МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛІСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
Кафедра мікробіології, фармакології та ветеринарної епідеміології

КУРСОВА РОБОТА
(ІСТОРІЯ ХВОРОБИ)
З навчальноїдисципліни
«Паразитологія та інвазійні хвороби тварин»
на тему:
«Ехінококоз мясоїдних»

Студента 5 курсу групи ВМ-18-1

Галузізнань 21 «Ветеринарна медицина»
Спеціальності 211 «Ветеринарна медицина»
Освітнійступінь «Магістр»
Тітули Олексія Івановича
Керівник: Довгій Ю.Ю., доктор ветеринарних наук,
професор кафедри мікробіології, фармакології та
ветеринарної епідеміології
Національна шкала_____________
Кількістьбалів______ ECTS______

Житомир 2022
 Зміст
Розділ I. Registratio
Розділ II. Anamnesis
Розділ III. Statuspraesenscommunis
3.1. Загальні дослідження
3.2. Дослідження окремих систем
3.2.1. Дослідження серцево-судинної системи
3.2.2. Дослідження дихальної системи
3.2.3. Дослідження системи харчотравлення
3.2.4. Дослідження нервової системи
3.2.5. Дослідження тазу та сечостатевої системи
Розділ IV. Statuspraesenslocalis
Розділ V. Лабораторні дослідження
Розділ VI. Diagnosisetdiagnosisdifferentialis
Розділ VII. Prognosisquoadvitamvaletudinemcompletam
Розділ VIII. Decursusmorbidettherapia
Розділ IX. Epicrisis
Використана література
Додатки
 
 Розділ 1. Registratio
1. Порядковий номер – відсутній;
2. Час і дата дослідження тварини – 11 жовтня 2022р.,о 20 годині 15
хвилин;
3. Вид тварини – кіт;
4. Стать тварини – кіт;
5. Вік тварини (Дата народження) – два роки, (народився 11 жовтня
2020 року.);
6. Кличка, інвентарний номер, номер бирки і т.п. – «гюнтер», інв. номер –
відсутній;
7. Масть і прикметитварини –чорний з білими плямами на морді і лапках;
8. Вага тварини – 9.5 кг;
9. Порода і породністьтварини – безпородний;
10. Мета утримання – домашній улюбленець;
11.Власник тварини – Дмитрук Оксана Вікторівна;
12.Адреса власника і місцезнаходженнятварини - Хмельницька обл.,
Старокостянтинівський рн, м. Старокостянтинів, вул. Князя Остразкого 15;
13.Діагноз при надходженні на стаціонарнелікування (первиннийдіагноз)
– цистоцеркоз;
14.Діагноз заключний – Ехінококоз мясоїдних;
15.Результати лікування – тваринавиз загинула;
16.Дата вибуттятварини з клініки – 11 жовтня;
17.Кількість днів лікування – 3 доби;
18.Підпис куратора.
 Розділ II. Anamnesis
Anamnesisvitae
Тварина народилася у домі господарки;.В осінній-зимній період,
тварини цілодобово перебувають у будинку, а в літньо-весняний період у
подвірі двору.В якості підстилки використовувють подушку. Корма
видаються вручну. прибирання лотка проводиться вручну. Вода
знаходиться у вільному доступу замінюється на свіжу двічі на день. Раціон
тварин складається з: Сухого корму Royal Canin Sterilised.
Всі діагностично-профілактичні дослідження, необхідні для
благополуччя не проводилися.

Anamnesismorbi
За словами господаря тварини було з’ясовано, що тварина стала
млявою, перестала вживати їжу, стала втрачати масу тіла, та з’явилися
проноси,
При огляді, хворої тварини ветеринарнарний лікар виявив: застій
слизової оболонки, послаблення перистальтики кишечника, біль в ділянці
грудної клітки при пальпації. Попередньо був поставлений діагноз абсцес
печінки.

Стан даного Району знаходиться в благополучному стані,

інфекційних хвороб тварин зареєстровано не було. .
Заходи, які були проведені закінчивши огляд хворої тварини та тих з
ким вона була в контакті лікар ветеринар призначив лікування дав настанови
що до подальшого утримання тварини, також порекомендував раціон та
дезінфекцію приміщення де проживає кіт.

Лікарем було назначено симптоматичне лікування ( для усунення

больових реакцій тварини ), а також підготовки тварини до оперативного
втручання, для видалення нариву, якщо лабораторні дослідження підтвердять
діагноз.
 РозділIII. Statuspraesenscommunis

3.1. Загальнідослідження

Дата 11 жовтня 2022р.

Температура38.5С; Пульс180 уд/хв.; Дихальнірухи 20 рух на хв.;

Габітус. Кіт в’ялий. Тварина частіше лежить аніж стоїть, в’яло

рухається. Положення кота у просторі фізіологічне – лежаче. Правильної
анатомічної будови тіла, яка притаманна даному виду тварин. Пальпацією і
оглядом, насиченістю жиром підшкірної клітковини на ребрах але менше ніж
мало б бути, враховуючи об’єм і товщину жирової тканини тіла тарини було
визначено ожиріня. Кіт має зайву вгодованість, ребра не видно взагалі,
підшкірна жирова тканина занадто розвинена. Тварина має міцну
конституцію , легкий та тонкий кістяк, товсту потужну шию, неважку голову,
кінцівки правильної довжини кінцівки, на них шкіра тонка та міцна, без
складок, також має міцні лапи. За результатами анамнезу відомо, що тварина
має жвавий темперамент . Оглядом а саме пальпацією і моніторингу було
визначено, що кістяк і мускулатура розвинені добре. Тварина має міцну
анатомічну будову тіла , широкою грудною кліткою, короткою та широкою
спиною. Реакція на зовнішні подразники - заторможена.

Дослідження кон’юнктиви та слизових оболонок

Оглянувши склеру очей було встановлено, що вона дещо
гіперемійована і жовтушного кольору, на котрих добре видно збільшені
судини, які перенаповнені кров’ю.
Кон’юнктива –має незначну жовтуватість, дещо зволожена, блискуча. Будь-
яких порушень цілісності зареєстровано не було. Гнійних та серозних
виділень із внутрішньго кута ока не виявлено.
Слизові оболонки носа – при дослідженні носа виявлено, що він блідно-
рожевий зволожений. Також не помічені серозні виділення із носових
отворів.
Шкіра. При огляді і пальпації шкіри відмічаю, вона пружна, нерухлива
, ушкоджень не виявлено, температура поверхні шкіри в межах норми,
помірна волога, підшкірна клітковина дещо збільшина, має специфічний для
даного виду тварин запах . Паразитів на поверхні шкіри не виявлено.
Шкірянийпокрив. У ході дослідження шкіряного покриву, методом
огляду було встановлено, що стан волосяного покриву гарний, має
анатомічний блиск, щільно прикріплений до шкіри, та прилягає до шкірного
покриву.
Поверхневі лімфатичні вузли. В кота проводити пальпацію
лімфатичних вузлів – складно через велику кількість жирової тканини у
клітковині , ніяких видимих перемін у заглоткових, підщелепних і шийних
лімфо-вузлах не було знайдено.

Дослідження рухового аппарату тварини. Кіт має анатомічно,

правильну постанову кінцівок. Чітко та правильно рухається без хрумання та
кульгавості. Кістки мають правильну природню форму та знаходженя.
Суглоби та сухожиля - міцні, стан лап задовільний, ніяких механічних чи
інших поранень не видно, мають анатомічно правильний розмір та
розміщення.

3.2. Дослідженняокремих систем

3.2.1. Дослідженнясерцево-судинноїсистеми

Провівши пальпацію та перкусію серцевої ділянки, було виявлено

невелику больову реакцію. При досліджені поштовху серця. Також була
виявлена аритмія. Інших патологічних змін виявлено не було. Аускуль-
тацією було спостережено тони сердця, вони чітко виражені , глухі та не
послідовні. Тривалість першого тону становить 0.1 с, а другого 0.009с. Пульс
у межах норми для даного виду тварин.

3.2.2. Дослідження дихальної системи

При оглядів дихальних шляхів у тварини, а саме носових отворів,

жодних підозр запалення не виявлнено, механічні пошкодження також не
виявлені. Присутні деякі виділення з носових отворів, набряків немає,
дихальні шляхи чисті, забрудненя відсутні, стан добрий, буть-які деформації
носових отворів не виявлнені. В стані спокою у тварини дихальні рухи
повторюються не послідовно дещо підшвидшено та не одноманітне один
одному приблизно 10-15 рухів на минуту. Дихання не є типовим для котів.
Видихане повітря за характерним ароматом, який притаманний даному виду
тварин.
3.2.3. Дослідження системи травлення
Тварина погано їсть. Спостерігається постійна спрага, тварина постійно
хоче пити. Спостерігаються проблеми в прийманні корму та рідини. Їжу
майже не споживає, жує та ковтає дуже обережно, воду пь’є швидко.
Слизова оболонка ротової порожнини жовтяного забарвлення. Запах з
роту характерний для цього виду тварин.
Всі зуби правильно розміщені, тварина має правильний прикус.
Усі щелепні та привушні залози однакові одн одному, не збільшені,
болісність відсутня, щільної густини. Живіт у тварини не збільшений,
правильної анатомічної форми, тонус черевних м’язів і усієї черевної стінки
правильний.
При перкусії правого підребер’я діагностуються край печінки сильна
болісність у районі печінки.
Акт дефекації проходить около 20 раз на добу, через кожні 1-2 години,
частіше проносом. За даними анамнезу відомо, що у тварини спостерігаються
проноси.

3.2.4. Дослідженнянервовоїсистеми

Загальний стан тварини – Стресовий-пригнічений, вона більшість свого

часу знаходиться в лежачому положенні, не реагує при окрику, рефлекси
збереглися.
Рухи не завжди впевнені, координація рухів при ходьбі у нормі. При
огляді виявилось що глибокі больві реакції збереглися.
При дослідженні зору - погіршення зору невиявлено. Виділення
відсутні. Повікиу нормі. Поверхня шкіри у нормі. Очне яблуко правильної
форми, не деформоване. Рогівка зіниці зеленого кольору.
Тактильна чутливість в нормі.
Органи чуття, паталогій не виявлено.
 3.2.5. Дослідження тазу та сечостатевоїсистеми

Таз у даної тварини широкий, має анатомічно правильну форму. Тазові

кістки - однакові. Зв’язки, тазу не напружені. При сечовиділенні, тварина
приймає фізіологічну позу, характерну даному виду тварин, тварина не
появляє болісних реакцій під час акту сечовиділення.
Акт сечовиділення проходить1-2 хвилини, ніяких відхилень у процесі
сечовипускання не виявлено. За добу було приблизно пять актів
сечовиділення. При зовнішній пальпації нирок, больової реакції не
встановлено тварина спокійна.
 Розділ IV. Statuspraesenslocalis
При отримані крові, кров темно-багряна. Підчас біохімічного
дослідження кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну павильний. Кількість
лейкоцитів та еозинофілів, що може означати про запальний процес чи
паразитів(продуктів їхнього обміну) При перкусії правого підребер’я
діагностуються краї печінки та її болючість(тварина шипить і старається
укусти).
 РозділV. Лаборааторнідослідження

Дослідженннясистемикрові
А) Визначення фізичних властивостей крові

Швидкість осідання еритроцитів – 5мм за 1 годину.

Швидкість згортання крові – 3 хв.
Ретракція кров’яного згустку – 45%
Б) Біохімічний аналіз кровіі
Концентрація загального білку – 46 г/л
Концентрація глобулінів – 2.3%
Концентрація альбумінів – 29%
Альбуміново-глобулінове відношення – 1:1
Концентрація кальцію – 1.9 ммоль/л
Концентрація неорганічного фосфору – 12 ммоль/л
Концентрація глюкози – 2.9 ммоль/л (знижена)
Концентрація білірубіну – 6 ммоль/л (підвищена)
Концентрація креатиніну –125 ммоль/л (підвищена)
Концентрація сечовини –4.9 ммоль/л (підвищена)
Троммбоцити 190 Г/л
Леейкоцити 18
Г/л(збільшено)
Еритроциити 5.7 Т/л
Гемоглобіін 88 Т/л
 Лейкограммма:
Нейтрофілии:
сегментояядерні – 19
паличкоядерні – 2
юні – 1
Еозинофіли – 0
Базофіли – 2
Лімфоцити –48
Моноццити –2

Дослідження екскриментів – при лабораторних дослідах були виявлені

яйця ехінококу, екскрименту водянисті жовтого кольору.

Дослідження мочі–жовтого кольору, не прозора, з кристалами солі, має

характерний запах притаманний даному виду тварин.

Тварина виділяє за добу приблизно 0.5-0.7 л сечі.

Відносна щільність 0.989 кг/л

pH 7,9
Кетонові тіла, білок та цукор - відсутні

За дослідженнями гематологічних досліджень крові пацієнта

реєструється завищена кількость лейкоцитив у крові кота 20 Г/л, при нормі –
10 - 15 Г/л. Це може свідчити про розвиток запалення, в печінці. Також був
зафксований завищений вміст еозинофілів що може бути знаком наявності у
організмі продуктів життєдияльности паразитів. Проанализувавши результат
лєйкограми стало очевидно, що в організмі є запальні процеси а саме у
печінці.
 Розділ VI. Diagnosis et diagnosis differentialis

Діагноз на ехінококоз ставиться із всіх клінічних признак,

патологічних-змін, і проведених лаборраторних досліджень. Дуже великого
значення життєвої діагностики мають саме імунологічні методи: такі як
реакції латексаглютенації (РЛА) та (РСКП) сколексокільцеприцепітації.
Рідину яка відібрана із ехінококових міхурців, вводять підшкірно, або
внутрішньошкірно тваринам 0.3 мл в ділянку віха або хвоста, і перевіряють
реакції через 2-3 години.
Після забою або смерті тварини діагноз ставлять на підставі виявлення
міхурів ехінококу у внутрішніх органах і тканинах.
Ехінококоз потрібно диференціювати від кістозних захворювань, для
цього додатково проводиться ультразвукове обстеження, також необхідно
деферніювати від абсцесів.
 Розділ VII. Prognosis quo ad vitamvaletudinemcompletam

Прогноз при ехінококозі печінки у котів не є сприятливим можливе

лише тимчасове симптоматичне лікування для знятя симптомів в залежності
від стадії ехінококоз. Також можливий і хірургічний варіант лікування, але
його ефективність буде лишатися сумівною і ризик при хірургічному
втручані привищує шанси на вилікування від ехінококозу.
 Розділ VIII. Decursusmorbidettherapia

П Р Дані дослідження Терапія, годівля,

ТС уд/хв рух/ тварини утримання
хв
Дата

Р В Р В Р В
Загальний стан Пацієнту назначено
тварини пригнічений повноцінну годівлю,
хворобливий. Кіт догляд і моціон.
приймає переважно Дотримання належних
лежаче положення, не умов утримання. Та
їсть, п’є багато води. карантине утриманя.
Видимі слизові
Котові був призначений
11.10.22р.

оболонки анемічні із
окситетрациклін(отц200)
37,9
37,9

жовтуватим відтінком.
189
189
25

25

Сеча темно-жовтого як протизапальний

кольору. препарат 2рази на
добу(1мл/10кг)

Протягом 3 діб

Загальний стан Тварині призначено

12.10.22р.
37.9
37.9

189
189
25
25

тварини дещо повноцінну годівлю,

пригнічений. Тварина догляд та моціон.
інтерес до кормів Дотримання належних
відсутній. умов утримання.

Окситетрациклин (отц200)
як протизапальний
препарат 2рази на
добу(1мл/10кг)

було проведено хірургічне

втручання з видалення
кісти в областіпеченки
(ехінококового міхура)
 Загальний стан Тварині призначено

13.10.22р.
37.9
3.8.7
189
187
25
27
тварини задовільний. повноцінну раціон , догляд
та моціон. Дотримання
належних умов утримання.
Окситетрациклін 200
(отц200) як
протизапальний препарат
2раз на добу (1мл/10кг)

обробка швів 4% розчином

йоду. 2 раз на добу,
протягом 7 діб.

Заключення: Було вирішено провести хірургічне втручання з метою

видалення ехіннококового міхера з печенки прогноз сумнівний.
Інтенсивність застосованих заходів становить – 50%.
Паціент одужав, став клінічно здоровим тому і був виписаним із клініки.

Добові коливання показників температури, дихання, та пульсу впродовж

хвороби з 20 листопада по 23 листопада наведені у таблиці.
Частота пульсу, Частота дихання,
Дата Температура, С 0
уд./хв. рух./хв.
ранок вечір ранок вечір ранок вечір
15.11.22 37.9 37.6 189 189 26 27

16.11.22. 37.9 37.7 189 186 29 28

17.11.22. 37.8 37.8 189 187 28 24

 РозділIX. Epicrisis
ЕТІОЛОГІЯ

Доросла особина Echinococcus granulosus (sensu lato) (2—7 мм завдовжки)

мешкає в тонкій кишці остаточного хазяїна. Гравідні проглоттиди
вивільняють яйця , які виділяються з фекаліями, і негайно стають
інфекційними. Після проковтування відповідним проміжним хазяїном яйця
вилуплюються в тонкій кишці і вивільняють онкосфери з шістьма гачками,
які проникають через стінку кишечника і мігрують через систему кровообігу
в різні органи, особливо в печінку і легені. У цих органах онкосфера
розвивається в товстостінну гідатидну кісту яка поступово збільшується,
утворюючи протосколіки та дочірні кісти, які заповнюють внутрішню
частину кісти. Остаточний хазяїн заражається шляхом проковтування
органів, що містять цисти, інфікованого проміжного хазяїна. Після
проковтування протосколіци евагінують, прикріплюються до слизової
оболонки кишечника та розвиваються у дорослі стадії протягом 32-80
днів.Люди є ненормальними проміжними хазяїнами і заражаються,
проковтуючи яйця . У кишечнику виділяються онкосфери, і в різних органах
розвиваються гідатидні кісти . Якщо кісти розриваються, звільнені
протосколіци можуть утворити вторинні кісти в інших місцях тіла
(вторинний ехінококоз).

ЕПІЗООТОЛОГІЯ ХВОРОБИ

Ехінококоз-це зараження стрічковим хробаком роду Echinococcus.У

Північній півкулі стрічковим хробаком,що викликає
занепокоєням ,Echinococcus multilocularis.Цей паразит зустрічається в
основному в Канаді ,на Алясці та на середньому заході Євразії,хоча з часом
його ареал розширюється на південь і схід.

Emultilocularis є переважно паразиом диких собак і лисиць ,але він також

проводить частину свого життевого циклу всередині гризунів (гризуни є
проміжними господарями).Кішки та коти можуть заразитися
ехінококозом ,зївши зараженого гриуна (наприклад,мишей білок)хоча
зараження частіше зустрічається у собак.

ПАТОГЕНЕЗ

Під час розвитку ехінококові міхурі спричиняють тиснення на уражені

органи через що виникає їх атофія. Залежно від розташування, розміру
міхурів та їх кількості виникають порушення як загальної так і місцевої дії.
Продукти їх обміну проявляють токсичні й алергічні явища в організмі
тварин. Враження печінки призводить до порушення травних роцесів, легень
— акту дихання.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ

Інфекції Echinococcus granulosus часто залишаються безсимптомними

протягом багатьох років, перш ніж кісти виростуть достатньо великими, щоб
викликати симптоми в уражених органах. Швидкість появи симптомів
зазвичай залежить від розташування кісти. Печінкові та легеневі
ознаки/симптоми є найпоширенішими клінічними проявами, оскільки це
найпоширеніші місця для розвитку кіст. Окрім печінки та легенів, інші
органи (селезінка, нирки, серце, кістки та центральна нервова система,
включаючи мозок і очі) також можуть бути залучені, що супроводжується
симптомами. Розрив кісти може спричинити реакцію організму, що
проявляється у вигляді лихоманки, кропив’янки, еозинофілії та потенційно
анафілактичного шоку; розрив кісти також може призвести до її поширення.

ПАТОЛОГО-АНАТОМІЧНІ ЗМІНИ

Труп тварини має ознаки виснаження. Можливий перитоніт, та

гастроентерит.

Ехінококові міхурці можуть бути виявлені печінці, легенях, рідше в нирках,

селезінці. При сильній інвазії значно збільшуються об’єм та маса уражених
органів, їх тканини атрофуються. Іноді міхурі знаходяться всередині органа, і
тоді їх можна виявити пальпацією.
 Використаналітература
1.Ахмедулла Ф.М., Акбор М.Г., Хайдер М.М., Хоссейн М.А., Хан ХНА,
Хоссейн М.І., Шанта І.С. Патоморфологічне дослідження печінки забитих
буйволів у районі Барисаль. Бангладеш J Vet Med. 2007 рік; 5 (1–2):81–85.
[ Google Scholar ]
2.Барнс Т.С., Хайндс Л.А., Дженкінс Д.І., Білефельдт-Оманн Х., Лайтоулерс
М.В., Коулман Г.Т. Порівняльна патологія легеневих гідатидних кіст
макроподів і овець. J Comp Path. 2011 рік; 144 :113–122. doi:
10.1016/j.jcpa.2010.07.003. [ PubMed ] [ CrossRef ] [ Google Scholar ]
3.Eckert J, Deplazes P, Craig PS, Gemmell MA, Heath D et al (2001) Ехінококоз
у тварин: клінічні аспекти, діагностика та лікування. У: Eckert J, Gemmell
MA, Meslin FX, Pawlowski Z (eds.) WHO/OIE manual on Echinococcosis in
humans and animals: a public health problem of global concern, Paris, pp. 72–99
4.Геммелл М.А. Імунологічні відповіді ссавців-господарів проти інфекцій
стрічкових черв’яків. IV. Видоспецифічність ембріонів гексаканту у захисті
овець від Echinococcus granulosus . Імунологія. 1966 рік; 11 :325–335.
[ Безкоштовна стаття PMC ] [ PubMed ] [ Google Scholar ]
5.Горуї С.К., Сахай Б.Н. Дослідження захворюваності на егідатизу у жуйних.
Indian J Anim Health. 1989 рік; 28 :39–41. [ Google Scholar ]
6.Хуссейн А, Макбул А, Хуссейн С, Атар М, Шакур А, Амін МК.
Дослідження поширеності та органної специфічності гідатідозу у жуйних,
забитих на бійні Карачі та Фаїсабад, Пакистан. Індійський J Vet Sci. 1992 рік;
45 (9):454–456. [ Google Scholar ]
7.Joshi DD, Yamasaki H. Гістопатологічне та молекулярне підтвердження
цистозного ехінококозу свиней (CE)/гідатідозу в Непалі. Ін-т мед. 2010 рік;
32 (3):54–58. [ Google Scholar ]
8.Кул О, Йилдіз К. Мультивезикулярні кісти великої рогатої худоби:
характеристика незвичайної морфології гідатидної кісти, спричиненої
Echinococcus granulosus. Ветеринар Паразитол. 2010 рік; 170 (1–2):162–166.
doi: 10.1016/j.vetpar.2010.01.045. [ PubMed ] [ CrossRef ] [ Google Scholar ]
9.Lahmar S, Rebaï W, Boufana BS, Craig PS, Ksantini R, Daghfous A, Chebbi F,
Fteriche F, Bedioui H, Jouini M, Dhibi M, Makni A, Ayadi MS, Ammous A,
Kacem MJ, Ben Safta Z. Cystic ехінококоз у Тунісі: аналіз гідатидних кіст,
видалених у пацієнтів хірургічним шляхом. Ann Trop Med Parasitol. 2009 рік;
103 :593–604. doi: 10.1179/000349809X12502035776153. [ PubMed ] [ CrossRef
] [ Google Scholar ]
10.Луна Л.Г. Посібник з методів гістологічного фарбування. Інститут
патології ЗСУ. Нью-Йорк: McGraw Hill Book Company; 1968. [ Google Scholar
]
11.Рашед А.А., Омер Х.М., Фуад М.А., Аль Шаріф А.М. Вплив важкого
кістозного гідатідозу на печінку овець породи Найді з особливим оглядом на
гістологію та гістохімію кіст. J Egypt Soc Parasitol. 2004; 34 (1): 297–304.
[ PubMed ] [ Google Scholar ]
12.Рауш Р.Л. Taeniidae. У: Hubbert WF, McCulloch WF, Schurrenberger PR,
редактори. Хвороби, що передаються від тварин до людини. Іллінойс: Томас,
Спрінгфілд; 1975. С. 678–707. [ Google Scholar ]
13.Sakamoto T, Shigekazu T, Hutchinson GW, Copeman DB, Thompson RCA,
Sakamoto H. Дослідження ехінококозу в Австралії. I. Гістопатологічні
спостереження ехінококозу великої рогатої худоби в Австралії. J Fac Agric
Iwate Univ. 1987 рік; 18 :323–337. [ Google Scholar ]
14.Сінгх Б.Б., Шарма Дж.К., Гатак С., Шарма Р., Бал М.С., Тулі А., Гілл
Дж.П.С. Молекулярна епідеміологія ехінококозу від тварин, які вирощують
їжу, у Північній Індії. Ветеринар Паразитол. 2012 рік; 186 (3–4):503–506. doi:
10.1016/j.vetpar.2011.11.064. [ PubMed ] [ CrossRef ] [ Google Scholar ]
15.Сінгх Б.Б., Дханд Н.К., Гхатак С., Гілл Дж.П.С. Економічні втрати через
цистний ехінококоз в Індії: необхідність термінових дій для контролю над
хворобою. Попередня Vet Med. 2014 рік; 113 (1):1–12. doi:
10.1016/j.prevetmed.2013.09.007. [ PubMed ] [ CrossRef ] [ Google Scholar ]
16.Thompson RCA. Біологія і систематика ехінокока . У: Thompson RCA,
Lymbery AJ, редактори. Ехінокок і егідратія. Воллінгфорд: CAB International;
1995. С. 1–50. [ Google Scholar ]
17.Uysaler A, Yazicioglu L, Aral A, Akalin H. Мультипухирцева кардіальна
гідратідна кіста з ураженням печінки. Eur J Cardiothorac Surg. 1998 рік;
14 :335–337. doi: 10.1016/S1010-7940(98)00169-9. [ PubMed ] [ CrossRef ]
[ Google Scholar ]
18.ВООЗ, МЕБ (2001) Посібник ВООЗ/МЕБ про ехінококоз у людей і тварин:
проблема громадського здоров'я, що викликає глобальне занепокоєння.
Париж
19.Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) (1984) Рекомендації щодо
спостереження, профілактики та контролю ехінококозу/гідатідозу. У Eckert J,
Gemmell M, Matyas Z, Soulsby EJL (eds). Всесвітня організація охорони
здоров'я, Женева, стор. 1–147
20.Їлдіз К., Тунсер К. Кіріккале'де сигірларда кіст хідатик'ін яїлісі. Turkiye
Parazitol Derg. 2005 рік; 29 :247–250. [ PubMed ] [ Google Scholar ]
21.А. С. Абдель-Бакі , Е. Алмалкі , С. Аль-КуарішіПоширеність і
характеристика гідатідозу у овець Найді, забитих у місті Ер-Ріяд, Саудівська
АравіяСаудівський журнал біологічних наук. , 25 ( 7 ) ( 2018 ) , стор . 1375-
1379 ,10.1016/j.sjbs.2018.04.011
22.Ахмедулла, Ф., Акбор, М., Хайдер, М., Хоссейн, М., Хан, М., Хоссейн, М.,
Шанта, І.С., 2007. Патологічне дослідження печінки забитих буйволів у
районі Барісал. Bangl J Vet Med. (5), 81-5.
https://doi:10.108010.3329/bjvm.v5i1.1321
23.Al-Hayyali, FQ, 2000. Гістологічні та гістохімічні дослідження стінки
гідатидної кісти Echinococcus granulosus у людини та деяких проміжних
господарів. магістр наук Дисертація (араб.), зб. Sci. ун-т Мосул, Ірак.
https://www.iasj.net/iasj/download/2d02ed1ff06e1914
24.Аль-Сабаві, 2001Аль-Сабаві, BH, 2001. Імуномодулюючий ефект чорного
пасльону, Solanum nigrum L. на ріст і розвиток Echinococcus grandulosus
Batsch, 1786. Вторинні гідатидні цисти людини та овець. доктор філософії
Дисертація (араб.), зб. наук. ун-т Мосул, Ірак.
https://www.iasj.net/iasj/download/2d02ed1ff06e1914
25.Алі та ін., 2012Ali, E., Vahedi, N., Bokaei, S., 2012. Кореляція між віком
овець і структурними змінами гідатидної кісти овець. Іран J Vet Med. (6),
171-175. https://doi:10.22059/ijvm.2012.30004
26.Алмалкі та ін., 2017Е. Алмалкі , С. Аль-Куаріші , А. С. Абдель-БакіОцінка
поширеності гідатідозу у забитих овець породи Савакні в місті Ер-Ріяд,
Саудівська АравіяСаудівський журнал біологічних наук. , 24 ( 7 ) ( 2017 ) ,
стор . 1534-1537 ,10.1016/j.sjbs.2017.01.056
27.Алсуламі, 2019Алсуламі, М., 2019. Поширеність і гістопатологічне
дослідження кістозного гідатидозу в серці та селезінці кози, забитої в Мекці,
Саудівська Аравія. Енн Паразитол. 65 (3), 225-36.
https://doi:10.17420/ap6503.204
28Анвар та ін., 2000Anwar, AH, Rana, SH, Khan, MN, Qudoos A., 2000.
Гідатідоз: поширеність і біометричні дослідження великої рогатої худоби
(Bob Indicub). Pak J Agri Sci. 37 (1–2), 29–32. http://pakjas.com.pk/papers
%5C690.pdf
29.Азлаф і Даккак, 2006Р. Азлаф , А. ДаккакЕпідеміологічне дослідження
цистного ехінококозу в МароккоВетеринарна паразитологія. , 137 ( 1–2 )
( 2006 ) , стор. 83 - 93 ,10.1016/j.vetpar.2006.01.003
30.Барнс та ін., 2011Т. Барнс , Л. Хайндс , Д. Дженкінс , Х. Білефельдт-Оманн
, М. Лайтоулерс , Г. КоулманПорівняльна патологія легеневих гідатидних
кіст у макроподів і овецьЖурнал порівняльної патології. , 144 ( 2–3 ) ( 2011 ) ,
С. 113 - 122 ,10.1016/j.jcpa.2010.07.003
31.Beigh та ін., 2017Бей, А.Б., Дарзі, М.М., Башир, С., Кашані, Б., Шах, А.,
Шах С.А., 2017. Великі та гістопатологічні зміни, пов’язані з кістозним
ехінококкозом у дрібних жуйних. J Parasit Dis. 41 (4), 1028-33.
https://doi:10.1007/s12639-017-0929-z
32.Будке та ін., 2006К. М. Будке , П. Деплазес , П. Р. ТоргерсонГлобальний
соціально-економічний вплив кістозного ехінококозуEmerg Infect Dis. , 12
( 2 ) ( 2006 ) , стор 296-303 , _10.3201/eid1202.050499
33.Burlew та ін., 1990BP Burlew , EW Cook , JS ThieleБезсимптомна легенева
кіста у студентагруди. , 98 ( 2 ) ( 1990 ) , стор . 455-457
,10.1378/комод.98.2.455
34.Дар'яні та ін., 2007А. Дар'яні , Р. Алаеї , Р. Араб , М. Шаріф , М. Х. Деган ,
Х. ЗіаеїПоширеність, інтенсивність і життєздатність гідатидних кіст у
забитих тварин у провінції Ардабіль на північному заході ІрануJ
Гельмінтол. , 81 ( 1 ) ( 2007 ) , С. 13 - 17 ,10.1017/S0022149X0720731X
35.Дюгер і Гілман, 2001EL Dueger , RH GilmanПоширеність, інтенсивність і
плідність цистозного ехінококозу овець у центральних Перуанських
АндахТранзакції Королівського товариства тропічної медицини та гігієни. ,
95 ( 4 ) ( 2001 ) , стор . 379-383 ,10.1016/s0035-9203(01)90188-9
36.Екерт і Деплазес, 2004Eckert, J., Deplazes, P., 2004. Біологічні,
епідеміологічні та клінічні аспекти ехінококозу, зооноз, що викликає все
більше занепокоєння. Clin Microbiol Rev.17 (1), 107-35.
https://doi:10.1128/cmr.17.1.107-135.2004
37.Екерт та ін., 2001Екерт Дж., Геммелл М.А., Меслін Ф.-Х., 2001.
Павловський З.С.; Всесвітня організація охорони здоров’я. Керівництво
ВООЗ/МЕБ про ехінококоз у людей і тварин: глобальна проблема
громадського здоров'я; Всесвітня організація охорони здоров’я та Всесвітня
організація охорони здоров’я тварин (МЕБ — Міжнародне епізоотійне
бюро): Париж, Франція, стор. 31–34.
https://apps.who.int/iris/handle/10665/42427
38.Екерт та ін., 1984J. Eckert , MA Gemmell , Z. Matyas , EJL SoulsbyВсесвітня
організація охорони здоров'я, Відділ ветеринарної охорони здоров'я.
Рекомендації щодо спостереження, профілактики та контролю
ехінококозу/гідатідозу( 2-е видання; ) , Всесвітня організація охорони
здоров'я: Женева, Швейцарія ( 1984 ) , стор . 19-22
39.Ельмадждуб і Рахман, 2015Elmajdoub, LO, Rahman, WA, 2015.
Поширеність гідатидних кіст у забитих тварин з різних районів Лівії. OJVM.
05 (01), 1-10. https://doi:10.4236/ojvm.2015.51001
40.Hayajneh та ін., 2014Hayajneh, FMF, Althomali, AMH, Nasr ATM, 2014.
Поширеність і характеристика гідатидозу у тварин, забитих на бійні Аль-
Таїф, Королівство Саудівська Аравія. OJAS. 04 (01), 38-41.
https://doi:10.4236/ojas.2014.41006
41.Ібрагім, 2010М. М. ІбрагімДослідження цистного ехінококозу у забійних
тварин у регіоні Аль-Баха, Саудівська Аравія: взаємодія між деякими
біотичними та абіотичними факторамиActa Trop. , 113 ( 1 ) ( 2010 ) , стор. 26 -
. ,10.1016/j.actatropica.2009.08.029
42.Ібрагім та ін., 2008Ібрагім, М.М., Гамді, М., Гамді, М., 2008. Спільнота
гельмінтів ветеринарного значення худоби у зв'язку з деякими екологічними
та біологічними факторами. Turkiye Parazitol Derg. 32 (1), 42-7.
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/18351550/
43.Ібрагім і Гамеель, 2014МОРЕ Ібрагім , А.А ГамеельПатоморфологічні,
гістохімічні та імуногістохімічні дослідження легенів і печінки великої
рогатої худоби та овець, уражених егідратозомУ матеріалах 5-ї щорічної
конференції сільськогосподарських та ветеринарних досліджень ( 2014 ) ,
стор. 1-17
44.Кейр та ін., 2002Keir, ME, Rosenberg, MG, Sandberg, JK, Jordan, KA,
Wiznia, A., Nixon, DF, 2002. Stoddart CA, McCune JM.. Генерація
CD3+CD8lowThymocytes в ВІЛ-інфікованому типі 1 тимусі. J Immunol. 169
(5), 2788-96. 10.4049/jimmunol.169.5.2788
45.Керн та ін., 2004П. Керн , А. Аммон , М. Крон , Г. Сінн , С. Сандер , Л. Р.
Петерсен , В. Гаус , П. КернФактори ризику альвеолярного ехінококозу у
людиниEmerg Infect Dis. , 10 ( 12 ) ( 2004 ) , стор. 2088 - ,
,10.3201/eid1012.030773
46.Хадіджа та ін., 2014Khadidja, H., Achour, Y., Houcin, B., Vasile, C., 2014.
Гістологічний вигляд Echinococcus Granulosus у видів верблюдів в Алжирі.
Вісник УАСВМ ветмед. 71 (1), 79–84.
https://agris.fao.org/agris-search/search.do?recordID=RO2014100440
47.Хан та ін., 2001А. Х. Хан , А. А. Ель-Буні , М. Й. АліПлодючість цист
Echinococcus granulosus у домашніх травоїдних тварин з Бенгазі, Лівія, і
реактивність антигенів, що виробляються з нихAnn Trop Med Parasitol. , 95 ( 4
) ( 2001 ) , стор . 337-342 ,10.1080/00034980120053258
49.Кул і Йилдіз, 2010О. Куль , К . ЙилдізМультивезикулярні кісти великої
рогатої худоби: характеристика незвичайної морфології гідатидної кісти,
спричиненої Echinococcus granulosusВетеринар Паразитол. , 170 ( 1–2 ) ( 2010
) , С. 162 - 166 ,10.1016/j.vetpar.2010.01.045
50.Мехмуд та ін., 2020Н. Мехмуд , М. Аршад , Х. Ахмед , С. Сімсек , Х.
МукаддасКомплексний звіт про поширеність і характеристики гідатидних
кіст у худобі з ПакистануКорейський J Parazitol. , 58 ( 2 ) ( 2020 ) , стор. 121
- . ,10.3347/kjp.2020.58.2.121
51.Мулуне та Хайлу, 2019Мулуне, Х.; Hailu, M., 2019. Поширеність основних
метацестод жуйних, забитих на експортній бійні Elfora, і значення для
охорони здоров’я. JDVS. 21, 10 (5), 555797. https://doi:
10.19080/JDVS.2019.10.555797
52.Муртаза та ін., 2017Murtaza, M., Suzan A. Al-Azizz, Abdulhameed, FM,
Kadhim, L., 2017. Активне обстеження гідатидних кіст у забитих овець на
бойнях Басри, провінція Басра. Ірак. J Entomol Zool Stud. 5 (5), 951-954.
https://www.entomoljournal.com/archives/?
year=2017&vol=5&issue=5&ArticleId=2425
53.Наджі та ін., 2007A. Naji , S. Le Rond , A. Durrbach , I. Krawice-Radanne , C.
Creput , M. Daouya , J. Caumartin , J. LeMaoult , ED Carosella , N. Rouas-
FreissCD3+CD4low і CD3+CD8low індукуються HLA-G: новими
підмножинами Т-клітин, які супресують периферичну кров людини, які
беруть участь у прийнятті трансплантатаКров. , 110 ( 12 ) ( 2007 ) , стор. 3936
- . ,10.1182/кров-2007-04-083139
54.Посенті та ін., 2016А. Поссенті , Р. Мансано-Роман , К. Санчес-Овехеро ,
Б. Буфана , Г. Ла Торре , М. Сілес-Лукас , А. КасулліПотенційні фактори
ризику, пов’язані з кістозним ехінококкозом людини: систематичний огляд і
мета-аналізPLoS Negl Trop Dis. , 10 ( 11 ) ( 2016 ) , стаття e0005114
,10.1371/journal.pntd.0005114

55.Саад, 1985М. Б. СаадГідатідоз/ехінококоз у Судані з акцентом на

епідеміології, експериментальній передачі та гістопатологіїдоктор філософії
Дипломна роботаХартумський університет , Судан ( 1985 )
56.Сінгх та ін., 2016Б. Б. Сінгх , Р. Шарма , Дж. К. Шарма , В. Махаджан , Дж
. П. С. ГіллГістопатологічні зміни, пов’язані з E. granulosus ехінококозом у
тварин, які вирощують харчові продукти, у Пенджабі (Індія)J Parasit Dis. , 40
( 3 ) ( 2016 ) , С. 997-1000 , _10.1007/s12639-014-0622-4View article
56.Сінгх, 2018Б. К. СінгхМезентеріальна гідатидна кіста. Неп ДжРадіологія. ,
8 ( 2 ) ( 2018 ) , стор. 43 - , ,10.3126/njr.v8i2.22988
57.Стіл і Торрі, 1960Steel, RGD, Torrie, JH, 1960. Принципи та процедури
статистики з особливим посиланням на біологічні науки , 1 -е видання;
Книжкова компанія McGraw-Hill: Нью-Йорк. 10.1002/bimj.19620040313
58.Surhio та ін., 2011Surhio, AS, Bhutto B., Gadahi JA, Akhtar N., Arijo A.,
2011. Дослідження поширеності гідатидозу кіз і овець на бойнях Ларкани,
Пакистан. Res Opin Anim Vet Sci. 1 (1), 40-43.
https://agris.fao.org/agris-search/search.do?recordID=DJ2012071826
59.Суварна та ін., 2013KS Suvarna , C. Layton , JD БенкрофтТеорія та
практика гістологічних методів Бенкрофта 7-е вид. ) , Черчилль Лівінгстон ,
Велика Британія ( 2013 )
60.Thrusfield, 2005Thrusfield, M., 2005. Ветеринарна епідеміологія, 3-е вид.;
Wiley-Blackwell: Singapore, стор. 233.
https://www.wiley.com/en-au/Veterinary+Epidemiology%2C+3rd+Edition-p-
9781118713419
61.Торгерсон та ін., 2009П. Торгерсон , І. Зіадінов , Д. Акназаров , Р.
Нургазієв , П. ДеплазесМоделювання вікових варіацій протосколесів личинок
Echinococcus granulosus у овецьМіжнародний паразитологічний журнал. , 39 (
9 ) ( 2009 ) , стор 1031-1035 , _10.1016/j.ijpara.2009.01.004
61.Торгерсон та ін., 2000П. Р. Торгерсон , К. Кармона , Р. БоніфачіноОцінка
економічних наслідків цистного ехінококозу: Уругвай, країна, що
розвивається, з доходом вище середньогоAnn Trop Med Parasitol. , 94 ( 7 )
( 2000 ) , стор . 703-713 ,10.1080/00034983.2000.11813594
62.Торгерсон і Доулінг, 2001PR Torgerson , PM DowlingОцінка економічних
наслідків цистного ехінококозу. Частина 2: ендемічний регіон у
Сполученому Королівстві, заможна промислово розвинена економікаAnn
Trop Med Parasitol. , 95 ( 2 ) ( 2001 ) , стор 177-185 ,
_10.1080/00034980020030948
63.Верма і Свамі, 2009Verma, Y., Swamy, M., 2009. Поширеність і патологія
гідатидозу в печінці буйвола. Бик Буффало. (28), 207–211.
https://ibic.lib.ku.ac.th/e-bulletin/2009-207.pdf
64.Йилдіз і Гюрджан, 2003К. Йилдіз , С. ГюрджанПоширеність гідатидозу та
плідність гідатидних кіст у овець у КіріккалеТуреччина. Acta Veterinaria
Hungarica. , 51 ( 2 ) ( 2003 ) , С. 181 - 187 .10.1556/АВет.51.2003.2.6
 Додатки

Рис. 1 Органи уражені ехінококовими міхурами.

Рис.2 Ехінокок звичайний.