Лабораторна робота №4

Тема: Дослідження заломлення світла

Мета: визначити показник заломлення скла відносно повітря.

Обладнання: скляна пластинка з паралельними гранями, олівець, косинець із міліметровою

шкалою, циркуль.

Виконання роботи: 1. Підготувати рисунки для виконання роботи. Для цього:

1) покласти скляну пластинку на сторінку зошита і гостро заточеним олівцем окреслити

контур пластинки;

2) на відрізку, що відповідає положенню верхньої заломної грані пластинки: позначити точку

О; провести через точку О пряму k, перпендикулярну до даного відрізка; за допомогою
циркуля побудувати коло радіусом 3-4 см із центром у точці О;

3) під кутом приблизно 45° накреслити промінь, який задаватиме напрямок пучка світла, що
падає в точку О; позначити точку перетину променя і кола літерою А;

4) повторити дії, описані в пунктах 1-3, ще двічі (виконати ще два рисунки), спочатку
збільшивши, а потім зменшивши заданий кут падіння променя світла.

2. Накласти скляну пластинку на перший контур. Дивлячись на промінь АО крізь скло,

поставити поряд з нижньою гранню пластинки точку М так, щоб вона здавалася
розташованою на продовженні променя АО. 2). Повторити дії ще для двох контурів.

3. Для кожного досліду:

1) Провести заломлений промінь ОМ.

2) Знайти точку перетину променя ОМ із колом (точку В).

3) Із точок А і В опустити перпендикуляри на пряму k і виміряти довжини а і b отриманих

відрізків.

4) Визначити показник заломлення скла відносно повітря.

4. Результати вимірювань і обчислень занести до таблиці:

Висновок: визначили показник заломлення скла відносно повітря, n ≈ 1,5. Показник
заломлення скла не залежить від кута падіння світла. Причини похибки експерименту —
неточність побудови та похибка вимірювань.