На початку 2005 року випуском книги Миколи Тимошика «Видавничий бізнес» науково-

видавничий центр «Наша культура і наука» започаткував нову серію своїх видань під назвою
«Бібліотека редактора, видавця, автора».
В основі цієї серії будуть здебільшого підручники й навчальні посібники з нормативних
дисциплін, які ви-кладаються на факультетах і відділеннях за спеці-альністю «Видавнича справа
та редагування» та «Жур-налістика». Цілого корпусу таких видань потребують сьогодні не лише
студенти, що опановують фах редак-тора та журналіста, а й численні видавці нової генерації та їх
автори, які із запалом беруться за цю, лише на перший погляд, легку справу, але відразу ж відчува-
ють брак професійних навичок і вмінь.
Найближчим часом у цій серії вийдуть друком, зо-крема, підручники Миколи Тимошика
«Основи видав-ничої справи та редагування», «Авторське право», «Історія видавничої справи»
(друге, доповнене й вип-равлене, видання). Нині ж представляємо чергову но-винку проекту —
«Коректуру» Тетяни Крайнікової.
Потреба в такому підручнику в нинішніх умовах розвитку видавничої справи є особливо
нагальною. У зв'язку із суцільною комп'ютеризацією видавництв і перенесенням сюди з
поліграфічних підприємств про-цесів, пов'язаних із складанням, верстанням, макету-ванням та
виведенням готового оригінал-макету, класичне розуміння послідовних етапів творення дру-
кованого продукту зазнало суттєвих змін. Бажаючи зробити «революцію» в редагуванні, деякі
вчені й практики поспішили оголосити коректуру зайвою лан-кою редакційно-видавничого
процесу, а сам цей про-цес спростити ще й за рахунок ліквідації коректурного обміну версток на
папері. З іншого боку, в цілях зде-шевлення примірника газети, журналу чи книги немало
керівників періодичних видань та видавництв узагалі ліквідували посади коректорів, передавши
їхні функції редакторам чи випусковим журналістам. До чого призводить така непрофесійна
поспішність — у цьому легко переконатися, коли побіжно пере-глянути шпальти так званих
тиражних періодичних видань чи книг ряду комерційних видавництв. Елемен-тарна
безграмотність, відсутність бодай натяку на якусь культуру видання, неповага до читача, який за-
платив свої кошти за таке чтиво, — ось що найперше впадає у вічі після знайомства з такими
друками.
«Коректура» Тетяни Крайнікової професійно й розважливо, переконливо й доступно
вводить читача в дивовижний, цікавий світ перевтілення авторського задуму в конкретний вид
видавничої продукції і ролі в цьому процесі фахівця, який зі знанням справи вміє виконувати ряд
функцій коректора, без яких годі говорити про успішність видавничого бізнесу.
Бажаємо вам, шановний читачу, досконало оволодіти тонкощами коректорського ремесла.
Адже це — одна із вагомих сходинок пізнання особливо престижної нині, але такої складної і
відповідальної професії Редактора і Видавця.