Professional Documents
Culture Documents
Іліада та одіссей
Іліада та одіссей
«Сильний попереду мчав, настигав же, як вихор, багато Дужчий від нього.»
«Справді, богине! Треба послухатись божого слова,— Так воно краще, хоч дуже
обуренням я розпалився: Хто поважає богів, того і вони поважають».
«Гектор, ждучи, міркував, Ахіллес уже був недалеко, Мов Еніалій-боєць, скаженілий в
шоломі гривастім... Ще й понад правим плечем він списом потрясав пелеанським, Дуже
страшним, і блищала навкруг його мідь, ніби сяйво, Полум'ям ніби вогню, ніби сонця на
сході проміння.»
«Ти тепер, Гекторе, й батько у мене і мати шановна, Ти мені рідний мій брат і подружжя
моє пожадане; Ну пожалій же мене і тепер залишайся на башті, Та не зроби сиротою ти
сина й жону удовою».
«Зевсе і інші безсмертні! Молю, щоби син мій цей вийшов Задля троянців таким, як і я —
знаменито величним Та кріпкодушним, щоб вмів вол одарити він в Іліоні, Всі щоб про
нього казали, узрівши, як іде він з битви: «Цей куди кращий від батька!» Щоб ніс він
скривавлену броню, Згубного ворога вбивши, і радував матері серце».
«Слави ми досить надбали: божистого Гектора вбито Мужа того, що вся Троя його
шанувала як бога».