ЗМІСТ

Вступ
Вихідні данні проекту
1. Магнітний ланцюг двигуна (розміри, конфігурація, матеріал)
1.1 Головні розміри
1.2 Осердя статора
1.3 Осердя ротора
1.4 Обмотка статора
2. Обмотка короткозамкнутого ротора
3. Розрахунок магнітного ланцюга
4. Режими неробочого ходу і номінальний
5. Кругова діаграма і робочі характеристики двигуна
6. Тепловий розрахунок
7. Вентиляційний розрахунок асинхронного двигуна
Література

ЧДТУ 000.00000.000 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Розробив Літ. Аркуш Аркушів
Перевірив Протасов Асинхронний двигун з коротко 2
замкнутим ротором для тривалого
Н.контр. режиму роботи
Затвердив
 ВСТУП

Єдині серії асинхронних двигунів

Загальні положення: Асинхронні двигуни - найбільш розповсюджений вид

електричних машин, що споживають у даний час біля40% усієї вироблюваної
електроенергії. їхня встановлена потужність постійно зростає.
Арк.
Асинхронні ЧДТУ
двигуни широко застосовуються
003.00000.000 ПЗ в приводах металообробних,
кум Підпис Дата
деревообробних і інших верстатів, ковальсько-пресових, ткацьких, швейних,
вантажопідйомних, землерийних машин, вентиляторів, насосів, компресорів,
центрифуг, у ліфтах, у ручному електроінструменті, у побутових приладах і т.д.
Практично немає галузі техніки і побуту, де не використовувалися б асинхронні
двигуни.
Потреби народного господарства задовольняються головним чином
двигунами основного виконання єдиних серій загального призначення, тобто
застосовуваних для приводу механізмів, що не пред'являють особливих вимог до
пускових характеристик, ковзанню, енергетичним показникам, шуму і т.п. Разом з
тим у єдиних серіях передбачають також електричні і конструктивні модифікації
двигунів, Модифікації для різних умов навколишнього середовища, призначені
для задоволення допоміжних специфічних вимог окремих видів приводів і умов
їхньої експлуатації. Модифікації створюються на базі основного виконання серій
з максимально можливим використанням вузлів і деталей цього виконання.

Серія 4А. Основне виконання серії.

Двигуни виконуються с короткозамкнутим (при h = 50 – 355 мм) і з фазним
роторами (при h = 200 – 355 мм); По ступені захисту, від зовнішніх впливів і по
способі охолодження розрізняють: закрите виконання (ІР44) із зовнішнім обдувом
від вентилятора, розташованого на валу двигуна (ІС0141) при h = 50 – 355 мм;
захищене виконання (ІР23) із самовентиляцією (ІС01) при h = 160 – 355 мм. Ці
двигуни мають схему з'єднання Δ/Y і шість вивідних проводів. Двигуни з h = 160
– 132 мм виконують з ізоляцією класу нагрівостійкості В; інші - з ізоляцією класу
 F. Загальні технічні дані на зазначені двигуни регламентовані ДСТ 19523-74.

Модифікацією серії 4 А при h = 50 – 355 мм.

На базі основного виконання серії виготовляються наступні електричні
модифікації: двигуни з підвищеним пусковим моментом (h = 160 – 250 мм),
призначені для приводу механізмів, що мають великі статичні й інерційні
навантаження в момент пуску (компресори, конвеєри, насоси, поворотні кола і
т.д. ); двигуни з підвищеним ковзанням (h = 71 – 250 мм) – для роботи в повторно-
короткочасних режимах з частими пусками чи з пульсуючим навантаженням
(штампувальні преси, молоти,поршневі компресори і т.д. ); баготошвидкістні
двигуни (h = 564 – 355 мм) на двох, три і чотири частоти обертання – для приводу
механізмів зі ступінчатим регулюванням частоти обертання (металообробні
верстати, механічні колосникові ґрати, деякі види лебідок і т.д.); двигуни на
частоту 60 Гц (h = 50 – 355 мм) – для роботи від мережі зазначеною частотою.
Серія охоплює наступні конструктивні модифікації: малошумні двигуни (h =
56 – 160 мм) – для роботи в приводах з підвищеними вимогами до рівня шуму;
двигуни, що вбудовуються, (h = 50 – 250 мм) – для вбудовування у верстати і
механізми; двигуни поставляються у виді обмотаного осердя статора і ротора;
двигуни з убудованим температурним захистом (h = 504 – 355мм).
Для приводу механізмів, що працюють зі значними перевантаженнями,
частими пусками, і т, д.
Серія охоплює наступні модифікації за умовами навколишнього середовища:
двигуни тропічного виконання (h = 50 – 355 мм) – для роботи в умовах вологого
чи сухого тропічного клімату при температурі навколишнього повітря від –10 до
+ 45°С, відносної вологості до 100% (при температурі +35°С), при впливі
сонячної радіації, піску, пилу і цвілевих грибків;
двигуни вологоморозостійкого виконання (h = 50 – 355 мм) – для роботи при
температурі навколишнього середовища до – 40 °С и відносної вологості 100 %
(при температурі + 25°С);

Арк.
ЧДТУ 003.00000.000 ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 двигуни хімічностійкого виконання (h = 504 – 355мм) – для роботи при
температурі навколишнього середовища в межах ± 40 °С, відносній вологості
80% (при температурі + 25°С), наявності хімічно активного не
вибухонебезпечного середовища.

Арк.
ЧДТУ 003.00000.000 ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ
Для проектування асинхронного двигуна повинні були задані наступні вихідні
дані:
1. Номінальний режим роботи (тривалий);
2. Виконання ротора (короткозамкнутий);
3. Номінальна потужність за ДСТУ EN 60034-1:2016 (Р2 = 11 кВт);
4. Кількість фаз обмоток статора.(m = 3 );
5. Спосіб з'єднання фаз статора (Δ/Y);
6. Частота струму мережі.(f = 50 Гц);
7. Номінальна лінійна напруга (Uл = 220/380 В);
8. Синхронна частота обертання (n = 750 об/хв);
9. Ступінь захисту від зовнішніх впливів за ДСТУ EN 60034-5:2015 (IP23);
10. Спосіб охолодження за ДСТУ EN 60034-6:2019 (IC01).

Арк.
ЧДТУ 003.00000.000 ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 1. МАГНІТНИЙ ЛАНЦЮГ ДВИГУНА (РОЗМІРИ, КОНФІГУРАЦІЯ,
МАТЕРІАЛ)
1.1 Головні розміри

Проектування асинхронних двигунів починаємо з визначення головних

розмірів: внутрішнього діаметра D1 і довжини осердя статора L1. Величина
зовнішнього гранично допустимого діаметра, корпуса Dкорп і осердя статора Dн1
залежить від висоти осі обертання h.
Якщо завданням на проектування значення h не регламентоване, то його
попередньо вибираємо з табл.1.1.1, дані якої відповідають існуючому середньому
рівню прив'язки потужностей до h двигунів.
Таблиця 1.1.1 – Вибір висоти осі обертання вала двигуна

Згідно таблиці h = 160 мм

Арк.
ЧДТУ 003.00000.000 ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 Визначимо кількість пар полюсів
p = 60f1/n1 = 60x50/750 = 4,
відповідно кількість полюсів 2p = 8 шт
Для зручності вибору зовнішнього діаметра осердя Dн1 при заданій чи
обраній стандартній висоті осі обертання h у табл. 1.1.2 приведені гранично
припустимі значення Dн1mах = 285 для h = 160 мм, зазначено припуски на
штампування Δшт = 7, а так-же ширина різаних стрічок і стандартної рулонної
сталі, з яких штампують аркуші сердечника.
При Dн1 = 285 мм аркуші статора штампують з різаних стрічок рулонної сталі
стандартної ширини; відповідно прийняті в цьому випадку значення h1= 6.
Таблиця 1.1.2 – Вибір гранично допустимого значення Dн1mах

Для визначення одного з головних розмірів внутрішнього діаметра осердя

статора D1 - можна використовувати залежності
D1=0,72 х Dн1 – 3 = 0,72 х 285 – 3 = 202,2 мм приведені в табл.1.1.3.
Таблиця 1.1.3 – Вибір внутрішнього діаметра осердя статора D1

Арк.
ЧДТУ 003.00000.000 ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 Розрахункова потужність Р'= kнР2/(ηсosφ) = 0,947x11/(0,86x0,81) = 14,95 В‧
А
де, kн – відношення ЕРС обмотки статора до номінальної напруги, яка може
бути наближено визначена за кривими рис. 1.1.1.
значення kн = 0,947 находимо із рис. 1.1.1
Р2 – задана потужність двигуна, Р2 = 11 кВт
η – ККД, згідно рис. 1.1.2. η = 0,86
cosφ – коефіцієнт корисної дії cosφ = 0,81, згідно рис. 1.1.3.

Рис. 1.1.1 – Середні значення kн = f(P2) асинхронних двигунів

Попередні значення η і cosφ для двигунів із короткозамкнутим ротором

виконання по захисту ІР23 попередні значення η можуть бути прийняті по рис.
1.1.2, а cosφ по рис. 1.1.3.

Арк.
ЧДТУ 003.00000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 Рис. 1.1.2 – Середні значення η = f(P2) асинхронних двигунів із коротко-
замкнутим ротором виконання по захисту ІР23

Рис. 1.1.3 – Середні значення cosφ = f(P2) асинхронних двигунів із коротко-

замкнутим ротором виконання по захисту ІР23

Таблиця 1.1.4 – Форми пазів і типи обмоток

Для визначення другого головного розміру – довжини осердя статора L1 –

спочатку знаходимо розрахункову довжину осердя L'1 ( з відповідним
округленням ).
Розрахункова довжина осердя (мм).
l'1 = 8,62х107хР'/(D21xn1xA'1xB'δxk'об1) =
= 8,62х107х14950/(202,22x750x296,6x0,826x0,92) = 187,82 мм
Враховуючи, що l'1 > 100 мм, приймаємо l1 = 190 мм

Арк.
ЧДТУ 003. 000000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 При цьому варто задати попередні значення обмотувального коефіцієнта
k'об1 = 0,92 для 2р ≥ 4.
Значення лінійного навантаження A'1 індукцію в повітряному зазорі B'δ
(значення A'1 і B'δ залежать від ряду факторів, у тому числі, від форми пазів і типу
обмотки), рис. 1.1.4. В табл. 1.1.4 зазначено застосовані в даний час форми пазів і
типи обмоток статора.
Приймаємо A''1 = 410 А/см, B''δ = 0,81 Тл.
Значення A'1 з врахуванням поправочних коефіцієнтів
A'1 = k1k3A''1 = 0,84 х 0,86 х 410 = 296.184 А/см
B'δ = k2 B''δ = 1,02 х 0,81 = 0,826 Тл

Рис. 1.1.4 – Середні значення: а - A'1= f(DН1), б - B'δ = f(DН1)

Рисунок 1.1.4 1— виконання із захистом ІР44, спосіб охолоджування ІС0141, пази напівзакриті,
одношарова обмотка; 2— те ж, що 1, але двошарова обмотка; 3 — виконання із захистом ІР44, ІС0141,
напівзакриті пази, двошарової обмотка; ротор вентилюємий; 4— виконання із захистом ІР44, ІС0І4І, відкриті
пази U=6000 В, двошарова обмотка; 5— виконання із захистом ІР23, спосіб охолодження ІС01, пази
напівзакриті, одношарова обмотка; 6 — те ж, що 5, але двошарова обмотка: 7 — виконання із захистом ІР23,
спосіб охолодження ІС01, напіввідкриті пази, двошарова обмотка; 8 — виконання із захистом ІР23 ІС01,
відкриті пази, U=6000 В двошарова обмотка

Крім того, при виконанні електродвигунів з ізоляцією класів нагрівостійкості

В або Н значення A′, що прийняте за рис. 1.1.4 із врахуванням k1, має бути
помножено на поправочний коефіцієнт k3 (для класу B – k3 = 0,86; для класу Н –
k3 = 1,14).
Арк.
ЧДТУ 003. 000000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 Табл. 1.1.5

В асинхронних двигунах, з DН1 = 285 мм, що відповідає (h = 160 мм), згідно

табл. 1.1.4 виконують напівзакриті пази двошаровою обмоткою статора.
Відношення:
λ = L/D1 = 195/202,2 = 0,964
доцільно вибирати таким, щоб воно, наближалося до граничного відношення,
що допускається λmax, яке визначається для двигунів з 2р = 4 за формулами,
приведеними в табл. 1.1.5

λmax = (1,33 – 0,00087х Dн1) = (1,33 – 0,00087х 285) = 1,082

Так як в нашому двигуні 2р = 8, значення λmax множимо на поправочний

коефіцієнт k4 = 1,1, тоді
λmax = 1,1х1,1082 = 1,19
Як бачимо, значення величини відношення λ = 0,792 не перевищує допустиму

величину λ max = 1,19

1.2 Осердя статора

Арк.
ЧДТУ 003. 000000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 Осердя збирають з окремих відштампованих аркушів електротехнічної сталі
товщиною 0,5 мм, що мають ізоляційні покриття для зменшення втрат у сталі від
вихрових струмів. Для осердя рекомендується застосовувати наступні марки
холоднокатаної ізотропної електротехнічної сталі:
Висота осі обертання мм …. 50 – 250 280 – 355 400 – 450
Марка сталі …………….. 2013 2312 Арк. 2411
ЧДТУ 003.00000.000ПЗ
кум Підпис Дата Для сталі 2013 використовують ізолювання аркушів лакуванням (kc = 0.97)
Кількість пазів осердя статора
z1 = 2pxm1xq1 = 8x3x2 = 48
де, 2р – кількість пар полюсів = 8
m1 – кількість фаз = 3
q1 – кількість пазів на полюс = 2 табл.9-8 [1]
Довжина виступаючого кінця вала, розміри призматичної шпонки і
шпонкового паза, а також найбільший момент обертання, що допускається М,
зв’язані з діаметром виступаючого циліндричного кінця вала, приведені в табл..
1.2.1.

Табл. 1.2.1
 Із таблиці1.2.1 вибираємо довжину виступаючого кінця вала ротора, розміри
призматичної шпонки і шпонкового паза М2 = 2800 Нм, d1 = 80, l1 = 195, b1 = 28, t
= 10 (мм).

1.3 Осердя ротора

Осердя збирають з окремих відштампованих аркушів електротехнічної сталі

товщиною 0,5 мм.
Марки сталі й ізоляційні покриття такі ж, як у статорі.
У роторі застосовую напівзакриті пази ротора
Зовнішній діаметр осердя ротора (мм)
DН2 = D1 – 2δ = 202,2 – 2х0,5 = 201,2 мм
де δ – повітряний зазор між статором і ротором (δ = 0,5 мм) табл. 1.3.1
Величину повітряного зазору вибираємо з урахуванням суперечливих вимог,
тому що, з одного боку, при збільшенні повітряного зазору зменшується
коефіцієнт потужності, а з іншого боку – збільшуються фактичний ККД і
надійність двигуна, знижується нагрівання обмоток, зменшуються додаткові
втрати, рівень шуму і вібрацій магнітного походження, можливість зачіпання
ротора об статор.
Табл. 1.3.1

В табл. 1.3.1 приведено середні значення повітряного зазору δ, прийняті в

сучасних серіях асинхронних двигунів.

Арк.
ЧДТУ 003.00000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 Внутрішній діаметр листів ротора
D2 = 0,23DН1 = 0,23х285 = 65,55 мм
Довжина осердя ротора L2 приймаємо рівній довжині осердя статора L1
Табл. 1.3.2

Арк.
ЧДТУ 003. 000000.000ПЗ
кум Підпис Дата

В табл.. 1.3.2 приведені кількості пазів, що рекомендуються Z2 = 44.

Співвідношення отримані в результаті теоретичних і експериментальних

досліджень. Відступ від рекомендованих, співвідношень Z1/Z2 може привести до
недопустимих провалів у характеристиці пускового моменту, до підвищених
шумів і вібрацій.
1.4 Обмотка статора
У нашому двигуні, що розраховується, приймаємо одношарову концентричну
обмотку статора.
 Рис. 1.4.1

На рисунку 1.4.1 показана схема концентричної обмотки статора.

Звичайно обмотку статора виконують шестизонною; кожна зона дорівнює 60

ел. град. При шестизонній обмотці коефіцієнт розподілу
kp1 = 0,5/ [q1xsin(α/2) = 0,5/ [2xsin(30/2)] = 0,96
де α – кут зсуву фаз між іншими пазами
α = 60°/ 2 = 60°/ 2 = 30°
Одношарову обмотку виконують з діаметральним кроком по пазах
yп1 = β1z1/(2p) = 1х48/8 = 6
Укорочення кроку β1 = 1
Коефіцієнт укорочення
kу1 = sin(β1х90°) = 1
Обмотувальний коефіцієнт
kоб = kp1хkу1 = 0,96х1 = 0,96
Попереднє значення магнітного потоку (Вб)

Ф' = В'δ D1L'110-6/p = 0,826х 202,2х190х10-6/4 = 0,008

де L'1 – округлене значення розрахункової довжини осердя статора; при

відсутності радіальних вентиляційних каналів L'1 приймається рівним L1.

Попередня кількість витків в обмотці фази

ω' = kнU1/[222 kоб1(f1/50) Ф'] = 0,975х220/[222х 0,96х(50/50)х 0,008] = 125,8

Попередня кількість ефективних провідників в пазу

N'п1= ω'1а1/(pq1) = 125,8x4/(4x2) = 62,9
де а1 = 4 кількість паралельних віток обмотки статора, що повинне бути
одним з дільників числа полюсів.
N'п1 заокруглюємо до найближчого парного числа: Nп1 = 64

Арк.
ЧДТУ 003. 000000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 Далі уточнюємо попередньо встановлені параметри:

- уточнена кількість витків в обмотці фази:

ω1 = (Nп1рq1)/а1 = (64х4х2)/4 = 128
- уточнене значення індукції у повітряному зазорі: (Тл)
Вδ = В'δ (ω'/ω1) = 0,826х(125,8/128) = 0,812
- уточнене значення магнітного потоку: (Вб)
Ф = Ф' (ω'/ω1) = 0,008х(125,8/128) = 0,0078
- попереднє значення номінального фазного струму (А)
І1н = Р2103/(3U1фηcosφ) = 11х103/(3х220х0,86х0,81) = 23,92
- уточнене лінійне навантаження статора ( А/см)
А1 = 10Nп1Z1I1н/(πD1a1) = 10x64x48x23,92/(3,14x202,2x4) = 289,342
Відхилення отриманого лінійного навантаження від попередньо прийнятого
визначається за виразом
ΔА = [(А'1 – А1)/А'1] 100% = [(296,184 – 289,342)/296,184]х100% = 2,31%
Отримане значення А1 лінійного навантаження відрізняється від попередньо
прийнятого значення А'1 лінійного навантаження на 3,3%, при допустимому
відхилення 10 %, що вказує, що розрахунки проводяться вірно і задовольняють
всім вимогам проектування.
Проектування обмотки робимо при одночасному визначенні розмірів
зубцевої зони. Для визначення висоти паза спочатку знаходимо висоту спинки
статора hс1. Середні значення магнітної індукції у спинці статора Bс1=1.2 Тл
представлено у табл. 1.4.1.
Табл. 1.4.1

Арк.
ЧДТУ 003. 000000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 Зубцеве ділення за внутрішнім діаметром статора (мм)
t1 = πD1/z1 = 3,14х202,2/48 = 13,22

hс1= Фх106/(2kcL1Bc1) = 0,0078х106/(2x0,97x190x1,2) = 17,63 мм

Так як h = 160мм згідно [1] вибираємо обмотку статора з трапецеїдальними
напівзакритими пазами рис. 1.4.2

Рис. 1.4.2 Трапецеїдальний паз статора

Недолік напівзакритих трапецеїдальних пазів полягає в тім, що в них

укладають всипну обмотку з круглого проводу. Це знижує коефіцієнт заповнення
паза і надійність обмотки. Для визначення ширини зубця bз1 варто прийняти
середні значення магнітної індукції в зубцях статора Вз1= 1,8 Тл по табл. 1.4.2.
Ширина зубця (мм)
bз1 = t1Вδ/(kсBз1)=13,22х0,812/(0,97х1,8) = 6,148

Табл. 1.4.2

Арк.
ЧДТУ 003. 000000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 При складанні осердя розміри пазів у штампі й у світлі (після складання
осердя) не збігаються через неминучий зсув відповідно за шириною і висотою.
Припуски на складання осердь статора і ротора електродвигунів з h = 160 мм по
ширині bс і по висоті hс складають 0,2 мм; [1]
Розміри трапецеїдальних пазів визначаємо в такій послідовності:
Висота паза (мм)
hn1 = [(Dн1 – D1)/2] – hс1 = [(285 – 202,2)/2] – 17,63 = 23,77
Більша ширина паза (мм)
b1 = [π(D1 + 2hn1)/ z1] – bз1 = [3,14х(202,2 + 2х23,77)/ 48] – 6,148 = 10,19
Менша ширина паза (мм)
b2 = [π(D1 + 2hш1 – bш1) – z1хbз1]/(z1 – π) = [3,14х(202,2 + 2х0,5 – 3,8) – 48х
6,148]/(48 –3,14) = 7,38
де bш1 = 0,3х √ h = 0,3х √ 160 = 3,8 мм – попереднє значення ширини шліца
hш1 = 0,5 мм – висота шліца.
Перевірку правильності визначення b1 і b2 здійснюємо за умови, що bз1 =
const.
z1х(b1 – b2) + πх(b2 – bш1) – 2πх(hn1 – hш1) ≈ 0
48х(10,19 – 7,38) + 3,14х(7,38 – 3,8) – 2х3,14х(23,77 – 0,5) = 0,014 ≈ 0

Розрахунки проходять вірно.

Площа поперечного перерізу паза у штампі (мм2)

Sп1 = ( b1 +b 2
2 )(
x h n 1 – hш1 –
b2−b ш1
2 )=
= ( 10 ,19+2 7 ,38 )x(23 , 77 – 0 ,5 – 7 , 38−3
2
,8
) =188,7
Площа поперечного перерізу паза у світлі (мм2)

S'п1 = ( b1 +b 2
2
−bс )(
x h n 1 – hш1 –
b2−b ш1
2
−hс )=
де bс = hс – припуски на складання осердя статора асинхронних
електродвигунів через зміщення листів відповідно за шириною і висотою: при h =
160 мм bс = hс = 0,2 мм [1]
Арк.
ЧДТУ 003. 000000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 S'п1 = ( b1 +b 2
2 )( b −b
−bс x h n 1 – hш1 – 2 ш1 −hс =
2 )
= ( 10 ,19+2 7 ,38 −0 , 2)x(23 , 77 – 0 ,5 – 7 , 38−3
2
,8
−0 ,2 ) = 182,7

Площа поперечного перерізу корпусної ізоляції (мм2)

Sі1 = bі1(2hn1 + b1 + b2) = 0,4х(2х23,77 + 10,19 + 7,38) = 26,04
де bі1 – середнє значення односторонньої товщини корпусної ізоляції: при h =
160 мм bі1= 0,4 мм [1]
Площа поперечного перерізу прокладок між верхньою та нижньою
котушками в пазу, на дні паза та під клином (мм2)
Sпр = 0,5b1 + 0,75b2 = 0,5х10,19 + 0,75х7,38 = 10,63

Площа поперечного перерізу паза, що зайнята обмоткою (мм2)

S''пр = S'п1 – Sі – Sпр = 182,7 – 26,04 – 10,63= 146,03

Для обмоток статора застосовуємо проводи марки ПЄТВ (клас

нагрівостійкості В).
Діаметр проводу вибираємо таким, щоб коефіцієнт заповнення паза kп не
перевищував 0,75 (при ручному укладанні) і 0,72 (при машинній на
статорообмоточних верстатах).

Діаметр елементарного ізольованого проводу (мм)

d' =
√ k п х S 'п'1
Nп1 х с
=
√ 0 ,75 х 146 ,03
64 х 5
= 0,585

де с – кількість елементарних проводів в одному ефективному, обираємо за

умови, щоб діаметр проводу з ізоляцією d' не перевищував 1,71 мм при ручному
укладанні. Розрахунок розпочинаємо з с = 1, а якщо при цьому d' перевищує
допустиме значення, то переходимо до с = 2 і т.д. В нашому випадку с = 5, щоб
задовольнялась необхідна умова.
По додатку 1 [1] знаходимо найближчий стандартний діаметр ізольованого
Арк.
ЧДТУ 003. 000000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 проводу d'. Йому відповідає діаметр неізольованого проводу d = 0,56 мм і площа
поперечного перерізу S = 0,246 мм2.

Уточнений коефіцієнт заповнення паза

kп = Nп1с(d')2/S''пр = 64х5х(0,56)2/146,03 = 0,687
Уточнена ширина шліца (мм) Арк.
ЧДТУ 003.00000.000ПЗ
кум Підпис Дата b''ш1 = d' + 2bі + 0,4 = 0,56 + 2х0,4 + 0,4 = 1,76
Так як видно з розрахунків bш1 > b''ш1, то згідно [1] приймаємо bш1 = b''ш1 =
= 3,8 мм.
Густина струму в обмотці статора (А/мм2)
J1 = І1н/(сSа1) = 23,92/(5х 0,246х4) = 4,86
Рівень питомого теплового навантаження статора від втрат в обмотці в
значній мірі визначає очікуване перевищення температури обмотки, цей рівень
характеризується добутком лінійного навантаження на щільність струму в
обмотці. J1 А1 = 289,342х4,86 = 1406 А. Знайдене значення цього добутку

необхідно порівняти зі значенням

A1 J1 доп , яке знаходиться з [1]: (J1 А1)' = 2600
А2/(смхмм2).
Значення J1А1 не перевищує (J1 А1)'. Тому можна визначити розміри
елементів обмотки.
Середня зубцева поділка (мм)
tср1 = π(D1 + hn1)/z1 = 3,14х(202,2 + 23,77)/48 = 14,78
Середня ширина котушки обмотки статора (мм)
bср1 = tср1 yп1 = 14,78х6 = 88,68
Середня довжина витка обмотки (мм)
lл1 = (1,16 + 0,14р) bср1 + 15 = (1,16 + 0,14х4) х 88,68 + 15 = 167,53
Середня довжина витка обмотки (мм)
lср1 = 2(l1+ lл1) = 2х(190 + 167,53) = 715,06
Довжина вильоту лобової частини обмотки, мм:
lв1  0,12  0,15 p   bcp1  10
,
 l в 1 =(0 , 12+0 , 15⋅4 )⋅88 , 68+10=73 ,85

2. ОБМОТКА КОРОТКОЗАМКНУТОГО РОТОРА

Пази ротора мають звичайно овальну форму (рис. 2.1), причому радіуси r 1 і r2
приймають такими, щоб стінки зубів були паралельні (bз2 = const) на протязі
відстані h1. Такі пази застосовують у двигунах з h ≤ 250 мм

Рисунок 2.1
Значення висот пазів коротко замкнутого ротора hп2 приведені на рис. 2.2.
Чим більше прийняте значення hn2, тим менше висота спинки ротора hс2 і
відповідно більше магнітна індукція в спинці Вс2.
Розрахунок розмірів зубцевої зони (зубців і пазів) ротора починають з
визначення ширини зубця bз2, виходячи із середніх значень магнітної індукції в
зубцях ротора Вз2 = 1,9 (табл. 2.1)

Арк.
ЧДТУ 003. 00000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 Рис. 2.2 Середні значення hn2 = f(DН1) короткозамкнутого ротора:
1 – ротор с овальними полузакритими пазами; 2 – ротор с овальними закритими пазами; 3 –
ротор з бутилочними пазами: 4 – ротор с прямо- кутовими відкритими Арк.
пазами
ЧДТУ 003. 00000.000ПЗ
ум Підпис Дата
Висота паза (мм)
hn2 = 47,5
Визначення розмірів овальних напівзакритих та закритих пазів визначаємо в
такій послідовності:
Висота спинки ротора (мм)
– для h ≥ 71 мм, 2р ≥ 4
hс2 = 0,38DН2 – hn2 – 2/3dk2 = 0,38х201,2– 47,5 – 2/3х0 = 28,95
за відсутності аксіальних каналів dk2 = 0
Магнітна індукція в спинці ротора (Тл)
Вс2 = Ф106/(2 kсL2hс2) = 0,0078х106/(2х 0,97х190х28,95) = 0,73
Зубцеве ділення по зовнішньому діаметру ротора (мм)
t2 = πDН2/z2 = 3,14х201,2/44 = 14,36
Ширина зубця (мм)
bз2 = t2Вδ/( Вз2kс) = 14,36x0,812/( 1,77x0,97) = 6,79
Магнітна індукція в зубцях ротора Вз2 = 1,77 (табл. 2.1)
Менший радіус паза (мм)
π х (D¿¿ Н 2−2 hn 2)−Z 2 хb з 2 3 ,14 х (201 , 2−2 х 47 , 5)−44 х 6 , 79
r2 = 2 х(Z 2 +π )
¿ = 2 х (44+3 , 14)
= 0,368

Більший радіус паза (мм)

π х (D¿¿ Н 2−2 h ш 2−2 h 2)−Z2 хb з 2 3 ,14 х (201 , 2−2 х 0 ,75−2 х 0 , 3)−44 х 6 , 79
r1 = ¿= =
2 х (Z 2+ π ) 2 х (44 +3 ,14 )

3,462

де hш2 = 0,75 мм, h2 = 0,3 мм, b ш2 – довжина лобової частини стрижня

(b ш2 =1,5 мм [1]).
 Відстань між центрами радіусів (мм)
h1 = hn2 – hш2 – r1 – r2 = 47,5 – 0,75 – 3,462 – 0,368 = 42,92

Перевірка правильності визначення r1 та r2 виходячи з умови, що bз2 = const

π h1 – z2(r1 – r2) ≈ 0 3,14х 42,92 – 44x(3,462 – 0,368) = 0,367 ≈ 0

Площа поперечного перерізу стрижня, що дорівнює площі поперечного

Арк.
перерізу паза в штампі (мм2)
ЧДТУ 003. 00000.000ПЗ
2 2 2 2
ум Підпис Дата Sст = Sn2 = 0,5π(r1 + r2 ) + (r1 + r2) h1 = 0,5х3,14(3,462 + 0,368 ) + (3,462 +

0,368)х42,92 = 183,41
У даному асинхронному двигуні застосовують короткозамикаючі кільця для
литої клітки. Поперечний перетин кільця литої клітки, (мм2)
Sкт = 0,4z2Sст/(2р) = 0,4х44х183,41/(2х4) = 403,5
Висота кільця (мм):
hкл = 1,2 hn2 = 1,2 х47,5 = 57
Довжина кільця (мм)
lкл = Sкт/ hкл = 403,5/ 57 = 7,08
Середній діаметр кільця (мм)
Dкт.ср = DН2 – hкл = 201,2 – 57 = 144,2

3. РОЗРАХУНОК МАГНІТНОГО ЛАНЦЮГА

Магнітний ланцюг асинхронного двигуна має п'ять однорідних ділянок,

з'єднаних послідовно: повітряний зазор між ротором і статором, зубці
статора, зубці ротора, спинка статора, спинка ротора. При розрахунку
магнітного ланцюга напругу кожної ділянки приймають, що магнітна
індукція на ділянці розподілена рівномірно.
Розрахунок магнітного ланцюга електродвигуна робимо в такій
послідовності:
Коефіцієнт, що враховує збільшення магнітного опору повітряного зазору
внаслідок зубчатої будівлі статора
kδ1 = 1 + bш1/[ t1 – bш1 + 5δt1/bш1)] = 1 + 3,8 /[ 13,22 – 3,8 + 5x0,5x13,22/3,8)] =
= 1,21
 Коефіцієнт, що враховує збільшення магнітного опору повітряного зазору
внаслідок зубчатої будівлі ротора
kδ2 = 1 + bш2/[ t2 – bш2 + 5δt2/bш2] = 1 + 1,5/[ 14,36 – 1,5 + 5x0,5x14,36/1,5)] =
= 1,04
Загальний коефіцієнт повітряного зазору
kδ = Rδ1 х Rδ2 х Rk = 1,21 х 1,04 х 1,0 = 1,258 Арк.
ЧДТУ 003. 00000.000ПЗ
ум Підпис Дата
де kk = 1,0 – коефіцієнт враховуючий зменшення магнітного опору
повітряного зазору
МРС для повітряного зазору (А)
Fδ = 0,8δxkδxBδx103 = 0,8x0,5x1,258x0,812x103 = 408,6
МРС зубців статора
Зубцевий розподіл на 1/3 висоти зубця (мм)
t1(1/3) = π[D1+(2/3) hn1]/z1 = 3,14х[202,2+(2/3) х23,77]/48 = 14,26
Коефіцієнт зубців
kз1(1/3) = t1(1/3) /( bз1хkс) – 1 = 14,26 /( 6,148 х0,97) – 1 = 1,39
Згідно [1] напруженість магнітного поля (А/см)приймаємо
Нз1= 22
Середня довжина шляху магнітного потоку (мм)
Lз1 = hn1 = 23,77
МРС для зубців (А)
Fз1 = 0,1Нз1 Lз1 = 0,1х22х 23,77 = 52,29
МРС зубців ротора
Зубцевий розподіл на 1/3 висоти зубця (мм)
t2(1/3) = π[Dн2 – (4/3) hn2]/z2 = 3,14х[201,2 – (4/3) х47,5]/44 = 9,84
Коефіцієнт зубців
kз2(1/3) = t2(1/3) /( bз2хkс) – 1 = 9,84 /( 6,79х0,97) – 1 = 0,49
Згідно [1] напруженість магнітного поля (А/см)приймаємо
Нз2= 25
Середня довжина шляху магнітного потоку (мм)
Lз2 = hn2 – 0,2 r2 = 47,5 – 0,2х0,368 = 47,42
МРС для зубців (А)
 Fз2 = 0,1Нз2 Lз2 = 0,1х25х47,42 = 118,55
Довжина МРС для спинки статора
Середня довжина шляху магнітного потоку (мм)
Lс1 = π(Dн1 – hс1)/4р = 3,14х(285– 17,63)/4х4 = 52,47
МРС для спинки статора (А)
Fс1 = 0,1Нс1 Lс1 = 0,1х9,4х 52,47 = 49,32
де Нс1 – напруженість магнітного поля (А/см), згідно [1] приймаємо Нс1 = 9,4
Середня довжина шляху магнітного потоку (мм)
Lс2 = π(D2 + hс2 + (4/3)dk2/4р = 3,14х(65,55 + 66,33 + (4/3)х0/4х4 = 25,88
МРС для спинки ротора (А)
Fс2 = 0,1Нс2 Lс2 = 0,1х0,7х 25,88 = 1,81
де Нс2 – напруженість магнітного поля (А/см), згідно [1] приймаємо Нс2 = 0,7
Параметри магнітного кола
Сумарна МРС магнітного кола на один полюс (А)
F∑ = Fδ + Fз1 + Fз2 + Fс1 + Fс2 = 408,6 + 52,29+ 118,55 + 49,32 + 1,81 = 630,27
Коефіцієнт насичення магнітного ланцюга
kнас = F∑ /Fδ = 630,27/408,6= 1,54
Намагнічуючий струм (А)
Ім = 2,22 F∑ р/(m1w1kобм1) = 2,22х630,27х4/(3х128х0,96) = 15,18
Те ж, у відносних одиницях
Ім* = Ім / І1н = 15,18 /23,92 = 0,634
ЕРС холостого ходу (В)
Е10 = kн U1 = 0,947х220 = 208,34
Головний індуктивний опір (Ом)
Хм = Е10 / Ім = 208,34 / 15,18 = 13,72
Головний індуктивний опір (в.о.)
Хм* = ХмІ1н / U1 = 13,72х23,92 / 220 = 1,49
Активні та індуктивні опори обмотки
Визначення активних та індуктивних опорів статора та ротора – параметрів
схеми заміщення асинхронної машини – необхідно для розрахунку режиму
неробочого ходу та номінальних параметрів, робочих й пускових характеристик.
Арк.
ЧДТУ 003. 00000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 Опір обмотки статора

Активний опір обмотки фази при 20°С, Ом:

r1 = w1x lср1/(ρм20xа1xсxSx103) = 128x 715,06/(57x4x5x0,246x103) = 0,326
Активний опір обмотки фази при 20°С, (в.о.):
r1* = r1І1н / U1 = 0,236х23,92/ 220 = 0,0256
Перевірка визначення r1* (в.о.):
r1* = πD1(A1J1) lср1/(114x104m1U1I1) =
=3,14х202,2х(289,342х4,86)х 715,06/(114x104х3х220х23,92) = 0,0256
Коефіцієнти, що враховують скорочення кроку:
kβ1 = 0,4 + 0,6х β1 = 0,4 + 0,6х1 = 1
k'β1 = 0,2 + 0,85х β1 = 0,4 + 0,85х1 = 1,05
Коефіцієнт провідності розсіяння:
h
1

2
( 3h
2
k1

ш1
hш1

ш1
2

2
h '
)
λп1 = 3 b k β 1 + b + 2b + b + b k β 1 = =

20,842
3 х 7 , 38
х 1+ ( 3 х1
+
0,928 0 ,6
+
7 , 38+2 х 3 , 8 3 , 8 7 ,38 )
х 1 ,05 = 1,886

де hk1, h2 – розміри частин обмоток і паза, мм (h к1 =1,0 мм, h2 =0,6 мм) [1]
h1 – розмір обмотки, мм.
h1 = hn1 – hш1 – hk1 – h2 – h4 = 23,77 – 0,928 – 1,0 – 0,6 – 0,4 = 20,842
Коефіцієнт, що враховує вплив відкриття пазів статора на провідність
диференційного розсіювання:
kш1 = 1 – [0.033b2 ш1 /( t1δ) = 1 – [0.033x3,82 /( 13,22x0,5) = 0,928
Коефіцієнт провідності диференційного розсіяння:
λd1 = 0,9( t1kоб1)2 kр1 kш1 kd1/( δ kδ) =
= 0,9x( 13,22x0,96)2 х0,98х0,928 х0,0235/( 0,5х1,258) = 4,925
де kр1 – коефіцієнт, що враховує демпфіруючу реакцію струмів, наведених в
обмотці короткозамкненого ротора вищими гармоніками поля статора
k p1 = 0,98 [1];

Арк.
ЧДТУ 003. 00000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 kd1 – коефіцієнт диференційного розсіяння статора, що дорівнює відношенню
суми ЕРС, наведених вищими гармоніками поля статора, к ЕРС, наведеної

першою гармонікою того ж поля k д1 =0,0235 [1].

Полюсна поділка (мм)
τ = πD1/(2р) = 3,14х202,2/(2х4) = 79,36
Арк.
Коефіцієнт провідності розсіяння лобових частин обмотки:
ЧДТУ 003. 00000.000ПЗ
кум Підпис Дата q1 2
λл1 = 0,34 x l x (lл1 – β1τ) = 0,34 x 190 x (167,53 – 1x79,36) = 0,315
1

Коефіцієнт провідності розсіяння обмотки статора:

λ1 = λп1 + λd1 + λл1 = 1,886 + 4,925 + 0,315 = 7,126
Індуктивний опір обмотки фази статора, (Ом):
х1 = 1,58f1l1w21 λ1/(pq1108) = 1,58х50х190х1282х 7,126/(4х2х108) = 2,19
Індуктивний опір обмотки фази статора, (в.о.):
х1* = х1І1н / U1 = 2,19х23,92/ 220 = 0,238
Перевірка визначення r1* (в.о.):
х1* = 0,39(D1A1)2 l1 λ110-7/(m1U1I1z1) =
= 0,39(202,2х289,342)2 х190 х7,126х10-7/(3х220х23,92х48) = 0,238
Опір обмотки короткозамкненого ротора
Активний опір стрижня клітки при 20°С, (Ом):
rст = l2/(ρа20xSстx103) = 190/(27х183,41x103) = 3,83х10-5

де ρa 20 – питома електрична провідність алюмінію ( ρa 20=27 См/мкм);

Коефіцієнт приведення струму кільця до струму стрижня:
kпр2 = 2πр/z2 = 2х3,14х4/44 = 0,57
Опір короткозамкнених кілець, приведений до струму стрижня при 20°С, (Ом)
rкл = 2π Dкт.ср /(ρм20x z2x Sкт x k2пр2x103) =
= 2х3,14х144,2/(27x 44x 403,5x 0,572x103) = 0,58х10-5
Коефіцієнт приведення опорів обмотки ротора до обмотки статора

kпр1 = z x k
2
( ск
)
4 m1 w 1 k об 1 2 4 х 3 128 х 0 , 96 2
(
= 44 x 0 , 95 ) = 4562,91

де kск – коефіцієнт скоса пазів ротора kск = 0,95 [1].

 Активний опір обмотки ротора при 20 °С, приведений до обмотки статора
(Ом)
r'2 = kпр1 (rст + rкл) = 4562,91х(3,83х10-5 + 0,58х10-5) = 0,201

Активний опір обмотки ротора при 20 °С, приведений до обмотки статора

(в.о.)
r'2* = r'2І1н / U1 = 0,201х23,92/ 220 = 0,0218
Струм стрижня ротора для робочого режиму (А)
2 w1 k об 1 Р2 (0 , 2+0 , 8 cosφ ' ) x 103 2 x 128 x 0 , 96 x 11 (0 , 2+0 , 8 x 0 , 81)x 103
І2 = U x z х ' ' = 220 х 44
х =
1 2 η cosφ 0.86 x 0.81

= 339,64
Коефіцієнт провідності розсіяння

( )
2 2
h2 h1 +0 , 8 x r 2 πr 1 b ш2
λп2 = 1,12x I x10 + 8 x r
3
x 1− + 0,66 – 4 x r + 0,3 =
2 1 2 S ст 1

( )
2 2
0,6 42 , 92+0 , 8 x 0,368 3 , 14 x 3,462 1,5
= 1,12x 339 ,64 x10 +
3
8 x 3,462
x 1− + 0,66 – 4 x 3,462
+ 0,3 =
2 x 183 , 41

4,086
Кількість пазів ротора на полюс і фазу
q2 = z2/(2pm1) = 44/(2х4х3) = 1,83
Коефіцієнт провідності розсіяння
λd2 = 0,9 t2(z2/6p)2 kd2/(δ kδ) = 0,9x14,36x(44/6x4)2 x0,03/(0,5x1,258) = 2,06
де kd2 – коефіцієнт диференційного розсіювання kd2 = 0,03 [1].
Коефіцієнт провідності розсіяння короткозамкнених кілець клітки
2 ,9 х D кт. ср 2 ,35 х D кт . ср 2 , 9 х 144 , 2 2 ,35 х 144 ,2
λкт = z х l х k 2 х lg hкт +l кт = 44 х 190 х 0 , 57
2 х lg
57+7 , 08
= 2,554
2 2 пр 2

Відносний скіс пазів ротора, в долях зубцевої поділки ротора

βск2 = βск1 t1 /t2 = 1х 13,22 /14,36 = 0,92
Коефіцієнт провідності розсіяння обмотки статора
λск = t2 β2ск2 / (9,5 δ kδ kнас) = 14,36 х0,922 / (9,5 х0,5х 1,258х 1,54) = 1,32
Коефіцієнт провідності розсіяння обмотки ротора
λ2 = λп2 + λd2 + λкт + λск = 4,08 + 2,06 + 2,254 + 1,32 = 9,714

Арк.
ЧДТУ 003. 00000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 Рис. 3.1 – Схема заміщення асинхронного двигуна
Індуктивний опір обмотки ротора (Ом)
х2 = 7,9 f1 l2 λ210-9 = 7,9х50х190х 9,714х10-9 = 0,00073
Індуктивний опір обмотки ротора, приведений до обмотки статора (Ом)
х'2 = kпр1 х2 = 4562,91х0,00073 = 3,326
Індуктивний опір обмотки ротора, приведений до обмотки статора (в.о.)
х'2* = х'2І1н / U1 = 3,326х23,92/ 220 = 0,361
Перевірка вірності визначення х'2
х1/ х'2 ≈ 0,7 ÷1,0 2,19/ 3,326 = 0688
Опір обмоток перетвореної схеми заміщення двигуна
(з винесеним на затискачі намагнічуючим контуром)
Для розрахунку різних режимів роботи асинхронного двигуна зручніше
користуватися схемою заміщення двигуна з винесеним на затискачі

намагнічуючим контуром. При цьому опори обмоток двигуна r 1 , x 1 , r 2 , x 2 , що

' '

визначені для Т-образної схеми заміщення, повинні бути перетворенні шляхом

добутку на деякі комплексні коефіцієнти.
Коефіцієнт розсіяння статора:
τ1 = х1/ хм = 2,19/ 13,72 = 0,159
Коефіцієнт опора статора:
ρ1 = r1 mm/ (х1+ хм ) = 0,326х 1,38/ (2,19+ 13,72 ) = 0,028
де mm – коефіцієнт диференційного розсіювання mm = 1,38 [1].
Таким чином, перетворені опори обмоток (Ом)
r'1 = r1 mm = 0,326х1,38 = 0,45
х'1 = х1(1 + τ1) = 2,19 х (1 + 0,159) = 2,538
r''2 = r'2 mm (1 + τ1)2 = 0,201х1,38 х(1 + 0,159)2 = 0,372
 х''2 = х'2 (1 + τ1)2 = 3,326 х (1 + 0,159)2 = 4,467

4. РЕЖИМ НЕРОБОЧОГО ХОДУ І НОМІНАЛЬНИЙ

Для режиму НХ повинні бути визначені струм і втрати, а також коефіцієнт

потужності.
Розрахунок режиму НХ проводимо в такій послідовності:
Реактивна складова струму статора при синхронному обертанні (А)
І0.р. = U1/[ Хм(1+τ1)(1+ρ12)] = 220/[ 13,72 х(1+0,159)] = 13,84
де τ1 – коефіцієнт розсіювання статора, τ1 = 0,159
ρ1 – коефіцієнт опору статора. Так як ρ1 = 0,028 ≤ 0,1, то вважаємо, що
ρ21 = 0
Електричні витрати в обмотці статора при синхронному обертанні (Вт)
Рс.м. = m1І2с.р.r'1(1+ρ12) = 3х13,842х0,45 = 258,58
Магнітні втрати в зубцях статора для сталі (Вт)
Рз1 = 4,4В2з1 mз1 = 4,4х1,82х10,08= 143,75
де mз1 – маса сталі зубців статора при трапецеїдальних пазах (кг)
mз1 = 7,8х z1х bз1х hn1х l1х kcх10-6= 7,8х 48х 6,148х 23,77х 190х 0,97х10-6= =
10,08
Маса сталі спинки статора (кг)
mс1 = 7,8π(Dн1 –hс1) hс1 l1х kcх10-6= 7,8х3,14х(285 –17,63) х17,63х 190х 0,97х10-
6
= 21,28
Магнітні втрати в спинці статора для сталі 2013 (Вт)
Рс1 = 4,4В2с1 mс1 = 4,4х1,22х21,28= 134,83
Сумарні магнітні втрати в осерді статора, що включають додаткові втрати в
сталі (Вт)

√
Рс∑ = Рз1[1 + 2
t1
10
x (k δ −1)2 ]+ Рс1 = 143,75x[1 + 2
√13 , 22
10
x (1,258−1)2 ] + +

134.83 = 446.46
Механічні втрати при ступені захисту ІР23 з радіальною системою вентиляції
та способом охолодження ІС01 без радіальних вентиляційних каналів (Вт)
Арк.
Арк.
ЧДТУ
ЧДТУ 003.
003. 00000.000ПЗ
00000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 Рмх∑ = kмех(n1/1000)2(D1/100)3 = 6,5х(750/1000)2(202,2/100)3 = 30,22
де kмех – коефіцієнт механічних втрат (kмех =6,5 при 2р ≥ 4) [1]

Активна складова струму НХ (А)

І0.а. = (Рс.м. + Рс∑ + Рмх∑ )/( m1 U1) = (258,58. + 446.46+ 30,22)/( 3х 220) = 1,114
Струм НХ (А)
Іо = √ І 20.а . + І 2о . р . = √ 1,1142+ 13 ,84 2 = 13,88
Коефіцієнт потужності при НХ
cosφ0 = Іо.а./ Іо.р. = 1,114/13,84 = 0,08

Параметри номінального режиму

Активний опір короткого замикання (Ом)
rk = r'1 + r''2 = 0,45 + 0,372 = 0,822
Індуктивний опір к.з. (Ом)
хk = х'1 + х''2 = 2,538+ 4,467 = 7
Повний опір к.з. (Ом)
Zk = √ r 2k + x 2k = √ 0,8222 +72 = 7,05
Додаткові втрати при номінальному навантаженні (Вт)
Рд = 0,005Р2103/η = 0,005х11х103/0,86 = 63,95
Механічна потужність двигуна (Вт)
P'2 = Р2х103 + Рмх + Рд =11х103 + 30,22+ 63,95 = 11094,17
Еквівалентний опір схеми заміщення (Ом)

√( )
2 2
2 m1 U 1
Rн = m1U 1/(2P'2) – rk + '
−r k −z 2k =
2P 2

√( )
2 2
3 х 220
= 3х2202/(2х11094,17) – 0,822 + −0,822 −7 , 05 = 9,84
2
2 х 11094 ,17

Повний опір схеми заміщення (Ом)

Zн = √ ( Rн +r k ) + x 2k = √ ( 9 , 84+ 0.822 ) +7
2 2 2
= 12,75
Перевірка правильності розрахунків Zн і Rн (Ом-1)
Rн/ Z2н = P'2 / m1U21 9,84/ 12,752 = 55716 / 3х2202 0,06= 0,06

Арк.
ЧДТУ 003. 00000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 Ковзання (в.о.)
Sн = 1/(1+ Rн / r''2) = 1/(1+ 9,84/ 0,372) = 0,036
Активна складова струму статора при синхронному обертанні (А)
Іс.а. = (Рс.м1 + Рс∑)/ (m1U1) = (258,58 + 446.46)/ (3х220) = 1,068

Струм ротора (А)

І''2 = U1/ Zн = 220/ 12,75 = 17,25

Струм статора (А)

Активна складова (А)

[( ) ( ) ( ) ( )] =
2
Rн +r k 1−ρ1 xk 2 ρ1
Іа1 = Іс.а. + І''2 х 2
+ х 2
zн 1+ ρ1 zн 1+ ρ1

= 1,068 + 17,25 x [( 9 , 84+ 0.822

12 ,75
х)( )(
1−0
1+0
+
7
12 , 75) ( )] = 15,49
х
0
1+0
Реактивна складова (А)

[( ) ( ) ( ) ( )] =
2
xk 1− ρ1 R н+ r k 2 ρ1
Ір1 = Іс.р. + І''2 х 2
− х 2
zн 1+ ρ 1 zн 1+ ρ 1

7
[( ) ( ) (
1−0
= 13,84 + 17,25 x 12 ,75 х 1+0 −
9 , 84+0.822
12, 75
х
0
1+ 0
= 23,31 ) ( )]
Фазний струм статора (А)
І1 = √ І 2а1 + І 2р 1 = √ 15 , 492 +23 , 312 = 27,987
Коефіцієнт потужності
cosφ = Іа1/ І1 = 15,49/27,987 = 0,55
Лінійне навантаження статора (А/см)
А1= 10Nn1I1/(t1a1) = 10x64х23,92/(13,22х4) = 289,5
Лінійне навантаження статора (А/см)
А2 = А1 І''2 (1+τ1) kоб1√ 1+ ρ21/( І1 kск) =
= 289,5 х 17,25х (1 + 0,159) х 0,96 х √ 1+0/(23,92 х 0,97) = 239,5
Електричні втрати в обмотці статора (Вт)
Рм1 = m1I21 r'1 = 3x23,9872x 0,45 = 776,758
Арк.
ЧДТУ 003. 00000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 Електричні втрати в обмотці ротора (Вт)
Рм2 = m1 І''22 r''2 = 3x17,252x 0,372 = 332,08
Сумарні електричні втрати в електродвигуні (Вт)
Р∑ = Рм1 + Рм2 + Рс∑ + Рмх∑ = 776,758 + 332,08 + 1541,2 + 30,22 = 2680,26

5. КРУГОВА ДІАГРАМА І РОБОЧІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДВИГУНА

Робочими характеристиками називають залежності II; η; соsφ и s=f(Р2). Вони

можуть бути розраховані чи аналітично визначені по круговій діаграмі. Навіть
якщо робочі характеристики визначають аналітично, та побудова кругової
діаграми бажано, тому що вона дає наочне уявлення про особливості
спроектованого двигуна.
Розрахунок і побудова кругової діаграми проводимо в такій послідовності:
Вибираємо масштаб струму c1 таким щоб діаметр робочого кола діаграми
був у межах 200 - 500 (мм)
Da = U1/(c1Xk) = 220/(1x7) = 31,43
Визначаємо масштаб потужності (кВт/мм)
Ср = m1U1c1х10-3 = 3х220х1х10-3 = 0,66
Від початку прямокутних координат (точка 01) уздовж осі абсцис відкладаємо
(у масштабі струму): відрізок 0102, рівний Іс.р. , по осі ординат- відрізок 0 103,
рівний Іс.а. Кінець вектора струму, побудованого по цим складових, дає точку О.
З цієї точки проводимо пряму, рівнобіжну осі абсцис. На ній відкладають відрізок
ОВ = 100 мм.. Із точки В проводимо перпендикуляр до осі абcцис і на ньому
відкладаємо відрізки (мм)
ВС = 2рх100 = 2х0,016х100 = 3,2
ВЕ = r'1х100/ Xk = 0,45х100/ 7 = 6,428
ВF = rk х100/ Xk = 0,822х100/ 7 = 11,74
Через точки О і С проводимо лінію, на якій відкладаємо відрізок ОБ, що
дорівнює діаметру робочого кола Da. На діаметрі ОБ крізь крапку О і Е
проводимо пряму до перетинання з окружністю в крапці О; ця крапка відповідає
ковзанню. Пряма ОG - лінія електромагнітних моментів чи потужностей. Через

Арк.
ЧДТУ 003. 00000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 крапку О і F проводжуємо пряму до перетинання з окружністю в крапці ДО; ця
крапка відповідає s = 1. Пряма ОК що є лінією механічних потужностей Р'2. Для
побудови допоміжної окружності, що полегшує визначення соsφ, із крапкою О1
радіус 100 мм проводиться чверть окружності, для визначення на круговій
діаграмі крапки, що відповідає номінальної потужності, варто знайти на
окружності струмів крапку А, відстань від який до лінії, механічних потужностей
по лінії АА1 перпендикулярної діаметру ОБ дорівнює Р'2 (у масштабі потужності)
Коефіцієнт потужності можна визначити в такий спосіб: продовжити вектор
струму статора (для заданого значення потужності, що віддається,) до
перетинання з допоміжної окружності в крапці L; з крапки L проведемо лінію,
рівнобіжну осі абсцис, до перетинання осі ординат у крапці N відрізок О1N/100
(мм) дає значення соsφ.
Для визначення відрізка, що відповідає максимальному моменту (без обліку
явищ, насичення шляхів потоків розсіювання і без обліку явища витиснення
струму), виконуємо наступні побудови.
З центра кругової діаграми (середина відрізка ОБ) проводимо лінію,
перпендикулярну лінії моментів ОО, до перетинання з окружністю в крапці М. З
цієї крапки опустити перпендикуляр до лінії діаметрів до перетинання з лінією
моментів у крапці М1 Відрізок ММ1 (у масштабі потужності) визначає величину
максимального моменту.
По розрахованим даним будуємо кругову діаграму

Арк.
ЧДТУ 003. 00000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 Рис. 5.1 Кругова діаграма

Робочі характеристики можуть бути розраховані і побудовані також за

допомогою кругової діаграми.
Покажемо визначення шуканих параметрів І1; соsφ; η; і s по круговій
діаграмі для однієї крапки робочої характеристики, що відповідає номінальному
значенню Р2 і Р'2 (крапка А на рис.5.1). Струм статора І 1визначається відрізком
О1А, струм ротора І'а - відрізком ОА, у масштабі струму СІ.
Для визначення соsφ необхідно продовжити вектор струму І1 (відрізок 01А)
до перетинання з допоміжною окружністю соsφ в точці L, провести з крапки L
лінію паралельно, осі абсцис до перетинання осі ординат у, крапці N. Значення
відрізка O1N (мм), ділене на 100, відповідає шуканому соsφ. Підведена:
потужність Р1 дорівнює довжині перпендикуляра А Т до вісі абсцис (у масштабі
потужності Ср). За отриманими із кругової діаграми значенням І 1; І'2 і РІ
визначаємо Рм1; Рм2; Р∑ і η.
При побудові характеристик необхідно мати на увазі , що при Р 2=0; І1=1 ;
соsφ = соsφ0; η = 0. S = S0 (індекс «0» відповідає НХ).

Робочі характеристики двигуна показані на рис. 5.2.

S І соsφ η

100 0.9 0.9

0.8 0.8

0.004 80 0.7 0.7

0.004 40 0,4 0,4

0 4 8 12 Р2 (кВт)
 Рис. 5.2

6. ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК

При виконанні теплового розрахунку враховуємо наступне.

1. Втрати в обмотках обчислюємо при опорах, приведених до
максимальної температури, що допускається; для цього опір, визначений при
20 С, множимо на коефіцієнт mт відповідно до обраного класу нагрівостійкості
ізоляції.
2. При тепловому розрахунку обмотки статора враховують, що повітря
усередині двигуна передається тільки частина втрат в активній частині статора
(ця частка втрат дорівнює коефіцієнту k з табл.6.1); інші втрати передаються
безпосередньо через станину зовнішньому охолодженому повітрю.
Таблиця 6.1

3. При визначенні середнього перевищення температури повітря усередині

машини Δtв у асинхронних двигунів із ступенем захисту ІР23 приймаю, що
повітря усередині двигуна нагрівається всіма втратами, що виділяються (за
винятком частки втрат в статорі, що передаються через станину)
Обмотка статора
Тепловий розрахунок для визначення перевищення температури обмотки
статора проводимо в такій послідовності.
Втрати в обмотці статора при максимальній температурі, що допускається
(Вт)
Р'м1 = m1I21 m'mr'1 = 3x23.922x1,4x 0,45 = 1081,39

де mm – температурний коефіцієнт, що залежить від класу нагрівостійкості

mm =1.4 [1]

Арк.
Арк.
ЧДТУ 003.
ЧДТУ 003. 00000.000ПЗ
00000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 Умовна поверхня охолодження активної частини статора, (мм2)
Sn1 = πD1l1 = 3,14х202,2х190 = 1,2х105
Умовний периметр поперечного перетину трапецеїдального напівзачиненого
паза, (мм):
П1 = 2hn1 + b1 + b2 = 2х23,77 + 10,19 + 7,38 = 65,11
Умовна поверхня охолодження пазів (мм2)
Su.n1 = z1П1l1 = 48х65,11х190 = 5,93х105
Умовна поверхня охолодження пазів (мм2)
Sл1 = πD1lв1 = 3,14х202,2х73,85 = 0,47х105

Умовна поверхня охолодження (мм2)

Sмаш = (πDН1 + 8np hр)x(l1 + lв1) = (3,14х285 + 8х12х26)x(190 + 73,85) = 8,94х105

Питомий тепловий потік від втрат в активній частині обмоток і від втрат в
активній частині обмотки і від втрат в сталі, віднесених до внутрішньої поверхні
охолодження активної частини статора, (Вт/мм2):
pn1 = k(2Р'м1l1/lср + Рс∑)/ Sn1 = 0,19x(2х1081,39х190/ 715,06+ 1541,2 )/1,2х105 =
= 3,35 х10-3
де k – коефіцієнт, k = 0,19 [1]
Питомий тепловий потік від втрат в активній частині обмоток, віднесених до
поверхні охолодження пазів, (Вт/мм2):
pun1 = (2Р'м1l1/lср)/ Su.n1 = (2х1081,39х190/ 715,06)/ 5,93х105 = 0,97 х10-3
Питомий тепловий потік від втрат в лобових частинах обмотки, віднесених до
поверхні охолодження пазів, (Вт/мм2)
pл1 = (2Р'м1l1/lср)/ Sл1 = (2х1081,39х190/ 715,06)/ 0,47х105 = 12,22 х10-3
Окружна швидкість ротора (м/с)
v2 = πDН2n1/60000 = 3,14x201,2х750/60000 = 78,97
Перевищення температури внутрішньої поверхні активної частини статора
над температурою повітря усередині машини, °С:
Δtn1 = pn1/α1 = 3,35 х10-3/9,8 х10-5 = 34,18

Арк.
ЧДТУ 003. 00000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 де α1 – коефіцієнт тепловіддачі поверхні статора α1 = 9,8 х10-5 [1]

Перевищення температури зовнішньої поверхні лобових частин обмотки над

температурою повітря усередині двигуна, °С:
Δtл1 = pл1/α1 = 12,22 х10-3/9,8 х10-5 = 12,47
Перепад температури в ізоляції паза й котушок з круглих проводів, (°С)
Δtun1 = pun1[bu1/λекв + (b1 + b2) /(16λ'екв)] =
= 0,97 х10-3 [0.4/16 х10-5 + (10,19 + 7,38) /(16x130 х10-5)] = 1,72
де λекв – еквівалентний коефіцієнт теплопровідності ізоляції в пазу,
враховуючий повітряні проміжки λекв = 16х10-5 Вт/(мм·°С) [1]
λ'екв – еквівалентний коефіцієнт теплопровідності внутрішньої ізоляції в
пазу, враховуючий повітряні проміжки λ'екв = 130х10-5 Вт/(мм·°С) [1]
Перепад температури в ізоляції лобових частин котушок з круглих проводів
(°С)
Δtuл1 = pл1[buл1/λекв + hn1/(12λ'екв)] = 12,22 х10-3 [0,4/16 х10-5 + 23,77/(12х130х10-
5
)] = 8,12
де buл1 – одностороння товщина ізоляції котушок в лобовій частині
buл1 = 0,4 /(мм) [1]
Середнє перевищення температури обмотки над температурою повітря
всередині двигуна, °С:
Δt'1 = (Δtn1 + Δtun1) х 2l1/lср1 + (Δtл1 + Δtuл1) х 2lл1/lср =
= (34,18 + 1,72) х 2х190/715,06 + (12,47 + 8,12) х 2х167,53/715,06 = 18,62
Втрати в обмотці ротора при максимальній допустимій температурі (Вт)
Р'м2 = m1I''22 m'mr'2 = 3x17,252x1,4x 0,201= 251,2
Втрати в двигуні, що передаються повітрю всередині двигуна, (Вт)
Р'∑ = k(Р'м1l1/lср + Рс∑) + Р'м1lл1/lср + Р'м2 + Рмх∑ + Рд = 0,19 х (1081,39х
190/715,06+ 1541,2) + 1081,39х167,53/715,06+ 251,2+ 30,22 + 63,95 = 946,148
Середнє перевищення температури повітря всередині двигуна над
температурою зовнішнього повітря °С:
Δtв = Р'∑/( Sмаш αв) = 946,148/(8,94х105х1,9х10-5) = 55,7

Арк.
ЧДТУ 003. 00000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 де αв – коефіцієнт тепловіддачі поверхні статора αв = 1,9х10-5 [1]

Середнє перевищення температури обмотки над температурою зовнішнього

повітря, °С:
Δt1 = Δt'1 + Δtв = 18,62 + 55,7 = 74,32

7. ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ РОЗРАХУНОК АСИНХРОННОГО ДВИГУНА

Розраховуємо двигуни зі ступенем захисту ІР23 і зі способом охолодження

ІС01, у наступному порядку:
Витрата повітря Vв, забезпечувана вентиляційним пристроєм, повинна бути
не меншою необхідної витрати повітря Vв.
Необхідна витрата повітря Vв (м3)
Vв = Р'∑/( св2Δtв ) = 946,148/(1100х2х55,7) = 0,0077
де св – теплоємність повітря св = 1100 Дж/°См3 [1]
Приблизні витрати повітря, які можуть бути забезпечені радіальною
вентиляцією, м3/с:

( )
2

( ) x10
2
Dн 2 201 ,2
V'в ≈ k1 x10-2 ≈ 136x 100 -2
= 5,5
100

де k1 – коефіцієнт, що залежить від синхронної частоти обертання n1

k1 = 3,5 4
√( 100
x)
n1 3 nk x l k +100
100
= 3,5
√(
4

100)
750 3 64.8 x 11.7+ 100
x 100
= 136

Напір повітря, який розвивається при радіальній вентиляції (Па)

Н ≈ 7,85(n1/1000)2х(Dн2/100)2 = 7,85х(750/1000)2х(201,2 /100)2 = 17,87

Так як Vв  Vв , то елементи конструкції двигуна задовольняють існуючим

вимогам.
Для машин зі ступенем захисту ІР23 і способом охолодження ІС01 для
зовнішнього обдуву корпуса використовують радіальний вентилятор (із
прямими лопатками), розташований на кінці в'янула з боку, протилежної
приводу. Вентилятори також виконують литими з алюмінієвих сплавів у
менших машин.

Арк.
ЧДТУ 003. 00000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 Зовнішній діаметр вентилятора (мм)
Dвен = 0,85Dкорп = 0,85х484 = 312,8 мм
де Dкорп – довжина корпусу двигуна (мм)
Dкорп = 2(h – h1) = 2(190 – 6) = 368

Ширина (довжина) лопатки lлоп = 0,2Dкорп = 0,2х436 = 73,6 мм

Число лопаток Nлоп = √3 Dкорп = √3 368 = 7 шт
Вентилятор закривають штампованим чи звареним кожухом, виготовленим зі
сталі товщиною 1-2 мм. На торці кожуха виконують отвору будь-якої форми для
входу повітря; при цьому ступінь захисту кожуха повинна задовольняти ГОСТ
17494-72.

Арк.
ЧДТУ 003. 00000.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата
 Література

1. Гольдберг О.Д. Проектування електричних машин: підручник для втузів /

Гольдберг О.Д., Гурін Я.С., Свириденко І.С.; за ред. О.Д. Гольдберг. - 2-ге
вид. перероб. та доп. Вища школа, 2000. – 430 с.
2. Експериментальні дослідження електричних машин. Частина ІІІ. Асинхронні
машини: [навчальний посібник] / В.В. Грабко, М.П. Розводюк, С.М.
Левицький, М.О. Казак. – Вінниця : ВНТУ, 2007. – 197 с.
3. Осташевський М.О., Юр’єва О.Ю. Електричні машини і трансформатори:
навч. посібник / За ред. В.І. Мілих. – Харків: ФОП Панов А. Н., 2017. – 482 с.
4. Проектування електричних машин: підручник для втузів / За ред. І.П.
Копилова. - 4-те вид., Перероб. та дод. - Видавництво Юрайт, 2011. - 767 с.
5. Розрахунок і конструювання трифазних асинхронних двигунів з
короткозамкненим ротором. Курсове проектування : навчальний посібник /
М.П. Розводюк, C.М. Левицький, В.С. Бомбик. – Вінниця : ВНТУ, 2018. – 135
с.
6. Юхимчук В.Д. Технологія виробництва електричних машин: підручник. – Х.
Тім Пабліш Груп, 2012. – 740 с.
7. Яцун М.А. Електричні машини: навч. посібник / Яцун М.А. – 2-е вид., стереот.
– Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка»,
2004. – 440 с.
8. Методичні рекомендації до виконання курсового проєкту на тему:
«Проєктування асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором» для
здобувачів освітнього ступеня бакалавр спеціальності 141
«Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» усіх форм навчання
[Електронний ресурс] / Протасов С.Ю., Ситник О.О., Ключка К.М.; М-во
освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2023. –
106 с.

Арк.
ЧДТУ 003.00.000ПЗ
Змн Арк. № докум Підпис Дата