний стан Тварині призначено
тварини пригнічений. повноцінну годівлю,
Свиня займає догляд та моціон.
переважно лежаче Дотримання належних
положення, не їсть, п’є умов утримання. Та
багато води. Видимі каранин.
слизові оболонки
Кнуру був призначений
15.11.22р.

анемічні із
окситетрациклін як
39,3
39,5

жовтуватим відтінком.
66
60
17

16

Сеча темно-жовтого протизапальний препарат

кольору. 1раз на добу(1мл/10кг)

Протягом 3 діб

Загальний стан Тварині призначено

16.11.22р.
39,2
39,1

60
58
15
16

тварини дещо повноцінну годівлю,

пригнічений. Тварина догляд та моціон.
почала проявляти Дотримання належних
кращий інтерес до умов утримання.
кормів.
окситетрациклін як
протизапальний препарат
1раз на добу(1мл/10кг)

було проведено хірургічне

втручання з видалення
кісти в
областіпеченки(ехінококов
ого міхура)
 Загальний стан Тварині призначено

17.11.22р.
39,2
39,0
56
58
13
15
тварини задовільний. повноцінну годівлю,
догляд та моціон.
Дотримання належних
умов утримання.
окситетрациклін як
протизапальний препарат
1раз на добу(1мл/10кг)

обробка швів 5% розчином

йоду. 1 раз на день,
протягом 7 днів.

Заключення: Було проведено хірургічне втручання з видалення

ехінококового міхара з печінки прогноз сумнівний.
Інтенсивність застосованих заходів становить – 50%.
Тварина одужала, стала клінічно здоровою і тому була виписана з клініки.

Добові коливання показників температури, дихання, та пульсу впродовж

хвороби з 20 листопада по 23 листопада наведені у таблиці.
Частота пульсу, Частота дихання,
Дата Температура, С 0
уд./хв. рух./хв.
ранок вечір ранок вечір ранок вечір
15.11.22 39,3 39,5 66 60 17 16

16.11.22. 39,2 39,8 60 58 15 16

17.11.22. 39,2 39,0 56 58 13 15

 РозділIX. Epicrisis
ЕТІОЛОГІЯ

Збудник виглядає як міхур завбільшки від 1 см. до голови 20+ см в діаметрі,

який заповнений світло-жовтою речовиною, що опалесціює. Ця рідина є
продуктом крові хазяїна і виконує роль живильного й захисного середовища
для сколексів. Стінка даного міхура має дві оболонки: зовнішню —
кутикулярну, молочного кольору, іноді з жовтим відттінком, і внутрішню —
зародкову (гермінативну), на поверхні якої відроджуються виводкові
капсули, а в них — зародкові сколекси й дочірні (вторинні) міхури.
Виводкові капсули, а також окремі сколекси відриваються від вторинної
оболонки і вільно плавають у порожнині первинного міхура або скупчуються
у великих кількостях на його дні, і утв. гідатидозний пісок.

ЕПІЗООТОЛОГІЯ ХВОРОБИ

Джерелом поширення хвороби є приотарні й безпритульні собаки.

Дефінітивні й проміжні хазяї заражаються в весняно-осінній період, оскільки
в цей період масово забивають тварин і спостерігаються часті смерті тварин,
а яйця і личинки гельмінта, завдяки сприятливим умовам зовнішнього
середовища, здатні до виживання. Поширення інвазії в окремих фермерських
господарствах, НП. спричинюють погані ветеринарно-санітарні умови,
відсутність боєнь і несвоєчасна утилізація уражених туш і їх органів.
Молодняк хворіє частіше й інтенсивніше, ніж дорослі тварини. В організмі
заражених тварин ехінококові міхурі можуть зберігатись роками. У трупах
вони можуть інфікувати упродовж 3—4 тижнів.

ПАТОГЕНЕЗ

Під час розвитку ехінококові міхурі спричиняють тиснення на уражені

органи через що виникає їх атофія. Залежно від розташування, розміру
міхурів та їх кількості виникають порушення як загальної так і місцевої дії.

Продукти їх обміну проявляють токсичні й алергічні явища в організмі

тварин. Враження печінки призводить до порушення травних роцесів, легень
— акту дихання.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ

Хворі тварини поступово худають, нерідко спостерігаться виснаження,

з’являються проноси, іноді запори, кашель, віддишка. У разі розриву міхура в
легенях спостерігають булькання та хрипи, кашель, з носа спостерігають
виділення ексудату, що містить кров. При сильному ураженні ехінококом
печінки можливий її розрив і кровотеча, що може призвести навіть д
загибелі тварини.

ПАТОЛОГОАНАТОМІЧНІ ЗМІНИ

Труп тварини має ознаки виснаження. Можливий перитоніт, та

гастроентерит.

Ехінококові міхурці можуть бути виявлені печінці, легенях, рідше в нирках,

селезінці. При сильній інвазії значно збільшуються об’єм та маса уражених
органів, їх тканини атрофуються. Іноді міхурі знаходяться всередині органа, і
тоді їх можна виявити пальпацією.
 Використаналітература
1.Паразитологія та інвазійні хвороби тварин: Підручник / В. Ф. Галат, А. В.
Березовський, М. П. Прус, Н. М. Сорока; За ред. В. Ф. Галата – К.: Вища
освіта, 2003. – 62 с.
2.Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин /В. І. Левченко, В. В.
Влізло, І. П. Кондрахін та ін.; За ред. В. І. Левченка. – Біла Церква, 2004. –
88стр.
3.Клінічна діагностика хвороб тварин/В. І. Левченко,. К49 М. О. Судаков, И.
Л. Мельник та ін.; За ред. В. І. Левченка.-. К. : Урожай, 1995
4.Паразитологія та інвазійні хвороби тварин: Підручник / В. Ф. Галат, А. В.
Березовський, М. П. Прус, Н. М. Сорока - 50с.

5.Echinococcus and Echinococcosis, Part A Editors: Andrew Thompson, Alan

Lymbery - 2017

6.Бойчук Ю.Д. Екологія і охорона навколишнього середовища / Бойчук Ю.Д.,

Соломенко Є.М., Бугай. Є.П. — Суми: Юн-цька книга, 2002.
7.Дахно І.С. Атлас гельмінтів тварин / Дахно І.С., Березовський А.В., Галат
В.Ф. — К.: Ветінформ, 2001.
8.Довідник лікаря ветеринарної медицини / [ред.-упоряд. П. І.Вербицький,
В.О. Бусол, П. П. Достоєвський]. — К. : Урожай, 2004
9.Злобін Ю.А. Загальна екологія / Ю.А. Злобін, Н.В. Кочубей — Суми : В І Д
Універсальна книга, 2003.
10.Довідник з охорони праці в сільському господарстві / [ред.-упоряд. С.Д.
Лехма, С.М. Козирєв]. — К.: Наукова книга,1998.
 Додатки

Рис. 1 Органи уражені ехінококовими міхурами.

Рис.2 Ехінокок звичайний.